|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ПРАВО ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ
ПРАВО ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ« Назад
ПРАВО ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ 28.12.2014 01:44
ЗМІСТОВИЙ Модуль 1. «Основи промислової власності. Патентне право»
Тема 1. Предмет і система спецкурсу «Право промислової власності» Лекція 1. Предмет і система спецкурсу «Право промислової власності» 1. Поняття інтелектуальної власності. Основні інститути права інтелектуальної власності. Пропрієтарна теорія права промислової власності. Теорія виключних прав. 2. Поняття права промислової власності, його основні інститути: патентне право, законодавство про засоби індивідуалізації учасників господарського обороту, законодавство про нетрадиційні об'єкти об'єкти інтелектуальної власності. 3. Загальна характеристика об'єктів промислової власності. 4. Державне управління науково–технічною діяльністю в Україні. 5. Предмет і система спецкурсу «Право промислової власності».
Практичне заняття 1 Теоретичні питання: 1. Поняття інтелектуальної власності. Основні інститути права інтелектуальної власності. 2. Поняття права промислової власності, його основні інститути. 3. Пропрієтарна теорія права промислової власності. Теорія виключних прав. 4. Загальна характеристика об'єктів промислової власності. 5. Державне управління науково–технічною діяльністю в Україні.
Завдання для самостійної роботи: Самостійна робота студентів полягає у самостійному вивченні питань теми за методичними вказівками викладача. Студент повинен опрацювати лекційний матеріал, необхідний обсяг рекомендованої літератури та нормативно-правових актів. При підготовці питань, які віднесені до самостійної роботи, студент має звернути особливу увагу на засвоєння таких понять і термінів: інтелектуальна власність, промислова власність, виключні права, держане управління науково-технічною діяльністю. Після вивчення питань цієї теми студент повинен викласти результати самостійної роботи в письмових роботах (рефераті з питань обраних викладачем або студентом самостійно за узгодженням з викладачем). З питань, які винесені на самостійну роботу, студент має вести робочий конспект. При відповіді на питання письмових робіт студент має виявити вміння: – аналізувати та порівнювати (вказати спільні та відмінні риси інтелектуальної та промислової власності); – вміти поєднати теоретичні знання з практикою (показати на конкретних прикладах об’єкти, які можуть охоронятись нормами патентного права); – обґрунтовувати свої відповіді посиланням на чинне законодавство (вказати, які нормативні акти, які містять норми промислової власності); – показати взаємозв’язок та відмінність між абсолютними та виключними правами; – визначити основні завдання, що вирішуються навчальною дисципліною „Право промислової власності”. При підготовці рефератів з цієї теми студент має визначити, які місце займає промислова власність в галузі господарського права, як вона пов’язана з іншими галузями права; а також показати значення даного спецкурсу у процесі формування майбутнього юриста-фахівця.
Приклади контрольних запитань та завдань модульної контрольної роботи: 1. Терміни „інтелектуальна власність” та „промислова власність” співвідносяться як: А) синоніми; Б) антоніми; В) частина і ціле.
А) природним правом, зумовленим актом творчості; Б) сукупністю виключних прав на об’єкт інтелектуальної діяльності.
А) винаходи та корисні моделі; Б) винаходи та знаки для товарів і послуг; В) винаходи, корисні моделі, промислові зразки; Г) винаходи та промислові зразки.
Проблемні теми для обговорення 1. Відмінності права власності та права інтелектуальної власності. 2. Правова природа виключних прав на об’єкти інтелектуальної власності. 3. Зміст виключних прав на об’єкти інтелектуальної власності. 4. Об’єкти промислової власності: критерії класифікації та перспективи розвитку.
Нормативні акти: Конституція України // ВВР. − 1996. − № 30. – Ст. 141. Господарський кодекс України// ВВР. – 2003. – № 18, 19–20, 21–22. Ст. 144. Цивільний кодекс України // ВВР. – 2003. – № 40, 41. − Ст. 356. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року // ВВР. – 1991. – № 6. – Ст.56. Закон України від 25 червня 1993 року «Про науково–технічну інформацію»// ВВР. – 1993. – № 33. – Ст.345. Закон України від 15 грудня 1993 року «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (в редакції від 01 червня 2000 року із наст, змінами) // ВВР. – 2000. – №37. – Ст.307. Закон України від 15 грудня 1993 року «Про охорону прав на промислові зразки» (із наст, змінами) // ВВР. – 1994. – № 7. – Ст.34. Закон України від 15 грудня 1993 року «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (із наст, змінами) // ВВР. – 1994. – № 7. – Ст. 36. Закон України від 6 червня 1999 року «Про охорону прав на зазначення походження товарів» (із наст, змінами) // ВВР. – 1999. – № 32. –Ст.267. Закон України від 11 липня 2001 року «Про авторське право і суміжні права» ( в редакції від 11 липня 2001 р.)// ВВР. – 2001. – № 43. – Ст.214. Закон України від 17 січня 2002 року «Про охорону прав на сорти рослин»//ОВУ. – 2002. – № 7. – Ст.278. Міжнародні договори та угоди: Конвенція, що засновує Всесвітню Організацію Інтелектуальної власності // Збірник нормативних актів з питань промислової власності. – К.: «Вища школа», 1998. Паризька конвенція з охорони промислової власності // Збірник нормативних актів з питань промислової власності. – К.: «Вища школа», 1998. Договір про патентну кооперацію // Збірник нормативних актів з питань промислової власності. – К.: «Вища школа», 1998. Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури // Збірник нормативних актів з питань промислової власності. – К.: «Вища школа», 1998. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків. Підписана в Мадриді 14 квітня 1891 року // Збірник нормативних актів з питань промислової власності. – К.: «Вища школа», 1998. Договір про закони щодо товарних знаків. Підписаний у Женеві 27 жовтня 1994 року // Збірник нормативних актів з питань промислової власності. – К.: «Вища школа», 1998. Спеціальна література: Андрощук Г. О., Довгий С. О., Дроб'язко В. С., Жаров В. О., Захарченко Т. Г. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика: Наук.- практ. вид.:У 4 т. / Академія правових наук України; Державне патентне відомство України / О.Д. Святоцький (ред. ), В.О. Жаров (ред.) — К. : Видавничий Дім "Ін Юре", 1999. Андрощук Г.А., Галак Н.М., Ковалев А.А. и др. Промышленная собственность: охрана и защита прав владельцев. − К., 1991. Боденхаузен Г. Парижская конвенция по охране промышленной собственности. Комментарий. − М.: „Прогресс”, 1977. Дозорцев В. А. Понятие исключительного права // Проблеми современного гражданского права. Сборник статей. М.: Городец, 2000. − С.287 − 320. Жарінова А. Інтелектуальна власність як фундамент інноваційного розвитку економіки України // Інтелектуальна власність − 2009. − №3 Интеллектуальная собственность в Украине: правовые основы и практика. − Науч.–практ.изд.: В 4 т. / Под общ. ред. А.Д. Святоцкого. − К.: Ин Юре, 1999. Капіца Ю. Стан та напрями адаптації законодавства України у сфері охорони інтелектуальної власності до законодавства ЄС // Юридична газета. − 2006. − №8. − С. 11−12. Кравченко О. Історично–правовий аналіз промислової власності // ПГП. − 2002. − №9. Крайнєв П. Промислова власність як об'єкт управління // Право України. − 2003. − №3. Лазуренко Ю. Интеллектуальная собственность в информационной сети Интернет // ПГП. − 2003. − № 1. Мироненко Н. Поняття суб'єктів права інтелектуальної власності та критерії їх класифікації. //Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2009. − №2 Огнев'юк Г.З. Правові форми діяльності представників у справах інтелектуальної власності //Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2008. − №6. Паладій М. Роль і місце Державного департаменту інтелектуальної власності в системі адміністративного та судового захисту прав на об’єкти промислової власності // Інтелектуальна власність − 2009. −№7. − С. 4 Пиленко А.А. Право изобретателя (Классика российской цивилистики). − М: "Статут", 2001. Підопригора О. загальні положення про право інтелектуальної власності в Цивільному кодексі України // Право України. − 2003. − № 3. Підопригора О.О. Законодавство України про інтелектуальну власність. − X.: Фірма «Консум», 1997. Потоцький М. Межі здійснення суб’єктивного права інтелектуальної власності // Підприємництво, господарство і право. − 2006. − №6. − С. 26 − 28. Промислова власність в Україні: проблеми правової охорони: Зб. наук. ст. / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України ; Міжнародний центр правових проблем інтелектуальної власності при Інституті держави і права ім. В.М.Корецького НАН України / Ю.С. Шемшученко (заг.ред.), Ю.Л. Бошицький (заг.ред.) - К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. - 544с. Святоцький О., Федченко Л. Інтелектуальна власність − найважливіша складова нематеріальних активів // Право України. − 1998. − № 7. Святоцький О., Федченко Л. Нематеріальні активи як складова майна підприємств, установ, організацій // Право України. − 1998. − № 7. − С. 33 − 38. Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации. − М.: „Проспект”, 1999. Тимофеенко Л.П. Охрана прав на интеллектуальную собственность. − К., 1994. Томаров І. Юридична природа та структура виключного (майнового) права на результати інтелектуальної діяльності в системі суб’єктивних цивільних прав // Підприємництво, господарство і право. − 2006. − №12. − С. 158 − 161. Ус М. Колізії виключних прав на об’єкти інтелектуальної власності (постановка проблеми) // Юридична Україна. −2008. −№7. −С. 74 −79. Шестак І. Принципи державного управління сферою промислової власності в Україні за умов її членства в СОТ // Інтелектуальна власність − 2009. −№2 Шишка Р.Б. Охорона прав суб'єктів інтелектуальної власності у цивільному праві України: Автореф. дис... д-ра юрид. наук. — Х., 2004. — 37 с. Шишка Р.Б. Право інтелектуальної власності: погляд на проблему // Право України. − 1999. − № 1. − С. 57 − 59. Яцків Я. Погляд на систему інтелектуальної власності та її роль у запровадженні інноваційного розвитку економіки України // Інтелектуальна власність − 2009. − №3.
Тема 2. Законодавство України про промислову власність.
Лекція 2. Законодавство України про промислову власність. 1. Історія розвитку патентного права. Історія розвитку законодавства про засоби індивідуалізації учасників господарського обороту та їх продукції (робіт, послуг). Розвиток законодавства про охорону нетрадиційних об'єктів промислової власності. 2. Джерела та система законодавства України про промислову власність. 3. Міжнародне співробітництво в сфері промислової власності. Всесвітня Організація Інтелектуальної Власності. Паризька конвенція по охороні промислової власності. Міжнародні договори та угоди за питань охорони промислової власності.
Завдання для самостійної роботи: Самостійна робота студентів полягає у самостійному вивченні питань теми за методичними вказівками викладача. Студент повинен опрацювати лекційний матеріал, необхідний обсяг рекомендованої літератури та нормативно-правових актів. Після вивчення питань даної теми студент повинен викласти результати самостійної роботи в письмових роботах та рефераті (з питань обраних викладачем). З питань, які винесені на самостійну роботу, студент має вести робочий конспект. При відповіді на питання письмових робіт студент має виявити вміння: – спираючись на чинне законодавство показати універсальність норм права промислової (вказати норми різних галузей права, що вміщені в Законах України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі”, „Про охорону права на знаки для товарів та послуг”, „Про науково-технічну діяльність”); – дослідити стан адаптації законодавства України та ЄС у сфері правової охорони об’єктів промислової власності; – показати роль і значення діяльності ВОІВ у сфері охорони об’єктів промислової власності.
Приклади контрольних запитань та завдань модульної контрольної роботи:
а) Статут про монополії 1623р.; б) Закон „Про привілеї на різні винаходи та відкриття в мистецтвах і ремеслах”, 1812 р.; в) Паризька конвенція з охорони промислової власності, 1883 року; г) Закон „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, 1993р. \
а) програмних міжнародних угод; б) класифікаційних міжнародних угод; в) реєстраційних міжнародних угод; г) міжнародних угод, що засновують і регламентують діяльність ВОІВ.
Проблемні теми для обговорення 1. Ратифікація міжнародних угод в сфері правової охорони об’єктів промислової власності: стан та перспективи . 2. Співробітництво України та ВОІВ в сфері охорони інтелектуальної власності. 3. Реєстраційні та класифікаційні міжнародні угоди в сфері правової охорони об’єктів промислової власності: проблеми застосування міжнародно-правових норм.
Нормативні акти: Конституція України // ВВР. – 1996. – № ЗО. – Ст. 141. Господарський кодекс України// ВВР. – 2003. – № 18, 19–20, 21–22. Ст. 144. Цивільний кодекс України // ВВР. − 2003. − № 40, 41.− Ст. 356. Закон України від 16 квітня 1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність»// ВВР. – 1991. – №29. – Ст.377. Закон України від 18 вересня 1991 року «Про інвестиційну діяльність»// ВВР. – 1991. – № 47. – Ст. 647. Закон України від 19 вересня 1991 року «Про господарські товариства»// ВВР. – 1991. – № 49. – Ст. 682. Закон України від 13 грудня 1991 року «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності» // ВВР. – 1992. – № 12.– Ст.165. Закон України від 2 жовтня 1992 року «Про інформацію»// ВВР. –1992.–№48. – Ст.650. Закон України від 21 квітня 1993 року «Про охорону прав на сорти рослин»// ВВР. – 1993. – № 21. – Ст.218. Закон України від 25 червня 1993 року «Про науково-технічну інформацію»// ВВР. – 1993. – № 33. – Ст.345. Закон України від 15 грудня 1993 року «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (в редакції від 01 червня 2000 року із наст, змінами) //ВВР. – 2000. – №37. – Ст.307. Закон України від 15 грудня 1993 року «Про охорону прав на промислові зразки» (із наст, змінами) // ВВР. – 1994. – № 7. – Ст.34. Закон України від 15 грудня 1993 року «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (із нас. змінами) // ВВР. – 1994. – № 7. – Ст. 36. Закон України від 22 грудня 1993 року «Про дію міжнародних договорів в Україні» // ВВР. – 1994. – № 10. – Ст.45. Закон України від 7 червня 1996 року «Про захист від недобросовісної конкуренції» // ВВР. – 1996. – № 19. – Ст.80. Закон України від 6 червня 1999 року «Про охорону прав на зазначення походження товарів» (із змінами від 21 грудня 2000 року) // ВВР. –1999. – № 32. – Ст.267. Закон України від 11 липня 2001 року «Про авторське право і суміжні права» ( в ред. від 11 липня 2001 р.)// ВВР. – 2001. – № 43. – Ст.214. Регламент Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності. Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 15 вересня 2003 року №622/ ОВУ. – 2003. – № 40. – Ст.2148. Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 14 січня 2002 р. № 01–8/31 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про інтелектуальну власність (за матеріалами Вищого господарського суду України)" Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2003 р. № 01–8/1199 "Про нормативно–правові акт, що регулюють питання, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності". Спеціальна література: Безух О.В. Співвідношення законодавства щодо захисту від недобросовісної конкуренції із законодавством, яке регулює використання інших об'єктів інтелектуальної власності // Вісник господарського судочинства.–2001.–№1.–С. 168– 175. Блинников В.И., Григорьев А.Н., Еременко В.И. Комментарий к евразийскому патентному законодательству. – М., 1997. Богатых Е.А., Левченко В.И. Патентное право капиталистических и развивающихся государств. – М.: Юр. лит–ра, 1978. Богуславский М.И. Международные соглашения в области изобретений и товарних знаков. – М., 1964. Боденхаузен Г. Парижская конвенция по охране промышленной собственности. Комментарий. – М.: «Прогресе», 1977. Будянский В. А. Закони о промышленной собственности и становление патентного права Украины // Вопросы государства и права Украины. – Вып. IV. – Донецк, 1994. Буряк Е.М. Азбука договора о патентной кооперации (РСТ). М.: ВНИИПИ, 1996. Демченко Т. Правове регулювання промислової власності в Європі та в Україні: принципи побудови та шляхи зближення. – Київ, видав. "Преса України". – 2005. – 64 с. Довгань Г. В. Правова охорона об'єктів промислової власності на західноукраїнських земляху складі Польщі у 20-30х роках ХХ ст. // Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2008. − №4 Довгий С.О., Тацій В.Я. Перспективи розвитку відносин у сфері інтелектуальної власності // Інтелектуальна власність. – 1999. – № 5. Дорохіна І, Кращенко В. Аналіз законів про охорону прав на обєкти інтелектуальної власності з позиції судового эксперта//Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2009. − №2. Еременко В.И. Европейское патентное законодательство. – М.: ВНИИПИ, 1989. Жаров В. Захист прав інтелектуальної власності в Україні: удосконалення правового регулювання // Право України. – 1999. – № 3. Кавасс І., Скринька Д. Захист інтелектуальної власності і ТРІПС// Інтелектуальна власність. – 1999. – №6 – С.5–15. Коваль И. Регулирование Хозяйственным кодексом Украины отношений в сфере интеллектуальной собственности // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 9 Кожарська І. Вплив міжнародної системи охорони промислової власності на законодавство Україн про охорону прав на знаки для товарів і послуг та промислові зразки // Інтелектуальна власність. −2000. − №10−11. − С. 9 − 11 Крайнєв П.П. Законодавство Україн у сфері промислової власності (історія розвитку та аналіз) // Право України. − 2001. − №5. − С. 85 − 88. Крайнєв П.П., Работягова Л.І., Дятлик І.І. Патентування винаходів в Україні. К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2000. – 340 с. Лазуренко Ю.В. Правова охорона інтелектуальної власності в цифровій мережі Інтернет// Вісник господарського судочинства.– 2003. – №4. Мельник Є.Ф. Розвиток радянського законодавства про винаходи. –К.: Наукова думка, 1971. Москаленко В.С. Деякі питання судового захисту права промислової власності // Вісник Вищого арбітражного суду України. – 1999. – № 1. Петренко О.Б. Застосування заходів оперативного впливу у захисті прав на об'єкти промислової власності// Вісник господарського судочинства. – 2003.–№1. Підопригора О. Правова культура в законодавстві України про інтелектуальну власність// Інтелектуальна власність. – 2000. – № 8–9. – С.6–11. Святоцький О., Жаров В. Удосконалення національного законодавства в сфері захисту прав інтелектуальної власності // Право України. – 1999. – № 2.
Тема 3. Патентне право.
Лекція 3. 1. Поняття та принципи патентного права. 2. Поняття та ознаки винаходу. Об'єкти винаходу. Об'єкти, що не визнаються винаходами. Умови патентоспроможності винаходу. Новизна: поняття рівня техніки, пріоритет винаходу та правила його визначення. Винахідницький рівень. Промислова придатність. 3. Поняття та ознаки корисної моделі. Об'єкти корисної моделі. Умови патентоспроможності корисної моделі: новизна, промислова придатність 4 Поняття та ознаки промислового зразка. Об'єкти промислового зразка. Умови патентоспроможності промислового зразка: новизна, промислова придатність.
Лекція 4. 5. Суб'єкти патентного права. Автори винаходу, корисної моделі, промислового зразка, їх спадкоємці. Власники патентів. Державний департамент інтелектуальної власності. Представники у справах інтелектуальної власності. Фонд винаходів України. 6. Порядок одержання патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок. Складання та подання заявки. Формальна експертиза заявки. Експертиза заявки по суті. Видача патенту. 7. Правовий режим службових винаходів. 8. Зміст патентних прав: виключне право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; уступка патентних прав; видача дозволу на використання запатентованих об'єктів. Обмеження прав власників патентів. Обов'язки, що випливають з патенту на винахід, корисну модель і промисловий зразок. 9. Припинення дії патенту. Визнання патенту недійсним. Загальні положення захисту прав власника патенту.
Практичне заняття 3 Теоретичні питання: 1. Поняття та принципи патентного права. 2. Загальна характеристика об'єктів патентного права: спільне та відмінне.
Завдання для самостійної роботи: Самостійна робота студентів полягає у самостійному вивченні питань теми за методичними вказівками викладача. Студент повинен опрацювати лекційний матеріал, необхідний обсяг рекомендованої літератури та нормативно-правових актів. При підготовці питань, які віднесені до самостійної роботи, студент має звернути особливу увагу на засвоєння таких понять і термінів: патент, патентна система, винахід, корисна модель, промисловий зразок, службовий винахід, недійсність патенту. Після вивчення питань даної теми студент повинен викласти результати самостійної роботи в письмових роботах та рефераті (з питань обраних викладачем). З інших питань, які винесені на самостійну роботу, студент має вести робочий конспект. При відповіді на питання письмових робіт студент має виявити такі вміння: – використовувати метод системного аналізу (розкрити склад системи патентного права та визначити ознаки кожного об’єкта, що входять до цієї системи); – поєднати теоретичні знання з практикою (показати практичне використання певних методів у ході наукового пізнання); – виділяти основні, першорядні ознаки юридичних явищ. При підготовці рефератних повідомлень даної теми студент має визначити, яким чином йшов процес становлення та розвитку юридичної науки в Україні.
Задача 1. На Петриківському підприємстві майстром Шуміною було розроблено нову модель таці. У зв'язку з наступним запуском моделі у виробництво виникло питання про необхідність забезпечення охорони прав підприємства та майстра–художника. Юридична фірма надала консультацію стосовно того, що найкращим засобом було б визнання цієї моделі промисловим зразком, але одержати патент на таке рішення неможливе через те, що художньо–конструктивне вирішення зовнішнього вигляду виробу не має промислової придатності, оскільки передбачає ручний розпис кожного виробу. 1. Дайте характеристику промислової придатності як ознаки патентоздатності промислового зразка. 2. В чому полягає відмінність між корисною моделлю та промисловим зразком ? 3. Чи вірною є консультація, надана юридичною фірмою? Задача 2. Працівники технологічної лабораторії НДІ сільського господарства Петренко та Кучеренко у встановленому законом порядку визнані авторами винаходу – нового хімічного засобу для боротьби із шкідниками рослин, що був ними розроблений під час роботи в лабораторії. В суд надійшли позови від завідувача лабораторії Іванченка та співробітника цієї ж лабораторії Грищенка, які вимагали включення їх до числа співавторів. В позовній заяві Іванченка зазначалося, що ним як завідувачем лабораторії здійснювалося загальне керівництво всіма дослідами, які і завершилися створенням нової речовини. В позові Грищенко зазначалося, що саме він підказав Петренку і Кучеренку головну ідею винаходу, оскільки саме він провів велику роботу з пошуку та аналізу аналогів винаходу, результати якої він передав відповідачам. Чи підлягають задоволенню позовні вимоги?
Практичне заняття 4 Теоретичні питання:
Завдання для самостійної роботи: Задача 1. Троє конструкторів–винахідників створили корисну модель "пристрій для демонтажу шин" і одержали на неї деклараційний патент. Співвласники патенту одержали від акціонерного товариства пропозицію про продаж патенту. Двоє з трьох співвласників висловили бажання продати патент на умовах, запропонованих акціонерним товариством. Третій заперечував проти цього, доводячи, що вони самі повинні вдосконалити модель і одержати патент на винахід, який пізніше може бути реалізований з більшою вигодою. Співвласники звернулися за допомогою до юриста.
Задача 2. Патентне відомство отримало дві заявки – на видачу патенту на винахід і на видачу патенту на корисну модель. Заявнику пізніше поданої заявки було видано патент на корисну модель "Електронний кодовий замок". По раніше поданій заявці на винахід "Кодовий замок з ємною пам'яттю" рішення ще не було прийнято. Автори раніше поданої заявки вважають, що технічне вирішення, подане в формулі корисної моделі, на яку вже видано патент, не нове, тому що повторює сукупність суттєвих ознак їхньої заявки. Відмінність полягає лише в назві окремих елементів, а не їх сукупності. Автори звернулися до патентного повіреного з проханням надати їм допомогу в підготовці заперечення. Власник патенту, дізнавшись про підготовку заперечення на виданий йому, в своєму листі до авторів заявки повідомив, що він самостійно працював, із змістом заявки на винахід ознайомлений не був, тому його патент не може бути визнаний недійсним. Тотожність, на його думку, виключається тому, що він подав заявку на корисну модель, а не на винахід. В якому порядку може бути визнаний недійсним патент і яке рішення повинно бути прийняте, зокрема, при встановленні тотожності обох рішень?
Приклади контрольних запитань та завдань модульної контрольної роботи:
а) охоронний документ, який засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід, корисну модель або промисловий зразок; б) дозвіл на право здійснення науково–технічної діяльності; в) науково–технічне рішення в сфері техніки; г) сукупність виключних прав винахідника на створений ним об’єкт інтелектуальної власності; д) об’єкт людської творчості, який відповідає ознакам патентоздатності.
а) винахід створений працівником підприємства у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця;
б) винахід створений працівником підприємства у процесі виконання своїх посадових обов’язків;
в) винахід створений працівником підприємства у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця або у вільний від роботи час з використанням секретів виробництва.
а) новизна, винахідницький рівень, промислова придатність; б) новизна та промислова придатність; в) новизна; г) новизна, промислова придатність, відповідність закону.
Проблемні теми для обговорення
Нормативні акти: Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури від 28 квітня 1977 року, приєднання України Закон від 01.11.96 // Комп’ютерна правова система «Ліга: Закон». Договір про патентне право вiд 01.06.2000 р. , приєднання України Закон від 22.11.2002р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 12. – Ст. 793. Господарський кодекс України// ВВР. – 2003. – № 18, 19–20, 21–22. Ст. 144. Цивільний кодекс України //ВВР. – 2003. – № 40, 41. Ст. 356. Закон України від 15 грудня 1993 року «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (в редакції від 01 червня 2000 року із наст, змінами) //ВВР. – 2000. – №37. – Ст.307. Закон України від 15 грудня 1993 року «Про охорону прав на промислові зразки» (із наст. змінами) // ВВР. – 1994. – № 7. – Ст.34. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1994 р. № 545 „Про затвердження Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)” (із наст. змінами) // ЗПУ. – 1994. – № 11. – Ст.278. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 р. N 2292 „Про затвердження Угоди про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів у галузі правової охорони винаходів” // Офіційний вісник України. − 1999. − № 50. − Ст. 154 Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. № 1716 „Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності // ОВУ. – 2004. – № 51. – Ст 3354. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 8 «Про затвердження Порядку надання Кабінетом Міністрів України дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі) чи зареєстрованої топографії інтегральної мікросхеми» // ОВУ 2004. – № 2. – Ст. 38. Наказ Міністерства освіти і науки України від 22 січня 2001 року № 22 „Про затвердження Правил складання та подання заявки на винахід та заявки на корисну модель” // ОВУ. – 2001. – № 9. – Ст.386. Наказ Міністерства освіти і науки України від 15 березня 2002 року № 197 „Про затвердження Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель // ОВУ. – 2002. – №16. – Ст.887. Наказ Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2002 р. № 110 „Про затвердження Правил складання та подання заявки на промисловий зразок // ОВУ. – 2002. – № 11. – Ст.531. Наказ Міністерства освіти і науки України від 18 березня 2002 року № 198 „Про затвердження Правил розгляду заявки на промисловий зразок // ОВУ. – 2002. №14. – Ст.773. Наказ Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2001 року № 291 „Про затвердження Положення про Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на винаходи // ОВУ. – 2001. – № 18. – Ст. 804. Наказ Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2001 року № 290 „Про затвердження Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки // ОВУ.– 2001. – № 18. – Ст. 803. Наказ Міністерства освіти і науки України від 20 червня 2001 року № 469 „Про затвердження Положення про Державний реєстр деклараційних патентів України на корисні моделі // ОВУ.– 2001.– № 27. – Ст. 1227. Наказ Міністерства освіти і науки України від 16 липня 2001 року № 520 „Про затвердження Інструкції про офіційну публікацію заяви про готовність надання будь–якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі) та клопотання про її відкликання // ОВУ. 2001.№31.–Ст.1437. Наказ Міністерства освіти і науки України від 3 серпня 2001 року № 575 „Про затвердження Інструкції про офіційну публікацію заяви про готовність надання будь–якій особі дозволу на використання запатентованого промислового зразка та клопотання про її відкликання // ОВУ. 2001. № 34. Ст. 1614. Наказ Міністерства освіти і науки України від 22 квітня 2005 року № 247 «Про затвердження Інструкції про порядок ознайомлення будь–якої особи з матеріалами заявки на об'єкт права інтелектуальної власності» // ОВУ – 2005. – № 19. – Ст. 1008. Інформаційний лист ВГСУ від 17.04.2006р. №01−8/844 „Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на промислових зразок та прав на раціоналізаторську пропозицію (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищім господарським судом України”) // Інтелектуальна власність. − 2006. − №9. − С. 18 − 29.
Спеціальна література: Азимов Ч.Н. Основы патентного права Украины. – Харьков, 1994. Андрощук Г. Все про службові винаходи// Профспілки України.–1997. №–18. Андрощук Г. Раціоналізаторська пропозиція як об’єкт промислової власності: проблеми регулювання // Інтелектуальна власність. − 2006. − №4. С. 37 − 40. Андрощук Г.А., Работягова Л.И. Патентное право: правовая охрана изобретений: Учеб. Пособие. – К.: МАУП, 1999. Антимонов Б.С., Флейшиц Е.А. Изобретательское право. – М.: Госюриздат, 1980. Боденхаузен Г. Парижская конвенция по охране промышленной собственности. Комментарий. – М.: «Прогресс», 1977. Боровик П. А. Особливості судово-експертного дослідження винаходу (корисної моделі)з багатоланковою формулой // Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2008. − №4 Бреус Н., Шкуринська Т. Патентоспроможність комп'ютерних програм: практика Європейського патентного відомства// ІВ. – 2000. – №1. С.25– 30. Буров О., Петренко С. Світові тенденції патентування та ліцензування комп’ютерних програм // Інтелектуальна власність. − 2006. − №7. − С. 25 − 27. Бутнік-Сіверський С. Права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок як об'єкт спадкування // Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2009. − №3 Василенко І. Міндрул А. Адаптація законодавста України у сфері промислової власності до законодавства Європейського Союзу // Інтелектуальна власність. − 2006. − №5. − С. 12 − 15. Васьковська Т. Актуальні проблеми судової експертизи промислових зразків // Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2008. − №2 Васьковська Т.А., Кращенко В.П. Судова експертиза запаиентованих промислових зразків у цифрах і фактах //Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2008. − №6. Гаврилов З.П. О преждепользовании // Вопросы изобретательства. –1990. –№11. Глухівський Л. Деклараційний патент: за і проти /ЛВ. – 2001. – № 7. С.8–12. Дахно И.И. Патентно – лицензионная работа. – К., 1996. Єжмин В. Особливості подання міжнародної заявки // Інтелектуальна власність. − 2006. − №10. − С. 9 − 36. Ємжин В. Особливості входження міжнародних заявок в національну фазу в Україні (прийом і формальна експертиза міжнародних заявок) // Інтелектуальна власність. − 2008. − №10. −С. 4 Жаров В., Максимова Н. Законодавство України у сфері інтелектуальної власності. Проблемні питання та шляхи їх вирішення// ІВ. –2002.–№2–3.–С.3–7. Интеллектуальная собственность в У крайнє: правовые основи и практика. – Науч.–практ.изд.: В 4–х т./ Под общ. ред. А.Д. Святоцкого. – К.: ИнЮре, 1999. Іваненко П. Перехід до використання безпаперової інформаційної технології у процесах набуття прав на об'єкти промислової власності // Інтелектуальна власність −2009. − №9. Карпенко Д., Клявлін В., Святоцький О., Федченко Л. Правові питання взаємовідносин, пов'язаних із створенням службових винаходів // Право України. –1998. – № 9. Кириченко І. Деякі аспекти патентного захисту лікарських засобів // ІВ. – 2001. – №9–10 – С.17–23. Кириченко Т.С. Захист патентного права на основі формули винаходу: Автореф. дис. канд. юрид. наук: . — Х., 2005. — 17 с. Кожарська І. Деякі питання визнання патенту України на промислових зразок недійсним // Інтелектуальна власність. − 2006. − №11. − С. 21 − 24. Кожарська І., Пейкрішвілі М. Співвідношення правової охорони промислових зразків і знаків для товарів і послуг // Інтелектуальна власність. − 2003. − №1. − С. 11 − 15. Колотілова Ю. Сучасні тенденції в патентуванні лікарських засобів, створених із застосуванням комбінаторних технологій // Інтелектуальна власність −2009. − №9. Коцюба О., Гавриленко О. Актуальні аспекти права попереднього користування інтелектуальною власністю в Україні // ІВ. – 2000. № 1–2. – С.8 –13 Крайнєв П. Економічна доцільність патентування винаходів за кордоном // Право України. – 1999. – № 5. Крыжна В. Право преждепользования в патентном праве Украины // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 2. Кучеренко О., Сторожик Л. Діалог заявника та експерта щодо відповідності винаходу критерію „винахідницький рівень” // Інтелектуальна власність. − 2006. − №8. − С. 29 − 35. Луценко Ф., Брагарник О. Запровадження реформи МПК в Укрпатенті // Інтелектуальна власність. − 2006. − №11. − С. 25 − 29. Льгова О. Про внесення змін до формули винаходу після отримання патенту // Інтелектуальна власність. − 2007. − №4. − С. 36 − 40. Макода В. Є Промисловий зразок та його співвідношення з іншими об’єктами інтелектуальної власності в період глобалізації економічних відносин // Вісник господарського судочинства. − 2009. − №3. − С.119 −122 Макода В. Промисловий зразок як об’єкт права інтелектуальної власності в Україні.//Юридична Україна. −2008. −№4. − С. 62 −66. Макода В.Є. Правова охорона промислових зразків в Україні. – Київ, 2000. Мамиофа И.З. Охрана изобретений и технический прогресе. – М: Юр. лит–ра, 1974. Мамиофа И.З., Миронов Н.В. Изобретательское право. – М.: Юр. лит–ра, 1986. Мельник О. Цивільно–правовий захист патентних прав: проблемні питання// Право України. – 2003. – № 2. Методичні рекомендації по виплаті винагороди авторам об'єктів промислової власності // ІВ. – 2000. – №6–7. С.45–51. Мітрахович М. М., Луханін М. І., Комаров В. О., Зайківський О. Б., Сотников О. В. Методичні рекомендації щодо підготовки заявки на винахід / Озброєння Міністерства оборони України / О.О. Стеценко (заг.ред.). — К., 2002. — 267с. Ніколаєнко Л. І., Бутяєва А. П., Меняйло Л. А., Радомський В. С. Промисловий зразок / Державне патентне відомство України / В.Л. Петров (ред.). — К. : Вид. Дім "Ін Юре", 1999. — 124с. Ніколаєнко Л. І., Добриніна Г. П., Меняйло Л. А., Радомський В. С. Винахід / Державне патентне відомство України / В.Л. Петров (ред.). — К. : Видавничий Дім "Ін Юре", 1999. — 136с. Ніколаєнко Л. І., Добриніна Г. П., Меняйло Л. А., Радомський В. С. Корисна модель / Державне патентне відомство України / В.Л. Петров (ред.). — К. : Видавничий Дім "Ін Юре", 1999. — 128с. Паладій М. Патентний суд: аргументи "за"// ІВ. – 2002. – №4. – С.4–8. Патентоведение // Под ред. Рясенцева В.А. – М., 1987. Потоцький М. Промисловий зразок та торговельна марка: співвідношення прав // Інтелектуальна власність. − 2007. − №4. − С. 23 − 28. Прахов Б. Г. Проблеми підвищення ефективності правового забезпечення реалізації науково-технічних досягнень за кордоном // Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2008. − №4 Работягова Л. Правова охорона винаходів і корисних моделей в Україны та зарубіжних країнах // Інтелектуальна власність. − 2006. − №8. − С. 23 − 29. Ревинский О.В. Если признаки объектов не признаны патентоспособ–ными… // Патенты и лицензи. − 201. − №2 − С. 16 − 21. Розенберг П. Основи патентного права США. – М.: «Прогресе», 1978. Рыбальский Н.Г. Патентоспособность биологических обьектов. – К.: Наукова думка, 1988. Свінцов О. Кучеренко О. Що таке „промислова придатність” та її застосування при створення винаходу // Інтелектуальна власність. − 2006. − №12. − С. 20 − 27. Святоцький, О., Крайнєв П., Прахов Б. Право интеллектуальной собственности на рационализаторское предложение К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2004. – 128 с. Сергеев А.П. Патентное право: Учебное пособие. – М., 1994. Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации: Учебник. – М.: «Проспект», 1999. Складання та подання заявки на видачу патенту України на промисловий зразок: Практичний посібник / Державне підприємство "Український ін-т промислової власності" (Укрпатент) / Т.В. Бованенко (уклад.). — К., 2006. — 39с. Cкляров І. Комп’ютерні програми та патентна охорона // Інтелектуальна власність. − 2003. − №5. − С. 21 − 26 Слободянюк О. Спогади про світле майбутнє або право на наукове відкриття в „окремо взятій” Україні // Інтелектуальна власність. − 2007. − №4. − С. 29 − 35. Сюсєль І. Доведення неправомірного використання винаходу в судах України // Інтелектуальна власність − 2009. − №7. Тарнавська Н. Як не потрібно складати матеріали заявки. Поради експерта Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2008. − №2 Тимощук Л. Патентная активность и развитие государственной системи охраны промьішленной собственности // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – № 7. Томачинський С. Особливості складання та розгляду заявок на винаходи в галузі фармацевтики // Інтелектуальна власність −2009. − №9. Торянік С. Маруда Н. Особливості проведення експертизи запатентованого винаходу та корисної моделі // Інтелектуальна власність. − 2006. − №3. − С. 25 − 28. Торянік С. Установлення патентоздатності корисних моделей // Інтелектуальна власність. − 2007. − №6 . – С. 30 – 31. Торянік С., Будзинська О. Вплив недоліків формули та опису на патентоздатність винаходу і подальшу долю патенту // Інтелектуальна власність − 2009. − №7. Финкель Н.К. Правовое регулирование служебных изобретений в капиталистических странах. – М.: ВНИИПИ, 1989. Халаїм Н. Зміст права на промисловий зразок: майнові права інтелектуальної власності // Інтелектуальна власність. − 2008. −№ 3. − С. 21. Халаїм Н. Зміст права на промисловий зразок: особисті немайнові права інтелектуальної власності // Інтелектуальна власність. − 2008. −№2. − С. 15 Халаїм Н. Зміст права на промисловий зразок: теоретичний аспект // Інтелектуальна власність. − 2008. −№1. − С. 20 Халаїм Н. Правова природа патенту на промисловий зразок // Право України. – 2000. – № 8. Халаїм Н. Правова природа промислового зразка як об'єкта охорони // Право України. – 1998. – № 11. Халаїм Н. Судові засоби захисту превентивного характеру та захист прав патентоволодільця // Право України. – 2000. – № 11. Халаїм Н.О. Правова охорона промислових зразків в Україні. Автореф. дис.канд.юрид.наук. –Київ, 2000. Чернецька Н., Кучеренко О. Аналіз "новизни" винаходів у галузі хімії // Інтелектуальна власність −2009. − №10 Чікін С. Суперечність публічному порядку та деякі правочини в сфері інтелектуальної власності // Інтелектуальна власність − 2009. − №5. Чікін С., Решитилов К., Чікіна О. Право попереднього користувача: Філологічний та історичний аспекти //Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2008. − №1 Шенкаренко О. Призначення залежних пунктів формули винаходу Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2008. − №2 Шестимиров А.А., Минаев А.А. Промышленные образцы. – М., 1995. GoelG., AchingR., Брагарник О. Чи можна провести "ідеальний" патентний пошук? // Інтелектуальна власність − 2009. − №8.
ЗМІСТОВИЙ Модуль 2.
«Правова охорона засобів індивідуалізації та нетрадиційних об’єктів промислової власності. Договори в сфері промислової власності»
Тема 4. Правова охорона знаків для товарів і послуг. Лекція 5. 1. Поняття та види знаків для товарів і послуг. Функції знаків для товарів і послуг. 2. Умови надання правової охорони знакам для товарів і послуг. Позначення, що не можуть використовуватися як знаки для товарів і послуг. 3. Суб'єкти права на знак для товарів і послуг.
Лекція 6. 4. Порядок одержання свідоцтва на знаки для товарів та послуг. 5. Права та обов'язки, що випливають із свідоцтва на знак для товарів та послуг. Передача прав на знаки для товарів і послуг. 6. Захист прав власників свідоцтв на знаки для товарів та послуг. 7. Припинення дії свідоцтва на знак для товарів та послуг, визнання його недійсним.
Практичне заняття 5 Теоретичні питання: 1. Поняття та види знаків для товарів і послуг.
Завдання для самостійної роботи: Самостійна робота студентів полягає у самостійному вивченні питань теми за методичними вказівками викладача. Студент повинен опрацювати лекційний матеріал, необхідний обсяг рекомендованої літератури та нормативно-правових актів. При підготовці питань, які віднесені до самостійної роботи, студент має звернути особливу увагу на засвоєння таких понять і термінів: торгівельна марка (знак для товарів і послуг), добре відомий знак, делюція, загальновживане позначення, комерційне позначення. Після вивчення питань цієї теми студент повинен викласти результати самостійної роботи в письмових роботах та рефераті (з питань обраних викладачем). З інших питань, які винесені на самостійну роботу, студент має вести робочий конспект. При відповіді на питання письмових робіт студент має виявити вміння: – аналізувати та порівнювати (вказати спільні та відмінні риси товарних знаків та промислових зразків, товарних знаків та фірмових найменувань); – вміти поєднати теоретичні знання з практикою (показати на конкретних прикладах порядок реєстрації товарного знаку, способи охорони прав на товарні знаки); – обґрунтовувати свої відповіді посиланням на чинне законодавство; – визначити основні завдання, що вирішуються в процесі міжнародної охорони товарних знаків.
Задача 1. До Держпатенту України 20 вересня 1998 року із заявкою на видачу свідоцтва України на знак для товарів звернулося ТОВ "Меридіан". У заяві про реєстрацію знака заявником було названо ТОВ "Меридіан" та вказано його місцезнаходження. 16 грудня 1998 року до Держпатенту було подано уточнення до заявки, які стосувалися того, що заявником слід вважати директора ТОВ "Меридіан" Морозова П.І. Свідоцтво на товарний знак було видано 15 квітня 2000 року на ім'я Морозова П.І., який на цей час припинив трудові правовідносини із ТОВ і заснував власне підприємство, передавши право на використання знака у його статутний фонд. ТОВ "Меридіан" звернулося до суду із заявою про визнання свідоцтва на товарний знак, виданого на ім'я Морозова П.І., недійсним. Яке рішення має винести суд? Задача 2. До господарського суду звернулося підприємство "Авентіс" із позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності та підприємства "Коуел" про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг. Зареєстрований знак є словесним позначенням "Nunhems", яке призначене для маркування товарів по 31 класу (насіння рослин). Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що зареєстрований знак не відповідає умовам надання правової охорони і може ввести споживачів в оману щодо особи, яка виготовляє товар (цією особою є голландська компанія “Nunhems Zaden B.V.”). Відповідачі проти позову заперечували, посилаючись на те, що " Nunhems Zaden B.V." надала дозвіл підприємству "Коуел" на реєстрацію позначення " Nunhems " в англійській та російській або українській версіях. Чи підлягають позовні вимоги задоволенню? Задача 3. Компанія "Rothmans Cigaretten GMBH" здійснила в Україні міжнародну реєстрацію товарного знака "Рresident". Протягом тривалого часу цей зареєстрований знак в Україні не використовувався. Заінтересовані особи звернулися до Вищого господарського суду України з позовною заявою про припинення чинності міжнародної реєстрації в зв'язку з "недостатнім використанням". В процесі розгляду позовної заяви з'ясувалося, що знак " Рresident " досить широко використовується в Україні, але іншою особою – компанією “Papastratos”. Відповідач до суду не з'явився і пояснень до позову не надав.
Практичне заняття 6 Теоретичні питання: 1. Права та обов'язки, що випливають із свідоцтва на знак для товарів та послуг. 2. Права та обов'язки, що випливають із свідоцтва на знак для товарів та послуг. 3. Передача прав на знаки для товарів і послуг. 4. Захист прав власників свідоцтв на знаки для товарів та послуг. 5. Припинення дії свідоцтва на знак для товарів та послуг, визнання його недійсним.
Завдання для самостійної роботи: Задача 4. Рішенням Апеляційної ради Держпатенту України задовольнила апеляцію "Емпреса Кубана дель Табако" , Т/А КУБАТАБАКО про визнання недійсним свідоцтва України на знак "СОНІВА", зареєстрований на ім'я компанії "Дженерал Сігар Ко., Інк.", на підставі п.п. 2,3 статті 6 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг". Рішенням господарського суду м. Києва за позовом "Дженерал Сігар Ко., Інк." До Міністерства освіти та науки та компанії "Емпреса Кубана дель Табако" рішення Апеляційної ради було визнано недійсним. Своє рішення суд мотивував тим, що зазначений Закон був введений в дію 01.07.1993, заявка, згідно якої видано зазначене свідоцтво була подана 12.05.1993р., а відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативні–правові акти не мають зворотної дії в часі. 1. Чи є судове рішення обґрунтованим, якщо взяти до уваги, що знак "СОHIBА", зареєстрований за 34 класом МКТП (сигари) є всесвітньо відомим знаком апелянта "Емпреса Кубана дель Табако", який з 1968 року використовувався апелянтом в дипломатичних цілях як головний знак Гаванських сигар, а починаючи з 1982 року апелянт розпочав його комерційне використання і реєстрацію в інших країнах світу, в тому числі і в СРСР, де знак був захищений трьома свідоцтвами?
Задача 5 У 1993 році компанія „Хуго Босс АГ” зареєструвала в Міжнародному бюро Світової організації інтелектуальної власності знак для товарів та послуг „Baldessarini HUGO BOSS” для товарів 34 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг „Тютюн; приналежності для паління; сірники” із строком дії міжнародної реєстрації 20 років. В Україні цей знак було взято під охорону з 20 липня 1993 року, а відомості про початок його дії було опубліковано 18 жовтня 1993 року У травні 1999 року компанія „Реемстма Сигареттенфабрикен Гмбх” подала позов до компанії „Хуго Босс АГ” (третя особа на стороні відповідача − Державне патентне відомство України) із вимогами про дострокове припинення на території України дії міжнародної реєстрації знака для товарів 34−го класу Міжнародної класифікації товарів та послуг та про зобов’язання Державного патентного відомства України повідомити про це Міжнародне бюро Світової організації інтелектуальної власності. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що компанія „Хуго Босс АГ” протягом тривалого часу не використовує в Україні зареєстрований товарний знак. Власне ж реєстрацію товарного знака, на думку позивача, було здійснено для того, щоб перешкодити використанню марки „BOSS” для тютюнових виробів. 1. Чи має обмеження строк, по закінченню якого дії свідоцтва на товарний знак, що не використовується на території України , може бути припинено у судовому порядку? Що вважається використанням товарного знака? 2. Чи є правомірним встановлення необхідності використання власником свого майна (товарного знака)? Як у цьому контексті можна охарактеризувати дії компанії „Хуго Босс АГ”? 3. Яке рішення має прийняти суд?
Задача 6 Виробник чаю марок “Lipton”, “Dilmah”, “Milford” − компанія “Ostfriesische Tee Gesellschaft Laurens Spethmann” − подала заявку на поширення міжнародної реєстрації вищезазначених товарних знаків на територію України. Незважаючи на те, що ці знаки було зареєстровано на ім’я виробника ще за часів колишнього СРСР, а строк дії реєстрації ще не закінчився, Державне патентне відомство України відмовило заявникові у поширенні міжнародної реєстрації, посилаючись на те, що на ці товарні знаки вже подано заявку на ім’я дистриб’ютора компанії − ТОВ „Зовнішньоторговельна фірма „Мономах”, яка має більш ранню дату подання.
Задача 7 У 1995 році ТОВ „Флеш”, яке займалось виготовленням телевізійних ігрових приставок, подало до Державного патентного відомства України заявку на реєстрацію знака для товарів та послуг „Nintendo” і отримало у вересні 1996 року відповідне свідоцтво. Через певний час компанія „Нінтендо Ко, Лтд” (Японія) звернулась до суду із позовом до товариства та Держпатенту із вимогами про визнання недійсним свідоцтва на вищезазначений знак для товарів та послуг, посилаючись на те, що він відтворює загальновідомий знак „NINТENDO”, що належить компанії з 1993 року, тим самим вводячи в оману споживачів щодо якості товару та його виробника. Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що компанія „Нінтендо Ко, Лтд” не працює на ринка України, а отже, знак „NINТENDO” не є загальновідомим. 1. Які знаки для товарів та послуг не можуть бути зареєстрованими в Україні? 2. Які знаки належать до загальновідомих? Чи можна вважати знак „NINТENDO” загальновідомим? Яким чином це можна довести? 3 Чи може знак для товарів та послуг, що збігається з фірмовим найменуванням їх виробника, бути зареєстрованим на ім’я українського товариства? 4. Чи заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що знак „NINТENDO” не є загальновідомим, оскільки компанія виробник не працює на ринках України? 5. Яке рішення має прийняти суд?
Приклади контрольних запитань та завдань модульної контрольної роботи:
а) будь-яке позначення або комбінація позначень, які мають розрізняльну здатність; б) слово або словосполучення; в) колір або поєднання кольорів; г) малюнок розфарбування; д) форма.
а) на території України; б) Європи; в) країн, вказаних заявником у заявці; г) світу.
а) Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності або судом; б) судом; в) Державним патентним відомством; г) Міністерством освіти і науки України; д) Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності.
Проблемні теми для обговорення
Нормативні акти: Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 року (набуття чинності для України: 25 грудня 1991 р.) // Зібрання чинних міжнародних договорів України – 1990. – № 1. – Ст. 348. Договір про закони щодо товарних знаків вiд 27.10.1994 ратифіковано Законом N 380/95–ВР від 13.10.95// Комп’ютерна правова система «Ліга: Закон». Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків від 15 червня 1957 р., переглянута в Стокгольмі 14 липня 1967 р. і в Женеві 13 травня 1977 р. і змінена 28 вересня 1979 р., приєднання України Закон № 1762–III ( 1762–14 ) від 01.06.2000 // Комп’ютерна правова система «Ліга: Закон». Господарський кодекс України// ВВР. – 2003. – № 18, 19–20, 21–22. Ст. 144. Цивільний кодекс України // ВВР. – 2003. – № 40, 41. Ст. 356. Закон України від 15 грудня 1993 року «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (із змінами і доповненнями від 16.06.1999 р. та 21.12.2000 р.) // ВВР. – 1994. – № 7. – Ст. 36. Наказ Держпатенту України від 28 липня 1995 року № 116 (із змінами та доповненнями) « Про затвердження Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знаки для товарів і послуг» // Збірник нормативних актів з питань промислової власності. – К.: «Вища школа», 1998. Наказ Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2002 року № 10 «Про затвердження Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг» // ОВУ. – 2002. – №5. – Ст.207. Наказ Міністерства освіти і науки України від 15 квітня 2005р. № 228 „Про затвердження порядку визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності” // ОВУ. – 2005. – № 19. – Ст. 1007. Оглядовий лист Вищого Господарського суду України від 17.04.2006 N 01–8/847 «Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на знаки для товарів і послуг (торговельну марку)»// Комп’ютерна правова система «Ліга. Закон». Спеціальна література: Авраменко В. Аналіз пункту 3 статті 6 розділу 2 Закону України «Про захист прав на знаки для товарів і послуг» // Інтелектуальна власність. − 2008. − №3. − С. 53 Адуев А.Н., Белогорская Е.М. Товарний знак и его правовое значение. – М.: Юр. лит–ра, 1972. Андрощук Г. Правова охорона добре відомих торговельних марок у США // Інтелектуальна власність − 2009. − №8. Бачихін К. Суд визнав недійсним свідоцтво на знак для товарів і послуг // Юридична газета. − 2006. − №11. − С. 22. Боденхаузен Г. Парижская конвенция по охране промышленной собственности. Комментарий. – М.: «Прогресс», 1977. Бойко Д. Соотношение доменних имен и знаков для товаров и услуг// ПГП. – 2002. – № 9. Вуліх О. Про введення споживача в оману щодо виробника // Інтелектуальна власність. − 2006. − №8. − С. 12−13. Горбик Ю., Макаришева Т. Український шлях до визнання знака добре відомим // Інтелектуальна власність. − 2008. − №1. Горнісевич А. Сінгапурський договір про право з торгівельних марок − важлива віха для міжнародної спільноти інтелектуальної власності // Інтелектуальна власність. − 2006. − №5. − С. 8−10. Гривнак В.В. Знаки для товарів і послуг. – К.: Інфокон, 1997. Демченко Т.С. Охрана товарных знаков (сравнительно–правовой анализ). изд. 2–е, перераб. и доп.– К.: Інститут государства и права им. В.М.Корецкого НАН України, 2005. – 208 с. Демченко Т.С. Правова охорона загальновідомих і знаменитих знаків у міжнародній практиці та в Україні // Вісник господарського судочинства. –2001.–№3. Демченко Т.С. Сутність права на товарний знак// Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 2. Іолкін Я. Два підходи у наданні правової охорони знакам для товарів і послуг // ПГП. – 2002. – № 12. Кашинцева О. Ю. Визначення правового статусу громадянина –підприємця як суб'єкта права на знак для товарів і послуг // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 1. Кашинцева О.Ю. Правова охорона знаків для товарів і послуг в Україні. Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Київ, 2000. Кашинцева О.Ю. Треті особи як суб'єкти права на знак для товарів і послуг// Право України. – 1999. – №7. – С.81–85. Коваль А. Отримавши міжнародну реєстрацію, використовуй торгівельну марку // Юридична газета. − 2006. − №7 (67). − С. 16 − 17. Коваль И. Неправомерное использование знаков для товаров, услуг и недобросовестная конкуренція // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 4. Кодинець А. Теоретичні проблеми визначення сутності прав на засоби індивідуалізації // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №7. Кондратьева О., Нестуля Т. Практика Антимонопольного комітету України: захист від недобросовісної конкуренції // Інтелектуальна власність. − 2007. − №2. − С. 32 − 38. Крижна В. Види торговельних марок //Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2008. − №1 Крижна В. М. Правова охорона добре відомих торговельних марок за законодавством України. Вісник господарського судочинства. − 2009. − №1 −С. 74 − 78 Крижний О. Проблеми кваліфікації незаконного використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару // Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2008. − №2 Крыжна В. Знаки для товаров и услуг и лицензии на их использование// Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 1. Кулинич О.А. "Бренд" как сложный правовой способ индивидуализации участников гражданского оборота товаров и услуг //Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2009. − №5 Ловцов С.В. Трехмерные объекты или фигуры в качестве обозначений, индивидуализирующих товары и услуги (правоспособность трехмерных форм) // Юрист. − 2006. − №10. − С. 33 − 39 Макаришева Т. Ода знаним кубинським сигарам або історія про торгову марку „СОНІБА” // Інтелектуальна власність. − 2003. − №3. − С. 32−34. Макаришева Т. Оманливість − стовідсоткова підстава для відмови // Інтелектуальна власність. − 2006. − №2. − С. 19−20. Макода В. Право інтелектуальної власності на торговельну марку…//Юридична Україна. −2009. − №5. − С.60 − 64. Максимова Н. Роздуми про „Шампанське України” // Інтелектуальна власність. − 2006. − №6. − С. 9−11. Мельник О. Принципи законодавства про товарні знаки// Право України. – 1999. –№ 6. Міндрул А. Особливості проведення експертизи заявок на торгівельні марки. Європейський союз та Україна // Інтелектуальна власність. − 2006. − №11. − С. 15 − 18. Мінченко Н. Розрізняльна здатність позначеня, заявленого на реєстрацію в якості знака для товарів і послуг // Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2009. − №2. Перетяжко М. Повалій та „Українські макарони”: нова апеляція // Інтелектуальна власність. − 2006. − №11. − С. 49 − 50. Потоцький М. Промисловий зразок та торговельна марка: співвідношення прав// Інтелектуальна власність. − 2007. − № 4. – С. 23 -26. Правова охорона комерційних позначень в Україні: проблеми теорії і практики: Зб. / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України ; Міжнародний центр правових проблем інтелектуальної власності ; Київський ун-т права НАН України / Юрій Сергійович Шемшученко (заг.ред.), Юрій Ладиславович Бошицький (заг.ред.). — К. : Юридична думка, 2006. — 638с. Прохоров − Лукін Г. Проблеми встановлення факту відповідності ОІВ умовам надання правової охорони // Інтелектуальна власність. − 2006 . −№11. − С. 45 − 48. Рассомахіна О., Таранущенко О. Примусова втрата прав заявників // Інтелектуальна власність. − 2007. − №4. − С. 18 − 22. Складання та подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг: Практ. посіб. / Державне підприємство "Український ін-т промислової власності" (УКРПАТЕНТ) / О.Д. Лєвічева (уклад.), С.Т. Кривошей (уклад.) — К., 2005. — 36с. Соловйова В. В., Томчишен С. В. Особливості захисту від недобросовісного використання чужих позначень товарів (робіт та послуг) // Вісник господарського судочинства. − 2007. − №6. − 32 − 42. Стефан О. Проблеми реалізації угоди ТRIPS в національному законодавстві України. – К.: ПП "Авокадо", 2006. – 80 с. Удосконалення охорони і захисту комерційних позначень в Україні — тема зустрічі фахівців (підготувала Абдуліна І.) // Інтелектуальна власність. − 2007. − №11. - С. 18 -20. Шевелева Т. Проблеми правової охорони нетрадиційних торговельних марок: дослідження ВОІВ // Інтелектуальна власність. − 2007. − №12. – С. 6 – 9.
Тема 5. Правова охорона фірмових (комерційних) найменувань.
Лекція 7. 1. Поняття та ознаки фірмового найменування. Принципи фірми. 2. Суб'єкти права на фірмове найменування. 3. Зміст права на фірмове найменування. 4. Захист права на фірмове найменування.
Практичне заняття 7 Теоретичні питання: 1. Поняття та ознаки фірмового (комерційного) найменування.
Завдання для самостійної роботи: Самостійна робота студентів полягає у самостійному вивченні питань теми за методичними вказівками викладача. Студент повинен опрацювати лекційний матеріал, необхідний обсяг рекомендованої літератури та нормативно-правових актів. Самостійна робота над питаннями теми покликане сприяти поглибленому засвоєнню лекційного матеріалу, навчальної літератури, навчити студентів аналізувати, узагальнювати опрацьований матеріал і самостійно робити науково обґрунтовані висновки. При підготовці питань, які віднесені до самостійної роботи, студент має звернути особливу увагу на засвоєння таких понять і термінів: фірмове (комерційне) найменування, офіційна назва, найменування юридичної особи. Після вивчення питань даної теми студент повинен викласти результати самостійної роботи в письмових роботах (з питань обраних викладачем). З інших питань, які винесені на самостійну роботу, студент має вести робочий конспект. При відповіді на питання письмових робіт студент має розкрити: - розмежувати поняття фірмове (комерційне) найменування, офіційна назва, найменування юридичної особи; - визначити суб’єктів права на фірмове (комерційне) найменування - розглянути процедуру правової охорони фірмових (комерційних) найменувань.
Задача 1. До міжнародної адвокатської компанії "ВІМ" звернулась громадянка Іванченко із проханням про надання їй юридичної допомоги. Іванченко зазначила, що у травні 1996р. вона уклала із трастовою компанією "Владибор–Траст" інвестиційний договір, за яким через два роки їй мала бути повернута сума вкладу та обумовлені договором відсотки за його використання. Оскільки ані вклад, ані відсотки по ньому повернуті не були, Іванченко просила через суд захистити її законні права і повернути грошові кошти. Ознайомившись із текстом інвестиційного договору юристи компанії "ВІМ" звернули увагу на його преамбулу, в якій було зазначено, що "текст цього договору було складено на підставі відповідної розробки Міжнародної адвокатської компанії "ВІМ". Але насправді ніякої участі у розробці договору зазначена адвокатська компанія не брала, а трастова компанія "Владибор–Траст" ніколи не була її клієнтом. Надавши громадянці правову допомогу, Міжнародна адвокатська компанія "ВІМ" звернулась до суду із позовом до трастової компанії "Владибор–траст" про відшкодування моральної шкоди. У позові вона зазначала, що трастова компанія без згоди власника використовувала ім'я добре відомої юридичної фірми з метою залучення інвестицій. Внаслідок невиконанні зобов'язань за договором трастовою компанією невдоволення її клієнта автоматично поширюється і на "автора" договору, що, в свою чергу, завдає шкоди діловій репутації Міжнародної адвокатської компанії "ВІМ".
Задача 2. У 1995 році п'ятеро фізичних осіб створили і зареєстрували товариство з обмеженою відповідальністю "Арктика". Основною діяльністю товариства була торгівля продуктами харчування дитячого асортименту. Через три роки один із колишніх працівників товариства заснував приватне підприємство "Арктика", яке також займалось торгівлею продуктами харчування для дітей. Місцеве відділення Антимонопольного комітету України, до якого звернулось ТОВ "Арктика" із відповідною заявою, зобов'язало ІШ "Арктика" припинити дії, спрямовані на неправомірне використання фірмового найменування ТОВ та сплатити штраф. Не погодившись із таким рішенням, ПП "Арктика" звернулось до суду. 1. Що входить в поняття "фірмове (комерційне) найменування"? 2. З яких частин складається фірмове (комерційне) найменування юридичної особи? 3. Чи можна вважати що фірмові (комерційні) найменування вказані в задачі ідентичні? 4. Які органи уповноважені розглядати зазначену категорію справ? 5. Чи мало право ТОВ "Арктика" звернутись безпосередньо до суду, вимагаючи при цьому відшкодування збитків? 6. Яке рішення має прийняти суд? Задача 3 У серпні 1999 року закрите акціонерне товариство "Альфа Капітал Україна" звернулось до арбітражного суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фінансова компанія "Альфа–Капітал". У позові ЗАТ "Альфа Капітал Україна" вимагало припинення використання ТОВ "Українська фінансова компанія "Альфа–Капітал" у своєму найменуванні словосполучення "Альфа Капітал", посилаючись на те, що останнє є зареєстрованим за позивачем товарним знаком для всім класів Міжнародної класифікації товарів та послуг. Суд відмовив ЗАТ "Альфа Капітал Україна" у позові, зазначаючи, зокрема, що відповідач зареєстрований у формі ТОВ, а не ЗАТ. Крім того, позивачем не надано підтвердження того, що використання відповідачем товарного знака позивача призводить до змішування із його діяльністю, а тому це не може вважатись недобросовісною конкуренцією. 1. Яким чином здійснюється реєстрація права власності на фірмове (комерційне) найменування? 2. Чи має значення різниця у організаційно–правових формах сторін спору? 3. Чи заслуговує на увагу факт ненадання позивачем доказів того, що використання його товарного знака призводить до змішування із діяльністю відповідача? 4. Чи вірним є рішення суду?
Приклади контрольних запитань та завдань модульної контрольної роботи: 1. Фірмове (комерційне) найменування призначене для: а) індивідуалізації суб`єкта господарювання серед інших осіб; б) індивідуалізації товарів (робіт, послуг), які виробляє (надає) суб’єкт господарювання; в) створення конкурентних переваг одного суб’єкта перед іншим; г) реєстрації суб’єкта господарювання, укладання договорів, представництва перед третіми особами.
2. Два суб’єкти господарювання: а) можуть мати тотожні фірмові комерційні найменування при наявності угоди між ними про порядок використання такого найменування; б) можуть мати однакові фірмові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які вони надають; в) не можуть мати тотожні фірмові найменування.
3. Строк чинності права на фірмове (комерційне) найменування: а) 5 років; б) 10 років; в) не обмежений певним строком; г) встановлюється власником.
Проблемні теми для обговорення
Нормативні акти: Господарський кодекс України// ВВР. – 2003. – № 18, 19–20, 21–22. Ст. 144. Цивільний кодекс України//ВВР. – 2003. – № 40, 41. Ст. 356. Спеціальна література: Андрощук Г. Найпотужніші бренди світу: стан і тенденції // Інтелектуальна власність. − 2008. − №12, − С.19. Беляневич О. Право на фірмове найменування // Бізнес – 15 мая 2000. Воскобойник Ю., Мороз О. Проблеми використання фірмового найменування як об’єкта інтелектуальної власності: аналіз вітчизняного досвіду Інтелектуальна власність. − 2007. − №10 . − С. 70−71. Горбик Ю., Макаришева Т. Український шлях до визнання знака добре відомим // Інтелектуальна власність. − 2008. − №1. − С.24. Горбик Ю., Макаришева Т. Чи завжди докази заявника слугують на його користь? // Інтелектуальна власність. − 2008. - №9. − С.33. Дорошенко О., Щукіна К. Структура комерційного найменування //Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2009. − №3. Іщук С. Структура комерційного (фірмового) найменування //Юридична Україна. −2008. −№8. − С. 46−50. Кібенко О. Регулювання комерційного (фірмового) найменування у нових Цивільному та Господарському кодексах України // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2004. – №4 (16). Коваль І. Визначення правопорушення "неправомірне використання комерційного найменування" // //Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2009. − №3. Кодинець А. Комерційне позначення як об’єкт права інтелектуальної власності // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №6 Кодинець А. Теоретичні проблеми визначення сутності прав на засоби індивідуалізації // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №7 Козлова О. Порівняльний аналіз міжнародного та національного законодавства щодо правової охорони комерційних (фірмових) найменувань // Інтелектуальна власність. − 2003. − №4. − С. 17 − 21. Козлова О. Проблемні питання визначення кола суб’єктів права на комерційне (фірмове) найменування за чинним законодавством України // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №5 Кривошеїна І.В. Фірмове найменування: регулювання та правова охорона за законодавством України: Автореф. дис... канд. юрид. наук. — К., 2007. — 18 с. Крижна В Деякі особливості проведення судової експертизи, пов’язаної з охороною прав на комерційні найменування // Інтелектуальна власність. − 2006. − №5. − С. 29 − 32. Крижна В. Комерційне найменування — ім’я суб’єкта підприємництвачи його комерційний псевдонім? //Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2008. − №5 Крижна В. М. Порушення прав на комерційне найменування за законодавством України. Вісник господарського судочинства. − 2008. − №4. −-С.82 − 85. Крижна В. М. Захист прав споживачів при використанні комерційних позначень.. Вісник господарського судочинства. − 2009. − №2. − С.67 −70. Крижна В. М. Найменування юридичних осіб і комерційне найменування// Вісник господарського судочинства. − 2009. − №3. − С. 116−118. Кубах М. Необхідність удосконалення законодавства України щодо охорони фірмових найменувань// ПГП. – 2003. № 12. Мацкевич О.О.Правова охорона комерційних (фірмових) найменувань та законодавствами України та російської федерації //Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2009. − №4. Правова охорона комерційних позначень в Україні: проблеми теорії і практики: Зб. / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України ; Міжнародний центр правових проблем інтелектуальної власності ; Київський ун-т права НАН України / Юрій Сергійович Шемшученко (заг.ред.), Ю.Л. Бошицький (заг.ред.). — К. : Юридична думка, 2006. — 638с. Родіонова Т. Проблеми охорони прав на добре відомий знак для товарів і послуг // Інтелектуальна власність. − 2008. − №9. − С. 37. Саниахметова Н. Право субьекта предпринимательства на фирменное наименование // Бизнес– 25 сентября 2000 года. Щукіна К. Проблема застосування законодавства у випадку недобросовісної реєстрації торговельних марок // Інтелектуальна власність. −2008. − №6. −С. 22.
Тема 6. Правова охорона зазначення походження товарів.
Лекція 8. 1. Поняття зазначення походження товарів. Просте зазначення походження товарів. Кваліфіковане зазначення походження товарів. 2. Суб'єкти права на зазначення походження товарів. 3. Умови надання правової охорони зазначенню походження товарів. 4. Порядок реєстрації кваліфікованого зазначення походження товарів та права на його використання. 5. Зміст права на зазначення походження товарів. Використання права на зазначення походження товарів. 6. Захист прав на зазначення походження товарів. 7. Визнання недійсною та припинення правової охорони кваліфікованого зазначення походження товару та права на його використання.
Практичне заняття 8 Теоретичні питання: 1. Поняття зазначення походження товарів. Види зазначень
Завдання для самостійної роботи: Самостійна робота студентів полягає у самостійному вивченні питань теми за методичними вказівками викладача. Студент повинен опрацювати лекційний матеріал, необхідний обсяг рекомендованої літератури та нормативно-правових актів. При підготовці питань, які віднесені до самостійної роботи, студент має звернути особливу увагу на засвоєння таких понять і термінів: географічне зазначення походження товару, просте зазначення, кваліфіковане зазначення, географічна назва. Після вивчення питань даної теми студент повинен викласти результати самостійної роботи в письмових роботах та рефераті (з питань обраних викладачем). З інших питань, які винесені на самостійну роботу, студент має вести робочий конспект. При відповіді на питання письмових робіт студент має виявити вміння: – дослідити історію виникнення географічного зазначення походження товару, як самостійного об’єкта правової охорони; спираючись на чинне законодавство показати універсальність географічного зазначення, як об’єкта правової охорони; – розкрити сутність понять географічне зазначення походження товару та визначити його особливості; – дослідити міжнародно-правові норми та практику зарубіжних країн, щодо правової охорони зазначень походження товару.
Задача 1. До господарського суду звернувся Артемівський завод шампанських вин із позовом до Київського заводу шампанських вин про припинення незаконного використання товарного знака, зареєстрованого на ім'я позивача. В позові зазначалося, що відповідач незаконно використовує на етикетках своєї продукції, що є аналогічною продукції позивача (ігристі вина) і також експортується до Німеччини, позначення "Кrimsekt". Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що позначення “Кrimsekt” слід вважати загальновідомим, оскільки німецько–українські та німецько–російські словники подають його як усталене словосполучення, що означає "кримські вина" або "ігристі вина".
Приклади контрольних запитань та завдань модульної контрольної роботи:
а) прості зазначення походження товару; б) офіційні назви держав, регіонів, місцевості; в) кваліфіковані зазначення походження товару; г) прості та кваліфіковані зазначення походження товару.
а) назва країни, населеного пункту, місцевості, з якої походить цей товар; б) товаровиробника, що здійснює виробництво даного товару; в) історичну назву регіону або місцевості, що знайома широкому колу споживачів відповідної місцевості.
а) товаровиробник, що здійснює діяльність у відповідній місцевості; б) товаровиробник, що зареєстрував відповідне зазначення походження товару; в) товаровиробник, що у відповідній місцевості виробляє товар, якість та властивості якого пов`язані виключно або головним чином з цим географічним місцем, включаючи природні та соціальні фактори, за умови реєстрації цього права; г) фізична або юридична особа, що проживає/зареєстрована у відповідній географічній місцевості; д) асоціації споживачів, державні установи, товаровиробники.
а) несплата збору за підтримання чинності свідоцтва; б) втрата характерних для даного географічного місця умов і можливостей виготовлення товару, описаного в Реєстрі, визнання зазначення видовою назвою товару; в) закінчення строку дії свідоцтва; г) рішення Апеляційної палати або суду про реєстрацію товарного знаку, що включає кваліфіковане зазначення походження товару.
Проблемні теми для обговорення 1.Історія виникнення зазначення походження товару як об’єкта правової охорони. 2. Особливості правової охорони географічних зазначень відповідно до угоди ТРІПС.
Нормативні акти: Господарський кодекс України// ВВР. – 2003. – № 18, 19–20, 21–22. Ст. 144. Цивільний кодекс України // ВВР. – 2003. – № 40, 41. Ст. 356. Закон України від 6 червня 1999 року «Про охорону прав на зазначення походження товарів» (із наст, змінами) // ВВР. – 1999. – № 32. –Ст.267. Розпорядження КМУ від 23 квітня 2001 р. N 149-р „Про спеціально уповноважені органи для визначення та контролю особливих властивостей та інших характеристик товаров // Офіційний вісник України. − 2001. − № 17. − Ст. 764. Наказ Міністерства освіти і науки України від 12 грудня 2000 року № 583 «Про затвердження Положення про перелік видових назв товарів» //ОВУ. – 2001. – №4. – Ст.163. Наказ Міністерства освіти і науки України від 17 серпня 2001 року № 598 «Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару» //ОВУ. – 2001. – № 36. – С.1682. Наказ Міністерства освіти і науки України N 798 від 13.12.2001 р. „Про затвердження Положення про Державний реєстр України назв місць походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів // Офіційний вісник України. – 2001. − № 52. − Ст.. 2402. Спеціальна література: Андрощук Г. Географічне зазначення: характер прав, існуючі системи охорони та захист. // Інтелектуальна власність. − 2006 − №1. − С.4 − 7. Архіпова М.І. Найменування місця походження товарів як об’єкт промислової власності // Інтелектуальна власність. − 2003. − №5. − С. 27 − 33. Архіпова М.І. Цивільно-правова охорона географічних зазначень в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук. — К., 2006. — 19 с. Боденхаузен Г. Парижская конвенция по охране промышленной собственности. Комментарий. – М.: «Прогресе», 1977. Бошицький Ю., Архіпова М. Особливості правової охорони географічних зазначень для вин та спиртних напоїв відповідно до угоди ТРІПС // Інтелектуальна власність. − 2006 − №2. − С.11 − 13. Глухівський Л. Про стан правової охорони зазначень походження товарів в Україні // Інтелектуальна власність. − 2007. − №1. – С. 18 -20. Горленко С.А. Правовая охрана найменований мест происходжения товаров. – М: ВНИИПИ, 1998. Григорьев А.Н. Охрана географических указаний. – М.: ВНИИПИ, 1995. Дмитрієва С. Деякі аспекти правової охорони зазначення походження товару в Україні// Право України. – 2003, № 2. Дмітрієва С. Сучасне визначення найменування місця походження товарів в Україні // Інтелектуальна власність. − 2003. − №6. − С. 26 − 30. Кожарська І. Міжнародна практика охорони прав на географічні зазначення походження товарів//ІВ. –2001. –№ 12. –С.26–31. Кожухов А. Роспетент не любит чешского пива // Юридическая практика. − 2002. − №38. − С. 12. Літвінова В. Зазначення походження товарів // ІВ. – 2000. – № 5. С–11–15. Паладій М. Захист географічних зазначень походження товарів в Україні // ІВ. – 2001. – № 5–6. – С. 3–14. Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации: Учебник. – М.: «Проспект», 1999. Шайгородская Л. Топонимика в розлив // Бізнес. − 2002. − №47. − С. 68.
Тема 7. Правова охорона нетрадиційних об'єктів промислової власності
Лекція 9. 1. Поняття та ознаки селекційного досягнення. Суб'єкти права на селекційне досягнення. Порядок одержання патенту на сорт рослини. Права власника патенту на сорт. 2. Поняття та ознаки топографії інтегральних мікросхем (ІМС). Умови надання правової охорони на топографі. ІМС. Умови охороноздатності топографії ІМС. Суб'єкти права на топографію ІМС. Порядок реєстрації топографії ІМС. Права та обов'язки, що випливають з реєстрації топографії ІМС. 3. Поняття та ознаки комерційної таємниці. Суб'єкти права на комерційну таємницю. Зміст права на комерційну таємницю. Захист прав володільців комерційної таємниці.
Практичне заняття 9 Теоретичні питання: 1. Правова охорона селекційного досягнення. 2. Правова охорона топографій інтегральних мікросхем (ІМС). 3. Правова охорона комерційної таємниці
Завдання для самостійної роботи: Студент повинен самостійно вивчити питання теми за методичними вказівками викладача, опрацювати лекційний матеріал, необхідний обсяг рекомендованої літератури та нормативно-правових актів. При підготовці питань, віднесених до самостійної роботи, студент має звернути особливу увагу на засвоєння таких понять і термінів: комерційна таємниця, конфіденційна інформація, ноу-хау, селекційні досягнення, топографії інтегральних мікросхем. Після вивчення питань даної теми студент повинен викласти результати самостійної роботи в письмових роботах та рефераті (з питань обраних викладачем). З інших питань, які винесені на самостійну роботу, студент має вести робочий конспект. При відповіді на питання письмових робіт студент має розкрити: – способи охорони захисту прав на комерційну таємницю; – засоби захисту комерційної таємниці на підприємстві; - в чому відмінність між комерційною таємницею та ноу-хау.
Задача 1 Приклади контрольних запитань та завдань модульної контрольної роботи:
Проблемні теми для обговорення Нормативні акти: Міжнародна конвенція з охорони нових сортів рослин від 2 грудня 1961 р., переглянута в м. Женева 10 листопада 1972 р., 23 жовтня 1978 р. та 19 березня 1991 р.// Офіційний вісник України. – 2006. – № 34. – Ст. 2418. Господарський кодекс України// ВВР. – 2003. – № 18, 19–20, 21–22. Ст. 144. Цивільний кодекс України // ВВР. – 2003. – № 40, 41. Ст. 356. Закон України від 5 листопада 1997 року «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» // ВВР. – 1998. – № 8. – Ст.28. Закон України від 17 січня 2002 року «Про охорону прав на сорти рослин»//ОВУ. – 2002. – № 7. – Ст.278. Закон України від 02.08.2006р. „Про приєднання до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин”// Відомості Верховної Ради України. − 2006. − № 39. − Ст. 343 Постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 року №611 «Про затвердження переліку відомостей, що не становлять комерційної таємниці» // ЗПУ. – 1993. – №12. – Ст.269. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1994 р. N 705 „Про державну систему депонування штамів мікроорганізмів// Комп’ютерна правова система „Ліга. Закон” Наказ Міністерства освіти і науки України від 18 квітня 2002 року №260 «Про затвердження Правил складання, подання та розгляду заявки на реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми»// ОВУ. – 2002. – №19. –Ст.966. Спеціальна література: Андрощук Г. Захист комерційної таємниці: методика розслідування злочинів (ч. 1) // Інтелектуальна власність. − 2008 − № 7. − С. 21. Андрощук Г. Захист комерційної таємниці: методика розслідування злочинів (ч. 2) // Інтелектуальна власність. − 2008 − № 10. − С.22. Андрощук Г. Захист комерційної таємниці: методика розслідування злочинів (ч. 3) // Інтелектуальна власність. − 2008. − № 11. − С. 22. Андрощук Г. Проблеми правової охорони неоригінальних баз даних //Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2009. − №1 Андрощук Г., Вороненко Л. Відомості, що складають комерційну таємницю: методика визначення // Інтелектуальна власність. − 2000. − №1. − С. 10 − 19. Андрощук Г., Вороненко Л. Захист комерційної таємниці при здійсненні НДДКР // Інтелектуальна власність. − 2000. − №3. − С. 23 − 27. Андрощук Г., Вороненко Л. Захист комерційної таємниці: економіко–правовий аспект// Інтелектуальна власність В. – 1999. – №9. С. 7 – 15. Андрощук Г., Шевеленко В. Доменне ім’я як об’єкт права інтелектуальної власності // Інтелектуальна власність. − 2006. − №8. − С. 4 − 11. Андрощук Г.А. Крайнев П.П. Экономическая безопасность предприятия: защита коммерческой тайньї. – Изд. Дом «Ин Юре», 2000. –400 с. Бегова Т. Защита прав на "ноу–хау" // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 6 Гірний Ю. Правові та комерційні аспекти використання і захисту інформації // Інтелектуальна власність. − 2000. − №6−7. − С. 6 − 11. Гоголь Б. Зміст права на інформацію //Юридична Україна. −2008. −№5. − С. 64−67. Гура М.В. Цивільно-правова охорона Інтернет-сайту в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук. — К., 2006. — 20 с. Державна та комерційна таємниця: нормативно-правове регулювання / О.М. Роїна (упоряд.). — К. : КНТ, 2006. — 422с. Жаров В.О., Шевелева Т.М. Нужен ли Украине закон об охране прав на коммерческую тайну // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. –№5. Жилинкова І. Правовая природа доменного имени // Підприємництво, господарство і право. − 2002. − №6. − С. 30 −33. Жуванов Д. Стогній Є., Проблема доменних імен в Україні // Інтелектуальна власність. − 2003. − №1. − С, 22 − 26. Заржицький О., Жуков С, Іванова Є. Захист програмного забезпечення за допомогою інституту «конфіденційна інформація» // Право України.– 1999.–№ 1. Интеллектуальная собственность в Украине: правовые основы и практика. – Науч.–практ.изд.: В 4–х т./ Под общ. ред. А.Д. Святоцкого. – К.: ИнЮре, 1999. Ионова О.В., Комиссаров А.А. и др. Обеспечение прав на секреты производства («ноу–хау»). – М.: ВНИИПИ, 1994. Капіца Ю. Захист комерційної таємниці в Європейських країнах та Україні // Підприємництво, господарство і право. − 2006. − №11. − С. 16 − 20. Коваль В. Розголошення, схилення до розголошення, неправомірне збирання та використання комерційної таємниці як форми недобросовісної конкуренції// Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 8. Крижанівський О. Положення про конфіденційну інформацію (комерційну таємницю) − базовий документ економічної безпеки фірми // Інтелектуальна власність. − 2006. − №3. − С. 33 − 35. Курило В. Пушкар М. До проблеми правової охорони сортів рослин в Україні // Інтелектуальна власність. − 2006. − №1. С. 20 − 23. Левченко В.И. Правовая охрана селекционннх достижений. – М.: Наука, 1983. Майданик Н. Право на доменне ім’я в мережі Інтернет: поняття і правова природа //Юридична Україна. − 2009. − №6. − С. 81 − 86. Марущак А. Алгоритм створення і збереження комерційної таємниці суб’єкта господарювання: правові засади // Інтелектуальна власність. − 2006. − №3. С. 29 − 32. Назарова Ю.Е. Вопросы правового регулирования внесення прав на коммерческую тайну (ноу–хау) в уставний фонд хозяйственного общества// Підприємництво, господарство і право. – № 10. Носик Ю.В. Правововые проблемы защиты прав на коммерческую тайну в борьбе с недобросовестной конкуренцией в Украине // Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2009. − №5. Носік Ю. В. Традиції та новели законодавчого режиму комерційної таємниці господарських товариств в Україні // Вісник господарського судочинства. − 2009. − №1. − С.92 − 97. Носік Ю.В. Права на комерційну таємницю в Україні (цивільно-правовий аспект): Автореф. дис... канд. юрид. наук. — К., 2006. — 18 с. Пічкур. О. Правова охорона селекційних досягнень у рослинництві . – К.: ПП "Авокадо", 2006. − 808с. Редько В., Пічкур О. Захист прав селекціонерів і національних інтересів України. Міф чи реальність? // Інтелектуальна власність. – 2001. – №8. – С.6 – 14. Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации: Учебник. − М.: «Проспект», 1999. Сляднєва Г.О. Право суб'єкта господарювання на комерційну таємницю та його захист: Автореф. дис... канд. юрид. наук. — Донецьк, 2005. — 16 с. Сляднєва Г.О. Правове регулювання передачі комерційної таємниці в договірних відносинах // Вісник Хмельницького університету. − 2005. − №3. − С. 165 − 169. Талабала М.В. Фиксация доказательств, подтверждающих нарушение прав интеллектуальной собственности в сети internet. Ноу-хау // Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2009. − №5 Топалова Л.Д. Господарсько–правові аспекти співвідношення комерційної та банківської таємниці у національному законодавстві // Підприємництво, господарство і право. – 2003. № 4. Топалова Л.Д. Правовий режим комерційної таємниці: Автореф. дис... канд. юрид. наук. — Донецьк, 2006. — 20 с. Троян В.Н., Леонов И.Ф., Матвеева Т.И. Коммерческая тайна: как ее сохранить? // Патенти и лицензии. − 1995. − № 1–2. Хавронюк М. Підприємницьке шпигунство: розголошення комерційної таємниці, юридичний аналіз складів злочинів, питання удосконалення відповідальності // Предпринимательство, хозяйство и право. − 1999. − №9. Черкашин В., Ступінський Я. Організаційно-правове регулювання ноу-хау в комерційних таємницях підприємства // Інтелектуальна власність. − 2007. − №5. − С. 26 − 34. Шевелева Т. Правові аспекти регулювання відносин, пов’язаних з комерційною таємницею, в проекті Закону України «Про охорону прав на комерційну таємницю» // Інтелектуальна власність 2008. − №7 − С. 9 Эпштейн М.Я. Существуют ли исключительные права на ноу-хау? // Патенты и лицензии. − 2001. − №5. − С. 11 − 14.
Тема 8. Передача права користування об'єктами промислової власності
Лекція 9 1. Поняття та види ліцензійних договорів. 2. Форма ліцензійного договору. 3. Зміст ліцензійного договору. 4. Відповідальність за порушення ліцензійного договору. 5. Особливості договору комерційної концесії.
Завдання для самостійної роботи: Самостійна робота студентів полягає у самостійному вивченні питань теми за методичними вказівками викладача. Студент повинен опрацювати лекційний матеріал, необхідний обсяг рекомендованої літератури та нормативно-правових актів. При підготовці питань, які віднесені до самостійної роботи, студент має звернути особливу увагу на засвоєння таких понять і термінів: ліцензія, комерційна концесія, франчайзинг Після вивчення питань даної теми студент повинен викласти результати самостійної роботи в письмових роботах та рефераті (з питань обраних викладачем). З інших питань, які винесені на самостійну роботу, студент має вести робочий конспект. При відповіді на питання письмових робіт студент має виявити вміння: – спираючись на чинне законодавство визначити зміст договорів, що опосередковують передачу прав на об’єкти промислової власності; – дослідити практику використання ліцензійних договорів та договорів комерційної концесії вітчизняними суб’єктами господарювання. Задача 1. У березні 1998 року АТ "Алко" уклало з Державним концерном "Укрспирт" договори про передачу права власності на зареєстровані знаки для товарів (усього 5 знаків). Дещо пізніше, вже після набуття концерном "Укрспирт" прав на зазначені знаки, він уклав низку ліцензійних договорів з учасниками концерну (в тому числі і з "Алко"). На підставі цих договорів ліцензіатам було передано право використовувати ці знаки у своїй господарській діяльності. У червні 1999 року "Алко" звернулося до арбітражного суду з позовом про визнання договорів про передачу права власності на знаки, укладених із концерном "Укрспирт", недійсними. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що використанні концерном, що не безпосереднім виробником горілчаної продукції зареєстрованих знаків може ввести в оману споживачів щодо осіб, які виробляють товар. Дайте оцінку доводам позивача і вирішить справу.
Задача 2. Пристрій запатентовано в Україні на ім`я особи А. На території США цей пристрій виготовляється особою Б на підставі ліцензійного договору між особами А та Б. Особа В на території США купує ці пристрої та передає їх в користування іншим особам. Особа Д, яка є українськім суб`єктом господарювання, придбала пристрої на умовах договору лізингу для експлуатації в Україні. Чи буде в такому випадку мати місце порушення прав власника патенту А? Якщо так, то хто і чому буде вважатися порушником виключних прав? Яким має бути порядок захисту таких прав?
Теоретичні питання:
Приклади контрольних запитань та завдань модульної контрольної роботи:
а) право на використання об’єкта промислової власності; б) право власності на об’єкт промислової власності; в) сукупність виключних прав на об’єкт промислової власності.
а) надає ліцензіату виключне право на використання об`єкта ліцензії; б) надає ліцензіату невиключне право на використання об`єкта ліцензії в) надає ліцензіату право власності на об`єкт ліцензії.
а) проста письмова; б) усна або письмова; в) нотаріальна; г) типова.
а) надання у використання виключних прав на об`єкти промислової власності; б) надання у користування об’єкту промислової власності; в) надання у користування земельної ділянки разом із розміщеною на ній інфраструктурою з метою створення та використання об’єкту промислової власності.
Проблемні теми для обговорення
Нормативні акти: Господарський кодекс України// ВВР. – 2003. – № 18, 19–20, 21–22. Ст. 144. Цивільний кодекс України // ВВР. – 2003. – № 40, 41. Ст. 356. Закон України від 15 грудня 1993 року «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (в редакції від 01 червня 2000 року із наст, змінами) //ВВР. – 2000. – №37. – Ст.307. Закон України від 15 грудня 1993 року «Про охорону прав на промислові зразки» (із наст, змінами) // ВВР. – 1994. – № 7. – Ст.34. Закон України від 15 грудня 1993 року «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (із змінами і доповненнями від 16 червня 1999 року та 21.12.2000 р.) // ВВР. – 1994. – № 7. – Ст. 36. Закон України від 14 вересня 2006 року «Про державне регулювання діяльності у сері трансферу технологій» // ВВР. – 2006. – № 45. – Ст. 434. Наказ Міністерства освіти і науки України від 16 липня 2001 року № 521 «Про затвердження Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на винахід (корисну модель) та видачу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі)»// ОВУ. – 2001. – № 31. – Ст.1438. Наказ Міністерства освіти і науки України від 3 серпня 2001 року № 574 «Про затвердження Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на промисловий зразок та видачу ліцензії на використання промислового зразка» //ОВУ. – 2001. – №34. – С.1613. Наказ Міністерства освіти і науки України від З серпня 2001 року № 576 (із наст, змінами) «Про затвердження Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг»//ОВУ. – 2001. – № 34. – Ст. 1615. Спеціальна література: Азимов Ч.Н. Научно–техническая информация и право. – Харьков, 1987. Атаманова Ю.Є. Права промислової власності як форма участі в господарських товариствах. Автореф. дис.канд.... юрид. наук. Харків, 2003. Брыжко В.М., Завгородний А.Ф., Пичкур А.В. Лицензирование прав и патентование научно–технической продукции. – К., 1994. Галянтич Микола Костянтинович. Промислова власність: правові засоби охорони та захисту / Академія правових наук України; НДІ приватного права і підприємництва. - К., 2003. - 256с. Герасименко В. Договір у правовідносин при використанні інтелектуальної (промислової власності) // Інтелектуальні власність. − 2000. − №4 С. 12 − 15 Герасименко В., Несторенко О., Солощук М. До питання розподілу прав на інтелектуальну власність при комерціалізації науково-технічних розробок // Право України. − 2003. − №6. − С. 57 − 61. Евков А. Передача права собственности на материальный носитель как условие применения принципа исчерпания прав на объекты интеллектуальной собственности //Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2008. − №1 Жаров В. Врегулювання спорів у процесі набуття прав інтелектуальної власності // Інтелектуальна власність. − 2007. − №5. − С. 4−8. Захист прав інтелектуальної власності (досвід Сполучених штатів Америки). За загальною редакцією О.Святоцького, В.Дроб'язко. К. : Видавничій Дім "Ін Юре",2003. − 368 с. Капіца Ю. Закон про трансфер технологій: проблеми прийняття та складнощі реалізації // Інтелектуальна власність. − 2006. − №10. − С. 62 − 70. Килимник 1.1. Особливості правового регулювання договору комерційної концесії (франчайзингу). Автореф. дис... канд.юридю наук. Харків, 2003. Килимник И.И. Договор франчайзинга: анализ содержания// Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. № 9. Крижна В.М. Принцип справедливості, добросовісності та розумності і правові наслідки недійсності договорів у сфері інтелектуальної власності//Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2008. − №6 Крижна Валентина Миколаївна. Ліцензійний договір - правова форма реалізації патентних прав: Автореф. дис... канд. юрид. наук. — Х., 1999. — 20с. Крижна. В. М. Майнові права інтелектуальної власності як предмет цивільно-правових договорів. Вісник господарського судочинства. − 2008. − №5. − С.116 − 119. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. – К.: Юрінком Інтер, 1999. Махнуша С. Методичні основи урахування факторів невизначеності і ризику при управління торговою маркою// Інтелектуальна власність. − 2006. − №1. − С. 13 − 15. Мельник О. Договори у сфері інтелектуальної власності за новим Цивільним кодексом України // ПГП. – 2003. – № 9. Назарова Ю.Е. Правовые особенности внесення прав на изобретения, полезные модели, промышленные образцы в уставний фонд хозяйственного общества // ПГП. – 2002. – № 6. Нестеренко О., Солошук М. Деякі аспекти передачі прав на об'єкти інтелектуальної власності в умовах дії нового Цивільного кодексу України// Право України. – 2004. – № 3. Опейда З. Франчайзинг чи комерційна концесія // Юридична газета. − 2006. − №18. − С. 15. Сидоров Я. Правовий статус сторін у договорі франчайзингу // ПГП. 2003.–№6. Сидоров Я. Франчайзинг – нова договірна форма здійснення бізнесової діяльності в України// ПГП. – 2003. – № 9. Современньїе тенденции в мировой лицензионной торговле. – М., 1990. Сосна С.А., Васильева Е.Н. Франчайзинг. Коммерческая концессия. — М. : ИКЦ "Академкнига", 2005. — 375с. Цират А. Франчайзинг и франчайзинговый договор. Учебно-практическое пособие. – К.: Истина. – 2002. – 246 с. Чурпіта Г. Договір комерційної концесії в Цивільному кодексі України: загальна юридична характеристика // Інтелектуальна власність. − 2006. − №4. − С. 32−35. Штумпф Г. Договор о цередаче ноу–хау. – М.: «Прогресе», 1976. Штумпф Г. Лицензионный договор. – М.: «Прогресе», 1988.
Методичні рекомендації для написання рефератів (денна та заочна форми навчання)
Написання студентом реферату є однією з форм перевірки якості засвоєння знань студентом при підготовці до семінарського заняття, а також, під час його самостійної роботи. Теми рефератів містяться після списку літератури, який пропонується викладачем після питань заняття або після питань до самостійної роботи. Вибір студентом теми реферату, винесеної на самостійну роботу, погоджується з викладачем. Реферат може бути написаний від руки, надрукований на друкарській машинці або за допомогою комп'ютера. Обсяг реферату – 7–10 стор. машинописного тексту через 1,5 інтервала. Робота має містити “Вступ”, де зазначається актуальність роботи, предмет та об'єкт аналізу тощо, основну частину (не більше трьох пунктів) та “Висновки”, в яких стисло викладаються основні результати роботи. Наприкінці слід навести перелік використаних нормативно-правових актів та літератури.
ПЕРЕЛІК ЗАПитання на іспит (ЗАЛІК)
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |