|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Політекономія
Політекономія« Назад
Політекономія 23.01.2016 03:51
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
Кафедра фундаментальних економічних дисциплін
Навчально-методичний комплекс
Київ – 2013
УДК 330.1 ББК
Обговорено і схвалено на засіданні Вченої Ради ВНЗ «Національна академія управління» Протокол № 4 від 20.06. 2013 р.
Рецензенти: Мельничук Г.С. –кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національного університету державної податкової служби України. Костюк В.Р. –кандидат економічних наук, доцент, зав.кафедрою фундаментальних економічних дисциплін
Укладач: Белінська Яніна Василівна –доктор економічних наук, професор кафедри фундаментальних економічних дисциплін
Політекономія: Навчально-методичний комплекс // Белінська Я.В. – К.: Національна академія управління, 2013. – 82 с.
Запропонований читачу навчально–методичний комплекс “Політекономія” являє собою посібник, який може бути використаний як для самоосвіти, так і для проведення зі студентами практичних занять та самостійної роботи з курсу “Політекономія”.
УДК 330.1 ББК
© Оригінал-макет, "Національної академії управління", 2013
Зміст
Тематичний план
Зміст дисципліни по темах
Мета дисципліни. Політична економія є базовою дисципліною навчального плану підготовки бакалаврів з економіки. Її предмет – це виробничі відносини в їх єдності та взаємодії з організаційно-економічними відносинами і продуктивними силами. Політекономія досліджує закони, які управляють виробництвом, розподілом, обміном і споживанням життєвих благ та розробляє методологічні основи механізму їх використання суспільством з метою підвищення ефективності виробництва і зростання добробуту людей. Мета викладання політекономії – це комплексне вивчення економічних відносин як форми суспільного виробництва, ґрунтовне пізнання проблем ефективного використання суспільством обмежених виробничих ресурсів і шляхів досягнення максимальних кінцевих результатів у задоволенні людських потреб, що невпинно зростають. Завдання дисципліни – науково обґрунтувати загальні основи економічного життя суспільства; розкрити закономірності розвитку суспільного виробництва; з’ясувати механізм дії економічних законів і методи використання їх людьми у процесі господарської діяльності; визначити суттєві риси основних соціально-економічних систем та напрямки їх еволюції; з’ясувати роль політекономії у розробці шляхів формування соціально орієнтованої економічної системи суспільства. Також, ключовим завданням курсу є надання студентам широкого спектру знань в сфері теоретичних основ функціонування економіки, навчити їх пов’язувати теорію з практикою, розуміти суттєві риси окремих господарських процесів і цілісної економічної системи.
Тема 1. Предмет і метод політичної економії
¨ Зародження і розвиток політекономії. Політекономічні напрямки, школи і течії. Особливості політичної економії як універсальної суспільно-економічної науки. ¨ Об’єкт політекономії та її предмет. Трактування предмета політекономії різними школами. Політекономія як наука про взаємодію суспільних виробничих відносин із продуктивними силами. Закони і категорії політичної економії. ¨ Метод політичної економії. Всезагальні методи наукового пізнання. ¨ Економічні закони як регулятори виробництва. Система економічних законів. Механізм дії і використання економічних законів. ¨ Економічні суперечності, їх суть, характер і класифікація. Суперечності – як джерело розвитку. Боротьба нового зі старим і утвердження нового – необхідна умова соціально-економічного прогресу. ¨ Позитивна та нормативна політична економія. Єдність політичної економії й господарської практики. Політична економія та ідеологія. Функції політичної економії як науки і навчальної дисципліни. Місце політекономії в системі економічних наук.
РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ
Тема 2. ПРОЦЕС СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА, ЙОГО ЗМІСТ І ФАКТОРИ.
¨ Виробництво як процес суспільної праці. Виробництво, розподіл, обмін і споживання. ¨ Суспільна праця та її необхідність. Суспільна корисність праці. Праця як джерело добробуту та багатства народів. ¨ Основні фактори виробництва. Робоча сила та її властивості. Засоби і предмети праці. Земля як фактор виробництва. ¨ Продуктивні сили суспільства. Показники розвитку продуктивних сил. Продуктивні сили і виробничий потенціал суспільства.
Тема 3. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ І ВИРОБНИЧІ МОЖЛИВОСТІ СУСПІЛЬСТВА. СИСТЕМА ЕкономічнИХ інтересІВ
¨ Економічні потреби суспільства, їх суть і структура. Безмежність потреб. Закон зростання потреб та соціально-економічна ефективність виробництва. ¨ Взаємозв’язок потреб і виробництва. Проблеми використання закону зростання потреб у процесі виробництва матеріальних благ і послуг. Структура потреб людини за сучасних умов. Виробництво як визначальний фактор формування та розвитку потреб. Потреби і споживання. ¨ Економічні інтереси і потреби. Сутність і структура економічних інтересів. Взаємозв’язок потреб, економічних інтересів і виробництва.
Тема 4. СИСТЕМА ВИРОБНИЧИХ ВІДНОСИН. ВЛАСНІСТЬ.
¨ Виробничі відносини, їх суть, система і структура. Організаційно-економічні і техніко-економічні відносини. ¨ Основи аналізу відносин власності, її сутність, типи і форми. Еволюція відносин власності. ¨ Новітні тенденції у розвитку відносин власності. ¨ Трансформація власності в Україні: методи та напрями.
Тема 5. ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ. Способи і типи суспільного виробництвА
¨ Об’єктивні основи і етапи цивілізаційного процесу. Технологічний спосіб виробництва, його типи. ¨ Економічна система й економічний лад суспільства. Суспільно-економічна формація та її складові. ¨ Концепції історичних етапів економічного розвитку. Роль технічного прогресу в розвитку технологічного способу виробництва. ¨ Цивілізаційний підхід до визначення типів виробництва. ¨ Формування основ постіндустріального суспільства в Україні.
Тема 6. СУТНІСТЬ, ГЕНЕЗИС І ОСНОВНІ РИСИ ТОВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА ¨ Загальні форми суспільного виробництва. Натуральне виробництво. Товарне виробництво, умови та причини його виникнення. Характерні риси товарного господарства. ¨ Товар і його властивості. Теорії вартості: трудова, маржиналістська, неокласична. Мінова вартість і споживна вартість. Об’єктивна й суб’єктивна корисність продукту. Формування корисності матеріальних благ та послуг у процесі виробництва. ¨ Гранична корисність продукту. Закон спадної граничної корисності та механізм його дії. Закон вартості та його функції. ¨ Подвійний характер праці в товарному виробництві. Суперечності товарного господарства. ¨ Розвиток форм вартості та виникнення грошей. Гроші, їхні суттєві риси та специфічна вартість. Теорії грошей. Еволюція грошей та їхні функції. ¨ Грошовий обіг та його закони. Сучасні зміни в грошовому обігу. Інфляція, її суть, причини і наслідки.
Тема 7. РОЗВИНУТА ФОРМА ТОВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА. КАПІТАЛ І НАЙМАНА ПРАЦЯ
¨ Просте товарне виробництво. Розвинута форма товарного виробництва, її основні риси та механізм виникнення. ¨ Перетворення грошей у капітал. Загальна формула руху капіталу. ¨ Капітал як економічна категорія товарного господарства. Теорії капіталу і його структури. ¨ Наймана праця: суть і риси. Робоча сила, її вартість та споживна вартість. Час відтворення вартості робочої сили: необхідний та додатковий час. Структура чистої доданої (новоствореної) вартості.
Тема 8. Ціна виробництва, прибуток і валовий дохід. капіталізація прибутку
¨ Витрати виробництва, їх суть та види. Економічні витрати та їх специфіка. Вмінені, постійні й змінні витрати. Валові, середні й граничні витрати. Собівартість, її структура і значення. ¨ Прибуток і його суть. Теорії прибутку. Норма і маса прибутку та фактори, що на них впливають. Чистий прибуток, його джерела і стимулююча роль. ¨ Ціна виробництва та її структура. Середній прибуток, механізм його формування і економічна рівновага в суспільстві. ¨ Валовий дохід підприємства. Проблеми розподілу валового доходу і прибутку. Податки та платежі з доходів підприємств. ¨ Процес капіталізації прибутку. Сутність та джерела інвестицій. Інвестиційна політика та ефективність інвестицій. ¨ Сутність та показники ефективності виробництва. Фактори підвищення ефективності виробництва.
РОЗДІЛ II. РИНКОВА СИСТЕМА ТА МЕХАНІЗМ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ
Тема 9. РИНОК ЯК ПОЛІСИСТЕМНЕ УТВОРЕННЯ. ЙОГО СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ
¨ Ринкове господарство як невід’ємний елемент товарного виробництва. Ринкові відносини, їх суб’єкти та об’єкти. Функції ринку. Етика ринкових відносин. ¨ Ринкова інфраструктура, її елементи, функції та сучасна модифікація. ¨ Ринок споживчих товарів і послуг. Роль споживчого ринку в реалізації особистих потреб і зростанні добробуту населення. Споживчий ринок і розвиток виробництва. ¨ Ринки виробничих ресурсів: засобів виробництва, землі і робочої сили. Виробництво і попит на виробничі ресурси. Загальні проблеми формування цін на ресурси. Пропонування виробничих ресурсів і проблеми їх використання. ¨ Фінансовий ринок: ринок грошей і кредитів. ¨ Ринок цінних паперів, його суть і функції. Фондові біржі та їхні функції. Роль фінансового ринку щодо мобілізації суспільного капіталу, його руху і розвитку виробництва.
Тема 10. МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ СУЧАСНОГО РИНКУ. РИНКОВА РІВНОВАГА
¨ Діалектична взаємозалежність попиту і пропозиції. Ринкова рівновага (закон Сея-Вальраса). Фактори та еластичність попиту і пропозиції. Закони попиту і пропозиції. ¨ Ринкова ціна: суть, механізм формування і функції. Ринкове господарство і деперсоніфікований механізм цін. ¨ Зміст, форми та функції конкуренції. Місце конкуренції в ринковій економіці. Держава як організатор конкурентних відносин. ¨ Особливості економіки України в процесі становлення системи ринкових відносин.
Тема 11. РИНОК ДОСКОНАЛОЇ І НЕДОСКОНАЛОЇ КОНКУРЕНЦІЇ. МОНОПОЛІЯ
¨ Класифікація ринків. Ринок досконалої конкуренції: механізм визначення ціни і обсягу виробництва. Досконала конкуренція й ефективність. Надлишок виробника, надлишок споживача і взаємовигідність обміну. ¨ Ринок монополістичної конкуренції. Технологічна монополія. Диференціація продукту в умовах технічного прогресу. Особливості монополістичної конкуренції. ¨ Олігополістичний ринок. Суть олігополії. Олігополія і конкуренція. Особливості ціноутворення на олігополістичному ринку. Олігополія та економічна ефективність. ¨ Ринок чистої монополії: характерні риси. Види чистих монополій. Визначення ціни і обсягу виробництва. Цінова дискримінація. Монопольний прибуток. Економічні наслідки монополій. Регульована монополія і проблеми оптимальної ціни. ¨ Монопсонія. ¨ Антимонопольна політика держави: основні принципи.
РОЗДІЛ IІІ. ОСНОВНІ ФОРМИ ФУНКЦІОНУВАНЯ СУСПІЛЬНОГО КАПІТАЛУ
Тема 12. Теоретичні основи економіки доМОГОСПОДАРСТВ
¨ Місце домогосподарств в економічній системі суспільства. Суть, основні критерії виділення і функції домогосподарства. ¨ Відносини між підприємствами і домогосподарствами. Роль домогосподарств у поставках виробничих ресурсів для підприємств. ¨ Основні фактори, що впливають на попит і пропозицію домогосподарств. ¨ Бюджет домогосподарства, його структура і використання. Обмеженість можливостей вибору домогосподарств. Взаємозв’язок споживання і доходів у домогосподарствах.
Тема 13. підприємство І Підприємництво
¨ Підприємство – первинна ланка економіки. Організаційно-правові форми підприємства. Соціально-економічна характеристика підприємства. ¨ Функції підприємства. Організація процесу виробництва. Обмеженість ресурсів та шляхи її подолання. Закон спадної віддачі ресурсів. ¨ Капітал підприємства та його кругообіг. Оборот капіталу. Основний та оборотний капітал підприємства ¨ Продукція підприємств та її економічні форми. Складові вартості новоствореної продукції. ¨ Суть підприємництва та умови його існування. Підприємництво в системі товарного виробництва. Підприємництво і бізнес. ¨ Економічна поведінка суб’єктів ринкових відносин та її роль у розвитку ринкової економіки. Етичні основи підприємницької діяльності. Проблеми формування моральних норм у ринковому суспільстві.
Тема 14. РИНОК ПРАЦІ ТА ЗАРОБІТНА ПЛАТА
¨ Умови формування, сутність і тенденції розвитку сукупного працівника. Поняття “людського капіталу”. Його роль та значення в сучасній економіці. ¨ Особливості ринку праці: попит, пропозиція та встановлення рівноваги. Недосконала конкуренція на ринку праці. Макроекономічна нестабільність і безробіття. ¨ Заробітна плата – категорія розвинутого товарного виробництва. Теорії заробітної плати. Джерела заробітної плати. ¨ Форми і системи заробітної плати. Функції заробітної плати. Заробітна плата і стимулювання праці. Сучасна структура заробітної плати. ¨ Номінальна і реальна заробітна плата. Взаємозв’язок зростання продуктивності праці, заробітної плати та безробіття. Крива Філіпса. ¨ Мінімальна заробітна плата та її критерії. Роль мінімальної заробітної плати в подоланні бідності.
Тема 15. Корпоративний капітал. АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА
¨ Корпоративний капітал: суть і форми вияву. Роль корпоративного капіталу в розвитку відносин власності. Реальний і фіктивний капітал. ¨ Акціонерне товариство (корпорація) і його основні риси. Види акціонерних товариств. Прибуток акціонерних товариств і його розподіл. ¨ Акції, їхній зміст і соціально-економічна роль. Дивіденд і його значення. Облігації. ¨ Курс акцій і закономірності його зміни. ¨ Проблеми формування акціонерних товариств (корпорацій) в Україні.
Тема 16. РИНОКПозичковОГО капіталУ І ПРОЦЕНТ
¨ Позичковий капітал, його необхідність і сутність. Попит та пропозиція на ринку послуг капіталу. ¨ Позичковий процент і його джерела. Реальні та грошові теорії проценту. Норма позичкового процента. ¨ Номінальна і реальна ставка процента. Динаміка позичкового процента. Фактор ризику в процентних ставках. Діапазон ставок. Роль процентної ставки в економіці. ¨ Банки і його функції. Джерела банківського прибутку. Центральні та комерційні банки. Роль банківської системи у регулюванні виробництва. ¨ Кредит як форма руху позичкового капіталу. Форми кредиту. ¨ Кредитна система та механізм її дії. Вплив кредитної системи на макроекономічні процеси. Функції кредитної системи. ¨ Фінансовий капітал і його суть. Фінансово-промислові групи. Фінансова олігархія (бізнес-еліта).
Тема 17. АГРАРНІ ВІДНОСИНИ. РИНОК ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
¨ Аграрна сфера виробництва та її особливості. Сутність аграрних відносин. Власність на землю. Обмеженість пропозиції земельних ресурсів. Теорія граничної продуктивності і земельна рента. ¨ Форми господарювання у сільському господарстві. Колективні й державні підприємства. Фермерські господарства. Підприємство і бізнес у сільському господарстві. ¨ Особливості розподілу валової і чистої доданої вартості в сільському господарстві. ¨ Визначення земельної ренти, її джерел. Земельна рента: абсолютна й диференціальна. Земельний податок. ¨ Механізм ціноутворення на сільськогосподарську продукцію. Ціновий паритет. Аграрна біржа. ¨ Агропромисловий комплекс. Аграрна політика. Державна підтримка сільськогосподарського виробництва.
РОЗДІЛ ІV. СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ
Тема 18. ВІДТВОРЕННЯ СУСПІЛЬНОГО ПРОДУКТУ: ЙОГО ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА ФОРМИ.
¨ Суспільне відтворення: суть і основні риси. Види відтворення. Підрозділи суспільного виробництва. Функції I та II підрозділу. ¨ Фази руху національного продукту. Умови реалізації суспільного продукту за простого і розширеного відтворення. Закон економічної рівноваги. Кругообіг національного продукту. ¨ Результати суспільного виробництва. Валовий внутрішній і валовий національний продукт і їх структура. Кінцевий продукт. Чистий продукт. Теоретичні проблеми необхідного і додаткового продукту. Національний дохід. ¨ Методи обчислення національного продукту. Система національних рахунків. Головні макроекономічні показники. ¨ Національне багатство і його відтворення. Суть і структура національного багатства. Розширене відтворення та шляхи розв’язання екологічних проблем.
Тема 19. РОЗПОДІЛ І СПОЖИВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ДОХОДУ
¨ Розподільчі відносини як фаза відтворення. Суть розподілу та перерозподілу національного доходу. Формування доходів населення та їхня структура. Податки. ¨ Диференціація доходів у суспільстві. Аналіз структури доходів соціальних груп населення: проблеми багатих і бідних. Розподіл і соціальні суперечності. ¨ Доходи і споживання. Закон схильності до споживання і механізм його дії. Кейнсіанський підхід до функції споживача. ¨ Державне регулювання особистих доходів населення. Соціальне страхування. Соціальний захист. Соціальні фонди споживання і трансфертні платежі. Проблема справедливого перерозподілу доходів: ефективність і справедливість.
Тема 20. ЦИКЛІЧНОСТЬ РОЗВИТКУ. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ І ЙОГО ФАКТОРИ. ЕФЕКТИВНІСТЬ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
¨ Теорія економічних криз та циклів. Причини виникнення, характерні риси та періодичність економічних циклів. Механізм поширення циклічних коливань. Сучасні підходи до циклічності економічного розвитку. ¨ Економічне зростання, його показники і значення. Фактори економічного зростання. Науково-технічна революція. Зростання капіталоозброєності праці. Удосконалення виробничих і організаційно-економічних відносин. Шляхи підвищення продуктивності праці. ¨ Нагромадження в механізмі зростання. Сутність, джерела і суб’єкти нагромадження. Заощадження і нагромадження. Валове і чисте нагромадження, його норма і динаміка. Капітальні вкладення. Попит на інвестиції. ¨ Вищий критерій ефективності суспільного виробництва. Рівновага за умов економічного зростання. Ефективність нагромадження. ¨ Відтворення трудових ресурсів і зайнятість в умовах економічного зростання.
РОЗДІЛ V. ДЕРЖАВА І РИНОК
Тема 21. РОЛЬ ДЕРЖАВИ В ЕКОНОМІЦІ
¨ Об’єктивна необхідність державного регулювання суспільного відтворення. Негативні наслідки ринкового саморегулювання. Еволюція економічної діяльності держави. Держава як організатор конкурентних відносин, її економічні функції. ¨ Сучасні форми державного регулювання. Методи державного регулювання ринкової економіки. Планування і довгострокове програмування економічного та соціального розвитку. ¨ Теорії регулювання економіки державою. Межі державного втручання в економіку. Сучасні моделі регульованої ринкової економіки. Державний ринок як нова категорія капіталізму. Економічна політика держави. ¨ Необхідність та шляхи посилення державного регулювання економічного відтворення в Україні.
Тема 22. МАКРОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ
¨ Фінанси в системі економічних відносин, їх суть і функції. Структура фінансової системи. Податково-бюджетна система і фіскальна політика. Державний бюджет і його структура. ¨ Податки та їх види. Принципи оподаткування. Фіскальна політика і фінансова стратегія. Мультиплікатор державних витрат. Бюджетний дефіцит і способи його фінансування. Державний борг та його економічні наслідки ¨ Роль держави в регулюванні економічних циклів: стабілізаційна політика. ¨ Цілі й методи грошово-кредитної політики держави. Кейнсіанська і монетаристська концепції монетарної політики держави та її інструменти. Антиінфляційна політика держави. ¨ Державна політика зайнятості. Втрати від безробіття.
Тема 23. ГОСПОДАРСЬКИЙ МЕХАНІЗМ
¨ Суть господарського механізму і його основні елементи. Господарський механізм і економічні закони. Особливості господарського механізму ринкової економіки. ¨ Ринкова, соціально-ринкова і змішана економіки. Державна власність і державний контроль в економічній системі регульованої економіки. Становище монополій та олігополій у регульованій економіці. ¨ Суть змішаної економіки й об’єктивні причини її формування. Теорії та моделі змішаної економіки. Відносини власності в системі змішаної економіки. Механізм функціонування виробництва та особливості ціноутворення в змішаній економіці. ¨ Проблеми соціальної орієнтації змішаної економіки. Соціально-економічна політика держави. Історичні перспективи економічної системи регульованої економіки.
РОЗДІЛ VІ. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІКИ ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ
Тема 24. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА СОЦІАЛІЗМУ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
¨ Соціалістична ідея: сутність та історичний розвиток. Одержавлений економічний лад. Державна власність на основні засоби виробництва як база економічного ладу державного соціалізму. ¨ Адміністративно-командна система управління економікою. Планово-розподільча система. Товарно-грошові відносини і ціни. Планове ціноутворення. Проблеми “зарегульованості” та економічної рівноваги. Дефіцит. ¨ Суперечності одержавленої економічної системи та їх загострення в соціалістичних країнах у кінці 1980-х років. Загальна криза і розпад світової системи державного соціалізму. Форми її вияву в колишньому СРСР та інших постсоціалістичних країнах. Огляд економічних реформ в Україні в 1991-2000 рр. ¨ Теорія і практика демократичного соціалізму. Проблеми формування моделі ринкового соціалізму в КНР та інших країнах.
Тема 25. ПРОБЛЕМИ ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ
¨ Особливості економічних відносин і різноманітність форм еволюції країн, що розвиваються. Зміст перехідної економіки: загальне й особливе. Об’єктивні чинники перехідного стану. ¨ Риси і типи перехідної економіки. Локальні та глобальні перехідні процеси. Закономірності функціонування перехідної економіки. ¨ Економічний устрій в умовах переходу від одержавленої економічної системи соціалізму до соціально орієнтованої економічної системи. Об’єктивна необхідність і реальні можливості переходу. Формування інституційних і економічних умов переходу до нової системи господарювання. Проблеми вибору пріоритетів. ¨ Розвиток різних форм власності. Роздержавлення і приватизація власності. Становлення підприємництва. ¨ Особливості перехідної економіки України.
РОЗДІЛ VIІ. МІЖНАРОДНІ АСПЕКТИПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО
Тема 26. РОЗВИТОК, ОБ’ЄКТИВНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ І СУТНІСТЬ СИСТЕМИ СУЧАСНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА
¨ Загальні риси світового господарства. Світові економічні зв’язки та їх розвиток. Міжнародний поділ праці і спеціалізація виробництва. ¨ Соціально-економічна суть, структура і суперечності розвитку сучасного світового господарства. Особливості дії економічних законів у світовому господарстві. ¨ Процеси інтернаціоналізації господарських відносин і продуктивних сил. Міжнародна економічна інтеграція. Глобалізація як якісно нова ступінь економічного розвитку людства.
Тема 27. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ ТА ЇХ ФОРМИ
¨ Специфіка міжнародних економічних відносин та їхні основні форми. ¨ Міжнародна торгівля та її економічні основи. Принцип порівняльної переваги. Протекціонізм і вільна торгівля. Міжнародна торгівля і розподіл доходів. Державне і наднаціональне регулювання міжнародної торгівлі. ¨ Міжнародні валютні відносини та їхня роль у світогосподарських зв’язках. Валютні курси. Сучасна система валютних відносин та механізм їх регулювання. Міжнародні валютні системи. ¨ Сутність міжнародного руху капіталів. Прямі й портфельні інвестиції: масштаби, динаміка і структура міжнародного руху капіталів. ¨ Проблеми і напрямки активізації участі України в системі міжнародних економічних відносин. Україна в системі міжнародної торгівлі. ¨ Основні глобальні проблеми та їхня класифікація. Міжнародне співробітництво у розв’язанні глобальних проблем.
РОБОЧА ПРОГРАМА Дисципліни
Тема 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
План лекції
Словник термінів Абсолютні потреби — такі потреби в матеріальних благах і послугах, які породжені сучасним рівнем розвитку економіки і виробництво яких лише починає освоюватися. Виробництво — процес створення людьми у взаємодії з іншими виробничими факторами різноманітних благ, необхідних для забезпечення життєдіяльності, добробуту і розвитку всього суспільства. Виробничий потенціал суспільства — сукупність виробничих ресурсів, тобто факторів виробництва, з урахуванням їх обсягу, структури, технічного рівня та якості за умови повного використання робочої сили і підприємницького ресурсу. Власність — не річ, а відносини між людьми з приводу виробництва і відчуження—привласнення його результатів — матеріальних благ і послуг. Гранична корисність — додаткова корисність, або задоволення, одержуване людиною від споживання ще однієї одиниці конкретного блага. Дійсні потреби — ті, які в основному відповідають рівню розвитку виробництва відповідних благ і можуть бути задоволені. Економічна категорія — наукове поняття, яке характеризує окремі сторони економічного явища. Економічний закон — суттєві, стійкі і необхідні причинно-наслідкові зв’язки і взаємозалежності даного економічного процесу. Економічний зміст власності — глибинна сутність відносин власності, що характеризує відособлене присвоєння результатів економічної діяльності людей. Економічний інтерес — реальний, зумовлений економічними відносинами та принципом економічної вигоди мотив і стимул соціальних дій людей щодо задоволення потреб. Економічні потреби — ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, котрі дають їм задоволення, насолоду або втіху і які спонукають людей до діяльності, щоб мати і володіти такими умовами. Експлуататорська власність — тип відносин, за яких стає можливим привласнювати результати праці інших власниками засобів виробництва. Закон зростання потреб — невтомне бажання людей мати все більше матеріальних благ і послуг, які дають їм насолоду, тобто задовольняють їхні зростаючі потреби. Закон спадної корисності — зменшення граничної корисності в міру споживання людиною кожної додаткової одиниці певного продукту. Засоби виробництва — створені людиною в процесі виробництва засоби праці та предмети праці. Земля, чи, більш широко, природні ресурси, — дар природи для виробничих процесів. Корисність — здатність матеріального блага чи послуги задовольняти ту чи іншу потребу людини. Межа виробничих можливостей національної економіки — максимальний обсяг продукції, що її може виробити економіка за даного рівня технологічного розвитку і наявних факторів виробництва. Метод пізнання — спосіб, шлях дослідження предмета політичної економії. Нормативна політична економія — така, що спирається на оцінні судження людей стосовно того, якою має бути економічна система суспільства. Об’єкти власності — майно чи результати праці, з приводу яких виникають відносини власності. Ознаки власності — суттєві властивості, що розкривають економічний зміст власності. Підприємницька здібність — особливий вид людського капіталу, представленого діяльністю з координації і комбінування всіх інших факторів виробництва. Платоспроможні потреби — ті, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів і рівня цін. Позитивна політична економія — така, що має справу з фактами об’єктивної дійсності та уникає суб’єктивних оцінних суджень. Потреба — категорія, що відбиває ставлення людей до умов їх життєдіяльності, а звідси визначає і поведінку. Право власності — юридична форма прояву відносин власності, що реалізується в трьох атрибутах: право володіння, право розпорядження, право користування. Предмет політичної економії — уся система економічних відносин людей в їх єдності і взаємодії з обмеженими продуктивними силами та політичними, ідеологічними і соціальними інститутами суспільства. Вона, пізнаючи закони, показує, як люди і суспільство мають здійснювати кінцевий вибір рідкісних ресурсів, як найкраще виробляти різні товари і послуги, розподіляти й обмінювати їх з метою максимального задоволення потреб людей. Приватна власність — вид власності, за якого всі три функції права власності належать окремій приватній особі. Принцип — узагальнення, яке лежить в основі певного економічного явища, становить його першооснову. Продукція виробництва — вироблені матеріальні блага і послуги, які є корисними для забезпечення потреб суспільства. Рідкість ресурсів — нестача (обмеженість) землі, засобів виробництва, робочої сили і підприємницької здібності для задоволення безмежних матеріальних потреб людей. Робоча сила — сукупність фізичних і розумових здібностей людини, її здатність до праці. Суб’єкти власності — фізичні чи юридичні особи, які вступають у відносини власності. Суспільна власність — вид власності, за якого її функції — володіння, розпорядження і користування — належать не одному приватному суб’єкту, а багатьом. Трудова власність — тип відносин, за яких майно, котрим володіє власник, є результатом його особистої праці чи праці членів його сім’ї.
Перелік питань до семінарського заняття
Теми рефератів і доповідей 1) Політична економія як наука: виникнення і етапи розвитку. 2) Загальні методи пізнання: диференціація підходів (огляд вітчизняних підручників та навчальних посібників з політичної економії). 3) Проблеми предмета політичної економії в працях україн- 4) Шляхи забезпечення умов для безперервного розвитку потреб. 5) Основні напрями більш повного використання виробничого потенціалу України. 6) Роль економічних суперечностей у соціально-економічному розвитку країни та способи їх розв’язання
Завдання і методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи
9. Поясніть твердження: “добробут завтра вимагає жертви у споживанні сьогодні”. 10. У чому полягає взаємозв’язок економічних потреб та інтересів? 11. У виробництві двох товарів Х та У всі ресурси, що використовуються, є абсолютно взаємозамінними: а) як буде виглядати крива виробничих можливостей (КВМ) даної країни, якщо в ній виробляються лише товари Х та У; б) як буде виглядати КВМ, якщо всі ресурси є абсолютно незамінними? 12. Дана таблиця виробничих можливостей випуску ковбаси та роботів. Визначте: а) альтернативні витрати на виробництво третьої одиниці ковбаси; б) загальні витрати на виробництво трьох одиниць ковбаси.
Тестовий контроль засвоєння знань.
а) “домострої Сільвестора”; б) “Руській” правді”; в) літопису Нестора; г) рукописах В.О.Ключевського.
а) за допомогою економічних моделей; б) відповідно до політичних міркувань; в) за допомогою економічних наук; г) враховуючи потреби та цінності кожної людини.
а) марксизм; б) меркантилізм; в) дрібнобуржуазна політекономія; г) кейнсіанство; д) класична політекономія; е) фізіократи.
а) мають об’єктивний характер; б) не залежать від діяльності людей; в) виявляються через економічну діяльність людей; г) мають історичний характер; д) вічні.
а) це наука про динаміку матеріальних та духовних потреб людини; б) це наука про мотиви людської поведінки; в) це наука про натуральне багатство; г) це наука про виробництво та критерії розподілу вироблених благ; д) це наука про найбільш загальні закони розвитку людського суспільства в умовах обмежених ресурсів; е) інше.
а) до того, що є; б) до того, що буде; в) до позитивних тенденцій в економічному розвитку; г) до оцінок та суджень різних людей.
а) рівень безробіття в Україні в 2001 р. становив 11,8%; б) кондитерська фабрика “Світоч” створила в минулому році 100 нових робочих місць; в) сприятливі погодні умови в Україні цього року збільшили врожай зернових та викликали зниження цін на пшеницю; г) промислове виробництво в Україні в 2000 р. зросло на 12,4%; д) за період 1992-2000 рр. акціонерна компанія Укррічфлот суттєво зміцнила свої позиції на ринку морського бізнесу; е) за перше півріччя 2002 р. інфляція споживчих цін в Україні становила 0%.
а) економічне зростання; б) повна зайнятість; в) економічна ефективність; г) стабільні ціни; д) економічна свобода; е) справедливий розподіл доходів; ж) економічна забезпеченість непрацездатних; з) рівновага торговельного балансу.
а) в суспільстві вони існують в недостатній кількості для виробництва необхідних товарів та послуг; б) за їх допомогою неможливе повне та одночасне задоволення всіх існуючих потреб; в) ресурсів вистачає лише на виробництво предметів споживання.
а) може бути спожита без процесу виробництва; б) процесу її споживання передує процес переробки, тобто вплив людини. 11. Чи є синонімами поняття “виробничі ресурси” і “фактори процесу виробництва”? (так/ні). 12. Які з нижче наведених факторів можна віднести до факторів виробництва: а) природні ресурси (земля, корисні копалини, водні ресурси); б) фізичні та розумові здібності людини, що витрачаються при виробництві товарів та послуг; в) обладнання, станки, машини, сировина; г) здатність людини приймати рішення, ризикувати; д) способи виробництва товарів і послуг (технологія); е) інформаційний фактор; ж) екологічний фактор; з) все попереднє. 13. Взаємозамінність факторів виробництва обумовлена: а) специфікою потреб; б) обмеженістю ресурсів; в) ефективністю використання ресурсів; г) всі попередні відповіді неправильні. 14. Власність – це: а) відношення людини до речі; б) сама річ; в) відношення людей з приводу привласнення речей. 15. Визначте позитивні та негативні наслідки приватної власності: а) майнова диференціація власників; б) жорстка залежність добробуту власника від результатів виробничої діяльності; в) сприяння розвитку підприємницьких здібностей; г) посилення конкурентної боротьби. 16. Якщо економічна влада централізована, основним економічним суб’єктом виступає держава, ринок не виконує функцію регулятора економіки, а в поведінці економічних суб’єктів загальний інтерес домінує над особистим, то це: а) ринкова економіка (чистий капіталізм); б) змішана економіка; в) традиційна економіка; г) командна економіка; д) всі відповіді неправильні. 17. Яка з наступних потреб людини є потребою більш високого рівня: а) потреба в їжі; б) розвиток власної індивідуальності; в) потреба у самовиразі; г) потреба в безпеці.
Тема 2. ОСНОВНІ РИСИ ТОВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
План лекції
Словник термінів Вартість — економічна категорія, яка синтезує в собі вартість утрачених можливостей у зв’язку з виробництвом будь-якого товару. Вартість робочої сили — вартість суми життєвих засобів, достатньої для того, щоб підтримувати трудящого індивіда та його дітей у стані нормальної життєдіяльності. Вартість утрачених можливостей — вартість товару чи ресурсу, від яких відмовились. Виробнича функція — взаємозв’язок між максимальним обсягом продукції, яку можна виробити, і витратами факторів виробництва, потрібних для цього обсягу. Гроші — особливий товар, який є загальним еквівалентом вартості. Загальний закон вартості: якщо чинники виробництва використовуються оптимально щодо платоспроможних потреб суспільства, забезпечують обсяг випуску товарів на межі виробничих можливостей суспільного виробництва, то вартість кінцевого продукту буде найнижчою з усіх можливих варіантів організації виробничого процесу. Заробітна плата — ціна, що виплачується за використання праці і виражає як вартість товару робоча сила, так і оплату за результати праці. Теоретично заробітна плата має дорівнювати граничному продукту виробника. Інфляція — процес зменшення купівельної спроможності грошової одиниці. Капітал — авансовані підприємцями у виробництво товарів засоби виробництва, грошові ресурси, засоби на оплату найманої праці, які в процесі своєї продуктивної взаємодії забезпечують зростання вартості та збагачення підприємців. Компенсаційні відмінності — відмінності, покликані компенсувати відносну непривабливість або нематеріальні відмінності самої праці. Мінімальна заробітна плата — законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи). Мінова вартість — кількісне відношення або пропорція, в якому один товар обмінюється на інший. Наймання праці — письмовий чи усний договір між власником підприємства або його представником і працездатною собою про використання робочої сили суб’єкта, що працевлаштовується, у виробничому процесі підприємства за відповідну грошову винагороду. Натуральне виробництво — тип господарства, в якому виробництво спрямоване безпосередньо на задоволення особистих потреб і потреб виробництва. Неповноцінні гроші — гроші, витрати на виготовлення матеріального носія яких є значно меншими ніж той номінальний знак вартості, що на них позначений. Номінальна заробітна плата — сума грошей, яку одержує працівник за годину, день, тиждень, місяць. Первісне нагромадження капіталу — економічний процес, який перетворює, з одного боку, засоби виробництва і засоби до життя в капітал, а з іншого — безпосередніх виробників у найманих робітників. Перетворення грошей у капітал — запуск грошей в обіг для наживи, тобто для одержання грошової суми більшої ніж первісно вкладена. Перший великий суспільний поділ праці — відділення тваринницьких племен від племен, що займалися переважно землеробством. Повноцінні гроші — гроші, вартість яких визначається суспільними витратами виробництва на виготовлення їх матеріального носія на рівні того знака вартості, що на них позначений. Поділ праці — процес відокремлення різних видів виробничої діяльності, завдяки чому окремі групи виробників закріплюються на тривалий період за певними видами виробничої діяльності. Продуктивні сили — система факторів виробництва, яка забезпечує перетворення речовин природи, відповідно до потреб людей створює матеріальні та духовні блага і визначає зростання продуктивності суспільної праці. Продуктивність праці — ефективність, плідність праці людського фактора як основної продуктивної сили. Просте товарне виробництво — товарне господарство, в якому товари виробляються дрібними виробниками — ремісниками, кустарями, селянами тощо. Реальна заробітна плата — кількість товарів і послуг, яку працівник може придбати на свою номінальну заробітну плату. Розвинена форма товарного виробництва — товарне господарство, в якому майже все виробляється не для себе, а на ринок і в якому масовим товаром стає робоча сила людини (праця). Спосіб виробництва — єдність і взаємодія продуктивних сил, що перебувають на певному рівні розвитку, і даного типу виробничих відносин. Технологічний спосіб виробництва — поєднання знарядь праці з матеріалами, технологією, енергією, інформатикою та організацією виробництва. Товар — продукт, що виробляється не для особистого споживання, а для обміну на гроші. Товарне виробництво — організаційна форма суспільного виробництва, за якої продукти виробляються не для власного споживання, а для обміну через купівлю-продаж на ринку. Товарні економічні відносини — система зв’язків і відносин між людьми, які пов’язані з виробництвом товарів та їх обміном на ринку.
Перелік питань до семінарського заняття
ЛІТЕРАТУРА: 1. с. 123-144; 2. с.91-131, 207-217, 227-235; 3. с.108-143, 263-267, 280-287; 4.с.71-83; 5. с.112-136, розділ 18. параграф 2,3; 6.с.74-86, 249-256. ДОДАТКОВА: 4.с.29-79; 6.тема 1,5,6; 6.тема7; 8.гл.,16; 8.гл.3,17; 15.т.ІІ.книгаІІІ.гл.V,VI,VII; 16.тема 3, 4; 17.розд.4; 19.книга І, гл.І; 20.ч.ІІ.гл.15; 21.книгаІ,гл.ІV; 23.с.109-116.
Теми рефератів і доповідей
Завдання і методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи
10. Назвіть наслідки повзучої інфляції для економіки країни. 11. Чи може гіперінфляція підірвати спроможність грошей виконувати свої функції? Якщо так, то чому? 12. Як різні економісти розуміють сутність грошей? 13. Що виражають і як реалізуються функції грошей? Наведіть приклади та обґрунтуйте їх. 14. Чи є українська гривня конвертованою валютою? Якщо «так», то в чому це виявляється? Якщо «ні», то чому?
Тестовий контроль засвоєння знань
1. Натуральне господарство – це така форма організації економіки, за якої: а) продукти праці виробляються для обміну на ринку; б) існує відособленість товаровиробників; в) продукти виробляються для внутрішньогосподарського споживання; г) зв’язок між виробництвом та споживанням прямий, нічим не опосередкований; д) існує спеціалізація виробників на виробництві якогось одного продукту. 2. Які риси характеризують товарне виробництво: а) суспільний поділ праці; б) універсалізація праці; в)продукти виробляються не для власного споживання, а на продаж; г)економічні зв’язки між виробництвом та споживанням опосередковані грошима; д) економічна відособленість виробників і розвинутий обмін; е) можливість самостійно визначати що, як і для кого виробляти. 3. Товар – це: а) річ, що має споживчу вартість чи корисність; б) річ, що є результатом людської праці; в) річ, що має бути продана за іншу річ чи гроші; г) благо, що не є результатом праці, але корисне для людини. 4. Назвіть економістів, які є прихильниками трудової теорії вартості: а) А.Сміт; б) К.Менгер; в) Е.Бем-Баверк; г) Д.Рікардо; д)К.Маркс; е) В.Візер; ж) Г.Госен. 5. Чи тотожними є поняття корисність і вартість (так/ні)? 6. Гранична корисність – це: а) властивість блага задовольнити ту чи іншу потребу людини; б) суб’єктивна оцінка блага людиною; в) сума корисностей частин блага; г) корисність, яку має остання одиниця блага, що споживається. 7. Із збільшенням кількості блага, що мається в розпорядженні людини, загальна корисність цього блага: а) зменшується; б) збільшується; в) не змінюється. 8. Визначте, який підхід до сутності грошей є об’єктивним: а) гроші – це результат домовленості між людьми; б) товар, що став загальним еквівалентом в результаті історичного розвитку обміну; в) винахід людини; г) соціальна умовність, результат обміну інших благ; д) все, що використовується як гроші. 9. Якщо номінальна вартість грошей не зміниться, а ціни на товари та послуги зростуть в 2 рази, то купівельна спроможність грошей: а) зросте в 2 рази; б) зменшиться в 2 рази; в) зменшиться в 4 рази; г) не зміниться; д) збільшиться в 1,5 рази. 10. Виключіть з наведених нижче помилкові твердження. Золотомонетний стандарт характеризували такі ознаки: а) у грошовому обігу обов’язково перебували золоті монети; б) кожна країна встановлювала золотий вміст своєї грошової одиниці; в) заборонялося ввозити та вивозити золото з країни; г)підтримувалося жорстке співвідношення між запасом золота в країні та внутрішньою кількістю грошей; д) валютний курс встановлювався на основі монетного паритету. 11. Що з переліченого нижче не є функцією грошей: а) міра вартості; б) засіб обміну; в) засіб праці; г) валютний курс; д) засіб нагромадження. 12. До якої концепції (натуралістичної, монетаристської, “людського капіталу”) можна віднести наступні визначення капіталу: а) це накопичений запас речей (А.Сміт); б) гроші, що приносять процент (І.Фрідмен); в) речі, що створюють передумови виробництва (А.Маршалл); г) у виробництві взаємодіють два фактори: засоби виробництва і знання, досвід, енергія людей (Т.Шульц, Дж.Мінер); д) все, що відіграє корисну роль у виробництві (Дьюі); е) виробниче обладнання фабрик, склади готової продукції та напівфабрикатів (П.Самуельсон). 13. Первісне накопичення капіталу це процес: а) розорення дрібних товаровиробників і створення найманих робітників; б) вивільнення землі; в) перетворення засобів виробництва і грошей в капітал. 14. Яка з перелічених властивостей товару робоча сила є його споживчою вартістю: а) здатність людини до праці; б) здатність до праці відчужуватися на строк через ринок у формі наймання; в)корисність робочої сили проявляється в її продуктивній силі, якості, культурному розвитку, сумі інших здібностей; г) вартість товару робоча сила виступає як вартість життєвих засобів, необхідних для нормального відтворення робочої сили індивіда та його родини; д) робоча сили людини здатна виробляти більшу вартість за її власну. 15. Назвіть умови, за яких функціонує капітал: а) високорозвинуті товарне виробництво, обіг і ринок; б)наявність такої мотивації діяльності виробника як особисте збагачення за рахунок одержання прибутку; в) зосередження в частини господарюючих суб’єктів значної кількості засобів виробництва і грошових ресурсів; г) наявність людей праці, юридично вільних, але позбавлених засобів виробництва; е) всі відповіді правильні.
Тема 3. ВИТРАТИ, ПРИБУТОК І Ціна виробництва
План лекції
Словник термінів Бухгалтерський прибуток — різниця між загальним виторгом (доходом) підприємства і бухгалтерськими витратами (собівартістю). Валові витрати — сума постійних і змінних витрат на кожному конкретному рівні виробництва. Граничні витрати виробництва — додаткові витрати на виробництво однієї додаткової одиниці обсягу продукції. Економічний прибуток — різниця між загальним виторгом (валовим доходом) і економічними витратами. Економічні витрати — виплати, які підприємство повинне зробити, або ті доходи, які підприємство повинно забезпечити постачальнику ресурсів для того, щоб відволікти ці ресурси від використання в альтернативних виробництвах. Закон спадної віддачі — продукт кожної додаткової одиниці фактора виробництва зменшується, якщо інші фактори залишаються сталими. Змінні витрати — витрати, величина яких у короткостроковому періоді змінюється залежно від зміни обсягу продукції. Норма прибутку — відношення прибутку в грошовому вираженні до всього авансованого капіталу, виражене у відсотках. Нормальний прибуток — дохід тих, хто забезпечує економіку підприємницькими здібностями. Постійні витрати — витрати, величина яких у короткостроковому періоді не залежить від зміни обсягу продукції. Середні витрати — витрати на одиницю випуску продукції, які дорівнюють валовим витратам, поділеним на вироблену кількість товару.
Теми рефератів і доповідей 1) Економічні витрати: суть і структура. 2) Прибуток — головний показник успіху господарської діяльності підприємства. 3) Шляхи підвищення норми прибутку
Завдання і методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи
1. У чому полягає сутність методологічного підходу до витрат виробництва? 2. Яка різниця між постійними і змінними витратами? 3. Які витрати прийнятніші для господарської практики — економічні чи бухгалтерські (собівартість)? 4. З якою метою розраховуються граничні витрати? 5. Яка, на ваш погляд, теорія витрат виробництва і вартості є найбільш прийнятною? 6. Яка структура бухгалтерського прибутку? 7. Який вид прибутку згідно з чинним законодавством повинні обчислювати підприємства в Україні — бухгалтерський чи якийсь інший? 8. Яка мета обчислення норми прибутку підприємствами? 9. За даними статистичного щорічника України проілюструйте динаміку норми прибутку в промисловості України.
Тестовий контроль засвоєння знань 1. Соціально-економічну сутність витрат виробництва відображають: а) затрати живої й уречевленої праці на виробництво продукції; б) витрати ресурсів, які належать різним власникам; в) витрати підприємства на наймання робочої сили; г) витрати ресурсів, що набувають на ринку вартісної форми. 2. Альтернативні витрати — це: а) витрати на оплату ресурсів у грошовій формі; б) витрати ресурсів при найдоцільнішому варіанті їх застосування; в) виплати, які підприємство повинне зробити, або ті доходи, які підприємство повинно забезпечити постачальнику ресурсів; г) виплати для того, щоб відволікти потрібні ресурси від використання в інших виробництвах; д) усі платежі, які потрібні для залучення ресурсів до конкретного виду діяльності [див.: 1, с. 132—133]. 3. До постійних витрат належать витрати на: а) сировину; б) сплату оренди; в) освітлення; г) рекламу; д) страхування; е) паливо. 4. Нормальний прибуток — це: а) додаткова вартість, яка створюється найманим працівником зверх вартості його робочої сили і набуває форми прибутку, який привласнюється власником капіталу; б) мінімальна плата, необхідна для утримання підприємницького таланту в межах даного підприємства; в) різниця між сумою загального виторгу і собівартістю продукції; г) загальний виторг підприємства за мінусом зовнішніх витрат або витрат на залучення ресурсів; д) валовий виторг підприємства за мінусом економічних витрат. 5. Граничні витрати — це: а) додаткові витрати на виробництво однієї додаткової одиниці обсягу продукції; б) де ГВ — граничні витрати; ВВ — валові витрати; q — одиниці продукції; в) продукт кожної додаткової одиниці чинника виробництва зменшується, якщо витрати цього чинника збільшуються, а інші чинники залишаються сталими; г) [див.: 1, с. 136], де СВ — середні витрати. 6. Прибутковість підприємства визначається: а) абсолютно, тобто масою прибутку; б) різницею між валовим виторгом і економічними витратами; в) відносно, тобто у нормі прибутку; г) відношенням прибутку в грошовому вираженні до всього авансованого капіталу (основного й оборотного); д) усі відповіді правильні [див.: 1, с. 143]. 7. Чинники, що впливають на норму прибутку, — це: а) абсолютна маса прибутку; б) величина авансованого капіталу; в) рівень ринкової ціни; г) зниження витрат виробництва; д) швидкість обігу грошей. 8. Розмістіть прибутки за їх абсолютною величиною, починаючи з найбільшої в довгостроковому періоді: а) бухгалтерський; б) економічний; в) нормальний. 9. Прибуток для підприємств — це: а) економічна форма реалізації права власності на капітал у різних сферах його застосування; б) найбільш значущий показник успіху підприємства і вмілого управління ним; в) показник бажаного успіху підприємства; г) винагорода за успішну виробничу і комерційну діяльність; д) регулятор маси грошей в обігу. 10. Бухгалтерський прибуток притаманний економіці: а) статистичній; б) динамічній; в) ринковій; г) змішаній; д) товаровиробничому суспільству; е) усі відповіді правильні
Тема 4. ПІДПРИЄМНИЦТВО І підприємство. ЗАРОБІТНА ПЛАТА І РИНОК ПРАЦІ
План лекції
Словник термінів Амортизація основного капіталу — заміщення в грошовій формі зношених засобів праці поступовим перенесенням вартості на продукт (послуги), що виробляються. Безробітні — працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають підходящої роботи, заробітку, зареєстровані у державній службі зайнятості та отримують відповідну грошову допомогу, справді шукають роботу та здатні приступити до неї. Вимушена неповна зайнятість — зайнятість працівників, які в поточному році перебували в адміністративних відпустках без збереження заробітної плати або працювали в режимі неповного дня (тижня). Власність подружжя — сукупність відносин, в які вступає подружжя з приводу володіння та використання майна і фінансових ресурсів, які знаходяться у його розпорядженні. Власність сім’ї — майно та сукупність грошових коштів, якими володіє сім’я. Гранична корисність доходу — середня гранична корисність на гривню всіх товарів за стану рівноваги для споживача. Добровільне безробіття — безробіття, зумовлене тим, що робітники не хочуть працювати за пропоновану їм заробітну плату, але стали б до роботи, якби зарплата була вищою. Домогосподарство — особа або група осіб, що об’єдналися з метою забезпечення всім необхідним для життя, тобто об’єднаних спільним веденням господарства. Економічно активне населення — населення обох статей віком від 15 до 70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропонування робочої сили для виробництва товарів і послуг. Ефект доходу — вплив зміни ціни на реальний дохід споживачів. Ефект заміни — коли ціна товару зростає, то споживачі намагаються замінити цей товар іншим, щоб отримати бажане задоволення за найменшу ціну. Ефективність зайнятості — повнота і раціональність у комплексі визначають ефективність зайнятості, тобто забезпечуваний нею оптимальний соціально-економічний результат у певний час і за конкретних умов. Зайнятість — діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить їм дохід у грошовій чи іншій формі. Заощадження — частина доходу домогосподарства, що не сплачується у вигляді податку та не витрачається на купівлю товарів особистого споживання. Індивідуальна власність — особиста власність, власність трудового господарства, власність селянського і особистого підсобного господарства. Капітал підприємства — засоби виробництва, інше майно та цінності, які обслуговують процес виробництва, а також просте і розширене відтворення підприємства. Консорціум — об’єднання промислового та банківського капіталу на певний час для досягнення єдиної мети. Корпорація — об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових або комерційних інтересів. Кругообіг капіталу — безперервний рух капіталу, у процесі якого він послідовно проходить три стадії, набуває на кожній з них певної функціональної форми і повертається до своєї висхідної форми — грошової. Людський капітал — запас у людини здоров’я, знань, навичок, здібностей, мотивацій, які сприяють зростанню продуктивності її праці і впливають на збільшення доходів (заробітків). Максимізація граничної корисності — таке впорядкування покупцем свого споживання, за якого кожен окремий товар приносить йому однакову граничну корисність на кожну витрачену гривню. Моральний знос основного капіталу — передчасна втрата основними фондами їх вартості або зменшення її. Неповна зайнятість — певна кількість робочої сили вимушено залишається без роботи. Оборот капіталу — кругообіг капіталу, узятий не як окремий акт, а як процес, що безперервно повторюється. Основний капітал — частина продуктивного капіталу, яка цілком і багаторазово бере участь у виробництві товару, переносить свою вартість на новий продукт частинами (у міру зношування). Особистий чинник виробництва — робоча сила, яку розглядають у контексті її зв’язку із засобами виробництва, що за своїм характером є об’єктивними чинниками виробництва. Партнерство (товариство) — форма організації підприємства, що базується на об’єднанні (пайовому, частковому) майна різних власників. Підприємництво — самостійна, ініціативна, творча і на власний ризик здійснювана діяльність суб’єктів різних форм власності з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і торгівлі з метою одержання прибутку. Підприємство — первинна ланка суспільного поділу праці і водночас основна ланка народногосподарського комплексу, яка є товаровиробником і забезпечує процес відтворення на основі самостійності та самоокупності. Повна зайнятість — використання всіх придатних для цього ресурсів; характеризується достатністю робочих місць для тих, хто потребує оплачуваної роботи, бажає і здатен працювати. Продуктивна сила людини праці — робоча сила людини, тобто здатність до праці. Має дві характеристики: 1) кількісну (кількість носіїв здатності до праці) і 2) якісну (стан фізичного розвитку і здоров’я людини (ключовий аспект у сучасних умовах), рівень освіти і кваліфікації, здатність приводити в дію засоби виробництва, удосконалювати засоби і предмети праці, підносити свій рівень кваліфікації). Рівень безробіття — виражене у відсотках відношення чисельності безробітних до чисельності робочої сили (включаючи й безробітних). Розширене відтворення сукупної робочої сили — зростання її чисельності в органічному зв’язку з підвищенням рівня кваліфікації, зростанням продуктивності праці, тривалості трудового стажу та добробуту населення. Сім’я — сукупність осіб, що живуть разом, пов’язаних родинністю та спільним бюджетом. Сімейне підприємство — підприємство, яке знаходиться у власності сім’ї і робота якого організовується членами сім’ї. Сімейний бюджет — збалансовані потоки доходів і витрат сім’ї. Сімейні доходи — матеріальна основа відтворення сім’ї, сукупність грошових надходжень, що отримує сім’я від використання ресурсів, які знаходяться в її розпорядженні. Споживання домогосподарства — придбання товарів особистого користування та витрати на соціально-культурні та побутові послуги. Споживчий надлишок — розрив (різниця) між загальною корисністю блага і його ринковою вартістю, що виражається додатковою вигодою для домогосподарства або споживчим надлишком. Структурне безробіття — невідповідність між пропонуванням і попитом на працівників. Сукупна робоча сила — кооперація індивідуальних робочих сил у певній суспільно-комбінованій формі. Сукупний дохід домогосподарства — уся сума доходів, які воно отримує в грошовій чи натуральній формі з будь-яких джерел Фізичний знос основного капіталу — матеріальний знос машин, інструментів, будинків і споруд, інших засобів праці за час їхнього функціонування в процесі виробництва або невикористання. Форми зайнятості — конкретні способи включення працівників в систему суспільного виробництва. Фрикційне безробіття — безробіття, що виникає внаслідок постійного руху населення між видами праці, регіонами, а також на різних стадіях життєвого циклу. Циклічне безробіття — безробіття, викликане спадом, тобто тією фазою економічного циклу, коли виробництво і сукупний попит абсолютно скорочуються.
Перелік питань до семінарського заняття (тема 3-4)
ЛІТЕРАТУРА: 1. с. 228-254, 289-298, 232-244; 2. с.194-217; 3. с. 299-311, 288-295; 4. с. 102-117, 522-531; 5. Частина 4, розділ 18, с. 268-284; 6. с. 230-248, 288-290. ДОДАТКОВА: 6.тема18; 8.гл.8,9; 11.с.130-138; 13.т.ІІ.книгаVI.гл.ІІІ,IV,V; 15.т.ІІ.книгаІІ.гл.ХІ,ХІІ,ХІІІ,ХІV; 16.тема7; 17.розд.19; 19.книгаІ, гл.V; 21.книгаІ,гл.VІІІ.
Теми рефератів і доповідей
Завдання і методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи
а) Реклама створює масовий попит. Виробництво зростає, витрати знижуються. Чим більше люди можуть купити, тим більше створюється робочих місць. Це складові економічного зростання тож реклама стимулює виробництво, і, в цілому, підвищує рівень добробуту. б) Реклама є надто дорогим зусиллям змусити людей купувати те, що їм не потрібно. Реклама посилює економічну нестабільність, оскільки витрати на рекламу змінюються прямо пропорційно рівню споживчих доходів.
Плата за навчання – 200 грн., плата за підручники на курсах – 30 грн., транспортні витрати – 40 грн., витрати на харчування – 300 грн. Розрахуйте альтернативні витрати.
Тестовий контроль засвоєння знань
а) забезпечення життєдіяльності свого підприємства; б)створення додаткових робочих місць в суспільстві; в)збільшення обсягів виробництва; г) підвищення ефективності виробництва.
а) велика схильність до інвестування; б) велика матеріалоємність продукції; в) мала фондоозброєність; г)використання енергозберігаючих технологій.
а) всіх підприємств; б) тільки підприємств малого бізнесу; в)тільки великих підприємств; г) ні для яких підприємств.
а) початку діяльності підприємства; б) етапі структурної перебудови підприємства; в) на етапі розширення виробництва; г) на початку продажу нового продукту; д) на всіх вище названих етапах.
а) не буде будувати нове підприємство; б) буде будувати нове підприємство; в) незважаючи на збитки, вирішить будувати нове підприємство; г) інформації недостатньо для прийняття рішення.
а) індивідуальне підприємництво; б) товариство; в) повне товариство; г) змішане товариство; д) акціонерне товариство.
а) отримання прибутків; б) максимізація продаж; в)підвищення якості продукції; г) збільшення заробітної плати робітників; д) розширення ринків збуту.
а) продаж активів; б) амортизаційний фонд; в) отримання кредиту; г) прибуток; д) випуск акцій; е) випуск облігацій.
а) станки, машини, обладнання; б) готова продукція, в)сировина, матеріали; г) будівлі; д) заробітна плата; е) земля; ж) цінні папери.
а) на величину внутрішніх (неявних) витрат, що включають нормальний прибуток підприємця; б) альтернативну вартість залучених ресурсів; в) на величину відрахувань на розвиток підприємства; г) на величину збитків від стихійного лиха.
а) W>К на величину вартості додаткового продукту; б) К=W; в) К>W на величину матеріальних витрат; г) К>W на величину амортизації.
а) в короткостроковому періоді; б) в довгостроковому періоді; в) для фірми монополіста; г) на ринку досконалої конкуренції.
а) витрати на з/пл. керівництва, охорони, % за кредитами, амортизацію обладнання; б) витрати на з/пл. робочим, охорони, вартість сировини та обладнання; в) витрати на з/пл. робітників, амортизацію обладнання, рентні виплати; г)витрати на електроенергію, сировину, ренту, % по кредитам; е) витрати на рекламу, на купівлю палива, сплата % за випущеними облігаціями.
а) витрати, що не залежать від обсягу виробництва; б) втрати, що змінюються в залежності від обсягу виробництва; в) явні та неявні витрати; г) альтеративні витрати виробництва.
а) збільшення % за банківські кредити; б) збільшення цін на сировину; в) збільшення орендної плати.
а) із зростанням обсягів виробництва продукції зростання витрат прискорюється; б) із зростанням обсягів виробництва зростання витрат уповільнюється; в) витрати на виробництво не залежать від обсягу виробництва; г) витрати на виробництво змінюються пропорційно обсягам виробництва.
а) витрати бухгалтерські; б) економічні витрати; в) витрати втрачених можливостей; г) альтернативні витрати використання ресурсів, які є власністю фірми.
а) сума середніх постійних та середніх змінних витрат; б) сума змінних витрат на одиницю продукції; в) постійні витрати на одиницю продукції; г) валові витрати.
а) витрати на виробництво кожної додаткової одиниці продукції; б) витрати в розрахунку на одиницю продукції; в)витрати на виробництво продукції, збільшення яких робить неможливим розширення виробництва; г) витрати, менше яких обсяг виробництва дорівнює 0.
а) валовий дохід на одиницю продаж; б) валовий дохід на одиницю виробленої продукції; в) отриманий від реалізації одиниці продукції; г) зміна доходу в результаті зміни продаж на одиницю продукції;
а) виручка від реалізації за вирахуванням бухгалтерських витрат; б) вартісний вираз всієї виробленої продукції; в) дохід отриманий від реалізації всієї продукції; г) виручка від реалізації за вирахуванням економічних витрат.
а) валового доходу та валових витрат; б) середнього доходу, середніх витрат та ціни; в) граничного доходу та граничних витрат; г) граничного доходу, граничних витрат і ціни.
а) поглибити спеціалізацію та поділ праці; б) здійснити інвестиції у виробничі фонди; в) здійснити інвестиції в людський капітал; г) все разом.
а) вартість робочої сили некваліфікованого робітника; б)прожитковий мінімум; в) гранична продуктивність некваліфікованого робітника.
а) законодавчо встановлений мінімум заробітної плати; б) дії уряду; в) висока продуктивність праці; г) соціальна відповідальність керівників підприємств.
а) почасова з/пл.; б) відрядна з/пл.; в) процент від прибутку; г)процент від реалізації.
а) залежність між величиною з/пл. і розміром попиту на робочу силу; б) залежність між чисельністю економічно активного населення та вартістю граничного продукту; в)залежність між якістю праці і середньою кількістю годин, відпрацьованих робочим за рік.
а) підвищення рівня зайнятості; б) зниження попиту на робочу силу; в) зростанню доходів населення; г) зростанню безробіття.
а) при низькій з/пл., коли переважає ефект доходу; б) при низькій з/пл., коли переважає ефект заміщення; в) при високій з/пл., коли переважає ефект доходу; г) при високій з/пл., коли діє ефект заміщення.
Тема 5. РИНОК ЯК ПОЛІСИСТЕМНЕ УТВОРЕННЯ. ЙОГО СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ. МЕХАНІЗМ ВСТАНОВЛЕННЯ РИНКОВОЇ РІВНОВАГИ.
План лекції
Словник термінів Валовий дохід — здобуток ціни на кількість продукції (Р × Q). Досконала (чиста) конкуренція — ситуація, коли жоден виробник не може впливати на ринкову ціну. Конкурентний ринок — ринок, на якому так багато продавців і покупців певного товару, що ніхто не може вирішальним чином впливати на ринкову ціну. Конкуренція — економічне змагання за досягнення кращих результатів у будь-якій сфері діяльності, боротьба товаровиробників за найбільш вигідні умови господарювання, одержання максимального прибутку. Монополія — ринкова ситуація, коли певний товар поставляється єдиним підприємством, яке здатне впливати на обсяг виробництва і на ціну товару. Монополія часткова — ринкова ситуація, коли кількість продавців така незначна, що кожен з них здатен впливати на загальний обсяг пропонування і на ціну. Недосконала конкуренція — ринкова ситуація, коли підприємство або об’єднання підприємств виробляє і постачає таку частку продукту, що може вирішальним чином впливати на формування ціни. Недосконалою конкуренцією є: чиста монополія, олігополія, монополістична конкуренція. Олігополія — ситуація в умовах недосконалої конкуренції, коли виробництво в певній галузі контролюється невеликою кількістю підприємств. Попит — потреба в товарах (послугах), яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі. Пропонування — кількість продукту, що може бути доставлена на ринок для продажу за кожної можливої ціни протягом визначеного проміжку часу. Ринкова система — система ринків, цін та конкуренції. Ринковий механізм — координація діяльності суб’єктів через си- Ринок — обмін, що здійснюється відповідно до законів товарного виробництва та обміну. Рівноважна ціна — ціна, за якої не має ні дефіциту, ні надлишку товарів і послуг; ціна на конкурентному ринку, за якої величина попиту і величина пропонування збігаються. Цінова еластичність попиту — відношення відсотка зміни величини попиту до відсотка зміни ціни. Цінова еластичність пропонування вимірюється відсотком зміни величини пропонування внаслідок зміни ціни товару на 1 %.
Перелік питань до семінарського заняття
ЛІТЕРАТУРА: 1. С. 257-287; 2. с.132-144; 3. 267-279; 4. с. 443-464; 5. Частина 4, розділ 17; 6. с. 209-226. ДОДАТКОВА: 4.с.81-118; 8.гл.13,21; 12.т.25,-ч.1; 13.т.ІІ.книгаVI, гл.VI; 14.т.ІІ.книгаІІ, гл.ХV; 15.т.ІІ.книгаІІІ.гл.ХI,ХII; 16.тема5; 17.розд.16,17; 18.гл.V; 19. гл.VІ; 20.ч.ІІ.гл.16; 21.книгаІ,гл.V.
Теми рефератів і доповідей 1) Ринкова система та її основні складові. 2) Попит і пропонування в умовах конкурентної економіки. 3) Еластичність попиту і пропонування на індивідуальних ринках. 4) Механізм формування рівноважної ціни. 5) Роль антимонопольного законодавства України в забезпеченні добросовісної конкуренції.
Завдання і методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи
а) технічний прогрес у виробництві продукту Х; б) скорочення кількості фірм-виробників продукту Х; в) підвищення цін на сировину, що потрібна для виробництва даного продукту; г)запровадження спеціального податку на продукт Х; д)надання для кожної одиниці продукту Х дотації в розмірі 50% витрат на її виробництво.
а) рівноважну ціну (Ре) і рівноважний обсяг продаж (Qe); б) як зміниться попит і пропозиція, якщо рівноважна ціна дорівнює 4 грн.; в) що відбудеться, якщо рівноважна ціна знизиться до 1 грн.?
Тестовий контроль засвоєння знань
а) сукупність актів куплі-продажу; б) взаємодія попиту та пропозиції; в) взаємовідносини між покупцями та продавцями; г)економічна форма обміну, коли продукт має форму товару; д)система економічних відносин між людьми, що охоплює процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання; е) всі відповіді правильні.
а) завжди функціонує як гнучка саморегульована система; б)орієнтований на виробництво соціально-необхідних товарів; в)не може успішно функціонувати без регулювання з боку держави; г) гарантує всім учасникам рівні права на працю й дохід; д) забезпечує задоволення всіх потреб членів суспільства; е) орієнтується на задоволення платоспроможних потреб учасників ринку; ж) сприяє прискоренню НТП.
а) бажання споживача купити певний товар; б) форма виразу потреб; в) порівняння вигод від купівлі товару з тими “жертвами”, які треба зробити для його купівлі; г) суб’єктивне бажання споживача, що підкріплюється його об’єктивними можливостями (платоспроможністю).
а) зворотній зв’язок між ціною та кількістю товару; б) прямий зв’язок між ціною та кількістю товару.
а) обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції; б) на ринку не існує ні надлишку, ні дефіциту товару; в) за даної ціни бажання покупців купити даний товар співпадають з бажаннями продавців продати його.
а) є еластичним за ціною; б) нееластичний за ціною; в)еластичний за доходом; г) мова йде про перехресну еластичність.
а) нееластичний; б) абсолютно еластичний; в) одиничної еластичності.
а) відношенню зміни обсягу попиту до зміни ціни; б)відношенню зміни доходу до зміни обсягу попиту; в)відношенню зміни загальної виручки до зміни ціни; г)відношенню зміни попиту до зміни доходу.
а) боротьба виробників за отримання найвищого прибутку; б)боротьба споживачів за право купувати за найнижчими цінами; в) економічне змагання за досягнення найкращих результатів; г)рушійна сила ринку; д) система норм та правил, що визначають поведінку економічних агентів; е) всі відповіді правильні.
а) виробництву необхідних суспільству товарів, ефективному використанню ресурсів; б) екологічна ситуація в країні покращується саме в процесі конкурентної боротьби; в)створює умови для зниження витрат; г) перешкоджає появі багатих та бідних, оскільки означає рівні права для виробників та споживачів і виключає реалізацію окремих егоїстичних інтересів.
а) коли в галузі діє велика кількість виробників, що випускають неоднакову продукцію; б) товари, що випускаються великою кількістю фірм, стандартні; в) існує лише один покупець даної продукції; г) відсутні вхідні бар’єри на ринок; д)інформація продавців та покупців про стан ринку значно обмежена.
а) досконалої конкуренції; б) недосконалої конкуренції; в)несумлінної конкуренції; г) нецінової конкуренції.
а) монополістичну конкуренцію; б) двосторонню монополію; в) олігопсонію; г) чисту монополію; д) досконалу конкуренцію.
а) науково-технічне суперництво; б) цінова дискримінація; в)нецінова дискримінація; г) промислово-виробнича конкуренція.
а) бажання максимізувати прибуток; б) бажання збільшувати обсяги виробництва і підвищувати ціну; в) намагання знижувати обсяг виробництва продукції і збільшувати ціну на неї; г)бажання найбільш повно задовольнити потреби споживачів у певному виді продукції.
Тема 6. Корпоративний капітал. АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА
План лекції
Словник термінів Акція — цінний папір без установленого строку дії, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві і дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду. Витрати обігу — витрати підприємства сфери обігу, пов’язані з реалізацією продукції. Дивіденд — дохід, який отримує власник акції за рахунок прибутку акціонерного товариства. Інфраструктура ринку — система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили. Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений строк з виплатою фіксованого відсотка. Оптова торгівля — здійснення посередницьких функцій між промисловцями і роздрібними торговцями. Позичковий капітал — грошовий капітал, який надається в позичку господарському суб’єкту на певний час, на умовах повернення, за плату у вигляді відсотка. Позичковий відсоток — вартість послуги, яка надається кредитором позичальнику (клієнтові), у вигляді надання йому за плату певної суми грошей на обумовлений строк. Роздрібна торгівля — реалізація товарів безпосередньо споживачам. Товарна біржа — форма діяльності оптового ринку з купівлі та продажу товарів за встановленими стандартами і зразками. Торговий капітал — капітал, який забезпечує рух продукту від виробника до споживача. Фіктивний капітал — акції, облігації та інші цінні папери, які обертаються на фондовій біржі. Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також забезпечують інші права, що випливають із цих документів, іншим особам.
Перелік питань до семінарського заняття
ЛІТЕРАТУРА: 1. с. 325-342; 2. с. 204-217, 181-193; 3. с. 244-263, 382-386; 4. с. 105-110; 5. розділ 15, 27; 6. глава 9,12,20. ДОДАТКОВА: 6.тема 10; 10.гл.І; 16.тема6,12; 17.розд.16; 21.книгаІ.гл.ІХ; 21.книгаІІ, гл.ІV.
Теми рефератів і доповідей 1) Проблеми формування інфраструктури в Україні. 2) Ринок цінних паперів: його сутність і значення. 3) Види та механізм функціонування бірж. 4) Механізм отримання прибутку на фондовому ринку.
Завдання і методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи
Тестовий контроль засвоєння знань
а) рада директорів; б) збори уповноважених; в) загальні збори акціонерів; г) збори власників привілейованих акцій.
а) співвласник компанії; б) кредитор, який отримує дивіденд; в) кредитор, що отримує фіксований процент.
а) акції; б) нерухомість; в) облігації; г) гроші; д) товари першої необхідності. 4. Яка форма організації підприємницької діяльності робить для фізичної особи ризик капіталу мінімальним: а) індивідуальне підприємництво; б) товариство; в) акціонерне товариство; г) державне підприємство. 5. Номінальна вартість акції та її ринкова ціна – це: а) тотожні поняття; б) ринкова ціна акції завжди вища її номінальної вартості; в) номінальна ціна акції є незмінною величиною і встановлюється на момент її випуску, а ринкова ціна змінюється в залежності від ситуації на ринку, дивіденду, ставки процента. 6. “Система участі” – це: а) участь робітників в управлінні акціонерним товариством; б)система контролю через купівлю контрольного пакету акцій іншої фірми з капіталом, що є набагато більшим власного; в)система демократичних виборів; г) програма приватизації підприємств.
а) 51%; б) 99%; в) 5%; г) 50%.
а) збільшення обсягів накопичення в економічній системі; б)демократизація управління підприємствами; в) посилення контролю за доходами населення; г) регулювання кількості грошей в економіці; д) можливість масових банкрутств; е)оптимізація міжгалузевого переливу ресурсів; ж) спекуляції на фондових ринках; з) акції стали інструментами хабарів; і)стимулювання НТП; к) концентрація економічної влади.
а) ХІІ сторіччі; б) ХVІІ сторіччі; в) ХІХ сторіччі; г) ХХ сторіччі.
а) відкриті; б) великі; в) закриті; г) корпорації; д)засновницькі.
а) на прості акції; б) на привілейовані акції; в) на акція на пред’явника; г) на іменні акції.
а) прості акції; б) “одноголосні” акції; в) “багатоголосні” акції; г) “безголосні” акції.
а) у бажанні отримати керівництво над компанією; б) у бажанні підвищити свій добробут; в) у мрії отримувати прибутки і не працювати; г) у потягу до колекціонування; д)внаслідок вищого рівня дивіденду порівняно з банківським прибутком.
а) 10 тис.; б) 30 тис.; в) 60 тис.; г) 100 тис.
а) на участь в управлінні акціонерним товариством; б) на отримання прибутку у вигляді дивіденду; в) право грати на біржі; г) на участь у розподілі майна у випадку ліквідації акціонерного товариства; д) стати почесним членом акціонерного товариства.
Тема 7. РИНОКПозичковОГО капіталУ І КРЕДИТНА СИСТЕМА План лекції
Словник термінів Банк — фінансова установа, яка акумулює тимчасово вільні грошові кошти (вклади), надає їх у тимчасове користування у формі кредиту (позики), виступає посередником у взаємних платежах і розрахунках між підприємствами, установами або окремими особами, регулює грошовий обіг у країні, включаючи випуск (емісію) нових грошей. Банківський прибуток — різниця між процентами на вкладений капітал і виплатою процентів за позиками. Норма банківського прибутку — відношення чистого прибутку до власних коштів банку. Норма (рівень) процента — відношення річного прибутку, що одержується власником грошового капіталу, до суми позичкового капіталу.
Перелік питань до семінарського заняття
ЛІТЕРАТУРА: 1.с. 313-324; 2. с. 374-387; 3. с. 244-263, 4. с.306-314; 5. С. 362-373; 6. С.253-270. ДОДАТКОВА: 8. гл.13,21; 15.т.ІІ.книга ІІІ. гл.ХІІ; 16.тема5; 17.розд.16,17; 19.гл.VI. 21.книгаІ.гл.V.
Теми рефератів і доповідей
Завдання і методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи .
Тестовий контроль засвоєння знань
а) паперові гроші – це готівка, а кредитні гроші існують у вигляді записів на банківських рахунках; б) паперові гроші не можна вивозити за кордон країни; в) паперові гроші мають примусову купівельну спроможність, а кредитні гроші – це векселя емісійного банку; г) паперові гроші створені для оплати недорогих товарів, а кредитні використовують при оплаті предметів розкоші.
а) домогосподарства; б) підприємці; в) особи, що отримують фіксовані доходи; г) особи, що взяли кредит.
а) платність, строковість, поверненість; б) платність, ліквідність, безпека; в) ліквідність, строковість, адресність.
а) це заробітна плата банківських працівників; б) ціна товарів, які купуються за позику; в) ціна грошей, що надаються в кредит.
а) різниця між ставками проценту за депозитами і кредитами; б) різниця між всіма доходами і витратами банку; в) процент за банківськими кредитами; г) процент за банківськими депозитами.
а) стабільної ринкової кон’юнктури; б) з метою уповільнення інфляції; в) для стимулювання ділової активності.
а) прямо пропорційна обсягу номінального ВВП і швидкості обігу грошей; б) обернено-пропорційна швидкості обігу грошей і обсягу реального ВВП; в) прямо пропорційна величині ВВП і обернено пропорційна швидкості обігу грошей.
а) прибуток від продажу землі; б) прибуток від карбування монет; в) прибуток від торгівлі антикваріатом; г) прибуток від торгівлі цінними паперами.
а) касово-розрахункове обслуговування підприємств; б)забезпечення банківської системи необхідною ліквідністю; в) встановлення необхідного ступеня ліквідності банківської системи; г) встановлення ставки рефінансування.
а) номінальна і реальна ставка знизяться на 2%; б) ні номінальна, ні реальна процентна ставка не зміняться; в)номінальна процентна ставка знизиться на 2%, а реальна не зміниться; г) номінальна процентна ставка не зміниться, а реальна збільшиться на 2%.
а) очікувана інфляція; б) гіперінфляція; в) придушена інфляція; г) галопуюча інфляція; д) збалансована інфляція; е)повзуча інфляція; ж) інфляція попиту.
а) інфляція попиту; б) інфляції немає; в) інфляція витрат виробництва.
а) неокласичної; б) кейнсіанства; в) адаптивних очікувань; г)раціональних очікувань.
а) кривою Лоренца; б) кривою Лаффера; в) кривою Філліпса; г) виробничою функцією.
Тема 8. АГРАРНІ ВІДНОСИНИ. РИНОК ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ План лекції
Словник термінів Абсолютна земельна рента — рента, яка сплачується з усіх видів земельних ділянок. Агропромислова інтеграція — посилення взаємозв’язків і органічне поєднання сільського господарства і пов’язаних галузей, які обслуговують сільське господарство, постачають йому ресурси і доводять його продукцію до споживача. Агропромисловий комплекс (АПК) — сукупність галузей, зайнятих виробництвом продукції сільського господарства, її зберіганням, переробкою і доведенням до споживача. Диференціальна земельна рента — додатковий чистий дохід, який одержують у землеробстві на відносно кращих (за природною родючістю чи місцезнаходженням) сільськогосподарських угіддях. У сільському господарстві такий дохід є більш-менш постійним. Земельна рента — економічна категорія, що виражає економічні відносини, пов’язані з формами власності та її використанням, економічна форма реалізації права власності на землю. Це ціна, що сплачується за використання землі, кількість якої (запаси) строго обмежена. Земельний кадастр — сукупність відомостей про природний, господарський та правовий стан земель. Включає дані щодо реєстрації землекористувань, обліку родючості та якості земель, бонітування ґрунтів та економічної оцінки землі. Земельні відносини — економічні відносини в суспільстві, пов’язані з володінням і користуванням землею як головним засобом виробництва в сільському господарстві. Землеволодіння — володіння землею на праві власності, що історично виступає в різних формах. Землекористування — умови, порядок і форми господарського використання землі особами або колективами, які не мають на неї права землеволодіння. Земля в сільському господарстві — головний засіб сільськогосподарського виробництва, його активний елемент. Земля є предметом, на який спрямована праця (обробіток, сівба тощо), і водночас знаряддям виробництва. Нееластичне пропонування ресурсів землі — сумарне пропонування землі як невідтворювального дару природи, кількість якої строго обмежена самою природою, тобто неекономічним чинником. Оренда землі — форма землекористування, за якою власник ділянки землі передає її на певний строк іншій особі (організації) для ведення господарства за винагороду (орендну плату). Орендна плата — грошові суми, що їх сплачують орендарі за користування орендованою землею та майном за договором оренди. Сільське господарство — одна з основних сфер матеріального виробництва; вирощування сільськогосподарських культур і розведення сільськогосподарських тварин для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною. Суспільні економічні витрати в землеробстві — витрати, які формуються у господарствах, що використовують відносно гірші земельні ділянки, тоді як інші чинники виробництва (праця, капітал, підприємництво) такі самі, як і на кращих та середніх землях. Причиною таких витрат у землеробстві є суспільний попит на його продукцію, який вимагає залучати до виробництва землеробської продукції відносно гірші землі (наприклад, для вигідного експорту в інші країни світу). Ціна землі — грошова сума, що її одержує власник землі під час реалізації земельної ділянки. Величина ціни землі залежить від розміру земельної ренти і рівня позичкового відсотка; ціна землі є капіталізованою земельною рентою. Якісна неоднорідність землі — різна гранична продуктивність окремих ділянок землі в грошовому виразі, зумовлена їх різною родючістю (чи місцезнаходженням).
Перелік питань до семінарського заняття
ЛІТЕРАТУРА: 1. с. 343-364. 2.с. 245-262; 3. с. 320-335; 5. розділ 26; 6. с. 285-290. ДОДАТКОВА: 13.т.І, книга ІV, гл.ІІ,ІІІ; 13.т.ІІІ, книга VІ, гл.ІХ,Х; 14.т.ІІ, книгаІІ, гл.ХVІ; 19.гл.ІІ,ІІІ; 20.ч.4, гл.27; 21.книгаІ, гл.ХІ.
Теми рефератів і доповідей 1) Характер аграрних перетворень у постсоціалістичній Україні. 2) Напрями розвитку орендних відносин в Україні. 3) Стратегія використання земельних угідь України. 4) Роль особистих селянських господарств в аграрній економіці України.
Завдання і методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи
Тестовий контроль засвоєння знань до кожної теми
а) обмеженість пропозиції; б) вільно відтворюється; в) є продуктом людської праці.
а) марксизм; б) неокласика; в) кейнсіанство.
а) меркантилізм; б) фізіократи; в) марксизм; г) кейнсіанство; д) маржиналізм.
а) абсолютна рента; б) диференційна рента І; в) диференційна рента ІІ; д) всі види ренти.
а) приватна власність на землю; б) існування різних за якістю земель; в) нееластичність попиту на землю.
а) між ціною і витратами виробництва; б) між ціною і граничними витратами; в) між суспільною та індивідуальною цінами виробництва; г) між валовим і середнім прибутком.
а) власник землі; б) орендар; в) держава; г) місцеві органи влади.
а) збільшиться; б) зменшиться; в) не зміниться.
а) між валовим доходом і валовими витратами; б) між валовим прибутком і змінними витратами; в) між валовим доходом і суспільною ціною виробництва.
а) розміру ренти; б) ставки позичкового процента; в) попиту на землю; г) пропозиції землі; д) всіх вищеназваних факторів.
а) обмежує посівні землі; б) закуповує сільськогосподарську продукцію; в) стимулює експорт сільськогосподарської продукції; г) навчає фермерів. 12. Фермерська проблема виникає через: а) нееластичний попит на с/г продукцію; б) прискорення економічного прогресу в с/г; в) велику конкуренцію на ринках с/г продуктів; г) відносну немобільність с/г ресурсів; д) все разом.
а) значним скороченням чисельності зайнятих у с/г виробництві у розвинених країнах світу; б) швидким зростанням продуктивності праці; в) екологічними проблемами.
а) пожвавлення досліджень в сфері селекції; б) пільги фермерам; в) процес трансформації відносин власності, зміна ціноутворення, оподаткування, заробітна плата тощо; г)збільшення посівних земель, зайнятих під кукурудзу.
а) галузі та підприємства, що виробляють сільськогосподарську техніку, добрива, отрутохімікати тощо; б) спілка фермерів; в) транспорт і зв’язок; г) кредитні установи, страхові та аудиторські компанії; д) продовольчі магазини і супермаркети; е) міністерство сільського господарства.
Тема 9. ВІДТВОРЕННЯ СУСПІЛЬНОГО ПРОДУКТУ: ЙОГО ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА ФОРМИ
План лекції
Словник термінів Валовий внутрішній продукт (ВВП) — сукупна вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених у поточному періоді на території країни, незалежно від національної належності підприємств. Валовий національний продукт (ВНП) — сукупна вартість кінцевих товарів і послуг, створених за певний період вітчизняними підприємствами в країні та за її межами. Відтворення — постійне відновлення та повторення процесу виробництва. Національне багатство — сукупність матеріальних і нематеріальних благ, що вироблені та нагромаджені суспільством за всю його історію. Національний дохід (НД) — сукупний дохід в економці, який отримують власники чинників виробництва: праці, капіталу, землі, підприємницького хисту. Це — чистий внутрішній продукт, зменшений на величину непрямих податків на бізнес. Просте суспільне відтворення — повторення процесу суспільного відтворення в незмінних масштабах. Розширене суспільне відтворення — відтворення суспільного виробництва в зростаючих масштабах. Сукупний суспільний продукт (ССП) — сукупність усіх матеріальних благ і послуг, створених у суспільному виробництві, як правило, за рік. Тіньова економіка — приховані господарськими та інституціональними одиницями види діяльності, що офіційно не обліковуються державними органами. Чистий внутрішній продукт (ЧВП) — ВВП, зменшений на величину амортизаційних відрахувань.
Теми рефератів і доповідей 1) Система народногосподарського балансу: сутність і основні показники. 2) Система національних рахунків: сутність і структура. 3) Основні макроекономічні показники в системі національних рахунків. 4) Валовий внутрішній продукт України. 5) Тіньова економіка в західних країнах та її особливості в Україні. 6) Концепції національного багатства в сучасній економічній літературі. 7) Проблема оцінки національного багатства. 8) Національне багатство в умовах економічної кризи. 9) Економічний кругообіг ВВП, ресурсів і доходів у національній економіці.
Завдання і методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи
Тестовий контроль засвоєння знань
а) на величину сальдо між доходами, що отримані резидентами даної країни за кордоном, і доходами, що отримані іноземними резидентами на території даної країни; б) ВНП включає в себе лише кінцеві товари і послуги, вироблені і реалізовані національними резидентами; в) ВВП – це сума всіх вироблених товарів та послуг на відміну від ВНП, що представляє собою суму всіх реалізованих товарів та послуг.
а) у світових цінах; б) в експортних цінах; в) у поточних ринкових цінах; г) у базових (незмінних цінах).
а) реального ВНП до номінального ВНП; б) номінального ВВП до номінального ВНП; в) номінального ВВП до реального ВВП; г) номінального ВНП до реального ВНП.
а) ВНП за доходами дорівнює ВНП за витратами; б) ВНП за доходами більше ВНП за витратами в умовах економічного зростання; в) співвідношення між ВНП за доходами і ВНП за витратами залежить від темпів інфляції у відповідний період.
а) витрати домогосподарств на купівлю товарів та послуг тривалого користування; б) витрати домогосподарств на купівлю товарів та послуг тривалого і короткострокового користування; в) трансфертні платежі і податки; г) витрати домогосподарств на купівлю товарів і послуг та особисті податки.
а) доходи від власності; б) доходи від здачі в оренду житла; в)трансфертні виплати; г) заробітна плата, доходи від власності, рентні платежі, трансферні виплати.
а) природні ресурси та культурні цінності; б) природні та людські ресурси; в) засоби виробництва, накопичене майно, природні ресурси, матеріальні та культурні цінності; г)створені й накопичені культурні цінності. 8. Сума обсягів споживання та накопичення в дорівнює: а) обсягу доходу; б) більше доходу в умовах економічного зростання; в) завжди менше доходу. 9. Схильність до споживання – це: а) величина споживання по відношенню до величини заощаджень; б) величина споживання по відношенню до приросту доходу; в) частка споживання в обсягу всього доходу; г) приріст споживання по відношенню до доходу.
а) не змінюється; б) дорівнює 1; в) більше 1; г) всі відповіді неправильні.
а) збільшення розмірів допомоги з безробіття; б) розвиток програм з професійної підготовки та перепідготовки; в)зниження рівня мінімальної заробітної плати; г) поширення інформації про вакантні робочі місця.
а) чисельність населення; б) самостійне населення; в) зайняте населення; г) економічно активне населення.
а) 4%; б) 5%; в) 6%; г) 7%.
а) реєструють безробітних; б) реєструють робочі вакансії; в)створюють робочі місця через нові інвестиції; г) займаються перепідготовкою та працевлаштуванням безробітних; д)розраховують мінімальну заробітну плату.
а) потрібен час, щоб підібрати всім бажаючим робочі місця; б)негуманно змушувати працювати старих людей; в) закон про мінімальну заробітну плату обмежує зайнятість; г) деякі безробітні не хочуть працювати на тих роботах, які вони вважають неприйнятними.
а) жорсткої конкуренції на ринку; б) меншої інтенсивності праці; в)більшої економічної взаємозалежності; г)більш рівномірному розподілу доходів.
а) розподіл населення за різними соціальними групами; б)роль профспілок у підвищенні оплати праці; в) розподіл доходу між різними факторами виробництва; г) тенденції розвитку підприємництва.
а) регламентування рівня заробітної плати всіх найманих робочих; б) підтримку однакового рівня оплати праці в усіх секторах економіки; в) обмеження зростання особистих доходів; г) перерозподіл доходів через систему податків і соціальних трансфертів.
а) зайнятість при існуванні в економіці фрикційного та структурного безробіття; б) ситуацію, коли безробіття дорівнює нулю; в) існування лише циклічного безробіття; г)рівень безробіття, який має назву “природного”.
а) виплати уряду окремим особам; б) одна з форм заробітної плати; в) виплати, що не зароблені, але отримані; г)натуральні виплати
Тема 10. РОЗПОДІЛ І СПОЖИВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ДОХОДУ План лекції
Словник термінів Гранична схильність до споживання — величина додаткового споживання, що його спричиняє одна додаткова гривня доходу. Доходи — грошові кошти, що отримують домогосподарства, фізичні та юридичні особи за результатами господарської діяльності, використання власності чи у формі соціальних виплат, громадських внесків тощо. Доходи від власності — доходи, які отримують власники від продуктивного використання землі, капіталу, майна (орендна плата, відсоток, дивіденд). Доходи від індивідуальної трудової власності — доходи, які отримують громадяни від самостійної трудової діяльності (за надання послуг чи реалізацію товарів, що вироблені індивідуально). Заощадження — частина доходу, що не споживається. Національне заощадження — частина національного доходу, яка не використовується на споживання і характеризує обсяг чистого заощадження в суспільстві. Нормальні доходи — сума грошових доходів, отриманих протягом певного періоду, без урахування зміни цін. Норма національного чистого заощадження = (національне заощадження (у межах національного доходу)/ національний дохід) × 100. Податки — обов’язкові нормовані платежі, що вилучаються державою в бюджет за встановленими нею розмірами з фізичних та юридичних осіб. Податки непрямі — податки на товари та послуги, що встановлюються у вигляді надбавки до ціни або тарифу. Податкова декларація — заява платника податків про отримані доходи, як правило, за поточний рік. Прожитковий мінімум — розмір грошових коштів, що необхідний для підтримки життєдіяльності людини та відновлення її робочої сили. Суспільні фонди споживання — фонди, за допомогою яких використовується частина фонду життєвих засобів і забезпечується (повністю або частково) задоволення потреб в освіті, культурі, охороні здоров’я, утримання непрацездатних членів суспільства. Функція споживання — зв’язок між споживанням та доходами. Функція заощадження — зв’язок між розмірами заощадження та доходу.
Перелік питань до семінарського заняття (тема 9-10)
ЛІТЕРАТУРА: 1. с.366-396; с.397-421; 2. с. 280-309; с.302-314; 3. с. 346-357; с.353-358, 5. с. 285-297; с.268-284; 6. с. 320-332, с.539-556. ДОДАТКОВА: 4.с.48-139; 6.тема19,§3,тема20,21; 11.с.339-347; 13.т.І.книгаІI, гл.ІI; 14.т.ІІІ.книгаІV, гл.І; 16.тема10,13; 17.розд.22,23; 21.книгаІІ,гл.І.
Теми рефератів і доповідей 1) Функції розподільних відносин у процесі економічного відтворення. 2) Структура доходів населення в Україні та напрями її зміни. 3) Особливості перерозподілу національного доходу в Україні. 4)Необхідність формування сучасної системи соціального захисту в Україні
Завдання і методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи
Тестовий контроль засвоєння знань 1. Хто з відомих класиків політичної економії започаткував теорію розподілу продукту між класами: а) А. Сміт; б) Д. Рікардо; в) Ж.-Б. Сей; г) К. Маркс; д) Дж. Кларк? 2. Об’єктами розподільних відносин є: а) чинники виробництва; б) національний дохід; в) продукти виробництва; г) робоча сила; д) усі відповіді правильні. 3. Розподілу національного доходу передує: а) виробництво; б) розподіл чинників виробництва; в) розподіл грошей; г) розподіл власності. 4. Функціонально-факторний розподіл можливий за такими моделями розподілу національного доходу в сучасній ринковій економіці: а) двофакторною; б) трифакторною; в) чотирифакторною; г) п’ятифакторною. 5. Хто з названих економістів уперше розробив теорію розподілу, що ґрунтується на граничній продуктивності: а) Дж. Кларк; б) А. Маршалл; в) П. Самуельсон; г) Ж.-Б. Сей; д) К. Маркс? 6. Які з названих форм доходів є основними: а) заробітна плата, рента, відсоток, дивіденд, прибуток; б) заробітна плата, рента, відсоток; в) заробітна плата, рента, відсоток, субсидії; г) заробітна плата, рента, відсоток, трансферти? д) Усі відповіді правильні. 7. Які доходи, одержують домогосподарства від власності: а) відсоток; б) ренту; в) дивіденд; г) відсоток, ренту, дивіденд; д) відсоток, ренту, дивіденд, прибуток? 8. Які чинники обумовлюють нерівномірність первинного розподілу доходів: а) неоднакова продуктивність чинників виробництва; б) нерівномірний розподіл власності на чинники виробництва; в) наявність непрацездатних осіб працездатного віку; г) існування тіньової економіки? 9. Найважливішим компонентом національного доходу є: а) заощадження; б) амортизація; в) споживання; г) заощадження плюс споживання; д) усі відповіді правильні. 10. Яка з формул визначає норму національного чистого заощадження: а) ; б) ; в) національний дохід за мінусом споживання; г) ?
Тема 11. ЦИКЛІЧНОСТЬ РОЗВИТКУ. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ І ЙОГО ФАКТОРИ
План лекції
Словник термінів Депресія (застій) — фаза економічного циклу (може бути тривалою), протягом якої завершується формування умов для пожвавлення економічної діяльності. Економічна криза — різке зменшення обсягів виробництва, яке починається поступово зі звуження ділової активності. Економічне зростання — кількісне збільшення та якісне вдосконалення чинників виробництва, а також створених за відповідний період економічних благ (товарів, послуг). Економічний цикл (хвиля) — періодичне коливання економічної активності; період від початку однієї економічної кризи до наступної. Інвестиції — сукупність витрат, що реалізуються у формі довгострокових вкладень капіталу в різні галузі та сфери економіки. Інвестування — збільшення обсягу функціонуючого капіталу за рахунок нагромаджених засобів від прибутку та інших доходів. Моделі економічного зростання — схеми (концепції) аналізу місця і ролі відповідних чинників виробництва в економічному зростанні. Нагромадження капіталу — процес перетворення (метаморфоза) господарюючим суб’єктом частки отриманого доходу (прибутку) в капітал для подальшого розвитку своєї бізнесової справи. Норма нагромадження — виражена у відсотках частка виробничого нагромадження у національному доході. Рецессія (відступ) — стан економіки, коли обсяг основних макроекономічних показників (ВВП, ВНП, НД) стає меншим, що також свідчить про спад або зниження темпів її розвитку. Темпи економічного зростання — швидкість зростання чинників та макроекономічних показників результатів виробництва. Циклічність розвитку економіки — рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до іншої. Чинника економічного зростання — залучені до процесу виробництва ресурси як економічні, так і неекономічні.
ЛІТЕРАТУРА: 1. с.422-444; 2. с. 310-348; 3. с. 336-341, 358-359, 388-413, 452-459; 4. с. 192-220; 5. с. 288-290, 330-335; 6. с. 557-585. ДОДАТКОВА: 3.с.5-35; 6.тема 3,4; 8.гл.10; 11.с.199-207; 13.т.ІІ.книгаV.гл.ІV; 14.т.ІІІ.книгаІV, гл.І,VІ; 17.розд.5; 20.ч.ІІ.гл.14; 21.книгаІІ,гл.ІІІ.
Теми рефератів і доповідей 1) Діалектика взаємозв’язку між економічним зростанням і економічною кризою. 2) Значення теорії довгих хвиль соціально-економічної практики. 3) Проблеми формування оптимальної норми нагромадження в Україні.
Завдання і методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи 1) Обгрунтуйте суперечливість кризи як фази економічного циклу: визначте наслідки, які характеризують її руйнівний характер, і ті, що обумовлюють її конструктивну роль в економічному розвитку. 2) Дайте оцінку наступному положенню: “економічне зростання у вільному суспільстві тотожне нестабільному розвитку”. Видатний філософ Альфред Норт Уайтхед вважав, що “мистецтво прогресу полягає в тому, щоб зберегти порядок в змінах і зміни в порядку”. Що він мав на увазі? Поясніть. 3) Що означають інвестиції в людський капітал? Використайте це поняття для пояснення: а) диференціації заробітної плати; б) зростання реальної заробітної плати в розвинутих країнах. 4) Які Ваші міркування з приводу наступних тверджень: а) “технічний прогрес в майбутньому матиме значно більше значення для економічного зростання, ніж в минулому”; б)“нерівність доходів пов’язана з проблемами перерозподілу, а не економічного зростання”; в) “економічне зростання та забруднення навколишнього середовища ототожнювати неправомірно”. 5) Наскільки зменшиться реальний ВНП якщо номінальний ВНП збільшився на 6%, а рівень цін зріс на 10%? 6) Якщо обсяг реального ВНП збільшиться на 3%, а чисельність населення збільшиться на 1%, то реальний ВНП на душу населення збільшиться чи зменшиться? 7) Демографи прогнозують, що частка населення пенсійного віку в Україні зростатиме упродовж наступних 20 років. Як згідно з моделлю життєвого циклу такі демографічні зміни вплинуть на рівень національних заощаджень? 8) Припустімо, що Ви радник Президента України з економічних питань. Вас попросили підготувати низку пропозицій щодо підвищення продуктивності праці у вітчизняній економіці з метою підвищення темпів економічного зростання. Що Ви запропонуєте? Які перешкоди можуть виникнути при здійсненні Ваших заходів?
Тестовий контроль засвоєння знань
а) бум, підйом, пожвавлення і зростання; б) депресію, спад, падіння ділової активності; в) кризу, депресію, пожвавлення, піднесення.
а) 50 і більше років; б) 30 років; в) 10 років; г) 1 рік.
а) зростання безробіття; б) падіння безробіття; в) зайнятість не змінюється.
а) природнокліматичні умови; б) коливання обсягу інвестицій та зміни інвестиційного попиту; в) політичні рішення уряду.
а) реальний обсяг виробництва зростає; б) інвестиції скорочуються; в) сукупний попит зменшується.
а) скорочення кризового падіння виробництва; б) прискорення економічного зростання; в) стабілізацію темпів економічного розвитку.
а) для ринкової економіки; б) для планово-адміністративної економіки.
а) збільшення реального обсягу національного виробництва за певний період часу; б) збільшення реального виробництва на душу населення за певний період часу; в) всі відповіді правильні.
а) збільшення продуктивності праці; б) покращання організації виробництва; в) збільшення кількості зайнятих в процесі виробництва.
а) якісне удосконалення факторів виробництва, б) зменшення часу на виробництво одиниці продукції; в) збільшення енергоємності виробництва; г) використання досягнень НТП у виробництві.
а) матеріалоємність продукції; б)енергомісткість виробництва; в) фондовіддача; г) продуктивність праці.
а) все накопичене майно домогосподарств і заощадження населення; б) природне багатство і культурне надбання; в)частина доходу, що вкладена в цінні папери; г) частина доходу фірм і домогосподарств, що не витрачена в поточному періоді.
а) частина доходу, яка не витрачена в поточному періоді; б)вкладення капіталу в усі види виробничих і невиробничих ресурсів; в) купівля нерухомості; г) купівля товарів тривалого користування, золота, валюти.
а) валові інвестиції менші від чистих інвестицій; б) валові інвестиції більші за чисті інвестицій; в) валові інвестиції дорівнюють чистим інвестиціям.
а) відсутнє; б) незначне; в) прискорюється.
а) скорочення частки робочого часу в сукупному часі суспільства; б) скорочення частки вільного часу в сукупному часі суспільства; в) збільшення середньої тривалості відпусток.
Тема 12. РОЛЬ ДЕРЖАВИ В ЕКОНОМІЦІ. ГОСПОДАРСЬКИЙ МЕХАНІЗМ План лекції
Словник термінів Державний сектор — сукупність форм присутності та участі держави у виробництві, розподілі, обміні й споживанні. Економічні функції держави — форми економічної діяльності і політичних заходів держави, які так чи інакше впливають на фундаментальні економічні процеси суспільства. Економічні блага — засіб задоволення потреб, які є в обмеженій кількості. Економічні блага поділяються на матеріальні блага і послуги. Економічні функції — основні напрями економічної діяльності держави в суспільстві. Об’єкти державного регулювання економіки — сфери, галузі економіки, а також ситуації, явища та умови соціально-економічного життя країни, де виникли або можуть виникнути труднощі, проблеми, які не вирішуються автоматично або можуть бути вирішені у віддаленому майбутньому, тоді як їх вирішення конче потрібно для нормального функціонування економіки та підтримання соціальної стабільності. Основні економічні функції держави у розвинутих країнах: забезпечення правової бази та суспільної атмосфери, що сприяють ефективному функціонуванню ринкової системи; захист конкуренції; перерозподіл доходу та національного багатства; коригування розподілу ресурсів для зміни структури національного виробництва; стабілізація економіки, тобто стимулювання економічного розвитку; контроль за рівнем зайнятості та інфляції; виправлення вад ринкової системи. Ринковий механізм і ринкова конкуренція — конкуренція си- Суспільні блага — засоби (товари), що задовольняють суспільні потреби. Суспільні ресурси — чинники, необхідні для виробництва суспільних благ. Транснаціональні витрати — витрати у сфері обігу, пов’язані з передачею прав власності. Функція — зовнішній прояв властивостей якого-небудь об’єкта певної системи. Бюджетна система — сукупність усіх бюджетів країни в їх взаємодії. Господарський механізм — система основних форм, методів і важелів використання економічних законів, розв’язання суперечностей суспільного способу виробництва, реалізації власності, а також всебічного розвитку людини, формування її потреб, створення системи стимулів і узгодження економічних інтересів основних класів, соціальних груп. Державне регулювання економіки — комплекс форм і засобів централізованого впливу на розвиток економічних об’єктів, процесів для стабілізації економічної системи та її пристосування до умов, що змінюються, передусім до потреб та інтересів розвитку головної продуктивної сили — людини. Державний бюджет (з погляду суспільної форми) — відносини власності між державою, з одного боку, фізичними та юридичними особами — з іншого, з приводу вилучення (привласнення) в останніх частини необхідного та додаткового доходу й розподілу його відповідно до функцій держави. Державні витрати — відносини власності (привласнення) між державою та юридичними і фізичними особами в процесі розподілу і споживання частини національного доходу. Державні доходи — виражені у грошовій формі відносини власності (привласнення) між державою та юридичними і фізичними особами в процесі вилучення державою частини необхідного та додаткового продукту. Дефіцит бюджету — перевищення витрат державного бюджету над його доходами. Фінанси — система економічних відносин, які складаються між державою, підприємствами і громадянами щодо привласнення частини національного доходу через механізм оподаткування та його розподілу відповідно до виконуваних державою функцій. Фінансова система — сукупність різних видів фінансів (та виконуваних ними функцій) у їх взаємодії та взаємозв’язку.
Перелік питань до семінарського заняття (тема11-12)
Теми рефератів і доповідей 1) Основні недоліки ринкового саморегулювання та напрями їх подолання в економічній системі. 2) Методи та інструменти реалізації державної економічної політики. 3) Роздержавлення та еволюція економічних функцій держави. 4) Базисні та надбудовні елементи у структурі господарського механізму, їх роль та взаємодія. 5) Основні напрями формування господарського механізму в Україні. 6) Сутність і методи фінансової політики держави. 7) Роль державного бюджету в регулюванні суспільного відтворення. 8) Грошово-кредитна політика в перехідній економіці України.
Завдання і методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи
Тестовий контроль засвоєння знань
а) економічні відносини власності; б) відносини між капіталістом і найманим працівником; в) відносини спеціалізації, кооперування, комбінування, концентрації (техніко-економічні відносини); інформація; г) сучасні виробничі сили; д) організаційно-економічні відносини; е)система ринків.
а) пізнання економічних законів та обставин його дії; б)встановлення рівноваги на споживчому ринку; в) вирішення соціально-економічних протиріч; г) реалізація відносин власності; д) усесторонній розвиток здібностей людини; е)розвиток зовнішньої торгівлі; ж) збір податків.
а) класична теорія; б) неокласики; в) кейнсіанство.
а) побічні ефекти переливу ресурсів; б) можливість кризи; в)диференціація доходів в суспільстві; г) всі відповіді правильні.
а) законодавче забезпечення функціонування ринку; б)підтримка конкурентного середовища; в) встановлення цін на продукцію приватного сектору; г)антициклічне регулювання економіки.
а) класичного напряму; б) інституційно-соціального напряму; в) кейнсіанського напряму.
а) рівності доходів і витрат державного бюджету; б) повній зайнятості і стабільному рівні цін в економіці; в) рівності доходів і видатків у рекламному бізнесі.
а) лише на підприємства державного сектору; б) лише на домогосподарства; в) на всіх макроекономічних суб’єктів.
а) збільшення державних видатків, підвищення податків або одночасне застосування цих заходів; б) зменшення державних видатків і зниження податків; в) збільшення державних видатків, зниження податків або одночасне застосування цих заходів; г) зменшення державних видатків і підвищення податків.
а) рахунок доходів і видатків держави; б) всі джерела доходів держави; в) всі напрямки витрат держави.
а) перевищення доходів над видатками; б) збільшення витрат держави; в) перевищення витрат держави над доходами; г)зменшення податкових надходжень в бюджет.
а) цінні папери, що випускаються для створення приватного капіталу; б) цінний папір, що засвідчує права власності на державне майно; в) боргові зобов’язання уряду.
а) податок на спадщину; б) надходження від запозичення коштів на ринках капіталу; в) трансфертні платежі населенню; г) мито.
а) сплата державних боргів; б) доходи від державної власності; в) адміністративно-управлінські витрати; г) позики та допомога іншим державам.
а) збільшення податків і купівля державних цінних паперів на відкритому ринку; б) зниження податків і продаж державних цінних паперів на відкритому ринку; в) скорочення державних видатків і продаж державних цінних паперів на відкритому ринку; г) збільшення державних видатків і купівля державних облігацій на відкритих ринках.
а) поєднання капіталізму та соціалізму; б) поєднання плану та ринку, приватної та державної власності, багатоукладність економіки; в) країна, в якій проживають люди різних національностей.
а) регулює всі сфери життя; б) не втручається в економіку взагалі; в) встановлює “правила гри” на ринку; г) займається здійсненням різних форм національного планування.
а) первісну; б) консервативну; в) ліберальну; г) планово-адміністративну; д) соціал-реформістську.
Тема 13. РОЗВИТОК, ОБ’ЄКТИВНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ І СУТЬ СИСТЕМИ СУЧАСНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА
План лекції
Словник термінів Економічна інтеграція — широке міждержавне об’єднання, яке діє відповідно до спеціальних угод і має певну організаційну структуру (включаючи спільні керівні та інші установи). Інтернаціоналізація виробництва — економічна форма розвитку міжнародного поділу праці та міжнародного усуспільнення виробництва. Вона передбачає розвиток таких організаційно-економічних форм, які пов’язують виробництво одних країн зі споживанням його результатів в інших. Міжнародна кооперація — форма міжнародного поділу праці, яка полягає в розвитку міжнародних виробничих зв’язків, що виникають та існують між міжнародно спеціалізованими суб’єктами з метою поєднання взаємодоповнюючих процесів. Міжнародна спеціалізація — форма міжнародного поділу праці, за якої зосередження однорідного виробництва у світі відбувається на основі прогресуючої диференціації виробничих процесів між різними країнами та їх суб’єктами. Міжнародний поділ праці — процес відособлення різних видів трудової діяльності на міжнародному рівні, які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного, складаючи об’єктивну основу міжнародного обміну товарами, послугами та результатами інших видів діяльності. Світове господарство — сукупність національних господарств, які беруть участь у міжнародному поділі праці і пов’язані між собою системою міжнародних економічних відносин. Транснаціоналізація — формування внутрішньокорпоративних міжнародних ринків, що охоплюють переважну частину світових потоків товарів, послуг, капіталу і робочої сили. Транснаціональна корпорація — група підприємств, що функціонують у різних країнах, але контролюються штаб-квартирою, яка розташована в одній конкретній країні.
Теми рефератів і доповідей 1) Генезис та основні етапи розвитку світового господарства (основні теоретичні концепції). 2) Місце і роль ТНК у світовому господарстві. 3) Проблеми і перспективи участі України у світових інтеграційних процесах.
Завдання і методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи
Тестовий контроль засвоєння знань
а) Болгарія; б) Словенія; в) Словаччина; г) Греція; д) Грузія.
а) електроенергія; б) вугілля; в) чорні метали; г) продукти харчування; д) продукти хімічної промисловості.
а) Білорусь; б) Польша; в) США; г) Турція; д) Російська Федерація.
а) машинобудування і металообробка; б) будівництво; в)чорна металургія; г) транспорт; д) електроенергетика.
а) Польща; б) Литва; в) Молдова; г) Угорщина; д) Румунія.
а) комп’ютерна та оргтехніка; б) автомобілі; в) прокат чорних металів; г) природний газ; д) нафтопродукти.
а) Білорусь; б) Польща; в) США; г) Туреччина; д) Російська Федерація.
а) транспорт; б) внутрішня торгівля; в) харчова промисловість; г) хімічна промисловість; д) чорна металургія.
а) 0,1%; б) 0,2%; в) 0,5%; г) 0,8%; д) 1,0%.
а) країни з дуже низьким рівнем доходів; б) країни з низьким рівнем доходів; в) країни з доходами нижче середнього рівня; г) країни з доходами вище середнього рівня; д) країни з високим рівнем доходів.
а) до 500 млн. чоловік; б) до 1 млрд. чоловік; в) до 1,5 млрд.чоловік; г) до 2 млрд. чоловік; д) до 2,5 млрд. чоловік.
а) 10 разів; б) 20 разів; в) 30 разів; г) 40 разів; д) 50 разів.
а) універсалізація; б) транснаціоналізація; в) глобалізація; г)спеціалізація; д) корпоратизація.
а) спільні підприємства; б) національні корпорації; в) венчурні підприємства; г) транснаціональні корпорації; д) офшорні компанії.
а) міжнародна торгівля; б) міжнародний бізнес; в)міжнародний рух капіталу; г) міжнародна міграція робочої сили; д) міжнародна передача технологій.
а) після 1850-их років; б) після 1900-их років; в) після 1920-их років; г) після 1950-их років; д) після 1970-их років.
а) у 1850-т роки; б) у 1900-ті роки; в) у 1920-ті роки; г) у 1950-ті роки; д) у 1970-ті роки.
а) Бреттон-Вудська валютна система; б) Женевська валютна система; в) Генуезька валютна система; г) Ямайська валютна система; д) Сінгапуро-Гонконгська система.
а) Центральний національний банк США; б) найкрупніший комерційний банк США; в) благодійний фінансовий фонд; г)спеціалізована фінансова установа Європейського Союзу (ЄС); д) спеціалізована фінансова установа ООН.
а) жорсткий валютний контроль; б) режим плаваючого валютного курсу; в) режим фіксованого валютного курсу; г)керованого плавання валюти; д) прив’язки валютного курсу гривні до долара США.
а) державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції; б) державна політика захисту внутрішнього ринку від вітчизняної конкуренції; в) державна політика захисту зовнішнього ринку від вітчизняної конкуренції; г)державна політика захисту зовнішнього ринку від іноземної конкуренції; д) міжнародна політика захисту зовнішнього ринку від вітчизняної та іноземної конкуренції.
а) льодяникового періоду; б) великого потопу; в) першого великого суспільного поділу праці; г) другого суспільного поділу праці; д) третього суспільного поділу праці.
а) 1/2; б) 1/3; в) 1/4; г) 1/5; д) 1/8.
а) проблема старіння населення; б) проблема збереження миру; в) екологічна проблема; г) проблема освоєння світового океану; д) проблема забезпечення людства продовольством, сировиною та енергією.
а) Південна Корея; б) Північна Корея; в) Тайвань; г) Гонконг; д) Сінгапур.
а) країна з ринковою економікою; б) країна з плановою економікою; в) країна з перехідною економікою; г) країна зі змішаною економікою; д) країна з командно-адміністративною економікою.
Тема 14. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ
План лекції
Словник термінів . Валютний курс — ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни. Валютний паритет — співвідношення між валютами різних країн, що встановлюється законодавчо. Валютний ринок — система соціально-економічних та організаційних відносин купівлі-продажу різних іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах. Вільна торгівля — зовнішньоторговельна політика, що не обмежується жодними протекціоністськими бар’єрами. Експорт підприємницького капіталу — вкладання (інвестування) в промислові, сільськогосподарські, транспортні та інші підприємства за кордоном шляхом нового будівництва або купівлі існуючих підприємств, придбання частини їх акцій. Конвертованість валюти — здатність резидентів і нерезидентів вільно, без усіляких обмежень, обмінювати національну валюту на іноземну і використовувати іноземну валюту в угодах з реальними і фінансовими активами. Міжнародна валютна система — форма організації валютних відносин у межах світового господарства. Міжнародна торгівля — форма міжнародних економічних відносин, яка передбачає переміщення товарів і послуг за межі, що позначені державними кордонами. Міжнародна трудова міграція — форма міжнародних економічних відносин, яка полягає у переливанні трудових ресурсів з одних країн в інші і виражає процес перерозподілу трудових ресурсів між ланками світового господарства. Міжнародне науково-технічне співробітництво — форма міжнародних економічних відносин, що являє собою систему економічних зв’язків у сфері науки, техніки, виробництва. Міжнародний рух капіталу (міжнародна міграція капіталу) — переміщення капіталів між країнами в пошуках вигіднішої сфери їх використання. Міжнародні валютні відносини — форма міжнародних економічних відносин, пов’язаних з функціонуванням грошей як світових. Міжнародні економічні відносини — система економічних зв’язків з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання, що вийшли за межі національних господарств. Міжнародні фінансово-кредитні відносини — відносини, що виникають між суб’єктами світового господарства з приводу міжнародної міграції капіталів, тобто з приводу переміщень з одних країн в інші вартостей у товарній і/або грошовій формі з метою отримання їх власниками прибутків. Національна валютна система — форма організації валютних відносин країни, що визначається її валютним законодавством. Нетарифне обмеження — регулювання зовнішньої торгівлі за допомогою кількісних (квотування, ліцензування, «добровільне обмеження»), прихованих (державні закупівлі, технічні бар’єри) або фінансових (субсидії, кредитування, демпінг) інструментів. Платіжний баланс — статистичний звіт, в якому в систематизованому вигляді наводяться дані щодо зовнішньоекономічних операцій даної країни з іншими країнами світу за певний період часу. Позиковий капітал експортується у вигляді грошових кредитів уряду або підприємствам інших країн, вкладення грошей на банківські рахунки за кордон. Портфельні інвестиції — капіталовкладення в підприємства інших країн, які приносять інвесторові відповідний дохід, але не дають права контролю над підприємствами. Протекціонізм — політика обмеження імпорту, що проводиться з метою захисту національної економіки, стимулює розвиток вітчизняного виробництва. Прямі інвестиції — капіталовкладення в підприємства інших країн, які забезпечують інвесторові безпосередній контроль над ними і відповідний дохід. Світова ціна — інтернаціональна вартість товару, яка визначається головними продавцями і покупцями певного виду продукції та формується в процесі здійснення великих і результативних операцій з товаром у вільно конвертованій валюті на світовому ринку. Світовий ринок позикових капіталів — механізм акумуляції та перерозподілу світових фінансових ресурсів, котрий діє під впливом попиту на позиковий капітал та його пропонування з боку позичальників і кредиторів з різних країн. Світовий товарний ринок — частина світового ринку, система обмінних відносин якого побудована на організації купівлі-продажу продуктів матеріального виробництва. Тарифне обмеження — інструмент регулювання зовнішньої торгівлі за допомогою мит і тарифних квот. Глобалістика — самостійна галузь знань про найзагальніші, планетарні проблеми сучасного і майбутнього розвитку людської цивілізації. Глобальні проблеми — всезагальні проблеми, що відзначаються загальнопланетарним за своїми масштабами і значенням характером, пов’язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішені спільними діями всіх країн світу. Демілітаризація економіки — роззброєння і ліквідація оборонних галузей виробництва. Екологічно безпечне розширене відтворення світової економіки — нарощування обсягів виробництва, яке супроводжується прискореним розвитком технологій, що поступово поліпшують навколишнє середовище та якість життя людей на земній планеті. Екологія — характеризує взаємовідносини суспільства з природою, посилення людського впливу на навколишній світ. Збереження миру — це ліквідація озброєнь, демілітаризація економік усіх країн планети, повна ліквідація воєнних блоків та воєнних конфліктів як між країнами, так і в окремих країнах. Конверсія — зміна пропорцій розподілу фінансових, людських і матеріальних ресурсів між цивільною і військовою сферами, переключення в ході роззброєння військового виробництва й інших видів військової діяльності на мирні цілі. Нове політичне мислення — усвідомлення всіма народами планети важливості негайного вирішення глобальних проблем, включаючи розробку системи ефективних міжнародних процедур і механізмів, здатних забезпечити збереження і розвиток людської цивілізації в цілому. Цивільне виробництво — виробництво продукції для задоволення особистих потреб людей у предметах споживання і виробничих потреб.
Перелік питань до семінарського заняття (тема 13-14)
ЛІТЕРАТУРА: 1. с.504-523; 2. с. 457-496; 3. с. 532-589; 4. с. 350-392; 5. с. 462-497; 6. с. 611-660. ДОДАТКОВА: 6.тема 29-31; 11.с.362-393; 15.т.ІІ.книгаІІІ.гл.ХVІI,ХVІII,ХІХ,ХХ; 16.тема18,20; 17.розд.34-39.
Теми рефератів і доповідей 1) Основні складові та напрями державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. 2) Еволюція та сучасні форми світових фінансових центрів. 3) Передумови інтеграції України в міжнародний обмін трудовими ресурсами. 4) Сутність та головні етапи економічної глобалізації. 5) Основні напрями міжнародного економічного співробітництва в галузі екології. 6) Україна в контексті глобальних проблем видобутку та споживання природних ресурсів.
Завдання і методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи .
Тестовий контроль засвоєння знань
а) збільшує рівень безробіття в усьому світі; б) збільшує загальне світове виробництво товарів та послуг; в) знижує рівень життя в бідних країнах.
а) фізіократи; б) меркантилісти; в) маржиналісти; г)неокласики.
а) скорочення зайнятості в економіці; б) захисту галузей національної економіки; в) створенню внутрішніх монополій; г) розвитку імпортозаміщення.
а) теорія співвідношення факторів виробництва; б) теорія зниження витрат; в) теорія технологічного розриву; г) теорія “життєвого циклу”; д) всі відповіді правильні.
а) зменшення доходів населення; б) збільшення світового виробництва товарів та послуг; в) перевищення рівнем споживання в країнах їхніх виробничих можливостей.
а) до зниження внутрішньої ціни цього товару; б) до збільшення споживання цього товару; в) зниження виробництва цього товару всередині країни; г) до втрат бюджету; д) всі відповіді правильні.
а) торговий баланс; б) платіжний баланс; в) державний бюджет.
а) американський імпортер купує партію української олії; б)студент американського коледжу вирішив упродовж року навчатися в НАУ; в) Україна має дефіцит платіжного балансу в операціях із США; г) американська автомобільна фірма вирішила збудувати автомобільний завод в Україні; д) у широких колах склалася думка, що курс гривні впаде у недалекому майбутньому.
а) купівельна спроможність національної грошової одиниці; б)стан платіжного балансу; в) рівень процентної ставки; г)темпи інфляції; д) ступінь довіри до валюти на міжнародних ринках; е) всі відповіді правильні.
а) пряма котировка; б) непряма котировка; в) крос-курс.
а) золотого стандарту; б) фіксованих зв’язаних валютних курсів; в) плаваючих валютних курсів.
а) стимулювання збуту продукції; б) бажання отримати доступ до природних ресурсів; в) створення нових робочих місць в середині країни; г) отримання нових технологій; д) бажання використовувати дешеву робочу силу; е) отримання управлінського досвіду та більш кваліфікованої робочої сили.
а) вивіз позичкового капіталу; б) вивіз підприємницького капіталу у формі прямих інвестицій; в) вивіз підприємницького капіталу у форму портфельних інвестицій.
а) безробіттям в цій країні; б) бажанням використовувати більш дешеву та кваліфіковану робочу силу; в) бажанням знизити загальний рівень з/пл. в країні за рахунок більш дешевої робочої сили; г) отриманням додаткової продукції чи послуг, що створюються емігрантами; д) низьким рівнем народжуваності та нестачею власної робочої сили.
Методи контролю та розподіл балів
Важливим показником якості навчання є контроль знань студентів, основним завданням якого являється оцінка отриманих ними теоретичних знань та практичних навичок з даного курсу. Об’єктивна оцінка знань та вмінь стимулює самостійну роботу студента та є основою будь якої форми та методу навчання. Основними завданнями контролю знань студентів є оцінювання засвоєння ними теоретичних знань та практичних навичок з дисципліни “Політична економія”. При цьому контроль знань має стимулювати: - систематичну самостійну роботу над навчальним матеріалом, забезпечити закріплення та реалізацію набутих теоретичних знань при виконанні практичних завдань; - прищепити навички відповідального ставлення до своїх обов’язків, самостійного цілеспрямованого пошуку потрібної інформації, чіткої організації свого робочого дня та працівників свого підрозділу. Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється за результатами іспиту та семестрової атестації протягом поточного навчання. Об’єктом поточного контролю знань є: усне та письмове опитування на семінарських та практичних заняттях, проведення тестування, виконання самостійних та індивідуальних робіт. Підсумкова оцінка визначається арифметичним додаванням балів в межах 100-бальної шкали. Максимальна кількість балів, отримана студентом протягом поточного навчання становить 50 балів, на іспиті максимальна кількість балів – 50. Семестровий контроль (іспит) з дисципліни “ Політична економія” здійснюється за навчальним матеріалом, визначеним робочою навчальною програмою дисципліни у повному обсязі за семестр. Допуск до іспиту та оформлення результатів підсумкового контролю здійснюється з урахуванням модульних результатів за даними попередніх позицій (сума балів за модулі). До складання семестрового контролю (іспиту) допускаються студенти, які за підсумками поточного контролю набрали в сумі 20 бали. Якщо студент набрав менше 20 балів – він буде недопущений до іспиту, а також повинен буде відпрацювати індивідуально для отримання необхідного прохідного балу для складання іспиту. Семінарські та практичні заняття Семінарське заняття є однією з найважливіших та конструктивних форм навчального процесу. Завданням семінарських занять є закріплення і поглиблення знань, отриманих при вивченні лекційного курсу, а також організація систематичної роботи студентів із спеціальною літературою. Практичні заняття поєднують вивчення теоретичних питань з виконанням конкретних практичних завдань. Практичні завдання проводяться за окремими темами курсу та передбачають розв’язання задач та аналіз ситуацій. Семінарське та практичне заняття передбачають такі форми оцінювання знань студентів: - усне та письмове опитування студентів; - тестування; - перевірку задач та ситуацій; - захист індивідуальних робіт. Розроблені наступні критерії оцінки знань та вмінь студентів під час проведення семінарських та практичних занять:
Шкала оцінювання на семінарських та практичних заняттях при усному, письмовому опитуванні та тестуванні
Самостійна робота студента Самостійна робота є невід’ємною складовою навчальної роботи студента з будь-якої дисципліни. Видами самостійної роботи можуть бути: - поглиблене вивчення курсу; - підготовка до поточного та підсумкового контролю знань. Під час самостійної роботи з будь-якої дисципліни студент повинен користуватись конспектами лекцій, посібниками, науковими статтями, законодавчою та нормативною документацією, статистичними матеріалами тощо. Виконання самостійної роботи може бути у вигляді: - складання опорних конспектів за питаннями самостійної роботи; - опрацювання новітніх періодичних, наукових видань; - збір та аналітична оцінка статистичних даних; - підготовка до усного опитування. По завершенню вивчення кожного змістовного модулю студент подає опрацьовані самостійно питання (у формі тез, опорних конспектів, кросвордів, структурно-логічних схем) на перевірку та готується до усного опитування.
Шкала оцінки при виконанні самостійної роботи у вигляді складання опорних конспектів, тез доповідей, кросвордів
Поточний контроль у формі контрольних заходів Проведення поточних контрольних заходів є обов’язковими для студентів. Такі заходи дозволяють здійснити контроль знань студентів за певним змістовним модулем. Максимальна кількість балів за кожний контрольний захід – від 0 до 5 балів. Неявка студента на проміжний контроль за розкладом оцінюється як 0 балів. У випадку неявки студента на контрольний захід з поважних причин (хвороба, транспорт тощо), контрольну роботу виконують під час чергової консультації. Контрольні заходи по змістовним модулям проводяться у письмовому вигляді та може включати такі типи завдань: - теоретичне питання; - завдання понятійного апарату; - практичне завдання; - ситуаційне завдання; - тестове завдання. Семестровий контроль (екзамен) Екзамен проводиться у письмовій формі. Завдання іспиту можуть складатися з: - теоретичного питання; - питань понятійного апарату; - комплексного тестового завдання; Оцінювання екзаменаційної роботи здійснюється за 50 бальною шкалою. Розроблені наступні критерії оцінки знань студентів при виконанні екзаменаційного завдання у письмовій формі.
Критерії оцінки знань студентів при виконанні екзаменаційного завдання у письмовій формі
Шкала переводу балів в загальноприйняті оцінки для семестрового контролю (іспиту) за рейтинговою системою
Підсумкова оцінка з курсу Підсумкова оцінка виставляється на основі сумарної кількості балів, яку студент отримав на протязі поточного навчання та на екзамені. Шкала переводу балів в загально прийняту систему оцінювання для визначення підсумкової оцінки студента з курсу «Політична економія»
РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОЮ СИСТЕМОЮ
*Середній бал визначається за формулою: Середній бал = Сума балів / Кількість оцінок
За виконання курсової роботи
Шкала оцінювання: національна та ECTS
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Загальні положення. Важливою складовою глибокого засвоєння основних теоретичних засад і практичних проблем політекономії є самостійна робота студентів. Головне полягає не в механічному запам’ятовуванні певних положень курсу, а в умінні самостійно, логічно аргументувати свою відповідь. Для цього при вивченні матеріалу слід зіставляти різні наукові точки зору на певне явище, вчитися обмірковувати проблеми господарської практики, розуміти їх реальні причини та знаходити можливі шляхи вирішення. На цій основі необхідно навчитися аналізувати, робити узагальнення, виділяти головні та суттєві риси, обґрунтовувати практичні висновки. Основними етапами організації самостійної роботи є: 1. Пошук літератури з дисципліни в цілому та її окремих тем зокрема з використанням бібліографічного підбору літератури, який наведено після кожної теми. При цьому слід виділяти основний підручник і додаткову літературу для поглибленого вивчення теми. 2. З’ясування, якою мірою навчальна програма курсу відповідає змісту наявних у студента підручників і за необхідності підбір додаткових джерел інформації (монографії, брошури, статті тощо). 3. Ознайомлення з матеріалами лекції, літературними першоджерелами – їх детальне вивчення, конспектування, виділення головних положень, закономірностей тощо, запам’ятовування політекономічних категорій та законів. 4. Осмислення змісту окремих питань теми в контексті цілісної структури курсу, зв’язку теми з попереднім матеріалом. 5. Розгляд тестів і питань для самостійної перевірки знань по темі, що вивчається. Це допоможе краще засвоїти матеріал, який викликає певні труднощі. 6. Намагання опанувати (після вивчення окремих тем) матеріал певного розділу курсу в цілому. При цьому основну увагу слід зосередити на головних категоріях, законах, найскладніших аспектах розділу і розумінні загальної логіки курсу у контексті взаємозв’язку з вивченням інших дисциплін. Після вивчення курсу студенти зможуть зрозуміти сутність та причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ, закономірності виникнення та розвитку економічних систем, місце України серед основних форм соціально-економічних систем, зорієнтуватися в основних елементах і закономірностях функціонування ринкового механізму, ознайомитися з найважливішими особливостями попиту та пропозиції, вивчити теоретичні засади аналізу поведінки споживачів та фірм. Набутті знання є базою для вивчення інших економічних дисциплін – макро- та мікроекономіки, міжнародної економіки тощо. Студент повиненЗнати: ¨ категоріальний апарат політекономії, тлумачення економічних термінів та позначень, методи аналізу економічних процесів і виявлення законів їх розвитку; ¨ сутність і зміст політекономічних явищ і законів, загальні основи економічного життя суспільства; ¨ теоретичні передумови і закономірності виникнення та розвитку основних економічних явищ і процесів суспільного виробництва; ¨ механізм дії економічних законів і методи використання їх людьми у процесі господарської діяльності; ¨ суттєві риси основних соціально-економічних систем та напрямки їх еволюції. Вміти: ¨ логічно і аргументовано розкрити сутність і закономірності розвитку економічних категорій, явищ і процесів суспільного виробництва; ¨ пояснити особливості історичних етапів розвитку певних соціально-економічних систем та шляхи формування соціально орієнтовної економічної системи суспільства; ¨ використовувати набуті теоретичні знання для пояснення причин та наслідків реальних процесів, що відбуваються в економічному житті суспільства; ¨ розкрити зв’язок певної економічної проблеми з загальним станом економіки в цілому та окремих господарських процесів зокрема; ¨ приймати обґрунтовані рішення щодо вибору інструментів та методів впливу на економічну проблему в процесі господарської діяльності.
Модульний тестовий контроль
Тестові завдання до 1 модуля
Перші документи, що віддзеркалюють економічний порядок в Київській Русі, були представлені в: а) “домострої Сільвестора”; б) “Руській” правді”; в) літопису Нестора; г) рукописах В.О.Ключевського. Економічні проблеми можуть бути вирішені: а) за допомогою економічних моделей; б) відповідно до політичних міркувань; в) за допомогою економічних наук; г) враховуючи потреби та цінності кожної людини. Яка школа економічної теорії була історично першою: а) марксизм; б) меркантилізм; в) дрібнобуржуазна політекономія; г) кейнсіанство; д) класична політекономія; е) фізіократи. У чому полягає єдність законів природи та суспільства: а) мають об’єктивний характер; б) не залежать від діяльності людей; в) виявляються через економічну діяльність людей; г) мають історичний характер; д) вічні. Яке з визначень найбільш повно характеризує предмет політекономії: а) це наука про динаміку матеріальних та духовних потреб людини; б) це наука про мотиви людської поведінки; в) це наука про натуральне багатство; г) це наука про виробництво та критерії розподілу вироблених благ; д) це наука про найбільш загальні закони розвитку людського суспільства в умовах обмежених ресурсів; е) інше. Позитивна наука за висловом Дж.Кейнса, – “це сукупність системних знань, що відносяться до”: а) до того, що є; б) до того, що буде; в) до позитивних тенденцій в економічному розвитку; г) до оцінок та суджень різних людей. Вкажіть, яке з наступних тверджень відноситься до мікроекономіки, а яке – до макроекономіки: а) рівень безробіття в Україні в 2001 р. становив 11,8%; б) кондитерська фабрика “Світоч” створила в минулому році 100 нових робочих місць; в) сприятливі погодні умови в Україні цього року збільшили врожай зернових та викликали зниження цін на пшеницю; г) промислове виробництво в Україні в 2000 р. зросло на 12,4%; д) за період 1992-2000 рр. акціонерна компанія Укррічфлот суттєво зміцнила свої позиції на ринку морського бізнесу; е) за перше півріччя 2002 р. інфляція споживчих цін в Україні становила 0%. В якій послідовності, на вашу думку, треба розмісти вісім економічних цілей: а) економічне зростання; б) повна зайнятість; в) економічна ефективність; г) стабільні ціни; д) економічна свобода; е) справедливий розподіл доходів; ж) економічна забезпеченість непрацездатних; з) рівновага торговельного балансу. Обмеженість ресурсів означає, що: а) в суспільстві вони існують в недостатній кількості для виробництва необхідних товарів та послуг; б) за їх допомогою неможливе повне та одночасне задоволення всіх існуючих потреб; в) ресурсів вистачає лише на виробництво предметів споживання. Речовина природи є економічним благом, якщо: а) може бути спожита без процесу виробництва; б) процесу її споживання передує процес переробки, тобто вплив людини. Чи є синонімами поняття “виробничі ресурси” і “фактори процесу виробництва”? (так/ні). Які з нижче наведених факторів можна віднести до факторів виробництва: а) природні ресурси (земля, корисні копалини, водні ресурси); б) фізичні та розумові здібності людини, що витрачаються при виробництві товарів та послуг; в) обладнання, станки, машини, сировина; г) здатність людини приймати рішення, ризикувати; д) способи виробництва товарів і послуг (технологія); е) інформаційний фактор; ж) екологічний фактор; з) все попереднє. Взаємозамінність факторів виробництва обумовлена: а) специфікою потреб; б) обмеженістю ресурсів; в) ефективністю використання ресурсів; г) всі попередні відповіді неправильні. Власність – це: а) відношення людини до речі; б) сама річ; в) відношення людей з приводу привласнення речей. Визначте позитивні та негативні наслідки приватної власності: а) майнова диференціація власників; б) жорстка залежність добробуту власника від результатів виробничої діяльності; в) сприяння розвитку підприємницьких здібностей; г) посилення конкурентної боротьби. Якщо економічна влада централізована, основним економічним суб’єктом виступає держава, ринок не виконує функцію регулятора економіки, а в поведінці економічних суб’єктів загальний інтерес домінує над особистим, то це: а) ринкова економіка (чистий капіталізм); б) змішана економіка; в) традиційна економіка; г) командна економіка; д) всі відповіді неправильні. Яка з наступних потреб людини є потребою більш високого рівня: а) потреба в їжі; б) розвиток власної індивідуальності; в) потреба у самовиразі; г) потреба в безпеці. Натуральне господарство – це така форма організації економіки, за якої: а) продукти праці виробляються для обміну на ринку; б) існує відособленість товаровиробників; в) продукти виробляються для внутрішньогосподарського споживання; г) зв’язок між виробництвом та споживанням прямий, нічим не опосередкований; д) існує спеціалізація виробників на виробництві якогось одного продукту. Які риси характеризують товарне виробництво: а) суспільний поділ праці; б) універсалізація праці; в)продукти виробляються не для власного споживання, а на продаж; г)економічні зв’язки між виробництвом та споживанням опосередковані грошима; д) економічна відособленість виробників і розвинутий обмін; е) можливість самостійно визначати що, як і для кого виробляти. Товар – це: а) річ, що має споживчу вартість чи корисність; б) річ, що є результатом людської праці; в) річ, що має бути продана за іншу річ чи гроші; г) благо, що не є результатом праці, але корисне для людини. Назвіть економістів, які є прихильниками трудової теорії вартості: а) А.Сміт; б) К.Менгер; в) Е.Бем-Баверк; г) Д.Рікардо; д)К.Маркс; е) В.Візер; ж) Г.Госен. Чи тотожними є поняття корисність і вартість (так/ні)? Гранична корисність – це: а) властивість блага задовольнити ту чи іншу потребу людини; б) суб’єктивна оцінка блага людиною; в) сума корисностей частин блага; г) корисність, яку має остання одиниця блага, що споживається. Із збільшенням кількості блага, що мається в розпорядженні людини, загальна корисність цього блага: а) зменшується; б) збільшується; в) не змінюється. Визначте, який підхід до сутності грошей є об’єктивним: а) гроші – це результат домовленості між людьми; б) товар, що став загальним еквівалентом в результаті історичного розвитку обміну; в) винахід людини; г) соціальна умовність, результат обміну інших благ; д) все, що використовується як гроші. Якщо номінальна вартість грошей не зміниться, а ціни на товари та послуги зростуть в 2 рази, то купівельна спроможність грошей: а) зросте в 2 рази; б) зменшиться в 2 рази; в) зменшиться в 4 рази; г) не зміниться; д) збільшиться в 1,5 рази. Виключіть з наведених нижче помилкові твердження. Золотомонетний стандарт характеризували такі ознаки: а) у грошовому обігу обов’язково перебували золоті монети; б) кожна країна встановлювала золотий вміст своєї грошової одиниці; в) заборонялося ввозити та вивозити золото з країни; г)підтримувалося жорстке співвідношення між запасом золота в країні та внутрішньою кількістю грошей; д) валютний курс встановлювався на основі монетного паритету. Що з переліченого нижче не є функцією грошей: а) міра вартості; б) засіб обміну; в) засіб праці; г) валютний курс; д) засіб нагромадження. До якої концепції (натуралістичної, монетаристської, “людського капіталу”) можна віднести наступні визначення капіталу: а) це накопичений запас речей (А.Сміт); б) гроші, що приносять процент (І.Фрідмен); в) речі, що створюють передумови виробництва (А.Маршалл); г) у виробництві взаємодіють два фактори: засоби виробництва і знання, досвід, енергія людей (Т.Шульц, Дж.Мінер); д) все, що відіграє корисну роль у виробництві (Дьюі); е) виробниче обладнання фабрик, склади готової продукції та напівфабрикатів (П.Самуельсон). Первісне накопичення капіталу це процес: а) розорення дрібних товаровиробників і створення найманих робітників; б) вивільнення землі; в) перетворення засобів виробництва і грошей в капітал. Яка з перелічених властивостей товару робоча сила є його споживчою вартістю: а) здатність людини до праці; б) здатність до праці відчужуватися на строк через ринок у формі наймання; в)корисність робочої сили проявляється в її продуктивній силі, якості, культурному розвитку, сумі інших здібностей; г) вартість товару робоча сила виступає як вартість життєвих засобів, необхідних для нормального відтворення робочої сили індивіда та його родини; д) робоча сили людини здатна виробляти більшу вартість за її власну. Назвіть умови, за яких функціонує капітал: а) високорозвинуті товарне виробництво, обіг і ринок; б)наявність такої мотивації діяльності виробника як особисте збагачення за рахунок одержання прибутку; в) зосередження в частини господарюючих суб’єктів значної кількості засобів виробництва і грошових ресурсів; г) наявність людей праці, юридично вільних, але позбавлених засобів виробництва; е) всі відповіді правильні. Ринок – це: а) сукупність актів куплі-продажу; б) взаємодія попиту та пропозиції; в) взаємовідносини між покупцями та продавцями; г)економічна форма обміну, коли продукт має форму товару; д)система економічних відносин між людьми, що охоплює процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання; е) всі відповіді правильні. Чи тотожні поняття “обмін”, “обіг”, “ринок” (так/ні)? В процесі визначення що і для кого виробляти ринок (так/ні): а) завжди функціонує як гнучка саморегульована система; б)орієнтований на виробництво соціально-необхідних товарів; в)не може успішно функціонувати без регулювання з боку держави; г) гарантує всім учасникам рівні права на працю й дохід; д) забезпечує задоволення всіх потреб членів суспільства; е) орієнтується на задоволення платоспроможних потреб учасників ринку; ж) сприяє прискоренню НТП. Економічний попит на товар означає: а) бажання споживача купити певний товар; б) форма виразу потреб; в) порівняння вигод від купівлі товару з тими “жертвами”, які треба зробити для його купівлі; г) суб’єктивне бажання споживача, що підкріплюється його об’єктивними можливостями (платоспроможністю). Правильним чи помилковим є наступне твердження: “Крива попиту показує, що зниження ціни супроводжується зростанням величини попиту”? У разі підвищення цін на каву, чи підвищиться попит на чай, якщо вони є взаємозамінними товарами? (так/ні) Закон пропозиції за інших рівних умов встановлює: а) зворотній зв’язок між ціною та кількістю товару; б) прямий зв’язок між ціною та кількістю товару. Ринок товару знаходиться в стані рівноваги, якщо: а) обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції; б) на ринку не існує ні надлишку, ні дефіциту товару; в) за даної ціни бажання покупців купити даний товар співпадають з бажаннями продавців продати його. Якщо при зниженні ціни обсяги його купівлі значно збільшуються, то товар: а) є еластичним за ціною; б) нееластичний за ціною; в)еластичний за доходом; г) мова йде про перехресну еластичність. Якщо ціна на товар зросла на 1% і це призвело до скорочення попиту на нього на 1%, то попит: а) нееластичний; б) абсолютно еластичний; в) одиничної еластичності. Коефіцієнт еластичності попиту за доходом дорівнює: а) відношенню зміни обсягу попиту до зміни ціни; б)відношенню зміни доходу до зміни обсягу попиту; в)відношенню зміни загальної виручки до зміни ціни; г)відношенню зміни попиту до зміни доходу. Конкуренція – це: а) боротьба виробників за отримання найвищого прибутку; б)боротьба споживачів за право купувати за найнижчими цінами; в) економічне змагання за досягнення найкращих результатів; г)рушійна сила ринку; д) система норм та правил, що визначають поведінку економічних агентів; е) всі відповіді правильні. Конкуренція сприяє (так/ні): а) виробництву необхідних суспільству товарів, ефективному використанню ресурсів; б) екологічна ситуація в країні покращується саме в процесі конкурентної боротьби; в)створює умови для зниження витрат; г) перешкоджає появі багатих та бідних, оскільки означає рівні права для виробників та споживачів і виключає реалізацію окремих егоїстичних інтересів. Досконала конкуренція – це: а) коли в галузі діє велика кількість виробників, що випускають неоднакову продукцію; б) товари, що випускаються великою кількістю фірм, стандартні; в) існує лише один покупець даної продукції; г) відсутні вхідні бар’єри на ринок; д)інформація продавців та покупців про стан ринку значно обмежена. Розповсюдження інформації, що дискредитує товари конкурента, це елемент: а) досконалої конкуренції; б) недосконалої конкуренції; в)несумлінної конкуренції; г) нецінової конкуренції. Яку ринкову структуру найважче регулювати: а) монополістичну конкуренцію; б) двосторонню монополію; в) олігопсонію; г) чисту монополію; д) досконалу конкуренцію. Продаж однакової продукції різним покупцям за різними цінами це: а) науково-технічне суперництво; б) цінова дискримінація; в)нецінова дискримінація; г) промислово-виробнича конкуренція. Характерна риса монополії на відміну від конкурентної фірми: а) бажання максимізувати прибуток; б) бажання збільшувати обсяги виробництва і підвищувати ціну; в) намагання знижувати обсяг виробництва продукції і збільшувати ціну на неї; г)бажання найбільш повно задовольнити потреби споживачів у певному виді продукції. До цілей підприємця не відноситься: а) забезпечення життєдіяльності свого підприємства; б)створення додаткових робочих місць в суспільстві; в)збільшення обсягів виробництва; г) підвищення ефективності виробництва. Що не є характерною рисою малих підприємств в Україні: а) велика схильність до інвестування; б) велика матеріалоємність продукції; в) мала фондоозброєність; г)використання енергозберігаючих технологій. Зростання прибутків та масштабів виробництва є метою: а) всіх підприємств; б) тільки підприємств малого бізнесу; в)тільки великих підприємств; г) ні для яких підприємств. Активна рекламна діяльність найбільш важлива на: а) початку діяльності підприємства; б) етапі структурної перебудови підприємства; в) на етапі розширення виробництва; г) на початку продажу нового продукту; д) на всіх вище названих етапах. Фірма хоче взяти банківський кредит на будівництво нового підприємства. Кредитна ставка становить 18% річних, очікується норма прибутку 20%. За таких умов фірма: а) не буде будувати нове підприємство; б) буде будувати нове підприємство; в) незважаючи на збитки, вирішить будувати нове підприємство; г) інформації недостатньо для прийняття рішення. Для якої форми підприємницької діяльності вірним є положення, що майнова відповідальність поширюється як на капітал підприємства, так і на особисте майно підприємця: а) індивідуальне підприємництво; б) товариство; в) повне товариство; г) змішане товариство; д) акціонерне товариство. Яка мета фірми, що швидко зростає, є найбільш важливою: а) отримання прибутків; б) максимізація продаж; в)підвищення якості продукції; г) збільшення заробітної плати робітників; д) розширення ринків збуту. Розмежуйте внутрішні та зовнішні джерела формування підприємницького капіталу: а) продаж активів; б) амортизаційний фонд; в) отримання кредиту; г) прибуток; д) випуск акцій; е) випуск облігацій. Що включає поняття основного капіталу: а) станки, машини, обладнання; б) готова продукція, в)сировина, матеріали; г) будівлі; д) заробітна плата; е) земля; ж) цінні папери. Економічний прибуток відрізняється від бухгалтерського: а) на величину внутрішніх (неявних) витрат, що включають нормальний прибуток підприємця; б) альтернативну вартість залучених ресурсів; в) на величину відрахувань на розвиток підприємства; г) на величину збитків від стихійного лиха. Які витрати краще враховувати у господарській практиці – економічні чи бухгалтерські (собівартість)? Як кількісно співвідносяться поняття “витрати суспільства” (W) і “витрати підприємства” (К): а) W>К на величину вартості додаткового продукту; б) К=W; в) К>W на величину матеріальних витрат; г) К>W на величину амортизації. Категорії змінних та постійних витрат існують лише: а) в короткостроковому періоді; б) в довгостроковому періоді; в) для фірми монополіста; г) на ринку досконалої конкуренції. Що відноситься до постійних витрат: а) витрати на з/пл. керівництва, охорони, % за кредитами, амортизацію обладнання; б) витрати на з/пл. робочим, охорони, вартість сировини та обладнання; в) витрати на з/пл. робітників, амортизацію обладнання, рентні виплати; г)витрати на електроенергію, сировину, ренту, % по кредитам; е) витрати на рекламу, на купівлю палива, сплата % за випущеними облігаціями. Змінні витрати – це: а) витрати, що не залежать від обсягу виробництва; б) втрати, що змінюються в залежності від обсягу виробництва; в) явні та неявні витрати; г) альтеративні витрати виробництва. Які з наступних чинників збільшать змінні витрати фірми в короткостроковому періоді: а) збільшення % за банківські кредити; б) збільшення цін на сировину; в) збільшення орендної плати. Ефект масштабу виявляється в наступному: а) із зростанням обсягів виробництва продукції зростання витрат прискорюється; б) із зростанням обсягів виробництва зростання витрат уповільнюється; в) витрати на виробництво не залежать від обсягу виробництва; г) витрати на виробництво змінюються пропорційно обсягам виробництва. Неявні витрати – це: а) витрати бухгалтерські; б) економічні витрати; в) витрати втрачених можливостей; г) альтернативні витрати використання ресурсів, які є власністю фірми. Середні витрати – це: а) сума середніх постійних та середніх змінних витрат; б) сума змінних витрат на одиницю продукції; в) постійні витрати на одиницю продукції; г) валові витрати. Граничні витрати – це: а) витрати на виробництво кожної додаткової одиниці продукції; б) витрати в розрахунку на одиницю продукції; в)витрати на виробництво продукції, збільшення яких робить неможливим розширення виробництва; г) витрати, менше яких обсяг виробництва дорівнює 0. Граничний дохід – це: а) валовий дохід на одиницю продаж; б) валовий дохід на одиницю виробленої продукції; в) отриманий від реалізації одиниці продукції; г) зміна доходу в результаті зміни продаж на одиницю продукції; Валовий дохід – це: а) виручка від реалізації за вирахуванням бухгалтерських витрат; б) вартісний вираз всієї виробленої продукції; в) дохід отриманий від реалізації всієї продукції; г) виручка від реалізації за вирахуванням економічних витрат. Умовою максимізації прибутку для фірми є рівність: а) валового доходу та валових витрат; б) середнього доходу, середніх витрат та ціни; в) граничного доходу та граничних витрат; г) граничного доходу, граничних витрат і ціни. Для підвищення продуктивності праці на підприємстві доцільно: а) поглибити спеціалізацію та поділ праці; б) здійснити інвестиції у виробничі фонди; в) здійснити інвестиції в людський капітал; г) все разом. Визначте, що з нижче наведеного є критерієм мінімальної заробітної плати: а) вартість робочої сили некваліфікованого робітника; б)прожитковий мінімум; в) гранична продуктивність некваліфікованого робітника. Головним чинником високої заробітної плати в ринковій економіці є: а) законодавчо встановлений мінімум заробітної плати; б) дії уряду; в) висока продуктивність праці; г) соціальна відповідальність керівників підприємств. Потрібно протягом короткого періоду часу значно збільшити виробництво продукції. Яка форма винагороди буде в цьому випадку найбільш доцільною: а) почасова з/пл.; б) відрядна з/пл.; в) процент від прибутку; г)процент від реалізації. Крива попиту на працю показує: а) залежність між величиною з/пл. і розміром попиту на робочу силу; б) залежність між чисельністю економічно активного населення та вартістю граничного продукту; в)залежність між якістю праці і середньою кількістю годин, відпрацьованих робочим за рік. Відповідно до класичної теорії підвищення мінімальної заробітної плати веде до: а) підвищення рівня зайнятості; б) зниження попиту на робочу силу; в) зростанню доходів населення; г) зростанню безробіття. В якому випадку вільний час цінується вище: а) при низькій з/пл., коли переважає ефект доходу; б) при низькій з/пл., коли переважає ефект заміщення; в) при високій з/пл., коли переважає ефект доходу; г) при високій з/пл., коли діє ефект заміщення. Вищим органом управління акціонерного товариства є: а) рада директорів; б) збори уповноважених; в) загальні збори акціонерів; г) збори власників привілейованих акцій. Власник облігації це: а) співвласник компанії; б) кредитор, який отримує дивіденд; в) кредитор, що отримує фіксований процент. Які з нижче наведених благ мають абсолютну ліквідність: а) акції; б) нерухомість; в) облігації; г) гроші; д) товари першої необхідності. Яка форма організації підприємницької діяльності робить для фізичної особи ризик капіталу мінімальним: а) індивідуальне підприємництво; б) товариство; в) акціонерне товариство; г) державне підприємство. Номінальна вартість акції та її ринкова ціна – це: а) тотожні поняття; б) ринкова ціна акції завжди вища її номінальної вартості; в) номінальна ціна акції є незмінною величиною і встановлюється на момент її випуску, а ринкова ціна змінюється в залежності від ситуації на ринку, дивіденду, ставки процента. “Система участі” – це: а) участь робітників в управлінні акціонерним товариством; б)система контролю через купівлю контрольного пакету акцій іншої фірми з капіталом, що є набагато більшим власного; в)система демократичних виборів; г) програма приватизації підприємств. Контрольний пакет акцій в сучасному світі – це: а) 51%; б) 99%; в) 5%; г) 50%. Визначте позитивні й негативні риси поширення акціонерного капіталу: а) збільшення обсягів накопичення в економічній системі; б)демократизація управління підприємствами; в) посилення контролю за доходами населення; г) регулювання кількості грошей в економіці; д) можливість масових банкрутств; е)оптимізація міжгалузевого переливу ресурсів; ж) спекуляції на фондових ринках; з) акції стали інструментами хабарів; і)стимулювання НТП; к) концентрація економічної влади. Перші акціонерні товариства виникли у: а) ХІІ сторіччі; б) ХVІІ сторіччі; в) ХІХ сторіччі; г) ХХ сторіччі. Основні типи акціонерних товариств – це: а) відкриті; б) великі; в) закриті; г) корпорації; д)засновницькі. Дивіденди виплачують у формі стабільного фіксованого процента незалежно від поточного прибутку: а) на прості акції; б) на привілейовані акції; в) на акція на пред’явника; г) на іменні акції. Право щорічно обирати президента акціонерної компанії дають: а) прості акції; б) “одноголосні” акції; в) “багатоголосні” акції; г) “безголосні” акції. Економічний стимул купувати акції полягає: а) у бажанні отримати керівництво над компанією; б) у бажанні підвищити свій добробут; в) у мрії отримувати прибутки і не працювати; г) у потягу до колекціонування; д)внаслідок вищого рівня дивіденду порівняно з банківським прибутком. Середня кількість акціонерів у акціонерній компанії в США: а) 10 тис.; б) 30 тис.; в) 60 тис.; г) 100 тис. Акція дає право: а) на участь в управлінні акціонерним товариством; б) на отримання прибутку у вигляді дивіденду; в) право грати на біржі; г) на участь у розподілі майна у випадку ліквідації акціонерного товариства; д) стати почесним членом акціонерного товариства.
Чим паперові гроші відрізняються від кредитних: а) паперові гроші – це готівка, а кредитні гроші існують у вигляді записів на банківських рахунках; б) паперові гроші не можна вивозити за кордон країни; в) паперові гроші мають примусову купівельну спроможність, а кредитні гроші – це векселя емісійного банку; г) паперові гроші створені для оплати недорогих товарів, а кредитні використовують при оплаті предметів розкоші. В умовах інфляції найбільше страждають: а) домогосподарства; б) підприємці; в) особи, що отримують фіксовані доходи; г) особи, що взяли кредит. Ознаки кредиту: а) платність, строковість, поверненість; б) платність, ліквідність, безпека; в) ліквідність, строковість, адресність. Визначте сутність позичкового відсотку: а) це заробітна плата банківських працівників; б) ціна товарів, які купуються за позику; в) ціна грошей, що надаються в кредит. Банківський прибуток – це: а) різниця між ставками проценту за депозитами і кредитами; б) різниця між всіма доходами і витратами банку; в) процент за банківськими кредитами; г) процент за банківськими депозитами. Обмежувальна грошово-кредитна політика проводиться в умовах: а) стабільної ринкової кон’юнктури; б) з метою уповільнення інфляції; в) для стимулювання ділової активності. Маса грошей в економіці: а) прямо пропорційна обсягу номінального ВВП і швидкості обігу грошей; б) обернено-пропорційна швидкості обігу грошей і обсягу реального ВВП; в) прямо пропорційна величині ВВП і обернено пропорційна швидкості обігу грошей. Сеньйораж – це: а) прибуток від продажу землі; б) прибуток від карбування монет; в) прибуток від торгівлі антикваріатом; г) прибуток від торгівлі цінними паперами. До функцій Центрального банку не відноситься: а) касово-розрахункове обслуговування підприємств; б)забезпечення банківської системи необхідною ліквідністю; в) встановлення необхідного ступеня ліквідності банківської системи; г) встановлення ставки рефінансування. Якщо рівень інфляції знижується з 8 до 6% і жодних інших змін не відбувається, то відповідно до ефекту Фішера: а) номінальна і реальна ставка знизяться на 2%; б) ні номінальна, ні реальна процентна ставка не зміняться; в)номінальна процентна ставка знизиться на 2%, а реальна не зміниться; г) номінальна процентна ставка не зміниться, а реальна збільшиться на 2%. Якщо зростання споживчих цін не перевищує 5% на рік і співвідношення цін різних товарних груп відносно один одного не міняються, то – це: а) очікувана інфляція; б) гіперінфляція; в) придушена інфляція; г) галопуюча інфляція; д) збалансована інфляція; е)повзуча інфляція; ж) інфляція попиту. Якщо ціни на сировину та матеріали зростають, а обсяги виробництва та зайнятості знижуються, то це: а) інфляція попиту; б) інфляції немає; в) інфляція витрат виробництва. Прихильники якої теорії вважають, що повзуча інфляція стимулює виробництво: а) неокласичної; б) кейнсіанства; в) адаптивних очікувань; г)раціональних очікувань. Графічно зв’язок між рівнем безробіття і річним темпом зростання цін зображується кривою: а) кривою Лоренца; б) кривою Лаффера; в) кривою Філліпса; г) виробничою функцією.
Тестові завдання до 2 модуля Відмінність землі як фактора виробництва полягає в наступному: а) обмеженість пропозиції; б) вільно відтворюється; в) є продуктом людської праці. Яка економічна теорія вважає, що джерелом всіх доходів, у тому числі земельної ренти, є додатковий продукт: а) марксизм; б) неокласика; в) кейнсіанство. В якій економічній школі вперше аналізується відтворення та розподіл доходу в сільському господарстві: а) меркантилізм; б) фізіократи; в) марксизм; г) кейнсіанство; д) маржиналізм. Який вид ренти пов’язаний з різницею в природній якості землі: а) абсолютна рента; б) диференційна рента І; в) диференційна рента ІІ; д) всі види ренти. Назвіть причину існування абсолютної земельної ренти: а) приватна власність на землю; б) існування різних за якістю земель; в) нееластичність попиту на землю. Величина диференційної ренти дорівнює різниці: а) між ціною і витратами виробництва; б) між ціною і граничними витратами; в) між суспільною та індивідуальною цінами виробництва; г) між валовим і середнім прибутком. Хто привласнює диференційну ренту І: а) власник землі; б) орендар; в) держава; г) місцеві органи влади. Якщо попит на землю збільшиться, то величина ренти: а) збільшиться; б) зменшиться; в) не зміниться. Величина абсолютної земельної ренти – це різниця: а) між валовим доходом і валовими витратами; б) між валовим прибутком і змінними витратами; в) між валовим доходом і суспільною ціною виробництва. Від яких факторів залежить ціна землі: а) розміру ренти; б) ставки позичкового процента; в) попиту на землю; г) пропозиції землі; д) всіх вищеназваних факторів. Для підтримки стабільного рівня цін на сільськогосподарську продукцію держава здійснює наступні заходи: а) обмежує посівні землі; б) закуповує сільськогосподарську продукцію; в) стимулює експорт сільськогосподарської продукції; г) навчає фермерів. Фермерська проблема виникає через: а) нееластичний попит на с/г продукцію; б) прискорення економічного прогресу в с/г; в) велику конкуренцію на ринках с/г продуктів; г) відносну немобільність с/г ресурсів; д) все разом. Тенденція до зниження цін на сільськогосподарську продукцію обумовлюється: а) значним скороченням чисельності зайнятих у с/г виробництві у розвинених країнах світу; б) швидким зростанням продуктивності праці; в) екологічними проблемами. Аграрна реформа –це: а) пожвавлення досліджень в сфері селекції; б) пільги фермерам; в) процес трансформації відносин власності, зміна ціноутворення, оподаткування, заробітна плата тощо; г)збільшення посівних земель, зайнятих під кукурудзу. Аграрно-промисловий комплекс (АПК) включає: а) галузі та підприємства, що виробляють сільськогосподарську техніку, добрива, отрутохімікати тощо; б) спілка фермерів; в) транспорт і зв’язок; г) кредитні установи, страхові та аудиторські компанії; д) продовольчі магазини і супермаркети; е) міністерство сільського господарства. Валовий внутрішній продукт (ВВП) відрізняється від валового національного продукту (ВНП): а) на величину сальдо між доходами, що отримані резидентами даної країни за кордоном, і доходами, що отримані іноземними резидентами на території даної країни; б) ВНП включає в себе лише кінцеві товари і послуги, вироблені і реалізовані національними резидентами; в) ВВП – це сума всіх вироблених товарів та послуг на відміну від ВНП, що представляє собою суму всіх реалізованих товарів та послуг. Суспільний продукт в номінальному виразі вимірюється в: а) у світових цінах; б) в експортних цінах; в) у поточних ринкових цінах; г) у базових (незмінних цінах). Дефлятор ВНП розраховується як відношення: а) реального ВНП до номінального ВНП; б) номінального ВВП до номінального ВНП; в) номінального ВВП до реального ВВП; г) номінального ВНП до реального ВНП.
Як співвідносяться ВНП, розрахований за потоком доходів, і ВНП, розрахований за потоком витрат: а) ВНП за доходами дорівнює ВНП за витратами; б) ВНП за доходами більше ВНП за витратами в умовах економічного зростання; в) співвідношення між ВНП за доходами і ВНП за витратами залежить від темпів інфляції у відповідний період. Особисті витрати домогосподарств – це: а) витрати домогосподарств на купівлю товарів та послуг тривалого користування; б) витрати домогосподарств на купівлю товарів та послуг тривалого і короткострокового користування; в) трансфертні платежі і податки; г) витрати домогосподарств на купівлю товарів і послуг та особисті податки. Джерела особистих доходів: а) доходи від власності; б) доходи від здачі в оренду житла; в)трансфертні виплати; г) заробітна плата, доходи від власності, рентні платежі, трансферні виплати. Національне багатство – це: а) природні ресурси та культурні цінності; б) природні та людські ресурси; в) засоби виробництва, накопичене майно, природні ресурси, матеріальні та культурні цінності; г)створені й накопичені культурні цінності. Сума обсягів споживання та накопичення в дорівнює: а) обсягу доходу; б) більше доходу в умовах економічного зростання; в) завжди менше доходу. Схильність до споживання – це: а) величина споживання по відношенню до величини заощаджень; б) величина споживання по відношенню до приросту доходу; в) частка споживання в обсягу всього доходу; г) приріст споживання по відношенню до доходу. В умовах економічного зростання співвідношення між споживанням та заощадженням: а) не змінюється; б) дорівнює 1; в) більше 1; г) всі відповіді неправильні. Який з напрямів державної політики сприятиме зменшенню безробіття: а) збільшення розмірів допомоги з безробіття; б) розвиток програм з професійної підготовки та перепідготовки; в)зниження рівня мінімальної заробітної плати; г) поширення інформації про вакантні робочі місця. Який показник вимірює можливість участі населення в трудовій діяльності: а) чисельність населення; б) самостійне населення; в) зайняте населення; г) економічно активне населення. Який стандарт природного рівня безробіття в розвинутих країнах: а) 4%; б) 5%; в) 6%; г) 7%. Чим займаються біржі праці: а) реєструють безробітних; б) реєструють робочі вакансії; в)створюють робочі місця через нові інвестиції; г) займаються перепідготовкою та працевлаштуванням безробітних; д)розраховують мінімальну заробітну плату. Нульовий рівень безробіття неможливий і навіть небажаний в економічній системі, оскільки: а) потрібен час, щоб підібрати всім бажаючим робочі місця; б)негуманно змушувати працювати старих людей; в) закон про мінімальну заробітну плату обмежує зайнятість; г) деякі безробітні не хочуть працювати на тих роботах, які вони вважають неприйнятними. Спеціалізація праці веде до: а) жорсткої конкуренції на ринку; б) меншої інтенсивності праці; в)більшої економічної взаємозалежності; г)більш рівномірному розподілу доходів. Співвідношення частки з/пл. та прибутку в національному доході показує: а) розподіл населення за різними соціальними групами; б)роль профспілок у підвищенні оплати праці; в) розподіл доходу між різними факторами виробництва; г) тенденції розвитку підприємництва. Державна політика доходів в країнах з ринковою економікою націлена на: а) регламентування рівня заробітної плати всіх найманих робочих; б) підтримку однакового рівня оплати праці в усіх секторах економіки; в) обмеження зростання особистих доходів; г) перерозподіл доходів через систему податків і соціальних трансфертів. Повна зайнятість означає: а) зайнятість при існуванні в економіці фрикційного та структурного безробіття; б) ситуацію, коли безробіття дорівнює нулю; в) існування лише циклічного безробіття; г)рівень безробіття, який має назву “природного”. Трансферні виплати – це а) виплати уряду окремим особам; б) одна з форм заробітної плати; в) виплати, що не зароблені, але отримані; г)натуральні виплати. Фазами промислового циклу прийнято вважати: а) бум, підйом, пожвавлення і зростання; б) депресію, спад, падіння ділової активності; в) кризу, депресію, пожвавлення, піднесення. До середньострокових економічних циклів відносяться коливання економічної кон’юнктури з періодом : а) 50 і більше років; б) 30 років; в) 10 років; г) 1 рік. В період кризового падіння виробництва відбувається: а) зростання безробіття; б) падіння безробіття; в) зайнятість не змінюється. Внутрішнім чинником циклічного розвитку є: а) природнокліматичні умови; б) коливання обсягу інвестицій та зміни інвестиційного попиту; в) політичні рішення уряду. В період пожвавлення економіки: а) реальний обсяг виробництва зростає; б) інвестиції скорочуються; в) сукупний попит зменшується. Антициклічне регулювання економіки має за мету: а) скорочення кризового падіння виробництва; б) прискорення економічного зростання; в) стабілізацію темпів економічного розвитку. Циклічний характер економічного розвитку є характерним для: а) для ринкової економіки; б) для планово-адміністративної економіки. Економічне зростання вимірюється як: а) збільшення реального обсягу національного виробництва за певний період часу; б) збільшення реального виробництва на душу населення за певний період часу; в) всі відповіді правильні. До екстенсивних факторів економічного зростання відноситься: а) збільшення продуктивності праці; б) покращання організації виробництва; в) збільшення кількості зайнятих в процесі виробництва. До інтенсивних факторів економічного зростання відноситься: а) якісне удосконалення факторів виробництва, б) зменшення часу на виробництво одиниці продукції; в) збільшення енергоємності виробництва; г) використання досягнень НТП у виробництві. До показників економічної ефективності відноситься: а) матеріалоємність продукції; б)енергомісткість виробництва; в) фондовіддача; г) продуктивність праці. Заощадження – це: а) все накопичене майно домогосподарств і заощадження населення; б) природне багатство і культурне надбання; в)частина доходу, що вкладена в цінні папери; г) частина доходу фірм і домогосподарств, що не витрачена в поточному періоді. Інвестиції – це: а) частина доходу, яка не витрачена в поточному періоді; б)вкладення капіталу в усі види виробничих і невиробничих ресурсів; в) купівля нерухомості; г) купівля товарів тривалого користування, золота, валюти. Яке із вказаних співвідношень чистих та валових внутрішніх інвестицій свідчить про економічне зростання в економіці: а) валові інвестиції менші від чистих інвестицій; б) валові інвестиції більші за чисті інвестицій; в) валові інвестиції дорівнюють чистим інвестиціям. В умовах економічного зростання рівень безробіття: а) зменшується; б) збільшується; в) не змінюється. Ситуація стагнації економічної системи означає, що економічне зростання: а) відсутнє; б) незначне; в) прискорюється. Показником соціального та економічного прогресу в суспільстві є: а) скорочення частки робочого часу в сукупному часі суспільства; б) скорочення частки вільного часу в сукупному часі суспільства; в) збільшення середньої тривалості відпусток. До елементів господарського механізму відносяться: а) економічні відносини власності; б) відносини між капіталістом і найманим працівником; в) відносини спеціалізації, кооперування, комбінування, концентрації (техніко-економічні відносини); інформація; г) сучасні виробничі сили; д) організаційно-економічні відносини; е)система ринків. Призначення господарського механізму полягає у забезпеченні ефективної взаємодії всіх елементів економічної системи, відтак головні його функції – це: а) пізнання економічних законів та обставин його дії; б)встановлення рівноваги на споживчому ринку; в) вирішення соціально-економічних протиріч; г) реалізація відносин власності; д) усесторонній розвиток здібностей людини; е)розвиток зовнішньої торгівлі; ж) збір податків. На необхідності державного управління економікою акцент роблять: а) класична теорія; б) неокласики; в) кейнсіанство.
До недоліків ринку відноситься: а) побічні ефекти переливу ресурсів; б) можливість кризи; в)диференціація доходів в суспільстві; г) всі відповіді правильні. До функцій держави в ринковій економіці не відноситься: а) законодавче забезпечення функціонування ринку; б)підтримка конкурентного середовища; в) встановлення цін на продукцію приватного сектору; г)антициклічне регулювання економіки. Теза про “невидиму руку” ринку присутня в теоретичній концепції: а) класичного напряму; б) інституційно-соціального напряму; в) кейнсіанського напряму. Макроекономічна рівновага виявляється в: а) рівності доходів і витрат державного бюджету; б) повній зайнятості і стабільному рівні цін в економіці; в) рівності доходів і видатків у рекламному бізнесі. Державна фіскальна політика впливає: а) лише на підприємства державного сектору; б) лише на домогосподарства; в) на всіх макроекономічних суб’єктів. Проведення стимулюючої фіскальної політики передбачає: а) збільшення державних видатків, підвищення податків або одночасне застосування цих заходів; б) зменшення державних видатків і зниження податків; в) збільшення державних видатків, зниження податків або одночасне застосування цих заходів; г) зменшення державних видатків і підвищення податків. Державний бюджет – це: а) рахунок доходів і видатків держави; б) всі джерела доходів держави; в) всі напрямки витрат держави. Дефіцит держбюджету – це: а) перевищення доходів над видатками; б) збільшення витрат держави; в) перевищення витрат держави над доходами; г)зменшення податкових надходжень в бюджет. Державні облігації – це: а) цінні папери, що випускаються для створення приватного капіталу; б) цінний папір, що засвідчує права власності на державне майно; в) боргові зобов’язання уряду. Що не відноситься до статей доходу державного бюджету: а) податок на спадщину; б) надходження від запозичення коштів на ринках капіталу; в) трансфертні платежі населенню; г) мито. Яка зі статей не відноситься до видатків державного бюджету: а) сплата державних боргів; б) доходи від державної власності; в) адміністративно-управлінські витрати; г) позики та допомога іншим державам. В національній економіці в умовах повного використання всіх виробничих потужностей спостерігається висока інфляція. Дії держави по її скороченню: а) збільшення податків і купівля державних цінних паперів на відкритому ринку; б) зниження податків і продаж державних цінних паперів на відкритому ринку; в) скорочення державних видатків і продаж державних цінних паперів на відкритому ринку; г) збільшення державних видатків і купівля державних облігацій на відкритих ринках. Змішана економіка – це: а) поєднання капіталізму та соціалізму; б) поєднання плану та ринку, приватної та державної власності, багатоукладність економіки; в) країна, в якій проживають люди різних національностей. В змішаній економіці держава: а) регулює всі сфери життя; б) не втручається в економіку взагалі; в) встановлює “правила гри” на ринку; г) займається здійсненням різних форм національного планування. Серед моделей змішаної економіки виділяють наступні: а) первісну; б) консервативну; в) ліберальну; г) планово-адміністративну; д) соціал-реформістську. Яка держава має кордони з Україною: а) Болгарія; б) Словенія; в) Словаччина; г) Греція; д) Грузія. Що є основною статтею експорту з України: а) електроенергія; б) вугілля; в) чорні метали; г) продукти харчування; д) продукти хімічної промисловості. Назвіть державу, в яку спрямовано основну частку експорту з України: а) Білорусь; б) Польша; в) США; г) Турція; д) Російська Федерація. Назвіть галузь, в яку здійснено найбільшу кількість прямих інвестицій з галузей економіки України в економіку інших країн: а) машинобудування і металообробка; б) будівництво; в)чорна металургія; г) транспорт; д) електроенергетика. Яка держава не має кордонів з Україною: а) Польща; б) Литва; в) Молдова; г) Угорщина; д) Румунія. Що є основною статтею імпорту в Україну: а) комп’ютерна та оргтехніка; б) автомобілі; в) прокат чорних металів; г) природний газ; д) нафтопродукти. Назвіть державу, з якої спрямовано основну частку імпорту в Україну: а) Білорусь; б) Польща; в) США; г) Туреччина; д) Російська Федерація. В яку галузь економіки України здійснено найбільший обсяг прямих інвестицій: а) транспорт; б) внутрішня торгівля; в) харчова промисловість; г) хімічна промисловість; д) чорна металургія. Назвіть приблизну частку України у світовій економіці: а) 0,1%; б) 0,2%; в) 0,5%; г) 0,8%; д) 1,0%. До якої групи країн в міжнародній економіці за рівнем розвитку належить Україна: а) країни з дуже низьким рівнем доходів; б) країни з низьким рівнем доходів; в) країни з доходами нижче середнього рівня; г) країни з доходами вище середнього рівня; д) країни з високим рівнем доходів. Назвіть приблизну чисельність населення з високим рівнем доходів: а) до 500 млн. чоловік; б) до 1 млрд. чоловік; в) до 1,5 млрд.чоловік; г) до 2 млрд. чоловік; д) до 2,5 млрд. чоловік. Валовий внутрішній продукт (ВВП) на 1 особу населення в США більший, ніж в Україні приблизно у: а) 10 разів; б) 20 разів; в) 30 разів; г) 40 разів; д) 50 разів. Основною рисою сучасної світової економіки є: а) універсалізація; б) транснаціоналізація; в) глобалізація; г)спеціалізація; д) корпоратизація. Основною формою міжнародного бізнесу є: а) спільні підприємства; б) національні корпорації; в) венчурні підприємства; г) транснаціональні корпорації; д) офшорні компанії. Що не є формою міжнародних економічних відносин: а) міжнародна торгівля; б) міжнародний бізнес; в)міжнародний рух капіталу; г) міжнародна міграція робочої сили; д) міжнародна передача технологій. Коли долар США став основною світовою валютою: а) після 1850-их років; б) після 1900-их років; в) після 1920-их років; г) після 1950-их років; д) після 1970-их років. Коли англійський фунт стерлінгів перестав виконувати функцію основної світової валюти: а) у 1850-т роки; б) у 1900-ті роки; в) у 1920-ті роки; г) у 1950-ті роки; д) у 1970-ті роки. В основі сучасної валютної системи лежить так звана: а) Бреттон-Вудська валютна система; б) Женевська валютна система; в) Генуезька валютна система; г) Ямайська валютна система; д) Сінгапуро-Гонконгська система. МВФ – це: а) Центральний національний банк США; б) найкрупніший комерційний банк США; в) благодійний фінансовий фонд; г)спеціалізована фінансова установа Європейського Союзу (ЄС); д) спеціалізована фінансова установа ООН. В Україні застосовується така форма валютної політики: а) жорсткий валютний контроль; б) режим плаваючого валютного курсу; в) режим фіксованого валютного курсу; г)керованого плавання валюти; д) прив’язки валютного курсу гривні до долара США.
Протекціонізм – це: а) державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції; б) державна політика захисту внутрішнього ринку від вітчизняної конкуренції; в) державна політика захисту зовнішнього ринку від вітчизняної конкуренції; г)державна політика захисту зовнішнього ринку від іноземної конкуренції; д) міжнародна політика захисту зовнішнього ринку від вітчизняної та іноземної конкуренції. Регіональні ринки переросли в регіонально-світові після: а) льодяникового періоду; б) великого потопу; в) першого великого суспільного поділу праці; г) другого суспільного поділу праці; д) третього суспільного поділу праці. Частка експорту в валовому внутрішньому продукті (ВВП) України становить близько: а) 1/2; б) 1/3; в) 1/4; г) 1/5; д) 1/8. До глобальних проблем сучасності не відноситься: а) проблема старіння населення; б) проблема збереження миру; в) екологічна проблема; г) проблема освоєння світового океану; д) проблема забезпечення людства продовольством, сировиною та енергією. Вкажіть країну з командно-адміністративною економікою: а) Південна Корея; б) Північна Корея; в) Тайвань; г) Гонконг; д) Сінгапур. Україна – це: а) країна з ринковою економікою; б) країна з плановою економікою; в) країна з перехідною економікою; г) країна зі змішаною економікою; д) країна з командно-адміністративною економікою. Спеціалізація і міжнародний поділ праці, що супроводжується розвитком світової торгівлі: а) збільшує рівень безробіття в усьому світі; б) збільшує загальне світове виробництво товарів та послуг; в) знижує рівень життя в бідних країнах. Політику меркантилізму вперше рекомендували: а) фізіократи; б) меркантилісти; в) маржиналісти; г)неокласики. Прихильники протекціонізму вважають, що введення мит, квот, торгових перешкод веде до: а) скорочення зайнятості в економіці; б) захисту галузей національної економіки; в) створенню внутрішніх монополій; г) розвитку імпортозаміщення. До сучасних теорій зовнішньої торгівлі відносяться: а) теорія співвідношення факторів виробництва; б) теорія зниження витрат; в) теорія технологічного розриву; г) теорія “життєвого циклу”; д) всі відповіді правильні. Вільна торгівля, що базується на принципах порівняльних переваг, приводить до: а) зменшення доходів населення; б) збільшення світового виробництва товарів та послуг; в) перевищення рівнем споживання в країнах їхніх виробничих можливостей. Скасування мита на імпорт товару приведе: а) до зниження внутрішньої ціни цього товару; б) до збільшення споживання цього товару; в) зниження виробництва цього товару всередині країни; г) до втрат бюджету; д) всі відповіді правильні. Співвідношення між валютними надходженнями в країну і платежами, що країна здійснює за кордон за певний відрізок часу – це: а) торговий баланс; б) платіжний баланс; в) державний бюджет. Вкажіть, яка із зазначених нижче подій створюватиме попит і яка – пропозицію українських гривень на валютних ринках: а) американський імпортер купує партію української олії; б)студент американського коледжу вирішив упродовж року навчатися в НАУ; в) Україна має дефіцит платіжного балансу в операціях із США; г) американська автомобільна фірма вирішила збудувати автомобільний завод в Україні; д) у широких колах склалася думка, що курс гривні впаде у недалекому майбутньому. Фактори валютного курсу: а) купівельна спроможність національної грошової одиниці; б)стан платіжного балансу; в) рівень процентної ставки; г)темпи інфляції; д) ступінь довіри до валюти на міжнародних ринках; е) всі відповіді правильні. Якщо курс іноземної валюти виражається в національній валюті то це: а) пряма котировка; б) непряма котировка; в) крос-курс. Бреттон-вудська система – це система: а) золотого стандарту; б) фіксованих зв’язаних валютних курсів; в) плаваючих валютних курсів. Визначте чинники експорту капіталу: а) стимулювання збуту продукції; б) бажання отримати доступ до природних ресурсів; в) створення нових робочих місць в середині країни; г) отримання нових технологій; д) бажання використовувати дешеву робочу силу; е) отримання управлінського досвіду та більш кваліфікованої робочої сили. Повний контроль над іноземним підприємством, а також володіння контрольним пакетом акцій забезпечує: а) вивіз позичкового капіталу; б) вивіз підприємницького капіталу у формі прямих інвестицій; в) вивіз підприємницького капіталу у форму портфельних інвестицій. Використання іноземних робітників в даній країні обумовлено (так/ні): а) безробіттям в цій країні; б) бажанням використовувати більш дешеву та кваліфіковану робочу силу; в) бажанням знизити загальний рівень з/пл. в країні за рахунок більш дешевої робочої сили; г) отриманням додаткової продукції чи послуг, що створюються емігрантами; д) низьким рівнем народжуваності та нестачею власної робочої сили.
ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ
ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
1. Виконання контрольної роботи з курсу “Політекономія” є важливим етапом засвоєння дисципліни студентами заочної форми навчання. Метою контрольної роботи є засвоєння набутих в процесі навчання знань і вміння їх використовувати для викладання матеріалу по вказаних проблемах. Питання контрольних робіт сформовані згідно з навчальним планом і програмою по курсу “Політекономія”. Контрольна робота складається з чотирьох питань. Для написання контрольної роботи слід, передусім, ознайомитися з матеріалом по визначеній темі, викладеним в підручниках, навчальних посібниках, монографіях та інших наукових фахових виданнях. Обов’язковою вимогою до написання контрольної роботи є застосування при викладенні матеріалу динах статистичної звітності або будь-якої іншої інформації, яка характеризує сучасний стан розвитку процесів, що описуються. При посиланні на літературні джерела з використанням цитат, формул або іншої інформації, треба зазначити джерело цієї інформації. В кінці роботи наводиться загальний список використаної літератури, оформлений згідно зі стандартними вимогами. Робота має бути охайно оформлена: написана або чорнилами одного кольору розбірливим почерком, або надрукована на одній сторінці аркушу паперу стандартного формату. Усі сторінки мають бути пронумеровані і скріплені. На останній сторінці студент ставить дату закінчення роботи та власний підпис. 10.2. Особливості регламенту викладання та контролю знань для студентів заочної форми навчання Лекції для студентів-заочників проводиться за загально-академічними правилами відповідно до планів та графіків екзаменаційних сесій. Поряд із загальними вимогами щодо якості фахової підготовки студентів, однаковими для всіх форм навчання, специфіка викладання курсу для студентів-заочників обумовлює наступну організацію навчального процесу і кінцеву оцінку знань за складовими: 1) відвідування лекцій під час сесій – максимально 10 балів (конкретна величина розраховується за методикою, викладеною у пункті 6.2 для студентів денної форми навчання); 2) виконання контрольної роботи, що містить 4 питання (див.п.8, теоретичні питання та розрахункові завдання – по 10 балів за кожне (разом – 40 балів)); 3) залік як фінальний контроль, що складається письмово за графіком сесії. Залікове випробування містить 4 завдання в межах програмного матеріалу тем курсу (див.п.9). Тестові вправи з залікового завдання оцінюється по 2 бали за кожне, розрахункове – по 15 балів за кожне. Таким чином, загальна кінцева оцінка формується як сума: 1) відвідування – 10 2) контрольна робота – 30 3) екзамен – 60 РАЗОМ: - 100 ВАРІАНТ 1
ВАРІАНТ 2
ВАРІАНТ 3
ВАРІАНТ 4
ВАРІАНТ 5
ВАРІАНТ 6
ВАРІАНТ 7
ВАРІАНТ 8
ВАРІАНТ 9
ВАРІАНТ 10
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ
Список навчальної літератури
Обов’язкові джерела
Додаткові джерела
Джерела інформації з навчальної дисципліни в Інтернеті
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||