|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Правові проблеми екологічного та ядерного страхування
Правові проблеми екологічного та ядерного страхування« Назад
Правові проблеми екологічного та ядерного страхування 28.12.2014 06:18
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Юридичний факультет кафедра трудового, земельного і екологічного права
Правові проблеми екологічного та ядерного страхування
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності 6.060100 “Правознавство” освітньо-кваліфікаційний рівень “Магістр права”
КИЇВ – 2010
Робоча програма спецкурсу “Правові проблеми екологічного та ядерного страхування” для студентів спеціальності 6.060100 “Правознавство” освітньо-кваліфікаційний рівень “Магістр права” для спеціалізації “Земельне і екологічне право” При підготовці спецкурсу були використані матеріали програм: Програма спецкурсу "Екологічний контроль та екологічне страхування за законодавством України": Частина ІІ "Екологічне страхування за законодавством України" для студентів спеціалізації "Земельне та екологічне право" освітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст права". Укладачі: к.ю.н., доц. Краснова М. В., к.ю.н., доц. Позняк Е. В., ас. Шомпол О. А.. – К., 2009. – 20 с. Програма спецкурсу "Ядерне право України" для студентів спеціалізації "Земельне та екологічне право" освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр права". Укладач: д.ю.н., проф. Балюк Г.І. –– К., 2010. – 39 с. Програма спецкурсу " Цивільно-правова відповідальність за ядерну шкоду" для студентів спеціалізації "Земельне та екологічне право" освітньо-кваліфікаційного рівня "Магістр права". Укладач: д.ю.н., проф. Балюк Г.І. –– К., 2010. – 39 с.
Укладачі: д.ю.н., проф. Балюк Г.І., к.ю.н., доц. Позняк Е. В., к.ю.н., ас. Сушик О.В. Лектори: к.ю.н., доц. Позняк Е. В., к.ю.н., ас. Сушик О.В. Викладачі: к.ю.н., доц. Позняк Е. В., к.ю.н., ас. Сушик О.В. Рецензенти:
Затверджено на засіданні кафедри трудового, земельного і екологічного права протоколом № 14 від 30 червня 2010 року
Погоджено з науково-методичною комісією «____» ______________ 2010р.
___________________________ Підпис голови НМК факультету
Декан юридичного факультету
д.ю.н., доц. Гриценко І.С._____________ ВСТУП.
Спецкурс “Правові проблеми екологічного та ядерного страхування” розрахований для магістрів спеціалізації “Земельне і екологічне право” юридичного факультету з метою засвоєння ними наукових положень, чинного законодавства, набуття навичок його застосування у правореалізуючій, правоохоронній, правозахисній діяльності тощо. Навчальна дисципліна “Правові проблеми екологічного та ядерного страхування” викладається для магістрів другого року навчання спеціалізації “Земельне і екологічне право” юридичного факультету у 1 семестрі. Загальний обсяг викладання – 72 години, з них лекцій – 16 год., практичних – 18 год., самостійної роботи – 38 год. Форма підсумкового контролю – залік.
Мета і завдання навчальної дисципліни. Підготовка магістрів спеціалізації “Земельне і екологічне право” передбачає наявність у них знань про правове регулювання екологічних правовідносин та відносин у сфері використання ядерної енергії в Україні. При вивченні даного спецкурсу ставиться завдання дослідити проблеми правових інститутів екологічного та ядерного страхування, спираючись на концептуальні основи загальної теорії права, цивільного права, господарського права, екологічного та ядерного права, застосовуючи при цьому конкретно-історичний, логічний та інші загально-наукові методи пізнання соціальних явищ. Спецкурс “Правові проблеми екологічного та ядерного страхування” розрахований на магістрів права з метою опанування ними науковими положеннями, чинним цивільним, господарським, екологічним та ядерним законодавством, набуття навичок його застосування в практичній, науково-педагогічній та інших видах діяльності майбутніх юристів-професіоналів.
Предмет навчальної дисципліни. Предмет навчальної дисципліни становлять комплексні, міжгалузеві інститути цивільного, господарського, екологічного та ядерного права України.
Вимоги до знань та вмінь. Студент повинен знати: положення Конституції України, основних міжнародних актів: Паризької конвенції про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії від 29 липня 1960 р., Брюссельської конвенції про відповідальність операторів ядерних суден від 25 травня 1962 р., Брюссельської додаткової конвенції від 31 січня 1963р., Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 25 травня 1963р., Брюссельської конвенції про цивільну відповідальність у сфері морських перевезень ядерних матеріалів від 17 грудня 1971р., Спільного протоколу про застосування Віденської конвенції та Паризької конвенції від 21 вересня 1988 р., Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням 1989 р., Протоколу про внесення поправок до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду (1997 р.), Конвенції про додаткове фінансування відшкодування ядерної шкоди (1997р.), Протоколу про внесення поправок до Паризької конвенції про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії(2004) тощо; систему та зміст законодавства України у сфері використання ядерної енергії, зокрема, положення Законів України: "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року, “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995 року, "Про екологічну експертизу" від 9 лютого 1995 р., "Про пестициди і агрохімікати" від 2 березня 1995 р. , "Про космічну діяльність" від 15 листопада 1996 р. "Про відходи" від 5 березня 1998 р, "Про угоди про розподіл продукції" від 14 вересня 1999 р. , "Про перевезення небезпечних вантажів" від 6 квітня 2000 р, “Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення” від 13 грудня 2001 року, “Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта Укриття на екологічно безпечну систему” від 15 січня 2009 року тощо та інших, підзаконних актів – постанов Кабінету Міністрів України, наказів спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади, які спрямовані на регулювання правовідносин щодо забезпечення та реалізації конституційного права громадян України на безпечне для життя та здоров’я навколишнє природне середовище, страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, відшкодування ядерної шкоди.
Студент повинен вміти: застосовувати одержані теоретичні знання щодо правового регулювання екологічних правовідносин та відносин в сфері використання ядерної енергії на практиці; самостійно вирішувати практичні завдання, використовуючи положення відповідних нормативно-правових актів; правильно визначати обсяг прав та обов’язків учасників правовідносин екологічного та ядерного страхування, визначати правовий механізм їх реалізації в конкретних страхових правовідносинах.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки. Навчальна дисципліна “Правові проблеми екологічного та ядерного страхування” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр права” за спеціальністю “Земельне і екологічне право” напряму підготовки “Право” на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Дисципліна відноситься до переліку навчальних курсів самостійного вибору вищого навчального закладу і викладається у 1 семестрі для магістрів другого року навчання спеціалізації “Земельне і екологічне право”. Для успішного вивчення даного курсу студентам необхідна наявність знань з правознавства, розуміння основних правових понять і категорій, а також наявність основ знань з загальної теорії права та окремих галузей права: цивільного, господарського, екологічного, ядерного та інших.
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ Система оцінювання знань студентів за спецкурсом “Правові проблеми екологічного та ядерного страхування” включає поточний, модульний та підсумковий семестровий контроль знань (залік). Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Максимальна кількість балів, яку має можливість набрати студент за змістовий модуль, складає 60 балів. Підсумкова оцінка (залік) визначається як сума балів, набраних студентом за змістовий модуль (максимальна кількість балів 60) та кількість балів отриманих на заліку (максимальна кількість балів 40) у сумі максимальна100 балів. Порядок розрахунку підсумкової оцінки за семестр
Види поточного контролю обираються викладачем, який веде практичні заняття, за погодженням з лектором та у відповідності з даною програмою. Видами поточного контролю можуть бути опитування, контрольні роботи, реферати, тести, доповіді, повідомлення, колоквіуми. При поточному контролі під час практичних занять оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях, активність при обговоренні питань, систематичність роботи на заняттях, результати виконання домашніх завдань, практичних завдань (казусів), експрес-контролю у формі тестів, письмових контрольних робіт, в тому числі модульних підсумкових, результати виконання індивідуальних завдань.
Модульний контроль проводиться на пратичному занятті після вивчення відповідних тем. Підсумкова кількість балів визначається як сума балів за всіма формами поточного контролю плюс оцінка за модульну контрольну роботу, при її наявності.
Підсумковий семестровий контроль у формі заліку передбачає, що підсумкова оцінка з даної дисципліни визначається як сума (проста) оцінок за заліковими модулями. Залік у 1 семестрі (оцінка за результатами змістовних модулів) зараховується, якщо студент набрав суму балів, яка не менше встановленого мінімуму залікових балів, а саме:
Приклад розрахунку підсумкової оцінки знань студента за результатами вивчення курсу “ Правові проблеми екологічного та ядерного страхування”
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Загальний обсяг – 36 годин, в тому числі: лекцій – 8 годин, практичних занять – 9 годин, самостійної роботи – 19 годин.
Тема 1. Соціально-економічна сутність та юридична природа екологічного страхування (2 год.). Лекція 1. Соціально-економічна сутність та юридична природа екологічного страхування (2 год.). Екологічне страхування як елемент системи фінансування у складі економіко-правового механізму у галузі екології. Об’єктивні та суб’єктивні передумови здійснення екологічного страхування в Україні. Екологічний ризик як підстава відмежування екологічного страхування від інших видів економіко-правового захисту. Мета і завдання екологічного страхування в Україні. Розвиток науково-теоретичних підходів до визначення поняття екологічного страхування. Загальні та спеціальні юридичні ознаки екологічного страхування. Особливості поєднання приватно-правової та публічно-правової природи екологічного страхування. Джерела екологічного страхування. Наукові та правові підходи до класифікації джерел права у сфері екологічного страхування в Україні. Особливості локального нормативно-правового регулювання еколого-страхових відносин. Проблеми вдосконалення законодавства України про екологічне страхування. Перспективи розробки та прийняття Закону України "Про екологічне страхування". Правові принципи екологічного страхування. Економіко-правові функції екологічного страхування. Класифікація функцій екологічного страхування.
Практичне заняття (2 год.).
Завдання для самостійної роботи (6 год.).
Рекомендована література: Основні джерела: 11, 26, 35, 37, 40, 41, 44, 50, 52, 59, 61, 71, 84, 85, 93, 97, 98, 112, 115, 119, 122, 129, 135, 138. Додаткові джерела: 13, 29, 34, 46, 49, 51, 55, 58, 66, 74-81, 91, 101, 106- 108, 110, 121, 123, 124, 126, 127, 132, 133, 140. Нормативно-правові акти: 1, 7-13, 16-29, 32-35, 41-43.
Тема 2. Правовідносини екологічного страхування та перестрахування екологічних ризиків. Лекція 1. Правовідносини екологічного страхування та перестрахування екологічних ризиків (2 год.). Поняття та ознаки правовідносин екологічного страхування. Наукові та правові підходи до класифікації правовідносин у сфері екологічного страхування. Характеристика суб’єктного складу правовідносин екологічного страхування. Правовий статус страхових компаній (страховиків), які здійснюють екологічне страхування. Особливості правового статусу об’єднань страховиків та товариств взаємного страхування у правовідносинах екологічного страхування. Страхове посередництво та його значення у правовідносинах екологічного страхування. Правові засади самострахування та співстрахування екологічних ризиків. Поняття та види об’єктів правовідносин екологічного страхування. Зміст правовідносин екологічного страхування та проблеми його відображення в законодавстві. Передумови та підстави виникнення правовідносин екологічного страхування. Проблеми визначення страхового інтересу в екологічному страхуванні, види страхових інтересів. Страховий ризик та страховий випадок в екологічному страхуванні. Співвідношення екологічного ризику та страхового ризику в екологічному страхуванні. Підстави зміни та припинення правовідносин екологічного страхування. Соціально-економічна сутність правовідносин перестрахування екологічних ризиків. Правовий статус сторін у правовідносинах перестрахування екологічних ризиків за законодавством України. Об’єкти правовідносин перестрахування екологічних ризиків. Проблеми визначення змісту правовідносин перестрахування екологічних ризиків Практичне заняття (2 год.).
Завдання для самостійної роботи (6 год.).
Рекомендована література: Основні джерела: 5,11, 27, 36, 39, 43, 44, 63, 74, 90, 92, 93, 98, 99, 126, 129, 138, 143. Додаткові джерела: 6- 8, 55, 67, 68, 91, 96, 105. Нормативно-правові акти: 7-13, 17, 18,21, 23, 28-32, 34-35, 37, 38, 47, 53, 58, 64, 65, 67.
Тема 3. Правові засади здійснення та забезпечення екологічного страхування в Україні Лекція 1. Правові засади здійснення та забезпечення екологічного страхування в Україні(3 год.). Наукові підходи до поняття форм екологічного страхування. Правові форми екологічного страхування за законодавством України. Порядок та правила проведення обов’язкового екологічного страхування. Види обов’язкового екологічного страхування за законодавством України та їх особливості. Наукові та нормативно-правові засади державного управління та регулювання у сфері екологічного страхування. Поняття та співвідношення державного управління та державного регулювання у сфері екологічного страхування. Інституційно-правове забезпечення екологічного страхування. Функціонально-правове забезпечення екологічного страхування. Поняття, особливості та види договорів екологічного страхування за законодавством України. Правові підстави укладання та наслідки припинення дії договорів екологічного страхування. Порядок укладання, зміст та форма договору екологічного страхування. Особливості укладання та припинення окремих видів договорів екологічного страхування. Форма типового договору на здійснення обов’язкових видів екологічного страхування.
Практичне заняття (2 год.).
Завдання для самостійної роботи (4 год.).
Рекомендована література: Основні джерела: 10-12, 25, 28, 30, 32, 33, 38, 43, 56, 69-71, 75, 89, 92, 100, 103, 109, 118, 128. Додаткові джерела: 13, 29, 31, 44, 45, 60, 67, 91, 106. Нормативно-правові акти: 1, 13, 23-27, 32, 40, 42-45, 47-51, 60, 61, 66, 67.
Тема 4. Міжнародний та зарубіжний досвід правового регулювання у сфері екологічного страхування(2 год.). Лекція 1. Міжнародний та зарубіжний досвід правового регулювання у сфері екологічного страхування (2 год.). 1. Міжнародно-правові документи як джерела правового регулювання екологічного страхування. Конвенції ООН та Директиви ЄС як джерела регулювання відносин із здійснення екологічного страхування. 2. Загальний огляд законодавства зарубіжних країн про екологічне страхування на прикладі Російської Федерації та інших країн СНД. Загальний аналіз світової практики правового забезпечення екологічного страхування на прикладі США, Німеччини, Великобританії, Нідерландів та деяких інших зарубіжних країн. 3. Перспективи поглиблення міжнародного співробітництва України з іншими країнами з питань правового забезпечення екологічного страхування та перестрахування екологічних ризиків.
Практичне заняття (1 год.). 1.Система міжнародно-правових джерел правового регулювання екологічного страхування. 2.Загальна характеристика законодавства країн СНД про екологічне страхування. 3. Загальний аналіз світової практики правового забезпечення екологічного страхування (на прикладі США та деяких інших зарубіжних країн).
Завдання для самостійної роботи (3 год.) 1. Визначити перспективи імплементації положень міжнародно-правових документів про екологічне страхування в національне екологічне законодавство. 2. Здійснити порівняльну характеристику законодавства країн СНД про екологічне страхування та законодавства України у вищезазначеній сфері. 3. Виділити спільне і відмінне у законодавстві країн Західної Європи та США із страхування екологічних ризиків.
Рекомендована література: Основні джерела: 12, 25, 28, 43, 56, 69, 89, 92, 100, 114, 118, 125, 128, 131 Додаткові джерела: 13, 29, 31, 44, 45, 60, 67, 91, 106, 109. Нормативно-правові акти: 13, 63, 64, 65, 66, 67, 69.
Контрольні питання.
10.Екологічний ризик як системоутворюючий фактор для правовідносин екологічного страхування та його співвідношення із страховим ризиком. 11.Страховий інтерес, страховий ризик та страховий випадок в екологічному страхуванні. 12.Характеристика суб’єктного складу правовідносин екологічного страхування. 13.Правовий статус страхових компаній (страховиків), об’єднань страховиків та товариств взаємного страхування у правовідносинах екологічного страхування. 14.Правові засади самострахування та співстрахування екологічних ризиків. 15.Поняття та види об’єктів правовідносин екологічного страхування. 16.Зміст правовідносин екологічного страхування. 17.Особливості та склад правовідносин перестрахування екологічних ризиків. 18.Перспективи розвитку правового регулювання правовідносин із перестрахування екологічних ризиків. 19.Права громадян (третіх осіб) у відносинах обов’язкового екологічного страхування. 20.Право громадян на екологічне страхування в системі екологічних прав громадян, форми і способи його реалізації та захисту. 21.Правові форми та види екологічного страхування. 22.Види обов’язкового екологічного страхування за законодавством України та їх особливості. 23.Порядок та правила проведення обов’язкового екологічного страхування. 24.Порядок, правила та особливості проведення добровільного екологічного страхування. 25.Поняття, види, порядок укладання, зміст та форма договорів екологічного страхування за законодавством України. 26.Особливості укладання та припинення окремих видів договорів екологічного страхування. 27.Наукові та нормативно-правові засади державного управління та регулювання у сфері екологічного страхування. 28.Інституційно-правове забезпечення екологічного страхування. 29.Повноваження органів державного управління та регулювання у сфері екологічного страхування. 30.Самоврядне та громадське управління в галузі екологічного страхування. 31.Правові засади здійснення страховиками та страхувальниками виробничого управління та менеджменту у сфері екологічного страхування. 32.Функціонально-правове забезпечення екологічного страхування. 33.Міжнародно-правові документи як джерела правового регулювання екологічного страхування. 34.Законодавство зарубіжних країн про екологічне страхування на прикладі Російської Федерації та інших країн СНД. 35.Законодавство зарубіжних країн про екологічне страхування на прикладі США, Німеччини, Великобританії, Нідерландів та деяких інших зарубіжних країн.
Типові завдання тестової контрольної роботи. Відмітьте правильні, на Вашу думку, відповіді (їх може бути одна або декілька):
1. Відповідно до положень Закону України "Про страхування" страхування – це: 1) вид господарсько-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків); 2) вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків); 3) вид фінансово-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків).
2. Термін "екологічне страхування" вживається у наступних законодавчих актах: 1) законі України "Про охорону навколишнього природного середовища"; 2) законі України "Про об’єкти підвищеної небезпеки"; 3) законі України "Про екологічний аудит"; 4) Основних напрямах державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки; 5)Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 р.
3. Про можливість прийняття програми страхування екологічних ризиків зазначається у таких нормативних актах: 1) у Законі України "Про угоди про розподіл продукції"; 2) у Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"; 3) у Постанові Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру; 4) у Господарському кодексі України; 5) у Законі України "Про природно-заповідний фонд України".
4. При перевезенні небезпечних вантажів за Законом України "Про перевезення небезпечних вантажів" здійснюється: 1) обов’язкове страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків відправника та перевізника небезпечного вантажу; 2) страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків відправника, перевізника та одержувача небезпечного вантажу; 3) добровільне або обов’язкове страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків відправника, перевізника та одержувача небезпечного вантажу; 4) страхування володільцем джерела підвищеної небезпеки життя і здоров’я фізичних осіб, які безпосередньо здійснюють перевезення небезпечних вантажів; 5) добровільне або обов’язкове страхування відповідальності на випадок настання транспортної аварії у перевізника небезпечного вантажу.
5. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю є: 1) Міністерство фінансів України; 2) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України; 3) Ліга страхових організацій України; 4) Міністерство охорони навколишнього природного середовища України; 5) Страховий екологічний пул України.
Тема 1. Ядерне страхування як засіб фінансового забезпечення відшкодування ядерної шкоди. Лекція 1. Ядерне страхування як засіб фінансового забезпечення відшкодування ядерної шкоди(2 год.). Загальна характеристика ядерного страхування: поняття, ознаки, зміст. Ядерний ризик як підстава відмежування ядерного страхування від інших видів страхування. Юридична природа ядерного ризику: поняття, ознаки, зміст, класифікація. Співвідношення ядерного та екологічного ризику. Аналіз ядерного ризику: а) оцінка ядерного ризику; б) управління ядерним ризиком; в) повідомлення про ядерний ризик. Оцінка ядерного ризику: а) ідентифікація та характеристика небезпеки; б) оцінка впливу; в) характеристика ядерного ризику. Правові форми та види ядерного страхування.
Практичне заняття (2 год.).
Завдання для самостійної роботи (6 год.). 1. Історичні передумови встановлення ядерного страхування 2. Проаналізувати поняття: "ядерний ризик" , “ядерна безпека”, "ядерна шкода". 3. Розкрити співвідношення ядерного та екологічного ризику. 4. Охарактеризувати поняття “оцінка ядерного ризику”: а) ідентифікація та характеристика небезпеки; б) оцінка впливу; в) характеристика ядерного ризику.
Рекомендована література: Основні джерела: 14, 17-22,24, 53, 57, 62-65, 82, 83, 87, 137, 142. Додаткові джерела: 2, 15, 16,23, 29, 31, 51, 58, 60, 67, 91. Нормативно-правові акти: 1-6, 14-15, 29, 32, 34, 35, 37,46.
Тема 2. Правові засади ядерного страхування за законодавством України. Лекція 1. Інститут ядерного страхування за законодавством України. (2 год.). Правові та організаційні основи ядерного страхування за законодавством України. Особливості страхування відповідальності оператора ядерної установки за шкоду заподіяну життю, здоров’ю і майну третіх осіб. Правові підстави страхування відповідальності при транспортуванні ядерних матеріалів. Особливості страхування відповідальності за шкоду заподіяну майну ядерної установки. Проблеми удосконалення законодавства України про ядерне страхування.
Практичне заняття (2 год.).
Завдання для самостійної роботи (6 год.).
Рекомендована література: Основні джерела: 14-24, 82,83. Додаткові джерела: 2, 13, 15, 16,23, 29, 31, 51, 58, 60, 67, 91, 96, 106. Нормативно-правові акти: 1-6, 14-15, 29, 32, 34-37, 44-47, 54-55.
Тема 3. Юридична природа договору ядерного страхування. Лекція 2. Юридична природа договору ядерного страхування(2 год.). Поняття договору ядерного страхування. Страховий поліс. Строк страхування. Правила страхування ядерних ризиків. Права і обов’язки страхувальника. Права і обов’язки страховика. Страховій організації, які можуть бути наділені правом укладання договорів страхування від ядерної шкоди. Ядерний пул України. Умови перестрахування ядерних ризиків.
Практичне заняття(2 год.).
Завдання для самостійної роботи (4 год.).
Рекомендована література: Основні джерела: 14-24, 82,83. Додаткові джерела: 2, 13, 15, 16,23, 29, 31, 51, 58, 60, 67, 91, 96, 106. Нормативно-правові акти: 1-6, 14-15, 29, 32, 34-37, 44-47, 54-55.
Тема 4. Правові засади ядерного страхування за міжнародним законодавством. Лекція 1. Правові засади ядерного страхування за міжнародним законодавством(2 год.). Правове та організаційне забезпечення ядерного страхування за міжнародним правом(на прикладі Паризької конвенції про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії (1960 р.), Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду (1963р.) та інші). Правові основи забезпечення ядерного страхування за національним законодавством зарубіжних країн. Особливості функціонування Ядерних страхових пулів у зарубіжних країнах. Проблеми міжнародно-правового співробітництва у сфері ядерного страхування.
Практичне заняття (3 год.).
Завдання для самостійної роботи (3 год.).
Рекомендована література: Основні джерела: 9, 64-65, 83, 87, 92, 102, 134, 136, 137, 144-165. Додаткові джерела: 44, 57, 67, 106. Нормативно-правові акти: 2-7, 68-75.
Контрольні питання .
Типові завдання тестової контрольної роботи. Відмітьте правильні, на Вашу думку, відповіді (їх може бути одна або декілька):
1. До найбільш характерних особливостей ядерних ризиків відносяться: 1) колосальний розмір і різноманітність видів шкоди; 2) пізнє виявлення шкоди 3) несприйнятливість іонізуючого випромінювання органами чуттів людини; 4) різновид екологічного ризику; 5) труднощі розмежування ядерної та неядерної шкоди; 6) труднощі, пов’язані з оцінкою шкоди.
2. Ядерний страховий пул України це: 1) об’єднання страховиків резидентів України, які в установленому порядку отримали ліцензію на проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду; 2) централізований державний фінансовий резерв, що формується задля відшкодування ядерної шкоди населенню України; 3) постійне представництво міжнародного об’єднання страхових компаній, яке в установленому порядку відшкодовує ядерну шкоду внаслідок ядерного інциденту; 4) ліга страхових організацій України, які в установленому порядку відшкодовують ядерну шкоду, завдану внаслідок ядерного інциденту; 5) об’єднання страховиків нерезидентів, резидентів України, які в установленому порядку отримали ліцензію на проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду.
3. Об'єктом обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду відповідно до “Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду” від 23 червня 2003 року є: 1) майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані з необхідністю відшкодування страхувальником ядерної шкоди; 2) екологічні права, що витікають з Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”; 3) права громадян у сфері використання ядерної енергії, що передбачені у ядерному законодавстві; 4) екологічні інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані з необхідністю відшкодування страхувальником ядерної шкоди; 5) ядерні інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані з необхідністю відшкодування страхувальником ядерної шкоди.
4. Загальна страхова сума за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду складає: 1) 150 мільйонам (для дослідницьких реакторів еквівалентною 5 мільйонам) Спеціальних прав запозичення у національній валюті за кожний ядерний інцидент; 2) 300 мільйонам (для дослідницьких реакторів еквівалентною 5 мільйонам) Спеціальних прав запозичення у національній валюті за кожний ядерний інцидент; 3) 150 мільйонам у національній валюті (для дослідницьких реакторів еквівалентною 5 мільйонам) за кожний ядерний інцидент; 4) 50 мільйонам (для дослідницьких реакторів еквівалентною 5 мільйонам) Спеціальних прав запозичення; 5) 300 мільйонам у національній валюті (для дослідницьких реакторів еквівалентною 5 мільйонам) за кожний ядерний інцидент;
5. Не підлягають обов'язковому страхуванню випадки заподіяння ядерної шкоди внаслідок ядерного інциденту, який спричинений: 1) воєнними діями, збройними конфліктами, громадянською війною, повстаннями, політичними або громадянськими заворушеннями, страйками, терористичними актами; 2) діями непереборної сили, в тому числі природними явищами, які мають винятковий, неминучий, непередбачуваний характер; 3) як наслідок стихійного лиха виняткового характеру, збройного конфлікту, воєнних дій, громадянської війни або повстання; 4) повністю або частково внаслідок грубої недбалості особи, якій заподіяна шкода, або внаслідок дії чи бездіяльності такої особи, з наміром заподіяти шкоду.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ
10.Роттердамська конвенція про процедуру попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі від 10 вересня 1998 р. (м. Роттердам, Нідерланди). Закон України "Про приєднання України до Роттердамської конвенції про процедуру попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі" від 26 вересня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 46. – Ст. 341. 11.Протокол об ответственности и компенсации за ущерб, причиненный в результате трансграничной перевозки опасных отходов и их удаления от 06 марта 2000 г. // http://www.rada.gov.ua. 12.Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі від 22 травня 2001 р. (м. Стокгольм, Швеція). Ратифікована Законом України від 18 квітня 2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 30. – Ст. 396. 13.Про охорону навколишнього природного середовища: закон України від 25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546. 14.Про природно-заповідний фонд України: закон України від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 502. 15.Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: закон України від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218. 16.Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: закон України від 8 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 12. – Ст. 81. 17.Про екологічну експертизу: закон України від 9 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 8. – Ст. 54. 18.Про пестициди і агрохімікати: закон України від 2 березня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 14. – Ст. 91. 19.Про космічну діяльність: закон України від 15 листопада 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 1 . – Ст.2. 20.Про відходи: закон України від 5 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36 – 37. – Ст. 242. 21.Про угоди про розподіл продукції: закон України від 14 вересня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 44. – Ст. 391. 22.Про перевезення небезпечних вантажів: закон України від 6 квітня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 28. – Ст. 222. 23.Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: закон України від 8 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 40. – Ст. 337. 24.Про об’єкти підвищеної небезпеки: закон України від 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 15. – Ст. 73. 25.Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: закон України від 12 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 1. 26.Про нафту і газ: закон України від 12 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 50. – Ст. 262. 27.Про страхування: закон України в редакції від 4 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 7. – Ст. 50. 28.Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення: закон України від 13 грудня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 14. – Ст. 96. 29.Про оренду землі: закон України в редакції Закону України від 02 жовтня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 10. – Ст. 102. 30.Про затвердження Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: закон України від 18 березня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 267. 31.Про екологічний аудит: закон України від 24 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 45. – Ст. 500. 32.Про правові засади цивільного захисту: закон України від 24 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 39. – Ст. 488. 33.Про газ (метан) вугільних родовищ: закон України від 21 травня 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 40. – Ст. 578. 34.Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, 19 – 20, 21 – 22. – Ст. 144. 35.Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40 – 44. – Ст. 356. 36.Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: постанова Верховної Ради України від 5 березня 1998 р. № 188/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 38 – 39. – Ст. 248. 37.Про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності пов’язаної з надрокористуванням: постанова Верховної Ради України від 20 листопада 2003 р. № 1310 // Відомості Верховної Ради України. – 1003. – № 45. – Ст. 128. 38.Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку: постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 554 // Збірник Постанов Уряду України. – 1995. – № 10. – Ст. 252. 39.Про затвердження Порядку проведення громадських слухань з питань використання ядерної енергії та радіаційної безпеки: постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 року // Офіційний вісник України.- 1998.-№29.-Ст.57. 40.Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру: постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1198 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 31. – Ст. 41. 41.Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру: постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 175 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 8. – Ст. 170. 42.Порядок і правила проведення обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів: постанова Кабінету Міністрів України від 1 червня 2002 р. № 733 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 23. – Ст. 1106. 43.Про затвердження напрямів інвестування галузей економіки за рахунок коштів страхових резервів: постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1211 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 34. – Ст. 1607. 44.Порядок і правила проведення обов’язкового страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров’ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів: постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. № 1219 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 34. – Ст. 225. 45.Порядок і правила проведення обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру: постанова Кабінету Міністрів України: постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. № 1788 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 47. – Ст. 2163. 46.Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду: постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 2003 р. № 953 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 26. – Ст. 1280.
48.Порядок та вимоги щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента: постанова Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 р. № 124 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 5. – Ст. 242. 49.Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи: постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. № 1539 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 45. – Ст. 2997. 50.Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України: постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. № 1524 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 44. – Ст. 2949. 51.Положення про Міністерство охорони здоров’я України: постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. № 1542 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 45. – Ст. 3000. 52.Положення про Державний комітет ядерного регулювання України: постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. № 1830 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 52. – Ст. 3516. 53.Концепція національної екологічної політики України на період до 2020 року: розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. № 880-р. // Офіційний вісник України. – 2007. – № 79. – Ст. 2961. 54.Концепція захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій: указ Президента України від 26 березня 1999 р. № 284/99 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 13. – Ст. 510. 55.Про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України: указ Президента України від 11 грудня 2002 р. № 1153/2002 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 50. – Ст. 2252. 56.Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України: указ Президента України від 4 квітня 2003 р. № 292/2003 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 15. – Ст. 650. 57.Тимчасова методика визначення очікуваних збитків від забруднення довкілля при транспортуванні небезпечних речовин та відходів: наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 15 травня 2001 р. № 181 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 24. – Ст. 135. 58.Загальне положення про територіальне управління Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України: розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 24 липня 2003 р. № 9 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2003 р. за № 704/8025) // Офіційний вісник України. – 2003. – № 33. – Ст. 1810. 59.Ліцензійні умови провадження страхової діяльності: розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 р. № 40 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 вересня 2003 р. за № 805/8126) // Офіційний вісник України. – 2003. – № 3 . – Ст. 2047. 60.Порядок надання страховиками (цедентами, перестрахувальниками) інформації про укладені договори перестрахування із страховиками (перестраховиками) нерезидентами до Держфінпослуг: розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 4 червня 2004 р. № 914 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 2004 р. за № 777/9376) // Офіційний вісник України. – 2004. – № 25. – Ст. 1677. 61.Про затвердження Порядку і правил формування, розміщення та обліку страхових резервів з обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду: розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13 листопада 2003 р. № 123 // Офіційний вісник України. – 2003. - № 49. – Ст.. 2575 62.Політичні пріоритети, стратегічні напрями і завдання Міністерства щодо реалізації державної політики у сфері екології, затверджені Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 4 вересня 2006 р. № 395 // http://www.rada.gov.ua. 63.Положення про делегування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України окремих повноважень об’єднанню страховиків: розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 21 серпня 2008 р. № 1000 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2008 р. за № 1063/15754) // Офіційний вісник України. – 2008. – № 85. – Ст. 2856. 64.Директива Ради 73/239/ЄЕС від 24 липня 1973 р. щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень стосовно започаткування та ведення діяльності прямого страхування, іншого, ніж страхування життя // http://www.rada.gov.ua. 65.Директива Ради 73/240/ЄЕС від 24 липня 1973 р. щодо скасування обмежень свободи підприємництва в сфері прямого страхування, іншого, ніж страхування життя // http://www.rada.gov.ua. 66.Друга Директива Ради 88/357/ЄЕС від 22 червня 1988 р. щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень стосовно прямого страхування, іншого, ніж страхування життя, і визначення положень для спрощення ефективного користування свободою надання послуг та внесення змін до Директиви 73/239/ЄЕС // http://www.rada.gov.ua. 67.Директива Ради 84/631/ЄЕС від 6 грудня 1994 р. про нагляд і контроль за транскордонним переміщенням небезпечних відходів у межах співтовариства // http://www.rada.gov.ua. 68.Директива Європейського Парламенту та Ради 2004/35/ЄС від 21 квітня 2004 р. про екологічну відповідальність за попередження та ліквідацію наслідків завданої навколишньому середовищу шкоди // http://www.rada.gov.ua. 69.Типовое положение о порядке добровольного экологического страхования в РФ(утв. Минприроды РФ и Российской государственной страховой компанией 3 декабря, 20 ноября 1992 г. №№04-04/72-6132, 22 // http://www.duma.ru 70.Закон РФ „Про використання ядерної енергії” від 20 жовтня 1995 року// http://www.duma.ru 71.USTAWA Prawo atomowe z dnia 29 listopada 2000 r. // http://www.paa.gov.pl 72.USTAWA O ubezpieczeniach obowizkowych, Ubezpieczeniowym Funduszu Gwarancyjnym i Polskim Biurze Ubezpieczycieli komunikacyjnych z dnia 22 maja 2003 r. //http://isip.sejm.gov.pl/PRAWO.nsf/4326b1a242fc14fd412563d20069fee3/4230e4407dcdc593c1256d6d0027031c/$FILE/D20031152L.pdf 73.Obwieszczenie Prezesa Paсstwowego Zakladu Ubezpieczeс z dnia 19 grudnia 1987 r. w sprawie ogіoszenia warunkow ubezpieczenia odpowiedzialnoњci cywilnej osob eksploatuj№cych obiekty j№drowe// http://isip.sejm.gov.pl 74.Ustawa O ubezpieczeniach maj№tkowych i osobowych z dnia 20 wrzeњnia 1984rHttp://isip.sejm.gov.pl/PRAWO.nsf/Wszystkie/WDU19840450242 75.The Price-Anderson Act Background Report: http://www.ans.org/pi/ps/docs/ps54-bi.pdf 76. Nuclear Liability Act of Canada: http://laws.justice.gc.ca/en/N-28/text.html 77.DTI. Liability and Compensation of nuclear Damage: http://www.dti.gov.uk/energy/nuclear/safety/liability.shtml
СПЕЦІАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА
10.Бажайкин А.Л. Обязательное экологическое страхование в сфере недропользования // Экологическое право. – 2003. – № 5. – С. 52. 11.Бажайкин А.Л. Понятие и содержание экологического страхования // Государство и право. – 2005. – № 10. – С. 67 – 75. 12.Бажайкин А.Л. Страхование ответственности за причинение вреда окружающей среде в Федеративной Республике Германия // Экологическое право. – 2004. – № 5. – С. 47 – 53. 13.Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. – 4-е вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2005. – 351 с. 14.Балюк Г.І. До поняття цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду // Правова держава. Щорічник наукових праць. Випуск 8. - К.: Інститут держави і права їм. В.М. Корецького НАН України, 1997. - С. 184- 192 15.Балюк Г.І. Екологічне право України: Конспект лекцій у схемах (Загальна і Особлива частини): Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 192 с. 16.Балюк Г.І. Еколого-правові аспекти забезпечення ядерної та радіаційної безпеки в Україні. – У кн.: Ядерне законодавство – стан і перспективи. Зб-к матеріалів круглого столу (28 – 29 січня 1997 року). – К.: Ін Юре, 1997. – С. 30 – 39. 17.Балюк Г.І. Еколого-правові проблеми страхування ядерної шкоди. – У кн.: Концепція розвитку законодавства України. Матеріали науково-практичної конференції. – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1996. – С. 251 – 254. 18.Балюк Г.І. Правові аспекти забезпечення ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки в Україні: Монографія. – К.: ВІПОЛ, 1997. – 196 с. 19.Балюк Г.І. Проблеми формування та становлення ядерного права України. – Автореферат ... д-ра юрид. наук: 12.00.01, 12.00.06. – К., 2000. – 33 с. 20.Балюк Г.І. Цивільно-правова відповідальність за ядерну шкоду за законодавством України: проблеми становлення та удосконалення // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2000. – Вип. 39. – С.60. 21.Балюк Г.І. Ядерне право України: стан і перспективи розвитку (правові аспекти радіоекології). – К.: ВІПОЛ, 1996. – 140 с. 22.Балюк Г.І. Ядерний ризик: правові проблеми визначення, оцінювання та класифікації // Держава і право: Зб-к наукових праць. Юрид. і політ. науки. Вип. 4. – К.: Ін-т д-ви і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України; "Юридична книга", 1999. – С. 238 – 245. 23.Балюк Г.І., Плачкова С.Г. Правові проблеми охорони навколишнього середовища в ядерній енергетиці // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2005. – Вип. 68. – С. 67 – 71. 24.Балюк Ю.О. Правові проблеми формування інституту ядерного страхування в Україні // Проблеми права. Науково-практичний збірник. Вип. 1 / За ред. канд. юрид. наук Безуглої Я.І. – Чернігів, 1997. – С. 143 – 156. 25.Барабашин И.В. Проблемы законодательного обеспечения развития экологического страхования в России // Экономика природопользования : обзорная информация. – М. : Изд-во ВИНИТИ, 2005. – Вып. 3. – С. 8-11. 26.Батадеев В.А. Правовые и финансовые аспекты экологического страхования // Страховое дело. – 2008. - №4. – С. 38-40. 27.Башкин В. Н. Экологические риски: расчет, управление, страхование: учеб. пособие. — М. : Высшая школа, 2007. — 358 с. 28.Безручко Ю.В., Пацурія Н.Б., Бєлова О.А. Правове регулювання страхування та роздрібних фінансових послуг в Європейському Союзі та в Україні: порівняльно-правовий аналіз. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 196 с. 29.Безсмертна Н. В., Василенко К. П., Дзера І. О., Заіка Ю. О., Пилипенко С. А.Страхове право: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Ю.О. Заіка (ред.). — К. : Істина, 2004. — 182с. 30.Бичикашвили П. Надзор за деятельностью страховщиков необходим // Страховое ревю. – 1994. – № 6. – С. 3 – 4. 31.Біленчук Д.П., Біленчук П.Д., Залетов О.М., Клименко Н.І. Страхове право України. Підр. для вищ. навч. закладів. / За ред. проф. П.Д. Біленчука і президента Ліги страхових організацій України О.Ф. Філонюка. – К.: Атіка, 1999. – 368 с. 32.Борисова В.А. Страхування земельних ресурсів — Суми: Довкілля, 2004. — 60 с. 33.Борисова В.А. Економічний механізм ресурсокористування в аграрній сфері: Моногр. — Суми: Довкілля, 2004. — 168 с. 34.Борисова В.А., Огаренко О.В. Організаційно-економічний механізм страхування. – Суми: Вид-во "Довкілля", 2001. – 194 с. 35.Бридун Є.В. Моделювання страхового механізму компенсації еколого-економічних збитків // НАН України; Інститут економічного прогнозування. — Х. : Форт, 2004. — 256с. 36.Бридун Є.В., Новицький В.В. Моделі вибору страхової суми в системі екологічного страхування // Наук. вісті НТУУ "КПІ". — 2002. — № 2. — С. 5-9. 37.Бублик М.І. Страхування техногенних збитків - новий сегмент на ринку екологічного страхування в Україні // Вісн. Нац. ун-ту "Львів. політехніка". Пробл. економіки та упр. — 2009. — № 640. — С. 23-32. 38.Буланович П.Г., Харичков С.К. Экологическое страхование транграничного перемещения грузов и транспортных средств в Украине // Причорномор.еколог. бюл. – 2002. - №1. – С.71-72. 39.Буральов Є.П. Ризики екологічного страхування // Довкілля та здоров’я. – 1999. – № 1 (8). – С. 4 – 7. 40.Бурятинська Н.І., Скляр І.Д., Похилько С.В. Промислова політика та формування механізму екологічного страхування // Вісник СумДУ. – 2003. – № 6 (52). – С. 66 – 70. 41.Василишин Х.Р. Теоретико-методичні засади екологічного страхування в Україні // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.7 – С. 46-53. 42.Васильченко С. Проблеми формування законодавчої моделі екологічного страхування в Україні // Юридичний журнал. – 2003 - №12. – С. 25-27. 43.Вилюма Д., Данилин Д. Некоторые вопросы страхования ответственности за загрязнение окружающей природной среды в Российской Федерации // Страховое право. – 2000. – № 2. – С. 12-16. 44.Віленчук О. М. Формування системи страхування екологічних ризиків. — Житомир: ДВНЗ "Державний агроекологічний ун-т", 2007. — 260c. 45.Віленчук О.М. Екологічне страхування в системі охорони навколишнього природного середовища // Економіка АПК. – 2001. – № 10. – С. 46 – 51. 46.Воблый К.Г. Основы экономики страхования. – М.: Анкил, 1993. – 228 с. 47.Гаврилов В. Модель обязательного экологического страхования // Страховое дело. – 1998. – № 8. 48.Гаврилов В. Вопросы обязательного экологического страхования // Страховое дело. – 2001. – № 6. – С. 31 – 43. 49.Галушкіна Т.П. Економіка природокористування: навч. посібн. –Харків : Вид-во "Бурун Книга", 2009. – 480 с. 50.Гладченко С.Н. Экологическое страхование – надежная форма защиты окружающей природной среды // Економіка промисловості. – 2002. – № 1 (15). – С. 144 – 147. 51.Граве В.К., Лунц Л.А. Страхование. – М.: Госюриздат, 1960. – 176 с. 52.Даугуль В. Поняття та особливості екологічного страхування в Україні // Право України. – 1999. – № 4. – С. 51 – 54. 53.Девочкин В.А., Гаенко В.П., Бирюков В.Л. Экологическое страхование и ядерные риски // Экономика природопользования. – 1999. - №4. – 71-76. 54.Державна комісія із регулювання ринків фінансових послуг. [Електронний ресурс]. –Доступний з http://www.dfp.gov.ua. 55.Екологічне страхування. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.ueic.-com.ua. 56.Емельянов А.П. Обязательное страхование граждпнской ответственности владельцев опасных объектов в Росии и за рубежом // Страховое дело. – 2009. - №5. – С.5-12. 57.Ермаков А. Ядерные отходы – это ядерные риски // Финансовая Россия. - №46. - 13-19 декабря 2001. – С. 24-28. 58.Загородній А. Страхування: Термінологічний словник. – Львів: Бескид, - 2004. – 136 с. 59.Заїкін Ю.В. Актуальні питання екологічного страхування в Україні // Науковий вісник Волинського державного ун-ту імені Лесі Українки. Економічні науки. – 2001. – № 3. – С. 133 – 134. 60.Заруба О. Основи страхування. – К., 1995. – 180с. 61.Игнатьева И.А. Экологическое страхование: содержание и возможности правового регулирования // Государство и право. – 2005. – № 11. – С. 52 – 62. 62.Иойриш А.И. Экологическая безопасность и ядерный экспорт // Экологическое право и рынок: Сб. – М.: Нн-т государства и права, 1994. – С. 283-293. 63.Иойрыш А.И. Концепция риска: его оценка и управление им. – В кн.: Обеспечение безопасности населения и территорий. – М.: Ин-т гос-ва и права РАН, 1994. – С. 19 – 26. 64.Иойрыш А.И., Чопорняк А.Б. Атомное законодательство капиталистических стран (сравнительно-правовой анализ). - М: Наука, 1990. - 319 c. 65.Йойриш А.И. Международное атомное право. – М.: Наука,1987.- 398 с. 66.Іващенко А., Гейдюнас Ю. Необхідність означає доцільність. Для чого потрібне екологічне страхування в Україні? // Юридична газета. – 2004. – 18 серпня. – С. 13. 67.Кінащук Л.Л. Страхування: теорія та практика проведення . — К.: Атіка, 2004. — 111 с. 68.Козьменко О.В. Система страхування екологічних і катастрофічних ризиків: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.08.01; Сум. держ. ун-т. — Суми, 1998. — 20 с. 69.Клоченко Л. Правовые основы и модели страхования ответственности за загрязнение окружающей природной среды (законотворчество и опыт Германии) // Страховое дело. – 1996. – №№ 7, 9 – 11. 70.Клоченко Л. Правовые основы и модели страхования ответственности за загрязнение окружающей природной среды(опыт США)// Страховое дело. – 1996. – №12.- C. 23-27. 71.Клоченко Л., Супотаева О., Чопорняк А. Некоторые аспекты страхования экологической ответственности // Страховое дело. – 1994. – № 3. – C/ 14-20. 72.Колбасов О.С. Возмещение гражданам экологического вреда // Государство и право. – 1994. – № 10. – С. 107 – 117. 73.Колотило О.Д. Проблеми моніторингу ризику в умовах вітчизняного ринку страхування // Фінанси України. – 2000. – № 10. – С. 135 – 139. 74.Косаренко Н.Н. Страхование как объект государственного регулирования // Страховое дело. – 2009. - №5. – С.44-54. 75.Костицький В. Екологічне страхування // Право України. – 1998. – № 11. – С. 68 – 74, 69. 76.Красавчиков О.А. Возмещение вреда, причиненного источником повышенной опасности. – М.: Юридическая литература, 1966. – 200 с. 77.Краснова М. Теоретико-правові засади запобіжних заходів компенсації шкоди за екологічним законодавством України // Право України. – 2007. – № 8. – С. 85 – 92. 78.Краснова М.В. До питання компенсаційної функції екологічного права // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2005. – Вип. 69. – С. 112 – 115. 79.Краснова М.В. Загальний огляд екологічних прав громадян України та механізмів їх захисту в суді. Науково-практичні рекомендації. – У кн.: Судовий захист екологічних прав громадян України: Довідник для суддів / Краснова М.В., Малишева Н.Р., Шевчук П.І. та ін. – К.: Вид.дім "КМ Академія", 2001. – С. 7 – 31. 80.Краснова М.В. Захист права на відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права на безпечне довкілля. – У кн.: Судовий захист екологічних прав громадян України: Довідник для суддів / Краснова М.В., Малишева Н.Р., Шевчук П.І. та ін. – К.: Вид. Дім "КМ Академія", 2001. – С. 17 – 19. 81.Краснова М.В. Компенсація шкоди за екологічним законодавством України (теоретико-правові аспекти): монографія / М.В. Краснова. – К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2008. – 439 с. 82.Крупка Ю. Поняття ядерного страхування // Право України. – 2005. – № 10. – С. 104 – 107. 83.Крупка Ю. Право на відшкодування ядерної шкоди (міжнародно-правовий аспект) // Право України. – 2005. – № 6. – С. 113 – 117. 84.Кузнєцова С.В. Економіко-правовий механізм природокористування та охорони навколишнього природного середовища. – У підр.: Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: ТОВ "Видавництво "Юридична думка", 2005. – С. 299 – 334. 85.Кузнєцова С.В. Правове забезпечення фінансування у сфері охорони навколишнього природного середовища. – Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06. – К., 2000. – 17 с. 86.Лисунь Г. Щодо удосконалення загальних засад реалізації державної політики у сфері страхової діяльності // Право України. – 2008. – № 7. – С. 108 – 114. 87.Маленин С.А., Мусин В.А. Атомная энергия и проблемы страхования в международном иностранном праве // Советский ежегодник международного права. – М.: Междунордные отношения., 1974. – С. 102-106. 88.Малишева Н.Р. Забезпечення доступу громадян до правосуддя з екологічних питань у світлі ратифікації Україною Орхуської конвенції. – У кн.: Судовий захист екологічних прав громадян України: Довідник для суддів / Краснова М.В., Малишева Н.Р., Шевчук П.І. та ін. – К.: "КМ Академія", 2001. – С. 31 – 41. 89.Малишенко А.В. Правовое регулирование экологического страхования в Российской Федерации. – Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.06. – Сарат. гос. акад. права. – Саратов, 2004. – 26 с. 90.Матвеева И. Одна з груп имущественных рисков // Страховое ревю. – март 1996. – С. 19-24. 91.Мачуський В. В. Страхове право: навч. посіб. / ДВНЗ "Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана". — К. : КНЕУ, 2009. — 467 с. 92.Машина Н.И. Международное страхование: Учеб. пособие . — Донецк: Юго-Восток, 2005. — 478 с. 93.Мисник Г.А. Экологическое страхование: понятие, функции, основные элементы // Экологическое право. – 2006. – № 6. – С. 15 – 22. 94.Мних М.В., Мних А.М. Екологічне страхування в Україні та в інших країнах світу // Економіка, фінанси, право. – 2003. – № 5. – С. 15 – 19. 95.Мних М.В., Мних А.М. Стратегія діяльності страхової компанії // Економіка, фінанси, право. – 2004. – № 1. – С. 23 – 25. 96.Мних А.М. Необходимость и сущность перестрахования // Економіка, фінанси, право. – 2004. – № 1. – С. 25 – 29. 97.Моткин Г.А. Основы экологического страхования. – М.: Наука, 1996. – 192 с. 98.Моткин Г.А. Политико-экономические барьеры в развитии экологического страхования // Экологическое право. – 2006. – № 3. – С. 24 – 30. 99.Моткин Г.А. Экономико-правовые основы страхования риска загрязнения окружающей среды // Государство и право. – 1994. – № 6. – C. 13-16. 100.Нецветаев А.Г., Жилкина М.С. Проблемы правового регулирования экологического страхования в РФ // Экологическое право. – 1999. – № 2. – С. 5 – 11. 101.Нечипорук Л.В. Місце страхування в системі економічної безпеки // Право і безпека. – 2002. – № 1. – С. 113 – 116. 102.Никишева М.Б. “Ядерное страхование: западный опыт и российская действительность”// Страховое дело – 2001. – №11 – С. 37-44. 103.Огаренко О.В. Страхування ресурсного потенціалу АПК: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.04.01; Ін-т аграр. економіки УААН. — К., 2002. — 20 с. 104.Пацурія Н. Правові підстави державного регулювання і державного нагляду за страховою діяльністю в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2000. – № 9. – С. 27 – 31. 105.Пацурія Н. Страхові організації (компанії) як суб’єкти господарського права // Підприємництво, господарство і право. – 2000. – № 1. – С. 12 – 18. 106.Пацурія Н.Б. Страхове право України: Навч. посібник / Н.Б. Пацурія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 176 с. 107.Пацурія Н.Б. Формування страхового законодавства: історичний аспект і перспективи розвитку // Вісник Київського університету. Юридичні науки. Вип. 73. – 2006. – С. 76 – 79. 108.Петрова Т.В. Правовые проблемы экономического механизма охраны окружающей среды. – М.: Издательство "Зерцало", 2000. – 192 с. 109.Плешков А.П. Вопросы государственного регулирования страхового дела в Западной Европе: история и современность // Финансы. – 1996. – № 4. – С. 40 – 43. 110.Погріщук Г.Б. Розвиток екологічного страхування й аудиту в Україні // Фінанси України. – 2003. – № 9. – С. 119 – 124. 111.Петрова Т.В. Праовые проблемы экономического механизма охраны окружающей среды. – М, 2000. – 210с. 112.Позняк Е.В. Класифікація джерел права у сфері екологічного страхування в Україні // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. – № 11. – С. 36 – 44. 113.Позняк Е.В. Проблеми правового регулювання відносин з інвестування екологічно значимих заходів в аграрному секторі економіки України / Правові проблеми залучення інвестицій у сільське господарство та соціальну сферу села: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2007. – С. 106 – 109. 114.Польова Н.М. Екологічне страхування та світовий досвід // Агроекол. журн. — 2006. — N 4. — С. 90-91. 115.Проект Екологічного кодексу України від 20 лютого 2004 р., внесений народними депутатами України А.Толстоуховим, Г.Руденком, Ю.Соломатіним, К.Ситником, А.Грязєвим, С.Гавришем, Р.Богатирьовою. К.Ващук, Ю.Павленком // Поточний архів Верховної Ради України. – 2004. – Реєстраційний номер 5170. 116.Проект Закону про екологічне страхування від 21 травня 2002 р. // Поточний архів Верховної Ради України. – 2002. – Реєстраційний номер 1046. 117.Проект Закону України "Про екологічну (природно-техногенну) безпеку"// Звіт про науково-дослідну роботу по темі "Удосконалення правового механізму реалізації прав та інтересів людини і громадянина в Україні / В.І. Андрейцев, М.В. Краснова, О.О. Шевченко, Н.О. Кіреєва та ін. Керівник НДР проф. В.І. Андрейцев. – К.: Юрид. ф-т Київського нац. ун-ту ім. Т. Шевченка, 2000. – 40 с. 118.Проект рабочей группы Ассоциации экологического страхования „Основные подходы к созданию системы страховой защиты от экологических рисков в России”[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.aekos.ru/activity/normative/workgroup/4_7. 119.Процюк В.А. Екологічне страхування як забезпечення принципу екологічної відпові-дальності в умовах аварійного забруднення довкілля / В.А. Процюк // Сотрудничество для решения проблемы отходов : матер. 2-ої міжнар. конф. − 9-10 февраля 2002. − Харків. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.waste.com.ua/cooperation/2005/theses/protsyuk. html. 120.Разметаєв С., Даугуль В. Правові питання удосконалення законодавства про екологічне страхування в Україні // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – № 2 (17). – С. 93 – 97. 121.Райхер В.К. Общественно-исторические типы страхования. - М, Л.: 1-я тип. Изд.-ва Акад. наук СССР в Ленингр. 1947. - 283 с. 122.Решетник Л. Екологічне страхування як одна з форм відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права громадян на безпечне для їх життя і здоров’я довкілля // Право України. – 2002. – № 6. – С. 78 – 81. 123.Розмарина А.Л. Проблемы развития экологического страхования // Вісн. Одес.держ.екол.ун-ту. – 2009. – Вип.7. – С.55-62. 124.Романенко Є. Ринок страхування: тенденції та проблеми [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.personal.in.ua/article.php. 125.Руснак Т. Екологічне страхування: зарубіжний досвід та можливості законодавчого регулювання в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 7. – С. 70 – 72. 126.Сааджан И. А., Харичков С. К. Страхование экологических рисков: принципы и экономический механизм / НАН Украины ; Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований. — О., 2006. — 160с. 127.Сааджан І.А. Страхування в системі економічних механізмів забезпечення екологічної безпеки. – Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.08.01. – О., 2002. – 19 с. 128.Семёнов М. Экологическое страхование в Российской Федерации // Экологическое право. – 2001. – № 1. – С. 4 – 9. 129.Серов Г.П. Основы экологического страхования. – М., 1995. – 142с. 130.Серов Г.П. Об актуальных вопросах совершенствования законодательства в сфере экологического страхования // Государство и право. – 1997. – № 12. – С. 50 – 55. 131.Серов Г.П. Экологическая безопасность населения и территорий Российской Федерации (Правовые основы, экологическое страхование и экологический аудит). Учебное пособие. – М.: Издательский центр "Анкил", 1998. – 207 с. 132.Синякевич І.М. Інструменти екополітики: теорія і практика / Львів : Вид-во ЗУКЦ, 2003. – 188 с. 133.Слепян Э.И. Экологическое страхование // Экономика природопользования. – 1999. - №4. – С. 92-95. 134.Создание межгосударственного пула в области ядерного страхования возможно после унификации законодательств СНГ”// Экономические новости России: http://gosstrah.narod.ru/news2_2000_10_25.html 135.Фролов М.О. Правові аспекти екологічного ризику. – Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.06. – К., 2001. – 18 с. 136.Цивільна відповідальність за ядерну шкоду. Резюме з ядерних питань №70, квітень 2003р. Австралійського центру уранової інформації // Civil Liability for Nuclear Damage. UIC Nuclear Issues Briefing Paper # 70. April 2003: http://www.uic.com.au/nip70.htm 137.Чопорняк А.Б. Страхование ядерного ущерба. - М., 1978 – 156 c. 138.Чопорняк А.Б., Бесяцкий А.В., Сегаль М.Д. Правовые проблемы экологического страхования // Экологическое право и рынок: Сб. ст. – М., 1994. – С. 173 – 186. 139.Шпомер А. Правове регулювання ліцензування страхової діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 5. – С. 33 – 37. 140.Шульга М.В. Економіко-правовий механізм природокористування і охорони навколишнього природного середовища. – У підр.: Екологічне право України. Підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів / А.П. Гетьман, М.В. Шульга, В.К. Попов та ін.; За ред. А.П. Гетьмана та М.В. Шульги. – Х.: Право, 2005. – С. 153 – 171. 141.Юлдашев Р.Т., Батов А.Н., Шутов В.С. Актуальне проблемы страхования рисков, связаных с техногенным загрязнением космического пространства // Страховое дело. – 2009. - №5. – С.22-39. 142.Ядерне законодавство: Збірник нормативно-правових актів / За ред. Ю.С. Шемшученка. – У 2-х томах. – Т.2. – К.: Ін Юре. – 1999. – С. 316-352. 143.Янишен В.П. Поняття та ознаки страхових правовідносин в Україні. – Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. – Харків, 1997. – 18 с. 144.Bulletin Schweizerische Verewnigung fur Atomenergie. 17 Yahrgang, № 8, April, 1975. -.S.6 Dubrovnik, Croatia. 145.Czech Nuclear Insurance Pool http://www.nuclearpool.cz/en/onas/ 146.Einbeck F.K. Kausalitat im Atomrecht - Dusseldorf, 1969. - S.41-48. 147.G. Handl. Transboundary Nuclear Accident: The Post-Chernobyl Multilaterial Legislative Agenda // Ecology Law Quarterly, 1988. – Vol.15. -№2. – Р.242-243. 148.H. Rustand. The revision of the Paris /Brussels System: Impotant Improvements of the International Nuclear liability Regim – Some Remarks // Nuclear law Problems in Focus, 26-27 September, 2002, Baden-baden. – P.138. 149.Holtz C. The concept of property damage and related issues in liability law – possible implications for the Paris Convention on Third Party liability in the field of nuclear energy // Nuclear law bulletin/ - 1987. - №40. - p.94 150.Legislation nuclear. Studie analytigue. Responsabilite civil nucleaire. - Paris, OECD. – NEA, 1976. - P. 36, 61, 78. 151.Liability and compensation for nuclear damage. An international overview.- The report of the Secretariat of the OECD Nuclear Energy Agency, Paris, 1994. 152.Lopuski Jan. Liability for Nuclear Damage; An international perspective - Reflectione on the Revesion the Vienna Convention, National Atomic Energy. - Warsaw, 1993. – P. 156. 153.Moser B. Das Kausalitatsproblem im osterreichisfien Atomhaftungspiehtrecht, insbesondere auch im Recht del Sozialversicherung. International Nuclear Information System (fNIg), AED-Corrf-73-365-015. - S. 1-6. 154.Multilaterial Agreements // // Nuclear law bulletin. – 2004/1. - № 73. – р. 108. 155.Nuclear Law Bulletin -№ 71. - 2003/1. - P.82. 156.Nuclear Legislation. Third Party Liability. // Nuclear Energy Agency. -Paris, 1990. - P.21-24. 157.Nuclear Option in Countries with Small and Medium Electricity Grids, Conference Proceedings, 15-18 June 1998.Dubrovnik, Croatia. 158.O. von Busekist. A bridge between two conventions on civil liability for nuclear damage // Nuclear law bulletin. – 1989. - № 43. – р.12. 159.Pelzer N. Atomversicherungsrechtliche fragen unter berucksichtigung der internationalen Konventionen.- Cottingen. 1962. – S.56. 160.Pelzer N. Сurrent Problems of Nuclear Liability Law in the Post-Chernobyl Period // The Nuclear Law Bulletin. №39. 161.Petr Zaruba, Nuclear liability and insurance of nuclear Damage in Czech Republic, in : International Conference : Conference Proceedings, 15-18 June 1998.Dubrovnik, Croatia. 162.Reiners P. Limiting the Liability of the Nuclear Operator. - NEA, Newsleteer,- I986. - P. 17. 163.Study on International traffic of radioactive materials prepared by the Southern interstate nuclear board for the Division of International Affairs. WASH — 2808, 1966, p. 65, 72 (USARA) 164.V. Lamm. The Protocol amending the 1963 Vienna Convention // Nuclear law bulletin. – 1998. - № 61. – р. 10-11. 165.Veiser W.E. Examem des solution par les lois nationals at les conventions responsebilite - Droit nucleaire europeen. Paris, 1968. - P.69-79
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||