Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
  • Не нашли подходящий заказ?
    Заказать в 1 клик:  /contactus
  •  
Главная \ Методичні вказівки \ Проблеми права екологічної безпеки (робоча навчальна програма)

Проблеми права екологічної безпеки (робоча навчальна програма)

« Назад

Проблеми права екологічної безпеки (робоча навчальна програма) 28.12.2014 06:32

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Юридичний факультет

Кафедра трудового, земельного і екологічного права

 

 

 

 

 

 

ПРОБЛЕМИ ПРАВА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Робоча навчальна програма дисципліни (спецкурсу-спецпрактикуму)

 

для магістрів спеціальності 6.060100 "Правознавство"

спеціалізації “Земельне і екологічне право”

 

 

 

 

 

Затверджено на засіданні кафедри

трудового, земельного та екологічного права

Протокол № _____________

від „___”___________200__р.

 

Декан юридичного факультету

      Д.ю.н., Гриценко І. С

 

 

Київ-2009

 

 

Робоча навчальна програма з дисципліни “Проблеми права екологічної безпеки”.

 

 

 

 

Укладачі: доц., к.ю.н. Краснова М.В., асистент Євстігнєєв А. С.  

 

Лектор: доц., к.ю.н. Краснова М.В.

 

Викладач: асистент Євстігнєєв А.С. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 200__р.

 

___________________________

Підпис голови НМК факультету

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

I. ПЕРЕДМОВА.

II.КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.

1. Поточний контроль.

2. Модульний контроль.

3. Підсумковий контроль.

III.ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ.

IV.ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

1. Змістовий модуль 1.

1.1. Тематика та короткий зміст лекцій, практичних занять самостійної роботи студента.     

1.2. Контрольні завдання до змістового модуля 1.

2. Змістовий модуль  2.

2.1. Тематика та короткий зміст лекцій, практичних занять самостійної роботи студента

2.2. Контрольні запитання до змістового модуля 2.

2.3. Типове завдання модульної контрольної роботи за ЗМ 2.

3. Змістовий модуль 3.

3.1. Тематика та короткий зміст лекцій, практичних занять самостійної роботи студента.

3.2. Контрольні завдання до змістового модуля 3.

3.3. Типове завдання модульної контрольної роботи за ЗМ 3.

4. Змістовий модуль 4.

4.1. Тематика та короткий зміст лекцій, практичних занять самостійної роботи студента.

4.2. Контрольні завдання до змістового модуля 4.

4.3. Типове завдання модульної контрольної роботи за ЗМ 4.

V. МАТЕРІАЛИ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ.

VI. ЛІТЕРАТУРА ТА НОРМАТИВНО─ПРАВОВІ АКТИ.

 

I. ПЕРЕДМОВА

 

Навчальна дисципліна „Проблеми права екологічної безпеки” викладається магістрам I та ІІ року навчання юридичного факультету у 1 та 2 семестрі. Загальний обсяг викладання - 140 години, з них лекцій - 50 год., практичних - 28 год., самостійної роботи - 62 год. Форма підсумкового контролю: залік – у 1 семестрі та, відповідно, іспит – у 2 семестрі.

 

Мета і завдання навчальної дисципліни

      Курс „Проблеми права екологічної безпеки” спрямований на поглиблення, засвоєних при вивченні нормативних курсів “Екологічне право” та “Право екологічної безпеки”, магістрами спеціалізації “Земельне і екологічне право” теоретичних знань щодо наукознавчих, пізнавальних, культурно-просвітницьких, ціннісних, філософських, соціологічних та інших аспектів права екологічної безпеки як науки, галузі права і знань, навчальної дисципліни і практичної діяльності, а також на формування у них практичних вмінь та навичок щодо самостійного розв’язання проблем, які виникають у процесі реалізації норм екологічного законодавства, що спрямовані на регулювання відносин щодо забезпечення правового режиму здійснення екологічно небезпечної, ризикової господарської та іншої діяльності, який спрямований на відвернення небезпеки для здоров'’ і життя людей, суспільства і держави, інших осіб, формування позитивної відповідальності за відвернення природної та техногенної небезпеки.

      Вивчення цієї дисципліни передбачає розкриття ціннісних аспектів цієї галузі права, що дозволяє поглибленню розуміння вирішення проблем, пов’язаних зі створенням механізму правового забезпечення системи екологічної безпеки як складової національної і транснаціональної (глобальної) безпеки та гарантії безпечного сталого соціально-економічного розвитку суспільства і держави, закладає основу для використання магістрами одержаних знань у процесі подальшого навчання, в тому числі в аспірантурі, а також  для формування у них навичок застосування норм екологічного законодавства на практиці при розробці та забезпеченні юридичного супроводу виважених рішень у галузі охорони довкілля, реалізації прав громадян на екологічну безпеку.

Предмет навчальної дисципліни

Предметом цієї дисципліни є норми Конституції України, міжнародних договорів, належним чином імплементовані Україною, чинного національного законодавства, які регулюють суспільні еколого-правові відносини у галузі забезпечення екологічної безпеки, новаційні досягнення еколого-правової науки, міжнародний досвід та правозастосовча практика у цій сфері.

Вимоги до знань та вмінь

Магістр повинен знати: положення Конституції України, систему та зміст міжнародного законодавства та законодавства України, здатних регулювати відносини у галузі забезпечення екологічної безпеки, в тому числі положення Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Законів України “Про основи національної безпеки України”, “Про охорону атмосферного повітря”, “Про відходи”, “Про пестициди і агрохімікати”, “Про об’єкти підвищеної небезпеки”, “Про перевезення небезпечних вантажів”, “Про екологічний аудит”, ”Про екологічну експертизу” та інших, підзаконних актів – Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та інших центральних органів виконавчої влади, які врегульовують еколого-правові відносини у зазначеній сфері.

Магістр повинен вміти: застосовувати одержані теоретичні знання для наукової характеристики правових явищ і категорій у галузі забезпечення екологічної безпеки; правильно застосовувати правові норми у цій сфері при самостійному вирішенні практичних завдань; правильно визначати правовий механізм забезпечення екологічної безпеки у сферах господарювання, які визначені законодавством як екологічно небезпечні, включаючи механізм охорони і захисту права громадян на екологічну безпеку.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки

Навчальна дисципліна “Проблеми права екологічної безпеки” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”, “спеціаліст” та “магістр” за спеціальністю „Правознавство” напряму підготовки „Право” у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Дисципліна відноситься до переліку навчальних курсів самостійного вибору вищого навчального закладу, викладається у 2 та 2 семестрі 1 року навчання магістратури.

            Для успішного засвоєння знань за цією програмою магістрами 1 року навчання необхідна наявність у них основ знань з правознавства, розуміння основних правових понять і категорій, наявність основ знань з окремих галузей права - конституційного, адміністративного, господарського, цивільного та інших, а також екологічного права та права екологічної безпеки.

 

 

 

 

 

 

 

II. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ:

 

Система оцінювання знань студентів за курсом “Проблеми права екологічної безпеки” включає поточний, модульний та підсумковий семестровий контроль знань – залік у 1 семестрі та, відповідно поточний, модульний та підсумковий семестровий контроль знань – іспит у 2 семестрі. Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Максимальна кількість балів, яку має можливість набрати студент за кожний змістовий модуль, складає 30, 35 та 35 балів відповідно. Підсумкова оцінка (залік та іспит) визначається як сума балів, набраних студентом за кожний змістовий модуль.

 

Порядок розрахунку підсумкової оцінки за 1 семестр

 

 

 

Змістовий

модуль 1

 

Змістовий

модуль 2

 

Залік

Підсумкова оцінка

Максимальна кількість балів

 

35 балів

 

35 балів

 

30 балів

100 (35 + 35+ 30) балів

 

Порядок розрахунку підсумкової оцінки за 2 семестр

 

 

 

Змістовий

модуль 3

 

Змістовий

модуль 4

 

Іспит

Підсумкова оцінка

Максимальна кількість балів

 

35 балів

 

35 балів

 

30 балів

100 (35 + 35+ 30) балів

 

1. ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ

Види поточного контролю обираються викладачем, який читає спецкурс, у відповідності з даною програмою. Видами поточного контролю можуть бути опитування, контрольні роботи, тести, колоквіуми, наукові повідомлення тощо.

При поточному контролі під час практичних занять оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях, активність при обговоренні питань, систематичність роботи на заняттях, результати виконання домашніх завдань, практичних завдань (казусів), експрес-контролю у формі тестів, письмових контрольних робіт, в тому числі модульних підсумкових, результати виконання індивідуальних завдань.

 

 

 

 

Співвідношення складових оцінювання при поточному контролі

у кожному змістовному модулі:

 

Форми контролю знань при поточному контролі

 Оцінка ( у балах)

усна відповідь

до 2 балів

доповнення відповіді

до 1 балу

експрес-опитування

до 2 балів

самостійна робота

до 2 балів

тестування

до 3 балів

індивідуальні завдання

 (в т.ч. реферат, есе )

до 5 балів

модульна

контрольна робота

до 20 балів

 

 

2. МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

 

Модульний контроль (сума балів за кожний змістовий модуль - ЗМ) проводиться на відповідному практичному занятті після вивчення ЗМ1 та ЗМ2, а також відповідно ЗМ3 та ЗМ4. Модульний контроль проводиться на підставі оцінок поточного контролю та результатів модульних контрольних робіт, виконанням яких завершується вивчення матеріалу по ЗМ1 та ЗМ2, а також відповідно ЗМ3 та ЗМ4.. Протягом кожного семестру виконується 2 модульні контрольні роботи.

Підсумкова кількість балів за змістові модулі виставляється як сума балів за всіма формами поточного контролю плюс оцінка за модульну контрольну роботу, при її наявності.

 

3. ПІДСУМКОВИЙ СЕМЕСТРОВИЙ КОНТРОЛЬ

Підсумковий семестровий контроль у формі заліку передбачає, що підсумкова оцінка з даної дисципліни визначається як сума (проста) оцінок за заліковими модулями. Залік у 1 семестрі (оцінка за результатами змістових модулів) зараховується, якщо студент набрав суму балів, яка не менше встановленого мінімуму залікових балів, а саме:

 

100-бальна шкала

Оцінка за національною шкалою

90-100

85-89

75-84

65-74

60-74

 

 

зараховано

1-59

не зараховано

 

Підсумковий семестровий контроль у формі іспиту передбачає, що підсумкова оцінка з даної дисципліни визначається як сума (проста) оцінок за заліковими модулями. Іспит у 2 семестрі (оцінка за результатами змістових модулів) зараховується, якщо студент набрав суму балів, яка не менше встановленого мінімуму залікових балів, а саме:

 

100-бальна шкала

Оцінка за національною шкалою

90-100

85-89

75-84

65-74

60-74

відмінно

 

добре

 

задовільно

1-59

не задовільно

 

Приклад розрахунку підсумкової оцінки знань студента

за результатами вивчення курсу “Проблеми права екологічної безпеки” в 1 семестрі

 

 

ЗМ 1

ЗМ 2

Залік

Зазагальна оцінка

Поточні оцінки,

у балах

15

15

 

 

 

 

 35 (ЗМ 1) + 35 (ЗМ 2)

 + 30 (Залік) = 100

Оцінка за модульну контрольну роботу

у балах

20

20

 

 

Всього, у балах

 

 

35

 

35

 

30

 

           

 

Приклад розрахунку підсумкової оцінки знань студента

за результатами вивчення курсу “Проблеми права екологічної безпеки” в 2 семестрі

 

 

 

ЗМ 3

ЗМ 4

Іспит

Зазагальна оцінка

Поточні оцінки,

у балах

15

15

 

 

 

 

 35 (ЗМ 1) + 35 (ЗМ 2)

 + 30 (іспит) = 100

Оцінка за модульну контрольну роботу

у балах

20

20

 

 

Всього, у балах

 

 

35

 

35

 

30

           

 

 

III. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

№ теми

 

Назва лекції

 

Кількість годин

лекції

практичні заняття

самостійна робота

Змістовний модуль 1. Актуальні проблеми теорії права екологічної безпеки

Загальна частина (частина 1)

1

Гносеологічні аспекти вчення про екологічну небезпеку, систему екологічної безпеки та їх правове регулювання

 

6

2

4

2

Методологічні та аксіологічні аспекти права екологічної безпеки

4

2

4

3

Функції права екологічної безпеки

2

2

4

4

Актуальні проблеми ризику у праві екологічної безпеки

 

4

2

4

 

Модульна контрольна робота

 

 

1

 

Змістовний модуль 2. Актуальні проблеми теорії права екологічної безпеки

Загальна частина (частина 2)

5

Проблеми системності у формуванні права екологічної безпеки

2

2

4

6

Актуальні проблеми гармонізації законодавства України у сфері екологічної безпеки із вимогами та принципами міжнародного права

4

2

4

7

Реформування правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки

2

2

4

8

Проблеми юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку

4

2

4

9

Проблеми формування інституту юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки

2

2

4

Модульна контрольна робота

 

1

 

Змістовний модуль 3. Актуальні проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у здійсненні небезпечної діяльності та відвернення надзвичайних екологічних ситуацій

Особлива частина (частина 1)

10

Правові проблеми забезпечення ефективності системи екологічної безпеки

2

2

4

11

Проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення небезпечної діяльності

4

2

4

12

Правові проблеми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

4

2

4

Модульна контрольна робота

 

1

 

Змістовний модуль 4. Актуальні проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у здійсненні небезпечної діяльності та відвернення надзвичайних екологічних ситуацій

Особлива частина (частина 2). Проблеми формування та становлення міжнародного права екологічної безпеки

Спеціальна частина

13

Проблеми правового режиму зон надзвичайних екологічних ситуацій

4

2

4

14

Проблеми реалізації та захисту правового статусу потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації

4

2

4

15

Проблеми міжнародного права екологічної безпеки

 

2

 

6

 

Модульна контрольна робота

 

1

 

 

 

Всього                                                                 140

 

50

 

28

 

62

           

Загальний обсяг - 140 год., в тому числі:

лекцій - 50 годин,     практичних занять - 28 годин, самостійної роботи - 62 годин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IY. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

1. Змістовний модуль 1. Актуальні проблеми теорії права екологічної безпеки

Загальна частина (частина 1)

1.1. Тематика та короткий зміст лекцій, практичних занять,

 самостійної роботи студента.

 

Тема 1. Гносеологічні аспекти вчення про екологічну небезпеку, систему екологічної безпеки та їх правове регулювання (6 год)

Лекція № 1. Гносеологічні аспекти вчення про екологічну небезпеку, систему екологічної безпеки та їх правове регулювання (2 год.)

Наукознавчі аспекти виникнення екологічної небезпеки та формування правового механізму її упередження в умовах розвитку науково-технічного прогресу. Місце правового механізму попередження екологічної небезпеки у системі взаємодії суспільства і природи та його вплив на формування сучасного законодавства.

Об’єкти екологічно небезпечного впливу за чинним законодавством. Небезпечні хімічні речовини, шкідливі фізічні та біологічні впливи на життя і здоров’я людей та навколишнє природне середовище як основні показники екологічної небезпеки та проблеми правового режиму поводження з ними.

Джерела екологічної небезпеки та їх юридична класифікація.

Об’єкти внутрішнього та зовнішнього екологічного впливу та їх правове опосередкування.

 

Лекція № 2. Гносеологічні аспекти вчення про екологічну небезпеку, систему екологічної безпеки та їх правове регулювання (2 год.)

Класифікація об’єктів техногенного впливу на життя і здоров’я людини та довкілля у системі правового регулювання.

Юридичні ознаки та визначення об’єктів підвищеної екологічної небезпеки.

Регламентація об’єктів надзвичайної екологічної ситуації за законодавством України.

Об’єкти природного небезпечного впливу та їх юридична класифікація.

 

Лекція № 3. Гносеологічні аспекти вчення про екологічну небезпеку, систему екологічної безпеки та їх правове регулювання (2 год.)

Передумови формування правового регулювання екологічно небезпечної діяльності.

Механізм формування правового забезпечення системи екологічної безпеки.

Режими правового регулювання екологічно небезпечної діяльності.

Режими та рівні правовідносин у сфері екологічної безпеки.

 

Практичне заняття № 1. Гносеологічні аспекти вчення про екологічну небезпеку, систему екологічної безпеки та їх правове регулювання (2 год.)

1. Формування правового механізму упередження екологічної безпеки в умовах розвитку науково-технічного прогресу.

2. Об’єкти екологічно небезпечного впливу за чинним законодавством.

3. Джерела екологічної небезпеки та їх юридична класифікація.

4. Механізм формування правового забезпечення системи екологічної безпеки.

5. Режими правового регулювання екологічно небезпечної діяльності.

 

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Наукознавчі аспекти виникнення екологічної небезпеки та формування правового механізму її упередження в умовах розвитку науково-технічного прогресу.

2. Місце правового механізму попередження екологічної небезпеки у системі взаємодії суспільства і природи та його вплив на формування сучасного законодавства.

3. Небезпечні хімічні речовини, шкідливі фізічні та біологічні впливи на життя і здоров’я людей та навколишнє природне середовище як основні показники екологічної небезпеки та проблеми правового режиму поводження з ними.

4. Об’єкти внутрішнього та зовнішнього екологічного впливу та їх правове опосередкування.

5. Класифікація об’єктів техногенного впливу на життя і здоров’я людини та довкілля у системі правового регулювання.

6. Юридичні ознаки та визначення об’єктів підвищеної екологічної небезпеки.

7. Регламентація об’єктів надзвичайної екологічної ситуації за законодавством України.

8. Об’єкти природного небезпечного впливу та їх юридична класифікація.

9. Передумови формування правового регулювання екологічно небезпечної діяльності.

10. Режими та рівні правовідносин у сфері екологічної безпеки.

 

Рекомендована література та нормативно-правові акти:

література: 1, 3, 4, 9, 10, 12, 17, 18, 21, 25, 77, 103, 104, 121

Нормативно-правові акти: 1, 3, 4, 5, 12-15, 17, 23, 24, 28, 29, 30, 34, 48, 113

 

Тема № 2. Методологічні та аксіологічні аспекти права екологічної безпеки (4 год.)

Лекція 1. Методологічні та аксіологічні аспекти права екологічної безпеки (2 год.)

Розвиток юридичної думки про екологічну безпеку. Право екологічної безпеки у контексті об’єктно-суб’єктних підходів.

Аксіологічні засади права екологічної безпеки. Критерії об’єктивації права екологічної безпеки.

Доктрини щодо формування і становлення права екологічної безпеки. Принципи формування права екологічної безпеки.

 

Лекція 2. Методологічні та аксіологічні аспекти права екологічної безпеки (2 год.)

Пріоритети та імперативи права екологічної безпеки. Предметно-об’єктні зв’язки у праві екологічної безпеки.

Форми об’єктивації права екологічної безпеки національного та транснаціонального рівня та їх співвідношення.

Відтворення інтересів у праві екологічної безпеки.

Право екологічної безпеки у системі галузей права.

Перспективи розвитку права екологічної безпеки.

 

         Практичне заняття № 1. Методологічні та аксіологічні аспекти права екологічної безпеки (2 год.)

1. Право екологічної безпеки у контексті об’єктно-суб’єктних підходів.

2. Критерії об’єктивації права екологічної безпеки.

3. Предметно-об’єктні зв’язки у праві екологічної безпеки.

4. Право екологічної безпеки у системі галузей права.

 

         Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Розвиток юридичної думки про екологічну безпеку.    

2. Аксіологічні засади права екологічної безпеки.

3. Доктрини щодо формування і становлення права екологічної безпеки.

4. Принципи формування права екологічної безпеки.

5. Пріоритети та імперативи права екологічної безпеки.

6. Форми об’єктивації права екологічної безпеки національного та транснаціонального рівня та їх співвідношення.

7. Відтворення інтересів у праві екологічної безпеки.

8. Перспективи розвитку права екологічної безпеки.

 

Рекомендована література та нормативно-правові акти:

література: 1, 3, 7, 9, 12, 17, 18, 20, 24, 34, 42, 48, 66, 67, 77, 94, 105

Нормативно-правові акти: 1, 4, 5, 9, 17, 22, 23, 28, 29, 36, 43, 44, 48

 

Тема № 3. Функції права екологічної безпеки (2 год.)

Лекція №1. Функції права екологічної безпеки (2 год.)

Поняття та характеристика функцій права екологічної безпеки. Класифікація функцій права екологічної безпеки.

Антропозахисні функції права екологічної безпеки.

Нормативно-регулюючі функції права екологічної безпеки.

Культурно-просвітницькі функції права екологічної безпеки.

Правозахисні функції права екологічної безпеки.

Інформаційно-пізнавальні функції права екологічної безпеки.

 

Практичне заняття № 1. Функції права екологічної безпеки (2 год.)

  1. Поняття та характеристика функцій права екологічної безпеки.
  2. Класифікація функцій права екологічної безпеки.

 

         Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Антропозахисні функції права екологічної безпеки.

2. Нормативно-регулюючі функції права екологічної безпеки.

3. Культурно-просвітницькі функції права екологічної безпеки.

4. Правозахисні функції права екологічної безпеки.

5. Інформаційно-пізнавальні функції права екологічної безпеки.

 

Рекомендована література та нормативно-правові акти:

література: 3, 7, 12, 17, 18, 30, 44, 50, 51, 62, 71, 76, 77, 87, 102

Нормативно-правові акти: 1, 3-5, 9, 13, 16, 17, 23, 26, 28, 30, 34, 38, 40, 44

 

Тема № 4. Актуальні проблеми ризику у праві екологічної безпеки (4 год.)

Лекція 1. Актуальні проблеми ризику у праві екологічної безпеки (2 год.)

Поняття, основні ознаки та визначення ризику в праві екологічної безпеки.

Правовстановлюючі аспекти ризику у праві екологічної безпеки.

Сучасні законодавчі визначення ризику та їх співвідношення з визначенням ризику в праві екологічної безпеки.

Правові форми використання ризику в праві екологічної безпеки.

 

Лекція 2. Актуальні проблеми ризику у праві екологічної безпеки (2 год.)

Об’єктивно-суб’єктивна сутність ризику у праві екологічної безпеки.

Доктринальні підходи щодо функціонального використання ризику у праві екологічної безпеки.

Нормативно-юридичні показники та вимоги використання ризику у праві екологічної безпеки.

Сучасні критерії оцінки ризику господарської діяльності та їх співвідношення з ризиком у праві екологічної безпеки.

 

Практичне заняття № 1. Актуальні проблеми ризику у праві екологічної безпеки (2 год.)

1. Правовстановлюючі аспекти ризику у праві екологічної безпеки.

2. Сучасні законодавчі визначення ризику та їх співвідношення з визначенням ризику в праві екологічної безпеки.

3. Сучасні критерії оцінки ризику господарської діяльності та їх співвідношення з ризиком у праві екологічної безпеки.

4. Нормативно-юридичні показники та вимоги використання ризику у праві екологічної безпеки.

 

         Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Поняття, основні ознаки та визначення ризику в праві екологічної безпеки.

2. Правові форми використання ризику в праві екологічної безпеки.

3. Об’єктивно-суб’єктивна сутність ризику у праві екологічної безпеки.

4. Доктринальні підходи щодо функціонального використання ризику у праві екологічної безпеки.

 

Рекомендована література та нормативно-правові акти:

література: 5, 17, 18, 71, 75, 111-114

Нормативно-правові акти: 1, 13, 67, 82-89, 132, 154

 

1.2. Контрольні питання до змістового модуля 1.

1. Місце правового механізму попередження екологічної небезпеки у системі взаємодії суспільства і природи та його вплив на формування сучасного законодавства.

2. Об’єкти екологічно небезпечного впливу за чинним законодавством.

3. Джерела екологічної небезпеки та їх юридична класифікація.

4. Об’єкти внутрішнього та зовнішнього екологічного впливу та їх правове опосередкування.

5. Класифікація об’єктів техногенного впливу на життя і здоров’я людини та довкілля у системі правового регулювання.

6. Юридичні ознаки та визначення об’єктів підвищеної екологічної небезпеки.

7. Регламентація об’єктів надзвичайної екологічної ситуації за законодавством України.

8. Об’єкти природного небезпечного впливу та їх юридична класифікація.

9. Передумови формування правового регулювання екологічно небезпечної діяльності.

10. Механізм формування правового забезпечення системи екологічної безпеки.

11. Режими правового регулювання екологічно небезпечної діяльності.

12. Режими та рівні правовідносин у сфері екологічної безпеки.

Розвиток юридичної думки про екологічну безпеку. Право екологічної безпеки у контексті об’єктно-суб’єктних підходів.

13. Критерії об’єктивації права екологічної безпеки.

14. Доктрини щодо формування і становлення права екологічної безпеки.

15.Принципи формування права екологічної безпеки.

16. Пріоритети та імперативи права екологічної безпеки.

17. Предметно-об’єктні зв’язки у праві екологічної безпеки.

18. Форми об’єктивації права екологічної безпеки національного та транснаціонального рівня та їх співвідношення.

19. Відтворення інтересів у праві екологічної безпеки.

20. Право екологічної безпеки у системі галузей права.

21. Перспективи розвитку права екологічної безпеки.

22. Поняття та характеристика функцій права екологічної безпеки. Класифікація функцій права екологічної безпеки.

23. Антропозахисні функції права екологічної безпеки.

24. Нормативно-регулюючі функції права екологічної безпеки.

25. Культурно-просвітницькі функції права екологічної безпеки.

26. Правозахисні функції права екологічної безпеки.

27. Інформаційно-пізнавальні функції права екологічної безпеки.

28. Поняття, основні ознаки та визначення ризику в праві екологічної безпеки.

29. Правовстановлюючі аспекти ризику у праві екологічної безпеки.

30. Сучасні законодавчі визначення ризику та їх співвідношення з визначенням ризику в праві екологічної безпеки.

31. Правові форми використання ризику в праві екологічної безпеки.

32. Об’єктивно-суб’єктивна сутність ризику у праві екологічної безпеки.

33. Доктринальні підходи щодо функціонального використання ризику у праві екологічної безпеки.

34. Нормативно-юридичні показники та вимоги використання ризику у праві екологічної безпеки.

35. Сучасні критерії оцінки ризику господарської діяльності та їх співвідношення з ризиком у праві екологічної безпеки.

 

1.3. Типове контрольне завдання до Змістовного модуля 1:

 

І. Оберіть правильну відповідь на поставлене питання (їх може бути одна або декілька):

 

  1. Вчений вчений, який досліджував поняття „екологічна безпека” за радянських часів:

-           Андрейцев В.І.

-           Шемшученко Ю.С.

-           Колбасов О.С.

-           Мунтян В.Л.

-           Уркевич В.Ю.

 

  1. Екологічна безпека:

-           є складовою національної безпеки;

-           частково входить до складу національної безпеки;

-           окремим по відношенню до національної безпеки явищем;

-           повністю включає в себе національну безпеку.

 

   3. Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин:

- допускається в межах 50 % посівних площ, що використовуються відповідним суб’єктом;

- забороняється;

- забороняється за рішенням відповідної обласної ради;

- забороняється щорічно в період з березня по жовтень.

 

4. Відповідно до положень чинного законодавства застосування пестицидів і агрохімікатів обмежується в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, на:

-         території, що зазнала радіоактивного забруднення;

-         в м. Києві та м. Севастополі;

-         у зонах надзвичайних екологічних ситуацій;

-         на територіях, що зазнали впливу посухи;

-         у гірських районах Карпат.

 

  1. 5.     Відповідно до положень Закону України „Про об'єкти підвищеної небезпеки” прийнятним ризиком є:

- ризик, який більше, ніж 230 днів на рік не перевищує на території об'єкта підвищеної небезпеки і/або за її межами гранично допустимий рівень;

- ризик, який не перевищує на території об'єкта підвищеної небезпеки і/або за її межами гранично допустимого рівня;

- ризик, який перевищує на території об'єкта підвищеної небезпеки і/або за її межами гранично допустимий рівень не більше, ніж на 10 %;

- будь-який ризик, окрім неприйнятного.

 

  1. 6.     Відповідно до положень Закону України „Про об'єкти підвищеної небезпеки” декларація безпеки -  це:

- документ, що затверджується відповідною місцевою державною адміністрацією та вимогам якого має відповідати об'єкти підвищеної небезпеки;

- документ, який визначає комплекс заходів, що вживаються суб'єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків;

- документ, що затверджується відповідною місцевою радою та вимогам якого має відповідати об'єкти підвищеної небезпеки;

- документ, що може бути затвердженим відповідною місцевою державною адміністрацією та вимогам якого має відповідати об'єкт підвищеної небезпеки.

 

  1. 7.                Відповідно до вчення Гуманістичної школи екологічного та земельного права юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка право екологічної безпеки є:

-       суб’єктивним правом людини;

-       інститутом екологічного права;

-       комплексною галуззю права України;

-       науковою абстракцією.

 

  1. 8.  Законні інтереси в сфері права на екологічну безпеку - це:

-       потреби людини в сфері екологічної безпеки, які є тотожніми суб’єктивниому праву на екологічну безпеку;

-       потреби людини в чфері екологічної безпеки, які є часткого тотожніми суб’єктивному праву на екологічну безпеку;

-       потреби людини в сфері екологічної безпеки, які не є тотожніми суб’єктивному праву на екологічну безпеку, але виплювають із нього;

-                                 потреби людини в сфері екологічної безпеки, які не є тотожніми суб’єктивному праву на екологічну безпеку, але не виплювають із нього.

 

  1. 9.     Функції права екологічної безпеки – це:

-    елементи правового статусу суб’єктів правовідносин екологічної безпеки;

-         напрями впливу норм права екологічної безпеки на волю та поведінку суб’єктів правовідносин екологічної безпеки;

-         потреби людини в сфері екологічної безпеки;

-         Підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин екологічної безпеки.

 

  1. 10.            Кандидатська дисертація, присвячена правовим аспектам екологічного ризику, написана:

-         Ковальчук Т.Г.

-         Шульгою М.В.

-         Гетьманом А.П.

-         Фроловим М.О.

-         Носіком В.В.

 

ІІ. Дайте розгорнуті відповіді на наступні питання:

-         Аксіологічні засади права екологічної безпеки.

-         Сучасні правові критерії оцінки екологічного ризику господарської діяльності.

 

 

Змістовний модуль 2. Актуальні проблеми теорії права екологічної безпеки

Загальна частина (частина 2)

 

Тема № 5. Проблеми системності у формуванні права екологічної безпеки (2 год.)

Лекція 1. Проблеми системності у формуванні права екологічної безпеки (2 год.)

Право екологічної безпеки як система опосередкування комплексу інтересів людини, суспільства і держави. Прогрес та регрес у системі формування права екологічної безпеки.

Системоутворюючі чинники формування права екологічної безпеки. Підсистеми права екологічної безпеки та їх співвідношення.

Складові елементи системи права екологічної безпеки. Співвідношення системи права екологічної безпеки з іншими правовими комплексами еколого-правової спільності.

Проблеми вдосконалення системи формування права екологічної безпеки.

 

Практичне заняття № 1. Проблеми системності у формуванні права екологічної безпеки (2 год.)

1. Системоутворюючі чинники формування права екологічної безпеки.

2. Складові елементи системи права екологічної безпеки.

3. Співвідношення системи права екологічної безпеки з іншими правовими комплексами еколого-правової спільності.

 

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Право екологічної безпеки як система опосередкування комплексу інтересів людини, суспільства і держави.

  1. Прогрес та регрес у системі формування права екологічної безпеки.

3. Складові елементи системи права екологічної безпеки.

4. Проблеми вдосконалення системи формування права екологічної безпеки.

 

Рекомендована література та нормативно-правові акти:

література: 4, 17-21, 25, 34, 41, 45, 61, 98, 105

Нормативно-правові акти: 1, 4-7, 11, 13, 15, 17, 18, 23, 24, 27, 30, 38-41, 43, 44

 

Тема №6. Актуальні проблеми гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки України із вимогами та принципами міжнародного права (4 год.)

Лекція 1. Актуальні проблеми гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки України із вимогами та принципами міжнародного права (2 год.)

Поняття та особливості гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

Пріоритети гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

Принципи гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

Основні напрями гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

 

Лекція 2. Актуальні проблеми гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки України із вимогами та принципами міжнародного права (2 год.)

Межі гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

Співвідношення гармонізації, оптимізації та імплементації законодавства у сфері екологічної безпеки.

Механізм гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

Гарантії гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

 

Практичне заняття № 1. Актуальні проблеми гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки України із вимогами та принципами міжнародного права (2 год.)

1. Поняття та особливості гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

2. Основні напрями гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

3. Механізм гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

 

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Пріоритети гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

Принципи гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

Межі гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

Співвідношення гармонізації, оптимізації та імплементації законодавства у сфері екологічної безпеки.

Гарантії гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

 

Рекомендована література та нормативно-правові акти:

література: 1, 20, 24, 54, 60, 92, 104, 109, 110

Нормативно-правові акти: 1, 7, 8, 13, 19, 63, 69, 70, 81, 133, 189-201

 

Тема №7. Реформування правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки (2 год.)

Лекція 1. Реформування правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки (2 год.)

Поняття та істотні ознаки реформування правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки. Основні напрями реформування правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки.

Особливості реформування абсолютних правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки.

Межі реформування процедурних (доюрисдикційних) правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки. Проблеми реформування управлінських правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки.

Особливості реформування правовідносин у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Реформування юрисдикційних правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки.

 

Практичне заняття № 1. Реформування правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки (2 год.)

1. Поняття та істотні ознаки реформування правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки.

2. Особливості реформування абсолютних правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки.

3. Проблеми реформування управлінських правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки.

4. Реформування юрисдикційних правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки.

 

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Основні напрями реформування правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки.

Межі реформування процедурних (доюрисдикційних) правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки.

Особливості реформування правовідносин у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

 

Рекомендована література та нормативно-правові акти:

література: 1, 3, 4, 8, 9, 12, 18, 21, 37, 39, 44, 45, 48, 54, 64, 93, 121

Нормативно-правові акти: 1, 2, 6, 7, 10, 11, 16, 17, 21, 33, 51, 54, 59, 62, 119, 121, 124, 135, 150-153

 

Тема № 8. Проблеми юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку (4 год.)

Лекція 1. Проблеми юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку (2 год.)

Поняття та характеристика юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку. Види юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку.

Класифікація юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку.

Доюрисдикційні гарантії реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку.

 

Лекція 2. Проблеми юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку (2 год.)

Юрисдикційні гарантії реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку.

Судова юрисдикція у системі юридичних гарантій захисту права громадян на екологічну безпеку. Форми та способи міжнародної судової юрисдикції у системі юридичних гарантій захисту права громадян на екологічну безпеку.

Проблеми вдосконалення юридичних гарантій захисту права громадян на екологічну безпеку.

 

Практичне заняття № 1. Проблеми юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку (2 год.)

1. Види юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку.

2. Доюрисдикційні гарантії реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку.

3. Юрисдикційні гарантії реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку.

4. Судова юрисдикція у системі юридичних гарантій захисту права громадян на екологічну безпеку.

 

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Поняття та характеристика юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку.

2. Класифікація юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку.

3. Форми та способи міжнародної судової юрисдикції у системі юридичних гарантій захисту права громадян на екологічну безпеку.

4. Проблеми вдосконалення юридичних гарантій захисту права громадян на екологічну безпеку.

 

Рекомендована література та нормативно-правові акти:

література: 2, 8, 11, 13-16, 32, 75, 81, 84-87, 101, 116

Нормативно-правові акти:1, 2, 12, 13, 16, 18, 23, 27, 31, 54, 56, 58, 59, 62

 

Тема № 9. Проблеми формування інституту юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки (2 год.)

Лекція 1. Проблеми формування інституту юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки (2 год.)

Стан розвитку інституту юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки. Новації інституту юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки, обумовлені екологічним ризиком.

Характер та рівні реалізації юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки. Особливості правовідносин юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки.

Види юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки.

Механізм реалізації позитивної юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки.

Застосування ретроспективної юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки.

 

Практичне заняття № 1. Проблеми формування інституту юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки (2 год.)

1. Новації інституту юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки, обумовлені екологічним ризиком.

2. Особливості правовідносин юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки.

3. Види юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки.

 

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Стан розвитку інституту юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки.

2. Характер та рівні реалізації юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки.

3. Механізм реалізації позитивної юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки.

4. Застосування ретроспективної юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки.

 

Рекомендована література та нормативно-правові акти:

література: 4, 17, 18. 25, 28, 52, 53, 67, 82, 96, 103, 107, 116

Нормативно-правові акти: 2, 13, 51, 54, 59, 62, 68

 

2.2. Контрольні питання до змістового модуля 2.

1. Право екологічної безпеки як система опосередкування комплексу інтересів людини, суспільства і держави.

2. Прогрес та регрес у системі формування права екологічної безпеки.

3. Системоутворюючі чинники формування права екологічної безпеки. Підсистеми права екологічної безпеки та їх співвідношення.

4. Складові елементи системи права екологічної безпеки.

5. Співвідношення системи права екологічної безпеки з іншими правовими комплексами еколого-правової спільності.

6. Проблеми вдосконалення системи формування права екологічної безпеки.

7. Поняття та особливості гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

8. Пріоритети гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

9. Принципи гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

10. Основні напрями гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

11. Межі гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

12. Співвідношення гармонізації, оптимізації та імплементації законодавства у сфері екологічної безпеки.

13. Механізм гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

14. Гарантії гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки.

15. Поняття та істотні ознаки реформування правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки.

16. Основні напрями реформування правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки.

17. Особливості реформування абсолютних правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки.

18. Межі реформування процедурних (доюрисдикційних) правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки.

19. Проблеми реформування управлінських правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки.

20. Особливості реформування правовідносин у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

21. Реформування юрисдикційних правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки.

22. Поняття та характеристика юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку.

23. Види юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку.

24. Класифікація юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку.

25. Доюрисдикційні гарантії реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку.

26. Юрисдикційні гарантії реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку.

27. Судова юрисдикція у системі юридичних гарантій захисту права громадян на екологічну безпеку.

28. Форми та способи міжнародної судової юрисдикції у системі юридичних гарантій захисту права громадян на екологічну безпеку.

29. Проблеми вдосконалення юридичних гарантій захисту права громадян на екологічну безпеку.

30. Стан розвитку інституту юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки.

31. Новації інституту юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки, обумовлені екологічним ризиком.

32. Характер та рівні реалізації юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки.

33. Особливості правовідносин юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки.

34. Види юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки.

35. Механізм реалізації позитивної юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки.

36. Застосування ретроспективної юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки.

 

2.3. Типове контрольне завдання до Змістовного модуля 2:

 

І. Оберіть правильну відповідь на поставлене питання (їх може бути одна або декілька):

 

  1. 1.     Чинниками, які зумовлюють виділення права екологічної безпеки як самостійної галузі права, є:

-           наявність відповідного законодавства;

-           видання підручників з курсу „Право екологічної безпеки України”;

-           наявність однорідних суспільних відносин в сфері забезпечення екологічної безпеки;

-           суб’єктивний інтерес деяких вчених;

-           рішення Академії наук України.

 

  1. 2.       Правовідносини екологічної безпеки за своїм характером є:

-           відносними;

-           субєктивними;

-           абсолютними;

-           безособовими.

 

  1. 3.       Інститутами права екологічної безпеки як галузі права є:

-           інститут запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру;

-           інститут забезпечення охронони праці;

-           інститут лімітування викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

-           інститут забезпечення харчової („внутрішньої”) екологічної безпеки;

-           інститут ведення земельного кадастру.

 

4. Посадові особи органів державної виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд та державний контроль у сфері діяльності з пестицидами і агрохімікатами, в межах компетенції, передбаченої законодавством, мають право:

- в безспірному (позасудовому) порядку стягувати з виннних осіб суму завданої ними шкоди життю та здоровю людей внаслідок порушення законодавства про пестициди і агрохімікати;

- безперешкодно відвідувати підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, діяльність яких пов'язана з виробництвом, транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів і агрохімікатів і торгівлею ними;

- притягувати винних осіб до кримінальної відповідальності;

- припиняти роботи із застосуванням пестицидів і агрохімікатів в порядку, передбаченому законодавством;

- проводити оперативно-розшукові заходи з метою виявлення злочинних дій в сфері поводження із пестицидами і агрохімікатами.

 

5. Відповідно до Закону України „Про безпечність та якість харчових продуктів” Ветеринарна служба здійснює державний контроль та державний нагляд за такими харчовими продуктами:

1) усі харчові продукти для спеціального дієтичного споживання;

2) усі імпортовані харчові продукти;

3) необроблені харчові продукти тваринного походження на потужностях (об'єктах) з їх виробництва;

4) усі рослинні продукти, сільськогосподарська продукція та необроблені харчові продукти тваринного походження, що продаються на агропродовольчих ринках;

5) усі харчові продукти, що експортуються.

 

6. Право відносити лікарські засоби до отруйних та сильнодіючих надано:

- Міністерству внутрішніх справ;

- Міністерству охорони здоров’я України;

- органу виконавчої влади, в системі якого знаходиться лікувальний заклад, в якому застосовується відповідний лікарський засіб;

- пацієнтам, що вживають лікарські засоби;

- громадським екологічним організаціям.

 

  1. 7.                Діяльність Військово-морських сил України може порушувати екологічну безпеку у випадку:

-         проведення військових навчань в межах територіальних вод України;

-         проведення піших парадів на державні свята;

-         проведення військових навчань берегових служб із використанням зброї і військової техніки;

-         проведення виховних заходів із матросами строкової служби;

-         в усіх перелічених випадках.

 

  1. 8.                Судовий розгляд справ за позовами щодо порушення права на екологічну безпеку може здійснюватись за правилами:

-           Цивільного процесуального кодексу України;

-           Екологічного кодексу України;

-           Кодексу адмінстративного судочинства України;

-           Земельного кодексу України;

-           Кодексу України про адміністративні правопорушення;

-           Господарського процесуального кодексу України.

 

  1. 9.     Доюрисдикційний захист права на екологічну безпеку здійснюється:

-         органами державної влади та судами;

-         органами місцевого самоврядування та судами;

-         органами державної влади та господарськими судами;

-         органами державної влади та місцевого самоврядування;

-         органами державної влади і місцевого самоврядування та судами.

 

  1. 10.           Особи, винні у порушенні законодавства про екологічну безпеку, можуть бути притягнені до:

-         кримінальної відповідальності;

-         адміністративної відповідальності;

-         цивільно-правової відповідальності;

-         дисциплінарної відповідальності;

-         всіх перелічених видів відповідальності.

 

ІІ. Дайте розгорнуті відповіді на наступні питання:

 

- Основні напрями реформування правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки.

- Класифікація юридичних гарантій реалізації та захисту права громадян на екологічну безпеку.

 

Змістовний модуль 3. Актуальні проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у здійсненні небезпечної діяльності та відвернення надзвичайних екологічних ситуацій. Особлива частина (частина 1)

 

Тема № 10. Правові проблеми забезпечення ефективності системи екологічної безпеки (2 год.)

Лекція 1. Правові проблеми забезпечення ефективності системи екологічної безпеки (2 год.)

Склад та механізм правового забезпечення ефективності системи екологічної безпеки. Інституційно-правові засади забезпечення ефективності системи екологічної безпеки. Функціонально-процесуальне забезпечення ефективності системи екологічної безпеки. Спеціально-правові засоби забезпечення ефективності системи екологічної безпеки.

Перспективи розвитку механізму правового забезпечення ефективності системи екологічної безпеки на національному, регіональному, місцевому, локальному та об’єктному рівнях.

 

Практичне заняття № 1. Правові проблеми забезпечення ефективності системи екологічної безпеки (2 год.)

1. Інституційно-правові засади забезпечення ефективності системи екологічної безпеки.

2. Функціонально-процесуальне забезпечення ефективності системи екологічної безпеки.

3. Спеціально-правові засоби забезпечення ефективності системи екологічної безпеки.

 

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Склад та механізм правового забезпечення ефективності системи екологічної безпеки.

2. Перспективи розвитку механізму правового забезпечення ефективності системи екологічної безпеки на національному, регіональному, місцевому, локальному та об’єктному рівнях.

 

Рекомендована література та нормативно-правові акти:

література: 7, 8, 13-18, 80, 84, 87

Нормативно-правові акти: 10. 12, 13, 22, 25, 33, 36, 92, 94, 119-121

 

Тема № 11. Проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення небезпечної діяльності (4 год.)

Лекція 1. Проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення небезпечної діяльності (2 год.)

Поняття та особливості правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення небезпечної діяльності.

Класифікація небезпечних видів діяльності за законодавством України та її значення у забезпеченні екологічної безпеки.

Легалізація небезпечних видів діяльності як юридична підстава виникнення спеціальної правосуб’єктності осіб у сфері забезпечення екологічної безпеки.

 

Лекція 2. Проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення небезпечної діяльності (2 год.)

Форми правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення небезпечної діяльності.

Механізм правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення небезпечної діяльності.

Вдосконалення механізму правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення небезпечної діяльності.

 

Практичне заняття № 1. Проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення небезпечної діяльності (2 год.)

1. Класифікація небезпечних видів діяльності за законодавством України та її значення у забезпеченні екологічної безпеки.

2. Легалізація небезпечних видів діяльності як юридична підстава виникнення спеціальної правосуб’єктності осіб у сфері забезпечення екологічної безпеки.

3. Форми правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення небезпечної діяльності.

 

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Поняття та особливості правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення небезпечної діяльності.

2. Механізм правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення небезпечної діяльності.

3. Вдосконалення механізму правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення небезпечної діяльності.

 

Рекомендована література та нормативно-правові акти:

література: 10, 21, 26, 28, 32, 43, 107, 113, 114, 117

Нормативно-правові акти: 13, 15, 17, 26, 28, 30, 34, 39, 48, 67, 80, 82-89, 95

 

Тема № 12. Правові проблеми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (4 год.)

Лекція 1. Правові проблеми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (2 год.)

Поняття, завдання, принципи та особливості правового регулювання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Права та обов’язки громадян у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Правовий механізм здійснення спеціальних заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

 

Лекція 2. Правові проблеми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (2 год.)

Функціонально-правове регулювання здійснення територій від надзвичайних екологічних ситуацій.

Правові аспекти функціонування єдиної державної системі органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні екологічні ситуації.

Проблеми юридичних гарантій захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

 

Практичне заняття № 1. Правові проблеми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (2 год.)

1. Права та обов’язки громадян у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

2. Функціонально-правове регулювання здійснення захисту територій від надзвичайних екологічних ситуацій.

3. Правові аспекти функціонування єдиної державної системі органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні екологічні ситуації.

 

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1. Поняття, завдання, принципи та особливості правового регулювання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

2. Правовий механізм здійснення спеціальних заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

3. Проблеми юридичних гарантій захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

 

Рекомендована література та нормативно-правові акти:

література: 17, 18, 29, 33, 36, 41, 58, 87, 115

Нормативно-правові акти: 13, 14, 25, 35, 43-47, 96, 98, 102, 104, 107, 120

 

3.2. Контрольні питання до змістового модуля 3.

1. Склад та механізм правового забезпечення ефективності системи екологічної безпеки.

2. Інституційно-правові засади забезпечення ефективності системи екологічної безпеки.

3. Функціонально-процесуальне забезпечення ефективності системи екологічної безпеки.

4. Спеціально-правові засоби забезпечення ефективності системи екологічної безпеки.

5. Перспективи розвитку механізму правового забезпечення ефективності системи екологічної безпеки на національному, регіональному, місцевому, локальному та об’єктному рівнях.

6. Поняття та особливості правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення небезпечної діяльності.

7. Класифікація небезпечних видів діяльності за законодавством України та її значення у забезпеченні екологічної безпеки.

8. Легалізація небезпечних видів діяльності як юридична підстава виникнення спеціальної правосуб’єктності осіб у сфері забезпечення екологічної безпеки.

9. Форми правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення небезпечної діяльності.

10. Механізм правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення небезпечної діяльності.

11. Вдосконалення механізму правового забезпечення екологічної безпеки у процесі здійснення небезпечної діяльності.

12. Поняття, завдання, принципи та особливості правового регулювання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

13. Права та обов’язки громадян у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

14. Правовий механізм здійснення спеціальних заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

15. Функціонально-правове регулювання здійснення територій від надзвичайних екологічних ситуацій.

16. Правові аспекти функціонування єдиної державної системі органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні екологічні ситуації.

17. Проблеми юридичних гарантій захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

 

3.3. Типове контрольне завдання до Змістовного модуля 3:

 

І. Оберіть правильну відповідь на поставлене питання (їх може бути одна або декілька):

 

1. Державне регулювання безпеки використання ядерної енергії здійснюють:

- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;

- Міністерство оборони України;

- Міністерство охорони здоров'я України;

- Міністерство внутрішніх справ України;

- Державна комісія з цінних папері та фондового ринку.

 

  1. 2.     Основними завданнями аварійно-рятувальних служб є:

- проведення під час виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах і територіях аварійно-рятувальних робіт;

- акумулювання коштів на проведення рятувальних робіт;

- надання послуг населенню;

- ліквідація надзвичайних ситуацій та окремих їх наслідків;

- захист державних установ від впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виникають під час аварій та катастроф;

- захист навколишнього природного середовища та локалізація зони впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виникають під час аварій та катастроф.

 

 

3. Державна служба медицини катастроф є:

- особливим видом приватних аварійно-рятувальних служб;

- особливим видом комунальних аварійно-рятувальних служб;

- центральним оргном виконавчої влади зі спеціальним статусом;

- сукупністю медичних сил, засобів та лікувально-профілактичних закладів;

- органом місцевого самоврядування.

 

 

4. Законом України „Про безпечність та якість харчових продуктів” дата "Вжити до" (кінцевий термін споживання) визначається як:

- термін, після закінчення якого, за будь-яких встановлених умов зберігання, харчовий продукт, вірогідно, буде мати показники якості, зазвичай очікувані споживачами, але не вважається придатним для реалізації;

- термін, після закінчення якого, за будь-яких встановлених умов зберігання, харчовий продукт, вірогідно, не буде мати показників якості, зазвичай очікуваних споживачами, та не вважається придатним для реалізації;

- термін, після закінчення якого, за спеціально встановлених умов зберігання, харчовий продукт, вірогідно, матиме показники якості, зазвичай очікувані споживачами, але не вважається придатним для реалізації;

- термін, після закінчення якого харчовий продукт не вважається придатним для реалізації;

- термін, після закінчення якого харчовий продукт повинен бути реалізованим кінцевим споживачам протягом 10 робочих днів.

 

  1. 5.     Віповідно до чинного законодавства лікарські засоби підлягають:

- доклінічним випробуванням;

- комплексним випробуванням;

- експертним випробуванням;

- клінічним випробуванням;

- після-клінічним випробуванням.

 

  1. 6.     Забезпечення додержання вимог законодавства щодо екологічної безпеки у Збройних Силах відповідно до чинного законодавства:

-         є функцією Ради національної безпеки і оборни України;

-         є правом міністра оборни України;

-         не здійнюється жодним органом державної влади;

-         є обов’язком Міністерства оборони України;

-         Генеральним штабом Збройних Сил України.

 

7. В Законі України „Про відходи” терміном „поводження” позначається:

- будь-які дії щодо відходів;

 - збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів;

- збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів промислового виробництва;

- збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення небезпечних відходів;

- збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення радіоактивних відходів.

 

 

  1. 8.     Відповідно до Закону України „Про транспорт”:

-   екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту;

- екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення;

- екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і не мають обов’язкового значення для громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.;

- екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення за умови прийняття відповідного рішення Міністерством транспорту та зв’язку України.

 

  1. 9.     До основних принципів здійснення державного контролю за використанням та охороною земель відноситься:

-  пріоритет економічних інтересів над вимогами екологічної безпеки;

- пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних ресурсів над економічними інтересами;

- паритетності вимог екологічної безпеки та економічних інтересів;

- індивідуального підходу до визначення пріорітетності вимог екологічної безпеки або економічних інтересів в кожному конкретному випадку.

 

 

10. Відповідно до положень чинного законодавства вимогами до безпечності сільськогосподарської сировини є:

- санітарні вимоги щодо мінімальних меж залишків в ній пестицидів і агрохімікатів;

санітарні вимоги щодо максимальних меж залишків в ній пестицидів і агрохімікатів;

-         санітарні вимоги щодо гранично допустимих рівнів залишків в ній пестицидів і агрохімікатів;

-         санітарні вимоги щодо максимальних меж залишків в ній пестицидів і агрохімікатів поза зонами  надзвичайних екологічних ситуацій.

 

ІІ. Дайте розгорнуті відповіді на наступні питання:

-         Характеристика системи органів державної виконавчої влади спеціальної компетенції у сфері забезпечення екологічної безпеки.

-         Юридичні гарантії захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

 

 

Змістовний модуль 4. Актуальні проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у здійсненні небезпечної діяльності та відвернення надзвичайних екологічних ситуацій. Особлива частина (частина 2)

Проблеми формування та становлення міжнародного права екологічної безпеки. Спеціальна частина

 

Тема № 13. Проблеми правового режиму зон надзвичайних екологічних ситуацій (4 год.)

Лекція 1. Проблеми правового режиму зон надзвичайних екологічних ситуацій (2 год.)

Поняття та ознаки правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій. Доктринальні підходи щодо визначення правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

Призначення правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

Підстави оголошення зони надзвичайних екологічних ситуацій та встановлення її правового режиму.

Процедура оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації.

 

Лекція 2. Проблеми правового режиму зон надзвичайних екологічних ситуацій (2 год.)

Проблеми забезпечення правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

Зміст та особливості правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

Юридичні підстави зміни та дострокового припинення дії правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

Проблеми юридичної відповідальності за порушення правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

Перспективи вдосконалення правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

 

Практичне заняття № 1. Проблеми правового режиму зон надзвичайних екологічних ситуацій (2 год.)

1. Підстави оголошення зони надзвичайних екологічних ситуацій та встановлення її правового режиму.

2. Процедура оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації.

3. Зміст та особливості правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

4. Проблеми юридичної відповідальності за порушення правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

 

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Поняття та ознаки правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

2. Доктринальні підходи щодо визначення правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

3. Призначення правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

4. Проблеми забезпечення правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

5. Юридичні підстави зміни та дострокового припинення дії правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

6. Перспективи вдосконалення правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

 

Рекомендована література та нормативно-правові акти:

література: 17, 18, 29, 33, 36, 41, 58, 87, 115

Нормативно-правові акти: 12, 13, 14, 25, 36, 43, 44, 72-79, 97, 98, 106, 108, 212

 

Тема №14. Проблеми реалізації та захисту правового статусу потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації (4 год.)

Лекція 1. Проблеми реалізації та захисту правового статусу потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації (2 год.)

Поняття і характеристика реалізації та захисту правового статусу потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації.

Порядок визначення потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації та легалізація їх правового статусу. Зміст правового статусу осіб, потерпілих від надзвичайної екологічної ситуації.

Форми реалізації правового статусу осіб, потерпілих від надзвичайної екологічної ситуації.

Способи захисту правового статусу осіб, потерпілих від надзвичайної екологічної ситуації.

 

Лекція 2. Проблеми реалізації та захисту правового статусу потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації (2 год.)

Проблеми доюрисдикційного захисту прав потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації.

Державно-правовий захист прав потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації.

Міжнародно-правові способи захисту прав потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації.

Роль громадських об’єднань у захисті прав потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації.

Проблеми вдосконалення правового статусу осіб, потерпілих від надзвичайної екологічної ситуації.

 

Практичне заняття № 1. Проблеми реалізації та захисту правового статусу потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації (2 год.)

1. Порядок визначення потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації та легалізація їх правового статусу.

2. Зміст правового статусу осіб, потерпілих від надзвичайної екологічної ситуації.

3. Державно-правовий захист прав потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації.

4. Роль громадських об’єднань у захисті прав потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації.

 

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Поняття і характеристика реалізації та захисту правового статусу потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації.

2. Форми реалізації правового статусу осіб, потерпілих від надзвичайної екологічної ситуації.

3. Способи захисту правового статусу осіб, потерпілих від надзвичайної екологічної ситуації.

4. Проблеми доюрисдикційного захисту прав потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації.

5. Міжнародно-правові способи захисту прав потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації.

6. Проблеми вдосконалення правового статусу осіб, потерпілих від надзвичайної екологічної ситуації.

 

Рекомендована література та нормативно-правові акти:

література: 17, 18, 48, 60, 67, 108-110

Нормативно-правові акти: 12, 13, 36, 38, 43, 44, 45-47, 50, 60, 65, 67, 76, 103

 

Тема 15. Проблеми міжнародного права екологічної безпеки (2 год.)

Лекція 1. Проблеми міжнародного права екологічної безпеки (2 год.)

Соціально-правові передумови формування та становлення міжнародного права екологічної безпеки.

Принципи та пріоритети міжнародного права екологічної безпеки.

Нормативно-юридичні засади формування та становлення міжнародного права екологічної безпеки.

Система міжнародного права екологічної безпеки.

Проблеми розвитку права екологічної безпеки Європейського Союзу.

Перспективи вдосконалення системи міжнародної юридичної відповідальності за порушення вимог транснаціональної екологічної безпеки.

 

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

1. Соціально-правові передумови формування та становлення міжнародного права екологічної безпеки.

2. Принципи та пріоритети міжнародного права екологічної безпеки.

3. Нормативно-юридичні засади формування та становлення міжнародного права екологічної безпеки.

4. Система міжнародного права екологічної безпеки.

5. Проблеми розвитку права екологічної безпеки Європейського Союзу.

6. Перспективи вдосконалення системи міжнародної юридичної відповідальності за порушення вимог транснаціональної екологічної безпеки.

 

Рекомендована література та нормативно-правові акти:

література: 17, 18, 29, 33, 36, 41, 58, 87, 115

Нормативно-правові акти: 1, 13, 56, 63, 70, 100, 133, 189-201

 

4.2. Контрольні питання до змістового модуля 4.

1. Поняття та ознаки правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

2. Доктринальні підходи щодо визначення правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

3. Призначення правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

4. Підстави оголошення зони надзвичайних екологічних ситуацій та встановлення її правового режиму.

5. Процедура оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації.

6. Проблеми забезпечення правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

7. Зміст та особливості правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

8. Юридичні підстави зміни та дострокового припинення дії правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

9. Проблеми юридичної відповідальності за порушення правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

10. Перспективи вдосконалення правового режиму зони надзвичайних екологічних ситуацій.

11. Поняття і характеристика реалізації та захисту правового статусу потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації.

12. Порядок визначення потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації та легалізація їх правового статусу. Зміст правового статусу осіб, потерпілих від надзвичайної екологічної ситуації.

13. Форми реалізації правового статусу осіб, потерпілих від надзвичайної екологічної ситуації.

14. Способи захисту правового статусу осіб, потерпілих від надзвичайної екологічної ситуації.

15. Проблеми доюрисдикційного захисту прав потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації.

16. Державно-правовий захист прав потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації.

17. Міжнародно-правові способи захисту прав потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації.

18. Роль громадських об’єднань у захисті прав потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації.

19. Проблеми вдосконалення правового статусу осіб, потерпілих від надзвичайної екологічної ситуації.

20. Соціально-правові передумови формування та становлення міжнародного права екологічної безпеки.

21. Принципи та пріоритети міжнародного права екологічної безпеки.

22. Нормативно-юридичні засади формування та становлення міжнародного права екологічної безпеки.

23. Система міжнародного права екологічної безпеки.

24. Проблеми розвитку права екологічної безпеки Європейського Союзу.

25. Перспективи вдосконалення системи міжнародної юридичної відповідальності за порушення вимог транснаціональної екологічної безпеки.

 

4.3. Типове контрольне завдання до Змістовного модуля 4:

 

І. Оберіть правильну відповідь на поставлене питання (їх може бути одна або декілька):

 

  1. 1.  Відповідно до Закону України „Про зону надзвичайної екологічної ситутації” надзвичайна екологічна ситуація:

- надзвичайна ситуація, при якій на окремій місцевості можуть виникнути негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави.

- надзвичайна ситуація, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку територіальної громади.

- надзвичайна ситуація, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку міжнародних організацій.

- надзвичайна ситуація, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави.

 

2. Підставами для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації є:

- значне перевищення гранично допустимих норм показників якості навколишнього природного середовища, визначених законодавством;

- перевищення середньодобової амплітуди температури повітря показника в 20 градусів Цельсія;

- виникнення ймовірної загрози життю та здоров'ю великої кількості людей;

- негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на значній території і які неможливо усунути без застосування спеціальної техніки;

значне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін у навколишньому природному середовищі.

 

  1. 3.  Окрема місцевість України оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації Президентом України за пропозицією:

- МНС України;

- Ради національної безпеки і оборони України;

- Кабінету Міністрів України;

- Верховної Ради України;

- Мінприроди України.

 

4. Законом України „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” аварія визначається як:

- небезпечна подія техногенного характеру, що не спричинила загибель людей але, створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів,

- порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю;

небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей , але не створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю;

- небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю;

- небезпечна подія природного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

 

5. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру здійснюється на принципах:

- пріоритетності завдань, спрмованих на рятування майна, яке знаходиться у приватній власності окремих осіб;

- пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я людей і довкілля;

- обмеженого в інтерсах національної безпеки та уникнення панічних настроїв доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- універсальності застосовуваних заходів незалежно від економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

 

6. Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією техногенного та природного характеру наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для ліквідації її наслідків, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру:

- державний;

- міжнародний;

- констнентальний;

регіональний;

 

місцевий;

об’єктово-локальний.

 

  1. 7.  В межах зони надзвичайної екологічної ситуації правовий режим надзвичайного стану:

-       неможе бути запроваджено;

-       може бути запроваджено;

-       може бути запроваджено лише за наявності спеціального висновку РНБО;

-       може бути запроваджено лише за наявності спеціального висновку Кабінету Міністрів України.

 

8. Відповідно до положень Закону України „Про зону надзвичайної екологічної ситуації” рішенням про встановлення правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації, з метою здійснення заходів для нормалізації екологічного стану, можуть встановлюватися обмеження на здійснення певних видів діяльності шляхом встановлення тимчасової заборони на:

- будівництво та функціонування об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку;

- торгівлю продуктами харчування;

- випасання великої рогатої худоби;

- функціонування санаторно-курортних закладів;

- провадження будь-якої іншої господарської діяльності.

 

9. Територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на наступні зони:

 

- зона відчуження;

- зона обмежень;

- зона спостережень;

- зона безумовного (обов'язкового) відселення;

- зона обмежень господарювання;

- зона гарантованого добровільного відселення.

- зона радіоекологічного контролю.

 

10. Відповідно до положень Закону України „Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” радіаційно небезпечним землям притаманні наступні ознаки:

 - на них неможливе подальше проживання населення;

 - на них  неможливе подальше проживання дітей (віком до 18 років);

 - на них неможливе проживання осіб похилого віку;

 - на них неможливе одержання сільськогосподарської продукції;

 - на них неможливе виробництво продуктів харчування із застосуванням ГМО

 - неможливе одержання продуктів харчування, що відповідають республіканським та міжнародним допустимим рівням вмісту радіоактивних речовин, або які недоцільно використовувати за екологічними умовами.

ІІ. Дайте розгорнуті відповіді на наступні питання:

-       поняття і характеристика правового статусу потерпілих осіб від надзвичайної екологічної ситуації.

-       принципи міжнародного права екологічної безпеки.

 

V. Матеріали практичних завдань:

Задача 1.

Поблизу м. Кременчук Полтавської області ТОВ „В.С.” планує здійснювати будівництво сталеливарного заводу. Для зазначеної мети товариству виділено земельну ділянку площею 5 га та розроблено відповідну проектно-коштористну документацію без проведення її екологічної експертизи. Враховуючи перевантаженість регіону промисловими підприємствами та приймаючи до уваги проектну потужність нового заводу, ініціативна група мешканців м. Кременчук та сусідніх сіл звернулась до керівництва ТОВ з проханням припинити будівництво. Свою позицію громадяни пояснили порушенням таким будівництвом їх права на екологічну безпеку.

ТОВ відмовило у задоволенні прохання громадян, мотивуючи свою позицію тим, що чинне законодавство ним не порушується, адже ним громадянам не надається права на екобезпеку. Крім того, серед членів ініціативної групи є громадянин Росії та особа без громадянства, на яких права, передбачені законодавством України, не поширюються.

Громадяни звернулись із позовом до ТОВ про заборону будівництва заводу до суду.

 

Визначіть види правовідносин, що виникли.

Чи надається законодавством України право на екологічну безпеку іноземним громадянам та особам без громадянства?

Запропонуйте способи захисту прав та законних інтересів громадян.

Вирішіть спір.

 

Задача 2.

Житель с. Леонівка Київської області В. отруївся внаслідок вживання в їжу води з власного колодязя.

В той же час процесі контролю за дотриманням законодавства про використання та охорону земель державним інспектором виявлено використання фермером О. агрохімікатів в кількостях понад встановлені гранично допустимі межі. Також перевіркою встановлено, що агрохімікати через грунтові води могли потрапити до колодязя В.

Після лікування В. звернувся до суду із позовом до О. про відшкодування завданої йому порушенням права на екологічну безпеку шкоди. О. в суді визнав факт порушення ним норм використання агрохімікатів, однак проти позову заперечив. В обгрунтування заперечень О. вказав, що внаслідок його дій могли бути забруднені лише землі та води, а тому порушити право на екобезпеку він не міг. Крім того, на думку О., причиною забруднення води може бути також молочно-товарна ферма, що знаходиться неподалік.

 

Визначіть види правовідносин, що виникли.

В чому в даному випадку полягає порушення права на екобезпеку?

Обгрунтуйте із посиланням на чинне законодавство правову позицію В.

Вирішіть спір.

 

               Задача 3.

Враховуючи проведення в України в 2012 р. чемпіонату Європи з футболу, на розгляд Бориспільської міської ради представниками однієї із депутатських фракцій було подано проект „Програми розвитку м. Бориспіль Київської області до 2012 р.”. Проектом передбачено: пріоритетність економічного розвитку міста; переважне надання земельних ділянок у власність та користування для будівництва нових та розширення існуючих промислових підприємств, в тому числі - за рахунок частини міського парку та скверів; розширення основної транспортної магістралі – вул. Київський шлях за рахунок зменшення пішохідної зони; будівництво багаторівневого паркінгу для автомобілів на земельній ділянці поруч із загальноосвітньою школою; розширення мережі автозаправних станцій на території міста.

Обгрунтовуючи необхідність прийняття Програми на сесії міськради, один із його авторів – депутат міської ради, вказав, що цей документ відповідає чинному законодавству України, а також європейській практиці. Більш того, прийняття цього документа дозволить значно пожвавити економіку міста, створити нові робочі місця, покращить транспорну інфраструктуру, що в сукупності дасть можливість на високому рівні сприяти проведенню Євро-2012. На запитання депутатів щодо того, чи враховано проектом можливість негативного впливу на життя та здоров’я мешканців міста та довкілля у випадку його реалізації, автор Програми відповів, що основна її мета – створення економічних умов, яке у випадку із проведенням європейської футбольної першості має пріоритет перед будь-якою іншою метою. Окрім того, проект жодним чином не може порушити права людини на екологічну безпеку, адже не стосується реалізації та забезпечення такого права. Також ініціаторами прийняття Програми зібрано близько 100 підписів бориспольчан на підтримку такого прийняття.

Після обговорення міськрада ухвалила рішення передати проект на доопрацювання профільній комісії із залученням до цього представників громадськості.

 

Визначіть види правовідносин, що виникли.

Надайте правову оцінку проекту Програми з позицій його відповідності чинному законодавству України.

Які, на вашу думку, зміни слід внести до Програми, щоб її реалізація не порушувала екологічну безпеку?

Чи надає згода окремих громадян на реалізацію Програми правомірності положенням останньої, внаслідок реалізації яких порушуватимться екологічна безпека?

Сформулюйте пропозиції для доопрацювання Програми в інтересах мешканців м. Борисполя.

 

Задача 4.

Приватний підприємець Б. відкрив автомийку на відстані 70 м. від р. Дніпро в м. Черкаси.  Поруч із автомийкою розташований міський пляж. Через деякий час після початку функціонування мийки вода в місці для купання потемніла, час від часу в ній стали з’являтись залишки мийних засобів. Також від води почав поширюватись запах гуми.

Адміністрація пляжу звернулась до Державної екологічної інспекції в Черкаській області із скаргою на дії приватного підприємця. В скарзі також містилось прохання заборонити роботу мийки. У відповіді начальника екологічної інспекції на скаргу було зазначено, що вона не підлягає задоволенню з огляду на те, що вирішення порушених в ній питань не належить до компетенції Державної екологічної інспекції. Водночас адміністрації пляжу було роз’яснено право звернутись із скаргою за належністю до відповідної санітарно-епідеміологічної станції.

Не погоджуючись із відповіддю Державної екологічної інспекції, адмінстрація пляжу оскаржила її бездіяльність по реагуванню на скаргу до суду.

 

Визначте види правовідносин, що виникли.

Чи правомірна позиція Державної екологічної інспекції в Черкаській області?

Які повноваження державної екологічної інспекції та органів державної санітарно-епідеміологічної служби щодо забезпечення екологічної безпеки?

До компетенції якого органу належить прийняття рішення щодо припинення діяльності автомийки?

Вирішіть справу.

 

 

 

Задача 5.

Під час весняної повені в двох селах на території Тетіївського району Київської області було підтоплено 25 приватних будинків, внаслідок чого в будинках постійно утримується високий рівень вологості, який викликає у жителів захворювання дихальної системи.

За висновками районної СЕС, стіни вказаних будинків потребують висушування спеціальним устаткуванням, а підлоги – заміні, для того, щоб проживання в них людей було безпечним для їх здоров’я.

Розпорядженням голови РДА вказані заходи повинні бути профінансовані за рахунок коштів районного бюджету, стаття видатків „Забезпечення екологічної безпеки жителів району”.

Прокурор району вніс протест на це розпорядження з мотивів нецільового використання бюджетних коштів. Так, на думку прокурора, заходи щодо висушування стін та заміни підлог є ремонтними роботами, а не забезпеченням екологічної безпеки, а тому кошти на такі роботи повинні використовуватись з іншого джерела.

Голова РДА передав протест на вивчення юридичному відділу, начальник якого рекомендував відхилити протест. За наслідками відхилення протесту прокурор звернувся до суду із позовом про визнання нечинним та скасування відповідного розпорядження.

 

Визначте види правовідносин, що виникли.

Які заходи, на Вашу думку, можуть бути віднесені до забезпечення екологічної безпеки?

Надайте оцінку правовій позиції голови РДА.

Надайте оцінку правовій позиції прокурора.

Вирішіть справу.

 

Задача 6.

Рішенням Ради національної безпеки та оборони України було зобовязано Кабінет Міністрів України посилити контроль за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності-юридичними особами, що здійснюють екологічно небезпечні види діяльності, чинного законодавства України в сфері забезпечення екологічної безпеки. В разі виявлення порушень від КМУ вимагалось вжиття заходів щодо ліквідації відповідних юридичних осіб-порушників.

В офіційному листі КМУ на адресу Секретаря РНБО уло повідомлено про неможливість виконання вказаного рішення РНБО з огляду на наступне. По-перше, РНБО не має права зобовязувати КМУ здійснювати будь-які дії, по-друге, контроль за екологічно небезпечною діяльністюКонституцією України не віднесено до компетенції КМУ, по-третє, чинним законодавством не передбачено такої підстави для ліквідації юридичних осіб, як порушення ними законодавства в сфері забезпечення  екологічної безпеки.

 

Визначте види правовідносин, що виникли.

Які органи державної влади уповноважені здійснювати контроль за дотриманням юридичними особами, що здійснюють екологічно небезпечні види діяльності, законодавства України?

Надайте оцінку правовій позиції РНБО.

Надайте оцінку правовій позиції КМУ.

Вирішіть справу.

 

Задача 7.

Поблизу житлової забудови в м. Первомайську Миколаївської області було побудовано та розпочато діяльність автозаправної станції. Для забезпечення безперебійної торгівлі паливно-мастильними матеріалами на території АЗС було розміщено два підземні металеві резервуари.

Мешканці прилеглих багатоповерхівок створили ініціативну групу щодо припинення діяльності автозаправної станції, мотивуючи свою позицію тим, що діяльність АЗС створює потенційну загрозу для прилеглих будинків як через пожежо- і вибухо-  небезпечність, так і внаслідок ризику потрапляння бензину із резервуарів в землю. Із вимогою заборонити діяльність АЗС ініціативна група звернулась до міського голови.

У відповіді на вимогу міський голова повідомив, що для її задоволення немає підстав. Так, діяльність АЗС здійснюється на підставі відповідних  дозвільних документів. До того ж, в даному випадку не може йти мови про порушення права на екологічну безпеку, адже шкоди від діяльності АЗС нікому не завдано, а сама така діяльність є підприємницькою, а отже – ризикованою відповідно до чинного законодавства. Крім того, у міського голови відсутні повноваження забороняти діяльність АЗС.

Член ініціатиної групи М. звернувся до прокурора міста із проханням порушити проти міського голови кримінальну справу за зловживання службовим становищем, яке він вбачає у відмові задовольнити вимоги групи.

 

Визначте види правовідносин, що виникли.

Які повноваження міської ради та міського голови щодо забезпечення екологічної безпеки?

Який орган є уповноваженим розглядати по суті та вирішувати заявлені вимоги громадян-членів ініціативної групи?

Яке рішення має прийняти прокурор?

Вирішіть справу.

 

Задача 8.

Внаслідок вживання молока виробництва ТОВ „В.”, яке розповсюджувалось через мережу супермаркетів ЗАТ „Т.”, важкі харчові отруєння отримали більше 20 осіб. Перевищення в десятки разів вмісту консервантів в продукті були виявлені після проведення аналізу його якості. За фактом отруєння співробітниками міськвідділу внутрішніх справ порушено кримінальну справу.

Також постраждалі звернулись до громадської організації „Ліга захисту прав споживачів” з проханням допомогти у стягненні суми матеріальної і моральної шкоди, заподіяної отруєнням. Громадська організація звернулась із позовом до суду, в якому просить стягнути завдану шкоду в рівних частинах з ТОВ „В.” та ЗАТ „Т.”

У запереченнях на позов ТОВ „В” вказало, що не вбачає своєї вини у заподіянні шкоди, так як після доставки молока в супермаркет не несе відповідальності за його якість.

ЗАТ „Т”, не визнавши позов, послалось на відсутність у нього обов’язку проводити лабораторні дослідження молока на вміст конвервантів, а відповідно до товарно-супровідних документів воно відповідало встановленим вимогам щодо якості. Також було звенено увагу суду на відсутність у громадської організації права на звернення до суду, так як шкода була завдана не ній як юридичній особі, а окремим фізичним особам.

 

Визначте види правовідносин, що виникли.

Чи наявні в факті отруєння ознаки кримінально караного діяння?

Яка правосуб’єктність громадських організацій щодо захисту в судовому порядку екологічних прав громадян?

Обгрунтуйте з посиланням на норми чинного законодавства правові підстави вимог постраждалих громадян.

Вирішіть спір.

 

Задача 9.

На відстані приблизно 100 м. від урізу води Чорного моря в м. Євпаторії приватним підприємцем В., який надає послуги з вивезення побутових відходів санаторіям та базам відпочинку, влаштовано звалище побутових відходів. Євпаторієць Б., приватний будинок якого знаходиться неподалік звалища, звернувся із скаргою на дії В. до  Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції, в якій просив вжити передбачених чинним законодавством заходів реагування та притягти В. до відповідальності. У відповіді на скаргу за підписом заступника начальника інспекції було зазначено, що її компетенція не поширюється на територію, де влаштовано звалище, так как як такак територія є об’єктом контролю  Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря. Окрім того, контроль за дотриманням законодавства про відходи є компетенцією Державної санітарно-епідеміологічної служби, яка і повинна розглянути по суті та вирішити скаргу В.

Вважаючи відповідь заступника начальника інспекції незаконною, В. звернувся із скаргою на його бездіяльність до прокурора та просив порушити по факту бездіяльності кримінальну справу за службовий злочин.

 

Визначте види правовідносин, що виникли.

До компетенції якого органу належить здійснення контролю за дотриманням законодавства України про відходи?

Чи правомірна позиція заступника начальника Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції?

Чи є в діях заступника начальника Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції склад злочину?

Яке рішення за наслідками розгляду скарги В. повинен прийняти прокурор?

Надайте оцінку правовій позиції прокурора.

Вирішіть справу.

 

 

Задача 10.

ТОВ „Т.” імпортувало в Україну та розповсюджувало через мережу аптек ЗАТ „Фармація” протиалергічний лікарський засіб „Танзипем” виробництва Пакістану. Через деякий час дві особи, які вживали „Танзипем”, померли, що стало підставою для проведення перевірки ТОВ „Т.” Державною санітарно-епідеміологічною службою.

За наслідками перевірки було встановлено, що „Танзипем” не пройшов доклінічні та клінічні випробування в Україні, а також всупереч вимогам чинного законодавства відпускався без рецепту. Матеріали перевірки були передані в органи прокуратури.

Не погоджуючись із проведенням перевірки, ТОВ „Т.” Звернулось до суду із позовом про визнання дій по проведенню перевірки неправомірними та скасування акту, складеного за її наслідками. В обгрунтоування своєї позиції ТОВ „Т.” Зазначило наступне: (1) органи Державної санітарно-епідеміологічної служби не мають право проводити перевірки щодо дотримання законодавтсва про лікарські засоби; (2) перевіркою не доведено причинно-наслідковий зв’язок між вживанням „Танзипему” та смертю осіб; (3) доклінічні та клінічні випробування, а також продаж „Танзипему” за рецептом, не є обов’язковими; (4) відповідальність за якість „Танзипему” повинна нести ЗАТ „Фармація”, яка здійснювала його реалізацію.

 

Визначте види правовідносин, які виникли.

Який порядок імпорту та допуску до реалізації імпортованих лікарських засобів в Україні?

Які повноваження Державної санітарно-епідеміологічної служби щодо контролю за дотриманням законодавства про лікарські засоби?

Яке рішення за наслідками розгляду матеріалів перевірки Державної санітарно-епідеміологічної служби має прийняти прокуратура?

Проаналізуйте із посиланням на чинне законодавство правову позицію ТОВ „Т.”, викладену ним у позові.

Вирішіть справу.

 

Задача 11.

Громадянин Б., перебуваючи у відрядженні в м. Суми, після вживання молока, придбаного в супермаркеті „Слобожанщина”, отруївся і потрапив до лікарні. За вискновками лікарів, отруєння могло бути викликано наявною в молоці харчовою домішкою, небезпечною для хворих на гіпертонію (до яких відноситься Б.), однак дозволеною для застосування в Україні.

Після перебування на стаціонарному лікуванні протягом 25 днів, Б. звернувся до суду із позовом до супермаркета „Слобожанщина” із позовом про відшкодування шкоди, завданої здоров’ю. Зокрема, просив стягнути витрати на лікування, втрачений за період лікування заробіток, а також моральну шкоду.

Представник супермаркета у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на наступні обставини: (1) Б. не доведено протиправоності дій супермаркету, адже в молоці були відсутні будь-які заборонені домішки, а повідомлення про небезпеку домішки, що використовувалась, для хворих на гіпертонію не є обовязком супермаркету; (2) Б. не доведено причинно-насдіокового звязку між вживанням молока, придбаного в супермаркеті, та насліками у формі отруєння; (3) Б. взагалі не доведено факту придбання молока в супермаркеті.

На підставі своїх заперечень представник супермаркету просив замінити по справі відповідача, залучивши до участі в ній належного відповідача – виробника молока.

 

Визначте види правовідносин, які виникли.

Який порядок застосування харчових домішок у продуктах харчування в Україні?

Які обставини відповідно до чинного законодавства повинен довести гром. Б. для задоволення його вимоги про стягнення шкоди?

Проаналізуйте з посиланнями на чинне законодавство правові позиції гром. Б. та супермаркета в суді.

Вирішіть справу.

 

Задача 12.

Гром. В. в порядку безоплатної приватизації отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0,5 га для ведення особистого селянського господарства в смт. Ярмолинці Хмельницької області, на якій почав вирощувати томати, частину яких реалізовував на ринку та поставляв на місцевий консервовий завод для переробки на сік.

Після дегустації виробленого консервним заводом томатного соку стійкі розлади здоров’я отримали двоє технологів консервного заводу. За висновком лабораторії районної СЕС вміст важких металів в томатах перевищує гранично допустиму в 15 разів.

Технологи звернулись із позовом до В. Про відшкодування шкоди, завданої їх здоровю внаслідок порушення їх права на внутрішню екологічну безпеку через постачання забруднених металами томатів.

В. Проти позову заперечував, вказуючи, що (1) важкі метали, які були виявлені в томатах, ніколи не використовував, а тому очевидно, що земельна ділянка була забруднена ще до її приватизації її В., що виключає відповідальність В.; (2) технологи не повинні були дегустувати сік до його перевірки лабораторією заводу, а тому розлади їх здоров’я є наслідком протиправних дій самих технологів; (3) томати на завод постачаються окрім В. ще декількома особами, а технологи не довели, що розлад їх здоров’я стався внаслідок вживання томатів, поставлених саме В.

 

Визначте види правовідносин, які виникли.

Який порядок перевірки безпечності якісних показників земельної ділянки при її приватизації в Україні?

Які обставини відповідно до чинного законодавства повинні довести технологи для задоволення його вимоги про стягнення шкоди?

Проаналізуйте з посиланнями на чинне законодавство правову позицію гром. В. в суді.

Вирішіть справу.

 

Задача 13.

Внаслідок відсутності належних умов зберігання хімічної зброї часів СРСР на військовому складі у Тернопільській області відбувся витік 570 літрів отруйних речовин, які потрапили у грунт та через грунтові води у р. Збруч, внасдіок вживання води із якої більше 100 осіб було госпіталізовано, а більше 600 голів великої рогатої худоби загинуло.

     Голови трьох сільських рад, постраджалих внаслідок вказаного витіку, звернулись до голови районної ради із клопотанням про оголошення території їх рад зоною надзвичайної екологічної ситуації та про запровадження на їз території надзвичайного стану.

Голова районної ради відмовив у задоволенні клопотання, зазначивши, що зазначені оголошення та запровадження віднесені до компетенції центральних органів влади України, до яких і порадив звернутись.

Голова однієї із трьох сільських рад, не погоджуючись із позицією голови районної ради, звернувся до прокуратури району із заявою про проведення перевірки неправовомірної бездіяльності голови районної ради.

 

Визначте види правовідносин, які виникли.

Які підстави та порядок оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації в Україні?

Які підстави і порядок запровадження правового режиму надзвичайного стану в Україні?

Надайте правову оцінку діям сільських голів та голови райради.

Яке рішення повинен прийняти прокурор за наслідками рогляду заяви голови сільради?

Які ліквідаційні заходи повинні бути вжиті для ліквідації ситуації, що виникла?

 

Задача 14.

Гром. В., який станом на 26 квітня 1986 р. працював на Чорнобильській АЕС та проживав в м. Прип’ять, внаслідок Чорнобильської катастрофи був визнаний інвалідом 2 групи.

В 2007 р. В. звернувся до суду із позовом до держави Україна в особі Міністерства України з питань надзвичайних ситуації та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи із вимогою про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням здоров'я та втратою працездатності на підставі положень ст. 13 Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон).

МНС проти позову заперечило, вказавши, що, по-перше, чинним законодавством не визначено його обов’язку відшкодовувати шкоду у передбаченому с. 13 Закону випадку, і по-друге, МНС не є державою Україна в розумінні ст. 13 Закону, а тому не може бути належним відповідачем по справі, а  вказана стаття взагалі є декларативною та без деталізації стосовно конкретної зобов’язаної особи не може бути застосована до конкретних відносин.

 

Визначте види правовідносин, які виникли.

Який порядок компенсації шкоди, заподіяної окремим фізичним особам внаслідок Чорноюбильської катастрофи?

Надайте правову оцінку позиції гром. В.

Надайте правову оцінку позиції МНС.

Вирішіть справу.

 

Задача 15.

Через епідемію свинячого грипу на території США на митниці в Аеропорту „Бориспіль” при проходженні митного контролю працівниками Держприкордонслужби України були затримані 5 громадян США, які прибули в Україну для роботи в посольстві Сполучених Штатів в м. Києві.

Зазначені працівники були в примусовому порядку відправлені з території України наступним рейсом до Вашингтону.

Держдепартамент США направив  ноту із протестом проти вказаних дій до МЗС України. В обгрунтування ноти було зазначено, що відповідно до міжнародних нормативно-правових актів з питань дипломатичних зносин працівники посольсьв наділені димпломатичним імунітетом, що забороняє приймаючій стороні застосовувати до них будь-які примумові заходи, в тому числі – примусове видворення.

У відповіді МЗС України зазначило, що нормами міжнародних актів, на які посилається у своїй ноті Держдепартамент США, не передбачено регулювання відносин у випадках наявності загрози епідемії, внаслідок чого до таких відносин застосовуються акти національного законодавства України, на підставі яких і діяли співробітники митниці та Держприкордонслужби України при затриманні та поверненні до США працівників посольства.

 

Визначте види правовідносин, які виникли.

Який порядок в’їзду в Україну осіб із регіонів, в яких оголошено епідемії хвороб?

Надайте правову оцінку діям працівників митниці та Держприкордонслужби.

Надайте правову оцінку позиції Держдепартаменту США.

Наайте правову оцінку позиції МЗС України.

 

VI. ЛІТЕРАТУРА ТА НОРМАТИВНО─ПРАВОВІ АКТИ.

          НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ

 

  1. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. 
  2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
  3. Закон України “Про охорону атмосферного повітря” в редакції Закону України від 21.06.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - N  48. - Ст. 252.
  4. Закон України “Про безпечність та якість харчових продуктів” в редакції Закону України від 5 вересня 2005 р. // Офіційний вісник України. – 2005. - N 42. - Ст. 2641.
  5. Закон України “Про питну воду та питне водопостачання” від 10.01.2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002.- N  6. - Ст. 223.
  6. Закон України “Про природно-заповідний фонд України” від 16.06.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - N 34. - Ст. 502.
  7. Закон України “Про екологічну мережу України” // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - N 45. - Ст. 502.
  8. Закон України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки” від 21.09.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - N 47. - Ст. 405.
  9. Закон України “Про курорти” від 05 жовтня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - N 50. - Ст. 435.
  10. Закон України “Про Кабінет Міністрів України” від 16 травня 2008 р. // Офіційний вісник України. – 2008. - N 36. - Ст. 1196.
  11. Закон України “Про охорону культурної спадщини” від 08 червня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. - N 27. - Ст. 1112.
  12. Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від  28 лютого 1991 р. № 796-XII // Відомості Верховної Ради. – 1991. –  № 16. – Ст. 200.
  13. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
  14. Закон України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 27 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 16. – Ст. 198.
  15. Закон України “Про ветеринарну медицину” в редакції Закону України від 16 листопада 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 5 – 6. – Ст. 53.
  16. Закон України “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
  17. Закон України “Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів” від 31 травня 2007 р. // Офіційний вісник України. – 2007. - N 45. - Ст. 1837.
  18. Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. –  Ст. 19.
  19. Закон України “Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів” від 22 березня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. - N 17. - Ст. 717.
  20. Закон України “Про цивільну оборону України” від 3 лютого 1993 р.  // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 14. – Ст. 124.
  21.  Декрет Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” від 8 квітня 1993 р. № 30-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 23. – Ст. 247.
  22. Декрет Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію та сертифікацію” від 10 травня 1993 р. № 46-93 // Урядовий кур’єр. – 1993. – 22 травня. .
  23. Закон України  “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.
  24. Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання” від 14 січня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 22. – Ст.115.
  25. Закон України “Про війська Цивільної оборони України” від 24 березня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 19. – Ст.172. 
  26. Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від  8 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 12. – Ст. 81.
  27. Закон України “Про екологічну експертизу” від 9 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 8. – Ст. 54.
  28. Закон України “Про пестициди і агрохімікати” від 2 березня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 14. – Ст.91.
  29. Закон України “Про поводження з радіоактивними відходами” від 30 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради. – 1995. – № 27. – Ст. 198.
  30. Закон України “Про лікарські засоби” від 4 квітня 1996 р. // Відомості Верховної Ради. – 1996. – №  22. – Ст. 86.
  31. Закон України “Про звернення громадян” від  2 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.
  32. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
  33. Закон України “Про Раду національної безпеки і оборони України” від 5 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 35. – Ст.237.
  34. Закон України “Про відходи” від 5 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36-37. – Ст. 242.
  35. Закон України “Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення  зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на  екологічно безпечну систему” від  11 грудня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 4. –  Ст.33.
  36. Закон України “Про аварійно-рятувальні служби” від 14 грудня 1999 р. //  Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 4. – Ст. 25.
  37. Закон України “Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції” від 14 січня 2000 р. // Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 12. – Ст.95.
  38. Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану” від 16 березня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 23. – Ст.176.  
  39. Закон України “Про перевезення небезпечних вантажів” від 6 квітня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 28. – Ст. 222.
  40. Закон України “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині” від 16 липня 1999 р. // Офіційний вісник України. - 1999. - N  32. - Ст. 1651.
  41. Закон України “Про стандартизацію” від 17 травня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. –№ 31. – Ст. 145.
  42.  Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.
  43. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” від 8 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 40. – Ст. 337.
  44. Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації” від 13 липня 2000 р. //  Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 42. – Ст. 248.   
  45.  Закон України “Про затвердження Указу Президента України „Про оголошення територій у межах населених пунктів Болеславчик, Мічуріне, Підгір’я, Чаусове, Чаусове Друге Первомайського району Миколаївської області зоною надзвичайної екологічної ситуації” від 5 вересня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 43. – Ст.365.
  46. Закон України „Про затвердження Указу Президента України „Про оголошення окремих районів та міст Вінницької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Хмельницької та Черкаської областей зоною надзвичайної екологічної ситуації” від 14 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 1. – Ст.6.
  47. Закон України “Про затвердження Указу Президента України „Про зміни меж території у Вінницькій області, яку оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації” від 21 грудня 2000 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2001.– № 4. – Ст.23.
  48.  Закон України “Про об'єкти підвищеної небезпеки” від 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. –2001. – № 15. – Ст.73.
  49. Закон України „Про страхування” в редакції Закону України від 4 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 7. – Ст. 50.
  50. Закон України „Про затвердження Указу Президента України „Про оголошення окремих районів Закарпатської області  зоною надзвичайної екологічної ситуації” від 15 березня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 18. – Ст.87.
  51. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131.
  52. Закон України “Про підтвердження відповідності” від 17 травня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. –№ 32. – Ст.169.
  53. Закон України  “Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення” від 13 грудня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 14. – Ст.96.
  54. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356.
  55. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.
  56. Закон України “Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 р.  // Офіційний вісник України. – 2003. – № 29. – Ст. 1433.
  57. Закон України “Про заборону репродуктивного клонування людини” від 14 грудня 2004 р. // Офіційний вісник України. - 2005. - N 1. - Ст. 3.
  58.  Закон України “Про екологічний аудит” від 24 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 45. – Ст. 500.
  59.  Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40. – Ст. 492.
  60. Закон України “Про правові засади цивільного захисту” від 24 червня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 29. – Ст. 1946.
  61. Закон України “Про захист прав споживачів” в редакції Закону України вiд 01 грудня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України – 2006. – № 7. – Ст. 84.
  62. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 32. – Ст. 1918.
  63. Закон України “Про міжнародні договори України” від 29 червня 2004 р. // Офіційний вісник України. - 2004. - N  35. - Ст. 2317.
  64. Закон України “Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності” від 1 грудня 2005 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 50.– Ст. 3246.
  65. Закон України „Про затвердження Указу Президента України „Про введення надзвичайного стану в населених пунктах Автономної Республіки Крим” від 6 грудня 2005 р. № 3182-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006.– № 1. – Ст.19.
  66. Закон України “Про хімічні джерела струму” від 23 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 33. – Ст. 279.
  67. Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 5 квітня 2007 р.// Офіційний вісник України. – 2007. – № 44.– Ст. 1771.
  68. Постанова Верховної Ради України “Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища” від 29 жовтня 1992 року № 2751-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 46. - Ст. 637.
  69. Постанова Верховної Ради України “Про Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води” від 27 лютого 1997 року № 123/97-ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 41. – Ст. 279.
  70. Постанова Верховної Ради України “Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” від 5 березня 1998 року № 188/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 38-39. – Ст. 248.
  71. Постанова Верховної Ради України “Про затвердження Указу Президента України "Про заходи щодо ліквідації наслідків стихійного лиха у Закарпатській області” від 10 листопада 1998 року № 242-XIV // Офіційний вісник України. – 1998. – № 45. – стор. 5. 
  72. Указ Президента України від 7 листопада 1998 року № 1223/98 “Про заходи, щодо ліквідації наслідків стихійного лиха у Закарпатській області”//  Офіційний вісник України. – 1998. – № 45. – ст. 1664.
  73. Указ Президента України “Про концепцію захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій” від 26 березня 1999 року №  284/99 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 13. – стор. 10.
  74. Указ Президента України  "Про оголошення територій у межах населених пунктів Болеславчик, Мічуріне, Підгір'я, Чаусове, Чаусове Друге Первомайського району Миколаївської області зоною надзвичайної екологічної ситуації"” від 31 серпня 2000 року № 1039/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 36. – Ст. 1527.
  75. Указ Президента України “Про оголошення окремих районів та міст Вінницької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Хмельницької та Черкаської областей зоною надзвичайної екологічної ситуації” 11 грудня 2000 року № 1324/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 50. – Ст. 21.  
  76. Указ Президента України “Про заходи, щодо  підвищення рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” від 9 лютого 2001 року № 80/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 7. – Ст. 270.
  77. Указ Президента України “Питання Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики” від 18 березня 2003 № 225/2003 //  Офіційний вісник України. – 2003. – № 12. – Ст. 529. 
  78. Указ Президента України “Про введення надзвичайного стану в населених пунктах Автономної Республіки Крим” від 3 грудня 2005 року № 1692 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 51. – Ст. 3180.
  79. Указ Президента України “Про скасування надзвичайного стану в населених пунктах Автономної Республіки Крим ” від 29 грудня 2005 року № 1870/2005 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 52. – Ст. 3270.
  80. Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання реалізації Закону України “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині” // Офіційний вісник України. – 2000. - N 17. - Ст. 711.
  81. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Комплексну програму першочергового забезпечення сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, централізованим водопостачанням у 2001 - 2005 роках і прогноз до 2010 року” від 23 листопада 2000 р. N 1735 // Офіційний вісник України. – 2000. - N  47. - Ст. 2042.
  82. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності у сфері охорони здоров'я для безпеки життя і здоров'я населення та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)” від 10 вересня 2008 р. N 843 // Офіційний вісник України. – 2008. - N 72. - Ст. 2427.
  83. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх діяльності у сфері автомобільного транспорту та визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю)”  від 3 вересня 2008 р. N 790 // Офіційний вісник України. – 2008. - N 68. - Ст. 2279.
  84. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) у галузі залізничного транспорту” від 17 квітня 2008 р. N 365 // Офіційний вісник України. – 2008. - N 31. - Ст. 976.
  85. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності у галузі цивільної авіації та визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю)” від 8 жовтня 2008 р. N 895 // Офіційний вісник України. – 2008. - N 78. - Ст. 2609.
  86. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності у сфері карантину рослин” від 30 жовтня 2008 р. N 947 // Офіційний вісник України. - 2008. - N  84. - Ст. 2820.
  87. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем)” від  27 грудня 2008 р. N 1139 // Офіційний вісник України. - 2008. - N 100. - Ст. 3330.
  88. Постанова Кабінету Міністрів України “ Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері питного водопостачання і водовідведення та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)” від 14 січня 2009 р. N 16 // Офіційний вісник України. – 2009. - N 4. - Ст. 100.
  89. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)” 27 грудня 2008 р. N 1164 // Офіційний вісник України. – 2009. – N 4. - Ст. 99.
  90. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Порядок розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря” від 13 березня 2002 р. N 299 // Офіційний вісник України. – 2002. - N  12. - Ст. 571.
  91. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря” від 13 березня 2002 р. N 303 // Офіційний вісник України. – 2002. - N 12. - Ст. 575.
  92. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Державну комісію за питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій” від 16 лютого 1998 р. № 174 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 8. – Ст. 134.
  93. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення громадських слухань з питань використання ядерної енергії та радіаційної безпеки” від 18 липня 1998 року № 1122 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 29. – Ст. 57.
  94. Постанова Кабінету Міністрів України від “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру” 3 серпня 1998 року № 1198 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 31. – Ст. 41.
  95. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення  відходів” від 3 серпня 1998 року № 1216 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 31. – Ст. 90.
  96. Постанова Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям під час перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом” від 29 січня 1999 року № 104 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 5. – Ст. 32.
  97. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків” від 4 лютого 1999 року № 140 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 5. – Ст. 5.
  98. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях” від 15 лютого 1999 року № 192 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 31.– Ст. 131.
  99. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про  державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні” від 22 червня 1999 року № 1109 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 31.– Ст. 131.
  100. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу”  від 16 серпня 1999 року № 1496 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 33. – Ст. 168.  
  101. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів” від 1 листопада 1999 року № 2034 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 44. – Ст. 66.
  102. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження типових положень про управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та відділи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення” від 5 вересня 2000 року № 1386 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 36. – Ст. 1540.
  103. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків” від 29 березня 2001 року № 308 // Офіційний вісник України. – 2001.– № 14.
  104. Постанова Кабінету Міністрів України “Про  затвердження положення про Державну службу медицини катастроф” від 11 липня 2001 року № 827 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 29. – стор. 133. 
  105. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси у Закарпатській області на 2002-2006 роки та прогноз до 2015 року” від 24 жовтня 2001 року № 1388 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 43. – Ст. 173
  106. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” від 26 жовтня 2001 року № 1432 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 44. – Ст. 1980.
  107. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Державну інспекцію цивільного захисту та техногенної безпеки” від 26 жовтня 2001 року № 1446 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 44. – Ст. 225.  
  108. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня” від 16 листопада 2001 р. № 1567 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 47. – Ст. 2100.
  109. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію” від 17 листопада 2001 року № 1520 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 47. – Ст. 2084.
  110. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Комплексної програми ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України ” від 15 лютого 2002 року № 160 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 8. – Ст. 346. – Ст. 125.
  111. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів” від 1 червня 2002 року № 733 // Офіційний вісник України. – 2002 – № 23. – Ст. 1106.
  112. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Загального положення про спеціальну Урядову комісію з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і Загального положення про спеціальну комісію з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру регіонального, місцевого та об'єктового рівня” від 14 червня 2002 року № 843 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 25. – Ст. 1209.
  113. Постанова Кабінету Міністрів України “Про ідентифікацію та декларування об’єктів підвищеної небезпеки” від 11 липня 2002 року № 956 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 29. – Ст. 1357.
  114. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України” від 19 серпня 2002 року № 1218 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 34. – Ст. 1613.
  115. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів” від 29 серпня 2002 р. № 1288 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 36. – Ст. 1694.
  116. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями” від 24 березня 2004 року № 368 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 12. – Ст. 740.
  117. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Комплексної програми реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку, на 2003 - 2015 роки” від 26 квітня 2003 р. N 634 // Офіційний вісник України. – 2003. - N 18-19. - Ст. 847.
  118. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року” від 3 липня 2006 року № 901 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 27. – Ст. 1942.
  119. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України” від 2 листопада 2006 року №  1524 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 44. – Ст. 2949. 
  120. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи” від 2 листопада 2006 року № 1539 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 45. – Ст. 2997.
  121. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Міністерство охорони здоров’я України” від 2 листопада 2006 року № 1542 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 45. – Ст. 3000.
  122. Порядок і правила проведення обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2002 р. № 733 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 23. – Ст. 1106.  
  123. Порядок і правила проведення обов’язкового страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров’ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. № 1219 // Офіційний вісник України. – 2002. – №  34. – Ст. 225.  
  124. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Державний комітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду” від 23 листопада 2006 року № 1640 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 47 – Ст. 3133.
  125. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Державний комітет ядерного регулювання України” від 27 грудня 2006 року № 1830 //  Офіційний вісник України. – 2006. – № 52. – Ст. 3516.
  126. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження тимчасових критеріїв безпеки поводження з генетично модифікованими організмами та провадження генетично-інженерної діяльності у замкненій системі” від 16 жовтня 2008 р. N 922 // Офіційний вісник України. – 2008. - N  80. - Ст. 2693.
  127. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку видачі дозволу на ввезення на митну територію України незареєстрованих генетично модифікованих організмів для науково-дослідних цілей або державних апробацій (випробувань)” від 20 серпня 2008 р. N 734 // Офіційний вісник України. – 2008. - N  63. - Ст. 2144.
  128. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку видачі дозволу на проведення державної апробації (випробування) генетично модифікованих організмів у відкритій системі”від 2 квітня 2009 р. N 308 // Офіційний вісник України. – 2009. - N  24. - Ст. 810.
  129. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їх використанням” від 18 лютого 2009 р. № 114 // Офіційний вісник України. – 2009. - N 12. - Ст. 373.
  130. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи” від 31 жовтня 2007 року № 1269 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 84. – Ст. 3106.
  131. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Міністерство аграрної політики України” 1 листопада 2006 р. N 1541 // Офіційний вісник України. – 2006. - N 45. - Ст. 2999.
  132. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю)” від 19 березня 2008 року № 212 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 23. – Ст. 686.
  133. Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 року” від 17 жовтня 2007 р. N 880-р // Офіційний вісник України. – 2007. - N  79. - Ст. 2961.
  134. Наказ Міністерства охорони здоров'я України “Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів” від 19 червня 1996 року № 173 // Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних та протиепідемічних питань. – Т. 5.  – Ч. 1. – К., 1996. – С. 6 – 94.
  135. Наказ Міністерства охорони здоров’я України, яким затверджено Порядок проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 14 березня 2006 р. N 120 // Офіційний вісник України. – 2006. - N 14. - Ст. 1034.
  136. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи “Про затвердження типових положень про функціональну та   територіальну   підсистеми   єдиної  державної системи запобігання  і  реагування  на  надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру” від 21 грудня 1998 № 387 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 7. – Ст. 239.
  137. Наказ Міністерства праці і соціальної політики “Про затвердження Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій” від 17 червня 1999 № 112 // Офіційний вісник України. – 1999 – № 27 – Ст. 295. 
  138. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Державного комітету України по матеріальних резервах “Про затвердження інструкції та облік і звітність щодо використання коштів і матеріально-технічних ресурсів для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” від 13 серпня 1999 року № 217/194/102/174 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 36. – Ст. 117.
  139. Наказ Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету зв’язку та інформатизації “Про затвердження інструкції про порядок експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв’язку цивільної оборони підприємствами електрозв’язку України” від 16 серпня 2000 року № 210/119 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 11. – Ст. 235.
  140. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи “Про затвердження положення про паспортизацію потенційно небезпечних відходів” від 18 грудня 2000 № 338 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 4. – Ст. 345.
  141. Наказ Державного комітету регуляторної політики та підприємництва та Міністерства екології та природних ресурсів “Про затвердження ліцензійних умов провадження діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами” від 12 лютого 2001 року № 27/44 // Офіційний вісник України. – 2002. –  № 12. – Ст. 631.
  142. Наказ Мінекоресусрів “Про затвердження Тимчасової методики визначення очікуваних збитків від забруднення довкілля при транспортуванні небезпечних речовин та відходів” від 15 травня 2001 року № 181 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 24. – Ст.135.
  143. Наказ Міністерства аграрної політики України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства охорони здоров’я України “Про Порядок проведення комплексної інвентаризації місць накопичення заборонених і непридатних до використання в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин” від 18 жовтня 2001 № 315/376/412 // Офіційний вісник України. – 2001 – № 46 – Ст. 2053.
  144. Наказ Міністерства охорони здоров'я України “Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісію з питань етики” від 13 лютого 2006 року N 66 // Офіційний вісник України. - 2006. - N  11. - Ст. 768.
  145. Наказом МНС “Про затвердження класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій” від 22 квітня 2003 року № 119 // Офіційний вісник України. – 2003. – 31. – Ст. 1635.
  146. Наказ Держспоживстандарту “Про затвердження Положення про Головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, головні обласні, обласні, Севастопольське міське управління у справах захисту прав споживачів та Департамент у справах захисту прав споживачів у місті Києві” від 9 жовтня 2003 року № 169 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 45. – Ст. 2375.  
  147. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України “Про затвердження Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля” від 18 грудня 2003 року № 168 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 6. – Ст. 357. 
  148. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України “Про затвердження Положення про порядок надання екологічної інформації” від 18 грудня 2003 року № 169 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 6. – Ст. 358. 
  149. Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства промислової політики України “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва пестицидів та агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин” від 31 січня 2006 року № 8/29 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 8. –  Ст. 478.
  150. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України “Про затвердження Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі та Положення про Державну екологічну інспекцію в областях містах Києві та Севастополі” від 19 грудня 2006 року № 548 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 11. – Ст. 399.
  151. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України “Про затвердження Положення про Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію” від 6 грудня 2006 року N 526 // Офіційний вісник України. – 2007. - N 5. - Ст. 191.
  152. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України “Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію Азовського моря від 6 грудня 2006 року N 527 // Офіційний вісник України. – 2007. - N 5. - Ст. 192.
  153. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України “Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря” від 6 грудня 2006 року N 528 // Офіційний вісник України. -  2007. - N 5. - Ст. 193.
  154. Постанова Головного держ. санітарного лікаря України “Про розподіл об'єктів державного санітарно-епідеміологічного нагляду за ступенем ризику” від 14 лютого 2008 року N 8 // Правова база ЛІГА: Закон.
  155. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019 – 2001. Видання офіційне. К.: Держстандарт України, 2002. – С. 16.
  156. ДСТУ 2156 – 93 Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення. – Затверджено наказом Держстандарту України від 27  грудня 1993 р. № 27. – Видання офіційне. – Держстандарт України, 1994. – 31 с.
  157. ДСТУ 3891-99 Безпеки у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять; Чинний від 01.01.00. – К.: Держстандарт України, 1999. – 21 с.
  158. ДСТУ 3970 – 2000 “Безпека у надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації на акваторіях. Терміни та визначення”. Видання офіційне. К.: Держстандарт України. 2000.
  159. ДСТУ 3994 - 2000 Безпека в надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації природні. Чинники фізичного походження. Терміни та визначення. Видання офіційне. К .: Держстандарт України, 2001. – 21 с.
  160. ДСТУ ISO 9001-2001 Системи управління якістю. Вимоги. – На заміну  ДСТУ ISO 9001-95, ДСТУ ISO 9002-95, ДСТУ ISO 9003-95. – Затверджено наказом Держстандарту України від 27 червня 2001 р. № 317. – Видання офіційне. – К.: Держстандарт України, 2001. – 24 с.
  161. ДСТУ ISO 9004-2001 Системи управління якістю настанови щодо поліпшення діяльності. На заміну ДСТУ ISO 9004-1-95. – Затверджений Затверджено наказом Держстандарту України від 27 червня 2001 р. № 317. – Видання офіційне. – К.: Держстандарт України, 2001. – 44 с.
  162. ДСТУ ISO 190011:2003  Настанови щодо здійснення аудитів систем управління якістю і (або) екологічного управління. – На заміну ДСТУ ISO 10011-1-97, ДСТУ ISO 10011-2-97, ДСТУ ISO 10011-3-97, ДСТУ ISO 14010-97,  ДСТУ ISO 14011-97, ДСТУ ISO14012-97. – Затверджені наказом Держспоживстандарту України від 28 листопада 2003 р. № 215. – Видання офіційне – К.: Держстандарт України, 2004. – 25 с. 
  163. ГОСТ 12.1.007-76 Система стандартов безопасности труда. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. – М.: Издательство стандартов, 1980. – 7 с.
  164. ГОСТ 12.1.008-76 Система стандартов безопасности труда. Биологическая безопасность. Общие требования. – Издание официальное. – М.: Государственный комитет стандартов Совета Министров СССР, 1976. – 4 с. 
  165. ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством. –  М.: Издательство стандартов, 1993. – 8 с.
  166. ГОСТ 17.4.2.02-83. Охрана природы. Почвы. Номенклатура показателей пригодности нарушенного плодородного слоя грунта для землевания // Охрана природы. Почвы. – М.: «Издательство стандартов». – 1993. – С. 17-21.
  167. ГОСТ 19433-88 Грузы опасные. Классификация и маркировка. – М.: Издательство стандартов, 1988. – 39 с.
  168. ДБН А.2.2-1-2003 Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Видання офіційне.– К.: Держбуд України, 2004. – 56 с.
  169. СНиП 11-12-77 Защита от шума. – Утверждены постановлением Государственного комитета СССР по делам строительства от 14 июня 1977 года № 72. – М.: Стройиздат, 1978. – 49 с.
  170. Оціночні показники санітарного стану ґрунтів населених місць. – Затверджені 7 липня 1977 р.. - № 1739-77 // Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних і протиепідемічних питань. У 6 т. Під заг. ред. проф. А. М. Сердюка. Т. 5. Ч. 1. – К.: МОЗ, Головне санітарно-епідеміологічне управління, 1996. – С. 276-281.
  171. Лікувальні пляжі. Санітарні правила влаштування, обладнання та експлуатації. – Введені в дію з 1 січня 1987 р.  // Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних та протиепідемічних питань. – Міністерство охорони здоров’я України. Головне санітарно-епідеміологічне управління. – Під загальною редакцією А. М. Сердюка. - Т. 5, ч. 1. – Київ. – 1996. – С. 141-169.
  172. Орієнтовно допустимі концентрації хімічних речовин у ґрунтах (ОДК). – Затверджені 10 червня 1981 р.. - № 2402-81 // Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних та протиепідемічних питань. – Міністерство охорони здоров’я України. Головне санітарно-епідеміологічне управління. – Під загальною редакцією А. М. Сердюка. - Т. 5, ч. 1. – Київ. – 1996. – С. 284-285.
  173. Положення про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання і водопроводів господарсько-питного призначення. - Затверджене 18 грудня 1982 р.. - № 2640-82 // Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних та протиепідемічних питань. – Міністерство охорони здоров’я України. Головне санітарно-епідеміологічне управління. – Під загальною редакцією Л. С. Некрасової. - Т. 5, ч. 2. – Київ. – 1998. – С. 250-267.
  174. Санітарні правила влаштування і утримання полігонів для твердих побутових відходів. – Затверджені 16 травня 1983 р. - № 2811-83 // Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних та протиепідемічних питань. – Міністерство охорони здоров’я України. Головне санітарно-епідеміологічне управління. – Під загальною редакцією А. М. Сердюка. - Т. 5, ч. 1.. – Київ. – 1996. – С. 187-197.
  175. Санітарні норми і правила захисту населення від впливу електричного поля, що створюється повітряними лініями електропередачі змінного струму промислової частоти. – Затверджені 28 лютого 1984 р.. - № 2971-84 // Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних та протиепідемічних питань. – Міністерство охорони здоров’я України. Головне санітарно-епідеміологічне управління. – Під загальною редакцією Л. С. Некрасової. - Т. 5, ч. 2. – Київ. – 1998. – С. 227-243.
  176. Гранично допустимі концентрації хімічних речовин у ґрунті (ГДК) № 3210-85. - Затверджені 1 лютого 1985 р.. - № 3210-85 // Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних та протиепідемічних питань. – Міністерство охорони здоров’я України. Головне санітарно-епідеміологічне управління. – Під загальною редакцією А. М. Сердюка. - Т. 5, ч. 1. – Київ. – 1996. – С. 282-283.
  177. Гранична кількість накопичення токсичних промислових відходів на території підприємства (організації). – Затверджені 2 лютого 1985 р.. - № 3209-85 // Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних та протиепідемічних питань. – Міністерство охорони здоров’я України. Головне санітарно-епідеміологічне управління. – Під загальною редакцією А. М. Сердюка. - Т. 5, ч. 1. – Київ. – 1996. – С. 254-261.
  178. Гранична кількість токсичних промислових відходів, що допускається для складування в накопичувачах (на полігонах) твердих побутових відходів (нормативний документ). – Затверджені 30 травня 1985 р.. - № 3897-85 // Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних та протиепідемічних питань. – Міністерство охорони здоров’я України. Головне санітарно-епідеміологічне управління. – Під загальною редакцією А. М. Сердюка. - Т. 5, ч. 1. – Київ. – 1996. – С. 267-275.
  179. ОДК хімічних речовин у ґрунті. - Затверджені 10 червня 1986 р.. - № 2402-81 // Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних та протиепідемічних питань. – Міністерство охорони здоров’я України. Головне санітарно-епідеміологічне управління. – Під загальною редакцією А. М. Сердюка. - Т. 5, ч. 1. – Київ. – 1996. – С. 284-285.
  180. Санітарні норми допустимих концентрацій (ГДК) хімічних речовин у ґрунтах. - Затверджені Наказом Головного санітарного лікаря СРСР від 30 жовтня 1987 р.. - № 4433-87 // Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних та протиепідемічних питань. – Міністерство охорони здоров’я України. Головне санітарно-епідеміологічне управління. – Під загальною редакцією А. М. Сердюка. - Т. 5, ч. 1. – Київ. – 1996. – С. 263-264.
  181. СанПиН 42-128-4690-88. Санітарні правила утримання території населених місць. – Затверджені 5 серпня 1988 р.. - № 4690-88 // Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних та протиепідемічних питань. – Міністерство охорони здоров’я України. Головне санітарно-епідеміологічне управління. – Під загальною редакцією А. М. Сердюка. - Т. 5, ч. 1. – Київ. – 1996. – С. 171-186.
  182. СанПиН 42-128-4948-89 Санітарні норми допустимих рівнів інфразвуку та низькочастотного шуму на території житлової забудови. – Затверджені 24 січня 1989 р. № 4948-89 // Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних та протиепідемічних питань. – Міністерство охорони здоров’я України. Головне санітарно-епідеміологічне управління. – Під загальною редакцією Л. С. Некрасової. - Т. 5, ч. 2. – Київ. – 1998. – С. 235-242.
  183. Державні санітарні правила розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів. - Затверджені 19 червня 1996 р.. - № 172 // Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних та протиепідемічних питань. – Міністерство охорони здоров’я України. Головне санітарно-епідеміологічне управління. – Під загальною редакцією А. М. Сердюка. - Т. 5, ч. 1. – Київ. – 1996. – С. 110-140.
  184. Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань. – Затверджені 1 серпня 1996 р.. - № 239 // Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних та протиепідемічних питань. – Міністерство охорони здоров’я України. Головне санітарно-епідеміологічне управління. – Під загальною редакцією А. М. Сердюка. - Т. 5, ч. 1. – Київ. – 1996. – С. 286-307.
  185. Державні санітарні правила і норми “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості центральнованного господарсько-питного водопостачання”. – Затверджені 23 грудня 1996 р. № 383 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 16. – Ст. 131.
  186. Норми радіаційної безпеки України. – Затверджені 1 грудня 1997 р.. - № 62 (НРБУ-97) // Державні гігієнічні нормативи. – Київ: Відділ поліграфії Українського центру держсанепідемнагляду МОЗ України, 1997. – 121 с.
  187. Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98. Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві. - Затверджені 3 серпня 1998 р.. - № 1 // Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних і протиепідемічних питань. Т. 9. Ч. 1. / Ред. Головний державний санітарний лікар України О. О. Бобильова. – Київ, 1999. – С. 77 – 189.
  188. ДСанПіН 2.2.7. 029-99. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров’я населення. – Затверджені 1 липня 1999 р. - № 29. – Київ. – 1999. – 39 с.
  189. Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням шкідливих відходів і їх знищення від 22 березня 1989 р. (Базель) //Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. Видання друге, доповнене. – Львів: Экоправо-Львов, 2002. – С.35 – 55.
  190. Конвенція про оцінку впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті від 25 лютого 1991 р., Еспо (Фінляндія )// Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. Видання друге, доповнене. – Львів: Экоправо-Львов, 2002. – С. 66 – 77.
  191. Конвенція про доступ до інформації, участі громадськості в процесі прийняття рішень і доступу до правосуддя по питанням, що стосуються навколишнього середовища від 25 червня 1998 р., Орхус (Данія) // Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. Видання друге, доповнене. – Львів: Экоправо-Львов, 2002. – С. 101 – 118.
  192. Конвенція про транскордонний вплив промислових аварій, від 17 березня 1992 р. (Хельсінкі)// Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. Видання друге, доповнене. – Львів: Экоправо-Львов, 2002. – С. 78 – 100.
  193. Стокгольмська Декларація з навколишнього середовища від 16 червня 1972 р. // Нормативна база ЛІГА:ЗАКОН.
  194. Ротердамська конвенція про процедуру попередньої обґрунтованої згоди щодо окремих небезпечних хімічних речовин і пестицидів в міжнародній торгівлі (1998). – К.: Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 2005. – 43 с.
  195. Директива Ради 96/61/ЄС від 24 вересня 1996р. про інтегровану систему запобігання і контролю забруднення // OJ L 257 of 10.10.1996.
  196.  Директива Європейського Парламенту та Ради 2001/42/ЄС від 27 червня 2001р. про оцінку впливу на стан довкілля окремих проектів та програм // OJ L 197 of 21.07.2001, р.30-37.
  197. Директива Ради 85/337/ЄЕС  про оцінку впливу деяких державних та приватних проектів на стан навколишнього середовища// OJ L 175 of 05.07.1985.С.40.
  198. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/2849 (XXVII) від 20 грудня 1971 р. Розвиток та навколишнє середовище // http://daccess-ods.un.org/access.nsf/Get?Open&DS=A/RES/2849(XXVI)&Lang=R&Area=RESOLUTION.
  199. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/2995 (XXVII) від 15 грудня 1972 р. Співробітництво між країнами в сфері навколишнього середовища //http://daccess‑ods.un.org/access.nsf/Get?Open&DS=A/RES/2995(XXVII)&Lang=R&Area=RESOLUTION
  200. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/36/192 від 17 грудня 1981 р. Міжнародне співробітництво в сфері навколишнього середовища //  http://daccess-ods.un.org/access.nsf/Get?Open&DS=A/RES/36/192&Lang=R.
  201. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/44/226 (XXVII) від 22 грудня 1989 р. Обіг та видалення, контроль та транскордонне перевезення токсичних та небезпечних продуктів та речовин // http://daccess-ods.un.org/access.nsf/Get?Open&DS=A/RES/44/226&Lang=R.

 

 

Література

 

  1. Актуальные проблемы развития экологического права в ХХІ веке. / О.Л. Дубовик, А.К. Голченков, М.М. Бринчук и другие. Отв. ред. М.М. Бринчук, О.Л. Дубовик. – М.: Институт государства и права РАН, 2007. – 258 с.
  2. Андрейцев В.И. Гарантии эффективности экологической экспертизы: социально-правовые проблемы. – К.: Общество “Знание” Украины, Республиканский дом экономических и научно-технических знаний, 1992. – 20 с.
  3. Андрейцев В.І.  Екологічне право і проблеми екологічної безпеки // Радянське право. – 1990. – №4. – с.32-36
  4. Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій: Навч. посібник для юрид. фак. вузів. – К.: Вентурі, 1996. – 208.
  5. Андрейцев В.І. Екологічний ризик у системі правовідносин екологічної безпеки // Право України. – 1999. – №1. – с.62-69.
  6. Андрейцев В.І. Екологія і закон: еколого – правова відповідальність. – К.: Т – во “Знання” УРСР, 1991. – 48 с.
  7. Андрейцев В. І. Конституційно-правові засади національної екологічної безпеки // Вісник Київського університету. Юридичні науки. – 2001. – Вип. 41. – С. 5-20.
  8. Андрейцев В.І. Конституційне право громадян на екологічну безпеку: контрольно-наглядові гарантії // Вісник Київського національного університету імені  Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2002. – Вип. 45. – С. 9-21.
  9. Андрейцев В. І. Конституційно-правові засади права громадян на екологічну безпеку // Вісник Київського університету. Юридичні науки. – 2001. – Вип. 43. – С. 5-12.
  10. Андрейцев В.І. Політика. Інновації. Приватизація. Екологічна безпека. Право. (Проблеми оптимізації та екологізації законодавства України). Ексклюзивні нариси. – К.: УЕАН, 1996. – 140 с.
  11. Андрейцев В. І. Право громадян на екологічну безпеку: превентивні гарантії реалізації та захисту // Право України. – 2001. – № 12. – С. 15-20.
  12. Андрейцев В.І. Право громадян на екологічну безпеку: проблеми конституційно-правового забезпечення // Право України. – 2001. – № 4. – С. 8 – 11.
  13. Андрейцев В.І. Право громадян на екологічну безпеку: система спеціально-правових способів захисту // Вісник Київського національного університету імені  Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2003. – Вип. 54. – С. 103 – 109.
  14. Андрейцев В.І. Право громадян на екологічну безпеку: система спеціально-правових способів захисту (продовження) // Вісник Київського національного університету імені  Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2003. – Вип. 55. – С. 147 – 153.
  15. Андрейцев В.І. Право громадян на екологічну безпеку: функціонально-процесуальні гарантії (початок) // Вісник Київського національного університету імені  Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2002. – Вип. 46. – С. 82 – 89.
  16. Андрейцев В.І. Право громадян на екологічну безпеку: функціонально-процесуальні гарантії (закінчення) // Вісник Київського національного університету імені  Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2002. – Вип. 47. – С. 162 – 172.
  17. Андрейцев В.І. Розділ 1 Право екологічної безпеки. Глава 1 Право екологічної безпеки в системі екологічного права України // Екологічне право: Особлива частина: Підруч. для студ. юрид. вузів і фак.: Повний акад.курс / В.І. Андрейцев, Г.І. Балюк, М.В. Краснова та ін.; За ред. акад. АПрН В. І. Андрейцева. – К.: Істина, 2001. – С.10-49.
  18. Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки: Навч. та наук.-практ. посібн. – К.: Знання-Прес, 2002. –  331 с.
  19. Андрейцев В. І. Право екологічної безпеки: проблеми формування об’єктного складу // Право України. – 2001. – № 10. – С. 9-12.
  20. Андрейцев В. І. Проблеми кодифікації законодавства у сфері забезпечення екологічної безпеки // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2001. – Випуск 42. – С. 5-14.
  21. Андрейцев В. І. Проблеми конституціоналізації об’єктного складу права екологічної безпеки // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2000. – Випуск 40. – С. 5-13.
  22. Анісімова Г.В. Здійснення громадянами екологічних прав. Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.06.– К., 1996. – 21 с.
  23. Анісімова Г.В. Параграф 1 Поняття екологічної безпеки та її правові форми. Розділ VII Правове забезпечення екологічної безпеки // Екологічне право України Підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів / В.К. Попов, А.П. Гетьман, С.В. Размєтаєв та ін.; За ред. В.К. Попова та А.П. Гетьмана. – Харків: Право, 2001. – С. 145-149.
  24. Бакунина Т.С. О законодательном обеспечении экологической безопасности// Государство и право. – 1995. – №2. – С.115-130
  25. Балюк Г.І. Екологічне право України: Конспект лекцій у схемах (Загальна і Особлива частини): Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006 . – 192 с.
  26. Балюк Г.І. Законодавство у сфері надзвичайних екологічних ситуацій: історія становлення і сучасний стан // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2005. – Випуск. – 67 – С. 8-12.
  27. Балюк Г.І. Поняття соціального захисту громадян за надзвичайних екологічних ситуацій // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2005. – Випуск. – 63 – С. 13-18.
  28. Балюк Г.І. Поняття “ядерного” та “радіаційного правопорушення” як підстави юридичної відповідальності в сфері використання ядерної енергії// В кн. Формування механізму реалізації та захисту прав і свобод громадян в Україні. Розділ І. Конституційно-правові засади реалізації та захисту прав і свобод громадян в Україні, – К., КНУ ім. Т. Шевченка, 2004. – С.21-24.
  29. Балюк Г.І. Правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій та гарантії  прав потерпілих громадян // Екологічне право: Особлива частина: Підруч. для студ. юрид. вузів і фак.: Повний акад.курс / В.І. Андрейцев, Г.І. Балюк, М.В. Краснова та ін.; За ред. акад. АПрН В. І. Андрейцева. – К.: Істина, 2001. – С. 166-193.
  30. Балюк Г.І. Проблеми формування та становлення ядерного права України. Автореф. дис. доктора. юрид. наук: 12.00.06. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка.– К., 2000. – 33 с.
  31. Балюк Г.І. Правові аспекти забезпечення  ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки в Україні: / Київський національний ун – т ім. Т. Шевченка. – К.– 196 с.
  32. Балюк Г.І. Стан законодавства про відходи та проблеми його вдосконалення// Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Серія „Юридичні науки”. – 2001. – № 44.
  33. Боголюбов С.А. Раздел  VII Чрезвычайные экологические ситуации // В кн. Комментарий к Закону  Российской Федерации «Об охране окружающей среды». Руководитель авторского коллектива и ответственный редактор доктор юридических наук, проф. С.А. Боголюбов. – М.: Издательская группа ИНФРА М – НОРМА, 1997. – С. 175.
  34. Боголюбов С.А. Экологическое право. Учебник для вузов. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА ). 2000. – 448 с.
  35. Бондар Л. О. Правові засади здійснення екологічно небезпечної діяльності в Україні: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.06 - Одеса, 2001. – 206 с.
  36. Бредіхіна В. Л. Право громадян на безпечне навколишнє природне середовище: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06 / Національна юридична академія України імен і Ярослава Мудрого. – Х., 2005. – 21 с.
  37. Бринчук М.М. Комплексность в экологическом праве // Экологическое право. – 2004. – № 6. –  С. 19-28.
  38. Бринчук М.М. Правовая охрана окружающей среды от загрязнения токсичными веществами, – М.: Наука, 1990, – 212 с.
  39. Бринчук М. М. Теоретические основы экологических прав человека // Государство и правао. – 2004. – № 5. – С. 5-15.
  40. Бринчук М.М. Юридическое экологическое образование в аспекте развития права окружающей среды// Государство и право.– 1995.– №10.– С.127-128.
  41. Бринчук М.М. Экологическое право. (Право окружающей среды): Учебник для высших учебних заведений. – М.: Юристъ, 1999.– 688 с.
  42. Васильева М.И. Арбитраж и защита права граждан на здоровую окружающую среду // Весник Московского университета. Серия 11. Право. – 1987. – № 2.
  43. Васильева М.И. Закон и право граждан на здоровую окружающую среду // Вестник Московского гос. ун-та. Серия “Право”. – 1988. – № 5.
  44. Васильева М.И. Общественные экологические интересы: Правовое регулирование. (Комментарий к законодательству). – М.: Наука, 1999. – 132 с.
  45. Васильева М.И. О применении в праве экологических критериев благоприятности окружающей среды // Государство и право. – 2002. – № 11. –  С. 84.
  46. Васильева М.И. Право на благоприятную окружающую среду как элемент правового статуса личности // Экологическое право. – 2005. – № 1. – С. 19-26.
  47. Васильева М.И. Проблемы защиты общественного интереса в экологическом праве // Государство и право. – 1999. – № 8. – С. 49-62.
  48. Вербицкий В.В. Правовое регулирование обеспечения экологической безопасности в Российской Федерации: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06. – М., 1999. – 158 с.
  49. Виноградов Б.В., Кузмич В.Н., Назаревский В.Н. Определение зон экологического кризиса и  бедствия на территории Российской Федерации и их законодательное оформление // Государство и право. – 1995. – № 4. – С. 73-77.
  50. Власенко В.В. До питання про відповідальність володільців джерел підвищеної екологічної небезпеки // Вісник Київського національного університету імені  Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2001. – Вип. 43. – С. 63-68.
  51. Власенко В.В. Окремі питання реалізації права громадян на відшкодування шкоди, завданої порушенням вимог екологічної безпеки // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Юридичні науки. – 2005. – Випуск. 65. – С. 43-48.
  52. Власенко В.В. Роль юридичної відповідальності в системі забезпечення екологічної безпеки // Вісник Київського національного університету імені  Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2003. – Випуск. 54. – С. 132-136.
  53. Воронцов А.М. Экологическая безопасность, экологическая криминология, экологический контроль // Экологическое право.–1998. –№1. – с.17-23.
  54. Галяметдинова А.Ю. Международно-правовые аспекты экологической безопасности: Дис. ... канд. юрид.  наук: 12.00.10. – Казань, 2002. – 180 с.
  55. Голиченков А.Г. Экологический контроль: теория и практика правового регулирования. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 36 с.
  56. Горбачев А.Н. Правовое регулирование оздоровления зон экологического неблагополучия: Монография. – Брянск: БФОРАГС, 2004. – 104 с.
  57.  Даугуль В. Поняття та особливості екологічного страхування в Україні   // Право України. – 1999. – №  4. – С. 51-54.
  58. Дубовик О.Л. Механизм действия права в чрезвычайных ситуациях. // В кн. Обеспечение безопасности населения и территорий (организационно-правовые вопросы). – М.:  Ин – т гос-ва и права РАН. – 1994. – С. 3.
  59. Дубовик О.Л. Механизм действия права в охране окружающей среды. М.: «Наука», 1984. – 167.
  60. Дубовик О.Л., Кремер Л, Люббе-Вольф  Г. Экологическое право: Учебник / Отв. ред. О.Л. Дубовик. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 768 с. 
  61. Євстігнєєв А.С. Поняття та науково-практичне значення вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2007. – №. 78. – С. 77-81.
  62. Євстігнєєв А.С. Функції вимог екологічної безпеки, що забезпечуються в процесі приватизації земель в Україні // Юридична Україна. – 2008. – №. 1 (61). – С. 39-46.
  63. Євстігнєєв А.С. Форма закріплення в праві вимог екологічної безпеки, що повинні бути забезпечені в процесі приватизації земель в Україні // Юридична Україна. – 2008. – №. 9 (69). – С. 68-73.
  64. Євстігнєєв А.С. Юридичні критерії класифікації вимог щодо забезпечення екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні // Юридична Україна. – 2008. – № 11 (71). – С. 78-84.
  65. Єрофеєв М.І. Конституційне право громадян на безпечне довкілля та його забезпечення в умовах надзвичайних екологічних ситуацій //  кн.  Конституція України – основа подальшого розвитку законодавства. Збірник наукових праць. Випуск 2. К.: Інститут законодавства Верховної Ради України., 1997. – С. 172.  
  66. Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів / В.К. Попов, А.П. Гетьман, С.В. Разметаев та ін.; За ред. В.К. Попова, А.П. Гетьмана. – Харків: Право, 2007. – 485 с.
  67. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / Г.І. Балюк, М.В. Краснова, Ю.С. Шемшученко та інші; За ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: “Юридична думка”, 2008. – 856 с.
  68. Жалинский А.Э. Правовой статус населения в условиях чрезвычайного положения // В кн. обеспечение безопасности населения и территорий (организационно-правовые вопросы). – М.: Ин – т гос-ва и права РАН, 1994. – С. 26-38.
  69. Игнатьева И.А. Цели и задачи экологического законодательства: соотношение, классификация, определения// Право и политика, – 2002, – №11,– С. 13-24.
  70. Ільїна Н.Л. Планування територій як засіб правового забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища // Молодь у юридичній науці: Збірник тез Міжнародної наукової конференції молодих вчених «Четверті осінні юридичні читання» ( 21-22 жовтня 2005 року): У 3-х частинах: Частина третя “Публічно-правові науки». Підтом I. – Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету управління і права, 2005. – С. 81-84.
  71. Ільїна Н.Л. Правові аспекти екологічних ризиків при плануванні та забудові міст України. // Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – 2006. –Вип. №31– С. 362-367.
  72. Ільїна Н.Л. Правові засади екологічного планування як функції державного управління в сфері забезпечення екологічної безпеки // Юридична Україна. - №6. – 2006. – С.61-66.
  73. Иойрыш А.И. Концепция риска: его оценка и управление им // В кн. обеспечение безопасности населения и территорий (организационно-правовые вопросы). – М.: Ин – т гос-ва и права РАН, 1994. – С. 19-26.
  74. Кобецька Н.Р. Екологічні права громадян України. Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.06.– К., 1998. – 17 с.
  75. Ковальчук Т. Екологічна безпека продуктів харчування: поняття та зміст // Право. України. – 1997. - № 5. – С. 22-25.
  76. Ковальчук Т.Г. Правові питання забезпечення екологічної безпеки продуктів харчування Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.06. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка.– К., 1996. – 20 с.
  77. Колбасов О.С. Концепция экологической безопасности (юридический аспект) // Советское государство и право. – 1988. – № 12. – С. 47-55.
  78. Копылов М.Н.  О правовом содержании понятия «экологическая безопасность»// Правоведение, –  №1,– С. 113-120.
  79. Коротинський П.А. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру // Надзвичайна ситуація. – 2004. – № 8. – С. 52-54.
  80. Краснова М.В. Гарантії реалізації права громадян на екологічну інформацію. Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.06. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка.– К., 1997. – 16 с.
  81. Краснова М.В. Гарантії реалізації права громадян на екологічну інформацію. Дис. канд. юрид. наук: 12.00.06. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка.– К., 1997. –  200 с.
  82. Краснова М.В. До питання компенсації шкоди за екологічним законодавством України // Вісник Київського національного університету імені  Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2003. – Вип. 53. – С. 88-90.
  83. Краснова М.В. Компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища як загальноюридичний принцип охорони довкілля // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Серія “Юридичні науки”. – 2004. – № 60.
  84. Краснова М.В. Право громадян на  екологічну інформацію: проблеми гарантій реалізації та захисту  // Право України. – 1997. – № 3. – С. 42-48.
  85. Краснова М.В. Правове забезпечення участі громадськості в процесі прийняття рішень, що стосуються довкілля // Вісник Київського національного університету імені  Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2002. – Вип. 48. – С. 263-273.
  86. Краснова М.В. Правове регулювання екологічного інформування: порівняльно-правовий аналіз // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Серія “Юридичні науки”. – 2001. – № 45.
  87. Краснова М.В. Правові аспекти захисту екологічних прав громадян // Вісник Київського національного університету імені  Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2002. – Вип. 46. – С. 89-103.
  88. Краснова М.В. Правові аспекти регулювання компенсації за шкоду за міжнародним та європейським екологічним законодавством // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Серія “Юридичні науки”. – 2005. – № 68.
  89. Крассов О.И. Экологическое право: Учебник. – М.: Дело, 2001. – 768 с.
  90. Лопатин В.Н. Экологическая безопасность: проблемы конституционной законности // Государство и право. – 2004. - № 2.- С. 21-31.
  91. Лысухно П.И. Правовое обеспечение экологической безопасности граждан в Российской Федерации: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. – М., 2002. – 215 с.
  92. Малеин Н.С. О юридической ответственности и компенсации ущерба в связи с авариями, катастрофами, экологическими бедствиями // Право и чрезвычайные ситуации. Отв. ред. Колбасов О. С., Бринчук М. М. – М.: РАН, ИГИП, 1992. – С. 158-166.
  93. Малеина М.Н. Личные неимущественные права граждан: понятие, осуществление, защита. – 2-е изд., испр. и доп. – М.:М3 Прес, 2001. – 244 с.
  94. Мамутов В.К. Розовский Б.Г. Проблеми екологічного права в контексті сталого розвитку України // Проблеми сталого розвитку України. – К.“БМТ”, 1999. – С. 174-193.
  95. Мисник Г.А. Субъективные экологические права // Государство и право. – 2004. – № 12. – С. 18-25.
  96. Петров В.В. Окружающая среда и здоровье человека (три вида возмещения вреда здоровью). // Вестник МГУ: Серия 11: Право.– 1994. – № 1. – С. 3-15.
  97. Петров В.В. Экология и право, – М.: Юр. Лит., 1981. – 217 с.
  98. Позняк Е. В. Громадська екологічна еспертиза в системі права екологічної безпеки // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і потічичні науки. Випуск 16. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – С. 281-287.
  99. Позняк Е.В. Організація громадської екологічної експертизи як функція управління в галузі екології ( соціально-правовий аспект) // Вісник Київського національного університету імені  Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2001. – Вип. 44. – С. 31-35.
  100. Позняк Е. В. Правові аспекти здійснення громадської екологічної експертизи в Україні: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.06. – К., 2005. – 179 с.
  101. Позняк Е. В. Реалізація права громадян на участь у проведенні громадської екологічної експертизи // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2001. - Випуск 41. – С. 27-30.
  102. Правовое обеспечение экологической безопасности в Российской Федерации (Материалы круглого стола) // Государство и право. – 1998. - № 6. – 104-117. 
  103. Проект Закону „Про екологічну (природно-техногенну) безпеку”// ЗВІТ про науково-дослідну роботу по темі „Удосконалення правового механізму реалізації прав та інтересів людини і громадянина в України/ В.І. Андрейцев, М.В. Краснова, О.О. Шевченко,  Н.О. Кіреєва та ін., Кервіник НДР В.І. Андрейцев. – К.: Юрид. ф.-т. КНУ ім. Т. Шевченка, 2000. – С.73-98.
  104. Серов Г.П. Правовое регулирование экологической безопасности при осуществлении промышленных и иных видов деятельности. – М.: Ось-89, 1998. – 222 с.
  105. Серов Г.П. Экологическая безопасность населения и территорий Российской Федерации (Правовые основы, экологического страхования и экологический аудит). Учебное пособие.– М.: Издательский центр «Анкил», 1998 г. – 207с.
  106. Симила Ю.  Регулирование охраны окружающей среды и его влияние на технологические нововведения // Экологическое право. – 2005. – № 2. – С. 33-41.
  107. Судовий захист екологіних прав громадян України: довідник для суддів / Краснова М.В., Малишева Н.Р., Шевчук П.І. та ін. – К.: Вид. дім “КМ Академія”, 2001. – 178 с.
  108. Тимошенко А.С. Глобальная экологическая безопасность. Международно-правовой аспект // Советское Государство и право. –  1989. –  №1. – С.84-93.
  109. Тимошенко А.С. Формирование и развитие международного права окружающей среды. – М.: Наука, 1986. – 190 с.
  110. Тимошенко А.С. Экологическая безопасность и международное право// Советский ежегодник международного права. ­– М., 1989. – С. 23-28.
  111. Фролов М. О. Екологічний ризик у регулятивних правовідносинах екологічної безпеки// Право України, – 2000.– №9. – С. 94-98.
  112. Фролов М.О. Правові аспекти екологічного ризику. Дис. канд. юрид. наук: 12.00.06. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка.– К., 2001. – 211 с.
  113. Фролов М.О. Правові аспекти екологічного ризику: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.06. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка.– К., 2001. – 20 с.
  114. Фролов М.О. Правові проблеми удосконалення нормативів екологічної безпеки у контексті концепції екологічного ризику // Вісник Київського національного університету імені  Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2000. – Вип. 37. – С. 42-46.
  115. Черепанцева Ю.С. Правовая защита территорий и граждан при чрезвычайных экологических ситуациях: Автореф. дис... канд. юр. наук: 12.00.06. Оренбургский ун-т. – Оренбург,  2000 . –  23 с.
  116. Черкашина М. Поняття та класифікація юридичних гарантій екологічних прав громадян // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 11. – С. 82-84.
  117. Шаповалова О.В. Організаційно-правові проблеми екологічної паспортизації виробничих об’єктів. Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.02.– К., 1995. – 18 с.
  118. Шемшученко Ю.С. Правовые проблемы экологии. – К.: «Наукова думка», 1989. – 260.
  119. Шемшученко Ю.С. Розділ І Екологічне право – комплексна галузь права // Екологічне право. Академічний курс: Підручник / Ю.С. Шемшученко, М.В. Краснова, Г.І. Балюк та ін.; За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: ТОВ “Видавництво “Юридична думка”, 2005. – С. 8-27.
  120. Шемшученко Ю.С. Человек и его право на безопасную (здоровую) окружающую среду // Государство и право. – 1993. – № 10. – С. 120-125.
  121. Экологическое право России на рубеже ХХІ века. Сборник научных статтей преподавателей и аспирантов кафедры экологического и земельного права юридического факультета МГУ им. М.В. Ломоносова / А.К. Голиченков, И.А. Игнатьева, Н.Н. Осокин и др.; Под ред. А.К. Голиченкова. – М.: Зерцало, 2000. – 228 с.        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Комментарии


Комментариев пока нет

Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.

Авторизация
Введите Ваш логин или e-mail:

Пароль :
запомнить