|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Оцінка стійкості об’єкта господарювання до впливу проникаючої радіації та радіоактивного забруднення
Оцінка стійкості об’єкта господарювання до впливу проникаючої радіації та радіоактивного забруднення« Назад
Оцінка стійкості об’єкта господарювання до впливу проникаючої радіації та радіоактивного забруднення 18.04.2015 00:36
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
Кафедра соціальної безпеки
А.В. Русаловський, А.С. Костенко
Оцінка стійкості об’єкта господарювання до впливу проникаючої радіації та радіоактивного забруднення
Методичні матеріали і завдання для самостійної практичної роботи
КИЇВ - 2006 Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
Кафедра соціальної безпеки
А.В. Русаловський, А.С. Костенко
Оцінка стійкості об’єкта господарювання до впливу проникаючої радіації та радіоактивного забруднення
Методичні матеріали і завдання для самостійної практичної роботи
Затверджено на засіданні кафедри. Протокол № 3 від 6 листопада 2006 р.
КИЇВ – 2006 Укладачі: Русаловський А.В., кандидат технічних наук, доцент; Костенко А.С., кандидат технічних наук, доцент.
Оцінка стійкості об’єкта господарювання до впливу проникаючої радіації та радіоактивного забруднення. Методичні матеріали для самостійної практичної роботи. Київ, ВМУРоЛ "Україна", 2006.
Приводяться загальні відомості щодо впливу проникаючої радіації і радіоактивного забруднення на людей та довкілля, розглядається методика оцінки стійкості об’єкта господарювання до впливу цих факторів, надаються вихідні дані і вимоги щодо оформлення результатів виконання практичної роботи.
Призначається для студентів університету, вивчаючих нормативну дисципліну "Цивільна оборона".
©ВМУРоЛ "Україна" 2006 ©А.В.Русаловський, А.С.Костенко, 200
З М І С Т
Стор. Загальні відомості щодо проникаючої радіації та радіоактивного забруднення . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Методика виконання практичної роботи . . . . . . . 12
І. Оцінка стійкості цеху до впливу радіаційного випромінювання . . 13
ІІ. Визначення рівня радіації у сховищі, коли робітники можуть його залишати, переходити у приміщення цеху і працювати там на протязі робочої зміни . . . . . . . . . . . . . . . . 20
Вимоги щодо оформлення практичної роботи . . . . . . . 30
Д о д а т к и . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
Л і т е р а т у р а . . . . . . . . . . . . . . . . 35
Загальні відомості щодо проникаючої радіації та радіоактивного забруднення
Проникаюча радіація – це невидимий і безпосередньо не відчутний людиною потік гама-випромінювань і нейтронів, які утворюються внаслідок ланцюгової реакції та радіоактивного розпаду продуктів поділу. Розповсюджуючись зі швидкістю світла в усі сторони від епіцентру вибуху гама-промені і нейтрони проходять відстань у сотні і тисячі метрів, можуть проникати через значні товщі різних предметів і речовин. Тривалість дії проникаючої радіації не перевищує 10…15 с. Радіоактивне забруднення. Під час ядерного вибуху утворюється велика кількість радіоактивних речовин, здатних створювати гама-випромінювання. Осідаючи з радіоактивної хмари на поверхню землі такі речовини забруднюють повітря, воду, місцевість і всі предмети, що знаходяться на ній. Джерелами випромінювання тепер виступають частина ядерного палива, що не вступила в ланцюгову реакцію, а також штучні радіоактивні ізотопи, що утворились під впливом потоку нейтронів (під впливом нейтронів утворюється штучна або наведена радіоактивність хімічних елементів, які до цього не були радіоактивними). У результаті розпаду цих елементів випускаються в навколишнє середовище бета- і гама-промені. Дія проникаючої радіації і радіоактивного забруднення визначається властивістю радіоактивного випромінювання іонізувати атоми середовища, в якому воно поширюється. Іонізація атомів і молекул, що входять до складу клітин живого організму, порушує функції його органів і систем. Наслідки впливу опромінювання на організм людини проявляються у вигляді так званої променевої хвороби. Завдана організму людини шкода, що спричиняється дією проникаючої радіації та радіоактивного забруднення, пропорціональна дозі опромінювання. Доза опромінювання – це сумарна кількість променевої енергії, яка поглинається одиницею маси опроміненого середовища за час дії опромінення. Як несистемну одиницю дози опромінювання прийнято рентген (Р). Один рентген – це така доза опромінювання, яка створює в 1 см3 повітря 2,1×103 пар іонів. В залежності від величини дози опромінення, що сумарно сприйнята організмом людини під час опромінювання, розрізняють чотири ступені променевої хвороби (т а б л. 1). На більшість предметів радіаційне випромінювання не справляє помітного впливу. Проте під його впливом темніє скло оптичних приладів і засвічуються фотоматеріали, що знаходяться у світлозахисній упаковці, виводяться з ладу електронні прилади. У електрообладнанні виникають тимчасові (зворотні) і залишкові (незворотні) зміни електричних параметрів. Погіршуються діелектричні властивості ізоляційних матеріалів. Деякі полімери (гума) твердіють, або навпаки, стають дуже м’якими.
Таблиця 1. Характеристика променевої хвороби у людей
Характерною особливістю радіаційного випромінювання є його властивість проникати через різні матеріали. Проходячи через щільну перегородку це випромінювання послаблюється. Ступінь послаблення проникаючої радіації залежить від властивостей матеріалу перегородки, її товщини, а також виду випромінювання. Здатність матеріалу послаблювати випромінювання характеризують шаром половинного послаблення. Шар половинного послаблення – це шар речовини, при проходженні через який інтенсивність дії гама-променів або нейтронів зменшується у два рази (т а б л.2)
Таблиця 2. Товщина шару половинного послаблення різних матеріалів, см
Властивість різних матеріалів послаблювати рівень радіації враховується при будівництві захисних споруд (сховищ, протирадіаційних укриттів). В захисну споруду можна перетворити виробниче приміщення чи навіть житлову кімнату, якщо своєчасно позакривати двері, вікна, кватирки, максимально ущільнити приміщення і, у такий спосіб, унеможливити потрапляння всередину до нього радіоактивних речовин. Здатність захисної споруди зменшувати шкоду, що завдає здоров’ю людини радіаційне випромінювання, характеризують коефіцієнтом ослаблення радіації (К). К показує у скільки разів рівень радіації зовні приміщення вище, ніж всередині. Величина цього показника залежить від типу захисної споруди, товщини і матеріалу перекриттів і стін, місця розташування і може складати, якщо:
Будівля виробнича одноповерхова………………….……….7 Адміністративна триповерхова будівля: І поверх………………………………………………….……..5 ІІ поверх…………………………………………….………….8 ІІІ поверх………………………………………………….……6 Дерев’яний житловий одноповерховий будинок…….….…..2 Автобус, кабіна автомобіля, бульдозера, екскаватора………4
Радіоактивні речовини, які випадають із хмари ядерного вибуху на землю, утворюють радіоактивний слід. З рухом хмари і випаданням з неї радіоактивних речовин розмір забрудненої території поступово збільшується. Слід у плані має, як правило, форму еліпса. В залежності від виду ядерного вибуху, напрямків і сили вітру на різних шарах атмосфери, відстані від поверхні землі до верхньої межі радіоактивної хмари слід може набувати і іншої форми, може мати сотні і навіть тисячі кілометрів у довжину і кілька десятків кілометрів у ширину. Забрудненість місцевості радіоактивними речовинами характеризують двома показниками – рівнем радіації (Рh, рентген за годину) і дозою опромінення до повного розпаду радіоактивних речовин (D, рентген). В залежності від значень цих показників територію радіоактивного сліду прийнято ділити на чотири зони: зона А – помірного забруднення; зона Б – сильного забруднення; зона В – небезпечного забруднення; зона Г – надзвичайно небезпечного забруднення. Уяву про те, яким чином створюються ці зони і еталонні (максимальні) значення рівня радіації на зовнішніх межах відповідних зон, ілюструє р и с. 1. Характеристики площ зон у процентах від площі сліду, а також сумарної дози випромінювання до повного розпаду радіоактивних речовин в межах зон, представлені у т а б л. 3.
Рис. 1. Слід радіоактивної хмари наземного ядерного вибуху з рівнями радіації через 1 год. після вибуху 1 – напрямок середнього вітру; 2 – вісь сліду; А – зона помірного забруднення; Б – зона сильного забруднення; В – зона небезпечного забруднення; Г – зона надзвичайно небезпечного забруднення; L – довжина сліду; b – ширина сліду.
Таблиця 3. Характеристики зон радіоактивного забруднення
Рівні радіації в межах зон забруднення не залишаються постійними. Маючи максимальні значення на час формування сліду відповідно 8, 80, 240 і 800 Р/год (див. рис.1) у наступному ці значення знижуються відповідно до періоду напіврозпаду радіоактивних речовин, що створили слід, і часу, що пройшов після його формування. Для ядерних вибухів, що можуть бути застосованими у воєнних цілях, рівні радіації на місцевості знижуються в 10 разів через кожні 7-кратні відрізки часу. Наприклад, через 7 годин після вибуху рівень радіації зменшується у 10 разів, через 49 годин – у 100, через 343 годин – у 1000 разів і т.д. Для визначення рівня радіації на різний час після вибуху для умови, коли відомий рівень радіації через годину після вибуху, можна користуватися даними, що наведені у т а б л и ц і 4.
Таблиця 4. Рівні радіації , Р/год., на різний час після ядерного вибуху
Представленими у табл. 4 даними користуються у такий спосіб – якщо відомо, що через годину після вибуху, коли у даній точці місцевості рівень радіації набув максимального значення, наприклад 100 Р/год., то через дві, три, чотири години у цьому ж місці поступово знижуючись, він буде набувати значень, відповідно 43, 27, 19 Р/год.
Методика виконання практичної роботи
Мета розрахунків: - закріпити та поглибити теоретичні знання з питань радіаційного випромінювання; - набути початкові навички у проведенні обстеження і оцінки стійкості об’єкта господарювання до впливу радіаційного випромінювання.
Обсяг завдання: 1. Оцінити стійкість цеху до впливу радіаційного випромінювання і запропонувати заходи з підвищення стійкості. 2. Визначити рівень радіації у сховищі, при якому робітники можуть залишати це сховище і працювати у цеху на протязі тривалості робочої зміни.
Вихідні дані: - допустима доза опромінення робітників цеху, Ддоп., Р; - коефіцієнт послаблення рівня радіації будівлі цеху, К, раз; - тривалість робочої зміни, Т, год.; - сховище, побудоване заглибленим, у підвальному приміщенні цеху з відомими матеріалом і товщиною перекриття і товщиною насипу грунту на перекриття.
Варіанти вихідних даних наведені у д о д а т к у 1 (див.стор.32). Номер варіанту вибирається студентом відповідно до порядкового номера його прізвища у журналі навчальної групи.
І. Оцінка стійкості цеху до впливу радіаційного випромінювання
Критерієм стійкості об’єкта господарювання до впливу радіаційного випромінювання приймається граничне (найбільше) значення рівня радіації в місці розташування цього об’єкта Phlim, Р/год, при якому ще можлива виробнича діяльність персоналу у звичайному режимі на протязі робочої зміни, при умові, що опромінення, яке отримує людина, яка працює всередині будівлі цеху, не перевищує значення допустимої дози. Допустима (установлена, гранична…) доза опромінення на першу добу і одну робочу зміну приймається з урахуванням важливості виробництва, можливості чи неможливості його зупинення, дози опромінення, яку отримали люди до цього у службовий і позаслужбовий час і т. і. В залежності від таких обставин величина допустимої дози може складати від 10 до 50 Р. При здійсненні розрахунків з оцінки стійкості до впливу радіаційного випромінювання приймається до уваги тільки та частина випромінювання, яка створюється після випадання радіоактивних опадів, формування радіоактивного сліду у місці розташування об’єкту, коли внаслідок дії радіоактивного забруднення рівень гама-випромінювання набув найвищого значення і, потім, розпочав поступово знижуватися. Послідовність дій з розв’язання першої задачі включає наступні чотири етапи:
1.1. Усвідомлення тенденції зміни рівня радіації з часом, що проходить після випадання радіоактивних часток і геометричної інтерпретації дози опромінення, що одержує людина на протязі цього часу. Для цього: звернутись до інформації, що поміщена у таблиці 4. Для положення, коли рівень радіації, що утворився через годину після вибуху, складав 100 Р/год., побудувати графік залежності рівня радіації і часу, що пройшов після вибуху (р и с. 2);
Рис. 2. Тенденція зміни рівня радіації у місці розташування цеху для випадку, коли на першу годину після вибуху він складав 100 Р/год
на масштабній лінії t, год. нанести положення тривалості робочої зміни Т, год. З місць, що відповідають початку і кінцю зміни до перетину з кривою провести вертикальні лінії. Геометричною інтерпретацією дози опромінення, що отримує людина на відкритій місцевості біля цеху, буде площа, що обмежена лініями, які проведені з кінців положення Т, масштабною лінією і кривою (р и с. 3).
Рис. 3. Геометрична інтерпретація отриманої дози радіації для умов, коли через годину після вибуху рівень радіації складав 100 Р/год., а тривалість перебування людини на відкритому місці Т = 8 год
1.2. Визначення дози радіації, що отримує людина, знаходячись на відкритій місцевості за час, що дорівнює тривалості робочої зміни Т. У нашому випадку Т = 8,0 год. (див. рис. 3). Щоб підрахувати заштриховану на графіку площу, зробимо такі припущення: на протязі одної години рівень радіації залишається постійним і дорівнює середньому значенню рівнів радіації на початку і в кінці цієї години; між попередньою і наступною годинами рівень радіації змінюється скачком.
Рис. 4. Щодо підрахунків дози радіації, яку отримує людина на відкритій місцевості за 8 годин від початку опромінення при умові, що через годину після вибуху рівень радіації складає 100 Р/год
Очевидно, що такі припущення несуттєво зменшують точність підрахунків, але надають можливість, використовуючи інформацію таблиці 4, здійснювати ці підрахунки дуже просто.
Так, у нашому випадку отримана людиною доза радіації буде складати (р и с. 4): за першу годину робочої зміни ; за другу годину робочої зміни ; за третю годину робочої зміни ; за четверту годину робочої зміни ; за п’яту годину робочої зміни ; за шосту годину робочої зміни ; за сьому годину робочої зміни ; за восьму годину робочої зміни .
Цифри 100, 43, 27, 19, 15, 12, 10, 8 і 7 відповідають рівням радіації на різний час після вибуху (див. табл.. 4). У підсумку маємо, що за вісім годин, знаходячись на відкритій місцевості, доза опромінення людини буде складати
1.3. Оцінка рівня стійкості цеху до впливу радіаційного випромінювання. Для цього: - складаємо співвідношення Д100 100 Д доп * К Ph lim
де: Д100 – підраховане вище значення дози опромінення, що отримує людина на відкритій місцевості за Т, год., якщо через годину після вибуху рівень радіації складає 100 Р/год; Д доп – допустима доза опромінення на першу добу і одну робочу зміну (для умов, коли людина працює у приміщенні цеху); К - коефіцієнт захисту будівлі цеху; Ph lim – критерій стійкості цеху до впливу радіаційного випромінювання; - перетворюємо співвідношення до вигляду: . - підставляємо у формулу вихідні дані щодо значень Д доп і К , а також встановлене вище значення Д100, підраховуємо і одержуємо у такий спосіб критерій стійкості:
1.4. Визначення заходів з підвищення стійкості цеху до впливу радіаційного випромінювання. Очевидно, що при даній величині допустимої дози опромінення (Ддоп.=const) підвищувати стійкість цеху можливо двома шляхами, - конструкційним і організаційним.
Конструкційний шлях полягає у підвищенні коефіцієнту захисту будівлі К. Цього можна досягати, наприклад, якщо нарощувати товщину стін будівлі, здійснити заміну звичайного стекла вікон на стеклоблоки, закласти мішки з грунтом до третини віконних отворів першого поверху будівлі і т.і. Шлях організаційний – це корегування тривалості робочої зміни (Т,год.), організація роботи скороченими змінами, тимчасова зміна режиму роботи, коли кожна наступна зміна працює довше, ніж попередня, скорочення тривалості тільки першої зміни… У цьому місці виконавець повинен, зважаючи на проведені вище розрахунки, на свій розсуд запропонувати можливі заходи щодо підвищення стійкості цеху до впливу радіаційного випромінювання.
ІІ. Визначення рівня радіації у сховищі, коли робітники можуть його залишати, переходити у приміщення цеху і працювати там на протязі робочої зміни
Послідовність дій з розв’язку цього завдання ділиться на чотири етапи.
2.1. Відтворення схеми системи "цех - сховище" і усвідомлення взаємозв’язків між рівнями радіації і параметрами цієї системи. Відповідно до вихідних даних, сховище побудоване заглибленим, у підвальному приміщені цеху з відомими матеріалом і товщиною перекриття і товщиною насипаного на перекриття шару грунту (р и с. 5).
Рис. 5. Спрощене схематичне зображення системи "цех – сховище" Гама-випромінювання радіоактивного забруднення, що утворилося на даху цеху, поряд з цехом у повітрі і на поверхні землі, створює радіоактивний фон з рівнем радіації Рh1. Проходячи через щільну перегородку, - покрівлю, стелю, вікна і т. і., - рівень радіації знижується до величини Рh2. Надалі, проходячи через шар грунту і перекриття сховища, рівень радіації ще понижується, завдяки чому у сховищі радіоактивний фон набуває значення Рh3. Рівень радіації у сховищі контролюється приладом (р и с. 6).
Рис. 6. Щодо схеми створення радіаційної обстановки в системі "цех – сховище"
Між значеннями радіації Рh1, Рh2, Рh3 існує певний зв’язок. Цей зв’язок проходить через коефіцієнти захисту будівлі цеху К, а також коефіцієнти, що характеризують зменшення рівня радіації при проходженні гама-випромінювання через шар насипу грунту на перекритті сховища Кгр і через товщину перекриття Кпер.
Коефіцієнти Кпер, Кгр і К являються постійними величинами, а значення Рh1, Рh2 і Рh3 – перемінними. Набуваючи максимальних значень на початок опромінення (через годину після ядерного вибуху, еталонний рівень радіації) надалі рівні радіації поступово знижуються, як уже зазначалось, через кожні сім годин у десять разів.
2.2. Встановлення формули, за якою мають здійснюватись розрахунки.
Прилад, що вимірює потужність випромінювання і його датчик знаходяться у сховищі. Вирішення завдання зводиться до встановлення тої межі показань приладу, при якій працівники залишають сховище, переходять у приміщення цеху, працюють там на протязі робочої зміни, отримуючи за цей час опромінення в обсязі допустимої дози. Таке можливо, коли потужність випромінювання зовні цеху Рn1, поступово знижуючись, досягне значення, що відповідає встановленій вище стійкості цеху до впливу радіаційного випромінювання Рh lim. Ситуація, коли Рh1 = Рh lim відбувається, якщо рівень радіації у сховищі складає . Значення Рh lim було встановлено вище (для варіанту № 35 Рh lim = 80 Р/год.). Коефіцієнт захисту будівлі теж відомий (див. додаток 1, варіанти вихідних даних). Значення коефіцієнтів Кпер і Кгр залишаються невідомими.
2.3. Визначення невідомих характеристик Кпер і Кгр .
Як уже зазначалося, характеристикою властивості матеріалу створювати опір проходження через нього радіоактивного випромінювання являється шар половинного послаблення. У загальному вигляді коефіцієнт захисту перегородки обчислюється за формулою:
де: Н – товщина перегородки, см; d – шар половинного послаблення матеріалу перегородки, см. У такому вигляді формулою зручно користуватися, коли Н i d кратні (величина - ціле число). Так, якщо: Н = d, то ; Н = 2d, то ; Н = 3d, то ; …………………………………… У ситуаціях, коли не ціле число, визначати коефіцієнт захисту можливо з допомогою графіку. У загальному вигляді для графічного відображення залежності коефіцієнта захисту перегородки і товщини цієї перегородки необхідно визначати положення координат точок, коли Н = d, Н = 2d, Н = 3d… Число таких дій треба продовжувати до положення, коли Н дещо перевищуватиме задану величину товщини перегородки. Координати точок встановлюються по такій схемі: Н = d, ; Н = 2d, ; Н = 3d, ; Н = 4d, . Після цього необхідно підготувати координатну сітку, нанести на неї положення цих точок і з’єднати їх плавною кривою. Послідовність дій з визначення невідомих коефіцієнту захисту насипу грунту Кгр і коефіцієнту захисту перекриття Кпер ілюструємо на прикладі варіанту № 35. Вихідні дані: матеріал і товщина перекриття – бетон, 40 см; шар насипу грунту – 60 см; шар половинного послаблення гама-випромінювання радіоактивного забруднення (див. табл. 2): для бетону, dбет = 5,6 см; для грунту, dгр = 8,1 см.
1) Заготовляємо розрахункову таблицю
2) Заносимо у таблицю результати розрахунків (розрахунки здійнюються стосовно кожного із варіантів кількості шарів половинного послаблення)
3) Заготовляємо координатну сітку для графічного відображення результатів розрахунків. Зважаючи на те, що товщина бетону і шар насипу грунту складають, відповідно, 40 і 60 см, вибираємо масштаб таким, коли в 1 см по лінії Н - 5 см, а полінії Кзах – 25 раз.
Рис. 7. Координатна сітка для побудови графіків залежності коефіцієнта захисту і товщини перегородки із бетону і з насипу грунту
4) Трансформуємо на координатну сітку результати розрахунків (див. табл.. п. 2), з’єднуємо точки плавною кривою і одержуємо у такий спосіб графічне відображення залежності коефіцієнта захисту і товщин перегородок з бетону і з насипаного грунту.
Рис. 8. Залежності коефіцієнта захисту від товщини перегородок - з бетону, - з насипу грунту
5) Визначаємо невідомі коефіцієнти захисту перекриття із бетону Кпер і насипу грунту Кгр. Для цього на масштабній лінії Н, см помічаємо значення товщини перекриття із бетону (Нбет = 40 см) і товщини насипаного грунту (Нгр=60 см), з цих місць проводимо вертикалі до перетину з відповідними кривими, і потім, з точок перетину в сторону масштабної лінії Кзах продимо горизонталі. Точки перетину горизонталей з лінією Кзах відповідають значенням, відповідно Кпер і Кгр. У нашому варіанті Кпер = 150, а Кгр = 175 (р и с. 9).
Рис. 9. Щодо визначення коефіцієнта захисту перекриття із бетону товщиною Нбет = 40 см та з насипу грунту Нгр = 60 см
2.4. Результат розрахунків.
Таким чином, значення рівня радіації у сховищі, при якому робітники можуть його (сховище) залишати, переходити до цеху і перебувати там на протязі робочої зміни складає:
Вимоги щодо оформлення практичної роботи
Практична робота повинна бути оформлена у відповідності до вимог стандартів до текстових документів та пояснювальних записок, написана від руки на аркушах формату А-4. Вона має містити: титульний лист; зміст; мету розрахунків; обсяг завдання та вихідні дані; розрахункову частину (перший і другий розділи); список використаної літератури. На титульному листі вказуються повні назви університету, факультету, кафедри і навчальної групи, назва практичної роботи і номер її варіанту, а також прізвище, ім’я та по-батькові студента і дата виконання роботи (д о д а т о к 2). Зміст розрахункової роботи має відображати точні назви її частин і розділів (підрозділів) і номерів сторінок, з яких починається виклад цих частин (розділів, підрозділів). Приклад оформлення змісту представлений у д о д а т к у 3. Мета розрахунків, обсяг завдання та вихідні дані оформлюються як окремий розділ у вигляді, як це поміщено у методичних матеріалах (див. стор. 12 ). При цьому числові характеристики мають точно відповідати заданому для студента варіанту вихідних даних (див.стор.32). Розрахункова частина оформлюється двома розділами у вигляді пояснювальної записки, яка супроводжується необхідними таблицями, графіками, висновками і т. і. Зміст пояснень має свідчити про те, що виконавець усвідомлює суть розрахунків, послідовно, логічно і достатньо зрозуміло їх описує. Особлива увага при цьому має приділятись правильному і охайному оформленню ілюстрацій: назва таблиці пишеться у верхній її частині, а назва графіка (рисунка) – під графіком (рисунком); тексти назв повинні міститися в межах таблиці чи рисунка; товщина координатних ліні й на графіках повинна у 1,5…2,0 рази перевищувати товщину ліній координатної сітки, а товщина ліній кривої у стільки ж раз повинна перевищувати товщину координатної лінії; крива лінія проводиться у такий спосіб, щоб вона плавно з’єднувала розрахункові точки і щоб ці точки залишалися не займаними (у місці знаходження точки крива переривається); назви координатних ліній позначаються відповідними чітко написаними літерами і, через кому, скороченнями одиниць їх виміру. Ці позначки розміщуються на кінцях координатних ліній і так, щоб вони не виходили за межі цих ліній. За приклади правильно оформлених таблиць і графіків можна приймати ілюстрації, що поміщені вище у даних методичних матеріалах. Список використаної літератури складається у порядку звернень до цих джерел. Місця посилання на відповідне літературне джерело по ходу пояснювальної записки позначається поміщеною у квадратних дужках цифрою. Ця цифра має збігатись з номером того джерела у списку використаної літератури, на яке посилається виконавець розрахункової роботи.
ДОДАТКИ
1. Варіанти вихідних даних для розрахункової роботи
2. Приклад оформлення титульного листа практичної роботи
Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"
Факультет інженерних технологій
Кафедра електронної побутової апаратури
Навчальна група ЕА – 12
Оцінка стійкості об’єкта господарювання до впливу радіоактивного випромінювання
Самостійна практична робота з навчальної дисципліни "Цивільна оборона"
Варіант № 35
Виконав студент Вдовенко Віктор Михайлович "___" грудня 2006 р.
КИЇВ - 2006 3. Приклад оформлення змісту практичної роботи
ЗМІСТ Стор. Мета розрахунків, обсяг завдання та вихідні дані…………………………..….3 І. Оцінка стійкості інструментального цеху до впливу радіаційного випромінювання……………………………………….....4 1.1. Тенденція зміни рівня радіації з часом і геометрична інтерпретація дози опромінення…………………………..………………- 1.2. Визначення дози опромінення……………………………………………6 1.3. Встановлення рівня стійкості цеху до впливу радіаційного випромінювання…………………………………..………..8 1.4. Заходи з підвищення стійкості цеху до впливу радіаційного випромінювання……………………………..……………11 ІІ. Визначення рівня радіації у сховищі, при якому робітники можуть його залишити…………………………………………..……………..13 2.1. Схема системи "Цех – сховище" і взаємозв’язки між рівнями радіації і параметрами цієї системи……………………………- 2.2 Встановлення формули, за якою має визначатись рівень радіації у сховищі…………………………………………..…….16 2.3. Визначення невідомих характеристик Кгр і Кпер……….…………….19 2.4. Результат розрахунків…………………………………………..…….…..21 Список використаної літератури………………………………………………22
Л І Т Е Р А Т У Р А
1. М.І. Стеблюк. Цивільна оборона. Підручник. Друге видання, перероблене і доповнене. Київ, "Знання – Прес", 2003. 2. В.М. Шоботов. Цивільна оборона. Посібник. Київ, Центр навчальної лі - тератури , 2004. 3. О.П. Депутат, І.В. Коваленко, І.С. Мужик. Цивільна оборона. За редакцією В.С.Франчука. Підручник. Видання друге, доповнене. Львів, Афіша, 2001. 4. А.В. Русаловський, В.В. Мухін. Завдання та методичні матеріали для самостійної роботи студентів з нормативної дисципліни "Безпека життєдіяльності". Тема: Оцінка радіаційної обстановки в надзвичайних умовах. Київ, ВМУРоЛ "Україна", 2003.
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||