ПРАВА І СВОБОДИ ЛЮДИНИ ТА ГРОМАДЯНИНА

ПРАВА І СВОБОДИ ЛЮДИНИ ТА ГРОМАДЯНИНА 15.03.2014 18:52

 

Варіант I

 

1. Охарактеризуйте міжнародну систему захисту прав людини.

2. У чому полягає принцип невідчужуваності і непорушності прав і свобод людини?

3. Право на свободу та особисту недоторканість.

 

Задача-казус. Колишній громадянин України, який декілька місяців перебував у іншій країні, знову повернувся до України. Він зіткнувся з ситуацією, коли за лікування, навчання дітей у школі необхідно сплачувати гроші. У міськвиконкомі йому також відмовили в постановці на квартирний облік. Тоді він звернувся до приймальної міського голови. Йому роз’яснили, що ніякого обмеження його прав і прав членів його сім’ї немає, але вони є іноземцями, а відповідно до законодавства для іноземців ці послуги платні. Громадянин же стверджував, що він і його сім’я іноземного громадянства не приймали, а тому їх не можна вважати іноземцями.

Проаналізуйте ситуацію.

 

Варіант II

 

1. Назвіть підстави і механізм реалізації громадянами України права на участь у зборах, мітингах, вуличних походах, демонстраціях, маршах, у пікетуванні.

2. У чому полягає принцип неприпустимості свавільного обмеження прав і свобод?

3. Міжнародно-правовий базис прав людини та їх національна імплементація.

 

Задача-казус. Слідчий-стажист районного відділення міліції Бутенко в результаті розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом автотранспортної пригоди, дійшов висновку, що автомобіль “Шкода”, на якому здійснено наїзд на пішохода, раніше викрадено його водієм Степановим у громадянина Приходько. На підставі цього слідчий виніс постанову про конфіскацію автомобіля у громадянина Степанова, що вчинив наїзд на пішохода. Однак обвинувачений по справі Степанов з приводу постанови слідчого заявив, що Бутенко, напевно, не тільки не знає Кримінально-процесуального кодексу України, але й Конституції Української держави.

Ваш коментар.

 

В а р і а н т III

 

1.    Проаналізуйте роль Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в забезпеченні прав і свобод людини і громадянина в Україні.

2.   Назвіть “покоління” прав людини, з’ясуйте, чим можна пояснити їх неоднозначне становлення й закріплення в національному законодавстві та міжнародно-правових актах.

3.   Розкрийте сутність права на пересування.

 

Задача-казус. Два чоловіки і одна жінка, які приїхали до України з Російської Федерації, через декілька днів були затримані працівниками міліції на залізничному вокзалі м. Харкова. Посадовим особам вони пояснили, що бажають в Україні отримати статус біженця, але не знають, як це можна зробити. Посадовці відповіли, що зробити цього ніяк не можна.

Дайте відповідь на питання.

1. Наскільки вірною є відповідь посадових осіб?

2. Кого можна вважати біженцями згідно з українським законодавством?

3. Яким є порядок надання статусу біженця?

4. У чому полягає помилка громадян, які бажали отримати статус біженця?

 

В а р і а н т  IV

 

1.    У чому полягає право громадянина на гідний рівень життя і як це право реалізується в Україні?

2.   Що є міжнародно-правовими стандартами прав людини, розкрийте їх види?

3.   Право громадян на об’єднання в політичні партії: поняття та порядок реалізації?

 

Задача-казус. Засновник доктрини природних невід’ємних прав людини Д. Локк основними правами громадян вважав право на життя, свободу, власність. Декларація незалежності США 1776 р. такими проголосила права на життя, свободу і прагнення до щастя. Французька Декларація прав людини та громадянина 1789 р. основними назвала права на свободу, власність, безпеку та опір гніту.

Які, на Ваш погляд, із зазначених вище прав і свобод є основоположними й актуальними в Україні в сучасних умовах?

Аргументуйте свою позицію.

 

Варіант V

 

1.    Стисло охарактеризуйте конституційні гарантії особистих прав і свобод громадян України і встановіть їх значення.

2.    Проаналізуйте статус прав людини в міжнародному та внутрішньому праві.

3.    Соціально-економічні права іноземців та осіб без громадянства в Україні та гарантії їх реалізації.

 

Задача-казус. За участь у студентському страйку студента Іваненка було викликано для дачі пояснень до деканату, де його запитали, чи є він членом політичної партії “Салют”. Студент відповідати відмовився, мотивуючи тим, що вказана партія офіційно зареєстрована, а тому не належить до організацій антиконституційного спрямування. Тоді декан пояснив, що студента просили відповісти на запитання виключно з метою складання офіційної звітності на підставі єдиних форм, затверджених у даному навчальному закладі. Він показав студентові бланк, в якому дійсно була графа про партійну належність студентів?

Ваш коментар. Дайте відповідь на наступні питання.

Чи припустиме з точки зору конституційних прав таке запитання декана?

Чи правомірна така форма звітності?

Чи можлива участь студента у страйку без дозволу деканату?

 

Варіант VI

 

1. Укажіть, яка існує юридична відповідальність за порушення основних прав і свобод людини і громадянина?

2. Визначте міжнародно-правові та державно-правові механізми захисту прав і свобод людини і громадянина.

3. Правова природа основних соціально-економічних прав людини.

 

Задача-казус. Студенти Педагогічного університету в м. Вінниці після закриття за ініціативою міської влади театральної бібліотеки і комп’ютерного кафе звернулися до суду одного з міських районів (за місцем знаходження бібліотеки і кафе) з позовом про захист належного їм права на спілкування та повноцінний інтелектуальний розвиток. Суддя Петрова позов прийняти відмовилась, мотивуючи свої дії тим, що Конституція України не передбачає права на спілкування і повноцінний інтелектуальний розвиток громадян України.

Ваш коментар.  

 

Варіант VII

 

1. У чому полягає захист честі й гідності людини?

2. Які з основних прав і свобод людини є головними й актуальними в Україні в сучасних умовах?

3. Розкрийте принцип непорушності конституційних прав і свобод людини.

 

Задача-казус. Слідчий районної прокуратури Сидоров на службовій нараді працівників прокуратури покритикував заступника прокурора району Петренка за те, що той не завжди компетентно наполягає на перекваліфікації окремих пунктів обвинувальних висновків, які неодноразово готував слідчий Сидоров та затверджував заступник прокурора Петренко. На це прокурор району Стасов зазначив, що така критика не правомочна, оскільки при цьому порушується службова субординація. На це зауваження Сидоров відповів, що конституційне право на свободу слова не знає подібних обмежень.

Ваш юридичний коментар.

 

Варіант VIII

 

1. З’ясуйте, як у міжнародно-правових актах регулюються право людини на життя і право на свободу (світогляду, пересування, думки тощо).

2. Уточніть, які права й свободи громадян належать до колективних, і розкрийте їх зміст.

3. Дайте класифікацію прав людини за різними критеріями.

 

Задача-казус. Учень ліцею Сашко Назаров прийшов до класу з антикварним срібним значком на шкільній формі, на якому зображено оберемок молодих паростків верби, що охоплюють держак невеликої сокири, перехоплених у двох місцях ремінцями. Класний керівник, побачивши значок Сашка, попросив прийти його батьків до школи. Коли батьки Сашка Назарова з’явилися, їм було пред’явлено вимогу директора ліцею зняти значок з одягу сина, оскільки на ньому зображена фашистська символіка. Батьки у відповідь сказали, що фашистською символікою є свастика, а не гілки верби навколо сокири, та на цій підставі відмовилися виконати вимогу адміністрації ліцею.

Ваш юридичний коментар.

 

Варіант IX

 

1. Назвіть підстави обмеження основних прав і свобод людини й громадянина.

2. Дайте загальну характеристику основних економічних, соціальних і культурних прав людини й громадянина в Україні.

3. Міжнародні  механізми захисту прав людини.

 

Задача-казус. Один із священиків активно займався політичною діяльністю, зокрема, агітував своїх прихожан голосувати на виборах за кандидатів однієї з політичних партій. Це викликало неоднозначну реакцію серед громадян. Деякі з них звернулися із скаргою до прокурора, інші – до вищих церковних інстанцій.

Проаналізуйте ситуацію, з’ясуйте, чи можуть священики та інші церковнослужителі займатися політичною діяльністю і хто має право прийняти рішення з цього питання?

 

Варіант X

 

1.    Яким чином захищаються в Україні права людини і громадянина, проголошені в Конституції України?

2.   Стисло охарактеризуйте конституційні гарантії політичних прав і свобод людини й громадянина.

3.   Розкрийте конституційні гарантії прав людини й громадянина в умовах воєнного й надзвичайного стану.

 

Задача-казус. Згідно з рішенням районного відділу внутрішніх справ іноземного громадянина слід примусово видворити за межі України. Коли працівники міліції запропонували йому виконати це рішення добровільно, іноземець заявив, що це незаконно, оскільки він оскаржив дії відділу внутрішніх справ у міському суді, і через три доби має відбутися засідання суду по його справі. Працівник міліції відповів, що це їх не стосується, бо видворення з країни санкціоновано прокурором району. Незважаючи на протести, іноземного громадянина із України видворено.

Проаналізуйте ситуацію.

 

В а р і а н т XI

 

1. Проаналізуйте несудові (адміністративні) гарантії захисту основних прав і свобод людини та громадянина.

2. Дайте загальну характеристику конституційним обов’яз-кам людини й громадянина в Україні.

3. У чому відмінність між іноземцем та особою без громадянства, розкрийте специфіку їх правового статусу?

 

Задача-казус. Робочі шахти “Н” почали страйк, вимагаючи виплати їм заборгованості по зарплаті. У страйку взяв участь начальник служби головного енергетика Прокоп’єв, який справно отримував як до страйку, так і під час страйку зарплату. При цьому Прокоп’єв неодноразово говорив страйкуючим, що у невиплаті заробітної плати винні Президент та уряд, яких він називав “політично некомпетентними“. Під впливом Прокоп’єва у страйкових пікетах стали з’являтися люди з плакатами, на яких розміщені були лозунги, що вимагали відставки уряду та перевиборів Президента. При розборі конфлікту з місцевим профсоюзом представник Міністерства вугільної промисловості заявив, що Прокоп’єв незаконно брав участь у страйку, оскільки він сам отримував зарплату та його права не були порушені.

Ваш юридичний коментар.

 

Варіант XII

 

1. За якими ознаками основні права і свободи відрізняються від інших прав і свобод громадян?

2. Розкрийте загальні гарантії прав і свобод людини й громадянина.

3. Які існують проблеми реалізації мовно-культурних прав національних меншин в Україні?

 

Задача-казус. Громадянин Симоненко, який проживав у готелі, був несподівано розбуджений уночі. Виявилося, що прийшла адміністратор готелю перевірити, чи не ночує в номері стороння особа. Симоненко розгнівався на безцеремонність адміністратора і звинуватив її у порушенні права громадянина на недоторканність житла, закріпленого в Конституції України. Адміністратор відповіла, що вона діє згідно з інструкцією про порядок проживання громадян у готелях, а право недоторканності житла на готельні номери не поширюється. Вона зазначила, що тиждень тому один із громадян завів до свого номера дівчину і вчинив злочин. Унаслідок цього обласне управління внутрішніх справ зобов’язало адміністрацію готелю посилити контроль за порядком проживання в готелі.

Хто прав у цьому спорі? Відповідь аргументуйте.

 

 

3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Заняття 1

 

П л а н

 

1.   Законодавство України про права і свободи людини і громадянина, його загальна характеристика, тенденції розвитку.

2.    Поняття “права людини і громадянина”.

3.   Права людини першого, другого та третього поколінь.

4.   Поняття “конституційні права, свободи і обов’язки людини і громадянина”.

5.   Класифікація конституційних прав і свобод, їх стисла характеристика.

6.   Механізми та гарантії захисту прав і свобод людини та громадянина.

 

 

Заняття 2

 

П л а н

 

1.   Правовий статус національних меншин в Україні.

2.   Правове становище іноземних громадян і осіб без громадянства в Україні.

3.    Конституційний Суд України  в системі механізму захисту конституційних прав і свобод громадян.

4.   Роль Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в забезпеченні прав і свобод громадян.

 

 

 

4. ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ

 

1.    Поняття “права людини і громадянина”.

2.    Поняття “права” і “свободи”, їх відмінність.

3.    Основні права і свободи громадян України, їх класифікація.

4.    Особисті права і свободи людини і громадянина, їх загальна характеристика.

5.    Право людини та громадянина на свободу (свобода особи і публічні свободи), його конституційне закріплення.

6.    Свобода і особиста недоторканість.

7.    Право людини на життя.

8.   Право людини та громадянина на свободу світогляду і віросповідання.

9.   Політичні права і свободи громадян України, їх загальна характеристика.

10.    Конституційно-правове регулювання виборчих прав  громадян.

11.    Права громадян України на участь у всеукраїнських та місцевих референдумах, гарантії і механізми їх реалізації.

12.    Право громадян України на об’єднання в політичні  партії, асоціації, громадські організації.

13.    Право громадян на судовий захист від посягань на честь і гідність, життя і здоров’я, на особисту свободу.

14.    Право громадян України на оскарження дій службових осіб, державних органів і  громадських організацій.

15.    Значення забезпечення основних політичних прав громадян для  розвитку демократії в Україні.

16.    Право громадян на участь в управлінні державними справами, в обговоренні і прийнятті законів і рішень загальнодержавного і місцевого значення.

17.    Право громадян України на участь у зборах, мітингах,  вуличних  походах, демонстраціях, пікетах,  маршах.

18.    Соціальні права громадян України і їх загальна характеристика.

19.     Право особи на достатній життєвий рівень.

20.     Право людини та громадянина на житло.

21.     Право людини та громадянина на освіту.

22.     Економічні права громадян України і їх загальна характеристика.

23.     Права людини у сфері культури і питання їх реалізації.

24.     Значення конституційного регулювання основних прав і свобод громадян України у сфері культури для розвитку національної культури та духовності народу.

25.     Права громадян України у сфері екології, їх загальна характеристика.

26       Поняття “конституційні обов’язки”, їх види і загальна характеристика.

27.     Взаємозв’язок основних прав і свобод людини і громадянина з основними обов’язками як принцип правового статусу особи.

28.     Гарантії реалізації основних обов’язків громадян.

29.     Індивідуальні права і свободи, їх відмінність від колективних.

30.     Колективні права і свободи.

31.     Юридична природа конституційних прав, свобод і обов’язків.

32.     Тенденції конституційного регулювання основних прав, свобод і обов’язків людини і громадянина.

33.     Конституційні принципи правового статусу громадян України.

34.     Національні меншини в Україні, їх правовий статус.

35.    Загальна характеристика Декларації прав національностей України і Закону про національні меншини в Україні.

36.     Рівність прав, свобод і обов’язків як конституційний принцип.

37.    Обмеження прав і свобод людини та громадянина і його підстави.

38.    Судові гарантії захисту прав і свобод людини та громадянина.

39.     Несудові (адміністративні) гарантії захисту прав і свобод людини та громадянина.

40.     Міжнародно-правові механізми захисту прав і свобод людини та громадянина, їх взаємозв’язок з внутрішньодержавними механізмами забезпечення прав і свобод особи.

41.     Поняття “гарантії захисту прав і свобод людини та громадянина”.

42.     Юридичні гарантії прав і свобод людини та громадянина.

43.     Політичні, економічні та організаційні гарантії захисту прав і свобод людини та громадянина.

45.     Поняття “громадянство”, категорії осіб, які є громадянами України.

46.     Природні і невід’ємні права людини і громадянина, їх відмінність від позитивних прав.

47.     Відмінність статусу прав людини і громадянина в міжнародному і внутрішньому законодавстві.

48.     Юридична відповідальність за порушення прав людини та громадянина.

49.     Поняття “правовий статус громадян” і його елементи.

50.     Правовий статус біженців в Україні і його специфіка.

51.     Правове становище іноземних громадян і осіб без громадянства в Україні.

52.    Конституційне законодавство України про права і свободи людини та громадянина, його загальна характеристика.

53.    Демократичний політичний режим і забезпечення прав і свобод людини та громадянина.

54.    Значення принципу поділу влади для забезпечення прав і свобод людини та громадянина.

55.    Значення принципу політичного плюралізму для реалізації прав і свобод особи, його конституційне закріплення.

56.    Співвідношення права нації на самовизначення з правами людини.

57.    Права і свободи людини та громадянина в умовах надзвичайного стану.

58. Гарантії прав і свобод особи в умовах надзвичайного стану.

59.    Фундаментальні права: поняття і характеристика, відмінність від неосновних прав людини та громадянина.

60.    Розвиток конституційних прав і свобод громадян України на сучасному етапі державотворення.

61.    Характеристика Загальної декларації прав людини, її значення для конституційного регулювання основних прав і свобод громадян в Україні.

62.     Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (1966 р.), його загальна характеристика, роль для конституційного закріплення прав громадян України.

63.     Конституційний Суд України в державному механізмі забезпечення основних прав і свобод громадян.

64.     Президент України як гарант забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина.

65.     Верховна Рада України в державному механізмі захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина.

66.     Роль Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права (1966 р.) у конституційному регулюванні основних прав і свобод громадян України.

67.     Роль Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в забезпеченні  прав і свобод громадян.

68.     Міжнародні стандарти прав і свобод людини, їх національна імплементація.

69.     Загальна декларація прав людини і становлення конституційно-правового статусу особи.

70.     Міжнародний механізм захисту прав людини і його загальна характеристика.

71.     Межі прав і свобод людини і громадянина.

72.     Фізичні права і свободи людини та громадянина і їх загальна характеристика.

73.     Мовні права.

74.     Свобода пересування і право на вільний вибір місця проживання.

75.     Право на страйк.

76.     Обов’язок людини і громадянина додержуватися Конституції і законів України.

77.     Права людини як чинник стратегії усталеного розвитку.

78.     Конституційно-правові конфлікти і питання забезпечення прав людини і громадянина.

79.     Стан із забезпечення прав і свобод людини і громадянина в Україні й чинники, що впливають на їх розвиток.

80.     Цінності правової політики щодо прав особи.

 

 

5. НОРМАТИВНІ АКТИ ТА ЛІТЕРАТУРА

 

Конституція України (зі змін., внесеними згідно із Законом № 2222-ІV від 08.12.2004 р). – Х., 2008.

Декларація про державний суверенітет України. – К.,1990.

Декларація прав національностей України // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 799.

Загальна декларація прав людини // Права людини: Міжнародні договори України. – К., 1992.

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права // Там же.

Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права // Там же.

Конвенція про захист прав і основних свобод людини // Там же.

Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23.04.1991 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 283; (зміни та доп. див: Там же. – 1992. – № 20. – Ст. 277: № 30. – Ст. 418; 1993. – № 10. – Ст. 76; № 26. – Ст. 277; 1994. – № 13. – Ст. 66; 1996. – № 3. – Ст. 11; 1997. – № 8. – Ст. 62; 2003. – № 10-11. – Ст. 87).

Про об’єднання громадян: Закон України від 16.06.1992 р. // Там же. – 1992. – № 34. – Ст. 504; (зміни та доп. див.: Там же. – 1993. – № 46. – Ст. 427; 1998. – № 10. – Ст. 36; 1999. – № 26. – Ст. 220: 2001. – № 9. – Ст. 38; 2001. – № 44. – Ст. 232; 2003. – № 27. – Ст. 209: 2003. – № 30. – Ст. 247; Уряд. кур’єр. – 2008. – № 83).

Про політичні партії в Україні: Закон України від 05.04.2001 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 23. – Ст. 118; (зміни та доп. див.: Там же. – 2004. – № 15. Ст. 218; 2004. – № 15. – Ст. 218; 2005. – № 34. – Ст. 437).

Про всеукраїнський та місцеві референдуми: Закон України від 03.07.1991 р. // Там же. – 1991. – № 33. – Ст. 443; (зміни та доп. див.: Там же. – 1992. – № 35. – Ст. 515; 2001. – № 49. – Ст. 259).

Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 04.02.1994 р. // Там же. – 1994. – № 23. – Ст. 161; (зміни та доп. див.: Відом. Верхов. Ради України. –2000. – № 38. – Ст. 3 і 8; 2001. – № 13. – Ст. 66; 2002. – № 46. – Ст. 347; 2003. – № 16. – Ст. 117; 2003. – № 27. – Ст. 209; 2004. –№ 11. – Ст. 143).

Про біженців: Закон України від 21.06.2001 р. // Там же. – 2001. – № 47. – Ст. 250; (зміни та доп. див.: Там же. – 2003. – № 27. – Ст. 209; 2005. – № 25. – Ст. 336).

Про національні меншини в Україні: Закон України від 25.06.1992 р. // Там же. – 1992. – № 36. – Ст. 529.

Про громадянство України: Закон України від 18.01.2001 р. // Там же. – 2001. – № 13. – Ст. 65 (зміни та доп. див.: Там же. – 2005. – № 30. – Ст. 408).

Про мови в Українській РСР: Закон України від 28.10.1989 р. // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1989. – № 45. – Ст. 631; (зміни та доп. див.: Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 13. – Ст. 85; 2003. – № 24. – Ст. 159).

Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. // Там же. – 1992. – № 48. – Ст. 650; (зміни та доп. див.: Там же. – 2000. – № 27. – Ст. 213; 2002. – № 29. – Ст. 194; 2003. – № 28. – Ст. 214; 2004. – № 11. – Ст. 141; 2004. – № 32. – Ст. 394).

Про освіту: Закон України від 13.05.1996 р. // Там же. –1996. – № 21. – Ст. 84; (зміни та доп. див.: Там же. – 1997. – № 8. – Ст. 62; 1998. – №48. – Ст. 294; 2001. – № 49. – Ст. 259; 2002. – № її. –Ст. 80; 2002. – № 12-13. – Ст. 92; 2003. – № 10 – 11. – Ст. 86; 2004. – № 8. – Ст. 67; 2004. – № 17-18. – Ст. 250; 2004. – № 15. – Ст. 228; 2004. – № 43-44. – Ст. 493; Голос України. – 2004. – № 249. – С. 24; 2004. – № 249. – С. 9).

Про Конституційний Суд України: Закон України від 16.10.1996 р. // Там же. – 1996. – № 49. – Ст. 272; (зміни та доп. див.: Офіц. вісн. України – 1997. – № 27. – С. 155).

Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 16.10.1991 р. // Там же. – 1991. – № 41. – Ст. 546; (зміни та доп. див.: Там же. – 1993. – № 26. – Ст. 277; 1994. – № 28.– Ст. 243; 1996. – № 15. – Ст. 70; 1998. – №34. – Ст. 230; 1998. – № 11-12. – Ст. 41; 2003. – № 35. – Ст. 269).

Конституційне право України: Підруч. / За ред. В.П. Колісника та Ю.Г. Барабаша. – Х.: Право, 2008. – 416 с.

Конституція України: Наук.-практ. коментар / В.Б. Авер’янов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін.; Ред. кол.: В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк. Ю.М. Грошевой та ін. – X.: Право; К.: Ін Юре, 2003. – 808 с.

Тодыка Ю.Н. Конституция Украины: проблемы теории и практики. – X.: Факт, 2000. – 608 с.

Тодыка Ю.Н. Гражданство Украины: конституционно-правовой аспект. – X.: Факт, 2002. – 254 с.

Тодыка Ю.Н., Тодыка О.Ю. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине. – К.: Ін Юре, 2004. – 368 с.

Тодика Ю.М., Марцеляк О.В. Конституційний Суд України і прокуратура в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав і свобод громадян. – X.: Факт, 1998.

Тодыка Ю.Н. Конституционно-правовой статус иностранцев и беженцев в Украине. – X.: Факт, 1999.

Антонович М. Права національних меншин в Україні: національне законодавство та міжнародно-правові стандарти // Право України. – 2004. – № 6. – С. 9.

Вакуленко Т. Право на захист відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини // Там же. – № 2. – С. 38.

Грицкевич С. Екологічні права в системі конституційних прав людини і громадянина // Там же. – 2001. – № 8.

Журавський В.С. Концепція гармонізації законодавства України із законодавством держав – членів ЄС // Правова держава: Щорічник наук. праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К, 2002. – Вип. 13. – С. 131-135.

Колісник В. Про визначення поняття правового статусу національних меншин та його головних елементів // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2002. – № 2/29.

Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина в Україні: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 336.

Кушніренко О.Г., Слінько Т.М., Веніславський Ф.В. Конституційне право України в схемах і дефініціях: Навч. посіб. – X.: Торнадо, 2003. – 328 с.

Кушніренко О.Г. Слінько Т.М. Права і свободи людини і громадянина: Навч. посіб. – X.: Факт, 2001. – 440 с.

Лутковська В. Застосування судами України при здійсненні правосуддя ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини // Право України. – 2004. – № 8.

Малинникова Л. Проблеми забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина в процесі здійснення державно-правової реформи в Україні // Вісн. Конституційного Суду України. – 2000. – № 6.

Олійник А. Поняття та структура механізму забезпечення конституційної свободи особи на міжнародному та регіональному рівнях // Право України. – 2004. – № 12. – С. 37-41.

Погорілко В.Ф., Сірий М.І. Права та свободи людини і громадянина в Україні. – К.: Ін Юре, 1997.

Рабінович П.М. Права людини і громадянина у Конституції України. – X., 1997.

Рабінович П.М. Права людини: концептуальні засади // Права людини і громадянина: проблеми реалізації в Україні. – К., 1998.

Рабінович П.М., Хавронюк М.І. Права людини і громадянина: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2004. – 464 с.

Рабінович П. Природне право: діалектика приватного й публічного// Право України. – 2004. – № 9. – С. 61.

Рабінович П.М. Права людини та їх юридичне забезпечення. – К., 1992.

Савенко М. Конституційний Суд і омбудсмен у державно-правовому механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина // Вісн. Конституційного Суду України. – 2000. – № 1.

Соколенко Ю. Гарантії культурних прав і свобод громадян України // Право України. – 2004. – № 2. – С. 34.

Шемшученко Ю. Конституція України і права людини / Там же. – 2001. – № 8.