Предмет, метод і завдання дисципліни “Управління трудовим потенціалом”

Предмет, метод і завдання дисципліни “Управління трудовим потенціалом” 03.10.2016 09:05

Тема1. Предмет, метод і завдання дисципліни “Управління трудовим потенціалом”

1.1. Предмет, метод і завдання дисципліни “Управління трудовим потенціалом”

 

 

Людина в системі суспільного виробництва і економічних відносин посідає центральне місце. Вона визначає цілі та напрями розвитку виробництва, організує його. Ефективність економіки будь-якого суспільства, в першу чергу, визначається якістю наявного трудового потенціалу та способом його включення в суспільне виробництво. Якісне відтворення трудового потенціалу, способи його поєднання з засобами виробництва, ефективність  трудової діяльності – все це залежить від якості управління трудовим потенціалом.

В методології наукового пізнання оперують такими взаємопов’язаними поняттями як об’єкт, предмет  і метод вивчення і наукового дослідження.

Об’єктом називають ту об’єктивну реальність, на яку спрямована пізнавальна діяльність людини в межах конкретної галузі науки. Стосовно управління трудовим потенціалом об’єктом дослідження є трудовий потенціал суспільства, який є узагальнюючим показником процесу становлення і розвитку людини в трудовій діяльності.

Предметом пізнавання можуть бути досліджувані характеристики, властивості, відношення об’єкта, його поведінка, процеси, які в ньому відбуваються, способи регулювання цих процесів тощо. Предметом управління трудовим потенціалом, як науки і навчальної дисципліни, є складна система регулювання процесів відтворення, що включає формування, розподіл, перерозподіл, обмін, використання і захист трудового потенціалу на макроекономічному рівні.

Знаряддям теоретичного дослідження є метод, як спосіб або сукупність прийомів цілеспрямованого вивчення проблеми. Предмет і метод тісно пов’язані між собою.

Дослідження складних предметів вимагає застосування багатьох взаємодоповнюючих методів. Це повною мірою стосується і управління трудовим потенціалом, як складної системи, яка включає такі підсистеми:

-         органи управління;

-         нормативно-правову базу і ресурсне забезпечення;

-         науково дослідні установи;

-         освітні заклади;

-         служби профорієнтації та зайнятості;

-         процедури управління;

-         організаційні заходи;

-         відповідні комп’ютерні технології;

-         інформаційне забезпечення тощо.

Для дослідження такої складної системи як управління трудовим потенціалом застосовується сукупність різноманітних методів;

-         статистичних;

-         формально-логічних;

-         економіко-математичних;

-         структурно-функціональних;

-         аналізу й прогнозу;

-         нормативних;

-         анкетування;

-         опитування;

-          балансовий;

-         програмно-цільових та інших.

Дисципліна “управління трудовим потенціалом” входить до блоку дисциплін фахової підготовки бакалаврів і посідає одне з чільних місць  серед професійно-орієнтованих дисциплін.

Внаслідок вивчення дисципліни студент повинен знати:

-         теоретичні основи управління трудовим потенціалом в масштабах держави;

-         вимоги до формування та використання трудового потенціалу, його професійної підготовки та перепідготовки;

-         нормативно-правову базу і ресурсне забезпечення використання трудового потенціалу;

-         сутність мотивації економічної активності населення, фактори і методи мотивації економічної активності;

-         загальні поняття рівня життя і формування доходів населення;

-         особливості суспільної організації праці;

-         принципи побудови і напрями державної соціальної політики;

-         елементи та методи управління трудовим потенціалом.

 

Дисципліна(наука) “Управління трудовим потенціалом” носить міжгалузевий характер, побудований на об’єктивних законах та механізмах ринкової економіки і тісно пов’язаний з цілим рядом дисциплін (рис. 1.1).

Теоретичним фундаментом, на який спирається курс “Управління трудовим потенціалом”, складають філософія, політична економія, макроекономіка, мікроекономіка та правознавство. Теоретичні положення і висновки цих наук служать правильному розумінню теоретичних засад управління трудовим потенціалом. Дисципліна “Управління трудовим потенціалом” опирається на економіку праці, психологію і соціологію праці.

Курс “Управління трудовим потенціалом” пов’язаний з низкою таких дисциплін, як трудове право, фінанси, економічний аналіз, статистика, інформаційні системи і технології, які дають уявлення про джерела та зміст необхідної інформації, яка потрібна для ефективного управління трудовим потенціалом. Він також тісно пов’язаний з такими дисциплінами як державне управління, розміщення продуктивних сил, демографія, наукова організація і нормування праці, ринок праці, менеджмент та ін. У широкому розумінні цей зв’язок зумовлений спільністю об’єкта дослідження, але конкретні його

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1 Взаємозв’язок дисципліни “управління трудовим потенціалом” з іншими суміжними дисциплінами.

Вияви і структура мають свої особливості в кожній навчальній дисципліні.

Дисципліна “Управління трудовим потенціалом” у свою чергу є базою для вивчення ряду конкретних економічних дисциплін як управління продуктивністю, управління персоналом, ринок праці.

Головне завдання дисципліни “Управління трудовим потенціалом” – сформувати у студентів стійкі знання теорії управління трудовим потенціалом, допомогти набути вмінь і навичок самостійно розробляти заходи щодо вдосконалення системи управління трудовим потенціалом. Воно складається з таких складових:

-         дати уявлення сутності категорій “трудові ресурси”, “економічно-активне населення”, “трудовий потенціал”;

-         розкрити формування трудового потенціалу та регулювання демографічних та міграційних процесів;

-         розглянути систему управління трудовим потенціалом, її нормативно-правову базу;

-         розглянути формування загальноосвітнього та кваліфікаційного рівня трудового потенціалу;

-         розкрити фактори та методи мотивації економічної активності населення, інструменти реалізації соціальної політики в системі управління трудовим потенціалом;

-         визначити умови, чинники та резерви підвищення ефективності використання трудового потенціалу;

-         вивчити зарубіжний досвід управління трудовим потенціалом.

 

 

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Що є об’єктом і предметом управління трудовим потенціалом?
2. Які місце і значення курсу серед дисципліни фундаментальної підготовки спеціалістів?
3. Які взаємозв’язки курсу “Управління трудовим потенціалом” з суміжними дисциплінами?