Правова статистика

 

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ»

 

 

Кафедра обліку, аудиту та статистики

 

 

 

 

                                                                                                              

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчально-методичний комплекс

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2014

 

УДК 340.6

ББК

 

Обговорено і схвалено на засіданні Вченої Ради  ВНЗ «Національна академія управління»

Протокол № 4  від 20.06. 2013 р.

 

 

Рецензенти:

О.А.Чуприна –кандидат економічних наук, доцент  кафедри  статистики, обліку і аудиту Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна

 

 

Укладач:

Герасименко Сергій Сергійович –доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри  обліку, аудиту та статистики  ВНЗ «Національна академія управління»

 

 

 

Правова статистика: Навчально-методичний комплекс // Грасименко С.С.. – К.: Національна академія управління, 2014. – 43 с.

 

 

Запропонований читачу навчально–методичний комплекс “Правова статистика” являє собою посібник, який може бути використаний як для самоосвіти, так і для проведення зі студентами практичних занять та самостійної роботи з курсу.

 

 

 

 

 

УДК  340.6

ББК

 

 

 

 

 

© Оригінал-макет,

                                                                           "Національної академії управління", 2013

 

Зміст

    

1         1	Передмова
2	Тематичний план
3	Зміст дисципліни по темах
4	Робоча програма
5	Плани практичних занять
6	Регламент  викладання та контролю засвоєння навчального матеріалу для студентів денної форми навчання
7	Навчальне забезпечення
8	Термінологічний словник
9	Завдання для самостійної роботи студентів
10	Тестові завдання
11	Методичні вказівки по виконанню контрольної роботи студентами заочної форми навчання
12	Список рекомендованої літератури

 

 

 

 

 

 

1. ПЕРЕДМОВА

 

            Згідно із своєю назвою “Навчально-методичний посібник” призначений  для надання студентові методичних вказівок щодо вивчення дисципліни “Правова статистика”. Його структура і зміст мають за мету вказати що треба знати відповідно до навчальної програми і як передбачається проконтролювати рівень набутих знань. При цьому посібник не замінює і не повинен замінювати підручники, посібники та інші навчально-інформаційні джерела, опанування змісту яких і є необхідною умовою для отримання позитивної оцінки при завершальному контролі вивчення дисципліни.

Контроль знань і вмінь у формі тестових завдань, які охоплюють перевірку набуття студентами теоретичних знань і практичних навичок щодо використання всіх передбачених структурною декомпозицією курсу навчальних елементів дозволяє :

1)      внести цільове практичне спрямування в читання лекцій та проведення практичних занять;

2)      узгодити за структурою і змістом  проміжні та завершальний контролі;

3)      забезпечити можливість системної підготовки студентів до завершального контролю протягом всього часу вивчення дисципліни;

4)      надати можливість викладачу і студенту регулярно отримувати об’єктивну інформацію щодо опанування студентом окремих тем курсу;

5)      навчитися студентові самостійно працювати з літературою з правової статистики для подальшого розширення і поглиблення знань.

Метою викладання дисципліни є формування у студентів теоретичних знань і практичних навичок встановлення, вимірювання і дослідження закономірностей та тенденцій розвитку суспільно-правових процесів.

Завданнями вивчення дисципліни є:

-  здобуття знань про поняття, зміст, основні показники суспільно-правових явищ, їх вплив на стан і розвиток суспільства;

- формування навички організації збирання й оброблення статистичних даних про кримінально-правові, цивільно-правові й адміністративно-правові явища і процеси суспільного життя згідно з принципами статис­тичної науки;

- набуття умінь використання методів аналізу статистичної інформації щодо прогнозу­вання правопорушень, злочинності, цивільних спорів, діяльності правоохоронних органів та прогнозування суспільно-правових явищ.

Предмет вивчення дисципліни - це суспільно-правові відносини та наслідки порушення законодавства для суб’єктів права.

 

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Модуль 1.  ЗАВДАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАВОВОЇ   СТАТИСТИКИ
Тема 1.	ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПРАВОВОЇ СТАТИСТИКИ
Тема 2.	СУБ'ЄКТИ ТА ОБ’ЄКТИ  ПРАВОВОЇ СТАТИСТИКИ
Тема 3.	ОРГАНІЗАЦІЯ СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ В ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНАХ
Тема 4.	СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ПРАВОВОЇ СТАТИСТИКИ
Тема 5.	ТАБЛИЧНА ТА ГРАФІЧНА ФОРМИ ПОДАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ  СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Модуль 2.  ВИКОРИСТАННЯ СТАТИСТИКИ В ДІЯЛЬНОСТІ     ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ
Тема 6.	СТАТИСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЗУЛЬТАТІВ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Тема 7.	СТАТИСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДИНАМІКИ ПРАВОВИХ ПОДІЙ
Тема 8.	МЕТОДИ АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ
Тема 9.	ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ПРАВОВИХ ПОДІЙ

 

 

 

 

 

 

3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ПО ТЕМАХ

 

а) на рівні поняттєвих індикаторів

 

Тема 1. Загальні основи правової статистики

1.1  Роль і місце правової статистики в підготовці фахівців з права.

1.2  Завдання правової статистики.

 

Тема 2. Суб’єкти і об’єкти правової статистики

 

Тема 3. Організація статистичного спостереження в правоохоронних органах

            3.1 Джерела інформації в правовій статистиці.

            3.2 Поняття, план та структура статистичного спостереження.

       3.3 Програмно-методологічні питання плану статистичного спостереження.

3.4 Організаційні питання плану статистичного спостереження.

 

Тема 4. Система показників правової статистики

            4.1 Показник і система показників.

            4.2 Види статистичних показників.

            4.3 Системи показників в правовій статистиці.

 

Тема 5. Таблична та графічна форма подання результатів спостереження.

5.1 Зведення статистичних даних.

            5.2 Основи статистичного групування

            5.3 Побудова та оформлення статистичних таблиць

            5.4 Види графіків та умови їх використання

 

Тема 6. Статистичні характеристики результатів спостереження.

            6.1 Узагальнення абсолютних та відностих показників.

            6.2 Особливості середніх показників.

            6.3 Значення оцінки варіації ознак правових явищ.

            6.4 Використання показників варіації в правовій статистиці.

 

Тема 7. Статистичні показники характеристики динаміки правових подій.

            7.1 Динамічний ряд та його види.

            7.2 Статистичні характеристики інтенсивності розвитку суспільно-правових явищ.

 

 

Тема 8. Методи аналізу економічної злочинності.

8.1 Особливості економічних злочинів і злочинців.

8.2 Мотиви і причинно-наслідкові зв’язки в економічній злочинності.

8.3 Використання статистичних методів для аналізу і попередження економічних злочинів.

 

Тема 9. Прогнозування розвитку правових подій

9.1 Тенденції розвитку та їх прогнозування. Вимірювання сезонних  коливань.

9.2 Використання індексів в аналізі динаміки суспільно-правових

      явищ.

 

б) на рівні емпіричних індикаторів

Тема 1: статистика, статистична закономірність, статистична сукупність, статистичне дослідження, правова статистика, предмет правової статистики,

 

Тема 2: об’єкт правової статистики, об’єкт спостереження, суб’єкт правової статистики

 

Тема 3: джерела статистичних даних, первинні документи правоохоронних органів, спеціально організовані спостереження, одиниця спостереження, план спостереження, помилки спостереження.

 

Тема 4: статистичні показники, абсолютні показники, відносні показники, система показників правової статистики.

 

Тема 5: статистична інформація, програма зведення, види групувань, ряди розподілу, структура, статистичні таблиці, графічне зображення результатів групувань.

 

Тема 6: відмінності статистичних сукупностей, характеристики центру сукупності, порівняння середніх, характеристика варіації, середні відхилення,  однорідність сукупності.

 

Тема 7: динамічні ряди, середня в динамічному ряді, інтенсивність розвитку, ланцюгові та базисні показники інтенсивності,

 

Тема 8: завдання статистичного вивчення економічної злочинності, причин і умов скоєння економічних злочинів, статистична характеристика особи злочинця, причинно-наслідковий аналіз економічних злочинів, тіснота зв’язку, істотність зв’язку.

 

Тема 9: тренд, сезонна складова, помилка прогнозу, методи прогнозування, індекс динаміки, індекси середніх, взаємозв’язок індексів, розкладання приросту за факторами.

                          

 в) по навчальних елементах

 

Групи навчальних елементів
Терміни і визначення	Явища	Відношення	Алгоритми
1	2	3	4
статистика статистична           сукупність правова     статистика (ПС)             джерела статистичних  даних об’єкт         спостереження одиниця          спостереження	предмет ПС об’єкт ПС                     первинні документи правоохоронних                органів спеціально    організовані          спостереження	статистична     закономірність                             помилки     спостереження	статистичне     дослідження                           план   спостереження
завдання статистич- ного вивчення еко- номічної злочинності           статистична    характеристика      особи злочинця	причини і умови скоєння економічних                 злочинів         причинно-нас- лідковий аналіз економічних          злочинів	індекси  середніх взаємозв’язок             індексів           тіснота зв’язку	розкладання приросту по        факторах          істотність зв’язку

      

 

 

 

4. РОБОЧА ПРОГРАМА

Теми	Денна форма навчання			Заочна форма навчання
	Лекцій, год.	Практ.за-нять, год.		Лекцій, год.
Тема 1.  Загальні основи правової статистики	2	-		1
Тема 2. Суб’єкти та об’єкти  правової статистики	Для самостійного вивчення			Для самост. вивчення
Тема 3. Організація статистичного спостереження в правоохоронних органах	2	2		Для самост. вивчення
Тема 4. Система показників правової статистики	2	2		1
Тема 5. Таблична та графічна форма подання результатів спостереження	2	2		1
Тема 6.  Статистична характеристика результатів спостереження	2	2		1
Тема 7.  Статистичні показники характеристики динаміки  правових подій	2	2		2
Тема 8.  Методи аналізу економічної злочинності	4	2		1
Тема 9.  Прогнозування розвитку правових подій	Для самостійного вивчення			Для самост. вивчення
Разом	16		12	6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема 1.

ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПРАВОВОЇ СТАТИСТИКИ

1. Поняття статистики.

2. Особливості правової статистики.

3. Види правової статистики.

4. Статистичні закономірності та їх роль в правовій діяльності.

5. Статистична сукупність та її елементи.

6. Етапи статистичного дослідження.

 

Тема 2.

СУБ'ЄКТИ ТА ОБ’ЄКТИ  ПРАВОВОЇ СТАТИСТИКИ

1. Обє’кти обліку в правовій діяльності.

2. Обє’кти спостереження в правовій статистиці.

3. Субє’кти спостереження  в суспільно-правових відносинах.

4.Методичні питання класифікації об’єктів та суб’єктів правової статистики.

 

Тема 3.

ОРГАНІЗАЦІЯ СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ В ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНАХ

1. Мета, завдання та етапи статистичного спостереження.

2. Особливості статистичного спостереження суспільно-правових явищ та процесів.

3. План статистичного спостереження.

4. Джерела даних та форми статистичного спостереження.

5. Організація та ведення обліку в правоохоронних органах.

 

Тема 4.

СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ПРАВОВОЇ СТАТИСТИКИ

1. Поняття та види статистичних показників.
2. Властивості абсолютних та відносних показників.
3. Відмінності моментних та інтервальних показників.
4. Види відносних показників в правовій статистиці.

 

Тема 5.

ТАБЛИЧНА ТА ГРАФІЧНА ФОРМИ ПОДАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

1. Статистичні дані та статистична інформація.
2. Форми зведення статистичних даних.
3. Мета побудови та види статистичних таблиць.
4. Основні елементи статистичних таблиць.
5. Вибір форми графіку для наочного подання результатів узагальнення даних в правовій статистиці.

 

Тема 6.

СТАТИСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЗУЛЬТАТІВ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

1. Поняття та роль рядів розподілу в характеристиці суспільно-правових подій.

2. Середні величини: їх розрахунок та властивості.

3. Роль структури сукупності в формуванні рівня середньої.

4. Відстеження змін, що відбуваються в правовому полі, за допомогою статистичних показників.

5. Завдання та методи розрахунку показників варіації

 

Тема 7.

СТАТИСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДИНАМІКИ ПРАВОВИХ ПОДІЙ

1. Форми та види рядів динаміки.

2. Розрахунки середніх рівнів ряду.

3. Базисні та ланцюгові показники інтенсивності в рядах динаміки.

4. Взаємозв’язки показників інтенсивності.

5. Графічне подання показників рядів динаміки.

 

Тема 8.

МЕТОДИ АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ

1. Поняття аналізу правових подій.
2. Статистичні методи аналізу та умови їх використання.
3. Тіснота зв’язку та істотність зв’язку правових подій.
4. Оцінювання тісноти зв’язку з використанням методу дисперсійного аналізу.

 

Тема 9.

ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ПРАВОВИХ ПОДІЙ

1. Тенденції розвитку та її складові.
2. Поняття та вибір методів прогнозування розвитку правових явищ.
3. Екстраполяція  в прогнозуванні правових подій.
4. Індекси динаміки. Індекси в правовій статистиці.
5. Використання індексів для аналізу та прогнозування правових подій.

 

 

 

6. РЕГЛАМЕНТ  ВИКЛАДАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

Весь програмний матеріал курсу “Правова статистика” поділяється на два модулі:

1) ЗАВДАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАВОВОЇ  СТАТИСТИКИ

     (теми 1-5 курсу),

2) ВИКОРИСТАННЯ СТАТИСТИКИ В ДІЯЛЬНОСТІ

     ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ (теми 6- 9 курсу),

які представлені в навчально-тематичному плані дисципліни. Викладання основних питань згідно тем модулів та опанування їх студентами  денної форми навчання включають такі складові: 1) лекції; 2) практичні заняття; 3) тестові завдання; 4) домашня самостійна робота; 5) контрольні роботи.

Лекції та практичні заняття проводяться за загальноакадемічними  правилами в аудиторний час за розкладом. Тестові завдання виконуються під час практичних занять і слугують для перевірки засвоєння студентами теоретичних положень дисципліни «Правова статистика». Перевірка вміння практичного використання методів «Правової статистики» здійснюється шляхом виконання студентами домашньої самостійної роботи та двох контрольних робіт в аудиторії по завершенні вивчення кожного модулю. Для отримання заліку студенту необхідно:

- виконати повністю і без помилок домашню самостійну роботу та подати її викладачу не пізніше дати останнього за розкладом практичного заняття;

- написати у визначені викладачем терміни 2 контрольні роботи на позитивну оцінку.

 

 

 

7.НАВЧАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Тема 1. Загальні основи правової статистики

Слово «статистика» (від лат. status - стан речей) - це
сукупність певних відомостей про стан соціально - економічних явищ та процесів. Визначальною рисою таких відомостей є їх числова характеристика. Статистикою називають також науку метою якої є формування відомостей про масові явища та процеси в будь-якій сфері – природній чи суспільній.

Однією з галузей статистики є правова ста­тистика, яка в своїх показниках відображає процес охорони сус­пільного й державного ладу, власності, прав та інтересів окремих громадян, підприємств, установ, організацій. Головною метою правової статистики є облік порушень законності, які розглядаю­ться правоохоронними органами, подання результатів обліку у відповідній загальноприйнятій формі, визначення причин правопорушень з метою  розроблення заходів для боротьби з ними.

До складу правової статистики входять:

- кримінально-правова статистика;

- цивільно-правова статистики;

- адміністративно-правова статистика;

- статистика прокурорського нагляду.

Кримінально-правова статистика в своїх показниках відо­бражає усі стадії кримінального процесу, згідно з якими поділяє­ться на статистику попереднього розслідування — висвітлює ро­боту органів міліції, прокуратури, державної безпеки; статистику кримінального судочинства — відображає роботу судових орга­нів першої, касаційної і наглядової інстанцій; статистику вико­нання вироків — характеризує роботу місць ув'язнення і виправ­но-трудових колоній.

Цивільно-правова статистика складається зі статистики циві­льного судочинства та статистики виконання судових рішень. Ад­міністративно-правова статистика вивчає адміністративні пра­вопорушення і заходи боротьби з ними. Статистика прокурорсь­кого нагляду обліковує роботу прокуратури по нагляду за дотри­манням судами закону при розгляді кримінальних і цивільних справ, роботу прокуратури по нагляду за місцями ув'язнення і ро­боту судів по умовно-достроковому звільненню і заміні покарання.

Взявши до уваги, що галузі правової статистики охоплюють всебічну діяльність правоохоронних органів, треба усвідомити: предметом правової статистики є кількісна сторона тих явищ і процесів, які входять до сфери діяльності названих органів. Це кількісна сторона, по-перше, кримінальної злочинності і заходів боротьби з нею; по-друге, цивільних право­порушень, які стали об'єктом розгляду в суді, і, по-третє, адміні­стративних правопорушень і заходів їх попередження з боку ад­міністративних органів.

У цьому визначенні підкреслюється, що правова статистика вивчає кількісну сторону масових суспільно-правових явищ — перш за все їх розміри та співвідношення. У своїх показниках статистика характеризує конкретну міру правових явищ, встано­влює загальні властивості, виявляє схожість і відмінність окре­мих рис, об'єднує елементи в групи, виявляє певні їх типи.

На особливу увагу заслуговують тісно пов'язані з предметом правової статистики поняття статистичної закономірності й статис­тичної сукупності. Закономірність - це повторюваність, послідовність i порядок у масових процесах. Виявити i виміряти статистичну закономірність можна лише з урахуванням дії закону великих чисел, основними принципами якого є масовість і причинна зумовленість явищ. Згідно з цими принципами закони суспільного розвитку виразно виявляються лише в досить численній сукупності подій. Статистичні закономірності притаманні лише сукупнос­тям. Саме відносно сукупності, а не окремого елементу є можливим установлення конкретних законів в рамках яких знаходять свій прояв закономірності.

Таким чином, статистична закономірність — це повторюваність, послідовність і порядок у правових явищах і про­цесах, і проявляються як: закономірності розвитку правових явищ; закономірності структурних зрушень; за­кономірності розподілу елементів сукупності; закономірності зв'яз­ку між правовими явищами і процесами.

Статистична сукупність - це певна множина статистичних елементів, поєд­наних умовами існування й розвитку. Склад елементів i спосіб їх об’єднання визначають структуру сукупності. Сукупність - не механічне об’єднання елементів, а впорядкована система, кожний елемент якої являє собою єдність загального та одиничного, необхідного i випадкового. Необхідність виступає як атрибут загального і становлять істотні властивості елементів. Ці властивості зумовлені впливом об’єктивних умов існування та розвитку масового явища. Щодо одиничних неповтор­них властивостей окремих елементів, то вони є наслідком дії причин, які для цієї сукупності вважаються випадковими.

Таким чином, статистика досліджує явища, які повторюються у просторі або з плином часу і створюють статистичну сукупність.

Розглядаючи суспільні явища як масові, статистика за допомогою відповідних методів має охарактеризувати ступінь їх розвитку, напрям i швидкість змін, щільність взаємозв’язків i взаємозалежностей.

Статистичним еквівалентом властивостей, притаманних елементам сукупності, є ознака. Кожний елемент сукупності характеризується багатьма ознаками, значення яких змінюються від елемента до елемента або від одного періоду до іншого. Наприклад, ознаки людини: вік, стать, сімейний стан, освіта тощо; ознаки підприємства: спецiалiзацiя, форма власності, рентабельність виробництва і т. iн.

Одні ознаки виражаються числами - варіаційні, iншi - словесно: атрибутивні. Серед атрибутивних ознак одні чітко окреслені (стать, професія, галузь), iншi невизначені (суб’єктивні оцінки, твердження, думки).

Окремо взяті елементи будь-якої сукупності характеризуються практично необмеженою кількістю ознак. Які саме з цих ознак підлягають вимірюванню в конкретному аналізі залежить від мети дослідження. Розглядаючи сукупності елементів статистика, з одного боку, визначає в них схожі риси i вiдмiнностi, за якими об’єднує елементи в групи, що дозволяє визначити типи і форми явищ, а з іншого - узагальнює відомості як за окремими групами (типами), так i по сукупності в цілому.

Будь-яке статистичне дослідження послідовно проходить три етапи. Перший етап - збирання статистичних даних шляхом визначення ознак, притаманних окремим елементам сукупності, в процесі реєстрації фактів чи опитування респондентів. На другому етапі зiбранi дані підлягають систематизації та групуванню для створення статистичної інформації, придатної для подальшого аналізу - від характеристики окремих елементів переходять до показників у формі абсолютних чи відносних величин.

Третій етап передбачає аналіз стану, динаміки та взаємозв’язків явищ та процесів. В перекладі з грецької мови аналіз означає розкладання на складові. Метою статистичного аналізу є розкладання суспільних явищ на ті складові, з яких формується явище в цілому, що дозволяє визначити вплив певних чинників, які обумовили закономірності поведінки або ролі в сукупності кожної складової. Статистичний аналіз масових соціально-економічних явищ і процесів є необхідною ланкою в системі управління економікою та державою в цілому.

Етапи об'єднуються метою дослідження. На кожному з них використовуються статистичні методи — статистичне спостере­ження, зведення і групування, абсолютні, відносні й середні ве­личини, показники варіації та динаміки, узагальнюючі індекси, статистичні таблиці й графіки, які дозволяють глибоко і всебічно схарактеризувати суспільно-правові явища і процеси.

 

Тема 2. Суб’єкти та об’єкти правової статистики

 

Звітність правоохоронних органів є основним джерелом ста­тистичної інформації. Зміст звіту, форма та термін подання вста­новлюються статистичним органом за узгодженням з відповід­ними міністерствами (внутрішніх справ, юстиції, або з генераль­ним прокурором). Статистична звітність поділяється на місячну, піврічну та річну і складається на основі первинного обліку, що забезпечує можливість зіставлення і контролю даних. Вірогід­ність даних гарантується юридичною відповідальністю керівни­ків підзвітних органів.

 

Правоохоронні органи України	Основні документи
Прокуратури	Книги обліку:  - роботи прокурора по нагляду;  - роботи прокурора про участь у судових засіданнях; - санкцій прокурора; - розгляд судом протестів, подань, заяв прокурора Статистична картка на скаргу Довідка про рух кримінальних справ
Міністерства внутрішніх справ і прокуратури	Статистичні картки: - на виявлений злочин; - на розкритий злочин; - на особу, яка вчинила злочин - про рух кримінальної справи  Статистичний талон на злочин, за вчинення якого особі пред'явлено обвинувачення
Міністерства юстиції Суди першої інстанції             Суди другої інстанції         Інші органи	Обліково-статистичні картки: - на кримінальну справу; - на цивільну справу; - на виконавське провадження; - статистична картка на підсудного.  Картка по обліку сум збитків Реєстраційні журнали по різних справах  Обліково-реєстраційні картки - на кримінальну справу; - на цивільну справу; Книги обліку різноманітної діяльності цивільного про­вадження Картки, списки, журнали, в яких реєструються відомо­сті про діяльність цих органів (посвідчення договорів, доручень, заповітів та ін.)

Об'єкт спостереження - це сукупність явищ і процесів, які повинні обстежуватися (злочини, злочинці, спори, судові рішен­ня). Одиниця спостереження - це первинна ланка, яка є джере­лом первинних статистичних даних (суд, прокуратура). Одиниця сукупності є носієм ознак, які підлягають реєстрації, спостере­женню (злочинець, злочин, спір).

Тема 3. Організація статистичного спостереження у правоохоронних органах

Статистичне спостереження — це заздалегідь спланований і науково організований збір масових даних про різноманітні сус­пільно-правові явища і процеси. Статистичне спостереження є першим етапом статистичного дослідження, від якості якого за­лежать наслідки всього статистичного дослідження При організації і проведенні статистичного спостереження слід враховувати, що дані мають бути повними, точними, своє­часними, вірогідними і порівнянними.

Для забезпечення цих вимог треба спочатку скласти план ста­тистичного спостереження, в якому передбачити всі питання йо­го організації і проведення.

ПЛАН  СТАТИСТИЧНОГОСПОСТЕРЕЖЕННЯ

І.Програмно-методологічні питання	ІІ. Організаційні питання
Визначення мети і завдань Встановлення: —    об'єкта —    одиниці спостереження —   одиниці сукупності Складання програми         спостереження	Визначення органів спостереження Визначення місця, часу і періоду спостереження Обґрунтування форми, виду та спо­собу спостереження 4. Інші організаційні питання

Програма - це перелік ознак, які підлягають реєстрації по кожній одиниці сукупності (вік зло­чинця, строк позбавлення волі тощо). Питання програми й відпо­віді на них містяться у статистичних формулярах і звітах, карт­ках, бланках, анкетах. Для заповнення статистичних формулярів складаються відповідні інструкції. Серед організаційних питань особливу увагу слід звернути на вибір форми, виду і способу спостереження:

Форма	Вид		Спосіб
	за охопленням одиниць сукупності	за часом проведення спостереження
1. Звітність 2.Спеціально організо­вані спосте­реження	1.Суцільне 2.Несуцільне - спостереження основного масиву; - вибіркове; - монографічне	1.Поточне 2.Періодичне 3.Одноразове	1.Безпосередній 2. Документальний 3.Опитування: - експедиційне; - самореєстраційне; - кореспондентське; - анкетне

 

Звітність — при цій формі будь-яка нижня ланка за єдиними затвердженими формами і у твердо встановлені строки повинна обов'язково подати до вищого органу відповідні документально обґрунтовані відомості про свою діяльність. Спе­ціально організовані спостереження охоплюють ті суспільно-правові явища та процеси, які не відобразилися у звітності (пере­писи, одноразові обліки).

Суцільне спостереження — це таке, коли обстеженню й реєс­трації підлягають усі без винятку елементи сукупності; несуцільне — коли обстеженню й реєстрації підлягає лише деяка частина одиниць сукупності.

Так, при обстеженні основного масиву реєструються елемен­ти, які займають переважну частку в усій сукупності; при вибір­ковому обстежуються лише ті одинці, які відібрані випадково з усієї сукупності; монографічне передбачає детальне обстеження лише окремих типових елементів сукупності (колоній для непов­нолітніх, жіночі тюрми).

Поточне спостереження полягає в безперервній реєстрації подій у міру їх виникнення (реєстрація кожного скоєного злочи­ну). Періодичне проводиться регулярно, здебільшого через рівні проміжки часу; одноразове (епізодичне) — з метою вирішення певних статистично-правових завдань.

Безпосередній спосіб полягає в реєстрації ознак відповідних одиниць сукупності шляхом безпосереднього обстеження — огляду, зважування, вимірювання і т. д. Документальний облік — грунтується на даних різноманітних документів первинного облі­ку. Опитування — це такий спосіб, коли відповіді на поставлені питання записуються зі слів опитуваного.

При вивченні правової статистики особливу увагу слід звер­нути на організацію первинного обліку й статистичної звітності в правоохоронних органах .

Ведення форм первинного обліку у відповідних органах є обов'язковим. Регламентований порядок ведення первинно­го обліку міститься в інструкціях (картках, книгах, журналах та ін.).

В документах первинного обліку (картки, книги, журнали та ін.) містяться дані про виявлені злочини, про осіб, які їх скоїли, про рух кримінальних або цивільних справ, а також про рішення, які прийняті по цих справах.

Точність і вірогідність статистичних даних є найважливішою ви­могою статистики. Розбіжності між даними спостереження і дійс­ними значеннями показників вважаються помилками спостереження, які виявляються внаслідок перевірки та контролю вірогідності даних. Насамперед здійснюється зовнішній контроль формулярів спостере­ження, потім логічний і арифметичний контроль.

Тема 4. Система показників правової статистики

Правова статистика має широку систему показників, які все­бічно характеризують кримінально-правові, цивільно-правові, адміністративно-правові явища і процеси, висвітлюють діяльність органів слідства, прокуратури, судів, виправно-трудових закладів.

 Статистичний показник – це міра певної властивості соціально-економічного явища чи процесу. В правовій статистиці показник — це узагальнююча характеристика правових явищ і процесів, в якій поєднуються кількісна та якісна їх визначеність. Якісна визначеність зумовлюється суттю суспі­льно-правового явища і відображається назвою показника. За способом обчислення правові показники поділяються на первин­ні (абсолютні) і вторинні (відносні) .

Первинні визначаються зведенням даних статистичного спостереження й подаються у формі абсолютних величин. Похідні показники обчислюються на базі первинних або похідних показників.

За ознакою часу показники поділяються на iнтервальнi та моментнi. Iнтервальнi характеризують явище за певний період (день, декаду, місяць, рік). Прикладом може бути кількість скоєних злочинів, кількість винесених вироків. До моментних відносять показники, що дають кількісну характеристику явищ на певний момент часу: кількість ув’язнених і чисельність працівників правоохоронних органів тощо. Iнтервальнi та моментнi показники можуть бути як первинними, так i похідними.

Перелік цих показників залежить від галузі правової статистики і виду право­охоронного органу.

Система показників кримінально-правової статистики складається з таких основних груп:

- число кримінальних справ у провадженні відповідних пра­воохоронних органів, їх рух і строки розгляду;

- чисельність притягнутих до відповідальності, обвинуваче­них і засуджених, їх склад;

- міри покарання, призначені вироками суддів, і їх виконання. У цивільно-правовій статистиці слід розрізняти показ­ники:

- цивільного судочинства;

- видів і категорій цивільних справ;

- виконання судових рішень.

Показниками адміністративно-правової статистики можуть бути:

-  число адміністративних правопорушень;

-      кількість правопорушень, скоєних органами державного управління, посадовими особами, громадянами;

 -  чисельність осіб, винних у скоєнні правопорушення;

-      заходи боротьби з правопорушеннями: подано скарг до ви­щих інстанцій і прокуратури, розглянуто скарг, число покараних за правопорушення.

До складу показників загального прокурорського нагляду входять сумарні показники:

- число протестів, внесених щодо рішень органів влади і дер­жавного управління: задоволених, відхилених і нерозглянутих;

- число скарг, які надійшли до прокуратури від окремих гро­мадян, за окремими видами справ і строками їх розгляду.

Показниками роботи міліції, які пов'язані зі злочинністю, є ві­домості про розслідування і попередження злочинів та про адміні­стративні стягнення. До першої групи відносяться показники облі­ку злочинів, оперативної роботи з їх розслідування, руху кримі­нальних справ, кількості затриманих, засоби розкриття і поперед­ження злочинів; до другої -  кількість адміністративних правопо­рушень і число накладених адміністративних стягнень.

Система статистичних показників органів прокуратури поділя­ється на:

- показники слідчої роботи;

- показники судового нагляду;

- показники загального нагляду.

В системі показників судових органів виділяються:

- показники судової організації;

- показники кримінального і цивільного судочинства;

- характеристики засуджених і виконання судових рішень.

Для порівняння абсолютних показників вико­ристовуються відносні величини, які обчислюються як частка від ділення двох абсолютних показників. Знаменник співвідно­шення розглядається як база порівняння або основа відносної величини. Від бази порівняння залежить форма вираження від­носного показника. Якщо за базу порівняння береться одиниця, то відносний показник виражений коефіцієнтом (часткою), як­що 100 - відсотком; 1000 - промілем; 10000 - продецимілем; 100000 -просантимілем.

У правовій статистиці найбільш поширені такі види відносних показників: інтенсивності, структури, координації, динаміки й порівняння.

Відносні показники інтенсивності відображають, як поширю­ється будь-яке правове явище у відповідному середовищі. Це іменована величина, в якій поєднуються одиниці виміру чисель­ника і знаменника. Вони застосовуються для визначення поши­реності злочинів або цивільних правопорушень. У кримінальній статистиці відносний показник інтенсивності має назву коефіціє­нта злочинності і визначається за формулою:

                                  

де П — число правопорушень; Н— середньорічна чисельність населення.

Відносні показники структури — це співвідношення розмірів складових частин і цілого. Сума відносних показників структури дорівнює 1, якщо вони виражені в частках, або 100, якщо вони виражені у відсотках. Щоб визначити структуру правових явищ, необхідно абсолютні величини окремих частин поділити на за­гальний підсумок і помножити на 100.

Відносні показники координації— це порівняння окремих час­тин цілого між собою. Вони відображають притаманні суспільно-правовому явищу співвідношення складових частин, пропорцій його розвитку.

Відносні показники динаміки використовуються для оцінки ін­тенсивності розвитку і обчислюються як співвідношення рівнів соціально-правових явищ за два періоди, тобто :

                            

де Y₁ та Y₀— рівень правового явища відповідно в поточному та попере­дньому періоді. Вони виражаються в частках або відсотках.

 

 

 

 

 

Тема 5. Таблична та графічна форма подання результатів спостереження

 

На другому етапі статистичного дослідження відомості щодо кожної одиниці сукупності систематизуються. Упорядкування, систематизація і наукова обробка статистичних даних називається статистичним зведенням. Суть статистичного зведення полягає в класифікації та агрегу­ваннi матеріалів спостереження. Елементи сукупності за певними ознаками об’єднуються в групи, класи, типи, а інформація про них агрегується як у межах груп, так i в цілому по сукупності. Основне завдання зведення — виявити типові риси та закономірності масових явищ чи процесів.

Зведення є основою подальшого аналізу статистичної інформації. За зведеними даними розраховуються узагальнюючі показники, виконується порівняльний аналіз, а також аналіз причин групових відмінностей, вивчаються взаємозв’язки між ознаками.

Розподіл сукупностей на групи, однорідні в тому чи іншому розу­мінні, пов’язаний з такими термінами як систематизація, типологія, класифікація, групування. Традиційно його виконують за такою схе­мою: iз множини ознак, якi описують явище, добирають розмежувальні, а потім сукупність поділяють на групи та підгрупи відповідно до значень цих ознак.

Головний принцип будь-якого розподілу ґрунтується на двох положеннях:

1) в один клас, групу об’єднуються елементи певною мірою подібні між собою;

2) ступінь подібності між елементами, які належать до одного класу, значно вищий, ніж між елементами, що належать до різних класів.

У кожному конкретному дослідженні вирішуються три питання:

1) що взяти за основу групування;

2) скільки груп, позицій необхідно виокремити;

3) як визначити  межі груп.

Таким чином, групування полягає в розподілі сукупності правових явищ на групи за істотними для них ознаками. Дані складного зведення є матеріалом для статистичного аналізу суспільно-правових явищ. У правовій статистиці групування застосовують для вирішення таких завдань: виявлення соціально-правових типів; вивчення структури правових явищ; дослідження взаємозв'язку і залежно­сті між суспільно-правовими ознаками. Відповідно до цих за­вдань групування поділяються на типологічні, структурні та ана­літичні.

Типологічне групування — це таке, коли виділяються найха­рактерніші групи і типи правових явищ (розподіл злочинів за видами). Структурне — це розподіл якісно однорідної сукуп­ності на групи за певними варіюючими ознаками (наприклад, розподіл неповнолітніх злочинців за віком). Аналітичне групу­вання застосовується для встановлення зв'язку і взаємозалежно­сті між правовими ознаками або правовими явищами і процеса­ми.

Групувальні ознаки поділяються на якісні (атрибутивні) й кіль­кісні (варіаційні). Якісні ознаки виражаються словами (вид злочи­ну, стаття кодексу і т. п.). Різновидом атрибутивної ознаки є альте­рнативна, яка приймає лише одне з двох значень («так» або «ні»). Кількісні ознаки виражаються числами. Якщо кількісна ознака ви­ражена точно встановленими числами, вона дискретна (число зло­чинців у групі), якщо приймає будь-які значення — неперервна (сума збитків). Групування за варіаційною ознакою потребує ви­значення кількості груп та інтервалів групування. Інтервали груп можуть бути рівними й нерівними. Якщо значення групувальної ознаки змінюються рівномірно, то виділяються рівні інтервали груп. Їх визначають за формулою:

                                         

де Xmax, Xmіn — відповідно найбільше й найменше значення ознаки; т — кількість груп.

Інтервали бувають закритими (мають обидві межі — верхню і нижню) і відкритими (мають одну межу — верхню або нижню).

Розподіл елементів (одиниць) сукупності на групи за будь-якою ознакою називається рядом розподілу. Він складається з трьох еле­ментів: варіантів — окремих значень ознаки (х₁,х₂...х_m); частот — числа повторень відповідних значень ознаки (f₁ f₂.-.f_m); часток — частот, виражених у відсотках (w₁ ,w₂ ..w_m ). Залежно від ознаки, за якою побудовані ряди розподілу, вони поділяються на атрибутивні й варіаційні, дискретні та інтервальні. Графічно дискретний ряд роз­поділу зображується у вигляді полігону, а інтервальний — у вигляді гістограми.

Розподіл одиниць сукупності за двома й більше ознаками на­зивається комбінаційним (розподіл засуджених за видом злочину та віком злочинця).

У кримінальній статистиці головним завданням групувань є найбільш повна і всебічна статистична характеристика злочиннос­ті, особи злочинця, а також причин і умов, які спонукали до вчи­нення злочинів. У кримінальній статистиці виділяють групування за юридичними та соціально-демографічними ознаками, за тери­торіями та галузями економіки.

У цивільно-правовій статистиці за допомогою групувань вивчають структуру цивільних справ, розподіл позивачів і відпо­відачів тощо. Широкого використання в цій галузі набули типо­логічні групування, які дозволяють розподілити явища цивільно-правового регулювання на однорідні сукупності за істотними оз­наками. Наприклад, справи позовного провадження, справи, пов'я­зані з адміністративно-правовими відносинами, справи окремого провадження. Кожна категорія справ поділяється на різні види і групи. Аналітичні групування застосовуються для вивчення вза­ємозв'язків між різними ознаками і явищами (між числом зміне­них і відмінених рішень у діяльності судових виконавців).

У правовій статистиці використовуються також комбінаційні розподіли (розподіл справ за їх видами та строками провадження).

В практиці широко використовуються статистичні таблиці, які є формою найбільш раціонального, наочного та систематизованого викладення результатів статистичного спостереження. Статистична таблиця складається зі статистичного підмета — тієї сукупності, про яку іде мова в таблиці, і статистичного присудка — усіх тих ознак, які описують підмет. Сукупність горизонтальних ряд­ків і вертикальних стовпчиків утворює макет статистичної таблиці. За побудовою підмета таблиці поділяються на три види: прості, групо­ві й комбінаційні. У простій таблиці підмет містить перелік одиниць спостереження, або періодів, дат, що становлять об'єкт спостере­ження; у груповій підмет містить групи за однією ознакою, в комбі­наційній — за двома або більше ознаками.

При складанні статистичних таблиць необхідно дотримуватись певних правил: таблиця має бути невеликою за розміром; загальна назва, заголовки підмета й присудка слід формулювати чітко, корот­ко. Інформація, що міститься в рядках (графах) таблиці узагальнюється підсумковим рядком “Разом” або “В цілому по сукупності”, який завершує статис­тичну таблицю; якщо підсумковий рядок розміщується першим, то деталізація його подається за допомогою словосполучення “у тому числі” або “з них”  Числа, по можливості, необхідно округляти, у межах одного i того самого рядка чи графи обов’язково з однаковим ступенем точності

Таблиця №

(назва таблиці)

Групи за  (групувальною ознакою)	Кількість одиниць (сукупності)	Структура (сукупності), %
Перша Друга і т.д.
Разом		100,0

 

 Відсутність даних у таблиці позначається відповідно до причин:

а) якщо клітинка таблиці, передусім підсумкова, не може бути заповнена, ставиться знак “Х”;

б) коли відомості про явище відсутні, ставиться три крапки “...” або “н.вiд.”;

в) відсутність самого явища позначається тире (“-” );

г) дуже маленькі числа записуються (0,0) або (0,00).

 

Тема 6. Статистична характеристика результатів спостереження

 

Залежно від статистичної природи варіант ряди розподілу поді­ляються на атрибутивніта варіаційні. Частотними характеристика­ми будь-якого ряду є абсолютна чисельність j-ї групи - частота f_j та відносна частота j-ї групи - частка w_j. Очевидно, що , а , або 100 %.

Базою аналізу закономірностей розподілу слугує варіаційний ряд розподілу  — дискретний або інтервальний — з рівними інтервалами.

Типовий рівень ознаки, узагальнююча характеристика її індивідуальних значень характеризується   середньою величиною . Середня величина є узагальнюючою мірою варіюючої ознаки у статистичній сукупності. Показник у формі середньої характеризує рівень ознаки в розрахунку на одиницю сукупності. Середня характеризуватиме типовий рівень лише за умови, що сукупність якісно однорідна.

Чисельник формули середньої являє собою обсяг значень варіюючої ознаки (визначальну властивість), а знаменник - обсяг сукупності.

Для не згрупованих даних розрахунок середньої здійснюється за формулою:

 

Для згрупованих (групувальні таблиці, ряди розподілу) даних розрахунок середньої здійснюється за наступними правилами:

1)визначається одиниця виміру майбутньої середньої; виходячи з того, що середня є відносною величиною, що має чисельник та знаменник, її одиницею виміру завжди є дріб;

2)значення показника, одиниця виміру якого знаходиться у знаменнику одиниці виміру середньої, записується до знаменника формули розрахунку середньої (п);

3)знаючи, після виконання попереднього етапу, величину знаменника, в чисельнику додається стільки значень ознаки х_і, щоб їх кількість дорівнювала п.

В інтервальних рядах, припускаючи рівномірний розподіл елементів сукупності в межах j-го інтервалу, як варіанту  використовують середину інтервалу. При цьому ширину відкритого інтервалу умовно вважають такою самою, як сусіднього закритого інтервалу.

Для окремих випадків аналізу динаміки використовуються специфічні середні, використання яких буде пояснено у відповідному розділі.

Слід брати до уваги, що будь-якій сукупності притаманна власна структура. Тому відмінності між середніми можуть бути обумовлені як відмінностями рівнів ознаки у елементів порівнювальних сукупностей (вік засуджених, термін ув’язнення, вартість заподіяних збитків), так і відмінностями в структурах цих сукупностей (співвідношення засуджених різного віку, співвідношення справ по яких визначений різний термін ув’язнення, співвідношення вироків по справах з різною сумою заподіяних збитків). Вплив структури сукупності на рівень середньої походить з природи речей, тобто існує незалежно від бажання чи небажання особи, яка обчислює середню. Тому вміння виділяти вплив зміни структури на характеристику явища, яке досліджується є об’єктивною вимогою до аналізу результатів діяльності правоохоронних органів (детальніше див. тему 8).

            Складність розробки заходів по скороченню злочинності та правопорушень позв’язано з кількістю причин (мотивів), що обумовили скоєння злочинів: набагато легше позбутися, шляхом реалізації певних заходів, однієї-двох причин, ніж цілої їх низки. В разі дії на території багатьох чинників злочинів ризик неефективності правових заходів набагато зростає. Для визначення рівня ризику (непевностість результатів діяльності) використовують показники варіації:

 

а) абсолютні                                     в) відносні                                                                                           (коефіцієнти варіації)

 

середнє лінійне відхилення                                   лінійний                   

                                               

середнє квадратичне відхилення                          квадратичний

                                                                

 

Тема 7. Статистичні показники  характеристики динаміки правових подій

 

Для вивчення розвитку правових явищ використовуються ряди динаміки . Ряд динаміки складається з двох елементів: варіант - значень рівня ознаки у_і  у відповідний – і-ий - час та значень часу t_i. Саме зміна рівня ознаки в часі і виявляє закономірність динаміки.

Залежно від обліку часу, для якого визначають рівні ознаки ряди динаміки поді­ляються на моментні та інтервальні. Типовий рівень ознаки, узагальнююча

характеристика її індивідуальних значень характеризується   середньою величиною . Середня величина є узагальнюючою мірою ознаки у ряді динаміки.

Розрахунок середнього рівня правового явища залежить від виду динамічного ряду. В інтервальному динамічному ряду з од­наковими періодами часу використовується середня арифметична.

В моментному динамічному ряді з рівними проміжками часу між моментами – середня хронологічна:

 

Для оцінки швидкості та інтенсивності розвитку правових явищ використовуються взаємопов'язані характеристики: аб­солютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту. Обчислення цих характеристик грунту­ється на зіставленні рівнів ряду динаміки. При цьому рівень, з яким зіставляють, називається базисним. Це може бути або по­чатковий рівень (у₀), тоді показники називаються базисними, або попередній рівень (у_і-1), тоді показники називаються лан­цюговими.

Абсолютний приріст Δ відображає абсолютну швидкість зміни рівнів ряду за певний період часу. Він обчислюється як різниця рівнів:

Δ_і= у_і – у₀— базисний;  Δ_і = у_і – у_і-1 — ланцюговий.

Сума ланцюгових абсолютних приростів дорівнює кінцевому базисному приросту: ΣΔ = Δ= y_n – y₀

Ланцюговий темп зростання k_n дозволяє оцінити відносну швидкість зміни рівнів динамічного ряду і обчислюється як частка від ділення кожного наступного рівня на попередній:

                                         

Добуток ланцюгових темпів зростання дорівнює базисному темпу зростання за весь період:

                                               k₁k₂k₃…k_n=Πk_i= 

Тобто, показники інтенсивності динаміки ( аналог показників варіації в рядах розподілу) обчислюються наступним чином.

 

Показники інтенсивності динаміки

Показники	Ланцюгові	Базисні	Взаємозв’язок ланцюгових та базисних
1. Абсолютний приріст Δ (в од. виміру ознаки)	Δ1 л = у2 – у1 Δ2 л = у3 – у2 …. Δп- 1 л = уп - уп-1	Δ1 б = у2 – у1 Δ2 б = у3 – у1 … Δп-1 б = уп – у1	Δіб =
2. Темп зростання Т (в разах)	Т1л = у2 / у1 Т2л = у3 / у2 …. Тп-1л = уп / уп-1	Т1б = у2 / у1 Т2б = у3 / у1 …. Тп-1б = уп / у1	Тіб =
3. Темп приросту ΔТ (у %)	ΔТі = Ті * 100 -100	ΔТі = Ті * 100 -100	Х

Середні рівні показників інтенсивності динаміки розраховують так:

 

 

 

Тема 8. Методи аналізу економічної злочинності

Згідно зі статтею 7 Кримінального кодексу України злочи­ном вважається «передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність), яке посягає на суспі­льний устрій України, політичну й економічну систему, влас­ність, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи гро­мадян ...». Економічні злочини становлять специфічну частину загальної злочинності. До економічних злочинів мо­жуть бути віднесені господарські злочини; деякі види злочинів проти держави; злочини проти державної і колективної влас­ності; деякі злочини проти індивідуальної власності; службові злочини.

Особливостями економічної злочинності є:

-          по-перше, те, що переважна більшість економічних злочинів скоюється в умовах неочевидності, що ускладнює процес їх виявлення і боротьби з ними;  

-          по-друге, особи, які скоїли економічні злочини, не відпові­дають тому стереотипу, який склався про злочинця в суспільстві;

-          по-третє, злочинна діяльність у сфері економіки не настільки шо­куюча, як загальнокримінальні злочини.

Завдання статистичного аналізу економічної злочинності мо­жна сформулювати таким чином:

- скласти кількісну характеристику стану, рівня, структури, динаміки економічної злочинності й діяльності органів, які ве­дуть боротьбу з нею (описова функція аналізу);

- виявити статистичні зв'язки, залежності, співвідношення, за­кономірності в стані, структурі й динаміці економічної злочиннос­ті та діяльності правоохоронних органів (пояснююча функція);

- визначити тенденції розвитку економічної злочинності, розробити статистичний кримінологічний прогноз (прогнозна функція);

- виявити факти в характеристиці економічної злочинності, які потребують особливої уваги, а також позитивні сторони в роботі правоохоронних органів і недоліки, щоб своєчасно при­йняти рішення відносно їх усунення (організаційна, управлінсь­ка функція).

Основні завдання вивчення економічної злочинності збігають­ся із завданнями правової статистики:

1) визначення стану економічної злочинності, її рівня, струк­тури й динаміки;

2) виявлення причин і умов скоєння економічних злочинів;

3) характеристика особи злочинця;

4) вивчення ефективності роботи правоохоронних органів.

При вивченні економічної злочинності кожен студент повинен звернути особливу увагу на інформацію про економічні злочини у межах статистичної звітності, яка найбільш повно наведена у таких формах:

Назва звітності	Основні відомості про економічні злочини
Річний звіт про моральну статистику	Дані про морально-правові явища
Звіт про наслідки боротьби з організованими злочин­ними угрупованнями	Дані про організовані злочинні угруповання, у т. ч. корумповані; про хабарництво і розкрадання майна в особливо великих розмірах і т. ін.
Звіт про зареєстровані і не-розкриті злочини, у т. ч. по лінії БЕЗ	Дані про рух нерозкритих злочинів, про строк провадження, про число зареєстрованих і розкри­тих замахів, які були спрямовані на об'єкти банківських установ та кас підприємств
Зведений звіт про злочинність	Дані про злочини проти держави, державної і ко­лективної власності, господарські та службові злочини
Звіт про наслідки оператив­но-слідчої діяльності орга­нів внутрішніх справ у бо­ротьбі зі злочинами, зареєс­трованими по лінії БЕЗ	Дані про структуру злочинності, про наслідки бо­ротьби з виготовленням або збутом підроблюва­них грошей та цінних паперів і тому подібне
Звіт про осіб, які скоїли злочин, зареєстрований по лінії БЕЗ	Дані про соціальний, сімейний стан злочинця, йо­го вік. стать та ін.

 

При вивченні економічної злочинності застосовують три види узагальнюючих відносних показників:

1) поширеність чи інтенсивність економічної злочинності;

2) структура економічної злочин­ності;

3) динаміка економічної злочинності.

Поширеність зло­чинності характеризують загальний та диференційований коефі­цієнти злочинності. Структура злочинності вивчається за видом виявленого злочину або об'єктом посягань, за ознаками об'єктивної та суб'єктивної сто­рін злочину, за суб'єктами економічних злочинів, за мірами пока­рання. Порівняння цих показників за різні періоди часу характе­ризує динаміку злочинності. Аналіз динаміки економічної зло­чинності повинен досягати двох цілей:

1) давати уявлення про змі­ну показників, виявляти закономірності й тенденції цієї зміни;

2) розробляти кримінологічний прогноз про можливу зміну еко­номічної злочинності у майбутньому.

Стан економічної злочинності залежить від зміни історичних, соціальних, економічних і політичних умов, від зміни законо­давства, від рівня виявлення злочинів і від ефективності роботи органів МВС, відділів боротьби з економічною злочинністю та інших служб. Залежності між вказаними чинниками та наслідками від економічних злочинів можуть розглядатися у двох формах – функціональні та стохастичні.

            Функціональними, в соціально-економічних дослідженнях, називають причинно-наслідкові залежності, в яких умовно вважають, що отриманий  наслідок (результат) обумовлений дією обмеженої кількості чинників, а тому зв'язок між ними може бути описаний, як y=f(x_i), де і – певне ціле число.

 

Способи виявлення наявності взаємозв’язків

Паралельне зіставлення рядів значень ознак  х і у, побудова точкового графіка «кореляційне поле». Розміщення точок на графіку свідчить про наявність і напрям зв'язку.

Кореляційна таблиця, у якій міститься комбінаційний розподіл сукупності за ознаками х і у. Розміщення частот у клітинках таблиці вздовж діагоналі свідчить про наявність і напрям зв’язку.

 

Групи за факторною ознакою	Групи за результативною ознакою			Разом
	1	2	3
1
2
3
Разом

Аналітичне групування за  факторною ознакою х. Наявність зв’язку виявляється систематичною (від групи до групи)  зміною групових середніх результативної ознаки

Групи за факторною ознакою (хj)	Кількість одиниць (fj)	Середнє  групове значення результативної ознаки ()
В цілому

 

Виявлення та вимірювання взаємозв’язків ґрунтується на всебічному аналізі суті явищ.

Під аналізом таких залежностей розуміють визначення кількісної характеристики впливу в часі   окремих чинників x_i на зміну в часі результату y.

В разі дослідження стохастичних залежностей визначають величину тісноти та істотності зв’язку між причинами злочину та його економічними наслідками. Так, для встановлення тісноти зв'язку між двома ознаками право­вих явищ (числом скоєних злочинів і рівнем сп'яніння злочинців) використовують різні коефіцієнти. Найбільш поширеними є коефіцієнт співзалежності (А) і коефіцієнт рангової кореляції Спірмена — (р) .

Коефіцієнт асоціації вимірює тісноту зв'язку між двома альтернативними ознаками (котрого разу скоєно злочин — вперше чи вдруге; місце скоєння злочину — місто чи село).

Коефіцієнт рангової кореляції вимірює зв'язок між ознаками порядкової шкали. Розрахунок його грунтується на різниці ран­гів d = R_х –R_у, де Rx, Ry — ранги елементів сукупності відпові­дно за першою і другою ознаками.

Цей коефіцієнт може набувати значень від -1 до +1. Якщо два рядки рангів повністю збігаються, то Σd²=0 і р=1, що означає повний прямий зв'язок між ознаками, які вивчаються. При пов­ному зворотному зв'язку

 р = -1.

Правова статистика виділяє три групи ознак кримінологічної характеристики особи злочинця:

1) соціально-демографічні;

2) кри­мінально-правові;

3) морально-психологічні.

До першої групи відносяться стать, вік, національність, гро­мадянство, країна проживання, освіта, рід занять, місце прожи­вання та ін.; до другої — галузь вчинення злочину, об'єкт пося­гань, співучасть, сума збитків, мотиви злочину і т.і.

Для оцінки ефективності роботи правоохоронних органів необхідно проаналізувати показники розкриваності (виявленості) економічних злочинів, повернення справ на дорозсліду­вання, строків розслідування, вирішення справ, оцінки якості роботи судів першої інстанції з боку вищих інстанцій.

Діяльність органів слідства характеризує показник розкрива­ності злочинів, який визначається як співвідношення кількості направлених до суду справ та припинених за нереабілітуючими обставинами до загальної кількості виявлених злочинів, тобто за наслідками попереднього слідства.

Серед показників судової діяльності найважливіше місце відводиться показникам якості роботи судів. Це відомості про відміну чи зміну вищестоящими судами вироків і рішень, ви­несених судами першої інстанції, а також визначень про при­зупинення справ. Частка відміни та зміни вироків характеризує ефективність роботи судів не тільки першої, але й вище­стоящих інстанцій.

 

 

Тема 9. Прогнозування розвитку правових подій

 

Для виявлення тенденції розвитку будь-якого правового яви­ща треба фактичні його рівні змінити на рівні, обчислені за пев­ною методикою. Це може бути метод плинних середніх або ана­літичне вирівнювання .

Суть аналітичного вирівнювання полягає в тому, що тенденція розвитку описується певною математичною функцією часу, У = f(t), найближчою до фактичних рівнів правових пока­зників. Ця функція називається рівнянням тренду. Найбільш по­ширеною для аналітичного вирівнювання є лінійна функція:

У = а + bt,

де параметр а — рівень правового явища при t = 0, па­раметр b характеризує середній абсолютний приріст рівнів пра­вового явища, ї— порядковий номер періоду часу.

Якщо відлік часу перенести в середину ряду динаміки, то па­раметри а і b обчислюються за формулами:

                                          

Ці параметри використовуються для прогнозування рівнів пра­вових явищ на найближче майбутнє.

Деяким суспільно-правовим процесам властиві сезонні коливан­ня. Вимірюються сезонні коливання за допомогою індексів сезон­ності, сукупність яких утворює сезонну хвилю.

Індекс сезонності — це співвідношення фактичного рівня пра­вового явища (у_і) за певний місяць або квартал року до середньо­місячного або до теоретичного (У;) рівня:

 

                                     

Індекси є одним із видів узагальнюючих показників у статис­тиці. Слово «індекс» означає показник. За своєю суттю — це від­носний показник, який характеризує зміну рівня будь-якого яви­ща у часі (динамічні індекси) або його співвідношення у просторі (територіальні індекси). Виражаються індекси в коефіцієнтах чи відсотках.

При побудові будь-якого індексу потрібні наявні дані мінімум за два періоди. Період, показники якого порівнюються, називає­ться поточним («1»); період, з показниками якого ведеться порів­няння, — базисним («О»); показник, зміна якого вивчається, на­зивається індексованим.

За характером досліджуваних показників розрізняють індекси:

кількісних показників — f (чисельність злочинців), якісних — x (сума нанесених збитків кожним злочинцем) і об'ємних —xf (загальна сума завданих збитків).

За ступенем охоплення елементів сукупності індекси поділяю­ться на індивідуальні (і) і зведені (I). Останні, у свою чергу, поді­ляються на загальні та групові.

Зведені індекси за своєю формою поділяються на агрегатні й середньозважені. Вибір форми залежить від мети дослідження та наявної інформації.

За базою порівняння, якщо вивчаються явища за понад два періоди, застосовують ряди індексів за базисною й ланцюговою системами.

Найчастіше індексний аналіз базується на результатах розрахунку та інтерпретації систем індексів  динаміки, зокрема - індексів середніх величин (змінно­го та фіксованого складу і структурних зрушень).

            Їх використання в аналізі суспільно-правових явищ обумовлено тим, що – як вказувалось раніше - суб’єкти права, як і правовий простір в цілому, сформовані і функціонують як окремі системи результати дій яких обумовлюються:

1) результатами дій окремих елементів (складових) системи;

            2) взаємовідношеннями між елементами системи (структурою системи).

Вплив зміни структури на результати дій (наприклад, суму завданої шкоди всіма злочинцями) вимірюється опосередковано – через вимірювання впливу цього фактора на середній рівень збитків за допомогою системи індексів середніх величин.

Наприклад, системи індексів середньої суми завданих збитків:

            - змінного складу

                                  

         

              -  фіксованого складу

 

            - структурних зрушень

                                  

де: d – структура злочинців за окремими ознаками (вік, стать, освіта, минула судимість, і т.і.)

Оцінка динаміки такого складного явища може перекрутити дійсні зміни рівня злочинності. А тому слід використати такий індекс, який дозволяє виміряти середню динаміку різнорідних безпосередньо несумірних різноякісних правових явищ. Для цьо­го треба взяти за сумірних такий показник, як ступінь тяжкості окремих злочинів. З точки зору сучасної правової практики це може бути міра покарання за скоєний злочин, передбачена кри­мінальним і цивільним Кодексами. У цьому випадку можна використати агрегатну форму індексу

 

де х – міра покарання за різні злочини (в роках).

 

8. Термінологічний словник

 

Абсолютний приріст — різниця рівнів динамічного ряду.

Абсолютні показники—розміри, рівні, обсяги правових явищ.

Варіація — коливання, мінливість значень правової ознаки в окре­мих елементів сукупності.

Відносні показники — результат порівняння двох абсолютних ве­личин.

Групувальна ознака — атрибутивна чи варіаційна правова ознака, по­кладена в основу групування сукупності правових явищ.

Групування полягає в розподілі сукупності правових явищ на групи за істотними правовими ознаками.

Динамічний ряд — послідовність чисел, які характеризують зміну будь-якого правового явища у часі.

Економічні злочини — господарські, проти держави, державної і ко­лективної власності, посадові.

Екстраполяція тренду — поширення закономірностей зміни право­вих показників у минулому на найближче майбутнє.

Закон великих чисел — масовість і причинна зумовленість правових явищ.

Закономірність розподілу полягає у взаємозв'язку, співвідношенні між варіантами і частотами.

Зведений індекс — співвідношення складних правових явищ за два періоди.

Звітність — форма спостереження, коли кожний правоохорон­ний орган подає відомості в статистичні органи та юридичні відомст­ва у вигляді документів спеціально затвердженої форми.

Злочин — передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння або бездіяльність, які посягають на суспільний устрій, політичну та економічну систему, власність, політичні, трудові, майнові й інші ін­тереси громадян.

Індекс — відносний показник, який характеризує зміну будь-якого правового явища у часі або його співвідношення у просторі.

Індексний ряд — ряд індексів, побудований за базисною або ланцю­говою схемою порівняння.

Об'єкт спостереження — сукупність правових явищ і процесів, які підлягають обстеженню.

Одиниця спостереження — первинна ланка, яка є джерелом пер­винних статистичних даних.

Одиниця сукупності — первинний елемент об'єкта, який є носієм ознак, що підлягають спостереженню.

Ознака — статистичний еквівалент притаманних елементам сукуп­ності властивостей.

Первинний документ — формуляр єдиного зразка, який містить ад­ресну характеристику об'єкта спостереження та відомості про нього.

Правова статистика — галузь статистики, яка в своїх показниках відображає процес охорони суспільного і державного устрою, власності, прав та інтересів окремих громадян, підприємств, установ, організацій; веде облік порушень законності, що розглядаються правоохоронними органами, і заходів боротьби з ними.

Програма спостереження — перелік запитань, на які буде отримана відповідь внаслідок спостереження.

Рівень ряду — значення правового показника в окремий період або момент часу.

Рівняння тренду — математична функція, яка описує залежність рі­внів правового явища від часу.

Ряд розподілу — розподіл елементів сукупності на групи за будь-якою правовою ознакою.

Середня величина — абстрактна, узагальнююча характеристика, яка відображає типовий рівень правової ознаки якісно однорідної сукупності правових явищ.

Система показників — єдиний комплекс характеристик правового явища чи процесу, який всебічно кількісно його відображає.

Статистична закономірність — повторюваність, послідовність і порядок у правових явищах і процесах.

Статистична сукупність — певна множина елементів, поєднаних умовами існування і розвитку.

Статистична таблиця — форма найбільш раціонального, наочного та систематизованого викладу результатів зведення і групування право­вих показників.

Статистичне дослідження — процес збирання, оброблення й аналізу ін­формації про суспільно-правові явища і процеси.

Статистичне зведення — упорядкування, систематизація і наукова обробка статистичних даних про суспільно-правові явища і процеси.

Статистичне спостереження — заздалегідь спланований і науково організований збір масових даних про будь-які суспільно-правові яви­ща і процеси.

Статистичний показник — узагальнююча характеристика правово­го явища, в якій поєднуються кількісна та якісна його визначеність.

Темп зростання — частка від ділення рівнів динамічного ряду.

Темп приросту — співвідношення абсолютного приросту і відпові­дного рівня динамічного ряду.

Тенденція розвитку — певний напрям розвитку, тривала еволюція, яка має характер зростання, зниження або стабільності рівнів правового показника.

9.  Завдання для самостійної роботи студентів

 

1. Складіть макет бланка звіту про роботу прокурора за рік по розділу «Загальний нагляд», в якому були б передбачені такі показники:

1) виявлено порушень закону; 2) задоволено протестів; 3) від­хилено протестів; 4) розглянуто приписів і подань із вжиттям за­ходів до усунення порушень; 5) притягнуто осіб до адміністрати­вної відповідальності за нерозгляд подань та приписів чи невжит­тя по них заходів; 6) притягнуто осіб до дисциплінарної, адміні­стративної, матеріальної відповідальності по виявлених прокуро­ром правопорушеннях; 7) порушено кримінальних справ.

 

2. Заповніть таблицю:

Назва спостереження	До якого виду відносяться спостереження
	за організа-ційною формою	за часом	за охоплен-ням елементів сукупності	за способом реєстрації
Облік осіб, які вчинили злочин, у слідчих органах Облік підсудних у судо­вих органах Документальна ревізія, призначена слідчим у зв'язку з розкраданням майна Облік скоєних злочинів в окремому районі міста

 

3. Виконайте логічний контроль «Статистичної картки на підсудного» і вкажіть, в яких відповідях допущені помилки:

1. Прізвище, ім'я, по батькові: Котов Борис Іванович

2. Стать: чоловіча.

3. Вік: 23 роки

4. Заняття: перебуває на обліку в службі зайнятості

5. Керівник підприємства державного сектора

6. Освіта: неповна середня

7. Минула судимість: має одну незняту судимість

8. Місце скоєння злочину: селище міського типу

9. Об'єкт злочинних посягань: приватна власність

10. Злочин вчинено працівником даного підприємства.

 

4. Виконайте логічний контроль і вкажіть, в яких відпові­дях «Статистичної картки на особу, яка вчинила злочин» допу­щені помилки:

1. Прізвище, ім'я, по батькові: Фуфін Пилип Єфремович

2. Стать: чоловіча.

3. Громадянство: особа без громадянства

4. Національність: українець

5. Дата народження: 1 січня 1950 року

6. Вік: 13 років

7. Мета приїзду: нелегальна

8. Освіта: вища

9. Рід занять, посада: державний службовець

10. В якій групі скоєно злочин: неповнолітніх.

11. Ступінь співучасті: підмовник.

 Чи вважаєте ви можливим виправлення помилок?

 

5. Виконайте арифметичний і логічний контроль правильності заповнення статистичної звітності «Основні показники роботи ор­ганів слідства та дізнання» за місяць по окремому району міста:

Показники	Слідчі
	прокуратури	МВС
Залишок незакінчених справ на початок звітного місяця	20	5
Прийнято до провадження справ	5	15
Закінчено справ з повторно закінченими	7	10
Зупинено справ провадженням	2	3
Направлено справ за підслідністю	3	4
Приєднано справ до інших справ	—	2
Залишок незакінчених справ на кінець місяця	8	31
із. них:
— без встановлення особи, яка вчинила злочин	5	1
— із встановленням особи, яка вчинила злочин	13	21

 

6. На основі арифметичного контролю внесіть необхідні виправлення в таблицю

 

Вид злочину	Залишок  справ на початок звітного періоду	Надійшло справ	Закінчено провадженням						Залишок справ на кінець звітного періоду
			розглянуто звинесен- ням вироку	закрито	призначено прмусові заходи мед. характеру	повернуто на доросслі- дування	передано за під-слідністю	всього
Особливо небе-зпечні злочини	35	1100	871	1	2	106	23	1000	132
Злочини проти державної і коле­ктивної власності	73	120	112	1	1	29	9	152	38
Злочини проти життя, здоров'я, волі й гідності особи	242	1208	884	6	20	227	27	1204	236
Злочини проти приватної  власності громадян	1	23	9	—	—	4	6	19	8
Хабарництво	29	168	88	—	—	54	8	141	47
Хуліганство	—	1	1	—	—	—	—	1	—
Злочини, пов'яза­ні з наркотични­ми засобами	—	2	—	—	—	1	1	2	—
Інші злочини	5	60	31	—	1	14	18	56	9
Всього справ	385	2682	1990	8	24	465	84	2590	470

 

7. За даними таблиці обчисліть відносні показники динаміки і структури  адміністративних правопорушень. Зробіть висновки.

 

РОЗПОДІЛ ЧИСЛА ОСІБ, НА ЯКИХ НАКЛАДЕНО СТЯГНЕННЯ,

ТА СУМИ НАКЛАДЕНОГО ШТРАФУ ЗА ВИДАМИ

АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ У 2008-2009 рр.

 

Адміністративні правопорушення	Число осіб, на яких накладено стягнення у вигляді штрафу		Сума накладеного штрафу, тис. грн.
	2008	2009	2008	2009
Що посягають на встанов­лений порядок управління	32179	20980 1	2131,5	2129,4
Що посягають на громадсь­кий порядок	133 126	20981	3997,3	6031,1
Що посягають на власність	1387	384	55,7	303
В галузі охорони праці і здоров‘я населення	5316	7119	455,6	552,4
В галузі охорони природи, пам’яток історії і культури	1672	1874	102,4	1098
В промисловості, будівництві­, енергетиці	2122	2129	91,7	1320
В галузі житлово-комунального господарства	1632	1642	38,8	56,3
Разом	177434	155 109	6873,0	9040,7

 

8.  Засуджені за вироками судів, що набрали законної чинності, мали таку освіту:

середня спеціальна	вища	неповна середня	середня
середня спеціальна	середня	середня спеціальна	середня
неповна середня	вища	неповна середня	вища
неповна середня	середня	неповна середня	вища
середня спеціальна	виша	середня спеціальна	вища

Побудуйте ряд розподілу засуджених за освітою. Зобразіть його у вигляді секторної діаграми. Зробіть висновки.

 

 

 

 

9. В таблиці наведені дані про кримінальні справи, закінчені у звітному кварталі:

 

№ справи	Вид злочину	Строк позбавлення волі, років
1	Хуліганство	5
2	Крадіжка особистого майна громадян	6
3	Розкрадання державного майна	15
4	Вимагання	1
5	Хуліганство	2
6	Крадіжка особистого майна громадян	5
7	Вимагання	3
8	Навмисне тілесне ушкодження	4
9	Хуліганство	4
10	Вимагання	2
11	Крадіжка особистого майна громадян	6
І2	Навмисне тілесне ушкодження	2
13	Вимагання	7
14	Хуліганство	3
15	Розкрадання державного майна	12
16	Крадіжка особистого майна громадян	7
17	Навмисне тілесне ушкодження	3
18	Вимагання	3
19	Розкрадання державного майна	8

За наведеними даними побудуйте: 1) ряди розподілу кримі­нальних справ за видом злочину і строком позбавлення волі, які зобразіть графічно; 2) аналітичне групування залежності міри по­карання від виду злочину.

Зробіть висновки.

10. Маємо такі дані про цивільні справи

№ справи	Вид цівільної справи	Вартість позову,           грн.
1	Про поновлення на роботі	5300
2	Про стягнення аліментів на утримання дітей	1500
3	Про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я	5000
4	Поділ майна подружжя	8000
5	Про стягнення аліментів на утримання дітей	1000
6	ПІоділ майна подружжя	30000
7	Про відшкодування матеріальної шкоди, заподія­ної ушкодженням здоров'я	2000
8	Про стягнення аліментів на утримання дітей	2000
9	Про відшкодування матеріальної шкоди, заподія­ної ушкодженням здоров'я	2500
10	Поділ майна подружжя	38000
11	Про відшкодування матеріальної шкоди, заподія­ної ушкодженням здоров'я	2500
12	Про поновлення на роботі	7000
13	Про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я	4000
14	Поділ майна подружжя	25000
15	Про поновлення на роботі	6000
16	Про стягнення аліментів на утримання дітей	1700
17	Про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я	3400
18	Поділ майна подружжя	9000
19	Про поновлення на роботі	4500
20	Про стягнення аліментів на утримання дітей	1500

За наведеними даними побудуйте:

1) ряд розподілу позовів за видом цивільних справ;

2) групову таблицю залежності вартості позову від виду циві­льної справи;

3) групування позовів за їх вартістю, утворивши такі групи:

до 250 грн., 250—500, 500—1000, 1000 і більше; кожну групу охара­ктеризуйте

числом цивільних справ, загальною вартістю позову, середньою вартістю

 позову на одну справу.

Зробіть висновки.

 

11. Розподіл адміністративних правопорушень за сумою штрафу має такий вигляд:

Інтервали групування за сумою штрафу, грн.	Кількість правопорушень
до 60	50
60—100	100
100—140	140
140—180	90
180 і більше	70
Разом	450

 

Визначте середню суму штрафу, яка припадає на одне адміні­стративне правопорушення та показники її варіації.

Зробіть висновки.

 

12. Правопорушення в Україні за 2003-2009 роки характеризуються такими даними:

	Всього зареєстровано злочинів	Всього засуджено осіб	Кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності, (тис.осіб)
2003	566350	201081	7097,3
2004	527812	204794	7013,7
2005	491754	176934	6370,3
2006	428149	160865	7677,9
2007	408170	152772	8867,5
2008	390162	146858	9874,9
2009	439459	146383	8280,5

 

Визначте по кожному динамічному ряду:середній рівень, абсолютні прирости, темпи зростання і приросту. Зробіть висновки.

 

13. Динаміка засуджених в області за вироками судів, що набрали законної чинності наведена в таблиці:

Рік	Чисельність засуджених за вироками судів, що набрали законної чинності, тис. осіб
1993	6,5
1994	6,0
1995	5,2
1996	4,3
1997	4,2
1998	4,0
1999	3,5
2000	3,9
2001	5,0
2002	5,4
2003	6,0
2004	6,1
2005	6,4
2006	6,2
2007	5,8
2008	6,9
2009	6,6

 

Проведіть згладжування ряду динаміки методом тричленної плинної середньої. Зробіть висновки щодо загальної тенденції розвитку злочинності.

10. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

№	Навчальний елемент	Тестові завдання			Позначка правильної відповіді
Тема 1. Загальні основи правової статистики
1	Статистика		Що з наступного може бути віднесено до статистики: А.Карна справа гр-на N B.Книга обліку роботи прокурора C.Звіт про роботу суду D.Річна доповідь міністра внутрішніх    справ на колегії міністерства
2	Статистична сукупність		Що з наступного створює статистичну сукупність: А. Особи присутні в залі суду В. Підозрювані, що знаходяться в слідчому ізоляторі С. Річні звіти фірми D. Справи в судовому архіві
3	Правова статистика (ПС)		Що з наступного може бути віднесене до правової статистики: А. Результати аудиторської перевірки В. Податковий звіт фірми С. Звіт про діяльність місць ув’язнення D. Інформація про динаміку правопорушень в місті
4	Предмет ПС		Що з наступного може бути предметом ПС: А. Податкова декларація прокурора В. Витрати на ремонт приміщення суду С. Бюджет МВС D. Оновлювальність особового складу співробітників ДАІ
5	Об’єкт ПС		Хто з наступних може становити об’єкт ПС: А. Підозрюваний N В. Мешканці міста С. Співробітники карного розшуку міста D. Особи, звільнені з-під варти
6	Статистична закономірність		Що з наступного може становити статистичну закономірність: А. Склад правопорушників В. Судові справи з економічної злочинності С. Втрати держави від недосконалості митного законодавства
7	Статистичне дослідження		Що з наступного є результатом статистичного дослідження: А. Заповнені статистичні картки про виявлений злочин В. Звіт про роботу нотаріальних контор С. Річна доповідь міністра внутрішніх справ на колегії міністерства D. Статистичний довідник з економічної злочинності
8	Джерела статистичних даних		Що з наступного є джерелом статистичних даних ПС: А. Книга обліку роботи прокурора В. Статистичні картки на скаргу С. Річна доповідь міністра внутрішніх справ на колегії міністерства D. Статистичний довідник з економічної злочинності
9	Об’єкт спостереження		Що з наступного може становити об’єкт спостереження: А. Економічні злочини В. Неповнолітні підозрювані С. Комп’ютерне обладнання судів D. Склад суддів
10	Одиниця спостереження		Що з наступного може становити одиницю спостереження: А. Злочинець N В. Суд р-ну К С. Генеральна прокуратура D. МВС
11	Первинні документи правоохоронних органів		Що з наступного відноситься до первинних документів правоохоронних органів: А. Реєстраційний журнал по економічних злочинах В. Книга обліку діяльності суду С. Звіт про роботу органів слідства та дізнання D. Річна доповідь міністра внутрішніх справ на колегії міністерства
12	Спеціально організовані спостереження		Що з наступного потребує організації спеціального спостереження: А. Аудиторська перевірка за рішенням суду В. Нагляд за звільненими умовно С. Контроль платників аліментів D. Оцінка відповідності місць ув’язнення вимогам нормативних документів
13	Помилки спостереження		Що з наступного може бути віднесене до помилок спостереження: А. Помилкове рішення суду відносно підозрюваного N В. Невідповідність результатів до проведених заходів по попередженню злочинності С. Невідповідність звітності фірми результатам аудиторської перевірки D. Відмінності у звітностях міського та районного прокурорів
14	План спостереження		Що з наступного є складовою плану спостереження: А. Мета В. Об’єкт С. Програма D. Орган спостереження
15	Cтатистичні показники (СП)		За даними завд.7 назвати СП, які можуть бути обчислені і подати їх кількість
16	Абсолютні СП		За даними завд.7 назвати абсолютні СП, які можуть бути обчислені, і подати їх кількість
17	Відносні СП		За даними завд.7 назвати відносні СП, які можуть бути обчислені, і подати їх кількість
18	Система СП правової статистики		З даними завд. 7 обчислити СП характеристики злочинності і подати їх кількість
19	Статистична інформація		З даних завд.9 утворити статистичну інформацію і подати кількість елементів, які будуть складати кожну групу
20	Програма     зведення		За даними завд.1 скласти таблицю, яка б містила інформацію про роботу прокурора і подати кількість стовпчиків та рядків з яких вона буде утворена
21	Структура		За даними завд.7 обчислити відносні показники структури і подати характеристику їх зміни в 2009р. в порівнянні з 2008р. в процентах та процентних пунктах
22	Види групувань		За даними з “Додатку» скласти макети 3-х видів групувальних таблиць і назвати основну відмінність, яка відрізняє кожну з таблиць від інших виходячи: а) з особливостей використаних даних; б) з використання результатів групувань
23	Ряди розподілу		За даними завд.10 побудувати ряд розподілу і подати рівні частот і часток кожної групи
24	Статистичні таблиці		За даними з “Додатку” про вік засуджених утворити групувальну таблицю і подати рівні частот і часток кожної групи
25	Графічне зображення результатів групування		За даними з “Додатку” про освіту засуджених скласти групувальну таблицю та зобразити утворений ряд розподілу графічно. Подати рівні частот і часток кожної групи.
26	Відмінності статистичних сукупностей		Дані з “Додатку” про суми збитків нанести на 2 числові вісі. За результатами їх порівнянь зробити висновки про відмінності між сукупностями з точки зору: а) рівнів ознаки; б) варіації ознаки.
27	Характеристика центру сукупності		За даними завд.10 побудувати ряд розподілу та визначити показники центру: а) за даними завд.10; б) за інформацією ряду розподілу.
28	Порівняння середніх		За наступними даними про суми збитків, завдані злочинцями:   Засуд-жені Сума збитків, тис.грн./зас. Чисельність засуджених 2008 2009 2008 2009 Чолові-ки 10,0 11,0 150 100 Жінки  5,0  5,5   40 100 Разом    х    х 190 200  підрахувати середню суму збитків в роз рахунку на 1 засудженого за кожний рік
29	Характеристика варіації		За даними з “Додатку” визначити: варіація сум збитків якої групи засуджених більша: А. Першої В. Другої
30	Середні відхилення		За даними з тесту 28 порівняти середні відхилення сум збитків по роках і визначити в якому році вона більша: А. В 2008 В. В 2009
31	Однорідність сукупності		За даними з тесту 28 визначити, в якому з років однорідність сукупності за сумами збитків була більшою: А. В 2008 В. В 2009
32	Динамічні ряди (ДР)		Динамічні ряди з завд.12 зобразити графічно
33	Середня в ДР		За даними завд.13 визначити середню кількість підлітків, що перебували на обліку в міліції в 1999-2009 рр.
34	Ланцюгові показники інтенсивності (ПІ)		За даними завд.13 визначити ланцюгові ПІ динаміки
35	Базисні ПІ		За даними завд.13 визначити базисні ПІ динаміки
36	Індекс (І) динаміки		За даними з тесту 28 обчислити індекси завданих збитків: а) чоловіками; б) жінками
37	Індекси середніх		За даними з тесту 28 обчислити систему індексів середніх збитків
38	Взаємозв’язок  індексів		За даними з тесту 28 довести взаємозв’язок індексів суми збитків, завданих в середньому одним чоловіком, їх чисельності  та загальної суми збитків, завданих всіма злочинцями-чоловіками
39	Розкладання приросту по факторах		За даними тесту 28 обчислити зміну загальної суми збитків в 2009 р. в порівнянні з 2008 р. за рахунок окремих факторів
40	Тренд		За даними завд. 13 визначити лінійний коефіцієнт тренду
41	Сезонна складова		За наступними даними про кількість скоєних злочинів по кварталах року (тис) визначити індекси сезонності: Роки     І    ІІ   ІІІ   ІУ 2008  3,7    4,6   4,2   4,0 2009   4,4   5,0   4,7   4,5
42	Помилка прогнозу		За даними тесту 41 визначити помилку тренду
43	Методи прогнозування		За даними тесту 41 визначити довірчий інтервал прогнозного значення кількості скоєних злочинів у І кв. 2010 р.
44	Значення ста- тистичного вивчення економічної злочинності		На яке з наступних питань відповідає статистика при вивчення економічної злочинності: А. Скільки осіб скоїло злочини? В. Який рівень життя населення? С. Яким є бюджет правоохоронних органів? D. Який вік злочинця?
45	Непараметричні методи аналізу		За даними з “Додатку” визначити, чи існує зв’язок між статтю злочинця та місцем злочину?
46	Причини і умови скоєння економічних злочинів		За даними з “Додатку” визначити, чи існує зв’язок між місцем злочину та об’єктом посягання?
47	Статистична характеристика особи злочинця		За даними з “Додатку” визначити, чи існує зв’язок між освітою та  сумою збитків?
48	Тіснота зв’язку		За даними з “Додатку” оцінити тісноту зв’язку між освітою та  сумою збитків.
49	Істотність зв’язку		За даними з “Додатку” перевірити істотність зв’язку між освітою та  сумою збитків.
50	Причинно-наслідковий аналіз економічних злочинів		За даними про рівень заробітної плати та коефіцієнт економічної злочинності по областях України проаналізувати взаємозв’язок між ними: а)визначивши наявність зв’язку в) оцінивши тісноту зв’язку в) перевіривши істотність зв’язку

 

 

11. Методичні вказівки по виконанню контрольної роботи

студентами заочної форми навчання

           

Метою контрольної роботи є поглиблення, систематизація і закріплення теоретичних знань, відпрацювання навичок застосування інструментарію статистичних розрахунків, а також вміння аналізувати і узагальнювати результати розгляду ситуацій.

Номер варіанту контрольної роботи визначається методистом деканату.

Контрольна робота є одночасно заліковою роботою з «Правової статистики» і, таким чином, зарахована контрольна робота є підставою для набуття заліку з дисципліни «Правова статистика».

Контрольна робота складається з трьох завдань:

І і ІІІ завдання виконуються за даними щодо визначених варіантом засуджених, які наведені в «Додатку»,

ІІ завдання виконується за даними завдання для самостійної роботи №12 (стор.45).

В І завданні вимагається:

- здійснити групування засуджених за віком утворивши 3 групи з рівними інтервалами; результати групування подати в табличному (див.стор.25) та графічному вигляді;

- обчислити середній вік засуджених за згрупованими та не згрупованими даними;

- оцінити однорідність сукупності розрахувавши квадратичний коефіцієнт варіації за згрупованими даними.

В ІІ завданні необхідно розрахувати ланцюгові, базисні та середні показники інтенсивності динаміки та подати результати розрахунків відповідно до зразка, наведеного на стор.29.

В ІІІ завданні за даними про вік та суми збитків, завданих засудженими (див. завд.1) за допомогою кореляційного відношення оцінити тісноту зв’язку між вказаними ознаками побудувавши для цього аналітичну групувальну таблицю (див. стор.32).

Зараховується робота в разі безпомилкового виконання всіх 3-х завдань

 

 

СПИСОК  РЕКОМЕНДОВАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

 

ОСНОВНА

1. Навроцька Н.Г. Правова статистика: Навч. посіб. – К.:Знання, 2007. –   280 с.

2. Правова статистика: Збірник задач / С.Б.Вакарчук, С.І.Жир, О.Б.Маргаритіна,     Н.Г.Навроцька: За ред.. Н.Г.Навроцької – К.:Знання, 2007. – 479 с.

ДОДАТКОВА

1. Злочинність в Україні: Стат. збірник. Державний комітет статистики України, К., 2007.

2. Камлик М.І. Правова статистика: Навч. посіб. – К.:Атіка, 2004. – 240с.

3. Мармоза А.Т. Правова статистика: Навч. посіб. – К.: Кондор, 2006. – 536 с.

4. Трофімова Г.Г. Правова статистика – К.: КНЕУ, 2001. – 75 с.

 

WEB - РЕСУРСИ

1. Державний комітет статистики України   http://www.ukrstat.gov.ua/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗАСУДЖЕНИХ  В СУДІ  МІСТА N

В ІІ КВАРТАЛІ  2010 РОКУ

№ п/п

Стать

Націо- наль- ність

Вік

Освіта

Соціальний стан

Мину- ла су- димі- сть

Місце злочи- ну

Об’єкт пося- гання

Сума збитків, тис. грн.

1

ЧОЛ.

рос.

20

неп.сер.

роб.

так

місто

держ.

75

2

ЖІН.

рос.

25

середня

служб.

ні

місто

кол.

13

3

ЖІН.

укр.

30

середня

служб.

ні

місто

держ.

65

4

ЧОЛ.

укр.

18

неп.сер.

прац. с/г

ні

село

кол.

17

5

ЧОЛ.

евр.

16

неп.сер.

роб.

так

місто

прив.

22

6

ЖІН.

евр.

24

середня

служб.

так

місто

держ.

46

7

ЖІН.

біл.

25

вища

служб.

ні

місто

прив.

20

8

ЧОЛ.

біл.

21

сер.сп.

роб.

ні

село

кол.

10

9

ЧОЛ.

узб.

28

неп.сер.

роб.

ні

село

прив.

15

10

ЧОЛ.

рос.

25

середня

роб.

ні

село

кол.

21

11

ЖІН.

узб.

40

сер.сп.

служб.

так

село

прив.

20

12

ЧОЛ.

евр.

24

неп.сер.

роб.

ні

місто

держ.

6

13

ЧОЛ.

груз.

22

неп.сер.

роб.

ні

село

кол.

3

14

ЧОЛ.

рос.

19

неп.сер.

роб.

ні

село

прив.

14

15

ЧОЛ.

рос.

17

середня

служб.

ні

місто

держ.

4

16

ЖІН.

укр.

24

сер.сп.

служб.

так

місто

прив.

17

17

ЖІН.

узб.

20

неп.сер.

роб.

ні

село

кол.

19

18

ЖІН.

євр.

30

вища

служб.

ні

місто

держ.

59

19

ЧОЛ.

груз.

40

середня

роб.

так

місто

прив.

26

20

ЧОЛ.

рос.

45

неп.сер.

прац. с/г

так

місто

кол.

45

21

ЖІН.

укр.

38

сер.сп.

прац. с/г

ні

село

кол.

30

22

ЖІН.

рос.

42

сер.сп.

прац. с/г

так

місто

держ.

33

23

ЖІН.

євр.

40

вища

служб.

ні

місто

держ.

39

24

ЧОЛ.

євр.

35

вища

служб.

ні

місто

прив.

59

25

ЧОЛ.

рос.

19

середня

роб.

ні

місто

держ.

52

26

ЖІН.

укр.

60

неп.сер.

прац. с/г

ні

село

кол.

21

27

ЧОЛ.

рос.

60

неп.сер.

роб.

так

місто

кол.

30

28

ЖІН.

рос.

25

сер.сп.

служб.

ні

місто

прив.

27