|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Податкове право України
Податкове право України« Назад
Податкове право України 23.01.2016 03:20
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
Кафедра цивільного та господарського права
ПОДАТКОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
Навчально-методичний комплекс
Київ – 2013
УДК 351.72:336.22(477) ББК 67.302.23(4Укр) Обговорено і схвалено на засіданні кафедри Протокол № 1 від 19.09. 2013 р. Рецензенти: Севрюкова Інна Феліксівна – кандидат юридичних наук, доцент Нескороджена Лариса Леонідівна – кандидат юридичних наук, доцент
Укладач: Ісаєва Наталія Карлівна – кандидат юридичних наук, доцент
Податкове право України:Навчально-методичний комплекс // Укл. Н.К. Ісаєва. – К.: Національна академія управління, 2013. – 106с.
Навчально–методичний комплекс “Податкове право України” включає опис дисциплін, програму курсу (побудовану за змістовними модулями, плани семінарських занять, завданнями для самостійної роботи до змістовних модулів, список рекомендованих джерел, перелік тем курсових робіт та методичні рекомендації з їх написання, орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю. Тимчасове положення з впровадження рейтингово-модульної системи оцінювання студентів з урахуванням вимог Болонської декларації. Структура навчально–методичного комплексу відповідає програмі навчального курсу.
УДК 351.72:336.22(477) ББК 67.302.23(4Укр)
© Оригінал-макет, "Національної академії управління", 2013 ЗМІСТ
1. ПЕРЕДМОВА
Податкове право є сукупність фінансово-правових норм, які регулюють суспільні відносини по встановленню, стягненню у бюджети різних рівнів обов'язкових, індивідуально безеквівалентних платежів — податків. Податкове законодавство України дуже розгалужене, велике за обсягом і знаходиться в стані розвитку, що зумовлює його швидку зміну і наявність певних протиріч. Завдання і мета спецкурсу "Податкове право" для студентів юридичних факультетів — більш детальне і глибоке вивчення цього законодавства, вироблення аналітичного, системного підходу до його практичного застосування і вміння застосовувати у вирішенні конкретних ситуацій. Метою дисципліниє ознайомлення студентів із загальною, особливою та спеціальною частинами податкового права для набуття навичок практичного застосування норм податкового законодавства. Виховати у майбутніх спеціалістів у галузі фінансового права поваги до законів та неухильного виконання конституційного обов'язку по сплаті податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Особливістю вивчення курсу "Податкове право" є те, що ця галузь нещодавно кодифікована, проте Податковий кодекс України продовжує певною мірою доопрацьовуватись та вдосконалюватись та містить деякі суперечливі положення. На підставі чинного законодавства України в програмі значну увагу приділено питанням правової основи справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), дано загальну характеристику основних елементів податкового механізму. Завданням дисципліни є засвоєння студентами знань про: організаційно-правові основи податкової системи, поняття, предмет, систему та принципи податкового права, сутність та зміст податкових правовідносин, сутність та види податкових платежів, правове регулювання місцевого оподаткування, повноваження податкових органів, основні елементи податкового механізму, систему та повноваження органів державної податкової служби; формування у майбутніх спеціалістів умінь: швидко знаходити та правильно застосовувати потрібну норму чинного податкового законодавства, приймати практичні рішення відповідно до чинного податкового законодавства, надавати необхідну правову допомогу фізичним та юридичним особам з питань застосування чинного податкового законодавства. Студенти повинні знати: – нормативні акти з питань оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності; – повноваження податкових органів, які здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства, співпрацюючи з фінансовими та правоохоронними органами; – сутність та види найбільш поширених податкових платежів; особливості застосування законодавства при притягненні платників до відповідальності за порушення норм податкового законодавства. Студенти повинні вміти: – застосовувати отримані знання у практичній діяльності, у тому числі, при наданні юридичних консультацій суб'єктам господарської діяльності. Податкове право тісно повинно вивчатися після вивчення студентами дисциплін: конституційне права, фінансове право, адміністративне право, кримінальне право, цивільне право. Відокремлене вивчення податкового права є необхідним, оскільки майбутнім спеціалістам для роботи в органах державної податкової служби та інших державних органах чи комерційних структурах необхідна всебічна правова підготовка, знаним та розуміння основних нормативно-правових актів з питань оподаткування, вміння їх застосовувати в практичній діяльності. Навчально-методичний комплекс “Податкове право України ” включає опис дисциплін, програму курсу (побудовану за змістовними модулями, плани семінарських занять, завданнями для самостійної роботи до змістовних модулів, список рекомендованих джерел, перелік тем курсових робіт та методичні рекомендації з їх написання, орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю. Тимчасове положення з впровадження рейтингово-модульної системи оцінювання студентів з урахуванням вимог Болонської декларації. Структура навчально-методичного комплексу відповідає програмі навчального курсу.
Ухвалено: Вченою радою НАУ від 30 серпня 2012 року, протокол № _4__
2. Порядок оцінювання знань студентів
І. Загальні положення
1.1. Цей порядок запроваджується з метою удосконалення чинної технології оцінювання знань студентів та адаптації її до загальноєвропейський вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS).
1.2. Порядок розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового оцінювання знань студентів усіх форм навчання НАУ. Порядок спрямовано на ефективну реалізацію таких завдань:
- підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи, інтелектуальної напруги протягом усього періоду навчання, переорієнтація їхніх цілей з отриманням позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок; - систематизацію знань, усунення розбіжностей між завданнями модульного контролю та програмою дисциплін; - подолання елементів суб’єктивізму під час оцінювання знань; - розширення через систему творчих самостійних завдань можливостей для розвитку студентів, всебічного розкриття їх здібностей та підвищення ефективності освітньої діяльності викладацького складу; - оптимізація навчального процесу.
ІІ Принципи та організація поточного і підсумкового оцінювання знань студентів.
2.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточної успішності. Сумарна оцінка встановлюється від 0 до 100 балів. В залікову книжку виставляється сумарна оцінка за національною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) та оцінка за шкалою ECTS ( A, B, C, D, E, FX,F). 2.2. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю та на іспиті. На іспиті оцінюванню підлягають: - володіння ключовими теоретичними знаннями про об’єкт дисципліни; - здатність творчо мислити та синтезувати знання; - уміння використовувати знання для розв’язання практичних завдань. 2.3. Максимально можлива оцінка за знання програмового матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам і складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за іспит. За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів і за іспит 50 балів. 2.4. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів (50 балів максимум) є: - відвідування студентами лекцій та їх підготовка до лекцій в системі випереджувального навчання та проведення проблемних лекцій; - робота студентів на семінарських та практичних заняттях, їх активність, виконання завдань згідно планів занять; - виконання модульних контрольних робіт. Під час виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають і рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах, активність в обговоренні питань, що внесені на семінарські заняття, результати виконання і захисту лабораторних робіт, участь у дискусіях, ділових іграх. Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе, конспектів навчальних та наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні завдання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів). При визначенні кількості модульних робіт слід враховувати, що один кредит містить 36 годин і має завершуватись модульним контролем. Викладачі повинні завчасно довести до відома студентів терміни та зміст контрольних завдань. 2.5. Структура поточної успішності (50 балів). а) відвідування лекцій та підготовка до них - 10 балів б) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях – 0-30 балів; в) виконання завдань для самостійної роботи – 0-10 балів; г) виконання 2-х модульних контрольних робіт – 0-20 балів. д) студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, можуть присуджуватися додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів. Додатково 20 балів студент може отримати виконавши творчі завдання. 2.6. Оцінки за різні види поточної роботи студентів фіксуються викладачами в журналах академічних груп. На останньому семінарському занятті сумарна оцінка в балах (від 0 до 50) за результатами всіх видів поточної успішності записується у відомість у графі «поточна успішність». 2.7.Результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-50 балів.
Шкала оцінювання екзаменаційних завдань
Якщо на екзамені відповідь студента оцінена менше 35 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, набрані бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, а вона включає лише оцінку за поточну успішність. У відомості записується сумарна оцінка за результатами поточної успішності та іспиту, яка виставляється в залікову книжку студента та додаток до диплому про освіту. 2.8. Поточна успішність з навчальних дисциплін, що підлягає контролю у формі диференційованого заліку оцінюється за шкалою 50 балів. Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 35 балів, він отримує оцінку «не зараховано». У разі невиконання окремих завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом начальника навчального відділу виконати їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач. 2.9. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання можуть бути: домашні письмові роботи з дисциплін, різні індивідуальні завдання, контрольні роботи, відображені у робочій програмі, вони оцінюються за шкалою 0-50 балів. Іспит оцінюється за шкалою 0-50 балів. ІІІ. Шкала оцінювання: національна та ECTS
Затверджено: Перший проректор ВНЗ «Національна академія управління» д.ю.н., професор Матвійчук В.К. __________________ 19.09.2013 р.
ВНЗ «Національна академія управління»
ПОДАТКОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ 3. ПРОГРАМА нормативної навчальної дисципліни підготовки бакалавра
Галузь знань 0304 “Право” Напрям підготовки 6.030401 “Правознавство” Освітньо – кваліфікаційний рівень «бакалавр»
Київ-2013
Розробники програми: Ісаєва Наталія Карлівна – кандидат юридичних наук, доцент
Завідувач кафедри докт. юрид. наук, професор Матвійчук В.К.
Затверджено та схвалено вченою радою академії до друку, протокол № 1 від 12 вересня 2013 р.
Декан юридичного факультету канд. юрид. Наук, доцент Нікітін Ю.В.
3. ПРОГРАМА КУРСУ Змістовний модуль І.
Тема 1. Податкове право та податкові правовідносини. Правове регулювання податкової системи України. Податкова політика. Поняття оподаткування, його значення. Сутність оподаткування. Принципи оподаткування. Поняття податку в широкому та вузькому розумінні. Специфічні юридичні ознаки податку. Поняття "податок", "збір", "мито". Відмінність податку від інших загальнообов'язкових внесків до бюджетів та державних цільових фондів. Поняття функцій податку. Основні та додаткові функції податку. Класифікація податків за формою оподаткування, за критерієм платника податків, за характером використання, за строком стягнення, за економічним змістом, за спрямованістю, за порядком введення та територією справляння, за джерелами сплати податку. Історичний розвиток системи податків, її законодавче закріплення. Передумови виникнення податкових механізмів. Періоди розвитку оподаткування та їх характеристика. Історичний розвиток системи податків в Україні. Значення елементів податку їх види. Основні та додаткові елементи податку. Поняття суб'єкта оподаткування, платника податків, їх види. Поняття представництва у податковому праві та його види. Поняття предмета, об'єкта оподаткування, джерела сплати податку. Види об'єктів оподаткування. Податкова база. Поняття масштабу податку, одиниці оподаткування, податкової бази. Методи обчислення та способи визначення податкової бази. Поняття ставки податку та її види. Класифікація ставок податку за ступенем податкового тиску на платника, за методом встановлення, за змістом, за формою стимулювання платника. Поняття методу оподаткування та його види. Поняття податкових пільг та їх значення. Види податкових пільг: вилучення, знижки, податковий кредит. Форми податкових пільг. Поняття обчислення податку. Способи обчислення податку. Поняття сплати податку та порядку сплати податку. Способи сплати податків. Поняття податкового періоду та його види. Поняття строку сплати податку. Порядок надання органами державної податкової служби України відстрочок і розстрочок сплати податків. Предмет та метод правового регулювання. Співвідношення податкового права з іншими галузями права. Принципи податкового права. Поняття системи податкового права та системи податкового законодавства. Поняття податкового закону та його види. Поняття джерел податкового права. Класифікація джерел податкового права за владно-територіальним принципом, за характером правових норм, за особливостями правового регулювання. .Поняття Податкового кодексу його структура. Поняття подвійного оподаткування та його види. Методи усунення подвійного оподаткування. Характеристика методів усунення подвійного оподаткування в Україні. Поняття та види податкових міжнародно-правових договорів. Поняття міжнародного податкового права та його цілі. Поняття міжнародних договорів з питань оподаткування та їх види. Поняття податкових правовідносин, їх особливості. Характеристика змісту податкових правовідносин, їх об'єкт, суб'єкт, права та обов'язки учасників, підстави виникнення, зміни та припинення. Класифікація податкових правовідносин залежно від функцій права, за характером податково-правових норм, залежно від особливостей об'єкта податкових правовідносин, за етапами застосування податків, залежно від їх учасників. Поняття норм податкового права, їх специфічні особливості. Види податкових норм. Структура норм податкового права. Поняття дії податкових норм у просторі, у часі та за колом осіб. Поняття податкової системи, її особливості. Елементи податкової системи. Принципи побудови податкової системи. Характеристика податкової системи України. Принципи побудови податкової системи України, Принципи побудови системи оподаткування. Співвідношення понять "податкова система" та "система оподаткування". Поняття встановлення, введення, скасування податків. Випадки скасування податків. Поняття податкової політики та її аспекти. Характеристика податкової політики України на сучасному етапі.
Тема 2. Оподаткування юридичних осіб в Україні: особливості оподаткування прибутку підприємств, особливості правового режиму непрямих податків. Особливості оподаткування прибутку підприємств: платники податку, об'єкт оподаткування. Порядок визначення доходів та їх склад. Доходи, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування. Порядок визнання доходів. Склад витрат та порядок їх визнання. Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Особливості визнання витрат подвійного призначення. Особливості визначення складу витрат платника податку в разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями. Особливості визначення складу витрат на виплати фізичним особам згідно з трудовими договорами та договорами цивільно-правового характеру. Особливості віднесення до складу витрат сум внесків на соціальні заходи. Об'єкти амортизації. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів. Методи нарахування амортизації. Визначення вартості об'єктів амортизації. Облік операцій із землею та її капітальним поліпшенням. Амортизація витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин. Податкова база. Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів. Ставки податку. Порядок обчислення податку. Оподаткування операцій особливого виду. Звільнення від оподаткування. Особливості оподаткування виробників сільськогосподарської продукції. Особливості оподаткування страховика. Оподаткування неприбуткових установ та організацій. Особливості оподаткування прибутку підприємств, отриманого у зв'язку із впровадженням енергоефективних технологій. Безнадійна та сумнівна заборгованість. Особливості оподаткування нерезидентів. Спеціальні правила. Поняття непрямих податків. Види непрямого оподаткування. Поняття доданої вартості та порядок її утворення. Поняття та сутність податку на додану вартість. Особливості оподаткування ПДВ за Податковим кодексом України. Платники податку. Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку. Добровільна реєстрація платників податку. Порядок реєстрації платників податку. Анулювання реєстрації платника податку. Визначення об'єкта оподаткування. Місце постачання товарів та послуг. Дата виникнення податкових зобов'язань. Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг. Особливості визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг в окремих випадках. Порядок визначення бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України, послуг, які поставляються нерезидентами на митній території України. Особливості визначення бази оподаткування для готової продукції, виготовленої з використанням давальницької сировини нерезидента, у разі її постачання на митній території України. Особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту). Розміри ставок податку. Операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою. Операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою. Операції, що не є об'єктом оподаткування. Операції, звільнені від оподаткування. Податковий кредит. Пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Податкова накладна. Звітні (податкові) періоди. Порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом. Порядок оподаткування ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземним замовником та вивезення виробленої з неї готової продукції. Порядок оподаткування вивезення з митної території України давальницької сировини українського замовника та ввезення виготовленої з неї готової продукції. Особливості оподаткування операцій при переміщенні товарів через митний кордон України. Порядок оподаткування туристичних послуг. Оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України. Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. Спеціальний режим оподаткування діяльності щодо виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату. Особливості оподаткування операцій, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Особливості правового режиму акцизного податку. Платники податку. Об'єкти оподаткування. База оподаткування. Підакцизні товари та ставки податку. Дата виникнення податкових зобов'язань. Порядок обчислення податку з товарів, вироблених на митній території України. Порядок обчислення податку з товарів, які ввозяться на митну територію України. Порядок обчислення податку в разі тимчасового ввезення на митну територію України та переміщення через митну територію України транзитом підакцизних товарів. Особливості обчислення податку за адвалорними ставками. Особливості обчислення податку з тютюнових виробів. Порядок і строки сплати податку. Складення та подання декларації з акцизного податку. Контроль за сплатою податку. Особливості оподаткування алкогольних напоїв. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Ввезення на митну територію України імпортних алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Контроль за надходженням податку з алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Особливості оподаткування деяких підакцизних товарів залежно від напряму його використання. Акцизні склади.
Тема 3. Правове регулювання оподаткування фізичних осіб. Спрощена система оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності. Особливості правового режиму оподаткування фізичних осіб. Податок з доходів фізичних осіб: правова регламентація за Податковим кодексом України. Платники податку. Об'єкт оподаткування. База оподаткування. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Податкова знижка. Ставки податку. Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету. Перерахунок податку та податкові соціальні пільги. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів. Особи, відповідальні за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) податку до бюджету. Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна. Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна. Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав. Визначення суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом з метою нарахування податкової знижки. Забезпечення виконання податкових зобов'язань. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації). Поняття та сутність спрощеної системи оподаткування. Види спрощених систем оподаткування, що застосовуються в Україні. Спрощена система оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, її правове регулювання. Поняття суб'єктів малого підприємництва та особливості їх оподаткування в Україні. Поняття єдиного податку. Умови та порядок переходу на сплату єдиного податку малого підприємництва. Суб'єкти малого підприємництва, які можуть перейти на сплату єдиного податку. Особи, що не можуть перейти на спрощену систему оподаткування обліку та звітності. Процедура переходу на сплату єдиного податку. Ставки єдиного податку. Податки від яких звільняються особи, що перейшли на спрощену систему оподаткування обліку та звітності. Строки сплати єдиного податку. Порядок розподілу органами Держказначейства сум єдиного податку між бюджетами та позабюджетними цільовими фондами. Порядок ведення книг обліку доходів та витрат. Розрахунок суми єдиного податку. Звіт суб'єкта малого підприємництва – платника єдиного податку. Особливості застосування фіксованого сільськогосподарського податку до сільськогосподарських товаровиробників. Платники, об'єкт оподаткування та ставки податку. Порядок нарахування та сплати податку. Умови та порядок переходу на сплату фіксованого податку. Особи, які не можуть перейти на сплату фіксованого податку. Порядок нарахування та сплати податку.
Тема 4. Митні платежі. Поняття митних платежів. Види мита: державне мито та мито, що стягується при переміщенні товарів через митний кордон України. Мито, що стягується при переміщенні товарів через митну територію України. Поняття та специфіка мита. Загальні та особливі види мита. Платники мита. Поняття державного мита та його правове регулювання. Платники, об'єкт оподаткування та ставки державного мита. Порядок нарахування та сплати державного мита. Поняття митної вартості, як об'єкта оподаткування мита. Величини, що включаються до митної вартості. Порядок визначення митної вартості. Ставки мита та їх види. Поняття та значення Єдиного митного тарифу України. Значення країни походження товару при оподаткуванні митом. Порядок нарахування та сплати мита. Пільги при оподаткуванні митом. Пільги при оподаткуванні державним митом.
Тема 5. Податкові органи України. Організація податкового контролю. Поняття та види податкових органів. Податкові органи у широкому та вузькому розумінні. Безпосередньо податкові та опосередковано податкові органи. Поняття та особливості податкового контролю. Зміст, завдання, методи податкового контролю. Види податкового контролю. Поняття податкових перевірок. Класифікація податкових перевірок за формою проведення, за якістю, за терміновістю, за ступенем охоплення, за способом встановлення дійсності. Характеристика податкових перевірок передбачених чинним законодавством. Порядок проведення податкових перевірок та оформлення їх результатів. Порядок проведення виїзних перевірок. Випадки та порядок складання акту перевірки та довідки, їх зміст. Законодавче забезпечення захисту прав та законних інтересів платників податків. Поняття адміністративного та судового оскарження. Порядок розгляду податковими органами скарг та заяв платників податків і прийняття рішень за ними. Система органів державної податкової служби України (ДПС). Завдання органів ДПС. Підпорядкування та керівництво органами ДПС. Функції ДПА України. Функції ДПА обласного рівня. Функції ДПІ. Права органів ДПС. Посадові особи органів ДПС та особливості проходження ними служби. Обов'язки і відповідальність посадових осіб органів ДПС. Соціальне забезпечення посадових осіб органів ДПС. Завдання податкової міліції (ПМ). Склад ПМ. Повноваження ПМ. Права податкової міліції щодо здійснення оперативно-розшукової діяльності. Права податкової міліції згідно із Законом «Про міліцію". Особливості проходження служби в податковій міліції. Правовий і соціальний захист посадових осіб органів податкової міліції. Випадки вилучення органами ДПС документів та їх правове забезпечення. Особи, що можуть бути присутніми при вилученні документів. Порядок вилучення документів. Порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (адміністративне оскарження). Правове регулювання обліку платників органами ДПС. Види реєстрів платників податків, що ведуть податкові органи. Поняття великих платників податків та порядок їх обліку. Порядок взяття на облік та зняття з обліку юридичних осіб та їх філій. Особливості обліку фізичних осіб – СПД органами ДПС. Порядок обліку фізичних осіб — платників податків. Порядок передачі матеріалів органам податкової міліції для розшуку платників податків. Проблеми модернізації органів ДПС України.
Тема 6. Відповідальність за порушення податкового законодавства. Способи забезпечення виконання платниками податкового зобов’язання. Поняття відповідальності, її види та підстави застосування. Поняття податкового правопорушення. Ознаки податкових правопорушень: суспільна небезпека; протиправність; винність; караність. Склад податкових правопорушень: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; суб'єктивна сторона. Класифікація податкових правопорушень залежно від: характеру санкцій та галузей права, що регулюють податкові правовідносини; ступеня суспільної небезпеки; суб'єкта відповідальності; об'єкта правопорушення. Поняття фінансово-правової відповідальності у податковому праві її особливості. Види фінансової відповідальності за порушення норм податкового законодавства. Порядок застосування фінансової відповідальності органами ДПС. Поняття адміністративної відповідальності за податкові правопорушення та її правове регулювання. Види проступків та адміністративних стягнень у сфері оподаткування. Повноваження та порядок органів ДПС щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення. Поняття кримінальної відповідальності у сфері оподаткування. Види податкових злочинів. Компетенція слідчих податкової міліції щодо проведення досудового слідства. Поняття гарантій виконання зобов'язань у податковому праві їх види. Відмінність способів забезпечення виконання зобов'язань у податковому та цивільному праві. Поняття податкової застави. Підстави виникнення права податкової застави. Об'єкта, що не можуть бути предметом податкової застави. Пріоритети права податкової застави. Обмеження операцій із активами, що перебувають у податковій заставі. Звільнення майна від податкової застави. Поняття податкової поруки та особливості її оформлення. Порядок реєстрації договору податкової поруки. Порядок стягнення податкової заборгованості за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі. Особливості задоволення вимог кредитора-держава у податкових правовідносинах. Порядок визначення переліку, опису, оцінювання та реалізації активів. Поняття адміністративного арешту активів. Повний та умовний арешти активів платника. Випадки застосування адміністративного арешту активів. Документальне оформлення процесу застосування адміністративного арешту активів. Продовження та зупинення адміністративного арешту активів платника. Поняття податкових повідомлень, їх правове регулювання. Види податкових повідомлень. Поняття податкового повідомлення-рішення та випадки його направлення платнику. Особливості використання податкових повідомлень органами ДПС. Поняття податкової вимоги. Порядок направлення податкових вимог платникам. Перша та друга податкові вимоги, їх зміст та особливості використання. Поняття податкового компромісу та порядок його застосування. Правові підстави стягнення податкової заборгованості через суд. Порядок звернення органами ДПС із позовними заявами до суду (господарського суду) про стягнення податкової заборгованості платників.
Затверджено: Перший проректор ВНЗ «Національна академія управління» д.ю.н., професор Матвійчук В.К. __________________
ВНЗ «Національна академія управління» Кафедра цивільного та господарського права
4. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ПОДАТКОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
Галузь знань 0304 “Право” Напрям підготовки 6.030401 “Правознавство” Юридичний факультет
Київ-2013
Робоча програма з дисципліни «ПОДАТКОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ» для студентів за напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство»
Розроблено та внесено: на засідання кафедри цивільного та господарського права, протокол № 1 від 09 вересня 2013 р.
Розробники програми: Ісаєва Н.К.., канд. юрид.наук, доцент. Завідувач кафедри докт. юрид. Наук, професор Матвійчук В.К.
Затверджено та схвалено радою юридичного факультету, протокол № 1 від 12 вересня 2013.
Декан юридичного факультету канд. юрид. наук, доцент Нікітін Ю.В.
5. ОПИС ДИСЦИПЛІНИ Дисципліна: «Податкове право України»
Податкове право є важливою дисципліною, яка передбачає поглиблене вивчення основних законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють сферу податкових відносин в державі, враховуючи надзвичайно великий обсяг чинного податкового законодавства та значний масив підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють сферу оподаткування. Дана дисципліна розрахована на поглиблення знань, отриманих в курсі фінансового права і детальне вивчення податкового законодавства. Тематика лекцій та семінарських занять розрахована на поглиблене засвоєння положень законів та підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють відносини в податковій сфері: – повноваження державних органів, органів місцевого самоврядування в бюджетній сфері; – права і обов’язки платників податків в контексті Податкового кодексу України; – правове регулювання податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які справляються в державі; – особливості оподаткування окремих видів діяльності фізичних та юридичних осіб в Україні. Вивчення курсу «Податкове право України» передбачає засвоєння теоретичного матеріалу, наукових першоджерел, присвячених даній проблематиці. Головним завданням при вивченні дисципліни є опанування науковою методологією та застосування її при аналізі законодавства, що регулює сферу оподаткування. Як вже зазначалося, вивчення курсу «Податкове право України» базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні курсу: «Фінансове право», є логічним продовженням поглибленого вивчення теорії податкового права та податкового законодавства України. Особлива увага приділяється проблемам застосування відповідальності в податковій сфері, співвідношення різних заходів впливу з боку державних органів на платників, що порушують чинне податкове законодавство України.
6. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Модуль 1.
Змістовний модуль 1. Податок як економіко-правова категорія. Правове регулювання податкової системи України. Особливості оподаткування юридичних та фізичних осіб. Організація податкового контролю. Відповідальність за порушення податкового законодавства.
7. МЕТОДИ НАВЧАННЯ Методи навчання (гр. methodos – шлях пізнання, спосіб знаходження істини) – це впорядковані способи взаємопов'язаної, цілеспрямованої діяльності викладача й студентів, спрямовані на ефективне розв'язання навчально-вихових завдань. Вони реалізуються через систему способів і прийомів та засобів навчальної діяльності. Прийоми навчання – це складова методу, конкретні дії викладача і студента, спрямовані на реалізацію вимог тих чи інших методів. Засоби навчання - це різноманітні навчальні обладнання, що використовуються в системі пізнавальної діяльності (книги, письмове приладдя, лабораторні обладнання, технічні засоби тощо). При викладенні курсу «Податкове право України» використовуються наступні методи навчання: 1) методи навчання за джерелами передачі і сприйняття інформації. За цією класифікацією виділяються методи: словесні, наочні, практичні, роботи з джерелами (книгою), відеометод. Словесні методи: розповідь, бесіда, лекція. Розповідь – це монологічний виклад навчального матеріалу. При викладенні цього курсу цей метод використовується рідко. Як правило, вона містить міркування викладача, аналіз фактів, подій, прикладів, тобто поєднується з поясненням матеріалу, який вивчається (для створення в уяві певного образу). Пояснення – вербальний метод навчання, за допомогою якого викладач розкриває сутність певного явища (наприклад, злочину і покарання), закону, об'єктивної сторони злочину. Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду студентів (досвід студентів з певної галузі знань). Лекція – це метод, за допомогою якого викладач у словесній формі розкриває сутність наукових понять, явищ, процесів, логічно пов'язаних , об'єднаних загальною темою. Наочні методи: демонстрація, ілюстрація – це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у натурі, динаміці. Ілюстрація – метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення (малюнки, схеми, графіки, статистика тощо). Практичні методи : вправи, практичне заняття, рольова гра. Вправи. Суть методу полягає в тому, що студенти виконують багаторазові дії, тобто тренуються у застосуванні засвоєного матеріалу на практиці (наприклад, у роботі «Юридичної клініки », під час рольових або ділових ігор тощо. Практична робота спрямована на використання набутих знань у вирішенні практичних завдань із збірників завдань і практикумів. Робота з книгою є одним з найважливіших методів навчання. Головна перевага методу полягає в тому, що студент має можливість багаторазово обробити навчальну інформацію в доступному для нього темпі та в зручний час (підручник, навчальний посібник, монографія, стаття тощо). Структурний метод навчання за характером логіки пізнання: аналітичний метод, індуктивний метод, дедуктивний метод, продуктивний метод. Аналітичний метод передбачає мисленнєвий або практичний розпад цілого на частини з метою вивчення їх суттєвих ознак (наприклад, склад злочину, елементи складу злочину тощо). Індуктивний метод – це шлях вивчення явищ від одиничного до цілого (наприклад, ознак злочину для розуміння поняття злочину). Дедуктивний метод базується на вивченні навчального матеріалу від загального до окремого, одиничного (наприклад, загальний об'єкт злочину, потім родовий і нарешті безпосередній об'єкт злочину тощо). Методи навчання за рівнем самостійної розумової діяльності : репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький. Репродуктивний метод. Він має такі ознаки: 1) знання студентам пропонуються в готовому вигляді; 2) викладач не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх; 3) студенти свідомо засвоюють знання, розуміють їх і запам'ятовують; 4) міцність засвоєння забезпечується багаторазовим їх повторенням (знань). Метод проблемного викладу знань є перехідним від виконавчої до творчої діяльності (викладач створює проблемну ситуацію і пропонує студентам її розв’язати). Частково-пошуковий метод включає студентів у пошук шляхів, прийомів і засобів розв'язання пізнавального завдання. Дослідницький метод спрямований на включення студентів у самостійне розв'язання пізнавального завдання (без повідомлення знань).
8. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 5 вересня 1996 року за № 1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління” одним з видів навчальних занять є семінарське заняття. Семінарське заняття проводиться у відповідності з програмою, тематичним планом податкового права України згідно з розкладами навчальних занять з тем, що вказані в робочих навчальних програмах і планах семінарських занять. Семінарське заняття проводиться з широким використанням чинного податкового законодавства і рекомендованих джерел. Цей вид занять є засобом розвитку у студентів, культури наукового мислення, а також призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання. Семінарське заняття являє собою групове заняття, яке проводиться під керівництвом викладача, як правило, після прочитаної лекції з відповідної теми курсу і самостійної підготовки студентів групи. Це форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарське заняття - це завжди безпосереднє контактування зі студентами встановлення довірливих відносин, продуктивне педагогічне спілкування. Викладачі формуючи атмосферу творчої роботи, орієнтують на виступи за характером оцінки, дискусії, співвідносячи їх із простим викладом вивчених та підготовлених тем, заслуховуванням рефератів. Викладач дає установку на прослуховування або акцентує увагу студентів на оцінці та обговоренні, залежно від тематики та ситуації. Враховуючи все це, викладач керує дискусією та розподілом ролей. Невпевненим студентам пропонуються окремі полегшені питання, які дають можливість виступити та відчути психологічний стан успіху. Основними завданнями семінарського заняття є можливість: - розвивати пізнавальну активність і самодіяльність, уміння творчо застосовувати матеріал лекцій; - поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення предмета; - сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати свої думки, слухати один одного, продуктивно критикувати. Семінарські заняття виступають також засобом перевірки розвитку і закріплення навичок самостійної роботи, що є однією з найважливіших форм навчальної роботи студентів та сприяють вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі, привчають систематичному, планомірному засвоєнню навчального матеріалу, монографічної та іншої літератури, законодавства та підзаконних нормативних актів. Відповідно до завдань, змісту в сучасних вищих навчальних закладах поширені семінарські заняття трьох типів:
- фронтальне семінарське заняття, що передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями; - семінарське заняття з підготовленими доповідями, що передбачає проведення роботи стосовно - декількох доповідей. Головна увага – підготовка самої доповіді та співдоповіді, інші учасники семінарського заняття вивчають основні джерела за обраною проблемою; - комбіноване - співвідносить комбіновані форми роботи, тобто частина питань розробляється всіма учасниками, решта - підготовка доповідей та повідомлень. Крім цього існує класифікація поділу семінарських занять залежно від ролі, яку вони відіграють в навчально-виховній роботі вищого навчального закладу, і завдань, що ставляться перед ними, на такі групи (види): - сприйняття поглибленого вивчення певного систематичного курсу - пов’язаний неподільно з лекціями з того чи іншого курсу. З кожної теми студенти мають можливість прослухати не лише лекції викладача, а й самостійно попрацювати над літературою чи іншими навчальними матеріалами. В результаті проведення таких семінарських занять студенти можуть прочитати й законспектувати твори, передбачені для вивчення, осмислити ті питання, які ставляться викладачами на лекціях і виносяться на семінарські заняття, підготувати реферати чи виступи і доповісти їх ними на заняттях. Рівень засвоєння навчального матеріалу студентами, цих предметів значно вищий, ніж з тих, де таких семінарів не передбачено; - вивчення окремих основних або найважливіших тем курсу до них відносять ті, що не пов'язані з усіма лекціями курсу. Вивчення деяких дисциплін передбачає в основному лекції і самостійну роботу студентів. Семінарські заняття проводяться з найважливіших тем. 3. Спецсемінар. Спецсемінар дослідницького характеру з незалежною від лекцій тематикою - присвячений більш ґрунтовному вивченню тієї чи іншої наукової проблеми і тому має дослідницький характер. Вони проводяться на старших курсах і мають на меті ширше залучати студентів до науково-дослідницької роботи кафедр і вузу в цілому. Основне, чого набувають студенти на цих семінарських заняттях, - це уміння проводити наукові дослідження з тих чи інших актуальних проблем. Практикується на старших курсах із фахових навчальних дисциплін та дисциплін спеціалізації. Він покликаний поєднувати теоретичну підготовку майбутніх фахівців з їх участю в науково-дослідній роботі. За дидактичної метою семінари поділяються на заняття по:
За методикою проведення розрізняють:
Перелік тем практичного заняття визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті. Під час проведення практичного заняття група може бути поділена на підгрупи. Структура практичного заняття:
Різновиди занять залежать саме від практичної частини. Це може бути вирішення задач, виконання вправ, спостереження, експерименти. Слід організовувати практичні заняття так, щоб студенти постійно відчували ускладнення завдань, які виконуються, були зайняті творчою роботою, пошуками правильних і точних рішень. Велике значення мають індивідуальний підхід і педагогічне спілкування. При розробці завдання і плану заняття викладач повинен враховувати рівень підготовки кожного студента і виступати в ролі консультанта, не принижуючи самостійності та ініціативи студента.
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Загальна підготовка до практичних занять передбачає визначення їх тематики, розробку планів занять, визначення мінімуму обов'язкової для вивчення літератури, методичних рекомендацій. Проведення практичних занять базується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; комплекти завдань різної складності для роботи з ними на занятті. Підготовка до практичного заняття проводиться поетапно: 1 етап - визначення цілі: - формування конкретних (окремих) навичок і умінь;
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Надані відомості щодо класифікації семінарських занять повинні зорієнтувати викладача у найперших кроках щодо його підготовки. Адже весь подальший хід роботи залежатиме від того, якого типу семінарське заняття він буде проводити. Підготовка до семінарського заняття поділяється також на попередню та безпосередню. Попередня підготовка включає збір матеріалів по темі, розробку плану заняття, розробку методичних рекомендацій для проведення заняття; безпосередня - відвідування лекцій по темі семінарського заняття чи ознайомлення з її текстом; опрацювання літератури і нормативних документів, підготовку плану-конспекту і дидактичних матеріалів. У плані вказується тема, мета, завдання вивчення навчального матеріалу, питання для обговорення, література (обов'язкова та додаткова). Якщо семінарське заняття формулюється у вигляді доповідей, то формулюються теми, до яких додається основна література для ознайомлення кожного учасника заняття. При проведенні комбінованого семінарського заняття визначаються питання для фронтального вивчення та розробляються теми рефератів. За наявності навчально-методичних комплексів необхідність в останніх видах роботи відпадає, тому що учасники семінару працюють відповідно до розробок кафедри. Отже, алгоритм підготовчої роботи викладача до семінару може виглядати так:
3. Розробити план проведення семінарського заняття, що включає послідовне викладення в тезисній формі основних положень теми;
7. Особливо спрогнозувати все те, що, як правило, викликає певні 8. Розподілити всі елементи семінарського заняття за часом.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Успіх семінарських занять значною мірою залежить від їх раціональної організації та активних методів проведення: - тематичні дискусії та диспути; - колективний пошук відповідей і ролей; - бесіда і вільний обмін думками; - інформація про конструктивні пропозиції слухачів (курсантів, - ігрове проектування. Крім організаційних моментів, важливу роль відіграє методика проведення семінарських занять. Основними методами проведення є розповідь викладача (вступне і заключне слово), а також бесіда, ілюстрації і демонстрації, екскурсії. Звичайно, всі вони використовуються не ізольовано, а в єдності. Не існує жодного семінарського заняття, яке б проводилось одним методом. На кожному з них застосовуються різні методи, хоч один з них може бути і домінуючим. Основною складовою частиною більшості семінарських занять є виступи студентів. А ці виступи можуть бути у вигляді розповіді (інколи включають елементи лекції), ілюстрації і демонстрації. Після виступу студента розгортається бесіда, в якій бере участь як доповідач, так викладач і студенти. Під час проведення семінарських занять викладач:
Семінарське заняття є концентрованим проміжним підсумком всієї навчальної роботи на кафедрах, тому що проведення її на високому теоретичному і методичному рівнях значною мірою обумовлено:
З . Педагогічною майстерністю викладача. 4. Організацією на кафедрі та факультеті самостійної роботи студентів постановкою консультаційної роботи на кафедрі і діяльністю навчальних кабінетів. Під час проведення семінарського заняття слід виділяти і тримати під увагою такі основні компоненти:
Студенти під час семінару можуть виступати з рефератами. Кожний доповідач повинен викласти зміст реферату усно за 10-15 хв. Студенти та викладач ставлять запитання, а виступаючі на них відповідають. Після цього виступають рецензенти від студентів, що попередньо ознайомились із текстами рефератів. Подальший перебіг семінарського заняття передбачає виступи студентів, які зобов'язані висловити свою думку про реферат, про виступи товаришів, викласти суть однієї з проблем, винесених на розгляд на семінарське заняття. Виступ студентів не бажано переривати або виправляти. Робити це можна лише у разі грубих помилок. Після виступу можна ставити запитання. В кінці заняття керівник підводить підсумки, дає оцінку виступів (якщо цього не було зроблено при обговоренні кожного питання) та настанови щодо підготовки до наступних занять. Отже, хід семінарського заняття та його структура за традиційною методикою викладання може визначатися наступним чином:
Загальну схему проведення семінарських занять залежно від мети, яку викладач перед собою ставить, можна представити так: Заняття - вивчення нових знань:
Заняття - поглиблення знань та їх систематизація:
Заняття - формування самостійної діяльності:
Заняття проблемне (використання знань в неадекватних обставинах):
Заняття - формування вмінь і навичок:
Крім того, можуть також проводитися заняття закріплення вмінь і навичок; перевірки знань, умінь і навичок; комбіноване заняття, що включає в себе набуття і відпрацювання практичних навичок: - ігрових (ділова гра, розігрування ролей, ігрове проектування); - неігрових (аналіз конкретних ситуацій, індивідуальний тренаж, імітаційні вправи). Останнім часом у методиці проведення семінарських занять застосовується багато різноманітного, практично використовуються різні варіанти їх проведення. Частіше всього це семінарські заняття із заздалегідь підготовленими доповідями. Також застосовуються виступи спеціальних опонентів за доповідями рецензентів, співдоповідачів. В обговоренні доповідей беруть участь усі студенти групи. Таким чином, викладач має можливість краще оцінити ступінь розвитку пізнавальних здібностей та самостійності студента-доповідача, наявність творчого підходу до роботи. Інші учасники отримують цікаву нову інформацію протягом заняття, яка стимулює їх мислення, бажання приймати участь в обговоренні, керівник заняття (викладач) повинен мати обов'язково додаткові питання або вміти підготувати їх, зорієнтувавшись і ході виступів, помічаючи найбільш проблемні та цікаві моменти, які ведуть до подальшої дискусії. Слід уникати стандартизації семінарських занять, більше урізноманітнювати їх, активізувати пізнавальну діяльність студентів як під час самостійної підготовки, так і на самих заняттях. Типовими помилками при проведенні семінарських занять є:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Практичне заняття проводиться на підставі методичних рекомендацій по проведенню практичних і лабораторних занять, згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року ;за №.1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління”. Практичне заняття є формою навчального заняття, де викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно до сформульованих завдань. Проводяться в аудиторіях або навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичні заняття – найбільш поширена форма професійного навчання фахівців, що дозволяє найкращим чином реалізувати принцип зв’язку теорії та практики, навчання з життям. Основними цілями практичних занять є: - формування у студентів умінь і навичок практичних дій, необхідних спеціалістам для грамотного виконання функціональних обов'язків; - розвиток у студентів професійно-ділових якостей, що передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою випускника певного освітнього рівня; - формування у студентів інтересу до майбутньої спеціальності. Головна мета набуття практичних умінь і навичок, повинна бути зрозумілою як викладачу, так і студентам. Його завданнями можуть бути: - підготовка до самостійного виконання практичних завдань; - підготовка студентів до контрольних робіт; - набуття вмінь застосування теоретичних знань на практиці; - підготовка студентів до майбутньої практичної діяльності тощо. На цих заняттях викладач організовує розгляд – слухачами студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, а головне - формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Практичні заняття можуть проходити у таких формах: 1 . Аудиторні практичні заняття;
Досягнення високого кінцевого результату на практичних заняттях залежить від уміння викладача вибрати найбільш ефективні методи навчання з урахуванням інтелектуального рівня студентів якості їх підготовленості до заняття. Найбільш розповсюдженими методами є: 1. Вправи (групові і індивідуальні), в ході яких аналізується і відпрацьовуються : - різні практичні дії; - професійні ввідні з прийняттям по них конкретних рішень; - службові задачі, що відображають поведінку спеціалістів в різних умовах професійної діяльності; - службові документи. - формування базових (складних) навичок і умінь, розвиток професійно-ділових якостей. 2 етап - розробка практичного заняття: - визначення методу (методів) - проведення; планування - об'єму задач для відпрацювання; - уявне конструювання практичного заняття, його частин, блоків. 3 етап - збір матеріалів для практичного заняття. На цьому етапі викладач повинен враховувати такі вимоги: - реальність і вірогідність матеріалів; - різноманітність матеріалів, їх новизна; - дидактична доцільність і прийнятність матеріалів, їх повчальність; - посильність засвоєння на високому рівні складності; - юридична правомірність. 4 етап - підготовка методичних матеріалів до практичного заняття: - розробка завдань для студентів; - розробка методичних рекомендацій для викладача; - розробка засобів наочності і дидактичних матеріалів. 5 етап (факультативний) - обговорення матеріалів практичного заняття з 6 етап - доопрацювання матеріалів і їх затвердження. Тож, підготовка викладача до проведення практичного заняття передбачає: відвідування лекції по темі або ознайомлення з нею; вивчення методичних матеріалів; ознайомлення з літературою і нормативними документами; обмін думками з викладачами; підготовку необхідних дидактичних засобів. Умовами ефективного проведення практичних занять є наступне: - у розкладі практичні заняття повинні йти за лекціями з необхідним інтервалом, що дає можливість підготуватися до них, і який не повинен бути надто великим; - вибір завдань, які забезпечують зв'язок теорії з практикою, значення теорії для вирішення соціально-професійних завдань; - вибір завдань проблемного характеру та пошуку не тільки рішень, але й джерела отримання недостатньої інформації; - навчання студентів прийомам роботи з джерелами отримання необхідної інформації; - використання за можливістю доступних технічних засобів Для проведення практичного заняття викладачем готуються відповідні методичні матеріали: тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; набір практичних завдань різної складності для розв’язування їх студентами на занятті та необхідні дидактичні засоби. Викладач повинен самостійно знаходити та вибирати вправи, задачі, завдання творчого характеру, які взаємозв'язані з практикою професійної діяльності студента профілем його спеціальності. Більш поширеним набуває застосування ділової гри, підґрунтям якої є реальна виробнича (службова, практична) ситуація, де студенти поводять себе відповідно до вказаних «ролей», відображують службових осіб, що задіяні у вказаних обставинах.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Традиційно до складових елементів практичного заняття належать наступні етапи роботи: - повторення базового теоретичного матеріалу шляхом фронтальної бесіди у вигляді питань студентам з певною послідовністю або відповіді викладача на незрозумілі питання лекції; - пояснення нового типу задач з демонстрацією як загальних шляхів та правил рішення, так і розробки алгоритму їх рішення (для великої групи задач); - організація рішення задач біля дошки (окремі студенти) повністю або самостійно); - розбір їх рішення із опорою на теоретичний матеріал: пояснення На практичному занятті студенти під керівництвом викладача глибоко і всебічно обговорюють питання теми. Для посилення активності і закріплення знань викладач повинен залучати до участі в обговоренні теоретичних і практичних питань якомога більшу кількість студентів. Це досягається постановкою додаткових питань, спрямованих на розкриття, деталізацію різних аспектів основного питання, особливо практичного досвіду, складних ситуацій. Після обговорення кожного питання викладачу доцільно дати оцінку виступів, акцентувати увагу на найбільш суттєвих положеннях, проблемах і можливих варіантах їх вирішення. Велику користь на практичних заняттях дають розв'язування задач за методом конкретних ситуацій на основі первинних матеріалів. У кінці заняття викладач виставляє студентам оцінки за ступінь активності при обговоренні питань, за глибину засвоєння матеріалу, а також за належне виконання індивідуальних завдань і вміння використовувати отриманий матеріал. Оцінки, одержані студентом на практичних заняттях, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної дисципліни. Якщо студент пропустив заняття або під час занять не показав відповідних знань, йому призначається індивідуальна співбесіда як одна з форм контролю за засвоєнням навчального курсу. Методика проведення практичних занять може бути різноманітною, вона залежить від авторської індивідуальності викладача, важливо, щоб різноманітними методами досягалася загальна дидактична мета. Тобто на практичному занятті викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань. Найбільш типовими помилками при проведенні відкритих практичних занять є: 1. Робота лише з тими студентами, які мають високі показники успішності; 2. Низький рівень активності групи, відсутність співробітництва і взаємодопомоги;
10.Недосягнення поставленої мети.
9. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З КУРСУ «ПОДАТКОВЕ ПРАВО»
Змістовий модуль І.
Тема 1. Податкове право та податкові правовідносини. Правове регулювання податкової системи України. Податкова політика. Семінарське заняття - 2 години 1. Предмет: поняття податкового права. 2. Метод регулювання і принципи податкового права. 3. Поняття, зміст та види податкових правовідносин. 4. Характеристика податкових правових норм. Законодавство про оподаткування. 5. Поняття, функції та принципи податку. 6. Співвідношення податку, мита і збору. 7. Поняття і принципи податкової системи.
Самостійна робота – 2 години.
Теми рефератів, доповідей 1. Правове значення елементів податку. 2. Суб’єкт оподаткування. Предмет та об’єкт оподаткування. 3. Масштаб податку та одиниця оподаткування. Податкова база. Ставка податку та методи оподаткування. 4. Податкові пільги та їх класифікація. 5. Порядок та способи обчислення і сплати податку. Податкові періоди та строки сплати податку. 6. Права та обов'язки суб'єктів податкових правовідносин. 7. Платник податку. Презумпція винності платника податку. 8. Права платника податку. 9. Обов'язки платника податку.
Література до теми [2, с. 58-168; 1; 3; 4; 5; 6; 17; 34]
Тема 2. Оподаткування юридичних осіб в Україні: особливості оподаткування прибутку підприємств, особливості правового режиму непрямих податків.
Семінарське заняття - 2 години 1. Податки з юридичних осіб в Україні. 2. Особливості правового режиму податку на прибуток підприємств. 3. Особливості правового режиму податку на додану вартість. 4. Правова регламентація акцизного податку. Самостійна робота – 6 годин. Теми рефератів, доповідей
1. Оподаткування окремих видів діяльності податком на прибуток підприємств. 2. Правовий режим непрямих податків. 3. Особливості правової регламентації податку на додану вартість. 4. Коло суб'єктів, які сплачують податок на додану вартість. 5. Операції, які включають в об'єкт оподаткування ПДВ. 6. Операції, що не включають в об'єкт оподаткування ПДВ. 7. Ставки податку на додану вартість. Особливості застосування нульової ставки. 8. Операції, що вивільняються від оподаткування ПДВ. 9. Правовий режим акцизного податку. 10. Акцизні марки на алкогольні напої і тютюнові вироби.
Література до теми [2, с. 215-282; 1; 3; 4; 5; 6; 17; 34]
Тема 3. Правове регулювання оподаткування фізичних осіб. Спрощена система оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності. Семінарське заняття - 2 години
1. Оподаткування доходів громадян, його правове регулювання. Платники податку на доходи фізичних осіб та податкові агенти. Об'єкт оподаткування. Ставки податку. 2. Порядок нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету. 3. Поняття податкової соціальної пільги, її види та порядок застосування платниками податку на доходи фізичних осіб. 4. Поняття податкових знижок при оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб та порядок його застосування. Витрати, що включаються до податкового кредиту. 5. Декларування доходів фізичних осіб. 6. Оподаткування доходів фізичних осіб-СПД. 7. Єдиний податок. Самостійна робота – 6 годин
Теми рефератів, доповідей 1. Правовий режим податків, що сплачують фізичні особи. 2. Категорії платників податку з доходів фізичних осіб: резиденти і нерезиденти. 3. Оподаткування доходів від оренди майна 4. Оподаткування доходів від операцій з нерухомістю. 5. Особливості оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи. 6. Спрощена система оподаткування.
Література до теми [2, с. 336-367; 1; 3; 4; 5; 6; 17; 34]
Тема 4. Митні платежі. Семінарське заняття - 2 години
1. Митні платежи в системі оподаткування України, їх види. 2. Мито, що стягується при переміщенні товарів через митну територію України. 3. Державне мито, його правове регулювання. 4. Порядок нарахування та сплати державного мита. Самостійна робота – 6 годин Теми рефератів, доповідей 1. Правовий режим митних платежів. 2. Єдиний митний тариф. 3. Правова регламентація митних зборів. 4. Державне мито: порядок сплати та законодавство, що його регулює.
Література до теми [2, с. 327-336; 1; 3; 4; 5; 6; 17; 38] Тема 5. Податкові органи України. Організація податкового контролю. Самостійна робота – 4 години
Теми рефератів, доповідей 1. Система податкових органів України. Органи державної податкової служби, як особливий суб'єкт податкових правовідносин. 2. Поняття податкового контролю та його види. 3. Податкові перевірки та їх види. 4. Способи захисту платниками своїх прав та законних інтересів.
Література до теми [2, с. 205-215; 1; 3; 4; 5; 6; 17; 34; 38]
Тема 6. Відповідальність за порушення податкового законодавства. Способи забезпечення виконання платниками податкового зобов’язання. Семінарське заняття - 2 години
1. Співвідношення переконання і примусу при реалізації податкових норм. 2. Підстави притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства. 3. Класифікація податкових правопорушень. 4. Види відповідальності за порушення податкових норм. 5. Особливості застосування податкової застави. 6. Захист прав платників податків. Самостійна робота – 8 годин
Теми рефератів, доповідей 1. відповідальність за порушення податкового законодавства. 2. Поняття, ознаки та види податкових правопорушень. 3. Поняття фінансово-правової відповідальності у податковому праві, її особливості. 4. Адміністративна відповідальність у податковому праві. 5. Кримінальна відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Література до теми [2, с. 193-205; 1; 3; 4; 5; 6; 17; 34; 35; 36; 37; 38; 40]
10. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ СТОСОВНО ТАКОЇ РОБОТИ
Самостійна робота студента передбачає:
Самостійна підготовка є важливою складовою частиною навчального процесу. Вона ставить за мету успішне оволодіння студентами курсу податкового права, вироблення у них навичок і вміння правильного застосування теоретичних положень науки податкового права в практичній діяльності юристів. Досягнення цієї мети потребує від студентів навичок самостійного мислення, оволодіння методами аналізу наукових проблем, методикою роботи з літературою і законодавчими матеріалами. Самостійна робота студентів при вивченні податкового права має місце в процесі підготовки до семінарських та практичних занять, іспитів і заліків, при написанні рефератів, контрольних та курсових робіт, доповідей і повідомлень для виступів на наукових семінарах і конференціях. Її формами являються: вивчення відповідних положень Конституції України, Бюджетного та Податкового кодексів України, підручників і навчальних посібників, монографічної літератури і статей, конспектів лекцій. При підготовці до семінарських та практичних занять результати самостійної роботи відображаються у вигляді конспектів керівних матеріалів і рекомендованої літератури, робочих планів виступів студентів на названих заняттях, письмового вирішення задач і виконання завдань. Основою правильної організації самостійної роботи студентів являється її планування в відповідності з відведеними для цього бюджетом часу. Починати самостійне вивчення теми і її питань потрібно з роботи над керівними матеріалами. Після глибокого осмислення змісту керівних матеріалів, студент повинен скласти їх конспект. Як правило, конспект повинен бути невеликим по обсягу, оскільки кафедра рекомендує лише окремі сторінки підручників документів, що відносяться до проблем податкового права, що вивчаються. Закінчивши конспектування керівні матеріали студент вивчає рекомендовані нормативні акти. Після цього потрібно вивчити конспект лекції по даній темі, відповідні глави підручника чи навчального посібника. Завершення цієї частини самостійної роботи дозволяє студенту мати мінімум знань по темі, але недостатньо для глибокого засвоєння питань, що вивчаються. Глибоке засвоєння практичних аспектів теми потребує від студента вивчення рекомендованих підзаконних нормативних актів. Глибоке засвоєння теоретичних аспектів теми вимагає від студента вивчення рекомендованої монографічної (додаткової) літератури і журнальних статей. Ця робота найбільш відповідає виробленню вміння самостійно мислити. Конспектування додаткової літератури не являється обов’язковими. Але студент повинен пам’ятати, що «саме бліде горнило, краще від самої світлої пам’яті». Самостійна робота при підготовці до екзаменів і заліків не потребує конспектування і вирішення задач, а являє собою повторення пройденого матеріалу. При цьому особлива увага приділяється незадовільно вивченим питанням і темам (питання організації самостійної роботи при написанні рефератів, курсових і контрольних робіт викладається в окремих методичних рекомендаціях). Надання допомоги в організації самостійної роботи має місце в процесі читання лекції, проведення семінарських та практичних знань, групових та індивідуальних консультацій. В лекціях студентам даються рекомендації методичного характеру про те, як вивчати податкове право, яку основну та додаткову літературу, законодавчі акти, постанови пленуму Верховного Суду України потрібно опрацювати. При проведенні самостійних і практичних занять викладач звертає увагу студентів на особливу важливість вивчення певних нормативних актів і літературних джерел для засвоєння тієї чи іншої теми, конкретного питання. Важливу роль для правильної організації самостійної роботи студентів має їх особисте спілкування з викладачем в процесі індивідуальних консультацій. При особистому спілкуванні з викладачем, студент має можливість задати йому питання, почути його роз’яснення по проблемам, що його цікавлять, отримати поради по плануванню самостійної роботи, по раціональному опрацюванню податково-правової літератури, по методиці зібрання матеріалу для виконання курсової роботи, реферату, наукової доповіді чи повідомлення і т.д. В цілому таке спілкування пробуджує у студента інтерес до податкового права, розширює його наукові інтереси і часто викликає потяг до більш глибокого з’ясування теоретичних проблем даної науки шляхом заняття науково-дослідницькою роботою в науковому семінарі, проблемній групі студентів. Контроль за самостійною роботою студентів викладач здійснює на семінарських та практичних заняттях, в процесі прийняття екзаменів та заліків. Але найбільш дієвою формою контролю є систематична перевірка викладачем ведення студентами конспектів лекцій і першоджерел, а також робочих зошитів. Після таких перевірок викладач дає вказівки студентам по усуненню недоліків при веденні названих зошитів. Вся робота викладача по організації самостійної роботи студентів повинна бути направлена на вироблення у них переконання про необхідність глибокого знання податкового законодавства, що викликано вимогами їх професійного обов’язку. Таке знання необхідно не тільки для правильної відповіді на іспиті, але й для вірного застосування податкових законів в майбутній практичній діяльності.
11. Методичні рекомендації з підготовки реферативних повідомлень
Вибір теми реферативного повідомлення проводиться студентами до початку занять за узгодженням з викладачем, який проводить семінарські, практичні та інші заняття у відповідних навчальних групах. Перевагу слід віддавати питанням, які мають важливе теоретичне та практичне значення, або є найбільш складними для опанування і зв’язку з цим потребують більш широкого й детального розгляду: Мета: – більш поглиблене засвоєння студентами важливих теоретичних положень, які виносять на розгляд семінарського чи практичного заняття; зв’язок цих положень з діяльністю правоохоронних органів; – прищеплення студентам навичок самостійної роботи з нормативними матеріалами і літературними джерелами; – контроль знань студентів навчального матеріалу. Структура: Реферативне повідомлення передбачає слідуючі частини: вступ, описова частина, висновки. У вступній частині розкривається актуальність теми перелік рекомендованої літератури. При цьому бажано витримувати слідуючу послідовність: – закони та інші нормативні акти; – навчальна, монографічна та інша література; – слідча та судова практика.
В основній частині розкривається суть питання, аналізуються нормативні матеріали, судова практика, точки зору вчених, які досліджували і досліджують цю проблему, в даний час вказується важливість для практики, висловлюється та обґрунтовується думка студента, наводиться теоретичний матеріал та практика застосування кримінального закону. Висновок передбачає стисле резюме з найбільш важливих положень питання, що викладене в реферативному повідомленні. Оформлення: Реферативне повідомлення повинно бути виконане самостійно, розбірливим почерком або надруковане. Аркуші підшиваються та нумеруються. На титульному листі вказується назва роботи, прізвище виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу необхідно “ знести ” в підстрочник, де вказати назву джерела, рік та місце видання, а також відповідну сторінку. Обсяг роботи не повинен перевищувати 8-10 сторінок рукописного тексту формату А – 4. Методика: Перед тим, як розпочати написання реферату, необхідно вивчити літературу, передбачену по даній темі планом проведення та рекомендовану викладачем. Щоб реферат був змістовним і відповідав вимогам, які пред’являються до такого виду робіт, студенту який його виконує, важливо “ схопити ” суть питання, іншими словами, те головне без якого неможлива сама його постановка. Це найбільш складна і відповідальна сторона роботи, що виконується, тому вона вимагає глибокого знання того чи іншого питання. Структурно-описова частина реферативного повідомлення повинна мати наступний вигляд: – спочатку окреслюється суспільно-політична характеристика питання яке розглядається, його практичне значення; – аналізується нормативний матеріал (закони, укази, постанови, відомчі накази, інструкції), літературні джерела: висвітлюється особиста думка студента відносно тієї чи іншої позиції питання, яке розглядається, чи його згода з однією із думок, висловлених в літературі. Кожна думка, незгода з відомими точками зору мають бути обґрунтованими. Це означає, що студент, посилаючись на нормативний матеріал, або шляхом логічних висновків повинен довести життєвість, приорітет своєї позиції. Реферативне повідомлення може супроводжуватись з використанням на кожне реферативне повідомлення відводиться в середньому 10 хвилин ТЗН. Реферативне повідомлення обов’язковою оцінюється викладачем.
12. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ з написання контрольних робіт
Тему контрольної роботи студент вибирає самостійно з переліку тем контрольних робіт, що пропонуються в цих методичних рекомендаціях, виходячи з останньої цифри номера залікової книжки, . Перед написанням контрольної роботи необхідно скласти список літератури, яка підлягає вивченню, уважно з нею ознайомитися. В зв’язку з тим, що прийнято новий Податковий кодекс України, студентам, при підготовці контрольних робіт, необхідно вивчити положення, що стосується контрольної роботи. Контрольна робота повинна носити самостійний характер, бути змістовною і вичерпною. Студенти повинні виконати контрольну роботу, мета якої –поглиблення знань з дисципліни «Фінансове право». Контрольна робота складається з двох частин: теоретичної і ситуаційного завдання. Виконувати її доцільно в такій послідовності: - підібрати нормативний матеріал та літературу з теми; - скласти план і опрацювати літературу - план повинен складатися зі вступу та декількох вузлових питань, що розкривають зміст теми; - написати текст, який повинен відповідати плану, відбивати головне, істотне, при цьому кожне положення автора повинно бути аргументоване, з посиланнями на законодавство, матеріал викладений послідовно і логічно; - оформитиконтрольну роботу – необхідно правильно оформляти титульну сторінку, вказати тему, прізвище, ім'я, і по батькові студента, курс, групу; на останній сторінці навести перелік нормативного матеріалу та використаної літератури.
13. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
Варіант І
Перші літери прізвища студента А, С, Ж, Ч, Я. 1. Теоретичне питання Види та порядок застосування фінансових санкцій (фінансової відповідальності). 2. Ситуаційне завдання ТОВ «Аскольд» подало скаргу в ДПА Київської обл. на дії працівників ДПІ м. В. В скарзі зазначалося, що податківцями незаконно та безпідставно була проведена позапланова документальна перевірка через два місяці після закінчення проведення планової перевірки. Працівники ДПІ мотивували свої дії тим, що їм стало достовірно відомо про реорганізацію ТОВ, яка проводиться цей час. Яка буде відповідь ДПА на представлену скаргу? Література: [2, с. 193-200; 1; 3; 4; 5; 6; 7; 34].
Варіант II Перші літери прізвища студента К, Є,Р, І, Г. 1. Теоретичне питання Порядок застосування податкової застави. 2. Ситуаційне завдання При проведені податковим інспектором оперативної перевірки пункту роздрібної торгівлі на ринку він на свою вимогу одержав від власника торгової точки свідоцтво про державну реєстрацію, де зазначалися відомості про найменування юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи, місце проведення державної реєстрації, дата проведення державної реєстрації, прізвище та ініціали державного реєстратора. Податковий інспектор вилучив це свідоцтво про державну реєстрацію, пояснивши, що воно підроблене. Поясніть позицію податкового інспектора. Література: [2, с. 205-211; 1; 3; 4; 5; 6; 7; 34].
Варіант III Перші літери прізвища студента Т, Д, О, Ш, Л. 1. Теоретичне питання Адміністративний арешт активів платника податків. 2. Ситуаційне завдання Під час проведення документальної перевірки АТ "Кийавіа" було виявлено факт недоплати до бюджету за IV квартал 2003 року: податку на прибуток в сумі 6000 грн., земельного податку – 3200 грн., податку на додану вартість – 4660 грн., збору до страхового Фонду авіації – 2010 грн. Крім того, було донараховано фінансових санкцій та пені на загальну суму 8370 грн. Оскільки, загальна сума недоплати податків та штрафних санкцій склала – 24240 грн. (більше тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) матеріали були передані до підрозділу податкової міліції і проти керівника та головного бухгалтера АТ було порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 212 КК України. Після проведення досудового слідства, матеріали кримінальної справи були передані до суду. Суд, під час розгляду кримінальної справи, своїм рішенням виправдав обвинувачених і закрив справу за відсутністю складу злочину. Чи правомірне рішення суду? Обґрунтуйте відповідь. Література: [2, с. 192-199, 205-211; 1; 3; 4; 5; 6; 7; 34].
Варіант IV Перші літери прізвища студента В, М, У, Щ, X. 1. Теоретичне питання Правова регламентація оподаткування доходів фізичних осіб. 2. Ситуаційне завдання Податковий інспектор прибув до підприємства "Инкомсайт" і пред'явив його керівникові посвідчення на перевірку. Директор підприємства заявив, що не має наміру надавати йому документацію для перевірки і вказав на підстави цієї відмови. При цьому, поставив вимогу про здійснення відповідного запису в журналі відвідування підприємства представниками контролюючих органів. Дати юридичну оцінку ситуації. Чи має право директор підприємства перешкоджати в проведенні перевірки? Як може вчинити керівник підприємства, якщо інспектор відмовляється робити відповідний запис в журналі відвідання підприємства представниками контролюючих органів? Література: [2, с. 336-367; 1; 3; 4; 5; 6; 7; 34].
Варіант V Перші літери прізвища студента Б, З, Ф, Ю, П. 1. Теоретичне питання Правовий режим непрямих податків. 2. Ситуаційне завдання На підставі скарга громадянина С. на дії податкового інспектора про порушення ним законодавства під час проведення перевірки, керівник Державної податкової інспекції видав наказ про проведення позапланової перевірки. Чи може така скарга стати підставою для проведення позапланової перевірки? Визначте нормативно-правовий акт, який містить перелік підстав для проведення позапланових перевірок органами Державної податкової служби України. Література: [2, с. 282-327; 1; 3; 4; 5; 6; 7; 34].
16. ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ДО ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ
Змістовий модуль І.
Тема 1. Податкове право та податкові правовідносини. Правове регулювання податкової системи України. Податкова політика.
Самостійна робота – 2 години.
Теми рефератів, доповідей 1. Правове значення елементів податку. 2. Суб’єкт оподаткування. Предмет та об’єкт оподаткування. 3. Масштаб податку та одиниця оподаткування. Податкова база. Ставка податку та методи оподаткування. 4. Податкові пільги та їх класифікація. 5. Порядок та способи обчислення і сплати податку. Податкові пероди та строки сплати податку. 6. Права та обов'язки суб'єктів податкових правовідносин. 7. Платник податку. Презумпція винності платника податку. 8. Права платника податку. 9. Обов'язки платника податку.
Література до теми [2, с. 58-168; 1; 3; 4; 5; 6; 17; 34]
Тема 2. Оподаткування юридичних осіб в Україні: особливості оподаткування прибутку підприємств, особливості правового режиму непрямих податків.
Самостійна робота – 6 годин. Теми рефератів, доповідей
1. Оподаткування окремих видів діяльності податком на прибуток підприємств. 2. Правовий режим непрямих податків. 3. Особливості правової регламентації податку на додану вартість. 4. Коло суб'єктів, які сплачують податок на додану вартість. 5. Операції, які включають в об'єкт оподаткування ПДВ. 6. Операції, що не включають в об'єкт оподаткування ПДВ. 7. Ставки податку на додану вартість. Особливості застосування нульової ставки. 8. Операції, що вивільняються від оподаткування ПДВ. 9. Правовий режим акцизного податку. 10. Акцизні марки на алкогольні напої і тютюнові вироби.
Література до теми [2, с. 215-282; 1; 3; 4; 5; 6; 17; 34]
Тема 3. Правове регулювання оподаткування фізичних осіб. Спрощена система оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності. Самостійна робота – 6 годин
Теми рефератів, доповідей 1. Правовий режим податків, що сплачують фізичні особи. 2. Категорії платників податку з доходів фізичних осіб: резиденти і нерезиденти. 3. Оподаткування доходів від оренди майна 4. Оподаткування доходів від операцій з нерухомістю. 5. Особливості оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи. 6. Спрощена система оподаткування.
Література до теми [2, с. 336-367; 1; 3; 4; 5; 6; 17; 34]
Тема 4. Митні платежі. Самостійна робота – 6 годин Теми рефератів, доповідей 1. Правовий режим митних платежів. 2. Єдиний митний тариф. 3. Правова регламентація митних зборів. 4. Державне мито: порядок сплати та законодавство, що його регулює.
Література до теми [2, с. 327-336; 1; 3; 4; 5; 6; 17; 38] Тема 5. Податкові органи України. Організація податкового контролю. Самостійна робота – 4 години
Теми рефератів, доповідей 1. Система податкових органів України. Органи державної податкової служби, як особливий суб'єкт податкових правовідносин. 2. Поняття податкового контролю та його види. 3. Податкові перевірки та їх види. 4. Способи захисту платниками своїх прав та законних інтересів.
Література до теми [2, с. 205-215; 1; 3; 4; 5; 6; 17; 34; 38]
Тема 6. Відповідальність за порушення податкового законодавства. Способи забезпечення виконання платниками податкового зобов’язання. Самостійна робота – 8 годин
Теми рефератів, доповідей 1. відповідальність за порушення податкового законодавства. 2. Поняття, ознаки та види податкових правопорушень. 3. Поняття фінансово-правової відповідальності у податковому праві, її особливості. 4. Адміністративна відповідальність у податковому праві. 5. Кримінальна відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Література до теми [2, с. 193-205; 1; 3; 4; 5; 6; 17; 34; 35; 36; 37; 38; 40]
15. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Фінансово-економічна сутність оподаткування полягає в тому, що: а) податки це суспільна необхідність, частина держави; б) примусовому вилученні через податки певної частини валового суспільного продукту на користь держави; в) оподаткування є одним із основних у процесі державного регулювання; г) відносини у сфері оподаткування є чітко регламентованими нормами податкового права.
2. У вузькому розумінні під податком розуміють: а) відрахування для фінансування державних видатків; б) різновид обов'язкових відрахувань; в) відрахування для наповнення бюджету; г) податкові відрахування.
3. Податок сплачується у власність держави і платнику не повертається – це: а) нецільовий характер; б) безповоротний характер; в) обов'язковий характер; г) безоплатний характер.
4. Функція направлена не досягнення за допомогою податків задач податкової політики держави: а) фіскальна; б) регулююча; в)стимулююча; г) контрольна. 5. Податки, що стягуються під час використання матеріальних цінностей, визначаються розміром споживання.....: а) прямі; б) непрямі; в)особисті; г) загальні.
6. Податки, що сплачують як юридичні так і фізичні особи – це: а) особисті; б) універсальні; в)загальні; г) пропорційні.
7. Скільки прийнято виділяти етапів розвитку податків: а) 3; б) 5; в) 7; г) 10
8. Основними юридичними ознаками податків, що відрізняють їх від інших податкових зборів та мит є: а) індивідуальна безоплатність, безумовність, безповоротність та нецільовий характер; б) нормативно-правове регулювання, обов'язковість, оплатність та безповоротність; в) категоричність сплати, безоплатність, обов'язковість та безповоротність; г) безоплатність, абстрактність платежу, нецільовий характер та безповоротність.
9. Прямі податки це: а) податки, що стягуються з доходу фактично отриманого платником і враховують його платоспроможність; б) податки, що стягуються з майна чи доходу платника і сплачуються власником майна чи доходу; в) податки, що стягуються під час використання матеріальних цінностей, у тому числі і нерухомості та визначаються розміром споживання; г) податки, що сплачуються з урахуванням очікуваного середнього доходу платника податків.
10. Непрямі податки це: а) податки, що стягується з майна чи доходів платника, визначається розміром об'єкта оподаткування і сплачується власником майна чи доходу; б) податки, що сплачуються з доходу фактично отриманого платником і враховують його платоспроможність; в) податки, що сплачуються із урахуванням не дійсного, а очікуваного середнього доходу платника; г) податки, що стягуються під час використання матеріальних цінностей, визначається розміром споживання і сплачуються продавцем за рахунок покупця.
11. Представники призначені за рішенням податкового органу чи суду: а) законні представники; б) офіційні представники; в) уповноважені представники; г) податкові агенти.
12. Метод уникнення подвійного оподаткування, при якому податок сплачений за кордоном прирівнюється до видатків і на цю суму платник зменшує об'єкт оподаткування: а) розподільчий метод; б) податковий кредит; в) податкова скидка; г) податкове зменшення.
13. Юридичні факти з якими законодавство пов'язує виникнення обов'язку сплатити податок – це: а) предмет оподаткування; б) об'єкт оподаткування; в) джерело оподаткування; г) масштаб оподаткування.
14. Основним елементом податку є: а) пільга; б) податкова база; відповідальність за порушення норм; г) обов'язок подачі декларації.
15. Ставка, яка враховує особливості платника і перевищує розмір базової ставки – це: а) абсолютна: б) підвищена; в) фактична; г) відносна.
16. Вид пільг, при якому зменшенню підлягає вже обчислена сума: а) вилучення; б) знижка; в) податковий кредит; г) скорочення. 17. Метод оподаткування при якому ставка податку збільшується при збільшенні об'єкта оподаткування: а) рівне оподаткування; б) прогресивне оподаткування; в) пропорційне оподаткування; г) змішане оподаткування.
18. Хто надає відстрочення або розстрочення без обмеження суми: а) Міністерство фінансів; б) ДПА України; в) ДПА областей, м. Києва та Севастополя; г)ДПІ.
19. На протязі якого терміну керівник органу ДПС повинен розглянути заяву про відстрочення або розстрочення: а) 10-денний; б) 15-денний; в) 20-денний; г) місячний.
20. Спосіб, за яким обчислення податкової бази здійснюється по частинам: а) кумулятивний; б) не кумулятивний; в) рівний; г) пропорційний.
21. Податкове праве це: а) сукупність фінансово-правових норм, що регулюють відносини по встановленню, введенню та справлянню податків; б) самостійна галузь права, що вивчає сукупність податків та зборів, а також порядок їх сплати; в) інститут публічного права, що регулює суспільні відносини у сфері оподаткування; г) інститут фінансового орава, що регулює відносини пов'язані із мобілізацією, розподілом і використанням фондів коштів.
22. ДПС діє у складі; а) Міністерства фінансів України; б) Міністерства економіки та європейської інтеграції України; в) є самостійним центральним органом виконавчої влади; г) Державної податкової адміністрації України та підпорядковується президенту України.
23. Голову ДПА України призначає: а) Верховна Рада за поданням Президента; б) Президент за поданням Голови Верховної Ради; в) Президент за поданням Прем'єр-міністра; г) Прем'єр-міністр за поданням Держсекретаря Апарату Президента.
24. Залежно від предмету правового регулювання податкові правовідносини поділяються на: а) регулятивні та охоронні; б) матеріальні та процесуальні; в) майнові та немайнові; г) по встановленню, введенню та стягненню.
25. Сукупність прав та обов'язків суб'єктів податкових правовідносин –це: а) податкова правоздатність; б) податкова дієздатність; в) юридичний зміст; г) об'єкт оподаткування.
26. Зміни та доповнення до законодавства про оподаткування вносяться не пізніше ніж: а) за 1 місяці до початку нового бюджетного року; б) за 3 місяці до початку нового бюджетного року; в) за 4 місяці до початку нового бюджетного року; г) за 6 місяці до початку нового бюджетного року.
27. Особливостями податкових правовідносин є те, що вони: а) виникають в процесі діяльності податкових органів; б) характеризуються рівністю сторін; в) виникають в процесі діяльності держави по встановленню, введенню, справлянню податків; г) виникають між податковими органами, фізичними та юридичними особами з приводу оподаткування.
28. Об'єктом податкових правовідносин є: а) кошти платників, що у формі податків надходять у розпорядження держави; б) відносини з приводу встановлення, введення та справляння податків та зборів; в) централізовані та децентралізовані фонди коштів; г) об'єкти оподаткування передбачені податковим законодавством.
29. Підставами виникнення зміни та припинення податкових правовідносин є: а) дії та події; б) доходи платників; в) прибуток та майно платників податків; г) грошові кошти платників, що через податки стягуються в доход держави.
30. Основними принципами оподаткування (економічними принципами за А. Смітом) є: а) справедливості, зручності, визначеності, економії; б) законності, справедливості, рівності, економічної доцільності; в) законності, рівності, гласності, економічної доцільності; г) поєднання інтересів платника та держави, оптимального оподаткування, рівності, законності.
31. Основними елементами податкової системи є: а) платник податку, об'єкт оподаткування, ставка податку; б) суб'єкти, об'єкти оподаткування, ставки податку, податкові пільги; в) система оподаткування, податкова політика, система податкового законодавства; г) сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що справляються на території держави.
32. В якому році розпочалось формування податкової системи України: а) 1991; б) 1992; в) 1993-1998; г) 1996.
33. Принцип побудови податкової системи, який полягає в тому, що кількість податків та сума, що підлягає сплаті повинна забезпечувати здійснення функцій держави: а) достатності; б) адекватності; в) ефективності; г) еластичності.
34. До принципів податкової політики відносять: а) рівнонапруженість; б) обов'язковість: в) компетенція; г) єдиний підхід.
35. Податки в Україні встановлюються: а) Президентом України: б) Кабінетом Міністрів України; в) Верховною Радою України; г) Конституційним Судом України.
36. Податок на прибуток підприємств відноситься до а) прямих реальних податків; б) прямих особистих податків; в) прямих універсальних податків; г) прямих монопольних податків
37. Податок па прибуток підприємств належить до: а) загальнодержавних фіскальних зборів; б) загальнодержавних універсальних податків; в) місцевих пропорційних податків; г) загальнодержавних прямих податків.
38. До складу валових доходів платників податку на прибуток підприємств не включаються: а) суми державного мита попередньо сплаченого платником, що повертається на його користь за рішенням суду; б) доходи від продажу електроенергії; в) доходи від торгівлі цінними паперами; г) безповоротна допомога громадським організаціям інвалідів.
39. НБУ сплачує податок на прибуток підприємств за ставкою: а) 0%; б) 25%; в) 30%; г) 100%.
40. Загальна ставка податку на прибуток підприємств складає: а) 17%; б) 20%; в) 25%; г) 30%.
41. При оподаткуванні податком на прибуток підприємств використовуються наступні податкові періоди: а) календарний квартал та рік; б) календарний місяць та квартал; в) календарні квартал, півріччя, три квартали, рік; г) календарні місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік.
42. Платники податку на прибуток підприємств зобов'язані сплатити податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств протягом: а) 10 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) 10 календарних днів, наступних за останнім календарним днем відповідного граничного строку подання податкової декларації; в) 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу; г) 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем відповідного граничного строку подання податкової декларації.
43. До непрямих податків відносяться: а) рентна плата: б) акцизний збір: в) державне мито: г) комунальний податок.
44. До числа непрямих податків відносять: а) акцизи, мито, фіскальні монополії; б) акцизний збір, мито, податок з власників транспортних засобів; в) акцизний збір, мито, фіскальна монополія, податок з власників транспортних засобів; г) ПДВ, акцизний збір, митні збори.
45. При оподаткуванні податком на додану вартість використовуються наступні податкові періоди: а) календарний квартал та рік; б) календарний місяць та квартал; в) календарні квартал, півріччя, три квартали, рік; г) календарні місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік.
46. Податкова накладна не виписується, якщо обсяг разового продажу товарів (робіт, послуг) не більший ніж: а) 20 грн.; б) 50 грн.; в) 100 грн.; г) 1200 грн.
47. Податковий кредит з ПДВ це сума: а) сума на яку платник має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду; б) нарахована (сплачена) до бюджету у звітному періоді; в) що підлягає відшкодуванню з бюджету; г) що підлягає зарахуванню на рахунок платника у зв'язку із продажем товарів (робіт, послуг) у звітному періоді.
48. Податкове зобов'язання з ПДВ це сума податку: а) нарахована (сплачена) до бюджету у звітному періоді; б) сплачена сума податку в ціні товару; в) сплачена у бюджет в минулому звітному кварталі; г) що підлягає відшкодуванню з бюджету.
49. Базова ставка податку на додану вартість: а) 15%; б) 17%; в) 20%; г) 30%.
50. Нульова ставка ПДВ застосовується щодо операцій: а) експорту товарів для споживання за межами митної території України; б) надання послуг державною службою зайнятості за встановленим КМУ переліком; в) передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості; г) надання послуг з вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти закладами які мають відповідні ліцензії.
51. Об'єктом оподаткування ПДВ є: а) операції платників з продажу, ввезення, вивезення товарів (робіт, послуг); б) валовий оборот за звітний (податковий) період; в) різниця між валовим оборотом за звітний (податковий) період та сумою валових витрат та амортизаційних відрахувань; г) вартість товарів (робіт, послуг) збільшена на 20%.
52. Якщо платник податку не скористався правом на податкову знижку за наслідками звітного року, то він: а) може скористатися таким правом на наступний рік; б) не може скористатись таким правом в наступні періоди; в) може скористатись таким правом протягом наступних 3 років; г) може скористатись таким правом протягом не пізніше наступних 5 років.
53. Якщо громадянин придбав будинок або квартиру до 1 січня 2004 року, загальна площа якої не перевищує 100 м. кв., та продав її у 2008 році то, він повинен сплатити податок у розмірі: а) 5 % від отриманого доходу; б) 1 % від отриманого доходу; в) 0,5 % від отриманого доходу; г) 13 % від отриманого доходу.
54. Ставка податку з доходів фізичних осіб в перехідний період (з 2004 до 2007 р.) становить: а) 10%; б) 13 %. в) 15 %; г) 17%. 55. Якщо платник податку з доходів фізичних осіб працює за основним місцем роботи і за сумісництвом, то скористатись правом на соціальну пільгу він може: а) лише за одним місцем роботи за власним вибором; б) за основним місцем роботи з погодженням з органом державної податкової служби; в) за сумісництвом, якщо його доход не перевищує 205 грн.; г) лише за основним місцем роботи.
56. Податкова соціальна пільга надається фізичним особам у яких, розмір отриманого місячного оподатковуваного доходу не перевищує: а) розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень; б) розміру місячної заробітної плати, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень; в) розміру середньомісячного прожиткового мінімуму, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 5 гривень; г) 510 грн.
57. Розмір податкової соціальної пільги з податку на доходи фізичних осіб дорівнює: а) розміру мінімальної заробітної плати; б) розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи; в) розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; г) розміру середньої заробітної плати.
58. До складу загального місячного оподатковуваного доходу включають: а) доходи, отримані у вигляді дивідендів, роялті; б) доходи у вигляді аліментів; в) сума пенсії; г) іноземні доходи.
59. Мито це: а) вид обов'язкового платежу, який носить безумовний, нецільовий, безоплатний характер і справляється до бюджету з юридичних і фізичних осіб в порядку і намовах, визначених законодавством; б) плата, що стягується державою за право участі у чому-небудь чи право користування чим-небудь, або за право здійснювати певний вид діяльності; в) плата, що стягується з платників за вчинення державними органами чи установами певних дій на користь платника.
60. Плата, що стягується за вчинення державними органами певних дій на користь платника: а) податок; б) мито; в)збір; г) відрахування.
61. В Україні ставки мита встановлюються: а) КМУ; б) Держмитслужбою; в)ДПАУ; г) ВРУ.
62. До загальних видів мита відносяться: а) спеціальне; антидемпінгове; б) специфічне; адвалерне; в) компенсаційне; сезонне; г) загальне; спеціальне. 63. Від нарахування та сплати якого з наведених нижче обов'язковихплатежів не звільняються платники єдиного податку? а) податок на доходи фізичних осіб – найнятих працівників, що не являються платниками єдиного податку; б) комунальний податок; в) внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів; г) плати за землю.
64. Які обмеження щодо чисельності працюючих та обсягу виручки від реалізації встановлено юридичним особам для запровадження ними спрощеної системи оподаткування? а) середньооблікова чисельність працюючих не більше 50 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не більше 1млн. грн.; б) середньооблікова чисельність працюючих не більше 25 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції за рік не більше 500 тис. грн.; в) середньооблікова чисельність працюючих не більше 100 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції за рік не більше 1,5 млн. грн.; г) середньооблікова чисельність працюючих не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції за рік не більше 500 тис. грн.
65. У випадку виявлення під час перевірки факту порушення платником податкового законодавства, податковим органом складається: а) протокол; б) акт; в) рішення; г) повідомлення-рішення.
66. Протягом якого періоду після одержання свідоцтва про державну реєстрацію юридична особа повинна звернутися до податкового органу за своїм місцезнаходженням про взяття на податковий облік: а) 5 днів; б) 7 днів; в) 10 днів; г) 20 днів.
67. Особливостями податкового контролю є те, що він: а) базується на фіскальній функції держави і носить чітко виражений імперативний характер; б) здійснюється лише за повнотою та своєчасністю сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежі, що контролюються органами ДПС; в) здійснюється спеціально створеними органами у сфері фінансової діяльності держави; г) спрямований на дотримання податкового законодавства у сфері справляння податків.
68. За рішенням суду підприємство повинно сплатити пеню за несвоєчасну оплату товарів. Ці кошти: а) включаються до складу валових витрат; б) не включаються до складу валових витрат; в) зараховуються до складу валових доходів; г) відносяться до безнадійної заборгованості.
69. Щодо яких податкових зобов'язань органи ДПС не мають права надавати розстрочки чи відстрочки? а) ПДВ, акцизного збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів; б) акцизного збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів та місцевих податків та зборів; в) ввізного мита, внесків до Пенсійного фонду; г) зборів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та мита. 70. Операція вважається узгодженою із податковим керуючим, якщо він не видасть припис про заборону здійснення такої операції протягом: а) 24 годин; б) 3-х діб в) 10 днів; г) 14 днів.
71. Максимальний розмір суми податкового зобов'язання, що може бути відстрочене чи розстрочене Державною податковою адміністрацією України, становить: а) 10 млн. грн.; б) 100 млн. грн.; в) 500 млн. грн.; г) без обмежень суми.
72. Основними завданнями податкового контролю є: а) дотримання платниками податків вимог податкового законодавства; б) здійснення заходів по припиненню та попередженню правопорушень у податковій сфері, виявлення осіб винних у вчиненні податкових правопорушень та притягнення їх до відповідальності; в) забезпечення економічної безпеки держави у процесі формування через податки централізованих фонді коштів; г) нагляд за платниками податків, аналіз отриманої у процесі контролю інформації та здійснення на її основі прогнозів, планування, обліку і аналізу тенденцій у сфері оподаткування.
73. Після взяття особи на податковий облік, як платника ПДВ, податковий орган видає йому: а) посвідчення; б) довідку; в) свідоцтво; г) патент.
74. Методами податкового контролю є: а) ревізія та інвентаризація; б) облік платників та здійснення податкових перевірок; в) аудиторські та податкові перевірки; г) облік платників та ревізія.
75. Планова виїзна перевірка це: а) проводиться у випадку здійснення планової реорганізації (ліквідації) підприємства; б) перевірка фінансово-господарської діяльності СПД, яка передбачена у плані роботи податкових органів і здійснюється за місцезнаходженням платника; в) перевірка, що проводиться у випадку, якщо за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства; г) суб'єктом підприємницької діяльності не подано в установлений строк документи обов'язкової звітності або у поданій звітності виявлено недостовірність даних;
76. На який максимальний термін керівник податкового органу може продовжити розгляд заяви чи скарги при умові письмового повідомлення платника про таке продовження протягом 20-ти денного строку: а) до 30 календарних днів; б) до 45 календарних днів; в) до 60 календарних днів; г) до двох місяців. 77. Протягом якого часу з моменту отримання податкового повідомлення чи іншого рішення податкового органу з причин пов'язаних з порушенням податкового законодавства платник може оскаржити його у адміністративному порядку: а) 10 днів: б) 20 днів: в) 30 днів; г) 40 днів.
78. В яких випадках органи ДПС не розглядають скарги та заяви платників щодо: а) узгодження операцій із заставленими активами платника податків; б) узгодження плану реорганізації, продажу активів, що перебувають у податковій заставі; в) застосування штрафних (фінансових) санкцій; г) податкових зобов'язань, самостійно визначених платником податків у податковій декларації (розрахунку).
79. В яких випадках органи ДПС не розглядають скарги та заяви платників: а) про арешт активів; б) за наявності порушених кримінальних справ проти платників; в) на податкові повідомлення про суми податкових зобов'язань; г) на постанови про накладення адміністративних стягнень.
80. Протягом якого строку з моменту отримання податкового повідомлення або іншого рішення органу ДПС пов'язаного з порушенням податкового законодавства, платник податків може подати скаргу до органу ДПС: а) 7-ми календарних днів; б) 10-ти календарних днів; в) 20-ти календарних днів; г) 30-ти календарних днів.
81. Термін, протягом якого платник податку повинен сплатити суму податкового зобов'язання від дня отримання податкового повідомлення: а) 7 днів; б) 10 днів; в) 15 днів; г) 20 днів.
82. За порушення норм податкового законодавства можуть застосовуватись наступні види відповідальності: а) податкова, адміністративна, кримінальна; б) фінансова, дисциплінарна, кримінальна; в) економічно-правова, фінансова, юридична; г) кримінальна, фінансова, адміністративна.
83. В податковому праві фінансово-правова відповідальність реалізується шляхом застосування: а) майнової відповідальності, стягнення неустойки, штрафу та пені; б) штрафу за порушення податкового зобов'язання, пені, неустойки та адміністративного штрафу; в) стягнення суми недоплаченого податкового зобов'язання, штрафу та пені; г) фінансових (штрафних) санкцій, неустойки, пені, стягнення усієї суми прихованого чи заниженого податкового зобов'язання.
84. Фінансові санкції застосовуються до платників за рішенням: а) керівника податкового органу; б) керівника податкового органу або його заступника; в) керівника податкового органу за поданням відповідного підрозділу податкової міліції; г) керівника (його заступника) вищестоящого податкового органу.
85. Відповідно до статті 38 КпАП України, адміністративне стягнення за вчинення податкового правопорушення може бути накладене податковим органом не пізніше ніж через: а) 15 днів з дня виявлення правопорушення; б) 2 місяці з дня вчинення правопорушення; в) 6 місяців з дня вчинення правопорушення; г) 6 місяців з дня виявлення правопорушення.
86. У разі виявлення фактів порушення податкового законодавства, за які передбачається адміністративна відповідальність, складається: а) постанова; б) протокол; в) акт; г) рішення.
87. Для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів у значних розмірах (стаття 212 КК України) необхідно щоб сума коштів прихованих від оподаткування перевищувала: а) 1 тис. н.м.д.г.; б) 3 тис. н.м.д.г.; в) 5 тис. н.м.д.г.; г) 10 тис. н.м.д.г.
88. Право податкової застави виникає у випадку: а) неподання податкової декларації або несплати узгодженої суми податкового зобов'язання; б) недопущення посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для здійснення підприємницької діяльності; в) порушує платником податків правил відчуження активів; г) здійснення платником дії з переведенням активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам.
89. Право податкової застави виникає з моменту: а) з дня наступного за днем отримання платником податку першої податкової вимоги; б) з дня наступного за останнім днем граничного строку подання декларації чи сплати податкового зобов'язання; в) з дня набрання чинності рішення керівника податкового органу про застосування податкової застави; г) з дня реєстрації у встановленому законодавством порядку рішення керівника податкового органу про застосування права податкової застави.
90. Операції із активами, що перебувають у податковій заставі та підлягають узгодженню з податковим органом, узгоджуються з: а) податковим агентом; б) податковим керуючим; в) керівником податкового органу: г) керівником податкового органу або його заступником.
91. За договором податкової поруки поручителем може бути лише: а) банк-резидент; б) банк-нерезидент: в) податковий орган; г) вищестоящий податковий орган. 92. Відстрочка чи розстрочка сплати податків надається у випадку подання платником до податкового органу: а) письмової заяви платника, аналізу фінансового стану платника за попередній звітний період, графіку погашення розстрочених (відстрочених) сум, розрахунків прогнозних доходів платника; б) заяви про надання податкового кредиту, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, документу, що посвідчує особу, балансу; в) заяви про надання кредиту, графіку погашення розстрочених (відстрочених) сум, проекту кредитного договору за встановленим зразком; г) заяви про надання розстрочки чи відстрочки, графіку погашення розстрочених (відстрочених) сум, проекту кредитного договору за встановленим зразком.
93. Договір податкової поруки набирає чинності з дня його: а) підписання сторонами; б) реєстрації у податковому органі; в) передачі нотаріально завіреного примірника договору поруки до податкового органу; г) нотаріального посвідчення та внесення запису до Державного реєстру договорів податкової поруки.
94. Надання податкового кредиту засвідчується: а) договором про надання податкового кредиту; б) договором поруки; в) рішенням про надання розстрочки чи відстрочки підписаного керівником податкового органу чи його першим заступником; г) договором про надання податкового кредиту та нотаріально завіреним договором поруки.
95. Організація продажу активів платника, що перебувають у податковій заставі, здійснюється: а) податковим агентом; б) податковим керуючим такого платника; в) вищестоящим податковим органом; г) державною виконавчою службою за поданням податкового органу.
96. Продаж описаних активів платника, що перебувають у податковій заставі здійснюється через: а) магазини безмитної торгівлі; б) спеціалізовані аукціони та організації роздрібної торгівлі; в) біржі, організації роздрібної торгівлі, позабіржові аукціони; г) спеціалізовані магазини, що підпорядковані ДПА України.
97. Адміністративний арешт активів може бути: а) строковим та безстроковим; б) умовним та безумовним; в) повним та умовним; г) первинний та повторний.
98. Адміністративний арешт активів платника може бути застосований у випадку: а) посадова особа юридичної особи, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; б) в результаті документальної перевірки буде встановлено факт ухилення від оподаткування в особливо великих розмірах; в) неподання платником податків у строки визначені законодавством податкової декларації чи іншого документа обов'язкової податкової звітності. г) відсутня реєстрація особи як платника податків, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до закону. 99. Адміністративний арешт активів платника може бути застосований у випадку: а) в результаті документальної перевірки буде встановлено факт ухилення від оподаткування у великих розмірах; б) в результаті документальної перевірки буде встановлено факт ухилення від оподаткування у значних розмірах; в) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення; г) правильні варіанти а) та б).
100. Адміністративний арешт активів може бути накладений строком до: а) 12 годин з моменту підписання рішення про адміністративний арешт; б) 24 годин з моменту складання протоколу про адміністративний арешт; в) 48 годин з моменту надходження протоколу про тимчасове затримання активів; г) 96 годин з моменту підписання рішення про адміністративний арешт.
101. Податковий тиск це: а) розмір частини виробленого суспільного продукту, що розподіляється за допомогою податків. б) відношення загальної суми податкових та неподаткових надходжень до сукупного оподатковуваного доходу платників; в) сумарна сума податків, що надходить у розпорядження держави та органів місцевого самоврядування; г) середній показник між максимальною та мінімальної ставкою податків протягом року.
16. ОРІЄНТОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ
1. Предмет і поняття податкового права, метод регулювання. 2. Принципи податкового законодавства. 3. Поняття і види податкових правовідносин. 4. Суб'єкти податкових правовідносин. 5. Зміст податкових правовідносин. 6. Податкові правові норми: характеристика і види. 7. Законодавство України, що регулює сферу оподаткування. 8. Поняття податку, його характерні риси. 9. Співвідношення податку, мита і збору. 10. Функції і принципи податків. 11. Основні типи систем оподаткування. 12. Платник податку. Умови для залучення до оподаткування. 13. Презумпція винності платника податку. 14. Фізичні особи як платник податку. 15. Правовий статус юридичних осіб як платників податків. 16. Права платника податку. 17. Обов'язки платника податку. 18. Права податкового органу. 19. Обов'язки податкового органу. 20. Співвідношення переконання і примусу при реалізації податкових норм. 21. Підстави для притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства. 22. Класифікація податкових правопорушень. 23. Адміністративна відповідальність платників податків. 24. Порядок застосування фінансових санкцій. 25. Кримінальна відповідальність за податкові правопорушення. 26. Дисциплінарна і цивільно-правова відповідальність за податкові правопорушення. 27. Особливості застосування податкової застави. 28. Захист прав платників податків. 29. Повноваження органів державної податкової служби України. 30. Система митних органів та їх правовий статус. 31. Порядок нарахування пені. 32. Правовий режим податку на додану вартість. 33. Пільги по податку на додану вартість. 34. Правовий режим акцизного податку. 35. Правовий режим податку на прибуток підприємств. 36. Порядок застосування адміністративного арешту актівів платника. 37. Правовий режим податку з доходів фізичних осіб. 38. Податкові соціальні знижки по податку з доходів фізичних осіб. 39. Особливості оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи, 40. Порядок сплати державного мита. 41. Оподаткування страхової діяльності податком на прибуток. 42. Повноваження податкової міліції. 43. Оподаткування спільної діяльності податком на прибуток підприємств. 44. Оподаткування операцій у банківській діяльності податком на прибуток підприємств. 45. Відповідальність платників податку на прибуток підприємств. 46. Митні платежі. 47. Подвійне оподаткування. Законодавчі гарантії усунення подвійного оподаткування. 48. Оподаткування нерезидентів. 49. Оподаткування спадщини та подарунків. 50. Оподаткування доходів від оренди майна фізичних осіб.
17. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Податкове право України:Навчально-методичний комплекс // Укл. Н.К. Ісаєва. – К.: Національна академія управління, 2013. – 106с.
Структурними частинами навчально-методичного комплексу є: 1. Програма навчальної дисципліни. 2. Робоча програма, до якої входять: 2.1. Опорний конспект лекцій (окрема папка); 2.2. Методичні рекомендації та завдання для практичних і семінарських занять; 2.3. Тестові завдання; 2.4. Залікові білети (окрема папка); 2.5. Пакет контрольних завдань для комплексної перевірки знань (окрема папка); 2.6. Пакет контрольних завдань для заміру залишкових знань (окрема папка); 2.7. Фонд законодавчих та інструктивних матеріалів ( окрема папка та електроний віріант); 2.8. Методичні вказівки та контрольні роботи для студентів заочної форми навчання.
18. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ОСНОВНИЙ 1. Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право: Учебное пособие для студентов юрид. вузов и факультетов -X: Легас, 2003. - 360 с. ◊ 2. Кучерявенко Н.П. Налоговое право - X: Консум, 1997. - 432 с. 3. Кучерявенко Н.П. Налоговое право - X.: Легас, 2001. - 584 с. 4. Кучерявенко М.П. Податкове право України: Підручник - К.: Всеукр. асоц. "Правова єдність", 2008. - 698 с. 5. Орлюк О.П. Фінансове право: Навчальний посібник- К.: Юрінком Інтер, 2003. - 528 с. 6. Податкове право: Навчальний посібник - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 400 с. 7. Фінансове право України: Підручник- К.: Юрінком Інтер, 2004. - 320 с.
ДОДАТКОВИЙ 8. Азаров М.Я., Кольга В.Д., Онищенко В.А. Все про податки: Довідник - К.: Експерт, 2000. - 492 с.* 9. Білан Р.О. Особливості правового регулювання податків з юридичних осіб -К.:НАУ, 2002.- 121 с. 10. Войцеховська В.В. Легальні та нелегальні способи ухилення від сплати податків та методи їх попередження - К.: НАУ, 2005. - 128 с. 11. Герасименко В.В. Правовий режим податків з юридичних осіб - К.: НАУ, 2005. - 93 с. 12. Дзюбак С.Г. Податкове правопорушення як підстава адміністративної відповідальності - К.: НАУ, 2004. - 99 с. 13. Зелінська О.М. Правовий режим податків з юридичних осіб - К.: НАУ, 2006. -127 с. 14. Зюнькін А.Г. Фінансове право. Опорний конспект лекцій- К.: МАУП, 2001. -144 с. 15. Казакевич О.О. Легальні та нелегальні способи ухилення від сплати податків та методи їх попередження - К.: НАУ, 2004. - 122 с. 16. Калиновська В.М. Ухилення від сплати податків та їх наслідки для економіки України – К.: НАУ, 2003. - 113 с. 17. Ковальчук А. Фінансове право України. Стан та перспективи розвитку – К.: Парламентське видавництво, 2007. - 488 с.· 18. Красношлик О.В. Легальне та нелегальне ухилення від сплати податків- К.: НАУ, 2004. - 104 с. 19. Кучерявенко Н.П. Курс налогового права. В 6-ти томах. Том 1: Генезис налогового регулирования. В 2-х частях. Часть 1. - X.: Легас, 2002. - 665 с. 20. Кучерявенко Н.П. Курс налогового права. В 6-ти томах. Том 1: Генезис налогового регулирования. В 2-х частях. Часть 2. - X.: Легас, 2002. - 791 с. 21. Кучерявенко Н.П. Основы налогового права- X.: Легас, 2001. -304 с. 22. Кучерявенко Н.П. Основи налогового права - Харьков: Зспада, 1996. - 320 с. 23. Лисенко Т.А. Правовий режим податків з фізичних осіб - К.: НАУ, 2003. - 94 с. 25.Мала українсько-російська енциклопедія з податків - К.: ПП "Павлушка", 2000. - 736 с. 24. Музика О.А. Фінансове право: Навчальний посібник- К.: Видавництво Паливода А.В., 2004. - 220 с. 25. Нагородний І.В. Правовий режим податків з юридичних осіб - К.: НАУ, 2006. - 111с. 26. Ніщенко В.О. Легальні і нелегальні способи ухилення від сплати податків та методи їх попередження - К.: НАУ, 2006. - 106 с. 27. Фінансове право: Навч. посібник в 2-х томах. Том І. - X.: Консум, 1999. - 576 с. 28. Фінансове право: Навч. посібник в 2-х томах. Том II. - X.: Консум, 1999. - 528 с. 29.Фінансове право: Навчальний посібник - К: Вентурі, 1995. - 272 с. 30. Фінансове право: Навчальний посібник для студентів юрид. вузів і факультетів - К: Вентурі, 1998. - 384 с. 31.Фінансове право: Підручник- X.: Консум, 1999. - 496 с. 32.Фінансове право: Підручник- X.: Консум, 1998. - 496 с. 33.Фінансове право: Хрестоматія - К.: Вілбор, 1998. - 640 с.
НОРМАТИВНО – ПРАВОВІ АКТИ 34. Податковий кодекс України. 35. Кодекс України про адміністративні порушення (Станом на 2 березня 2004р.) - К: Атіка, 2004. - 240 с. 36. Кодекс законів про працю України: Станом на 20 лют.2006 р. - К.: Видавничий дім "Скіф", 2006. - 112 с. 37. Кримінальний кодекс України: Станом на 10 листопада 2005р. - К: Велес, 2005. - 152 с. 38. Митний кодекс України. Станом на 10 січня 2005р.: Офіційний документ - К: Велес, 2005. - 144с. 39. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141. 40. Цивільний кодекс України // Відомомсті Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356. 41. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 3 18, № 19-20, № 21-22. – Ст. 144. 42. Закон України «Про Рахункову палату» // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 43. - Ст. 212. 43. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // Відомості 44. Закон України «Про місцеві державні адміністрації // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 20-21. - Ст. 190.
WEB–Ресурси Міністерство фінансів України www.minfin.gov.ua Міжнародний валютний фонд (The International Monetary Fund) www.imf.org Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) (International Bank for Reconstruction and Development) www.worldbank.org/ibrd ________________________ * Цим шрифтом позначаються видання, що є в бібліотеці НАУ, проте вони не були вказані в навчально-методичних матеріалах з предмета
◊ Таким шрифтом позначені джерела, що знаходяться як в бібліотеці, так і в списках літератури навчально-методичних матеріалів з предметів
Навчально-методичне видання
Кафедра цивільного та господарського права
ПОДАТКОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
Навчально-методичний комплекс
Укладач: Ісаєва Наталія Карлівна
Відповідальний технічний редактор: Цаплюк І.В.
Підп.до друку. 26.19.2013. Формат вид. 60х801/16 Ум. друк. арк. 2,89. Обл.-вид. арк. 2,59.
Національна академія управління, 01011, м. Київ, вул. П. Мирного, 26, кім. 406 тел./факс. 280-80-56, www.nam.kiev.ua, eco@nam.kiev.ua
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||