ОСНОВИ ВЕДЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ В СУСПІЛЬСТВІ

ОСНОВИ ВЕДЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ В СУСПІЛЬСТВІ 22.02.2016 06:27

ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФЕСІЙНИХ СПІЛОК УКРАЇНИ   АКАДЕМІЯ ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН   Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін та профспілкового руху

 

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

 

З ДИСЦИПЛІНИ

 

 

«ОСНОВИ ВЕДЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ В СУСПІЛЬСТВІ»

 

 

 

 

 

підготовки: спеціалістів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

галузі знань: право (0304), соціальне забезпечення (1301), соціально-політичні науки (0301), економіка та підприємництво (0305)

напрямів підготовки: «Соціологія» (6.030101);

«Соціальна робота» (6.130102):

«Правознавство» (6.030401);

«Економіка підприємства» (6.030504);

«Маркетинг» (6.030507);

«Фінанси і кредит (6.030508);

«Менеджмент» (6.030601)

факультетів: економіки та соціального управління, юридичний АПСВ ФПУ

 

 

 

Київ-2012

 

Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Основи ведення соціального діалогу в суспільстві» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», напряму підготовки: 6.030101 – соціологія, 6.130102 – соціальна робота; 6.030401 – правознавство; 6.030504 – економіка підприємства; 6.030507 – маркетинг; 6.030508 – фінанси і кредит; 6.030601 – менеджмент розроблено з урахуванням вимог Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 384 від 29 березня 2012 р. та на виконання Постанови Президії ФПУ № П-5-3 від 06 вересня 2011 р.

Розроблений навчально-методичний комплекс з дисципліни «Основи ведення соціального діалогу в суспільстві» затверджений Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, рекомендований Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОН молодь спорту України до впровадження з 2013 – 2014 н. р. як вибіркова навчальна дисципліна для студентів ВНЗ ІІІ – ІV рівнів акредитації в обсязі двох кредитів ЕCTS (Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН молодь спорту України № 14.1/10 – 14 від 04.01.2013 р.)

Розробники: доктор філософських наук, професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та профспілкового руху Буяшенко В.В., кандидат філософських наук, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та профспілкового руху Самчук О.О.

Рецензенти: доктор філос. наук, проф., завідувач відділу історії зарубіжної філософії Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України Лях В.В.;

канд. педагог. наук, доцент кафедри соціальних структур та соціальних відносин КНУ ім. Т. Шевченка Жуков В.І.;

 

 

 

Навчально-методичний комплекс затверджений на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та профспілкового руху АПСВ ФПУ:

Протокол від: № 4 від «15» листопада 2012 р.

Завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та профспілкового руху АПСВ ФПУ:

доктор політичних наук, професор  Співак В.М.      _________

 

Схвалено вченою радою факультету економіки та соціального управління Академії праці і соціальних відносин  Федерації професійних спілок України:

         Протокол  № 4 від «29» листопада 2012 р.

Голова: декан, канд. економ. наук, доцент Шолудченко С.В. ________

 

Схвалено вченою радою Академії праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України:

Протокол № 4 від «13» грудня 2012 р.

Голова: в. о. ректора Академії, доктор філософських наук, професор

В.В. Буяшенко __________

 

Ó Буяшенко В.В., 2012 рік

Ó Самчук О.О., 2012 рік

© АПСВ ФПУ, 2012 рік

ЗМІСТ

1. ВСТУП…………………………………………………………………………..........4

2. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ……………………………………..7

3. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ………………………………......14

4. ПЛАН ЛЕКЦІЙ.……………………………………………………………….........16

5. ЗМІСТ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ………………………………………….……18

6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ………………………...................22

7. СИСТЕМА ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ ……………………………………………………….25

8. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ

НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ТА

РЕФЕРАТІВ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ

ФОРМИ НАВЧАННЯ………………………………………………………………...26

9. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ.………………………………………………………...32

10. ТЕСТИ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ.……………………………………..34

11. ПИТАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ…………………..…………..40

12. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ…………..…44

13. ДОПОВНЕННЯ ТА ЗМІНИ ДО НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ НА 2013/2014 НАВЧАЛЬНИЙ РІК…………………….………......48

 

ВСТУП

 

У наш час швидких темпів розвитку людства проблема досягнення взаєморозуміння між людьми, спільнотами, культурами набула особливої гостроти. Більшість сучасних дослідників цієї проблеми вважає, що діалогізм як філософський принцип, що спонукає до обмеження егоцентризму, утвердження відкритості в стосунках із зовнішнім світом, зможе певною мірою вирішити цю проблему. Тому у суспільстві відбувається методологічний поворот від філософії свідомості до філософії комунікації, до діалогу – соціального діалогу, наративу, метанаративу.

Діалог – це «зустріч між» людьми, передумовою якої виступає взаємна відкритість. У діалозі відбувається становлення людської особистості. Соціальний діалог визначає справжню людську спільноту, оскільки учасниками діалогу створюється спільна мова, що дає можливість досягти їм згоди, а не підкоряти іншого власній мірці.

Соціальний діалог – процес визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників, роботодавців та органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.

Саме тому предметом курсу є соціальні та правові засади виникнення, функціонування феномену діалогу та основні принципи побудови соціального діалогу в суспільстві.

Основне завдання курсу є засвоєння теоретичних підстав формування феномену діалогу, а також більш глибоке осмислення поняття, принципів та моделей соціального діалогу, поняття відносин, що регулюються Законом України «Про соціальний діалог в Україні», набуття знань щодо законодавства про соціальний діалог в Україні та за її межами, які допоможуть студентам:

• одержати теоретичні знання щодо специфіки колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин;
• одержати теоретичні знання щодо місця та ролі соціального діалогу в суспільстві;
• навчитися аналізувати соціальну політику держави, роботодавців та профспілок щодо трудових, соціально-економічних прав та інтересів громадян, підвищення рівня та якості їх життя;
• визначати роль профспілок та організацій роботодавців у громадянському суспільстві, їх функції, форми та методи роботи, організаційну будову, взаємозв’язок цих громадських об’єднань з органами державної влади;
• визначати ефективність соціального діалогу на локальному, територіальному, галузевому, національному рівнях;
• здобути практичні навички щодо підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів з питань формування соціального діалогу та діяльності органів соціального діалогу в Україні;
• одержати теоретичні знання щодо специфіки колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин;
• знаходити шляхи виходу з конфліктів, суперечностей, соціально-трудових спорів та конструктивно вирішувати їх шляхом діалогу;
• одержати – цілісне уявлення про соціальний діалог як специфічну форму духовного осягнення світу, прослідкувати засади, принципи та ретроспективу становлення соціального діалогу;
• вміти аналізувати основні характеристики глобалізації світової економіки та проблеми, що постають перед суспільством і профспілками щодо соціального діалогу.

 

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

• рівні та сторони соціального діалогу;
• принципи та форми здійснення соціального діалогу;
• органи соціального діалогу;
• поняття про Національну тристоронню соціально-економічну раду,

територіальні тристоронні соціально-економічні ради, Український координаційний комітет сприяння зайнятості населення, профспілки, роботодавців, органи державної влади;

• порядок створення та склад Національної тристоронньої соціально-економічної ради;
• роль профспілок у побудові громадянського суспільства;
• взаємовідносини профспілок з державою, роботодавцями та іншими громадськими об’єднаннями;
• проблеми запровадження політики соціального діалогу та соціальної солідарності за умов глобалізації.
•  основні принципи чинного законодавства про соціальний діалог за умов глобалізації, в ситуації діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК);
• специфіку галузевого (міжгалузевого) соціального діалогу;
• міжнародний досвід організації соціального діалогу.

 

вміти:

• оперувати основними поняттями курсу «соціальний діалог», «профспілка», «профспілковий рух», «громадянське суспільство», «соціальна політика», «національна тристороння соціально-економічна рада», «роботодавці», «наймані працівники», «органи державної влади», «МОП», «МАСЕРПІ», «ЄСЕК» тощо.
• проводити аналогії, виділяти особливе у міжнародних моделях соціального діалогу та профруху, діяльності роботодавців, органів державної влади Європи, Росії та України.
• окреслити проблеми, що виникають між державою – роботодавцями – профспілками, найманими працівниками, пропонувати шляхи їх вирішення.
• планувати та проводити засідання (визначати його мету та завдання, дотримуватися порядку денного, сприяти проведенню дискусії, урегульовуватинадавати учасникам можливість ставити запитання, знаходити помилки, софізми, паралогізми в аргументації опонента);
• ·        правильно організовувати презентації з теми соціального діалогу в Україні та діяльності профспілок; конфлікти,
• аналізувати нормативно-правові підстави соціального діалогу в Україні та закордоном.

 

Міждисциплінарні зв’язки.Навчальний курс пов’язаний з іншими навчальними дисциплінами: соціальною філософією, етикою, соціальною психологією, управлінням персоналом, психологією особистості, логікою, еристикою, риторикою, соціологією організації, конфліктологією, політологією та іншими, оскільки у ньому розкривається сутність і специфіка міжособистісних контактів.

 

На вивчення навчальної дисципліни  відводиться 108 год. / 2 кредити ECTS.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

 

Соціальних діалог як шлях досягнення консенсусу в

 соціально-трудовій сфері.

 

ТЕМА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ

 

Зміст теми

 

Поняття соціального діалогу. Історія виникнення соціального діалогу. Концепції і моделі соціального діалогу.

Принципи побудови соціально-філософської моделі діалогу. Філософські концепції діалогу. Діалог як царина «між», сфера відкритості міжособистісних взаємин. Концепт діалогу в історико-філософській ретроспективі (Сократ, Платон, А.Аврелій, Н.Кузанський, Л.Фоєрбах та ін.) Феноменологічне підґрунтя сучасних діалогічних концепцій (Е.Гуссерль, М.Гайдеггер, М.Мерло-Понті,
Ж.-П. Сартр Е.Левінас та П.Рікер та ін.).

Діалог як сутнісна основа людського життя у діалогічній версії філософської антропології (М.Бубер, М.Бахтін, О.Розеншток-Хюссі, Г.Марсель, Г.С.Батіщев та ін.). Феномен спілкування у ситуації буття культури. Комунікація як умова соціокультурного розвитку. Морально-етичні чинники відношення Я-Інший – діалогічного відношення. Соціальний діалог в системі міжпредметних зв’язків. Специфіка монологу, діалогу та полілог. Поняття соціального діалогу і громадянського суспільства. Структура громадянського суспільства. Роль держави у формування соціального діалогу. Теоретико-методологічні засади дослідження соціального діалогу в контексті взаємодії громадянського суспільства і держави (Ж.-Ж. Руссо, Ш. Фур’є, А. Сен-Сімон, Р. Оуен, Дж. Стюарт Міль). Суспільний договір та соціальних діалог. Соціальний діалог у процесі демократизації політичної системи України. Перспективи інституціоналізації соціального діалогу в Україні в контексті аналізу політичних зрушень, її вступу до ЄС.

Закон України «Про соціальний діалог в Україні» (від 29 грудня 2010 р.). Поняття відносин, що регулюються Законом України «Про соціальний діалог в Україні». Законодавство про соціальний діалог в Україні.

Закон України «Про колективні договори і угоди». Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів». Кодекс Законів про працю. Закон України «Про організації роботодавців», Закон України «Про місцеві державні адміністрації». Конвенція Міжнародної організації праці № 87 про свободу асоціації та право на організацію.

Закон України «Про центральні органи виконавчої влади». Закон України «Про доступ до публічної інформації». Указ Президента України «Про утворення Національної служби посередництво та примирення». Техніка ведення переговорів.

ТЕМА 2. РІВНІ ТА СТОРОНИ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ

 

Зміст теми

 

Чинники виникнення основних суб’єктів соціального діалогу у громадянському суспільстві. Місце і роль інститутів громадянського суспільства та державних інститутів у процесі еволюції соціального діалогу.

Об’єктивні і суб’єктивні чинники впливу на становлення, функціонування соціального діалогу. Вплив соціального діалогу на вдосконалення соціальної політики держави та підвищення її ефективності. Соціальний діалог як інноваційний ресурс сталого розвитку суспільства;

Історичні передумови виникнення соціального діалогу як демократичного способу розв’язання політичних конфліктів.

Соціальний діалог у системі державного управління. Місце соціального діалогу у системі державного управління України. Типи і національні моделі соціального діалогу у системі державного управління. Соціальний діалог як інструмент впровадження державної соціальної політики.

Сутність і роль соціального діалогу у соціальній політиці держави. Поняття «соціальний діалог», «сторони соціального діалогу», «трипартизм», «двопартизм», «квапартизм», «репрезентативність». Соціальний діалог як шлях регулювання соціально-трудових конфліктів. Соціальний діалог як інститут політичної демократії, економічних та соціально-трудових відносин.

Рівні та сторони соціального діалогу. Національний, територіальний та локальний (підприємство, установа, організація, транснаціональна корпорація), галузевий рівні. Тристороння та двостороння основи соціального діалогу.

Органи соціального діалогу. Взаємодія органів соціального діалогу.

Органи виконавчої влади як суб’єкт соціального діалогу. Представництво органів виконавчої влади у системі інститутів соціального діалогу. Діяльність виконавчої влади у процесі соціального діалогу.

Профспілки як суб’єкт соціального діалогу. Функції, форми та методи діяльності профспілок. Соціально-економічний захист як головна функція профспілок на сучасному етапі. Радикальні та помірковані форми роботи профспілок. Політична діяльність профспілок. Законотворча діяльність профспілок України.

Роботодавці як суб’єкт соціального діалогу. Представництво організацій роботодавців у системі інститутів соціального діалогу. Діяльність організацій роботодавців у процесі соціального діалогу.

Основні принципи соціального діалогу (принципи репрезентативності й повноважності сторін та їх представників, принцип конструктивності та взаємодії, принцип пріоритету узгоджувальних процедур) Критерії репрезентативності на рівнях соціального діалогу. Оцінка відповідності критеріям репрезентативності та її підтвердження.

Загальними критеріями репрезентативності для суб’єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців є: легалізація (реєстрація) зазначених організацій (об’єднань) та їх статус; для профспілок, їх організацій та об’єднань – загальна чисельність їх членів, для організацій роботодавців та їх об’єднань – загальна чисельність працівників, які працюють на підприємствах – членах відповідних організацій роботодавців; галузева та територіальна розгалуженість. Визначення критеріїв репрезентативності на локальному рівні соціального діалогу. Професійні спілки та їх об’єднання, організації роботодавців та їх об’єднання, що не відповідають критеріям репрезентативності, за рішенням своїх виборних  органів можуть надавати повноваження репрезентативним організаціям та об’єднанням відповідного рівня для представлення своїх інтересів або вносити на розгляд відповідних органів соціального діалогу свої пропозиції. Ці  пропозиції є обов’язковими для розгляду сторонами під час формування узгодженої позиції та прийняття рішень.

Форми здійснення соціального діалогу. Поняття консультацій, колективних переговорів з укладення колективних договорів і угод. Узгоджувальні процедури соціального діалогу. Норми національних угод. Соціальний діалог у державному управлінні.

Колективно-договірні відносини. Структура колективно-договірної системи. Організація колективно-договірного процесу. Складові колдоговірної діяльності. Моделі ведення колективних переговорів: союзна, унітарна, комбінована. Колективний договір, територіальні угоди, галузеві (міжгалузеві) угоди, генеральна угода. Функції колективно-договірної діяльності. Права та обов’язки органів виконавчої влади.

Соціальний діалог і колективні трудові спори (конфлікти). Стратегії поведінки та причини конфліктів у трудових колективах. Типологія трудових конфліктів за період 1991-2012 р.р. Соціальна корпоративна відповідальність. Міжнародні стандарти регулювання трудових спорів. Роль соціального діалогу у запобіганні колективно трудового спору. Національні моделі урегулювання колективних трудових спорів. Національна служба посередництва та примирення. Досвід роботи обласних відділень національної служби посередництва та примирення. Досвід служб медіації.

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

 

Специфіка сторін соціального  діалогу: багатовимірність досвіду

 

ТЕМА 3. СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

 

Зміст теми

 

Сторони соціального діалогу на національному рівні: профспілки, органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України), роботодавці. Практика ведення соціального діалогу на національному рівні.

Система форм здійснення соціального діалогу на національному рівні: ( а) обмін інформацією між державними органами, всеукраїнськими профспілками та їх об’єднаннями і всеукраїнськими об’єднаннями організації роботодавців; б) участь уповноважених представників всеукраїнських профспілок та їх об’єднань і всеукраїнських об’єднань організації роботодавців у засіданнях Кабінету Міністрів України під час розгляду питань, що стосуються соціально-трудової сфери;  в) попередні консультації органів влади з всеукраїнськими профспілками та їх об’єднаннями і всеукраїнськими об’єднаннями організації роботодавців перед прийняттям рішень; г) участь сторін соціального діалогу у розробленні та громадській експертизі проектів законодавчих актів, державних програм соціально-економічного розвитку; ґ) колективні переговори з укладення Генеральної угоди; д) участь у тристоронніх органах; е) проведення спільних конференцій, семінарів, громадських слухань з питань соціального діалогу.

Участь сторін соціального діалогу на національному рівні у міжнародних заходах. Поняття Національної тристоронньої соціально-економічної ради. Порядок створення та склад Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЕР). Строк повноважень членів Національної ради. Завдання, функції та права Національної ради. Організація діяльності Національної ради. Указ Президента України «Про Національну тристоронню соціально-економічну раду». Співголови Національної ради.

Секретаріат Національної ради. Функції Секретаріату Національної ради. 

Діяльність Українського координаційного комітету сприяння зайнятості населення.

Генеральна угода – як інструмент соціального діалогу на національному рівні. Проблема соціального безробіття, бідність, трудова міграція та соціальний діалог. Всеукраїнські об’єднання профспілок та об’єднання організацій роботодавців.

ТЕМА 4. СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ НА ГАЛУЗЕВОМУ РІВНІ

 

Зміст теми

 

Визначення сутності соціального діалогу: галузевий вимір. Сторони соціального діалогу на галузевому рівні: центральні органи виконавчої влади,  всеукраїнські профспілки та їх об’єднання, всеукраїнські об’єднання  організацій роботодавців як суб’єкти соціального діалогу на галузевому рівні.

Галузеві (міжгалузеві) тристоронні та двосторонні соціально-економічні ради. Порядок створення та склад галузевої (міжгалузевої) тристоронньої або двосторонньої соціально-економічної ради. Строк повноважень членів ради. 

Функції та права галузевої (міжгалузевої) ради. Функції галузевої (міжгалузевої) ради: а) здійснення дорадчих, консультативних та узгоджувальних функцій шляхом вироблення пропозицій та рекомендацій з урахуванням інтересів сторін соціального діалогу; б) формування галузевих програм соціально-економічного розвитку, законодавчих та нормативно-правових актів, що стосуються регулювання соціально-трудових відносин суб’єктів соціального діалогу галузі; в) здійснення оплати праці працівників галузі, забезпечення гідних умов праці; г) створення сприятливого середовища для ефективної діяльності підприємств галузі тощо. 

Галузеві угоди як інструмент соціального діалогу на галузевому рівні.

 

 

ТЕМА 5. СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ НА ТЕРИТОРІАЛЬНОМУ РІВНІ

 

Зміст теми

 

Особливості соціального діалогу на територіальному рівні. Сторони соціального діалогу  на територіальному рівні: профспілкова сторона, суб’єктами якої є профспілки відповідного рівня та їх об’єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; сторона роботодавців, суб’єктами якої є організації роботодавців та їх об’єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; сторона органів виконавчої влади, суб’єктами якої є місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. На території відповідної адміністративно-територіальної одиниці стороною соціального діалогу можуть бути органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством;

Органи соціального діалогу на територіальному рівні. Порядок створення та склад територіальної тристоронньої соціально-економічної ради. Функції та права територіальної тристоронньої соціально-економічної ради. Організаційне забезпечення діяльності територіальної тристоронньої соціально-економічної ради. Діяльність обласних тристоронніх координаційних комітетів сприяння зайнятості населення.

Форми соціального діалогу на територіальному рівні: а) ведення колективних переговорів з укладанням територіальних угод; б) узгодження проектів рішень, що приймаються місцевою владою, з представниками найманих працівників і роботодавців; в) проведення консультацій, узгоджувальних нарад, робочих зустрічей; г) діяльність обласних тристоронніх координаційних комітетів сприяння зайнятості населення; ґ) функціонування республіканської/обласної/міської тристоронньої соціально-економічної ради. Територіальна угода як інструмент соціального діалогу на територіальному рівні.

 

 

ТЕМА 6. СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ НА ЛОКАЛЬНОМУ РІВНІ

 

Зміст теми

 

Сторони соціального діалогу на локальному рівні: сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності – вільно обрані для ведення колективних переговорів представники (представник) працівників; сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця. 

Форми соціального діалогу на локальному рівні: а) обмін інформацією; б) проведення консультацій, узгоджувальних процедур, нарад, робочих зустрічей;  в) проведення колективних переговорів та укладення колективних договорів.  

Колективний договір як інструмент соціального діалогу на локальному рівні. За результатами колективних переговорів укладаються колективні договори. Порядок проведення  колективних переговорів визначається законом. На локальному рівні для ведення колективних переговорів з укладення колективних договорів стороною працівників (суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності - вільно обрані представники (представник) працівників) та стороною роботодавця (суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця) утворюється двостороння робоча комісія відповідно до закону. 

 

ТЕМА 7. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ

 

Зміст теми

 

Роль міжнародних організацій у розвитку соціального діалогу. Досвід соціального діалогу зарубіжних країн.

Міжнародна організація праці. Міжнародна організація праці (МОП) – спеціалізована установа ООН створена з метою міжнародного співробітництва для усунення соціальної несправедливості шляхом поліпшення умов праці. Завдання МОП: розроблення узгодженої політики та програм, спрямованих на вирішення соціально-трудових проблем, розроблення та прийняття міжнародних трудових норм (конвенцій та рекомендацій), допомоги країнам – членам МОП у вирішенні проблем зайнятості та сороченя безробіття, розвиток соціального забезпечення, захист соціально вразливих груп (жінок, молоді, осіб похилого віку тощо), сприяння організаціям найманих працівників і підприємств в їхній роботі спільно з урядами щодо врегулювання соціально-трудових відносин.

Адміністративна рада МОП – виконавчий орган. Секретаріат МОП – Міжнародне бюро праці.

Міжнародна асоціація соціально-економічних рад та подібних до них інституцій (МАСЕРПІ). Органи МАСЕРПІ: Голова, Генеральна асамблея, Президія, Генеральний секретаріат.

Політика Європейського Союзу, щодо соціального діалогу. Поняття консенсусної та соціальної демократії.

Органи соціального діалогу в країнах Європейського Союзу. Структура органів соціального діалогу в європейських країнах. Соціально-економічні ради країн Європейського союзу.

Європейський соціально-економічний комітет (ЄСЕК). Спеціалізовані секції ЄСЕК: економічний та монетарний союз, економічне та суспільне єднання (ECO); єдиний ринок, виробництво та споживання (INT); праця, суспільні справи та громадянство (TEN); сільське господарство, розвиток сільських місцевостей та довкілля (NAT); зовнішні відносини (REX). Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Європейська соціальна хартія. Поняття гідної праці.

Європейської конфедерації профспілок, Спілки конфедерацій промисловців і роботодавців Європи, Європейського центру підприємств із державною участю і підприємств загальної економічної сфери. Медіація як процес переговорів та вирішення конфліктів з залученням третьої нейтральної сторони, незалежної сторони, фасилітація як процес як процес полегшення та пошуку варіантів вирішення проблем із залучення спеціаліста-фасилітатора.

 

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	денна форма										Заочна форма
	усього		у тому числі								усього			у тому числі
			л		сем	лаб			інд		с.р.		л	сем	лаб	інд	с.р.
1	2		3		4	5			6		7	8	9	10	11	12	13
Модуль 1
Змістовий модуль 1. Соціальний діалог як шлях досягнення консенсусу в  соціально-трудовій сфері
Тема 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ	16	2		4			–	–		10		14	2	2	–	–	10
Тема 2. РІВНІ ТА СТОРОНИ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ	16	2		4			–	–		10		14	2	2	–	–	10
Разом за змістовим модулем 1	32	4		4			–	–		20		28	4	4	–	–	20
Змістовий модуль 2. Специфіка сторін соціального  діалогу: багатовимірність досвіду
Тема 3. СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ	16	4		2			–	–		10		14	2	2	–	–	10
Тема 4. СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ НА ГАЛУЗЕВОМУ РІВНІ	14	2		2			–	–		10		14	2	2	–	–	10
Тема 5. СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ НА ТЕРИТОРІАЛЬНОМУ РІВНІ	14	2		2			–	–		10		14	2	2	–	–	10
Тема 6. СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ НА ЛОКАЛЬНОМУ РІВНІ	14	2		2						10		18	2	2			14
Тема 7. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ	14	2		2						10		20	4	2			14
Разом за 2 змістовим модулем	72	16		10						50		70	12	10			58
Усього годин	108	20		18			–	–		70		108	16	14	–	–	78

 

ПЛАН ЛЕКЦІЙ

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Соціальних діалог як шлях досягнення консенсусу в

 соціально-трудовій сфері.

 

Тема 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ

 

 

1. Концепт діалогу в історико-філософській ретроспективі.

2. Соціальний діалог в системі міжпредметних зв’язків.

3. Діалог як спосіб вирішення протиріч та конфліктів.

4. Поняття «соціального діалогу» і «громадянського суспільства». Роль держави у формування соціального діалогу.

5. Закон України «Про соціальний діалог в Україні» (від 29 грудня 2010 р.).

 

Тема 2. РІВНІ ТА СОРОНИ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ

 

1.Перспективи інституціоналізації соціального діалогу в Україні.

2.Сутність і роль соціального діалогу в соціальній політиці держави.

3.Органи, сторони, принципи та форми здійснення соціального діалогу.

 

Тема 3. СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

1. Порядок створення та склад Національного тристороннього органу соціального діалогу.

2. Організаційне забезпечення діяльності Національного тристороннього органу соціального діалогу.

3. Генеральна угода – як інструмент соціального діалогу на національному рівні.

 

Тема 4.СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ НА ГАЛУЗЕВОМУ РІВНІ

 

1. Роботодавець та профспілки як суб’єкти соціального діалогу на галузевому рівні.

2. Галузеві (міжгалузеві) тристоронні та двосторонні соціально-економічні ради.

Функції галузевої (міжгалузевої) ради.

3. Функції, форми та методи діяльності профспілок. Соціально-економічний захист як головна функція профспілок на сучасному етапі.

        4. Соціально-економічні умови організації та діяльності профспілок України.

 

 

Тема 5. СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ НА ТЕРИТОРІАЛЬНОМ РІВНІ

 

1. Всеукраїнські об’єднання профспілок та організацій роботодавців.

2. Органи соціального діалогу на територіальному рівні. Регіональна угода як інструмент соціального діалогу на територіальному рівні

3. Органи виконавчої влади як суб’єкт соціального діалогу.

 

Тема 6. СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ НА ЛОКАЛЬНОМУ РІВНІ

 

1. Сторони соціального діалогу на територіальному та локальному рівні. Первинні профспілкові організації.

2. Основні принципи соціального діалогу на локальному рівні.

3. Загальні критерії репрезентативності на локальному рівні.

 

Тема 7. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ

 

1.  Досвід соціального діалогу зарубіжних країн. Соціально-економічні ради країн Європейського союзу.
2. Міжнародна організація праці (МОП) – спеціалізована установа ООН створена з метою міжнародного співробітництва для усунення соціальної несправедливості шляхом поліпшення умов праці.
3. Міжнародна асоціація соціально-економічних рад та подібних до них інституцій (МАСЕРПІ). Органи МАСЕРПІ.
4. Європейський соціально-економічний комітет (ЄСЕК). Спеціалізовані секції ЄСЕК.

 

ЗМІСТ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

 

Соціальних діалог як шлях досягнення консенсусу в

 соціально-трудовій сфері

 

Семінарське заняття № 1 (Тема 1, 2).

 

1. Розвиток інституту соціального діалогу в Україні. Визначення понять «соціальна солідарність», «соціальне партнерство», «громадянське суспільство», «дискурс», «монолог», «діалог», «соціальний діалог».
2. Характеристика складових соціального діалогу .
3. Закон України «Про соціальний діалог в Україні».
4.  Еристика як мистецтво суперечки. Теза та аргументи в діалозі. Прийоми маніпулювання с діалогічному спілкуванні.
5. Ділове спілкування. Рекомендації щодо досягнення взаєморозуміння.

 

Посилання на інформаційні джерела:

Основні: 2, 4, 5, 7, 9, 10, 12, 14, 15, 16.

Додаткові: 1, 4, 7, 8, 13.

 

Завдання для самостійної роботи:

 

1. У багатьох країнах існують спеціально розроблені «соціальні кодекси», які містять основні соціальні цінності та правила соціальної поведінки. Підготуйте перелік правил, норм та цінностей, які б ви включили в соціальний кодекс України.
2. Знайдіть у поточній пресі один приклад, що характеризує стан формування соціального діалогу в сучасному українському суспільстві (вкажіть джерело). Зробіть розгорнутий аналіз прикладу.
3.  Проаналізуйте структуру діалогу (тезу та аргументи) у поточній пресі з соціально орієнтованої проблематики.

 

Семінарське заняття № 2 (Тема 3).

 

1. Суспільний договір та соціальних діалог: історична ретроспектива.

2. Профспілки та поняття соціальної солідарності.

3. Національний тристоронній орган соціального діалогу. Організаційне забезпечення діяльності Національного тристороннього органу соціального діалогу.

 

Посилання на інформаційні джерела:

Основні: 1, 4, 5, 10, 14, 15, 16.

Додаткові: 1, 2, 3, 5, 13,

Завдання для самостійної роботи:

 

1.Скласти доповідь на тему: «Регіональна угода як інструмент соціального діалогу на територіальному рівні».

2. Скласти презентацію на тему: «Профспілки як суб’єкт соціального діалогу»

3. Підготувати питання для рольової гри на тему «Колективно-договірні відносини. Укладання колективного договору в організації».

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

Семінарське заняття № 3 (Тема 4, 5).

 

Нормативно-правові засади соціального діалогу

1. Всеукраїнські об’єднання профспілок та організацій роботодавців.

2. Закон України «Про соціальний діалог в Україні» (від 29 грудня 2010 р.).

3. Органи виконавчої влади як суб’єкт соціального діалогу.

4.Колективно-договірні відносини.

 

Посилання на інформаційні джерела:

Основні: 1, 4, 5, 10, 12, 14, 15, 16, 17, 18.

Додаткові: 1, 2, 3, 7, 10.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Проаналізуйте поняття відносин, що регулюються законом України «Про соціальний діалог в Україні».

2. Охарактеризуйте права та обов’язки органів виконавчої влади як сторони соціального діалогу.

3. Напишіть реферат на тему: «Соціальний діалог: локальний вимір».

 

Семінарське заняття № 4 (Тема 7).

 

1. Поняття Національної тристоронньої соціально-економічної ради. Строк повноважень членів Національної ради.

2. Функції та права Національної ради. Організація діяльності Національної Ради. Основні функції Національної ради.

3. Секретаріат Національної ради.

4. Указ Президента України «Про Національну тристоронню соціально-економічну раду».

 

Посилання на інформаційні джерела:

Основні: 2, 5, 10, 14, 15, 16, 17.

Додаткові: 1, 4, 5, 7, 8.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Проаналізуйтесистему форм здійснення соціального діалогу на національному рівні.

2.Окресліть систему форм соціального діалогу на територіальному рівні.

3. Розкрийте специфіку складу територіальної тристоронньої соціально-економічної ради.

 

Семінарське заняття № 5 (Тема 8).

 

1. Організаційна будова та основні принципи діяльності профспілок.

2. Соціально-економічний захист як головна функція профспілок на сучасному етапі.

3. Роль профспілок у становленні та реалізації системи соціального партнерства.

 

Посилання на інформаційні джерела:

Основні: 1, 2, 3, 4, 5, 10, 12, 13, 14, 16, 17, 18.

Додаткові: 1, 2, 3, 5, 6, 8 ,9.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. 1.  Дослідіть основні функції, форми та методи діяльності профспілок в сучасній Україні.

2. Проаналізуйте особливості Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (15 вересня 1999 р.).

1. Охарактеризуйте законотворчу діяльність Федерації профспілок України.
2.  Розкрийте організаційну структуру Федерація профспілок України та ключові напрями діяльності організації.

 

Семінарське заняття № 6 (Тема 9).

 

1. Визначення сутності соціального партнерства: галузевий вимір.

2. Роботодавець як суб’єкт соціального діалогу на галузевому рівні.

3. Галузеві (міжгалузеві) тристоронні та двосторонні соціально-економічні ради. Строк повноважень членів ради.

4. Функції галузевої (міжгалузевої) ради:

 

Посилання на інформаційні джерела:

Основні: 1, 2, 4, 5, 10, 12, 14, 17, 18.

Додаткові: 1, 3, 4, 6, 8, 9, 11..

 

Завдання для самостійної роботи:

 

1. Назвіть основні завдання, які необхідно вирішити галузевим (міжгалузевим) тристороннім та двостороннім соціально-економічні радам.
2. У чому полягає спільне та відмінне у семантиці концептів «соціальний діалог» та «соціальне партнерство»?
3. Підготуйте доповідь на тему «Специфіка діяльності первинних профспілкових організацій».

 

Семінарське заняття № 7 (Тема 10).

 

1. Міжнародна організація праці (МОП). Поняття гідної праці.

2. Органи соціального діалогу в країнах Європейського Союзу.

3. Досвід соціального діалогу зарубіжних країн. Соціально-економічні ради країн Європейського союзу.

4. Міжнародна асоціація соціально-економічних рад та подібних до них інституцій (МАСЕРПІ). Органи МАСЕРПІ: Голова, Генеральна асамблея, Президія, Генеральний секретаріат.

 

 

Посилання на інформаційні джерела:

Основні: 3, 4, 6, 8, 13, 14, 18.

Додаткові: 2, 3, 4, 7, 8, 11..

 

Завдання для самостійної роботи:

1.  З якою метою створена Міжнародна організація праці (МОП)?
2. Складіть порівняльну таблицю структур органів соціального діалогу в європейських країнах (Бельгії, Франції, Німеччини)

3. В чому полягає специфіка діяльності Адміністративної ради МОП – виконавчого органу та Секретаріату МОП – Міжнародного бюро праці?

1. Підготуйте повідомлення про Європейський соціально-економічний комітет (ЄСЕК).

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

 

СИСТЕМА ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ

 

Т1, Т2 ... Т5 – теми змістовного модуля.

 

 

Шкала оцінювання: національна та ECTS

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ТА РЕФЕРАТІВ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

 

Контрольна робота – це форма контролю роботи студента, яка передбачає письмову відповідь на поставлені питання (розкриття трьох питань) у варіанті. Відповідь повинна бути вичерпною, змістовною, обґрунтованою, структурованою. У своїй відповіді студент повинен виявити знання додаткового матеріалу, який самостійно опрацював. Для студентів заочної форми навчання контрольна робота є такою формою контролю самостійної роботи на основі якої здійснюється допуск студента до заліку.

У процесі підготовки контрольної роботи студент отримує навички самостійної роботи з літературою, вміння узагальнювати різні точки зору на події, висловлювати свої погляди на проблему, що вивчається. Скрупульозна робота студентів над завданням має виробити у студентів навички творчого мислення, вміння правильно робити узагальнення та висновки. Перед написанням контрольної роботи студентам необхідно ознайомитись зі змістом відповідних розділів навчально-методичного комплексу курсу «Основи ведення соціального діалогу в суспільстві». Студентам необхідно приділити увагу вивченню першоджерел та рекомендованої літератури (монографій, статей, науково-популярної літератури). Номер теми контрольної роботи обирається залежно від останньої цифри порядкового номеру студента у списку в журналі. Наприклад, якщо порядковий номер 5, то варіант контрольної роботи буде під номером 5 та ін.

У процесі написання реферату слід виділити кілька етапів: вибір теми та пошук необхідної літератури, вивчення зібраних матеріалів, написання реферату (контрольної роботи) та захист на семінарі чи у індивідуальній співбесіді з викладачем. Після вибору, осмислення теми, яка зацікавила студента, необхідно ознайомитися з тематичною літературою. Надалі необхідно скласти план, що включає три-чотири питання, які розкривають зміст теми реферату. Найважливіші вимоги до реферату – змістовність, логічна послідовність, органічний зв’язок викладу окремих питань. Після розкриття кожного питання плану обов’язково надаються висновки, а після розгляду всієї теми робиться узагальнюючий висновок. Всі теоретичні положення і висновки мають бути аргументовані з посиланням на першоджерела. Наприкінці реферату подається список використаної літератури в алфавітному порядку.

Обсяг контрольної роботи та реферату 12 – 15 рукописних сторінок. На титульній сторінці вказують назву навчального закладу, факультет, курс, групу, прізвище, ім’я та по батькові студента, тему роботи, науковий ступінь, а також звання, прізвище та ініціали викладача, який керує виконанням роботи. На наступній сторінці розміщують план. Сторінки обов’язково нумеруються.

 

Варіант 1.

 

1. Ґенеза профспілкового руху в Україні.

2. Соціальний аудит як засіб формування соціального діалогу.

3. Поняття соціального діалогу і громадянського суспільства.

 

Варіант 2.

 

1. Роль держави у формування соціального діалогу. Чинники виникнення основних суб’єктів соціального діалогу у громадянському суспільстві.

2. Місце і роль інститутів громадянського суспільства та державних інститутів у процесі еволюції соціального діалогу.

3. Роль профспілок у процесі становлення і розвитку громадянського суспільства.

 

Варіант 3.

 

1. Об’єктивні і суб’єктивні чинники впливу на становлення, функціонування соціального діалогу. Вплив соціального діалогу на вдосконалення соціальної політики держави та підвищення її ефективності.

2. Теоретико-методологічні засади дослідження соціального діалогу в контексті взаємодії громадянського суспільства і держави (Ж.-Ж. Руссо, Ш. Фур’є,
А. Сен-Сімон, Р. Оуен, Дж. Стюарт Міль).

3. Функції, форми та методи діяльності профспілок.

 

Варіант 4.

 

1. Соціальний діалог як інноваційний ресурс сталого розвитку суспільства.

2. Суспільний договір та соціальних діалог. Соціальний діалог у процесі демократизації політичної системи України.

3. Роль профспілок в становленні та реалізації системи соціального діалогу.

 

Варіант 5.

 

1. Класична, марксистська, європейська ліберальна традиція про сутність конфлікту (М. Вебер, Р. Дарендорф, Е. Дюркгейм, П. Сорокін).

2. Історичні передумови виникнення соціального діалогу як демократичного способу розв’язання політичних конфліктів.

3. Сутність та моделі системи соціального партнерства.

 

Варіант 6.

 

1. Взаємовідносини профспілок з державою та роботодавцями.

2. Міжнародна організація праці. Поняття гідної праці.

3. Предмет та завдання курсу «Основи ведення соціального діалогу в суспільстві». Основні проблеми історіографії та методології.

 

 

 

Варіант 7.

 

1. Адміністративна рада МОП – виконавчий орган. Секретаріат МОП – Міжнародне бюро праці.

2. Місце дисципліни в системі гуманітарних дисциплін та зв’язок з ними.

3. Федерація профспілок України.

 

Варіант 8.

 

1. Сторони соціального діалогу на національному рівні: профспілки та органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України).

2. Досвід соціального діалогу зарубіжних країн.

3. Структура громадянського суспільства. Інститути громадянського суспільства.

 

Варіант 9.

 

1. Вплив профспілок на визначення моделей соціального партнерства.

2. Принципи діяльності профспілок у громадянському суспільстві.

3. Роботодавець як суб’єкт соціального діалогу на галузевому рівні.

 

Варіант 10.

 

1. Органи соціального діалогу.

2. Роль міжнародних організацій у розвитку соціального діалогу. Політика Європейського Союзу, щодо соціального діалогу. Поняття консенсусної та соціальної демократії.

3. Роль профспілок у політичній структурі громадянського суспільства. Відродження соціальної ролі профспілок в Україні.

 

Варіант 11.

 

1. Організаційна будова та основні принципи діяльності профспілок. Зміни в організаційній структурі профспілок в період перебудови (1985-1990 рр.). Федеративний принцип побудови профспілок.

2. Сторони соціального діалогу на територіальному та локальному рівні. Первинні профспілкові організації.

3. Порядок створення та склад Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЕР).

 

Варіант 12.

 

1. Правові основи діяльності профспілок. Профспілкові права у громадянському суспільстві. Особливості функціонування профспілок за умов незалежності.

2. Регіональна угода як інструмент соціального діалогу на територіальному рівні.

3. Конфлікт як суперечність інтересів. (Геракліт, Арістотель, Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо).

Варіант 13.

 

1. Інтереси, права і свободи людини і громадянина як об’єкт захисної діяльності профспілок. Соціально-економічний захист як головна функція профспілок на сучасному етапі.

2. Національна тристороння соціально-економічна рада. Територіальні тристоронні соціально-економічні ради. Поняття профспілки.

3. Генеральна угода – як інструмент соціального діалогу на національному рівні. Проблема соціального безробіття, бідність, трудова міграція та соціальний діалог.

 

Варіант 14.

 

1. Основні форми та методи роботи профспілок в зарубіжних країнах. Страйкова боротьба та профспілки. Зміна функцій, форм та методів роботи профспілок за умов незалежності України. Радикальні та помірковані форми роботи профспілок.

2. Роль соціальних інститутів у життєдіяльності людини.

3. Закон України «Про соціальний діалог в Україні» (від 29 грудня 2010 р.).

 

Варіант 15.

 

1. Політична діяльність профспілок. Політика і профспілки: міжнародний досвід.

2. Поняття відносин, що регулюються законом України «Про соціальний діалог в Україні». Законодавство про соціальний діалог в Україні.

3. Органи соціального діалогу в країнах Європейського Союзу. Структура органів соціального діалогу в європейських країнах.

 

Варіант 16.

 

1. Визначення сутності соціального партнерства. Сторони соціального партнерства.

2. Міжнародна асоціація соціально-економічних рад та подібних до них інституцій (МАСЕРПІ). Органи МАСЕРПІ: Голова, Генеральна асамблея, Президія, Генеральний секретаріат.

3. Діяльність Європейського економіко-соціального комітету та соціальних партнерів: Європейської конфедерації профспілок, Спілки конфедерацій промисловців і роботодавців Європи, Європейського центру підприємств із державною участю і підприємств загальної економічної сфери.

 

Варіант 17.

 

1. Місце і роль профспілок у системі соціального партнерства. Вплив профспілок на визначення моделей соціального партнерства. Контрактна, конфліктна, корпоративна, автономна моделі соціального партнерства.

2. Закон України «Про центральні органи виконавчої влади». Закон України «Про доступ до публічної інформації».

3. Центральні органи виконавчої влади як сторона соціального діалогу.

 

Варіант 18.

 

1. Особливості соціального діалогу на територіальному рівні. Органи соціального діалогу на територіальному рівні.

2. Колективно-договірна діяльність профспілок. Взаємовідносини профспілок з державою та роботодавцями в розвинутих країнах світу.

3. Європейський соціально-економічний комітет (ЄСЕК). Спеціалізовані секції ЄСЕК.

 

Варіант 19.

 

1. Порядок створення та склад територіального органу соціального діалогу. Функції та права територіального органу соціального діалогу.

2. Досвід та практика укладання колективних договорів в Україні (1905 – 1990 рр.). Становлення соціального партнерства в Україні.

3. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (15 вересня 1999 р.).

 

Варіант 20.

 

1. Організаційне забезпечення діяльності територіального органу соціального діалогу.

2. Створення та діяльність Національної тристоронньої соціально-економічної ради.

3. Законодавчі акти, які надають права та гарантії профспілкам в Україні.

 

Варіант 21.

 

1. Сучасна практика підписання Генеральної угоди, галузевих угод та колективних договорів в Україні. Діяльність Національної служби посередництва і примирення.

2. Сутність та моделі системи соціального партнерства. Всеукраїнське об’єднання організацій роботодавців.

3. Галузеві (міжгалузеві) тристоронні та двосторонні соціально-економічні ради. Строк повноважень членів ради.

 

Варіант 22.

 

1. Визначення сутності соціального партнерства: галузевий вимір. Зміст соціального партнерства, його ідеологічна та теоретична основа.

2. Суб’єкти соціального партнерства. Закон України «Про організації роботодавців», Закон України «Про місцеві державні адміністрації». Конвенція Міжнародної організації праці № 87 про свободу асоціації та право на організацію.

3. Функції галузевої (міжгалузевої) ради.

 

Варіант 23.

 

1. Правотворча діяльність ФПУ.

2. Форми соціального діалогу на територіальному рівні.

3. Колективно-договірна сфера діяльності профспілок. Закон України «Про колективні договори і угоди». Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів».

 

Варіант 24.

1. Практика ведення соціального діалогу на національному та територіальному рівнях. Система форм здійснення соціального діалогу на національному рівні.

2. Роль профспілок у становленні та реалізації системи соціального партнерства. Профспілки як головні представники інтересів найманих працівників.

3. Поняття Національної тристоронньої соціально-економічної ради. Строк повноважень членів Національної ради. Функції та права Національної ради. Організація діяльності Національної Ради.

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

 

1. Перспективи інституціоналізації соціального діалогу в Україні в контексті аналізу політичних зрушень, її вступу до ЄС.

2. Сутність і роль соціального діалогу в соціальній політиці держави.

3. Органи соціального діалогу. Порядок створення та склад Національного тристороннього органу соціального діалогу.

4. Організаційне забезпечення діяльності Національного тристороннього органу соціального діалогу. Взаємодія органів соціального діалогу та органів державної влади.

5. Генеральна угода – як інструмент соціального діалогу на національному рівні.

6. Основні принципи соціального діалогу.

7. Рівні та сторони соціального діалогу. Національний, територіальний та локальний (підприємство, установа, організація, транснаціональна корпорація) рівні.

8. Тристороння та двостороння основи соціального діалогу.

9. Форми здійснення соціального діалогу.

10. Соціальний діалог та корпоративна культура.

11. Безпосереднє і опосередковане спілкування.

12. Організація ділових зустрічей. Діловий протокол.

13. Культура службових відносин. Поняття корпоративної культури та соціальної корпоративної відповідальності.

14. Міжнародний протокол. Дипломатичний протоколяк невід’ємна складова частина дипломатії.

15. Нормативно-правові засади соціального діалогу.

16. Всеукраїнські об’єднання профспілок та організацій роботодавців.

17. Особливості соціального діалогу на територіальному рівні.

18. Органи соціального діалогу на територіальному рівні.

19. Порядок створення та склад територіального органу соціального діалогу.

20. Функції та права територіального органу соціального діалогу.

21. Організаційне забезпечення діяльності територіального органу соціального діалогу.

22. Регіональна угода як інструмент соціального діалогу на територіальному рівні

23. Закон України «Про соціальний діалог в Україні» (від 29 грудня 2010 р.).

24. Поняття відносин, що регулюються законом України «Про соціальний діалог в Україні». Законодавство про соціальний діалог в Україні.

25. Органи виконавчої влади як суб’єкт соціального діалогу.

26. Представництво органів виконавчої влади в системі інститутів соціального діалогу. Діяльність виконавчої влади у процесі соціального діалогу.

27. Колективно-договірні відносини.

28. Права та обов’язки органів виконавчої влади.

29. Закон України «Про центральні органи виконавчої влади».

30. Закон України «Про доступ до публічної інформації».

31. Указ Президента України «Про утворення Національної служби посередництво та примирення».

32. Порядок створення та склад Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЕР).

33. Поняття Національної тристоронньої соціально-економічної ради. Строк повноважень членів Національної ради.

34. Функції та права Національної ради. Організація діяльності Національної Ради.

35. Секретаріат Національної ради. Функції Секретаріату Національної ради.

36.Порядок створення територіальної тристоронньої соціально-економічної ради. Склад територіальної тристоронньої соціально-економічної ради.

37. Сторони соціального діалогу на національному рівні: профспілки та органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України).

38. Практика ведення соціального діалогу на національному та територіальному рівнях.

39.Система форм здійснення соціального діалогу на національному рівні.

40. Форми соціального діалогу на територіальному рівні.

41. Профспілки як суб’єкт соціального діалогу.

42.Соціально-економічні умови організації та діяльності профспілок України.

43. Організаційна будова та основні принципи діяльності профспілок.

44. Правові основи діяльності профспілок.

45. Право на об’єднання у профспілки Конституцією України. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (15 вересня 1999 р.).

46. Функції, форми та методи діяльності профспілок. Соціально-економічний захист як головна функція профспілок на сучасному етапі.

47. Федерація профспілок України як нова форма консолідації професійних об’єднань у справі соціального захисту працюючих.

48. Правотворча діяльність ФПУ. Колективно-договірна сфера діяльності профспілок.

49. Закон України «Про колективні договори і угоди». Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів».

50. Роль профспілок у становленні та реалізації системи соціального партнерства. Профспілки як головні представники інтересів найманих працівників.

51. Вплив профспілок на визначення моделей соціального партнерства. Класифікація моделей соціального партнерства.

52. Галузевий соціальний діалог.

ТЕСТИ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Змістовний модуль І

 

1. 1.     Чи є визначення поняття діалог правильним: «Діалог – форма міжсуб’єктної симетричної комунікації, відкритості міжособистісних взаємин та відповідального співбуття з іншими».

а) так                            б) ні

1. 2.     Чи можливий діалог східної та західної цивілізацій (культур) за М.Бубером?

а) так                            б) ні

1. 3.     Хто з означених філософів звертається до концепту «діалогу»?

а) Платон   б) Сократ в) Л.Фоєрбах г) І.Кант

4. В кого з мислителів діалогічній версії філософської антропології діалог представлений як сутнісна основа людського життя ?

а)      М.Бубер,   б) М.Бахтін, в) Г.Гегель г) О.Розеншток-Хюссі,

5. Які морально-етичні чинники відношення Я-Інший – діалогічного відношення повинні бути наявними у суспільстві?

а) відповідальність б) насильство в) гостинність г) повага ґ) альтруїзм.

6. Чи є діалог способом вирішення протиріч (апорій)?

а) так                            б) ні

7. Чи тотожні поняття «діалог», «монолог», «наратив»?

а) так                            б) ні

1. 8.     Чи можливо діалог назвати інтертекстуальним?

а) так                            б) ні

9. Еристика досліджує:

а) діалог    б) суперечку в) полілог г) дискурс

10. Чи пов’язані концепти суспільного договору та діалогу?

а) так;

б) ні;

1. 11.           З самого початку співбесіди (діалогу) стало зрозумілим, що ви та співробітник, який проводить інтерв’ю, не маєте ніякого контакту та взаєморозуміння. Ви:

а) припиняєте співбесіду, заявивши про бажання піти;

б) просите, щоб інтерв’ю провів хтось інший;

в) незважаючи на несприятливі обставини, продовжуєте проходження співбесіди застосовуючи етичні чинники діалогічного відношення.

12. Соціального діалог є демократичним способом розв’язання політичних конфліктів?:

а) ні;

б) так;

в) інше.

13. Соціальний діалог – це:

а) паритетна конструктивна співпраця між громадянським суспільством (як окремою недержавною сферою суспільних відносин, в якій реалізуються приватні інтереси громадян та їхніх груп, котра існує паралельно з державою, однак прямо їй не підпорядкована) та державою (як виразником загальносуспільних інтересів);

б) інструмент впровадження державної соціальної політики;

в) сукупність міркувань, що складаються з тез та аргументів.

14. Як називається стиль управління, у якому керівник – людина з різко виявленими вольовими рисами характеру, безкомпромісна і навіть жорстока до підлеглих:

а) експлуататорсько-авторитарний,       б) патерналістично-авторитарний,

в) консультативна система,            г) система групової участі.

15. Законодавство України про соціальний діалог базується на:

а) Конституції України;

б) Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про організації роботодавців», «Про колективні договори і угоди», «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», трудового законодавства, інших нормативно-правових актів.

в) Кодекс Законів про працю. Закон України «Про організації роботодавців», Закон України «Про місцеві державні адміністрації». Конвенція Міжнародної організації праці № 87 про свободу асоціації та право на організацію.

16. Колективний трудовий конфлікт виникає з моменту, коли:

а) представницький орган найманих працівників або профспілки направив вимоги власнику або уповноваженому ним органу (представнику);

б) представницький орган найманих працівників або профспілки одержав відповідь власника або уповноваженого ним органу (представника);

в) представницький орган найманих працівників або профспілки одержав від власника або уповноваженого ним органу (представника) відмову або часткову відмову у задоволенні вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника або уповноваженого ним органу (представника);

г) немає правильної відповіді.

17. Рівнями соціального діалогу є:

а) міжсуб’єктний ,                 б) міжнародний,

в) локальний,               г) транскорпоративний.

д) галузевий (міжгалузевий),                            е) національний.

18. Генеральна угода – як інструмент соціального діалогу на …………….. рівні?

а) корпоративному,              б) монологічному в) національному.

19. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) – це:

а) власник або уповноважений ним орган (представник) і організація роботодавців;

б) наймані працівники і власник або уповноважений ним орган (представник);

в) наймані працівники і первинна профспілкова організація;

г) немає правильної відповіді.

20. Термін «роботодавець» в українському законодавстві визначається як:

а) юридична або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність;

б) власник підприємства, установи, організації чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю;

в) будь-який підприємець, який використовує найману працю та уклав колективний договір з профспілкою.

 

21. Хто може представляти в системі соціально-трудових відносин сторону найманих працівників:

а) тільки професійні спілки;

б) тільки ради трудових колективів;

в) професійні спілки або вільно обрані представники працівників;

г) тільки вільно обрані представники працівників;

д) інші організації  трудящих.

22. Органами соціального діалогу є :

а) профспілки;

б) Федерація профспілок України;

в) фірми;

г) роботодавці та органи державної влади.

г) Національна тристороння рада.

23. Основні принципи соціального діалогу:

а) принципи репрезентативності й повноважності сторін та їх представників, принцип конструктивності та взаємодії,

б) принцип пріоритету узгоджувальних процедур;

в) принцип реконструкції та реконструкції;

24. Постійно діючий державний орган для врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів) це:

а) Національна рада соціального партнерства;

б) Національна тристороння соціально-економічна рада;

в) Національна служба посередництва і примирення.

25. Що таке наративна ідентичність особистості?

а) діалогічний спосіб самопізнання                           б) розповідна само тотожність особистості в) дискурсивна аналогія.

26. Профспілки – це:

а) головні представники інтересів найманих працівників;

б) недержавна сфера захисту соціально-трудових відносин;

в) політична партія.

27. Примирна комісія – орган, який:

а) призначений власником або уповноваженим ним органом представником;

б) призначений представницьким органом найманих працівників або профспілки;

в) складається із представників сторін колективного трудового спору (конфлікту);

г) немає правильної відповіді.

28. До основних завдань Національної тристоронньої соціально-економічної ради належать:

а) вироблення консолідованої позиції сторін соціального діалогу щодо стратегій економічного і соціального розвитку України та шляхів вирішення існуючих проблем у цій сфері;

б) підготовка та надання узгоджених рекомендацій і пропозицій Президентові України, ВРУ, КМУ з питань формування та реалізації державної економічної та соціальної політики, регулювання трудових, економічних, соціальних відносин;

в) розробка порядку денного президії ФПУ.

 

29. Для характеристики відносин між людьми у сфері праці слід застосовувати терміни:

а) трудові відносини;

б) виробничі відносини;

в) промислові відносини;

г) соціально-трудові відносини;

д) всі вищеназвані терміни.

30. Якій економічній системі відповідає тип соціально-трудових відносин «соціальне партнерство»:

а) плановій соціалістичній економіці;

б) ринковій економіці;

в) соціально-орієнтованій ринковій економіці;

г) двосекторній економіці, де поєднується  державою плановість

і вільний ринок.

31. Сучасні соціально-трудові відносини в Україні можемо охарактеризувати, як такі що:

а) базуються в основі на попередніх соціалістичних виробничих відносинах;

б) відповідають класичній ринковій економіці;

в) включають деякі елементи соціалістичних виробничих відносин та базову основу СТВ країн з ринковою економікою.

32. Що означає поняття «громадянське суспільство»?

а) сфера недержавних інститутів та відносин;

б) царина державного регулювання соціально-трудових відносин;

в) елемент політичної системи суспільства.

 

Змістовний модуль ІІ

 

1. 1.     Коли набув чинності України «Про соціальний діалог в Україні»?

а) від 29 грудня 2010 р.                          б) 22 серпня 2011 р.

1. 2.     Які Закони України складають нормативно-правову базу з питань соціального діалогу?

а) Закон України «Про центральні органи виконавчої влади»          

б) Закон України «Про доступ до публічної інформації»

в) Указ Президента України «Про утворення Національної служби посередництво та примирення».

1. 3.     З якою метою Міжнародна організація праці (МОП) – спеціалізована установа ООН?

а) створена з метою міжнародного співробітництва для усунення соціальної несправедливості шляхом поліпшення умов праці.                   

б) з метою активізації діяльності волонтерів

в) з метою формування нормативно-правової бази в галузі соціального діалогу.

1. 4.     Завдання МОП є:

а) розроблення узгодженої політики та програм, спрямованих на вирішення соціально-трудових проблем, розроблення та прийняття міжнародних трудових норм (конвенцій та рекомендацій), допомоги країнам – членам МОП у вирішенні проблем зайнятості та сороченя безробіття, розвиток соціального забезпечення, захист соціально вразливих груп (жінок, молоді, осіб похилого віку тощо), сприяння організаціям найманих працівників і підприємств в їхній роботі спільно з урядами щодо врегулювання соціально-трудових відносин.                б) формування освітньої діяльності в) економічне забезпечення профспілок.

1. 5.     Функції Секретаріату МОП виконує:

а) Міжнародне бюро праці.          б) Адміністративна рада в) Міжнародний виконавчий комітет.

1. 6.     Органи МАСЕРПІ:

а) Голова, Генеральна асамблея, Президія, Генеральний секретаріат.       

б) Верховна Рада, Президія, Колегія, Вчена рада.

в) Головний Секретаріат, Кабінет Міністрів, Головний Департамент.

1. 7.     Європейський соціально-економічний комітет (ЄСЕК) поділяється на.

а) Спеціалізовані секції                            б) ради в) комітети г) відділи

1. 8.     Чи можливо осмислити феномен діалогу та наративних систем з позиції теорії самоорганізації?

а) так                            б) ні

1. 9.     Чи є соціальний діалог компонентним елементом громадянського суспільства?

а) так                            б) ні

1. 10.      Формами  здійснення соціального діалогу є:

а) обмін інформації та консультації                

б) узгоджувальні процедури та колективні переговори з укладенням колективних договорів та угод

в) монологічні укази та полілогічні метанаративи.

1. 11.      Чи належить Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод до нормативно-правових засад з питань соціального діалогу?

а) так                            б) ні

1. 12.      Скільки держав є членами МОП

а) 174                  б) 89 в) 189

1. 13.      МОП була заснована урядами ряду країн згідно з рішенням

а) Паризької конференції 11 квітня 1919р.               б) Бельгійської конференції 12 жовтня 1987 р.

1. 14.      ЄЕСК – це консультативний представницький орган створений  за

а) Римськими угодами 1957 р.                         б) Німецькими деклараціями 1963 р.

1. 15.      Комітет ЄЕСК складається з

а) 344 членів                          б) 125 членів

1. 16.      Члени ЄЕСК мають звання:

а) радників                            б) головних спеціалістів

1. 17.      Органи соціального діалогу у Польщі складаються з

а) 49 членів                  б) 18 науково-дослідних підрозділів

1. 18.      Соціально-економічна рада Франції нараховує

а) 231 член                            б) 55 членів

1. 19.      Чи є Федерація профспілок України формою консолідації професійних об’єднань у справі соціального захисту працюючих:

а) так                            б) ні

1. 20.      Хто виступає суб’єктами соціального діалогу на галузевому рівні?

а) викладачі та студенти                          б) Роботодавець та профспілки

1. 21.      Чи тотожні поняття «соціальне партнерство» та «соціальний діалог»?

а) так                            б) ні

1. 22.      Чи прийнятий в Україні Соціальний кодекс?

а) так                            б) ні

1. 23.      До функцій територіальної тристоронньої ради належать6

а) дорадча                    б) консультативна в) узгоджувальна г) гносеологічна ґ) етико-виховна

1. 24.      Координує діяльність національної ради:

а) голова, який призначається Президентом України із членів Національної ради                б) голова комітету Верховної Ради України

1. 25.      Голова національної ради призначається терміном на

а) 1 рік                          б) 2 роки

1. 26.      Порядок роботи Національної ради регулюється

а) Регламентом національної ради                   б) Положенням про національну раду в) рішенням президії національної ради

1. 27.      Імплементація міжнародних конвенцій представлена у

а) Законі України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії»                          б) Конвенції МОП №154 в) Конвенції МОП № 133

1. 28.      Які головні моделі представництва найманих працівників існують в Європі?

а) одноканальна модель                          б) сутнісний «синдикалізм»

в) подвійне представництво                    г) демократичне лідерство
                   ПИТАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ (ЗАЛІКУ)

 

1. Принципи побудови філософської моделі діалогу.

2. Філософські концепції діалогу.

3. Проблема діалогу культур та діалогічної комунікації на міждержавному рівні.

4. Концепт діалогу в історико-філософській ретроспективі.

5. Діалог як сутнісна основа людського життя у діалогічній версії філософської антропології.

6. Дієвість морально-етичних чинників діалогу.

7. Діалог як спосіб вирішення протиріч та конфліктів.

8. Психологія міжособистісних взаємин та діалог.

9. Основні концепції природи людської особистості та теорії мотивації (А.Маслоу, Р. Мей, К.Роджерс, Е.Фромм, В.Франкл та ін.).

10. PR-менеджмент та НЛП.

11. Поняття соціального діалогу і громадянського суспільства.

12. Чинники виникнення основних суб’єктів соціального діалогу у громадянському суспільстві.

13. Теоретико-методологічні засади дослідження соціального діалогу в контексті взаємодії громадянського суспільства і держави.

14. Суспільний договір та соціальних діалог. Соціальний діалог у процесі демократизації політичної системи України.

15. Перспективи інституціоналізації соціального діалогу в Україні в контексті аналізу політичних зрушень, її вступу до ЄС.

16. Сутність і роль соціального діалогу в соціальній політиці держави.

17. Органи соціального діалогу. Порядок створення та склад Національного тристороннього органу соціального діалогу.

18. Організаційне забезпечення діяльності Національного тристороннього органу соціального діалогу. Взаємодія органів соціального діалогу та органів державної влади.

19. Генеральна угода – як інструмент соціального діалогу на національному рівні.

20. Основні принципи соціального діалогу.

21. Рівні та сторони соціального діалогу. Національний, територіальний та локальний (підприємство, установа, організація, транснаціональна корпорація) рівні.

22. Тристороння та двостороння основи соціального діалогу.

23. Форми здійснення соціального діалогу.

24. Соціальний діалог та корпоративна культура.

25. Безпосереднє і опосередковане спілкування.

26. Організація ділових зустрічей. Діловий протокол.

27. Культура службових відносин. Поняття корпоративної культури та соціальної корпоративної відповідальності.

28. Міжнародний протокол. Дипломатичний протоколяк невід’ємна складова частина дипломатії.

29. Нормативно-правові засади соціального діалогу.

30. Всеукраїнські об’єднання профспілок та організацій роботодавців.

31. Особливості соціального діалогу на територіальному рівні.

32. Органи соціального діалогу на територіальному рівні.

33. Порядок створення та склад територіального органу соціального діалогу.

34. Функції та права територіального органу соціального діалогу.

35. Організаційне забезпечення діяльності територіального органу соціального діалогу.

36. Регіональна угода як інструмент соціального діалогу на територіальному рівні.

37. Закон України «Про соціальний діалог в Україні» (від 29 грудня 2010 р.).

38. Поняття відносин, що регулюються законом України «Про соціальний діалог в Україні». Законодавство про соціальний діалог в Україні.

39. Органи виконавчої влади як суб’єкт соціального діалогу.

40. Представництво органів виконавчої влади в системі інститутів соціального діалогу. Діяльність виконавчої влади у процесі соціального діалогу.

41.Колективно-договірні відносини.

42. Права та обов’язки органів виконавчої влади.

43. Закон України «Про центральні органи виконавчої влади».

44. Закон України «Про доступ до публічної інформації».

45. Указ Президента України «Про утворення Національної служби посередництво та примирення».

46. Порядок створення та склад Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЕР).

47. Поняття Національної тристоронньої соціально-економічної ради. Строк повноважень членів Національної ради.

48. Функції та права Національної ради. Організація діяльності Національної Ради.

49. Секретаріат Національної ради. Функції Секретаріату Національної ради.

50.Порядок створення територіальної тристоронньої соціально-економічної ради. Склад територіальної тристоронньої соціально-економічної ради.

51. Сторони соціального діалогу на національному рівні: профспілки та органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України).

52. Практика ведення соціального діалогу на національному та територіальному рівнях.

53.Система форм здійснення соціального діалогу на національному рівні.

54. Форми соціального діалогу на територіальному рівні.

55. Профспілки як суб’єкт соціального діалогу.

56.Соціально-економічні умови організації та діяльності профспілок України.

57. Організаційна будова та основні принципи діяльності профспілок.

58. Правові основи діяльності профспілок.

59. Право на об’єднання у профспілки Конституцією України. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (15 вересня 1999 р.).

60. Функції, форми та методи діяльності профспілок. Соціально-економічний захист як головна функція профспілок на сучасному етапі.

61. Федерація профспілок України як нова форма консолідації професійних об’єднань у справі соціального захисту працюючих.

62. Правотворча діяльність ФПУ. Колективно-договірна сфера діяльності профспілок.

63. Закон України «Про колективні договори і угоди». Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів».

64. Роль профспілок у становленні та реалізації системи соціального партнерства. Профспілки як головні представники інтересів найманих працівників.

65. Вплив профспілок на визначення моделей соціального партнерства. Класифікація моделей соціального партнерства.

66. Галузевий соціальний діалог.

67. Роботодавець як суб’єкт соціального діалогу на галузевому рівні. Всеукраїнське об’єднання організацій роботодавців. Центральні органи виконавчої влади як сторона соціального діалогу.

68. Місце і роль профспілок у системі соціального партнерства на галузевому рівні. Основна мета соціального партнерства.

69. Суб’єкти соціального партнерства. Закон України «Про організації роботодавців», Закон України «Про місцеві державні адміністрації». Конвенція Міжнародної організації праці № 87 про свободу асоціації та право на організацію.

70. Сторони соціального діалогу на територіальному та локальному рівні. Первинні профспілкові організації.

71. Галузеві (міжгалузеві) тристоронні та двосторонні соціально-економічні ради.

72. Функції галузевої (міжгалузевої) ради. Строк повноважень членів ради.

73. Міжнародний досвід організації соціального діалогу.

74. Роль міжнародних організацій у розвитку соціального діалогу.

75. Міжнародна організація праці. Поняття гідної праці.

76. Політика Європейського Союзу, щодо соціального діалогу. Поняття консенсусної та соціальної демократії.

77. Органи соціального діалогу в країнах Європейського Союзу. Структура органів соціального діалогу в європейських країнах.

78. Діяльність Європейського економіко-соціального комітету та соціальних партнерів: Європейської конфедерації профспілок, Спілки конфедерацій промисловців і роботодавців Європи, Європейського центру підприємств із державною участю і підприємств загальної економічної сфери.

79. Досвід соціального діалогу зарубіжних країн. Соціально-економічні ради країн Європейського союзу.

80. Міжнародна організація праці (МОП) – спеціалізована установа ООН створена з метою міжнародного співробітництва для усунення соціальної несправедливості шляхом поліпшення умов праці. Завдання МОП.

81. Адміністративна рада МОП – виконавчий орган. Секретаріат МОП – Міжнародне бюро праці.

82. Міжнародна асоціація соціально-економічних рад та подібних до них інституцій (МАСЕРПІ). Органи МАСЕРПІ.

83. Європейський соціально-економічний комітет (ЄСЕК). Спеціалізовані секції ЄСЕК.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ІНОФРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Базова література:

 

1. Конституція України. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.
2. Закон України «Про соціальний діалог в Україні». Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 28. – С. 255 – 266.
3. Закон України «Про Кабінет Міністрів України». Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 9. – С. 58 – 66.
4. Закон України «Про організацію роботодавців». Відомості Верховної Ради України. – 2001, № 32. – С. 171 – 177.
5. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 45. – С. 397 – 408.
6. Закон України «Про центральні органи виконавчої влади». Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 19. – С.77 – 89.
7. Закон України «Про місцеві державні адміністрації». Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20 – 21. – С.190 – 199.
8. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відомості Верховної Ради України. – 1997.– № 24. – С.170 – 181.
9. Закон України «Про колективні договори і угоди». Відомості Верховної Ради України. – 1993.– № 36. – С.361 – 172.
10.  Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів). – 1998. – № 34 – С.227 – 233.
11.  Закон України «Про доступ до публічної інформації» Відомості Верховної Ради України. – 1997.– № 49. – С.299 – 305.
12.  Указ Президента України «Про утворення національної служби посередництва і примирення». – № 1258/98. – 1998. – С. 45 – 59.
13.  Постанова Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 3 листопада 2010 р. – № 996.
14.  Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 28 грудня 1992 року №731.
15.  Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції сприяння органами виконавчої влади громадянського суспільства» від 21 листопада 2007 року № 1035 – р.
16.  Указ Президента України «Про національну тристоронню соціально-економічну раду» Соціальний діалог в Україні (Впровадження, практика ведення, міжнародний досвід, нормативно-правова база). Об’єднаний методично-навчальний посібник. – К.: Логос. – 2011. – С. 591 – 594.
    1. Балабанова Н. В. Социальный диалог. Социальное партнерство. Социальное государство / Н. В. Балабанова, В. И. Жуков, В. Е. Пилипенко. –

К. : АТСО, 2002. — 189 с.

1.  Соціальний діалог в Україні (Впровадження, практика ведення, міжнародний досвід, нормативно-правова база). Об’єднаний методично-навчальний посібник. – К.: Логос. – 2011. – 826 с.
2. Статінова Н.П. Етика бізнесу: навч. посіб. / Н.П. Статінова,
   С.Г. Радченко. – К: Київський національний торгово-економічний університет, 2001. – 280 с.
3. Жуков В.І. Трипартизм і соціальний діалог у системі соціально-трудових відносин / Осовий Г.В., Жуков В.І., Руденко В.М., Семеніхін В.О. Соціально-трудові відносини: питання теорії та практики. –К.: АПСВ, 2005. – 436 с.
4. Колот А., Григорович С. Соціально-трудові аспекти забезпечення стійкого розвитку національної економіки / А. Колот, С. Григорович. Україна: аспекти праці. – 2006. – №4. – С.14.
5. Закон України «Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 14 січня 1998 року. № 16/98 – ВР.
6. Закон України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії» // Соціальний діалог в Україні (Впровадження, практика ведення, міжнародний досвід, нормативно-правова база). Об’єднаний методично-навчальний посібник. – К.: Логос. – 2011. – С. 663 – 664.
7. Європейська соціальна хартія // Соціальний діалог в Україні (Впровадження, практика ведення, міжнародний досвід, нормативно-правова база). Об’єднаний методично-навчальний посібник. – К.: Логос. – 2011. – С. 664 –748.
8. Конвенція МОП № 154 «Про сприяння колективним переговорам 1981 року // Соціальний діалог в Україні (Впровадження, практика ведення, міжнародний досвід, нормативно-правова база). Об’єднаний методично-навчальний посібник. – К.: Логос. – 2011. – С. 748 – 766 с.
9. Конвенція МОП № 144 «Тристоронні консультації для сприяння застосуванню міжнародних трудових норм» Соціальний діалог в Україні (Впровадження, практика ведення, міжнародний досвід, нормативно-правова база). Об’єднаний методично-навчальний посібник. – К.: Логос. – 2011. – С.766 – 787.
10. Петроє О.М. Соціальний діалог як інструмент формування корпоративної політики сучасних підприємств в Україні: Навч. Посіб / О.М. Петроє. – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 60с.

 

Додаткова література:

 

1. Калашник Г.М. Вступ до дипломатичного протоколу та ділового етикету: навч. посіб. / Г.М. Калашник. – К.: Знання, 2007. – 143 с.
2. Льюис Ричард Д. Деловые культуры в международном бизнесе: от столкновения к взаимопониманию. Пер. с англ. / Ричард Д. Льюис. – М.: Дело, 2001. – 448 с.
3. Добровольська Г.О. Професійні спілки України за умов утвердження незалежності держави (1990-2002 рр.) / Г.О. Добровольська. – Донецьк: Норд-Прес, 2007. – 431 с.
4. Можейко М.А. Становление концепции нелинейных динамик в современной культуре: Монография / М.А. Монография  – М.: БГЭУ, 1999. – 289 с.
5. Нариси історії професійних спілок України / Федерація профспілок України. Головний редактор О.М. Стоян; керівник авторського колективу О.П. Реєнт. – Київ, 2002. – 732 с.
6. Осовий Г.В. Профспілковий рух в Україні. Нова соціальна роль, пошук оптимальної моделі організаційних структур / Г.В. Осовий // Профспілки України. – 1998. – № 4. – С.2-13. 
7. Осовий Г.В. Актуальні проблеми діяльності профспілок та соціального захисту населення України / Г.В. Осовий // Вісник АПСВ ФПУ. – 2000. – №3. – С. 119–122.
8. Осовий Г.В. Профспілковий рух в Україні: нова соціальна роль, стан та перспективи розвитку /  Г.В. Осовий – К.: АПСВ, 2001. – 43 с.
9. Осовий Г.В. Тенденції розвитку профспілкового руху в Україні на сучасному етапі / Г.В. Осовий // Вісник АПСВ ФПУ. – 2002. – спецвипуск до ІV з’їзду ФПУ. – С.8-18.
10.  Осовий Г.В. Позиція профспілок з питань вступу України до СОТ / Г.В. Осовий // Вісник АПСВ ФПУ. – 2004. – №1. – С. 13–16.
11. Палеха Ю.І. Етика ділових відносин: навч. пос. / Ю.І. Палеха. – К.: Кондор, 2008. – 356 с.
12.  Соціально-трудові відносини: питання теорії та практики в Україні : навч. посіб. / Г. В. Осовий, В. І. Жуков, В. М. Руденко, В. О. Семенихін.  – К. : АПСВ, 2005. – 432 с.
    1. Шулус А.А. Социальный аудит. Учебник. – М., 2008.
    2. Основы социального аудита: учебное пособие. – Башкирский институт социальных технологий (филиал) Академии труда и социальных отношений, Уфа, 2007. – 325 с.

15. Цвих В.Ф. Профспілки в громадянському суспільстві: теорія, методологія, практика: Монографія / В.Ф. Цвих – К.: ВПЦ Київського Національного університету ім. Т.Шевченка, 2002. – 376 с. 

 

 

15. Інформаційні ресурси

 

1. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Електронний ресурс. Режим доступу:  http://www.president.gov.ua/.
2. Верховна Рада України. Режим доступу: http:Верховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада України//www.rada.kiev.ua .
3. Кабінет Міністрів України. Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/.
4. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Режим доступу:  http://www.mon.gov.ua, www.osvita.com.       
5. Інформаційно-пошукова правова система «Нормативні акти України (НАУ)». Режим доступу:http://www.nau.ua.
   1. www.fpsu.org.ua – офіційний сайт Федерації профспілок України.
   2. www.ukrstat.gov.ua — офіційний сайт Державного Комітету статистики України.
   3. www.nspp.gov.ua – офіційний сайт Національної служби посередництва і примирення.
   4. www.dcz.gov.ua – офіційний сайт Державної служби зайнятості України
   5. www.niss.gov.ua – офіційний сайт Національного інституту соціологічних досліджень.
   6. www.mlsp.gov.ua – офіційний сайт Міністерства праці та соціальної політики.
   7. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Режим доступу:http://www.president.gov.ua/.
   8.  Верховна Рада України. Режим доступу: http:Верховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада України//www.rada.kiev.ua .
   9.  Кабінет Міністрів України. Режим доступу:  http://www.kmu.gov.ua/.
   10.  Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Режим доступу: http://www.mon.gov.ua, www.osvita.com.
   11.  Міністерство екології та природних ресурсів України.   Режим доступу:  http:Верховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада України//www.menr.gov.ua/.
   12.  Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Режим доступу: http:Верховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада України//www.mns.gov.ua/.
   13.  Рада національної безпеки і оборони України Режим доступу:.  http:Верховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада України//www.rainbow.gov.ua/.
   14.  Постійне представництво України при ООН. Режим доступу:  http://www.uamission.org/.

 

ДОПОВНЕННЯ ТА ЗМІНИ ДО НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ

НА 2013/2014 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________