|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ПАТОПСИХОЛОГІЯ
ПАТОПСИХОЛОГІЯ« Назад
ПАТОПСИХОЛОГІЯ 13.07.2015 03:14
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
Кафедра пенітенціарної психології та педагогіки
Т.В. ШИПЕЛІК
ПАТОПСИХОЛОГІЯ
Навчально-методичний комплекс
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
Кафедра пенітенціарної психології та педагогіки
Т.В. ШИПЕЛІК
ПАТОПСИХОЛОГІЯ
Навчально-методичний комплекс
КИЇВ - 2014
УДК
ББС
С
Рекомендовано до друку методичною радоюІнституту кримінально-виконавчої служби (протокол №___ від _______ 2014 р)
Шипелік Т. В. Патопсихологія: Навчально-методичний комплекс. – К: Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014. - 55 с.
Рецензенти:
Кириченко О.І, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та педагогіки Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ
Відомості про автора:
Шипелік Т.В., викладач кафедри пенітенціарної педагогіки та психології Інституту кримінально-виконавчої служби, доктор філософії в області психології.
С Т.В.Шипелік, 2014
С Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014
ЗМІСТ
1. Вступ........................................................................................................5
2. Тематичний план ..................................................................................6
3. Програма курсу......................................................................................7
4. Плани семінарських і практичних занять..........................................8
5. Ситуативні (практичні) завдання.......................................................16
6. Тестові завдання...................................................................................33
7. Перелік питань для іспиту...................................................................49
8. Список рекомендованої літератури....................................................51
ВСТУП
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою навчальної дисципліни«Патопсихологія» є засвоєння сучасних уявлень про структуру розладів психічної діяльності та особистісних властивостей психічно хворих, зумовлених захворюванням, ознайомитися з патологічними явищами в зіставленні із закономірностями формування та перебігу психічної діяльності в нормі, кваліфікувати психопатологічні явища у поняттях сучасної психології. Завдання: 1)розглянути порушення психічних процесів; 2) визначити стратегії реабілітації та реадаптації хворих з урахуванням патопсихологічних особливостей та порушень. В результаті вивчення даної навчальної дисципліни курсанти повинні знати:
порушеннях психіки;
уміти:
ресурсів й адаптаційних можливостей людини;
виявити збережені психічні властивості для здійснення реабілітаційних заходів;
Дисципліна “Патопсихологія” вивчається з шостого семестру третього курсу є базовою і відноситься до професійно орієнтованих дисциплін.Патопсихологія тісно пов’язана з окремими темами таких навчальних дисциплін, як психопатологія, загальна, вікова та клінічна психологія, психологія особистості, психодіагностика, нейропсихологія. Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так і за результатами поза аудиторної роботи (виконання практичних завдань, підготовка реферативних доповідей, самостійного вивчення першоджерел), а також підсумкового контролю. Форма контролю – іспит.
2. Тематичний план навчальної дисципліни
3. Навчальна програма навчальної дисципліни
Змістовний модуль 1. Теоретичні основи патопсихології
Тема 1.1. Предмет та задачі патопсихології. Предмет патопсихології. Становлення патопсихології як науки. Передісторія патопсихології. Вітчизняні засновники патопсихології. Специфіка патопсихології, її зв’язок з іншими науками. Стан розвитку патопсихології на початку XXI сторіччя. Тема 1.2. Методи патопсихологічного дослідження Специфіка патопсихологічного дослідження. Діагностичні підходи до патопсихологічного дослідження (об’єктивний, суб’єктивний, проективний). Методики, яки належать до об’єктивного підходу (функціональні проби, тести). Методики суб’єктивного підходу (особистісні опитувальники та опитувальники – анкети). Проективний підхід. Компоненти патопсихологічного дослідження. Методи дослідження: метод клінічної бесіди, метод спостереження, метод експерименту.
Змістовний модуль 2. Розлади психічних процесів
Тема 2.1. Розлади відчуття, сприймання та свідомості Кількісні та якісні розлади відчуття. Розлади сприйняття (агнозії, ілюзії, галюцинації, психосенсорні розлади). Критерії розрізнення істинних та псевдогалюцинацій по В.М. Банщікову. Порушення сприйняття при різних психічних захворюваннях. Критерії порушеної свідомості. Непродуктивні та продуктивні розлади свідомості. Онейроїд. Делірій. Аменція. Сопор. Тема 2.2. Порушення пам’яті та уваги Гіпермнезія. Гіпомнезія. Амнезія (фіксаційна, ретроградна, антероградна). Гостра епізодична амнезія. Загальна прогресуюча амнезія. Парамнезії (псевдоремінесценції, конфабуляції, кріптомнезії). Особливості порушень пам’яті у хворих різних нозологічних груп. Дослідження пам’яті та виявлення її порушень. Розлади уваги. Особливості порушень уваги у хворих різних нозологічних груп. Дослідження уваги та виявлення її порушень. Тема 2.3. Порушення мислення та мовлення Порушення операціональної сторони мислення. Порушення динаміки розумової діяльності. Порушення особистісного компоненту мислення. Розлади змісту мислення (нав’язливі ідеї, надцінні ідеї, маячні ідеї). Маячні синдроми. Методики для дослідження мислення: складання розрізаних малюнків, методика класифікації, методика виключення, методика виділення істотних ознак, методика утворення аналогій, методика складних аналогій Е.О. Коробкової, методика зіставлення прислов’їв з реченнями, методика називання 50 слів, методика словесних асоціацій. Розлади мови, письма, гнозису, праксису. Дослідження розладів мовлення. Розлади інтелекту (недоумство та слабоумство). Змістовний модуль 3. Патологія особистості. Розлади емоційної та вольової сфер
Тема 3.1. Розлади емоційної та вольової сфер Розлади емоцій при різних психічних захворюваннях. Стрес. Фрустрація. Фізіологічний та патологічний афект. Поняття кризи у вітчизняній психіатрії. Дослідження емоціональних розладів. Порушення волі (гіпобулія, абулія, гіпербулія, парабулія, амбівалентність, амбітендентність). Дослідження розладів волі. Тема 3.2. Патологія особистості Акцентуації особистості. психопатії. Дослідження розладів особистості: методика дослідження рівня домагань; особистісний опитувальник Айзенка; опитувальник Шмішека; патохарактерологічний діагностичний опитувальник (ПДО); міннесотський багатопрофільний особистісний опитувальник (ММРІ). Проективні методики. Тема 3.3. Загальні поняття психопатології. Патопсихологія шизофренії, епілепсії, МДП Загальні поняття психопатології. Нозологічно орієнтовані підходи. Класифікація психічних захворювань. Загальні принципи МКХ-10. Клінічні форми шизофренії. Епілепсія. МДП,
4. Плани семінарських і практичних занять
Тема 1.1. Патопсихологія як область психологічного знання
Питання, які розглядаються на семінарському занятті:
Література до теми: [1, 2, 3, 6, 11, 12].
Реферативні повідомлення на теми: 1). Поширеність психічних розладів. 2).Вітчизняни засновники патопсихології. 3).Психічні порушення при соматичних захворюваннях.
Завдання для самостійної роботи: 1). Коротка історія розвитку психопатології в період античності. 2). Єдність психічного і соматичного. 3). Які критерії психічного здоров’я запропоновані Г.К. Ушаковим (1976)? 4). Охарактеризуйте межеви психічні розлади. 5). Охарактеризуйте поняття психічної норми і патології.
Тема 1.2. “Методи патопсихології ”
Питання, які розглядаються на семінарському занятті
Література до теми: [ 2, 4, 6, 9, 12, 25, 26].
Реферативні повідомлення на теми: 1). Якісний аналіз та статистична обробка експериментальних даних. Проблема стандартизації та формалізації експериментальних даних. 2). Теоретичні основи та методологічні принципи патопсихології. 3). Роль експериментально-патопсихологічних досліджень при вирішенні питань експертизи (судово-психіатричної, медико-соціальної, лікарської, військової).
Завдання для самостійної роботи:
1). Критерії науковості в патопсихологічних дослідженнях 2). Співвідношення соціального і біологічного в формуванні та патології психіки. 3). Значення патопсихології для теорії загальної та клінічної психології. 4). Патопсихологічний експеримент як моделювання різних видів психічної діяльності. 5). Проблема співвідношення теорії і емпіричних даних у патопсихології. 6). Перспективи розвитку патопсихології .
Тема 2.1. “ Методологічні аспекти дослідження порушень сприйняття ”
Питання, які розглядаються на семінарському занятті:
Реферативні повідомлення на теми: 1). Психологічні чинники симптомоутворення (на прикладі обманів почуттів і психогенного болю). 2). Онтогенетичні аспекти порушень сприйняття. 3). Психологічна характеристика галюцінацій.
Завдання для самостійної роботи:
Тема 2.2. “. Методологічні аспекти дослідження особистісного компоненту пам’яті.”
Питання, які розглядаються на семінарському занятті:
Література до теми: [ 2, 3, 6, 8, 9, 11, 12, 25, 26].
Реферативні повідомлення на теми: 1). Психопатологія пам'яті: кількісні та якісні порушення пам'яті. 2). Прийоми мнемотехніки. 3). Нейропсихологія апраксії в роботах О.Р.Лурія.
Практична частина заняття Опрацювати методику для дослідження пам’яті: “Проба на запам’ятовування 10 слів”. Побудувати графік по результатам дослідження.
Завдання для самостійної роботи: 1. Дати визначення терміну - афазія. 2). Описати відмінності між конградною та фіксаційною амнезіями. 3). Види агнозій: астереогноз; асхематізм, оптична агнозія; просторова агнозія. 4). При ураженні якої ділянки кори спостерігається синдром Р. Балинта? У чому він проявляється? 5). Назвіть варіанти гіпомнезії. Коротко охарактеризуйте їх. 6). Назвіть варіанти гіпермнезії. Коротко охарактеризуйте їх. 7). Охарактеризуйте роль патопсихолога у виявленні порушень пам’яті. 8). Парамнезії, її варіанти.
Тема 2.3. “Методологічні аспекти дослідження порушень мислення. ”
Питання, які розглядаються семінарському занятті:
Практична частина заняття Назвіть ознаки мнімовченого резонерства в наступному міркуванні хворого: «У чоловіка Едипів комплекс, у брата комплекс Наполеона, а брата чоловіка мародерські замашки ... У мене підвищений рівень тривоги ... За характером я меланхолік, за Гіппократом (або сангвінік, екстраверт) ... Мій чоловік алкоголік, жертва науково-технічного прогресу, у нього гіпертрофія інтелекту і атрофія почуттів... У батька астенічний синдром, а мене турбує відсутність глотательного рефлексу ... У мене проблеми з несвідомим ... Моя свідомість не контролює несвідоме ... У мене відчуття людини якій відключили сверхсвідомість ... У мене порушений баланс між позитивними негативними емоціями...» (Приклад з книги В.А. Жмурова "Клінічна психіатрія, с. 209.). Література до теми: [5, 9, 11, 12, 32, 39].
Завдання для самостійної роботи:
Тема 3.1. “ Аномалії емоційно-особистісної сфери .”
Питання, які розглядаються на семінарському занятті:
Реферативні повідомлення на теми: 1). Фізіологічний афект на патологічної основі. 2). Критерії афективного розладу. Патологічній афект . 3). Порушення у сфері пристрасті.
Література до теми: [1, 2, 5, 6, 8, 9, 11, 12].
Завдання для самостійної роботи: 1). Психопатологічні порушення у сфері настрою. 2). Порушення сфері експресії. 3).Порушення інстинкту самозбереження. 4). Структура вольового процесу по М.М. Ланге, і С.Л.Рубинштейну. 5). Особистісні прояви дефіциту волі. 7). Парабулія: психомоторні порушення. 8). Збочення інстинктивних потягів: розлади, пов'язані з прийомом їжі. 9). Порушення батьківської потреби, як порушення в сфері волі. 10). Симуляція. види симуляції.
Тема 3.2. “ Порушення свідомості та самосвідомості. ”
Питання, які розглядаються на семінарському занятті:
Реферативні повідомлення на теми: 1). Етапи формування свідомості в онтогенезі. 2). Порівняльно-вікові особливості порушень свідомості. 3). Критерії порушеної свідомості по К.Ясперсу.
Література до теми: [1, 2, 5, 8, 9, 11, 12, 20, 27, 41].
Завдання для самостійної роботи: 1). Поясніть відмінність між поняттями “аллопсихічне дезорієнтування” та “аутопсихічне дезорієнтування”. 2). Назвіть фізіологічну основу свідомості по І.П.Павлову. 3). Які порушення психічних функцій є ознаками потьмарення свідомості? 4). Перелічіть види деліріозного потьмарення свідомості, дайте їх коротку характеристику. 5). При яких захворюваннях спостерігається сутінкове затьмарення свідомості? 6). Охарактеризуйте фугу, як варіант амбулаторного автоматизму, при яких захворюваннях вона проявляється? 7). Назвіть симптоми аментівного потьмарення свідомості. 8). Який синдром порушеної свідомості є найпоширенішим і при яких захворюваннях він зустрічається? 9). Які вітчизняні вчені вивчали проблему свідомості та самосвідомості? 10). Які порушення свідомості частіше зустрічаються при епілепсії?
Тема 3.3. “ Характеристика шизофренії ”
Питання, які розглядаються на семінарському занятті:
Питання для практичного обговорення: 1). Поширеність і причини шизофренії. 2). Соціальна стигматизація хворих на шизофренію. 3). Синдроми шизофренії: позитивні, когнітивні, негативні. 4). Поняття нейрокогнітівного дефіциту. Характеристика порушень пізнавальних процесів при шизофренії. 5) Найбільш поширені форми і перебіг шизофренії. 6). Маніакально-депресивний психоз. Причини. Розповсюдженість. 7). Характеристика маніакальної і депресивної фаз.
Література до теми: [1, 2, 5, 6, 8, 9, 11, 12].
Завдання для самостійної роботи: 1). Ендогенні екзогенні причини психічних захворювань. 2). Назвіть зміни особистості, які спостерігаються при шизофренії. 3). У чому проявляється дезінтеграція мислення при шизофренії? 4) Як виявляється маскована депресія? Які її варіанти ви знаєте? 5). Яка тріада симптомів характерна для манії? 6). Поясніть, чому депресія частіше зустрічається у жінок. Що таке дистимія? 7). Які порушення емоційно-вольової сфери спостерігаються при шизофренії? 8). Дайте порівняльну характеристику змін особистості, які спостерігаються при маніакально-депресивному психозі і шизофренії. 9). Назвіть особливості перебігу шизофренії у дитячому та підлітковому віці.
5. СИТУАТИВНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ з дисципліни “Патопсихологія”
Тема 1.2 « Методи патопсихологічного дослідження »
Практичне завдання 1. Під патопсихологічним синдромом розуміють патогенетично обумовлену спільність симптомів, ознак психічних розладів, внутрішньо взаємообумовлених і взаємопов'язаних (В.М.Блейхер). Патопсихологічний синдром - сукупність поведінкових, мотиваційних і пізнавальних особливостей психічної діяльності хворих, виражених у психологічних поняттях. Патопсихолог може оперувати у своїх діагностичних висновках наступним набором регістр - синдромів: I - шизофренічний; П - афективно- ендогенний ( в клініці йому відповідають маніакально- депресивний психоз та функціональні афективні психози пізнього віку). Ш - олігофренічний; IV - екзогенно- органічний (у клініці йому відповідають екзогенно- органічні ураження головного мозку - церебральний атеросклероз, наслідки черепно -мозкової травми , токсикоманії і т. д.); V - ендогенно - органічний (у клініці - справжня епілепсія , первинні атрофічні процеси в головному мозку ) ; VI - особистісно - аномальний ( в клініці - акцентуйовані і психопатичні особистості і зумовлені значною мірою аномальної грунтом психогенні реакції) ; VII - психогенно - психотичний ( в клініці - реактивні психози) ; VIII - психогенно - невротичний ( в клініці - неврози і невротичні реакції). Шизофренічний сімптомокомплекс складається з таких особистісно - мотиваційних розладів як: зміна структури та ієрархії мотивів,розлади розумової діяльності, що порушує цілеспрямованість мислення і сенсоутворення (резонерство, зісковзування, різноплановість, патологічний полісемантизм ) при схоронності операційної сторони, емоційні розлади (спрощення, дисоціація емоційних проявів, знакова парадоксальність), зміна самооцінки і самосвідомості (аутизм, сенситивность, відчуженість і підвищена рефлексія). У психопатичний ( особистісно - аномальний ) симптомокомплекс входить: емоційно - вольові розлади, порушення структури та ієрархії мотивів, неадекватність самооцінки та рівня домагань, порушення мислення у вигляді «відносного афективного недоумства», порушення прогнозування та опори на минулий досвід. Органічний ( екзо-і ендогенний) симптомокомплекс характеризується такими ознаками, як: загальне зниження інтелекту, розпад що були відомостей і знань, мнестичні розлади, що торкаються як довготривалої, так і оперативної пам'яті, порушення уваги і розумової працездатності, порушення операційної сторони і цілеспрямованості мислення, зміна емоційної сфери з афективною лабільністю, порушення критичних здібностей і самоконтролю. У олігофренічний симптомокомплекс входять такі прояви, як: нездатність до навчання і формуванню понять, дефіцит інтелекту, дефіцит загальних відомостей і знань , примітивність і конкретність мислення, нездатність до абстрагування, підвищена сугестивність, емоційні розлади. Психопатологічний синдром – сукупність симптомів, які об’єднує єдиний патогенез. Синдроми є строго специфічними для тих чи інших захворювань. Усі продуктивні психічні розлади залежно від ступеня тяжкості розділено на 9 рівнів – регістрів (За А.В. Снежневським). І. Емоційно-гіперестетичні розлади, астенічний синдром. ІІ. Афективні-депресивні та маніакальні розлади. ІІІ. Невротичні розлади (нав’язливі стани, істеричні розлади, деперсоналізація). ІV. Паранойяльні розлади, вербальні галюцінації. V. Кататонічні, парафренні, галюцінаторно-параноїдні розлади. VІ. Потьмарення свідомості (делірій, онейроїд, аменція, присмерковий стан свідомості). VІІ. Парамнезії. VІІІ. Судомні розлади. ІX. Психоорганічний синдром. Негативні психопатологічні синдроми: І. Виснажуваність психічної діяльності. ІІ. Суб’єктивне усвідомлення зміни «Я». ІІІ. Зміни особистості, які визначаються об’єктивно. ІV. Дисгармонія особистості. V. Зниження енергетичного потенціалу. VІ. Зниження рівня особистості. VІІ. Регрес особистості. VІІІ. Амнестичні розладию ІX. Тотальне слабоумство. X. Психічний маразм. Якщо виявлення продуктивних психічних розладів здійснюється переважно шляхом бесіди та спостереження, виявлення негативних симптомів та їх оцінка стають значно точнішими при залученні до діагностики методик патопсихології. Завдання: 1). У чому відмінність психопатологічних і патопсихологічних синдромів? Складіть таблицю відповідності психопатологічних і патопсихологічного синдромів? 2). Наведіть приклади з художньої літератури, які ілюструють симптоми кожного патопсихологічного синдрому.
Тема 2.1 «Патологія сприйняття»
Практичне завдання 1. Ознайомтеся з наведеними нижче прикладами істинних галюцинацій.
Хворий, перебуваючи на відділенні багатопрофільного стаціонару, ввечері став неспокійним, шукає щось під ліжком, в кутку палати, стверджує, що по підлозі бігають пацюки, відмахується від чогось, каже, що це павуки спускаються зі стелі, намагається тиснути їх на підлозі, на сусідній порожній ліжка бачить «якогось карлика », звертається до нього, просить допомогти спіймати щурів.
Хвора 57 років після тижневого запою стала чути у себе в кімнаті звук, схожий на плач дитини, довго шукала джерело цього звуку, вирішила, що до неї в кімнату якось потрапила справжня дитина і тепер вона плаче від голоду. Так як, на думку хворий, плач доносився з дивана, розібрала повністю свій диван (до окремих пружин).
У приймальному покої лікарні пацієнтка раптом починає кататися по підлозі, верещить, роздирає у себе на грудях сорочку, намагається щось струсити з себе. Каже, що у неї на грудях кішка, вона вчепилася пазурами в шкіру, просить лікарів її зняти. Завдання курсантам: 1). Визначте, який приклад відповідає зоровим, слуховим і тактильним галюцинаціям. 2). Які методи дослідження використовують для виявлення у хворого істинних галюцинацій?
Практичне завдання 2. Ознайомтеся з наведеним прикладом функціональної галюцінації (описано В.О.Гіляровськім).
Хвора, як тільки з крана починає литися вода, чує слова: "Іди додому, Надійка!". При закручуванні крана слухові галюцинації зникають. Завдання курсантам: 1). Чим відрізняються функціональні галюцинації від істинних галюцінацій? 2). Чим відрізняються функціональні галюцинації від ілюзій?
Практичне завдання 2.“ Основні характеристики істинних і псевдогалюцинаций”
Уважно вивчіть цю таблицю. Галюцинації за характеристиками сприйняття
Приклад. Пацієнт стверджує, що з дитинства з нього "формують" особливу людину. З цією метою на нього з інших міст впливають особливими апаратами, "вкладають" в голову думки, незрозумілі фрази. Все це робиться одним і тим же чоловічим голосом, який звучить в глибині вух чи в мозку. Показують йому "дивні картинки" - оголених жінок у різних позах. Картини бачить ясно, "всередині очей, але як би перед ними". Коли закриває очі, картини бачаться яскравіше. Часто "подають не той запах" і "замінюють" смак: пацієнт кладе в чай цукор, а чай виявляється соленим. Відчуває на собі вплив променів, що направляються на нього тими ж апаратами.
Завдання: 1). Чи відноситься наведений приклад до псевдогалюцинацій? 2). Які ознаки у прикладі свідчать на користь псевдогаллюцинацій?
Практичне завдання 3. Дайте визначення індукованих галюцинацій.
Пацієнти з алкогольним делірієм, якщо їх попросити піднести до вуха відключену від мережі телефонну трубку, можуть почути промову мнимого абонента і зав'язати з ним жвавий діалог.
Завдання: Хто описав цей симптом і в якому році?
Тема 2.2. «Методи дослідження та шляхи корекції розладів пам’яті».
Практичне завдання 1. Ознайомтеся з наведеним прикладом порушення пам'яті.
Хворий 49 років, що страждає хронічним психічним захворюванням з 25-річного віку, стверджує, що є одночасно Пушкіним, Лермонтовим і Єсеніним. Ця думка прийшла до нього тоді, коли він на тлі виниклого захворювання зацікавився поезією і вирішив перечитати вірші, які вивчав у школі. При читанні відразу «відчув власну думку», оскільки все було знайоме. Він навіть міг закрити очі і продовжувати декламувати написане в книзі. Це привело його до думки, що він сучасне втілення давно померлих поетів.
Завдання курсантам: 1). Який варіант парамнезії описаний в цьому прикладі? 2). Назвіть відмінності кріптомнезій від конфабуляций.
Практичне завдання 2. Синдром Корсакова - різновид амнестичного синдрому.
Хворий 33 років, переведений у психіатричну клініку через виражені розлади пам’яті із хірургічної, де він лікувався з приводу травми голови, охоче повідомляє своє ім'я та прізвище, професію, імена дітей. У той же час не знає, де він зараз перебуває, яке сьогодні число, що він зовсім недавно їв. Ніяк не може запам'ятати імені лікуючого лікаря (незважаючи на те, що кожен день запитує про це), не пам'ятає, де стоїть його ліжко. На питання, чим він вчора займався, повідомляє, що "довелося терміново переглядати один проект". Через хвилину повідомляє: "цілий день займався лагодженням мотоцикла, щось він знову у мене забарахлив".
Завдання: 1). Який вид амнезії лежить в основі нездатності запам'ятати поточні події? 2). Які види дезорієнтування спостерігаються при цьому синдромі? 3). Які якісні порушення пам'яті спостерігаються при цьому синдромі?
Практичне завдання 3. Відпрацювати тест зорової та слухової пам'яті.
Методика наводиться в описі K. Meili (1961) і складається з двох етапів. Перший етап полягає в дослідженні зорової пам'яті за допомогою двох серій картинок. Кожна серія - 30 картинок, на яких зображені певні предмети. Зображення пред'являються з інтервалом в 2 з одна за одною. Найкраще з'єднати їх двома скріпками за зразком перекидного календаря.
Перша серія: горщик, осел, ключ, тачка, дзвіночок, стіл, вишня, чобіт, вилка, риба, бочка, голова, буфет, троянда, паровоз, крісло, прапор, півень, ножиці, парасолька, ваза, корова, диван, голуб , годинник, старий, окуляри, лампа, нога, піаніно. Друга серія: черепашка, ліжко, труба, груша, мітла, коза, букет, трамвай, пила, стілець, хлопчик, молоток, пляшка, підвода, гребінець, гармата, дерево, яблуко, книжка, капелюх, будинок, собака, лава, двері , чашка, річка, піч, скрипка, портсигар, кінь.
Після показу картинок першої серії роблять перерву на 10 с, а потім перевіряють, скільки предметів запам'ятав обстежуваний. Інструкція повідомляє обстежуваному, що предмети можна нази-вати в будь-якому порядку. Звані предмети реєструються, оскільки можливі повторення та привнесення що не фігурували в завданні. Обидві серії картинок по мірі можливості слід пред'являти не в один і той же день. Крім того, в той день, коли проводилося дослідження зорової пам'яті, обстежуваному не можна пред'являти для запам'ятовування ряд слів. При виявленні значної різниці в результатах і виключення можливої ролі в цьому факторів зовнішнього середовища можна думати про лабільність мнестичній функції, слабкості концентрації уваги. Аналогічним чином проводять дослідження слухової пам'яті за допомогою спеціально підготовлених двох серій слів, так-же вимовлених з інтервалом в 2 с. Перша серія: картон, тиждень, вагон, піаніно, ворона, дзвінок, карта, бджола, крихта, перо, мисливець, вугілля, білка, хлопчина, тополь, груша, скатертину, суп, плащ, кіт, ніж, промокашка, оцет , квітка, праця, небо, сірник, чорнило. Друга серія: таблиця, селянин, рубль, черевик, домна, горбок, окуляри, вода, баран, рушницю, хмара, олівець, самокат, козел, змія, слива, кушетка, жаба, пробка, віз, ніс, берег, салон, готель, овід, мило, сковорода, птиця, салат, замок. Отримані результати можуть бути піддані кількісному вимірюванню у відсотках. Так, успішність виконання завдання дорослими прирівнюється до 100% при відтворенні 18-20 зорових образів і 20-22 слів, до 80% -15-16 образів або слів, до 60% -14 образів і 13-14 слів, до 40% - 12-13 образів і 13 слів, до 20% -11-12 образів і 9-11 слів.
Тема 2.3. «Розлади мовлення»
Практичне завдання 2. “Моторна афазія (Брока)”.
Приклад. Фраза "Мій старший син - студент інституту" вимовляється хворим наступним чином: "Син., Мій ... мон ... тепер ... бачте ... їй ... їй ... як це., Син .. . старосторен ... ста ... Стужень ... ".
Завдання: 1). Де знаходиться локалізація вогнища при моторної афазії Брока? 2). Охарактеризуйте, як хворі намагаються виразити свою думку при моторної афазії?
Практичне завдання 3. «Коротка методика психологічного дослідження кіркових розладів мови». Перед дослідженням шляхом розпитування з'ясовують, чи не є пацієнт прихованою лівшею. Необхідно також встановити, чи були лівші в роду пацієнта. Потім пропонуються тести для виявлення прихованого ліворукості.
Тест переплетення пальців руки. При швидкому виконанні цього тесту у лівші великий палець лівої руки виявляється зверху правого . При розташуванні великого пальця правої руки над лівим прихований лівша відчуває незручність.
Тест «поза Наполеона». При схрещуванні рук на грудях у прихованого лівші ліва рука розташовується поверх правої.
Проба на аплодування . Дослиджуваний зі стертими ознаками ліворукості аплодує за активної участі лівої руки при відносно пасивному положенні правою.
Іноді ознакою прихованого ліворукості є велика ширина нігтя лівого мізинця, ніж п Дослідження стану мовної функції полягає у вивченні функціональної діяльності речесенсорного й мовленнєвого аналізаторів. Вивчення речесенсорного аналізатора включає дослідження: 1) фонематичного слуху; 2) розуміння слів; 3) розуміння простих речень; 4) розуміння логіко-граматичних структур.
Дослідження фонематичного слуху. Дослідження фонематичного слуху або диференціювання проводиться за допомогою певних прийомів. Пацієнту пропонують повторити різко розрізняються фонеми (М-Р, П-С, Б-Н), а потім близькі за звучанням (Б-П, П-Б, Д-Т, Т-Д, К-Г, Г-К і ін.) Порушення фонематичного слуху спостерігається при ураженні задньоверхніх відділів скроневої частки лівої півкулі.
Дослідження розуміння слів. Пацієнту пропонують окремі слова, значення яких він словесно визначає або показує на предмет (вухо, ніс, очі), який цим словом позначається. Діти, які страждають сенсорної афазією, не сприймають пред'явлені слова досить чітко, а тому не можуть зрозуміти їх значення.
Дослідження розуміння логіко - граматичних структур. Пропонується один з варіантів такого дослідження . Перед дитиною кладуть три предмета ( олівець , ключ і гребінець ) і дають завдання спочатку показати олівцем ключ, а потім гребінець. Потім повторюють інструкцію, але в орудному відмінку: «Покажи ключ олівцем , а олівець - гребінцем ». Після цього знову змінюють завдання: « Покажи олівець гребінцем , а ключ - олівцем ». Дитина з ураженням скроневої області лівої півкулі не може виконати перше завдання інструкції. Діти, які страждають поразкою тім'яно- потиличних областей виконують перше завдання без праці , але не можуть впоратися з другим . Діти, які страждають поразкою поля 44 , можуть виконати перше і друге завдання , але насилу справляються з третім. Дослідження речедвігательного аналізатора включає вивчення:
1) артикуляції мовних звуків; 2) відображенної мови; 3) позначаючої функції мови; 4) розповідної мови.
Дослідження артикуляції мовних звуків. Дитину просять вимовити окремі літери «м, б, л, ж, к, г», склади «бра, бро, бру, бре» або слова, наприклад, «гай, лакування, підшипник, важіль, жираф, простокваша, корабельна аварія, інтервенція ». Відзначається чіткість вимовляння звуку. Порушення артикуляції може спостерігатися при ураженні різних рівнів головного мозку. Дослідження відображеної (повторної) мови. Дитина повинна негайно (без паузи) або через 3-10 секунд повторити вслід за исследующим кілька слів (лампа, вогнище, сонце, замок та ін.) Це завдання виявляє порушення, характерні для моторної афазії, особливо якщо повторюється ціла фраза. Легко повторюючи окремі звуки, діти не можуть повторити слова і фразу, що обумовлюється патологічної інертністю в речедвігательном аналізаторі. Дослідження позначаючої функції мови. Дитині показують предмети або їх зображення, які він повинен назвати. Рекомендується, щоб він назвав відразу 2-3 предмета. Потім дитині ставлять запитання: як називається предмет, яким розчісують волосся, як називається предмет, який показує час, і т. д. Нерідко доводиться підказувати перший склад назви предмета. Порушення позначає функції мови спостерігається при амнестической і сенсорної афазії. Дослідження розповідної мови. Показують просту картину сюжет якої дитина повинна розповісти, або читають коротке оповідання, який вона повинна переказати в оповідної формі. Іноді просять її розповісти зміст знайомого художнього твору (книги, картини і т. д.). При такому дослідженні виявляються парафазии : 1 ) літеральна ( перестановка і заміна букв у слові ) і 2 ) вербальна (заміна слів у реченні ). Ступінь прояву моторної афазії може бути різною. При різко вираженою моторної афазії мова неможлива або обмежена звичними словами , нерідко вигуками. При середнього ступеня вираженості моторної афазії у дитини є невеликий запас слів: « тато» , «мама» , «так». При легкій моторної афазії спостерігається бідність словникового запасу, труднощі в підборі необхідних слів.
Логопедичне обстеження дітей, мова яких нерозбірлива.
У нерозбірливо мовячій дитини можуть бути як складні мовні порушення, так і просто неправильна вимова великого числа звуків. Діти, що говорять нерозбірливо, невиразно на відміну від неговорящіх дітей мають словниковий запас і вміють користуватися фразою. Але мова їх носить змащений характер, тому що в ній багато недоліків. Для виявлення наявності у невиразно мовця дитини будь-яких серйозних мовних порушень потрібно визначити: 1. Чи адекватно віку його загальне мовленнєвий розвиток? Це значить потрібно обстежити:
- Словниковий запас;
- Граматичний лад мови;
- Вміння користуватися фразовой промовою, ступінь її розгорнення;
- Складову структуру слова;
- Розуміння усної мови.
Стан звуковимови.
Чи немає порушень рухливості органів артикуляції дитини?
Дослідження стану слухової функції. Дослідження словникового запасу дитини. У дітей словниковий запас швидко збільшується і приблизно до 3 років він може досягати 850-1000 одиниць. В цілому в нормі розвиток словника дитини виглядає наступним чином:
1 рік - 5-9 слів; 1,5 року - від 20 до 40 слів; 2 роки - від 50 до 200 слів; 3 роки - від 800 до 1000 слів; 3,5 року - 1100 слів; 4 роки - 1600-1900 слів; 5 років - 1900-2200 слів.
Матеріалом для дослідження словникового запасу дитини можуть служити предметні картинки. Для вивчення рівня словникового запасу дитини залежно від віку пропонується : - Починаючи з трирічного віку назвати предмети за картинками або безпосередньо за пред'явленням : вії , плече, хобот, брови, клумба, альтанка , лікоть , хвіртка та ін; - Назвати дитинчат кішки , собаки, корови, кози, коня, курки, качки, вовка, лисиці, ведмедя; - Починаючи з чотирирічного віку називати предмет картинки із зображеннями предметів , дій , якостей і ознак. Предмети і картинки можуть бути підібрані за темами: іграшки , посуд, одяг , взуття , меблі та частини тіла людини , тварини , рослини , професії людей , види природи , пори року. При обстеженні словникового запасу виявляється вміння дитини співвідносити слово з позначається предметом, дією і правильно застосовувати його в мові.
Основними прийомами можуть бути наступні: - Знаходження (показ) дітьми предметів і дій (Покажи: хто миє, а хто підмітає, т.д.); - Виконання названих дій (намалюй будинок - розфарбуй будинок); - Самостійне називання дітьми показаних предметів, дій, явищ, ознак м якостей (Хто намальований на картинці? Що робить хлопчик? З чого він ліпить кульку?).
Тема 3.1. « Розлади емоційної та вольової сфер»
Практичне завдання 1. “Емоційно-вольові розлади на прикладі шизофренії”.
Клінічний приклад. Молодий чоловік 22 років цілими днями нерухомо лежить в ліжку, не проявляючи ні до чого ніякого інтересу і нічим не займаючись. Не бере в руки книг, абсолютно байдужий до самої цікавої телевізійної передачі. Водночас одного разу несподівано підійшов до шахового столика і обіграв дуже сильного шахіста. Надалі як і раніше нічим не займався, байдуже ставився численним пропозиціям зіграти в шахи. Завдання: 1). Які симптоми вольових порушень представлені в цьому прикладі? 2). Які етапи вольового процесу порушені? 3). Які симптоми емоційних порушень представлені в цьому прикладі?
Практичне завдання 2. Клінічні приклади емоційних розладів 1. Чоловік 40 років, проживає в сприятливих неконфліктних умовах, вдруге надходить в терапевтичне відділення у зв'язку із затяжними нападами болю , що нагадують ниркову кольку. Тягнучі болі в області попереку зберігалися протягом 4 -х тижнів. При обстеженні, що включає УЗД і рентгенографію, патології з боку нирок не виявлено. Призначення спазмолітиків ефекту не дало. Хворий тривожиться про своє майбутнє, погано спить, гірше себе почуває вранці, ввечері болі турбують мало. (Алгіческий варіант « маскованій», «соматизованій» депресії). 2. Хвора 35 років, яка не має істотних конфліктів, в п'ятий раз протягом останніх 3-х років вступає в терапевтичне відділення поліклініки у зв'язку з вираженими диспепсичними розладами, втратою ваги на 5 кг. При обстеженні ніякої патології з боку травної системи не виявлено, традиційне лікування диспепсичних розладів неефективно. Звертає на себе увагу підвищена тривожність, порушення сну, знижений фон настрою, погіршення самопочуття к вечору. (Депресивний синдром). 3. Співробітники по роботі прийшли в пункт здоров’я з вимогою надати негайну допомогу їх товаришеві по службі, який у відповідь на невинне зауваження підхопився зі свого робочого місця, став погрожувати розправою "кривднику". Намагався вдарити його лінійкою, нецензурно лаявся, був злісний. Це стан тривав 10 хвилин. Потім його поведінка різко змінилася, він заспокоївся і сів працювати. Такі стани, зі слів співробітників, повторювалися неодноразово, майже щодня. Пам'ять на ці періоди збережена. 4. Хворий 44 років, переніс великий інфаркт міокарда. До інфаркту болів в серці не відчував , вважав себе практично здоровим. Рішенням ЛТЕК йому визначена друга група інвалідності. Спрямований на консультацію до психіатра у зв'язку з суїциднимі висловлюваннями. При огляді: орієнтування збережено. Фон настрою знижений. При розмові про хворобу на очах сльози. Вважає себе тяжко хворим, швидко стомлюється, скаржиться на зниження пам'яті, труднощі концентрації уваги, песимістично оцінює свої життєві перспективи, не вірить в одужання. Заявляє, що "соромно бути утриманців в сім'ї". Моторної і идеаторной загальмованості не визначається. Астенізований. Марення і галюцинацій немає. Суїцидні наміри заперечує ("сказав про це по дурості") . Шукає співчуття, співпереживання. Завдання: 1). Проаналізуйте порушення емоцій у кожному наведеному прикладі. 2). Чи достатня таким хворим тільки психологічна допомога? Чи потрібна таким хворим допомога психіатра?
Тема 3.2/1. « Патологія особистості »
Практичне завдання 1. “ Акцентуації характеру в прикладах”. Курсантам пропонується визначити, які акцентуації характеру виражені у героїв мультфільмів.
Карлсон, Тигра (з американського Віні-Пуха). Хвастлів. Я найкращий, у мене все найкраще-Хоче виділитися завжди, художник по життю, творить яскраву картину міра.Всегда повинен бути в центрі уваги, якщо не може звернути на себе увагу ображається, або закочує істеріку.Трусоват, але легко затіває бійки, і розбирання, легко змінює друзів (істероід).
Білий Лицар, Г.Пірельман. Дитиною любить грати один, любить більше суспільство дорослих, малорухомий, багатий інтелектуально. Найчастіше відсутнє розуміння і любов до поезії. Його світ - схеми і числа, відлюдник. Інтуїція відсутня. Як правило є білою вороною, відгороджений від оточуючих (шизоід).
Людина-Павук, Доктор Дред. Завжди енергійний, навіть якщо хворіє, не може довго лежати, і нічого не робити. Не сумнівається своєї в правоті, діє рішуче. Целеустремлен не любить базікати і філософствувати. Стиль життя-борьба.Тяжел в ревнощів ( параноід).
Царівна Несміяна, Масяня. Настрій поганий і все навколо погано. Людина, яка залишилася в дитинстві. Щира, наївна, примхлива. Легко втрачає сон і спокій, часто плаче. Життя-суцільні проріджування. Змінюється настрій і змінюється світ. Добре розвинена інтуїція, добре відчуває ставлення до себе, вдячний (лабільний тип акцентуації).
Матроскін. Знаючий життя, реаліст, завжди правий на його думку, і часто прав виявляється насправді. Він єдиний хороший. Товариський, ощадливий, але любить азартні ігри. В любові і відносинах власник, ревнивий. Завжди знає як правильно, і як краще. Розумний, справедливий, але не терпить у інших власної думки, різко яка від його (епілептоід).
Ослик Іа. Боїться навколишнього світу, того, що люди принесуть йому біль і засмучення. Хворе самолюбство, постійно думає про себе і близьких та аналізує стан здоров'я їх і своє. Негативний слово на його адресу ранить його як по живому, надмірно чутливий, полохливий, в дитинстві часто таки діти заїкаються. Підданий впливу (астенічний тип акцентуації).
Здоровий оптиміст (збуджений оптиміст) - зазвичай в мультфільмах асоціюється з ведмедиком. Можна ще привести в приклад Лоло з "Лоло і Пепе". Не розуміє, як слухатися дорослих, робить все по своєму, тому часто потрапляє в неприємності. Люди обдаровані, талановиті, щедрі душевно і фінансово. Крані недисципліновані, навести порядок скрізь: у справах, в будинку, думках-велика проблема. Часто все роблять навиворіт. Не звертають уваги і не прислухатися до критиці (збудливий тип акцентуації).
У мультфільмах і фільмах зазвичай абсолютно депресивні персонажі не зустрічається, але тривожні, нестійкі, цілком. Хоча, є один виняток - Пінокіо. Хоча частково відповідає ослику Іа, і періодично Несміяну та Масяню, але він постійно перебуває в такому пригніченому стані, а залежність від П'ятачка. Живе без радості. Сон поганий: тривожний, часто просипается.Настроеніе зазвичай, від так собі до поганого. За життя песиміст і цінує в собі це. Енергії нет.Часто йому просто не щастить (депресивній тип акцентуації).
Гайка, з "Чіп і Дейл поспішають на допомогу", Леонардо (Лео) з "Черешашек ніндзя". Відповідальний, завжди переживає за процес і результат. Ну, подумаєш, треба зробити ще раз, треба так треба. Завжди готовий до катастрофи. Інтелектуальний, але вірить у прикмети та ритуали. Трохи авантюрний, за складом характеру, чесний, чи не злоблів, і не заздрісний. У дорослих представників цього типу акцентуації збільшується почуття відповідальності, пунктуальність. Намагається виконувати закон і не потрапляє до міліції (тривожно-педантичний тип акцентуації).
Практичне завдання 2. Вивчення акцентуацій особистості К.Леонгарда (модифікація С.Шмішека). Шмішека розділив всі риси особистості на основні та додаткові. Основні, на його думку, визначають особистість в цілому, її адаптаційні можливості і характерологічні риси. Саме вони можуть набувати патологічний характер, руйнуючи структуру особистості. Тест Шмішека досліджує типи характеру і застосовується для дослідження акцентуацій характеру. Завдання: 1). Виконати тест. 2). Обробити результати.
Тема 3.2/2. « Патологія особистості »
Практичне завдання 1. Клінічний приклад психопатичного розладу особистості. Пацієнтка, яка страждає істеричним розладом особистості, емоційно збудлива, нестійка, вкрай демонстративна і хронічно дезадаптована у відносинах. Дізнавшись про те, що її колишній партнер одружується на іншій жінці, вона під час весільної церемонії вибігає до нареченого оголеною. Завдання: 1). Проаналізуйте і виділіть в наведеному прикладі "психопатичний паттерн".
Тема 3.3/1. «Патопсихологія маніакально-депресивного психозу »
Практичне завдання 1. Приклад депресивної фази маніакально-депресивного психозу: Хвора М., 38 років, не працює. Психічно хворих в роду не було, розвивалася правильно. З юних років страждає коливаннями настрою. Хворий себе вважає близько 3 років, коли без видимої причини з'явилися поганий настрій, думки про безнадійність свого стану, відмовлялася йти до лікаря, не виходила з дому. Кілька разів намагалася скінчити життя самогубством. За останні 2 роки значно схудла. Фізичний стан: почастішання пульсу до 96 ударів на хвилину, запори. Психічний стан: правильно орієнтована в місці, часу і навколишнього оточення. Каже тихим голосом, голова низько опущена, вираз обличчя скорботний. Увага хворий прикута до думки про те, що вона ніколи не видужає, що стан її безнадійно, що вона всім набридла і всіх обтяжує. Єдиний вихід з положення, бачить у своїй смерті. Вважає себе винною перед сестрою, у якої забирає час, змушує її хвилюватися і піклуватися. Тужлива, рухи уповільнені, на запитання відповідає коротко.
Завдання: 1). Які симптоми цього прикладу вказують на депресивну фазу захворювання? 2). Відзначаються чи ні ознаки деградації особистості між нападами у хворих при цьому захворюванні?
Практичне завдання 2. Приклад маніакальної фази маніакально-депресивного психозу:
Хворий Б. , 72 років. Народився третьою дитиною в сім'ї, в дитинстві ріс і розвивався правильно, в школі почав вчитися з 7 років, відрізнявся хорошими здібностями, успішно закінчив реальне училище та факультет лісового будівництва Політехнічного інституту. Працював на адміністративно-господарських посадах. З 1945 р. не працює. Уперше захворювання почалося в молодому віці. Без видимої причини стали періодично виникати напади пригніченого настрою, які тривали по кілька тижнів. Надалі напади туги змінювалися зовсім іншим станом: хворий ставав без причини надмірно веселим, рухливим, дуже балакучий, метушливий і нав'язливий. У цей період, за його словами, відчував надзвичайно приємний стан: «Все здавалося яскравим, барвистим і красивим, всі особи, всі люди здавалися милими і симпатичними, у всьому тілі було відчуття легкості і бадьорості, хотілося рухатися, працювати, абсолютно відсутнє відчуття втоми». Проміжки між нападами були іноді по кілька років. У ці періоди поза нападу хворий продовжував працювати. Вперше був госпіталізований в психіатричну лікарню в 1931 р., а в подальшому багато разів. У період останнього надходження хворий дуже швидко познайомився з усіма хворими відділення, відразу ж став втручатися в усі справи персоналу, давав свої поради та вказівки по догляду за хворими , а лікарям пропонував свої послуги в лікуванні хворих з його системі. У відділенні був метушливий і нав'язливий, його голос ні на хвилину не замовкав. Хворий постійно з ким-небудь розмовляв, сперечався, давав поради. Дуже охоче вступав у маніакальному стані в бесіду з лікарями відділення. На обличчі постійна благодушна усмішка. Іноді бував запальний і дратівливий, але швидко заспокоювався, і знову починав весело сміятися; схильний до переоцінки своїх можливостей і здібностей.
Завдання: 1). Які симптоми цього прикладу вказують на маніакальну фазу захворювання? 2). Як змінюється сексуальна поведінка хворих при маніакальній фазі?
Тема 3.3/2. «Патопсихологія епілепсії »
Практичне завдання 1. Витяг з історії хвороби. Серьожа, 14 років. Матеріально-побутові умови задовільні. Батько і його родичі здорові. Мати страждає на епілепсію. Останній судомний припадок у неї був за кілька років до народження хворого. Вагітність протікала з головним болем і сонливістю в першій половині. Пологи без ускладнень. Розвиток навичок у дитини своєчасний. Наголошується лише нічний енурез до теперішнього часу. У віці 6 років переніс травму - забій голови без коммоціонних явищ. Виховувався до школи вдома, був слухняним, розважливим, любив малювати, грати у війну, слухати читання. Через кілька місяців після забиття голови був адверсівних припадок. Через місяць спостерігався розгорнутий судомний напад. Протягом 3 років була терапевтична ремісія, потім знову виникли великі судомні і часті малі напади. Продовжував відвідувати школу, навчався задовільно. Був виконавчим , сумлінним, робив все, щоб виконати вказівки вчительки. У пубертатному періоді, який протікав бурхливо, хлопчик почав гірше вчитися. У той же час мати звернула увагу на практичну спрямованість інтересів сина: він рекомендував їй економити і збирати гроші, виявляв великий інтерес до гарної одязі, став дуже акуратним, стежив за чистотою взуття. Протягом шкільних років захоплювався колекціонуванням марок, етикеток. З 13 років став більш дратівливим, грубим, а з іншого боку - підкреслено дбайливим і ввічливим. З фізичного розвитку значно перевищує вікову норму, атлетичної статури, гарного харчування. Внутрішні органи без патології. При неврологічному обстеженні органічної симптоматики не виявлено. На ЕЕГ дифузна патологічна активність свідчить про зацікавленість глибоких утворень головного мозку. У психічному статусі хворого звертає на себе увагу похмурий фон настрою з недовірливим ставленням до оточуючих. У колективі намагається зайняти провідні позиції , любить повчати інших. Намагається підкреслити свої переваги: «краще інших малює » і т. д. Часто з ласкавою посмішкою робить оточуючим їдкі зауваження. Кожному хворому прагне дати образливе прізвисько. Жорстоко жартує над одними і б'ється з іншими; б'є боляче, хвалиться, що вміє бити, не залишаючи синців; злопам'ятний. З лікарями і педагогами коректний, зібраний, розважливий, з молодшим медичним персоналом грубий, зухвалий, неслухняний, агресивний, підозрілий, вважає, що санітарки крадуть його продукти. Інтелект збережений, досить високий рівень узагальнення, але зайво деталізує, відчуває труднощі в словесному оформленні. Інтелектуальні інтереси не виражені. Читати не любить. До навчальних занять інтересу немає, проте в малюванні невтомний, посидющий і цілеспрямований. Особливість малюнків - дрібні розміри фігур. За час перебування у відділенні тричі спостерігалися розгорнуті судомні напади без ознак фокального початку. Завдання: 1). Які зміни особистості спостерігаються у хлопчика, характерні для даного захворювання? 2). Якими методиками можна підтвердити епілептичні зміни мислення, пам'яті, уваги, інтелекту?
Практичне завдання 2. Приклад розладу свідомості при епілепсії. Хворий розгублений, відмовляється від їжі, плаче, не хоче лягати в ліжко: "зараз мене ховатимуть, в землю заривати". Викрикує окремі слова, щось напружено розглядає на ліжку, роздивляється свої руки, повторює: "Кров, йдіть, ось вона". Починає молитися, потім раптово схоплюється і вдаряє сусіда. Завдання: 1). Який розлад свідомості описано в даному прикладі? 2). Які психопатологічні симптоми з'являються на тлі розлади свідомості? Охарактеризуйте емоції під час цього стану.
6. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ з дисципліни «Патопсихологія»
А) А.Р. Лурія. Б) Л.С. Виготський. В) Б.В. Зейгарник. Г) С.Я. Рубінштейн.
А) Бесіда. Б) Спостереження. В) Експеримент. Г) Тестування.
А) Закономірності порушення діяльності мозку. Б) Закономірності порушення вищої нервової діяльності. В) Закономірності розпаду психічної діяльності відповідно з протіканням психічних процесів в нормі. Г) Симптоми і синдроми психічних хвороб.
4. Вкажіть невірну відповідь. Психологічні критерії для постановки психологічного діагнозу такі:
А) Неадекватність. Б) Критичність. В) Непродуктивність діяльності. Г) Емоційність.
5. У чому не проявляється неадекватність діяльності?
А) Емоційні реакції. Б) Мовні висловлювання. В) Міміка. Г) Темперамент.
А) Порушення пам'яті. Б) Порушення уваги. В) Порушення мислення. Г) Порушення розумової працездатності.
7. Методика "таблиці Шульте" спрямована на:
А) Дослідження мислення. Б) Дослідження уваги. В) Дослідження пам'яті. Г) Дослідження сприйняття.
8. Синдром - це:
А) Сукупність симптомів. Б) Сукупність установок. В) Характеристика хвороби. Г) Хворобливий стан.
9. Один з методів патопсихології, що представляє собою короткі стандартизовані питання і завдання, що мають певну шкалу значень:
А) Експеримент. Б) Бесіда. В) Анкета. Г) Тест.
10. До числа перших спроб локалізувати ВПФ в корі головного мозку відносяться роботи:
А) Галена. Б) Галля. В) Клейста. Г) Лурія.
11. Автором культурно-історичної теорії розвитку ВПФ є: А) Сєченов. Б) Бехтерєв. В) Виготський. Г) Всі троє.
12. Для дослідження мислення використовуються всі зазначені методики, крім: А) «Класифікації». Б) «Виключення предметів». В) Методики Виготського-Сахарова. Г) «10 слів».
13. Хто вперше ввів термін «патопсихологія»?
А) Зейгарник Б.В. Б) Корсаков С.С. В) Бехтерєв В.М. Г) Лурія О.Р.
14. Патопсихологічний симптомокомплекс - це :
А ) Це особливість і сукупність порушень пізнавальних , психічних процесів щодо специфічних для тієї чи іншої клінічної нозології мають у своїй основі певні психічні механізми. Б) Сукупність симптомів, характерних для даного психічного Захворювання. В) Поєднання тих симптомів, які виявлені в ході експерименту і являють собою порушення психічних функцій і особистості в слідстві захворювання. Г) Порушення (зміна) психічних процесів і властивостей психічної діяльності.
15. Яка методика застосовується для дослідження процесів аналізу та синтезу:
А) Складні аналогії. Б) Порівняння понять. В) Істотні ознаки. Г) Пояснення сюжетних картин.
16. Методика куб Линка застосовується для дослідження:
А) Стійкості уваги, емоційних реакцій. Б) Обсягу пам'яті. В) Порушень просторової орієнтації. Г) Коливання уваги.
17. Хто запропонував систему експериментальних прийомів названих методом «природного експерименту»:
А) В.М. Бехтерєв. Б) С.С. Корсаков. В) Л.С. Гутман. Г) О.Ф. Лазурский.
18. Основним принципом патопсихологічного дослідження є:
А) Принцип сіндромного підходу. Б) Принцип факторного аналізу. В) Принцип якісного аналізу. Г) Принцип кількісної інтерпретації даних.
19. Ким була організована перша психологічна лабораторія, яка розвитку патопсихології?
А) В.Вундт. Б) Г Штеррінг. В) П. Жане. Г) К. Ясперс.
20. Яка методика не застосовується для дослідження мислення?
А) Піктограма. Б) Асоціативний експеримент. В) Виняток. Г) Тест Векслера.
21. Коли патопсихологія була найбільш затребувана?
А) У роки великої вітчизняної війни. Б) У 30 роки ХХ в. В) У 50годи ХХ в. Г) У 80годи ХХ в.
22. Сучасна патопсихологія це:
А) Галузь психології. Б) Галузь неврології. В) Галузь психіатрії. Г) Галузь нейробіології.
23. Який етап не відноситься до розвитку патопсихології:
А) Донаучний. Б) Природознавчий. В) Сучасний. Г) Міждисциплінарний.
24. Вкажіть неправильну відповідь. Патопсихологія оперує такими поняттями:
А) Особистість. Б) Спілкування. В) Діяльність. Г) Патогенез.
25. Хто запропонував метод "психологічних профілів"?
А) Росолимо. Б) Лазурский В) Ломброзо. Г) Бехтерєв.
26. Що не відноситься до ВПФ?
А) Пам'ять. Б) Емоції. В) Мислення. Г) Мова.
27. Що не характерно для ВПФ?
А) Соціальні. Б) Опосередковані мовою. В) Довільні за характером регуляції. Г) Генетично детерміновані.
28. Вкажіть неправильну відповідь. Хто з вітчизняних учених розвивав поняття ВПФ?
А) Лурія. Б) Лазурский. В) Запорожець. Г) Гальперін.
29. Що відіграє вирішальну роль у формуванні ВПФ?
А) Мова. Б) Мислення В) Сприйняття. Г) Виховання.
30. Яка теорія сприяла розвитку патопсихології?
А) Діяльності. Б) Особистості. В) Установки. Г) Функціональних систем.
31. Галюцинації - це:
А) Сприйняття явищ і об’єктів, які не існують в реальності. Б) Порушення впізнавання предметів. В) Зміна порогів чутливості. Г) Міраж.
32. Конфабуляція - це:
А) Часткове випадання з пам'яті окремих фактів чи подій. Б) Мимовільне пожвавлення в пам'яті малозначних для справжнього подій. В) Забування яких подій. Г) Помилкові спогади з переконаністю їх реальності.
А) На шизофренію. Б) Судинні ураження головного мозку. В) На епілепсію. Г) На психопатію.
34. Вкажіть, що не відноситься до порушень уваги:
А) Інертність уваги. Б) Истощаемость уваги. В) Звуження обсягу уваги. Г) Емоційна тупість.
35.Амнезія це:
А) Утрата пам'яті. Б) Випадання чутливості. В) Слухові галюцинації. Г) Патологічний відчуття голоду.
36.Що не відноситься до патології мислення: А) Стирання межі між подіями, які мали місце раніше. Б) Утрата цілеспрямованості мислення. В) Оцінка подій з взаємовиключних позицій. Г) Утрата смислової спрямованості мови.
37.Неправильне викривлене сприйняття предмета чи явища, що діє в даний момент на органи чуття, це:
А) Галюцинація. Б) Ілюзія. В) Ремінісценція. Г) Адаптація.
38.Розлади різних видів відчуттів називаються: А) Агнозію. Б) Галюцинаціями. В) Сенсорними розладами. Г) Ілюзіями.
39.Аграфія - це:
А) Втрата здатності до малювання. Б) Втрата здатності перенесення навичок письма з правої руки на ліву у правшів. В) Нав'язливі повторення окремих букв при листі або штрихів при малюванні. Г) Порушення здатності правильно за формою і змістом писати.
40. Істотними характеристиками уваги є всі зазначені, крім:
А) Стійкість. Б) Різноплановість. В) Переключаемость. Г) Концентрація.
41.Динамічна характеристика, що визначає здатність швидко переходити від одного об'єкта до іншого, це:
А) Вибірковість. Б) Концентрація. В) Стійкість. Г) Переключаемость.
42. Резонерство - це:
А) Схильність до "марного мудрування"; + Б) Неможливість цілеспрямованої організації своїх розумових дій. В) Порушення смислових зв'язків між членами пропозиції при схоронності граматичної побудови фрази. Г) Відсутність адекватної логіки. 43. Який термін відноситься до розладів мислення?
А) Інкогеренція. Б) Булімія. В) Гіпотімія. Г) Апатія.
А) Скандована мова. Б) Неологізми. В) Чудернацька мова. Г) Дзеркальна мова.
45. Що не відноситься до порушень мислення (За Б.В. Зейгарник):
А) Операційної сторони мислення. Б) Динаміки розумових процесові В) Особистісного компонента мислення. Г) Порушення абстрагування.
46. Різноплановість мислення - це:
А) Конкретно-ситуаційне узагальнення. Б) Функціональне узагальнення. В) Узагальнення по різних підставах + Г) Узагальнення на основі особистого досвіду. 47. Узагальнення по конкретно ситуативним ознакам свідчить:
А) Про високий рівень узагальнення. Б) Про зниження рівня узагальнення. В) Про порушення динаміки пізнавальної діяльності. Г) Про спотворенні рівня узагальнення.
48. Для якого виду розладив сприйняття характерно почуття «сделаности»?
А) Справжні галюцинації. Б) Псевдогалюцинації. В) Ілюзії. Г) Сенестопатії.
49. Що не відноситься до чуттєвого пізнання?
А) Уява. Б) Відчуття. В) Сприйняття. Г) Представлення.
50. Гіперстезія це:
А) Посилене чуттєве сприйняття. Б) Втрата чутливості. В) Важко локалізуеми мігруючі відчуття. Г) Зниження чутливості.
51. Ейдетизм це:
А) Посилене згадування. Б) Збереження в пам'яті наочного образу. В) Випадання з пам'яті подій. Г) Хибний спогад.
52. До потьмарення свідомості не відноситься:
А) Делірій. Б) Онейроїд. В) Сутінкове потьмарення. Г) Сопор.
53. До характеристик психічних процесів не відноситься:
А) Первинність. Б) Динамічність. В) Структурна одиниця психіки. Г) Стійке утворення особистості.
54. Причиною порушення психічних процесів не є:
А) Травми головного мозку. Б) Стреси. В) Спадкові захворювання. Г) Мінливість настрою.
55. Що не є процесом сприйняття? А) Подразливість. Б) Відчуття. В) Сприйняття. Г) Представлення.
56. Які порушення сприйняття не є патологічними? А) Фізичні. Б) Парестезії. В) Галюцинації. Г) Фантазм.
57. Який вид галюцинацій вказано неправильно? А) Зорові. Б) Слухові. В) Сенестопатії. Г) Тактильні.
58. Що таке мікропсія? А) Зменшення розмірів предметів. Б) Порушення сприйняття простору. В) Збільшення розмірів предметів. Г) Замість одного бачиться кілька предметів
59. Основу мислення складають: А) Аналіз і синтез. Б) Імпрітінг. В) Научение. Г) Запам'ятовування.
60. Який вид пам'яті лежить в основі навчання? А) Механічна. Б) Оперативна. В) Асоціативна. Г) Довготривала.
61. Корсаковский синдром пов'язаний з: А) Порушенням мислення. Б) Порушенням пам'яті. В) Порушення сприйняття. Г) Порушенням розумової працездатності.
62. Стрімко і бурхливо протікаючий емоційний процес вибухового характеру, що дає розрядку в діях, не підпорядкованих вольовому контролю, це:
А) Фрустрація; Б) Стрес; В) Афект; Г) Пристрасть.
63.До типових порушень мислення при шизофренії відносяться всі зазначені, крім:
А) Резонерства. Б) Різноплановості. В) Зісковзування. Г) Схильності до деталізації.
64.Типовими порушеннями мислення при епілепсії є всі зазначені, крім:
А) Уповільненості. Б) Тугорухливості. В) Актуалізації малозначущих «латентних» ознак. Г) В'язкості.
65.Термін алексітімія ввів:
А) Елліс. Б) Карасу. В) Сіфнеос. Г) Розенман.
66. Вид психічного дізонтогенезу, при якому спостерігається повернення функції на більш ранній віковий рівень, як тимчасового, так і стійкого характеру:
А) Ретардація. Б) Регресія. В) Розпад. Г) Асінхронія.
67. Вид психічного дізонтогенезу, при якому спостерігається груба дезорганізація або випадання функції:
А) Розпад. Б) Регресія. В) Асінхронія. Г) Ретардація.
68. Вид психічного дізонтогенезу, при якому відзначається запізнювання або призупинення психічного розвитку:
А) Асінхронія. Б) Розпад. В) Ретардація. Г) Регресія.
69. Форма психічного дізонтогенезу, при якому відзначається виражене випередження розвитку одних психічних функцій і властивостей особистості, що формується і значне відставання темпу і термінів дозрівання інших функцій і властивостей:
А) Асінхронія. Б) Регресія. В) Розпад. Г) Ретардация.
70. Соціально обумовлений вид непатологічних відхилень у психічному розвитку:
А) Соціальна депривація. Б) Патохарактерологичне формування особистості. В) Педагогічна занедбаність. Г) Крайова психопатія.
71. Для якого захворювання характерно збочення емоційного реагування?
А) Шизофренія; Б) Олігофренія; В) Епілепсія. Г) МДП.
72. Як називається патологія емоцій, що виражається в підвищенні настрою, моторної активності, прискоренні, збільшенні темпу мислення зі скачкою ідей, зниженою потребою у сні та підвищенням апетиту?
А) Манія. Б) Депресія. В) Ейфорія. Г) Психопатія.
73. Циклотимичний розлад - це:
А) Розлад засобів сприйняття. Б) Розлад мислення. В) Розлад настрою. Г) Розлад поведінки.
74. Психопатії належать до:
А) Розлади емоційної сфери. Б) Мотиваційним розладам. В) Особистісним розладам. Г) Тривожним розладам.
75. Ейфорія це:
А) Знижений настрій. Б) Радісний, "променистий" стан. В) Безтурботне емоційний стан. Г) Екзальтація.
76. До особистісних порушень не відноситься:
А) Порушення сенсоутворення. Б) Порушення структури ієрархії мотивів. В) Порушення критичності. Г) Маячні ідеї.
А) Шизофренія. Б) Олігофренія. В) Акцентуації характеру. Г) МДП.
78.При яких захворюваннях не спостерігається розлад особистості?
А) Шизофренія. Б) Підлітковий криз. В) Алкоголізм. Г) Епілепсія.
79.Яка сфера не страждає при патології особистості?
А) Емоційна. Б) Вольова. В) Інтелект. Г) Соматична.
80. Хто є основоположником вчення про психопатії?
А) Балинський. Б) Ганнушкин. В) Личко. Г) Кербіков.
81. Які форми патології особистості не порушують її соціальну адаптацію
А) Психопатія. Б) Патохарактерологічний розвиток. В) Невротизація. Г) Психопатизация.
82. Що не відноситься до особистісних розладів:
А) Істеричне. Б) Залежне. В) Шизоїдне. Г) Акцентуації.
83. Який підхід до норми особистості є невірним?
А) Статистичний. Б) Адаптаційний. В) Культуральний. Г) Фенотипичний.
84. Що таке розлад особистості?
А) Це спотворений процес розвитку особистості. Б) Це прискорений розвиток особистості. В) Це акцентуйовані особистості. Г) Це наявність хромосомних порушень.
85. Що не є критерієм психопатій?
А) Стійкість психопатологічних рис. Б) Їх тотальність. В) Соціальна дезадаптація. Г) Емоційна лабільність.
86. Що не входить в особистісні розлади?
А) Стереотип поведінки, який не відповідає соціальним нормам. Б) Афективні прояви. В) Тривалість відхилень у поведінці Г) Наявність органічних порушень.
87. Що не відповідає параноїдному розладу особистості?
А) Крайня підозрілість. Б) Підвищена самооцінка. В) Сварливий. Г) Дружелюбність.
88. Що не відповідає диссоциальному розладу особистості?
А) Нездатність до емпатії. Б) Театральність. В) Схильність до обвинувачення оточуючих. Г) Нездатність підтримувати стійкі взаємини.
89. Що не відповідає залежному розладу особистості?
А) Дискомфорт від самотності. Б) Підпорядкування своїх потреб потребам інших. В) Нездатність вирішувати свої проблеми. Г) Пунктуальність.
90. Що не відповідає нарцисичному розладу особистості?
А) Низький рівень емпатії. Б) Добродушність. В) Зарозуміле поведінку. Г) Переконаність у своїй особливості.
7. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
8. Рекомендована література
Базова
Додаткова:
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||