Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов

Не нашли подходящий заказ?

Заказать в 1 клик: /contactus

Главная \ Методичні вказівки \ ПЕНІТЕНЦІАРНА КРИМІНОЛОГІЯ

ПЕНІТЕНЦІАРНА КРИМІНОЛОГІЯ

ПЕНІТЕНЦІАРНА КРИМІНОЛОГІЯ 13.07.2015 02:44

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

О.С. Стеблинська

ПЕНІТЕНЦІАРНА КРИМІНОЛОГІЯ

Навчально-методичний комплекс

К И Ї В 2014

УДК343.85

ББК Х628.3

Рекомендовано до друку методичною радою Інституту

(протокол № __ від „ ” _______ 2014 р.)

Стеблинська О.С. Пенітенціарна кримінологія: Навчально-методичний комплекс. – К.: Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014. – 29 с.

Рецензенти:

Книженко Оксана Олександрівна – начальник відділудосліджень проблем протидії злочинності науково-дослідного інституту Національної академії прокуратури України, доктор юридичних наук,доцент

Оверченко Ігор Сергійович – начальник управління оперативно-розшукової роботи апарату Державної пенітенціарної служби України, кандидат юридичних наук

Відомості про автора:

Стеблинська О.С. – завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби, кандидат юридичних наук, доцент.

ЗМІСТ

ВСТУП ..........................................................................................................................................4

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН..............................................................................................................6

ПРОГРАМА КУРСУ...................................................................................................................8

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ................................................11

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ....................................................................... 14

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ............................................................................................................. 17

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЕКЗАМЕНУ................................................................................... 24

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ................................................................ 27

ВСТУП

Програма вивчення навчальної дисципліни «Пенітенціарна кримінологія» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» спеціальності «Правознавство».

Предметом вивчення навчальної дисципліни є розкриття специфічних соціальних причин та умов, які породжують виникнення та існування злочинності та інших антисоціальних явищ у місцях позбавлення волі, вміння ґрунтовно їх пояснювати, передбачати, а також розробляти заходи боротьби.

Міждисциплінарні зв’язки: теорія держави і права, конституційне право, адміністративне право, кримінальний процес, кримінологія, кримінально-виконавче право та ін.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Загальні положення пенітенціарної кримінології.

2. Кримінологічна характеристика окремих видів пенітенціарної злочинності.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни є формування знань про специфічні соціальні причини та умов, які породжують виникнення та існування злочинності та інших антисоціальних явищ у місцях позбавлення волі, вміння ґрунтовно їх пояснювати, передбачати, а також розробляти заходи боротьби.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “Пенітенціарна кримінологія” є вивчення криміногенного фактору в місцях позбавлення волі; відпрацювання комплексного підходу щодо заходів попереджувальної діяльності; виділення пріоритетних напрямків боротьби із злочинністю у місцях позбавлення волі; відпрацювання навиків використання знань «Пенітенціарної кримінології» в інтеграції з іншими суміжними дисциплінами та курсами; вивчення та удосконалення діючої системи попередження злочинності, а також діяльності її суб’єктів і методів спеціально-кримінологічного впливу на злочинність; формування непримиримої позиції до усілякого роду злочинних проявів серед засуджених та інших осіб; розвиток професійного кругозору та підвищення рівня правової культури персоналу установ виконання покарань.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми курсанти (слухачі) повинні:

знати :

— методологічну та правову основу «Пенітенціарної кримінології», інтеграційні зв’язки з іншими суміжними дисциплінами;

— організаційно-правове забезпечення попереджувальної діяльності;

— класифікацію видів злочинів, які мають місце в установах виконання покарань, їх негативні наслідки для індивіда, діяльності кримінально-виконавчої системи та суспільства вцілому;

— стан, характер, рівень, структуру, динаміку, а також латентну злочинність в місцях позбавлення волі;

— криміногенні антисоціальні явища, пов’язані із злочинністю в установах виконання покарань;

— соціальну природу, загальні причини та умови існування пенітенціарної злочинності як частини рецидивної злочинності;

— причини і умови злочинної поведінки засудженого під час відбування покарань;

— обставини та фактори, що впливають на скоєння конкретних видів злочинів в установах виконання покарань;

— кримінологічну типологію злочинців в місцях позбавлення волі та їх криміногенні особливості;

— поняття потерпілого від злочинів в місцях позбавлення волі, види жертв, віктимологічні фактори та їх значення в механізмі злочинної поведінки засуджених;

— систему заходів спеціально-кримінологічного запобігання пенітенціарним злочинам;

— методи прогнозування, планування та реалізації загально-попереджувальних та індивідуальних заходів в установах виконання покарань;

— тактику спеціально-кримінологічного запобігання на рівні загальної та індивідуальної профілактики;

вміти:

— аналізувати оперативний стан в установах виконання покарань як передумову планування та реалізації профілактичних заходів;

— виявляти та усувати причини, умови та фактори, що сприяють злочинності та іншим правопорушенням в місцях позбавлення волі;

— забезпечити безумовне дотримання вимог режиму та дисципліни засудженими;

— налагоджувати внутрішню та зовнішню взаємодію;

— вживати заходів щодо викриття латентної злочинності в установах виконання покарань;

— реалізовувати завдання та вимоги чинного законодавства щодо профілактичної діяльності в установах виконання покарань;

— прогнозувати та планувати профілактичні заходи на загальному та індивідуальному рівні;

— реалізовувати організаційно-управлінські, оперативно-режимні профілактичні заходи, а також профілактичні заходи виховного характеру, профілактичні заходи в процесі виробничо-господарської діяльності, у сфері матеріально-побутового та медичного забезпечення;

— планувати дії особового складу під час надзвичайних обставин;

— виявляти категорії засуджених, які підлягають профілактичному обліку, визначати тактичні етапи індивідуальної профілактики;

— застосовувати заходи спеціально-кримінологічного запобігання (профілактики, відвернення та припинення) щодо конкретних видів злочинів та правопорушень в місцях позбавлення волі.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	заочна форма							денна форма
	усього	у тому числі						усього	у тому числі
	усього	л	с	п		інд	с.р.	усього	л	п	інд	с.р.
1	2	3	4	5		6	7	8	9	10	12	13
Змістовий модуль 1.
Тема №1. «Пенітенціарна кримінологія як напрям кримінологічної науки»	8	-	-	-	-		8
Тема № 2. «Пенітенціарна злочинність та її показники»	10	2	2	-	-		6
Тема №3. «Детермінанти пенітенціарної злочинності»	10	2	2	-	-		6
Тема №4. «Особа пенітенціарного злочинця»	8	-	-	-	-		8
Тема №5. «Кримінальна субкультура»	8	-	-	-	-		8
Разом за змістовим модулем 1	44	4	4	-	-		36
Змістовий модуль 2.
Тема №6 «Кримінологічна характеристика корисливої злочинності в місцях позбавлення волі»	8	-	-	--		-	8
Тема №7«Кримінологічна характеристика організованої злочинності в місцях позбавлення волі»	8	-	-	-		-	8
Тема №8 «Кримінологічна характеристика масових заворушень та втеч в місцях позбавлення волі»	14	2	-	2		-	10
Тема №9 «Кримінологічна характеристика злочинності жінок та неповнолітніх в місцях позбавлення волі»	6	-	-	-		-	6
Тема №10 «Кримінологічна характеристика наркозлочинності в місцях позбавлення волі»	12	2	-	2		-	8
Тема №11 «Кримінологічна характеристика фонових явищ та соціальних відхилень в місцях позбавлення волі»	6	-	-	-		-	6
Разом за змістовим модулем 2	54	4	-	4		-	46
Всього за рік	108	8	4	4		-	82

ПРОГРАМА КУРСУ

Змістовий модуль 1.

Загальні положення пенітенціарної кримінології

Тема 1. Пенітенціарна кримінологія як напрям кримінологічної науки

Історичний аспект вивчення кримінологічного фактору в місцях позбавлення волі. Пенітенціарна кримінологія як науковий напрям та навчальна дисципліна в межах пенітенціарної науки. Методологічна та правова основа пенітенціарної кримінології. Інтеграційні зв’язки пенітенціарної кримінології з суміжними дисциплінами. Предмет пенітенціарної кримінології складають такі компоненти: злочинність в місцях позбавлення волі під час відбування кримінальних покарань, її соціально-правова та кримінологічна характеристика; причини та умови (детермінанти) злочинності в місцях позбавлення волі; криміногенні властивості особистості засудженого; визначення категорії жертв злочинів в місцях позбавлення волі та їх місце в причинному комплексі злочинної діяльності засуджених; спеціально-попереджувальна діяльність установ виконання покарань. Система курсу пенітенціарна кримінологія. Завдання пенітенціарної кримінології.

Тема 2. Пенітенціарна злочинність та її показники

Злочинність в місцях позбавлення волі як вид рецидивної злочинності. Підвищена соціальна небезпека пенітенціарної злочинності. Специфічні риси злочинності в місцях позбавлення волі, обумовлені її станом, місцем скоєння, причинами, умовами, особистими якостями злочинця. Кримінальний професіоналізм та групова злочинність в місцях позбавлення волі.

Тема 3. Детермінанти пенітенціарної злочинності

Кримінологічні основи аналізу злочинності в місцях позбавлення волі. Стан злочинності. Кількісні та якісні показники злочинності (коефіцієнт злочинності, структура злочинності, питома вага та динаміка злочинності). Латентна злочинність в місцях позбавлення волі (природна і штучна), засоби викриття латентної злочинності. Детермінанти пенітенціарної злочинності. Умови, які сприяють вчиненню злочинів в установах виконання покарань.

Тема 4. Особа пенітенціарного злочинця

Типологізація особистості злочинця та його криміногенних якостей в місцях позбавлення волі. Поняття та сутність віктимологічного фактору в місцях позбавлення волі. Поняття та класифікація жертв злочину в установах виконання покарань. Механізм формування віктимологічного потенціалу в установах виконання покарань, його вплив на ситуацію скоєння злочину і методика віктимологічної профілактики.

Напрямки віктимологічного попередження в установах виконання покарань.

Тема 5. Кримінальна субкультура.

Злочинність в місцях позбавлення волі як особливий вид рецидивної злочинності. Характеристика латентної злочинності в установах виконання покарань та її різновиди.

Характерні риси і ознаки кримінального професіоналізму та групової злочинності в місцях позбавлення волі.

Поняття кримінологічної детермінації злочинності в місцях позбавлення волі.

Механізм формування особистості злочинця-рецидивіста в місцях позбавлення волі.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

Кримінологічна характеристика окремих видів пенітенціарної злочинності

Тема 1. Кримінологічна характеристика корисливої злочинності в місцях позбавлення волі

Кримінологічна характеристика осіб, які вчиняють злочини в установах виконання покарань. Кримінологічна типологія злочинців (послідовно-криміногенний, ситуативно-криміногенний, ситуативний типи злочинців); Мотиви вчинення злочинів. Класифікація злочинців щодо глибини стійкості криміногенної мотивації (випадкові, ситуаційні, нестійкі, злісні, особливо небезпечні рецидивісти). Типологічна класифікація засуджених відповідно до структури паталогічної особистості (психопатичні особистості збуджуючого кола, гальмівні психопати, істеричні психопати, нестійкі психопатичні особистості, паранояльні особистості, шизоїдні, мозаїчні психопати, сексуальні психопатичні особистості). Механізм злочинної поведінки. Віктимологічні аспекти в установах виконання покарань. Віктимологічні фактори злочинності в місцях позбавлення волі. Віктимологічні детермінанти пенітенціарної злочинності. Типи жертв в місцях позбавлення волі. Поняття віктимності, віктимізації та віктимологічного потенціалу. Загальні напрямки віктимологічного попередження в установах виконання покарань.

Тема 2. Кримінологічна характеристика організованої злочинності в місцях позбавлення волі

Поняття та значення профілактики організованої злочинності в місцях позбавлення волі. Система заходів спеціально-кримінологічного запобігання злочинам в установах виконання покарань (профілактика, відвернення, припинення). Кримінально-правові та кримінально-виконавчі заходи профілактики злочинності в місцях позбавлення волі. Загальна та індивідуальна профілактика злочинів у установах виконання покарань. Кримінологічна характеристика насильницьких корисливих та корисливо-насильницьких злочинів та їх детермінація в місцях позбавлення волі. Запобігання насильницьким злочи-

нам у місцях позбавлення волі. Запобігання корисливим та корисливо-насильницьким злочинам у місцях позбавлення волі. Запобігання масовим (груповим) протиправним діям засуджених.

Тема 3. Кримінологічна характеристика масових заворушень та втеч в місцях позбавлення волі

Оперативно-режимні заходи профілактики злочинів. Профілактичні заходи виховного впливу. Профілактичні заходи в процесі виробничо-господарської діяльності. Профілактичні заходи у сфері матеріально-побутового та медичного забезпечення засуджених. Планування дій особового складу установ виконання покарань під час надзвичайних обставин. Тактика спеціально-кримінологічного запобігання на рівні загальної та індивідуальної профілактики. Форми індивідуальної профілактики. Вивчення особи засуджених, облік засуджених, що мають відхилення в поведінці, методи контролю за поведінкою засуджених. Категорії засуджених, які підлягають профілактичному обліку.

Тема 4. Кримінологічна характеристика злочинності жінок та неповнолітніх в місцях позбавлення волі

Особливості правового статусу неповнолітніх засуджених. Індивідуальна запобіжна робота з неповнолітніми, схильними до рецидиву злочинів. Специфіка роботи із запобігання рецидиву злочинів засудженими жінками. Особливості превенції щодо неповнолітніх засуджених жіночої статі.

Тема 5. Кримінологічна характеристика наркозлочинів в місцях позбавлення волі

Методи усунення, нейтралізації чи блокування факторів злочинності. Поняття та види кримінологічного прогнозу в установах виконання покарань Комплексне та індивідуальне планування профілактичних заходів в установах виконання покарань. Організаційно-управлінські заходи профілактики злочинів та інших правопорушень. Оперативно-режимні заходи профілактики злочинів. Профілактичні заходи виховного впливу. Профілактичні заходи в процесі виробничо-господарської діяльності.

Тема 6. Кримінологічна характеристика фонових явищ та соціальних відхилень в місцях позбавлення волі

Методи виявлення чинників злочинності. Методи усунення, нейтралізації чи блокування факторів злочинності. Поняття та види кримінологічного прогнозу в установах виконання покарань Комплексне та індивідуальне планування профілактичних заходів в установах виконання покарань. Організаційно-управлінські заходи профілактики злочинів та інших правопорушень. Профілактика окремих видів злочинів в установах виконання покарань (злочинів проти органів виконання покарань, масових (групових) ексцесів, насильницьких і корисливих злочинів, правопорушень, пов’язаних з алкоголізмом, наркотизмом, проникненням заборонених предметів та ін.)

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

1.2. Пенітенціарна злочинність та її показники.

Семінарське заняття – 2 год.

Питання для повторення:

Поняття пенітенціарної злочинності, її види
Кількісні показники пенітенціарної злочинності
Якісні показники пенітенціарної злочинності
Латентність пенітенціарної злочинності

Література: 14, 18, 22-26

Теми рефератів:

Кримінальний професіоналізм та групова злочинність в місцях позбавлення волі.
Кримінальна субкультура та її вплив на злочинність в місцях позбавлення волі

1.3. Детермінанти пенітенціарної злочинності.

Семінарське заняття – 2 год.

Питання для повторення:

Класифікація детермінант злочинності в установах виконання покарань.
Організаційно-правові детермінанти злочинності в установах виконання покарань
Індивідуально-особистісні детермінанти злочинності в установах виконання покарань
Механізм регуляції злочинної поведінки засуджених до позбавлення волі

Література: 14-18, 22-26

Теми рефератів:

Умови, які сприяють вчиненню злочинів в установах виконання покарань

2.8. Кримінологічна характеристика масових заворушень та втеч в місцях позбавлення волі.

Практичне заняття – 2 год.

Питання для повторення:

Характеристика втеч з місць позбавлення волі або з-під варти
Особа засудженого, яка вчиняє втечу з місць позбавлення волі або з-під варти.
Основні детермінанти втеч з місць позбавлення волі або з-під варти
Запобігання втечам з місць позбавлення волі або з-під варти

Література: 1, 14, 18-27

Теми рефератів:

Вивчення особи засуджених, облік засуджених, що мають відхилення в поведінці, методи контролю за поведінкою засуджених.
Категорії засуджених, які підлягають профілактичному обліку.

ЗАДАЧІ:

Завдання 1.

Нижче наведені деякі ознаки й особливості людини. Визначіть, які з них характеризують індивіда як особистість:

товариськість, працьовитість, поганий зір, замкнутість, старанність, слабка кмітливість, акуратність, швидка реакція на зовнішні обставини, висока емоційна збудливість, фізичне каліцтво, упертість, правдивість, непевність у собі, цілеспрямованість, байдужість, неуважність, поміркованість, музична обдарованість, невиразність мови, егоїзм, заздрість.

Які з перерахованих ознак можуть детермінувати антигромадську поведінку особи, а які є кримінологічно нейтральними?

Завдання 2.

Кримінальна статистика свідчить про стійке розходження кримінальної активності чоловіків і жінок. Чим це можна пояснити?

Завдання 3.

Визначить, які з перерахованих психофізіологічних особливостей особи злочинців належать до чинників, які детермінують злочинність та сприяють антигромадській повединці, а які є кримінологічно нейтральними:

а) успадковані або набуті фізичні або психічні дефекти;

б) фізичні травми, отримані в внаслідок нещасного випадку або захворювання;

в) уроджені або набуті психічні порушення (недоумство, психопатія);

г) розумові і психосоматичні розлади (психози, психоневрози);

ґ)патології, пов’язані зі статевими збоченнями, алкоголізмом, наркоманією;

д ) низький інтелектуальний рівень, розумова обмеженість, неуцтво, наївність;

е) гормональні аномалії, пов’язані з підвищеною сексуальністю, імпотенцією тощо.

2.10.Кримінологічна характеристика наркозлочинності в місцях позбавлення волі.

Практичне заняття – 2 год.

Питання для повторення:

Характеристика наркозлочинності в місцях позбавлення волі
Особа засудженого, яка вчиняє наркозлочини в місцях позбавлення волі.
Основні детермінанти наркозлоинності в місцях позбавлення волі.
Запобігання наркозлочинам в місцях позбавлення волі.

Література: 1, 4, 18-27

Теми рефератів:

1. Характеристика способів доставки наркотиків в місця позбавлення волі

ЗАДАЧІ:

Завдання 1.

Вивчить нижчеподану довідку, проаналізуйте викладені в ній обставини, дайте їм оцінку і складіть план заходів щодо загальної й індивідуальної профілактики злочинів, вчинених на ґрунті пияцтва і наркоманії.

Довідка.

У процесі проведення оперативно-розшукових заходів, розслідування злочинів, аналізу обстановки в регіоні виявлені такі обставини:

1. За минулий рік на території, яка обслуговується відділом внутрішніх справ помітно збільшилася кількість злочинів, скоєних особами в стані наркотичного чи алкогольного сп’яніння особливо неповнолітніми.

2. Збільшилася кількість осіб, які доставляються до відділу внутрішніх справ у нетверезому стані.

3. Боротьба з пияцтвом, наркоманією, у тому числі пропаганда здорового способу життя, організована незадовільно.

4. У дислокації постів і маршрутів патрульно-постової служби міліції не достатньо враховувано розташування місць торгівлі спиртними напоями, барів, кафе, ресторанів тощо.

5. Вивчення роботи розташованих у мікрорайоні будівельних професійних училищ викрило такі прорахунки у виховній роботі серед учнів:

а) учні за останній рік скоїли ряд злочинів, деякі з них адміністрацією були приховані, у тому числі крадіжки з роздягалень, хуліганство, порушення грамадського порядку;

б) встановлено факти вживання спиртних напоїв учнями під час виробничої практики;

в) встановлено факти придбання і немедичного вживання учнями наркотичних засобів;

г) постійно порушуються режим і вимоги внутрішнього розпорядку в будівельному професійному училищі № 3. Через халатне ставлення коменданта до своїх обов’язків будинок цього училища часом залишається відкритим, були випадки проникнення в нього сторонніх осіб.

Під час перевірки режиму збереження наркотиковмісних ліків і порядку їх відпускання громадянам у ряді аптек було встановлено, що препарати зберігаються в необладнаному для цього місці і розкриті факти їх продажу без рецепта лікаря і за підробленими рецептами.

Завдання 2.

Розв’язати задачу:

У місті П. вчинено 6105 злочинів, з них в стані алкогольного сп’яніння – 1120. Визначте питому вагу злочинів, вчинених у стані алкогольного сп’яніння. Зробіть відповідні розрахунки.

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ

Завдання 1.

Населення Полтавської області на початок січня 2013 року становило 3329000осіб, з них близько 470 тис.осіб – діти до 14 років. Протягом 2013 року в цій області зареєстровано 38209 злочинів, за які притягнено до кримінальної відповідальності 17360 осіб.

У Харківській області мешкало на той час 1770872 осіб. Дітей до 14 років – 270 тис.осіб. Зареєстровано 14893 злочини і виявлено 7,5 тис. осіб, які їх вчинили.

В якій з цих областей більш високий рівень злочинності?

Завдання 2.

У м. Хмельницькому постійно мешкало в 2012 р. 1582600 осіб. В тому ж році було зареєстровано 1747 злочинів. Розрахуйте коефіцієнт злочинності у м. Хмельницькому.

Завдання 3.

Які збитки входять у поняття «ціна злочинності»? Дайте обґрунтовану відповідь.

Завдання 4.

Чи залежить динаміка злочинності в області протягом двох років від таких обставин? Якщо залежить, то як саме?

1. Зростання цін на продовольчі товари.

2. Зміни температури повітря в різні пори року.

3.Посилення кримінальної відповідальності за найбільш поширені злочини – крадіжку, хуліганство, пограбування тощо.

4. Призначення нового начальника УМВС.

5. Призначення нового прокурора області.

6.Тимчасове припинення роботи деяких великих промислових підприємств.

7. Призначення та виконання амністії.

8. Несвоєчасна виплата заробітної плати на підприємствах.

9. Зменшення штатної чисельності оперативних працівників та слідчих УМВС області.

10. Посилення відповідальності за посадові злочини.

11.Підвищення плати населення за комунальні послуги.

12. Посилення митного і прикордонного контролю.

13. Підвищення курсу американського долара.

Завдання 5.

Дайте характеристику соціально-економічним і правовим факторам, що впливають на динаміку злочинності в сучасній Україні.

Завдання 6.

Розв’язати задачу:

У м. Донецьку населення віком від 14 років і до 61 року становить 833,5 тис. осіб. По лінії карного розшуку в 2013 році зареєстровано 8205 злочинів. У м. Донецьку населення – 1113,5 тис. осіб.

Визначте коефіцієнт інтенсивності злочинів по лінії карного розшуку на 10 тис. осіб. Зробіть відповідні розрахунки.

Завдання 7.

Розв’язати задачу:

Усього в 2013 році в м. Донецьку зареєстровано 8205 злочинів по лінії карного розшуку. При цьому стосовно неповнолітніх порушено 588 кримінальних справ.

Яка питома вага злочинів, вчинених неповнолітніми, в загальному обсязі злочинності? Зробіть відповідні розрахунки.

Завдання 8.

Дайте характеристику біологічного напрямку в кримінології. Розкажіть про діяльність Ч.Ломброзо і його погляди на злочинність та послідовників Турінської школи у Росії.

Завдання 9.

Охарактеризуйте соціологічний напрямок у кримінології.

Завдання 10.

Розкажіть про стан кримінологічної науки в Україні в сучасний період.

Ранжируйте за значенням нижче перераховані чинники злочинності й аргументуйте свою позицію:

1) відступ від норм соціальної справедливості в різних сферах громадського життя;

2) загострення міжнаціональних відносин;

3) негативний вплив «масової культури» через засоби масової інформації;

4) зміни кримінального законодавства і правозастосовчої практики;

5) посилення міграційних процесів;

6) зміна статево-вікового складу населення;

7) зміна форм і відносин власності;

8) скорочення витрат на установи культури;

9) ефективність правоохоронної діяльності, що виявляється в показниках розкритих злочинів;

10) зміна рівня споживання алкоголю;

11) зростання психологічних навантажень, конфліктних і стресових ситуацій;

12) послаблення родинних зв'язків, зростання кількості розлучень;

13) посилення соціальної напруженості;

14) посилення соціальної й іншої нерівності між людьми;

15) дефекти організаційно-управлінської діяльності органів влади і керування, бюрократизація державного апарату;

16) поширення міждержавних зв’язків, ділових і туристичних контактів;

17) зміна структури і характеру виробництва, безробіття;

18) знецінювання грошових заощаджень населення, інфляція.

Завдання 11.

Завдання 12.

Завдання 13.

а) успадковані або набуті фізичні або психічні дефекти;

б) фізичні травми, отримані в внаслідок нещасного випадку або захворювання;

в) уроджені або набуті психічні порушення (недоумство, психопатія);

г) розумові і психосоматичні розлади (психози, психоневрози);

ґ)патології, пов’язані зі статевими збоченнями, алкоголізмом, наркоманією;

д ) низький інтелектуальний рівень, розумова обмеженість, неуцтво, наївність;

е) гормональні аномалії, пов’язані з підвищеною сексуальністю, імпотенцією тощо.

Завдання 14.

Перелічіть види злочинних груп, передбачені чинним кримінальним законодавством, і дайте їм порівняльну характеристику.

Завдання 15.

Дайте аргументовані відповіді на такі питання:

1. Що таке злочинний (кримінальний) професіоналізм?

2. Які його прояви й ознаки?

3. Для яких категорій злочинців він більш характерний?

Завдання 16.

Довідка.

2. Збільшилася кількість осіб, які доставляються до відділу внутрішніх справ у нетверезому стані.

б) встановлено факти вживання спиртних напоїв учнями під час виробничої практики;

в) встановлено факти придбання і немедичного вживання учнями наркотичних засобів;

Завдання 17.

Розв’язати задачу:

У місті П. вчинено 6105 злочинів, з них в стані алкогольного сп’яніння – 1120.

Визначте питому вагу злочинів, скоєних у стані алкогольного сп’яніння. Зробіть відповідні розрахунки.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1.Термін «кримінологія» вперше запропонували для використання такі вчені:

а) антропологи Топінард і Р. Гарофало (1885);

б) Ш. Монтесьс'є і Ч. Беккаріа (1761);

в) К. Маркс і Ф. Енгельс (1850);

г) Епікур і Платон (V—III ст. до н. є.)-

2. Що таке кримінологія:

а) юридична наука, яка вивчає механізм учинення злочинів;

б) прикладна наука, яка вивчає злочинність та її основні характеристики;

в) соціолого-правова наука, яка вивчає злочинність, особу злочин ця, причини та умови, а також заходи профілактики злочинів;

г) галузь кримінального права?

3. Які з наведених категорій кримінології належать до основних елементів її предмета:

а) методика та методологія;

б)особа злочинця;

в) планування та прогнозування боротьби зі злочинністю;

г) кількісні та якісні показники злочинності.

4. Що належить до основних завдань кримінології:

а) систематичне виявлення й аналіз явищ, процесів, факторів, ситуацій, обставин, що детермінують злочинність;

б) проблеми поведінки потерпілого;

в) висвітлення у засобах масової інформації рівня злочинності;

г) вивчення стану злочинності неповнолітніх?

5. До основних функцій кримінологи відносять такі, як:

а) описова і пояснювальна;

б) організаторська і роз'яснювальна;

в) організаторська, роз'яснювальна, прогностична, регулятивна;

г) описова, пояснювальна, прогностична, регулятивна.

6. Регулятивна функція кримінології полягає у:

а) розробленні наукових засад попереджувальної діяльності суб'єктів профілактики;

б) виявленні і фіксації фактів соціальної дійсності;

в) вивченні тенденцій, перспектив зміни кримінологічно значущих процесів та явищ;

г) кримінологічному описі.

7. За рівнем узагальнення науково-практичної інформації систему кримінології становлять:

а) розгляд основних положень науки кримінології;

б) викладення загальнотеоретичних положень кримінології;

в) розгляд, упорядкування та розподіл усіх проблем, що вивчаються кримінологією;

г) Загальна та Особлива частини.

8. Що вивчає Загальна частина кримінології:

а) кримінологічну характеристику різних видів і груп злочинів;

б) кримінально-правове походження науки кримінології;

в) методику кримінологічних досліджень і профілактики злочинності;

г) теоретичні основи і поняття кримінології, злочинність, причини і умови злочинності, особу злочинця і механізм злочинної поведінки, методику кримінологічних досліджень і профілактики злочинності.

9. Що вивчає Особлива частина кримінології:

а) кримінологічну характеристику різних видів і груп злочинів: корисливої й насильницької злочинності, професійної й організованої, рецидивної, економічної, злочинності неповнолітніх тощо;

б) кримінально-правове походження науки кримінології;

в) методику кримінологічних досліджень і профілактики злочинності;

г) теоретичні основи і поняття кримінології, злочинність, причини
і умови злочинності, особу злочинця і механізм злочинної поведінки,
методику кримінологічних досліджень і профілактики злочинності?

10. Серед неюридичних дисциплін, кримінологія найчастіше пов 'язана з:

а) соціологією, соціальною психологією, демографією, математичною статистикою, кібернетикою і педагогікою;

б) соціологією, психологією, демографією, математичною статистикою і педагогікою;

в) соціологією, соціальною психологією, демографією, історією;

г) усіма неюридичними дисциплінами.

11. Відносний показник, який характеризує інтенсивність злочинності на певній території:

а) коефіцієнт злочинності;

б) динаміка злочинності;

в) рівень злочинності;

г) структура злочинності.

12. Темп зростання або зниження кількості зареєстрованих злочинів є основним показником:

а) коефіцієнта злочинності;

б) динаміки злочинності;

в) рівня злочинності;

г) структури злочинності.

13. Абсолютний показник, який характеризує кількість вчинених злочинів, скоєних на певній території за певний проміжок часу:

а) коефіцієнта злочинності;

б) динаміки злочинності;

в) рівня злочинності;

г) структури злочинності.

14. Яке поняття визначається такими показниками як питома вага злочинності регіону у загальній кількості злочинів, а також регіональними коефіцієнтами злочинності:

а) географія злочинності;

б) динаміка злочинності;

в) рівень злочинності;

г) структура злочинності?

15. Рівень латентності, за якого потерпілі не звертаються до правоохоронних органів за захистом порушених прав, проте і не приховують факт злочину:

а) низький;

б) середній;

в) помірний; /

г) високий.

16. Латентну злочинність поділяють на такі види:

а) природна, змішана, штучна;

б) прихована, відома, незареєстрована;

в) реальна, прихована, змішана;

г) визначена, невизначена, невідома.

17, Ознакою злочинності є:

а) динамічність;

б) безперервність;

в) постійність;

г) іррегулярність.

18. Що є однією з центральних проблем злочинності у кримінології:

а) мотиви злочинності;

б) чинники злочинності;

в) причини злочинності;

г) предмети злочинності?

19. Детермінанта злочинності, за якої цивілізовані ринкові відносини мають базуватися на рівній конкуренції усіх їх суб'єктів, а держава повинна сприяти такій конкуренції, створюючи відповідні умови, називається:

а) політична;

б) ідеологічна;

в) соціальна;

г) економічна.

20. Детермінанта злочинності, за якої відбувається нерівність членів суспільства, наявність малого прошарку багатих людей і переваленої кількості бідних, називається:

а) політична;

б) ідеологічна;

в) соціальна;

г) економічна.

21. Протиправна діяльність боротьби за владу визначається:

а) політичною детермінантою;

б) ідеологічною детермінантою;

в) соціальною детермінантою;

г) економічною детермінантою.

22. Детермінанта злочинності, що належить до духовної сфери життя суспільства:

а) політична;

б) ідеологічна;

в) соціальна;

г) економічна.

23. Детермінанти - це:

а) причини та умови;

б) загальні причини злочинності;

в) умови, що сприяють вчиненню злочинів;

г) безпосередні фактори, що зумовлюють злочинність.

24. Особа злочинця - це:

а) система негативних соціально значущих властивостей, зв'язків і відносин, які поєднані із зовнішніми умовами та обставинами, характеризують особу, винну у вчиненні злочину;

б) людина або певна спільність людей у будь-якій формі їхньої інтеграції, яким заподіяний злочином моральний, фізичний або матеріальний збиток;

в) впорядкована взаємодія властивостей, що характеризують правопорушника;

г) соціальне і кримінально-правове явище в суспільстві, що є сукупністю усіх злочинів, вчинених у даній державі за визначений період часу.

25. Структура особи злочинця має такі ознаки:

а) стать, вік, стан здоров'я, особливості фізичної конституції, природні властивості нервової системи тощо;

б) сімейний стан, рівень матеріальної забезпеченості, місце проживання тощо;

в) біофізіологічні, соціально-демографічні, морально-психологічні, соціально-рольові, кримінально-правові та кримінологічні, психічні аномалії, що не виключають осудність;

г) рівень інтелектуального розвитку, обсяг знань, широта поглядів, зміст та розмаїтість інтересів і прагнень, життєвий досвід.

26. До біофізіологічних ознак відносять:

а) освітній та інтелектуальний рівні;

б) сімейний стан, рівень матеріальної забезпеченості, місце проживання;

в) світоглядні та моральні риси і властивості, погляди, переконання, ціннісні орієнтації;

г) стать, вік, стан здоров'я, особливості фізичної конституції, природні властивості нервової системи тощо.

27. Соціально-демографічні ознаки включають такі характеристики:

а) стать, вік, освіту, соціальне походження і становище, рід занять, національна і професійна приналежність, сімейний стан, рівень матеріальної забезпеченості, приналежність до міського чи сільського населення і т. п.;

б) рівень інтелектуального розвитку, обсяг знань, широта поглядів, зміст і розмаїтість інтересів та прагнень, життєвий досвід;

в) сукупність особливостей поведінки, звичок і соціальної спрямованості;

г) емоційні та вольові властивості.

28. Соціально-демографічні властивості особи злочинця пов'язані з:

а) освітнім та інтелектуальним рівнем;

б) визначеним типом поведінки і вчинками;

в) світоглядом та моральними рисами і властивостями, поглядами, переконаннями, ціннісними орієнтаціями;

г) умовами формування особи та її життєдіяльності, з потребами і мотивацією, із соціальною роллю і статусом особи.

29. Класифікація злочинців це:

а) взаємозв'язок соціологічного і юридичного змісту поняття особи злочинця;

б) розподіл їх за групами, з урахуванням визначених критеріїв;

в) соціальна роль і соціальний статус;

г) здатність приймати і реалізовувати прийняті рішення, уміння
регулювати свою діяльність і спрямованість вчинків, володіння
витримкою, стійкістю, твердістю, наполегливістю та іншими рисами.

30.Моральна і психологічна характеристика особи дає змогу виявити:

а) світоглядні та моральні риси і властивості, погляди, переконання, ціннісні орієнтації і т. п.;

б) причини та умови вчинення злочинів;

в) характер і зміст мотивації;

г) характеристику рівня освіти осіб.

31. Під соціальною роллю прийнято розуміти:

а) загальну спрямованість особи, цілеспрямованість, сукупність особливостей поведінки, звичок і соціальної спрямованості;

б) світоглядні та моральні риси і властивості, погляди, переконання, ціннісні орієнтації тощо;

в)соціальні функції конкретної особи, зумовлені її становищем у системі суспільних відносин і приналежністю до визначених соціальних груп;

г) сукупність особистих якостей, які зумовлюють злочин.

32. Кримінально-правові та кримінологічні характеристики особи злочинця відбивають:

а) кримінально-правові відносини з державою;

б) ступінь соціальної деформації особи, її особливі властивості, що дають змогу виділити найістотніші ознаки осіб, які вчинили злочини (притягувалася раніше особа до відповідальності чи ні, які міри покарання застосовувалися тощо);

в) антисоціальну протиправну поведінку особи до моменту вчинення злочину;

г) стать, вік, освіту, сімейний стан, приналежність до соціальної групи, матеріальне становище, громадянство.

33. Класифікація злочинців - це:

а) характер, зміст мотивації, глибина і стійкість антигромадської спрямованості;

б) розподіл їх за групами, з урахуванням визначених критеріїв;

в) ступінь соціальної деформації особи, її особливі властивості;

г) морально-психологічна характеристика особи злочинця.

34. Жертва - це:

а) система негативних соціально значущих властивостей, зв'язків і відносин, які поєднані із зовнішніми умовами та обставинами і характеризують особу, винну у вчиненні злочину;

б) особа або певна спільність осіб у будь-якій формі їхньої інтеграції, яким заподіяний злочином моральний, фізичний або матеріальний збиток;

в) біологічні або психічні властивості;

г) вчення в кримінології, що містить сукупність знань про жертву.

35.Віктимізація - це:

а) процес перетворення на жертву злочину;

б) підвищена здатність ставати жертвою злочину;

в) сукупність обставин, пов'язаних з особистістю та поведінкою жертви;

г) процес перетворення на злочинця.

36.Віктимність - це:

а) розподіл за групами, з урахуванням визначених критеріїв;

б) кількісні та якісні характеристики особи потерпілого;

в) ступінь соціальної деформації жертви злочину;

г) підвищена здатність через ті або інші обставини ставати жертвою злочину.

37. Виділяють різні види віктимності:

а) потенційна, реалізована, видова, групова та масова віктимність;

б) рухливість нервових процесів, динамічність почуттів, ступінь
емоційної збудливості, характер реагування на різні прояви зовнішнього середовища;

в) реальні соціальні функції конкретної жертви;

г) за характером і змістом мотивації.

38. Суїцид - це:

а) навмисне, заздалегідь обдумане, позбавлення особою себе життя;

б) процес, що характеризує співвідношення питомої ваги жертв злочинів певної статевої, вікової або соціальної групи в їхньому загальному числі до питомої ваги цієї самої групи в загальній чисельності населення;

в) сукупність необережних вбивств, учинених на певній території за певний період часу злочинів;

г) процес формування індивідуальної суїцидальної поведінки в конкретних умовах життєдіяльності.

39. Віктимологічна ситуація - це:

а) процес перетворення на жертву злочину;

б) підвищена здатність через ті або інші обставини ставати жертвою злочину;

в) система негативних соціально значущих властивостей, зв'язків і відносин, які поєднані із зовнішніми умовами та обставинами і характеризують особу, винну у вчиненні злочину;

г) сукупність причин формування особи з підвищеними віктимними якостями.

40. Віктимологічні фактори - це:

а) сукупність причин, що формують особу з підвищеним віктимним потенціалом;

б) сукупність обставин, пов'язаних з особистістю й поводженням жертви, що формують її як таку, сприяють її віктимізації в певних умовах зовнішнього середовища;

в) система, що формує потенційну жертву та потенційного злочинця;

г) збиток (фізичний, матеріальний, моральний), що був заподіяний злочином

41. Індекс віктимізації характеризує:

а) співвідношення питомої ваги жертв злочинів певної статевої, вікової або соціальної групи в їхньому загальному числі до питомої ваги цієї самої групи в загальній чисельності населення;

б) поведінку жертви до, під час і після вчинення злочину;

в) кількісну характеристику, яка визначається в абсолютних величинах сумою вчинених злочинів і осіб, що їх вчинили, за певний проміжок часу на визначеній території;

г) показник поширення злочинності в регіоні, що визначається відношенням кількості злочинів (злочинців).

42. Латентна жертва - це:

а) особа, що постраждала внаслідок збігу обставин;

б) людина, щодо якої вчинено необережний злочин;

в) особа, яка реально постраждала від злочину, але з певних причин цей факт залишився прихованим від офіційного обліку;

г) людина, щодо якої вчинено умисний злочин.

43. Суїцидологія - це наука, що вивчає:

а) види навмисного позбавлення себе життя;

б) заходи профілактики злочинів;

в) поведінку жертви злочину;

г) самогубство як соціальний феномен.

44..Негативні соціальні «фонові» явища - це:

а) сукупність аморальних проявів, що суперечать загальноприйнятим нормам поведінки і органічно взаємопов'язані зі злочинністю, оскільки детермінують одне одного і тягнуть за собою соціальну деградацію особи (а зрештою і всього суспільства);

б) це поступки особи (групи осіб), що не відповідають офіційно установленим нормам, які фактично склалися в даному суспільстві (культурі, субкультурі);

в) феномен, який сприяє вчиненню різних видів злочинів;

г) явище, в основі якого лежить аморальність, бажання жити всупереч інтересам суспільства.

45. До негативних соціальних «фонових» явищ належать:

а) корупція, тероризм, наркотизм;

б) проституція, алкоголізм, наркоманія та токсикоманія, наркоманія, азартні ігри, жебрацтво та бродяжництво, міграція;

в) безробіття, бідність, проституція, алкоголізм;

г) наркотизм, пияцтво, суїцид.

46. Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів затверджується:

а) Верховною Радою України;

б) Міністерством охорони здоров'я України;

в) Кабінетом Міністрів України;

г) Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства охорони здоров'я України.

47. Під наркотизмом розуміють:

а) відносно поширене статистично стійке явище, яке полягає у вживанні деякою частиною населення наркотичних (та токсичних) речовин та у відповідних наслідках;

б) хвороба, яка виникає у зв'язку зі споживанням наркотичних та психотропних засобів, прекурсорів та призводить до психічної та соціальної деградації особистості, патології обміну речовин, внутрішніх органів, нервової системи;

в) хворобливий потяг до наркотичних засобів;

г) розповсюдження наркотиків та речовин, що містять наркотики, з метою наживи, що контролюється організованою злочинністю.

48. Злочинний обіг наркотичних засобів - це:

а) сукупність злочинів, що пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів;

б) сукупність злочинів, учинених на території України за певний проміжок часу;

в) контрабанда наркотичних засобів;

г) сукупність осіб, які вживають наркотичні засоби.

49. Коли прийнято Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»:

а) 1999 р.;

б) 2001 р.;

в) 1995 р.;

г) 2005 р.?

50. Токсикоманія - це:

б) патологічний (хворобливий) потяг до вживання наркотичних засобів;

в) негативне соціальне явище, що є сукупністю анти суспільних діянь, зумовлених хворобливою залежністю людського організму від постійного вживання наркотичних засобів і психотропних речовин;

г) пристрасть до речовин (синтетичних, біологічних, рослинних) або лікарських засобів, що не належать до реєстру наркотиків, шляхом вдихання або іншим способом з метою досягнення одурманювального ефекту.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЕКЗАМЕНУ

Історичний аспект вивчення кримінологічного фактору в пенітенціарних установах.
Поняття та предмет вивчення пенітенціарної кримінології.
Система курсу пенітенціарної кримінології.
Основні завдання пенітенціарної кримінології та спеціально-попереджувальної діяльності.
Злочинність в пенітенціарних установах як особливий вид загальної злочинності.
Класифікація злочинів, що вчиняються в пенітенціарних установах.
Кримінальна характеристика злочинних угрупувань у середовищі засуджених в пенітенціарних установах.
Латентна злочинність в пенітенціарних установах та її види.
Засоби викриття латентної злочинності в пенітенціарних установах.
Кримінологічні основи аналізу злочинності в пенітенціарних установах як особливого виду злочинності.
Характерні ознаки злочинності в пенітенціарних установах.
Кількісні та якісні показники злочинності в пенітенціарних установах.
Кримінологічна детермінація злочинності в пенітенціарних установах.
Явища та процеси що сприяють вчиненню злочинів в пенітенціарних установах.
Механізм регуляції злочинної поведінки засуджених в пенітенціарних установах.
Криміногенні властивості особистості засудженого в пенітенціарних установах.
Мотиви скоєння злочинів у пенітенціарних установах.
Соціально-біологічні вади в структурі особистості засудженого та їх вплив на протиправну поведінку засуджених в пенітенціарних установах.
Механізм прийняття рішення засудженим стосовно вчинення злочину в пенітенціарних установах.
Процес формування особистості злочинця-рецидивіста.
Поняття та основні напрями пенітенціарної віктимології як наукової підгалузі в межах пенітенціарної кримінології та кримінологічної віктимології що вивчає жертву злочинів в пенітенціарних установах.
Поняття жертви злочину в пенітенціарних установах. Класифікація жертв злочинів за основними ознаками.
Соціально-демографічні характеристики жертви злочину в пенітенціарних установах на особистісному рівні та на рівні соціальної спільноти.
Юридичні ознаки правового статусу офіційно визнаної жертви злочину в пенітенціарних установах та її соціально-правовий захист.
Визначення латентної жертви злочину в пенітенціарних установах. Її класифікаційні різновиди в залежності від мотивації приховування злочину що вчинений до неї.
Класифікація жертв злочинів в пенітенціарних установах за ознакою віктимності (віктимогенної деформації) на особистісному та соціальному (мікросоціальному) рівнях.
Аналіз та визначення віктимогенного та криміногенного потенціалу в кримінальній ситуації при взаємодії злочинця і жертви під час вчинення злочину в пенітенціарних установах.
Основні напрями нейтралізації віктимогенного потенціалу та заходи віктимологічної профілактики і соціально-правового захисту жертви злочину в пенітенціарних установах.
Поняття, сутність та зміст спеціально-кримінологічного запобігання злочинам в пенітенціарній установі.
Поняття індивідуальної та загальної профілактики злочинів в пенітенціарній установі її суб’єкти та основні засоби.
Поняття відвернення та припинення злочинів в пенітенціарних установах їх кримінологічні та правові аспекти.
Поняття та сутність кримінально-правових запобіжних заходів особливостей їх загальної та індивідуальної превенції.
Кримінально-виконавчі (пенітенціарні) запобіжні заходи їх особливості та способи забезпечення режиму, безпеки, і правопорядку в пенітенціарних установах.
Правові та організаційні засади забезпечення спеціально-кримінологічного запобігання злочинам в пенітенціарних установах.
Стратегічні напрями та комплексне планування заходів спеціально-кримінологічного запобігання в пенітенціарних установах.
Поняття тактики індивідуального запобігання злочинам в пенітенціарних установах її основні елементи та етапи реалізації.
Поняття кримінологічного прогнозування як підгрунтя застосування запобіжних заходів в пенітенціарних установах.
Основні принципи та задачі кримінологічного прогнозування в пенітенціарних установах.
Статуси засуджених які підлягають кримінологічному прогнозуванню в пенітенціарних установах.
Основні методи прогнозування індивідуальної злочинної поведінки засуджених в пенітенціарних установах їх реалізація (складання карти індивідуального прогнозу).
Планування індивідуально-профілактичної роботи на грунті прогнозу злочинної поведінки засуджених в пенітенціарних установах.
Суб’єкти спеціально-кримінологічного запобігання в пенітенціарних установах, запобіжні сили та засоби і організація внутрішньої та зовнішньої взаємодії.
Поняття та зміст аналітичної роботи щодо спостереження злочинних та інших негативних явищ в пенітенціарних установах.
Кримінологічний аналіз злочинів пов’язаних з умисними вбивствами та тілесними ушкодженнями в пенітенціарних установах.
Кримінологічна характеристика особи злочинця яка вчиняє умисні вбивства та тілесні ушкодження в пенітенціарних установах.
Причини, умови та способи вчинення умисних вбивств та тілесних ушкоджень в пенітенціарних установах.
Характеристика жертви злочинів та її роль в кримінальній ситуації під час вчинення умисних вбивств та тілесних ушкоджень в пенітенціарних установах.
Загально-профілактичні та спеціально-кримінологічні (індивідуальні) заходи запобігання злочинам пов’язаним з умисним вбивством та тілесним ушкодженнями в пенітенціарних установах.
Поняття та загальна характеристика злочинних посягань пов’язаних із безпекою життєдіяльності та внутрішнім порядком пенітенціарних установ.
Кримінологічна характеристика дій що дезорганізують роботу пенітенціарних установ.
Заходи спеціально-кримінологічного запобігання діям що дезорганізують роботу пенітенціарних установ.
Кримінологічна характеристика масових заворушень та групового хуліганства в пенітенціарних установах.
Заходи спеціально-кримінологічного запобігання масовим заворушенням та груповим хуліганствам в пенітенціарних установах.
Тактика відвернення та припинення масових заворушень та групового хуліганства в пенітенціарних установах.
Кримінологічна характеристика злісної непокори вимогам адміністрації пенітенціарних установ.
Кримінологічна характеристика втеч та особи засудженого, що скоює втечу з пенітенціарних установ.
Причини, умови та способи вчинення втеч з пенітенціарних установ.
Тактичні заходи профілактики, відвернення та припинення втеч з пенітенціарних установ.
Кримінологічна характеристика корисливих злочинів в пенітенціарних установах.
Заходи запобігання корисливим злочинам в пенітенціарних установах.
Характеристика алкоголізму та наркотизму як суспільно-небезпечних явищ пов’язаних із злочинністю в пенітенціарних установах.
Заходи соціально-правового та спеціально-кримінологічного запобігання алкоголізму і наркоманії в пенітенціарних установах.
Харакетристика СНІДу як суспільно-небезпечного явища в пенітенціарних установах, його зв’язок із злочинністю.
Соціальні, медичні, правові та кримінологічні заходи запобігання СНІДу в пенітенціарних установах.
Характеристика суїциду як суспільно-небезпечного явища в пенітенціарних установах, його зв’язок із злочинністю.
Соціальні, психолого-педагогічні, медичні та режимно-профілактичні заходи запобігання самогубствам в пенітенціарних установах.
Правові та кримінологічні ознаки злочинів та інших правопорушень, пов’язаних із проникненням заборонених речей та предметів в пенітенціарні установи і недозволених зв’язків персоналу із засудженими.
Способи проникнення заборонених речей (предметів) в пенітенціарні установи та характерні ознаки осіб, які вчиняють ці протиправні дії.
Правові заходи та правозастосовна практика протидії проникненню в пенітенціарні установи заборонених речей і предметів.
Спеціально-кримінологічні тактичні заходи запобігання проникненню в пенітенціарні установи заборонених речей та предметів і недозволених зв’язків персоналу із засудженими.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правове забезпечення запобігання окремим видам злочинів та профілактики негативних соціальних явищ, пов’язаних зі злочинністю : зб. законодав. та нормат. актів / МВС України. НАВСУ. – К. : Атіка, 2005. – 335 с.
Про приєднання України до Протоколу проти незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї : Закон України від 02 квітня 2013 р. №159-VIІ // Офіційний вісник України. – 2013. – № 32. – Ст. 1124.
Про ратифікацію Угоди про співробітництво держав-учасниць СНД у боротьбі з розкраданням культурних цінностей і забезпеченні їхнього повернення : Закон України від 18 квітня 2013 р. №205-VII // Офіційний вісник України. – 2013. – № 36. – Ст. 1262.
Про внесення змін до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» : Закон України від 22 березня 2012 р. №4617- VI // Офіційний вісник України. – 2012. – № 30. – Ст. 1100.
Протидія торгівлі людьми (законодавчі акти) / ОБСЄ, Програма сприяння Парламенту. – К., 2011. – 62 с.
Головкін Б. М. Корислива насильницька злочинність в Україні: феномен, детермінація, запобігання : монографія / Б. М. Головкін. – Х. : «Право», 2011. – 431 с.
Блажівський Є. М. Моніторинг протидії злочинності в Україні : монографія / Є. М. Блажівський; МВС України; ХНУВС. – Харків, 2013. – 370 с.
Лукашевич С. Ю. Попередження злочинності засуджених в місцях позбавлення волі : монографія / С. Ю. Лукашевич. – Харків : СПД ФО Вапнярчук, 2006. – 103 с.
Абдул С. В. Віктимологічні аспекти корисливо-насильницьких злочинів відносно мігрантів в Україні : монографія / Одеський ДУВС. – Одеса, 2009. – 141 с.
Гумін О. М. Кримінально-насильницька поведінка проти особи : монографія / О. М. Гумін; Львівський ДУВС. – Львів, 2009. – 359 с.
Джужа О. М. Запобігання злочинам, пов’язаним з сексуальним насильством : монографія / О. М. Джужа; КНУВС. – К. : Атіка, 2009. – 239 с.
Вербенський М. Г. Транснаціональна злочинність : монографія / М. Г. Вербенський; МВС України. Дніпропетровський ДУВС. – Дніпропетровськ : «Ліра ЛТД», 2009. – 355 с.
Водько М. П. Кримінально-правова регламентація протидії організованій злочинності : монографія / М. П. Водько, О. О. Подобний; МВС України. Одеса ДУВС. – Одеса : Юрид. літ., 2010. – 191 с.
Батиргареєва В. С. Рецедивна злочинність в Україні: соціально-правові та кримінологічні проблеми : монографія / В. С. Батиргареєва; Акад. прав. наук України. Ін-т вивчення проблем злочинності. – Х. : Право, 2009. – 574 с.
Андрушко А. В. Геронтологічна злочинність: кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання : монографія / А. В. Андрушко; за ред. В. М. Поповича. – Ужгород : Ліра, 2011. – 246 с.
Мицак Б. Ф. Попередження незаконного заволодіння транспортним засобом: монографія / Б. Ф. Мицак, В. П. Захаров; Львів. ДУВС. – Львів, 2010. – 367 с.
Женунтій В. І. Незаконне культивування наркотиковмісних рослин: кримінально-правовий та кримінологічний аспекти, запобігання : монографія / В. І. Женунтій, А. М. Бабенко; МВС України, Донецький юрид. ін-т Луганського ДУВС ім. Е. О. Дідоренка. – Донецьк : В-во «Вебер» Донецька філія, 2009. – 220 с.
Богатирьов І. Г. Кримінологічні засади запобігання злочинності у великому місті на регіональному рівні : монографія / І. Г. Богатирьов, М. Кисельов. – Бровари, 2010. – 159 с.
Колб О. Г. Організація індивідуального запобігання злочинам у кримінально-виконавчій установі : монографія / О. Г. Колб. – Луцьк, 2007. – 513 с.
Колб О. Г. Установа виконання покарань як суб’єкт профілактики злочинів : монографія / О. Г. Колб. – Луцьк : Вежа, 2006. – 462 с.
Кримінологічні та оперативно-розшукові засади запобігання злочинам і правопорушенням, що вчиняються персоналом виправних колоній : монографія / В. В. Коваленко, О. М. Джужа, О. Г. Колб та ін.; за ред. В. В. Коваленка. – К. : Атіка-Н, 2011. – 367 с.
Кримінологія : підручник / за заг. ред. Л. С. Сміяна, Ю. В. Нікітіна; МОН України. – К., 2010. – 495 с.
Кримінологія. Загальна та Особлива частини : підручник / МОН України. Нац. юрид. академія України ім. Я. Мудрого. За ред. В. В. Голіни. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Х. : Право, 2009. – 286 с.
Профілактика злочинів : підручник / МОН України, НАВС. О. М. Джужа, ред. В. В. Василевич, О. Ф. Гіда, В. В. Коваленко та ін. – К. : Атіка, 2011. – 719 с.
Кримінологічний довідник / за наук. ред. О. М. Бандурки; за заг. ред. О. М. Джужі, О. М. Литвинова; Кримінолог. асоціація України. – Київ-Харків, 2013. – 412 с.
Джужа О. М. Запобігання правопорушенням у місцях позбавлення волі : навч. посіб. / О. М. Джужа; ред. О. Г. Колб, В. В. Василевич; МОН України. – Луцьк, 2010. – 544 с.
Кубрак Р. Кримінологічна характеристика засуджених з психічними відхиленнями, які відбувають покарання у виправних колоніях / Р. Кубрак // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Львів, 2012. – Вип. 55. – С. 234–240.