Питання на іспит по психодіагностиці (ИПН)

Питання на іспит по психодіагностиці (ИПН) 14.11.2015 04:16

Питання на іспит по психодіагностиці (ИПН)

1. Визначити предмет та задачі психодіагностики як наукової галузі.
2. Опишіть основні види валідності та способи її встановлення.
3. Розкрийте внесок А.Біне в розвиток психодіагностики.
4. Розкрийте сутність донаукового періоду розвитку психодіагностики.
5. Поясніть сутність психодіагностики соціально обумовлених диспозицій.
6. Проаналізуйте вплив біологічних та соціальних факторів на інтелектуальні здібності.
7. Охарактеризуйте галузі використання психодіагностики як науки.
8. Дайте визначення конвергентному та дивергентному мисленню.
9. Розкрийте сутність поняття стандартизація психодіагностичних методик.
10. Проаналізуйте основні теорії структури інтелекту.
11. Розкрийте сутність підходів до класифікації психодіагностичних методик.
12. Дайте оцінку методів діагностики сімейних стосунків.
13. Охарактеризуйте нормативні настанови, які повинен знати розробник та користувач психодіагностичних методик.
14. Опишіть особливості розробки та застосування особистісних опитувальників.
15. Проаналізуйте основні методики, що використовуються для діагностики мотивації.
16. Проаналізуйте основні складності при дослідженні креативності.
17. Охарактеризуйте основні методики, які можна застосувати з метою діагностики самосвідомості.
18. Опишіть основні труднощі при дослідженні та тестуванні інтелекту.
19. Дайте визначення емоційній стійкості та опишіть методики, що її  вимірюють.
20. Розкрийте внесок Ф.Гальтона в розвиток психодіагностики.
21. Охарактеризуйте вербальні та невербальні тести інтелекту.
22. Проаналізуйте основні методики діагностики взаємовідносин між членами групи.
23. Охарактеризуйте основні особливості психодіагностики властивостей нервової системи.
24. Дати оцінку діагностиці індивідуально-особистісних властивостей, які впливають на міжособистісні стосунки.
25. Дайте визначення надійності та валідності психологічних тестів.
26. Охарактеризуйте основні особливості психодіагностики темпераменту.
27. Розкрийте внесок Дж. Кеттелла в розвиток психодіагностики.
28. Дайте оцінку психодіагностиці основних емоційних станів.
29. Проаналізуйте сутність проективного підходу в психодіагностиці.
30. Охарактеризуйте теоретичні аспекти діагностики особистості в системі суспільних відносин.
31. Опишіть основні ознаки проективних методик.
32. Охарактеризуйте особливості діагностика ціннісно-смислової сфери.
33. Проаналізуйте сильні сторони та недоліки проективних методик.
34. Визначити основні принципи проведення методики «Соціометрія».
35. Проаналізувати основні принципи психодіагностики самосвідомості.
36. Охарактеризувати діагностику комунікативних та організаторських здібностей.
37. Охарактеризувати основні етапи історії розвитку психодіагностики.
38. Визначити особливості діагностики нервово-психічної стійкості та стресостійкості.
39. Розкрити особливості психологічної діагностики батьківсько-дитячих стосунків.
40. Проаналізувати особливості діагностики самосвідомості та самоставлення.
41. Охарактеризувати психодіагностичне дослідження рис особистості.
42. Дати оцінку основним вимогам до адаптації зарубіжних тестів.
43. Розкрити сутність проблеми достовірності особистісних опитувальників.
44. Визначити особливості дослідження мотивації за допомогою проективних методик.
45. Розкрити призначення методики MMPI та особливості її застосування.

 

Задачі:

 

1. В якому порядку необхідно використовувати критерії математичної обробки для того, щоб провести кореляційний аналіз:

А. критерій Пірсона або Спірмена, потім критерій Манна-Уітні;

Б. критерій Колмогорова-Смірнова, потім Пірсона або Спірмена;

В. критерій Манна-Уітні, потім критерій Пірсона або Спірмена;

Г. критерій Пірсона або Спірмена, потім Колмогорова-Смірнова.

 

2. З якою метою використовують критерій Колмогорова-Смірнова?

 

3. Якщо показник значимості критерію Колмогорова-Смірнова більший 0,05 це свідчить про:

А. це ні про що не говорить;

Б. про те, що досліджувані показники мають нормальний розподіл;

В. про те, що досліджувані показники відхиляються від нормального розподілу;

Г. про прямі кореляційні зв’язки.

 

4. Якщо показник значимості критерію Колмогорова-Смірнова менший 0,05 це свідчить про:

А. це ні про що не говорить;

Б. про те, що досліджувані показники мають нормальний розподіл;

В. про те, що досліджувані показники відхиляються від нормального розподілу;

Г. про прямі кореляційні зв’язки.

 

5. Якщо за критерієм Колмогорова-Смірнова показники мають нормальний розподіл, то для знаходження кореляційних зв’язків необхідно використати:

А. критерій Пірсона;

Б. критерій Спірмена;

В. критерій t-Ст’юдента;

Г. критерій Манна-Уітні.

 

6. Якщо за критерієм Колмогорова-Смірнова показники мають відхилення від нормального розподілу, то для знаходження кореляційних зв’язків необхідно використати:

А. критерій Пірсона;

Б. критерій Спірмена;

В. критерій t-Ст’юдента;

Г. критерій Манна-Уітні.

 

7. Якщо за критерієм Колмогорова-Смірнова показники мають нормальний розподіл, то для знаходження відмінностей між групами у досліджуваних показниках необхідно використати:

А. критерій Пірсона;

Б. критерій Спірмена;

В. критерій t-Ст’юдента;

Г. критерій Манна-Уітні.

 

8. Якщо за Колмогоровим-Смірновим показники мають відхилення від нормального розподілу, то для знаходження відмінностей між групами у досліджуваних показниках необхідно використати:

А. критерій Пірсона;

Б. критерій Спірмена;

В. критерій t-Ст’юдента;

Г. критерій Манна-Уітні.

 

9. Для того, щоб став можливим регресійний аналіз спочатку треба провести:

А. кореляційний аналіз;

Б. порівняння середніх;

В. дисперсійний аналіз;

Г. порівняння двох незалежних вибірок.

 

10. Знаходження зв’язків між кількома перемінними здійснюється за допомогою критеріїв:

А. Пірсона та Спірмена;

Б. Пірсона та Манна-Уітні;

В. Спірмена та t-Ст’юдента;

Г. Мана-Уітні та t-Ст’юдента.

 

11. Яка різниця між використанням критерію t – Ст’юдента та Манна - Уітні?

А. різниці немає;

Б. критерій t – Ст’юдента використовується для знаходження різниці між групами у показниках, а критерій Манна-Уітні для знаходження кореляційних зв’язків;

В. один з них використовується для знаходження різниці між групами у показниках, а другий для знаходження нормального розподілу;

Г. критерій t – Ст’юдента використовується для знаходження різниці між групами у показниках при нормальному розподілі даних, а критерій Манна-Уітні для даних, що мають відхилення від норми.

 

12. Якщо показник значимості за критерієм Пірсона менший 0,05, а показник кореляції «– 0, 567» це свідчить про:

А. наявний зв'язок і кореляція має пряму взаємодію, що свідчить про те, що чим більший один показник, тим більший другий;

Б. зв’язку немає;

В. наявний зв'язок і кореляція має непряму взаємодію, що свідчить про те, що чим більший один показник, тим менший другий;

 Г. наявні відмінності між групами.

 

13. Прямі кореляційні зв’язки свідчать  про:

А. наявність відмінностей між групами;

Б. наявність кореляційного зв’язку - чим більший один показник, тим більший другий;

В. відсутність відмінностей між групами;

Г. наявність кореляційного зв’язку - чим більший один показник, тим менший другий.

 

14. Діапазон в якому знаходиться показник кореляції:

А. «0,01» – «0,05»;

Б. «-1» – «1»;

В. «0» –  «1»;

Г.  «-1» – «0».

 

15. Непрямі (обернені) кореляційні зв’язки свідчать  про:

А. наявність відмінностей між групами;

Б. наявність кореляційного зв’язку - чим більший один показник, тим більший другий;

В. відсутність відмінностей між групами;

Г. наявність кореляційного зв’язку - чим більший один показник, тим менший другий.

 

16. Якщо показник значимості за критерієм t – Ст’юдента менший за 0,05 це свідчить:

А. про наявність кореляційних зв’язків;

Б. про відсутність відмінностей між групами;

В. про відсутність кореляційних зв’язків;

Г. про наявність відмінностей між групами.

 

17. Проінтерпретуйте отримані кореляції:

а) коефіцієнт кореляції між рівнем особистісної тривожності та самооцінкою становить «-0,451», а його значимість р=0,012.

б) коефіцієнт кореляції між задоволеністю шлюбом та якістю життя становить 0, 562, а його значимість р=0,001.

 

18. Встановлювались відмінності між групами дівчат з русим волоссям та каштановим за рівнем інтелекту. Середній показник IQ в 1 групі (русе волосся) становить 107, в другій (каштанове волосся) – 98. Чи значима відмінність між групами, якщо значимість t-критерію Стьюдента р=0,326?

 

19. Встановлювалась відмінність між групами студентів-психологів та студентів-юристів за рівнем емпатії. Середній рівень емпатії по 1 групі становить 28,7, а по другій 17,4. Проінтерпретуйте отримані результати, якщо значимість t-критерію Стьюдента р=0,023.

 

20. Значимість критерію Мана-Уітні становить 0,112. Чи є відмінності між досліджуваним рівнем успішності у учнів 7-А та 7-Б класів?