Проблеми кваліфікації злочинів проти власності

Проблеми кваліфікації злочинів проти власності 28.12.2014 09:08

 

 

 

ІІІ. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

 

№	Назва теми	Кількість годин
		Лекційні занятті	Семінарські заняття	Самостійна робота
Змістовий модуль 1.
1.	Механізм кримінально-правової охорони власності на сучасному етапі розвитку кримінального права України	3	1	6
2.	Проблеми „взаємодії” положень кримінального закону, що передбачають відповідальність за злочини проти власності, з положеннями регулятивного законодавства	3	3	8
3.	Проблемні питання розмежування юридичних складів злочинів між проти власності між собою та їх відмежування від юридичних складів злочинів інших видів, а також від складів деяких адміністративних правопорушень	3	2	6
	Підсумкова модульна контрольна робота 1	1
Змістовий модуль 2.
4.	Особливості кваліфікації корисливих злочинів проти власності з урахуванням ознак складів злочинів, які мають кількісний характер	3	2	5
5.	Проблеми кваліфікації злочинів проти власності, що вчиняються з проникненням у житло, приміщення або інше сховище	2	1	5
6.	Особливості кваліфікації насильницьких злочинів проти власності	3	1	5
7.	Проблеми кваліфікації злочинів проти власності в нетипових та особливих кримінально-правових ситуаціях	4	2	5
8.	Особливості юридичних складів злочинів та кваліфікації окремих корисливих злочинів проти власності	3	2	5
9.	Особливості юридичних складів злочинів та кваліфікації окремих некорисливих злочинів проти власності	3	1	5
	Підсумкова модульна контрольна робота 2	1
Змістовий модуль 3
10.	Кваліфікація злочинів проти власності з урахуванням процесуальних особливостей здійснення кримінального провадження	1	-	3
11.	Проблеми визнання та виконання в Україні вироків судів іноземних держав, постановлених щодо осіб, які вчинили злочини проти власності	2	1	5
	Підсумкова модульна контрольна робота 3	1
	Всього	34	16	58

 

Загальний обсяг годин – 108 год.

в тому числі:

лекції –34 год.;

семінарські заняття – 16 год.;

самостійна робота – 58 год.

 

ТЕМА 1. Механізм кримінально-правової охорони власності на сучасному етапі розвитку кримінального права України

 

Лекція 1.

1. Власність як об’єкт кримінально-правової охорони за кримінальним правом України.

2. Загальна характеристика механізму кримінально-правової охорони власності.

3. Проблеми „функціонування” механізму кримінально-правової охорони власності на сучасному етапі.

4. Систематизація ЮСЗ злочинів, які посягають на власність. Кримінально-правовий зміст поняття „злочини проти власності”.

 

Лекція 2.

1. Кримінально-правова характеристика типової юридичної конструкції „розкрадання чужого майна”.

 

Семінарське заняття 1.

1. Загальна характеристика механізму кримінально-правової охорони власності.

2. Систематизація ЮСЗ злочинів, які посягають на власність. Кримінально-правовий зміст поняття „злочини проти власності”.

3. Кримінально-правова характеристика типової юридичної конструкції „розкрадання чужого майна”.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Власність як об’єкт кримінально-правової охорони за кримінальним правом України.

2. Проблеми „функціонування” механізму кримінально-правової охорони власності на сучасному етапі.

 

ТЕМА 2. Проблеми „взаємодії” положень кримінального закону, що передбачають відповідальність за злочини проти власності, з положеннями регулятивного законодавства

 

Лекція 1.

1. Механізм „взаємодії” положень кримінального закону, що передбачають відповідальність за злочини проти власності, з положеннями регулятивного законодавства.

2. Майно: особливості кримінально-правового та цивільно-правового розуміння.

3. Юридична природа „права на майно” та „дій майнового характеру” з урахуванням положень цивільного законодавства.

 

Лекція 2.

1. Електрична та теплова енергія як предмету злочину.

2. Проблеми визначення юридичної приналежності майна.

3. Майнова шкода як характеристика наслідків у ЮСЗ злочинах проти власності: проблеми врахування положень цивільного законодавства.

 

Семінарське заняття 1.

1. Майно: особливості кримінально-правового та цивільно-правового розуміння.

2. Юридична природа „права на майно” та „дій майнового характеру” з урахуванням положень цивільного законодавства.

3. Вирішення задач та завдань.

 

Семінарське заняття 2.

1. Проблеми визначення юридичної приналежності майна.

2. Вирішення задач та завдань.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Механізм „взаємодії” положень кримінального закону, що передбачають відповідальність за злочини проти власності, з положеннями регулятивного законодавства.

2. Електрична та теплова енергія як предмету злочину.

3. Майнова шкода як характеристика наслідків у ЮСЗ злочинах проти власності: проблеми врахування положень цивільного законодавства.

4. Вирішення задач та завдань.

5. Виконання індивідуального завдання з аналізу правозастосовчої практики.

 

 

ТЕМА 3. Проблемні питання розмежування юридичних складів злочинів між проти власності між собою та їх відмежування від юридичних складів злочинів інших видів, а також від складів деяких адміністративних правопорушень

 

Лекція 1.

1. Особливості розмежування ЮСЗ крадіжки, грабежу та шахрайства.

2. Особливості розмежування насильницького грабежу, розбою та вимагання.

3. Особливості розмежування привласнення, розтрати та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем й інших злочинів проти власності

4. Проблеми відмежування ЮСЗ шахрайства від ЮСЗ злочинів проти власності, що не містять ознак розкрадання.

 

Лекція 2.

1. Проблеми відмежування ЮСЗ злочинів проти власності від ЮСЗ злочинів інших видів.

2. Особливості відмежування ЮСЗ злочинів проти власності від складів деяких адміністративних правопорушень.

 

Семінарське заняття 1.

1. Особливості розмежування ЮСЗ крадіжки, грабежу та шахрайства.

2. Особливості розмежування насильницького грабежу, розбою та вимагання.

3. Особливості розмежування привласнення, розтрати та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем й інших злочинів проти власності

4. Проблеми відмежування ЮСЗ шахрайства від ЮСЗ злочинів проти власності, що не містять ознак розкрадання.

5. Вирішення задач та завдань.

 

Завдання для самостійної роботи:

1.Проблеми відмежування ЮСЗ злочинів проти власності від ЮСЗ злочинів інших видів.

2. Особливості відмежування ЮСЗ злочинів проти власності від складів деяких адміністративних правопорушень.

3. Вирішення задач та завдань.

4. Виконання індивідуального завдання з аналізу правозастосовчої практики.

 

ТЕМА 4. Особливості кваліфікації корисливих злочинів проти власності з урахуванням ознак складів злочинів, які мають кількісний характер

 

Лекція 1.

1. Кримінально-правовий зміст кількісних ознак у ЮСЗ корисливих злочинів проти власності.

2. Особливості встановлення фактичних обставин, які кореспондують з кількісними ознаками ЮСЗ корисливих злочинів проти власності.

 

Лекція 2.

1. Окремі правила кваліфікації корисливих злочинів проти власності з урахуванням ознак кількісного характеру.

 

Семінарське заняття 1.

1. Кримінально-правовий зміст кількісних ознак у ЮСЗ корисливих злочинів проти власності.

2. Окремі правила кваліфікації корисливих злочинів проти власності з урахуванням ознак кількісного характеру.

3. Вирішення задач та завдань.

 

Завдання для самостійної роботи.

1. Особливості встановлення фактичних обставин, які кореспондують з кількісними ознаками ЮСЗ корисливих злочинів проти власності.

2. Вирішення задач та завдань.

3. Виконання індивідуального завдання з аналізу правозастосовчої практики.

 

ТЕМА 5. Проблеми кваліфікації злочинів проти власності, що вчиняються з проникненням у житло, приміщення або інше сховище

 

Лекція 1.

1. Особливості правозастосовчого тлумачення характеристик „житло”, „інше приміщення” та „сховище”.

2. Кримінально-правовий зміст характеристики „проникнення [у житло, інше приміщення або сховище]”.

3. Правила кваліфікації злочинів, що вчиняються з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.

 

Семінарське заняття 1.

1. Кримінально-правовий зміст характеристики „проникнення [у житло, інше приміщення або сховище]”.

2. Правила кваліфікації злочинів, що вчиняються з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.

3. Вирішення задач та завдань.

 

Завдання для самостійної роботи.

1. Особливості правозастосовчого тлумачення характеристик „житло”, „інше приміщення” та „сховище”.

2. Вирішення задач та завдань.

3. Виконання індивідуального завдання з аналізу правозастосовчої практики.

 

ТЕМА 6. Особливості кваліфікації насильницьких злочинів проти власності

 

Лекція 1.

1. Cистематизація ЮСЗ насильницьких злочинів проти власності.

2. Особливості специфічної конструкції та конкретного змісту ЮСЗ насильницьких злочинів проти власності.

 

Лекція 2.

1. Правила кваліфікації насильницьких злочинів проти власності.

 

Семінарське заняття 1.

1. Особливості специфічної конструкції та конкретного змісту ЮСЗ насильницьких злочинів проти власності.

2. Правила кваліфікації насильницьких злочинів проти власності.

3. Вирішення задач та завдань.

 

Завдання для самостійної роботи.

1. Cистематизація ЮСЗ насильницьких злочинів проти власності.

2. Вирішення задач та завдань.

3. Виконання індивідуального завдання з аналізу правозастосовчої практики.

 

ТЕМА 7. Проблеми кваліфікації злочинів проти власності в нетипових та особливих кримінально-правових ситуаціях

 

Лекція 1.

1. Правила кваліфікації продовжуваних злочинів проти власності.

2. Вплив фактичної помилки на кваліфікацію злочинів проти власності.

3. Вплив на кваліфікацію злочинів проти власності нетипових юридичних конструкцій, на основі яких побудовано ЮСЗ вказаних злочинів.

 

Лекція 2.

1. Проблеми кваліфікації злочинів проти власності при конкуренції кримінально-правових норм та суміжних з нею правозастосовчих ситуаціях.

2. Особливості кваліфікації „трансформації” („перетворення”, „переростання”) одного злочину проти власності в інший.

3. Особливості кваліфікації злочинів проти власності, що вчиняються у співучасті.

 

Семінарське заняття 1.

1. Вплив фактичної помилки на кваліфікацію злочинів проти власності.

2. Проблеми кваліфікації злочинів проти власності при конкуренції кримінально-правових норм та суміжних з нею правозастосовчих ситуаціях.

3. Особливості кваліфікації „трансформації” („перетворення”, „переростання”) одного злочину проти власності в інший.

 

Завдання для самостійної роботи.

1. Правила кваліфікації продовжуваних злочинів проти власності.

2. Вплив на кваліфікацію злочинів проти власності нетипових юридичних конструкцій, на основі яких побудовано ЮСЗ вказаних злочинів.

3. Особливості кваліфікації „трансформації” („перетворення”, „переростання”) одного злочину проти власності в інший.

4. Вирішення задач та завдань.

5. Виконання індивідуального завдання з аналізу правозастосовчої практики.

 

ТЕМА 8. Особливості юридичних складів злочинів та кваліфікації окремих корисливих злочинів проти власності

 

Лекція 1.

1. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми кваліфікації розбою.

2. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми вимагання.

3. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми шахрайства.

 

Лекція 2.

1. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

2. Деякі проблеми кваліфікації інших корисливих злочинів проти власності.

 

Семінарське заняття 1.

1. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми кваліфікації розбою.

2. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми вимагання.

3. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми шахрайства.

4. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

5. Вирішення задач та завдань.

 

Завдання для самостійної роботи.

1. Деякі проблеми кваліфікації інших корисливих злочинів проти власності.

2. Вирішення задач та завдань.

3. Виконання індивідуального завдання з аналізу правозастосовчої практики.

 

ТЕМА 9. Особливості юридичних складів злочинів та кваліфікації окремих некорисливих злочинів проти власності

 

Лекція 1.

1. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми кваліфікації злочинів, передбачених ст.ст. 194-196 КК.

2. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми кваліфікації злочину, передбаченого ст. 197-1 КК.

 

Лекція 2.

1. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми кваліфікації злочину, передбаченого ст. 198 КК.

 

Семінарське заняття 1.

1. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми кваліфікації злочинів, передбачених ст.ст. 194-196 КК.

2. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми кваліфікації злочину, передбаченого ст. 198 КК.

3. Вирішення задач та завдань.

 

Завдання для самостійної роботи.

1. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми кваліфікації злочину, передбаченого ст. 197-1 КК.

2. Вирішення задач та завдань.

3. Виконання індивідуального завдання з аналізу правозастосовчої практики.

 

ТЕМА 10. Кваліфікація злочинів проти власності з урахуванням процесуальних особливостей здійснення кримінального провадження

 

Лекція 1.

1. Проблеми побудови інформаційно-оціночної моделі фактичних обставин у кримінальних провадженнях про злочини проти власності.

2. Врахування особливостей кримінального провадження у формі приватного обвинувачення при кваліфікації злочинів проти власності.

 

Завдання для самостійної роботи.

1. Проблеми побудови інформаційно-оціночної моделі фактичних обставин у кримінальних провадженнях про злочини проти власності.

2. Врахування особливостей кримінального провадження у формі приватного обвинувачення при кваліфікації злочинів проти власності.

3. Виконання індивідуального завдання з аналізу правозастосовчої практики.

 

ТЕМА 11. Проблеми визнання та виконання в Україні вироків судів іноземних держав, постановлених щодо осіб, які вчинили злочини проти власності

 

Лекція 1.

1. Визнання та виконання вироків іноземних судів за законодавством України: юридична природа, стан нормативного регулювання.

2. Деякі проблеми визначення виду вчиненого злочину проти власності під час визнання та виконання в Україні вироку суду іноземної держави.

3. Деякі проблеми визначення ознак вчиненого злочину проти власності під час визнання та виконання в Україні вироку суду іноземної держави.

 

Семінарське заняття 1.

1. Деякі проблеми визначення виду вчиненого злочину проти власності під час визнання та виконання в Україні вироку суду іноземної держави.

2. Деякі проблеми визначення ознак вчиненого злочину проти власності під час визнання та виконання в Україні вироку суду іноземної держави.

3. Вирішення задач та завдань.

 

Завдання для самостійної роботи.

1. Визнання та виконання вироків іноземних судів за законодавством України: юридична природа, стан нормативного регулювання.

2. Вирішення задач та завдань.

3. Виконання індивідуального завдання з аналізу правозастосовчої практики.

 

 

ІV. ЗРАЗКИ ВИРІШЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАДАЧІ ТА ЗАВДАННЯ

 

ЗАДАЧА-1

з комплексним обґрунтуванням кримінально-правової кваліфікації

 

Щур запропонував Бородію заволодіти картиною відомого митця з арт-галереї (вартістю 400 НМДГ), пообіцявши придбати її за 100 НМДГ. Бородій пристав на цю пропозицію.

Вночі він непомітно для сторонніх осіб потрапив до приміщення галереї та почав вирізати картину з рами, але був помічений охоронцем. З метою полегшення заволодіння майном, Бородій декілька разів вдарив охоронця, схопив картину та втік.

Наступного дня він прийшов до Щура, розповів йому про нічні „пригоди” та зажадав „надбавку за небезпеку” у розмірі 10 НМДГ. Щур погодився та 110 НМДГ придбав картину.

Як з’ясувалось пізніше, Бородій заволодів не справжньою картиною, а лише її копією (вартістю 40 НМДГ). Про цю обставину Щур та Бородій не знали.

 

Вирішення

 

1. Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин:

1.1. „Уявна” вартість картини досягала показника „великі розміри”.

1.2. Реальна вартість картини не досягає показника „значна шкода потерпілому”, але перевищує максимальну межу дрібного викрадення чужого майна (0,5 НМДГ).

1.3. Приміщення галереї являє собою „інше приміщення”, а спосіб, у який Бородій опинився в ній являє собою „проникнення”.

1.4. Бородій розпочав заволодіння майном у таємний спосіб („непомітно для сторонніх осіб”), а продовжив заволодіння у відкритий спосіб (у присутності охоронця).

1.5. Виходячи з принципу „Всі сумніви на користь обвинуваченого”, будемо вважати, що Щур не давав згоди на заволодіння майном у відкритий спосіб.

1.6. Виходячи з принципу „Всі сумніви на користь обвинуваченого”, будемо вважати, що удари Бородія завдали охороню лише фізичний біль, але не спричинили тілесних ушкоджень.

1.7. Купуючи картину Щур усвідомлював всі обставини заволодіння нею.

1.8. Виходячи з принципу „Всі сумніви на користь обвинуваченого”, будемо вважати, що приміщення галереї не перебувало у володінні фізичної особи.

1.9. Виходячи з принципу „Всі сумніви на користь обвинуваченого”, будемо вважати, що охоронець не був працівником правоохоронного органу.

2. Обґрунтування кримінально-правової кваліфікації з використанням правозастосовчих орієнтирів (постанов Пленуму Верховного Суду України, Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, рішень Верховного Суду України):

2.1. Щодо правозастосовчого розуміння таємного та відкритого способів заволодіння чужим майном – див. абз. 3 п. 3 ППВСУ „Про судову практику у справах про злочини проти власності” від 06.11.2009 року № 10.

2.2. Щодо кваліфікації „переростання” крадіжки у грабіж в поведінці Бородія – див. абз. 3 п. 4, абз. 4 п. 22 ППВСУ „Про судову практику у справах про злочини проти власності” від 06.11.2009 року № 10.

2.3. Щодо змісту ознаки „насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого” – див. п. 5 ППВСУ „Про судову практику у справах про злочини проти власності” від 06.11.2009 року№ 10 .

2.4. Щодо відсутності додаткової кваліфікації дій Бородія за ст. 126 КК – див. п. 5 ППВСУ „Про судову практику у справах про злочини проти власності” від 06.11.2009 року № 10 та абз. 1, 2 п. 11 ППВСУ „Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки” від 4 червня 2010 року № 7.

2.5. Щодо змісту характеристики „інше приміщення” – див. абз. 6. п. 22 ППВСУ „Про судову практику у справах про злочини проти власності” від 06.11.2009 року № 10.

2.6. Щодо кваліфікацій дій суб’єктів як закінченого замаху на крадіжку та грабіж – див. „за аналогією” абз. 3 п. 22 ППВСУ „Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності” від 25.12.1992 року № 12.

3. Обґрунтування кримінально-правової кваліфікації з використанням теоретичних орієнтирів:

3.1. При кваліфікації дії Бородія та Щура мають місце декілька випадків конкуренції норм з обтяжуючими та особливо обтяжуючими обставинами (ч.ч. 3, 4 ст. 185; ч.ч. 2, 3, 4 ст. 186 КК), які вирішуються на користь норм з особливо обтяжуючими обставинами.

3.2. При кваліфікації дій Бородія має місце конкуренція „частини” (ч. 2 ст. 350 КК) та „цілого” (ч. 4 ст. 186 КК), яка вирішується відповідно до загального правила подолання цього типу конкуренції на користь норми-„цілого”.

3.3. У поведінці Бородія має місце „переростання” крадіжки у грабіж. Відповідно до підходів правозастосовчої практики інкримінуємо йому лише злочин, у який відбулось переростання (незакінчений грабіж). При цьому „переносимо” на нього всі ознаки, які характеризували „первинний” злочин та не інкримінуємо ознаку „повторно”. З теоретичної точки зору коректніше було б інкримінувати Бородію два незакінчених злочини, не інкримінувати на рівні незакінченого грабежу ознаку „проникнення в інше приміщення” та інкримінувати ознаку „повторно”.

3.4. У поведінці Бородія та Щура має місце фактична помилка щодо вартості предмета злочину. Виходячи з традиційного підходу до оцінки такого роду фактичних помилок, кваліфікуємо дії суб’єктів за суб’єктивною спрямованістю умислу, тобто як закінчений замах на злочин (грабіж, крадіжку) у великих розмірах.

3.5. Застосування Бородієм насильства до охоронця являє собою вихід за межі домовленості з Щуром (ексцес виконавця). У зв’язку з цим, усе скоєне Бородієм після даного моменту не може бути поставлене у вину Щуру. Дії останнього кваліфікуємо з урахуванням тієї стадії, на якій відбувся вихід Бородієм за межі домовленості, тобто як незакінчений замах на крадіжку.

3.6. При кваліфікації дій Щура виникає нетипова ситуація в частині придбання ним викраденого майна. Сам факт його попередньої згоди придбати майно вже може розглядатись як пособництво у незакінченій крадіжці, але, зважаючи на те, що Бородій заволодів картиною, вийшовши за межі домовленості та вчинивши злочин іншого виду, реальне придбання Щуром здобутого майна вже не може розглядатись як співучасть у незакінченій крадіжці, а повинно кваліфікуватись як причетність до незакінченого грабежу та кваліфікуватись за ст. 198 КК.

3.7. Щур виконує відразу декілька ролей при вчиненні незакінченої крадіжки у співучасті, а саме – ролі підбурювача та пособника. На рівні ФК та ЮФО фіксується лише більш небезпечна роль – роль підбурювача.

3.8. Дії Бородія не кваліфікуються за ст. 198 КК, оскільки передбачений даною нормою тип суспільно небезпечної поведінки являє собою прояв причетності до злочину.

4. ФК:

Дії Бородія слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК.

Дії Щура слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185; ст. 198 КК.

5. ЮФО:

Бородій вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна, – грабіж, вчинений у великих розмірах, поєднаний з проникненням в інше приміщення, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого (ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК).

Щур вчинив підбурювання до незакінченого замаху на таємне викраденн чужого майна, - крадіжку, вчинену у великих розмірах, поєднану з проникненням в інше приміщення (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК); заздалегідь не обіцяне придбання майна, за відомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 198 КК)

 

ЗАВДАННЯ

 

Суб’єкт вчинив ( за епізодами):

 

1) розбій, поєднаний з проникненням у житло;

2) розбій, спрямований на заволодіння чужим майном у великих розмірах;

3) розбій, поєднаний із заподіянням потерпілому умисного тяжкого тілесного ушкодження (УТТУ), що спричинило смерть;

4) розбій, поєднаний з спричиненням потерпілому смерті через необережність.

Питання: 1. Яка має бути проміжна і остаточна кваліфікація дій суб’єкта (можна написати лише ФК, вказавши в межах проміжної кваліфікації в дужках відповідні кваліфікуючі ознаки) ? 2.Які правозастосовчі та теоретичні орієнтири можна використати для вирішення завдання ?

 

Вирішення

 

1. Формула кваліфікації

 

Проміжна: 1) ч.3 ст. 187 КК ( проникнення у житло);

                   2) ч.4 ст. 187 КК (особою, яка раніше вчинила розбій (далі – “повторно”); ...у великих розмірах);

                   3) ч. 4 ст. 187 (“повторно” ; поєднаний з заподіянням ТТУ); ч.2 ст.121 КК (що спричинило смерть...)

                   4) ч. 4 ст. 187 (“повторно”; поєднаний з заподіянням ТТУ); ч.1 ст.119 КК.

 

Остаточна: ч. 3 ст. 187; ч. 4 ст. 187; ч.2 ст. 121; ч. 1 ст. 119 КК

 

2. Обґрунтування кримінально – правової кваліфікації з використанням правозастосовчих орієнтирів.

 

2.1. Щодо кваліфікації умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, за сукупністю з розбоєм у 3 епізоді - див. абзац 3 пункту 11  ППВСУ від 6 листопада 2009 року № 10 „ Про судову практику в справах про злочини проти власності”, абз. 3 п. 11 ППВСУ „Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив та їх правові наслідки” від 4 червня 2010 року № 7.

2.2. Кваліфікація розбою та вбивства через необережність за сукупністю злочинів здійснюється відповідно до абзацу 4 пункту 11 ППВСУ від 6 листопада 2009 року № 10 „ Про судову практику в справах про злочини проти власності”; при цьому кваліфікація розбою за ч. 4 ст.187 КК відбувається „за аналогією” до кваліфікації умисного вбивства при розбої (див. абзац 3 пункту 11 ППВСУ від 6 листопада 2009 року № 10 „ Про судову практику в справах про злочини проти власності” та абзац 3 пункту 10 ППВСУ від 7 лютого 2003 року № 2 „Про судову практику в справах проти життя та здоров’я особи”).

 

3. Обґрунтування кримінально – правової кваліфікації з використанням теоретичних орієнтирів

 

3.1. При кваліфікації розбоїв у епізодах 2) – 4) має місце конкуренція кваліфікованого і особливо кваліфікованого ЮСЗ; діє загальне правило: у ФК вказується та частина статті, яка передбачає найбільш обтяжуючу обставину, а в ЮФО зазначаються всі обтяжуючі і особливо обтяжуючі обставини.

3.2 Кваліфікація насильства при розбої у епізодах 3) та 4) зумовлена особливим правилом кваліфікації при конкуренції частини і цілого. В обох епізодах „частина” (ЮСЗ, передбачений ч.2 ст. 121, ч.1 ст. 119 КК) передбачає наслідок, який виходить за межі змісту насильства при розбої – смерть особи. Тому кваліфікація здійснюється за сукупністю злочинів.

3.3 Кваліфікація розбою у епізоді 4)  за ч. 4 ст. 187 КК здійснюється за аналогією до „правозастосовчого” підходу щодо кваліфікації розбою, під час якого мало місце умисне вбивство, – див. пункт 2.2 рішення. Оскільки жоден ЮСЗ, передбаченого ст. 187 КК, не охоплює смерть особи , а смерті завжди передує тяжке тілесне ушкодження , принаймні небезпечне для життя в момент заподіяння (ТТУ) , то кваліфікація розбою здійснюється за  ознакою “поєднаний із заподіянням ТТУ” ( у даному випадку ставлення до ТТУ також необережне, що не виключається змістом ЮСЗ, передбаченого ч.4 ст.187 КК).

3.4. При кваліфікації епізоду 1) виникає конкуренція „частини” (ч. 1 ст. 162 КК) та „цілого” (ч. 3 ст. 187 КК), яка вирішується на користь норми-„цілого”.

3.4.У проміжній кваліфікації суб’єкту інкриміновано 6 ЮСЗ, а в остаточній – 4 ЮСЗ. Така кваліфікація зумовлена тим, що три злочини (розбої у епізодах 2) – 4) відповідають одному і тому ж ЮСЗ; тому при проміжній кваліфікації кожен злочин кваліфікується окремо, а при остаточній кваліфікації всі ці злочини представлені  одним ЮСЗ ( ч.4 ст.187 КК).

 

Примітки:

1. Допустима й інша методика написання обґрунтування. Зокрема, теоретичні та правозастосовчі орієнтири можна наводити не „ізольовано” (у різних складових вирішення), а у „зв’язку” з кожним окремим „епізодом”.

2. Інші можливі типи завдання – завдання „за варіантами” та завдання „комбінованого” типу.

3. У межах завдання „за варіантами” кожен окремий епізод діяльності суб’єкта являє собою своєрідну „альтернативу”. Такі „альтернативи” не утворюють повторності злочинів. При вирішенні завдання такого типу слід написати лише формулу кваліфікацію кожного „варіанту”. Проміжної та остаточної кваліфікації завдання даного типу не передбачає.

4. У межах завдання „комбінованого” типу кожен окремий „варіант” включає в себе декілька „епізодів”. Таким чином, необхідно на рівні кожного „варіанту” сформулювати „проміжну” та „остаточну” формулу кваліфікації.

 

ЗАДАЧА-2

з написання фрагменту резолютивної частини ухвали про виконання вироку суду іноземної держави (про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України)

 

Громадянин України Краснов був засуджений вироком Замоскворецького районного суду м. Москви від 11 березня 2012 року за п.г) ч. 2 ст. 158 КК РФ за крадіжку з одягу до 4 років позбавлення волі з обмеженням свободи на 1 рік. У січні 2013 року Краснов був переданий в Україну для подальшого відбування покарання.

Написати фрагмент резолютивної частини ухвали про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

 

Вирішення

 

Привести вирок Замоскворецького районного суду м. Москви від 11 березня 2012 року у відповідність із законодавством України, вважати Краснова засудженим за ч. 1 ст. 185 КК до 3 років позбавлення волі.

 

 
V. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ ОБҐРУНТУВАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ З ПОЗИЦІЙ ТЕОРІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ПРИ ВИРІШЕННІ НАВЧАЛЬНИХ ЗАДАЧ ТА ЗАВДАНЬ

 

У межах теоретичного обґрунтування кримінально-правової кваліфікації як складової вирішення задачі орієнтовно мають бути відображені такі кримінально-правові ситуації та правила їх кваліфікації:

І. Ситуації, які в правозастосовчій практиці та в теорії кримінального права кваліфікуються по-різному.

ІІ. Ситуації, які з точки зору положень кримінального права відносяться до числа спірних та (або) найбільш складних (незалежно від того чи наявні щодо цих ситуацій розбіжності у підходах правозастосовчої практики та теорії кримінального права, і чи взагалі такі ситуації відображені у правозастосовчих орієнтирах):

1) прояви конкуренції кримінально-правових норм (слід зазначити типи конкуренції та застосовані в конкретному випадку правила їх подолання);

2) кваліфікація ситуацій суміжних з конкуренцією „частини” та „цілого” (див. абз. 1 п. 10, абз. 3 п. 11 ППВСУ „Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки” від 4 червня 2010 року № 7);

3) ситуації, в яких застосовуються особливі правила кваліфікації, пов’язані з інститутом „Стадії злочину” (наприклад, у випадках, коли діяння суб’єкта в поєднанні з одними обставинами відповідає ЮСЗ закінченого злочину одного виду (різновиду), а в поєднанні з іншими – ЮСЗ готування до злочину іншого виду (різновиду), поведінка особи кваліфікується за сукупністю злочинів);

4) особливості впливу на кримінально-правову кваліфікацію співучасті особливого роду та ексцесу виконавця;

5) особливості кваліфікації випадків:

а) „трансформації” („перетворення”) злочинів;

б) повторності тотожних злочинів, передбачених однією і тією самою частиною статті або однією і тією самою статтею, яка не має поділу на частини;

в) вчинення суб’єктом кількох злочинів, які почали вчинятися в один і той самий момент часу;

г) вчинення продовжуваного злочину.

6) вплив на кримінально-правову кваліфікацію фактичної помилки;

7) особливості кваліфікації випадків, коли формальний склад умисного злочину не охоплює шкоду завдану з необережності (наприклад, заподіяння необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження під час розбою кваліфікують за ч. 2 ст. 365; ст. 128 КК);

8) особливі правила кваліфікації, обумовлені специфічною конструкцією чи конкретним змістом ЮСЗ злочину власності (наприклад, особливості кваліфікації реального заволодіння майно під час розбою);

9) проблемні аспекти розмежування ЮСЗ злочинів проти власності між собою та відмежування їх від ЮСЗ злочинів інших видів, а також від складів деяких адміністративних правопорушень;

10) особливості кваліфікації злочинів проти власності, вчинених у співучасті;

11) проблемні аспекти нормативного розуміння предмету деяких злочинів проти власності.

 

VI. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ НАУКОВИХ ТА НАВЧАЛЬНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Адоевская О.А. Ответственность за кражу по современному праву России. – М.: Юрлитинформ, 2012 – 208 с.
2. Антонюк Н.О. Кримінальна відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою: монографія. – Львів: ПАІС, 2008. – 216 с.
3. Антонюк Н.О. Кримінально-правова охорона власності : навчальний посібник. – Л.: ЛНУ імені Івана Франка, 2012. – 514 с.
4. Базелюк В. В. Кримінальна відповідальність за незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - Х., 2012. - 20 с.
5. Безверхов А.Г., Шевченко И.Г. Уничтожение и повреждение имущества: вопросы истории, теории, практики: монография. – М.: Юрлитинформ, 2010. – 192 с.
6. Берзін П., Куцевич М. Окремі проблеми кваліфікації розкрадання майна з урахуванням правового становища суб'єкта злочину - акціонерного товариства // Підприємництво, господарство і право . – 2012 . – № 1. – С. 135-138.
7. Бикмурзин М. П. Предмет преступления: теоретико-правовой анализ – М.: Юрлитинформ, 2006. – 184 с.
8. Білаш О.В. Кримінальна відповідальність за незаконні дії щодо релігійних споруд або святинь: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - О., 2013. – 19 с.
9. Бойцов А.И. Преступления против собственности. – СПб.: Юридический центр Пресс,2002. – 775 с.
10. Болдарь Г.Є., Каменський Д.В. Кримінальна відповідальність за вчинення злочинів протии власності: проблеми теорії та практики: Науково-практичний посібник. – Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2011. – 184 с.
11. Борзенков Г. Разграничение обмана и злоупотребления доверием // Уголовное право. –2008. – № 5. – С. 4-7.
12. Борзенков Г. Признаки хищения в составе вымогательства // Законность. – 2010. – № 4. – С. 19-24.
13. Брич Л.П. Роль суспільно небезпечних наслідків у розмежуванні складів злочинів та відмежуванні їх від складів адміністративних правопорушень // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2011. - № 2. – С. 245-269.
14. Бурдін В.М. Викрадення окремі проблеми розмежування і диференціації кримінальної відповідальності // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2012. – Вип. 55. – С. 216-226.
15. Віскунов В.В. Кримінальна відповідальність за знищення, підробку або заміну номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - К., 2012. - 20 с
16. Владимиров В.А. Квалификация похищений личного имущества. – М.: Юрид. лит., 1974. – 208 с.
17. Владимиров В. А., Ляпунов Ю.И. Ответственность за корыстные посягательства на социалистическую собственность. – М.: Юрид. лит.,1986. – 224 с.
18.  Вознесенська О. В. Кримінально-правова характеристика грабежу: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - Х., 2013. - 19 с.
19. Волинець Р.А. Окремі питання розмежування злочину, передбаченого статтею 210 КК України, від злочинів, передбачених статтями 191 і 222 КК України // Основні напрямки розвитку кримінального права та шляхи вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 11-12 жовтня 2012 р. / редкол.: В.Я. Тацій, В.І. Борисов та інші. – Х.: Право, 2012. – С. 394-398.
20. Воробьев Д.В. Современные проблемы уголовно-правовой охраны права собственности и иных вещных прав. – М.: Юрлитифнорм, 2011 – 160 с.
21. Газдайка-Василишин І.Б. Ознаки суб’єкта злочину у складах некорисливих злочинів проти власності // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2010. - № 1. – С. 296-305.
22. Голикова А.В. Ущерб в хищении: понятие, структура, значение для квалификации и назначения уголовного наказания: автореф. дис. …канд. юрид. наук. – Тамбов, 2005. – 26 с.
23. Горішній О.О. Кримінально-правова характеристика розбою: автореф. дис. ... канд.юрид. наук. – Дніпропетровськ, 2010. – 20 с.
24. Гуня І. І. Кримінально-правова характеристика насильницьких злочинів проти власності: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - Х., 2012. - 19 с.
25. Демидова Л.М. Актуальні проблеми кримінально-правової охорони власності // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 4. – С. 255-264.
26. Демидова Л. Власність як об’єкт кримінально-правової охорони / Право України. – 2011. - № 2. – С. 242-249.
27. Демидова Л.М. Майно як предмет злочину // Проблеми боротьби зі злочинністю. – 2010. – Вісник 3 (62). – С. 267-276.
28. Диденко В.П. Квалификация хищений государственного или общественного имущества путем присвоения, растраты или злоупотребления служебным положением: учебное пособие. – К.: Украинская академия внутренних дел, 1992. – 80 с.
29. Дітріх О.І. Насильство у складах корисливих посягань на власність за кримінальним правом України: автореф. дис... канд. юрид. наук. – К., 2009. – 15 с.
30. Дорош Л.В. Щодо ефективності застосування законодавства про кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем // Питання боротьби зі злочинністю. Збірник наукових праць. Випуск 16 / ред. кол.: Ю.В. Баулін (голов ред.) та ін. – Х.: Кроссроуд, 2008. – С. 27-35.
31. Дудоров О.О., Мельник М.І. Кримінальноправова характеристика самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва // Вісник Верховного Суду України. – 2007. – № 12. – С. 29–36.
32. Дудоров О.О., Мельник М.І., Хавронюк М.І. Злочини у сфері підприємництва. Навчальний посібник / за ред. Хавронюка М.І. – К.: Атіка, 2001. – 608 с.
33. Дячкін О.П. Кримінально-правова охорона об’єктів електроенергетики та зв’язку: дис. канд. юрид. наук. – Дніпропетровськ, 2009. – 175 с.
34. Дьоменко С.В. Вимагання: кримінально-правовий та кримінологічний аналіз: дис. ...канд. юрид. наук. – Запоріжжя, 2005. – 238 с.
35. Емельянов В.П. Защита права собственности уголовным законодательством. – Харьков:Рубикон, 1996. – 128 с.
36. Ємельянов В.П. Визначення об’єкта злочину у кримінально-правовій науці: дискусійні питання / В.П. Ємельянов // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.— 2009.— No2.— С.125-135.
37. Ємельянов В.П. Визначення предмета злочину та класифікації об’єктів злочинів: дискусійні питання / В.П. Ємельянов // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.— 2009.— No3.— С.132-139.
38. Ємельянов М. В. Кримінально-правова характеристика шахрайства: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - К., 2013. - 19 с.
39. Ермакова О.В. Момент окончания преступлений против собственности: закон, теория, практика. – М.: Юлитинформ, 2013. – 208 с.
40. Жмур Ю. М. Кримінально-правовий захист недоторканності житла в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - Запоріжжя, 2012. - 20 с.
41. Журавлев М., Журавлева Е. Актуальные вопросы судебной практики по уголовным делам о мошенничестве // Уголовное право. – 2008. – №. 3. – С. 36-43.
42. Зенова М. Проблеми співвідношення зловживання владою або службовим становищем і привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем // Підприємництво, господарство і право. – 2010 - № 5. – С. 148 – 150.
43. Зозуля В.В. Совокупность преступлений против собственности: вопросы квалификации и назначения наказания. – М.: Юрлитинформ, 2013. – 192 с.
44. Иванов Д.А.Уголовно-правовая характеристика преступлений против собственности. – М.: Юрлитинформ, 2011. – 144 с.
45. Ільїна О.В. Кримінально-правова характеристика кваліфікуючих ознак корисливих злочинів проти власності: автореф. дис. ... канд.юрид. наук. – К., 2007. – 18 с.
46. Калмиков Д.О. Неоподатковуваний мінімум доходів громадян у кримінальному та адміністративному судочинстві: поняття, значення, методика обчислення // Наука і правоохорона. – 2012. – № 1. – С. 69–76.
47. Калмиков Д.О. Проблеми розмежування суміжних адміністративних і кримінальних посягань на власність // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 4. – С. 127–130.
48. Калмиков Д.О. Щодо мотиву злочинів проти власності // Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів: матеріали науково-практичної конференції (Київ, 29 березня 2012 року). – К.: Національна академія внутрішніх справ, 2012. – С. 30–32.
49. Кириченко Ю.В. Кримінальна відповідальність за викрадення електричної або теплової енергії: дис. … канд. юрид. наук. – Дніпропетровськ, 2009. – 218 с.
50. Клепицкий И.А. Недвижимость как предмет хищения и вымогательства // Государство и право. – 2000. – № 12. – С. 11-19.
51. Клименко В.А., Мельник Н.И. Уголовно-правовая борьба с вымогательством индивидуального имущества граждан: учебное пособие. – К.: Украинская академия внутренних дел, 1993. – 92 с.
52. Коняев В.П., Пинхасова Э.Б. Квалификация грабежей личного имущества граждан: учебное пособие. – Ташкент: Ташкентская высшая школа МВД СССР, 1990. – 68 с.
53. Кочои С.М. Ответственность за корыстные преступления против собственности. – М.: АНТЭЯ 2000, 2000. – 288 с.
54. Крапивина О.Н. Приобретение или сбыт имущества, заведомо добытого преступным путем: сравнительно-правовое, уголовно-правовое, уголовно-политическое и криминологическое исследование: дис. … канд. юрид. наук. – Саранск, 2008. – 240 с.
55. Кригер Г.А. Борьба с хищениями социалистического имущества. – М.: Юридическая литература. – 1965. – 328 с.
56. Кримінальне право (Особлива частина): підручник: у 2 т. / за ред. О.О. Дудорова, Є.О. Письменського. – Луганськ: Ельтон-2, 2012. – Т. 1. – 780 с.
57. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. / за заг. ред. В.Я. Тація, В.П.Пшонки, В.І. Борисова, В.І.Тютюгіна. – 5-те вид., допов. – Х.: Право, 2013. – Т.2: Особлива частина. – 2013. – 1040 с.
58. Кримінальний кодекс України : науково­практичний коментар. / відп. ред. Є.Л. Стрельцов. – видання 8-е, перероблене та доповнене — Х.: Одіссей, 2012. — 904 с.
59. Кудашев Ш.А.Проблемы дифференциации уголовной ответственности за хищения чужого имущества. – М.: Юрлитинформ, 2010. – 144 с.
60. Кузнецов В.В. Кримінальна відповідальність за крадіжки: монографія. – К.: Видавець ПАЛИВОДА А. В., 2005. – 158 с.
61. Куліцька С. Проблемні питання кримінально-правової кваліфікації ситуацій заволодіння чужими мобільними телефонами // Часопис Київського університету права. – 2012. - № 1. – С. 385-389.
62. Кундеус В.Г. Кримінально-правова характеристика викрадення: дис. ... канд. юрид. наук. – Х., 2004. – 198 с.
63. Куц В.М., Кириченко Ю.В. Кримінальна відповідальність за незаконне використання електричної або теплової енергії: монографія. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 160 с.
64. Лопашенко Н.А. Преступления против собственности: теоретически-прикладное исследование. – М.: ЛексЭст, 2005. – 408 с.
65. Матышевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К.: Юринком, 1996. – 240 с.
66. Мельник Н.И. Уголовная ответственность за вымогательство личного имущества граждан: Дис. … канд. юрид. наук. – К., 1991. – 206 с.
67. Михайліченко Т. О. Кримінальна відповідальність за порушення обов'язків щодо охорони майна (аналіз складу злочину та проблеми кваліфікації): автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - Х., 2012. - 20 с.
68. Миронюк С.А. Кримінальна відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - Д., 2012. - 20 с.
69. Мовчан Р.О. Кримінальна відповідаль ність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво: дис. … канд. юрид. наук. – К., 2009. – 241 с.
70. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / за ред. М.І Мельника, М.І. Хавронюка. — 8-те вид., переробл. та допов. – К.: Юридична думка, 2012. – 1316 с.
71. Олійник П.В. Предмет злочинів протии власності: поняття, види, кримінально-правове значення. – Х.: Право, 2011. – 208 с.
72. Панов М.І. Вибрані наукові праці з проблем правознавства / Передм. В.П. Тихого. – К.: Ін Юре, 2010. – 812 с.
73. Папуша І. Специфіка визначення предмета у посяганнях на вйськове майно / Вісник Національної академії прокуратури України. – 2013. - № 2. – С. 89-93.
74. Письменський Є. Юридичні новації в сфері охорони власності, або Окремий погляд на посилення відповідальності за викрадення чужого майна // Юридичний вісник України. – 29 серпня – 4 вересня 2009 р. – № 35. – С. 7.
75. Пинаев А.А. Уголовно-правовая борьба с хищениями. – Харьков: Вища школа, 1975. – 191 с.
76. Рябчук С.В. Деякі питання визначення військового майна, як предмет злочинів, передбачених ст.ст. 410-413 КК України // Право і суспільство. – 2009. - № 5. – С. 107-111.
77. Самокиш В. П. Кримінальна відповідальність за умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - О., 2013. - 19 с.
78. Севрюков А.П. Хищение имущества: криминологические и уголовно-правовые аспекты. – М.: Экзамен, 2004. – 352 с.
79. Седых Л.В. Преступления, совершаемые с применением гипноза: особенности квалификации и предупреждения. – М.: Юрлитинформ, 2013. – 192 с.
80. Семикіна Л.О. Вимагання за Кримінальним кодексом України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Х., 2011.– 20 с.
81. Смаглюк О.В. Шахрайство за Кримінальним кодексом України 2001 року: дис. ... канд. юрид. наук. – К., 2003. – 185 с.
82. Токарчук Р.Е. Насилие и его роль в составах насильственных хищений. – М.: Учебная литература, 2011. – 212 с.
83. Токарчук Р.Е. Насильственные хищения: социальная природа норм и вопросы совершенствования уголовной ответственности. – М.: Юрлитинформ, 2012. – 288 с.
84. Уланова Ю.Ю. Общие признаки хищения в составе кражи. – М.: Юрлитинформ, 2013. – 304 с.
85. Фаринник В.І. Проблемні питання знищення або пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу // Основні напрямки розвитку кримінального права та шляхи вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 11-12 жовтня 2012 р. / редкол.: В.Я. Тацій, В.І. Борисов та інші. – Х.: Право, 2012. – С. 31-36.
86. Філей Ю.В. Кримінально-правові санкції та їх застосування за злочини проти власності: дис... канд. юрид. наук. – Запоріжжя, 2005. – 232 с.
87. Фролов М.В. Имущество как предмет хищения: единство и дифференциация гражданско-правового и уголовно-правового моментов понятия: дис. ... канд. юрид. наук. – Екатеринбург, 2002. – 208 с.
88. Хабаров А.В. Преступления против собственности: влияние гражданско-правового регулирования : дис. ... канд. юрид. наук . - Екатеринбург, 1999. – 213 с.
89. Харченко В.Б. Кримінально-правова охорона прав на результати творчої дяльності та засоби індивідуалізації в Україні: монографія. – Х.: ХНУ імені В.Н. Карабіна, 2011. – 480 с.
90. Хилюта В.В.Преступления против собственности и порядка осуществления экономической деятельности: концептуальные основы моделирования объекта и системы. – М.: Юрлитинформ, 2012. – 208 с.
91. Чумаченко Т.А. Викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (ст. 188-1 КК): кримінально-правова характеристика: дис. … канд. юрид. наук. – К., 2008. – 223 с.
92. Шарапов Р.Д. Криминальная гипносуггестия: криминологические и уголовно-правовые аспекты // Государство и право. – 2004. – № 11. – С. 44-51.
93. Швець А.Ю. Предмет злочинів протии власності у кримінальному праві України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – К., 2011. – 20 с.
94. Шейфер С.А., КлепицкийИ.А. Имущественные преступления в семье: материально-правовой и уголовно-процессуальный аспекты // Государство и право. – 2001. – № 6. – С. 50-56.
95. Шульга А.В.Охрана имущества и имущественных прав в системах норм о преступлениях против собственности и интеллектуальной собственности. – М.: Юрлитинформ, 2012. – 352 с.
96. Шуляк Ю.Л. Кримінальна відповідальність за шахрайство: порівняльно-правове дослідження: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – К., 2011.– 20 с.
97. Яни П. Постановление Пленума Верховного Суда о квалификации мошенничества, привоения, растраты: объективная сторона преступления // Законность. – 2008. – № 4. – С. 14-20.
98. Яни П. Постановление Пленума Верховного Суда о квалификации мошенничества, присвоения, растраты: умысел, корыстная цель, специальный субъект // Законность. – 2008. – № 5. – С. 14-18.
99. Яни П. Постановление Пленума Верховного Суда о квалификации мошенничества, присвоения, растраты: проблемы разграничения и совокупности // Законность. – 2008. – № 6. – С. 12-16.