|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ПРАВОВА СТАТИСТИКА
ПРАВОВА СТАТИСТИКА« Назад
ПРАВОВА СТАТИСТИКА 23.01.2016 03:30
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
Кафедра бухгалтерского обліку, аудиту та статистики
ПРАВОВА СТАТИСТИКА
Навчально-методичні матеріали
Київ – 2011 УДК 340.31 ББК 629.6
Обговорено і схвалено на засіданні (Протокол № 41 від 20 червня 2011 р.)
Укладач: Герасименко Сергій Сергійович – доктор економічних наук, професор
Правова статистика: Навчально-методичні матеріали // Укл. С.С. Герасименко. – К.: Національна академія управління, 2011. – 44 с.
Метою викладання дисципліни є формування у студентів теоретичних знань і практичних навичок встановлення, вимірювання і дослідження закономірностей та тенденцій розвитку суспільно-правових процесів.
УДК 340.31 ББК 629.6
© Оригінал-макет, "Національної академії управління", 2011
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА
Згідно із своєю назвою “Навчально-методичний посібник” призначений для надання студентові методичних вказівок щодо вивчення дисципліни “Правова статистика”. Його структура і зміст мають за мету вказати шо треба знати відповідно до навчальної програми і як передбачається проконтролювати рівень набутих знань. При цьому посібник не замінює і не повинен замінювати підручники, посібники та інші навчально-інформаційні джерела, опанування змісту якого і є необхідною умовою для отримання позитивної оцінки при завершальному контролі вивчення дисципліни. Виходячи з вищезформульваної мети посібник складається з наступних розділів:
Контроль знань і вмінь у формі тестових завдань, які охоплюють перевірку набуття студентами теоретичних знань і практичних навичок щодо використання всіх передбачених структурною декомпозицією курсу навчальних елементів дозволяє : 1) внести цільове практичне спрямування в читання лекцій та проведення практичних занять; 2) узгодити за структурою і змістом проміжні та завершальний контролі; 3) забезпечити можливість системної підготовки студентів до завершального контролю протягом всього часу вивчення дисципліни; 4) надати можливість викладачу і студенту регулярно отримувати об’єктивну інформацію щодо опанування студентом окремих тем курсу; 5) навчитися студентові самостійно працювати з літературою з правової статистики для подальшого розширення і поглиблення знань. Метою викладання дисципліни є формування у студентів теоретичних знань і практичних навичок встановлення, вимірювання і дослідження закономірностей та тенденцій розвитку суспільно-правових процесів. Завданнями вивчення дисципліни є: - здобування знань про поняття, зміст, основні показники суспільно-правових явищ, їх вплив на стан і розвиток суспільства; - формування навички організації збирання й оброблення статистичних даних згідно з принципами статистичної науки про кримінально-правові, цивільно-правові й адміністративно-правові явища і процеси суспільного життя; - набуття умінь використання методів аналізу статистичної інформації та дослідження й прогнозування правопорушень, злочинності, цивільних спорів, діяльності правоохоронних органів. Предмет: суспільно-правові відносини та наслідки порушення законодавства для суб’єктів права.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ПО ТЕМАХ
а) на рівні поняттєвих індикаторів
Тема 1. Загальні основи правової статистики 1.1. Роль і місце правової статистики в підготовці фахівців з права. 1.2. Завдання правової статистики.
Тема 2. Суб’єкти і об’єкти правової статистики
Тема 3. Організація статистичного спостереження в правоохоронних органах 3.1. Джерела інформації в правовій статистиці. 3.2. Поняття, план та структура статистичного спостереження. 3.3. Програмно-методологічні питання плану статистичного Спостереження. 3.4. Організаційні питання плану статистичного спостереження.
Тема 4. Система показників правової статистики 4.1. Показник і система показників. 4.2. Види статистичних показників. 4.3. Системи показників в правовій статистиці.
Тема 5. Таблична та графічна форма подання результатів спостереження 5.1. Зведення статистичних даних. 5.2. Основи статистичного групування 5.3. Побудова та оформлення статистичних таблиць 5.4. Види графіків та умови їх використання
Тема 6. Статистичні характеристики результатів спостереження 6.1. Узагальнення абсолютних та відносних показників. 6.2. Особливості середніх відносних показників. 6.3. Значення оцінки варіації ознак правових явищ. 6.4. Використання показників варіації в правовій статистиці.
Тема 7. Статистичні показники характеристики динаміки правових подій 7.1. Динамічний ряд та його види. 7.2. Статистичні характеристики інтенсивності розвитку суспільно-правових явищ.
Тема 8. Методи аналізу економічної злочинності 8.1. Особливості економічних злочинів і злочинців. 8.2. Мотиви і причинно-наслідкові зв’язки в економічній злочинності. 8.3. Використання статистичних методів для аналізу і попередження економічних злочинів.
Тема 9. Прогнозування розвитку правових подій 9.1. Тенденції розвитку та їх прогнозування. Вимірювання сезонних коливань. 9.2. Використання індексів в аналізі динаміки суспільно-правових явищ.
б) на рівні емпіричних індикаторів
Тема 1: статистика, статистична закономірність, статистична сукупність, статистичне дослідження, правова статистика, предмет правової статистики, Тема 2: об’єкт правової статистики, об’єкт спостереження, суб’єкт правової статистики Тема 3: джерела статистичних даних, первинні документи правоохоронних органів, спеціально організовані спостереження, одиниця спостереження, план спостереження, помилки спостереження. Тема 4: статистичні показники, абсолютні показники, відносні показники, система показників правової статистики. Тема 5: статистична інформація, програма зведення, види групувань, ряди розподілу, структура, статистичні таблиці, графічне зображення результатів групувань. Тема 6: відмінності статистичних сукупностей, характеристики центру сукупності, порівняння середніх, характеристика варіації, середні відхилення, однорідність сукупності. Тема 7: динамічні ряди, середня в динамічному ряді, інтенсивність розвитку, ланцюгові та базисні показники інтенсивності, Тема 8: завдання статистичного вивчення економічної злочинності, причини і умови скоєння економічних злочинів, статистична характеристика особи злочинця, причинно-наслідковий аналіз економічних злочинів, тіснота зв’язку, істотність зв’язку. Тема 9: тренд, сезонна складова, помилка прогнозу, методи прогнозування, індекс динаміки, індекси середніх, взаємозв’язок індексів, розкладання приросту за факторами.
в) по навчальних елементах
РОБОЧА ПРОГРАМА
ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПРАВОВОЇ СТАТИСТИКИ 1. Поняття статистики. 2. Особливості правової статистики. 3. Види правової статистики. 4. Статистичні закономірності та їх роль в правовій діяльності. 5. Статистична сукупність та її елементи. 6. Етапи статистичного дослідження.
Тема 2. СУБ'ЄКТИ ТА ОБ’ЄКТИ ПРАВОВОЇ СТАТИСТИКИ 1. Об’єкти обліку в правовій діяльності. 2. Об’єкти спостереження в правовій статистиці. 3. Дуб’єкти спостереження в суспільно-правових відносинах. 4. Методичні питання класифікації об’єктів та суб’єктів правової статистики.
Тема 3. ОРГАНІЗАЦІЯ СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ 1. Мета, завдання та етапи статистичного спостереження. 2. Особливості статистичного спостереження суспільно-правових явищ та процесів. 3. План статистичного спостереження. 4. Джерела даних та форми статистичного спостереження. 5. Організація та ведення обліку в правоохоронних органах.
Тема 4. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ПРАВОВОЇ СТАТИСТИКИ 1. Поняття та види статистичних показників. 2. Властивості абсолютних та відносних показників. 3. Відмінності момент них та інтервальних показників. 4. Види відносних показників в правовій статистиці.
Тема 5. ТАБЛИЧНА ТА ГРАФІЧНА ФОРМИ ПОДАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ СПОСТЕРЕЖЕННЯ 1. Статистичні дані та статистична інформація. 2. Форми зведення статистичних даних. 3. Мета побудови та види статистичних таблиць. 4. Основні елементи статистичних таблиць. 5. Вибір форми графіку для наочного подання результатів узагальнення даних в правовій статистиці. Тема 6. СТАТИСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЗУЛЬТАТІВ СПОСТЕРЕЖЕННЯ 1. Поняття та роль рядів розподілу в характеристиці суспільно-правових подій. 2. Середні величини: їх розрахунок та властивості. 3. Роль структури сукупності в формуванні рівня середньої. 4. Відстеження змін, що відбуваються в правовому полі, за допомогою статистичних показників. 5. Завдання та методи розрахунку показників варіації. Тема 7. СТАТИСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ХАРАКТЕРИСТИКИ 1. Форми та види рядів динаміки. 2. Розрахунки середніх рівнів ряду. 3. Базисні та ланцюгові показники інтенсивності в рядах динаміки. 4. Взаємозв’язки показників інтенсивності. 5. Графічне подання показників рядів динаміки.
Тема 8. МЕТОДИ АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ 1. Поняття аналізу правових подій. 2. Статистичні методи аналізу та умови їх використання. 3. Тіснота зв’язку та істотність зв’язку правових подій. 4. Оцінювання тісноти зв’язку з використанням методу дисперсійного аналізу.
Тема 9. ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ПРАВОВИХ ПОДІЙ 1. Тенденції розвитку та її складові. 2. Поняття та вибір методів прогнозування розвитку правових явищ. 3. Екстраполяція в прогнозуванні правових подій. 4. Індекси динаміки. Індекси в правовій статистиці. 5. Використання індексів для аналізу та прогнозування правових подій.
РЕГЛАМЕНТВИКЛАДАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ
Весь програмний матеріал курсу “Правова статистика” поділяється на два модулі: 1) завдання та організація правовоїстатистики (теми 1-5 курсу), 2)використання статистикив діяльностіправоохоронних органів (теми 6- 9 курсу). Які представлені в навчально-тематичному плані дисципліни. Викладання основних питань згідно тем модулів та опанування їх студентами денної форми навчання включають такі складові: 1) лекції; 2) практичні заняття; 3) тестові завдання; 4) домашня самостійна обота; 5) контрольні роботи. Лекції та практичні заняття проводяться за загальноакадемічними правилами в аудиторний час за розкладом. Тестові завдання виконуються під час практичних занять і слугують для перевірки засвоєння студентами теоретичних положень дисципліни «Правова статистика». Перевірка вміння практичного використання методів «Правової статистики» здійснюється шляхом виконання студентами домашньої самостійної роботи та двох контрольних робіт в аудиторії по завершенні вивчення кожного модулю. Для отримання заліку студенту необхідно: - виконати повністю і без помилок домашню самостійну роботу та подати її викладачу не пізніше дати останнього за розкладом практичного заняття; - написати у визначені викладачем терміни 2 контрольні роботи на позитивну оцінку. НАВЧАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Тема 1. Загальні основи правової статистики Слово «статистика» (від лат. status - стан речей) – це сукупність певних відомостей про стан соціально - економічних явищ та процесів. Визначальною рисою таких відомостей є їх числова характеристика. Статистикою називають також науку метою якої є формування відомостей про масові явища та процеси в будь-якій сфері – природній чи суспільній. Явища суспільного життя змінюються і розвиваються в часі, змінюються їх розміри, співвідношення і пропорції. Крім того, їх значення є різними для окремих об’єктів, регіонів тощо. А відтак відомості про суспільні явища статистика має визначати з врахуванням конкретних умов простору i часу. Замовниками відомостей щодо суспільних – соціально-економічних - явищ та процесів є керівні особи рішення яких має сприяти досягненню цілей: - соціальних, у вигляді підвищення рівня життя; - економічних у вигляді збільшення прибутку. Прийняття відповідних рішень базується на результатах аналізу закономірностей розвитку явищ і процесів. Однією з галузей є правова статистика, яка в своїх показниках відображає процес охорони суспільного й державного ладу, власності, прав та інтересів окремих громадян, підприємств, установ, організацій. Головною метою правової статистики є облік порушень законності, які розглядаються правоохоронними органами, подання результатів обліку у відповідній загальноприйнятій формі, визначення причин правопорушень з метою розроблення заходів для боротьби з ними. Правова статистика тісно пов'язана з іншими суспільними науками, які вивчають кримінально-правові явища: кримінологією, кримінальним, адміністративним і цивільним правом. Суспільні науки встановлюють якісну природу правових явищ, кількісну характеристику яких подає статистика В Україні друкувати статистичні матеріали зі статистики правопорушень почали у другій половині 80-х років XX століття за дуже скороченою схемою, яка з кожним роком розширюється. До складу правової статистики входять такі чотири теми: - кримінально-правова статистика; - цивільно-правова статистики; - адміністративно-правова статистика; - статистика прокурорського нагляду. Кримінально-правова статистика в своїх показниках відображає усі стадії кримінального процесу, згідно з якими поділяється на статистику попереднього розслідування — висвітлює роботу органів міліції, прокуратури, державної безпеки; статистику кримінального судочинства — відображає роботу судових органів першої, касаційної і наглядової інстанцій; статистику виконання вироків — характеризує роботу місць ув'язнення і виправно-трудових колоній. Цивільно-правова статистика складається зі статистики цивільного судочинства та статистики виконання судових рішень. Адміністративно-правова статистика вивчає адміністративні правопорушення і заходи боротьби з ними. Статистика прокурорського нагляду обліковує роботу прокуратури по нагляду за дотриманням судами закону при розгляді кримінальних і цивільних справ, роботу прокуратури по нагляду за місцями ув'язнення і роботу судів по умовно-достроковому звільненню і заміні покарання. Взявши до уваги, що галузі правової статистики охоплюють всебічну діяльність правоохоронних органів, треба усвідомити: предметом правової статистики є кількісна сторона тих явищ і процесів, які входять до сфери діяльності названих органів. Це кількісна сторона, по-перше, кримінальної злочинності і заходів боротьби з нею; по-друге, цивільних правопорушень, які стали об'єктом розгляду в суді, і, по-третє, адміністративних правопорушень і заходів їх попередження з боку адміністративних органів. У цьому визначенні підкреслюється, що правова статистика вивчає кількісну сторону масових суспільно-правових явищ — перш за все їх розміри та співвідношення. У своїх показниках статистика характеризує конкретну міру правових явищ, встановлює загальні властивості, виявляє схожість і відмінність окремих рис, об'єднує елементи в групи, виявляє певні їх типи. Вивчення кількісної сторони суспільно-правових явищ нерозривно пов'язане з якісним їх змістом, адже кількісна розмірність не існує без якісної визначеності. На особливу увагу заслуговують тісно пов'язані з предметом правової статистики поняття статистичної закономірності й статистичної сукупності. Закономірність - це повторюваність, послідовність i порядок у масових процесах. Виявити i виміряти статистичну закономірність можна лише з урахуванням дії закону великих чисел, основними принципами якого є масовість і причинна зумовленість явищ. Згідно з цими принципами закони суспільного розвитку виразно виявляються лише в досить численній сукупності подій. Статистичні закономірності притаманні лише сукупностям. Саме відносно сукупності, а не окремого елементу є можливим установлення конкретних законів в рамках яких знаходять свій прояв закономірності. Таким чином, статистична закономірність — це повторюваність, послідовність і порядок у правових явищах і процесах., і проявляються як закономірності розвитку правових явищ; закономірності структурних зрушень; закономірності розподілу елементів сукупності; закономірності зв'язку між правовими явищами і процесами. Статистична сукупність - це певна множина статистичних елементів, поєднаних умовами існування й розвитку. Склад елементів i спосіб їх об’єднання визначають структуру сукупності. Сукупність - не механічне об’єднання елементів, а впорядкована система, кожний елемент якої являє собою єдність загального та одиничного, необхідного i випадкового. Необхідність виступає як атрибут загального і становлять істотні властивості елементів. Ці властивості зумовлені впливом об’єктивних умов існування та розвитку масового явища. Щодо одиничних неповторних властивостей окремих елементів, то вони є наслідком дії причин, які для цієї сукупності вважаються випадковими. Таким чином, статистика досліджує явища, які повторюються у просторі або з плином часу і створюють статистичну сукупність. Розглядаючи суспільні явища як масові, статистика за допомогою відповідних методів має охарактеризувати ступінь їх розвитку, напрям i швидкість змін, щільність взаємозв’язків i взаємозалежностей. Відображуючи характер дії об’єктивних законів розвитку суспільства в конкретних умовах простору і часу, статистичні закономірності виявляються по-різному. Їх можна об’єднати в такі групи: 1. Закономірності розвитку (динаміки) явищ. Так, статистика свідчить про збільшення кількості населення Земної кулі, зростання тривалості життя, збільшення ВВП, цін. 2. Закономірності розподілу елементів сукупності. Це може бути розподіл населення за віком, сімей - за кількістю дітей, комерційних банків за статутним фондом. 3. Закономірності структурних зрушень. Прикладом може бути збільшення частки міського населення в загальній його кількості, збільшення частки продукції промисловості у ВВП. 4. Закономірності зв’язку між явищами. Наприклад, залежність продуктивності праці від освіти та досвіду, собівартості продукції - від продуктивності праці, урожайності - від родючості ґрунту, попиту - від ціни на товар. Статистичним еквівалентом властивостей, притаманних елементам сукупності, є ознака. Кожний елемент сукупності характеризується багатьма ознаками, значення яких змінюються від елемента до елемента або від одного періоду до іншого. Наприклад, ознаки людини: вік, стать, сімейний стан, освіта тощо; ознаки підприємства: спецiалiзацiя, форма власності, рентабельність виробництва і т. iн. Одні ознаки виражаються числами - варіаційні, iншi - словесно: атрибутивні. Серед атрибутивних ознак одні чітко окреслені (стать, професія, галузь), iншi невизначені (суб’єктивні оцінки, твердження, думки). Окремо взяті елементи будь-якої сукупності характеризуються практично необмеженою кількістю ознак. Які саме з цих ознак підлягають вимірюванню в конкретному аналізі, залежить від мети дослідження. Розглядаючи сукупності елементів, статистика, з одного боку, визначає в них схожі риси i вiдмiнностi, за якими об’єднує елементи в групи, що дозволяє визначити типи і форми явищ, а з іншого - узагальнює відомості як за окремими групами (типами), так i по сукупності в цілому. Будь-яке статистичне дослідження послідовно проходить чотири етапи. Перший етап - збирання статистичних даних шляхом визначення ознак, притаманних окремим елементам сукупності, в процесі реєстрації фактів чи опитування респондентів. На другому етапі зiбранi дані підлягають систематизації та групуванню для створення статистичної інформації, придатної для подальшого аналізу - від характеристики окремих елементів переходять до показників у формі абсолютних чи відносних величин. Третій етап передбачає аналіз стану, динаміки та взаємозв’язків явищ та процесів. В перекладі з грецької мови аналіз означає розкладання на складові. Метою статистичного аналізу є розкладання суспільних явищ на ті складові, з яких формується явище в цілому, що дозволяє визначити вплив певних чинників, які обумовили закономірності поведінки або ролі в сукупності кожної складової. Статистичний аналіз масових соціально-економічних явищ і процесів є необхідною ланкою в системі управління економікою та державою в цілому. Етапи об'єднуються метою дослідження. На кожному з них використовуються статистичні методи — статистичне спостереження, зведення і групування, абсолютні, відносні й середні величини, показники варіації та динаміки, узагальнюючі індекси, статистичні таблиці й графіки, які дозволяють глибоко і всебічно схарактеризувати суспільно-правові явища і процеси.
Тема 2. Суб’єкти та об’єкти правової статистики Звітність правоохоронних органів є основним джерелом статистичної інформації. Зміст звіту, форма та термін подання встановлюються статистичним органом за узгодженням з відповідними міністерствами (внутрішніх справ, юстиції, або з генеральним прокурором). Статистична звітність поділяється на місячну, піврічну та річну і складається на основі первинного обліку, що забезпечує можливість зіставлення і контролю даних. Вірогідність даних гарантується юридичною відповідальністю керівників підзвітних органів.
Об'єкт спостереження — це сукупність явищ і процесів, які повинні обстежуватися (злочини, злочинці, спори, судові рішення). Одиниця спостереження — це первинна ланка, яка є джерелом первинних статистичних даних (суд, прокуратура). Одиниця сукупності є носієм ознак, які підлягають реєстрації, спостереженню (злочинець, злочин, спір).
Тема 3. Організація статистичного спостереження у правоохоронних органах Статистичне спостереження — це заздалегідь спланований і науково організований збір масових даних про різноманітні суспільно-правові явища і процеси. Статистичне спостереження є першим етапом статистичного дослідження, від якості якого залежать наслідки всього статистичного дослідження При організації і проведенні статистичного спостереження слід враховувати, що дані мають бути повними, точними, своєчасними, вірогідними і порівнянними. Для забезпечення цих вимог треба спочатку скласти план статистичного спостереження, в якому передбачити всі питання його організації і проведення.
ПЛАН СТАТИСТИЧНОГОСПОСТЕРЕЖЕННЯ
Програма — це перелік ознак, які підлягають реєстрації по кожній одиниці сукупності (вік злочинця, строк позбавлення волі тощо). Питання програми й відповіді на них містяться у статистичних формулярах і звітах, картках, бланках, анкетах. Для заповнення статистичних формулярів складаються відповідні інструкції. Серед організаційних питань особливу увагу слід звернути на вибір форми, виду і способу спостереження:
Звітність — при цій формі будь-яка нижчестояща ланка за єдиними затвердженими формами і у твердо встановлені строки повинна обов'язково подати до вищестоящого органу відповідні документально обґрунтовані відомості про свою діяльність. Спеціально організовані спостереження охоплюють ті суспільно-правові явища та процеси, які не відобразилися у звітності (переписи, одноразові обліки). Суцільне спостереження — це таке, коли обстеженню й реєстрації підлягають усі без винятку елементи сукупності; несуціль-не — коли обстеженню й реєстрації підлягає лише деяка частина одиниць сукупності. Так, при обстеженні основного масиву реєструються елементи, які займають переважну частку в усій сукупності; при вибірковому обстежуються лише ті одинці, які відібрані випадково з усієї сукупності; монографічне передбачає детальне обстеження лише окремих типових елементів сукупності (колоній для неповнолітніх, жіночі тюрми). Поточне спостереження полягає в безперервній реєстрації подій у міру їх виникнення (реєстрація кожного скоєного злочину). Періодичне проводиться регулярно, здебільшого через рівні проміжки часу; одноразове (епізодичне) — з метою вирішення певних статистично-правових завдань. Безпосередній спосіб полягає в реєстрації ознак відповідних одиниць сукупності шляхом безпосереднього обстеження — огляду, зважування, вимірювання і т. д. Документальний облік — грунтується на даних різноманітних документів первинного обліку. Опитування — це такий спосіб, коли відповіді на поставлені питання записуються зі слів опитуваного. При вивченні правової статистики особливу увагу слід звернути на організацію первинного обліку й статистичної звітності в правоохоронних органах . Ведення форм первинного обліку у відповідних органах є обов'язковим. Регламентований порядок ведення первинного обліку міститься в інструкціях (картках, книгах, журналах та ін.). В документах первинного обліку (картки, книги, журнали та ін.) містяться дані про виявлені злочини, про осіб, які їх скоїли, про рух кримінальних або цивільних справ, а також про рішення, які прийняті по цих справах. Нижче поданий перелік основних уніфікованих документів первинного обліку в правоохоронних органах, з яким має детально ознайомитися кожен студент. Точність і вірогідність статистичних даних є найважливішою вимогою статистики. Розбіжності між даними спостереження і дійсними значеннями показників вважаються помилками спостереження, які виявляються внаслідок перевірки та контролю вірогідності даних. Насамперед здійснюється зовнішній контроль формулярів спостереження, потім логічний і арифметичний контроль.
Тема 4. Система показників правової статистики Правова статистика має широку систему показників, які всебічно характеризують кримінально-правові, цивільно-правові, адміністративно-правові явища і процеси, висвітлюють діяльність органів слідства, прокуратури, судів, виправно-трудових закладів. Статистичний показник – це міра певної властивості соціально-економічного явища чи процесу, який виникає в процесі здійснення ІІ етапу статистичного дослідження. За способом обчислення розглядають первинні і похідні показники. Первинні визначаються зведенням даних статистичного спостереження й подаються у формі абсолютних величин (кількість i сума вкладів в Ощадний банк). Похідні показники обчислюються на базі первинних або похідних показників. За ознакою часу показники поділяються на iнтервальнi та моментнi. Iнтервальнi характеризують явище за певний час (день, декаду, місяць, рік). Прикладом може бути обсяг виробленої продукції, введення в дію житла, споживання свіжої води і т. iн. До моментних відносять показники, що дають кількісну характеристику явищ на певний момент часу: площа виноградних i цитрусових насаджень, протяжність нафтопроводів на кінець року тощо. Iнтервальнi та моментнi показники можуть бути як первинними, так i похідними. Таким чином, в правовій статистиці показник — це узагальнююча характеристика правових явищ і процесів, в якій поєднуються кількісна та якісна їх визначеність. Якісна визначеність зумовлюється суттю суспільно-правового явища і відображається назвою показника. За способом обчислення правові показники поділяються на первинні (абсолютні) і вторинні (відносні) .Перелік цих показників залежить від галузі правової статистики і виду правоохоронного органу. Система показників кримінально-правової статистики містить такі основні групи: - число кримінальних справ у провадженні відповідних правоохоронних органів, їх рух і строки розгляду; - чисельність притягнутих до відповідальності, обвинувачених і засуджених, їх склад; - міри покарання, призначені вироками суддів, і їх виконання. У цивільно-правовій статистиці слід розрізняти такі показники: - цивільного судочинства; - видів і категорій цивільних справ; - виконання судових рішень.
Показниками адміністративно-правової статистики можуть бути: - число адміністративних правопорушень; - кількість правопорушень, скоєних органами державного управління, - посадовими особами, громадянами; - чисельність осіб, винних у скоєнні правопорушення; - заходи боротьби з правопорушеннями: подано скарг до вищих інстанцій і прокуратури, розглянуто скарг, число покараних за правопорушення. До складу показників загального прокурорського нагляду входять сумарні показники: - число протестів, внесених щодо рішень органів влади і державного управління: задоволених, відхилених і нерозглянутих; - число скарг, які надійшли до прокуратури від окремих громадян, за окремими видами справ і строками їх розгляду. Показниками роботи міліції, які пов'язані зі злочинністю, є відомості про розслідування і попередження злочинів та про адміністративні стягнення. До першої групи відносяться показники обліку злочинів, оперативної роботи з їх розслідування, руху кримінальних справ, кількості затриманих, засоби розкриття і попередження злочинів; до другої — кількість адміністративних правопорушень і число накладених адміністративних стягнень. Система статистичних показників органів прокуратури поділяється на такі основні підтеми: - показники слідчої роботи; - показники судового нагляду; - показники загального нагляду. В системі показників судових органів також виділяються три групи: - показники судової організації; - показники кримінального і цивільного судочинства; - характеристики засуджених і виконання судових рішень. Для порівняння абсолютних показників використовуються відносні величини, які обчислюються як частка від ділення двох абсолютних показників. Знаменник співвідношення розглядається як база порівняння або основа відносної величини. Від бази порівняння залежить форма вираження відносного показника. Якщо за базу порівняння береться одиниця, то відносний показник виражений коефіцієнтом (часткою), якщо 100 відсотком; 1000—промілем; 10000—продецимілем; 100000 — просантимілем. У правовій статистиці найбільш поширені такі види відносних показників: інтенсивності, структури, координації, динаміки й порівняння . Відносні показники інтенсивності відображають, як поширюється будь-яке правове явище у відповідному середовищі. Це іменована величина, в якій поєднуються одиниці виміру чисельника і знаменника. Вони застосовуються для визначення поширеності злочинів або цивільних правопорушень. У кримінальній статистиці відносний показник інтенсивності має назву коефіцієнта злочинності і визначається за формулою:
де П — число правопорушень; Н— середньорічна чисельність населення.
Відносні показники структури — це співвідношення розмірів складових частин і цілого. Сума відносних показників структури дорівнює 1, якщо вони виражені в частках, або 100, якщо вони виражені у відсотках. Щоб визначити структуру правових явищ, необхідно абсолютні величини окремих частин поділити на загальний підсумок і помножити на 100. Відносні показники координації— це порівняння окремих частин цілого між собою. Вони відображають притаманні суспільно-правовому явищу співвідношення складових частин, пропорцій його розвитку. Відносні показники динаміки використовуються для оцінки інтенсивності розвитку і обчислюються як співвідношення рівнів соціально-правових явищ за два періоди, тобто :
де Y1 та Y0— рівень правового явища відповідно в поточному та попередньому періоді. Вони виражаються в частках або відсотках.
Тема 5. Таблична та графічна форма подання результатів спостереження На другому етапі статистичного дослідження відомості щодо кожної одиниці сукупності систематизуються. Упорядкування, систематизація і наукова обробка статистичних даних називається статистичним зведенням. Суть статистичного зведення полягає в класифікації та агрегуваннi матеріалів спостереження. Елементи сукупності за певними ознаками об’єднуються в групи, класи, типи, а інформація про них агрегується як у межах груп, так i в цілому по сукупності. Основне завдання зведення — виявити типові риси та закономірності масових явищ чи процесів. Зведення є основою подальшого аналізу статистичної інформації. За зведеними даними розраховуються узагальнюючі показники, виконується порівняльний аналіз, а також аналіз причин групових відмінностей, вивчаються взаємозв’язки між ознаками. Розподіл сукупностей на групи, однорідні в тому чи іншому розумінні, пов’язаний з такими термінами як систематизація, типологія, класифікація, групування. Традиційно його виконують за такою схемою: iз множини ознак, якi описують явище, добирають розмежувальні, а потім сукупність поділяють на групи та підгрупи відповідно до значень цих ознак. Головний принцип будь-якого розподілу ґрунтується на двох положеннях: 1) в один клас, групу об’єднуються елементи певною мірою подібні між собою; 2) ступінь подібності між елементами, якi належать до одного класу, значно вищий, ніж між елементами, що належать до різних класів. У кожному конкретному дослідженні вирішуються три питання: 1) що взяти за основу групування; 2) скільки груп, позицій необхідно виокремити; 3) як розмежувати групи. Таким чином, групування полягає в розподілі сукупності правових явищ на групи за істотними для них ознаками. Дані складного зведення є матеріалом для статистичного аналізу суспільно-правових явищ. У правовій статистиці групування застосовують для вирішення таких завдань: виявлення соціально-правових типів; вивчення структури правових явищ; дослідження взаємозв'язку і залежності між суспільно-правовими ознаками. Відповідно до цих завдань групування поділяються на типологічні, структурні та аналітичні. Типологічне групування — це таке, коли виділяються найхарактерніші групи і типи правових явищ (розподіл злочинів за видами). Структурне — це розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певними варіюючими ознаками (наприклад, розподіл неповнолітніх злочинців за віком). Аналітичне групування застосовується для встановлення зв'язку і взаємозалежності між правовими ознаками або правовими явищами і процесами. Групувальні ознаки поділяються на якісні (атрибутивні) й кількісні (варіаційні). Якісні ознаки виражаються словами (вид злочину, стаття кодексу і т. п.). Різновидом атрибутивної ознаки є альтернативна, яка приймає лише одне з двох значень («так» або «ні»). Кількісні ознаки виражаються числами. Якщо кількісна ознака виражена точно встановленими числами, вона дискретна (число злочинців у групі), якщо приймає будь-які значення — неперервна (сума збитків). Групування за варіаційною ознакою потребує визначення кількості груп та інтервалів групування. Інтервали груп можуть бути рівними й нерівними. Якщо значення групувальної ознаки змінюються рівномірно, то виділяються рівні інтервали груп. Їх визначають за формулою:
де Xmax, Xmіn — відповідно найбільше й найменше значення озна-ки; т — кількість груп. Інтервали бувають закритими (мають обидві межі — верхню і нижню) і відкритими (мають одну межу — верхню або нижню). Розподіл елементів (одиниць) сукупності на групи за будь-якою ознакою називається рядом розподілу. Він складається з трьох елементів: варіантів — окремих значень ознаки (х1,х2...хm); частот — числа повторень відповідних значень ознаки (f1 f2.-.fm); часток — частот, виражених у відсотках (w1 ,w2 ..wm ). Залежно від ознаки, за якою побудовані ряди розподілу, вони поділяються на атрибутивні й варіаційні (дискретні та інтервальні). Графічно дискретний ряд розподілу зображається у вигляді полігону, а інтервальний — у вигляді гістограми. Розподіл одиниць сукупності за двома й більше ознаками називається комбінаційним (розподіл засуджених за видом злочину та віком злочинця). У кримінальній статистиці головним завданням групувань є найбільш повна і всебічна статистична характеристика злочинності, особи злочинця, а також причин і умов, які спонукали до вчинення злочинів. У кримінальній статистиці виділяють групування за юридичними та соціально-демографічними ознаками, за територіями та галузями економіки. У цивільно-правовій статистиці за допомогою групувань вивчають структуру цивільних справ, розподіл позивачів і відповідачів тощо. Широкого використання в цій галузі набули типологічні групування, які дозволяють розподілити явища цивільно-правового регулювання на однорідні сукупності за істотними ознаками. Наприклад, справи позовного провадження, справи, пов'язані з адміністративно-правовими відносинами, справи окремого провадження. Кожна категорія справ поділяється на різні види і групи. Аналітичні групування застосовуються для вивчення взаємозв'язків між різними ознаками і явищами (між числом змінених і відмінених рішень у діяльності судових виконавців). У правовій статистиці використовуються також комбінаційні розподіли (розподіл справ за їх видами та строками провадження). В практиці широко використовуються статистичні таблиці, які є формою найбільш раціонального, наочного та систематизованого викладення результатів статистичного спостереження. Статистична таблиця складається зі статистичного підмета — тієї сукупності, про яку іде мова в таблиці, і статистичного присудка — усіх тих ознак, які описують підмет. Сукупність горизонтальних рядків і вертикальних стовпчиків утворює макет статистичної таблиці. За побудовою підмета таблиці поділяються на три види: прості, групові й комбінаційні. У простій таблиці підмет містить перелік одиниць спостереження, або періодів, дат, що становлять об'єкт спостереження; у груповій підмет містить групи за однією ознакою, в комбінаційній — за двома або більше ознаками. При складанні статистичних таблиць необхідно дотримуватись певних правил: таблиця має бути невеликою за розміром; загальна назва, заголовки підмета й присудка слід формулювати чітко, коротко. Інформація, що міститься в рядках (графах) таблиці узагальнюється підсумковим рядком “Разом” або “В цілому по сукупності”, який завершує статистичну таблицю; якщо підсумковий рядок розміщується першим, то деталізація його подається за допомогою словосполучення “у тому числі” або “з них” Числа, по можливості, необхідно округляти, у межах одного i того самого рядка чи графи обов’язково з однаковим ступенем точностіТаблиця № (назва таблиці)
Відсутність даних у таблиці позначається відповідно до причин: а) якщо клітинка таблиці, передусім підсумкова, не може бути заповнена, ставиться знак “Х”; б) коли відомості про явище відсутні, ставиться три крапки “...” або “н.вiд.”; в) відсутність самого явища позначається тире (“-” ); г) дуже малi числа записуються (0,0) або (0,00).
Тема 6. Статистична характеристика результатів спостереження Головне завдання даної теми — ознайомити студентів з основними характеристиками статистичної сукупності поданої у формі ряду розподілу. Залежно від статистичної природи варіант ряди розподілу поділяються на атрибутивніта варіаційні. Частотними характеристиками будь-якого ряду є абсолютна чисельність j-ї групи - частота fj та відносна частота j-ї групи - частка dj. Очевидно, що: , а , або 100 %. Базою аналізу закономірностей розподілу слугує варіаційний ряд розподілу —дискретний або інтервальний — з рівними інтервалами. Типовий рівень ознаки, узагальнююча характеристика її індивідуальних значень характеризується середньою величиною . Середня величина є узагальнюючою мірою варіюючої ознаки у статистичній сукупності. Показник у формі середньої характеризує рівень ознаки в розрахунку на одиницю сукупності. Середня характеризуватиме типовий рівень лише за умови, що сукупність якісно однорідна. Чисельник формули середньої являє собою обсяг значень варіюючої ознаки (визначальну властивість), а знаменник - обсяг сукупності. Для не згрупованих даних розрахунок середньої здійснюється за відомою формулою:
Для згрупованих (групувальні таблиці, ряди розподілу) даних розрахунок середньої здійснюється за наступними правилами: 1) визначається одиниця виміру майбутньої середньої; виходячи з того, що середня є відносною величиною, що має чисельник та знаменник, її одиницею виміру завжди є дріб; 2) значення показника, одиниця виміру якого знаходиться у знаменнику одиниці виміру середньої, записується до знаменника формули розрахунку середньої (п); 3) знаючи, після виконання попереднього етапу, величину знаменника, в чисельнику додається стільки значень ознаки хі, щоб їх кількість дорівнювала п. В інтервальних рядах, припускаючи рівномірний розподіл елементів сукупності в межах j-го інтервалу, як варіанту використовують середину інтервалу. При цьому ширину відкритого інтервалу умовно вважають такою самою, як сусіднього закритого інтервалу. Для окремих випадків аналізу динаміки використовуються специфічні середні, використання яких буде пояснено у відповідному розділі. Тобто, середня – розрахунковий узагальнюючий показник, який дозволяє охарактеризувати рівень певної ознаки, притаманної одиницям сукупності, що дозволяє проводити порівняння між собою сукупностей, які містять по декількі елементів (сукупності злочинців, злочинів, співробітників правоохоронних органів, судових справ і т.і). Слід брати до уваги, що будь-якій сукупності притаманна власна структура. Тому при порівняннях відмінності між середніми можуть бути обумовлені як відмінностями рівнів ознаки у елементів порівнювальних сукупностей (вік засуджених, термін ув’язнення, вартість заподіяних збитків), так і відмінностями в структурах цих сукупностей (співвідношення засуджених різного віку, співвідношення справ по яких визначений різний термін ув’язнення, співвідношення вироків по справах з різною сумою заподіяних збитків). Вплив структури сукупності на рівень середньої походить з природи речей, тобто існує незалежно від бажання чи небажання особи, яка обчислює середню. Тому вміння виділяти вплив зміни структури на характеристику явища, яке досліджується є об’єктивною вимогою до аналізу результатів діяльності правоохоронних органів (детальніше див. тему 8). Складність розробки заходів по скороченню злочинності та правопорушень позв’язано з кількістю причин (мотивів), що обумовили скоєння злочинів: набагато легше позбутися, шляхом реалізації певних заходів, однієї-двох причин, ніж цілої їх низки. В разі дії на території багатьох чинників злочинів ризик неефективності правових заходів набагато зростає. Для визначення рівня ризику (непевностість результатів діяльності) використовують показники варіації: а) абсолютні в) відносні (коефіцієнти варіації) середнє лінійне відхилення лінійний
- середнє квадратичне відхилення квадратичний
Тема 7. Статистичні показники характеристики динаміки правових подій Для вивчення розвитку правових явищ використовуються ряди динаміки . Ряд динаміки складається з двох елементів: варіант - значень рівня ознаки уі у відповідний – і-ий - час та значень часу ti. Саме зміна рівня ознаки в часі і виявляє закономірність динаміки. Залежно від обліку часу, для якого визначають рівні ознаки ряди динаміки поділяються на моментні та інтервальні. Типовий рівень ознаки, узагальнююча характеристика її індивідуальних значень характеризується середньою величиною . Середня величина є узагальнюючою мірою ознаки у ряді динаміки. Базою аналізу закономірностей динаміки слугують ряди динаміки з рівними інтервалами. Середня в такому інтервальному ряді визначається як середня для не згрупованих даних, а в моментному – за формулою середньої хронологічної:
В рядах з нерівними інтервалами середня визначається як для згрупованих даних. При цьому в моментному ряді попередньо визначається середній рівень ознаки для кожного часового інтервалу між сусідніми датами. Розрахунок середнього рівня правового явища залежить від виду динамічного ряду. В інтервальному динамічному ряду з однаковими періодами часу використовується середня арифметична проста. В моментному динамічному ряді з рівними проміжками часу між моментами – середня хронологічна: Для оцінки швидкості та інтенсивності розвитку правових явищ використовуються взаємопов'язані характеристики: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту. Обчислення цих характеристик грунтується на зіставленні рівнів ряду динаміки. При цьому рівень, з яким зіставляють, називається базисним. Це може бути або початковий рівень (у0), тоді показники називаються базисними, або попередній рівень (уі-1), тоді показники називаються ланцюговими. Абсолютний приріст Δ відображає абсолютну швидкість зміни рівнів ряду за певний період часу. Він обчислюється як різниця рівнів: Δі= уі – у0— базисний; Δі = уі – уі-1 — ланцюговий. Сума ланцюгових абсолютних приростів дорівнює кінцевому базисному приросту: ΣΔ = Δ= yn – y0 Ланцюговий темп зростання kn дозволяє оцінити відносну швидкість зміни рівнів динамічного ряду і обчислюється як частка від ділення кожного наступного рівня на попередній:
Добуток ланцюгових темпів зростання дорівнює базисному темпу зростання за весь період: k1 k2 k3…kn=Πki = Тобто, показники інтенсивності динаміки (аналог показників варіації в рядах розподілу) обчислюються наступним чином.
Показники інтенсивності динаміки
Середні рівні показників інтенсивності динаміки розраховують так:
Тема 8. Методи аналізу економічної злочинності Згідно зі статтею 7 Кримінального кодексу України злочином вважається «передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність), яке посягає на суспільний устрій України, політичну й економічну систему, власність, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян ...» [1, с. 5]. Економічні злочини становлять специфічну частішу загальної злочинності. До економічних злочинів можуть б\'ти віднесені господарські злочини; деякі види злочинів проти держави; злочини проти державної і колективної власності; деякі злочини проти індивідуальної власності; службові злочини. Особливостями економічної злочинності є,
Завдання статистичного аналізу економічної злочинності можна сформулювати таким чином: - скласти кількісну характеристику стану, рівня, структури, динаміки економічної злочинності й діяльності органів, які ведуть боротьбу з нею (описова функція аналізу); - виявити статистичні зв'язки, залежності, співвідношення, закономірності в стані, структурі й динаміці економічної злочинності та діяльності правоохоронних органів (пояснююча функція); - визначити тенденції розвитку економічної злочинності, розробити статистичний кримінологічний прогноз (прогнозна функція); - виявити факти в характеристиці економічної злочинності, які потребують особливої уваги, а також позитивні сторони в роботі правоохоронних органів і недоліки, щоб своєчасно прийняти рішення відносно їх усунення (організаційна, управлінська функція). Основні завдання вивчення економічної злочинності збігаються із завданнями правової статистики: 1) визначення стану економічної злочинності, її рівня, структури й динаміки; 2) виявлення причин і умов скоєння економічних злочинів; 3) характеристика особи злочинця; 4) вивчення ефективності роботи правоохоронних органів. При вивченні економічної злочинності кожен студент повинен звернути особливу увагу на інформацію про економічні злочини у межах державної статистичної звітності, яка найбільш повно наведена у таких формах:
Аналіз стану економічної злочинності здійснюється за допомогою абсолютних і відносних показників. Абсолютні показники відображають її рівень: кількість виявлених економічних злочинів в цілому і окремих видів по лінії БЕЗ, органами МВС та іншими службами; число виявлених осіб, які скоїли економічні злочини; встановлена сума матеріальних збитків і т. д. При вивченні економічної злочинності застосовують три види узагальнюючих відносних показників: 1) поширеність чи інтенсивність економічної злочинності; 2) структура економічної злочинності; 3) динаміка економічної злочинності. Поширеність злочинності характеризують загальний та диференційований коефіцієнти злочинності. Структура злочинності вивчається за видом виявленого злочину або об'єктом посягань, за ознаками об'єктивної та суб'єктивної сторін злочину, за суб'єктами економічних злочинів, за мірами покарання. Порівняння цих показників за різні періоди часу характеризує динаміку злочинності. Аналіз динаміки економічної злочинності повинен досягати дві мети: 1) давати уявлення про зміну показників, виявляти закономірності й тенденції цієї зміни; 2) розробляти кримінологічний прогноз про можливу зміну економічної злочинності у майбутньому. Стан економічної злочинності залежить від зміни історичних і соціальних, економічних і політичних умов, від зміни законодавства, від рівня виявлення злочинів і від ефективності роботи органів МВС, відділів боротьби з економічною злочинністю та інших служб. Залежності між вказаними чинниками та наслідками від економічних злочинів можуть розглядатися у двох формах – функціональні та стохастичні. Функціональними, в соціально-економічних дослідженнях, називають причинно-наслідкові залежності, в яких умовно вважають, що отриманий наслідок (результат) обумовлений дією обмеженої кількості чинників, а тому зв'язок між ними може бути описаний, як y=f(xi), де і – певне ціле число. Види взаємозв'язків
Способи виявлення наявності взаємозв’язків Паралельне зіставлення рядів значень ознак х і у, побудова точкового графіка «кореляційне поле». Розміщення точок на графіку свідчить про наявність і напрям зв'язку. Кореляційна таблиця, у якій міститься комбінаційний розподіл сукупності за ознаками х і у. Розміщення частот у клітинках таблиці вздовж діагоналі свідчить про наявність і напрям зв’язку.
Аналітичне групування за факторною ознакою х. Наявність зв’язку виявляється систематичною (від групи до групи) зміною групових середніх результативної ознаки
Виявлення та вимірювання взаємозв’язків ґрунтується на всебічному аналізі суті явищ. Під аналізом таких залежностей розуміють визначення кількісної характеристики зміни в часі окремих чинників xi на зміну в часі результату y. В разі дослідження стохастичних залежностей визначають величину тісноти та істотності зв’язку між причинами злочину та його економічними наслідками. Так, для встановлення тісноти зв'язку між двома ознаками правових явищ (числом скоєних злочинів і рівнем сп'яніння злочинців)використорвують різні коефіцієнти. Найбільш поширеними є коефіцієнт асоціації (А) і коефіцієнт рангової кореляції Спірмена — (р) Коефіцієнт асоціації вимірює тісноту зв'язку між двома альтернативними ознаками (котрого разу скоєно злочин — вперше чи вдруге; місце скоєння злочину — місто чи село). Вихідна інформація має бути наведена у формі чотириклі-тинкової таблиці співзалежності. Для перевірки істотності зв’язку використовується критерій χ2(xi-квадрат), який функціонально пов'язаний з коефіцієнтом асоціації: χ2 =А2 п. При його порівнянні з критичним χ2 α(k}: якщо χ2факт> χ2табл то це свідчить про невідхилення гіпотези (очікування, передбачення) про наявність зв‘язку між ознаками; якщо χ2факт<, χ2табл то наявність зв'язок між ознаками не доведена і зв'язок вважається неістотним. Коефіцієнт рангової кореляції вимірює зв'язок між ознаками порядкової шкали. Розрахунок його грунтується на різниці рангів d = Rх –Rу, де Rx, Ry — ранги елементів сукупності відповідно за першою і другою ознаками. Цей коефіцієнт може набувати значень від -1 до +1. Якщо два рядки рангів повністю збігаються, то Σd2=0 і р=1, що означає повний прямий зв'язок між ознаками, які вивчаються. При повному зворотному зв'язку р = -1. Для перевірки істотності зв'язку треба фактичне значення порівняти з критичним — рα (п\ Якщо рфакт > ртабл , то гіпотеза про наявність зв'язку між ознакамине відхиляється. Правова статистика виділяє три групи ознак кримінологічної характеристики особи злочинця: 1) соціально-демографічні; 2) кримінально-правові; 3) морально-психологічні. До першої групи відносяться стать, вік, національність, громадянство, країна проживання, освіта, рід занять, місце проживання та ін.; до другої — галузь вчинення злочину, об'єкт посягань, співучасть, сума збитків, мотиви злочину і т.і. Для оцінки ефективності роботи правоохоронних органів необхідно проаналізувати показники розкриваності (виявленості) економічних злочинів, повернення справ на дорозслідування, строків розслідування, вирішення справ, оцінки якості роботи судів першої інстанції з боку вищих інстанцій. Діяльність органів слідства характеризує показник розкриваності злочинів, який визначається як співвідношення кількості направлених до суду справ та припинених за нереабілітуючими обставинами до загальної кількості виявлених злочинів, тобто за наслідками попереднього слідства. Серед показників судової діяльності найважливіше місце відводиться показникам якості роботи судів. Це відомості про відміну чи зміну вищестоящими судами вироків і рішень, винесених судами першої інстанції, а також визначень про призупинення справ. Частка відміни та зміни вироків характеризує ефективність роботи судів не тільки першої, але й вищестоящих інстанцій.
Тема 9. Прогнозування розвитку правових подій Для виявлення тенденції розвитку будь-якого правового явища треба фактичні його рівні змінити на рівні, обчислені за певною методикою. Це може бути метод плинних середніх або аналітичне вирівнювання . Суть аналітичного вирівнювання полягає в тому, що тенденція розвитку описується деякою математичною функцією від часу t, тобто У = f(t), найближчою до фактичних рівнів правових показників. Ця функція називається рівнянням тренду. Найбільш поширеною для аналітичного вирівнювання є лінійна функція: У = а + bt, де параметр а — рівень правового явища при t = 0, параметр b характеризує середній абсолютний приріст рівнів правового явища, ї— порядковий номер періоду часу. Якщо відлік часу перенести в середину ряду динаміки, то параметри а і b обчислюються за формулами:
Ці параметри використовуються для прогнозування рівнів правових явищ на найближче майбутнє. Деяким суспільно-правовим процесам властиві сезонні коливання. Вимірюються сезонні коливання за допомогою індексів сезонності, сукупність яких утворює сезонну хвилю. Індекс сезонності — це співвідношення фактичного рівня правового явища (уі) за певний місяць або квартал року до середньомісячного або до теоретичного (У;) рівня:
Індекси є одним із видів узагальнюючих показників у статистиці. Слово «індекс» означає показник. За своєю суттю — це відносний показник, який характеризує зміну рівня будь-якого явища у часі (динамічні індекси) або його співвідношення у просторі (територіальні індекси). Виражаються індекси в коефіцієнтах чи відсотках. При побудові будь-якого індекса потрібні наявні дані мінімум за два періоди. Період, показники якого порівнюються, називається поточним («1»); період, з показниками якого ведеться порівняння, — базисним («О»); показник, зміна якого вивчається, називається індексованим. За характером досліджуваних показників розрізняють індекси: кількісних показників — f (чисельність злочинців), якісних — x (сума нанесених збитків кожним злочинцем) і об'ємних —xf (загальна сума завданих збитків). За ступенем охоплення елементів сукупності індекси поділяються на індивідуальні (і) і зведені (I). Останні, у свою чергу, поділяються на загальні та групові. Зведені індекси за своєю формою поділяються на агрегатні й середньозважені. Вибір форми залежить від мети дослідження та наявної інформації. За базою порівняння, якщо вивчаються явища за понад два періоди, застосовують ряди індексів за базисною й ланцюговою системами. Найчастіше індексний аналіз базується на результатах розрахунку та інтерпретації систем індексів динаміки, зокрема - індексів середніх величин (змінного та фіксованого складу і структурних зрушень). Їх використання в аналізі суспільно-правових явищ обумовлено тим, що – як вказувалось раніше - суб’єкти права, як і правовий простір в цілому, сформовані і функціонують як окремі системи результати дій яких обумовлюються: 1) результатами дій окремих елементів (складових) системи; 2) взаємовідношеннями між елементами системи (структурою системи). Вплив зміни структури на результати дій (наприклад, суму завданої шкоди всіма злочинцями) вимірюється опосередковано –через вимірювання впливу цього фактора на середній рівень збитків за допомогою системи індексів середніх величин. Наприклад, системи індексів середньої суми завданих збитків: - змінного складу
- фіксованого складу
- структурних зрушень
де: d – структура злочинців за окремими ознаками (вік, стать, освіта, минула судимість, і т.і.)
Оцінка динаміки такого складного явища може перекрутити дійсні зміни рівня злочинності. А тому слід використати такий індекс, який дозволяє виміряти середню динаміку різнорідних безпосередньо несумірних різноякісних правових явищ. Для цього треба взяти за сумірник такий показник, як ступінь тяжкості окремих злочинів. З точки зору сучасної правової практики це може бути міра покарання за скоєний злочин, передбачена кримінальним і цивільним Кодексами. У цьому випадку можна використати агрегатну форму індекса
де х – міра покарання за різні злочини (в роках). Але міра покарання не завжди чітко розділяє різні види злочинів за ступенем їх суспільної небезпеки (тяжкості). Тому деякі науковці пропонують ввести як сумірники додаткові коефіцієнти — «видові» індекси, котрі повинні враховувати не лише санкції, а й інші елементи складу окремих злочинів (об'єктивну й суб'єктивну сторони злочину, суб'єкт злочину та ін.). Тоді формула агрегатного індексу набуде такого вигляду:
де З1. Зо — число злочинів відповідно в поточному й базисному періодах; т—зафіксовані видові індекси. За цією формулою можна розраховувати групові індекси, тобто зміну тяжкості окремих груп злочинів.
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Абсолютний приріст — різниця рівнів динамічного ряду. Абсолютні показники—розміри, рівні, обсяги правових явищ. Варіація — коливання, мінливість значень правової ознаки в окремих елементів сукупності. «Видові» індекси — сумірннки «тяжкості» скоєних злочинів, які враховують санкції і склад злочину. Відносні показники — результат порівняння двох абсолютних величин. Групувальна ознака — атрибутивна чи варіаційна правова ознака, покладена в основу групування сукупності правових явищ. Групування полягає в розподілі сукупності правових явищ на групи за істотними правовими ознаками. Динамічний ряд — послідовність чисел, які характеризують зміну будь-якого правового явища у часі. Економічні злочини — господарські, проти держави, державної і колективної власності, посадові. Екстраполяція тренду — поширення закономірностей зміни правових показників у минулому на найближче майбутнє. Закон великих чисел — масовість і причинна зумовленість правових явищ. Закономірність розподілу полягає у взаємозв'язку, співвідношенні між варіантами і частотами. Зведений індекс — співвідношення складних правових явищ за два періоди. Звітність — це форма спостереження, коли кожний правоохоронний орган подає відомості в статистичні органи та юридичні відомства у вигляді документів спеціально затвердженої форми. Злочин — передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння або бездіяльність, які посягають на суспільний устрій, політичну та економічну систему, власність, політичні, трудові, майнові й інші інтереси громадян. Індекс — відносний показник, який характеризує зміну будь-якого правового явища у часі або його співвідношення у просторі. Індексний ряд — ряд індексів, побудований за базисною або ланцюговою схемою порівняння. Об'єкт спостереження — сукупність правових явищ і процесів, які підлягають обстеженню. Одиниця спостереження — первинна ланка, яка є джерелом первинних статистичних даних. Одиниця сукупності — первинний елемент об'єкта, який є носієм ознак, що підлягають спостереженню. Ознака — статистичний еквівалент притаманних елементам сукупності властивостей. Первинний документ — формуляр єдиного зразка, який містить адресну характеристику об'єкта спостереження та відомості про нього. Правова статистика — галузь статистики, яка в своїх показниках відображає процес охорони суспільного і державного устрою, власності, прав та інтересів окремих громадян, підприємств, установ, організацій; веде облік порушень законності, що розглядаються правоохоронними органами, і заходів боротьби з ними. Програма спостереження — перелік запитань, на які буде отримана відповідь внаслідок спостереження. Рівень ряду — значення правового показника в окремий період або момент часу. Рівняння тренду — математична функція, яка описує залежність рівнів правового явища від часу. Ряд розподілу — розподіл елементів сукупності на групи за будь-якою правовою ознакою. Середня величина — абстрактна, узагальнююча характеристика, яка відображає типовий рівень правової ознаки якісно однорідної сукупності правових явищ. Система показників — єдиний комплекс характеристик правового явища чи процесу, який всебічно кількісно його відображає. Статистична закономірність — повторюваність, послідовність і порядок у правових явищах і процесах. Статистична сукупність — певна множина елементів, поєднаних умовами існування і розвитку. Статистична таблиця — форма найбільш раціонального, наочного та систематизованого викладу результатів зведення і групування правових показників. Статистичне дослідження — процес збирання, оброблення й аналізу інформації про суспільно-правові явища і процеси. Статистичне зведення — упорядкування, систематизація і наукова обробка статистичних даних про суспільно-правові явища і процеси. Статистичне спостереження — заздалегідь спланований і науково організований збір масових даних про будь-які суспільно-правові явища і процеси. Статистичний показник — узагальнююча характеристика правового явища, в якій поєднуються кількісна та якісна його визначеність. Темп зростання — частка від ділення рівнів динамічного ряду. Темп приросту — співвідношення абсолютного приросту і відповідного рівня динамічного ряду. Тенденція розвитку — певний напрям розвитку, тривала еволюція, яка має характер зростання, зниження або стабільності рівнів правового показника. «Тотальний» індекс злочинності — зведений індекс, побудований з урахуванням «тяжкості» (суспільної небезпеки) скоєних злочинів.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
1. Складіть макет бланка звіту про роботу прокурора за рік по розділу «Загальний нагляд», в якому були б передбачені такі показники: 1) виявлено порушень закону; 2) задоволене протестів; 3) відхилено протестів; 4) розглянуто приписів і подань із вжиттям заходів до усунення порушень; 5) притягнуто осіб до адміністративної відповідальності за нерозгляд подань та приписів чи невжиття по них заходів; 6) притягнуто осіб до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної відповідальності по виявлених прокурором правопорушеннях; 7) порушено кримінальних справ. 2. Заповніть таблицю:
3. Виконайте логічний контроль «Статистичної картки на підсудного» і вкажіть, в яких відповідях допущені помилки: 1. Прізвище, ім'я, по батькові: Котов Борис Іванович 2. Стать: чоловіча. 3. Вік: 23 роки 4. Заняття: перебуває на обліку в службі зайнятості 5. Керівник підприємства державного сектора 6. Освіта: неповна середня 7. Минула судимість: має одну незняту судимість 8. Місце скоєння злочину: селище міського типу 9. Об'єкт злочинних посягань: приватна власність 10. Злочин вчинено працівником даного підприємства. 4. Виконайте логічний контроль і вкажіть, в яких відповідях «Статистичної картки на особу, яка вчинила злочин» допущені помилки: 1. Прізвище, ім'я, по батькові: Фуфін Пилип Єфремович 2. Стать: чоловіча. 3. Громадянство: особа без громадянства 4. Національність: українець 5. Дата народження: 1 січня 1950 року 6. Вік: 13 років 7. Мета приїзду: нелегальна 8. Освіта: вища 9. Рід занять, посада: державний службовець 10. В якій групі скоєно злочин: неповнолітніх. 11. Ступінь співучасті: підмовник Чи вважаєте ви можливим виправлення помилок? 5. Виконайте арифметичний і логічний контроль правильності заповнення статистичної звітності «Основні показники роботи органів слідства та дізнання» за місяць по окремому району міста:
6. На основі арифметичного контролю внесіть необхідні виправлення в таблицю
7. За даними таблиці обчисліть відносні показники динаміки і структури адміністративних правопорушень. Зробіть висновки.
РОЗПОДІЛ ЧИСЛА ОСІБ, НА ЯКИХ НАКЛАДЕНО СТЯГНЕННЯ, ТА СУМИ НАКЛАДЕНОГО ШТРАФУ ЗА ВИДАМИ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ У 2008-2009 рр.
8. Засуджені за вироками судів, що набрали законної чинності, мали такуосвіту:
9. В таблиці наведені дані про кримінальні справи, закінчені у звітному кварталі:
За наведеними даними побудуйте: 1) ряди розподілу кримінальних справ за видом злочину і строком позбавлення волі, які зобразіть графічно; 2) аналітичне групування залежності міри покарання від виду злочину. Зробіть висновки. 10. Маємо такі дані про цивільні справи
За наведеними даними побудуйте: 1) ряд розподілу позовів за видом цивільних справ; 2) групову таблицю залежності вартості позову від виду цивільної справи; 3) групування позовів за їх вартістю, утворивши такі групи: до 250 грн., 250—500, 500—1000, 1000 і більше; кожну групу охарактеризуйте числом цивільних справ, загальною вартістю позову, середньою вартістю позову на одну справу. Зробіть висновки.
11. Розподіл адміністративних правопорушень за сумою штрафу має такий вигляд:
Визначте середню суму штрафу, яка припадає на одне адміністративне правопорушення та показники її варіації. Зробіть висновки.
12. Правопорушення в Україні за 2003-2009 роки характеризується такими даними:
Визначте в середньому за рік по кожному динамічному ряду:середній рівень, абсолютний приріст, темп зростання і приросту. Зробіть висновки.
13. Динаміка засуджених в області за вироками судів, що набрали законної чинності наведена в таблиці:
Проведіть згладжування ряду динаміки методом тричленної плинної середньої. Зробіть висновки щодо загальної тенденції розвитку злочинності. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПО ВИКОНАННЮ СТУДЕНТАМИ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Метою контрольної роботи є поглиблення, систематизація і закріплення теоретичних знань, відпрацювання навичок застосування інструментарію статистичних розрахунків, а також вміння аналізувати і узагальнювати результати розгляду ситуацій. Номер варіанту контрольної роботи визначається методистом деканату. Контрольна робота є одночасно заліковою роботою з «Правової статистики» і, таким чином, зарахована контрольна робота є підставою для набуття заліку з дисципліни «Правова статистика». Контрольна робота складається з трьох завдань: І і ІІІ завдання виконуються за даними щодо визначених варіантом засуджених, які наведені в додатку, ІІ завдання виконується за даними завдання для самостійної роботи №12 (стор.37-38). В І завданні вимагається: - здійснити групування засуджених за віком утворивши 3 групи з рівними інтервалами; результати групування подати в табличному (див.стор.21) та графічному вигляді; - обчислити середній вік засуджених за згрупованими та не згрупованими даними; - оцінити однорідність сукупності розрахувавши квадратичний коефіцієнт варіації за згрупованими даними. В ІІ завданні необхідно розрахувати ланцюгові, базисні та середні показники інтенсивності динаміки та подати результати розрахунків відповідно до зразка, наведеного на стор.24. В ІІІ завданні за даними про вік та суми збитків, завданих засудженими (див. завд.1) за допомогою кореляційного відношення оцінити тісноту зв’язку між вказаними ознаками побудувавши для цього аналітичну групувальну таблицю (див. стор.27). Зараховується робота в разі безпомилкового виконання всіх 3-х завдань СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна 1. Навроцька Н.Г. Правова статистика: Навч. посіб. – К.:Знання, 2007. – 280 с. 2. Правова статистика: Збірник задач / С.Б.Вакарчук, С.І.Жир, О.Б.Маргаритіна, Н.Г.Навроцька: За ред.. Н.Г.Навроцької – К.:Знання, 2007. – 479 с.
Додаткова 1. Злочинність в Україні: Стат. збірник. Державний комітет статистики України, К., 2007. 2. Камлик М.І. Правова статистика: Навч. посіб. – К.:Атіка, 2004. – 240 с. 3. Мармоза А.Т. Правова статистика: Навч. посіб. – К.: Кондор, 2006. – 536 с. 4. Трофімова Г.Г. Правова статистика – К.: КНЕУ, 2001. – 75 с.
WEB - ресурси 1. Державний комітет статистики України http://www.ukrstat.gov.ua/
Додаток СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗАСУДЖЕНИХ
Навчально-методичне видання
кафедра бухгалтерского обліку, аудиту та статистики
ПРАВОВА СТАТИСТИКА
Навчально-методичні матеріали
Укладач: Герасименко Сергій Сергійович
Відповідальний технічний редактор: Цаплюк І.В.
Підп.до друку. 26.08.2011. Формат вид. 60х801/16 Ум. друк. арк. 2,23. Обл.-вид. арк. 2,03.
Національна академія управління, 01011, м. Київ, вул. П. Мирного, 26, кім. 406 тел./факс. 280-80-56, www.nam.kiev.ua, eco@nam.kiev.ua
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||