|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЇ
ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЇ« Назад
ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЇ 24.09.2016 04:01
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет маркетингу
Кафедра регіональної економіки і туризму
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
26 травня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХ ЗНАНЬ з науки ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЇ освітній ступінь бакалавр
галузь знань: 05 «Соціальні та поведінкові науки» спеціальність: 051 «Економіка», спеціалізації спеціалізація (освітня програма): 6Р02 «Екологічна економіка»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри _______________ О.В. Ольшанська
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 20161. ВСТУП Дисципліна «Основи загальної екології» відігріє особливу роль серед дисциплін бакалаврського рівня підготовки фахівців. Насамперед, вона є базовою для подальшого засвоєння нормативних та вибіркових дисциплін напряму «Екологічна економіка». Практичну спрямованість дисципліни слід розглядати як важливу складову формування основних компетенцій – знаннєвої, інформаційної, функціональної, навчально-пізнавальної, ціннісно-смислової, комунікативної, соціальної тощо. Серед загальних компетенцій студентів у переліку проекту TUNING , до якого долучилася і Україна, окремо виділено «Прагнення до збереження навколишнього середовища». Тому на сучасному етапі розвитку суспільства для економістів важливим є вміння виробляти таку стратегію природокористування, яка б не призводила до негативних змін в природних екосистемах, сприяла раціональному використанню природних ресурсів, і підвищувала економічну ефективність виробничих та соціальних процесів. Основними завданнями дисципліни «Основи загальної екології» є: - Усвідомити, що антропоцентричний тип мислення, ідеологія неконтрольованого споживання і підкорення природи уже призвели до виникнення глобальної екологічної кризи; - Розуміти основні закономірності існування у взаємодії природних систем ; - Усвідомити основні екологічні проблеми, породжені діяльністю людини, шляхи та методи їх вирішення; - Засвоїти принципи раціонального природокористування та охорони природи; - Мати уявлення про роль екологічних законів у вирішенні соціальних проблем; - Мати наукове уявлення про здоровий спосіб життя. Мета дисципліни в контексті підготовки бакалаврів спеціальності «Екологічна економіка»: сформувати у студентів-майбутніх економістів уявлення про людину як невідривної частини природи, для якої доцільно жити в гармонії із законами функціонування екосистем, раціонально використовувати ресурси і нести відповідальність за збереження якості середовища її проживання. Предмет дисципліни: Екосистеми та їх структура , біотичні взаємовідносини між окремими популяціями та довкіллям, проблеми взаємодії людини і довкілля, потоки речовини та енергії в екосистемах.
При вивченні дисципліни «Основи загальної екології формуються важливі основні компетенції: інформаційна, функціональна, навчально-пізнавальна, ціннісно-смислова, комунікативна, соціальна та ін. До важливих знаннєвих компетенцій слід віднести: - Знання про предмет та об’єкт, та структуру сучасної екології як науки; - Розрізняти предмет та об’єкт вивчення окремих структурних розділів екології: аутекології, синекології, демоекології; - Знання основних екологічних термінів і понять екології; - Знання соціально-екологічні законів, принципів та правил функціонування екосистем; - Розрізняти специфіку структури природних та антропогенних екосистем; - Володіння знаннями про структуру екосистем, їх цілісність та специфіку потоків речовини та енергії в екосистемах; - Пізнання антропогенний вплив на довкілля та екологічні проблеми, які виникають внаслідок недосконалих технологій; - Уміння проводити класифікацію забруднення екосистем; - Специфіку впливу абіотичних, біотичних та антропогенних чинників на живі організми; - Розрізняти роль біоценозу та біотопу в екосистемах; - Усвідомити роль трофічних ланцюжків в екосистемах; - Розрізняти поняття «природокористування» та «раціональне природокористування». - Розрізняти поняття «раціональне використання природних ресурсів» та «охорона довкілля». - Знання про принципи раціонального природокористування. Програма навчального курсу Основи загальної екології» передбачає лекції, семінарські заняття та виконання самостійних (індивідуальних) завдань.
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
3. ЗМІСТ НАУКИ «ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЇ» Тема 1. Поняття, предмет, об’єкт та завдання екології. Структура сучасної екології як науки. Тема 2. Етапи розвитку екологічних знань. Тема 3. Основні закони, принципи та правила в екології. Тема 4. Екосистема. Структура та види екосистем. Тема 5. Кругообіг речовин та енергії в екосистемах. Тема 6. Стратегія природокористування в Україні з початку ХХ століття і донині. Тема 7. Основні принципи раціонального природокористування природокористування. Тема8. Антропогенний вплив на екосистеми Тема 9. Специфіка впливу промислового комплексу на екосистеми. Тема 10. Специфіка впливу агропромислового, транспортного комплексу та систем розселень на екосистеми
Тема 1. Поняття, предмет, об’єкт та завдання екології. Предмет та об’єкти вивчення екології на час її виникнення та в ХХ1 столітті. Роль Ернста Геккеля, Антона ван Левенгука та Річарда Бредлі у становленні екології як науки. Вплив зростання суспільної зацікавленості до проблем довкілля на предмет вивчення екології як науки після 1970 р. Розділи екології: аутекологія, синекологія, демекологія. Відношення екології до інших наук та її значення для цивілізації. Структура сучасних екологічних наук. Ієрархія рівнів організації життя. Спектр рівнів організації життя, що вивчає екологія. Принцип емерджентності в екології: властивості цілого неможливо ототожнювати із сумою його частин. Методи екології . Метод моделювання та його використання для вивчення екосистем різного ієрархічного рівня.
Тема 2. Етапи розвитку екологічних знань Етапи розвитку екології. 1 етап: описовий період - накопичення екологічних знань про взаємодію живого с довкілля: період давньогрецьких філософів, період середньовічного панування теологічної теорії про незмінність видів та повної відсутності впливу середовища; період епохи Відродження. 2 етап: період формування екології в рамках ботанічної та зоологічної географії – кінець ХУШ – середина Х1Х ст.. 3 етап: дарвіністський або каузальний етап розвитку екології – період адаптування науки у напрямі адаптації до середовища; створення екологічних товариств у Британії та Америці. 4 етап: перетворення екології в самостійну науку: Вернадський В.І., Чижевський А.Л., В.Н.Сукачов, П. Тейяр-де Шарден та ін.. 5 етап: сучасний етап або перетворення екології в комплексну науку.
Тема 3. Основні закони, принципи та правила в екології Поняття про біосферу та її основні оболонки. Сім типів речовини в біосфері. Гіпотези походження життя на Землі. Ознаки живих систем, які відрізняють їх від неживої речовини.Функції живої речовини. Основні закони розвитку живої речовини в біосфері. Основні принципи потоків енергії та речовини в екосистемі: закон біогенної міграції атомів, закон максимізації енергії та інформації, закон максимуму біогенної енергії, закон одно спрямованості потоку енергії , закон розвитку довкілля, правило одного процента, правило кореляції із запасами їжі. Закони єдності живої речовини: закон системи «Хижак – жертва», закон конкурентного винятку, закон константності В.І.Вернадського, закон кореляції Ж.Кюв’є, закон обмеженості зростання, закон збереження життя, закон ускладнення організації, правило Аллена, правило Бергана, правило зменшення маси організму на острові Періодичні закони зональності: періодичний закон географічної зональності, правило А.Уоллеса, правило Вант-Гоффа, правило Глогера «Залізні закони» охорони природи П.Ерліха.
Тема 4. Екосистема. Структура та види екосистем Формування поняття « екосистема»: вклад вчених А.Тенслі, К.Мьобіуса, С.Форбса, В.В.Докучаєва, Сукачова та ін. Функціональна схема екосистеми: потоки енергії, кругообіги речовин, сукупність організмів та петлі управління зворотнього зв’язку. Зовнішнє середовище – невід’ємна частина екосистеми для отримання і віддачі енергії. Трофічна структура екосистеми. Верхній автотрофний ярус або зелений пояс і нижній гетеротрофний ярус або коричневий пояс. Компонентна структура екосистеми: неорганічні речовини, що включаються в кругообіг; органічні сполуки; повітряне , водне та субстратне середовище; продуценти; макроконсументи; мікроконсументи та їх роль в підтримуванні життєдіяльності екосистеми. Біологічна регуляція геохімічного середовища: гіпотеза Геї. Ступінь стабільності екосистем. Види екосистеми: природні, штучні та природно-антропогенні екосистеми . Природні екосистеми: наземні, водні – прісноводні та морські. Антропогенні екосистеми: урбоекосистеми та агроекосистеми. Місто як гетеротрофна екосистема. Види екосистем за енергетичною ознакою. Сукцесія. Типи сукцесій. Специфіка процесів автогенної,вторинної, деградаційної, первинної, циклічної та екологічної сукцесії.
Тема 5. Кругообіг речовини та енергії в екосистемах Дія законів термодинаміки у випадку перетворення енергії Сонця в енергію їжі шляхом фотосинтезу. Закон ентропії та його прояв в екосистемах. Здатність екосистем утримувати внутрішню впорядкованість. Енергетичні характеристики середовища. Умови фотосинтезу в екосистемах. Теплове випромінювання в екосистемах. Концепція продуктивності екосистем. Валова первинна продуктивність як загальна швидкість фотосинтезу. Чиста первинна продуктивність, чиста продуктивність угрупування та вторинна продуктивність. Співвідношення між надходженням сонячної енергії та первинною продуктивністю. Концепція енергетичної субсидії. Вклад енергії палива у сільське господарство. Взаємозв’язок між внесенням добрив та пестицидів та надходженням механічної енергії. Відміни в поведінці енергії та матерії. Хлорофіл та первинна продукція. Використання первинної продукції людиною. Трофічні ланцюги та мережі живлення. Пасовищний ланцюг і детрит ний ланцюг. Трофічні рівні. Універсальна модель екологічного потоку енергії. Енергетична класифікація екосистем. Біогеохімічні цикли як замкнені шляхи циркуляції елементів: кругообіг газоподібних речовин та осадовий цикл. Кругообіги елементів живлення. Резервний та обмінний фонд речовин .
Тема 6. Стратегія природокористування в Україні Поняття про природокористування. Природокористування та ресурсні цикли. Поняття екологічного потенціалу. Основні групи природних ресурсів як джерела багатства суспільства. Вплив природних умов на процеси природокористування. Антропогенні чинники природокористування. Основні групи природних ресурсів як джерела багатства суспільства: біологічні, генетичні, продовольчі, біоекологічні, антропоекологічні, геогрфоекологічні. Форми вилучення природних ресурсів для цілей господарської діяльності: безповоротний за геологічними ознаками; безповоротній за антропогенними ознаками; частково або повністю поворотні ресурси. Етапи природокористування в Україні. Критерії ефективності природокористування. Концепції безплатності та невичерпності природних ресурсів. Затратно-результатна концепція, її неспроможність та наслідки. Диференційна рента як об’єктивний критерій економічної оцінки природних ресурсів. Специфіка нинішнього етапу природокористування в Україні.
Тема 7. Основні принципи раціонального природокористування. Види природокористування: загальне, та спеціальне . Раціональне та нераціональне природокористування. Ресурсний цикл як антропогенний кругообіг речовин. Правила раціонального використання природних ресурсів: правило «нульового рівня» використання природних ресурсів» відповідності обсягів антропогенного навантаження та ємкості природно-ресурсного потенціалу; дотримання природно-обумовленого кругообігу речовин в екосистемах; збереження природної цілісності екосистем у процесі їх господарського використання; погодження виробничих и природних ритмів; пріоритетність екологічної оптимальності на довгострокову перспективу під час визначення економної ефективності поточного природокористування. Принципи екологізації виробництва: науковість, оптимальність, комплексність, платність та справедливість. Принципи раціонального природокористування: альтернативності витрат, принцип «забруднювач платить». Принцип застосування найкращої з доступних технологій; принципи обережності. Принцип сталого розвитку та основні умови переходу до сталого розвитку. Принципи врахування вимог «нового покоління»: екологічно-безпечного ведення бізнесу; затвердження екологічного стилю життя; дотримання Паретто-ефективності; принцип загальної економічної рівноваги
Тема 8. Антропогенний вплив на екосистеми Зростання масштабів виробництва та його вплив на довкілля. Процеси, що неминуче супроводжують взаємовідносини людини та природи: використанням зростаючого обсягу природних ресурсів та викидом відходів. Класифікація антропогенних впливів на довкілля:за масштабами; за тривалістю; за силою дії; за можливістю усунення наслідків; за формами негативних наслідків (забруднення, порушення, знищення). Типи проявів антропогенного впливу: механічний, фізичний, хімічний, біологічний, біотичний (соціальний). Види хімічного впливу: в результаті надходження в середовище надлишкових природних хімічних речовин; в результаті надходження до екосистем природних речовин, в обсягах, не властивих природному середовищу; в результаті надходження нових хімічних речовин, не властивих сучасній природі. Специфіка впливу внаслідок забруднення пестицидами, окремими хімічними елементами: свинцем, кадмієм, ртуттю, миш’яком, азбестом, бензпіреном, діоксинами та ін.. Види фізичного впливу: теплове, шумове, радіоактивне, електромагнітне, тиск та ін. Прояви наслідків негативного антропогенного впливу на довкілля.
Тема 9. Специфіка впливу промислового комплексу на екосистеми. Промисловий комплекс і проблеми раціонального природокористування. Галузі промисловості, які визначають за наявних технологій високий рівень забруднення. Екологічні проблеми теплової, атомної та гідроенергетики, чорної та кольорової металургії, видобувної, хімічної, і нафтохімічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів. Тема 10. Особливості впливу агропромислового, транпортного комплексу та систем розселення на екосистеми. Особливості впливу агропромислового комплексу на довкілля. Екологічна оцінка окремих ланок АПК. Екологічні наслідки гідромеліорацій. Екологічні проблеми механізації сільськогосподарських робіт. Екологічні проблеми розвитку тваринницьких комплексів. Транспортна система як джерело забруднення довкілля. Проблема раціонального використання земельних ресурсів під транспортні споруди. Система розселення як фактор антропогенного впливу на довкілля. Урбанізація. Розвиток міст і проблеми використання відходів.
4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ ТЕМИ І ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Основною метою семінарських занять з курсу « Основи загальної екології» є поширення та поглиблення теоретичних положень теми та формування вмінь і навичок практичного застосування теоретичних положень теми та формування навичок практичного використання знань, принципів і методів у своїй діяльності. При проведенні семінарських занять обов’язково використовуються інноваційні технології. Основною формою семінарського заняття є самостійна творча робота студентів по вивченню матеріалу теми під керівництвом викладача. Теми семінарських занять
Заняття 1. Тема: Поняття, предмет, та об’єкт дисципліни «Основи загальної екології». Структура сучасної екології. Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з предметом вивчення науки « Основи загальної екології» та методами її дослідження а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - визначати предмет вивчення дисципліни «Основи загальної екології»; - чітко розрізняти поняття «екологія» та «економіка»: - обґрунтовувати комплекс чинників, що вплинули на предмет вивчення екології протягом останніх століть; - простежувати зв'язок дисципліни з іншими науками та дисциплінами; - розрізняти предмет вивчення окремих галузей екології як науки.; - розрізняти специфіку окремих методів дослідження науки « Основи загальної екології»; - Формулювати принцип емерджентності в екології.
Теоретичні питання
2. Відношення екології до інших наук та її значення для цивілізації. 3. Структура сучасних екологічних наук. 4. Ієрархія рівнів організації життя. 5. Принцип емерджентності в екології. Коефіцієнт емерджентності. 6. Методи екології . 7. Метод моделювання та його використання для вивчення екосистем різного ієрархічного рівня.
Навчальні завдання
Творчі завдання
Інформаційне забезпечення
. Форми проведення
Література
Рівень оцінювання знань 5 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 3 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 2 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 2. Тема 2. Етапи розвитку екологічних знань. Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із основними етапами розвитку екології та трансформації нагромаджених екологічних знань у самостійну науку а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - виділяти окремі етапи нагромадження і розвитку екологічних знань; - характеризувати екологічні відкриття кожного етапу; - характеризувати період формування науки в рамках ботанічної та зоологічної географії; - характеризувати дарвіністський або каузальний період науки у напрямі адаптації до довкілля; - визначати епоху перетворення екології у самостійну науку; - характеризувати перетворення екології в самостійну науку. Теоретичні питання
Навчальні завдання
Творчі завдання
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 5 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 2 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 3. Тема: Основні закони розвитку живої речовини в біосфері Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з основними принципами та законами розвитку живої речовини в біосфері а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - формулювати поняття «Геосфера» та «Біосфера»; - формулювати основні властивості та ознаки живої речовини, сукупність яких відрізняє їх від неживої речовини; - визначати функції живої речовини. - закони розвитку живої речовини в біосфері - виділяти специфіку основних принципів потоків енергії та речовини в біосфері; - відстежувати дію окремих законів у функціонуванні екосистем; - Відстежувати дію законів єдності живої речовини в екосистемі; - виділяти специфіку дії періодичних законів географічної зональності; - формулювати; - відстежувати дію «залізних законів» охорони природи П.Ерліха. Теоретичні питання
Навчальні завдання:
3. Проаналізуйте дані таблиці 3. 3. «Основні глобальні функції живої речовини біосфери». 4. Проаналізуйте дані таблиці 3.4. Рівні організації живої речовини. Творчі завдання
Інформаційне забезпечення
3 . Таблиці 34.. Рівні організації живої речовини.
Література
Рівень оцінювання знань 5 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 2 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Завдання 4. Тема: Періодичні закони зональності та « залізні закони» охорони природи Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з дією законів зональності та «залізними законами» П.Ерліха в біосфері а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - формулювати основні принципи потоків речовини та енергії в біосфері; - відслідковувати дію окремих законів в біосферних процесах; - відслідковувати дію законів зональності в біосфері; - наводити приклади дії «залізних законів « П.Ерліха Теоретичні питання
Навчальні завдання
Творчі завдання
Інформаційне забезпечення. Таблиця 4.1. «Періодичні закони зональності» Таблиця 4.2. «Залізні» закони П.Ерліха
Література
Рівень оцінювання знань 5 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 2 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 5. Тема . Екосистема та їх структура: функціональна, трофічна, компонентна. Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із суттю поняття «екосистеми», їх види та особливостями їх структури а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти складові функціональної структури екосистем; - виділяти межі екосистем; - обґрунтувати роль біотопу та біоценозу в екосистем; - виділяти компоненти екосистеми; - аналізувати роль окремих компонентів в екосистемі;
Теоретичні питання
8. Трофічна структура екосистеми. 9 . Функціональна структура екосистеми.
Навчальні завдання:
Творчі завдання
- Формування поняття «екосистема» в екології; - Компонентна структура екосистеми; - Роль продуцентів у функціонуванні екосистеми; - Роль макроконсументів у функціонуванні екосистеми; - Роль редуцентів у функціонування екосистеми; - Роль субстратної речовини в екосистемі; - Вода як носій інформації в екосистемах; - Трофічна структура екосистеми; - Функціональна структура екосистеми.
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 5 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 2 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 6. Тема: Види екосистем Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із особливостями структури різних видів екосистем. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти властивості окремих видів екосистем: природних, штучних, антропогенних; - Здійснити аналіз штучних екосистем: акваріум, зоопарк, космічний корабель та ін. - розрізняти специфічні риси природних, природно-антропогенних і штучних екосистем. Теоретичні питання
Навчальні завдання
Творчі завдання
Інформаційне забезпечення 1.Схема екосистеми. 2. Схема основних обмінних процесів в екосистемі 3. Схема «Процес вторинної сукцесії екосистеми». Література
Рівень оцінювання знань 5 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 2 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 7. Тема: Кругообіг речовини та енергії в екосистемах Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність із специфікою кругообігу речовини та енергії в екосистемах а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - Розпізнавати дію законів термодинаміки у випадку перетворення енергії Сонця в інші види енергії шляхом фотосинтезу; - Визначати специфіку біологічної регуляції екосистем; - Аналізувати кругообіг речовин та енергії в екосистемі; - Обґрунтувати цілісність екосистем.
Теоретичні питання
Навчальні завдання
Творчі завдання
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 5 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 2 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 8. Модульний контроль з тем 1-5.
Заняття 9. Тема: Стратегія природокористування в Україні Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з основними етапами природокористування в Україні та критеріями економічної оцінки ресурсів кожного етапу. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти:
Теоретичні питання
Навчальні завдання
Творчі завдання
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 5 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 2 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 10. Тема. Основні принципи раціонального природокористування. Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з основними принципами раціонального природокористування а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - розрізняти спеціальне та загальне природокористування; - оцінювати специфіку ресурсного циклу як антропогенного кругообігу речовин, який супроводжується відходами; - формулювати та розкривати суть правил раціонального природокористування; - формулювати та розкривати суть принципи екологізації виробництва; - формулювати та розкривати суть принципів еколого-економічної політики; - формулювати принципи сталого розвитку. Теоретичні питання
5. Принципи екологізації виробництва: науковість, оптимальність, комплексність, платність та справедливість. 6. Еколого-економічні принципи екологічної політики в розвинутих зарубіжних країнах. 8. Принципи врахування вимог «нового покоління» Навчальні завдання
Творчі завдання
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 5 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 2 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 11. Тема: Антропогенний вплив на екосистеми Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - знати критерії класифікації антропогенних впливів на довкілля; - проводити типологію проявів впливу на довкілля; - розрізняти види антропогенного впливу: механічного, фізичного, хімічного, біологічного та ін.. - розрізняти наслідки впливу на довкілля окремими хімічними елементами; - розрізняти наслідки впливу пестицидами; - розрізняти наслідки впливом бензпіреном та ін.. Теоретичні питання
Навчальні завдання
Творчі завдання
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 5 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 2 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 12. Тема: Вплив паливно-енергетичного комплексу на екосистеми Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями впливу на середовище проживання окремих галузей паливно-енергеичного комплексу України за нинішнього рівня розвитку НТП. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - Оцінювати зміни в екосистемах, які супроводжують розвиток окремих видів електростанцій на даному етапі розвитку НТП; - Формулювати проблеми, які супроводжують функціонування теплових еклоектростанцій; - Формулювати проблеми, які супроводжують функціонування гідравлічних електростанцій; - Фрмулбвати проблеми, які супроводжують функціонування атомних електростанцій; - Аналізувати причини формування зон екологічної катастрофи в зоні аварії на чорнобильській АЕС; Теоретичні питання
Навчальні завдання
Творчі завдання
- Екологічні проблеми теплових електростанцій. - Екологічні проблеми атомних електростанцій. - Екологічні проблеми гідравлічних електростанцій. - Альтернативні джерела енергії та можливість їх використання в Україні. Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 5 балів – студент отримує за доповідь на конференції, активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 2 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 13. Тема: Вплив металургійного, хіміко-лісового та будівельного комплексів на екосистеми Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями впливу на середовище проживання окремих галузей паливно-енергеичного комплексу України за нинішнього рівня розвитку НТП. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - аналізувати причини, які зумовили виникнення зон екологічного ризику в металургійних районах України; - Оцінювати зміни в екосистемах, які супроводжують функціонування металургійних комбінатів на даному етапі розвитку НТП; - Формулювати проблеми, які супроводжують функціонування підприємств основної хімії; - Формулювати проблеми, які супроводжують функціонування підприємств хімії органічного синтезу; - Формулювати проблеми, які супроводжують функціонування цементних заводів; - Формулювати проблеми, які виникають внаслідок виробництва залізо-бетонних конструкцій. Теоретичні питання 1.Екологічні проблеми чорної металургії. 2. Екологічні проблеми кольорової металургії. 3. Екологічні проблеми основної хімії. 4.Екологічні проблеми хімії органічного синтезу 5. Екологічні проблеми хімії органічного синтезу. 6. Екологічні проблеми лісохімічних підприємств. 7. Екологічні проблеми будівельного комплексу.
Навчальні завдання
Творчі завдання Підготуйте доповіді на тему: - .Екологічні проблеми чорної металургії. - Екологічні проблеми кольорової металургії. - Екологічні проблеми основної хімії. - .Екологічні проблеми хімії органічного синтезу - Екологічні проблеми хімії органічного синтезу. - Екологічні проблеми лісохімічних підприємств. - Екологічні проблеми будівельного комплексу Інформаційне забезпечення:
Література
Рівень оцінювання знань 5 балів – студент отримує за доповідь на конференції, активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 2 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 14. Тема: Особливості екологічних проблем, що виникають внаслідок функціонування агро-промислових комплексів Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями впливу на середовище проживання окремих галузей агропромислового комплексу за нинішнього рівня розвитку НТП. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - Оцінювати екологічні наслідки екстенсивного та інтенсивного сільськогосподарського виробництва; - Формулювати екологічні проблеми, що виникають при осушенні природних боліт; - Формулювати екологічні проблеми , щот виникають при зрошенні сільськогосподарських угідь; - Формулювати екологічні проблеми, що виникають при хімізації сільського господарства; - Аналізувати причини виникнення машинної деградації ґрунтів; - Формулювати основні напрями розвитку альтернативного сільського господарства. Теоретичні питання
Навчальні завдання
Творчі завдання
Форми проведення
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань 6 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 2 бали– студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 15. Тема: Особливості впливу транспортного комплексу та систем розселення на екосистеми. Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – обізнаність з особливостями впливу на середовище проживання окремих видів транспорту та систем розселення за нинішнього рівня розвитку НТП. а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу; б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді); в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї. Студент повинен уміти: - Аналізувати напрями взаємодії окремих видів транспорту з довкіллям та володіти інформацією про шляхи зниження негативного впливу транспортних систем на геосферу; - Розробляти шляхи боротьби з транспортним шумом; - Проводити аналіз транспорту як споживача палива; - Проводити оцінку використання транспортними системами сільськогосподарських угідь під шляхи сполучення; - Проводити аналіз аварійності транспортних систем. - Оцінювати вплив великих міст на геосферу.
Теоретичні питання
Навчальні завдання
2 Використовуючи дані таблиці 15.1., проаналізуйте частку транспортних викидів у забрудненні атмосфери окремих населених пунктів.
Творчі завдання
Література
Рівень оцінювання знань 5 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі». 4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування. 2 бали– студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття 16. Підсумковий контроль з тем 6-10.
5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ. Самостійна робота студентів включає:
З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента може мати наступні види: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів; виконання пошуково-аналітичних (розрахункових) завдань; аналітичний огляд наукових публікацій; виконання творчих завдань та науково-дослідна робота (підготовка до проблемних дискусій, «мозкових атак», презентацій, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах). Виконання індивідуальних завдань є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, одержаних в процесі навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератів за заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем науки. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, консультує окремо кожного студента. Обсяг реферату не повинен перевищувати 10—12 сторінок. Вимоги до оформлення реферату: наявність плану, логічна послідовність викладу матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на джерела інформації, висновків та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:
Домашнє письмове завданняполягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих завдань або інших індивідуальних навчально-дослідних завдань з тем науки. Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення сказаного іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють поглибити розкриття питань. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела інформації. Текст повинен включати вступ, відповіді на всі питання плану, висновки та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового завдання не повинен перевищувати 10 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — 20 сторінок. Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити асоціативно, а не репродуктивно; володіння економічною термінологією; вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки з вибраної теми. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи. Мета підбору та огляду літературних джерел — навчити студентів робити аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових журналів тощо) за обраною ними тематикою. Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:
Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, тоді студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру. Критерієм оцінювання огляду літературних джерел є кількість опрацьованих джерел та якість систематизації матеріалу. Виконання творчого завданняпередбачає, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури. Однією з форм індивідуальних навчальних завдань є виконання студентами комп’ютерних презентацій, присвячених різним темам дисципліни. Комп’ютерна презентація – це набір ілюстрованих кадрів, об’єднаних спільною темою та підготовлених для екранної демонстрації. В кожному кадрі може знаходитись різна інформація: текст, карти, графіки, таблиці, діаграми, схеми, знімки, малюнки тощо. Студентські роботи зі створення комп’ютерних презентацій виконуються за допомогою Power Point та обов’язково у відповідності дидактичним принципам подання та засвоєння матеріалу. Створення комп’ютерних презентацій складається з таких етапів. Підбір інформації:
Робота з Power Point передбачає такі етапи:
Комп’ютерна презентація дозволяє в рамках одного засобу навчання реалізовувати практично всі види вербального і наочного подання матеріалу за рахунок використання:
Використання такого інтерактивного методу навчання як створення студентами комп’ютерних презентацій, присвячених різним темам науки, сприяє підвищенню ролі сприйняття та формуванню стійких асоціативних зорових образів та розвитку творчих здібностей студентів Науково-дослідна робота — це участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та підготовці конкурсних робіт. Науково-дослідна робота студентів з регіональної економіки відбувається у формі їхньої участі у наукових студентських конференціях та студентських олімпіадах та конкурсах. Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає тему доповіді, обговорює її з викладачем — науковим керівником (викладачем, який проводить лекції або веде семінарські заняття) і досліджує її під його керівництвом. Об’єм доповіді на наукову студентську конференцію не повинен перевищувати 5—8 сторінок, на конкурс — 25—30 сторінок. В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ Оцінювання знань студентів з науки здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту). Поточний контроль знань проводиться з метою виявлення якості навчального процесу та його результатів у міжсесійний період, що здійснюється в ході аудиторних (лекцій, семінарських занять) та індивідуальних занять, перевірки самостійно виконаних студентами індивідуальних завдань, передбачених навчальною програмою науки. Поточний контроль знань студентів оцінюється від 0 до 50 балів. Об’єктом поточного контролю знань студентів є наступні види його поточної навчальної діяльності:
6.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА З НАУКИ Денна форма навчання
До кола питань для самостійного опрацювання серед іншого (окремі питання, що розглядаються на лекціях та під час семінарських занять студенти можуть самостійно вивчити більш глибоко з метою розширення світогляду та формування кола професійних інтересів) варто включати такі питання з наступних тем:
6.2. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 5-бальну систему (оцінка «незадовільно» – менше 60 балів; оцінка «задовільно» – 60–69 балів; оцінка «добре» – 70–89 балів; оцінка «відмінно» – 90–100 балів). Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами поточної успішності складає відповідно 100 балів. Об'єктом оцінювання поточного контролю знань студентів денної форми навчання є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання індивідуальних завдань та завдань для самостійного опрацювання Системність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється за максимальною оцінкою 100 балів . Максимальна кількість балів, яку може набрати студент протягом семестру на семінарах (70 балів), розраховується на підставі реальної кількості занять, відведених згідно з навчальним планом на даний вид роботи (16 семінарів). При цьому враховуються: – для оцінки «задовільно» та «добре» – активність та рівень знань при обговоренні передбачених програмою питань, винесених на семінар; – для оцінки «відмінно» – успішність при виконанні різного роду практичних завдань, що пропонуються для виконання, а також компетенції, які повинні сформуватися у студентів під час даного виду занять (обговорення проблемного питання, кейсу, ситуаційної вправи, презентації тощо). Порядок проведення модульних завдань для студентів денної форми навчання. Передбачається виконання 2-х модульних завдань. Оцінка модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 8 балів за кожний модуль. Перший модуль містить питання, що відносяться до тем 1– 5, друге – до тем 6– 10. Порядок і час складання модульних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми і доводяться до студентів на початку семестру. Написання реферату (есе) за заданою тематикою передбачає висвітлення актуальної соціологічної проблеми з формулюванням відповідних практичних висновків.
Пошук, підбір та огляд науково-літературних джерел з екології за заданою тематикою передбачає формування вмінь та навичок адекватного орієнтування в інформаційному просторі, селекції необхідної інформації та вміння її застосовувати в реальному житті.
Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій має на меті формування в структурі аналітичної діяльності студента навичок щодо критичного осмислення інформації, її оцінювання відповідно до певних аксіологічних систем та подальшого використання в дидактичному процесі.
Участь у наукових конференціях, круглих столах, семінарах, симпозіумах є додатковим чинником активізації пізнавальної активності студента, формування в його дидактичній культурі науково-аналітичної складової.
7. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
10.Донской Н.П., Донская С.А. Основы экологии и экономика природопользования. Мн.: УП «Технопринт», 2000. – 308 с. 11.Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф., Хвесик М.А. та ін. Екологія. Підручник для економічних вищих навчальних закладів і факультетів. К.: КНЕУ, 2005. – 371 с. 12.Коробкин В.И. Экология: учебник. Ростов-на-Дону: Феникс, 2011. – 602 с. 13.Коценко К.Ф. Вода как носитель информации в экосистемах. Материалы 1 Всеукраинской конференции «Экология воды». Винница, 2011. –с.80-82. 14.Кучерявий В.П. Екологія. Підр. для студентів ВУЗів. – Львів: Світ, 2001. -480 с. 15.Мягченко О.П. Основи екології. Підручник. К.: Центр учбової літератури, 2010. – 312 с. 16.Олійник Я.Б., Шишченко П.Г, Гавриленко О.П. Основи екології. Підр. для ВУЗів. Київ: «Знання», 2012. - -560 с. 17.Одум О. Экология .В 2-х томах. М.: Мир, 1986 . 18.Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. Навчальний посібник. К.: Тов. «Знання», 2004. – 312 с. 19.Дуднікова І.І. Екологія і безпека життєдіяльності. – К.:Вища школа, 2005. – 247 с. 20.Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. (із наступними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради УРСР. 1991.- № 41. Ст.546. 21.Закон України «Про енергозбереження» від 01.07. 1994. № 74/94-ВР. 22.Оцінка стану сільськогосподарського землекористування та його впливу на біорізноманіття в басейні річки Дніпро на території Білорусії, Росії та України:Монографія. / За ред.. Третяка О.М. -К.: 2002. – 146 с. 23.Папенов К.В. Экономика природопользования. Учебное пособие.- М.: МАКС Пресс, 2009. – 596 с. 24.Чучуй В.П., Уминський С.М., Інютін С.В. Альтернативні джерела енергії: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. Одема: Одеський держ. Аграрний Ун-т, 2015. -495 с. 25.Царенко О.М., Несвєтов О.О., Кадацький М.О. Екологія та економіка природокористування. Суми: Університетська книга, 2004. – 400 с. 26.Юрченко Л.І. Екологія. – К.: «Центр учбової літератури», 2009. – 336 с. КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||