ПОЛІТОЛОГІЯ НАСОА

ПОЛІТОЛОГІЯ НАСОА 08.07.2014 22:13

ІV. ФОРМИ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

 

Поточний контроль здійснюється у формі колективізму, усного опитування. Виконання контрольних робіт з використанням модульно-рейтингової системи контролю оцінки знань, а також екзамену. Проведення наприкінці вивчення курсу політології комплексної контрольної роботи.

 

V. ЗМІСТ ТЕМ СЕМІНАРСЬКИХ АНЯТЬ

 

Тема 1. Політологія як система знань про політику

План семінару.

1. Політика як суспільне явище. Місце і роль політики в системі суспільних відносин.

2. Об’єкт і предмет політології.

3. Основні категорії, методи і функції політології.

4. Місце політології в системі наук про суспільство.

    

   Теми рефератів:

• Макс Вебер про політику як покликання та професію.

• Взаємодія політики і економіки.

• Історичні передумови появи українського державознавства.

• Питання для дискусії:

• Найбільш суттєве в політиці – це питання про державну владу. Але чи можна всі політичні відносини зводити до влади?

• В чому проявляється взаємозв’язок і відмінність між економікою і політикою?

• В чому суть політизації суспільного життя, які її причини в Україні?

   

  Завдання для самостійної роботи:

1. Складіть схему: Політологія як наука і як навчальна дисципліна.

2. Які з функцій політології є найбільш важливими для сучасного українського суспільства і чому?

3. Виберіть та проаналізуйте різноманітні визначення політики та політології. Яке з них, на ваш погляд, найбільш вдале. Аргументуйте свій вибір.

    

   Методичні рекомендації:

   Готуючись до першого питання, студент має усвідомити, що політична наука тісно пов’язана з політикою, витікає з неї, так чи інакше аналізує різні аспекти політичного життя. Термін „політика” походить від давньогрецького polis (місто-держава) та його похідних politike (мистецтво управління державою), politeia (конституція). Ці поняття вказують на державу як на одну з центральних категорій політики, а точніше – політичної науки, і як такі вони беруть свій початок від Платона та Аристотеля, які політику тісно пов’язували з державою. Студент має усвідомити, що політика виступає як визначне культурно-історичне явище.

   Розгляд другого питання необхідно розпочати з того, що об’єктом політології виступає політичне життя суспільства, його прояви, тенденції і закономірності.

   Аналізуючи категорії політології студенту насамперед слід уяснити сутність таких категорій: політична влада, держава, політичні відносини, політична система, політичні інтереси, політична свідомість, політична культура, політична боротьба, політичне управління.

   При вивченні четвертого питання студент має з’ясувати, що політична наука розвивається в тісній взаємодії з іншими соціальними науками – філософією, соціологією, історією, правом. Останні об’єднує загальний об’єкт дослідження – політичне життя суспільства в усій багатоманітності його конкретних проявів.

    

   Література:

   Вебер М. Политика как призвание и профессия. Избр. произв. – М., 1990.

   Коваленко А. Українська політологія: проблеми та труднощі періоду становлення // Сучасність. – 1994. – № 1.

   Лазоренко С.В., Лазоренко О.О. Теорія політології. – К., 1996. – С. 8-24.

   Основи політології: Навч. посіб. / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 5-13, 14-20.

   Політологічний енциклопедичний словник. 2-е вид. – К., 2004.

   Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручник. – К., 2004.

   Політологія у запитаннях та відповідях: Навч. посіб. / За заг. ред. К.М. Лемківського. – К., 2003. – С. 7-14.

   Політологія. Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. 2-е вид. – К., 2001. – С. 8-36.

   Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.Т. – Харків, 2001. – С. 9-26.

   Політологія. Підручник / За наук. ред. А. Колодій. 2-е вид., перероб. та доп. – К., 2003.

   Потульницький В.А. Теорія української політології. – К., 1993. – С. 17-20, 56-60, 82-85.

   Рябов С.Г., Томенко В.М. Основи теорії політики. – К., 1996. – Розд. І, ІІ.

   Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 8-23.

   Шляхтун П.П. Політологія (Теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002 – С. 8-32.

    

   Тема 2. Політична думка Стародавнього Світу та Середньовіччя

   План семінару

1. Зародження політичної думки в країнах Стародавнього Сходу: Єгипет, Вавилон, Китай, Індія.

2. Політичні доктрини античності. Платон і Аристотель.

3. Розвиток політичної думки в Середньовіччі.

4. Теми рефератів:

5. Міфологічні уявлення про політику.

6. Римське право і політика.

7. Платон про сутність ідеальної держави (рабовласницького комунізму).

    

   Питання для дискусії:

• У чому полягає відмінність політико-правових доктрин мислителів Стародавньої Греції від політико-світоглядних уявлень Стародавнього Сходу?

• Чим відрізняються погляди Платона та Аристотеля на функції держави?

• Який вплив мають політичні вчення Стародавнього Сходу і Стародавньої Греції на сучасний розвиток політичних теорій?

• Завдання для самостійної роботи:

• Назвіть основні причини появи перших міфологічних тлумачень влади і держави.

• Складіть схему: вчення Аристотеля про „правильні” і „неправильні” форми держави і дайте характеристику кожної з них.

• Використовуючи знання з філософії, спробуйте визначити, яка з філософських концепцій могла б служити методологією теорії політики?

   

  Методичні рекомендації:

  Готуючись до першого питання семінару студенту слід усвідомити, що процес виникнення світової політичної думки тісно пов’язаний з розвитком стародавніх держав як первісної форми організації влади. При розгляді сутності вчення Конфуція необхідно підкреслити, що він розуміє державу як велику патріархальну сім’ю, де імператор – суворий, але справедливий батько, а його піддані – слухняні діти.

  Вивчаючи зміст політичного вчення Платона зверніть увагу на його тезу про те, що основною ідеєю будь-якої держави є ідея справедливості, створення ідеального політичного ладу на чолі з вибраними мудрецями. При аналізі політичної концепції Аристотеля студенту слід усвідомити сутність його положення про природне походження держави, про людину як істоту політичну. Розглядаючи питання про римське право і політику, студент має звернути увагу на зміст політичної доктрини Полібія, який вбачав успіх Риму у поєднанні трьох державних форм правління (царської, аристократичної, демократичної) та Цицерона, який виступав противником повновладдя окремих осіб у республіці, зокрема проти монополізації влади.

   

   

   

  Література:

  Аристотель. Политика. Соч. в 4-х т. Т. 4. Кн. 4-6. – М., 1983.

  Бергер А.К. Политическая мысль древнегреческой демократии. – М., 1966.

  Доватур А.И. Политика и полития Аристотеля. – М., 1965.

  Мадісон В.В. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996. – С. 5-18.

  Нерсесянц В.С. Политические учения древней Греции. – М., 1979.

  Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 25-40.

  Політологія у запитаннях і відповідях: Навч. посіб. / За заг. ред. К.М. Лемківського. – К., 2003. – С. 15-17.

  Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 27-37.

  Семененко И.И. Афоризмы Конфуция. – М., 1987.

  Утченко С.Л. Политические учения Древнего Рима: ІІІ-І вв. до н.э. – М., 1977.

  Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 24-35.

  Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002. – С. 33-44.

   

  Тема 3. Політичні ідеї мислителів епохи Відродження та Нового часу

  План семінару

1. Відродження: суть та вплив на розвиток політичної думки. Н. Макіавеллі. Макіавеллізм як політична доктрина.

2. Політичні вчення періоду буржуазних революцій в Голландії і Англії (Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гобс).

3. Просвітництво. Проблема природних прав людини в політичних поглядах Ф. Бекона і Дж. Локка.

4. Раціоналістичні трактування політики в працях французьких просвітників.

    

   Теми рефератів:

• Ідеї розвитку громадянського суспільства в політичних концепціях мислителів Нового часу.

• Значення концепцій природного права та суспільного договору для розвитку політичної теорії і практики.

   

  Питання для дискусії:

1. Н. Макіавеллі висунув тезу про несумісність політичної діяльності з вимогами норм християнської моралі. Спробуйте спростувати чи підтвердити цю тезу.

2. Хто з мислителів Нового часу вніс найвагоміший вклад у розроблення концепції розподілу влади?

3. Ранні соціалісти-утопісти (Т. Мор, Т. Кампанелла) дотримувалися принципу рівного розподілу матеріальних благ. Чим це можна пояснити?

4. Завдання для самостійної роботи:

5. Розкрийте значення природного права, суспільного договору для політичної практики Нового часу?

6. Спираючись на філософсько-правові погляди І. Канта, складіть структурно-логічну схему формування буржуазного типу держави у зв’язку з категоріями: право, моральність, мораль.

    

    

    

   Методичні рекомендації:

   Готуючись до першого питання студенту необхідно усвідомити, що ідеї Відродження, які набули широкого розповсюдження в країнах Західної Європи у ХІV – XVI ст., сприяли руйнуванню феодально-релігійних уявлень і об’єктивно відповідали потребам буржуазного суспільства, що зароджувалося. Студент повинен пам’ятати, що Н. Макіавеллі запроваджує світський погляд на політику, державу, розуміючи їх як творіння рук людини, результат боротьби соціальних сил.

   Вивчаючи друге питання студент має звернутим увагу на положення, аргументоване Г. Гроцієм про сутність права як регулятора соціальних норм та ідею Б. Спінози про суспільний договір як категорію, якою користуються для аналізу характеру зв’язків між природним правом і державою.

   Розглядаючи третє питання необхідно пам’ятати, що Дж. Локк розвинув і доповнив і об’єднав у єдине політичне вчення – доктрину ранньобуржуазного лібералізму.

   При вивченні четвертого питання рекомендуємо звернути увагу на суть теорії „географічного детермінізму” Ш. Монтеск’є, на його розуміння свободи як упевненості громадянина у недоторканості свого життя, житла, майна. Студент має усвідомити сутність поглядів Гольбаха про людину як продукт соціального середовища та К. Гельвеція про ідеальний суспільний лад – приватновласницький.

    

   Література:

   Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980. – Гл. V, XII.

   Зайченко Г.А. Джон Локк. – М., 1973. – Гл. VIII.

   История политических и правовых учений. – М., 1988. – Гл. VIII, IX.

   Мадіссон В.Й. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996. – С. 19-55.

   Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 25-41.

   Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 44-64.

   Субботин А.Л. Ф. Бэкон. – М., 1974. – Гл. XI, XII.

   Швидак О.М. Політологія. Практикум. Навч. посібник. – К., 2001. – С. 35-44.

   Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. К., 2002. – С. 48-66.

    

   Тема 4. Плюралізм політичних концепцій ХІХ – ХХ ст.

   План семінару

1. Політико-ідеологічні доктрини: поняття, типологія, інституціалізація.

2. Лібералізм і неолібералізм.

3. Консерватизм і неоконсерватизм.

4. Ліві та лівоцентристські ідеологічні доктрини.

5. Екстремістські політико-ідеологічні доктрини.

    

   Теми рефератів:

• Російська політична думка на рубежі ХІХ – ХХ ст.

• Біхевіоризм як основний метод політичних досліджень американської політології ХХ ст.

• Марксистська теорія політики.

• Політичні концепції М. Вебера.

• Основні тенденції розвитку політичної науки кінця ХІХ – початку ХХ ст.

   

  Питання для дискусії:

1. В чому причини, джерела, що призводять до появи різноманітних політичних доктрин?

2. У чому полягає принципова відмінність поглядів соціал-демократів і комуністів на політичний устрій суспільства?

3. Що є спільного і розбіжного в концепціях лібералізму та консерватизму?

4. Які громадські організації та політичні партії ліберального характеру діють в Україні?

5. Як Ви гадаєте, які основні цінності консерватизму можуть стати в пригоді при розбудові Української держави?

    

   Методологічні рекомендації та завдання для самостійної роботи:

   Більшість соціалістів-утопістів пропонували свої моделі суспільного устрою. Котра з них здається Вам найбільш привабливою? Чому?

   Який вплив біхевіоризму на розвиток політичної науки?

   Аналізуючи природу лібералізму студенту треба розрізняти політичні доктрини аристократичного та демократичного лібералізму.

   Вивчаючи друге питання студент має проаналізувати такі неоліберальні концепції, як технологічної та плюралістичної демократії, теорії еліт (В. Парето, Г. Моска).

   Вивчаючи третє питання студент має пам’ятати, що в основу політичних концепцій консерватизму покладена ідея збереження традиційних правил, норм поведінки, ієрархії влади, соціальних і політичних структур та інститутів.

   Готуючись до четвертого і п’ятого питань, студент має знайти детальну характеристику соціалістичних концепцій політики, а також політичних доктрин анархізму у підручниках з політології та монографічних виданнях.

    

   Література:

   Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма. – М., 1990. – Гл. II, III.

   Волкогонов Д.А. Тріумф і трагедія. Політичний портрет Й.В. Сталіна. – К., 1989. – Кн. І.

   Из истории социально-политической мысли // Социально-политический журнал. – 1992. – № 6-9.

   Мадіссон В.В. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996.

   Основи політології. Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 31-41.

   Політологія у запитаннях і відповідях. Навч. посібник За заг. ред. К.М. Левківського. – К., 2003. – С. 102-115.

   Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 44-90.

   Швидак О.М. Політологія. Практикум. – К., 2001. – С. 44-57.

   Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002. – С.71-89.

    

   Тема 5. Становлення і розвиток політичної думки в Україні (ІХ – ХХ ст.)

   План семінару

1. Пам’ятки політичної думки Київської Русі.

2. Запровадження Християнства на Русі та його вплив на розвиток політичної думки.

3. Політична думка в Україні за литовсько-польської доби.

4. Суспільно-політичні засади козацько-гетманської держави.

5. Розвиток революційно-демократичних ідей ХІХ – поч. ХХ ст. Кирило-Мефодіївське товариство (братство).

6. Політичні концепції українських мислителів кінця ХІХ – ХХ ст. (М. Грушевський, В. Винниченко, Д. Лонцов, В. Липинський та ін.).

    

   Теми рефератів:

• Ідеї просвітництва в Україні (Я. Козельський, В. Каразін, П. Лодій, С. Десницький).

• Роль Конституції та виводи прав П. Орлика у розвитку політичної думки в Україні.

• Погляди В. Винниченка щодо національного відродження України в праці „Заповіт борцям за визволення”.

• Питання для дискусії:

• У Київській Русі, як і багатьох інших феодальних державах, існували відповідні структури: князівська рада, боярська рада, князівські з’їзди, собори тощо. Яку з цих структур можна вважати найвпливовішою щодо формування владних, політичних відносин?

• В якій ідеї дістали відображення стосунки світської влади і церкви на Русі?

   

  Завдання для самостійної роботи:

  Назвіть ідеологів революційної демократії в Україні. Які ідеї вони висловлювали.

  У чому полягає принципова відмінність в поглядах на майбутнє України М. Драгоманова і М. Міхновського?

   

  Методичні рекомендації:

  При підготовці до першого питання студенту необхідно уяснити основний зміст таких пам’яток політичної думки, як „Слово про закон і благодать” Ілларіона, „Повчання В. Мономаха”, „Руська правда” Ярослава Мудрого, „Слово о полку Ігоревім”.

  Розглядаючи друге питання студент має усвідомити, що прийняття християнства у 988 р. всіляко сприяло зміцненню централізованої феодальної держави Київська Русь, підвищенню рівня освіченості серед широких верств суспільства, зміцненню міжнародного статусу Київської Русі.

  Готуючись до третього питання студенту треба усвідомити зміст полемічних творів Ю. Дрогобича, С. Оріховського, І. Вишенського, які сприяли бурхливому розвитку української полемічної та освітньої літератури братств.

  Вивчаючи четверте питання студент має показати чому Запорізька Січ була християнською, демократичною республікою, на яких соціально-економічних, політичних, духовних засадах вона базувалася.

  При вивченні п’ятого питання студенту необхідно усвідомити основні напрямки розвитку революційно-демократичних ідей, осмислити місце і роль Кирило-Мефодіївського товариства як виразника ідеології антикріпосницького, національно-визвольного руху народних мас України.

  Готуючись до шостого питання студенту треба опрацювати зміст теорії національного самовизначення М. Грушевського, державницької ідеї В. Винниченка, погляди та шляхи створення самостійної України Д. Донцова, уяснити місце і роль В. Липинського в розвитку української політології як науки.

   

  Література:

  Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1988.

  Основи політології / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 42-74.

  Політологія у запитаннях і відповідях. – К., 2003. – С. 7-15.

  Політологія. Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. – К., 2001. – С. 39-56.

  Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 91-124.

  Потульницький В.А. Теорія української політології. Курс лекцій. – К., 1993. – С. 56-72.

  Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. – К., 1993. – С. 151-200.

  Швидак О.М. Політологія. Практикум. – К., 2001. – С. 58-97.

  Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної думки): Підручник. – К., 2002. – С. 93-145.

   

  Тема 6. Політична влада

  План семінару

1. Влада як соціальний феномен. Ресурси влади. Класифікація влади.

2. Сутність політичної влади, її структура і функції.

3. Політичний режим, його сутність та типологія. Політична опозиція. Політичний екстремізм.

    

   Теми рефератів:

• Проблеми демократизації влади в Україні на сучасному етапі.

• Природа тоталітарної влади

• Категорії влади і волі у працях Ф. Ніцше та М. Вебера.

• Питання для дискусії:

• Чи може політична влада бути нелегітимною?

• Чи можливе існування суспільства без влади?

   

   

   

   

   

  Завдання для самостійної роботи:

  Спираючись на програмні документи кількох різних політичних партій в Україні, проаналізуйте їхнє розуміння мети, форм і змісту політичної влади в Україні?

  Складіть схему за такими параметрами: влада державна і влада політична, спільне і відмінне.

  Назвіть і коротко охарактеризуйте основні риси політичної, державної влади в умовах тоталітаризму?

                              

  Методичні рекомендації:

  При підготовці до семінарського заняття студенти повинні опрацювати та законспектувати основний теоретичний матеріал до даної теми, що включає розкриття таких питань: сутність політичної влади, її структура, функції, ресурси, проблеми її легітимності, політичний режим, його сутність та типологія.

  У власні політологічні словники потрібно занести визначення запропонованих понять, ключовими серед яких є політична влада, державна влада, принципи влади, інституціоналізація влади.

  При підготовці рефератів необхідно використати матеріал поданої нижче літератури, що містить у собі підручники, наукові статті та монографії, науково-пізнавальні твори.

  Для самостійної роботи пропонується на основі різних варіантів структури політичної влади скласти таку схему, яка включала б основні елементи, вимагається вміння розрізняти різні види влади та їх характерні риси в різних політичних режимах.

  Орієнтуючись на запитання для дискусії, студенти повинні розробити систему доказів для відстоювання власної позиції щодо необхідності існування влади, її легітимності-нелегітимності, причин появи криз політичної влади, та аналітичної розробки програми їх подолання за різних умов.

   

  Література:

  Амелин В.Н. Власть как общественное явление // Социал.-полит. науки. – 1991. – № 2.

  Бердяев И.А. Истоки и смысл русского коммунизма. – М., 1990. – Гл. 2, 3.

  Бурлацкий Ф.М. Вожди и советник: О Хрущове, Андропове и не только о них. – М., 1990.

  Власть. – М., 1989.

  Пушкарева Г.В. Власть как социальный институт // Социально-политический журнал. – 1996. – № 2.

  Швидак О.М. Політологія. Практикум. – К., 2001. – С. 119-124.

  Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної думки): Підручник. – К., 2002. – С. 171-197, 377-394.

   

  Тема 7. Політичний процес

  План семінару

1. Поняття політичний процес. Структура, характер політичного процесу. Типологія політичних процесів.

2. Людина як суб’єкт і об’єкт політичного процесу.

3. Політична участь людини. Класифікація типів людей щодо участі в політиці.

4. Політична сфера суспільства. Політичне життя, його типи.

    

   Теми рефератів:

• Політична культура – умова розвитку політичного процесу.

• Проблеми прав людини в політичній історії.

• Конфлікти і кризи в суспільно-політичному житті.

   

  Питання для дискусії:

  Яке місце і роль людини в розгортанні політичного процесу в державі?

  Чи кожна людина є особистістю?

  Як співвідносяться між собою категорії „політичний процес” та „політична стабільність?”.

  Чи тотожні поняття людина, особа, індивід?

  Завдання для самостійної роботи:

  Складіть таблицю „Типологія політичних процесів” за ознаками поділу.

  Складіть схему: класифікація типів людей щодо участі в політиці за М. Вебером, Дж. Алмондом, А. Боднаром.

   

  Методичні рекомендації:

  Готуючись до семінарського заняття студент повинен, насамперед, уяснити і осмислити ключові слова, поняття, терміни, а саме: політичний процес, політична стабільність, політична участь, політичне життя, політична активність. Рекомендуємо виписати ці поняття у свій словничок. Зробити короткі виписки з усіх питань плану, продумати питання для дискусії, самостійного опрацювання.

  При підготовці до семінарського заняття рекомендуємо зосередити увагу на основних теоретичних положеннях. Політичний процес як сукупність результатів переплетіння різноманітних типів політичної поведінки соціальних спільностей, соціальних верств та громадян. Соціальною передумовою політичного процесу є процес соціальний. Політичний процес і політичне життя. Політичне життя суспільства можна розглядати як сукупність різновекторних і різнодинамічних у часовому вимірі політичних процесів. Рекомендуємо скласти таблицю – „Типологія політичних процесів”.

  Людина і політика. Це теоретичне положення слід розглянути через призму людини. А саме: Людина – суб’єкт політичного процесу, людина як об’єкт політичного процесу. Розкрити механізми, що діють в суспільстві і регулюють помилки та вчинки людей в політичній сфері (державні та громадянські інститути, ідеології та релігії, традиції та звичаї, соціальне середовище та економічні умови).

   

  Література:

  Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К., 2001. – С. 153-158.

  Гальчинський А. Кінець тоталітарного соціалізму. Що далі? – К., 1996.

  Горбатенко В. Стратегія модернізації суспільства. Україна і світ на зламі тисячоліть. – К., 1999.

  Кресіна І.О. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси (етнополітологічний аналіз). – К., 1998.

  Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 137-152, 228-231.

  Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвиток / Редкол. Ф.М. Рудич (голова) та ін. – К, 1998. – Розд. 3.

  Політичні структури та процеси в сучасній Україні / За ред. Ф.М. Рудича. – К., 1995.

  Політологія: наука про політику. За заг. ред. Кремень В.І., Горлача М.І. – Київ-Харків, 2001. – С. 189-215, 217-232.

  Політологія: Посібник для студентів вузів / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К., 1998. – С. 105-116.

  Салмін А.М. Політичний процес і демократія // Полис. – 1993. – № 3.

  Шаповал Ю.І. У ці трагічні роки: Сталінізм на Україні. – К., 1990.

  Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 119-126, 142-148.

  Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – С. 171-197.

  Шморгун О. Чим авторитарна влада відрізняється від диктаторської // Політ., читання. – 1994. – № 1.

   

  Тема 8. Політична система суспільства

  План семінару

1. Сутність, структура та функції політичної системи.

2. Типологія політичних систем. Політична модернізація.

3. Основні напрями, особливості та проблеми розвитку політичної системи України.

    

   Теми рефератів:

• Систематичний аналіз та його роль у становленні теорії політичних систем суспільства.

• Порівняльний аналіз функціонування політичних систем (на прикладі України та Австрії).

• Теорія політичної системи Д. Істона і Г. Алмонда.

• Роль ЗМІ в політичній системі суспільства.

• Політична система України (за змінами до Конституції).

  Питання для дискусії:

  Що визначає тип політичної системи суспільства?

  Які фактори, на вашу думку, справляють більший вплив на механізм функціонування політичної системи: внутрішні (економічні, соціальні, духовно-моральні) чи зовнішні (міжнародні, географічні та ін.)? Аргументуйте відповідь.

  Від чого залежить стабільність політичної системи?

  Як відомо до політичної системи входять держава і політичні партії. Як співвідносяться їх місце і роль у політичній системі? Кому належить провідна роль: державі чи політичним партіям? Проілюструйте відповідь на прикладі окремих політичних систем.

  Як впливає бюрократія на функціонування політичної системи суспільства?

  Чи відповідають процеси формування і розвитку політичної системи України в умовах самостійності „міжнародним стандартам”? Аргументуйте відповідь.

  Яке місце посідає церква в державі і як вона впливає на функціонування політичної системи?

  Які функції політичної системи України є найнерозвинутішими і що зумовлює політичну і соціальну напруженість у суспільстві?

   

  Завдання для самостійної роботи:

  Складіть схему політичної системи, окресліть її структуру та механізми функціонування.

  З’ясуйте основні стабілізуючі фактори функціонування політичної системи.

  Визначте особливості реформування політичної системи України в умовах самостійної держави.

  Здійсніть порівняльний аналіз політичної системи за проектом Конституції П. Орлика та Української Народної Республіки.

  З’ясуйте взаємозалежність проблем розвитку, модернізації, реформування та трансформації політичних систем?

  Методичні рекомендації:

  Розпочавши вивчення першого питання, треба мати на увазі, що політична система суспільства – одна з найскладніших категорій політології. Спочатку слід з'ясувати, що собою являє загальна теорія систем. Наступним кроком є дослідження внеску в розробку теорії політичних систем, здійснених Т. Парсоном, Д. Істоном, Г. Алмондом, і порівняння їх поглядів. Необхідно також проаналізувати погляди і підходи до структури політичної системи як зарубіжних, так і вітчизняних учених. Вивчення першого питання слід завершити аналізом підходів різних вчених до функцій політичних систем.

  Друге питання передбачає розуміння того, що порівняння типів політичних систем за різними критеріями дозволяє більш глибоко аналізувати їх переваги і недоліки. Розглядаючи це питання, треба з'ясувати, як змінювалися погляди на типологію політичних систем з античних часів, коли розглядали характерні особливості різних форм правління, і до сучасної типології.

  Третє питання присвячене проблемам становлення та реформування політичної системи України. Розкриваються шляхи реформування всіх підсистем українського суспільства (економічної, соціальної, політичної, міжнародної та ін.). Аналізуються основні напрями і перспективи формування нової політичної системи України, виходячи з глибокого і всебічного аналізу всіх структурних елементів політичної системи. Досліджуються складові елементи цього процесу.

  Для самостійної роботи пропонується схематично визначити структуру політичної системи та механізми її функціонування, визначити основні риси політичної системи, які відрізняють її від інших систем, зокрема економічної, соціальної, духовної. Спираючись на подані запитання для дискусії, студенти повинні розробити систему доказів для відстоювання власної позиції щодо визначення домінуючих факторів впливу на політичну систему, ролі в ній держави та політичних партій. На основі теоретичного матеріалу студентам потрібно визначити специфічні особливості реформування політичної системи України в умовах самостійної держави, порівнюючи з даним процесом в інших пострадянських країнах.

   

  Література:

  Декларація про державний суверенітет України. – К, 1991.

  Каменская Г.В., Радионов А.Н. Политические системы современности: Учеб. пособие. – М., 1994.

  Конституція України. – К, 1996.

  Кремень В.Г., Табачник Д.В., Ткаченко В.М. Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду). – К, 1996. – Розд. VII, VIII.

  Кучма Л.Д. Україна – не Росія. – К., 2003.

  Марченко М.Н. Очерки теории политической системы современного буржуазного общества. – М., 1985.

  Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 126-137.

  Основы теории политической системы / Г.Н. Манков, М.Н. Марченко, В.В. Мшвернадзе и др.; Отв. ред. Ю.А. Тихомиров, В.Е. Чиркин. – М., 1985.

  Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвиток / Редкол. Ф.М. Рудич (голова) та ін. – К, 1998. – С. 7-49.

  Політологія / За ред. О.І. Семківа. – 2-ге вид. – Львів, 1994. – С. 253-26.

  Політологія. Посібник для студентів вузів / За ред. О.В. Бабкіної, В.Л. Горбатенка. – К, 1998. – С. 146-155.

  Політологія: Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. – К., 1998. – С. 51-61.

  Політологія: Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків: Друкарський центр „Єдинорог”, 2001. – С. 155-188.

  Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 98-103.

  Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – С. 220-244.

   

  Тема 9. Держава в політичній системі суспільства

  План семінару

1. Походження держави, її сутність, ознаки і функції.

2. Форми державного правління та державного устрою.

3. Вищі органи сучасної держави і поділ державної влади.

    

   Теми рефератів:

• Концепція української державності в творах В. Липинського: Праця „Листи до братів-хліборобів”.

• Основні концепції походження держави.

• Розподіл влад як головний стимулюючий принцип проти зловживання влади в теорії Ш. Монтеск’є.

   

  Питання для дискусії:

  „Держава – „Левіафан” – це історично минула форма чи можливе її існування й сьогодні?

  Чи можливе, на ваш погляд, існування людського суспільства без держави в близькому (далекому) майбутньому? Обґрунтуйте свою відповідь.

  У Конституції України записано, що Україна є суверенна, демократична, соціальна, правова держава. Чи правомірним є поєднання цих термінів?

  Чи узгоджуються принципи демократії з монархічною формою правління?

  Чи може індивід впливати на державу? Які режими найбільш сприятливі для здійснення такого впливу?

  Завдання для самостійної роботи:

  З’ясуйте, в чому полягає проблема етатизації та деетатизації суспільного життя?

  На основі Конституції України складіть схему державного устрою нашої держави.

  Назвіть і дайте коротку характеристику форм державного устрою різних країн.

  За яких причин держава може втратити свій суверенітет?

   

  Методичні рекомендації:

  При підготовці питання про походження держави, її сутність та функції насамперед потрібно з’ясувати, що розуміється під поняттям „держава”, охарактеризувати прикметні особливості теорій походження та сутності держави, окреслити її найголовніші функції. Проблема визначення даного поняття міститься не лише у складності чіткого окреслення суто державних (несоціальних, юридичних чи політичних) феноменів, а і в сторичній мінливості форм суспільного співжиття, зокрема державних форм. Тож охарактеризувати державну сутність можна лише вичленувавши інваріантні складники за всіх історичних форм державності й на підставі аналізу теорій походження держави.

  З’ясувавши ж сутнісно-понятійні аспекти держави, варто перейти до аналізу історично-конкретних її форм (за усталеною формою) – форм державного правління та державного устрою.

  Для самостійної роботи пропонується скласти схему політичного устрою України, використовуючи для цього Конституцію України, охарактеризувати „класичні” за державним устроєм країни (пропонуються ФРН, Швейцарія, Великобританія, Ліхтенштейн) та такі країни, як Китай, Японія, Саудівська Аравія, Російська Федерація, Білорусь, Грузія, Австралія. Ґрунтуючись на поданих запитаннях для дискусії, студенти повинні розробити систему доказів для відстоювання власної позиції щодо необхідності існування держави, актуальності проблеми побудови громадянської держави та правового суспільства, розробити систему заходів для прискорення даних процесів.

   

  Література:

  Акт проголошення незалежності України. Прийнятий Верховною Радою України 24 серпня 1991 р. – К., 1991.

  Декларація про державний суверенітет. – К, 1990.

  Конституція України. – К, 1996. – Розд. 1.

  Білоус В.С. Проблема становлення і розвитку правової держави і громадянського суспільства // Політол. вісник, – 1993. – Ч. 3. – С. 10-24.

  Винар Л., Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада і відродження державності України // Розбудова держави. – 1992. – № 3.

  Воронов І. Громадянське суспільство і влада // Людина і політика. – 2003. – № 1.

  Голубева Г.А. Понятие правового государства: социально-философский аспект // Филос. науки. – 1989.

  Ильин М.В., Коваль Б.И. Две стороны одной медали: гражданское общество и государство // Полис. – 1992. –№ 1-2.

  Касьян Б. Суверенітет: від бажаного до дійсного // Віче. – Лютий. – 1994.

  Кремень Т. Державний суверенітет у добу глобалізації // Політика і час. – 2003. – № 10.

  Лола В. Проблеми формування громадянина України // Політика і час. – 2003. – № 4.

  Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К, 1995. – С. 152-162.

  Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку. – К, 1998. – С. 77-142.

  Політологія: Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. – К, 1998. – С. 51-61.

  Політологія: Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.Г. – Харків: Друкарський центр „Єдинорог”, 2001. – С. 366-395.

  Разова Т., Барков В. Ідеальне та реальне в уявленні про громадянське суспільство // Політика і час. – 2003. – № 6.

  Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. – К., 1996.

  Рябов С.Г., Томенко М.В. Основи теорії політики. – К, 1996. – С. 98-108.

  Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 104-112.

  Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – С. 246-324.

   

  Тема 10. Правова, соціальна держава та громадянське суспільство

  План семінару

1. Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.

2. Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування.

3. Становлення й розвиток правової держави та громадянського суспільства в Україні.

    

   Теми рефератів:

• Громадянське суспільство і правова держава як атрибути демократичного розвитку суспільства.

• Ідеї правової держави в історії світової політичної думки.

• Форми державного правління і громадянське суспільство.

• Конституція України — гарант подальшого розвитку правової держави, громадянського суспільства.

• Діалектика взаємозв'язку правової держави і громадянського суспільства.

• Громадянське суспільство, його сутність та умови становлення.

• Проблеми й перспективи становлення громадянського суспільства.

• Виникнення та розвиток ідеї правової держави.

   

  Питання для дискусії:

  Зіставте основні ознаки правової держави, громадянського суспільства з конституційними положеннями української держави та сучасними реаліями.

  Простежте взаємозв'язок громадянського суспільства і правової держави.

  Чому і в якому розумінні поняття громадянського суспільства розглядають як противагу державі?

  Які фактори сприяють становленню громадянського суспільства в Україні?

  Обґрунтуйте концепцію громадянського суспільства в праці Гегеля «Філософія права».

  Чи стали засоби масової інформації інститутом громадянського суспільства в Україні?

  Чи має Україна якісь успіхи у формуванні громадянського суспільства?

  Чого бракує громадянському суспільству в Україні?

  Завдання для самостійної роботи:

  Визначте зміст таких категорій та понять: правова держава, громадянське суспільство, виконавча, законодавча, судова влади, право, закон, референдум, суверенітет народу, змішана економіка.

  Проаналізуйте можливість співіснування правової і соціальної держави.

  Які функції виконує громадянське суспільство?

  Схарактеризуйте три історичні стадії в розвитку громадянського суспільства.

  Яка роль власності і підприємництва у формуванні громадянського суспільства?

  Яка структура громадянського суспільства?

  Розкрийте зміст і форми економічної діяльності громадянського суспільства.

  Який зміст і форми діяльності соціальної і духовної сфер громадянського суспільства?

  Розкрийте форми і методи діяльності громадських організацій і рухів в Україні.

   

  Методичні рекомендації:

  Головною тезою першого питання має стати положення про зростаючу відповідальність держави за добробут, розвиток і безпеку її громадян. Дослідження питання слід розпочати з періоду античності, коли відбувається зародження ідеї правової держави. Ідеї політичної етики, цілей держави, політичного устрою, природного права пов'язані з іменами Платона, Аристотеля, Полібія, Цицерона.

  Суттєвий внесок у розвиток політичної думки внесла епоха Середньовіччя. Саме цьому періоду ми завдячуємо виникненням таких понять, як: парламент, суд присяжних, міське самоврядування та ін. Починаючи з епохи Нового часу, теорія правової держави суттєво доповнюється та поглиблюється ідеєю прав людини (Дж. Локк), народного суверенітету (Ж.-Ж. Руссо), теорією поділу влади (Ш. Монтеск'є). Німецька класична філософія в особі І. Канта, І. Фіхте, Г. Гегеля, Р. фон Молля, О. Бера завершує формування основних ознак правової держави.

  Далі слід визначити та схарактеризувати основні ознаки правової держави. Необхідно звернути особливу увагу на основні інститути правової держави: конституційну державність; плюралістичну структуру політичних відносин; державну монополію на владу; інституційований зворотний зв'язок із суспільною думкою; процесійну формальну і матеріальну раціоналізацію держави; захист інтересів перед державною владою та судовий контроль над діяльністю держави, які мають забезпечувати зв'язок з правом.

  Дослідження громадянського суспільства слід розпочати з визначення поняття. Далі варто ознайомитися з історією виникнення та становлення ідеї громадянського суспільства. Ідеї громадянського суспільства можна знайти ще в античності - у творах Аристотеля та Цицерона. Макіавеллі висловлював думку, що в суспільстві існують інтереси не лише держави. Т. Гоббс та Дж. Локк вперше використовують термін "Громадянське суспільство". Г. Гегель доводить самостійність цього поняття та явища.

  Потім слід розглянути умови, за яких можливе становлення громадянського суспільства, його взаємозалежність від наявності правової держави. Громадянське суспільство - це суспільство вільних незалежних індивідів, головним суб'єктом якого виступає людина.

  Потрібно проаналізувати основні характеристики взаємовідносин громадянського суспільства і держави. Назвати головні ознаки та сучасні концепції громадянського суспільства.

  З'ясувати сутність поняття правової держави, громадянського суспільства. Потрібно простежити становлення та розвиток названих понять і явищ у політичній думці України.

  Ідеї правової держави та громадянського суспільства знаходимо в творах С. Оріховського, П. Орлика, Т. Шевченка, М. Костомарова, М. Драгоманова, І. Франка, Л. Українки, М. Грушевського, Б. Кістяківського та інших діячів.

  Період комуністичного режиму потребував дещо інших цінностей, хоч елементи правової держави, громадянського суспільства мали місце в дещо специфічному вигляді. З проголошенням незалежності Української держави та початку процесу демократичних перетворень ці проблеми потребують подальшого розроблення.

  Треба звернути увагу на особливості національних демократичних процесів. Певні інститути і процеси водночас належать, і до громадянського суспільства і до правової держави. Вони виконують роль зв'язки між ними і мають вирішальне значення щодо стабілізації суспільства. До таких структур відносять: політичні партії, об'єднання, клуби, засоби масово/інформації, механізми виборчого процесу, політичну культуру тощо. Подальший розвиток відносин суспільства і держави є гарантією того, що суспільство стане громадянським, а держава - демократичною.

  Враховуючи, що соціально-політичною основою правової держави є демократичні перетворення та формування громадянського суспільства, а економічну базу становить змішана економіка, можемо вести мову про розбудову правової держави в Україні. Тому творення механізму, що забезпечив би оптимальні умови для реалізації здібностей, інтересів громадян, надання умов для додержання соціальної справедливості, досягнення соціального миру і національної злагоди в суспільстві дає змогу ставити питання про необхідність побудови в Україні правової соціальної держави.

  У процесі вивчення цієї теми студенти повинні оволодіти таким поняттями та категоріями: держава, правова держава, право, ідея права і свободи, природне право, правова рівність, громадянське суспільство, громадянські права і свободи, групи тиску, групи інтересів, економічна сфера громадянського суспільства, соціально-політична сфера громадянського суспільства, духовна сфера громадянського суспільства, верховенство закону, розподіл влад, законодавча влада, виконавча влада, судова влада, масове суспільство, інститути громадянського суспільства, інститут соціального партнерства, три концептуальні підходи (індивідуально-особистісний, корпоративно-груповий, індивідуально-груповий).

   

  Література:

  Базовкін Т., Кремєнь В. Партії та громадянські об'єднання України. - К., 1994.

  Беренштєйн Л., Панченко П., Рейт О. Розбудова громадянського суспільства в Україні. - К., 1999.

  Геллнер З. Условия свободы. Гражданское общество и его исторические соперники. - М., 1995.

  Гражданское общество и правовое государство: предпосылки формирования. – М., 1997.

  Громадянське суспільство в Україні: проблеми становлення. – К., 1997.

  Декларація про державний суверенітет України. – К., 1990.

  Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2-х т. – К., 1992.

  Загальна декларація прав людини. – К., 1996.

  Задоянчук О. І. Громадянське суспільство. – К., 1999.

  Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. – К., 1999.

  Институты самоуправления: историко-правовое исследование. – К.,1995.

  Кант И. К вечному миру: идеи всеобщей истории во всемирно-гражданском плане. Т. 6. – М., 1996.

  Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. – Львів, 2003.

  Кириченко С.О. Шляхи формування громадянського суспільства і правової держави. – К., 1999.

  Кін Д. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення. – К., 2000.

  Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. – Львів, 2002.

  Овсянников М.Ф. Гегель. – М., 1971. – Гл. V.

  Тимошенко В.І. Правова держава. Теоретико-історичне дослідження. – К., 1994.

  Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 109-112.

  Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – С. 292-324.

  Шпорлюк Р. Шляхи формування нації і громадянського суспільства в пострадянських країнах. – К., 2001.

  Щедрова Г.П. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян. – К., 1994.

   

  Тема 11. Політичні партії і партійні системи

  План семінару

1. Поняття політичної партії, її виникнення, етапи розвитку. Функції політичної партії.

2. Типологія політичних партій і партійних систем.

3. Становлення багатопартійності в Україні. Партійна й виборча системи в Україні.

    

   Теми рефератів:

• Громадські організації та рухи, їх роль у політичному житті.

• Суспільно-політичні рухи та організації в Україні.

• Сучасний молодіжний і студентський рух в Україні.

• Сучасні виборчі системи, їх сутність та специфіка.

   

  Питання для дискусії:

  Чи є закономірним явищем виникнення партій у суспільстві? Якщо так, то які фактори, об’єктивні чи суб’єктивні, є першопричиною їх виникнення?

  Скільки партій потрібно в Україні на сучасному етапі і взагалі в подальшому? Чи пов’язано їх виникнення в такій великій кількості з перехідним періодом? Аргументуйте відповідь.

   

   

  Завдання для самостійної роботи:

  Які етапи в історії виникнення політичної партії виділяє Макс Вебер? Назвіть ці етапи і коротко охарактеризуйте їх.

  Визначте правові основи створення і діяльності політичних партій в Україні. Закон України „Про політичні партії в Україні”.

  У чому полягає відмінність суспільно-політичного руху від політичної партії.

  Складіть схему: типологія партійних систем.

  Складіть теоретичну модель політичної партії.

   

  Методичні рекомендації:

  При підготовці до семінарського заняття студенти повинні опрацювати та законспектувати основний теоретичний матеріал з цієї теми, що містить розкриття таких питань: політична партія та партійні системи, їх функція, історична необхідність їх появи. У власні політологічні словники потрібно занести визначення запропонованих понять, ключовими серед яких є політична партія, партійна система, функції політичної партії, суспільно-політичні рухи, громадсько-політичні об’єднання. При підготовці рефератів необхідно використати матеріал поданої нижче літератури, що містить у собі підручники, наукові статті та монографії, науково-пізнавальні твори.

  Для самостійної роботи пропонується на основі програмних засад різних політичних партій за основними соціальними питаннями узагальнити та систематизувати основні шляхи їх розв’язання для подальшої схематичної класифікації політичних партій, скласти теоретичну модель політичної партії. Ґрунтуючись на поданих запитаннях для дискусії, студенти повинні розробити систему доказів для відстоювання власної позиції щодо необхідності існування політичних партій у суспільстві, основних, на думку студентів, факторів їх появи та функціонування, охарактеризувати процес появи, розколу, об’єднання, трансформації політичних партій, визначивши основні суб’єктивні та об’єктивні чинники цих процесів.

   

  Література:

  Базовкін Е. Шляхи становлення, форми прояву багатопартійності // Політика і час. – 1991. – № 10.

  Бенназир-Юзбашев Т.Е. Партии в буржуазних политико-правовых ученнях. – М., 1988.

  Білоус А.О. Політичні об’єднання України. – К., 1993.

  Выдрин В.И. Многопартийность: „за” и „против” // Социал.-полит. науки. – 1990. – № 9.

  Гарань О.В. Убити дракона (З історії Руху та нових партій України). – К., 1993.

  Голишев В. Коаліції партій у парламентах // Політика і час. – 2003. – № 5.

  Литвин В. Ліві, праві і центр // Політика і час. – 1992. – № 4.

  Литвин В. Молодіжні громадсько-політичні організації // Політика і час. – 1991. – № 3.

  Народний Рух України: державність, демократія, реформи. – К, 1994.

  Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К. – С. 168-184.

  Политические партии: Справочник. – М, 1986.

  Політологія: Підручник // За заг. ред. Проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.Г. – Харків: Друкарський центр „Єдинорог”, 2001. – С. 252-274.

  Рудич Ф. Становлення нових політичних структур // Політика і час. – 1992. – № 7, 8.

  Україна багатопартійна. Програмні документи нових партій. – К., 1991

  Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник – К., 2001. – С. 112-119.

  Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – С. 325-358.

   

  Тема 12. Демократія, її сутність, доктрини

  План семінару

1. Поняття демократії, її зміст та ознаки.

2. Типи і форми демократії. Демократичні принципи і демократичні процедури.

3. Особливості становлення і розвитку демократії в сучасній Україні.

4. Політичний режим і демократія.

    

   Теми рефератів:

• Сучасні теорії демократії (плюралістична теорія, елітарна, ліберальна, партисипаторних або теорія демократії участі).

• Роль молоді у розвитку демократичних процесів в Україні.

• Концепція прав людини: історія та сучасність.

• Проблеми дисципліни і відповідальності у демократичному суспільстві.

   

  Питання для дискусії:

  Чи була пролетарська (соціалістична) демократія?

  Чи згодні ви з тим, що парламентарії – „слуги народу”? Аргументуйте свою відповідь.

  Кому із названих нижче мислителів належить антидемократична традиція мислення, а кому – позитивний зміст поняття демократії (Платон, Макіавеллі, Монтеск’є, Гоббс, Локк, Руссо, Кант)?

   

  Завдання для самостійної роботи:

  Назвіть основні демократичні принципи і демократичні процедури.

  Що таке свобода і відповідальність?

  Охарактеризуйте основні проблеми демократії у праці А. Токвіля „Про демократію в Америці”.

   

  Методичні рекомендації:

  Готуючись до семінарського заняття, студент повинен, насамперед, уяснити і осмислити основні ключові слова, поняття, терміни, наукові категорії, а саме: демократія, плюралізм, представницька демократія, безпосередня демократія, свобода, відповідальність. Рекомендуємо виписати ці поняття у „свій” словничок. Зробити короткі виписки з усіх питань плану семінарського заняття, продумати питання для дискусії, а також виконати завдання для самостійної роботи. Поняття та виміри демократії. Демократія має багато вимірів, і різні покоління людей, політичні течії та політичні школи по-різному тлумачать її. Тобто демократія, власне, тоді і досягає зрілих форм, коли в країні встановлюється народовладдя, коли носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ.

  Не випадково, що і перший основоположний акт на шляху до незалежності України – Декларація про державний суверенітет України – поклав побудову нової, самостійної держави. Це, по-перше. По-друге, щоб демократія „відбулася”, потрібно не будь-яка, а певна, демократична сильна влада. І по-третє, демократія неможлива без відповідних економічних, соціальних, культурних передумов. Логічно постає питання: які можливості демократії в Україні за умов нового конституційно-правового поля? (Маються на увазі зміни, внесені до Конституції України).

   

  Література:

  Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. – К., 1991.

  Бурлацький Ф.М. После Сталина: Заметки о политической оттепели // Новый мир. – 1988. – № 10.

  Гаврилишин Б. Дороговказ в майбутнє: До ефективних суспільств (Торонто 1980) / Переклад з англ. – К., 1990.

  Декларація про державний суверенітет України. – К., 1990.

  Кельман М. Десять засад демократії // Право України. – 1996. – № 8.

  Конституція України. – К., 1996.

  Кремень В.Г., Табачник Д.В., Ткаченко В.М. Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду). – К., 1996. – Розд. XIII.

  Кузьмин О.Л. Демократия: некоторые вопросы теории, методологии и практики. – М., 1986.

  Кучма Л.Д. Україна – не Росія. – К., 2003.

  Мурашин Г. Найвища цінність. Прийняття Декларації прав і свобод людини – веління часу // Політика і час. – 1991. – № 16.

  Основи демократії: Навчальний посібник для студентів вищ. навч. закладів / За заг. ред. А. Колодій. – К., 2002.

  Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 184-199.

  Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденція розвитку – К., 1998. – С. 50-76.

  Політологічний енциклопедичний словник. – К., 1997.

  Політологія: наука про політику / За заг. редакцією проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Київ-Харків, 2001.

  Рябов С.Г., Томенко М.В. Основи теорії політики. – К., 1996. – С. 113-117.

  Скиба В. Бажання здобути свободу негайно є найкоротший шлях до рабства // Віче. – 1993. – № 10.

  Что такое демократия // Полис. – 1992. – № 3.

  Шляхтун П.П. Політологія. – К., 2002.

   

   

   

   

   

   

   

   

  VІ. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

   

1. Політика як суспільне явище. Суб’єкти, структура і функції політики.

1. Місце політології в системі наук про суспільство.

1. Об’єкт, предмет і структура політології.

1. Основні категорії, методи і функції політології.

1. Політичні ідеї в країнах Стародавнього Сходу. Конфуціанство.

1. Політичні вчення в Стародавній Греції. Платон. Аристотель.

1. Політична думка у Стародавньому Римі.

1. Західноєвропейська політична думка Середньовіччя (Августин Блаженний, Фома Аквінський, Марсилій Падуанський).

1. Політичні вчення епохи Відродження. Нікколо Макіавеллі. Макіавелізм.

1. Політичні ідеї утопічного соціалізму (Т. Мор, Т. Кампанелла). Критично-утопічний соціалізм.

1. Просвітництво. Вчення Шарля Монтеск’є про державу і право.

 

 

 

12. Ранньобуржуазні ліберальні концепції політики. Проблеми держави і права в поглядах Т. Гоббса і Дж. Локка.

12. Філософсько-правові концепції політики в німецькій класичній філософії. І. Кант, Г. Гегель.

12. Лібералізм і неолібералізм.

12. Консерватизм і неоконсерватизм.

12. Соціалізм і соціал-демократизм: теорія і практика.

12. Марксистська концепція політики. Ленінізм.

12. Ідейні засади політичного екстремізму (анархізм, фашизм, троцькізм).

12. Політичні знання у Київській Русі. Писемні пам’ятки і джерела.

12. Українська політична думка литовсько-польської і козацько-гетьманської доби (ХVІ – ХVІІІ століття).

12. Політична думка України в ХІХ ст.).

12. Сутність, види і функції влади. Політична влада. Концепції влади.

12. Ресурси й легітимність політичної влади.

12. Політичний режим, його сутність та типологія.

12. Політичний процес, його структура і характер. Класифікація політичних процесів.

12. Особа як суб’єкт політики. Політична поведінка і участь в політиці. Основні форми політичної участі.

12. Політична соціалізація: сутність, етапи.

12. Сутність, структура і функції політичної системи. Типи політичних систем.

12. Сучасні теорії політичної системи. Концепція політичної системи Д. Істона.

12. Особливості політичної системи сучасної України.

12. Сутність, ознаки та функції держави. Теорії походження держави.

12. Форми державного правління та державного устрою. Вищі органи сучасної держави і поділ державної влади.

12. Громадянське суспільство, його сутність, основні риси.

12. Правова держава: визначення, сутність, основні ознаки.

12. Становлення і розвиток правової держави і громадянського суспільства в Україні.

12. Сутність, генеза і функції політичних партій, їх типологія.

12. Партійні системи. Типологія партійних систем.

12. Політичні партії в Україні. Становлення багатопартійності.

 

 

 

39. Поняття “суспільно-політичний рух”. Основні тенденції і типи сучасних суспільно-політичних рухів.

39. Поняття демократії, її зміст та ознаки.

39. Типи і форми демократії. Демократичні принципи і демократичні процедури.

39. Особливості становлення і розвитку демократії в сучасній Україні.