Привід

1. 1.  Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовуєть­ся, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
2. 2.  Рішення про здійснення приводу приймається: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора або з власної ініціативи, а під час судового провадження - судом за клопотанням сторони кримінального прова­дження, потерпілого або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу при­ймається у формі ухвали.
3. 3.  Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка. Привід свідка не може бути застосований до неповнолітньої особи, вагітної жінки, інвалідів першої або другої груп, особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей-інвалідів, а також осіб, які згідно із цим Кодексом не можуть бути допитані як свідки. Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов 'язків здійснюється тільки в при­сутності офіційних представників цього органу.

до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду. При наявності поважної причини не­прибуття, підозрюваний, обвинувачений або свідок зобов'язані заздалегідь повідо­мити особу, яка здійснила виклик. Таким чином, можливість застосування приводу визначається не кількістю здійснених викликів, а фактом неявки викликаної у вста­новленому законом порядку особи при відсутності у неї поважних причин.

1. 2.  Привід пов'язаний із обмеженням невід'ємного права кожного на свободу та особисту недоторканність, передбаченого ст. 29 Конституції України, тому рішення про його застосування належить до виключної компетенції суду - на досудовому про­вадженні його приймає слідчий суддя, а в судовому провадженні - суд. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали.

На досудовому розслідуванні ініціатива щодо застосування приводу може виходити як від слідчого та прокурора, що формалізується у відповідному клопотанні, зміст яко­го регулюється ст. 141 цього Кодексу, так і самого слідчого судді. У судовому прова­дженні ініціювати розгляд питання про застосування приводу можуть сторони, потер­пілий, а також сам суддя (суд) за наявності до того відповідних фактичних підстав.

3. Як прямо випливає із ч 3 коментованої статті, привід застосовується виключно до підозрюваного, обвинуваченого, свідка. Це означає, що особи, які беруть участь у кримінальному провадженні в іншому процесуальному статусі, не можуть бути до­ставлені приводом.

Закон забороняє застосовувати привід свідка, який є неповнолітнім, вагітною жінкою, інвалідом першої або другої груп, особою, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей-інвалідів, а також особою, яка згідно з КПК не може бути допитана як свідок. Коло осіб, які не підлягають допиту як свідок, передбачено ч. 2 ст. 65 КПК. Не можуть бути допитані як свідки: 1) захисник, представник потерпіло­го, цивільного позивача, цивільного відповідача, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні - про обставини, які стали їм відо­мі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника; 2) адвокати - про відо­мості, які становлять адвокатську таємницю; 3) нотаріуси - про відомості, які станов­лять нотаріальну таємницю; 4) медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, ме­дичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи, - про відомості, які становлять лікарську таємницю; 5) священнослужителі - про відо­мості, одержані ними на сповіді віруючих; 6) журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 7) професійні судді, народні засідателі та присяж­ні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухва­лення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали; 8) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному про­вадженні, - про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з участю в укладенні та ви­конанні угоди про примирення; 9) особи, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо дійсних даних про їх особу; 10) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних.

Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов'язків здійснюється тільки у присутності офіцій­них представників цього органу. Відповідно до ЗУ «Про розвідувальні органи Украї­ни» від 22 березня 2001 р. розвідувальні органи України - спеціально уповноважені законом органи на здійснення розвідувальної діяльності. Розвідувальний орган Укра­їни може функціонувати як самостійний державний орган, так і у складі центрально­го органу виконавчої влади (ст. 1). Співробітниками розвідувальних органів України є військовослужбовці та службовці кадрового складу розвідувальних органів України, а також військовослужбовці, службовці та працівники, які не належать до кадрового складу цих органів (ст. 16). До кадрового складу розвідувальних органів України на­лежать військовослужбовці і службовці, які за посадами, що вони займають у цих органах, підпорядкованих їм навчальних закладах та науково-дослідних установах, виконують функціональні обов'язки, безпосередньо пов'язані з розвідувальною ді­яльністю. Перелік посад співробітників кадрового складу розвідувального органу визначається Положенням про відповідний розвідувальний орган (ст. 17). У разі за­тримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України за підозрою у скоєнні злочину або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його тримають окремо від інших осіб. Привід, затримання та арешт і пов'язані з цим обшук особи та огляд речей кадрового співробітника розвідувального органу при виконанні ним своїх службових обов'язків здійснюються тільки в присутності офіційних представників цього органу. Не підлягають огляду і затриманню транспорт­ні засоби розвідувальних органів та їх кадрових співробітників при використанні цих засобів у службових цілях (ст. 20).

Порядок виконання ухвали слідчого судді або суду про привід, а також гарантії забезпечення прав і законних інтересів особи, привід якої здійснюється, передбачено ст. 143 КПК.