|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ПОЛІТОЛОГІЯ
ПОЛІТОЛОГІЯ« Назад
ПОЛІТОЛОГІЯ 26.08.2013 01:45
ВАРІАНТ 1. ПОЛІТИКА і наука про політику
План
Основні поняття: політика,політична наука, предмет політології, функції політології, методи політології, політична соціологія, політичні відносини, політичні явища, політична філософія, етнополітологія. Методичні рекомендації
Оскільки термін “політологія” походить від двох грецьких слів – politike і logos – і в конкретному розумінні означає вчення про політику або політичну науку, то розгляд першого питання слід розпочати зі з’ясуванням сутності політики як суспільного явища та причин її виникнення. Розкрийте етимологію та зміст терміна “політика”, акцентуючи увагу на тому, що політика є необхідним і специфічним видом людської діяльності, соціальним призначенням якої є досягнення загального блага через узгодження інтересів окремих індивідів і соціальних груп. Зверніть увагу на багатогранність і багатоаспектність політики і у зв’язку з цим на різноманітність визначень цього поняття. Усвідомте, що політика є і наукою, і мистецтвом. Наукою вона стала з того часу, коли людство пізнало тенденції політичного розвитку, методи, технології, заходи, за допомогою яких можливо цілеспрямовано впливати на політичне життя. Водночас політика є й мистецтвом, оскільки має справу з суб’єктивною стороною політичних процесів і передбачає використання досвіду, інтуїції тощо. Проаналізуйте, порівняйте і вивчіть найбільш поширені підходи до визначення політики. З’ясуйте, які чинники здійснюють вплив на політику та дайте характеристику суб’єктів політики за характером і місцем, яке вони посідають у суспільній структурі (соціальні, інституціональні, функціональні суб’єкти). Проаналізуйте основні функції політики, зосередившись на тих, без яких сучасні суспільства не можуть нормально розвиватись. Це функція забезпечення цілісності та стабільності суспільства, функція мобілізації і забезпечення ефективності суспільної діяльності, управлінська і регулятивна функція, функція політичної соціалізації, інноваційна функція. Зупиніться на взаємодії політики з іншими сферами суспільного життя, зокрема економікою, мораллю, правом. Розгляд другого питання розпочніть із визначення об’єкта, предмета та інструментарію політичної науки. Назвіть і охарактеризуйте об’єкт дослідження політології, розкрийте сутність найбільш поширених визначень її предмета. Покажіть, як змінювались його бачення і розуміння в процесі розвитку пізнання об’єктивної реальності світу політики, розкрийте тенденції, історію і напрями розвитку політології як науки. Розкрийте структуру політології та вкажіть найбільш важливі проблеми, що розробляються і вивчаються сучасною політичною наукою. Оскільки зміст будь-якої науки розкривається в її понятійному апараті, назвіть і охарактеризуйте основні поняття та категорії політології. Назвіть та проаналізуйте методи дослідження політичної науки. Оскільки теоретичне і політичне значення політології визначають її функції, то охарактеризуйте основні: теоретико-пізнавальну, прогностичну, прикладну, просвітницьку, функцію політичної соціалізації.
Література: 1[87-131]; 8[6-34]; 13[11-38]; 14[6-34]; 16[11-15, 34-45]; 18[9-19, 95-116]; 19[6-34]; 20[7-19]; 24 [8-32, 150-170].
ВАРІАНТ 2. ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ
План
Основні поняття: античний поліс, тиранія, демократія, монархія, олігархія, охлократія, політія, тимократія, природні права, громадянське суспільство, правова держава, народний суверенітет.
Методичні рекомендації Починаючи розгляд першого питання, слід мати на увазі по-перше, той надзвичайно великий обсяг політологічного матеріалу, який включає в себе історичні, філософські, правові, політичні, географічні та інші джерела суспільствознавчої науки; по-друге, що саме формування цих першоджерел було пов’язане з тією стадією розвитку різних суспільств, коли відбувається соціальна диференціація і зароджуються та виникають державні утворення. По-третє, глибоке вивчення історії політичних ідей того чи іншого народу показує їх істотні відмінності, оскільки історія народу є лише частиною загальносвітової цивілізації, у яку він робив і робить свій внесок на кожному конкретному етапі залежно від рівня розвитку економічних, політичних і духовних складових суспільства. З’ясуйте та проаналізуйте сутність історичних етапів започаткування і розвитку політичних ідей, зробіть порівняльну характеристику їх змісту: Стародавній світ. Міфологічно-релігійні уявлення про політику VIII-VI ст. до н.е. Конфуцій, Мо-Цзи, Будда, Заратустра. Ідея божественного походження держави, відносин, порядку. Політична думка античності. Ранній період – ІХ-VІ ст. до н.е. Гомер, Гесіод, Піфагор, Геракліт. Період становлення старогрецької державності, раціоналізація політичних уявлень про політику, формування філософського підходу до держави. Другий період – V-IV ст. до н.е. Демокріт, софісти, Сократ, Платон, Аристотель. Розквіт старогрецької філософської та політичної думки. Уявлення про політику як мистецтво керування державою. Введення понять: юридична особа, політична справедливість, рівність. Створення теорії ідеальної держави, ідеального правителя та ідеального громадянина. Зародження елементів наукового дослідження політики. Третій період – IV-II ст. до н.е. Зенон, Клеанфа, Епікур, стоїки, Полібій. Це період елінізму, початок занепаду старогрецької державності та підкорення грецьких полісів спочатку Македонією, а потім Римом. Нове трактування поняття держави, справедливості. Розгляньте і проаналізуйте політичні вчення Стародавнього Риму – І ст. до н.е. – І ст. н.е. Більш детально зупиніться на аналізі вчення про державу Цицерона і на індивідуалістичній етиці Сенеки. Визначте, що є спільним, а що відмінним у політичних теоріях Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Зупиніться на особливостях політичної думки Середньовіччя. Охарактеризуйте християнські доктрини А.Августина та Ф.Аквінського. У другому питанні слід розглянути політичні теорії епохи Відродження, Нового часу та Просвітництва. Слід відзначити, що на цьому етапі відбулось звільнення політичної науки від теології, відокремлення її від релігії та моралі, обґрунтування ідеї природного права та договірного походження держави. Проаналізуйте політичну концепцію Н. Макіавеллі, політико-філософські концепції природних прав людини (Г. Гроцій, Т. Гоббс, Дж. Локк), суспільного договору (Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо), розподілу влади (Дж. Локк, Ш. Монтеск’є), народного суверенітету (Ж.-Ж. Руссо), громадянського суспільства і правової держави (І. Кант, Г. Гегель). Розгляд третього питання розпочніть із характеристики однієї із найвпливовіших течій політичної думки новітньої історії – марксизму. Охарактеризуйте основні етапи розвитку політичної доктрини марксизму та її головні ідеї. Проаналізуйте причини кризи марксизму. Розкрийте політичну теорію М. Вебера як класика соціально-політичної думки ХХ ст. Аналізуючи сучасну західну політичну думку, слід звернути увагу на те, що політологія в західних країнах відіграє значну роль і як теоретична дисципліна, і як інструмент практичного впливу на соціальні процеси. Розкрийте основні напрямки досліджень провідних сучасних політологічних шкіл США, Франції, Великобританії, Німеччини.
Література: 13[38-66]; 14[40-66]; 16[16-26]; 17[244, 249-250, 292, 311, 320]; 18[20-62]; 19[34-71]; 20[21-77]; 24[33-89].
ВАРІАНТ 3. РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ
План
Основні поняття: демократизм, соціальний лібералізм, соціальний демократизм та демократичний соціалізм, націонал-комунізм, плюралізм, консерватизм.
Методичні рекомендації Розкриваючи перше питання, необхідно усвідомити, що суспільно-політична думка тісно пов’язана з буттям українського народу. Тому її характерною особливістю з давніх часів до сьогодення є ідеї свободи і справедливості, добра і правди. Вітчизняна політична думка бере свій початок з часів Київської Русі. Характеризуючи політичні ідеї мислителів Київської Русі, слід мати на увазі, що джерелом їх світорозуміння були такі праці, як «Повість временних літ» Нестора і Сильвестра, «Слово про закон і благодать» Іларіона, «Руська правда», «Остромирове Євангеліє», «Ізборник Святослава», «Посланіє» Клемента Смолятича, «Повчання» Володимира Мономаха, «Слово про Ігорів похід». Зверніть увагу на формування і становлення державної ідеології із введенням християнства Володимиром Великим. Розкрийте основні суспільно-політичні ідеї Київської Русі – походження і зміцнення державності, збереження єдності першої слов’янської держави, обстоювання її міжнародного авторитету, вирішення проблеми співвідношення світської і церковної влади, правове регулювання суспільних відносин, проблеми єдності та суверенності політичної державної влади тощо. Розглядаючи політичну думку в Україні в умовах наступу шляхетської Польщі, зверніться до творчості видатних гуманістів-полемістів Івана Вишенського, Христофора Філалета, Станіслава Оріховського, основними ідеями яких були: відстоювання права на існування українського народу; захист його мови, релігії, культури; вирішення проблем становлення та захисту державності української нації; необхідність рішучої боротьби проти спольщення та покатоличення. Охарактеризуйте внесок у вітчизняну політико-правову думку діячів центрів національної свідомості XVI- ХVIІ ст. – Острозької академії та Києво-Могилянської академії – І. Борецького, М. Смотрицького, З. Копистенскього, П. Могили, Г. Сковороди. Акцентуйте увагу на розвитку ідей державності в козацько-гетьманську добу. Розкрийте основні ідеї державно-політичного устрою Конституції П. Орлика та її значення як юридичного втілення демократичної моделі незалежної української держави. Виклад другого питання слід розпочати характеристикою ідей представників Кирило-Мефодіївського товариства (ідея слов’янської республіканської федерації М.Костомарова, П.Куліша, В.Білозерського; ідеал свободи, рівності і братерства слов’янських народів Т.Шевченка). Демократичні традиції Кирило-Мефодіївського товариства були продовжені і розвинені громадівцями. Охарактеризуйте політичні погляди М. Драгоманова, В. Антоновича, С. Подолинського. Розглядаючи в третьому питанні політичні концепції українських мислителів кінця XIX – XX ст., розкрийте основні напрямки формування самостійницьких концепцій державної влади в Україні: теорія національного самовизначення за М. Грушевським; соціально-економічне обґрунтування ідеї відродження української держави Ю. Бачинським; історико-правове обґрунтування ідеї відродження української держави М. Міхновським; монархічно-гетьманська концепція В. Липинського; концепція інтегрального націоналізму Д. Донцова. Охарактеризуйте державотворчі ідеї представників національно-державницького напряму: проблеми української державності в працях С.Дністрянського, С.Рудницького, В.Старосольського; розгляд С.Томашівським та В.Кучабським монархічного устрою української держави; політичні погляди Ю.Липи, концепція націократії М.Сціборського. Розкрийте соціалістичні концепції розвитку української державності: В.Винниченка про національне відродження; М.Хвильового, О.Шумського, М.Скрипника про шляхи розвитку української держави. Література: 9[52-80]; 13[68-120]; 15[32-48]; 16[26-34]; 18[63-93]: 19[114-164]; 20[78-134]; 24[94-145].
ВАРІАНТ 4. ІДЕОЛОГІЧНІ ВИМІРИ ПОЛІТИКИ План
Основні поняття: ідея, ідеологія, ідеологічна доктрина, лібералізм, неолібералізм, соціальний лібералізм, консерватизм, соціал-демократизм, фашизм, комунізм.
Методичні рекомендаціїПолітика як практична діяльність із здобуття, використання та утримання влади завжди має ідеологічне обґрунтування. Тому виклад першого питання розпочніть із з’ясування поняття “ідеологія”. Розкрийте сутність ідеології та покажіть наявні підходи до розуміння ідеології як феномена суспільно-політичного життя. Дайте визначення політичної ідеології. Поясніть, як співвідносяться ідеології і групові інтереси. Доведіть, що політична ідеологія є однією з найвпливовіших форм політичної свідомості і найтісніше пов’язана з політичною культурою. Розкрийте сутність основних функцій політичної ідеології. Розгляд другого питання розпочніть із з’ясування сучасних різновидів ідеології, маючи на увазі, що відмінності між різними типами ідеологічного обґрунтування політики й самої політики стосуються організації економічної та інших сфер суспільного життя, місця і ролі держави в суспільстві, взаємодії особи, суспільства і держави, шляхів та засобів суспільних перетворень та досягнення політичних цілей тощо. Відповідно до таких відмінностей виокремлюють основні ідейно-політичні доктрини сучасності: лібералізм, консерватизм, соціал-демократизм, націоналізм. Проаналізуйте ліберальну ідеологію. Дайте визначення лібералізму і вкажіть на його джерела та теоретичні засади, розкрийте соціальне підґрунтя лібералізму. Охарактеризуйте історичні різновиди лібералізму: класичний лібералізм, неолібералізм, сучасний соціальний лібералізм. Дайте визначення консерватизму. Розкажіть про його виникнення та основні засади. Охарактеризуйте доктринальні різновиди сучасного консерватизму: неоконсерватизм, традиціоналізм, лібертаризм. Розкажіть про причини виникнення та сутність соціалістичної ідеології. Охарактеризуйте соціал-демократичну ідеологію. Розкрийте причини виникнення і сутність ідеології націоналізму. Охарактеризуйте доктринальні різновиди націоналізму: демократичний націоналізм, національний екстремізм, шовінізм. Розкрийте сутність ідейно-політичних доктрин фашизму та неофашизму. Виклад третього питання розпочніть з нагадування того, що політична ідеологія є певною сукупністю взаємопов’язаних ідей, цінностей, символів, призначених об’єднувати людей заради спільних політичних дій. Уточніть, що політичні ідеології поділяються на загальні, або всеохоплюючі чи тотальні, і на часткові, або ж партійні. До перших належать саме ті, які поділяються всією нацією, країною, державою і кожним її громадянином. До других належать ті, які віддзеркалюють особливості свідомості різних груп людей. Важливо усвідомити, що два типи ідеології в демократичних суспільствах є взаємодоповнювальними. Виходячи з цього, з’ясуйте, що таке національна ідеологія. Поясніть, що складає її основу, назвіть основні принципи формування національної ідеї. Дайте визначення терміна – національна ідея. Поясніть, що сьогодні складає українську національну ідею? У цьому питанні важливо також проаналізувати найважливіші обставини і чинники впливу на відображення політичних інтересів ціннісних орієнтацій громадян. Необхідно з’ясувати тенденції формування політичної свідомості, складнощі та суперечності політичних орієнтацій, зумовлених як історичними передумовами, так і сучасними трансформаційними процесами.
Література: 3[73-94]; 8[263-319]; 13[319-331]; 14[410-449]; 16[277-306]; 17[271, 307, 268-269, 617-618]; 18[413-435]; 20[434-464]; 22[9-24]; 24[540-566].
ВАРІАНТ 5. Політична влада і механізм Її функціонування в суспільстві
План
Основні поняття: влада, політична влада, державна влада, об’єкт влади, суб’єкт влади, ресурси влади, джерела влади, форми здійснення влади, легітимність влади, легальність влади, харизма.
Методичні рекомендації Виклад першого питання пропонуємо розпочати з аналізу сутності влади як суспільного відношення. Поясніть, як зароджувалась суспільна влада і чим зумовлене її формування. Дайте найуніверсальніше визначення влади та окресліть основні концепції природи влади: теологічну, реляціоністську, системну, біхевіористську, психологічну. Визначте й охарактеризуйте основні види суспільної влади: економічну, соціальну, духовно-інформаційну, сімейну. Дайте визначення і поясніть сутність політичної влади. Визначте і охарактеризуйте структуру політичної влади: суб’єкт, об’єкт, ресурси влади. Розкрийте головні властивості й особливості політичної влади: верховенство, публічність, моноцентричність, легальність, суверенітет, відповідальність, примусовість. Визначте функції політичної влади та з’ясуйте, як співвідносяться державна і політична влада. Під час розгляду другого питання важливо зрозуміти сутність основних форм і способів функціонування влади: панування, керівництва, управління, контролю. Усвідомте основні засоби і методи здійснення політичної влади, такі як: право, авторитет, традиції, маніпулювання, насильство, переконання і примус, співробітництво і суперництво, аргументація і демагогія, популізм, вказівки, інформація про рішення і наказ, заборона тощо. Слід зрозуміти, що процес здійснення влади в зазначених формах упорядковується й регулюється за допомогою спеціального механізму влади – системи організацій та норм їх влаштування й діяльності. Стосовно суспільства механізмом влади виступають державні органи, право, політична система в цілому. Основним принципом механізму функціонування всіх видів політичної влади є розподіл влади. Розглядаючи теорію розподілу влади, відзначте об’єктивну зумовленість поділу державної політичної влади в демократичному суспільстві, неможливість здійснення її лише єдиним владним суб’єктом. Зверніть увагу, що в Україні принцип розподілу влади закріплений у статті 6 Конституції, де відзначається, що державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу, судову. Поясніть значення системи противаг і стримувань. У чому ви вбачаєте призначення законодавчої, виконавчої та судової влад? З’ясуйте, що таке централізація і децентралізація влади. Слід також усвідомити, що базовими елементами існування і функціонування політичної влади є її легітимність. З’ясуйте сутність термінів “легальність” і “легітимність” політичної влади, визначте основні показники легітимності влади. Розкрийте основні мотиви підкорення владі та охарактеризуйте історично сформовані типи легітимного панування: традиційний, харизматичний, легальний (раціонально-правовий) за М. Вебером. Поясніть, що таке делегітимація або криза легітимності політичної влади та назвіть основні її ознаки. Вкажіть, які засоби використовує політична влада для підтримання своєї легітимності. Проаналізуйте співвідношення легітимності і ефективності політичної влади. Розкриваючи третє питання, слід мати на увазі, що питання про владу і владні відносини в сучасному українському суспільстві є актуальним як у теоретичному, так і практичному аспекті. Покажіть структуру, тип та форми політичної влади в Україні. Охарактеризуйте зміст і характер трансформаційних процесів, їх складність і суперечливість в Україні. На основі відповідних положень Конституції України розкрийте механізм здійснення політичної влади в Україні. Особливу увагу слід зосередити на причинах недостатнього рівня ефективності та легітимності влади і на необхідності, у зв’язку з цим, реформування політичної системи, поліпшення взаємодії між гілками влади.
Література: 7[9-122, 176-244]; 13[208-219]; 14[98-129]; 16[49-62]; 17[87-88, 503-504 ]; 18[117-130]; 24[172-196].
ВАРІАНТ 6. Політична система суспільства
План
Основні поняття: політична система, типи політичних систем, політична стабільність, артикуляція інтересів, агрегування інтересів, політична комунікація.
Методичні рекомендації Виклад першого питання розпочніть із того, що в сучасній політичній науці поняття “політична система” розроблено як категорію, яка охоплює всі головні сторони й елементи організованої в межах певного суспільства політичної діяльності та політичних відносин. Сутність системного аналізу політики, засновником якого був американський політолог Девід Істон, полягає в тому, що політичне життя суспільства уявляється як цілісна система з притаманними їй закономірностями і особливостями розвитку. Дайте визначення політичної системи, виходячи з того, що вона виступає реальним механізмом формування та функціонування влади в суспільстві. Назвіть і охарактеризуйте структурні елементи або підсистеми політичної системи суспільства: інституціональну, нормативно-регулятивну, інформаційно-комунікативну, духовно-ідеологічну. Розкрийте функції політичної системи, тобто основні напрями її діяльності, виходячи з того, що політична система покликана забезпечувати стабільність суспільства через збалансованість інтересів різних верств населення. Під час розгляду другого питання слід мати на увазі, що, оскільки кожна політична система має свої ознаки й характеристики, політологія виокремлює різні групи систем, типологізує їх. Залежно від критеріїв, які беруться за основу при розрізненні політичних систем, існують різні їх типології. Розкрийте типологію політичних систем Г. Алмонда, що виходить із критеріїв особливостей політичної культури і характеру взаємодії різних політичних інститутів: англо-американську, континентально-європейську, доіндустріальну або частково індустріальну, тоталітарну. Найбільш поширеною в політичній науці є типологія політичних систем, яка визначається способом їх організації і функціонування, тобто характером політичного режиму. За цим критерієм вирізняють три типи політичних систем: демократичну, авторитарну, тоталітарну. Дайте їх характеристику. Розкриваючи питання про політичну систему сучасної України, майте на увазі, що вона являє собою перехідну форму, для якої характерні здійснення демократичних перетворень, подолання спадщини тоталітаризму в усіх сферах суспільного життя. Використовуючи відповідні розділи Конституції, охарактеризуйте політичну систему України на сучасному етапі, обов’язково зупинившись на необхідності, сутності і проблемах її реформування.
Література: 1[166-173]; 6[7-36]; 8[111-134] ; 9[81-98]; 12[20-28]; 13[220-240]; 14[202-230]; 16[63-74]; 18[145-156]; 19[299-309]; 21[78-95]; 24[220-243]
ВАРІАНТ 7. Політичний режим як функціональна характеристика політичної системи суспільства
План
Основні поняття: політичний режим, диктатура, автократизм, авторитаризм, тоталітаризм, етатизм, абдикція.
Методичні рекомендаціїРозгляд першого питання розпочніть із визначення поняття політичного режиму та розкриття його сутності. Зауважте, що політичний режим є сукупністю засобів і методів здійснення державної влади, способом функціонування політичної системи. Будь-який політичний режим визначається, перш за все, застосовуваними процедурами та способами організації установ влади і врядування, стилем прийняття суспільно-політичних рішень, відносинами між державою та громадянами. Слід усвідомити, що політичний режим, на відміну від політичної системи, складається спонтанно, внаслідок заінтересованих зусиль багатьох учасників політичного процесу і тому формально не встановлюється конституціями чи іншими законодавчими актами. Політичний режим характеризує певний політичний клімат, існуючий у тій чи іншій країні в конкретний період її історичного розвитку. Відзначте, що поняття політичного режиму містить ряд критеріїв та назвіть їх. Необхідно мати на увазі, що у сучасній політичній науці існують різні підходи до класифікації політичних режимів. Кожний з них має свої позитивні та негативні боки. Однак більшість сучасних підходів так чи інакше враховують два чинники: ступінь розвитку політичної демократії і реальний політико-правовий статус особи. Зауважте, що найбільш поширеною є класифікація, згідно з якою всі режими поділяються на автократичні (авторитарні, тоталітарні) та демократичні. У другому питанні слід розглянути особливості недемократичних режимів – тоталітарних та авторитарних. Розпочати слід із пояснення терміна “тоталітаризм”, відзначивши, що це феномен ХХ ст. Назвіть головні особливості тоталітарних режимів та усвідомте, що характерними ознаками тоталітарного режиму є: визнання керівної ролі однієї партії в політичній сфері і здійснення її диктатури; панування офіційної ідеології в духовній сфері і примусове нав’язування її членам суспільства; здійснення загального контролю за поведінкою індивідів у соціальній сфері із застосуванням методів насильства і терору; загальний контроль за всіма засобами масової комунікації; централізоване керівництво і управління економікою; мілітаризація усіх сфер суспільного життя; активна несвобода особи. Проаналізуйте відмінності між двома різновидами тоталітарних режимів: фашистськими та комуністичними і наведіть приклади відповідних режимів. Розглядаючи сутність і ознаки тоталітарних режимів, визначте причини їх встановлення. Дайте визначення авторитарного режиму. Зазначте, що характерними ознаками авторитарного режиму є: політична влада в руках правлячого угруповання (правлячої партії); повноваження виконавчої влади перевершують повноваження законодавчої влади; політичні права і свободи громадян значною мірою обмежені; в країні можуть бути кілька партій, але вони не мають можливості впливати на прийняття політичних рішень; існує цензура над усіма засобами масової інформації; поліція, армія, спецслужби виконують функції не тільки забезпечення правопорядку, але й функції каральних органів держави; у суспільстві домінує офіційна ідеологія, але допускаються й інші ідейні течії, які лояльно ставляться до правлячого режиму; державний сектор жорстко регулюється державою. Режим зазвичай уживається з вільним приватним підприємництвом і ринковою економікою. Назвіть різновиди авторитарних режимів та наведіть приклади відповідних режимів. Зауважте, що авторитарний політичний режим займає проміжне місце між тоталітарним і демократичним та поясність чому. Зробіть порівняльний аналіз тоталітарного і авторитарного режимів. Розгляд третього питання слід розпочати з усвідомлення того, що трансформація, тобто перетворення політичних режимів може відбуватися як у напрямі переходу від тоталітаризму до демократії, так і зворотному напрямі. Демократія не дається раз і назавжди. Але провідною тенденцією світового політичного розвитку у другій половині ХХ ст., особливо в останні десятиліття, є перехід від тоталітаризму та авторитаризму до демократії. Наведіть приклади, що підтверджують цю тенденцію. Сучасна політична наука розглядає й аналізує закономірності трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасні демократії. Розкрийте сутність трьох форм найбільш імовірної мирної трансформації недемократичних режимів у демократичні Є.Вятра: реформи згори; швидкого розпаду; реформи, узгодженої між владою та опозицією. Усвідомте основні проблеми, що виникають під час переходу від тоталітаризму до демократії: стан економіки, радикалізація опозиції, багатонаціональний характер держави тощо. Проаналізуйте проблеми трансформації сучасного українського політичного режиму.
Література: 13[260-268]; 14[231-270]; 16[398-428,434-467]; 17[563-565]; 19[771-790]; 20[377-394].
ВАРІАНТ 8. Держава в політичній системі суспільства
План
Основні поняття: держава, суверенітет, форма правління, форма державного устрою, унітарна держава, федерація, конфедерація, республіка, монархія, президент, парламент, імпічмент.
Методичні рекомендації Виклад першого питання слід розпочати розкриттям сутності держави як політичної організації суспільства, оскільки саме через державу здійснюється політична влада, управління суспільством. Те, що держава виступає основним засобом здійснення політичної влади, надає їй статусу центрального інституту політичної системи суспільства. Оскільки існує декілька концепцій походження, природи і соціального призначення держави, то необхідно розкрити їх сутність. Охарактеризуйте основні концепції походження держави – теологічну, патріархальну, договірну, марксистську, насильницьку. Зауважте, що не існує єдиної і обов’язкової теорії походження держави та назвіть основні причини її виникнення, що визначає сучасна наука. Враховуючи, що сучасну державу характеризують три найважливіші складові елементи – територія, населення і суверенна (незалежна) влада, розкрийте їх сутність та дайте визначення держави. Оскільки держава виконує низку функцій, які відрізняють її від інших політичних інститутів, назвіть і охарактеризуйте ці функції (їх традиційно поділяють на внутрішні та зовнішні). Розгляд другого питання розпочніть із того, що держава являє собою особливу форму організації політичної влади, що має певний устрій. Спосіб організації і здійснення державної влади відображає поняття “форма держави”. Політична наука використовує три основні категорії, що розкривають форму держави: форма державного правління, форма державного устрою, політичний режим. Дайте визначення форми державного правління. Оскільки в сучасному світі існують дві основні форми правління – республіканська та монархічна, дайте визначення республіканської форми та охарактеризуйте її різновиди: президентську, парламентську та змішану республіки. Дайте визначення та розкрийте сутність різновидів монархічної форми правління – абсолютної та обмеженої (конституційної) монархії. Дайте визначення форми державного устрою. Основними формами державного устрою є унітарні держави, федеративні та конфедерації. Детально охарактеризуйте їх, зупинившись на ознаках кожної та причинах, які зумовлюють ту чи іншу форму державної організації. Для розкриття третього питання слід звернутись до Конституції (Основного Закону) України, де визначено основні засади суспільного і політичного устрою нашої держави. За конституційним визначенням, Україна є демократичною, соціальною, правовою державою. За формою державного правління Україна є республікою. Виходячи з Конституції, назвіть і охарактеризуйте різновид республіканської форми правління в Україні та поясніть, у чому полягає демократичний характер української держави. Визначте і охарактеризуйте форму державного устрою України, беручи до уваги те, що в сучасній світовій практиці найбільш поширеними є 4 форми: унітарна централізована держава; унітарна децентралізована держава; федеративна централізована держава, федеративна децентралізована держава. Якою, на Ваш погляд, є оптимальна форма державного правління та форма державного устрою для України? Завершіть виклад питання аналізом сутності і ролі місцевого самоврядування в системі державного устрою.
Література: 1[177-184], 8[96-110]; 13[241-259]; 14[299-318]; 16[369-392]; 18[158-206]; 19[310-323]; 20[260-265]; 24[246-291].
ВАРІАНТ 9. Демократія як форма організації політичної влади
План
Основні поняття: демократія, пряма, плебісцитарна та представницька форми демократії, народний суверенітет, плюралізм, теорії демократії.
Методичні рекомендаціїВиклад першого питання розпочніть із з’ясування того, що розуміється під демократією, які її витоки та історичні форми. Зверніть увагу, що в сучасній політичній науці термін “демократія” має кілька значень. Перше, основоположне – влада народу, “правління народу, обране народом і для народу”. Друге – форма устрою будь-якої організації (партійної, профспілкової, молодіжної), заснованої на рівноправній участі її членів в управлінні і прийнятті рішень за більшістю голосів. Третє – ідеал суспільного устрою, заснований на певній системі цінностей, певному світогляді (до складових цього ідеалу відносять свободу, рівність, справедливість, повагу прав людини, народний суверенітет тощо). Четверте – це соціальний і політичний рух, народовладдя, здійснення демократичних цінностей і ідеалів (сучасні демократичні рухи – це і соціал-демократичні, християнсько-демократичні, ліберальні, антивоєнні та ін.). Охарактеризуйте історичні форми демократії – пряму та представницьку, при цьому зверніть увагу на їх особливості та форми реалізації. Відтак запам’ятайте: пряма демократія передбачає безпосередню участь громадян у процесах підготовки, обговорення, прийняття і реалізації рішень; плебісцитарна демократія теж передбачає відкрите волевиявлення населення, однак пов’язана лише з певною фазою підготовки рішення; представницька демократія передбачає опосередковане включення громадян у процес прийняття рішень через їхніх представників, які вибираються ними в законодавчі чи виконавчі органи влади, або ж у посередницькі структури (партії, рухи тощо). Проаналізуйте відмінності античної та сучасної демократії. Висвітлення другого питання передбачає аналіз основних властивостей, політичних принципів і інститутів демократії. Розкрийте сутність таких політичних принципів демократії, як принцип народного суверенітету, представництва, виборності основних органів влади, громадянського консенсусу, правових норм взаємовідносин між індивідом, державою та суспільством, дотримання та охорони прав меншості, поділу державної влади, економічного, політичного та ідеологічного плюралізму тощо. Принципи демократії реалізуються через систему політичних і суспільних інститутів, таких, як інститути представницької і прямої демократії, установи законодавчої, виконавчої і судової влади, інститути права, політичні партії, громадсько-політичні об’єднання, засоби масової інформації, органи місцевого самоврядування. Політична демократія найбільш виразно представлена інститутом парламентаризму, який є комплексним інститутом державного устрою й управління, що базується на представницькій демократії. Охарактеризуйте сутність та функції інституту парламентаризму. Зауважте, що для здійснення демократії необхідні певні передумови: економічні, соціальні, культурні і зовнішньополітичні. Розкрийте ці передумови, які у своїй єдності забезпечують послідовну й стабільну демократизацію суспільства. Завершіть розгляд питання аналізом умов, у яких розгортаються процеси демократизації в Україні, використовуючи положення Конституції нашої держави. Розкриття третього питання передбачає характеристику двох основних типів розуміння демократії – колективістського (ідентитарного) та конкурентного, оскільки сучасні концепції демократії так чи інакше ґрунтуються на цих типах. Охарактеризуйте основні концепції конкурентного типу демократії: класичну ліберальну демократію, концепцію плюралістичної демократії, теорію елітарної демократії, репрезентативну і партиципальну теорії. Розкрийте основні положення колективістської (ідентитарної) теорії демократії, складовими якої є теорія демократії Ж.Ж.Руссо та теорія “соціалістичної демократії” (К.Маркс, Ф.Енгельс, В.І.Ленін).
Література: 8[176-188]; 13[264-268]; 14[251-270]; 16[398-429]; 17[138-140]; 18[131-143]; 19[267-298]; 21[142-164]; 24[395-408].
ВАРІАНТ 10. Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи
План
Основні поняття: політична партія, партійна система, опозиція, групи інтересів, групи тиску, лобі, артикулювання інтересів, агрегування інтересів.
Методичні рекомендації Розкриваючи перше питання, з’ясуйте, що зумовило виникнення партій, коли саме вони виникли. Прослідкуйте еволюцію становлення та розвитку політичних партій, звернувши особливу увагу на трактування цієї проблеми М.Вебера, Р.Міхельса, М.Дюверже. Проаналізуйте критерії класифікації політичних партій. На основі отриманих знань розкрийте сучасне тлумачення політичних партій, покажіть їх роль у політичному житті суспільства. Розкрийте основні функції політичних партій: внутрішні (формування партійного бюджету; вибори керівництва; залучення нових членів до організації та ін.), зовнішні (боротьба за засвоювання і використання політичної влади; забезпечення інституціаналізації політичної участі громадян; вибір і рекрутування політичних лідерів та еліт; політична соціалізація та ін.). Покажіть це на прикладі програми і статуту будь-якої впливової сучасної української політичної партії. Друге питання необхідно розпочати із з’ясування сутності партійної системи, яка залежить від політичного режиму кожної країни. Розкрийте типологію партійних систем за М.Дюверже та Дж.Сарторі, з’ясуйте їх переваги та недоліки. Прослідкуйте еволюцію сучасної української партійної системи від однопартійної до багатопартійної та дайте її характеристику. Розглядаючи третє питання, слід виходити з того, що на політичній арені, крім політичних партій, діють і інші політичні інститути, які відрізняються між собою цілями і методами діяльності, ресурсами впливу на владу та іншими характеристиками. Значна роль серед них належить групам інтересів. Найчастіше в політичній науці поняття «групи інтересів» використовується для позначення добровільних об’єднань людей у їх стосунки із владою і співвідноситься з поняттям «громадська організація». Дайте визначення поняття «групи інтересів» та вкажіть їх відмінності від політичних партій. Враховуючи, що поняття «групи інтересів» корелюється з такими однопорядковими з ним поняттями, як «групи тиску», «лобі», «громадські організації», «суспільні рухи», «латентні політичні сили», розкрийте зміст кожного з них. Визначте і розкрийте функції груп інтересів у політичній системі суспільства. Вкажіть, які впливові громадські організації і рухи діють в Україні.
Література: 1[191-201], 9[163-186]; 13[269-298]; 14[337-352]; 16[204-238]; 18[207-230]; 19[559-586]; 21[213-232]; 24[325-376].
ВАРІАНТ 11. Правова держава і громадянське суспільство
План
Основні поняття: держава, правова держава, громадянське суспільство, імпічмент, етатизм, соціальна держава, соціальний захист, соціальне страхування, соціальна етика.
Методичні рекомендаціїВиклад першого питання розпочніть із розгляду становлення концепції правової держави, оскільки ідея панування закону в житті народу, суспільства, держави має давні традиції. Ще Платон писав, що він бачить близьку загибель тієї держави, де закон не має сили і перебуває під владою. Розкрийте сутність та історію становлення концепції правової держави, виходячи з того, що в найбільш загальному вигляді її можна трактувати як державу, у якій панує закон, право. Назвіть основні ознаки та розкрийте принципи правової держави, зокрема, верховенство права; реальність прав і свобод громадян і взаємна відповідальність держави і громадянина; рівність закону для всіх і всіх перед законом; поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову; наявність ефективної системи захисту прав і свобод громадян; наявність форм контролю за дотриманням законів тощо. Розглядаючи друге питання, слід мати на увазі, що неодмінною умовою становлення сучасних демократичних держав було становлення і розгортання системи суспільних інститутів, які утворюють громадянське суспільство. Проаналізуйте становлення та розвиток концепції громадянського суспільства, враховуючи, що вона сформувалась у XVII-ХІХ ст. Слід підкреслити, що теорія громадянського суспільства ґрунтується на ідеї автономності та індивідуальної свободи громадян, їх здатності захищати свої інтереси і протистояти сваволі державної влади, обмеженні компетенції останньої політичною сферою. Визначте і охарактеризуйте структуру громадянського суспільства, враховуючи, що воно має таку саму структуру, як і суспільство в цілому. Її утворюють багатоманітні суспільні відносини – економічні, соціальні, політичні, соціокультурні, релігійні тощо та їх суб’єкти, за винятком держави. Вкажіть атрибути громадянського суспільства та визначте його функції. Проаналізуйте відносини і взаємовплив громадянського суспільства і держави, оскільки вони є визначальними у забезпеченні демократичного розвитку країни. Розглядаючи третє питання, слід мати на увазі, що процеси становлення в Україні правової держави і громадянського суспільства є багатоаспектними, динамічними і багатоманітними за конкретними виявами. На основі відповідних положень Конституції проаналізуйте найважливіші напрями становлення правової держави в Україні відповідно до основних її ознак: забезпечення верховенства права; гарантування прав і свобод людини; здійснення принципу поділу державної влади на правовому рівні та на рівні практичної діяльності. Спробуйте визначити основні проблеми становлення громадянського суспільства в Україні, оскільки саме нерозвиненість, неструктурованість громадянського суспільства становлять одну з головних загроз демократичному розвитку нашої держави.
Література: 6[37-96]; 8[195-206]; 11[3-138]; 13[253-256]; 14[319-330]; 16[375-382]; 19[324-334]; 20[277-285]; 21[85-112]; 24[292-323].
ВАРІАНТ 12. Політична еліта та політичне лідерство
План
Основні поняття: еліта, елітизм, елітаризм, політична еліта, правляча еліта, “відкриті та закриті політичні еліти”, контреліта, лідер, харизма, політичний імідж, неформальне лідерство, культ особи, номенклатура.
Методичні рекомендаціїРозгляд першого питання розпочніть з визначення понять «еліта» та «політична еліта». Розкрийте сутність основних підходів до пояснення феномена політичних еліт – ціннісного (В. Парето) та функціонального (Г. Моска, Р. Міхельс). Охарактеризуйте сучасні концепції політичних еліт та спробуйте визначити в них спільне та відмінне. Оскільки соціальне призначення політичної еліти проявляється передусім у функціях, які вона виконує в суспільстві, розкрийте зміст цих функцій. Ураховуючи те, що політична еліта не є соціально однорідним утворенням, проаналізуйте її типологію за такими ознаками, як місце в політичній системі; обсяг владних повноважень та зміст діяльності і функцій; спосіб формування. Охарактеризуйте дві основні системи відбору політичних еліт: антрепренерську (відриту) та систему гільдій (закриту). Проаналізуйте джерела формування і структуру сучасної політичної еліти в Україні. Розглядаючи друге питання цієї теми, слід відзначити, що політичний лідер – це особа, інтеграційні, новаторські, критично зорієнтовані здібності якої спрямовані на створення і реалізацію програми розв’язання соціальних проблем і завдань суспільного розвитку. Далі рекомендується проаналізувати концепції витоків політичного лідерства, основними з яких є концепція особистих якостей, ситуативна, послідовників або конституентів, психологічна. Розглядаючи функції політичного лідера, які характеризують його соціальну роль, зверніть увагу на такі: об’єднання громадян навколо спільних цілей і цінностей; знайдення і прийняття оптимальних політичних рішень; захист мас від беззаконня, бюрократії; підтримка порядку і законності; комунікація влади і мас; мобілізація мас на реалізацію політичних цілей; легітимація суспільно-політичного устрою. Розкрийте типологію політичного лідерства М. Вебера (традиційне, харизматичне, раціонально-легальне). З’ясуйте, які критерії застосовуються для більш детального аналізу проблем типології лідерства. Доцільно використати засвоєний матеріал для характеристики політичного лідерства в сучасній Україні. Підкресліть, що світовий досвід, сучасна політична практика, зокрема практика державотворення в суверенній Україні, свідчать, що якісні перетворення життя суспільства можливі лише за наявності зрілої політичної еліти та відданих спільній справі високопрофесійних лідерів.
Література: 9[240-260], 10[32-74]; 13[296-307]; 14[174-201]; 17[182-183, 309-311]; 16[146-159, 341-354];18[231-263]; 19[366-416]; 20[168-190]; 24[450-476].
ВАРІАНТ 13. виборчі системи і політичний процес
План
Основні поняття: виборча система, виборче право, політичні вибори, електорат, пропорційна виборча система, мажоритарна виборча система, змішана виборча система, референдум, абсентеїзм. Методичні рекомендаціїВиклад першого питання розпочніть із розкриття сутності виборів як основного засобу делегування влади в демократичному суспільстві. Проаналізуйте поняття виборчого права та розкрийте дію його принципів в сучасній українській державі. Оскільки висвітлення питання передбачає аналіз виборчих систем, розкрийте сутність цього поняття, маючи на увазі, що під виборчою системою розуміють сукупність передбачених законом правил, які забезпечують участь громадян у формуванні представницьких органів влади. Розглядаючи типологію виборчих систем, майте на увазі, що, хоча існує багато модифікацій виборчих систем, основними вважаються три: мажоритарна, пропорційна та змішана. Охарактеризуйте сутність мажоритарної виборчої системи, вкажіть її переваги та недоліки. Розкрийте сутність та вкажіть переваги і недоліки пропорційної виборчої системи. Відзначте, що змішана виборча система поєднує елементи мажоритарної і пропорційної системи: одна частина кандидатів обирається за мажоритарним принципом, а друга – за пропорційним. Розкриття другого питання вимагає розгляду взаємозв’язку і взаємодії між виборчими і партійними системами. Також обидві системи перебувають у тісному зв’язку з прийнятою в країні формою державного правління. Залежність між типами наявних у країні виборчої і партійної систем уперше дослідив відомий французький політолог Моріс Дюверже. Назвіть «три соціологічні закони» взаємодії виборчих і партійних систем М. Дюверже та проаналізуйте особливості зв’язку форми державного правління з певним типом виборчої системи. На підставі отриманих знань охарактеризуйте виборчу систему сучасної України, вкажіть її доцільність, переваги і недоліки.
Література: 1[212-232]; 8[162-172]; 14[272-290]; 17[70-71, 319, 545-546 ]; 18[253-366]; 19[477-510]; 21[322-345], 23[21-94], 24[343-358].
ВАРІАНТ 14. Проблема конфлікту в політичному процесі
План
Основні поняття: політичний конфлікт, консенсус, повстання, путч, суперечність, демонстрація, демарш, переворот, політична боротьба, міжнародний конфлікт, етнічний конфлікт.
Розгляд першого питання слід розпочати із з’ясування природи і сутності соціально-політичних конфліктів. Проаналізуйте найбільш відомі теоретичні концепції соціально-політичних конфліктів: “загальну теорію конфлікту” К.Боулдінга (США), “конфліктну модель суспільства” Р.Дарендорфа (Німеччина), “теорію принципових переговорів” Дж.Бертона, Р.Даля, Р.Фішера, У.Юрі (США), “міжнародного конфлікту, як особливого різновиду соціального конфлікту” А.Дейча, М.Хермана (США). Поняття політичного конфлікту означає боротьбу одних суб’єктів з іншими за вплив у системі політичних відносин, доступ до прийняття загальнозначущих рішень, розпорядження ресурсами, монополію своїх інтересів і визнання їх суспільно-необхідними, тобто за все те, що становить владу і політичне панування. Дайте визначення політичного конфлікту, а також назвіть суб’єкти і предмет політичних конфліктів. Розкрийте особливості політичних конфліктів. З’ясувавши сутність політичного конфлікту, необхідно проаналізувати причини його виникнення. Причини виникнення і ескалації політичних конфліктів можна поділити на два великі блоки: об’єктивні та суб’єктивні. Охарактеризуйте їх, пам’ятаючи, що суперечності між політичним суспільством як цілісною системою і нерівністю включених у неї індивідів і груп, що знаходять відображення в ієрархії політичних статусів – джерело й основа політичного конфлікту. Вузлова проблема теорії конфліктів – їх типологія. У політичній науці найпоширенішою є їх класифікація за джерелом виникнення – конфлікт інтересів, конфлікт цінностей, конфлікт ідентифікації. Розкрийте сутність цієї типології. Доцільно також розглянути типологію Кеннета Боулдінга – дійсні, випадкові, приховані і фальшиві. Згідно із сучасними поглядами, конфлікти виконують певні функції, зокрема сигнальну, інформаційну, диференційну, інтегрувальну, динамічну. Охарактеризуйте ці функції. Для характеристики конфліктів, що зачіпають державу як інститут політичної системи, у політології використовують поняття „політична криза”. Дайте визначення політичної кризи та охарактеризуйте внутрішньополітичні кризи – урядову, парламентську, конституційну. Під час розгляду другого питання охарактеризуйте стадії розвитку політичних конфліктів. Назвіть найоптимальніші шляхи дій щодо подолання конфлікту. Дайте визначення управління конфліктом. Проаналізуйте морально-правові, силові, примусово-переговорні, ідеалістичні, інтегративні підходи до вирішення конфліктної ситуації. Поясніть існуючі етапи управління конфліктним процесом: інституціоналізація, легітимізація, структурування конфліктуючих груп, послаблення конфлікту. Охарактеризувати найбільш поширені методи розв’язання політичних конфліктів: метод “уникнення” конфлікту (переміщення в іншу площину); метод конфронтації (жорсткі “революційні” рішення); метод пристосування (дії, акції, спрямовані на самостійне вироблення рішень щодо урегулювання конфлікту однією із сторін, але таких, які б задовольняли обидві сторони); метод відкладання (тимчасова поступка сильному опоненту); метод примирення сторін на основі зближення їх позицій через посередника; метод переговорів; метод альтернативного розв’язання конфліктів.
Література: 6[98-173]; 13[391-401]; 14[485-502]; 16[193-198]; 18[322-352]; 19[540-558].
ВАРІАНТ 15. Політичний маркетинг та політичний менеджмент
План
Основні поняття: маркетинг, політичний маркетинг, виборча інженерія, політичне рекламування, політичний менеджмент, менеджмент виборчої кампанії, менеджмент владної команди.
Методичні рекомендації Виклад першого питання розпочніть із визначення поняття „політичний маркетинг”, виходячи з того, що політична діяльність спрямована на завоювання та утримання контролю над специфічним ринком – ринком влади, а через нього – над політичною та іншими сферами суспільства. У рамках політичного маркетингу розробляються і використовуються виборчі технології, які дозволяють кандидатам отримати доступ до влади (розробка стратегії і тактики виборчої кампанії, створення іміджу кандидата, планування і прогнозування перебігу передвиборчої кампанії). На основі специфічних особливостей політичної діяльності виділяють функції політичного маркетингу. Назвіть і розкрийте ці функції. Зазначте, що типологія політичних об’єктів і суб’єктів дає змогу виокремити політичний маркетинг політичних, державних та інших інституцій, окремих організацій, а також ідей, програм, концепцій, доктрин тощо. Охарактеризуйте складові політичного маркетингу: дослідження політичного ринку через вивчення громадської думки; виборчу інженерію і політичне рекламування. Розкриваючи друге питання, зазначте, що менеджмент як теорія і практика управління застосовується і в політичній діяльності. Дайте визначення політичного менеджменту, зауваживши, що він передбачає безпосередній розгляд, ухвалення та втілення в життя політичних рішень. У політичній сфері виокремлюють менеджмент виборчої кампанії, менеджмент діяльності правлячої (або урядової) команди і менеджмент окремої політичної кампанії з рекламування певних цінностей, доктрин, програм тощо. Охарактеризуйте ці види політичного менеджменту.
Література: 1[298-344]; 2[8-92,154-198]; 10[67-140]; 13[465-497]; 17[324, 332-333].
ВАРІАНТ 16. політична Культура
План
Основні поняття: політична діяльність, політична поведінка, політична культура, політична залученість, політична свідомість, політична ідеологія, ціннісні орієнтації, політичні інтереси.
Методичні рекомендаціїРозгляд першого питання розпочніть із з’ясування сутності політичної культури, виходячи з того, що політична культура – порівняно нова категорія політичної науки, хоча зміст явища, яке вона позначає, був об’єктом аналізу видатних мислителів, починаючи з глибокої давнини. Термін „політична культура” вперше вжив німецький філософ-просвітник І.Г. Гердер наприкінці XVIII ст., а відповідне поняття в політичну науку ввели американські політологи Г. Алмонд і С. Верба. У 50-60 роках ХХ ст. вони розробили сучасну концепцію політичної культури, визначивши її як сукупність індивідуальних позицій і орієнтацій учасників політичної системи, суб’єктивну сферу, що лежить в основі політичних дій і надає їм певного значення. У сучасній політичній науці політична культура здебільшого визначається як сутність стійких форм політичної свідомості і поведінки, а також характеру і способів функціонування політичних інститутів у межах певної політичної системи. Зауважте, що, залежно від того, на якому соціальному рівні виявляється політична культура, виділяють політичну культуру суспільства, політичну культуру соціальної групи чи спільноти й політичну культуру особистості. У кожному випадку політична культура має складну багаторівневу структуру. Розкрийте структуру політичної культури, основними компонентами якої є політична свідомість і політична поведінка та визначте і охарактеризуйте функції, які виконує в суспільстві політична культура. Оскільки кожній суспільно-політичні системі відповідає певний тип політичної культури, у політології існує її типологія. Вона може здійснюватись за різними критеріями: історичними епохами, формами ставлення до політики, характером політичної діяльності та її суб’єктами, типами світогляду, регіонами тощо. Найвідомішою в сучасній політології є типологія політичних культур Г. Алмонда і С. Верби, яка ґрунтується на порівняльному аналізі різних політичних культур, що існують в окремих країнах. Охарактеризуйте типи політичної культури Г. Алмонда і С. Верби: патріархальну, підданську та активістську (культуру участі). Розкрийте основні риси громадянської політичної культури як культури змішаного типу. Польський політолог Єжи Вятр використав для типології політичної культури інший критерій – характер здійснення владних відносин у суспільстві. Основними він визначає три типи: авторитарну, тоталітарну і демократичну політичну культуру. Проаналізуйте цю типологію. Розгляд другого питання розпочніть з’ясуванням сутності політичної соціалізації, оскільки в результаті процесу соціалізації індивіди і групи долучаються до певної політичної культури. Змістом політичної соціалізації є залучення людини до норм і традицій певної політичної системи, формування навичок політичної участі, інформування про цілі і методи здійснюваної політики. Дайте визначення політичної соціалізації, назвіть її функції та типи (первинну і вторинну). Вкажіть і охарактеризуйте етапи та основні чинники здійснення політичної соціалізації. Під час розгляду третього питання дайте визначення політичної участі як діяльності громадян, що впливає на процес прийняття політичних рішень. Підкресліть, що така участь є невід’ємним елементом функціонування демократії. З’ясуйте, які форми політичної участі входять у практично-поведінковий елемент політичної культури. Дайте визначення практично-поведінковому елементу політичної культури. Охарактеризуйте сучасний стан культури політичної участі та проаналізуйте проблеми формування політичної культури в сучасній Україні. При цьому підкресліть, що для розвитку стабільного та ефективного демократичного правління необхідні не тільки політичні та управлінські структури, а й певний рівень політичної культури. Україна сьогодні здійснює перехід до демократії, і труднощі її становлення багато в чому зумовлені саме відсутністю політичної культури демократичного змісту.
Література: 3[5-46]; 8[334-365]; 13[308-315]; 14[362-387]; 16[254-272]; 18[399-413]; 19[511-540]; 21[364-375]; 24[487-500].
ВАРІАНТ 17. Україна в системі міжнародних відносин
План
Основні поняття: зовнішня політика, міжнародні відносини, міжнародна політика, суб’єкт міжнародних відносин, світовий політичний процес, міжнародна організація, міжнародна неурядова організація.
Методичні рекомендаціїВиклад першого питання розпочніть із з’ясування сутності понять: зовнішня політика, міжнародна політика, світовий політичний процес, міжнародні політичні відносини. Зовнішня політика – це комплекс дій, спрямованих на встановлення і підтримку стосунків з міжнародним співтовариством, захист власного національного інтересу та поширення свого впливу на інших суб’єктів міжнародних відносин. Міжнародна політика – це вся сукупність дій політичних суб’єктів у відносинах між державами. Під світовим політичним процесом розуміють сукупну діяльність народів, держав та їх інститутів, соціальних спільностей та їхніх організацій і рухів, які ставлять певні політичні цілі в царині міжнародного життя. Міжнародні відносини визначаються зазвичай, як система політичних, економічних, соціальних, культурних, правових та інших зв’язків між державами і народами. Розглядаючи сутність міжнародних відносин, зверніть увагу на їх особливості. Слід пам’ятати, що система міжнародних відносин має децентралізований характер; засобом розв’язання суперечностей в міжнародних відносинах є консенсус; у міжнародних відносинах більшу, ніж у внутрішніх, роль відіграє суб’єктивний чинник, особливо діяльність керівників держав і міжнародних організацій. Зауважте, що сучасні міжнародні відносини базуються на певних принципах, зокрема поваги до державного суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушність кордонів і територіальної цілісності держав, поваги прав людини і основних свобод, невтручання у внутрішні справи, співробітництва між державами та ін. Запам’ятайте, що з цих принципів випливають провідні ідеї зовнішньо-політичної діяльності сучасних держав: мирного співіснування, колективної безпеки, відповідальності агресора, самовизначення народів тощо. Основними елементами структури міжнародних політичних відносин є їх суб’єкти. У формально-правовому розумінні існують три групи суб’єктів міжнародних відносин: держава, міжнародні організації і міжнародні рухи. Дайте їх характеристику, звернувши особливу увагу на структуру та основні напрями діяльності ООН та НАТО. Розглядаючи друге питання, слід виходити з того, що місце України в системі міжнародних відносин визначається її геополітичним становищем, економічним потенціалом і зовнішньою політикою. Проаналізуйте можливі варіанти зовнішньополітичної стратегії України: орієнтація на інтеграцію в Європейський простір; орієнтація на інтеграцію в Європейські та Євроатлантичні структури (ЄС і НАТО); обрання самобутнього шляху розвитку, обмеження впливів Росії і країн Заходу на визначення політики України; балансування між Заходом і Росією, використання переваг співробітництва на європейському і західному просторах. За допомогою періодичних видань спробуйте визначити сутність національних інтересів, розкрити напрями і пріоритети зовнішньополітичної діяльності України.
Література: 1[271-277]; 9[342-364]; 13[416-444]; 16[551-576]; 18[545-577]; 19[668-693]; 21[380-387]; 24[514-529].
ВАРІАНТ 18. Глобальні проблеми сучасності та політичні шляхи їх вирішення
План
Основні поняття: глобальні проблеми сучасності, політична глобалістика, політична екологія, міжнародний порядок, екологізація свідомості людини.
Методичні рекомендаціїВиклад першого питання розпочніть з’ясуванням сутності понять „політична глобалістика” та „глобальні проблеми”. Слід відзначити, що сучасна глобалістика становить систему міждисциплінарних наукових знань про життєво значущі загальнолюдські проблеми, а політична глобалістика вивчає світові проблеми, які мають політичний характер або пов’язані з політичною сферою. Політична глобалістика вивчає феномен глобальних проблем з політологічного погляду і включає в себе такі підходи: дослідження політичних аспектів загальнолюдських проблем загалом; політологічний аналіз окремих планетарних проблем та їх взаємозв’язків як з системою міжнародних відносин, так і з конкретними напрямами світової політики; вивчення проявів глобальних проблем у певних регіонах світового співтовариства і їх вплив на розвиток там політичної ситуації. Глобальними сучасна наука вважає проблеми, які зачіпають життєві інтереси всього людства, всіх держав і народів; виступають у ролі об’єктивного чинника розвитку сучасної цивілізації; набули надзвичайної гостроти і загрожують не тільки нормальному розвитку людства, але й загибеллю цивілізації, якщо не будуть віднайдені конструктивні шляхи їх подолання; вимагають колективних зусиль світового співтовариства для їх вирішення. Проаналізуйте, чим зумовлені глобальні проблеми сучасності та назвіть причини їх загострення. У другому питанні слід розглянути класифікацію глобальних проблем сучасності, яку виділяє політична глобалістика. Назвіть і проаналізуйте 3 основні групи глобальних проблем сучасності: проблеми, що стосуються сфери міжнародних відносин; проблеми, що стосуються взаємовідносин людини і суспільства; проблеми взаємодії людини і природи. Поміркуйте, чому у розв’язанні глобальних проблем наголос робиться саме на політичних засобах і методах. Проаналізуйте політичну стратегію світової спільноти у вирішенні глобальних проблем сучасності, яка містить два основні напрямки: науково-технічну політику та політичні реформи світового співтовариства. Зауважте, що вирішення глобальних проблем неможливе без екологізації свідомості людства, і розкрийте сутність цього поняття. Охарактеризуйте роль міжнародних організацій у розв’язанні глобальних проблем, зокрема внесок ООН у пошук політичних шляхів вирішення цих проблем.
Література: 4[25-128]; 5[7-39,54-120]; 13[433-444]; 14[541-569]; 17[107, 179, 181].
Список літератури
Додаток 1 Семінар № 1. Держава як головний інститут політичної системи суспільства
План
Основні поняття та термінологія: Держава, правова держава, громадянське суспільство, теократична держава, суверенітет, форма правління, форма державного устрою, унітарна держава, федерація, конфедерація, республіка, монархія, анархізм, конституція, соціальна держава, політичний плюралізм, ідея, ідеологія, ідеологічна доктрина.
Література: 1[177-184], 8[96-110]; 13[241-259]; 14[299-318]; 16[369-392]; 18[158-206]; 19[310-323]; 20[260-265]; 24[246-291].
Питання для самоконтролю:
Семінар № 2. Механізм функціонування політичної влади
План
Основні поняття та термінологія: Влада, політична влада, державна влада, політичне управління, політична система, державні інститути, політичні інститути, політичний режим, легітимність, легальність, ресурси влади, авторитет влади, харизма, поділ влад, панування, примус.
Література: 7[9-122, 176-244]; 13[208-219]; 14[98-129]; 16[49-62]; 17[87-88, 503-504 ]; 18[117-130]; 24[172-196].
Питання для самоконтролю:
Семінар № 3. Ідеологічні виміри політики
План
Основні поняття та термінологія: ідеологія, лібералізм, неолібералізм, консерватизм, традиціоналізм, лібертаризм, соціал-демократизм, націоналізм.
Література: 3[73-94]; 8[263-319]; 13[319-331]; 14[410-449]; 16[277-306]; 17[271, 307, 268-269, 617-618]; 18[413-435]; 20[434-464]; 22[9-24]; 24[540-566].
Питання для самоконтролю:
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |