Проблеми законодавчої техніки кримінального закону України 28.12.2014 09:07

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

 

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

 

 

 

 

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

ТА КРИМІНОЛОГІЇ

 

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

 Заступник декана юридичного факультету

з навчальної роботи

 ___________ Лотюк О.С.

 «____»____________20__ року

 

 

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВЧОЇ ТЕХНІКИ

КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ УКРАЇНИ

 

для студентів

галузь знань – 0304 «Право»

напрям підготовки – 6.030401 «Правознавство»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ – 2013

 

Робоча програма навчальної дисципліни «Проблеми законодавчої техніки кримінального закону України» для студентів галузі знань «Право», напряму підготовки «Правознавство».

«01» вересня 2013 року – 22 с.

 

Розробник: Хавронюк Микола Іванович,

професор кафедри кримінального права та кримінології, доктор юридичних наук, професор

 

Робоча програма навчальної дисципліни «Проблеми законодавчої техніки кримінального закону України» затверджена на засіданні кафедри кримінального права та кримінології

Протокол № 1 від «16» вересня 2013 року

 

Завідувач кафедри кримінального права

та кримінології                                        ____________ Андрушко П.П.

«16» вересня 2013 року

 

Схвалено науково-методичною комісією юридичного факультету

 

Протокол № 1-1 від «18» вересня 2013 року

Голова науково-методичної комісії                 ____________ Безклубий І.А.

«18» вересня 2013 року

 

 

Схвалено предметною комісію з економічних та юридичних наук при Науково-методичній раді Університету

 

Протокол №___ від «___» __________ 20___ року

 

Голова предметної комісії                       ___________ Луцишин З.О.

«___» __________ 20___ року

 

 

 

 

 

 

 

© Хавронюк М.І.., 2013

 

 

 

ВСТУП

 

Загальні відомості. Навчальна дисципліна «Проблеми законодавчої техніки кримінального закону України» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» галузі знань «право» з напряму підготовки 0304 «право» спеціальності – 8.03040101 «правознавство»  (спеціальним курсом), що вивчається студентами заочної форми навчання спеціалізації «Кримінальне право» ОКР «Магістр» спеціальності «Правознавство» в I семестрі другого року навчанняв обсязі – 108 год.[1](3 кредити ECTS[2]). Навчальним планом для цієї дисципліни передбачено: всього годин – 108, із них лекції – 10, семінарські заняття – 6, самостійна робота – 92. Вивчення дисципліни завершується іспитом.

Мета дисципліни – формування у студентів-магістрів цілісної системи знань щодо законодавчої техніки кримінального закону України, основних проблем її вдосконалення.

Завдання:

- визначення основних характеристик законодавчої техніки як окремого розділу юридичної техніки;

- встановлення галузевої (кримінально-правової) специфіки законодавчої техніки та особливостей її використання в Кримінальному кодексі України від 5 квітня 2001 року;

- визначення основних тенденцій використання законодавчої техніки в Загальній та Особливій частинах Кримінального кодексу й основних напрямів її вдосконалення.

Структура курсу складається з трьох модулів, трьох тем.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати:

1) основні характеристики законодавчої техніки як окремого розділу юридичної техніки;

2) особливості законодавчої техніки в сфері кримінального права;

3) основні тенденції (позитивні та негативні сторони) використання законодавчої техніки в Загальній та Особливій частинах Кримінального кодексу України;

4) основні підходи до вдосконалення законодавчої техніки Кримінального кодексу України на сучасному етапі;

вміти:

1) визначати окремі характеристики законодавчої техніки в конкретних положеннях Кримінального кодексу України (перш за все її компоненти та рівні);

2) розкривати особливості взаємодії окремих компонентів законодавчої техніки стосовно відповідних положень Кримінального кодексу України;

3) виявляти вади законодавчої техніки в окремих компонентах Кримінального кодексу України;

4) формулювати конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавчої техніки окремих компонентів Кримінального кодексу України.

 

Навчальна дисципліна «Проблеми законодавчої техніки кримінального закону України» в структурно-логічній схемі підготовки фахівців за напрямом 0304 «право» займає важливе місце як дисципліна, яка дає навички участі у підготовці концепцій і програм реформування кримінального законодавства і системи кримінальної юстиції загалом, а також в законопроектувальній роботі. 

Навчальна дисципліна «Проблеми законодавчої техніки кримінального закону України» має зв’язок з такими іншими дисциплінами, як-от: філософія права, теорія держави і права, порівняльне правознавство, історія держави і права, історія вчень про державу і право, конституційне право.

 

Контроль знаньі розподіл балів, які отримують студенти.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входить тема 1, у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – тема 2, а в змістовий модуль 3 (ЗМ3) – тема 3. Обов’язковою є наявність оцінок за кожним із змістових модулів. Студент не допускається до складання іспиту, якщо він не має жодної оцінки з поточного модульного контролю.

Оцінювання за формами контролю[3]:

	ЗМ1		ЗМ2		ЗМ3
	Min. – _ балів	Max. – __ бали	Min. – _ балів	Max. – __ бали	Min. – _ балів	Max. – __ бали
Усна відповідь (одна на семінар)	1	3	1	3	1	3
Доповнення (одне на семінар)	1	2	1	2	1	2
Виступ з рефератом (один на ЗМ)	1	4	1	4	1	4
Письмове тестування (одне на ЗМ)	1	5	1	5	1	5
Підсумкова модульна контрольна робота (МКР) (одна на ЗМ)	1	7	1	7	1	7

Для студента, який з поважних причин був відсутній на семінарах (і набрав сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум 60 балів для одержання іспиту), обов’язковим є відпрацювання у двотижневий термін після повернення до навчання. З дозволу викладача такому студентові надається можливість здати пройдений матеріал для отримання необхідної кількості балів з поточного контролю шляхом виконання спеціального тесту/контрольної роботи/реферату підвищеної складності, за виконання яких можна набрати до 10 балів. Відпрацювання та перездача МКР здійснюються відповідно до Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу.

Крім того, в межах Модулів 1, 2 і 3 передбачена факультативна форма оцінювання поточної успішності студентів – їх активність на семінарі. Максимальна кількість балів щодо цієї форми – 3 бали.

Студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі – роботі конференцій, студентських наукових гуртків, а також були учасниками олімпіад, конкурсів, тощо можуть присуджуватися додаткові бали – усього не більше 10 балів.

Окремо оцінюються статті в наукових журналах і опубліковані в збірниках конференцій наукові повідомлення за темою курсу.

Підсумкова кількість балів за змістовий модуль виставляється (відповідно до Положення про порядок оцінювання знань студентів – за вибором викладача) як сума балів за всіма формами контролю плюс оцінка підсумкової модульної контрольної роботи.

Складовими, які враховуються при обчисленні протягом семестру підсумкової оцінки (в балах), є (в дужках вказані максимальні показники цих складових):

а) поточна успішність – максимум 40 балів;

б) іспитова робота (підсумкова комплексна контрольна робота) – максимум 60 балів.

При простому розрахунку отримаємо (як приклад):

	ЗМ1	ЗМ2	ЗМ3	Іспит	Підсумкова оцінка
Мінімум	6	5	7	18/42	60
Максимум	14	15	11	40/59	99

 

При цьому, кількість балів:

• 1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;
• 35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;
• 60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);
• 65-74  відповідає оцінці «задовільно»;
• 75-84 відповідає оцінці «добре»;
• 85-89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);        
• 90-100 відповідає оцінці «відмінно».

 

Шкала відповідності (за умови іспиту)            

За 100 – бальною шкалою	За національною шкалою
90 – 100	5	відмінно
85 – 89	4	добре
75 – 84
65 – 74	3	задовільно
60 – 64
35 – 59	2	не задовільно
1 – 34

ПРОГРАМА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

 

Змістовий модуль 1: Законодавча техніка кримінального закону: генеза і загальна характеристика

Тема 1.        Законодавча техніка кримінального закону: генеза і загальна характеристика (32 год.)[4]

 

Змістовий модуль 2: Правила законодавчої техніки кримінального закону

Тема 2. Правила законодавчої техніки кримінального закону (36 год.)

 

Змістовий модуль 3: Законодавчі вади КК України та шляхи їх подолання

Тема 3. Законодавчі вади КК України та шляхи їх подолання(40 год.)

 

 

СТРУКТУРА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

 

ТЕМАТИЧНИЙ  ПЛАН  ЛЕКЦІЙ  І  СЕМІНАРСЬКИХ  ЗАНЯТЬ

 

№ п/п	Назва  лекції	Кількість годин
		лекції	семінари	С/Р
Змістовий модуль 1.   Законодавча техніка кримінального закону: генеза і загальна характеристика
1	Тема 1.  Законодавча техніка кримінального закону: генеза і загальна характеристика	2	-	30
	Модульна  контрольна  робота
Змістовий модуль 2. Правила законодавчої техніки кримінального закону
2	Тема 2.  Правила законодавчої техніки кримінального закону	4	2	30
	Модульна  контрольна  робота
Змістовий модуль 3. Законодавчі вади КК України та шляхи їх подолання
3	Тема 3.  Законодавчі вади КК України та шляхи їх подолання	4	4	32
	Модульна  контрольна  робота
	Підсумкова  (іспитова) модульна  контрольна  робота
	ВСЬОГО	10	6[5]	92

 

Загальний обсяг 108 год.[6], в тому числі:

лекції – 10 год.

семінари – 6 год.

самостійна робота – 92 год.

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Законодавча техніка кримінального закону:

генеза і загальна характеристика

 

Тема 1. Законодавча техніка кримінального закону:

генеза і загальна характеристика (32 год.)[7]

 

Лекція 1. Поняття, предмет, значення і методи законодавчої техніки – 2 год.

1. Значення законодавчої техніки.

2. Законодавча техніка як частина юридичної техніки.

3. Предмет законодавчої техніки.

4. Загальні методи створення права.

5. Методологія законодавчої техніки. Загальнонаукові, логічні, лінгвістичні  і технічні методи.

6. Загальне уявлення про створення кримінального закону.

 

Семінар 1. Поняття, предмет, значення і методи законодавчої техніки – - год.

1. Значення законодавчої техніки.

2. Законодавча техніка як частина юридичної техніки.

3. Предмет законодавчої техніки.

4. Загальні методи створення права.

5. Методологія законодавчої техніки. Загальнонаукові, логічні, лінгвістичні  і технічні методи.

6. Загальне уявлення про створення кримінального закону.

 

Лекція 2.   Ґенеза законодавчої техніки – - год.

1. Законодавча техніка в архаїчному праві.

2. Розвиток законодавчої техніки в ХІ–ХХ століттях в становому праві. Зміни в законодавчій техніці з появою розвиненого права.

3. Законодавча техніка в індустріальному суспільстві.

 

Семінар 2. Ґенеза законодавчої техніки – - год.

1. Початок виникнення засад законодавчої техніки. Кримінальне право Стародавнього часу. Вплив християнської релігії.

2. Візантійське та середньовічне кримінальне право і законодавча техніка. Кримінальне право і законодавча техніка Київської Русі.

3. Мусульманське кримінальне право та законодавча техніка.

4. Рецепція римського кримінального права у Західній Європі та законодавча техніка в цей період. Вплив мислителів на розвиток законодавчої техніки у сфері кримінального права.

5. Виникнення правових сімей. Зміни в законодавчій техніці. Особливості законодавчої техніки в різних правових сім’ях.

6. Кодифікація кримінального законодавства у Західній Європі і в Росії (розвинене, загальнодержавне право). Взаємний вплив кримінального права і кримінального законодавства різних європейських країн.­

7. Особливості законотворення і законодавчої техніки в періоди реакції і в Радянському Союзі.

8. Розвиток законодавчої техніки в індустріальному суспільстві. Спеціальні закони про законодавчу техніку.

 

Завдання для самостійної роботи (30 год.)

Контрольні запитання та завдання:

1) У чому полягає значення законодавчої техніки?

2) Як співвідносяться між собою законодавча техніка і юридична техніка?

3) Охарактеризуйте законодавчу техніку архаїчного права.

4) Назвіть мислителів Середньовіччя, які найбільше вплинули на законодавчу техніку кримінального закону.

5) Як відбувалась кодифікація кримінального законодавства у Західній Європі і в Росії?­

6) У чому полягають особливості законотворення і законодавчої техніки в періоди реакції і в Радянському Союзі?

7) Які Вам відомі спеціальні закони про законодавчу техніку?

 

Рекомендована література до теми:

Основні джерела

Дзейко Ж.О. Законодавча техніка в Україні: історико-теоретичне дослідження: Монографія. – К., 2007. – С.171 – 208.

Иванчин А.В. Законодательная техника и ее роль в российском уголовном правотворчестве: монография. – М., 2011. – С.38 – 112, 141 – 183.

Панько К.К. Теория и практика законотворчества в уголовном праве: монография. – М., 2011. – С.43 – 134, 186 – 260.

Тацій В.Я. Десять років Кримінальному кодексу України: здобутки і проблеми застосування // Право України. – 2011. – № 9. – С.5 – 19.

Чухвичев Д.В. Законодательная техника: учебное пособие. – М., 2006. – С.21 – 68.

Шапченко С.Д. Системне узгодження окремих положень Загальної та Особливої частин Кримінального кодексу України як один з напрямів його комплексного удосконалення // Кримінальне право України. – 2006. – № 5.

Додаткові джерела

Власенко Н. А. Язык права. Иркутск, 1997.

Жени Ф. Законодательная техника в современных гражданско-правовых кодификациях // Журнал Министерства юстиции. 1906. № XI. С. 122 (оттиск).

Законодательная техника: научно-практическое пособие / Под редакцией Тихомирова Ю.А. – М., 2000.

Исаков В. Б. Стадии подготовки проектов законов // Законодательная техника: науч.-практ. пособие / под ред. Ю. А. Тихомирова.

Ієринг Р. Юридическая техника. СПб., 1906.

Керимов Д. А. Кодификация и законодательная техника. М., 1962.

Керимов Д.А. Законодательная техника. Научно-практическое пособие. – М., 1998. 2. Коняхин В.П. Теоретические основы построения Общей части российского уголовного права.– СПб, 2002.

Кругликов Л.Л., Спиридонова О.Е. Юридические конструкции и символы в уголовном праве. – СПб., 2005. – С.56 – 141.

Пиголкин А. С. Совершенствование законодательной техники // Совет­ское государство и право. 1968. № 1.

Ситникова А.И. Законодательная текстология и ее применение в уголовном праве: монография. – М., 2010. – С.5 – 138.

Сырых В. М. Методологические основы правотворчества // Законода­тельная техника: науч.-практ. пособие / под ред. Ю. А. Тихомирова.

Тихомиров Ю. А. Законодательная техника: понятие и элементы // Зако­нодательная техника: науч.-практ. пособие / под ред. Ю. А. Тихомирова. М., 2000.

Ушаков А. А. О понятии юридической техники и ее основных проблемах. Пермь, 1961.

Шапченко С. Зробити краще, щоб не вийшло як завжди. – Дзеркало тижня. – 2011. – №38.

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

Правила законодавчої техніки кримінального закону

 

Тема 2. Правила законодавчої техніки

кримінального закону (38 год.)[8]

 

Лекція 3. Теоретичні засади законодавчої техніки – - год.

1. Напрями удосконалення законодавчої техніки протягом попередніх тисячоліть.

2. Законодавство: сучасні підходи до його розуміння.

3. Вимоги до законодавства (критерії якості законодавства).

4. Помилки в законотворчості.

5. Експертиза законопроектів.

 

Семінар 3. Теоретичні засади законодавчої техніки – - год.

1. Напрями удосконалення законодавчої техніки протягом попередніх тисячоліть.

2. Законодавство: сучасні підходи до його розуміння.

3. Вимоги до законодавства (критерії якості законодавства).

4. Помилки в законотворчості.

5. Експертиза законопроектів.

 

Лекція 4. Правила створення закону, що стосуються досягнення соціальної адекватності права – - год.

1. Знаходження суспільних відносин у сфері правового регулювання.

2. Однорідність правового регулювання.

3. Повнота правового регулювання.

4. Правильний вибір галузі права.

5. Вибір правової форми.

6. Забезпечення відповідності правових документів принципам і нормам міжнародного права.

7. Розробка законопроекту: висновки і загальний алгоритм.

8. Загальні правила законодавчої техніки.

 

Семінар 4. Правила створення закону, що стосуються досягнення соціальної адекватності права – - год.

1. Знаходження суспільних відносин у сфері правового регулювання.

2. Однорідність правового регулювання.

3. Повнота правового регулювання.

4. Правильний вибір галузі права.

5. Вибір правової форми.

6. Забезпечення відповідності правових документів принципам і нормам міжнародного права.

7. Розробка законопроекту: висновки і загальний алгоритм.

8. Загальні правила законодавчої техніки.

 

Лекція 5. Правила формування змісту закону (змістовні правила) – 2 год.

1. Загальні вимоги до змісту закону.

2. Основні способи і прийоми формування змісту законів.

3. Правила забезпечення логіки права.

 

Семінар 5. Правила формування змісту закону (змістовні правила) – - год.

1. Загальні вимоги до змісту закону.

2. Основні способи і прийоми формування змісту законів.

3. Правила забезпечення логіки права.

 

Лекція 6. Вимоги до внутрішньої форми і мови кримінального закону – 2 год.

1. Загальна структура закону.

2. Система структурних одиниць.

3. Систематика і структура КК України.

4. Принципи, на яких ґрунтується мова закону.

5. Система мовних (лінгвістичних) засобів закону.

6. Щодо питання про термінологічний розділ (статтю, додаток, словник).

7. Проблема застосування у кримінальному законі сполучників та віддієслівних іменників.

 

Семінар 6. Вимоги до внутрішньої форми і мови кримінального закону – 2 год.

1. Загальна структура закону.

2. Система структурних одиниць.

3. Систематика і структура КК України.

4. Принципи, на яких ґрунтується мова закону.

5. Система мовних (лінгвістичних) засобів закону.

6. Щодо питання про термінологічний розділ (статтю, додаток, словник).

7. Проблема застосування у кримінальному законі сполучників та віддієслівних іменників.

 

Завдання для самостійної роботи (30 год.)

Контрольні запитання та завдання:

1) Як удосконалювалась законодавча техніка протягом попередніх тисячоліть?

2) Назвіть основні критерії якості законодавства.

3) Що таке помилки в законотворчості?

4) Які Вам відомі види експертизи законопроектів?

5) Що означає повнота правового регулювання?

6) Як правильно обрати правову форму?

7) Як забезпечити відповідність правових документів принципам і нормам міжнародного права?

8) Назвіть загальний алгоритм розробки проекту змін до КК України.

9) Якими є загальні правила законодавчої техніки?

10) Назвіть основні способи і прийоми формування змісту законів.

11) Якою є загальна структура кримінального закону?

12) Як можна удосконалити структуру КК України?

13) На яких принципах ґрунтується мова закону?

14) Якою є Ваша думка щодо питання про термінологічний розділ (статтю, додаток, словник) у кримінальному законі?

15) У чому полягає проблема застосування у кримінальному законі сполучників?

 

Рекомендована література до теми:

Основні джерела

Дзейко Ж.О. Законодавча техніка в Україні: історико-теоретичне дослідження: Монографія. – К., 2007. – С. 209 – 308.

Иванчин А.В. Законодательная техника и ее роль в российском уголовном правотворчестве: монография. – М., 2011. – С.66 – 183.

Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матеріали міжнар. наук.-прак. конф. «Питання застосування Нового кримінального кодексу України, 25 – 26 жовт. 2001. – Х. – К. – Х.: Юрінком Інтер, 2002. – 271 с.

Панько К.К. Теория и практика законотворчества в уголовном праве: монография. – М., 2011. – С.169 – 292.

Тростюк З.А. Понятійний апарат Особливої частини Криміналь­ного кодексу України: Монографія. - К.: Атіка, 2003. - 144 с.

Хавронюк М.І. Довідник з Особливої частини Кримінального ко­дексу України. - К.: Істина, 2004. - 504 с.

Додаткові джерела

Апт Л. Ф. Правовые дефиниции в законодательстве // Законодатель­ная техника: науч.-практ. пособие / под ред. Ю. А. Тихомирова. М., 2000.

Бабаев В. К. Презумпции в российском праве и юридической практи­ке // Проблемы юридической техники: сб. ст. / под ред. В. М. Баранова. Н. Новгород, 2000.

Баранов В. М., Чуманов Е. В. Классификация в российском законода­тельстве. Н. Новгород, 2005.

Баранов В. М., Кондаков Д. С. Примечания в российском праве: природа виды, проблемы реализации // Проблемы юридической тех­ники: сб. ст. / под ред. В. М. Баранова. Н. Новгород, 2000.

Боголюбов С. А. Культура законодательной техники // Журнал россий­ского права. 2006. № 10.

Власенко Н. А. Языковые и графические средства законодательной техники // Законодательная техника: науч.-практ. пособие / под ред Ю.А. Тихомирова. М.,2000.

Губаева Т. В. Словесность в юриспруденции. Казань, 1994.

Губаева Т. В. Язык и право. Искусство владения словом в профес­сиональной юридической деятельности. 2-е изд. М., 2010.

Зайцев И. Правовая фикция в гражданском процессе // Российская юстиция. 1997. № 1.

Законодательная дефиниция: логико-гносеологические, морально- психологические и практические проблемы: матер. Междунар. круглого стола. Н. Новгород, 2007.

Законодательная техника: науч.-практ. пособие / под ред. Ю. А. Тихо­мирова. М., 2000.

Зяблова Т. Е., Масленников А. В. Правовые аксиомы. Владимир, 2009. Карташов В. Н. Теория правовой системы: учеб. пособие: в 2 т. Яро­славль, 2005. Т. 1.

Карташов В. Н. Юридические дефиниции: некоторые методологиче­ские подходы, виды и функции // Законодательная дефиниция: логико- гносеологические, морально-психологические и практические пробле­мы: матер. Междунар. круглого стола. Н. Новгород, 2007.

Керимов Д. А. Законодательная техника: науч.-метод, и практ. по­собие. М., 1998.

Кобзева Е.В. Теория оценочных признаков в уголовном законе. – М.: Юрлитинформ, 2009. – 264 с.

Кузнецова О. А. Презумпции в российском гражданском праве. Пермь, .'002.

Курсова О. А. Юридические фикции современного российского права: сущность, виды, проблемы действия // Проблемы юридической техники: й), ст. /подред. В. М. Баранова. Н. Новгород, 2000.

Лисюткин А. Б. Юридическое значение категории «ошибка»: тео­ретике-методологический аспект. Саратов, 2001.

Манов Г. Н. Аксиомы в праве // Советское государство и право. 1986. N>9.

Мирошников Е. Г. Ясность и точность как требования к языку права // Проблемы юридической техники: сб. ст. / под ред. В. М. Баранова. Н. Новгород, 2000.

Нагорная М. А. Техника определения законодательных терминов // (законотворческая техника современной России: состояние, проблемы, совершенствование: сб. ст.: в 2 т. / под ред. В. М. Баранова. Н. Новгород, 2001. Т. 1.

Никитин А. В. Правовые символы: автореф. дис... канд. юрид. на­ук. Н. Новгород, 1999.

Павлушина А. А. Теория юридического процесса: итоги, проблемы, перспективы развития. Самара, 2005.

Панько К. К. Юридические фикции в современном российском праве // Проблемы юридической техники: сб. ст. / под ред. В. М. Баранова. II. Новгород, 2000.

Пиголкин А. С. Подготовка проектов нормативных актов. – М.: Юридическая литература, 1968. – С. 158.

Пономарев Д. Е. Генезис и сущность юридической конструкции: автореф. дис... канд. юрид. наук. Екатеринбург, 2005.

Романов С., Мислива О. Новий Кримінальний кодекс України: чи обґрунтовано криміналізацію трансплантології? // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 8. – С. 103.

Смирнов Л. В. Законотворческая техника в современной России. Гуда, 2006.

Справочник по нормотворческой технике. Пер. с нем. / под общ. ред. Т. Ф. Яковлева. 2-е изд. М., 2002.

Сырых Е. В. Критерии качества закона // Законодательная техника: науч.-практ. пособие / под ред. Ю. А. Тихомирова. М., 2000.

Тихомиров Ю. А. Законодательная техника: понятие и элементы // Законодательная техника: науч.-практ. пособие / под ред. Ю. А. Тихо­мирова. М., 2000.

Тихомиров Ю. А. Юридическая коллизия. М., 1994. Тихомиров Ю. А., Котелевская И. В. Правовые акты: учеб.-практ. посо­бие. М., 1995.

Тростюк З.А. Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України. Автореферат дис. канд. юрид. наук. – К., 2000. – С. 12–13.

Ушаков А. А. Очерки советской законодательной стилистики. М., 2008.

Хавронюк Н.И. Об усовершенствовании категориального аппарата уголовного закона (на примере Уголовных кодексов Украины и России) // Вестник научных трудов Нижнекамского филиала Московского гуманитарно-экономического института. Выпуск 2. Часть 1. Общие вопросы правоведения. – Нижнекамск: НКФ МГЭИ, 2000. – С. 51–54, та ін.

Хижняк С. П. Юридическая терминология: формирование и со­став. Саратов, 1997.

Черданцев А. Ф. Логико-языковые феномены в праве, юридической науке и практике. Екатеринбург, 1993.

Черданцев А. Ф. Юридические конструкции, их роль в науке и практи­ке // Правоведение. 1972. № 3.

Чинова М. В. Правила формулирования легального определения // Право и политика. 2005. № 1.

Чухвичев Д.В. Законодательная техника: учебное пособие. – М., 2006. – С.161 – 230.

Шапченко С.Д. Криміналізація як законотворчий процес: деякі спеціально-юридичні аспекти // Чернігівcький державний інститут права, соціальних технологій та праці. Матеріали Міжнародної конференції, 2005.

Юшкина С. Ф. Законодательный перечень (историко-правовой ас­пект) // Юридическая техника. 2008. № 2.

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3.

Законодавчі вади КК України та шляхи їх подолання

 

Тема 3. Законодавчі вади КК України

та шляхи їх подолання (40 год.)[9]

 

Лекція 7. Поняття і загальна характеристика законодавчих вад кримінального закону України. Шляхи їх подолання – 4 год.

1. Поняття і види законодавчих вад. Законодавчі вади Загальної частини Кримінального кодексу України.

2. Законодавчі вади КК України, що стосуються об’єкта складу злочину, предмета і потерпілого.

3. Законодавчі вади КК України, що стосуються діяння, інших ознак об’єктивної сторони складу злочину.

4. Законодавчі вади КК України, що стосуються суб’єктивної сторони і суб’єкта складу злочину.

5.Законодавчі вади КК України, що стосуються побудови кваліфікованих, особливо кваліфікованих складів злочинів та складів злочинів з пом’якшуючими обставинами.

6. Законодавчі вади КК України, що стосуються санкцій.

 

Семінар 7. Поняття і загальна характеристика законодавчих вад кримінального закону України. Шляхи їх подолання – 4 год.

1. Поняття і види законодавчих вад. Законодавчі вади Загальної частини Кримінального кодексу України.

2. Законодавчі вади КК України, що стосуються об’єкта складу злочину, предмета і потерпілого.

3. Законодавчі вади КК України, що стосуються діяння, інших ознак об’єктивної сторони складу злочину.

4. Законодавчі вади КК України, що стосуються суб’єктивної сторони і суб’єкта складу злочину.

5.Законодавчі вади КК України, що стосуються побудови кваліфікованих, особливо кваліфікованих складів злочинів та складів злочинів з пом’якшуючими обставинами.

6. Законодавчі вади КК України, що стосуються санкцій.

 

Завдання для самостійної роботи (32 год.)

Контрольні запитання та завдання:

1) Назвіть відомі Вам види законодавчих помилок.

2) Які Вам відомі законодавчі вади КК України, що стосуються об’єкта складу злочину, предмета і потерпілого, ознак об’єктивної і суб’єктивної сторін, суб’єкта складу злочину,побудови кваліфікованих, особливо кваліфікованих складів злочинів та складів злочинів з пом’якшуючими обставинами, а також визначення санкцій? Як можна подолати ці вади?

3) Наведіть приклади алогізмів, пробільності у кримінальному законі, а також надмірної криміналізації.

 

Рекомендована література до теми:

Основні джерела

Андрушко П.П. Законодавча техніка Кримінального кодексу України 2001 року та її вплив на тлумачення його норм // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. міжнар. наук.–пакт. конф. [Харків] 25–26 жовт. 2001 р. – К.–Х.: “Юрінком Інтер”, 2002. – С. 25.

Навроцький В.О., Тростюк З.А. Тлумачний словник (Особливої частини кримінального законодавства України). – Львів, 1997. – С. 4.

Хавронюк М.І. Довідник з Особливої частини Кримінального ко­дексу України. - К.: Істина, 2004. - 504 с.

Хавронюк М.І. Категорії злочинів і санкції Особливої частини КК України: наукові дослідження та деякі висновки / Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року. Упоряд. та переднє слово: М.І. Мельник, М.І. Хавронюк. За ред. М.І. Мельника. – К.: А.С.К., 2001. – С. 257.

Додаткові джерела

Азаров Д. Про складнощі застосування ст. 362 КК України // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали ІХ регіональної науково-практичної конференції (13–14 лютого 2003 р.). – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. – С. 373.

Баранов В. М., Сырых В. М. Законотворческие ошибки: понятие и типология // Законотворческая техника современной России: состоя­ние, проблемы, совершенствование: сб. ст.: в 2 т. / под ред. В. М. Ба­ранова. Н. Новгород, 2001. Т. 1.

Грищук В.К. Питання системності кримінально-правового захисту людини за Новим Кримінальним кодексом України // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. міжнар. наук.–практ. конф. [Харків] 25–26 жовт. 2001 р. – К.–Х.: “Юрінком Інтер”, 2002. – С. 112.

Ємельянов В. Окремі проблеми застосування нового Кримінального кодексу України // Право України. – 2002. – № 9. – С. 110.

Касинюк В.І. Оціночні поняття у складах злочинів проти громадської безпеки // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. міжнар. наук.–пакт. конф. [Харків] 25–26 жовт. 2001 р. – К.–Х.: “Юрінком Інтер”, 2002. – С. 179.

Коташевський О. Окремі недоліки нового Кримінального кодексу України // Право України. – 2002. – № 11. – С. 97.

Кравцов П., Мульченко В. Невирішені проблеми у новому КК України // Право України. – 2003. – № 4. – С. 50.

Кундеус В. Поняття викрадення у кримінальному праві // Право України. – 2002. – № 8. – С. 108.

Мамчур В.М. Кримінальна відповідальність за умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку. Автореф. дис. ... канд.. юрид. наук. – К., 2002. – С. 5.

Навроцький В. Про суперечності між окремими статтями Кримінального кодексу України та шляхи їх подолання // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали ІХ регіональної науково-практичної конференції (13–14 лютого 2003 р.). – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. – С. 439.

Тростюк З.А. Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України: Монографія. – К.: Атіка, 2003. – С. 117.

Хавронюк М. Деякі проблеми встановлення вини // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 2.

Хавронюк М. Злочини зі складною виною у Кримінальному кодексі України // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 3.

 

Типові завдання письмового тестування

 

Як ви оцінюєте якість КК України? Чи можете порівняти його з іншим КК?

На Вашу думку, чи потрібна в КК стаття, що містить понятійний апарат?

Як Ви ставитеся до пропозиції доповнити ст. 12 КК ще двома категоріями – кримінальний проступок і злочин виняткової тяжкості (умисне діяння, за яке передбачено довічне позбавлення волі)?

Як Ви ставитеся до пропозиції встановити в ст. 22 КК перелік злочинів, суб'єктами яких не можуть бути особи, що не досягли 18 років?

Як Ви ставитеся до пропозиції встановити кримінальну відповідальність юридичних осіб?

Як Ви оцінюєте виключення загальної конфіскації з видів покарання?

Як Ви оцінюєте зниження мінімального розміру строку позбавлення волі з 12 до 6 місяців позбавлення волі?

Як Ви ставитеся до пропозиції скоротити перелік покарань, застосовуваних до неповнолітніх, виключивши з нього арешт?

Як Ви ставитеся до пропозиції щодо розподілу рецидиву злочинів на види?

Як Ви ставитеся до перекладу штрафів із нмдг у тверді грошові суми?

Як Ви ставитеся до пропозиції виключити з переліку ст. 67 КК обставини, які передбачені як самостійні злочини?

Як Ви ставитеся до пропозиції доповнити статтю 67 КК частиною 3 щодо визначення правил призначення покарання при наявності сукупності обставин, що обтяжують покарання?

Як Ви ставитеся до пропозиції змінити редакцію ст. 76 КК й зробити перелік обов'язків, які можуть бути покладені на засудженого, відкритим (надати суду можливості накладати на умовно засудженого інші, прямо не зазначені в законі, обов'язки)?

Як Ви ставитеся до пропозиції перераховувати не в один рядок через кому, а з розбивкою по пунктах (абзацах) кваліфікуючі ознаки, що містяться в одній частині статті?

Як Ви ставитеся до пропозиції не поєднувати в одній частині (або пункті) статті Особливої частини КК різні форми співучасті як кваліфікуючі ознаки?

Як Ви ставитеся до пропозиції прямо вказати на форму вини у статтях, де подібна вказівка відсутня?

Як Ви ставитеся до пропозиції диференціювати відповідальність за заподіяння тяжкої й середньої тяжкості шкоди здоров'ю в ст. 128 КК?

Як Ви ставитеся до пропозиції усунути зі ст.127 КК вказівку на мучення?

Як Ви ставитеся до пропозиції створення примітки, що містить умови звільнення від кримінальної відповідальності для деяких статей Розділу ІІ Особливої частини? Наприклад, статей 130 і 133? Чи треба, щоб це була єдина примітка або примітки до різних статей?

Як Ви ставитеся до пропозиції створення примітки, що містить умови звільнення від кримінальної відповідальності для статей 146 і 147 КК? Чи треба, щоб це була єдина примітка або дві окремі примітки?

Як Ви ставитеся до пропозиції зміни найменування й редакції ст. 172 КК шляхом виключення з неї вказівки на незаконність звільнення з роботи?

Як Ви ставитеся до об'єднання в одній частині статті 185 КК проникнення в житло, в інше приміщення або сховище?

Як Ви ставитеся до пропозиції згадування у ст. 187 КК зброї? Що з цього випливає в плані кваліфікації злочинів?

Як Ви вважаєте, чи є необхідність в існуванні ст. 289 КК?

Які діяння, передбачені статтями 199–235 КК, є потреба декриміналізувати?

Як Ви ставитеся до пропозиції вирівнювання санкцій злочинів військових і загальнокримінальних?

 

Типові ЗАВДАННЯ  МОДУЛЬНИХ 

КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

1. Зробіть аналіз й оцініть законодавчу техніку новел кримінального закону, що стосуються:

- поняття кримінального правопорушення;

- суб’єкта кримінального правопорушення;

- заходів кримінально-правового впливу;

- відповідальності за кримінальні правопорушення проти життя і здоров’я особи;

- відповідальності за кримінальні правопорушення проти волі, честі та гідності особи;

- відповідальності за кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності;

- відповідальності за кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності;

- відповідальності за кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної із наданням публічних послуг;

- відповідальності за кримінальні правопорушення проти правосуддя.

2. Назвіть критерії відмежування злочинів від адміністративних правопорушень.

3. Проаналізуйте вади статей 150-1 і 304 КК України та з метою удосконалення їх змісту підготуйте проект Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України».

4. Ознайомтесь з положеннями ч. 2 ст. 4 і ч. 1 ст. 5 КК, і дайте відводі на питання: які принципи законодавчої техніки порушені законодавцем при формулюванні цих положень? у чому конкретно полягає порушення?

5. Ознайомтесь з положеннями частин 1, 2 ст. 83 КК і дайте відповідь на питання: які засоби законодавчої техніки використані при формулюванні цих положень? чи є порушення певних правил законодавчої техніки в цих положеннях? якщо є, то у чому воно полягає ?

6. Ознайомтесь з положеннями частин 1, 2 ст. 29 КК і дайте відповідь на питання: яке правило законодавчої техніки є основним при визначенні співвідношення цих положень за змістом? чи порушене це правило в якомусь із зазначених положень?

7. Ознайомтесь зі змістом назви та відповідних частин ст. 97 КК і дайте відповідь на питання: які принципи законодавчої техніки впливають на зміст цих положень? чи має місце порушення відповідних принципів?

8. Ознайомтесь зі ст. 194¹ КК і дайте відповідь на питання: які засоби законодавчої техніки в ній використані? чи бачите Ви окремі проблеми в дотриманні певних правил законодавчої техніки?

9. Ознайомтесь з ч. 2 ст. 185, п. 1 примітки до ст. 185 та ч. 2 ст. 188¹ КК і дайте відповідь на питання: які засоби законодавчої техніки використані в ч. 2 ст.188¹ КК? у чому Ви вбачаєте особливості змісту поняття «повторно», вжитого в ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 188¹ КК?

Питання на іспит

 

Семестровий контроль у формі іспиту – це підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів), яка визначається як сума балів за трьома змістовими модулями (14+14+12=40) і за підсумкову комплексну (іспитову) контрольну роботу.

Підсумкова комплексна (іспитова) контрольна робота виконується у письмовому вигляді. Про її елементи, особливості проведення та оцінювання викладач повинен поінформувати студентів не пізніше, ніж за два тижні до її написання.

 

Питання на іспит будуть обрані з числа типових завдань модульних контрольних робіт (див. вище).

Під час написання підсумкової комплексної (іспитової) контрольної роботи будуть оцінюватися насамперед:

знання: основних характеристик законодавчої техніки як окремого розділу юридичної техніки; особливостей законодавчої техніки в сфері кримінального права; основних тенденцій використання законодавчої техніки в Загальній та Особливій частинах КК України; основних підходів до вдосконалення законодавчої техніки Кримінального кодексу України на сучасному етапі;

вміння:визначати окремі характеристики законодавчої техніки в конкретних положеннях КК України; розкривати особливості взаємодії окремих компонентів законодавчої техніки стосовно відповідних положень КК України; виявляти вади законодавчої техніки в окремих компонентах КК України; формулювати конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавчої техніки окремих компонентів КК України.