|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ПОЛІТЕКОНОМІЯ
ПОЛІТЕКОНОМІЯ« Назад
ПОЛІТЕКОНОМІЯ 23.01.2016 03:29
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
Кафедра міжнародної економіки та підприємництва
ПОЛІТЕКОНОМІЯ
Навчально-методичний матеріал
Київ – 2011
УДК 330.1(075.8) ББК 65.01я73
Обговорено і схвалено на засіданні
Укладачі: Єрохін Сергій Аркадійович –доктор економічних наук Белінська Яніна Василівна – доктор економічних наук
Політекономія: Навчально-методичний матеріал // Укл. С.А. Єрохін, Я.В. Белінська. – К.: Національна академія управління, 2011. – 76 с.
Політична економія є базовою дисципліною навчального плану підготовки бакалаврів з економіки. Її предмет – це виробничі відносини в їх єдності та взаємодії з організаційно-економічними відносинами і продуктивними силами. Політекономія досліджує закони, які управляють виробництвом, розподілом, обміном і споживанням життєвих благ та розробляє методологічні основи механізму їх використання суспільством з метою підвищення ефективності виробництва і зростання добробуту людей.
УДК 330.1(075.8) ББК 65.01я73
© Оригінал-макет,
ЗМІСТ
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
зміст дисципліни по темах
Мета дисципліни. Політична економія є базовою дисципліною навчального плану підготовки бакалаврів з економіки. Її предмет – це виробничі відносини в їх єдності та взаємодії з організаційно-економічними відносинами і продуктивними силами. Політекономія досліджує закони, які управляють виробництвом, розподілом, обміном і споживанням життєвих благ та розробляє методологічні основи механізму їх використання суспільством з метою підвищення ефективності виробництва і зростання добробуту людей. Мета викладання політекономії – це комплексне вивчення економічних відносин як форми суспільного виробництва, ґрунтовне пізнання проблем ефективного використання суспільством обмежених виробничих ресурсів і шляхів досягнення максимальних кінцевих результатів у задоволенні людських потреб, що невпинно зростають. Завдання дисципліни – науково обґрунтувати загальні основи економічного життя суспільства; розкрити закономірності розвитку суспільного виробництва; з’ясувати механізм дії економічних законів і методи використання їх людьми у процесі господарської діяльності; визначити суттєві риси основних соціально-економічних систем та напрямки їх еволюції; з’ясувати роль політекономії у розробці шляхів формування соціально орієнтованої економічної системи суспільства. Також, ключовим завданням курсу є надання студентам широкого спектру знань в сфері теоретичних основ функціонування економіки, навчити їх пов’язувати теорію з практикою, розуміти суттєві риси окремих господарських процесів і цілісної економічної системи.
Тема 1. Предмет і метод політичної економії
¨ Зародження і розвиток політекономії. Політекономічні напрямки, школи і течії. Особливості політичної економії як універсальної суспільно-економічної науки. ¨ Об’єкт політекономії та її предмет. Трактування предмета політекономії різними школами. Політекономія як наука про взаємодію суспільних виробничих відносин із продуктивними силами. Закони і категорії політичної економії. ¨ Метод політичної економії. Всезагальні методи наукового пізнання. ¨ Економічні закони як регулятори виробництва. Система економічних законів. Механізм дії і використання економічних законів. ¨ Економічні суперечності, їх суть, характер і класифікація. Суперечності – як джерело розвитку. Боротьба нового зі старим і утвердження нового – необхідна умова соціально-економічного прогресу. ¨ Позитивна та нормативна політична економія. Єдність політичної економії й господарської практики. Політична економія та ідеологія. Функції політичної економії як науки і навчальної дисципліни. Місце політекономії в системі економічних наук.
РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ
Тема 2. ПРОЦЕС СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА,
¨ Виробництво як процес суспільної праці. Виробництво, розподіл, обмін і споживання. ¨ Суспільна праця та її необхідність. Суспільна корисність праці. Праця як джерело добробуту та багатства народів. ¨ Основні фактори виробництва. Робоча сила та її властивості. Засоби і предмети праці. Земля як фактор виробництва. ¨ Продуктивні сили суспільства. Показники розвитку продуктивних сил. Продуктивні сили і виробничий потенціал суспільства.
Тема 3. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ І ВИРОБНИЧІ МОЖЛИВОСТІ СУСПІЛЬСТВА. СИСТЕМА ЕкономічнИХ інтересІВ
¨ Економічні потреби суспільства, їх суть і структура. Безмежність потреб. Закон зростання потреб та соціально-економічна ефективність виробництва. ¨ Взаємозв’язок потреб і виробництва. Проблеми використання закону зростання потреб у процесі виробництва матеріальних благ і послуг. Структура потреб людини за сучасних умов. Виробництво як визначальний фактор формування та розвитку потреб. Потреби і споживання. ¨ Економічні інтереси і потреби. Сутність і структура економічних інтересів. Взаємозв’язок потреб, економічних інтересів і виробництва.
Тема 4. СИСТЕМА ВИРОБНИЧИХ ВІДНОСИН. ВЛАСНІСТЬ
¨ Виробничі відносини, їх суть, система і структура. Організаційно-економічні і техніко-економічні відносини. ¨ Основи аналізу відносин власності, її сутність, типи і форми. Еволюція відносин власності. ¨ Новітні тенденції у розвитку відносин власності. ¨ Трансформація власності в Україні: методи та напрями.
Тема 5. ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ.
¨ Об’єктивні основи і етапи цивілізаційного процесу. Технологічний спосіб виробництва, його типи. ¨ Економічна система й економічний лад суспільства. Суспільно-економічна формація та її складові. ¨ Концепції історичних етапів економічного розвитку. Роль технічного прогресу в розвитку технологічного способу виробництва. ¨ Цивілізаційний підхід до визначення типів виробництва. ¨ Формування основ постіндустріального суспільства в Україні.
Тема 6. СУТНІСТЬ, ГЕНЕЗИС І ОСНОВНІ РИСИ
¨ Загальні форми суспільного виробництва. Натуральне виробництво. Товарне виробництво, умови та причини його виникнення. Характерні риси товарного господарства. ¨ Товар і його властивості. Теорії вартості: трудова, маржиналістська, неокласична. Мінова вартість і споживна вартість. Об’єктивна й суб’єктивна корисність продукту. Формування корисності матеріальних благ та послуг у процесі виробництва. ¨ Гранична корисність продукту. Закон спадної граничної корисності та механізм його дії. Закон вартості та його функції. ¨ Подвійний характер праці в товарному виробництві. Суперечності товарного господарства. ¨ Розвиток форм вартості та виникнення грошей. Гроші, їхні суттєві риси та специфічна вартість. Теорії грошей. Еволюція грошей та їхні функції. ¨ Грошовий обіг та його закони. Сучасні зміни в грошовому обігу. Інфляція, її суть, причини і наслідки.
Тема 7. РОЗВИНУТА ФОРМА ТОВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА.
¨ Просте товарне виробництво. Розвинута форма товарного виробництва, її основні риси та механізм виникнення. ¨ Перетворення грошей у капітал. Загальна формула руху капіталу. ¨ Капітал як економічна категорія товарного господарства. Теорії капіталу і його структури. ¨ Наймана праця: суть і риси. Робоча сила, її вартість та споживна вартість. Час відтворення вартості робочої сили: необхідний та додатковий час. Структура чистої доданої (новоствореної) вартості.
Тема 8. Ціна виробництва, прибуток і валовий дохід. капіталізація прибутку
¨ Витрати виробництва, їх суть та види. Економічні витрати та їх специфіка. Вмінені, постійні й змінні витрати. Валові, середні й граничні витрати. Собівартість, її структура і значення. ¨ Прибуток і його суть. Теорії прибутку. Норма і маса прибутку та фактори, що на них впливають. Чистий прибуток, його джерела і стимулююча роль. ¨ Ціна виробництва та її структура. Середній прибуток, механізм його формування і економічна рівновага в суспільстві. ¨ Валовий дохід підприємства. Проблеми розподілу валового доходу і прибутку. Податки та платежі з доходів підприємств. ¨ Процес капіталізації прибутку. Сутність та джерела інвестицій. Інвестиційна політика та ефективність інвестицій. ¨ Сутність та показники ефективності виробництва. Фактори підвищення ефективності виробництва.
РОЗДІЛ II. РИНКОВА СИСТЕМА
Тема 9. РИНОК ЯК ПОЛІСИСТЕМНЕ УТВОРЕННЯ.
¨ Ринкове господарство як невід’ємний елемент товарного виробництва. Ринкові відносини, їх суб’єкти та об’єкти. Функції ринку. Етика ринкових відносин. ¨ Ринкова інфраструктура, її елементи, функції та сучасна модифікація. ¨ Ринок споживчих товарів і послуг. Роль споживчого ринку в реалізації особистих потреб і зростанні добробуту населення. Споживчий ринок і розвиток виробництва. ¨ Ринки виробничих ресурсів: засобів виробництва, землі і робочої сили. Виробництво і попит на виробничі ресурси. Загальні проблеми формування цін на ресурси. Пропонування виробничих ресурсів і проблеми їх використання. ¨ Фінансовий ринок: ринок грошей і кредитів. ¨ Ринок цінних паперів, його суть і функції. Фондові біржі та їхні функції. Роль фінансового ринку щодо мобілізації суспільного капіталу, його руху і розвитку виробництва.
Тема 10. МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ СУЧАСНОГО РИНКУ. РИНКОВА РІВНОВАГА
¨ Діалектична взаємозалежність попиту і пропозиції. Ринкова рівновага (закон Сея-Вальраса). Фактори та еластичність попиту і пропозиції. Закони попиту і пропозиції. ¨ Ринкова ціна: суть, механізм формування і функції. Ринкове господарство і деперсоніфікований механізм цін. ¨ Зміст, форми та функції конкуренції. Місце конкуренції в ринковій економіці. Держава як організатор конкурентних відносин. ¨ Особливості економіки України в процесі становлення системи ринкових відносин.
Тема 11. РИНОК ДОСКОНАЛОЇ І НЕДОСКОНАЛОЇ КОНКУРЕНЦІЇ. МОНОПОЛІЯ
¨ Класифікація ринків. Ринок досконалої конкуренції: механізм визначення ціни і обсягу виробництва. Досконала конкуренція й ефективність. Надлишок виробника, надлишок споживача і взаємовигідність обміну. ¨ Ринок монополістичної конкуренції. Технологічна монополія. Диференціація продукту в умовах технічного прогресу. Особливості монополістичної конкуренції. ¨ Олігополістичний ринок. Суть олігополії. Олігополія і конкуренція. Особливості ціноутворення на олігополістичному ринку. Олігополія та економічна ефективність. ¨ Ринок чистої монополії: характерні риси. Види чистих монополій. Визначення ціни і обсягу виробництва. Цінова дискримінація. Монопольний прибуток. Економічні наслідки монополій. Регульована монополія і проблеми оптимальної ціни. ¨ Монопсонія. ¨ Антимонопольна політика держави: основні принципи.
РОЗДІЛ IІІ. ОСНОВНІ ФОРМИ ФУНКЦІОНУВАНЯ
Тема 12. Теоретичні основи економіки доМОГОСПОДАРСТВ
¨ Місце домогосподарств в економічній системі суспільства. Суть, основні критерії виділення і функції домогосподарства. ¨ Відносини між підприємствами і домогосподарствами. Роль домогосподарств у поставках виробничих ресурсів для підприємств. ¨ Основні фактори, що впливають на попит і пропозицію домогосподарств. ¨ Бюджет домогосподарства, його структура і використання. Обмеженість можливостей вибору домогосподарств. Взаємозв’язок споживання і доходів у домогосподарствах.
Тема 13. підприємство І Підприємництво
¨ Підприємство – первинна ланка економіки. Організаційно-правові форми підприємства. Соціально-економічна характеристика підприємства. ¨ Функції підприємства. Організація процесу виробництва. Обмеженість ресурсів та шляхи її подолання. Закон спадної віддачі ресурсів. ¨ Капітал підприємства та його кругообіг. Оборот капіталу. Основний та оборотний капітал підприємства ¨ Продукція підприємств та її економічні форми. Складові вартості новоствореної продукції. ¨ Суть підприємництва та умови його існування. Підприємництво в системі товарного виробництва. Підприємництво і бізнес. ¨ Економічна поведінка суб’єктів ринкових відносин та її роль у розвитку ринкової економіки. Етичні основи підприємницької діяльності. Проблеми формування моральних норм у ринковому суспільстві.
Тема 14. РИНОК ПРАЦІ ТА ЗАРОБІТНА ПЛАТА
¨ Умови формування, сутність і тенденції розвитку сукупного працівника. Поняття “людського капіталу”. Його роль та значення в сучасній економіці. ¨ Особливості ринку праці: попит, пропозиція та встановлення рівноваги. Недосконала конкуренція на ринку праці. Макроекономічна нестабільність і безробіття. ¨ Заробітна плата – категорія розвинутого товарного виробництва. Теорії заробітної плати. Джерела заробітної плати. ¨ Форми і системи заробітної плати. Функції заробітної плати. Заробітна плата і стимулювання праці. Сучасна структура заробітної плати. ¨ Номінальна і реальна заробітна плата. Взаємозв’язок зростання продуктивності праці, заробітної плати та безробіття. Крива Філіпса. ¨ Мінімальна заробітна плата та її критерії. Роль мінімальної заробітної плати в подоланні бідності.
Тема 15. Корпоративний капітал. АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА
¨ Корпоративний капітал: суть і форми вияву. Роль корпоративного капіталу в розвитку відносин власності. Реальний і фіктивний капітал. ¨ Акціонерне товариство (корпорація) і його основні риси. Види акціонерних товариств. Прибуток акціонерних товариств і його розподіл. ¨ Акції, їхній зміст і соціально-економічна роль. Дивіденд і його значення. Облігації. ¨ Курс акцій і закономірності його зміни. ¨ Проблеми формування акціонерних товариств (корпорацій) в Україні.
Тема 16. РИНОК ПозичковОГО капіталУ І ПРОЦЕНТ
¨ Позичковий капітал, його необхідність і сутність. Попит та пропозиція на ринку послуг капіталу. ¨ Позичковий процент і його джерела. Реальні та грошові теорії проценту. Норма позичкового процента. ¨ Номінальна і реальна ставка процента. Динаміка позичкового процента. Фактор ризику в процентних ставках. Діапазон ставок. Роль процентної ставки в економіці. ¨ Банки і його функції. Джерела банківського прибутку. Центральні та комерційні банки. Роль банківської системи у регулюванні виробництва. ¨ Кредит як форма руху позичкового капіталу. Форми кредиту. ¨ Кредитна система та механізм її дії. Вплив кредитної системи на макроекономічні процеси. Функції кредитної системи. ¨ Фінансовий капітал і його суть. Фінансово-промислові групи. Фінансова олігархія (бізнес-еліта).
Тема 17. АГРАРНІ ВІДНОСИНИ. РИНОК ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
¨ Аграрна сфера виробництва та її особливості. Сутність аграрних відносин. Власність на землю. Обмеженість пропозиції земельних ресурсів. Теорія граничної продуктивності і земельна рента. ¨ Форми господарювання у сільському господарстві. Колективні й державні підприємства. Фермерські господарства. Підприємство і бізнес у сільському господарстві. ¨ Особливості розподілу валової і чистої доданої вартості в сільському господарстві. ¨ Визначення земельної ренти, її джерел. Земельна рента: абсолютна й диференціальна. Земельний податок. ¨ Механізм ціноутворення на сільськогосподарську продукцію. Ціновий паритет. Аграрна біржа. ¨ Агропромисловий комплекс. Аграрна політика. Державна підтримка сільськогосподарського виробництва.
РОЗДІЛ ІV. СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ
Тема 18. ВІДТВОРЕННЯ СУСПІЛЬНОГО ПРОДУКТУ:
¨ Суспільне відтворення: суть і основні риси. Види відтворення. Підрозділи суспільного виробництва. Функції I та II підрозділу. ¨ Фази руху національного продукту. Умови реалізації суспільного продукту за простого і розширеного відтворення. Закон економічної рівноваги. Кругообіг національного продукту. ¨ Результати суспільного виробництва. Валовий внутрішній і валовий національний продукт і їх структура. Кінцевий продукт. Чистий продукт. Теоретичні проблеми необхідного і додаткового продукту. Національний дохід. ¨ Методи обчислення національного продукту. Система національних рахунків. Головні макроекономічні показники. ¨ Національне багатство і його відтворення. Суть і структура національного багатства. Розширене відтворення та шляхи розв’язання екологічних проблем.
Тема 19. РОЗПОДІЛ І СПОЖИВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ДОХОДУ
¨ Розподільчі відносини як фаза відтворення. Суть розподілу та перерозподілу національного доходу. Формування доходів населення та їхня структура. Податки. ¨ Диференціація доходів у суспільстві. Аналіз структури доходів соціальних груп населення: проблеми багатих і бідних. Розподіл і соціальні суперечності. ¨ Доходи і споживання. Закон схильності до споживання і механізм його дії. Кейнсіанський підхід до функції споживача. ¨ Державне регулювання особистих доходів населення. Соціальне страхування. Соціальний захист. Соціальні фонди споживання і трансфертні платежі. Проблема справедливого перерозподілу доходів: ефективність і справедливість.
Тема 20. ЦИКЛІЧНОСТЬ РОЗВИТКУ. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ І ЙОГО ФАКТОРИ. ЕФЕКТИВНІСТЬ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
¨ Теорія економічних криз та циклів. Причини виникнення, характерні риси та періодичність економічних циклів. Механізм поширення циклічних коливань. Сучасні підходи до циклічності економічного розвитку. ¨ Економічне зростання, його показники і значення. Фактори економічного зростання. Науково-технічна революція. Зростання капіталоозброєності праці. Удосконалення виробничих і організаційно-економічних відносин. Шляхи підвищення продуктивності праці. ¨ Нагромадження в механізмі зростання. Сутність, джерела і суб’єкти нагромадження. Заощадження і нагромадження. Валове і чисте нагромадження, його норма і динаміка. Капітальні вкладення. Попит на інвестиції. ¨ Вищий критерій ефективності суспільного виробництва. Рівновага за умов економічного зростання. Ефективність нагромадження. ¨ Відтворення трудових ресурсів і зайнятість в умовах економічного зростання.
РОЗДІЛ V. ДЕРЖАВА І РИНОК
Тема 21. РОЛЬ ДЕРЖАВИ В ЕКОНОМІЦІ
¨ Об’єктивна необхідність державного регулювання суспільного відтворення. Негативні наслідки ринкового саморегулювання. Еволюція економічної діяльності держави. Держава як організатор конкурентних відносин, її економічні функції. ¨ Сучасні форми державного регулювання. Методи державного регулювання ринкової економіки. Планування і довгострокове програмування економічного та соціального розвитку. ¨ Теорії регулювання економіки державою. Межі державного втручання в економіку. Сучасні моделі регульованої ринкової економіки. Державний ринок як нова категорія капіталізму. Економічна політика держави. ¨ Необхідність та шляхи посилення державного регулювання економічного відтворення в Україні.
Тема 22. МАКРОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ
¨ Фінанси в системі економічних відносин, їх суть і функції. Структура фінансової системи. Податково-бюджетна система і фіскальна політика. Державний бюджет і його структура. ¨ Податки та їх види. Принципи оподаткування. Фіскальна політика і фінансова стратегія. Мультиплікатор державних витрат. Бюджетний дефіцит і способи його фінансування. Державний борг та його економічні наслідки ¨ Роль держави в регулюванні економічних циклів: стабілізаційна політика. ¨ Цілі й методи грошово-кредитної політики держави. Кейнсіанська і монетаристська концепції монетарної політики держави та її інструменти. Антиінфляційна політика держави. ¨ Державна політика зайнятості. Втрати від безробіття.
Тема 23. ГОСПОДАРСЬКИЙ МЕХАНІЗМ
¨ Суть господарського механізму і його основні елементи. Господарський механізм і економічні закони. Особливості господарського механізму ринкової економіки. ¨ Ринкова, соціально-ринкова і змішана економіки. Державна власність і державний контроль в економічній системі регульованої економіки. Становище монополій та олігополій у регульованій економіці. ¨ Суть змішаної економіки й об’єктивні причини її формування. Теорії та моделі змішаної економіки. Відносини власності в системі змішаної економіки. Механізм функціонування виробництва та особливості ціноутворення в змішаній економіці. ¨ Проблеми соціальної орієнтації змішаної економіки. Соціально-економічна політика держави. Історичні перспективи економічної системи регульованої економіки.
РОЗДІЛ VІ. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІКИ ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ
Тема 24. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА СОЦІАЛІЗМУ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
¨ Соціалістична ідея: сутність та історичний розвиток. Одержавлений економічний лад. Державна власність на основні засоби виробництва як база економічного ладу державного соціалізму. ¨ Адміністративно-командна система управління економікою. Планово-розподільча система. Товарно-грошові відносини і ціни. Планове ціноутворення. Проблеми “зарегульованості” та економічної рівноваги. Дефіцит. ¨ Суперечності одержавленої економічної системи та їх загострення в соціалістичних країнах у кінці 1980-х років. Загальна криза і розпад світової системи державного соціалізму. Форми її вияву в колишньому СРСР та інших постсоціалістичних країнах. Огляд економічних реформ в Україні в 1991-2000 рр. ¨ Теорія і практика демократичного соціалізму. Проблеми формування моделі ринкового соціалізму в КНР та інших країнах.
Тема 25. ПРОБЛЕМИ ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ
¨ Особливості економічних відносин і різноманітність форм еволюції країн, що розвиваються. Зміст перехідної економіки: загальне й особливе. Об’єктивні чинники перехідного стану. ¨ Риси і типи перехідної економіки. Локальні та глобальні перехідні процеси. Закономірності функціонування перехідної економіки. ¨ Економічний устрій в умовах переходу від одержавленої економічної системи соціалізму до соціально орієнтованої економічної системи. Об’єктивна необхідність і реальні можливості переходу. Формування інституційних і економічних умов переходу до нової системи господарювання. Проблеми вибору пріоритетів. ¨ Розвиток різних форм власності. Роздержавлення і приватизація власності. Становлення підприємництва. ¨ Особливості перехідної економіки України.
РОЗДІЛ VIІ. МІЖНАРОДНІ АСПЕКТИ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ.
Тема 26. РОЗВИТОК, ОБ’ЄКТИВНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ І СУТНІСТЬ СИСТЕМИ СУЧАСНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА
¨ Загальні риси світового господарства. Світові економічні зв’язки та їх розвиток. Міжнародний поділ праці і спеціалізація виробництва. ¨ Соціально-економічна суть, структура і суперечності розвитку сучасного світового господарства. Особливості дії економічних законів у світовому господарстві. ¨ Процеси інтернаціоналізації господарських відносин і продуктивних сил. Міжнародна економічна інтеграція. Глобалізація як якісно нова ступінь економічного розвитку людства.
Тема 27. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ ТА ЇХ ФОРМИ
¨ Специфіка міжнародних економічних відносин та їхні основні форми. ¨ Міжнародна торгівля та її економічні основи. Принцип порівняльної переваги. Протекціонізм і вільна торгівля. Міжнародна торгівля і розподіл доходів. Державне і наднаціональне регулювання міжнародної торгівлі. ¨ Міжнародні валютні відносини та їхня роль у світогосподарських зв’язках. Валютні курси. Сучасна система валютних відносин та механізм їх регулювання. Міжнародні валютні системи. ¨ Сутність міжнародного руху капіталів. Прямі й портфельні інвестиції: масштаби, динаміка і структура міжнародного руху капіталів. ¨ Проблеми і напрямки активізації участі України в системі міжнародних економічних відносин. Україна в системі міжнародної торгівлі. ¨ Основні глобальні проблеми та їхня класифікація. Міжнародне співробітництво у розв’язанні глобальних проблем.
РОБОЧА ПРОГРАМА
ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ
Тема 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
Тема 2. ОСНОВНІ РИСИ ТОВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
Тема 3. ВИТРАТИ, ПРИБУТОК І Ціна виробництва
Тема 4. РИНОК ЯК ПОЛІСИСТЕМНЕ УТВОРЕННЯ. ЙОГО СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ. МЕХАНІЗМ ВСТАНОВЛЕННЯ РИНКОВОЇ РІВНОВАГИ.
Тема 5. ПІДПРИЄМНИЦТВО І підприємство.
Тема 6. Корпоративний капітал. АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА
Тема 7. РИНОК ПозичковОГО капіталУ І КРЕДИТНА СИСТЕМА
Тема 8. АГРАРНІ ВІДНОСИНИ. РИНОК ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
Тема 9. ВІДТВОРЕННЯ СУСПІЛЬНОГО ПРОДУКТУ:
Тема 10. РОЗПОДІЛ І СПОЖИВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ДОХОДУ
Тема 11. ЦИКЛІЧНОСТЬ РОЗВИТКУ.
Тема 12. РОЛЬ ДЕРЖАВИ В ЕКОНОМІЦІ.
Тема 13. РОЗВИТОК, ОБ’ЄКТИВНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ І СУТЬ СИСТЕМИ СУЧАСНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Тема 14. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
Література: 1. с. 6-31, 42-51; 2. С .10-26; 3. с. 12-21, 32-47, 49-68; 4. с 9-29; 5. Розділ 1, 2; 6. с.15-39. 1. с. 33-41, 84-115; 2. с. 27-91; 3. с. 22-31; 4. с. 33-68; 5. Розділ 3, §1,2, Р. 4, 5, 6; 6. с. 48-73. Додаткова: 1. с. 5-353; 2. гл. І; 4. с. 7-28; 6. тема І; 8. гл. 2; 11. с. 21-26; 12. т. 23 с. 76-85, 186-189; 13. т. І. гл. 1, 2, 3, 4; 15. т. І, книга І; 16. розд.1, 2; 21. 4. І. гл. І, ІІ. 6. тема 2; 11. с.100-111; 12. т. 23. отдел 1 первый; 13. т. І. книга 2 гл. ІІІ; 16. Тема 2; 17. розд. 9-12; 20. ч. І. гл. ІІ; 21. книга І, гл. ІІ, ІІІ; 24. ч. ІІ.
Тема 2. ОСНОВНІ РИСИ ТОВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
Література: 1. с. 123-144; 2. с. 91-131, 207-217, 227-235; 3. с.108-143, 263-267, 280-287; 4. с. 71-83; 5. с.112-136, розділ 18. параграф 2,3; 6. с. 74-86, 249-256. Додаткова: 4. с. 29-79; 6. тема 1, 5, 6; 6. Тема 7; 8. гл.,16; 8. гл. 3, 17; 15. т. ІІ. Книга ІІІ. гл. V, VI, VII; 16. тема 3, 4; 17. розд. 4; 19. книга І, гл. І; 20. ч. ІІ. гл. 15; 21. Книга І, гл. ІV; 23. с. 109-116.
Тема 3. РИНОК: ЙОГО СУТНІСТЬ, СУБ’ЄКТИ І ФУНКЦІЇ
Література: 1. с. 257-287; 2. с.132-144; 3. 267-279; 4. с. 443-464; 5. Частина 4, розділ 17; 6. с. 209-226. Додаткова: 4. с. 81-118; 8. гл. 13, 21; 12. т. 25, ч. 1; 13. т. ІІ. Книга VI, гл. VI; 14. т. ІІ. Книга ІІ, гл. ХV; 15. т. ІІ. Книга ІІІ. гл. ХI, ХII; 16. Тема 5; 17. розд. 16, 17; 18. гл. V; 19. гл. VІ; 20. ч. ІІ. гл. 16; 21. Книга І, гл. V.
Тема 4. підприємствО і доМОГОСПОДАРСТВо. зАРОБІТНА ПЛАТА, ВИТРАТИ, Ціна виробництва, прибуток
Література: 1. с. 228-254, 289-298, 232-244; 2. с.194-217; 3. с. 299-311, 288-295; 4. с. 102-117, 522-531; 5. Частина 4, розділ 18, с. 268-284; 6. с. 230-248, 288-290. Додаткова: 6. тема 18; 8. гл. 8, 9; 11. с. 130-138; 13. т. ІІ. книга VI. гл. ІІІ, IV, V; 15. т. ІІ. Книга ІІ. гл. ХІ, ХІІ, ХІІІ, ХІV; 16. тема 7; 17. розд. 19; 19. книга І, гл. V; 21. Книга І, гл. VІІІ.
Тема 5. Корпоративний капітал. АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА
Література: 1. с. 325-342; 2. с. 204-217, 181-193; 3. с. 244-263, 382-386; 4. с. 105-110; 5. розділ 15, 27; 6. глава 9, 12, 20. Додаткова: 6. тема 10; 10. гл. І; 16. Тема 6, 12; 17. розд. 16; 21. Книга І. гл. ІХ; 21. книга ІІ, гл. ІV.
Тема 6. РИНОК ПозичковОГО капіталУ
Література: 1. с. 313-324; 2. с. 374-387; 3. с. 244-263, 4. с. 306-314; 5. с. 362-373; 6. с.253-270. Додаткова: 8. гл.13, 21; 15. т. ІІ. книга ІІІ. гл. ХІІ; 16. Тема 5; 17. розд. 16, 17; 19. гл. VI. 21. Книга І. гл. V.
Тема 7. АГРАРНІ ВІДНОСИНИ. РИНОК ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
Література: 1. с. 343-364. 2.с. 245-262; 3. с. 320-335; 5. розділ 26; 6. с. 285-290. Додаткова: 13. т. І, книга ІV, гл. ІІ, ІІІ; 13. т. ІІІ, книга VІ, гл. ІХ, Х; 14. т. ІІ, книга ІІ, гл. ХVІ; 19. гл. ІІ, ІІІ; 20. ч. 4, гл. 27; 21. Книга І, гл. ХІ.
Тема 8. СУСПІЛЬНИЙ ПРОДУКТ І ЙОГО ФОРМИ
Література: 1. с. 366-396; с. 397-421; 2. с. 280-309; с. 302-314; 3. с. 346-357; с. 353-358, 5. с. 285-297; с. 268-284; 6. с. 320-332, с. 539-556. Додаткова: 4. с. 48-139; 6. Тема 19, § 3, тема 20, 21; 11. с. 339-347; 13. т. І. книга ІI, гл. ІI; 14. т. ІІІ. Книга ІV, гл. І; 16. Тема 10, 13; 17. розд. 22, 23; 21. Книга ІІ, гл. І.
Тема 9. ЦИКЛІЧНОСТЬ РОЗВИТКУ. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ І ЙОГО ФАКТОРИ. ЕФЕКТИВНІСТЬ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
Література: 1. с. 422-444; 2. с. 310-348; 3. с. 336-341, 358-359, 388-413, 452-459; 4. с. 192-220; 5. с. 288-290, 330-335; 6. с. 557-585. Додаткова: 3. с. 5-35; 6. тема 3, 4; 8. гл. 10; 11. с. 199-207; 13. т. ІІ. Книга V. гл. ІV; 14. т. ІІІ. Книга ІV, гл. І, VІ; 17. розд. 5; 20. ч. ІІ. гл. 14; 21. Книга ІІ, гл. ІІІ.
Тема 10. РОЗВИТОК, ОБ’ЄКТИВНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ І СУТЬ СИСТЕМИ СУЧАСНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Література: 1. с. 504-523; 2. с. 457-496; 3. с. 532-589; 4. с. 350-392; 5. с. 462-497; 6. с. 611-660. Додаткова: 6. тема 29-31; 11. с. 362-393; 15. т. ІІ. Книга ІІІ. гл. ХVІI, ХVІII, ХІХ, ХХ; 16. Тема 18, 20; 17. розд. 34-39.
КОНТРОЛЬ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Оцінювання знань студентів здійснюється у відповідності до шкали, яка застосовується у ВНЗ „Національна академія управління”(див.табл.1). Таблиця 1
ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДОВИХ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ Порядок, встановлений відповідним наказом ректора НАУ, передбачає можливість диференційованого підходу до формування 100 - бальної оцінки з окремих дисциплін, що об’єктивно обумовлено специфікою їх викладання. Весь програмний матеріал курсу “Політекономія” поділяється на три модулі: 1)Загальні основи суспільного виробництва та закономірності його розвитку(теми 1-8 курсу); 2)Ринкова система та механізм її функціонування (теми 9-20 курсу); 3) Роль держави в економіці (теми 21-27 курсу), які представлені в навчально-тематичному плані дисципліни. Викладання основних питань згідно темам модулів та опанування їх студентами денної форми навчання включають такі складові: 1) лекції; 2) семінарські заняття; 3) тести; 4) есе за тематикою рефератів, представлених в методичних матеріалах. Лекції та семінарські заняття проводяться за загально-академічними правилами в аудиторний час за розкладом. Відвідування лекцій та семінарів є обов’язковим, що контролюється викладачами та куратором курсу, які по завершенню семестру оцінюють дану складову максимально 10 балами. Якщо студент з будь-яких обставин мав пропуски, його оцінки розраховуються за простою пропорцією, виходячи із сумарної кількості лекцій та семінарських занять. Так, якщо під час семестру було 14 лекцій і 10 семінарів (разом 24), а студент відвідав 8 лекцій і 10 семінарів (разом 18), то його оцінка відвідування складає 6,8 балу; результат за арифметичними правилами округлюється до цілої цифри і дорівнює 7 балам. Другою складовою комплексної оцінки студента є його активність на семінарських заняттях, під час яких впродовж семестру він може отримати максимально 10 балів. Результати роботи кожного студента (виступи, доповнення, коментарі, участь у дискусії, грамотно поставлені запитання тощо) визначаються викладачем на семінарах індивідуально. Тобто після будь-якого заняття кожен студент має в журналі оцінку від 0 до, наприклад, 5 балів за вдалий виступ. Виходячи з конкретних обставин, ці показники можуть коригуватися викладачем. Оцінки у 0, 3, 4, 5 балів передбачають наступне: відмінному рівню (5 балів) відповідає правильна і вичерпна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав всебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмами дисциплін; уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ; задовільному рівню (3-4 балів) відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене запитання, в якій студент показав достатній рівень знань з основного програмного матеріалу, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел; незадовільному рівню (0 балів) відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, в якій студент продемонстрував значні прогалини у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів. Враховуючи обмежену кількість аудиторних семінарських занять, наявність певної заздалегідь визначеної кількості балів у студента за кожний модуль не є обов’язковим. Активність визначається тільки по завершенню семестру. Водночас, крім виступів, число яких об’єктивно лімітоване питаннями планів семінарських занять, за нормальної практики кожен може накопичувати бали за рахунок всіх інших форм активності на семінарах. Третьою складової семестрової комплексної оцінки є тестові та розрахункові завдання, виконання яких відбувається протягом семестру, і сумарна оцінка за які може становити від 0 до 10 балів. Переведення оцінок у загальну сумарну оцінку за тестами відбувається наступним чином: отримання протягом семестру середньої оцінки від 0 до 2,5 балів – 0 балів за шкалою ЕСТS; від 2,6 до 4 балів – 5 балів за шкалою ЕСТS; від 4 до 5 балів – 10 балів за шкалою ЕСТS. Четвертий елемент поточної оцінки знань студента – виконання 2-х контрольних робіт, максимальна оцінка за кожну з яких становить 10 балів. Перша контрольна робота проводиться після вивчення першого навчального модуля, друга – після вивчення другого навчального модуля. Повторне написання контрольних робіт не проводиться. Якщо деякі студенти не були присутніми на плановому контрольній з поважних обставин, вони мають можливість пройти тестування у додатково визначений час. Студенти, що не з’явилися на планове тестування без поважних причин, як і ті, що не були присутніми на додатковому, матимуть нульову оцінку. П’ятий елемент (вибірковий) загальної оцінки становлять результати, отримані за есе з тематики Модулів, які дають максимально 10 балів (5 балів – написання і оформлення результатів, 5 – захист). Тему есе визначає викладач, який проводить практичні та семінарські заняття. Як форма самостійної роботи, есе є різновидом індивідуального творчого дослідження, в якому в стислому вигляді висвітлюється сутність проблеми або дається наукова порівняльна характеристика явищ, категорій, теорій тощо. Причому, найважливішим у науковому есе є формулювання власної позиції, оцінки, шляхів вирішення проблеми тощо. Тексту есе передує простий план, що має здебільшого три пункти. В кінці есе подається список літературних джерел (10 найменувань орієнтовно), які були використані для написання роботи. Обсяг наукового есе становить 4,5 – 5,0 аркушів тексту на папері формату А4. В друкованому варіанті на одній сторінці тексту міститься до 30 рядків по 68-70 знаків кожному. Для цього зазвичай використовується шрифт Times New Roman розміру 14 та міжрядковий інтервал значенням 1,5. Якщо текст написаний від руки власноруч, то обсяг роботи збільшується в 1,5 – 2,0 рази в залежності від індивідуальних особливостей написання. Подається викладачу через куратора курсу у заздалегідь визначний термін, але не пізніше п’ятниці другого тижня після проведення семінару з останньої теми модуля, тобто строк написання дорівнює не менш ніж двома тижням. Якщо есе подане із запізненням, то за кожен день після встановленого строку з оцінки за роботу знімається один бал. Після 10 днів прострочки есе не приймаються. При подачі есе куратору останній проставляє дату на титульній сторінці і засвідчує її своїм підписом. Якщо студент не зміг вчасно підготувати есе з поважних обставин, це питання вирішується викладачем із кожним персонально. В межах академічної групи теми не повинні дублюватися, що регулюється старостою академічної групи. Таким чином, комплексна оцінка поточної успішності студентів розраховується як сума вищезгаданих складових, і її максимальна величина потенційно дорівнює 50 балам, а саме:
ІСПИТ З ДИСЦИПЛІНИ “ПОЛІТЕКОНОМІЯ” проводиться виключно в межах екзаменаційної сесії в процесі підсумкового оцінювання знань студентів з дисциплін навчального плану. Підсумкове оцінювання знань студентів за межами сесії не допускається. Іспит проводиться за завданнями, складеними в повній відповідності з програмою дисципліни, які доводяться до студентів на початку навчального року. Іспит проводиться потоком в письмовій формі за розкладом, що доводиться до студентів за місяць до початку екзаменаційної сесії. До іспиту допускаються всі студенти незалежно від кількості балів за результатами проміжних контрольних заходів. Тривалість іспиту – 2 (дві) астрономічні години. Іспит проводиться комісією, в склад якої входять лектор потоку, викладачі, що проводять заняття, співробітники кафедри, які необхідні для організації іспиту. Екзаменаційний білет містить 3 теоретичні завдання. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за такою шкалою: 15; 5; 0 балів. Результати іспиту додаються до оцінки поточної успішності студентів і заносяться в відомість, перетворюючись на оцінки національної шкали за табл.1. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇСАМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Важливою складовою глибокого засвоєння основних теоретичних засад і практичних проблем політекономії є самостійна робота студентів. Головне полягає не в механічному запам’ятовуванні певних положень курсу, а в умінні самостійно, логічно аргументувати свою відповідь. Для цього при вивченні матеріалу слід зіставляти різні наукові точки зору на певне явище, вчитися обмірковувати проблеми господарської практики, розуміти їх реальні причини та знаходити можливі шляхи вирішення. На цій основі необхідно навчитися аналізувати, робити узагальнення, виділяти головні та суттєві риси, обґрунтовувати практичні висновки. Основними етапами організації самостійної роботи є: 1. Пошук літератури з дисципліни в цілому та її окремих тем зокрема з використанням бібліографічного підбору літератури, який наведено після кожної теми. При цьому слід виділяти основний підручник і додаткову літературу для поглибленого вивчення теми. 2. З’ясування, якою мірою навчальна програма курсу відповідає змісту наявних у студента підручників і за необхідності підбір додаткових джерел інформації (монографії, брошури, статті тощо). 3. Ознайомлення з матеріалами лекції, літературними першоджерелами – їх детальне вивчення, конспектування, виділення головних положень, закономірностей тощо, запам’ятовування політекономічних категорій та законів. 4. Осмислення змісту окремих питань теми в контексті цілісної структури курсу, зв’язку теми з попереднім матеріалом. 5. Розгляд тестів і питань для самостійної перевірки знань по темі, що вивчається. Це допоможе краще засвоїти матеріал, який викликає певні труднощі. 6. Намагання опанувати (після вивчення окремих тем) матеріал певного розділу курсу в цілому. При цьому основну увагу слід зосередити на головних категоріях, законах, найскладніших аспектах розділу і розумінні загальної логіки курсу у контексті взаємозв’язку з вивченням інших дисциплін. Після вивчення курсу студенти зможуть зрозуміти сутність та причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ, закономірності виникнення та розвитку економічних систем, місце України серед основних форм соціально-економічних систем, зорієнтуватися в основних елементах і закономірностях функціонування ринкового механізму, ознайомитися з найважливішими особливостями попиту та пропозиції, вивчити теоретичні засади аналізу поведінки споживачів та фірм. Набутті знання є базою для вивчення інших економічних дисциплін – макро- та мікроекономіки, міжнародної економіки тощо. СТУДЕНТ ПОВИНЕНЗнати: ¨ категоріальний апарат політекономії, тлумачення економічних термінів та позначень, методи аналізу економічних процесів і виявлення законів їх розвитку; ¨ сутність і зміст політекономічних явищ і законів, загальні основи економічного життя суспільства; ¨ теоретичні передумови і закономірності виникнення та розвитку основних економічних явищ і процесів суспільного виробництва; ¨ механізм дії економічних законів і методи використання їх людьми у процесі господарської діяльності; ¨ суттєві риси основних соціально-економічних систем та напрямки їх еволюції.
Вміти: ¨ логічно і аргументовано розкрити сутність і закономірності розвитку економічних категорій, явищ і процесів суспільного виробництва; ¨ пояснити особливості історичних етапів розвитку певних соціально-економічних систем та шляхи формування соціально орієнтовної економічної системи суспільства; ¨ використовувати набуті теоретичні знання для пояснення причин та наслідків реальних процесів, що відбуваються в економічному житті суспільства; ¨ розкрити зв’язок певної економічної проблеми з загальним станом економіки в цілому та окремих господарських процесів зокрема; ¨ приймати обґрунтовані рішення щодо вибору інструментів та методів впливу на економічну проблему в процесі господарської діяльності.
ТЕСТОВІ, НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ І ЗАДАЧІ
Тема 1. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
а) “домострої Сільвестора”; б) “Руській” правді”; в) літопису Нестора; г) рукописах В.О.Ключевського.
а) за допомогою економічних моделей; б) відповідно до політичних міркувань; в) за допомогою економічних наук; г) враховуючи потреби та цінності кожної людини.
а) марксизм; б) меркантилізм; в) дрібнобуржуазна політекономія; г) кейнсіанство; д) класична політекономія; е) фізіократи.
а) мають об’єктивний характер; б) не залежать від діяльності людей; в) виявляються через економічну діяльність людей; г) мають історичний характер; д) вічні.
а) це наука про динаміку матеріальних та духовних потреб людини; б) це наука про мотиви людської поведінки; в) це наука про натуральне багатство; г) це наука про виробництво та критерії розподілу вироблених благ; д) це наука про найбільш загальні закони розвитку людського суспільства в умовах обмежених ресурсів; е) інше.
а) до того, що є; б) до того, що буде; в) до позитивних тенденцій в економічному розвитку; г) до оцінок та суджень різних людей.
а) рівень безробіття в Україні в 2001 р. становив 11,8%; б) кондитерська фабрика “Світоч” створила в минулому році 100 нових робочих місць; в) сприятливі погодні умови в Україні цього року збільшили врожай зернових та викликали зниження цін на пшеницю; г) промислове виробництво в Україні в 2000 р. зросло на 12,4%; д) за період 1992-2000 рр. акціонерна компанія Укррічфлот суттєво зміцнила свої позиції на ринку морського бізнесу; е) за перше півріччя 2002 р. інфляція споживчих цін в Україні становила 0%.
а) економічне зростання; б) повна зайнятість; в) економічна ефективність; г) стабільні ціни; д) економічна свобода; е) справедливий розподіл доходів; ж) економічна забезпеченість непрацездатних; з) рівновага торговельного балансу.
а) в суспільстві вони існують в недостатній кількості для виробництва необхідних товарів та послуг; б) за їх допомогою неможливе повне та одночасне задоволення всіх існуючих потреб; в) ресурсів вистачає лише на виробництво предметів споживання.
а) може бути спожита без процесу виробництва; б) процесу її споживання передує процес переробки, тобто вплив людини. 11. Чи є синонімами поняття “виробничі ресурси” і “фактори процесу виробництва”? (так/ні). 12. Які з нижче наведених факторів можна віднести до факторів виробництва: а) природні ресурси (земля, корисні копалини, водні ресурси); б) фізичні та розумові здібності людини, що витрачаються при виробництві товарів та послуг; в) обладнання, станки, машини, сировина; г) здатність людини приймати рішення, ризикувати; д) способи виробництва товарів і послуг (технологія); е) інформаційний фактор; ж) екологічний фактор; з) все попереднє. 13. Взаємозамінність факторів виробництва обумовлена: а) специфікою потреб; б) обмеженістю ресурсів; в) ефективністю використання ресурсів; г) всі попередні відповіді неправильні. 14. Власність – це: а) відношення людини до речі; б) сама річ; в) відношення людей з приводу привласнення речей. 15. Визначте позитивні та негативні наслідки приватної власності: а) майнова диференціація власників; б) жорстка залежність добробуту власника від результатів виробничої діяльності; в) сприяння розвитку підприємницьких здібностей; г) посилення конкурентної боротьби. 16. Якщо економічна влада централізована, основним економічним суб’єктом виступає держава, ринок не виконує функцію регулятора економіки, а в поведінці економічних суб’єктів загальний інтерес домінує над особистим, то це: а) ринкова економіка (чистий капіталізм); б) змішана економіка; в) традиційна економіка; г) командна економіка; д) всі відповіді неправильні. 17. Яка з наступних потреб людини є потребою більш високого рівня: а) потреба в їжі; б) розвиток власної індивідуальності; в) потреба у самовиразі; г) потреба в безпеці.
НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ І ЗАДАЧІ
а) як буде виглядати крива виробничих можливостей (КВМ) даної країни, якщо в ній виробляються лише товари Х та У; б) як буде виглядати КВМ, якщо всі ресурси є абсолютно незамінними?
а) альтернативні витрати на виробництво третьої одиниці ковбаси; б) загальні витрати на виробництво трьох одиниць ковбаси.
Тема 2. ОСНОВНІ РИСИ ТОВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
1. Натуральне господарство – це така форма організації економіки, за якої: а) продукти праці виробляються для обміну на ринку; б) існує відособленість товаровиробників; в) продукти виробляються для внутрішньогосподарського споживання; г) зв’язок між виробництвом та споживанням прямий, нічим не опосередкований; д) існує спеціалізація виробників на виробництві якогось одного продукту. 2. Які риси характеризують товарне виробництво: а) суспільний поділ праці; б) універсалізація праці; в) продукти виробляються не для власного споживання, а на продаж; г) економічні зв’язки між виробництвом та споживанням опосередковані грошима; д) економічна відособленість виробників і розвинутий обмін; е) можливість самостійно визначати що, як і для кого виробляти. 3. Товар – це: а) річ, що має споживчу вартість чи корисність; б) річ, що є результатом людської праці; в) річ, що має бути продана за іншу річ чи гроші; г) благо, що не є результатом праці, але корисне для людини. 4. Назвіть економістів, які є прихильниками трудової теорії вартості: а) А.Сміт; б) К.Менгер; в) Е.Бем-Баверк; г) Д.Рікардо; д) К.Маркс; е) В.Візер; ж) Г.Госен. 5. Чи тотожними є поняття корисність і вартість (так/ні)? 6. Гранична корисність – це: а) властивість блага задовольнити ту чи іншу потребу людини; б) суб’єктивна оцінка блага людиною; в) сума корисностей частин блага; г) корисність, яку має остання одиниця блага, що споживається. 7. Із збільшенням кількості блага, що мається в розпорядженні людини, загальна корисність цього блага: а) зменшується; б) збільшується; в) не змінюється. 8. Визначте, який підхід до сутності грошей є об’єктивним: а) гроші – це результат домовленості між людьми; б) товар, що став загальним еквівалентом в результаті історичного розвитку обміну; в) винахід людини; г) соціальна умовність, результат обміну інших благ; д) все, що використовується як гроші. 9. Якщо номінальна вартість грошей не зміниться, а ціни на товари та послуги зростуть в 2 рази, то купівельна спроможність грошей: а) зросте в 2 рази; б) зменшиться в 2 рази; в) зменшиться в 4 рази; г) не зміниться; д) збільшиться в 1,5 рази. 10. Виключіть з наведених нижче помилкові твердження. Золотомонетний стандарт характеризували такі ознаки: а) у грошовому обігу обов’язково перебували золоті монети; б) кожна країна встановлювала золотий вміст своєї грошової одиниці; в) заборонялося ввозити та вивозити золото з країни; г) підтримувалося жорстке співвідношення між запасом золота в країні та внутрішньою кількістю грошей; д) валютний курс встановлювався на основі монетного паритету. 11. Що з переліченого нижче не є функцією грошей: а) міра вартості; б) засіб обміну; в) засіб праці; г) валютний курс; д) засіб нагромадження. 12. До якої концепції (натуралістичної, монетаристської, “людського капіталу”) можна віднести наступні визначення капіталу: а) це накопичений запас речей (А.Сміт); б) гроші, що приносять процент (І.Фрідмен); в) речі, що створюють передумови виробництва (А.Маршалл); г) у виробництві взаємодіють два фактори: засоби виробництва і знання, досвід, енергія людей (Т.Шульц, Дж.Мінер); д) все, що відіграє корисну роль у виробництві (Дьюі); е) виробниче обладнання фабрик, склади готової продукції та напівфабрикатів (П.Самуельсон). 13. Первісне накопичення капіталу це процес: а) розорення дрібних товаровиробників і створення найманих робітників; б) вивільнення землі; в) перетворення засобів виробництва і грошей в капітал. 14. Яка з перелічених властивостей товару робоча сила є його споживчою вартістю: а) здатність людини до праці; б) здатність до праці відчужуватися на строк через ринок у формі наймання; в) корисність робочої сили проявляється в її продуктивній силі, якості, культурному розвитку, сумі інших здібностей; г) вартість товару робоча сила виступає як вартість життєвих засобів, необхідних для нормального відтворення робочої сили індивіда та його родини; д) робоча сили людини здатна виробляти більшу вартість за її власну.
15. Назвіть умови, за яких функціонує капітал: а) високорозвинуті товарне виробництво, обіг і ринок; б) наявність такої мотивації діяльності виробника як особисте збагачення за рахунок одержання прибутку; в) зосередження в частини господарюючих суб’єктів значної кількості засобів виробництва і грошових ресурсів; г) наявність людей праці, юридично вільних, але позбавлених засобів виробництва; д) всі відповіді правильні.
НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ І ЗАДАЧІ
а) вартість олівців зросте в 2 рази? б) вартість зошитів зменшиться в 2 рази? в) вартість олівців впаде в 2 рази, а вартість зошитів збільшиться в 2 рази? г) вартість олівців зросте в 2 рази, а вартість зошитів впаде в 2 рази?
а) продуктивність праці зросте в 2 рази? б) інтенсивність праці зросте в 1,5 рази?
Тема 3. РИНОК: ЙОГО СУТНІСТЬ, СУБ’ЄКТИ І ФУНКЦІЇ
а) сукупність актів куплі-продажу; б) взаємодія попиту та пропозиції; в) взаємовідносини між покупцями та продавцями; г) економічна форма обміну, коли продукт має форму товару; д) система економічних відносин між людьми, що охоплює процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання; е) всі відповіді правильні.
а) завжди функціонує як гнучка саморегульована система; б) орієнтований на виробництво соціально-необхідних товарів; в) не може успішно функціонувати без регулювання з боку держави; г) гарантує всім учасникам рівні права на працю й дохід; д) забезпечує задоволення всіх потреб членів суспільства; е) орієнтується на задоволення платоспроможних потреб учасників ринку; ж) сприяє прискоренню НТП.
а) бажання споживача купити певний товар; б) форма виразу потреб; в) порівняння вигод від купівлі товару з тими “жертвами”, які треба зробити для його купівлі; г) суб’єктивне бажання споживача, що підкріплюється його об’єктивними можливостями платоспроможністю). 5. Правильним чи помилковим є наступне твердження: “Крива попиту показує, що зниження ціни супроводжується зростанням величини попиту”? 6. У разі підвищення цін на каву, чи підвищиться попит на чай, якщо вони є взаємозамінними товарами? (так/ні) 7. Закон пропозиції за інших рівних умов встановлює: а) зворотній зв’язок між ціною та кількістю товару; б) прямий зв’язок між ціною та кількістю товару. 8. Ринок товару знаходиться в стані рівноваги, якщо: а) обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції; б) на ринку не існує ні надлишку, ні дефіциту товару; в) за даної ціни бажання покупців купити даний товар співпадають з бажаннями продавців продати його. 9. Якщо при зниженні ціни обсяги його купівлі значно збільшуються, то товар: а) є еластичним за ціною; б) нееластичний за ціною; в) еластичний за доходом; г) мова йде про перехресну еластичність. 10. Якщо ціна на товар зросла на 1% і це призвело до скорочення попиту на нього на 1%, то попит: а) нееластичний; б) абсолютно еластичний; в) одиничної еластичності. 11. Коефіцієнт еластичності попиту за доходом дорівнює: а) відношенню зміни обсягу попиту до зміни ціни; б) відношенню зміни доходу до зміни обсягу попиту; в) відношенню зміни загальної виручки до зміни ціни; г) відношенню зміни попиту до зміни доходу. 12. Конкуренція – це: а) боротьба виробників за отримання найвищого прибутку; б) боротьба споживачів за право купувати за найнижчими цінами; в) економічне змагання за досягнення найкращих результатів; г) рушійна сила ринку; д) система норм та правил, що визначають поведінку економічних агентів; е) всі відповіді правильні. 13. Конкуренція сприяє (так/ні): а) виробництву необхідних суспільству товарів, ефективному використанню ресурсів; б) екологічна ситуація в країні покращується саме в процесі конкурентної боротьби; в) створює умови для зниження витрат; г) перешкоджає появі багатих та бідних, оскільки означає рівні права для виробників та споживачів і виключає реалізацію окремих егоїстичних інтересів. 14. Досконала конкуренція – це: а) коли в галузі діє велика кількість виробників, що випускають неоднакову продукцію; б) товари, що випускаються великою кількістю фірм, стандартні; в) існує лише один покупець даної продукції; г) відсутні вхідні бар’єри на ринок; д)інформація продавців та покупців про стан ринку значно обмежена. 15. Розповсюдження інформації, що дискредитує товари конкурента, це елемент: а) досконалої конкуренції; б) недосконалої конкуренції; в) несумлінної конкуренції; г) нецінової конкуренції. 16. Яку ринкову структуру найважче регулювати: а) монополістичну конкуренцію; б) двосторонню монополію; в) олігопсонію; г) чисту монополію; д) досконалу конкуренцію. 17. Продаж однакової продукції різним покупцям за різними цінами це: а) науково-технічне суперництво; б) цінова дискримінація; в) нецінова дискримінація; г) промислово-виробнича конкуренція. 18. Характерна риса монополії на відміну від конкурентної фірми: а) бажання максимізувати прибуток; б) бажання збільшувати обсяги виробництва і підвищувати ціну; в) намагання знижувати обсяг виробництва продукції і збільшувати ціну на неї; г) бажання найбільш повно задовольнити потреби споживачів у певному виді продукції.
НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ І ЗАДАЧІ
а) продукт Х стає більш модним; б) ціна на продукт С, замінник продукту Х, знижується; в) споживачі очікують зниження цін і падіння доходів; г) швидко зростає чисельність населення.
а) технічний прогрес у виробництві продукту Х; б) скорочення кількості фірм-виробників продукту Х; в) підвищення цін на сировину, що потрібна для виробництва даного продукту; г) запровадження спеціального податку на продукт Х; д) надання для кожної одиниці продукту Х дотації в розмірі 50% витрат на її виробництво.
а) рівноважну ціну (Ре) і рівноважний обсяг продаж (Qe); б) як зміниться попит і пропозиція, якщо рівноважна ціна дорівнює 4 грн.; в) що відбудеться, якщо рівноважна ціна знизиться до 1 грн.?
а) ціна зросте на 1%; б) доходи населення зростуть на 1%; в) ціна господарського мила зросте на 1%?
а) ціноутворення на основі суспільно оптимальної ціни (граничних витрат); б) ціноутворення на основі ціни, що забезпечує справедливий прибуток (середні витрати).
Тема 4. підприємствО і доМОГОСПОДАРСТВо. зАРОБІТНА ПЛАТА, ВИТРАТИ, Ціна виробництва, прибуток
1. До цілей підприємця не відноситься: а) забезпечення життєдіяльності свого підприємства; б) створення додаткових робочих місць в суспільстві; в) збільшення обсягів виробництва; г) підвищення ефективності виробництва. 2. Що не є характерною рисою малих підприємств в Україні: а) велика схильність до інвестування; б) велика матеріалоємність продукції; в) мала фондоозброєність; г)використання енергозберігаючих технологій. 3. Зростання прибутків та масштабів виробництва є метою: а) всіх підприємств; б) тільки підприємств малого бізнесу; в) тільки великих підприємств; г) ні для яких підприємств. 4. Активна рекламна діяльність найбільш важлива на: а) початку діяльності підприємства; б) етапі структурної перебудови підприємства; в) на етапі розширення виробництва; г) на початку продажу нового продукту; д) на всіх вище названих етапах. 5. Фірма хоче взяти банківський кредит на будівництво нового підприємства. Кредитна ставка становить 18% річних, очікується норма прибутку 20%. За таких умов фірма: а) не буде будувати нове підприємство; б) буде будувати нове підприємство; в) незважаючи на збитки, вирішить будувати нове підприємство; г) інформації недостатньо для прийняття рішення. 6. Для якої форми підприємницької діяльності вірним є положення, що майнова відповідальність поширюється як на капітал підприємства, так і на особисте майно підприємця: а) індивідуальне підприємництво; б) товариство; в) повне товариство; г) змішане товариство; д) акціонерне товариство. 7. Яка мета фірми, що швидко зростає, є найбільш важливою: а) отримання прибутків; б) максимізація продаж; в) підвищення якості продукції; г) збільшення заробітної плати робітників; д) розширення ринків збуту. 8. Розмежуйте внутрішні та зовнішні джерела формування підприємницького капіталу: а) продаж активів; б) амортизаційний фонд; в) отримання кредиту; г) прибуток; д) випуск акцій; е) випуск облігацій. 9. Що включає поняття основного капіталу: а) станки, машини, обладнання; б) готова продукція, в) сировина, матеріали; г) будівлі; д) заробітна плата; е) земля; ж) цінні папери.
10. Економічний прибуток відрізняється від бухгалтерського: а) на величину внутрішніх (неявних) витрат, що включають нормальний прибуток підприємця; б) альтернативну вартість залучених ресурсів; в) на величину відрахувань на розвиток підприємства; г) на величину збитків від стихійного лиха. 11. Які витрати краще враховувати у господарській практиці – економічні чи бухгалтерські (собівартість)? 12. Як кількісно співвідносяться поняття “витрати суспільства” (W) і “витрати підприємства” (К): а) W>К на величину вартості додаткового продукту; б) К=W; в) К>W на величину матеріальних витрат; г) К>W на величину амортизації. 13. Категорії змінних та постійних витрат існують лише: а) в короткостроковому періоді; б) в довгостроковому періоді; в) для фірми монополіста; г) на ринку досконалої конкуренції. 14. Що відноситься до постійних витрат: а) витрати на з/пл. керівництва, охорони, % за кредитами, амортизацію обладнання; б) витрати на з/пл. робочим, охорони, вартість сировини та обладнання; в) витрати на з/пл. робітників, амортизацію обладнання, рентні виплати; г) витрати на електроенергію, сировину, ренту, % по кредитам; е) витрати на рекламу, на купівлю палива, сплата % за випущеними облігаціями. 15. Змінні витрати – це: а) витрати, що не залежать від обсягу виробництва; б) втрати, що змінюються в залежності від обсягу виробництва; в) явні та неявні витрати; г) альтеративні витрати виробництва. 16. Які з наступних чинників збільшать змінні витрати фірми в короткостроковому періоді: а) збільшення % за банківські кредити; б) збільшення цін на сировину; в) збільшення орендної плати. 17. Ефект масштабу виявляється в наступному: а) із зростанням обсягів виробництва продукції зростання витрат прискорюється; б) із зростанням обсягів виробництва зростання витрат уповільнюється; в) витрати на виробництво не залежать від обсягу виробництва; г) витрати на виробництво змінюються пропорційно обсягам виробництва. 18. Неявні витрати – це: а) витрати бухгалтерські; б) економічні витрати; в) витрати втрачених можливостей; г) альтернативні витрати використання ресурсів, які є власністю фірми.
19. Середні витрати – це: а) сума середніх постійних та середніх змінних витрат; б) сума змінних витрат на одиницю продукції; в) постійні витрати на одиницю продукції; г) валові витрати. 20. Граничні витрати – це: а) витрати на виробництво кожної додаткової одиниці продукції; б) витрати в розрахунку на одиницю продукції; в) витрати на виробництво продукції, збільшення яких робить неможливим розширення виробництва; г) витрати, менше яких обсяг виробництва дорівнює 0. 21. Граничний дохід – це: а) валовий дохід на одиницю продаж; б) валовий дохід на одиницю виробленої продукції; в) отриманий від реалізації одиниці продукції; г) зміна доходу в результаті зміни продаж на одиницю продукції; 22. Валовий дохід – це: а) виручка від реалізації за вирахуванням бухгалтерських витрат; б) вартісний вираз всієї виробленої продукції; в) дохід отриманий від реалізації всієї продукції; г) виручка від реалізації за вирахуванням економічних витрат. 23. Умовою максимізації прибутку для фірми є рівність: а) валового доходу та валових витрат; б) середнього доходу, середніх витрат та ціни; в) граничного доходу та граничних витрат; г) граничного доходу, граничних витрат і ціни. 24. Для підвищення продуктивності праці на підприємстві доцільно: а) поглибити спеціалізацію та поділ праці; б) здійснити інвестиції у виробничі фонди; в) здійснити інвестиції в людський капітал; г) все разом. 25. Визначте, що з нижче наведеного є критерієм мінімальної заробітної плати: а) вартість робочої сили некваліфікованого робітника; б) прожитковий мінімум; в) гранична продуктивність некваліфікованого робітника. 26. Головним чинником високої заробітної плати в ринковій економіці є: а) законодавчо встановлений мінімум заробітної плати; б) дії уряду; в) висока продуктивність праці; г) соціальна відповідальність керівників підприємств. 27. Потрібно протягом короткого періоду часу значно збільшити виробництво продукції. Яка форма винагороди буде в цьому випадку найбільш доцільною: а) почасова з/пл.; б) відрядна з/пл.; в) процент від прибутку; г) процент від реалізації. 28. Крива попиту на працю показує: а) залежність між величиною з/пл. і розміром попиту на робочу силу; б) залежність між чисельністю економічно активного населення та вартістю граничного продукту; в) залежність між якістю праці і середньою кількістю годин, відпрацьованих робочим за рік. 29. Відповідно до класичної теорії підвищення мінімальної заробітної плати веде до: а) підвищення рівня зайнятості; б) зниження попиту на робочу силу; в) зростанню доходів населення; г) зростанню безробіття. 30. В якому випадку вільний час цінується вище: а) при низькій з/пл., коли переважає ефект доходу; б) при низькій з/пл., коли переважає ефект заміщення; в) при високій з/пл., коли переважає ефект доходу; г) при високій з/пл., коли діє ефект заміщення.
НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ І ЗАДАЧІ
а) Реклама створює масовий попит. Виробництво зростає, витрати знижуються. Чим більше люди можуть купити, тим більше створюється робочих місць. Це складові економічного зростання тож реклама стимулює виробництво, і, в цілому, підвищує рівень добробуту. б) Реклама є надто дорогим зусиллям змусити людей купувати те, що їм не потрібно. Реклама посилює економічну нестабільність, оскільки витрати на рекламу змінюються прямо пропорційно рівню споживчих доходів.
Плата за навчання – 200 грн., плата за підручники на курсах – 30 грн., транспортні витрати – 40 грн., витрати на харчування – 300 грн. Розрахуйте альтернативні витрати. 10. Загальні витрати на виробництво 20 одиниць продукції дорівнюють 100 грн., а 21-х одиниць продукції – 106 грн. Знайдіть граничні витрати на 21-у одиницю продукції. 11. Граничні витрати фірми, яка працює в умовах монополістичної конкуренції, описуються функцією МС=2Q+8, а попит на товар – функцією Р=5Q-10, де Q – обсяг виробництва, од., Р – ціна одиниці продукції, грн. Визначте ціну, за якою фірма буде реалізовувати свій продукт, максимізуючи прибуток. 12. Назвіть особливості ринку праці. Зіставте ринок праці з іншими відомими Вам видами ринків.
Тема 5. Корпоративний капітал. АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА
1. Вищим органом управління акціонерного товариства є: а) рада директорів; б) збори уповноважених; в) загальні збори акціонерів; г) збори власників привілейованих акцій. 2. Власник облігації це: а) співвласник компанії; б) кредитор, який отримує дивіденд; в) кредитор, що отримує фіксований процент. 3. Які з нижче наведених благ мають абсолютну ліквідність: а) акції; б) нерухомість; в) облігації; г) гроші; д) товари першої необхідності. 4. Яка форма організації підприємницької діяльності робить для фізичної особи ризик капіталу мінімальним: а) індивідуальне підприємництво; б) товариство; в) акціонерне товариство; г) державне підприємство. 5. Номінальна вартість акції та її ринкова ціна – це: а) тотожні поняття; б) ринкова ціна акції завжди вища її номінальної вартості; в) номінальна ціна акції є незмінною величиною і встановлюється на момент її випуску, а ринкова ціна змінюється в залежності від ситуації на ринку, дивіденду, ставки процента. 6. “Система участі” – це: а) участь робітників в управлінні акціонерним товариством; б) система контролю через купівлю контрольного пакету акцій іншої фірми з капіталом, що є набагато більшим власного; в) система демократичних виборів; г) програма приватизації підприємств. 7. Контрольний пакет акцій в сучасному світі – це: а) 51%; б) 99%; в) 5%; г) 50%. 8. Визначте позитивні й негативні риси поширення акціонерного капіталу: а) збільшення обсягів накопичення в економічній системі; б) демократизація управління підприємствами; в) посилення контролю за доходами населення; г) регулювання кількості грошей в економіці; д) можливість масових банкрутств; е) оптимізація міжгалузевого переливу ресурсів; ж) спекуляції на фондових ринках; з) акції стали інструментами хабарів; і)стимулювання НТП; к) концентрація економічної влади. 9. Перші акціонерні товариства виникли у: а) ХІІ сторіччі; б) ХVІІ сторіччі; в) ХІХ сторіччі; г) ХХ сторіччі. 10. Основні типи акціонерних товариств – це: а) відкриті; б) великі; в) закриті; г) корпорації; д) засновницькі. 11. Дивіденди виплачують у формі стабільного фіксованого процента незалежно від поточного прибутку: а) на прості акції; б) на привілейовані акції; в) на акція на пред’явника; г) на іменні акції. 12. Право щорічно обирати президента акціонерної компанії дають: а) прості акції; б) “одноголосні” акції; в) “багатоголосні” акції; г) “безголосні” акції. 13. Економічний стимул купувати акції полягає: а) у бажанні отримати керівництво над компанією; б) у бажанні підвищити свій добробут; в) у мрії отримувати прибутки і не працювати; г) у потягу до колекціонування; д) внаслідок вищого рівня дивіденду порівняно з банківським прибутком. 14. Середня кількість акціонерів у акціонерній компанії в США: а) 10 тис.; б) 30 тис.; в) 60 тис.; г) 100 тис. 15. Акція дає право: а) на участь в управлінні акціонерним товариством; б) на отримання прибутку у вигляді дивіденду; в) право грати на біржі; г) на участь у розподілі майна у випадку ліквідації акціонерного товариства; д) стати почесним членом акціонерного товариства.
НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ І ЗАДАЧІ
Тема 6. РИНОК ПозичковОГО капіталУ І КРЕДИТНА СИСТЕМА
1. Чим паперові гроші відрізняються від кредитних: а) паперові гроші – це готівка, а кредитні гроші існують у вигляді записів на банківських рахунках; б) паперові гроші не можна вивозити за кордон країни; в) паперові гроші мають примусову купівельну спроможність, а кредитні гроші – це векселя емісійного банку; г) паперові гроші створені для оплати недорогих товарів, а кредитні використовують при оплаті предметів розкоші. 2. В умовах інфляції найбільше страждають: а) домогосподарства; б) підприємці; в) особи, що отримують фіксовані доходи; г) особи, що взяли кредит. 3. Ознаки кредиту: а) платність, строковість, поверненість; б) платність, ліквідність, безпека; в) ліквідність, строковість, адресність. 4. Визначте сутність позичкового відсотку: а) це заробітна плата банківських працівників; б) ціна товарів, які купуються за позику; в) ціна грошей, що надаються в кредит. 5. Банківський прибуток – це: а) різниця між ставками проценту за депозитами і кредитами; б) різниця між всіма доходами і витратами банку; в) процент за банківськими кредитами; г) процент за банківськими депозитами. 6. Обмежувальна грошово-кредитна політика проводиться в умовах: а) стабільної ринкової кон’юнктури; б) з метою уповільнення інфляції; в) для стимулювання ділової активності. 7. Маса грошей в економіці: а) прямо пропорційна обсягу номінального ВВП і швидкості обігу грошей; б) обернено-пропорційна швидкості обігу грошей і обсягу реального ВВП; в) прямо пропорційна величині ВВП і обернено пропорційна швидкості обігу грошей. 8. Сеньйораж – це: а) прибуток від продажу землі; б) прибуток від карбування монет; в) прибуток від торгівлі антикваріатом; г) прибуток від торгівлі цінними паперами. 9. До функцій Центрального банку не відноситься: а) касово-розрахункове обслуговування підприємств; б) забезпечення банківської системи необхідною ліквідністю; в) встановлення необхідного ступеня ліквідності банківської системи; г) встановлення ставки рефінансування. 10. Якщо рівень інфляції знижується з 8 до 6% і жодних інших змін не відбувається, то відповідно до ефекту Фішера: а) номінальна і реальна ставка знизяться на 2%; б) ні номінальна, ні реальна процентна ставка не зміняться; в) номінальна процентна ставка знизиться на 2%, а реальна не зміниться; г) номінальна процентна ставка не зміниться, а реальна збільшиться на 2%. 11. Якщо зростання споживчих цін не перевищує 5% на рік і співвідношення цін різних товарних груп відносно один одного не міняються, то – це: а) очікувана інфляція; б) гіперінфляція; в) придушена інфляція; г) галопуюча інфляція; д) збалансована інфляція; е)повзуча інфляція; ж) інфляція попиту. 12. Якщо ціни на сировину та матеріали зростають, а обсяги виробництва та зайнятості знижуються, то це: а) інфляція попиту; б) інфляції немає; в) інфляція витрат виробництва. 13. Прихильники якої теорії вважають, що повзуча інфляція стимулює виробництво: а) неокласичної; б) кейнсіанства; в) адаптивних очікувань; г) раціональних очікувань. 14. Графічно зв’язок між рівнем безробіття і річним темпом зростання цін зображується кривою: а) кривою Лоренца; б) кривою Лаффера; в) кривою Філліпса; г) виробничою функцією.
НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ І ЗАДАЧІ
Тема 7. АГРАРНІ ВІДНОСИНИ. РИНОК ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
1. Відмінність землі як фактора виробництва полягає в наступному: а) обмеженість пропозиції; б) вільно відтворюється; в) є продуктом людської праці. 2. Яка економічна теорія вважає, що джерелом всіх доходів, у тому числі земельної ренти, є додатковий продукт: а) марксизм; б) неокласика; в) кейнсіанство. 3. В якій економічній школі вперше аналізується відтворення та розподіл доходу в сільському господарстві: а) меркантилізм; б) фізіократи; в) марксизм; г) кейнсіанство; д) маржиналізм. 4. Який вид ренти пов’язаний з різницею в природній якості землі: а) абсолютна рента; б) диференційна рента І; в) диференційна рента ІІ; д) всі види ренти. 5. Назвіть причину існування абсолютної земельної ренти: а) приватна власність на землю; б) існування різних за якістю земель; в) нееластичність попиту на землю. 6. Величина диференційної ренти дорівнює різниці: а) між ціною і витратами виробництва; б) між ціною і граничними витратами; в) між суспільною та індивідуальною цінами виробництва; г) між валовим і середнім прибутком. 7. Хто привласнює диференційну ренту І: а) власник землі; б) орендар; в) держава; г) місцеві органи влади. 8. Якщо попит на землю збільшиться, то величина ренти: а) збільшиться; б) зменшиться; в) не зміниться. 9. Величина абсолютної земельної ренти – це різниця: а) між валовим доходом і валовими витратами; б) між валовим прибутком і змінними витратами; в) між валовим доходом і суспільною ціною виробництва. 10. Від яких факторів залежить ціна землі: а) розміру ренти; б) ставки позичкового процента; в) попиту на землю; г) пропозиції землі; д) всіх вищеназваних факторів. 11. Для підтримки стабільного рівня цін на сільськогосподарську продукцію держава здійснює наступні заходи: а) обмежує посівні землі; б) закуповує сільськогосподарську продукцію; в) стимулює експорт сільськогосподарської продукції; г) навчає фермерів. 12. Фермерська проблема виникає через: а) нееластичний попит на с/г продукцію; б) прискорення економічного прогресу в с/г; в) велику конкуренцію на ринках с/г продуктів; г) відносну мобільність с/г ресурсів; д) все разом. 13. Тенденція до зниження цін на сільськогосподарську продукцію обумовлюється: а) значним скороченням чисельності зайнятих у с/г виробництві у розвинених країнах світу; б) швидким зростанням продуктивності праці; в) екологічними проблемами. 14. Аграрна реформа –це: а) пожвавлення досліджень в сфері селекції; б) пільги фермерам; в) процес трансформації відносин власності, зміна ціноутворення, оподаткування, заробітна плата тощо; г) збільшення посівних земель, зайнятих під кукурудзу. 15. Аграрно-промисловий комплекс (АПК) включає: а) галузі та підприємства, що виробляють сільськогосподарську техніку, добрива, отрутохімікати тощо; б) спілка фермерів; в) транспорт і зв’язок; г) кредитні установи, страхові та аудиторські компанії; д) продовольчі магазини і супермаркети; е) міністерство сільського господарства.
НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ І ЗАДАЧІЯка форма підприємництва найбільш характерна для аграрного сектору України?
Тема 8. СУСПІЛЬНИЙ ПРОДУКТ І ЙОГО ФОРМИ
1. Валовий внутрішній продукт (ВВП) відрізняється від валового національного продукту (ВНП): а) на величину сальдо між доходами, що отримані резидентами даної країни за кордоном, і доходами, що отримані іноземними резидентами на території даної країни; б) ВНП включає в себе лише кінцеві товари і послуги, вироблені і реалізовані національними резидентами; в) ВВП – це сума всіх вироблених товарів та послуг на відміну від ВНП, що представляє собою суму всіх реалізованих товарів та послуг. 2. Суспільний продукт в номінальному виразі вимірюється в: а) у світових цінах; б) в експортних цінах; в) у поточних ринкових цінах; г) у базових (незмінних цінах). 3. Дефлятор ВНП розраховується як відношення: а) реального ВНП до номінального ВНП; б) номінального ВВП до номінального ВНП; в) номінального ВВП до реального ВВП; г) номінального ВНП до реального ВНП. 4. Як співвідносяться ВНП, розрахований за потоком доходів, і ВНП, розрахований за потоком витрат: а) ВНП за доходами дорівнює ВНП за витратами; б) ВНП за доходами більше ВНП за витратами в умовах економічного зростання; в) співвідношення між ВНП за доходами і ВНП за витратами залежить від темпів інфляції у відповідний період. 5. Особисті витрати домогосподарств – це: а) витрати домогосподарств на купівлю товарів та послуг тривалого користування; б) витрати домогосподарств на купівлю товарів та послуг тривалого і короткострокового користування; в) трансфертні платежі і податки; г) витрати домогосподарств на купівлю товарів і послуг та особисті податки. 6. Джерела особистих доходів: а) доходи від власності; б) доходи від здачі в оренду житла; в) трансфертні виплати; г) заробітна плата, доходи від власності, рентні платежі, трансферні виплати. 7. Національне багатство – це: а) природні ресурси та культурні цінності; б) природні та людські ресурси; в) засоби виробництва, накопичене майно, природні ресурси, матеріальні та культурні цінності; г) створені й накопичені культурні цінності. 8. Сума обсягів споживання та накопичення в дорівнює: а) обсягу доходу; б) більше доходу в умовах економічного зростання; в) завжди менше доходу. 9. Схильність до споживання – це: а) величина споживання по відношенню до величини заощаджень; б) величина споживання по відношенню до приросту доходу; в) частка споживання в обсягу всього доходу; г) приріст споживання по відношенню до доходу. 10. В умовах економічного зростання співвідношення між споживанням та заощадженням: а) не змінюється; б) дорівнює 1; в) більше 1; г) всі відповіді неправильні. 11. Який з напрямів державної політики сприятиме зменшенню безробіття: а) збільшення розмірів допомоги з безробіття; б) розвиток програм з професійної підготовки та перепідготовки; в) зниження рівня мінімальної заробітної плати; г) поширення інформації про вакантні робочі місця. 12. Який показник вимірює можливість участі населення в трудовій діяльності: а) чисельність населення; б) самостійне населення; в) зайняте населення; г) економічно активне населення. 13. Який стандарт природного рівня безробіття в розвинутих країнах: а) 4%; б) 5%; в) 6%; г) 7%. 14. Чим займаються біржі праці: а) реєструють безробітних; б) реєструють робочі вакансії; в) створюють робочі місця через нові інвестиції; г) займаються перепідготовкою та працевлаштуванням безробітних; д) розраховують мінімальну заробітну плату. 15. Нульовий рівень безробіття неможливий і навіть небажаний в економічній системі, оскільки: а) потрібен час, щоб підібрати всім бажаючим робочі місця; б) негуманно змушувати працювати старих людей; в) закон про мінімальну заробітну плату обмежує зайнятість; г) деякі безробітні не хочуть працювати на тих роботах, які вони вважають неприйнятними. 16. Спеціалізація праці веде до: а) жорсткої конкуренції на ринку; б) меншої інтенсивності праці; в) більшої економічної взаємозалежності; г) більш рівномірному розподілу доходів. 17. Співвідношення частки з/л.. та прибутку в національному доході показує: а) розподіл населення за різними соціальними групами; б) роль профспілок у підвищенні оплати праці; в) розподіл доходу між різними факторами виробництва; г) тенденції розвитку підприємництва. 18. Державна політика доходів в країнах з ринковою економікою націлена на: а) регламентування рівня заробітної плати всіх найманих робочих; б) підтримку однакового рівня оплати праці в усіх секторах економіки; в) обмеження зростання особистих доходів; г) перерозподіл доходів через систему податків і соціальних трансфертів. 19. Повна зайнятість означає: а) зайнятість при існуванні в економіці фрикційного та структурного безробіття; б) ситуацію, коли безробіття дорівнює нулю; в) існування лише циклічного безробіття; г) рівень безробіття, який має назву “природного”. 20. Трансферні виплати – це а) виплати уряду окремим особам; б) одна з форм заробітної плати; в) виплати, що не зароблені, але отримані; г)натуральні виплати.
НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ І ЗАДАЧІ
Тема 9. ЦИКЛІЧНОСТЬ РОЗВИТКУ. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ І ЙОГО ФАКТОРИ. ЕФЕКТИВНІСТЬ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
1. Фазами промислового циклу прийнято вважати: а) бум, підйом, пожвавлення і зростання; б) депресію, спад, падіння ділової активності; в) кризу, депресію, пожвавлення, піднесення. 2. До середньострокових економічних циклів відносяться коливання економічної кон’юнктури з періодом : а) 50 і більше років; б) 30 років; в) 10 років; г) 1 рік. 3. В період кризового падіння виробництва відбувається: а) зростання безробіття; б) падіння безробіття; в) зайнятість не змінюється. 4. Внутрішнім чинником циклічного розвитку є: а) природнокліматичні умови; б) коливання обсягу інвестицій та зміни інвестиційного попиту; в) політичні рішення уряду. 5. В період пожвавлення економіки: а) реальний обсяг виробництва зростає; б) інвестиції скорочуються; в) сукупний попит зменшується. 6. Антициклічне регулювання економіки має за мету: а) скорочення кризового падіння виробництва; б) прискорення економічного зростання; в) стабілізацію темпів економічного розвитку. 7. Циклічний характер економічного розвитку є характерним для: а) для ринкової економіки; б) для планово-адміністративної економіки. 8. Економічне зростання вимірюється як: а) збільшення реального обсягу національного виробництва за певний період часу; б) збільшення реального виробництва на душу населення за певний період часу; в) всі відповіді правильні. 9. До екстенсивних факторів економічного зростання відноситься: а) збільшення продуктивності праці; б) покращання організації виробництва; в) збільшення кількості зайнятих в процесі виробництва. 10. До інтенсивних факторів економічного зростання відноситься: а) якісне удосконалення факторів виробництва, б) зменшення часу на виробництво одиниці продукції; в) збільшення енергоємності виробництва; г) використання досягнень НТП у виробництві. 11. До показників економічної ефективності відноситься: а) матеріалоємність продукції; б) енергомісткість виробництва; в) фондовіддача; г) продуктивність праці. 12. Заощадження – це: а) все накопичене майно домогосподарств і заощадження населення; б) природне багатство і культурне надбання; в) частина доходу, що вкладена в цінні папери; г) частина доходу фірм і домогосподарств, що не витрачена в поточному періоді. 13. Інвестиції – це: а) частина доходу, яка не витрачена в поточному періоді; б) вкладення капіталу в усі види виробничих і невиробничих ресурсів; в) купівля нерухомості; г) купівля товарів тривалого користування, золота, валюти. 14. Яке із вказаних співвідношень чистих та валових внутрішніх інвестицій свідчить про економічне зростання в економіці: а) валові інвестиції менші від чистих інвестицій; б) валові інвестиції більші за чисті інвестицій; в) валові інвестиції дорівнюють чистим інвестиціям. 15. В умовах економічного зростання рівень безробіття: а) зменшується; б) збільшується; в) не змінюється. 16. Ситуація стагнації економічної системи означає, що економічне зростання: а) відсутнє; б) незначне; в) прискорюється. 17. Показником соціального та економічного прогресу в суспільстві є: а) скорочення частки робочого часу в сукупному часі суспільства; б) скорочення частки вільного часу в сукупному часі суспільства; в) збільшення середньої тривалості відпусток.
НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗАДАЧІ
а) диференціації заробітної плати; б) зростання реальної заробітної плати в розвинутих країнах.
а) “технічний прогрес в майбутньому матиме значно більше значення для економічного зростання, ніж в минулому”; б) “нерівність доходів пов’язана з проблемами перерозподілу, а не економічного зростання”; в) “економічне зростання та забруднення навколишнього середовища ототожнювати неправомірно”.
Тема 10. РОЛЬ ДЕРЖАВИ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
1. До елементів господарського механізму відносяться: а) економічні відносини власності; б) відносини між капіталістом і найманим працівником; в) відносини спеціалізації, кооперування, комбінування, концентрації (техніко-економічні відносини); інформація; г) сучасні виробничі сили; д) організаційно-економічні відносини; е) система ринків. 2. Призначення господарського механізму полягає у забезпеченні ефективної взаємодії всіх елементів економічної системи, відтак головні його функції – це: а) пізнання економічних законів та обставин його дії; б) встановлення рівноваги на споживчому ринку; в) вирішення соціально-економічних протиріч; г) реалізація відносин власності; д) усесторонній розвиток здібностей людини; е) розвиток зовнішньої торгівлі; ж) збір податків. 3. На необхідності державного управління економікою акцент роблять: а) класична теорія; б) неокласики; в) кейнсіанство. 4. До недоліків ринку відноситься: а) побічні ефекти переливу ресурсів; б) можливість кризи; в) диференціація доходів в суспільстві; г) всі відповіді правильні. 5. До функцій держави в ринковій економіці не відноситься: а) законодавче забезпечення функціонування ринку; б) підтримка конкурентного середовища; в) встановлення цін на продукцію приватного сектору; г) циклічне регулювання економіки. 6. Теза про “невидиму руку” ринку присутня в теоретичній концепції: а) класичного напряму; б) інституційно-соціального напряму; в) кейнсіанського напряму. 7. Макроекономічна рівновага виявляється в: а) рівності доходів і витрат державного бюджету; б) повній зайнятості і стабільному рівні цін в економіці; в) рівності доходів і видатків у рекламному бізнесі. 8. Державна фіскальна політика впливає: а) лише на підприємства державного сектору; б) лише на домогосподарства; в) на всіх макроекономічних суб’єктів. 9. Проведення стимулюючої фіскальної політики передбачає: а) збільшення державних видатків, підвищення податків або одночасне застосування цих заходів; б) зменшення державних видатків і зниження податків; в) збільшення державних видатків, зниження податків або одночасне застосування цих заходів; г) зменшення державних видатків і підвищення податків. 10. Державний бюджет – це: а) рахунок доходів і видатків держави; б) всі джерела доходів держави; в) всі напрямки витрат держави. 11. Дефіцит держбюджету – це: а) перевищення доходів над видатками; б) збільшення витрат держави; в) перевищення витрат держави над доходами; г) зменшення податкових надходжень в бюджет. 12. Державні облігації – це: а) цінні папери, що випускаються для створення приватного капіталу; б) цінний папір, що засвідчує права власності на державне майно; в) боргові зобов’язання уряду. 13. Що не відноситься до статей доходу державного бюджету: а) податок на спадщину; б) надходження від запозичення коштів на ринках капіталу; в) трансфертні платежі населенню; г) мито. 14. Яка зі статей не відноситься до видатків державного бюджету: а) сплата державних боргів; б) доходи від державної власності; в) адміністративно-управлінські витрати; г) позики та допомога іншим державам. 15. В національній економіці в умовах повного використання всіх виробничих потужностей спостерігається висока інфляція. Дії держави по її скороченню: а) збільшення податків і купівля державних цінних паперів на відкритому ринку; б) зниження податків і продаж державних цінних паперів на відкритому ринку; в) скорочення державних видатків і продаж державних цінних паперів на відкритому ринку; г) збільшення державних видатків і купівля державних облігацій на відкритих ринках. 16. Змішана економіка – це: а) поєднання капіталізму та соціалізму; б) поєднання плану та ринку, приватної та державної власності, багатоукладність економіки; в) країна, в якій проживають люди різних національностей. 17. В змішаній економіці держава: а) регулює всі сфери життя; б) не втручається в економіку взагалі; в) встановлює “правила гри” на ринку; г) займається здійсненням різних форм національного планування. 18. Серед моделей змішаної економіки виділяють наступні: а) первісну; б) консервативну; в) ліберальну; г) планово-адміністративну; д) соціал-реформістську.
Тема 11. ЕТАПИ РОЗВИТКУ, ОБ’ЄКТИВНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ
1. Яка держава має кордони з Україною: а) Болгарія; б) Словенія; в) Словаччина; г) Греція; д) Грузія. 2. Що є основною статтею експорту з України: а) електроенергія; б) вугілля; в) чорні метали; г) продукти харчування; д) продукти хімічної промисловості. 3. Назвіть державу, в яку спрямовано основну частку експорту з України: а) Білорусь; б) Польша; в) США; г) Турція; д) Російська Федерація. 4. Назвіть галузь, в яку здійснено найбільшу кількість прямих інвестицій з галузей економіки України в економіку інших країн: а) машинобудування і металообробка; б) будівництво; в) чорна металургія; г) транспорт; д) електроенергетика. 5. Яка держава не має кордонів з Україною: а) Польща; б) Литва; в) Молдова; г) Угорщина; д) Румунія. 6. Що є основною статтею імпорту в Україну: а) комп’ютерна та оргтехніка; б) автомобілі; в) прокат чорних металів; г) природний газ; д) нафтопродукти. 7. Назвіть державу, з якої спрямовано основну частку імпорту в Україну: а) Білорусь; б) Польща; в) США; г) Туреччина; д) Російська Федерація. 8. В яку галузь економіки України здійснено найбільший обсяг прямих інвестицій: а) транспорт; б) внутрішня торгівля; в) харчова промисловість; г) хімічна промисловість; д) чорна металургія. 9. Назвіть приблизну частку України у світовій економіці: а) 0,1%; б) 0,2%; в) 0,5%; г) 0,8%; д) 1,0%. 10. До якої групи країн в міжнародній економіці за рівнем розвитку належить Україна: а) країни з дуже низьким рівнем доходів; б) країни з низьким рівнем доходів; в) країни з доходами нижче середнього рівня; г) країни з доходами вище середнього рівня; д) країни з високим рівнем доходів. 11. Назвіть приблизну чисельність населення з високим рівнем доходів: а) до 500 млн. чоловік; б) до 1 млрд. чоловік; в) до 1,5 млрд.чоловік; г) до 2 млрд. чоловік; д) до 2,5 млрд. чоловік. 12. Валовий внутрішній продукт (ВВП) на 1 особу населення в США більший, ніж в Україні приблизно у: а) 10 разів; б) 20 разів; в) 30 разів; г) 40 разів; д) 50 разів. 13. Основною рисою сучасної світової економіки є: а) універсалізація; б) транснаціоналізація; в) глобалізація; г) спеціалізація; д) корпоратизація. 14. Основною формою міжнародного бізнесу є: а) спільні підприємства; б) національні корпорації; в) венчурні підприємства; г) транснаціональні корпорації; д) офшорні компанії. 15. Що не є формою міжнародних економічних відносин: а) міжнародна торгівля; б) міжнародний бізнес; в) міжнародний рух капіталу; г) міжнародна міграція робочої сили; д) міжнародна передача технологій. 16. Коли долар США став основною світовою валютою: а) після 1850-их років; б) після 1900-их років; в) після 1920-их років; г) після 1950-их років; д) після 1970-их років. 17. Коли англійський фунт стерлінгів перестав виконувати функцію основної світової валюти: а) у 1850-т роки; б) у 1900-ті роки; в) у 1920-ті роки; г) у 1950-ті роки; д) у 1970-ті роки. 18. В основі сучасної валютної системи лежить так звана: а) Бреттон-Вудська валютна система; б) Женевська валютна система; в) Генуезька валютна система; г) Ямайська валютна система; д) Сінгапуро-Гонконгська система. 19. МВФ – це: а) Центральний національний банк США; б) найкрупніший комерційний банк США; в) благодійний фінансовий фонд; г) спеціалізована фінансова установа Європейського Союзу (ЄС); д) спеціалізована фінансова установа ООН. 20. В Україні застосовується така форма валютної політики: а) жорсткий валютний контроль; б) режим плаваючого валютного курсу; в) режим фіксованого валютного курсу; г) керованого плавання валюти; д) прив’язки валютного курсу гривні до долара США. 21. Протекціонізм – це: а) державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції; б) державна політика захисту внутрішнього ринку від вітчизняної конкуренції; в) державна політика захисту зовнішнього ринку від вітчизняної конкуренції; г) державна політика захисту зовнішнього ринку від іноземної конкуренції; д) міжнародна політика захисту зовнішнього ринку від вітчизняної та іноземної конкуренції. 22. Регіональні ринки переросли в регіонально-світові після: а) льодяникового періоду; б) великого потопу; в) першого великого суспільного поділу праці; г) другого суспільного поділу праці; д) третього суспільного поділу праці. 23. Частка експорту в валовому внутрішньому продукті (ВВП) України становить близько: а) 1/2; б) 1/3; в) 1/4; г) 1/5; д) 1/8. 24. До глобальних проблем сучасності не відноситься: а) проблема старіння населення; б) проблема збереження миру; в) екологічна проблема; г) проблема освоєння світового океану; д) проблема забезпечення людства продовольством, сировиною та енергією. 25. Вкажіть країну з командно-адміністративною економікою: а) Південна Корея; б) Північна Корея; в) Тайвань; г) Гонконг; д) Сінгапур. 26. Україна – це: а) країна з ринковою економікою; б) країна з плановою економікою; в) країна з перехідною економікою; г) країна зі змішаною економікою; д) країна з командно-адміністративною економікою.
Тема 12. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ
1. Спеціалізація і міжнародний поділ праці, що супроводжується розвитком світової торгівлі: а) збільшує рівень безробіття в усьому світі; б) збільшує загальне світове виробництво товарів та послуг; в) знижує рівень життя в бідних країнах. 2. Політику меркантилізму вперше рекомендували: а) фізіократи; б) меркантилісти; в) маржиналісти; г) неокласики. 3. Прихильники протекціонізму вважають, що введення мит, квот, торгових перешкод веде до: а) скорочення зайнятості в економіці; б) захисту галузей національної економіки; в) створенню внутрішніх монополій; г) розвитку імпортозаміщення. 4. До сучасних теорій зовнішньої торгівлі відносяться: а) теорія співвідношення факторів виробництва; б) теорія зниження витрат; в) теорія технологічного розриву; г) теорія “життєвого циклу”; д) всі відповіді правильні. 5. Вільна торгівля, що базується на принципах порівняльних переваг, приводить до: а) зменшення доходів населення; б) збільшення світового виробництва товарів та послуг; в) перевищення рівнем споживання в країнах їхніх виробничих можливостей. 6. Скасування мита на імпорт товару приведе: а) до зниження внутрішньої ціни цього товару; б) до збільшення споживання цього товару; в) зниження виробництва цього товару всередині країни; г) до втрат бюджету; д) всі відповіді правильні. 7. Співвідношення між валютними надходженнями в країну і платежами, що країна здійснює за кордон за певний відрізок часу – це: а) торговий баланс; б) платіжний баланс; в) державний бюджет. 8. Вкажіть, яка із зазначених нижче подій створюватиме попит і яка – пропозицію українських гривень на валютних ринках: а) американський імпортер купує партію української олії; б) студент американського коледжу вирішив упродовж року навчатися в НАУ; в) Україна має дефіцит платіжного балансу в операціях із США; г) американська автомобільна фірма вирішила збудувати автомобільний завод в Україні; д) у широких колах склалася думка, що курс гривні впаде у недалекому майбутньому. 9. Фактори валютного курсу: а) купівельна спроможність національної грошової одиниці; б) стан платіжного балансу; в) рівень процентної ставки; г) темпи інфляції; д) ступінь довіри до валюти на міжнародних ринках; е) всі відповіді правильні. 10. Якщо курс іноземної валюти виражається в національній валюті то це: а) пряма котировка; б) непряма котировка; в) крос-курс. 11. Бреттон-вудська система – це система: а) золотого стандарту; б) фіксованих зв’язаних валютних курсів; в) плаваючих валютних курсів. 12. Визначте чинники експорту капіталу: а) стимулювання збуту продукції; б) бажання отримати доступ до природних ресурсів; в) створення нових робочих місць в середині країни; г) отримання нових технологій; д) бажання використовувати дешеву робочу силу; е) отримання управлінського досвіду та більш кваліфікованої робочої сили. 13. Повний контроль над іноземним підприємством, а також володіння контрольним пакетом акцій забезпечує: а) вивіз позичкового капіталу; б) вивіз підприємницького капіталу у формі прямих інвестицій; в) вивіз підприємницького капіталу у форму портфельних інвестицій. 14. Використання іноземних робітників в даній країні обумовлено (так/ні): а) безробіттям в цій країні; б) бажанням використовувати більш дешеву та кваліфіковану робочу силу; в) бажанням знизити загальний рівень з/пл. в країні за рахунок більш дешевої робочої сили; г) отриманням додаткової продукції чи послуг, що створюються емігрантами; д) низьким рівнем народжуваності та нестачею власної робочої сили. 15. Регіональна інтеграція України: зі Сходом чи Заходом?
НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ І ЗАДАЧІ
б) рівня зайнятості; в) рівня цін; г) рівня життя в обох країнах?
ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ[1]
ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ СТУДЕНТІВ
ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З КУРСУ “ПОЛІТЕКОНОМІЯ” є важливим етапом засвоєння дисципліни студентами заочної форми навчання. Метою контрольної роботи є засвоєння набутих в процесі навчання знань і вміння їх використовувати для викладання матеріалу по вказаних проблемах. Питання контрольних робіт сформовані згідно з навчальним планом і програмою по курсу “Політекономія”. Контрольна робота складається з чотирьох питань. Для написання контрольної роботи слід, передусім, ознайомитися з матеріалом по визначеній темі, викладеним в підручниках, навчальних посібниках, монографіях та інших наукових фахових виданнях. Обов’язковою вимогою до написання контрольної роботи є застосування при викладенні матеріалу динах статистичної звітності або будь-якої іншої інформації, яка характеризує сучасний стан розвитку процесів, що описуються. При посиланні на літературні джерела з використанням цитат, формул або іншої інформації, треба зазначити джерело цієї інформації. В кінці роботи наводиться загальний список використаної літератури, оформлений згідно зі стандартними вимогами. Робота має бути охайно оформлена: написана або чорнилами одного кольору розбірливим почерком, або надрукована на одній сторінці аркушу паперу стандартного формату. Усі сторінки мають бути пронумеровані і скріплені. На останній сторінці студент ставить дату закінчення роботи та власний підпис.
ОСОБЛИВОСТІ РЕГЛАМЕНТУ ВИКЛАДАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Лекції для студентів-заочників проводиться за загально-академічними правилами відповідно до планів та графіків екзаменаційних сесій. Поряд із загальними вимогами щодо якості фахової підготовки студентів, однаковими для всіх форм навчання, специфіка викладання курсу для студентів-заочників обумовлює наступну організацію навчального процесу і кінцеву оцінку знань за складовими: 1) відвідування лекцій під час сесій – максимально 10 балів (конкретна величина розраховується за методикою, викладеною у пункті 6.2 для студентів денної форми навчання); 2) виконання контрольної роботи, що містить 4 питання (див.п.8, теоретичні питання та розрахункові завдання – по 10 балів за кожне (разом – 40 балів)); 3) залік як фінальний контроль, що складається письмово за графіком сесії. Залікове випробування містить 4 завдання в межах програмного матеріалу тем курсу (див.п.9). Тестові вправи з залікового завдання оцінюється по 2 бали за кожне, розрахункове – по 15 балів за кожне. Таким чином, загальна кінцева оцінка формується як сума: відвідування – 10 контрольна робота – 30 екзамен – 60 РАЗОМ: – 100 ВАРІАНТ 1
ВАРІАНТ 2
ВАРІАНТ 3
ВАРІАНТ 4
ВАРІАНТ 5
ВАРІАНТ 6
ВАРІАНТ 7
ВАРІАНТ 8
ВАРІАНТ 9
ВАРІАНТ 10
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ
10. Потреби суспільства, їх суть і структура. 11. Товарне виробництво, умови та причини виникнення. 12. Просте і розвинуте товарне виробництво. 13. Товар і теорії його вартості: трудова, маржиналістська і неокласична. 14. Вартість товару. Продуктивності та інтенсивність праці. 15. Поняття капіталу в політичній економії. 16. Робоча сила: її вартість і споживча вартість. 17. Наймана праця, необхідність, суть і риси. 18. Сутність грошей та їх функції. 19. Закони грошового обігу. 20. Ринкові відносини, їх суб’єкти і об’єкти. Ринок та його функції. 21. Ринкова інфраструктура і її роль в регулюванні виробництва. 22. Ринкова ціна: суть, механізм формування і функції. 23. Фактори попиту і закон попиту 24. Пропонування. Закон пропонування. 25. Механізм формування ринкової рівноваги. 26. Ринки факторів виробництва, їх функції в економіці. 27. Економічний зміст конкуренції та її функції. 28. Типи ринкових структур: досконала конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія, “чиста” монополія. 29. Ознаки і умови досконалої конкуренції. 30. Монополія, її суть і форми. 31. Монополістична конкуренція. 32. Антимонопольна політика регулювання економіки: основні принципи. 33. Суб’єкти економіки і форми організації господарювання. 34. Кругообіг доходів і витрат в національному господарстві. 35. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. 36. Сутність підприємництва, його роль та умови існування. 37. Роль домогосподарств в економіці. 38. Капітал як фактор виробництва. Його кругообіг і функціональні форми. 39. Основний і оборотний капітал підприємства. 40. Зношення основного капіталу та його види. Амортизація. 41. Оборотний капітал та його структура 42. Ціна виробництва та принципи її формування. 43. Витрати виробництва, їх сутність і види. 44. Прибуток: сутність, фактори і динаміка. 45. Валовий дохід підприємства. 46. Заробітна плата, її суть, форми та функції. 47. Акціонерний капітал і акціонерні товариства. 48. Прибуток акціонерних товариств та його розподіл 49. Цінні папери як фіктивний капітал. Фондова біржа. 50. Акції, їх зміст і соціально-економічне значення. 51. Позичковий капітал і позичковий процент. 52. Динаміка руху та структура грошової маси. 53. Інфляція, її суть і методи регулювання 54. Банк, його функції та джерела прибутку. 55. Сутність і форми кредиту. 56. Кредитна система: її роль, структура та функції. 57. Грошово-кредитна політика. 58. Сутність фінансового капіталу. Фінансово-промислові групи. 59. Особливості аграрної сфери виробництва. 60. Земельна рента: суть, причини виникнення та види. 61. Ціна на сільськогосподарську продукцію. 62. Форми господарювання у сільському господарстві. 63. Основні напрями аграрної політики держави. 64. Види суспільного продукту. 65. Суспільне відтворення: суть, механізм і основні риси. 66. Матеріальне виробництво і сфера послуг. Їх функції і взаємозв’язок. 67. Валовий суспільний продукт, його структура і методи обчислення. 68. Система національних рахунків. 69. Чистий національний продукт. 70. Номінальні та реальні макроекономічні показники. 71. Сутність національного доходу, його розподіл і перерозподіл. 72. Інвестиції і нагромадження капіталу. 73. Національне багатство, суть і структура. 74. Економічний цикл та його фази. 75. Економічне зростання, його чинники та показники. 76. Споживання і заощадження як функції доходу. 77. Суть і елементи господарського механізму. 78. Державне регулювання економіки: межі та форми. 79. Державний бюджет, джерела його формування та напрями використання. 80. Сутність та функції податків. 81. Державна регулювання розподілу доходів. 82. Зайнятість населення та її регулювання. 83. Різноманітність моделей організації національного господарства. Система змішаної економіки. 84. Основні етапи і закономірності розвитку світового господарства. 85. Основні форми міжнародних економічних відносин. 86. Міжнародний поділ праці і спеціалізація. 87. Міжнародна торгівля та її економічні основи. 88. Валютна система. 89. Валютні ринки і валютний курс 90. Причини виникнення і шляхи розв’язання глобальних проблем.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна література
Додаткова література
10. Ленин В.И. Полное собрание сочинений. Изд. – 5-ое. 11. Леонтьев В. Экономические эссе. – М., ИПЛ, 1990. 12. Маркс К., Энгельс Ф. – Сочинения, - 2-ое издание. 13. Маршал А. Принципы экономической науки: В 3 т.; Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1993. 14. Менгер К. Основы политической экономии. Общая часть. – М.: Ключ, 1994. 15. Милль Дж.С. Основы политической экономии: В 3 т.: Пер. с англ. – М.; Прогресс, 1980. 16. Основи економічної теорії: Підручник/ За ред.С.В.Мочерного. – Тернопіль: АТ”Тарнекс”, 1993. 17. Петти В. Трактат о налогах и сборах. – М., Эконов-Ключ. 1993. 18. Рикардо Д. основи политической экономии и налогового обложения. – М.: Эконов-ключ, 1993. 19. Самуэльсон П. Экономика. В 2 т.: Пер. с англ. – М.: НПО «Алгон» ВНИИСИ, 1993 – 493 с. 20. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М.: Эконов-ключ», 1993. 21. Хикс Дж.Р. Стоимость и капитал. Пер. с англ.: - М,: Прогресс, 1993. 22. Фридмен М. Количественная теория денег. Пер. с англ. – М.: Экономика, 1996. 23. Шумпетер И. Капитализм, социализм и демократия: Пер. с англ. – М: Экономика, 1995. ПЕРЕЛІК WEB-РЕСУРСІВ
Навчально-методичне видання
Кафедра міжнародної економіки та підприємництва
ПОЛІТЕКОНОМІЯ
Навчально-методичний матеріал
Укладачі: Єрохін Сергій Аркадійович Белінська Яніна Василівна
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ДЛЯ НОТАТКІВ
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
[1] Вся зазначена література знаходиться в бібліотеці НАУ
[2] Література, що виділена цим шрифтом, знаходиться в бібліотеці НАУ
Комментарии
Комментариев пока нет
Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.