Педагогічна психологія 22.09.2015 14:20

293

УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ

 

 

 

Кафедра  психології та педагогіки

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації

ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

з курсу

 

 

Для студентів  напряму підготовки «Психологія»

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр

(денна, заочна)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ — 2013

Укладач:доктор психологічних наук, професор кафедри психології та педагогіки Власова О.І.

 

 

 

 

Затверджено на засіданні кафедри психології та педагогіки

Протокол № 1 від 29.08.2013.

 

 

 

 

Схвалено Вченою радою Університету сучасних знань

 

 

 

 

 

 

 

Власова О.І. Методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи з дисципліни „Педагогічна психологія” (для студентів 3 курсу (6 семестр) денної та заочної форми навчання за напрямом підготовки  «Психологія»). – К.: УСЗ, 2013. – 26 с.

 

 

 

 

1. ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

 

Курсова робота студента передбачена навчальним планом як обов’язковий завершальний етап вивчення однієї з фахових дисциплін. Виконання і захист курсової роботи дозволяють визначити рівень теоретичної i практичної підготовки студента, перевірити його здатність бути дипломованим фахівцем із певної спеціальності.

Курсова робота повинна відповідати сучасному рівню розвитку психологічної науки та психолого-педагогічної практики.

Метою курсової роботи є :

• систематизація і поглиблення теоретичних та практичних знань з однієї з фахових дисциплін, їх застосування при вирішенні конкретних завдань; розуміння існуючих у педагогічній психології проблем і набуття вміння їх розв’язувати;
• оволодіння методикою дослідження, узагальнення та логічного викладу матеріалу;
• розвиток вміння студента самостійно вивчати й узагальнювати емпіричні та науково - літературні джерела, проблематику психолого-педагогічної практики.

 

Загальні вимоги до курсової роботи:

 

• цілеспрямованість;
• об’єктивність;
• чітка логічність та послідовність побудови роботи і викладу матеріалу;
• глибина дослідження та повнота висвітлення питань;
• переконливість аргументації викладених думок;
• точність і стислість формувань, конкретність викладу матеріалу;
• обґрунтованість висновків і рекомендацій;
• грамотне оформлення роботи.

 

1.1.  Обрання та затвердження теми курсової роботи

 

Тематика курсових робіт складається провідними викладачами кафедри і затверджується на засіданні. Перелік затверджених тем подається в методичних рекомендаціях, але зазначений перелік не є вичерпним, студент може самостійно сформулювати тему курсової роботи і з відповідним обґрунтуванням подати заяву про її затвердження завідувачу кафедри.

Студенти денної форми навчання мають визначитись щодо теми курсової роботи протягом 4-6 тижнів, а студенти заочної форми навчання 4-8 тижнів з початку занять на кожному курсі навчання (вересень-жовтень).

При виборі теми необхідно врахувати, що в межах однієї форми навчання, як правило, не допускається виконання курсової роботи за однією і тією ж темою двома чи більше студентами. Тому лаборант кафедри має інформувати студентів про вже обрані теми курсових робіт.

Після вибору теми курсової роботи студент подає заяву на ім’я завідувача кафедри, в якій просить затвердити цю тему і призначити керівника курсової роботи. При цьому, якщо тема курсової роботи є в затвердженому кафедрою переліку, обґрунтовувати свій вибір студентові не потрібно. Якщо ж студент формулює тему курсової роботи самостійно, він має навести конкретні мотиви свого вибору – робота над темою в межах наукових студентських досліджень, теоретичний інтерес до теми, зв'язок теми з професійною діяльністю, можливість використання додаткових джерел тощо.

Подана студентом заява попередньо розглядається завідувачем кафедри. Якщо формальних перешкод для затвердження теми і призначення керівника курсової роботи немає, завідувач формулює на заяві свої пропозиції. Вони розглядаються на найближчому засідання кафедри, під час якого приймається остаточне рішення, що доводиться до відома студента.

Якщо тема курсової роботи, на думку завідувача кафедри, не може бути затверджена, він формулює на заяві свої зауваження та пропозиції і повертає заяву студентові. У разі, коли останній наполягає на повторному розгляді, така заява розглядається на найближчому засіданні кафедри, рішення якої є остаточним.

В окремих випадках, зумовлених винятковим збігом обставин (зміна законодавства, стажування за кордоном, перехід на іншу роботу тощо), допускається зміна чи уточнення затвердженої теми курсової роботи.

 

1.2.  Основні вимоги до курсової роботи

 

Курсова робота виконується українською мовою. У виняткових випадках, за погодженням із завідувачем кафедри та з письмового дозволу декана факультету, курсова робота може бути виконана іншою мовою.

 

Обсяг. Залежно від форми виконання курсової роботи оптимальними вимогами до обсягу є 50-60 друкованих сторінок.

Рекомендовані орієнтири стосуються основного тексту курсової роботи і не поширюються на список використаних джерел та на додатки.

Допускаються відхилення від зазначених орієнтирів у межах 20 %. Якщо обсяг курсової роботи перевищує вказані межі, рецензент може  відмітити це як її недолік.

Структура роботи. Обов’язковими складовими курсової роботи є:

 

1. ЗМІСТ РОБОТИ: включає план роботи, а також вказівку на список використаних джерел (див. додаток 1);
2. ВСТУП: у ньому студент обґрунтовує актуальність обраної теми курсової роботи, визначає предмет та межі дослідження, у загальних рисах характеризує використані ним джерела;
3. ОСНОВНА ЧАСТИНА: являє собою змістовне розкриття питань, які становлять предмет дослідження;
4. ВИСНОВКИ: включають основні підсумки проведеного дослідження – переважно в теоретичному плані, а також практичні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення законодавства та юридичної практики, проведення організаційно-технічних заходів, створення чи вдосконалення методики досліджень тощо;
5. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: у ньому наводяться лише ті джерела, на які зроблені посилання в курсовій роботі, при цьому мають бути дотримані певні правила щодо назви джерел та послідовності їх розміщення у списку.

 

Форма виконання. Курсова робота виконується на стандартних листках паперу (А4 – 210 мм × 297 мм) з розміщенням тексту лише на одному боці листа. Робота має бути надрукована на комп'ютері 14-м шрифтом через 1,5 інтервали. При цьому мають бути дотримані відповідні технічні вимоги щодо розміщення тексту, а також виконані встановлені правила щодо посилань на джерела (див. додатки 2, 3). Сторінки курсової роботи, починаючи з вступу, мають бути пронумеровані. За певними правилами (див. додаток 4) оформлюється титульна сторінка курсової роботи. У кінці роботи, після списку використаних джерел, студент повинен поставити дату її фактичного завершення і власноручний підпис.

Крім обов’язкових елементів курсова робота може включати додатки – схеми, таблиці та інші узагальнюючі матеріали, зразки методик, протоколів дослідження, які використовувались в ході проведення курсового дослідження, дані статистичної обробки матеріалів дослідження, таблиці, схеми тощо.

 

1.3.  Терміни здачі та рецензування курсових робіт

 

Термін подання підготовленої і належним чином оформленої курсової роботи на кафедру для рецензування визначається з урахуванням навчального плану відповідної форми навчання та особливостей його виконання в поточному навчальному році. Термін подання курсових робіт на відповідну кафедру встановлюється Вченою радою університету за пропозиціями кафедр і методичної комісії. Кафедри приймають курсові роботи на рецензування лише в межах установленого Вченою радою терміну.

Прийом курсових робіт кафедрою після встановленого терміну можливий лише за наявності поважних причин затримки й з письмового дозволу декана факультету чи його заступника за попередньою згодою завідувача відповідної кафедри.

Рецензування курсових робіт здійснюється відповідно до педагогічного навантаження викладачами кафедри. Списки рецензентів затверджуються на засіданні кафедри не пізніше ніж за місяць до початку захисту курсових робіт.

 

 

1. 2.       ВИКОНАННЯ  КУРСОВОЇ  РОБОТИ

 

Після затвердження теми курсової роботи та призначення керівника студент працює над її виконанням. Як правило, ця робота включає такі етапи:

• попереднє ознайомлення з джерелами;
• визначення предмета та меж дослідження i складання плану роботи;
• збір необхідних для написання курсової роботи матеріалів та їх опрацювання;
• написання курсової роботи;
• врахування зауважень наукового керівника та остаточне оформлення курсової роботи.

 

2.1.  Попереднє ознайомлення з джерелами

 

Таке ознайомлення включає опрацювання відповідних розділів підручників та навчальних посібників, наукових монографій та статей у фахових виданнях, роботу з бібліографічними довідниками, бібліотечними каталогами тощо.

Результатом проведеної роботи має бути складання систематизованого списку бібліографії з теми курсової роботи. У подальшому цей список повинен постійно уточнюватись та доповнюватись.

 

2.2.  Визначення предмета та меж дослідження

 

Цей етап виконання курсової роботи має на меті з’ясування та встановлення кола питань, які мають бути в ній розглянуті. Для цього студент повинен опрацювати основні теоретичні джерела з теми курсової роботи, проконсультуватись з керівником і сформулювати конкретні питання, які на його думку, мають становити основний зміст курсової роботи.

Результатом цього етапу має бути складений у встановленій формі і погоджений з керівником план курсової роботи.

2.3.  Збір та опрацювання матеріалів,

необхідних для написання курсової роботи

 

Як правило, така робота проводиться студентом під час навчально-виробничої практики. Зміст її залежить від характеру тих питань, якім мають бути розглянуті в курсовій роботі.

Якщо розгляд зазначених питань передбачає використання матеріалів психолого-педагогічної практики, основне завдання студента під час навчально-виробничої практики – зібрати такі матеріали. Перш за все це стосується емпіричних матеріалів, які бажано узагальнити за спеціально розробленою та погодженою з керівником дипломної роботи програмою дослідження.

Результатом проведеної на цьому етапі роботи має бути зібраний і опрацьований студентом практичний та інший матеріал для безпосереднього написання курсової роботи.

 

2.4.  Написання курсової роботи

 

Відповідно до розробленого і погодженого з керівником плану студент висвітлює кожне з передбачених у ньому питань. При цьому він, як правило:

• наводить і розглядає різні погляди щодо центральних проблем заявленої теми окремими науковцями та практичними психологами;
• визначає свою позицію щодо спірних проблем, підтримуючи одну чи кілька з висловлених точок зору або формулюючи свою власну точку зору з наведенням відповідних аргументів;
• аналізує відповідні теоретичні концепції або матеріали інших першоджерел;
• використовує матеріали психолого-педагогічної практики, інші матеріали ілюстративного характеру (статистичні дані, узагальнення, результати власних спостережень та розрахунків тощо);
• висловлює власні думки щодо наявного стану справ та його вдосконалення сучасними психолого-педагогічними засобами;
• формулює подальші перспективи дослідження теоретичного та емпіричного характеру.

Використовуючи в курсовій роботі практичні матеріали або теоретичні положення інших авторів, студент має посилатись на відповідні джерела. Не допускаються так звані «запозичення», коли матеріали або положення видаються за власний доробок студента. Не можна також допускати суцільного цитування відповідних джерел чи іншого їх надмірного використання, коли «питома вага» такого використання в курсовій роботі перевищує 50 %.

Список літератури (бібліографічний апарат) в курсовій роботі – це ключ до джерел, якими користується автор при її написання. Він свідчить про сутність обізнаності студента в літературі з теми роботи.

Бібліографічний список – це елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описування використаних джерел і вміщується після висновків. Такий список є складовою частиною курсової роботи, відображає самостійну творчу роботу її автора, дозволяє оцінити ступінь фундаментальності проведеного дослідження.

До бібліографічного списку не включаються ті джерела, на які немає посилань в тексті і які фактично не були використані студентом.

Список використаних матеріалів може формуватись відповідно логіці викладу роботи або за алфавітом.

Найбільш доцільним є алфавітний спосіб розміщення літературних джерел, коли прізвища авторів і назв (якщо автор не зазначений) розміщуються за алфавітом.

За алфавітним способом розташування літературних джерел їх список не нумерується.

До цього списку включаються підручники, посібники, монографії, збірники наукових праць, їх складові частини, статті, тези доповідей, дисертації, автореферати дисертацій тощо.

Оформлення списку бібліографічних джерел є останнім етапом написання першого варіанта курсової роботи, який подається студентом для ознайомлення (перевірки) своєму науковому  керівнику.

 

2.5.  Врахування зауважень керівника

та остаточне оформлення курсової роботи

 

Студент повинен врахувати сформульовані науковим керівником курсової роботи конкретні зауваження. Залежно від характеру та змісту зауважень він виправляє змістовні, стилістичні та орфографічні помилки, доповнює курсову роботу новими положеннями, у разі необхідності використовує додаткові матеріали теоретичного або практичного змісту, уточнює чи змінює свою позицію щодо спірних проблем тощо. Після цього за погодженням з керівником студент може передати йому для ознайомлення другий (повторний) варіант своєї курсової роботи або лише тих її частин (фрагментів), яких були зроблені найбільш істотні зауваження.

Результатом цієї роботи має бути остаточний варіант курсової роботи, погоджений з керівником і оформлений відповідно до встановлених вимог. Разом з вигуком керівника він подається на кафедру і реєструється в журналі.

1. 3.       КЕРІВНИЦТВО  КУРСОВОЮ  РОБОТОЮ

 

Керівництво курсовою роботою здійснюється з метою надання студентові необхідної допомоги в процесі її написання, а також здійснення контролю за дотриманням тих вимог, які ставляться до курсової роботи в університеті. Основними формами керівництва курсовою роботою є:

• попередні консультації;
• погодження плану курсової роботи і визначення індивідуального завдання;
• поточні консультації;
• перевірка курсової роботи;
• написання відзиву на курсову роботу;
• консультація щодо захисту курсової роботи.

 

3.1.  Попередні консультації

 

Попередні консультації, зокрема включають:

• загальну консультацію з поясненням основних вимог до курсової роботи на (форма виконання, обсяг, терміни написання, особливості змісту окремих розділів тощо);
• поради щодо бібліографії (необхідний обсяг нормативного матеріалу, основні монографічні роботи з теми, останні публікації в періодиці, зарубіжні джерела, методика складання списку літератури тощо);
• рекомендації щодо використання в курсовій роботі матеріалів ілюстративного характеру.

У результаті попередніх консультацій студент має одержати чіткі й конкретні орієнтири того, що являє собою курсова робота і що він має зробити на початковому етапі її написання.

 

3.2.  Погодження плану курсової роботи і

визначення індивідуального завдання

 

Як правило, ця форма керівництва курсовою роботою передбачає:

• рекомендації студенту щодо опрацювання тих джерел, які необхідні для складання плану курсової роботи;
• ознайомлення з планом курсової роботи, запропонованим студентом;
• оцінка запропонованого плану, якщо потрібно – формулювання зауважень і пропозицій щодо плану та їх обговорення зі студентом.

У результаті на цьому етапі повинен бути вироблений і узгоджений основний варіант (кілька варіантів) плану курсової роботи, а також, керуючись планом роботи, керівник дає студенту індивідуальне завдання.

3.3.  Поточні консультації

 

Поточні консультації проводяться під час навчально-виробничої практики студента та безпосереднього написання ним курсової роботи і можуть стосуватися:

а)    створення програми емпіричного дослідження за обраною темою, та опрацювання з цією метою відповідних психодіагностичних матеріалів тощо;

б)    використання практичних вже напрацьованих матеріалів у курсовій роботі;

в)     уточнення позиції студента щодо окремих спірних питань, які розглядаються в курсовій роботі;

г)     формулювання пропозицій щодо інтерпретації та кваліфікованої оцінки емпіричних матеріалів, які використовуються студентом у його курсовій роботі.

У результаті поточних консультацій студент має одержати від керівника конкретну допомогу у вирішенні тих питань, які виникають у нього в процесі створення першого варіанта курсової роботи.

 

3.4.  Перевірка курсової роботи

 

Перевірка курсової роботи починається з перевірки її першого варіанта, підготовленого студентом. За домовленістю між керівником і студентом це може бути поетапна перевірка окремих розділів (глав) курсової роботи, що здійснюється у ході її написання, або перевірка першого варіанту курсової роботи в цілому.

Ознайомлюючись з текстом відповідного розділу (глави), керівник формулює конкретні зауваження та інші міркування на полях чи на окремому листку. Він дає загальну оцінку всього розділу, в якій, зокрема, вказує:

• наскільки представлений варіант відповідає вимогам, встановленим до курсової роботи;
• зауваження, які на думку керівника обов’язково повинні враховуватися студентом при доопрацюванні;
• зауваження та рекомендації, які бажано врахувати для підвищення рівня курсової роботи.

Після доопрацювання студент повторно подає керівникові, як правило, лише ті частини курсової роботи, яких безпосередньо стосувались зауваження та рекомендації. Керівник, якщо потрібно, формулює нові зауваження та рекомендації.

Якщо студент відмовляється враховувати зауваження чи рекомендації керівника курсової роботи, останній попереджає студента про те, які наслідки, на його думку, це матиме – негативний відзив, негативна рецензія, зниження оцінки курсової роботи під час її захисту, можливий не допуск до захисту взагалі тощо.

Результатом перевірки керівником одного чи кількох варіантів курсової роботи мають бути конкретні висновки щодо відповідності представленого варіанта тим вимогам, які ставляться до курсової роботи у вищому навчальному закладі.

 

3.5.  Написання відзиву на курсову роботу

 

Після подання студентом остаточного варіанта курсової роботи керівник пише офіційний відзив на нього. Зміст такого відзиву залежить від конкретних висновків, які керівник зробив після перевірки остаточного варіанта курсової роботи.

Якщо поданий варіант, на думку керівника, повністю відповідає вимогам, що ставляться до курсової роботи у вищому навчальному закладі, керівник у загальній формі відзначає це у відзиві і робить висновок про можливість допуску його до захисту.

Якщо поданий варіант, на думку керівника, в основному відповідає вимогам, що ставляться до курсової роботи в університеті, він відзначає це у відзиві. Одночасно керівник може навести конкретні недоліки поданого варіанта роботи, а також вказати, які його зауваження не були враховані студентом. У кінці відзиву він робить висновок про можливість допуску поданого варіанта курсової роботи до захисту.

У випадку, коли поданий варіант, на думку керівника, в цілому не відповідає вимогам, що ставляться до курсової роботи в університеті, він відзначає це у відзиві. Одночасно керівник зобов’язаний навести найбільш істотні недоліки поданого варіанта, а також вказати, які його зауваження не були враховані студентом. У кінці відзиву він робить висновок про неможливість допуску поданого варіанта курсової роботи до захисту.

Наявність відзиву на курсову роботи є необхідним для прийняття рішення завідувачем кафедри про її допуск чи не допуск до захисту.

 

3.6.  Консультація щодо захисту курсової роботи

 

Така консультація проводиться на прохання студента після ознайомлення студента та керівника з рецензією на курсову роботу. Вона, зокрема включає:

• пояснення характеру та форми відповідей на можливі запитання після виступу;
• рекомендації щодо відповідей на ті зауваження керівника, які є дискусійними.

У результаті проведеної консультації студент повинен отримати конкретні рекомендації щодо проведення ним захисту курсової роботи.

1. 4.       РЕЦЕНЗУВАННЯ  КУРСОВОЇ  РОБОТИ

 

Рецензування курсової роботи являє собою її кваліфіковану перевірку фахівцем з відповідної навчальної дисципліни. Метою такої перевірки є:

• визначення позитивних аспектів та (або) недоліків курсової роботи, що рецензується;
• встановлення ступеня відповідності курсової роботи тим вимогам, які ставляться до такого виду робіт у ВНЗ та на факультеті;
• рекомендація щодо конкретної оцінки (можливих варіантів оцінки) курсової роботи.

Рецензування курсової роботи відбувається в кілька етапів. Такими етапами, зокрема є:

• ознайомлення з текстом курсової роботи та виявлення її конкретних недоліків;
• формулювання конкретних зауважень та висновків щодо курсової роботи;
• написання рецензії на курсову роботу;
• виступ рецензента на засіданні кафедри.

 

4.1.  Ознайомлення з текстом курсової роботи

та виявлення її конкретних недоліків

 

Цей етап передбачає прочитання курсової роботи, в процесі якого рецензент має встановити і зафіксувати позитивні аспекти і конкретні недоліки, що, на його думку, мають місце в курсовій роботі.

Наслідком проведеної таким чином роботи є повне відображення позиції рецензента в рецензії щодо позитивних та негативних положень, які, на його думку, є в курсовій роботі.

 

4.2.  Формулювання загальних зауважень

та висновків щодо курсової роботи

 

Рецензент має визначити позитивні аспекти курсової роботи, зокрема глибину та самостійність дослідження, опанування спеціальною літературою, використання матеріалів практики, наявність висновків та пропозицій практичного характеру, конкретне використання інших джерел тощо.

Конкретні недоліки, виявлені рецензентом на попередньому етапі, повинні в подальшому певним чином систематизуватися. За своїм характером та змістом вони можуть розглядатись як:

• недоліки теоретичного характеру – неповнота чи поверховість розгляду окремих питань, компілятивний характер курсової роботи, суперечливість позицій автора, помилкова оцінка існуючих теоретичних положень, відсутність власних висновків та пропозицій тощо;
• недоліки редакційного характеру – невірні чи неточні посилання на літературні джерела, орфографічні та пунктуаційні помилки.

Крім зазначених, можуть мати місце й інші недоліки – порушення загальних вимог щодо курсової роботи у ВНЗ (перевищення обсягу, відсутність обов’язкових складових змісту, недоліки в зовнішньому оформленні курсової роботи тощо), необумовлені запозичення з правничої літератури.

Наслідком цього етапу повинно стати формування у рецензента позиції щодо тих позитивних аспектів та недоліків курсової роботи, які, на його думку, тією чи іншою мірою впливають на її оцінку.

 

4.3.  Рецензія на курсову роботу

 

Рецензія на курсову роботу – це письмовий виклад рецензентом своїх зауважень, висновків та пропозицій, які, на його думку, повинні враховуватися при захисті курсової роботи. Форма написання рецензії довільна, однак ряд моментів є обов’язковими. До них відносяться:

• позиція рецензента щодо актуальності обраної студентом теми;
• оцінка рецензентом визначених студентом предмета та меж дослідження, запропонованого ним плану (змісту) курсової роботи;
• висновок рецензента щодо наявності в курсовій роботі позитивів (переваг); узагальнений виклад таких достоїнств з відповідною, в окремих випадках, їх конкретизацією;
• висновок рецензента щодо наявності в курсовій роботі недоліків; виклад недоліків у систематизованому вигляді з відповідними конкретними прикладами;
• визначення впливу позитивів та недоліків на остаточну оцінку курсової роботи;
• остаточний висновок щодо ступеня відповідності курсової роботи тим вимогам, які ставляться до такого виду робіт у ВНЗ та на факультеті – «повністю відповідає», «в основному відповідає», «повністю не відповідає»;
• пропозиція щодо можливої конкретної оцінки курсової роботи (можливих варіантів такої оцінки) з урахуванням її до захисту – „відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно”.

Рецензія може бути написана рецензентом власноручно чи надрукована з обов’язковим зазначенням дати її написання та особистим підписом рецензента.

 

1. 5.       ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Такий захист відбувається на спеціальному засіданні і проходить за певною процедурою. Вона передбачає:

• виступ студента;
• запитання членів комісії, рецензента та присутніх до студента та його відповіді;
• виступ рецензента;
• виступи інших осіб;
• відповіді студента на зауваження рецензента та інших осіб;
• оцінка курсової роботи з урахуванням її захисту.

 

5.1.  Виступ студента

 

Студент готує тези свого виступу чи повний його текст, як правило, заздалегідь. Термін виступу на засіданні комісії встановлюється в межах 10-15 хвилин. Текст виступу включає:

• обґрунтування студентом актуальності обраної ним теми курсової роботи;
• визначення предмета та меж дослідження;
• висвітлення найбільш важливих теоретичних і практичних проблем з теми курсової роботи, визначення власної позиції щодо спірних питань;
• конкретні висновки, пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення законодавства, поліпшення юридичної практики, подальших наукових досліджень з теми курсової роботи тощо.

Текст курсової роботи та виступ студента є підставою для попередніх висновків членів комісії щодо оцінки курсової роботи, сумлінності та самостійності студента в роботі над обраною теми дослідження.

 

5.2.  Запитання і відповіді

 

Після виступу студент повинен відповісти на запитання, які можуть бути поставлені йому присутніми. Ставити запитання мають право голова (головуючий на засіданні) комісії та її члени, рецензент, а з дозволу голови (головуючого на засіданні) комісії – й інші особи. Запитання повинні стосуватися змісту чи форми курсової роботи, а також окремих положень, сформульованих студентом під час його виступу на засіданні комісії.

Відповіді на запитання мають бути короткими, аргументованими, чіткими та конкретними. Вони повинні показати рівень загальної психологічної грамотності студента та рівень його підготовки за обраною спеціалізацією.

Відповіді під час захисту курсової роботи сприяють поглибленню висновків, які роблять члени комісії після виступу студента.

5.3.  Виступ рецензента

 

Під час виступу рецензент доводить до відома членів комісії основні положення своєї письмової роботи. При цьому він конкретно вказує на позитивні сторони і на недоліки курсової роботи. Обов’язковими у виступі рецензента повинні бути його висновки щодо виступу студента на засіданні комісії та відповідей на поставлені йому запитання – перш за все, з позиції їх впливу на оцінку курсової роботи.

Виступ рецензента має завершуватись рекомендацією членам комісії щодо конкретної оцінки курсової роботи. Як правило, така рекомендація не повинна носити  альтернативного характеру.

Рецензент пропонує оцінити курсову роботу однією з оцінок: відмінно, добре, задовільно, незадовільно.

 

5.4.  Виступи інших осіб

 

Крім рецензента, на засіданні комісії може виступати керівник курсовою роботи, а з дозволу голови (головуючого на засіданні) комісії й інші особи – керівник навчально-виробничої практики студента, керівник наукового студентського гуртка чи проблемної групи, член комісії тощо.

У своїх виступах вони можуть зупинитися на окремих позитивних чи негативних моментах курсової роботи, вказати на її наукову цінність чи недоліки, звернути увагу на особливості, які мали місце під час написання курсової роботи та її захисту на засіданні комісії.

Завершуватись такі виступи повинні конкретними пропозиціями про врахування при остаточній оцінці курсової роботи тих чи інших «особливих уваг» щодо написання курсової роботи чи її захисту.

Виступи на засіданні комісії інших осіб надають членам комісії більш повну інформацію про індивідуальні особливості написання та захисту курсової роботи, допомагають визначити позицію щодо можливості врахування цих особливостей при остаточній оцінці курсової роботи.

 

5.5.  Відповіді студента на зауваження рецензента та інших осіб

 

Як правило, свій виступ студент має почати з подяки керівникові курсової роботи, її рецензентові та іншим особам, які сприяли її написанню та захисту.

Відповідаючи, студент повинен чітко визначити свою позицію щодо суті зроблених йому зауважень. Для цього він має провести певне узагальнення і вирішити:

• з якими зауваженнями необхідно безумовно погодитися;
• які зауваження, на думку студента, є спірними і чому;
• які зауваження він не приймає і які підстави, з його точки зору, для цього є.

Відповіді студента мають бути конкретними, обґрунтованими, коректними і, по можливості, короткими. Такі відповіді дозволяють членам комісії переконатися у здатності студента самокритично реагувати на зауваження, у його вмінні вести дискусію.

 

5.6.  Оцінка курсової роботи

 

Кожний член комісії самостійно приймає рішення щодо оцінки курсової роботи з урахуванням як особистого ознайомлення, так і з огляду на її захист, і на закритому засіданні ця оцінка повідомляється іншим членам комісії. Рішення щодо остаточної оцінки має право на окрему думку, яку він може записати в журналі комісії.

Остаточна оцінка курсової роботи оголошується головою (головуючим на засідання) комісії у присутності студентів. Окрема думка члена комісії (якщо вона є) до відома студентів не доводиться.

У разі отримання незадовільної оцінки студент може з дозволу декана факультету захистити її протягом трьох років під час роботи державних екзаменаційних комісій.

 

1. 6.       ТЕМАТИКА  КУРСОВИХ  РОБІТ

з курсу «Педагогічна психологія»

 

1. Проблеми педагогічної психології в працях О.Леонтьєва.
2. Проблеми педагогічної психології в працях Б.Ананьєва.
3. Проблеми педагогічної психології в працях Л.Виготського.
4. Проблеми педагогічної психології у працях Г.Костюка.
5. Основні напрямки досліджень Женевської школи генетичної психології
6. Теорія цілеспрямованої навчальної діяльності.
7. Сутність та структура навчальної  діяльності.
8. Знання мислення та розумовий розвиток.
9. Співвідношення понять научіння, учіння та навчання.
10. Поняття про педагогічні здібності. Умови їх розвитку.
11. Цілі, задачі та основні напрямки роботи шкільної психологічної служби.
12. Операційний компонент навчальної діяльності. Психологічні закономірності формування основних прийомів навчальної діяльності.
13. Психологічні принципи формування особистості.
14. Інформаційний компонент навчальної діяльності. Психологічні особливості трансформації знань в процесі учіння.
15. Психологічні принципи навчання навичкам.
16. Поняття про виховний вплив. Основні характеристики виховного впливу.
17. Проблема співвідношення навчання та розвитку у педагогічній психології.
18. Психологічні основи розвиваючого навчання.
19. Психологічні особливості дітей з девіантною поведінкою.
20. Вікові новоутворення та їх роль у діагностиці розвитку індивіда.
21. Вікова динаміка формування компонентів навчальної  діяльності.
22. Проблема шкільної дезадаптації. Підходи до діагностики.
23. Поняття про научіння. Рівні научіння.
24. Навчальність. Її основні компоненти та вікові особливості.
25. Проблема корекції психічного розвитку у дитячому віці.
26. Теорії учіння в зарубіжній психології.
27. Психологічні моделі навчання. Види навчальних та навчаючих дій.
28. Рівні самоосвітньої діяльності. Основні психолого-педагогічні умови розвитку.
29. Психологічні основи морального виховання особистості.
30. Методологічні принципи психолого-педагогічного дослідження.
31. Класифікація мотивів навчальної діяльності. Психологічні умови їх формування.
32. Поняття проблемної ситуації. Рівні проблемно-евристичного навчання.
33. Основні закономірності соціального розвитку індивіда.
34. Види контролю та самоконтролю навчальної діяльності. Психологічні умови їх формування.
35. Особливості формування дитини в умовах альтруїстичного стилю виховання.
36. Схема педологічного дослідження Л.Виготського.
37. Рівні розвитку пізнавального інтересу в начальній діяльності.
38. Психологічні особливості програмованого навчання.
39. Методи педагогічної психології.
40. Теорії учіння у вітчизняній психології.
41. Психологічні принципи формування творчого мислення в умовах проблемного навчання.
42. Основні етапи формування наукових понять. Психолого-педагогічні умови їх засвоєння.
43. Класифікація виховних впливів у виховному процесі. Психологічні умови їх ефективності.
44. Основні функції рефлексивно-оціночного компоненту навчальної діяльності. Вікова динаміка його становлення.
45. Проблема готовності дитини до шкільного навчання.
46. Інститути та основні механізми спрямованої соціалізації людини.
47. Проблема формування оцінки та самооцінки в навчальної діяльності. Класифікація оцінок.
48. Віковий підхід до морального виховання дітей.
49. Роль К.Ушинського в становленні педагогічної психології.
50. Основні принципи експериментальної дидактичної системи Л.Занкова.

 

7.       Рекомендована  література

 

1. Барбашова І. А. Загальні основи педагогіки : навч. посіб. – Бердянськ : Видавництво Ткачук О. В., 2009. – 197с.
2. Гамезо М.В., Петрова Е.А., Орлова Л.М. Вікова й педагогічна психологія. Видавництво: Педагогічне суспільство Росії, 2-е видання 2010. – 512с.
3. Галян О.І. Психолого-педагогічна експертиза. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів. Навчальний посібник. - Дрогобич: Ред..-видав. відділ ДДПУ, 2009. – 88 с.
4. Демидова И.Ф.Педагогическая психология. Учебное пособие. Серия: Высшее образование. М.: Феникс, 2009. -315с.
5. Талызина Н.Ф. Педагогическая психология. М.: ACADEMIA, 2009. – 288с.
6. Митин А.Н. Основы педагогической психологии высшей школы. Издательство.: Проспект, 2010. – 192с.
7. Выготский Л.С. Педагогическая психология. М.: АСТ, 2009. – 672с. (Серия: Philosophy).
8. Регуш Л. А., Орлова А. В. Педагогическая психология. Учебное пособие. Издательство: «ПИТЕР», 2009. – 416с.
9. Власова, О. І. Педагогічна психологія : навч. посібник / О. І. Власова. – К. : Либідь, 2005. – 400 с.
10. Оганесян, Н. Т. Педагогическая психология. Вопросы образования и обучения: система разноуровневых контрольных заданий : учеб. пособие / Н. Т. Оганесян. – М. : КНОРУС, 2006. – 328 с.

4.       Зимняя И.А. Педагогическая психология. Учебник. / Издательство: М.: Логос, 2-е изд., 2010. – 384с.

5.       Савенков А.И. Педагогическая психология: В 2 т. М.: ACADEMIA, 2009. – 656с.

Додаткова

1. Алексюк А.. Власова О. Формування соціально-професійних якостей майбутнього спеціаліста за умов модульної організації навчання. - М.,1992.
2. Амонашвили Ш. Воспитательно-образовательная функция оценки учителя школьников. - М., 1984.
3. Ананьев Б.Г. Избранные психологические произведения.: В 2 т. - М., 1984.
4. Анастази А. Психологическое тестирование. – М., 1996.
5. Ананьев Б.Г. О методах современной психологии // Психологические методы. - Л.. 1976. - С.23 35.
6. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. – М., 1977
7. Арановская-Дубовис Д., Заика Е. Идеи А.Запорожца о развитии личности дошкольника // Вопросы философии. - 1995. - №  5.
8. Берн Р. Развитие Я – концепции и воспитание. - М., 1986
9. Блонский П.П. Избранные психологические произведения - М., 1964.
10. Бодалев А.А. Личность и общение. - М., 1983.
11. Божович Л. Проблемы формирования личности. - М., 1995.
12. 24.    Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М., 1968.
13. Боно де Э. Рождение новой идеи. - М., 1976.
14. Бруменская Г.В.. КарабановаО.А., Лизерс А.Г. Возрастно-психологическое консультирование. - М., 1990.
15. Брунер Дж. Психология познания. - М., 1977.
16. Власова О.І. Педагогічна психологія. – К., Либідь, 2005.
17. Возрастная и педагогическая психология. / Под ред. М.В.Гамезо М.В.Матюхиной, Т.С.Михальчик. - М., 1984.
18. Возрастная  педагогическая психология / Под ред. А.В.Петровского. - М., 1979.
19. Выготский Л.С Вопросы детской (возрастной) психологии // Собр. соч.: В 6т. - М., 1984.
20. Выготский Л.С. Мышление и речь / Собр. соч.: В 6т. - М., 1982.
21. Выготский Л.С. Диагностика развития и педологическая клиника трудного детства // Собр. соч.: В 6 т. - М., 1983.
22. Выготский Л.С. Педагогическая психология - М., 1993.
23. Выготский Л.С Полн. собр. соч.: В 6 т. - М., 1980-1984.
24. Гиппенрейтер Ю.Б. Воспитывать ребенка. Как? - М., 1999.
25. Гончарук П. А. Психологія навчання. - К.,1985.
26. Григорян С.Т. Проблема мотивации учения школьников в советской психологии. - М., 1985. - С.44-68.
27. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении, - М.,1972.
28. Дубровина И.В. Рабочая книга школьного психолога. - М., 1995.
29. Жинкин Н.И. О целях и задачах программированного обучения - М., 1986.
30. Запорожец А.В. Психическое развитие ребенка // Избранные психологические произведения. - М., 1996.
31. Зяззюн И.А. Основы педагогического мастерства. - М., 1989.
32. Ильясов И. Структура процесса учения. - М., 1986.
33. 45.    Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости, - М., 1989.
34. Кащенко В.П. Педагогическая коррекция, - М., 1992.
35. Ковалев А.Г., Бодалев А.А. Психология и педагогика самовоспитания. - М., 1989.
36. Коломенский Я.Л. Психология детского коллектива. - Минск; 1983.
37. Кон И.С.Психология старшеклассника. - М., 1985.
38. Кон И.С. Ребенок и общество. - М., 1988.
39. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б, Соціальна психологія. - К., 1995.
40. Костюк Г.С Принцип развития в психологии // Методологические и теоретические проблемы психологии / Под ред. Е. Шороховой. – М., 1969.
41. Коул М. Культурные механизмы развития // Вопросы психологии. - 1995. - № 3.
42. 54.    Краткий психологический словарь / Под ред. А В.Петровского. - М., 1985.
43. Крутецкий В.А Педагогическая психология. –М., 1972.
44. Крутецкий В. А. Психология обучения и воспитания школьников. - М., 1976.
45. Крутецкий З.В. Основы педагогической психологии. - М., 1972.
46. Кузьмина Н.Ф. Формирование педагогических способностей. - Л., 1991.
47. Кулагина И.В. Возрастная психология. - М., 1997.
48. Леонтьев А.А.Педагогическое общение.- М., 1979.
49. Леонтьев А.Н. Избранные психол. произведения. В 2 т. - М., 1983.
50. Лингарт И. Структура процесса учения. - М., 1970.
51. 63.    Лозанов Г. Ускоренное обучение и возможности человека. - М., 1978.
52. Макаренко А.С Лекции о воспитании детей // Книга для родителей. - М., 1987.
53. Макаренко А.С. Педагогические сочинения: В 4 т. - М., 1984.
54. Маркова А.К. Самообразование школьников // Вопросы психологии. - 1980. - № 3.
55. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. - М., 1972.
56. Машбиц Е. Психологические основы управления учебной деятельностью. - К., 1987.
57. Методологические и теоретические проблемы психологии / Под ред. Е.Шороховой. - М., 1969.
58. Мид М. Культура и мир детства. - М., 1988.
59. Монпелье Д. Научение // Экспериментальная психология / Под ред. П.Фресса, Ж.Пиаже: В 6 т. – М., 1979.
60. Монтессори М. Метод научной педагогики М Монтессори. - К., 1993.
61. Моргун В.Ф. А.С. Макаренко и психология личности // Вопросы психологии. - 1988. - № 4.
62. Мухина В. Детская психология, - М., 1997.
63. Немов Р.С. Психология. - Кн.2. Психология образования. - М., 1995.
64. Никольская А.А. Значение П.П Блонского в истории психологии. // Вопросы психологии. - 1985. - №1.
65. Никольская А.А. Психология обучения в трудах К.Д. Ушинского // Вопросы психологии. - 1983. - № 6.
66. Пиаже Ж. Избранные психол. труды - М., 1970.
67. Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И.В.Дубровина. - М., 1995.
68. Реан А.А., КоломенскийЯ.Л. Социальная педагогическая психология, СПб., 1999.
69. 8.       ДОДАТКИ

 

Додаток 1

 

Зразок оформлення змісту курсової роботи

(ця сторінка розміщується після титульної)

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

Додаток 2

 

Технічні вимоги щодо розміщення тексту курсової роботи

 

Текст курсової роботи друкується через два інтервали, при виконанні на принтері через півтора інтервали, або пишеться розбірливим почерком на стандартних аркушах паперу А4. При цьому ліве поле повинно бути 35 мм, верхнє – не менше 10 мм, праве та нижнє – не менше 8 мм. Текст друкується з одного боку аркуша.

 

 

 

Додаток 3

 

Правила оформлення посилань на інші джерела

 

Посилання на інші джерела (зноски) – текст, який розміщується в кінці сторінки і відділяється від основного тексту прокресленою лінією. У тому місці тексту, яке потребує приміток або коментарів, ставиться цифра або зірочка з дужкою або без неї.

Цифри та зірочки (знаки) після слова пишуться на півінтервала вище рядку тексту. Проміжок між словами та знаками не робиться. Розділові знаки ставляться після цифри або зірочки.

Посилання відділяються від тексту лінією і розміщується двома інтервалами нижче цієї лінії.

Текст посилань пишеться через один інтервал (а при написанні роботи власноручного відстань між рядками повинна бути меншою 10 мм) з абзацу. При двох чи більше текстах посилань між ними робиться інтервал.

Всі тексти посилань розміщуються на тій сторінці, якої вони стосуються. Розривати їх та переносити на іншу сторінку не рекомендується.

 

Додаток 4

Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ   УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ                 КУРСОВА РОБОТА   з навчальної дисципліни «_______________________»   на тему:_____________________________________ ______________________________________________       Виконав(ла) студент(ка) _________ курсу _____________ групи _________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) _________________________________     Науковий керівник _________________________________ (наук. ступінь, вчене звання) _________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) _________________________________           Київ – 2005

ЗМІСТ