|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Правове забезпечення екологічної безпеки та здійснення екологічних прав громадян
Правове забезпечення екологічної безпеки та здійснення екологічних прав громадян« Назад
Правове забезпечення екологічної безпеки та здійснення екологічних прав громадян 28.12.2014 06:20
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра трудового, земельного і екологічного права
ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВ ГРОМАДЯН
Навчально-методичний комплекс: Програма, Робоча навчальна програма та практикум з дисципліни
для спеціалістів спеціальності 6.060100 "Правознавство" спеціалізації “Земельне і екологічне право”
Київ-2009
Програма, Робоча навчальна програма та завдання із дисципліни “Павове забезпечення екологічної безпеки та здійснення екологічних прав громадян” (“Проблеми реалізації та захисту екологічних прав громадян”).
Укладач: доц., к. ю. н. Краснова М. В.
Лектор: доц., к. ю. н. Краснова М. В.
Викладач: доц., к. ю. н. Краснова М. В.
Рецензент: доц., к.ю.н. Позняк Е. В.
Затверджено на засіданні кафедри трудового, земельного і екологічного права Протокол № 14 від „30” червня 2009 р.
Погоджено з науково-методичною комісією юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка «____» ______________ 200__р. ___________________________ Підпис голови НМК факультету Декан юридичного факультету
д.ю.н.Гриценко І.С.___________
I. ПЕРЕДМОВА
Навчальна дисципліна „Правове забезпечення екологічної безпеки та здійснення екологічних прав громадян” викладається спеціалістам I року навчання юридичного факультету у 1 семестрі. Загальний обсяг викладання - 144 години, з них лекцій - 36 год., практичних - 36 год., самостійної роботи - 72 год. Форма підсумкового контролю: іспит – у 1 семестрі.
Мета і завдання навчальної дисципліниКурс „Правове забезпечення екологічної безпеки та здійснення екологічних прав громадян” спрямований на поглиблення засвоєних при вивченні нормативних курсів “Екологічне право” та “Право екологічної безпеки” спеціалістами спеціалізації “Земельне і екологічне право” теоретичних та практичних знань щодо різнобічних аспектів права екологічної безпеки як галузі права і навчальної дисципліни, реалізації та захисту конституційних екологічних прав на безпечне для життя та здоров’я довкілля та на відшкодування заподіяної порушенням цього права шкоди, інших екологічних прав громадян, формування у них практичних вмінь та навичок застосування відповідного законодавства у реальній практиці правозахисної, правозастосовчої, наукової та іншої діяльності фахівців правничого профілю. Вивчення цієї дисципліни передбачає засвоєння системоутворюючих аспектів цієї галузі права, дозволяє поглиблено розуміти вирішення проблем, пов’язаних зі створенням механізму правового забезпечення екологічної безпеки як складової національної і транснаціональної (глобальної) безпеки, як гарантії безпечного сталого соціально-економічного розвитку суспільства і держави, гарантії реалізації та захисту екологічних прав громадян, закладає основу для використання спеціалістами одержаних знань у процесі подальшого навчання, а також для формування у них навичок застосування норм екологічного законодавства на практиці при розробці та забезпеченні юридичного супроводу виважених рішень у галузі охорони довкілля, реалізації екологічних прав громадян. Предмет навчальної дисципліни Предметом цієї дисципліни є норми Конституції України, міжнародних договорів, належним чином імплементованих Україною, чинного національного законодавства, які регулюють суспільні еколого-правові відносини у галузі забезпечення екологічної безпеки, реалізації та захисту екологічних прав громадян, новаційні досягнення еколого-правової науки, міжнародний досвід та правозастосовча практика у цій сфері.
Вимоги до знань та вміньСпеціаліст повинен знати: положення Конституції України, систему та зміст міжнародного законодавства та законодавства України, здатних регулювати відносини у галузі забезпечення екологічної безпеки, реалізації та захисту екологічних прав громадян, в тому числі положення Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про основи національної безпеки України”, “Про охорону атмосферного повітря”, “Про відходи”, “Про пестициди і агрохімікати”, “Про об’єкти підвищеної небезпеки”, “Про перевезення небезпечних вантажів”, “Про екологічний аудит”, ”Про екологічну експертизу”, “Про інформацію”, Про захист населення та територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, “Про зону надзвичайної екологічної ситуації” та інших, підзаконних актів – Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та інших центральних органів виконавчої влади, які врегульовують еколого-правові відносини у зазначеній сфері, а також матеріали судової практики. Спеціаліст повинен вміти: застосовувати одержані знання для практичної характеристики правових явищ і категорій у галузі забезпечення екологічної безпеки, реалізації та захисту екологічних прав громадян; правильно застосовувати правові норми у цій сфері при самостійному вирішенні практичних завдань; правильно визначати правовий механізм забезпечення екологічної безпеки у сферах господарювання, які визначені законодавством як екологічно небезпечні, включаючи механізм охорони і захисту екологічних прав громадян. Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки Навчальна дисципліна “Правове забезпечення екологічної безпеки та здійснення екологічних прав громадян” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”, “спеціаліст” та “магістр” за спеціальністю „Правознавство” напряму підготовки „Право” у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Дисципліна відноситься до переліку навчальних курсів самостійного вибору вищого навчального закладу, викладається у 1 семестрі 1 року навчання спеціалізації “Земельне і екологічне право”. Для успішного засвоєння знань за цією програмою спеціалістами необхідна наявність у них основ знань з правознавства, розуміння основних правових понять і категорій, наявність основ знань з окремих галузей права - конституційного, адміністративного, господарського, цивільного та інших, а також екологічного права та права екологічної безпеки.
II. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ: Система оцінювання знань студентів за курсом “Правове забезпечення екологічної безпеки та здійснення екологічних прав громадян” включає поточний, модульний та підсумковий семестровий контроль знань – іспит у 1 семестрі. Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Максимальна кількість балів, яку має можливість набрати студент за кожний змістовий модуль, складає 30, 30 та 40 балів відповідно. Підсумкова оцінка (іспит) визначається як сума балів, набраних студентом за кожний змістовий модуль. Порядок розрахунку підсумкової оцінки за 1 семестр
1. ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ Види поточного контролю обираються викладачем, який читає спецкурс та у відповідності з даною програмою. Видами поточного контролю можуть бути опитування, контрольні роботи, тести, колоквіуми, наукові повідомлення тощо. При поточному контролі під час практичних занять оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях, активність при обговоренні питань, систематичність роботи на заняттях, результати виконання домашніх завдань, практичних завдань (казусів), експрес-контролю у формі тестів та колоквіумів, письмових контрольних робіт, в тому числі модульних підсумкових, результати виконання індивідуальних завдань.
Співвідношення складових оцінювання при поточному контролі у кожному змістовному модулі:
2. МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ Модульний контроль (сума балів за кожний змістовий модуль - ЗМ) проводиться на відповідному практичному занятті після вивчення ЗМ1 та ЗМ2. Модульний контроль проводиться на підставі оцінок поточного контролю та результатів модульних контрольних робіт, виконанням яких завершується вивчення матеріалу по ЗМ1 та ЗМ2. Протягом семестру виконується 2 модульні контрольні роботи. Підсумкова кількість балів за змістові модулі виставляється як сума балів за всіма формами поточного контролю плюс оцінка за модульну контрольну роботу, при її наявності.
3. ПІДСУМКОВИЙ СЕМЕСТРОВИЙ КОНТРОЛЬ Підсумковий семестровий контроль у формі іспиту передбачає, що підсумкова оцінка з даної дисципліни визначається як сума (проста) оцінок за заліковими модулями. Іспит у 1 семестрі (оцінка за результатами змістових модулів) зараховується, якщо студент набрав суму балів, яка не менше встановленого мінімуму залікових балів, а саме:
Приклад розрахунку підсумкової оцінки знань студента за результатами вивчення курсу “Правове забезпечення екологічної безпеки та здійснення екологічних прав громадян”
III. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Загальний обсяг - 144 год., в тому числі: лекцій - 36 годин, практичних занять - 36 годин, самостійної роботи - 72 годин.
ПРОГРАМА СПЕЦКУРСУ “ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВ ГРОМАДЯН” Тема 1. Науково-правові засади забезпечення екологічної безпеки Екологічна безпека – мета екологічної політики держави. Особливості правового забезпечення регіональної екологічної безпеки. Доктринальні підходи щодо визначення екологічної безпеки в спеціальній та еколого-правовій літературі. Поняття екологічної безпеки та його відображення в законодавстві. Екологічний ризик в системі правовідносин екологічної безпеки. Правовідносини в галузі екологічної безпеки: поняття, особливості, види, суб'єктний, об’єктний склад і зміст, підстави виникнення, зміни та припинення екологічно небезпечної діяльності за чинним законодавством.
Тема 2. Законодавство у галузі екологічної безпеки Місце нормативно-правового регулювання екологічної безпеки в системі екологічного законодавства України. Класифікація законодавчих та підзаконних актів у галузі екологічної безпеки. Комплексні, автономні та інтегровані акти законодавства в галузі екологічної безпеки. Співвідношення законодавства про екологічну безпеку із екологічним та іншими галузями законодавства. Міжнародні конвенції і договори ООН у галузі екологічної безпеки. Нормативно-правове регулювання Ради Європи і Європейського Союзу у галузі екологічної безпеки. Проблеми гармонізації законодавства України в галузі екологічної безпеки із міжнародно-правовими нормами і принципами. Межі гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки. Перспектива трансформації національного законодавства про екологічну безпеку у систему міжнародно-правового регулювання.
Тема 3. Право екологічної безпеки – комплексна галузь екологічного права Об’єктивні передумови формування права екологічної безпеки. Системоутворюючі чинники формування права екологічної безпеки. Місце права екологічної безпеки у системі екологічного права. Принципи формування права екологічної безпеки. Особливості функцій права екологічної безпеки. Система та структура права екологічної безпеки як навчальної дисципліни, галузі науки і права.
Тема 4. Право громадян на екологічну безпеку Поняття та особливості права громадян на екологічну безпеку. Право громадян на екологічну безпеку в системі екологічних прав громадян. Конституційні засади права громадян на екологічну безпеку. Законодавче забезпечення права громадян на екологічну безпеку. Нормативно-правове регулювання у механізмі забезпечення права громадян на екологічну безпеку. Поняття та характеристика юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку. Види юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку. Доюрисдикційні гарантії реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку. Юрисдикційні гарантії реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку. Способи захисту права громадян на екологічну безпеку.
Тема 5. Організаційно-правові форми забезпечення екологічної безпеки Поняття організаційно-правових форм забезпечення екологічної безпеки. Класифікація організаційно-правових форм забезпечення екологічної безпеки. Організаційно-правові форми забезпечення екологічної безпеки в системі регулювання екологічної безпеки. Організаційно-правові структури у галузі забезпечення екологічної безпеки. Функціонально-правове забезпечення екологічної безпеки. Поєднання державного і громадського управління у галузі екологічної безпеки. Гарантуюча роль організаційно-правових форм забезпечення екологічної безпеки. Держава та її інституції як організаційно-правові гарантії забезпечення екологічної безпеки.
Тема 6. Правові засади забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності Загальне та особливе у правовому регулюванні забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. Юридичні імперативи та пріоритети забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. Особливості правовідносин у галузі екологічної безпеки, що складаються у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. Правові форми забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. Система зобов’язань осіб, які здійснюють екологічно небезпечні види діяльності та експлуатують екологічно небезпечні об’єктів. Проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. Вдосконалення правових засад забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. Правове забезпечення екологічної безпеки у зовнішньоекономічній діяльності.
Тема 7. Правовий режим екологічно небезпечних територій та об’єктів Поняття правового режиму екологічно небезпечних територій та об’єктів. Види правових режимів екологічно небезпечних територій та об’єктів. Особливості правових режимів екологічно небезпечних територій та об’єктів у залежності від ступеня екологічного ризику. Особливості правових режимів екологічно небезпечних територій та об’єктів у зонах відчуження. Правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій. Правовий режим зони екологічної катастрофи. Правовий режим зони підвищеної екологічної небезпеки. Проблеми встановлення правового режиму зони обмеженої екологічної небезпеки. Юридична природа “зони екологічного лиха”. Проблеми встановлення правового режиму екологічно небезпечних територій та об’єктів.
Тема 8. Правовий статус громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки
Особливості правового статусу громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. Законодавчі та нормативно-правові засади правового статусу громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. Зміст правового статусу громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. Зобов’язання держави щодо встановлення правового статусу громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. Порядок визначення правового статусу громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. Пільги, преференції, переваги громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. Гарантії реалізації прав громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. Форми та методи захисту порушених прав громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки.
Тема 9. Юридична відповідальність як гарантія забезпечення екологічної безпеки Поняття юридичної відповідальності в галузі забезпечення екологічної безпеки. Види юридичної відповідальності як гарантії забезпечення екологічної безпеки. Підстави юридичної відповідальності у правовідносинах забезпечення екологічної безпеки. Класифікація видів юридичної відповідальності у правовідносинах забезпечення екологічної безпеки. Класифікуючі ознаки юридичної відповідальності як засобу забезпечення екологічної безпеки. Межі застосування позитивної відповідальності як засобу забезпечення екологічної безпеки. Превентивна відповідальність у системі забезпечення екологічної безпеки. Проблеми застосування абсолютної відповідальності у системі забезпечення екологічної безпеки. Відповідальність за порушення норм, правил та нормативів екологічної безпеки. Різновиди відповідальності за порушення норм, правил та нормативів екологічної безпеки. Проблеми вдосконалення юридичної відповідальності в галузі забезпечення екологічної безпеки.
Тема 10. Міжнародно-правове забезпечення глобальної екологічної безпеки (Міжнароне право екологічної безпеки) Соціально-правові передумови формування міжнародно-правового забезпечення глобальної екологічної безпеки. Мета, завдання та інструменти міжнародно-правового забезпечення глобальної екологічної безпеки. Норми та принципи регулювання міжнародно-правового забезпечення глобальної екологічної безпеки. Міжнародні конвенції у галузі міжнародно-правового забезпечення глобальної екологічної безпеки. Міжнародні договори, їх види у галузі регулювання міжнародно-правового забезпечення глобальної екологічної безпеки. Особливості інституційного та функціонально-правового забезпечення екологічної безпеки у межах ООН, Ради Європи та на рівні окремих регіонів. Міжнародна відповідальність як засіб забезпечення глобальної екологічної безпеки. Гарантуюча роль позитивної відповідальності в галузі забезпечення глобальної екологічної безпеки. Межі відповідальності за порушення міжнародних норм та принципів забезпечення глобальної екологічної безпеки. Перспективи формування міжнародного права екологічної безпеки.
Тема 11. Поняття екологічних прав громадян Поняття, юридичні ознаки та основні особливості екологічних прав громадян. Соціально-економічні, політичні та екологічні передумови закріплення екологічних прав громадян. Розвиток наукових досліджень інституту екологічних прав громадян. Об’єктивація екологічних прав громадян. Співвідношення екологічних прав та екологічних інтересів. Структура екологічних прав як суб’єктивних прав особи. Зв’язок змісту екологічних прав громадян з формами їх реалізації. Обов’язки громадян у галузі екології.
Тема 12. Місце екологічних прав у системі конституційних прав людини і громадянина Класифікація екологічних прав людини і громадянина за міжнародно-правовими актами. Громадянські (особисті) екологічні права. Місце екологічних прав у системі прав “третього покоління”. Конституційні екологічні права: еколого-політичні, еколого-економічні, еколого-соціальні, еколого-культурні екологічні права. Екологічні права громадян, закріплені на рівні галузевих правових норм права. Екологічні права громадян, закріплені на міжгалузевому рівні.
Тема 13. Підстави виникнення, зміни та припинення екологічних прав громадян Поняття еколого-правового статусу людини і громадянина. Правовідносини у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян та їх місце в системі екологічних правовідносин. Юридичні факти як підстави як підстави виникнення екологічних прав громадян. Юридичні склади як підстави виникнення екологічних прав громадян. Суб’єкти правовідносин у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян. Об’єкти правовідносин у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян. Зміст правовідносин у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян. Звернення громадян до відповідних органів держави з метою сприяння у реалізації та захисту екологічних прав як основна форма їх здійснення. Реалізація регулятивних та охоронних (захисних) правовідносин у сфері екологічних прав громадян. Підстави припинення правовідносин у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян.
Тема 14. Поняття гарантій реалізації та захисту екологічних прав громадян Поняття та структура гарантій екологічних прав громадян. Юридичний механізм забезпечення екологічних прав громадян та проблеми його формування. Гарантуюче значення правових норм, які закріпили екологічні права громадян. Зв’язок гарантій з елементами структури суб’єктивних екологічних прав. Проблеми змісту суб’єктивного права на екологічну безпеку, на екологічну інформацію, на участь у прийнятті екологічно важливих рішень, на відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням довкілля. Конкретизація правових норм про екологічні права громадян як засіб їх реалізації. Взаємообумовленість екологічних прав та їх гарантуюче значення при реалізації конкретних прав. Проблеми принципів та функцій гарантій реалізації екологічних прав громадян. Проблеми обмежень екологічних прав. Вплив еколого-правових визначень та термінів на процес реалізації екологічних прав громадян.
Тема 15. Класифікація гарантій реалізації та захисту екологічних прав громадян Юридичні критерії класифікації гарантій реалізації та захисту екологічних прав громадян. Вплив економічних, політичних, ідеологічних та інших соціальних гарантій на реалізацію екологічних прав громадян. Загально-юридичні гарантії як необхідна передумова здійснення екологічних прав. Економічні гарантії та їх вплив на подолання екологічних кризових явищ у країні. Політичні гарантії та їх роль у саморегулюванні власної екологічної поведінки суб’єктів. Роль освіти, науки, культури, інформації як ідеологічних гарантій у формуванні еколого-правової свідомості людини і громадянина. Спеціально-юридичні гарантії реалізації екологічних прав громадян. Конституційно-державні інститути та їх вплив на процеси реалізації екологічних прав громадян. Гарантії здійснення екологічних прав громадян.
Тема 16. Юридичні засади реалізації та захисту екологічних прав громадян Конституційні засади екологічних прав громадян. Законодавчі засади екологічних прав громадян. Підзаконно-нормативні засади екологічних прав громадян. Правове регулювання забезпечення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Правове регулювання участі громадян у прийнятті екологічно важливих рішень. Правове регулювання права на екологічну інформацію. Правові аспекти здійснення права загального і спеціального використання природних ресурсів. Правове регулювання права на відшкодування шкоди, заподіяної порушенням екологічних прав громадян. Міжнародно-правове регулювання екологічних прав громадян. Проблеми кодифікації правових норм про екологічні права громадян.
Тема 17. Правова організація реалізації екологічних прав громадян Поняття правової організації в системі механізму правового забезпечення екологічних прав громадян. Структура правової організації реалізації екологічних прав громадян. Правотворча діяльність у сфері забезпечення екологічних прав громадян. Парламентський контроль за належним здійсненням екологічних прав. Правореалізаційна діяльність та її вплив на сприяння здійснення громадянами екологічних прав. Забезпечення реалізації права громадян на екологічне звернення. Діяльність загальних державних органів управління у сфері забезпечення екологічних прав громадян. Спеціальне державне управління в системі гарантування реалізації екологічних прав громадян та їх повноваження у цій сфері. Самоврядне управління та його роль у механізмі забезпечення екологічних прав громадян. Організація екологічних референдумів та стратегічної екологічної оцінки як засоби забезпечення екологічних прав громадян. Громадське управління як засіб реалізації екологічних прав громадян. Співвідношення функцій управління і контролю в галузі екології із засобами забезпечення екологічних прав громадян.
Тема 18. Процесуально-правове забезпечення екологічних прав громадян Роль процесуальних норм у механізмі реалізації екологічних прав громадян. Процедури здійснення суб’єктивних екологічних прав громадян та проблеми їх удосконалення. Правовий порядок вільного доступу до екологічної інформації. Порядок одержання екологічної нформації за інформаційним запитом. Порядок реалізації різних форм права громадян на участь у прийнятті екологічно важливих рішень. Проблеми порядку реалізації права громадян на екологічну безпеку. Процедури здійснення інших екологічних прав громадян. Порядок охорони і захисту екологічних прав громадян.
Тема 19. Правове стимулювання в системі забезпечення екологічних прав громадян
Поняття стимулювання екологічно значимої діяльності та його роль у сфері забезпечення екологічних прав громадян. Види стимулювання у системі забезпечення екологічних прав громадян. Правова орієнтація в системі гарантування екологічних прав громадян. Система пільг та заохочень в системі гарантування екологічних прав громадян. Екологічне страхування та екологічний аудит в системі стимулювання екологічно значимої діяльності. Благодійна діяльність та меценатство (спонсорство) як засоби забезпечення екологічних прав громадян.
Тема 20. Способи захису екологічних прав громадян
Поняття захисту в механізмі правового забезпечення екологічних прав громадян. Президент України як гарант екологічних прав і свобод людини і громадянина. Адміністративний спосіб захисту екологічних прав громадян. Правоохоронний спосіб захисту екологічних прав громадян. Захист екологічних прав громадян судами загальної юрисдикції. Захист екологічних прав громадян у Конституційному Суді України. Захист екологічних прав громадян Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. Захист екологічних прав громадян у Європейському суді з прав людини.
Тема 21. Відповідальність як засіб реалізації та захисту екологічних прав громадян
Поняття і види відповідальності за порушення екологічних прав громадян. Позитивна відповідальність як гарантія належного здійснення громадянами своїх екологічних прав та обов’язків. Негативна відповідальність за порушення норм екологічного законодавства та проблеми їх об’єктивації. Проблеми застосування дисциплінарних стягнень за порушення екологічних прав громадян. Проблеми адміністративної відповідальності у сфері реалізації екологічних прав. Проблеми криміналізації порушень у галузі захисту екологічних прав громадян. Майнова (моральна) відповідальність за порушення екологічних прав громадян.
IY. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ Змістовний модуль 1. Правове забезпечення екологічної безпеки 1.1. Тематика та короткий зміст лекцій, практичних занять, самостійної роботи студента.
Тема 1. Науково-правові засади забезпечення екологічної безпеки (8 год) Лекція № 1. Науково-правові засади забезпечення екологічної безпеки (2 год.) 1. Екологічна безпека – мета екологічної політики держави. 2. Доктринальні підходи щодо визначення екологічної безпеки в спеціальній та еколого-правовій літературі. 3. Поняття екологічної безпеки та його відображення в законодавстві. 4. Екологічний ризик в системі правовідносин екологічної безпеки. 5. Правовідносини в галузі екологічної безпеки: поняття, особливості, види, суб'єктний, об’єктний склад і зміст, підстави виникнення, зміни та припинення екологічно небезпечної діяльності за чинним законодавством.
Практичне заняття № 1. Науково-правові засади забезпечення екологічної безпеки (2 год.) 1. Поняття екологічної безпеки та його відображення в законодавстві. 2. Об’єкти екологічно небезпечного впливу за чинним законодавством. 3. Джерела екологічної небезпеки та їх юридична класифікація. 4. Підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин в галузі забезпечення екологічної безпеки.
Завдання для самостійної роботи (4 год.) 1. Екологічна безпека – мета екологічної політики держави. 2. Особливості правового забезпечення регіональної екологічної безпеки. 3. Розвиток юридичної думки про екологічну безпеку. 4. Екологічний ризик у системі правовідносин екологічної безпеки. 5. Правовідносини в галузі екологічної безпеки: поняття, особливості, види, суб’єктний, об’єктний склади та зміст.
Рекомендована література та нормативно-правові акти: 1-23; 1-10.
Тема № 2. Законодавство у галузі екологічної безпеки (4 год.) Лекція 1. Законодавство у галузі екологічної безпеки (1 год.)
3. Міжнародні конвенції і договори ООН у галузі екологічної безпеки. 4. Нормативно-правове регулювання Ради Європи і Європейського Союзу у галузі екологічної безпеки. 5. Проблеми гармонізації законодавства України в галузі екологічної безпеки із міжнародно-правовими нормами і принципами. 6. Перспективи трансформації національного законодавства про екологічну безпеку у систему міжнародно-правового регулювання.
Практичне заняття № 1. (1 год.) 1. Класифікація законодавчих та підзаконних актів у галузі екологічної безпеки. 2. Співвідношення законодавства про екологічну безпеку із екологічним та іншими галузями законодавства. 3. Міжнародні конвенції і договори ООН у галузі екологічної безпеки. 4. Нормативно-правове регулювання Ради Європи і Європейського Союзу у галузі екологічної безпеки.
Завдання для самостійної роботи (2 год.) 1. Місце нормативно-правового регулювання екологічної безпеки в системі екологічного законодавства України. 2. Комплексні, автономні та інтегровані акти законодавства в галузі екологічної безпеки. 3. Проблеми гармонізації законодавства України в галузі екологічної безпеки із міжнародно-правовими нормами і принципами. 4. Межі гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки. 5. Перспективи трансформації національного законодавства про екологічну безпеку у систему міжнародно-правового регулювання.
Рекомендована література та нормативно-правові акти: 1-23; 1-203.
Тема № 3. Право екологічної безпеки – комплексна галузь екологічного права (8 год.) Лекція №1. Право екологічної безпеки – комплексна галузь екологічного права (2 год.) 1. Об’єктивні передумови формування права екологічної безпеки. 2. Місце права екологічної безпеки у системі екологічного права. 3. Принципи формування права екологічної безпеки. Пріоритети та імперативи права екологічної безпеки. 4. Особливості функцій права екологічної безпеки. Класифікація функцій права екологічної безпеки. 5. Система та структура права екологічної безпеки. Співвідношення права екологічної безпеки як навчальної дисципліни, галузі права і науки.
Практичне заняття № 1. Право екологічної безпеки – комплексна галузь екологічного права (2 год.) 1. Об’єктивні передумови формування права екологічної безпеки. 2. Місце права екологічної безпеки у системі екологічного права. 3. Принципи формування права екологічної безпеки. 4. Класифікація функцій права екологічної безпеки. 5. Система та структура права екологічної безпеки.
Завдання для самостійної роботи (4 год.) 1. Системоутворюючі чинники формування права екологічної безпеки. 2. Пріоритети та імперативи права екологічної безпеки. 3. Особливості функцій права екологічної безпеки. 4. Співвідношення права екологічної безпеки як навчальної дисципліни, галузі права і науки.
Рекомендована література та нормативно-правові акти: 1-35; 1-203.
Тема № 4. Право громадян на екологічну безпеку (6 год.) Лекція 1. Право громадян на екологічну безпеку (2 год.) 1. Поняття та особливості права громадян на екологічну безпеку. 2. Конституційні засади права громадян на екологічну безпеку. 3. Законодавче забезпечення права громадян на екологічну безпеку. 4. Нормативно-правове регулювання у механізмі забезпечення права громадян на екологічну безпеку. 5. Поняття, характеристика та види юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку. 6. Способи захисту права громадян на екологічну безпеку.
Практичне заняття № 1. Право громадян на екологічну безпеку (2 год.) 1. Поняття та особливості права громадян на екологічну безпеку. 2. Конституційні засади права громадян на екологічну безпеку. 3. Законодавче забезпечення права громадян на екологічну безпеку. 4. Поняття, характеристика та види юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку.
Завдання для самостійної роботи (2 год.) 1. Право громадян на екологічну безпеку в системі екологічних прав громадян. 2. Види юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку. 3. Доюрисдикційні гарантії реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку. 4. Юрисдикційні гарантії реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку. 5. Способи захисту права громадян на екологічну безпеку.
Рекомендована література та нормативно-правові акти: 11-48; 1-20.
Тема № 5. Організаційно-правові форми забезпечення екологічної безпеки (8 год.) Лекція 1. Організаційно-правові форми забезпечення екологічної безпеки (2 год.) 1. Поняття організаційно-правових форм забезпечення екологічної безпеки та їх класифікація. 2. Організаційно-правові форми забезпечення екологічної безпеки в системі регулювання екологічної безпеки. 3. Організаційно-правові структури у галузі забезпечення екологічної безпеки. 4. Функціонально-правове забезпечення екологічної безпеки. Поєднання державного і громадського управління у галузі екологічної безпеки.
Практичне заняття № 1. Організаційно-правові форми забезпечення екологічної безпеки (2 год.)
1. Поняття та класифікація організаційно-правових форм забезпечення екологічної безпеки. 2. Організаційно-правові форми забезпечення екологічної безпеки в системі регулювання екологічної безпеки. 3. Організаційно-правові структури у галузі забезпечення екологічної безпеки. 4. Функціонально-правове забезпечення екологічної безпеки. Поєднання державного і громадського управління у галузі екологічної безпеки.
Завдання для самостійної роботи (4 год.) 1. Поняття та класифікація організаційно-правових форм забезпечення екологічної безпеки. 2. Гарантуюча роль організаційно-правових форм забезпечення екологічної безпеки. 3. Держава та її інституції як організаційно-правові гарантії забезпечення екологічної безпеки. 4. Функціонально-правове забезпечення екологічної безпеки. Поєднання державного і громадського управління у галузі екологічної безпеки.
Рекомендована література та нормативно-правові акти:1-20; 62, 68, 1-203. Тема №6. Правові засади забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності (12 год.) Лекція 1. Правові засади забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності (2 год.) 1. Загальне та особливе у правовому регулюванні забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. 2. Юридичні імперативи та пріоритети забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. 3. Особливості правовідносин у галузі екологічної безпеки, що складаються у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. 4. Правові форми забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності.
Лекція 2. Правові засади забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності (2 год.)
1. Система зобов’язань осіб, які здійснюють екологічно небезпечні види діяльності та експлуатують екологічно небезпечні об’єктів. 2. Проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. 3. Вдосконалення правових засад забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. 4. Правове забезпечення екологічної безпеки у зовнішньоекономічній діяльності.
Практичне заняття № 1. Правові засади забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності (2 год.) 1. Загальне та особливе у правовому регулюванні забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. 3. Особливості правовідносин у галузі екологічної безпеки, що складаються у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. 4. Правові форми забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. 5. Система зобов’язань осіб, які здійснюють екологічно небезпечні види діяльності та експлуатують екологічно небезпечні об’єкти.
Завдання для самостійної роботи (6 год.) 1. Загальне та особливе у правовому регулюванні забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. 2. Юридичні імперативи та пріоритети забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. 3. Правові форми забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. 4. Система зобов’язань осіб, які здійснюють екологічно небезпечні види діяльності та експлуатують екологічно небезпечні об’єкти. 5. Проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. Вдосконалення правових засад забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. 6. Правове забезпечення екологічної безпеки у зовнішньоекономічній діяльності.
Рекомендована література та нормативно-правові акти: 33-120; 17-42.
Тема №7. Правовий режим екологічно небезпечних територій та об’єктів (5 год.) Лекція 1. Правовий режим екологічно небезпечних територій та об’єктів (1 год.) 1. Поняття та види правового режиму екологічно небезпечних територій та об’єктів. 2. Особливості правових режимів екологічно небезпечних територій та об’єктів у залежності від ступеня екологічного ризику. 3. Правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій. 4. Проблеми встановлення правового режиму екологічно небезпечних територій та об’єктів.
Практичне заняття № 1. Правовий режим екологічно небезпечних територій та об’єктів (2 год.) 1. Поняття та види правового режиму екологічно небезпечних територій та об’єктів. 2. Особливості правових режимів екологічно небезпечних територій та об’єктів у зонах відчуження. 3. Правовий режим зони екологічної катастрофи. 4. Юридична природа “зони екологічного лиха”.
Завдання для самостійної роботи (4 год.) 1. Види правових режимів екологічно небезпечних територій та об’єктів. 2. Особливості правових режимів екологічно небезпечних територій та об’єктів у залежності від ступеня екологічного ризику. 3. Правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій. 4. Правовий режим зони екологічної катастрофи. 5. Правовий режим зони підвищеної екологічної небезпеки. 6. Проблеми встановлення правового режиму зони обмеженої екологічної небезпеки. 7. Юридична природа “зони екологічного лиха”. 8. Проблеми встановлення правового режиму екологічно небезпечних територій та об’єктів.
Рекомендована література та нормативно-правові акти: 23-33; 43-83.
Тема № 8. Правовий статус громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки (7 год.) Лекція 1. Правовий статус громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки (1 год.) 1. Законодавчі та нормативно-правові засади правового статусу громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. 2. Зміст правового статусу громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. 3. Зобов’язання держави щодо встановлення правового статусу громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. 4. Гарантії реалізації прав громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки.
Практичне заняття № 1. Правовий статус громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки (2 год.) 1. Особливості правового статусу громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. 2. Зміст правового статусу громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. 3. Порядок визначення правового статусу громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. Пільги, преференції, переваги громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. 4. Форми та методи захисту порушених прав громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки.
Завдання для самостійної роботи (4 год.) 1. Особливості правового статусу громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. 2. Законодавчі та нормативно-правові засади правового статусу громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. 3. Зобов’язання держави щодо встановлення правового статусу громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. 4. Порядок визначення правового статусу громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. 5. Пільги, преференції, переваги громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. 6. Гарантії реалізації прав громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. 7. Форми та методи захисту порушених прав громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки.
Рекомендована література та нормативно-правові акти: 1-33; 1-83.
Тема № 9. Юридична відповідальність як гарантія забезпечення екологічної безпеки (8 год.) Лекція 1. Юридична відповідальність як гарантія забезпечення екологічної безпеки (2 год.) 1. Поняття та види юридичної відповідальності в галузі забезпечення екологічної безпеки. 2. Підстави юридичної відповідальності у правовідносинах забезпечення екологічної безпеки. 3. Класифікуючі ознаки юридичної відповідальності як засобу забезпечення екологічної безпеки. 4. Межі застосування позитивної відповідальності як засобу забезпечення екологічної безпеки. Превентивна відповідальність у системі забезпечення екологічної безпеки. 5. Проблеми застосування абсолютної відповідальності у системі забезпечення екологічної безпеки. 6. Відповідальність за порушення норм, правил та нормативів екологічної безпеки. 7. Проблеми вдосконалення юридичної відповідальності в галузі забезпечення екологічної безпеки.
Практичне заняття № 1. Юридична відповідальність як гарантія забезпечення екологічної небезпеки (2 год.) 1. Підстави юридичної відповідальності у правовідносинах забезпечення екологічної безпеки. 2. Класифікуючі ознаки юридичної відповідальності як засобу забезпечення екологічної безпеки. 3. Превентивна відповідальність у системі забезпечення екологічної безпеки. 4. Відповідальність за порушення норм, правил та нормативів екологічної безпеки.
Завдання для самостійної роботи (4 год.) 1. Поняття та види юридичної відповідальності в галузі забезпечення екологічної безпеки. 2. Підстави юридичної відповідальності у правовідносинах забезпечення екологічної безпеки. Класифікація видів юридичної відповідальності в правовідносинах забезпечення екологічної безпеки. 3. Класифікуючі ознаки юридичної відповідальності як засобу забезпечення екологічної безпеки. 4. Межі застосування позитивної відповідальності як засобу забезпечення екологічної безпеки. Превентивна відповідальність у системі забезпечення екологічної безпеки. 5. Проблеми застосування абсолютної відповідальності у системі забезпечення екологічної безпеки. 6. Відповідальність за порушення норм, правил та нормативів екологічної безпеки. Різновиди відповідальності за порушення норм, правил та нормативів екологічної безпеки. 7. Проблеми вдосконалення юридичної відповідальності в галузі забезпечення екологічної безпеки.
Рекомендована література та нормативно-правові акти: 46-58, 84-91; 1-3, 49-70.
Тема 10. Міжнародно-правове забезпечення глобальної екологічної безпеки (Міжнародне право екологічної безпеки) (6 год.) Лекція 1. Міжнародно-правове забезпечення глобальної екологічної безпеки (Міжнародне право екологічної безпеки) (1 год.) 1. Соціально-правові передумови формування міжнародно-правового забезпечення глобальної екологічної безпеки. Норми та принципи регулювання міжнародно-правового забезпечення глобальної екологічної безпеки. 2. Міжнародні конвенції у галузі міжнародно-правового забезпечення глобальної екологічної безпеки. Міжнародні договори, їх види у галузі регулювання міжнародно-правового забезпечення глобальної екологічної безпеки. 3. Особливості інституційного та функціонально-правового забезпечення екологічної безпеки у межах ООН, Ради Європи та на рівні окремих регіонів. 4. Міжнародна відповідальність як засіб забезпечення глобальної екологічної безпеки. 5. Перспективи формування міжнародного права екологічної безпеки.
Практичне заняття № 1. Міжнародно-правове забезпечення глобальної екологічної безпеки (Міжнародне право екологічної безпеки) (1 год.) 1. Мета, завдання та інструменти міжнародно-правового забезпечення глобальної екологічної безпеки. 2. Норми та принципи регулювання міжнародно-правового забезпечення глобальної екологічної безпеки. 3. Особливості інституційного та функціонально-правового забезпечення екологічної безпеки у межах ООН, Ради Європи та на рівні окремих регіонів. 4. Міжнародна відповідальність як засіб забезпечення глобальної екологічної безпеки.
Завдання для самостійної роботи (4 год.) 1. Соціально-правові передумови формування міжнародно-правового забезпечення глобальної екологічної безпеки. Мета, завдання та інструменти міжнародно-правового забезпечення глобальної екологічної безпеки. 2. Норми та принципи регулювання міжнародно-правового забезпечення глобальної екологічної безпеки. Міжнародні конвенції у галузі міжнародно-правового забезпечення глобальної екологічної безпеки. Міжнародні договори, їх види у галузі регулювання міжнародно-правового забезпечення глобальної екологічної безпеки. 3. Особливості інституційного та функціонально-правового забезпечення екологічної безпеки у межах ООН, Ради Європи та на рівні окремих регіонів. 4. Міжнародна відповідальність як засіб забезпечення глобальної екологічної безпеки. 5. Гарантуюча роль позитивної відповідальності в галузі забезпечення глобальної екологічної безпеки. Межі відповідальності за порушення міжнародних норм та принципів забезпечення глобальної екологічної безпеки. 6. Перспективи формування міжнародного права екологічної безпеки. Рекомендована література та нормативно-правові акти: 111-112; 1, 2, 191-203.
1.2. Контрольні питання до змістового модуля 1. 1. Екологічна безпека – мета екологічної політики держави. 2. Доктринальні підходи щодо визначення екологічної безпеки в спеціальній та еколого-правовій літературі. 3. Поняття екологічної безпеки та його відображення в законодавстві. 4. Екологічний ризик в системі правовідносин екологічної безпеки. 5. Правовідносини в галузі екологічної безпеки: поняття, особливості, види, суб'єктний, об’єктний склад і зміст, підстави виникнення, зміни та припинення екологічно небезпечного впливу за чинним законодавством. 6. Місце нормативно-правового регулювання екологічної безпеки в системі екологічного законодавства України. 7. Комплексні, автономні та інтегровані акти законодавства в галузі екологічної безпеки. 8. Співвідношення законодавства про екологічну безпеку із екологічним та іншими галузями законодавства. 9. Міжнародні конвенції і договори ООН у галузі екологічної безпеки. 10. Нормативно-правове регулювання Ради Європи і Європейського Союзу у галузі екологічної безпеки. 11. Проблеми та межі гармонізації законодавства України в галузі екологічної безпеки із міжнародно-правовими нормами і принципами. 12. Об’єктивні передумови формування права екологічної безпеки. 13. Місце права екологічної безпеки у системі екологічного права. 14. Принципи формування права екологічної безпеки. 15. Особливості функцій права екологічної безпеки. 16. Система та структура права екологічної безпеки як навчальної дисципліни, галузі науки і права. 17. Поняття та особливості права громадян на екологічну безпеку. 18. Право громадян на екологічну безпеку в системі екологічних прав громадян. 19. Конституційні засади права громадян на екологічну безпеку. 20. Законодавче забезпечення права громадян на екологічну безпеку. 21. Поняття, характеристика та види юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку. 22. Доюрисдикційні гарантії реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку. 23. Юрисдикційні гарантії реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку. 24. Способи захисту права громадян на екологічну безпеку. 25. Поняття та види організаційно-правових форм забезпечення екологічної безпеки. 26. Організаційно-правові форми забезпечення екологічної безпеки в системі регулювання екологічної безпеки. 27. Організаційно-правові структури у галузі забезпечення екологічної безпеки. 28. Функціонально-правове забезпечення екологічної безпеки. Поєднання державного і громадського управління у галузі екологічної безпеки. 29. Гарантуюча роль організаційно-правових форм забезпечення екологічної безпеки. 30. Держава та її інституції як організаційно-правові гарантії забезпечення екологічної безпеки. 31. Загальне та особливе у правовому регулюванні забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. 32. Юридичні імперативи та пріоритети забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. 33. Особливості правовідносин у галузі екологічної безпеки, що складаються у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. 34. Правові форми забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. 35. Система зобов’язань осіб, які здійснюють екологічно небезпечні види діяльності та експлуатують екологічно небезпечні об’єкти. 36. Проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення господарської та іншої діяльності. 37. Правове забезпечення екологічної безпеки у зовнішньоекономічній діяльності. 38. Поняття та види правового режиму екологічно небезпечних територій та об’єктів. 39. Особливості правових режимів екологічно небезпечних територій та об’єктів у залежності від ступеня екологічного ризику. 40. Особливості правових режимів екологічно небезпечних територій та об’єктів у зонах відчуження. 41. Правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій. 42. Правовий режим зони екологічної катастрофи. 43. Правовий режим зони підвищеної екологічної небезпеки. 44. Проблеми встановлення правового режиму зони обмеженої екологічної небезпеки. 45. Юридична природа “зони екологічного лиха”. 46. Проблеми встановлення правового режиму екологічно небезпечних територій та об’єктів. 47. Особливості правового статусу громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. 48. Законодавчі та нормативно-правові засади правового статусу громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. 49. Зміст правового статусу громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. 50. Зобов’язання держави щодо встановлення правового статусу громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. 51. Порядок визначення правового статусу громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. 52. Пільги, преференції, переваги громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. 53. Гарантії реалізації прав громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. 54. Форми та методи захисту порушених прав громадян, потерпілих від наслідків прояву екологічної небезпеки. 55. Поняття та види юридичної відповідальності в галузі забезпечення екологічної безпеки. 56. Підстави юридичної відповідальності у правовідносинах забезпечення екологічної безпеки. 57. Класифікуючі ознаки юридичної відповідальності як засобу забезпечення екологічної безпеки. 58. Межі застосування позитивної відповідальності як засобу забезпечення екологічної безпеки. 59. Превентивна відповідальність у системі забезпечення екологічної безпеки. 60. Проблеми застосування абсолютної відповідальності у системі забезпечення екологічної безпеки. 61. Відповідальність за порушення норм, правил та нормативів екологічної безпеки. 62. Різновиди відповідальності за порушення норм, правил та нормативів екологічної безпеки. 63. Проблеми вдосконалення юридичної відповідальності в галузі забезпечення екологічної безпеки. 64. Соціально-правові передумови формування міжнародно-правового забезпечення глобальної екологічної безпеки. 65. Мета, завдання та інструменти міжнародно-правового забезпечення глобальної екологічної безпеки. 66. Норми та принципи регулювання міжнародно-правового забезпечення глобальної екологічної безпеки. 67. Міжнародні договори, їх види у галузі регулювання міжнародно-правового забезпечення глобальної екологічної безпеки. 68. Особливості інституційного та функціонально-правового забезпечення екологічної безпеки у межах ООН, Ради Європи та на рівні окремих регіонів. 69. Міжнародна відповідальність як засіб забезпечення глобальної екологічної безпеки. 70. Перспективи формування міжнародного права екологічної безпеки.
1.3. Типове завдання модульної контрольної роботи за змістовним модулем 1. І. Оберіть правильну відповідь на поставлене питання (їх може бути одна або декілька):
1. Державне регулювання безпеки використання ядерної енергії здійснюють: - Міністерство охорони навколишнього природного середовища України; - Міністерство оборони України; - Міністерство охорони здоров'я України; - Міністерство внутрішніх справ України; - Державна комісія з цінних папері та фондового ринку.
2. Законом України „Про безпечність та якість харчових продуктів” дата "Вжити до" (кінцевий термін споживання) визначається як: - термін, після закінчення якого, за будь-яких встановлених умов зберігання, харчовий продукт, вірогідно, буде мати показники якості, зазвичай очікувані споживачами, але не вважається придатним для реалізації; - термін, після закінчення якого, за будь-яких встановлених умов зберігання, харчовий продукт, вірогідно, не буде мати показників якості, зазвичай очікуваних споживачами, та не вважається придатним для реалізації; - термін, після закінчення якого, за спеціально встановлених умов зберігання, харчовий продукт, вірогідно, матиме показники якості, зазвичай очікувані споживачами, але не вважається придатним для реалізації; - термін, після закінчення якого харчовий продукт не вважається придатним для реалізації; - термін, після закінчення якого харчовий продукт повинен бути реалізованим кінцевим споживачам протягом 10 робочих днів.
3. Забезпечення додержання вимог законодавства щодо екологічної безпеки у Збройних Силах відповідно до чинного законодавства: - є функцією Ради національної безпеки і оборони України; - є правом міністра оборони України; - не здійнюється жодним органом державної влади; - є обов’язком Міністерства оборони України; - забезпечується Генеральним штабом Збройних Сил України.
4. Відповідно до Закону України „Про транспорт”: - екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту; - екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення; - екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і не мають обов’язкового значення для громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення; - екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення, за умови прийняття відповідного рішення Міністерством транспорту та зв’язку України.
5. До основних принципів здійснення державного контролю за використанням та охороною земель відноситься: - пріоритет економічних інтересів над вимогами екологічної безпеки; - пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних ресурсів над економічними інтересами; - паритетність вимог екологічної безпеки та економічних інтересів; - індивідуальний підхід до визначення пріоритетності вимог екологічної безпеки або економічних інтересів в кожному конкретному випадку.
ІІ. Дайте розгорнуті відповіді на наступні питання: 1. Характеристика системи органів державної виконавчої влади спеціальної компетенції у сфері забезпечення екологічної безпеки. 2. Юридичні гарантії захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Змістовний модуль 2. Проблеми реалізації та захисту екологічних прав громадян Тема 11. Поняття екологічних прав громадян (6 год.) Лекція 1. Поняття екологічних прав громадян (2 год.) 1. Поняття, юридичні ознаки та основні особливості екологічних прав громадян. 2. Соціально-економічні, політичні та екологічні передумови закріплення екологічних прав громадян. Розвиток наукових досліджень інституту екологічних прав громадян. 3. Об’єктивація екологічних прав громадян. Співвідношення екологічних прав та екологічних інтересів. 4. Структура екологічних прав як суб’єктивних прав особи. Зв’язок змісту екологічних прав громадян з формами їх реалізації. 5. Обов’язки громадян у галузі екології.
Практичне заняття 1. Поняття екологічних прав громадян (2 год.) 1. Поняття, юридичні ознаки та основні особливості екологічних прав громадян. 2. Соціально-економічні, політичні та екологічні передумови закріплення екологічних прав громадян. 3. Співвідношення екологічних прав та екологічних інтересів. 4. Структура екологічних прав як суб’єктивних прав особи. 5. Обов’язки громадян у галузі екології.
Завдання для самостійної роботи (4 год.) 1. Поняття, юридичні ознаки та основні особливості екологічних прав громадян. 2. Соціально-економічні, політичні та екологічні передумови закріплення екологічних прав громадян. 3. Розвиток наукових досліджень інституту екологічних прав громадян. 4. Об’єктивація екологічних прав громадян. Співвідношення екологічних прав та екологічних інтересів. 5. Структура екологічних прав як суб’єктивних прав особи. Зв’язок змісту екологічних прав громадян з формами їх реалізації. 6. Обов’язки громадян у галузі екології.
Рекомендована література та нормативно-правові акти: 1-15, 19, 22, 36, 45, 63; 1-30.
Тема 12. Місце екологічних прав у системі конституційних прав людини і громадянина (6 год.) Лекція 1. Місце екологічних прав у системі конституційних прав людини і громадянина (1 год.)
1. Конституційні екологічні права: еколого-політичні, еколого-економічні, еколого-соціальні, еколого-культурні права. 2. Класифікація екологічних прав людини і громадянина за міжнародно-правовими актами. Громадянські (особисті) екологічні права. Місце екологічних прав у системі прав “третього покоління”. 3. Екологічні права громадян, закріплені на рівні галузевих правових норм права. 4. Екологічні права громадян, закріплені на міжгалузевому рівні.
Практичне заняття 1. Місце екологічних прав у системі конституційних прав людини і громадянина (1 год.) 1. Конституційні екологічні права: еколого-політичні, еколого-економічні, еколого-соціальні, еколого-культурні права. 2. Класифікація екологічних прав людини і громадянина за міжнародно-правовими актами. Громадянські (особисті) екологічні права. Місце екологічних прав у системі прав “третього покоління”. 3. Екологічні права громадян, закріплені на рівні галузевих правових норм права. 4. Екологічні права громадян, закріплені на міжгалузевому рівні.
Завдання для самостійної роботи (4 год.) 1. Конституційні екологічні права: еколого-політичні, еколого-економічні, еколого-соціальні, еколого-культурні права. 2. Класифікація екологічних прав людини і громадянина за міжнародно-правовими актами. Громадянські (особисті) екологічні права. Місце екологічних прав у системі прав “третього покоління”. 3. Екологічні права громадян, закріплені на рівні галузевих правових норм права. 4. Екологічні права громадян, закріплені на міжгалузевому рівні. Рекомендована література: 1-15;19-22, 36-45, 63; 1-216. Тема 13. Підстави виникнення, зміни та припинення екологічних прав громадян (5 год.) Лекція 1. Підстави виникнення, зміни та припинення екологічних прав громадян (1 год.) 1. Поняття еколого-правового статусу людини і громадянина. 2. Правовідносини у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян та їх місце в системі екологічних правовідносин. 3. Юридичні факти та юридичні склади як підстави виникнення екологічних прав громадян. 4. Суб’єкти, об’єкти та зміст правовідносин у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян. 5. Звернення громадян до відповідних органів держави з метою сприяння у реалізації та захисту екологічних прав як основна форма їх здійснення. 6. Реалізація регулятивних та охоронних (захисних) правовідносин у сфері екологічних прав громадян. 7. Підстави припинення правовідносин у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян.
Практичне заняття 1. Підстави виникнення, зміни та припинення екологічних прав громадян (2 год.) 1. Поняття еколого-правового статусу людини і громадянина. 2. Правовідносини у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян та їх місце в системі екологічних правовідносин. 3. Юридичні факти та юридичні склади як підстави виникнення екологічних прав громадян. 4. Суб’єкти, об’єкти та зміст правовідносин у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян. 5. Звернення громадян до відповідних органів держави з метою сприяння у реалізації та захисту екологічних прав як основна форма їх здійснення. 6. Реалізація регулятивних та охоронних (захисних) правовідносин у сфері екологічних прав громадян. 7. Підстави припинення правовідносин у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян.
Завдання для самостійної роботи (2 год.) 1. Поняття еколого-правового статусу людини і громадянина. 2. Правовідносини у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян та їх місце в системі екологічних правовідносин. 3. Юридичні факти та юридичні склади як підстави виникнення екологічних прав громадян. 4. Суб’єкти, об’єкти та зміст правовідносин у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян. 5. Звернення громадян до відповідних органів держави з метою сприяння у реалізації та захисту екологічних прав як основна форма їх здійснення. 6. Реалізація регулятивних та охоронних (захисних) правовідносин у сфері екологічних прав громадян. 7. Підстави припинення правовідносин у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян.
Рекомендована література: 34, 41, 50, 70, 94, 95; 1-30.
Тема 14. Поняття гарантій реалізації та захисту екологічних прав громадян (8 год.) Лекція 1. Поняття гарантій реалізації та захисту екологічних прав громадян (2 год.)
1. Поняття та структура гарантій екологічних прав громадян. 2. Юридичний механізм забезпечення екологічних прав громадян у системі гарантій та проблеми його формування. 4. Зв’язок гарантій з елементами структури суб’єктивних екологічних прав. 5. Проблеми змісту суб’єктивного права на екологічну безпеку, на екологічну інформацію, на участь у прийнятті екологічно важливих рішень, на відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням довкілля. 6. Конкретизація правових норм про екологічні права громадян як засіб їх реалізації. 7. Взаємообумовленість екологічних прав та їх гарантуюче значення при реалізації конкретних прав. 8. Проблеми принципів та функцій гарантій реалізації екологічних прав громадян. 9. Проблеми обмежень екологічних прав. 10. Вплив еколого-правових визначень та термінів на процес реалізації екологічних прав громадян.
Практичне заняття 1. Поняття гарантій реалізації та захисту екологічних прав громадян (2 год.) 1. Поняття та структура гарантій екологічних прав громадян. 2. Юридичний механізм забезпечення екологічних прав громадян та проблеми його формування. 3. Проблеми змісту суб’єктивного права на екологічну безпеку, на екологічну інформацію, на участь у прийнятті екологічно важливих рішень, на відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням довкілля як основи їх гарантій. 4. Конкретизація правових норм про екологічні права громадян як засіб їх реалізації. 5. Проблеми принципів та функцій гарантій реалізації екологічних прав громадян та їх обмежень.
Завдання для самостійної роботи (4 год.) 1. Поняття та структура гарантій екологічних прав громадян. 2. Юридичний механізм забезпечення екологічних прав громадян та проблеми його формування. 3. Гарантуюче значення правових норм, які закріпили екологічні права громадян. 4. Зв’язок гарантій з елементами структури суб’єктивних екологічних прав. 5. Проблеми змісту суб’єктивного права на екологічну безпеку, на екологічну інформацію, на участь у прийнятті екологічно важливих рішень, на відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням довкілля. 6. Конкретизація правових норм про екологічні права громадян як засіб їх реалізації. 7. Взаємообумовленість екологічних прав та їх гарантуюче значення при реалізації конкретних прав. 8. Проблеми принципів та функцій гарантій реалізації екологічних прав громадян. 9. Проблеми обмежень екологічних прав. 10. Вплив еколого-правових визначень та термінів на процес реалізації екологічних прав громадян.
Рекомендована література: 1-15, 42, 47, 76, 119; 1-216.
Тема 15. Класифікація гарантій реалізації та захисту екологічних прав громадян (4 год.) Лекція 1. Класифікація гарантій реалізації та захисту екологічних прав громадян (1 год.) 1. Юридичні критерії класифікації гарантій реалізації та захисту екологічних прав громадян. 2. Вплив економічних, політичних, ідеологічних та інших соціальних гарантій на реалізацію екологічних прав громадян. 3. Загально-юридичні гарантії як необхідна передумова здійснення екологічних прав. 4. Спеціально-юридичні гарантії реалізації екологічних прав громадян. 5. Гарантії здійснення екологічних прав громадян.
Практичне заняття 1. Класифікація гарантій реалізації та захисту екологічних прав громадян (1 год.) 1. Загально-юридичні (політичні, економічні, ідеологічні) гарантії як необхідна передумова здійснення екологічних прав. 2. Спеціально-юридичні гарантії реалізації екологічних прав громадян. 3. Конституційно-державні інститути та їх вплив на процеси реалізації екологічних прав громадян. 4. Гарантії здійснення екологічних прав громадян.
Завдання для самостійної роботи (2 год.) 1. Юридичні критерії класифікації гарантій реалізації та захисту екологічних прав громадян. 2. Вплив економічних, політичних, ідеологічних та інших соціальних гарантій на реалізацію екологічних прав громадян. 3. Загально-юридичні гарантії як необхідна передумова здійснення екологічних прав. 4. Економічні гарантії та їх вплив на подолання екологічних кризових явищ у країні. 5. Політичні гарантії та їх роль у саморегулюванні власної екологічної поведінки суб’єктів. 6. Роль освіти, науки, культури, інформації як ідеологічних гарантій у формуванні еколого-правової свідомості людини і громадянина. 7. Спеціально-юридичні гарантії реалізації екологічних прав громадян. 8. Гарантії здійснення екологічних прав громадян.
Рекомендована література: 1-15, 42, 47, 63, 76, 119; 1-216.
Тема 16. Юридичні засади реалізації та захисту екологічних прав громадян (8 год.) Лекція 1. Юридичні засади реалізації та захисту екологічних прав громадян (2 год.) 1. Конституційні та законодавчі засади екологічних прав громадян. 2. Правове регулювання реалізації окремих екологічних прав громадян: права на екологічну безпеку; права на участь громадян у прийнятті екологічно важливих рішень; права на екологічну інформацію; права на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів; права на відшкодування шкоди, заподіяної порушенням екологічних прав громадян. 3. Міжнародно-правове регулювання екологічних прав громадян. 4. Проблеми кодифікації правових норм про екологічні права громадян.
Практичне заняття 1. Юридичні засади реалізації та захисту екологічних прав громадян (2 год.) 1. Конституційні та законодавчі засади екологічних прав громадян. 2. Правове регулювання реалізації окремих екологічних прав громадян. 3. Міжнародно-правове регулювання екологічних прав громадян. 4. Проблеми кодифікації правових норм про екологічні права громадян.
Завдання для самостійної роботи (4 год.) 1. Конституційні засади екологічних прав громадян. 2. Законодавчі засади екологічних прав громадян. 3. Підзаконного-пормативні засади екологічних прав громадян. 4. Правове регулювання забезпечення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля. 5. Правове регулювання участі громадян у прийнятті екологічно важливих рішень. 6. Правове регулювання права на екологічну інформацію. 7. Правові аспекти здійснення права загального і спеціального використання природних ресурсів. 8. Правове регулювання права на відшкодування шкоди, заподіяної порушенням екологічних прав громадян. 9. Міжнародно-правове регулювання екологічних прав громадян. 10. Проблеми кодифікації правових норм про екологічні права громадян.
Рекомендована література: 1-46, 54-65; 1-216.
Тема 17. Правова організація реалізації екологічних прав громадян (8 год.) Лекція 1. Правова організація реалізації екологічних прав громадян (2 год.) 1. Поняття та структура правової організації в системі механізму правового забезпечення екологічних прав громадян. 2. Правотворча діяльність та правореалізаційна діяльність у сфері забезпечення екологічних прав громадян. 3. Діяльність загальних державних органів управління у сфері забезпечення екологічних прав громадян. 4. Спеціальне державне управління в системі гарантування реалізації екологічних прав громадян та їх повноваження у цій сфері. 5. Самоврядне управління та його роль у механізмі забезпечення екологічних прав громадян. 6. Організація екологічних референдумів та стратегічної екологічної оцінки як засоби забезпечення екологічних прав громадян. 7. Громадське управління як засіб реалізації екологічних прав громадян. 8. Співвідношення функцій управління і контролю в галузі екології із засобами забезпечення екологічних прав громадян.
Практичне заняття 1. Правова організація реалізації екологічних прав громадян (2 год.) 1. Поняття та структура правової організації в системі механізму правового забезпечення екологічних прав громадян. 2. Правотворча діяльність у сфері забезпечення екологічних прав громадян. 3. Правореалізаційна діяльність та її вплив на сприяння здійснення громадянами екологічних прав. 4. Діяльність загальних державних органів управління у сфері забезпечення екологічних прав громадян. 5. Спеціальне державне управління в системі гарантування реалізації екологічних прав громадян та їх повноваження у цій сфері. 6. Самоврядне управління та його роль у механізмі забезпечення екологічних прав громадян. 7. Організація екологічних референдумів та стратегічної екологічної оцінки як засоби забезпечення екологічних прав громадян. 8. Громадське управління як засіб реалізації екологічних прав громадян.
Завдання для самостійної роботи (4 год.) 1. Поняття та структура правової організації в системі механізму правового забезпечення екологічних прав громадян. 2. Правотворча діяльність у сфері забезпечення екологічних прав громадян та парламентський контроль за належним здійсненням екологічних прав. 3. Правореалізаційна діяльність та її вплив на сприяння здійснення громадянами екологічних прав. 4. Забезпечення реалізації права громадян на екологічне звернення. 6. Діяльність загальних державних органів управління у сфері забезпечення екологічних прав громадян. 7. Спеціальне державне управління в системі гарантування реалізації екологічних прав громадян та їх повноваження у цій сфері. 8. Самоврядне управління та його роль у механізмі забезпечення екологічних прав громадян. 9. Організація екологічних референдумів та стратегічної екологічної оцінки як засоби забезпечення екологічних прав громадян. 10. Громадське управління як засіб реалізації екологічних прав громадян. 11. Співвідношення функцій управління і контролю в галузі екології із засобами забезпечення екологічних прав громадян.
Рекомендована література: 1-47, 56-68, 99-101; 1-216.
Тема 18. Процесуально-правове забезпечення екологічних прав громадян (8 год.) Лекція 1. Процесуально-правове забезпечення екологічних прав громадян (2 год.) 1. Роль процесуальних норм у механізмі реалізації екологічних прав громадян. 2. Процедури здійснення окремих суб’єктивних екологічних прав та проблеми їх удосконалення: порядок вільного доступу до екологічної інформації; порядок одержання екологічної інформації за інформаційним запитом; порядок реалізації різних форм права громадян на участь у прийнятті екологічно важливих рішень. 3. Проблеми порядку реалізації права громадян на екологічну безпеку. 4. Порядок охорони і захисту екологічних прав громадян.
Практичне заняття 1. Процесуально-правове забезпечення екологічних прав громадян (2 год.) 1. Роль процесуальних норм у механізмі реалізації екологічних прав громадян. 2. Процедури здійснення окремих суб’єктивних екологічних прав та проблеми їх удосконалення: порядок вільного доступу до екологічної інформації; порядок одержання екологічної інформації за інформаційним запитом; порядок реалізації різних форм права громадян на участь у прийнятті екологічно важливих рішень. 3. Проблеми порядку реалізації права громадян на екологічну безпеку. 4. Процедури здійснення інших екологічних прав громадян. 5. Порядок охорони і захисту екологічних прав громадян.
Завдання для самостійної роботи (4 год.) 1. Роль процесуальних норм у механізмі реалізації екологічних прав громадян. 2. Процедури здійснення суб’єктивних екологічних прав та проблеми їх удосконалення. 3. Правовий порядок вільного доступу до екологічної інформації. 4. Порядок одержання екологічної інформації за інформаційним запитом. 5. Порядок реалізації різних форм права громадян на участь у прийнятті екологічно важливих рішень. 6. Проблеми порядку реалізації права громадян на екологічну безпеку. 7. Процедури здійснення інших екологічних прав громадян. 8. Порядок охорони і захисту екологічних прав громадян.
Рекомендована література: 1-15, 42, 47, 76, 119; 1-216.
Тема 19. Правове стимулювання в системі забезпечення екологічних прав громадян (5 год.) Лекція 1. Правове стимулювання в системі забезпечення екологічних прав громадян (2 год.) 1. Поняття та види стимулювання екологічно значимої діяльності та його роль у сфері забезпечення екологічних прав громадян. 2. Правова орієнтація в системі гарантування екологічних прав громадян. 3. Система пільг та заохочень у системі гарантування екологічних прав громадян. 4. Екологічне страхування та екологічний аудит у системі стимулювання екологічно значимої діяльності. 6. Благодійна діяльність та меценатство як засоби забезпечення екологічних прав громадян.
Практичне заняття 1. Правове стимулювання в системі забезпечення екологічних прав громадян (1 год.) 1. Поняття та види стимулювання екологічно значимої діяльності та його роль у сфері забезпечення екологічних прав громадян. 2. Правова орієнтація у системі гарантування екологічних прав громадян. 3. Екологічне страхування та екологічний аудит у системі стимулювання екологічно значимої діяльності. 4. Благодійна діяльність та меценатство як засоби забезпечення екологічних прав громадян.
Завдання для самостійної роботи (2 год.) 1. Поняття симулювання екологічно значимої діяльності та його роль у сфері забезпечення екологічних прав громадян. 2. Види стимулювання у системі забезпечення екологічних прав громадян. 3. Правова орієнтація в системі гарантування екологічних прав громадян. 4. Система пільг та заохочень у системі гарантування екологічних прав громадян. 5. Екологічне страхування та екологічний аудит у системі стимулювання екологічно значимої діяльності. 6. Благодійна діяльність та меценатство як засоби забезпечення екологічних прав громадян.
Рекомендована література: 1-126; 1-216.
Тема 20. Способи захису екологічних прав громадян (4 год.) Лекція 1. Способи захису екологічних прав громадян (1 год.) 1. Поняття захисту в механізмі правового забезпечення екологічних прав громадян. 2. Адміністративний спосіб захисту екологічних прав громадян. 3. Правоохоронний спосіб захисту екологічних прав громадян. 4. Судовий захист екологічних прав громадян судами загальної юрисдикції. 5. Захист екологічних прав громадян у Європейському суді з прав людини.
Практичне заняття 1. Способи захису екологічних прав громадян (1 год.) 1. Поняття захисту в механізмі правового забезпечення екологічних прав громадян. 2. Способи захисту екологічних прав і свобод людини і громадянина. 3. Доюрисдикційний спосіб захисту екологічних прав громадян. 4. Юрисдикційний спосіб захисту екологічних прав громадян.
Завдання для самостійної роботи (2 год.) 1. Поняття захисту в механізмі правового забезпечення екологічних прав громадян. 2. Президент України як гарант екологічних прав і свобод людини і громадянина. 3. Адміністративний спосіб захисту екологічних прав громадян. 4. Правоохоронний спосіб захисту екологічних прав громадян. 5. Захист екологічних прав громадян судами загальної юрисдикції. 6. Захист екологічних прав громадян у Конституційному Суді України. 7. Захист екологічних прав громадян Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. 8. Захист екологічних прав громадян у Європейському суді з прав людини.
Рекомендована література: 26, 46, 58, 75-77; 1-12, 212-216.
Тема 21. Відповідальність як засіб реалізації та захисту екологічних прав громадян (8 год.) Лекція 1. Відповідальність як засіб реалізації та захисту екологічних прав громадян (2 год.) 1. Поняття і види відповідальності за порушення екологічних прав громадян. 2. Позитивна та негативна відповідальність як гарантія належного здійснення громадянами своїх екологічних прав та обов’язків. 3. Проблеми застосування дисциплінарних стягнень за порушення екологічних прав громадян. 4. Проблеми адміністративної відповідальності у сфері реалізації екологічних прав громадян. 5. Проблеми криміналізації порушень у галузі захисту екологічних прав громадян. 6. Майнова та моральна відповідальність за порушення екологічних прав громадян.
Практичне заняття 1. Відповідальність як засіб реалізації та захисту екологічних прав громадян (2 год.) 1. Поняття і види відповідальності за порушення екологічних прав громадян. 2. Позитивна та негативна відповідальність як гарантія належного здійснення громадянами своїх екологічних прав та обов’язків. 3. Проблеми видів юридичної відповідальності за порушення екологічних прав громадян. 4. Майнова та моральна відповідальність за порушення екологічних прав громадян.
Завдання для самостійної роботи (4 год.) 1. Поняття і види відповідальності за порушення екологічних прав громадян. 2. Позитивна відповідальність як гарантія належного здійснення громадянами своїх екологічних прав та обов’язків. 3. Негативна відповідальність за порушення норм екологічного законодавства та проблеми їх об’єктивації. 4. Проблеми застосування дисциплінарних стягнень за порушення екологічних прав громадян. 5. Проблеми адміністративної відповідальності у сфері реалізації екологічних прав. 6. Проблеми криміналізації порушень у галузі захисту екологічних прав громадян. 7. Майнова (моральна) відповідальність за порушення екологічних прав громадян. Рекомендована література: 48-86, 91-97.
1.4. Контрольні питання до змістового модуля 2. 1. Поняття, юридичні ознаки та основні особливості екологічних прав громадян. 2. Соціально-економічні, політичні та екологічні передумови закріплення екологічних прав громадян. 3. Розвиток наукових досліджень інституту екологічних прав громадян. 4. Об’єктивація екологічних прав громадян. 5. Співвідношення екологічних прав та екологічних інтересів. 6. Структура екологічних прав як суб’єктивних прав особи. Зв’язок змісту екологічних прав громадян з формами їх реалізації. 7. Обов’язки громадян у галузі екології. 8. Класифікація екологічних прав людини і громадянина за міжнародно-правовими актами. 9. Громадянські (особисті) екологічні права. 10. Місце екологічних прав у системі прав “третього покоління”. 11. Конституційні екологічні права: еколого-політичні, еколого-економічні, еколого-соціальні, еколого-культурні права. 12. Екологічні права громадян, закріплені на рівні галузевих правових норм права. 13. Екологічні права громадян, закріплені на міжгалузевому рівні. 14. Поняття еколого-правового статусу людини і громадянина. 15. Правовідносини у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян та їх місце в системі екологічних правовідносин. 16. Юридичні факти як підстави виникнення екологічних прав громадян. 17. Юридичні склади як підстави виникнення екологічних прав громадян. 18. Суб’єкти правовідносин у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян. 19. Об’єкти правовідносин у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян. 20. Зміст правовідносин у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян. 21. Звернення громадян до відповідних органів держави з метою сприяння у реалізації та захисту екологічних прав як основна форма їх здійснення. 22. Реалізація регулятивних та охоронних (захисних) правовідносин у сфері екологічних прав громадян. 23. Підстави припинення правовідносин у сфері реалізації та захисту екологічних прав громадян. 24. Поняття та структура гарантій екологічних прав громадян. 25. Юридичний механізм забезпечення екологічних прав громадян та проблеми його формування. 26. Гарантуюче значення правових норм, які закріпили екологічні права громадян. 27. Зв’язок гарантій з елементами структури суб’єктивних екологічних прав. 28. Проблеми змісту суб’єктивного права на екологічну безпеку, на екологічну інформацію, на участь у прийнятті екологічно важливих рішень, на відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням довкілля. 29. Конкретизація правових норм про екологічні права громадян як засіб їх реалізації. 30. Взаємообумовленість екологічних прав та їх гарантуюче значення при реалізації конкретних прав. 31. Проблеми принципів та функцій гарантій реалізації екологічних прав громадян. 32. Проблеми обмежень екологічних прав. 33. Вплив еколого-правових визначень та термінів на процес реалізації екологічних прав громадян. 34. Юридичні критерії класифікації гарантій реалізації та захисту екологічних прав громадян. 35. Вплив економічних, політичних, ідеологічних та інших соціальних гарантій на реалізацію екологічних прав громадян. 36. Загально-юридичні гарантії як необхідна передумова здійснення екологічних прав. 37. Економічні гарантії та їх вплив на подолання екологічних кризових явищ у країні. 38. Політичні гарантії та їх роль у саморегулюванні власної екологічної поведінки суб’єктів. 39. Роль освіти, науки, культури, інформації як ідеологічних гарантій у формуванні еколого-правової свідомості людини і громадянина. 40. Спеціально-юридичні гарантії реалізації екологічних прав громадян. 41. Конституційно-державні інститути та їх вплив на процеси реалізації екологічних прав громадян. 42. Гарантії здійснення екологічних прав громадян. 43. Конституційні засади екологічних прав громадян. 44. Законодавчі засади екологічних прав громадян. 45. Правове регулювання забезпечення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля. 46. Правове регулювання участі громадян у прийнятті екологічно важливих рішень. 47. Правове регулювання права на екологічну інформацію. 48. Правові аспекти здійснення права загального і спеціального використання природних ресурсів. 49. Правове регулювання права на відшкодування шкоди, заподіяної порушенням екологічних прав громадян. 50. Міжнародно-правове регулювання екологічних прав громадян. 51. Проблеми кодифікації правових норм про екологічні права громадян. 52. Поняття правової організації в системі механізму правового забезпечення екологічних прав громадян. 53. Структура правової організації реалізації екологічних прав громадян. 54. Правотворча діяльність у сфері забезпечення екологічних прав громадян. 55. Парламентський контроль за належним здійсненням екологічних прав. 56. Правореалізаційна діяльність та її вплив на сприяння здійснення громадянами екологічних прав. 57. Забезпечення реалізації права громадян на екологічне звернення. 58. Діяльність органів загального державного управління у сфері забезпечення екологічних прав громадян. 59. Спеціальне державне управління в системі гарантування реалізації екологічних прав громадян та повноваження їх органів у цій сфері. 60. Самоврядне управління та його роль у механізмі забезпечення екологічних прав громадян. 61. Організація екологічних референдумів та стратегічної екологічної оцінки як засоби забезпечення екологічних прав громадян. 62. Громадське управління як засіб реалізації екологічних прав громадян. 63. Співвідношення функцій управління і контролю в галузі екології із засобами забезпечення екологічних прав громадян. 64. Роль процесуальних норм у механізмі реалізації екологічних прав громадян. 65. Процедури здійснення суб’єктивних екологічних прав та проблеми їх удосконалення. 66. Правовий порядок вільного доступу до екологічної інформації. 67. Порядок одержання екологічної інформації за інформаційним запитом. 68. Порядок реалізації різних форм права громадян на участь у прийнятті екологічно важливих рішень. 69. Проблеми порядку реалізації права громадян на екологічну безпеку. 70. Процедури здійснення інших екологічних прав громадян. 71. Порядок охорони і захисту екологічних прав громадян. 72. Поняття стимулювання екологічно значимої діяльності та його роль у сфері забезпечення екологічних прав громадян. 73. Види стимулювання у системі забезпечення екологічних прав громадян. 74. Правова орієнтація в системі гарантування екологічних прав громадян. 75. Система пільг та заохочень у системі гарантування екологічних прав громадян. 76. Екологічне страхування та екологічний аудит у системі стимулювання екологічно значимої діяльності. 77. Благодійна діяльність та меценатство як засоби забезпечення екологічних прав громадян. 78. Поняття захисту в механізмі правового забезпечення екологічних прав громадян. 79. Президент України як гарант екологічних прав і свобод людини і громадянина. 80. Адміністративний спосіб захисту екологічних прав громадян. 81. Правоохоронний спосіб захисту екологічних прав громадян. 82. Захист екологічних прав громадян судами загальної юрисдикції. 83. Захист екологічних прав громадян у Конституційному Суді України. 84. Захист екологічних прав громадян Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. 85. Захист екологічних прав громадян у Європейському суді з прав людини. 86. Поняття і види відповідальності за порушення екологічних прав громадян. 87. Позитивна відповідальність як гарантія належного здійснення громадянами своїх екологічних прав та обов’язків. 88. Негативна відповідальність за порушення норм екологічного законодавства та проблеми їх об’єктивації. 89. Проблеми застосування дисциплінарних стягнень за порушення екологічних прав громадян. 90. Проблеми адміністративної відповідальності у сфері реалізації екологічних прав. 91. Проблеми криміналізації порушень у галузі захисту екологічних прав громадян. 92. Майнова та моральна відповідальність за порушення екологічних прав громадян.
1.5. Типове завдання модульної контрольної роботи за змістовним модулем 2. І. Оберіть правильну відповідь на поставлене питання (їх може бути одна або декілька): 1. Екологічні права громадян – це провідний інститут загальної частини екологічного права. Екологічні права громадян – це система правовідносин у сфері використання природних ресурсів, охорони довкілля та захисту екологічної безпеки за участю громадян. Екологічні права громадян – це комплексна категорія, яка охоплює систему конституційних та інших прав. Екологічні права громадян – це закріплена в законі і гарантована правом сукупність юридичних можливостей та способів, які дають змогу задовольняти потреби та інтереси громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.
2. Назвіть науковців, які досліджували проблеми інституту екологічних прав громадян. Казанцев М. Д. Матузов М. І. Колбасов О. С. Петров В. В. Слінько Т. М. Мороз Г. В.
3. Право громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля – це: громадянське (особисте) право; конституційне право; право “третього покоління”; еколого-політичне право.
4. Екологічні права громанян регулюються: Законом України “Про курорти”; Законом України “Про звернення громадян”; Законом України “Про екологічну мережу”; Законом України “Про цивільну відповідальність власників автотранспортних засобів”.
5. Суб’єкти правореалізаційної діяльності в системі правової організації реалізації екологічних прав громадян – це: Кабінет Міністрів України; Міністерство охорони навколишнього природного середовища України; Міністерство аграрної політики України; Міністерство економіки України; Регіональний Екологічний Центр.
ІІ. Дайте розширену відповідь на питання: А) Яке співвідношення функцій управління в галузі екології із засобами забезпечення екологічних прав громадян? Б) Які особливості компенсування моральної шкоди, заподіяної порушенням екологічних прав громадян?
V. Матеріали для практичних завдань: Завдання № 1 (до теми № 1) Під час проведення в 1998 р. зборів Європейського банку та розвитку в Києві, на яких Урядом передбачалося одержати інвестиційні кошти на завершення будівництва нових та реконструкцію діючих реакторів на українських АЕС, природоохоронне об’єднання влаштувало пікетування місця проведення цих зборів з метою недопущення настання негативних наслідків від запланованих заходів, зважаючи, що на більшості АЕС постійно порушується режим радіаційної безпеки. Правоохоронними органами учасників пікету було затримано. Керівництво об’єднання звернулося одночасно до міської держадміністрації та районного суду м. Києва з клопотанням надати можливість провести зазначену акцію. Проте від адміністрації надійшла інформація про непідвідомчість розгляду зазначеного клопотання, а в судовому засіданні суддя виніс ухвалу про заборону проводити пікетування з метою усунення загроз у проведенні міжнародного заходу. Визначити коло суспільних відносин, що склалися. Чи порушене за даних умов право на екологічну безпеку? Вирішити справу.
Завдання №1 (до теми № 2) Громадське правоохоронне об’єднання зініціювало проведення громадських слухань ОВНС реконструкції Бурштинської ДРЕС у гідроелектростанцію. В обговоренні матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовища зазначеного об’єкту могли брати участь як мешканці населених пунктів, що наближені до ДРЕС, так і її працівники. Натомість на загальних зборах територіальної громади взяло участь лише 15% осіб із числа працюючих. У засіданні сесії місцевої ради, де слухалося питання реконструкції ДРЕС, взяло участь кілька чоловік – представників місцевої природоохоронної організації, які в основному й висловлювали конкретні зауваження та пропозиції до проекту зазначеної реконструкції. За наслідками проведених заходів прийнято рішення ради про реалізацію погодженого проекту будівництва. Через два роки після завершення будівництва з реконструкції станції до обласного управління охорони навколишнього природного середовища звернулася група місцевих жителів з клопотанням провести громадську екологічну експертизу діючої ГРЕС, яка, на їх думку діє з порушеннями вимог екологічної безпеки: постійно здійснюються залпові скиди забруднюючих речовин в одну з приток р. Дністер, чим завдається шкода довкіллю та здоров’ю людей. Начальник держуправління в проведенні експертизи відмовив з посиланням про те, що свого часу громадськість залучалася до проведення ОВНС по цьому об’єкту. За його словами, контрольними органами в роботі ГРЕС не виявлено порушень екологічного законодавства. Які засоби забезпечення екологічної безпеки за ситуації, що склалася, визначені законодавством з метою реалізації екологічних прав громадян? Вирішити справу.
Завдання № 1 (до теми № 3) Група громадян міста Жовті Води звернулася до суду з позовом до заводу по переробці уранових руд про відшкодування шкоди, завданої їх здоров’ю та майну внаслідок діяльності зазначеного заводу як джерела підвищеної небезпеки. В обґрунтування позовних вимог до позову додавалися довідки про стан здоров’я, про пошкоджені або знищені посіви та насадження тощо. В судовому засіданні представник заводу заперечив обґрунтованість позовних вимог, з огляду на те, що на підприємстві додержуються вимоги радіаційної безпеки, а саме підприємство виконує державне замовлення на виготовлення матеріалів і речовин, необхідних у ядерній енергетиці, а державою розроблена і затверджена спеціальна програма заходів щодо радіаційного і соціального захисту населення м. Жовті Води. З огляду на це всі вимоги слід пред’являти до держави, а не до заводу. Яке рішення має прийняти суд по справі? Який механізм захисту населення і територій передбачено чинним законодавством для подібних ситуацій? Вирішити справу.
Задача № 1 (до теми № 4) Громадянин Сівко звернувся до районного відділення земельних ресурсів з клопотанням сприяти йому в прийнятті рішення про усунення перешкод у його праві землекористування та про відшкодування збитків, завданих його земельній ділянці автокооперативом “Гамма”, яке перекрило дренажну систему сходження талих та дощових вод, розмістило сміттєзвалище на межі з його землями. Внаслідок цього землі Сівка забруднюються стічними неочищеними водами, що призводить до зниження родючості і деградації ґрунтів. Начальник відділу земельних ресурсів відмовив у зверненні громадянина Сівка з посиланням на непідвідомчість справи. Які правові засоби забезпечення екологічної безпеки передбачені законодавством у процесі природокористування? Чи порушені в даному випадку екологічні права? Якщо так, то які? Вирішити справу.
Задача № 1 (до теми № 5) За матеріалами проведеної міжнародної екологічної експедиції “За чистий Дністер” було підготовлено та опубліковано інформаційний збірник “На варті Дністра”, в якому детально, з картографічним, фотографічним, лабораторним та іншим матеріалом було наведено сучасний стан Придністров’я. Зокрема, в збірнику подана інформація про стан якості води річки, русло якої за атропогенним навантаження умовно поділене на десять зон. За наявності розміщення в прибережних та водоохоронних зонах річки різної потужності джерел скидання зворотних вод від підприємств регіону, а також розміщення світтєзвалищ, відходів виробництва, складів мінеральних добрив тощо, у воді виявлено перевищення аміаку, нітрітів, хлоридів, розвиток фітопланктону (“цвітіння води”), сильний запах сірководню та ін. Дані збірника були покладені в основу пікетування заводу тонкого органічного синтезу групою місцевих жителів, які вимагали припинити його діяльність з метою захисту їх права на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Районним прокурором було порушено кримінальну справу проти організаторів пікетування, на думку якого за формальними ознаками право на екологічну безпеку не включає в себе порушення діяльності господарюючого суб’єкта та громадського порядку. Громадяни оскаржили дії прокурора до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Які гарантії забезпечення права на екологічну безпеку передбачає екологічне законодавство? Вирішити справу.
Задача № 1 (до теми № 6) До Київського міського держуправління охорони навколишнього природного середовища надійшла скарга від громадянина Іванощука, в якій він просить захистити його право на екологічну безпеку, яке, на його думку, порушено внаслідок вживання харчових продуктів, зокрема, копченої риби, вівсяної крупи, кави “Royal America”, печива польського виробництва та горілки “Хортиця”. У скаргі Іванощук пояснив, що придбав продукти в одному з супермаркетів. На його прохання пред’явити сертифікати якості на такі продукти, продавець магазину зауважив, що необхідна інформація міститься на упаковці зазначених продуктів. Натомість після вживання таких продуктів Іванощук з харчовим отруєнням змушений був звертатися за медичною допомогою. Начальник держуправління у письмовій формі повідомив заявнику, що його скарга надіслана за належністю до управління з технічного регулювання та захисту прав споживачів. Іванощук оскаржив таку відповідь до суду. Розкрийте коло суспільних відносин, що склалися. Які засоби забезпечення внутрішньої екологічної безпеки передбачає чинне законодавство? Вирішити справу.
Задача № 1 (до теми № 7) У березні 2009 р. полігону твердих побутових відходів КП “Комунальник” (м. Умань) Держекоінспекцією України пред’явлено претензію на суму 11 млн 892 тис. 933 грн за забруднення атмосферного повітря та відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. В порядку претензійного провадження адміністрація полігону вимогу не задовольнила. В судовому провадженні адміністрація полігону доводила, що на переробку твертих побутових відходів обласна рада мала виділити кошти з місцевого бюджету. Однак, кошти до цього часу не надійшли, тому на полігоні змушені спалювати відходи з огляду на обмеженість території їх розміщення. Розкрийте правовий режим поводження з твердими побутовими відходами та здійснення засобів забезпечення екологічної безпеки при цьому. Яке рішення має прийняти суд?
Задача № 1 (до теми № 8) Внаслідок шкідливого впливу Зміївської ДРЕС на довкілля утворилися значні відвали відходів виробництва (шлаку), постійні підтоплення земель села Лиман та їх забруднення стічними водами. Громадянин Клочко звернувся до Змієвського районного суду Харківської області з позовом до Зміївської ДРЕС про захист порушених екологічних прав громадян села Лиман та компенсації моральної шкоди в сумі 2 000 000 млн грн. Крім цього, Клочко просив судовим рішенням зобов’язати ДРЕС провести водоочисні заходи (вивезти шлак з озера “Лиманські ямки”), провести рекультивацію порушених земель, знизити ступінь концентрації забруднюючих речовин у циркулярній воді ставка-охолоджувача, а також відшкодувати йому матеріальну шкоду. За відсутності обґрунтованих доказів вини Зміївської ДРЕС у порушенні прав позивача, судом у позові було відмовлено. В результаті касаційного оскарження судове рішення було відмінено, а справа надіслана на новий розгляд. Дайте аналіз позовних вимог гр. Клочка. Проаналізувати систему гарантій забезпечення екологічної безпеки у відповідній сфері господарювання, а також екологічних прав громадян, які могли бути порушені за умовами цієї справи. Вирішити справу.
Задача № 1 (до теми № 9) Громадянка Кіяшко звернулася до суду з позовом про визнання недійсним рішення Личаківського райвиконкома Львова. У заяві вона пояснила, що її сусід Воєвода ще в 1990 році самовільно, з порушенням встановлених вимог прямо біля її будинку побудував гараж. За це порушення відповідними державними інспекціями на нього було накладено штраф. Проте, рішенням виконкому Личаківської райради у 1992 році будівництво було узаконено, на основі чого Воєвода отримав свідоцтво про право власності на гараж. В 1994 році Воєвода перебудував гараж у двоповерхову будівлю, а в 1998 році продав її Яцківу, котрий влаштував там майстерню по ремонту автомобілів. Вважаючи, що експлуатація автомайстерні, а саме: постійний шум, загазованість, порушують її право на охорону здоров’я, гр. Кіяшко просила суд визнати недійсним рішення виконкому та зобов’язати Яцківа припинити зазначену діяльність і знести незаконно збудовану будівлю. Проаналізувати правові засади регулювання відносин щодо можливості застосування заходів відповідальності до осіб, які порушили вимоги екологічної безпеки у даному випадку. Яке порушене право підлягає поновленню в суді? Вирішити справу.
Задача № 1 (до теми № 10) В прокуратуру Чуднівського району Житомирської області звернулися мешканці села Лисиничі зі скаргою на головного лікаря району, який на їх прохання не надав в установлений строк інформації про стан захворюваності населення села у зв’язку зі шкідливим впливом на атмосферне повітря агрофірми “Провесінь”, яка у боротьбі зі шкідниками сільгоспрослин застосувала авіаційну обробку полів отрутохімікатами. З метою перевірки повідомлених фактів, відділ прокуратури залучив до перевірки діяльності агрофірми державних та громадських інспекторів з охорони довкілля. В результаті контрольних перевірок встановлено, що під час обробки полів хімікатами городина у більшості селян пошкоджена невідомою хімічною речовиною, у місцевому ставку виявлені перевищені концентрації хлору. Крім цього агрофірмою здійснено незаконне складування відходів птахівництва. Прокурор подав позов до суду про відшкодування шкоди, заподіяної агрофірмою “Провесінь” навколишньому природному середовищу, майну та здоров’ю громадян села. На підтвердження позову він пред’явив одержані внаслідок контролю матеріали та довідку від обласного управління здоров’я про стан захворюваності на селі. В суді представник агрофірми заперечив проти позовних вимог, посилаючись, що обробку полів здійснено з дозволу відповідних органів з додержанням встановлених вимог, відходи виробництва розміщені на погоджених для цього територіях, а причинно-наслідковий зв’язок із захворюваністю та знищенням городніх культур не встановлено. На стан захворюваності та городні культури вплинула спека, яка спостерігалася в регіоні близько місяця. Які міжнародно-правові заходи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру передбачає чинне законодавство? Яке рішення має прийняти суд по справі? Вирішити справу.
Задача № 1 (до теми № 11) Активіст природоохоронної роботи з м. Маріуполя гр. Архангельський звернувся до Мінприроди України з інформаційним запитом, в якому просив надати інформацію про стан довкілля Азовського моря, про виконання екологічних програм порятунку Приазов’я, про контрольні заходи, які здійснені за останніх півроку із залученням громадськості та про вичерпну кількість публікацій в центральній, регіональній та місцевій пресі з цих питань. У визначений законом термін Архангельський одержав повідомлення, в якому зазначалося, що інформація, яка його цікавить, розміщена в щорічних Національних доповідях про стан навколишнього природного середовища в Україні, а також в інформаційному бюлетні держуправління охорони навколишнього природного середовища по Донецькій області, який виходить раз у квартал. Вважаючи, що Мінприроди України не задовольнило його запит, не вживає необхідних заходів з вирішення екологічних проблем Азовського моря в районі Маріуполя, Архангельський звернувся з позовом до суду про відшкодування йому моральної шкоди. Розкрийте суб’єктивні характеристики права громадян на екологічну інформацію. Чи підлягає позов задоволенню? Які особливості компенсації моральної шкоди при порушенні екологічних прав громадян? Вирішити справу.
Задача № 1 (до теми № 12) До Комітету Верховної Ради України з питань екології, природокористування та у справах подолання наслідків Чорнобильської катастрофи надійшов запит від кількох громадських екологічних організацій з проханням роз’яснити, чи передбачено екологічним законодавством України та міжнародним законодавством механізм винесення на всенародне обговорення проектів законодавчих актів з питань раціонального використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки, а також яка юридична природа участі громадськості у прийнятті екологічно важливих рішень та в Стратегічній екологічній оцінці. Голова комітету доручив юридичній службі підготувати відповідь на запит. Запропонуйте можливий варіант відповіді на запит. Які види екологічних прав громадян та механізми їх реалізації випливають із зазначеного запиту?
Задача № 1 (до теми № 13) На сесії Черкаської обласної ради розглянуто та схвалено кілька екологічно важливих рішень: затверджена 5-ти річна екологічна програма оздоровлення водних басейнів міста Умань; затверджено положення про місцевий фонд охорони навколишнього природного середовища; затверджено порядок поводження громадян у міських парках і лісах, збирання грибів, ягід, горіхів, лікарських рослин; затверджено проект будівництва швидкісної магістралі, що має пролягти через парки “Прогулянка”, “Залізна вода”, регіональний ландшафтний парк “Знесіння”. Місцеве природоохоронне формування звернулося до міжрайонного природоохоронного прокурора з вимогою опротестувати рішення, оскільки воно порушує вимоги екологічного законодавства, прийнято без необхідних висновків експертиз та проведення громадських слухань, а в окремих частинах просто порушує конституційні екологічні права громадян. Визначити, які засоби реагування має вжити природоохоронний прокурор на звернення громадян та здійснити правову характеристику місця прокуратури в механізмі забезпечення екологічних прав громадян.
Задача № 1 (до теми № 14) Громадська організація матерів м. Соснівка Львівської області звернулася до громадської екологічної адвокатури з проханням захистити права їх дітей, які хворіють на флюороз (руйнування зубів) внаслідок перевищення гранично допустимих концентрацій фтору в підземних джерелах водопостачання. У порядку вивчення матеріалів справи фахівці адвокатури звернулися до мера міста з вимогою порушити питання перед відділом водопостачання про проведення санітарно-епідеміологічної та екологічної експертиз водних об’єктів та встановлення осіб, винних у їх забрудненні. За наслідками численних експертиз, які проводилися різними установами, в тому числі представниками ВООЗ, було встановлено, що основним джерелом забруднення підземних вод фтором є Західноукраїнська холдингова компанія. На переговорах із президентом компанії та мером міста було досягнуто згоди про те, що з метою покриття збитків на оздоровлення дітей буде збудовано завод з очищення усіх стічних вод міста. З метою вирішення справи у досудовому порядку громадська адвокатура направила до компанії претензію про компенсацію екологічної шкоди, заподіяної здоров’ю дітей. Не одержавши відповіді, представники адвокатури звернулися до господарського суду про компенсацію шкоди, заподіяної дітям внаслідок забруднення підземних вод. Судом позов було відхилено через неспроможність позивача сплатити державне мито в десять тисяч гривень. Не підтримав скаргу й міжрайонний природоохоронний прокурор з посиланням на неможливість встановити причинний зв’язок між забруднення вод та хворобою дітей. Які способи та форми захисту порушених прав громадян на екологічну безпеку передбачає законодавство? Вирішити справу.
Задача № 1 (до теми № 15) У червні 2009 року над деякими областями Західної України пронісся смерч, який зруйнував кілька сот житлових будинків та господарських споруд, розрушив систему електропостачання кількох населених пунктів, завдав шкоди десяткам га лісогосподарських угідь. Зламаними деревами вбито кількох людей. На клопотання обласних рад, що зазнали силу стихії, запровадити надзвичайний стан, Кабінет Міністрів України виділив 300 млн грн на подолання наслідків стихії. Натомість родичі загиблих громадян стали вимагати надання їм статусу потерпілих внаслідок надзвичайної екологічної ситуації. Проаналізуйте правові засади захисту екологічних прав осіб, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації природного характера. Чи є законодавчі підстави для встановлення громадянам статусу потерпілих від надзвичайної екологічної ситуаціїосіб? Обґрунтуйте відповідь.
Задача № 1 (до теми № 16) Студентська дружина “Охорона природи” ряду інститутів Херсонської області у складі експедиції “Шельф” протягом 2007-2008 рр. здійснювала контроль режиму біосферного заповідника “Асканія Нова”, проводила спільно з адміністрацією рейди по виявленню браконьєрства та притягненню винних у порушенні законодавства осіб до заходів юридичної відповідальності, проводила роз'яснювальну роботу з населенням про додержання правового режиму біосферного заповідника. На початку навчального 2008-2009 року адміністрації вузів одержали подяки від адміністрації біосферного заповідника за участь студентів у зазначених заходів. Керівництво студентської дружини звернулося до Держуправління охорони навколишнього природного середовища по Херсонській області про стимулювання особливо активних студентів грошовими преміями з місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища, зважаючи, що їх діяльність підпадає під ознаки природоохоронних заходів, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1147. Яку відповідь має дати Держуправління на таке звернення? Розкрийте механізм стимулювання природоохоронної діяльності громадян.
YI. Спеціальна література:
211. Про затвердження програми радіаційного і соціального захисту населення м. Жовті Води на 2003-2012 роки: постанова Кабінету Міністрів України від 5 травня 2003 р. № 656 // Офіційний вісник України. – 2003. - № 18. – Ст. 860. 212. Директива ЄП і РЄ від 21 квітня 2004 року №2004/35/СЕ про екологічну відповідальність за попередження та ліквідацію наслідків завданої навколишньому середовищу шкоди // Official journal of the European Union. 30.4.2004. L 143/56-143/74. 213. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 р. № 17 (з наступними змінами) “Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення за порушення законодавства про охорону природи” // Вісник Верховного Суду України. – 2005. - № 1. – 01. 02. 2005. 214. Роз'яснення Вищого господарського суду від 27 червня 2001 р., зі змінами від 31 травня 2002 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища” // Вісник господарського судочинства. – 2001. - № 4. – 11. 12. 2001. 215. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди». 216. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Література
49. Васильева М. И. Правовые проблемы возмещения вреда, причиняемого здоровью граждан неблагоприятным воздействием окружающей среды // Государство и право. – 2008. - № 10. – С. 26-36. 50. Вербицкий В. В. Правовое регулирование обеспечения экологической безопасности в Российской Федерации: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06. – М., 1999. – 158 с. 51. Витрук Н. В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе. – М.: Наука, 1979. – 229 с. 52. Власенко В. В. До питання про відповідальність володільців джерел підвищеної екологічної небезпеки // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2001. – Вип. 43. – С. 63-68. 53. Власенко В. В. Окремі питання реалізації права громадян на відшкодування шкоди, завданої порушенням вимог екологічної безпеки // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Юридичні науки. – 2005. – Випуск. 65. – С. 43-48. 54. Власенко В. В. Роль юридичної відповідальності в системі забезпечення екологічної безпеки // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2003. – Випуск. 54. – С. 132-136. 55. Воронцов А. М. Экологическая безопасность, экологическая криминология, экологический контроль // Экологическое право.–1998. –№ 1. – с.17-23. 56. Галяметдинова А. Ю. Международно-правовые аспекты экологической безопасности: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10. – Казань, 2002. – 180 с. 57. Голиченков А. Г. Экологический контроль: теория и практика правового регулирования. – М.: Изд-во МГУ, 1991. 58. Горбачев А. Н. Правовое регулирование оздоровления зон экологического неблагополучия: Монография. – Брянск: БФОРАГС, 2004. – 104 с. 59. Даугуль В. Поняття та особливості екологічного страхування в Україні // Право України. – 1999. – № 4. – С. 51-54. 60. Дубовик О. Л. Механизм действия права в чрезвычайных ситуациях // В кн.: Обеспечение безопасности населения и территорий (организационно-правовые вопросы). – М.: Ин – т гос-ва и права РАН. – 1994. 61. Дубовик О. Л. Механизм действия права в охране окружающей среды. М.: «Наука», 1984. – 167. 62. Дубовик О. Л., Кремер Л, Люббе-Вольф Г. Экологическое право: Учебник / Отв. ред. О. Л. Дубовик. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 768 с. 63. Екологічна експертиза: право і практика / В. І. Андрейцев, М. А. Пустовойт, С. В. Калиновський та ін. За ред. В. І. Андрейцева, М. А. Пустовойта. – К.: Урожай, 1992. – 208 с. 64. Єрофеєв М. І. Конституційне право громадян на безпечне довкілля та його забезпечення в умовах надзвичайних екологічних ситуацій // В кн.: Конституція України – основа подальшого розвитку законодавства. Збірник наукових праць. Випуск 2. К.: Інститут законодавства Верховної Ради України., 1997. – С. 172. 65. Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів / В. К. Попов, А. П. Гетьман, С. В. Разметаев та ін.; За ред. В. К. Попова, А. П. Гетьмана. – Харків: Право, 2007. – 485 с. 66. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / Г. І. Балюк, М. В. Краснова, Ю. С. Шемшученко та інші; За ред. Ю. С. Шемшученка. – К.: “Юридична думка”, 2008. – 856 с. 67. Жалинский А. Э. Правовой статус населения в условиях чрезвычайного положения // В кн.: Обеспечение безопасности населения и территорий (организационно-правовые вопросы). – М.: Ин–т гос-ва и права РАН, 1994. – С. 26-38. 68. Игнатьева И. А. Цели и задачи экологического законодательства: соотношение, классификация, определения // Право и политика, – 2002. – №11.– С. 13-24. 69. Ільїна Н. Л. Правові засади екологічного планування як функції державного управління в сфері забезпечення екологічної безпеки // Юридична Україна. - № 6. – 2006. – С. 61-66. 70. Иойрыш А. И. Концепция риска: его оценка и управление им // В кн. обеспечение безопасности населения и территорий (организационно-правовые вопросы). – М.: Ин – т гос-ва и права РАН, 1994. – С. 19-26. 71. Кобецька Н. Р. Екологічні права громадян України. Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.06.– К., 1998. – 17 с. 72. Ковальчук Т. Екологічна безпека продуктів харчування: поняття та зміст // Право. України. – 1997. - № 5. – С. 22-25. 73. Ковальчук Т. Г. Правові питання забезпечення екологічної безпеки продуктів харчування Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.06. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка.– К., 1996. – 20 с. 74. Колбасов О. С. Концепция экологической безопасности (юридический аспект) // Советское государство и право. – 1988. – № 12. – С. 47-55. 75. Коротинський П. А. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру // Надзвичайна ситуація. – 2004. – № 8. – С. 52-54. 76. Кравченко С. М. Захист екологічних прав громадян в Україні та США: порівняльний аналіз // Право України. – 1995. - № 5-6. – С. 33-36. 77. Краснова М. В. Гарантії реалізації права громадян на екологічну інформацію. Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.06. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка.– К., 1997. – 16 с. 78. Краснова М. В. Гарантії реалізації права громадян на екологічну інформацію. Дис. канд. юрид. наук: 12.00.06. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка.– К., 1997. – 200 с. 79. Краснова М. В. Конституція України та екологічні права громадян // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка: Юридичні науки. Випуск 37, 2000. – С.12-16. 80. Краснова М. В. До питання компенсації шкоди за екологічним законодавством України // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2003. – Вип. 53. – С. 88-90. 81. Краснова М. В. Компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища як загальноюридичний принцип охорони довкілля // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Серія “Юридичні науки”. – 2004. – № 60. 82. Краснова М. В. Право громадян на екологічну інформацію: проблеми гарантій реалізації та захисту // Право України. – 1997. – № 3. – С. 42-48. 83. Краснова М. В. Правове забезпечення участі громадськості в процесі прийняття рішень, що стосуються довкілля // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2002. – Вип. 48. – С. 263-273. 84. Краснова М. В. Правове регулювання екологічного інформування: порівняльно-правовий аналіз // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Серія “Юридичні науки”. – 2001. – № 45. 85. Краснова М. В., Малишева Н. Р., Шевчук П. І. та ін. Судовий захист екологічних прав громадян України. довідник для суддів. – К.: Видавничий дім “КМ Академія”, 2001. – 178 с. 86. Краснова М. В. Правові аспекти захисту екологічних прав громадян // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2002. – Вип. 46. – С. 89-103. 87. Краснова М. В. Правові аспекти регулювання компенсації за шкоду за міжнародним та європейським екологічним законодавством // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Серія “Юридичні науки”. – 2005. – № 68. 88. Краснова М. В. Компенсація шкоди за екологічним законодавством України (теоретико-правові аспекти): Монографія / М.В. Краснова. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2008. – 439 с. 89. Крассов О. И. Экологическое право: Учебник. – М.: Дело, 2001. – 768 с. 90. Лопатин В. Н. Экологическая безопасность: проблемы конституционной законности // Государство и право. – 2004. - № 2.- С. 21-31. 91. Лысухно П. И. Правовое обеспечение экологической безопасности граждан в Российской Федерации: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. – М., 2002. – 215 с. 92. Лукашева Е. А. Эффективность юридического механизма защиты прав человека: политические, экономические, социально-психологические аспекты // Государство и право. – 1994. - № 10. – С. 3-7. 93. Малеин Н. С. О юридической ответственности и компенсации ущерба в связи с авариями, катастрофами, экологическими бедствиями // Право и чрезвычайные ситуации. Отв. ред. Колбасов О. С., Бринчук М. М. – М.: РАН, ИГИП, 1992. – С. 158-166. 94. Малеина М. Н. Личные неимущественные права граждан: понятие, осуществление, защита. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: М3 Прес, 2001. – 244 с. 95. Малышева Н. Р. Гармонизация экологического законодательства в Европе / Наталия Рафаэловна Малышева. – К., 1996. – 233 с. 96. Мамутов В. К. Розовский Б. Г. Проблеми екологічного права в контексті сталого розвитку України // Проблеми сталого розвитку України. – К.“БМТ”, 1999. – С. 174-193. 97. Матузов Н. И. Личность. Право. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права. – Саратов, 1972. – 232 с. 98. Мисник Г. А. Субъективные экологические права // Государство и право. – 2004. – № 12. – С. 18-25. 99. Мороз Г. В. Правове регулювання участі громадськості в прийнятті рішень у галузі охорони довкілля : Автореф. дис. канд. юрид. наук / Галина Василівна Мороз. – К., 2006. – 20 с. 100. Мотовиловкер Е. Я. Теория регулятивного и охранительного права. – Воронеж, 1990. – 134 с. 101. Палехов Д. О. Правові засади стратегічної екологічної оцінки : Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.06. – К.: НАН України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького, 2009. – 19 с. 102. Петров В. В. Окружающая среда и здоровье человека (три вида возмещения вреда здоровью) // Вестник МГУ: Серия 11: Право.– 1994. – № 1. – С. 3-15. 103. Петров В. В. Экология и право. – М.: Юр. лит., 1981. – 217 с. 104. Позняк Е. В. Громадська екологічна еспертиза в системі права екологічної безпеки // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 16. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – С. 281-287. 105. Позняк Е. В. Організація громадської екологічної експертизи як функція управління в галузі екології ( соціально-правовий аспект) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2001. – Вип. 44. – С. 31-35. 106. Позняк Е В. Правові аспекти здійснення громадської екологічної експертизи в Україні: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.06. – К., 2005. – 179 с. 107. Правовое обеспечение экологической безопасности в Российской Федерации (Материалы круглого стола) // Государство и право. – 1998. - № 6. – 104-117. 108. Проект Закону „Про екологічну (природно-техногенну) безпеку”// ЗВІТ про науково-дослідну роботу по темі „Удосконалення правового механізму реалізації прав та інтересів людини і громадянина в України/ В. І. Андрейцев, М. В. Краснова, О. О. Шевченко, Н. О. Кіреєва та ін., Кервіник НДР В. І. Андрейцев. – К.: Юрид. ф.-т. КНУ ім. Т. Шевченка, 2000. – С.73-98. 109. Рабінович П. Моральна шкода та право на її компенсацію: загальнотеоретичний підхід / Право України. – 2002. - №4. – С.100-103. 110. Роль гражданина в применении законодательных мер по охране окружающей среды. – Вашингтон, 1992. – 62 с. 111. Серов Г. П. Правовое регулирование экологической безопасности при осуществлении промышленных и иных видов деятельности. – М.: Ось-89, 1998. – 222 с. 112. Серов Г. П. Экологическая безопасность населения и территорий Российской Федерации (Правовые основы, экологического страхования и экологический аудит). Учебное пособие.– М.: Издательский центр «Анкил», 1998 г. – 207 с. 113. Симила Ю. Регулирование охраны окружающей среды и его влияние на технологические нововведения // Экологическое право. – 2005. – № 2. – С. 33-41. 114. Синюкова Т. В. Юридические гарантии реализации прав и обязанностей советских граждае (вопросы теории) // Автореф. дисс. канд. юрид. наук. – Свердловск, 1986. – 19 с. 115. Стегній О. Г. Неурядові екологічні організації України: сучасний стан і перспективи розвитку / За результатами національно-соціального дослідження. – К.: Наукова думка, 1996. – 110 с. 116. Тимошенко А. С. Глобальная экологическая безопасность. Международно-правовой аспект // Советское государство и право. – 1989. – № 1. – С. 84-93. 117. Тимошенко А. С. Формирование и развитие международного права окружающей среды. – М.: Наука, 1986. – 190 с. 118. Тимошенко А. С. Экологическая безопасность и международное право // Советский ежегодник международного права. – М., 1989. – С. 23-28. 119. Фролов М. О. Екологічний ризик у регулятивних правовідносинах екологічної безпеки // Право України, – 2000.– № 9. – С. 94-98. 120. Фролов М. О. Правові аспекти екологічного ризику. Дис. канд. юрид. наук: 12.00.06. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка.– К., 2001. – 211 с. 121. Фролов М. О. Правові аспекти екологічного ризику: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.06. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка.– К., 2001. – 20 с. 122. Фролов М. О. Правові проблеми удосконалення нормативів екологічної безпеки у контексті концепції екологічного ризику // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2000. – Вип. 37. – С. 42-46. 123. Черепанцева Ю. С. Правовая защита территорий и граждан при чрезвычайных экологических ситуациях: Автореф. дис... канд. юр. наук: 12.00.06. Оренбургский ун-т. – Оренбург, 2000 . – 23 с. 124. Черкашина М. Поняття та класифікація юридичних гарантій екологічних прав громадян // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 11. – С. 82-84. 125. Шаповалова О. В. Організаційно-правові проблеми екологічної паспортизації виробничих об’єктів / Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.02.– К., 1995. – 18 с. 126. Шемшученко Ю. С. Правовые проблемы экологии. – К.: «Наукова думка», 1989. – 260 с. 127. Шемшученко Ю. С. Розділ І Екологічне право – комплексна галузь права // Екологічне право. Академічний курс: Підручник / Ю. С. Шемшученко, М. В. Краснова, Г. І. Балюк та ін.; За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К.: ТОВ “Видавництво “Юридична думка”, 2005. – С. 8-27. 128. Шемшученко Ю. С. Человек и его право на безопасную (здоровую) окружающую среду // Государство и право. – 1993. – № 10. – С. 120-125. 129. Шмельова Г. Ю. Юридичний механізм забезпечення прав людини (загально-теоретична характеристика) // Право України. – 1994. - № 10. - С. 49-51. 130. Экологическое право России на рубеже ХХІ века. Сборник научных статтей преподавателей и аспирантов кафедры экологического и земельного права юридического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова / А.К. Голиченков, И.А. Игнатьева, Н. Н. Осокин и др.; Под ред. А. К. Голиченкова. – М.: Зерцало, 2000. – 228 с. 131. Юридические гарантии конституционных прав и свобод личности в социалистическом обществе. - М.: Изд-во МГУ, 1987. – 341 с. КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||