Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
  • Не нашли подходящий заказ?
    Заказать в 1 клик:  /contactus
  •  
Главная \ Методичні вказівки \ Правознавство КРОК

Правознавство КРОК

« Назад

Правознавство КРОК 14.03.2015 12:19

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

Університет економіки та права «КРОК»

Юридичний факультет

Кафедра конституційного, адміністративного та міжнародного права

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

щодо  виконання,  оформлення  та  захисту курсових робіт для студентів юридичного факультету

 

спеціальності 6.03040101 «Правознавство»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Київ  2013 р.

 

 

 

 

УДК __________

ББК ______________

 

  Розглянуто і схвалено на засіданні Вченої Ради юридичного факультету Університету економіки та права “КРОК” (протокол N __  від ________2013 р.)

 

 

 

 

 

Методичні вказівки щодо виконання, оформлення та захисту курсових робіт студентів 2-го курсу юридичного факультету спеціальності 6.03040101 «Правознавство»/В.К. Гіжевський, В.В. Кравченко, В.В. Іванюшенко – К.: Університет економіки та права “КРОК”, 2013. - ___ с.

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ …………………………………………………………………….

І. Загальні положення …………………………………………………

ІІ. Вибір та погодження теми курсової роботи ………………….

ІІІ. Підготовка до написання курсової роботи ……………………..

ІУ. Формування тексту курсової роботи ………………………….

4.1. Підготовка тексту роботи ………………………………………….

4.2.Викладення тексту роботи …………..……………………………

 У. Технічне оформлення тексту роботи…………………………….

УІ. Підготовка до захисту курсової роботи ………………………….

6.1. Рецензування курсової роботи……………………………………

6.2. Робота з рецензією наукового керівника ……………………….

6.3. Підготовка до публічного захисту роботи ……………………..

УІІ. Захист курсової роботи……………………………………………

7.1. Загальні правила захисту курсової роботи……………………..

7.2. Критерії оцінки курсової роботи ………………………………..

Додаток А. Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел до курсової роботи…………………………………….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

5

6

7

13

13

13

14

21

21

22

23

24

24

24

 

27

 

 

 

ВСТУП

Написання курсових  робіт з навчальних дисциплін, що вивчаються на другому курсі юридичного факультету,  передбачено навчаль­ним планом підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузь знань 0304 «Право» за спеціальністю 6.030401»Правознавство».

 Курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення й узагальнення знань, одержаних студен­тами, а також їх застосування для комплексного вирішення конкретного фахового завдання, розвитку навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження теми курсової роботи; з'ясування рівня підготовленості студентів до самостійної роботи; поглиблене вивчення ними однієї із галузей певної наукової юридичної дисципліни; якісне оформлення роботи, чітке формулювання мети дослідження, короткий і доступний виклад суті роботи; оволодіння навиками теоретичної та практичної роботи, роботи з комп'ютерною технікою, користування літературними джерелами та прикладними програмами.

Хоча курсова робота є одним з перших самостійних досліджень студента, проте їй мають бути притаманні риси, що   характеризують всі  наукові здобутки – від методологічної основи до технічних вимог оформлення.

Знання методики підготовки курсової роботи дозволить студентові й надалі цілеспрямовано вести підготовку рефератів, дипломної роботи, у тому числі і тих робіт, які подаються на конкурси, науково-практичні конференції тощо.

У вказівках наведені основні вимоги щодо викладення дослідницького матеріалу.

Видання розраховане на студентів та викладачів юридичного факультету Університету економіки та права «КРОК».

 

 

 

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Курсова робота – самостійне, творче наукове дослідження студента, виражене в письмовій формі, що подає уявлення про тему дослідження і свідчить про рівень його знань у відповідній області.

В процесі написання курсової роботи студент повинен:

а) користуватися науковою і навчальною літературою, законодавством, інформаційними й іншими матеріалами; б) вивчати та узагальнювати правозастосовні акти з конкретних справ; в) узагальнювати теоретичний матеріал; г) чітко і ясно формулювати та обґрунтовувати власні висновки, рекомендації і пропозиції з питань теорії і практики.

Виконання курсової роботи повинне сприяти оволодінню навичками швидкого знаходження потрібних відповідей на конкретні питання, що виникають у процесі навчання.

Після її написання та успішного захисту студент із урахуванням виконання навчального плану може бути атестований як такий, що успішно закінчив даний курс.

Процес виконання курсової роботи включає такі основні етапи: підготовка до написання курсової роботи;

1) вибір та погодження теми роботи;

2) підготовка до написання курсової роботи;

3) формування тексту курсової роботи;

4) технічне оформлення курсової роботи;

5) підготовка до захисту курсової роботи;

6) захист курсової роботи.

Студент несе відповідальність за дотримання встановлених вимог до курсової роботи і регламенту її виконання. За сукупністю підготовленого письмового тексту роботи, оформленого відповідно до правил, зазначеними в цих вказівках, і усного його захисту, автору курсової роботи виставляється загальна оцінка.

В ході виконання курсової роботи студент за потребою консультується  з науковим керівником. В окремих випадках науковий керівник може сам призначає студенту зустріч для звіту про хід написання роботи. Спілкування студента з науковим керівником може також здійснюватися і через мережу Інтернет.

Строк написання і захисту курсових робіт встановлюються кафедрою відповідно до затвердженого графіку навчального процесу в Університеті.

Обсяг курсової роботи повинен становити 30-35 сторінок комп’ютерного тексту (для студентів 2-гог курсу) або 40-45 сторінок (для студентів 3-го та 4-го курсів), без урахування додатків.

 

ІІ. ВИБІР ТА ПОГОДЖЕННЯ ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Тематика курсових робіт визначається кафедрою (конституційного, адміністративного та адміністративного права – для студентів 2-го курсу, кримінально-правових дисциплін – для студентів 3-го курсу та цивільно-правових дисциплін – для студентів 4-го курсу) на початку навчального року.

Студент самостійно обирає тему курсової роботи (в межах рекомендованої кафедрою тематики) та реєструє її на кафедрі, за яку покладено керування підготовкою курсових робіт та їх захист: конституційного, адміністративного та адміністративного права – для студентів 2-го курсу, кримінально-правових дисциплін – для студентів 3-го курсу та цивільно-правових дисциплін – для студентів 4-го курсу. У разі необхідності за погодженням з кафедрою обрана тема може бути уточнена. Самостійна зміна студентом обраної теми курсової роботи не допускається. В цьому випадку курсова робота вважається невиконаною.

У випадку, якщо студент у встановлений термін не обрав тему курсової роботи самостійно, її визначає відповідна кафедра.

 

 

ІІІ. ПІДГОТОВКА ДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

На цьому етапі студент:

-  складає список літератури, документів юридичної практики, що можуть бути використані запланованої до вивчення і дослідження в процесі написання курсової роботи. Самостійний пошук літературних джерел здійснюється за допомогою бібліографічних каталогів, реферативних журналів, бібліографічних довідників, засобів Інтернету. Особливу уваги слід приділити періодичним виданням, роз’ясненням Пленуму Верховного суду України, судовій практиці та Інтернету, де оперативно публікуються результати досліджень в галузі юриспруденції;

- розробляє план роботи та погоджує його з науковим керівником, який визначається відповідною кафедрою. План має бути логічним, він складається після того, як студент детально ознайомиться з науковою літературою, актами чинного законодавства й іншими матеріалами за обраною темою. При цьому рекомендується уважно ознайомитися зі статтями за темою курсової роботи, опублікованими в журналах «Право України», «Государство и право», «Закон и право», «Юридичний вісник», «Правова держава», «Підприємництво, господарство і право», «Право і економіка» та інші. Заохочується використання наукових статей, опублікованих у збірниках праць Університету «КРОК», інших вищих  навчальних закладів та науково-дослідних установ.

В процесі опрацювання літератури слід  робити повні бібліографічні записи джерел, якими користувався студент – назва книги (статті), видавництво (назва журналу), рік видання, обсяг книги, номера сторінок тощо. Це необхідно для того, щоб використати ці записи при формуванні списку використаних джерел та зробити необхідні посилання на них в тексті курсової роботи.

За своїм змістом робота має передбачати основні розділи та підрозділи, що деталізують окремі питання теми роботи, а саме:  

1. Зміст – подається на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), які є в роботі, зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел та ін.

2. Перелік умовних позначень та скорочень (за необхідності). Складається, якщо в роботі вживається специфічна термінологія, а також використані маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік слід друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальну розшифровку. Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні;

3. Вступ,  у якому міститься постановка проблеми у загальному вигляді, її значущість, зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями, обґрунтовується необхідність проведення дослідження. Далі подається загальна характеристика роботи в рекомендованій нижче послідовності:

1) актуальність теми, яка розкривається кількома реченнями (3-4), Лаконічно визначаються фактори, що свідчать про необхідність та доцільність проведення дослідження для розвитку юридичної науки та вдосконалення юридичної практики;

2) об’єкт та предмет дослідження;

3) мета і завдання дослідження;

4) методи дослідження перераховуються відповідно до змісту роботи,  визначаючи при цьому, що саме досліджувалося тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору зазначених в роботі методів;

5) науково-теоретична основа виконання дослідження (перелік вітчизняних та зарубіжних вчених, які прямо чи опосередковано досліджували в своїх роботах питання, що становлять предмет даного дослідження);

6) нормативно-правова база дослідження (перелік (найважливіших актів, що становлять нормативно-правову основу досліджуваного явища, зокрема, Конституція України, 2-3 Закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, органів місцевого самоврядування);

7) емпірична база виконання дослідження (перелік основних матеріалів з практики діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарської діяльності, джерел статистичних даних, даних соціологічних досліджень тощо);

8) структура роботи. Коротко визначається кількість структурних частин та загальний обсяг роботи. Наприклад: «Відповідно до мети та завдань дослідження робота складається зі вступу, … розділів, …підрозділів, висновків, списку використаних джерел із … найменувань, … додатків. Загальний обсяг роботи …сторінок».

            Обсяг вступу не повинен перевищувати 3 сторінок.

4. Основний зміст курсової роботипередбачає наявність 2-3 розділів, що поділені на підрозділи.

Перший розділ включає розгляд історико-теоретичних основ предмету дослідження, сучасного стану відповідного вітчизняного та закордонного законодавства. У цій частині роботи обґрунтовуються теоретичні та нормативно-правові засади щодо об’єкта дослідження, теоретична база обраної проблеми, дається огляд нормативних та літературних джерел, нових наукових розробок, іншої інформації, пов'язаної з темою. На основі вивчення нормативних актів, наукової, навчально-методичної літератури (рекомендується використати Конституцію України та інші нормативні акти за темою дослідження, не менше 2-3 монографій та 7 - 12  інших літературних джерел, опублікованих протягом останніх 10 років, з них не менше двох за останні 2-3 роки.

Після аналізу літературних та нормативних джерел виокремлюються питання, які, на думку автора, залишилися невирішеними та потребують подальшого наукового вивчення, що, в свою чергу, дозволить предметно оцінити роль курсової роботи у розв’язанні проблеми. Подається аргументована оцінка використання теоретичної бази і впливу нормативно-законодавчої  бази на динаміку розвитку об’єкта дослідження, наводяться (на основі теоретичних обґрунтувань, вітчизняного чи зарубіжного досвіду, власних висновків тощо) шляхи підвищення ефективності розвитку цього об’єкта, розкривається методологія і техніка дослідження, яка буде використовуватись для аналізу предмета дослідження у наступних частинах роботи та при формуванні висновків.

Розділ завершується викладенням короткого висновку про ступінь висвітлення в науковій літературі основних аспектів теми та про сучасний стан їх нормативно-правового забезпечення.

         Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 25% загального обсягу роботи.

Другий розділ має бути найбільшою за обсягом (до 35% - 40% від обсягу роботи), в його рамках аналізується проблема, що досліджується, і наводиться аргументації отриманих результатів. Використовуючи розроблену в першому розділі методологію і техніку дослідження, подається аналіз досліджуваної проблеми. передбачає розкриття основних питань змісту роботи, аналіз проблеми, висвітлення  окремих прикладних питань теми дослідження за допомогою:

а) аналізу і систематизації правозастосовної практики органів державної влади та органів місцевого самоврядування, недержавних установ та організацій, підприємств та інших суб’єктів правозастосовної діяльності, юридичної  практики, що опублікована у періодичній пресі, а також у монографіях, науково-практичних збірниках тощо;

б) дослідження статистичної інформації. За змістом тексту формулюються висновки і пропозиції щодо тих або інших фактів, подаються визначення вивчених теоретичних положень, вносяться пропозиції з вдосконалення практики досліджуваного питання.

Третій розділ є варіативний (не обов’язковий) і передбачає проектну частину роботи, де можуть розглядатися перспективи вивчення і дослідження теми, подаватися обґрунтовані рекомендації та пропозиції автора. Зокрема, студент підтримує висловлені в літературі або вносить власні пропозиції щодо вдосконалення законодавства та поліпшення практики його застосування, формулює інші рекомендації спеціально-юридичного, методологічного та теоретичного характеру.

Обсяг третього розділу може становити до 25% загального обсягу роботи.

Виходячи зі специфіки обраної теми, науковий керівник може обмежити зміст курсової роботи 2 розділами, чи поєднати 2 та 3 розділи роботи або ж іншим чином скорегувати зазначену структуру та виклад питань в курсовій роботі.

5. Висновки, в яких чітко (по пунктах) викладаються найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в процесі дослідження, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (задачі), її значення для юридичної науки і практики.

Так, у першому пункті висновків коротко оцінюється стан наукового дослідження проблеми.

У другому пункті розкриваються методи вирішення поставленої в дипломній роботі наукової проблем, із зазначенням конкретних методів, що застосовані при дослідженні конкретного питання.

У наступних пунктах формулюються рекомендації автора щодо наукового та практичного використання здобутих результатів, які  мають наукову новизну та практичну значущість. Особливу увагу, при цьому, доцільно звернути на:

- вдосконалення нормативно-правової основи досліджуваного явища (щодо внесення змін до чинного законодавства, розробки проектів нормативних актів, підготовки концепції нормативного акту тощо). При цьому слід зосередитися на змінах до підзаконних актів, актів органів місцевого самоврядування, це придає роботі більш прагматичний характер, а сформульовані пропозиції реально зможуть бути використані в нормопроектувальній діяльності;

- вдосконалення практики діяльності відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, неурядових організацій у сфері, що досліджувалася (мова, зокрема, має йти про конкретні науково-практичні та методичні рекомендації щодо покращення форм та методів такої діяльності, організаційної структури зазначених органів тощо).

Висновки повною мірою мають давати відповідь на поставлені у дипломній роботі завдання, у них відображуються основні результати дослідження. Рекомендується починати кожен з висновків з дієслів доконаного виду (наприклад: «проаналізовано…», «досліджено…», «встановлено…», «розглянуто…», «рекомендовано…» тощо).

Слід пам’ятати, що при захисті курсової  роботи будуть обговорюватися саме пропозиції і рекомендації, сформульовані у висновках.

Обсяг загальних висновків не повинен перевищувати 2-3 сторінок.

6. Список використаних джерелє невід’ємною частиною курсової роботи. Його оформлюють відповідно до зазначених нижче вимог.

7. Додатки(якщо вони передбачаються автором) включають таблиці, схеми, діаграми, коментарі, що відбивають результати дослідження практики питання. Прикладний матеріал допомагає додатково аргументувати позицію автора за розглянутими питаннями.

 У випадку, якщо курсова робота не містить елементів самостійного аналізу, якщо в ній немає переконливих, аргументованих положень, висновків, пропозицій, вона не може одержати високої оцінки.

 

 

 

ІУ. ФОРМУВАННЯ ТЕКСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

4.1. Підготовка тексту роботи

Написання курсової роботи повинне носити самостійний творчий характер. Спочатку курсова робота виконується в чорновому варіанті, з тим, щоб в процесі її вдосконалення можна було б доповнювати , уточнювати та коректувати вже сформований текст. Написана чернетка ретельно вичитується автором, усуваються орфографічні помилки та неточності, у тому числі, пов’язані з оформленням роботи.

4.2. Викладення тексту роботи

Теоретичні питання теми бажано пов’язувати із практичними питаннями, практичні питання – з теоретичними. І ті, й інші повинні ґрунтуватися на аналізі законодавства і практики його застосування (з особливостями теоретичних або історичних тем робіт). При написанні курсової роботи звертається увага на питання історії, правозастосовної діяльності, погляди вчених за різними аспектами теми, у тому числі й суперечливі, що не збігаються між собою та вимагають додаткового вивчення і більш поглибленого аналізу, нових підходів і суджень, більше докладних висновків і рекомендацій. Зазначений матеріал може бути використаний студентом для більш глибшого висвітлення обраної теми роботи.

При підготовці курсової роботи студент обов’язково повинен використовувати статті періодичних видань за темою дослідження. Це дасть змогу проводити дослідження з урахуванням сучасних наукових позицій, аналізу чинного законодавства та судової практики. Статті повинні бути останніх років видання та з належним оформленням посилань на них по тексту роботи.

Поряд з аналізом точок зору щодо досліджуваної проблеми в науковій і навчальній літературі, студент повинен сформулювати і власну точку зору за розглянутими питаннями.

Використання таблиць, схем, діаграм допускається як по ходу курсової роботи, так і в додатках до основного тексту. Кожна нова думка автора роботи починається з нового рядка. Абзаци не повинні бути громіздкими, тому що це ускладнює сприйняття тексту. Кожний наступний абзац повинен логічно випливати з вищевикладеного матеріалу.

Одним із складових елементів якісної курсової роботи є її належне оформлення. Текст курсової роботи повинен бути відредагованим, стилістично витриманим у відповідності до вимог наукового дослідження.

Варто уникати складних словосполучень. Необхідно як можна рідше звертатися до умовних скорочень і абревіатур. Якщо ж в роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед змістом. Такий перелік слід друкувати двома колонками, в яких зліва за алфавітом наводять скорочення/абревіатуру, справа – їх детальну розшифровку.

 

У. ТЕХНІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ   

Остаточний варіант курсової роботи має бути виконаний у друкованому вигляді на білих стандартних аркушах паперу формату А4 з однієї сторони аркуша з дотриманням таких вимог:

1. Текстовий редактор - MS Word 2003 i вище.

2. Шрифт основного тексту - Times New Roman.

3. Розмір шрифту (кегель) – 14; вирівнювання основного тексту – за шириною,

4. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою.
Текст розташовується через півтора міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці.

  1. Поля: зверху - 2 см; знизу - 2 см; ліворуч - 3 см; праворуч - 1,5 см.

Текст основної частини роботи поділяється на розділи, підрозділи, пункти та підпункти згідно з планом, затвердженим у завданні на виконання кваліфікаційної роботи.

Назви структурних частин роботи у змісті друкуються від межі лівого берегу великими літерами звичайним жирним шрифтом – ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3-4 інтервалам в основному тексті.

Якщо заголовок складається з двох або більше речень, вони розділяють крапкою.

Кожний розділ курсової роботи слід починати з нової сторінки.

Абзаци в тексті потрібно починати з відступу, що дорівнює 5-и знакам. Відступи мають бути однаковими впродовж всього тексту.

До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають нумерації на загальних засадах.

  1. 6.           Нумерація сторінок — наскрізна: перша сторінка — титульна, яка включається до загальної нумерації сторінок курсової роботи і на якій номер сторінки не ставиться, друга – зміст тощо. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами в правому верхньому кутку.  Якщо у курсовій роботі містяться додатки (таблиці, схеми тощо), їх необхідно нумерувати саме як додатки з посиланням на них в тексті.
  2. Нумерація структурних частин роботи та оформлення їх заголовків: Номер розділу арабськими цифрами ставиться після слова «РОЗДІЛ», наприклад «РОЗДІЛ 1». Крапка в кінці номеру розділу та підрозділів не ставиться. Підрозділи нумеруються арабськими цифрами у межах розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу та свого порядкового номера, розділених крапкою, наприклад «2.1» (перший підрозділ другого розділу). Пункти нумеруються також арабськими цифрами у межах кожного підрозділу. Номер пункту має складатися із номера розділу, підрозділу і пункту (свого порядкового номера), розділених крапками. У кінці номера пункту також ставиться крапка, наприклад, «2.1.3.» (третій пункт першого підрозділу другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Номери підрозділів і пунктів ставляться на їх початку, номер пункту – на початку першого рядка абзацу, яким розпочинається відповідний пункт. Цифра номера пункту не повинна виступати за межі абзацу. Якщо пункти міститимуть підпункти, то їх нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

8. Нумерація ілюстрацій, формул, таблиць тощо: Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розмішують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розмішують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розмішують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2». Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одній сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад: Примітки: 1... 2.... Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку.

8. Загальні правила оформлення посилань на використані джерела та цитат: при використанні матеріалів з літературних джерел необхідно правильно оформляти посилання та цитування.

Неприпустимо без посилань і цитування використовувати будь-які матеріали, в тому числі і з джерел Інтернету. Привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора вважається плагіатом та суперечить Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про авторське право і суміжні права № 2627-ІІІ від 11.07.2001 року», який базується на Конституції України і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України, законів України «Про кінематографію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про видавничу справу», «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм» та інших законів України, що охороняють особисті немайнові та майнові права суб’єктів авторського права і суміжних прав.

Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі. Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "... у працях [1-7]...".

Посилання на джерела робляться згідно з їх порядковим номером у списку використаних джерел у квадратних дужках. Наприклад, у тексті наводиться: …Кравченко В.В. зазначає, що «з огляду на політичну структурованість парламенту постає проблема відповідності принципу вільного мандата вимогам фракційної дисципліни…» [25, c. 17] , де – 25 – це номер джерела у списку використаних джерел, а 17 – сторінка праці, з якої використана цитата. Відповідний опис у списку джерел оформлюється наступним чином:

25. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навчальний посібник. - Вид. 4-те, виправл. та доповн. - К.: Атіка, 2007.-568с.

Посилання може носити і непрямий характер. Наприклад, по тексту: …в літературі зазначається, що український народ є пріоритетним суб’єктом конституційно-правових відносин [4, с. 78].

Якщо посилання здійснюється в цілому на джерело, або групу джерел, то в дужках зазначаються лише номери посилань. Наприклад, Тодика Ю.М., Тодика О.Ю., Рабінович П.М. стверджують про……[13, 87, 86].

Коли необхідно послатись на конкретні сторінки декількох джерел, то слід зазначити і номери джерел у списку, і номери сторінок у джерелах, розділяючи між собою різні джерела крапкою з комою. Наприклад, і Погорілко В.Ф., і Кравченко В.В. вказували на …. [45, с. 86; 67, с. 27]

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

є) якщо автор, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки.

Недбало написана курсова робота (яка містить масу виправлень або така, що не має посилань на використані першоджерела) до захисту не допускається.

9. Список використаних джерел

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Список використаних джерел слід формувати у порядку появи посилань у тексті курсової роботи.

Відомості про джерела, що включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.

Звертаємо увагу на те, що при оформленні в Списку використаних джерел такого джерела як «стаття» вказується перша і остання сторінки, які визначають розміщення статті у відповідному джерелі, наприклад, «15. Усенко Я.Б. Методологічні й правові основи розвитку лізингу на Україні // Бізнес. – 1999. – № 3. – С. 49-53». В інших джерелах (монографії, підручники, дисертації, словники тощо) вказується загальна кількість сторінок у джерелі, наприклад «Луць В.В. Строки в цивільних правовідносинах. – Львів: ЛДУ, 1992. – 108 с.».

Приклад оформлення списку використаних джерел див. в Додатку А.

10. Додатки

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: «Додаток А», «Додаток Б». Якщо у роботі лише один додаток, він позначається – «Додаток А».

 

 

 

 

УІ. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

6.1. Рецензування курсової роботи

Виконана і оформлена курсова робота подається на кафедру не пізніше 2 тижнів до початку сесії для реєстрації в журналі курсових робіт. Після реєстрації вона передається методистом кафедри на рецензування науковому керівнику.

При поданні роботи на кафедру студент зобов’язаний:

а) уважно вичитати текст роботи;

б) впевнитися у відсутності протиріч по тексту;

в) звірити наявні цитати і посилання на думки інших авторів,

переконатися у відповідному їх оформленні.

Робота, що надається до рецензування, повинна мати вигляд єдиної брошури (скріплені пронумеровані аркуші повинні бути вкладені в обкладинку, що містить титульний аркуш).

Перевіривши роботу, зробивши відповідні позначки в тексті й зауваження на полях, науковий керівник  пише рецензію, яка містить в собі:

а) короткий аналіз позитивних сторін курсової роботи;

б) докладний аналіз недоліків курсової роботи;

в) рекомендації авторові роботи щодо питань, на висвітленні яких він повинен зосередитися, захищаючи роботу усно;

г) вказівка на те, що робота допускається (або не допускається) до захисту;

д) попередня оцінка викладача.

Робота може бути не допущена до захисту і направлена на доопрацювання у випадку, якщо:

а) вона, повністю або в значній мірі виконана не самостійно, тобто скомпільована шляхом прямого копіювання першоджерел, підручників та іншої літератури;

б) робота, у якій виявлені істотні помилки та недоліки, що свідчать про те, що основні питання теми не засвоєні;

в) робота, що характеризується низьким рівнем грамотності та грубим порушенням правил оформлення;

г) робота, яка містить багато виправлень або така, що не має посилань на використані першоджерела.

В цих випадках робота повертається студентові для повного або часткового доопрацювання. При цьому науковий керівник конкретно і чітко формулює зауваження до роботи та вимоги, які повинен виконати студент.

Повторно виконана робота рецензується науковим керівником  лише тоді, коли  до неї додається попередньо недопущена робота.

При рецензуванні повторної роботи науковий керівник перевіряє, чи враховані при її виконанні його вказівки, зроблені раніше. Якщо вказівки не враховані, то робота знову повертається студентові для доопрацювання.

Остаточний висновок рецензента при позитивній оцінці курсової роботи виражається словами «допускається до захисту», при негативній – «не допускається до захисту», і виставляється попередня оцінка рецензента.

У ході захисту своєї курсової роботи студент повинен підтвердити попередню оцінку.

Рецензія має бути звернена безпосередньо до студента та написана простою і зрозумілою для нього мовою.

Наприкінці рецензії ставиться дата рецензування та підпис наукового керівника.

 

 6.2. Робота з рецензією наукового керівника

Одержавши курсову роботу з рецензією наукового керівника, студент вивчає викладені в ній зауваження і рекомендації. При цьому він  зобов’язаний:

а) у випадку прямої вказівки в рецензії на усунення недоліків в роботі – виконати ці вимоги до захисту роботи (в інших випадках студент не має право перероблювати або вносити зміни в курсову роботу);

б) скласти план усного викладу основних положень і результатів дослідження з урахуванням висловлених в рецензії рекомендацій;

в) підготувати відповіді на питання, що виникли у наукового керівника  в ході рецензування роботи.

У випадку виникнення труднощів у період усунення в роботі недоліків, зазначених у рецензії, студент може звернутися за індивідуальною консультацією до наукового керівника.

 

6.3. Підготовка до публічного захисту роботи

Підготовка до публічного захисту курсової роботи включає:

а) облік зауважень, зазначених у рецензії викладача. При наявності прямої вказівки викладача, в роботу потрібно внести необхідні уточнення, зміни, доповнення;

б) написання короткого вступного слова до захисту (1-2 сторінки рукописного тексту, що містить відомості про найбільш важливі положення, висновки і пропозиції автора за темою дослідження);

в) підбір аргументів для обґрунтування своїх найбільш важливих положень, висновків і пропозицій, особливо у зв’язку з питаннями, порушеними викладачем у рецензії;

г) прогнозування питань, які можуть виникнути у членів комісії в ході захисту курсової роботи, всебічний їх аналіз і підготовка найбільш оптимальних варіантів відповідей на них.

Дата і час захисту визначається кафедрою, на якій виконана робота.

 

 

 

 

УІІ. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

7.1. Загальні правила захисту курсової роботи

Захист організується з метою:

а) навчити студентів коротко доповідати результати своєї роботи, давати чіткі лаконічні роз’яснення та відповіді на питання;

б) визначити рівень виконання курсової роботи і вміння автора орієнтуватися в її основних положеннях (за структурою і текстом).

Студент зобов’язаний з’явитися в зазначену аудиторію у призначений для захисту час і надати комісії, що приймає захист:

а) залікову книжку;

б) курсову роботу;

в) рецензію на роботу.

При відсутності у студента залікової книжки, курсової роботи або рецензії захист роботи відкладається або переноситься на інший день.

Захищаючи курсову роботу, автор коротко (протягом 3-5 хвилин) викладає її суть (актуальність обраної теми, мета, завдання, основний зміст роботи), обґрунтовує результати розгляду теми, пояснює, наскільки враховані (виконані) рекомендації, зазначені в рецензії, і усунуті недоліки, аргументує свою позицію за теоретично суперечливими питаннями.

Далі захист роботи проходить у вигляді дискусії між членам комісії і студентом, що захищає роботу.

Захист курсової роботи може здійснюватися публічно в присутності інших студентів, які представляють свою роботу для захисту.

 

7.2. Критерії оцінки курсової роботи

За підсумками написання і захисту курсової роботи у зведену відомість  і залікову книжку студента виставляється загальна оцінка.

При виставленні оцінки враховуються наступні моменти:

а) використання літератури, законодавства; нормативних, аналітичних, інформаційних матеріалів;

б) обсяг і відповідність темі курсової роботи самостійно зібраного, вивченого і узагальненого фактичного матеріалу;

в) всебічність, повнота, теоретична і практична обґрунтованість проведеного аналізу;

г) чіткість і ясність сформульованих положень, висновків, пропозицій;

д) володіння матеріалом курсової роботи під час її захисту, вміння аргументовано відповідати на поставлені в ході дискусії питання;

е) правильність оформлення курсової роботи, оформлення посилань на наукові і нормативні джерела.

Курсова робота оцінюється за 100-бальною шкалою.

Оцінка «відмінно» (90-100 балів) виставляється в тому випадку, якщо з погляду комісії, студент вивчив досліджувану тему, переконливо розкрив її зміст, по можливості існуючі проблемні питання з теми роботи, вітчизняну і закордонну практику правозастосування, логічно і аргументоване розкрив і пояснив тенденції, закономірності й залежності досліджених питань, вів впевнену і аргументовану дискусію в ході захисту, грамотно оформив курсову роботу.

Оцінка «добре» (70-89 балів) виставляється у випадку, якщо автор показав тверді знання дослідженої теми, у ході написання роботи та її захисту розкрив свою здатність до самостійного аналізу літературних джерел і правозастосовної діяльності, а також до формулювання з дослідженого матеріалу аргументованих висновків. В той же час, автор допустив незначні помилки в розкритті питань теми, їх аргументації або в оформленні роботи. При захисті роботи були виявленні деякі неточності у відповідях студента.

Оцінка «задовільно» (50-69 балів) виставляється в тому випадку, якщо в курсовій роботі висвітлені основні питання теми, але разом з тим автор допустив значні помилки або неточності при розкритті теми. Студент допускав помилки і неточності в бесіді з членами комісії, захищаючи роботу.

При успішному захисті курсова робота передається для зберігання на кафедру.

Графік захисту (перезахисту) курсових робіт встановлюється відповідною кафедрою.

Підсумки захисту курсових робіт обговорюються на засіданні кафедри.

За результатами обговорення приймається мотивоване рішення, метою якого є вдосконалення процесу підготовки курсових робіт.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК А

 

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел до курсової роботи

1. Книги одного, двох або трьох авторів

Лубківський, Роман Мар'янович Громове дерево [Текст]: вибр.твори /Р.М.Лубківський; вступ.ст. Д. Павличка. - К. : Український письменник, 2006. - 525 с.

Мюссе, Л. Варварские нашествия на Западную Европу [Текст]: вторая волна / Люсьен Мюссе ; перевод с фр. А. Тополева ; [примеч. А. Ю. Карчинского]. – СПб.: Евразия, 2001. – 344 с.

Бородіна А.І. Бібліографічний словник діячів в галузі математики [Текст] / А.І.Бородіна, А.С.Бугай; ред. І.І. Гіхман. – К. : Рад. шк., 1979. – 606 с.

Костюк П. Г.Іони кальцію у функції мозку – від фізіології до патології / П.Г. Костюк, О.П. Костюк, О.О.Лук'янець; НАН України, Ін-т фізіології ім. О.О. Богомольця.– К. : Наук. думка, 2005. – 197 с.

Erdmann K. Regierungsorganisation und Verwaltungsaufbau [Text] / K. Erdmann, W. Schafer, E. Mundhenke. — Heidelberg : D.v. Decker’s Verl., 1996. — 114 p.

2. Книги чoтирьох авторів

Основы создания гибких автоматизированых произведений [Текст] / Л.А. Пономаренко, Л.В. Адамович, В.Т. Музычук, А.Е. Гридасов; ред. Б.Б. Тимофеева. – К. : Техника, 1986. – 144 с.

3. Книги п’яти чи більше авторів

Сучасні міжнародні відносини та зовнішня політика України [Текст] / В.В. Александров, В.Ф. Возний, Б.П. Камовников та ін. – К. : Арбис, 1992. – 158 с.

4. Книги під назвою

 

Адміністративна реформа в Україні. Проблеми підвищенння ролі Міністерства України і Національного банку України як інститутів регулювання економіки [Текст] : наук.-практ. конф., м. Київ, 17-18 черв. 1998 р. / Держ. комісія з проведення в Україні адм. реформи; редкол.: Г. О.П’ятаченко (голова), В.І. Кравченко(заст. голови) та ін. – К., 1998. – 320 с.

Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України: Ювілейне видання з нагоди сімдесятип’ятиріччя Інституту літератури / Відп. ред. та упоряд. О.В. Мишанич, НАН України. Ін–т літератури ім. Т.Г. Шевченка. – К.: Наук. думка, 2003.– 587 с.

Замки та фортеці [Текст] = Castles and Fortresses / упоряд., вступ. ст., комент. Л. В. Прибєги ; перед. сл. М. Жулинського ; пер. англ. мовою О. Подшибіткіної ; пер. фр. мовою О. Кобушкіної. - К., 2007. – 351 с.

Українці у світовій цивілізації [Текст] : довідник / Упоряд. Т.В. Копань. – К.: Пульсари, 2006. – 58 с. 

«Воспитательный процесс в высшей школе России», межвузовская науч.-практическая конф. (2001; Новосибирск). Межвузовская научно-практическая конференция «Воспитательный процесс в высшей школе России», 26–27 апр. 2001 г. [Текст] : [посвящ. 50-летию НГАВТ : материалы] / редкол.: А. Б. Борисов [и др.]. – Новосибирск : НГАВТ, 2001. – 157 с.

New Trends in Public Administration and Public Law [Text] : EGPA Yearbook / Ed. by H.V. Hassel; editors: G. Jenei, M. Hogye. — Budapest : EGPA; CPAS, 1996. — III, 449 p.

State Management of Transitional Societies under Globalization [Text] : Proceedings of the International Round Table Sitting / B. Hubskiy, O. Onyschenko, F. Rudych, V. Luhoviy, V. Kniaziev et al.; Foundation for Intellectual Cooperation, The Akademy of State Management under the President of Ukraine. — K. : Ukrainian Propylaeum Publishers, 2001. — 32 p.

5. Багатотомні видання в цілому

Енциклопедія історії України [Текст]: у 5-ти т. / Редкол.: В.А. Смолій (голова), Я.Д. Ісаєвич, С.В. Кульчицький та ін.; ред. рада: В.М. Литвин (голова) та ін.; НАН України, Ін-т іст. України. – К.: Наук. думка, 2003.

Гиппиус, З. Н. Сочинения [Текст]: в 2 т. / Зинаида Гиппиус ; [вступ. ст., под-гот. текста и коммент. Т. Г. Юрченко; Рос. акад. наук, Ин-т науч. информ. по об-ществ. наукам]. – М. : Лаком-книга : Габестро, 2001.

6. Окремі томи багатотомного видання

Олійник Б.Д.. Вибрані твори [Текст] : у 2 т. Т. 2 . Переклади. Публіцистика / Б. Олійник ; уклад. А. Я. Слободяник та ін. ; ілюстр. В. Є. Перевальського, М. І. Омельчук ; фотопортр. В. В. Ларіна. - К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2006. - 605 с.

Брик М. Т. Енциклопедія мембран [Текст]: У 2–х т. = Encyclopedia of Membranes :in two volumes. – К. : Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2005. – Т.1. – 700 с.

Казьмин В. Д. Справочник домашнего врача [Текст]: в 3 ч. / Владимир Казьмин. – М. : АСТ : Астрель, 2001.

       Ч. 2: Детские болезни. – 2002. – 503 с.

або

Казьмин В. Д. Справочник домашнего врача [Текст]. В 3 ч. Ч. 2. Детские болезни / Владимир Казьмин. – М. : АСТ : Астрель, 2002. – 503 с.

7. Щорічники

Населення України, 1998 рік [Текст]: демографічний щорічник / Держ. ком. статистики України, Упр. статистики населення / Л.М. Стельмах (відп. за вип.). – К.: Б.в., 1999. – 466 с.

8. Серійні видання

Микола Ільницький [Текст] : біобібліограф. покаж. / Уклад. Л. Ільницька. – Л. : Львів. Нац. ун– т ім. І. Франка, 2004. – 253 с.

Довідник з питань економіки та фінансування природокористування і природоохоронної діяльності [Текст] / уклад. В. Шевчук... [та ін.].– К.: Геопринт, 2000.– 411 с.

 

9. Дисертації

Баштанник В. В. Державне управління в системі владно-партійної взаємодії [Текст] : дис. … канд. наук з держ. упр. : 25.00.01 : захищена 15.01.02 : затв. 27.09.02 / Баштанник Володимир Володимирович. — К., 2002. — 220 с.

Вишняков, И. В. Модели и методы оценки коммерческих банков в условиях неопределенности [Текст] : дис. … канд. экон. наук : 08.00.13 : защищена 12.02.02 : утв. 24.06.02 / Вишняков Илья Владимирович. – М., 2002. – 234 с. – Библиогр.: с. 220–230. – 04200204433.

10. Автореферати дисертацій

Кірсенко М. В. Чеські землі в міжнародних відносинах Центральної Європи 1918-1920 років (Політико- дипломатична історія з доби становлення Чехословацької республіки) [Текст] : автореф. дис... д-ра іст. наук : 07.00.02 / НАН України. — К., 1998. — 36с.

11. Стандарти

ГОСТ 7. 53–2001. Издания. Международная стандартная нумерация книг [Текст]. – Взамен ГОСТ 7.53–86 ; введ. 2002–07–01. – Минск : Межгос. совет по стандартизации, метрологии и сертификации ; М. : Изд-во стандартов, cop. 2002. – 3 с. – (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).

або за назвою

Видання. Поліграфічне виконання : терміни та визначення [Текст] : затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України № 58 від 23лютого 1995 р. / УНДІПП ім. Т. Шевченка ; розробники : В.Й. Запоточний, Л.М. Тяллєва, Н.Й. Куновська, Л.М. Лопушинська. – К. : Держстандарт України, 1995. – 23 с.

Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання [Текст] : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. - Вид. офіц. - Вперше (зі скасуванням ГОСТ 7.1-84, ГОСТ 7.16-79, ГОСТ 7.18-79, ГОСТ 7.34-81, ГОСТ 7.40-82) ; введ. 2007-07-01. - К. : Держспоживстандарт України, 2007. - III, 47 с. - (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи).

12.  Електронні ресурси

Художественная энциклопедия зарубежного классического искусства [Электронный ресурс]. – Электрон. текстовые, граф., зв. дан. и прикладная прогр. (546 Мб). – М. : Большая Рос. энцикл. [и др.], 1996. – 1 электрон. опт. диск (CD-ROM) : зв., цв. ; 12 см + рук. пользователя (1 л.) + открытка (1 л.). – (Интерактивный мир). – Систем. требования: ПК 486 или выше ; 8 Мб ОЗУ ; Windows 3.1 или Windows 95 ; SVGA 32768 и более цв. ; 640х480 ; 4х CD-ROM дисковод ; 16-бит. зв. карта ; мышь. – Загл. с экрана. – Диск и сопровод. материал помещены в контейнер 20х14 см.

13. Статті з журналів та періодичних збірників

Кірсенко М. Друга Світова чи Велика Вітчизняна. Погляд з України [Текст] / М.Кірсенко // Доба. Науково-методичний часопис з історичної та громадянської освіти. – 2005. – № 2. – С. 26-27.

Аверінцев С. Подолання тоталітаризму як проблема: спроба орієнтації / С.Аверінцев, пер. М. Коцюбинської // Дух і Літера. – 2001.- № 7-8 – С. 6–15.

14. Рецензія

Бабич Є. "Іван Дзюба - талант і доля" [Текст] / Є. Бабич // Вісник Книжкової палати. - 2006. - № 12. - С. 23-24. - Рец. на кн.: Іван Дзюба - талант і доля : біобібліогр. нарис / Нац. парлам. б-ка України ; бібліогр.-уклад. Т. М. Заморіна. - К. : Київ. правда, 2005. - 118 с.

або

Іван Дзюба - талант і доля [Текст] : біобібліогр. нарис / Нац. парлам. б-ка України ; бібліогр.-уклад. Т. М. Заморіна. - К. : Київ. правда, 2005. - 118 с.

Рец.: Бабич Є. "Іван Дзюба - талант і доля" / Є. Бабич // Вісник Книжкової палати. - 2006. - № 12. - С. 23-24.

15. Віддалені ресурси:

УкрМАРК: Національний формат представлення бібліографічних данних [Електронний ресурс]: (Проект) / НБУ ім. Вернадського, НПБ України, Наук. б-ка ім. М. Максимовича Київ. нац. ун-ту ім. Т.Г. Шевченка. – Електрон. дан. (13 файлів). – 2002-2003. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/library/ukrmarc.html. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.

Swanson E. Editing ISBD (SR): approach, scope, definitions [Electronic resource] // 68th IFLA Council and General Conference, August 18-24, 2002: Proceedings. – Mode of access: WWW.URL: www.ifla.org/IV/ifla68/papers/148-162e.pdf. - Last access: 2002. – Title from the screen.

Прокопенко Л. С. Бібліографічна секція Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та закладів як осередок дослідження національної бібліографії (1965–2002 рр.) [Електронний ресурс]: Автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.08/ Київ Нац. ун–т культури і мистецтв. – Електорон. дан. (1 файл). – К., 2004. – 18 с. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/ard/2004/04plsdnb.zip. – Назва з екрана.

16. Локальні ресурси

Технологии информационного общества и культура [Электронный ресурс]: Международные конференции и проекты / Центр ПИК. – Электрон. дан. – М., 2004. – 1 CD-ROM. – Загл. с этикетки диска.

Библиотеки и информационные ресурсы в современном мире науки, культуры, образования и бизнеса [Электронный ресурс]: Материалы междунар. конф. «Крым–2004», г. Судак, 5–13 июня 2004 г. / 11–я междунар. конф. «Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества», ГПНТБ России, Ассоциация ЭБНИТ. – Электрон. дан. – М.: ГПНТБ России, 2004. – 1 электрон. опт. диск (СD - ROM). – Загл. с этикетки диска.

Нежурбеда Г. Г. Роль национальных библиотек в сохранении Internet-ресурсов // Программа ЮНЕСКО: «Информация для всех»: Всеобщий доступ к информации [Электронный ресурс]: Материалы междунар. конф., г. Санкт–Петербург, 23–25 июня 2004 г. – Электрон. дан. – СПб., 2004. – 1 CD-ROM. – Загл. с этикетки диска.

 

17. Оформлення  юридичних  джерел

  1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
  2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40 - 44. – Ст. 356.
  3. Цивільно-процесуальний кодекс України вiд 18.03.2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40 – 42. – Ст. 492.
  4. Господарський кодекс України вiд 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18 – 22. – Ст. 144.
  5. Господарсько-процесуальний кодекс України вiд 06.11.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
  6. Сімейний кодекс України вiд 10.01.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21 – 22. – Ст. 135.
  7. Кодекс законів про працю вiд 10.12.1971 р.// Відомості Верховної Ради України. –1971. – N 50. – Ст. 375.
  8. Бюджетний кодекс України вiд 21.06.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – N 37 – 38. – Ст. 189.
  9. Митний кодекс України вiд 11.07.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 38-39. – Ст. 288.
  10. Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 01.11.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 3. - Ст. 10.
  11. Закон України «Про освіту» від 23.01.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 34. – Ст. 451.
  12. Указ Президента України «Про утворення Міністерства праці та соціальної політики України» від 25.07.1997 р. № 705/98 // Офіційний Вісник України. – 1997. – №  31. – Стор. 25. – Ст. 124.
  13. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» від 14.02.2007 № 228 // Офіційний вісник України. - 2007 р. - № 12. - Стор. 85. – Ст. 446.
  14. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» від 29 березня 2002 р. № 401 // Офіційний Вісник України. – 2002. - № 14. - Стор. 85. - Ст. 727.
  15. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України «Про затвердження Положення про порядок надання  екологічної інформації» від 18 грудня 2003 р. №169 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2004 р. за № 156/8755) // Офіційний вісник України. - 2004. - № 6. – Стор. 228. - Ст. 358.
  16. Про розгляд проекту Статуту територіальної громади міста Славутича : Рішення Славутицької міської ради Київської області від 05 жовтня 2007 р. № 348-16-V [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://slavuta.km.ua
  17. Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах (1959) та Додатковий протокол 1978 року до Конвенції // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – Стор. 346 – 360. – Ст. 23.
  18. Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах (1959) та Додатковий протокол 1978 року до Конвенції // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 23. – Ст. 130.
  19. Конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950) // Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – Вип. 1. – К., 1999. – С. 25 – 42.
  20. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студ. юрид. вузів i факультетів/За ред. П. С. Матишевського, С. С. Яценка, П. П. Андрушка. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 903 с.
  21. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти/ За ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. - К. - X.: Юрінком Інтер - Право, 2001. - 494 с.
  22. Уголовный кодекс Республики Армения. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. - 446 с.
  23. Уголовный кодекс Испании. - М.: Зерцало, 1998. - 218 с.
  24. Уголовный кодекс Швеции. - М.: МГУ, 2000. - 167 с.
  25. Alan Reed and Peter Seago. Criminal Law. 2nd edition. - Sweet and Maxwell, 2002. - P. 343 - 577.
  26. Andrzej Marek. Komentarz do Kodeksu karnego Czesc ogolna. -Warszawa: Wydawnictwo Prawnicze Sp. z oo, 2000. - 420 s.
  27. Andrzej Marek. Prawo karne. - Warszawa: Wydawnictwo С. Н. BECK, 2001. - S. 393-690.

Kodeks karny. Czesc szczegolna. Komentarz do K.K. T. 2 / Pod red. Andrzeja Zolla. - Krakow: Kantor Wydawniczy ZAKAMYCZE, 1999. – 1120 s.

 

Необхідно  мати  на  увазі,  що при  посиланні  на  нормативно-правові  акти  рекомендується  використовувати  виключно  офіційні  видання:

 

1. Відомості Верховної Ради України

3. Бюлетень законодавства і юридичної практики

4. Офіційний вісник України

5. Зібрання постанов Уряду України

6. Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств України

7. Урядовий кур’єр

8. Бюлетень Верховного Суду України

9. Бюлетень Конституційного Суду України

10. Бюлетень судової практики

11. Вісник Державної Податкової Служби України тощо.

 

 

 

 


Комментарии


Комментариев пока нет

Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.

Авторизация
Введите Ваш логин или e-mail:

Пароль :
запомнить