|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Професійна психологія
Професійна психологія« Назад
Професійна психологія 26.01.2015 13:59
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор з навчальної та методичної роботи ____________М.М.Касьяненко «___»_______________2011р.
Методичні вказівки до проведення семінарських занять та організації самостійної роботи студентів з курсу“Професійна психологія”для підготовки бакалаврів галузі знань 0305 “Економіка і підприємництво” напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит» галузі знань 0305 “Економіка і підприємництво” напрям підготовки 6.030509 «Облік і аудит» галузь знань 0304 «Право» напрям підготовки 6.030402 «Правознавство» статус дисципліни вибіркова
Ірпінь – 2011р.
Методичні вказівки до проведення семінарських занять та організації самостійної роботи студентів з курсу “Професійна психологія” складені на основі робочої навчальної програми курсу, затвердженої у 20___ році.
Автори: Г.Ю.Мустафаєв, к.п.н., доцент Ю.Г.Поводюк, ст.викладач
Рецензент: Л.Д.Кузьмінська, канд.педагог.н., доцент
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри психології та соціології
Протокол №__ від „___” _______ 20__ р. Завідувача кафедри ________ Н.В.Ківенко, д.ф.н, професор
Погоджено: На засіданні вченої ради факультету економіки та оподаткування
Протокол № ___ від „____” _________ 20__ р.
Голова вченої ради ___________ Калач Г.М., к. економ. н., доцент
Завідувач навчально-методичного відділу ____________ Бойко О.О.
Реєстраційний № _________
Зміст Передмова Розділ 1. Навчально-тематичний план Розділ 2. Тематична програма лекцій Розділ 3. Плани, методичні вказівки та завдання до семінарських занять Розділ 4. Методичні вказівки та завдання до самостійної роботи Розділ 5. Тематика рефератів Розділ 6. Контрольні питання з курсу Рекомендована література
Рецензія на методичні вказівки до проведення семінарських занять та організації самостійної роботи студентів з курсу“Професійна психологія” Сьогодні особливого значення набуває професійна підготовка фахівців податкового профілю. У практичній діяльності податківцю необхідно розв’язувати різного характеру проблеми, які вимагають від нього не тільки професійних знань в галузі права, спеціальних знань в економічній та фінансових сферах, а й оволодіння теоретико-практичними знаннями з психології. Отже, особливого значення у сучасних умовах набуває міждисциплінарне навчання, яке дозволяє податківцям використовувати знання та ідеї з суміжних дисциплін для вирішення практичних питань у їх професійній діяльності. Методичні рекомендації розроблені на підставі аналізу та вивчення психолого-педагогічної, економічної та філософської літератури і є результатом поєднання дисциплін економічної і психологічної сфер. Автори наповнили методичні рекомендації цікавим матеріалом, підібрали необхідну літературу, запропонували оригінальні теми для дискусій та самостійного опрацювання, дидактичні тести для самоперевірки. Велика увага у матеріалах приділяється проблемам смислового значення грошей для людини та сприйняття людиною податків. У матеріалах наводяться також основні форми поведінки платника податків. Матеріали, які викладені будуть корисні як для викладачів так і для студентів податкового профілю. Рекомендую для використання в процесі підготовки бакалаврів денної форми навчання за напрямом “Економіка і підприємництво” спеціальності “Оподаткування”.
Рецензент:канд. пед. наук, доцент Л.Д.Кузьмінська
ПЕРЕДМОВА Сьогодні особливого значення в Україні набуває професійна підготовка фахівців податкового профілю. Так за даними соціологічних досліджень відомо, що серед найбільш невирішених задач реформування на першому місті стоїть проблема “економічної злочинності” (її відмітили 98% експертів, що приймали участь у дослідженнях). Друге і третє місце розділили “створення ринкової системи управління” і “стимулювання інвестицій” (по 96%). Намагання суспільства вирішити ці проблеми, підняло професію податківця на “гребінь хвилі” і висуває до професійної підготовки майбутніх податківцев нові вимоги. У практичній діяльності податківцю необхідно розв’язувати різного характеру проблеми, які вимагають від нього не тільки професійних знань та умінь в галузі права, спеціальних знань в економічній та фінансовій сферах, а й оволодіння теоретико-практичними знаннями та уміннями з педагогіки і психології. Психологія необхідна майбутньому податківцю для розуміння поведінки людини в сфері економічних відносин “громадянин – суспільство”, де розглядаються проблеми реакції громадян на економічну політику, соціальні блага і пільги та податкову політику уряду, а також вироблення ним власної успішної тактики взаємодії з платником податків. Отже, у сучасних умовах актуальним стає міждисциплінарне навчання, яке дозволить майбутнім податківцям використовувати знання та ідеї з суміжних дисциплін для вирішення практичних питань у професійній діяльності. Навчально-методичні рекомендації з курсу “Психологія взаємодії з платниками податків” є результатом такого поєднання дисциплін економічної і психологічної сфер. Вона вивчає психологічні механізми і процеси, що лежать в основі економічної поведінки як податківця, так і платника податків. Метою курсу є навчання студентів аналізувати процес взаємодії податківця з платником податків, досліджуючи соціально-психологічні аспекти цього процесу, а також допомога їм в оволодінні навичками ефективного використання різних засобів передачі інформації, погашення агресії співрозмовника, вирішення конфліктних ситуацій, подолання конфліктних психоемоційних станів. Навчально-методичні рекомендації з курсу “Професійна психологія”призначені дляпідготовки бакалаврів денної форми навчання за напрямом «Економіка і підприємництво» спеціальності «Оподаткування». Навчально-методичні рекомендації містять такі розділи: навчально-тематичний план; тематичні програми лекцій; плани, методичні вказівки та завдання до семінарських занять; методичні вказівки та завдання до самостійної роботи; перелік тем рефератів, література. У тематичній програмі лекцій представлено дев’ять тем. Кожна лекційна тема включає такі підрозділи: ключові поніяття теми, структурний зміст теми і література. Розділ “Плани, методичні вказівки та завдання до семінарських занять” включає вісім розробок семінарських занять. В структуру кожного семінарського заняття включені: мета семінарського заняття, план семінарського заняття, методичні вказівки, завдання для закріплення пройденого матеріалу, дидактичні тести і використана при розробці теми література. Методичні вказівки та завдання до самостійної роботи розраховані на самостійне опрацювання студентом всіх дев’яти тем за наступною схемою: питання, які виносяться на самостійне опрацювання; методичні вказівки; завдання для самостійного опрацювання; питання для самоконтролю і література, якою може скористатись студент при підготовці до теми. Завдяки навчально-методичним рекомендаціям студент зможе самостійно опрацювати будь-яку з тем курсу.
ТЕМАТИЧНА ПРОГРАМА ЛЕКЦІЙТема І. Зміст та понятійно-категоріальний апарат курсу “Професійна психологія”. Ключові поняття теми: Соціоекономіка, економічна психологія, економічна поведінка, податки, платник податків, податківець, галузі економічного життя: ринок споживача, сфера бізнесу, сфера відношень “громадянин – суспільство”. Структурний зміст теми Економічна психологія як наука, що досліджує різні сфери економічного життя. Економічна психологія – дисципліна, що вивчає психологічні механізми і процеси, які лежать в основі економічної поведінки людини. Економічна поведінка – поведінка людей, в якій має місце прийняття економічних рішень. Виділяють три, сфери економічного життя: — Ринок споживача. В центрі уваги знаходиться поведінка споживача і ведення домашнього господарства. — Сфера бізнесу. Досліджуються ділова і підприємницька поведінка. — Сфера відношень “громадянин – суспільство”. Розглядаються проблеми реакції громадян на економічну політику, соціальні блага і пільги, а також на податкову політику. «Професійна психологія» як галузь психології. “Професійна психологія” є логічним продовженням дисциплін психолого-педагогічного напрямку і виступає однією з головних сфер досліджень економічної психології. Предметом курсу «Психологія взаємодії з платником податків» є факти, закономірності та механізми психічних явищ, які лежать в основі економічної поведінки податківців і платників податків. Об’єкт вивчення психології взаємодії з платником податків – суб’єкти взаємодії процесу оподаткування як носії певних психологічних особливостей та якостей. Основні суб’єкти взаємодії процесу оподаткування. Платник податків – фізична або юридична особа, що регулярно або одноразово здійснює відрахування у бюджет країни у вигляді податків. Податківець – це посадова особа, що виступає в якості посередника між платником податків і державою. Еволюція економічної психології. Внесок економістів у формування економічної психології. А. Сміт. створивши трудову теорію вартості, ввів поняття “споживацька вартість”, яка відображає суб’єктивне розуміння про корисність товару. К. Менгер та його послідовники ввели до фундаментальної економіки поняття “граничної корисності” і “вартості можливості”. Дослідження психологів і соціологів економічної поведінки людини. Французський соціолог Г. Тард у 1881 році першим застосував термін “Економічна психологія”. В США термін “економічна психологія” був введений на початку 1940 рр. психологом Дж.Катоном. В працях А. Тверські і Д. Канемана досліджувалась теорія вибору. Ф. Ван Раая і К.-Е. Варнерида досліджували поведінку споживачів. У роботах С. Лі і П. Веблі досліджувались проблеми пов’язані з відношенням людей до грошей і накопичення. Дослідження Ш. Майталя стосувались психології колективної економічної дії. Д. Макклелланд досліджував підприємництво і економічне зростання.
Література: [6, 17, 22, 23]
Тема ІІ. Психологічні аспекти поведінки платника податківКлючові поняття теми: Об’єктивні та суб’єктивні фактори і процеси, що мають вплив на економічну поведінку людини; акцентуація “грошового” типу особистості; податки; законослухняна форма поведінки платника податків; незаконослухняна форма поведінки платника податків;ухилення від сплати; обхід податків; референтна група. Структурний зміст теми Детермінанти економічної поведінки. Детермінанти економічної поведінки у базовій моделі Дж. Катона. Дж. Катон є засновником наукового підходу до дослідження економічної поведінки людини. Ним у 1964 році було запропоновано базову модель економічної поведінки, яка в узагальненому вигляді відображує фактори, що впливають на економічну поведінку.
Рис. 2.1. Базова модель економічної поведінки Дж. Катони Структура економічної поведінки у парадигмі Х. Антонідеса. У 1991 році Х. Антонідес запропонував модель структури економічної поведінки. В цій моделі він виділив об’єктивні і суб’єктивні фактори, що мають вплив на економічну поведінку, До об’єктивних факторів і процесів у цій моделі відносять: - Ситуаційні обмеження (бюджет, місцезнаходження, нестача часу, тощо). - Особиста економічна ситуація ( рівень доходів людини, рівень витрат людини…) - Загальне економічне оточення ( рівень податків, середній рівень процентних ставок у країні, рівень інфляції, загальний рівень доходів у країні) - Особисті ресурси (історія життя людини, її освіта, сімейний стан, вік, стать тощо). В якості суб’єктивних факторів і процесів представлені: - Суспільна думка (звички, етичні норми, загальноприйнятні правила поведінки, імідж ) - Мотиви і особистість (біологічна, соціальна і когнітивна мотивація). - Психічні процеси (процеси сприйняття і переробки інформації; формування і зміна установок, суджень відносно різних об’єктів, людей, ідей; очикування; когнітивні уявлення; емоції).- Обмеження, що сприймаються (фізичні і психологічні затрати і зусилля). Психологія грошей. Смислове значення грошей для людини. Ставлення до грошей є суб’єктивним і залежить від наступних факторів: соціальне середовище, економічне положення, стать, вік, особистісні особливості, шлях отримання грошей. Типологія “грошового божевілля” особистості Голдберга і Левіса. Голдберг і Левіс (1978) запропонували типологію особистості, де гроші асоціюються з владою, коханням, безпекою, свободою і самовираженням. Вони виділили чотири типи “грошового божевілля”: - “колекціонери безпеки” – не довіряють іншим і використовують гроші, для того щоб знизити ступінь свого хвилювання, що пов’язана з можливою залежністю від інших людей; - “жадібні до влади” – розглядають гроші як силу, контроль і владу; фінансові втрати означають для них безпорадність, принеження; - “продавці кохання” – проводять паралель між поняттями “любов” і “гроші”; при цьому або “гроші” символізують “любов”, або самі по собі “гроші” і є “любов”; - “прихильники автономії” – використовують гроші, з метою досягнення свободи і незалежності. Проблема ухиляння від сплати податків. Форму поведінки платника податків визначають психологічні настанови. Виділяють: - законослухняну поведінку платника податків - незаконослухняну поведінку платника податків. Розрізняють дві форми законослухняної поведінки платника податків: - Сплата податків без застосування способів мінімізації податкових зобов’язань. - Податкове планування, що дозволяє зменшити податкові зобов’язання за рахунок дозволених законом прийомів і способів. Розрізняють дві форми незаконослухняної поведінки платника податків - Ухилення від сплати – як правило, у вигляді незаконного використання податкових пільг, несвоєчасної сплати чи пред’явлення необхідних для нарахування і сплати документів. - Обхід податків (незаконним є той його варіант, коли має місце приховування прибутку чи відсутність обліку об’єктів оподаткування, тобто підприємство не веде облік бази для оподаткування).
Література: [6, 16, 17, 22, 25]
Тема ІІІ. Підприємець як основний контрагент податківцяКлючові поняття теми: Підприємництво, підприємець, рівень мотивації досягнення успіху, рівень мотивації запобігання невдач, інтернальний локус контролю, екстернальний локус контролю, рівень схильності до ризику, модель підприємницької діяльності. Структурний зміст теми: Феноменологія підприємництва: синтез економічного і психологічного. Підприємництво, це – вид діяльності, який означає самостійність у виборі напрямків і методів, присутність факторів ризику, орієнтація на досягнення комерційного успіху, іноваційний творчий характер. Основні категорії умов розвитку підприємництва: - політика держави відносно приватного бізнесу; - культура, чи система цінностей суспільства, яка психологічно підтримує дух індивідуальної ініціативи; - схильності і здібності людей до підприємницької діяльності. Психологічні проблеми підприємництва: - політико-психологічна проблема взаємовідносин підприємництва з державою - проблема образу підприємця в масовій свідомості - проблема дослідження психологічного портрету підприємця. Основні напрямки дослідження психології підприємництва. Дослідження Д. Макклеланда підтвердили, що психологічною особливістю підприємця є високий рівень мотивації досягнення успіху. Д. Аткінсон і Х. Хеккаузен прийшли до висновку, що характерною особливістю успішних підприємців є перевага мотивації досягнення успіху над мотивацією запобігання невдач. Дослідження Дж. Роттера, Р. Брокхауса, Д. Міллера виявили вплив на підприємницький талант екстернального (інтернального) локус контролю. Експериментально було підтверджено, що підприємці характеризуються більш високим рівнем інтернальності, ніж професіонали-непідприємці, наприклад, менеджери. У 1982 році Р.Брокхауз зробив висновок, що більш успішні підприємці надають перевагу помірному ризику. Підприємець України: соціально-психологічний портрет. В Україні дослідження образу підприємця проводилось інститутом соціологічних досліджень у 1995 році. Підприємець в очах середньо статистичного громадянина України сьогодні виступає як здібний працівник-власник, який поєднує у собі якості талановтого менеджера здатного йти на ризик задля втілення в життя нових ідей. Доповнює образ підприємця у суспільній думці громадян України структура мотивів підприємницької діяльності. Переважаючими мотивами підприємницької діяльності як вважають українці є: потяг до збагачення і життєвого комфорту (64,4%); потяг до незалежності (37%); бажання реалізувати свої здібності (26,2%) і потяг до легкої праці (22,1%).
Література: [3, 6, 9, 14, 16, 17, 19, 22]
Тема ІV. Податківець : нариси до соціально-психологічного портретуКлючові поняття теми: Податковий інспектор, соціальний фон діяльності податкового інспектора, професія, спеціальність, професіонал, професіограмма, психограмма, професійно обумовлена структура особистості. Структурний зміст теми: Податківець – психологічний портрет. Податковий інспектор – посадова особа податкової інспекції, в обов’язки якої входить встановлення та контроль за дотриманням податкових зобов’язань платниками податків відповідно до чинного законодавства. Оволодіння будь-якою професією означає, що майбутній професіонал змінює структуру своєї особистості. Професія – сукупність форм діяльності, що об’єднанні спорідненими особливостями. Спеціальність – конкретна форма діяльності в межах певної професії. Професіонал – працівник, який володіє знаннями, вмінями, компетенцією, здатністю до самоорганізації, відповідальністю і професійною надійністю. Професійно обумовлена структура особистості спирається на розуміння особи як суб’єкта соціальних відношень й активної діяльності і складається з чотирьох компонентів: - Спрямованість (потреби, мотиви). - Професійна компетентність (професійні знання, уміння, способи виконання професійної діяльності). - Професійно важливі якості (спостережливість; образна, рухова чи інший вид пам’яті; професійне мислення; просторова уява; увага; емоційна стійкість, самоконтроль, цілеспрямованість тощо). - Професійно значущі психофізіологічні властивості (як зорово-рухова координація, нейротизм, екстраверсія, реактивність, енергетизм тощо). Одним з методів дослідження професій є професіографія. Професіографія – комплексний метод дослідження і опису змістовних і структурних характеристик професії. Підсумком дослідження діяльності є професіограма. Професіограма – опис різних об’єктивних характеристик професії Психограма – опис психологічних характеристик діяльності. Місце професії “податківець” у психологічній класифікації професій. Загально визнаною і найчастіше використовуваною у професійні орієнтації є класифікація професій, що запропанована Клімовим. За данною класифікацією усі професії поділяються на п’ять головних типів: - “людина-природа”, - “людина-техніка”, - “людина-людина”, - “людина-знакова система”, - “людина-художній образ”. У данній класифікації усі професії поділяються також на три класи: - гностичних (розпізнавати, визначати), - перетворюючих (обробляти, обслуговувати), - пошукових (винайти, придумати). Згідно з цією класифікацією податковий інспектор відноситься до таких типів професії як “людина-людина” і гностична. За Клімовим, основними особистісними якостями такого працівника є: інтерес до властивостей певних об’єктів, виражена пізнавальна активність, стійкість уваги, спостережливість. Соціальний фон діяльності податківця. Складовими соціального фону діяльності податкового інспектора є: - Динаміка доходів населення, - Рівень життя і соціальних гарантій, - Рівень безробіття у країні - Відношення людей до держави, як гаранта соціального порядку, і відповідно до українського громадянства, - Відношення громадян до податків, що проявляється у розумінні необхідності сплати податків чи навпаки, ухиленні від їх сплати. - Рівень соціальної активності населення.
Література: [6, 9, 16, 22, 23 ]
Тема V. Основні засоби та бар’єри процесу ефективної взаємодії податківця зі своїми контрагентами. Ключові поняття теми: Комунікативна, перцептивна, інтерактивна функції спілкування;вербальна група засобів передачи інформації; невербальні засоби передачи інформації; паралінгвістична та екстралінгвістична інформація; оптикокінетична інформація; візуальний контакт; комунікативні перешкоди; естетичні, інтелектуальні,мотиваційні, емоційні бар'єри; бар'єри темпераменту, бар'єр характеру. Структурний зміст теми Засоби спілкування. Основні функції спілкування як соціально-психологічного процесу: Комунікативна функція — це обмін інформацією між особами, що спілкуються. Перцептивна функція означає процес сприймання один одного партнерами по спілкуванню та встановлення на цій основі взаєморозуміння. Інтерактивна функція полягає в організації взаємодії між партнерами, тобто в обміні не тільки знаннями, ідеями, а й діями, вчинками. Основні групи засобів передачи інформації: Вербальне (за допомогою слів, мови в цілому) Невербальне (міміка, жести, інтонація тощо) спілкування. Невербальні засоби спілкування складаються з: 1) паралінгвістичних та екстралінгвістичних знаків (інтенсивність голосу, темп, ритм, паузи, інтонації, акценти тощо); 2) оптикокінетичних знаків (постава,положення ніг і ступень, хода, пози, жести, міміка); 3) міжособистісного простору; 4) візуального контакту (частота і тривалість обміну поглядами, а також те, як люди дивляться один одному у вічі); 5) мимовільних проявів фізіологічних реакцій (потіння, пересихання в роті, що супроводжується ковтанням, облизуванням губ; посилене пульсування, порушення дихання, розширення зіниць, збліднення тощо). Бар’єри ефективного спілкування. Основні типи комунікативних перешкод: 1.Естетичні бар'єри (невідповідність зовнішнього вигляду ситуації спілкування, відсутність єдності стилів різних елементів одягу). 2.Інтелектуальні бар'єри - фонетичні (використання елементів з інших мов та діалектів, невиразність мовлення або наявність дефектів дикції одного із співрозмовників, порушення темпу мовлення, велика кількість слів-паразитів); - семантичні (пов'язані з тим, що в одні й ті ж слова співрозмовники можуть вкладати різне значення); - логічні та перешкоди особливостей інтелектуального процесу (нерівномірність розвитку різних сторін інтелекту та здатності співрозмовників використовувати різні мовні одиниці). 3.Мотиваційні бар'єри. Виникають тому, що наші міркування часто залишають співрозмовників байдужими, вони не зачіпають їхніх власних потреб, не викликають мотивів, які б спонукали до контакту. 4.Емоційні бар’єри. - Негативні емоції послаблюють нашу увагу, здатність сприймати, аналізувати і прогнозувати різні ситуації, оцінювати навіть найвагоміші аргументи. - Позитивні емоції знижують об'єктивність, провокують однобічне висвітлення і сприйняття фактів (світ сприймається "в рожевих тонах"), перебільшення своїх можливостей. 5.Бар'єри темпераменту. Зустрічаються між людьми з різними типами нервової системи. 6.Бар'єр характеру (нездатність або небажання подивитися на себе очима партнера).
Література: [ 2, 4, 15, 22, 23 ]
Тема VI. Механізми та прийоми взаємодії податківця з платниками податків Ключові поняття темиФізіогномічна редукція, соціальна категоризація та порівняння, стереотипізація, емпатія, особистісна ідентифікація, «ефект ореолу», «ефект первинності», «ефект поблажливості», психологічний контакт, альтернативні, закриті і відкриті запитання. Структурний зміст теми Особливості сприймання і розуміння людини людиною. Виділяють такі механізми сприймання людини людиною: 1. Фізіогномічна редукція — судження про внутрішні, психологічні особливості на основі зовнішнього вигляду (виразу обличчя, статури, ходи, постави тощо). 2. Соціальна категоризація та порівняння — це розподіл людей за певними категоріями, тобто визначення їх соціального статусу та порівняння зі своїм статусом. 3. Стереотипізація — розуміння іншої людини шляхом віднесення її до певної соціальної групи та автоматичного перенесення на неї типових для даної групи характеристик. Усі вищезазначені механізми розуміння людини людиною діють в умовах міжгрупового спілкування. При міжособистісному — взаєморозуміння реалізується за рахунок інших механізмів, провідними серед яких є: Емпатія — розуміння іншої людини без слів, на чуттєвому рівні, завдяки проникненню в її внутрішній світ. Особистісна ідентифікація — розуміння іншої людини шляхом ототожнення себе з нею. «Ефект ореолу» — вплив загального враження про людину на сприйняття і оцінку окремих властивостей її особистості. «Ефект первинності» (послідовності) — при оцінці незнайомця домінує перше враження, усі інші отримані відомості накладаються на цю інформацію. «Ефект поблажливості» — надлишок позитивного ставлення при сприйманні іншої людини; спостерігається у тих випадках, коли суб'єкт дістає значну емоційну підтримку з боку оточуючих (наприклад, захоплення «зіркою» естради), Психологічний контакт у спілкуванні. Психологічні прийоми спілкування Психологічний контакт - це стан взаємної орієнтованості і готовності до спілкування учасників комунікації, що передбачає їх позитивне емоційне ставлення один до одного, відсутність комунікативних бар'єрів та інших перешкод до спілкування. В процесі встановлення психологічного контакту під час спілкування співробітником вирішуються такі завдання: 1. Візуальне визначення психологічного стану партнера по спілкуванню. 2.Формування позитивного ставлення (атракції) співрозмовника до податківця. 3. Зняття психологічної напруженості та стимулювання відкритості партнера у спілкуванні. 4. Узгодження позицій у спілкуванні. 5. З'ясування наявності фізичних перешкод до спілкування і подолання можливих комунікативних бар'єрів. Прийоми для зняття психологічної напруженості під час спілкування. - Важливим засобом зняття психологічної напруженості і зближення партнерів по спілкуванню є прийом "ім'я співрозмовника". Вимовити вголос ім'я співрозмовника означає показати свою повагу до його особистості, а не до його соціальної ролі. - Найпростішим та універсальним способом продемонструвати своє позитивне ставлення до співрозмовника є щира доброзичлива посмішка. - Одним з основних правил спілкування є дати людині можливість усвідомити власну значущість, щоб вона відчула симпатію до нас і погодилась зробити те, про що ми її просимо. - Одним із засобів зняття психологічної напруженості може бути демонстрація інтересу до особистості співрозмовника. Зробити це можна за допомогою запитань. Питання ділять на: - Альтернативне – це питання яке передбачає дві відповіді - Закрите – питання, які не потребують розгорнутої відповіді. - Відкрите – це питання, які потребують більш розгорнутої відповіді. - Важливим засобом зняття психологічної напруженості і зближення партнерів по спілкуванню є знаходження співпадаючих інтересів, які поділяються обома учасниками спілкування. - Дуже дієвим є такий спосіб встановлення контакту під час спілкування як "накопичення згод та порозумінь”.
Література: [2, 10, 13, 22, 23]
Тема VІІ. Маніпуляції в процесі взаємодії податківця з платниками податків Ключові поняття темиІмперативна, маніпулятивна, розвиваюча стратегії; маніпуляція; домінування, суперництво, партнерство, товариство. Структурний зміст теми Основні стратегії впливу на людину. Імперативна стратегія – відповідає “об’єктивній” парадигмі в психології, у відповідності до якої психіка і людина в цілому розглядаються як пасивний об’єкт впливу зовнішніх умов і продукт цих умов. Маніпулятивна стратегія – відповідає “суб’єктній” парадигмі. Маніпулятивна стратегія реалізується головним чином з допомогою прийомів стимулювання підсвідомості, діючих в обхід психічного контролю. Розвиваюча стратегія – спирається на “діалогічну” парадигму, де психіка виступає як відкрита, взаємодіюча система. Психологічними умовами реалізації такої стратегії впливу є діалог та відкритість усіх сторін взаємодії. Засоби і механізми маніпулятивного впливу. Маніпуляція – один з видів психологічного впливу, який використовується для досягнення виграшу лише однією стороною. Засоби маніпулятивного впливу: - Одночасне вирішення кількох задач - Психологічний пресінг - Психічний автоматизм - Експлуатація особистісних якостей адресату Маніпулятивні типи: - “Диктатор” – перебільшує свою силу, домінує, наказує, цитує авторитети - “Ганчірка” – перебільшує свою чуттєвість, забуває, не чує, пасивно мовчить. - “Калькулятор” – перебільшує необхідність все і всіх контролювати, бреше, намагається з одного боку перехитрувати, з іншого – перевірити інших. - “Прилипа” – перебільшує свою залежність, намагається бути предметом турбот, дозволяє іншим робити за нього його роботу. - “Хуліган” – перебільшує свою агресивність, жорстокість, недоброзичливість, керує з допомогою погроз. - “Добра людина” – перебільшує свою турботливість, любов, уважність. - “Прокурор” – перебільшує свою критичність, нікому не довіряє, важко пробачає. - “Адвокат” – занадто підкреслює свою підтримку і поблажлевість до помилок, занадто співчуває і заважає тим кого захищає встати на власні ноги. Розпізнавання маніпуляції і захист від неї Ознаки маніпулятора: бажання оволодіти волею партнера; обман, лицемірство; потяг до роз’єднання. У спілкування з маніпулятором повинні переважати: налаштування на спільне вирішення проблеми; намір перервати звичний сценарій, що нав’язується; почуття такту і самовладання; віра у здатність партнера відмовитись від боротьби і віра у свої сили
Література: [13, 15, 22, 24]
Тема VІІІ. Конфлікти у діяльності податківця та пошук шляхів їх вирішення.
Ключові поняття темиКонфлікт, співробітництво, компроміс, уникнення, поступливість, протиборство, внутрішньоособистісний, міжособистісний та міжгруповий конфлікти, «горизонтальний» та «вертикальний» конфлікти, короткочасний та тривалий конфлікти, видимий, потайний конфлікти, конструктивний (продуктивний) та руйнівний (деструктивний) конфлікти. Структурний зміст теми Сутність, структура та динаміка конфліктів. Конфлікт це – зіткнення протилежноспрямованих, несумісних один з одним сил, поглядів, сторін, інтересів, цілей і різних уявлень про способи їх досягнення Основними ознаками конфлікту як психологічного феномену є: 1) наявність протиріччя, 2) зміна характеру спілкування в напрямі конфронтації, 3) активність сторін, прагнення до перемоги за будь-яких обставин, 4) підвищений емоційний фон Основними складовими конфлікту є: - учасники конфлікту; - причини його виникнення; - сприйняття конфліктуючими один одного в ситуації, що виникла (насправді чи уявно); - спрямованість і емоційна виразність дій конфліктуючих. Основні стадії конфлікту. Перша — виникнення конфліктної ситуації. На цій стадії зароджується протиріччя, яке може ще не усвідомлюватись учасниками та свідками. Друга — усвідомлення конфлікту. Конфліктуючі сторони починають розуміти, що перебувають у конфліктних, суперницьких стосунках із відповідним емоційним забарвленням. Формується оцінка ситуації як конфліктної — визначаються причина, привід, склад учасників, перебираються варіанти дій та визначається оптимальний з них, приймається рішення на дію. Третя — зовнішній вияв конфлікту, його апогей. Відбувається відкрите зіткнення протиборствуючих сторін, кожна з яких діє відповідно до своїх намірів та прийнятих рішень. Четверта — вирішення, завершення конфлікту. На цій стадії учасники оцінюють наслідки своїх дій, співставляють досягнутий результат із раніше наміченою метою. Залежно від висновків конфлікт припиняється (затухає) або ж розвивається далі; в останньому випадку він заново проходить через другу, третю та четверту стадії, але вже на новому рівні. Види та причини конфлітних ситуацій. Види конфлітів:
Об'єктивними причинами конфліктів у колективі можуть бути: - недоліки в організації роботи, - невідповідне матеріально-технічне забезпечення діяльності (нестача технічних засобів, перенаселеність службових кабінетів), - нераціональний розподіл обов'язків та нерівномірна завантаженість працівників роботою, - формальне об'єднання в робочі групи (відділи, підрозділи тощо) без врахування психологічної сумісності учасників. Суб'єктивними причинами є: - негативний соціально-психологічний клімат, - невідповідність офіційної та неофіційної структур колективу (протиборство між керівником і неформальним лідером, ворожнеча між окремими неформальними групами), - негативні риси характеру та деякі особливості особистості (егоїзм, недостатні самовладання та витримка, завищені самооцінка та рівень домагань, тривожність), - наявність психологічних бар'єрів. Методи вирішення конфліктів. Основні тактики поведінки у конфліктних ситуаціях: 1) співробітництво(висока настирність і висока кооперативність) — дії спрямовані на пошук рішення, що задовольняє обидві сторони, спільне обговорення розбіжностей; 2) протиборство (висока настирність і слабка кооперативність) — прагнення наполягти на своєму шляхом відкритої боротьби, застосування примусу та інших засобів тиску; 3) поступливість (слабка настирність і висока кооперативність) — орієнтованість на повне задоволення вимог партнера; 4) уникнення (слабка настирність і слабка кооперативність) — прагнення вийти з ситуації, не поступаючись, але й не наполягаючи на своєму, утримуючись від суперечок, від викладення своєї позиції, уникаючи відповідальності за прийняте рішення; 5) компроміс(середні значення настирності і кооперативності) — прагнення врегулювати розбіжності, поступаючись у чомусь в обмін на поступки іншої сторони, прийняття «середніх» рішень, що задовольняють обидві сторони певною мірою.
Література: [8, 13, 17, 22]
Тема ІХ. Стрес: шляхи його корекції та подолання працівниками податкової служби. Ключові поняття темиАфект, фрустрація, стрес, динаміка стресу, аутотренінг, психосоматична саморегуляція, психогенні засоби впливу, транквілізатори, психоседативні препарати. Структурний зміст теми Конфліктні емоційні стани, їх сутність та динаміка. До конфліктних емоційних станів належать афект, фрустрація, стрес. Афект— бурхливий та швидкоплинний стан, що повністю оволодіває людиною й характеризується значними змінами у свідомості, порушенням вольового контролю за поведінкою. Афект у своєму перебігу може мати кілька етапів. На першому — різко дезорганізується вся психічна діяльність, порушується орієнтування та оцінка дійсності. На другому — надмірне збудження супроводжується малоконтрольованими або неконтрольованими діями. Третій етап характеризується спадом нервової напруги, виникненням депресивного стану. Фрустрація — емоційний стан, що виникає внаслідок реальної чи уявної перепони, яка перешкоджає досягненню мети. Стрес — нервово-психічне перенапруження, викликане несподіваним чи надсильним подразником, адекватна реакція на який раніше не була сформована, але повинна бути знайдена в ситуації, що склалася; емоційний стан, що потребує тотальної мобілізації сил на пошук виходу із ситуації, на досягнення необхідного пристосовчого ефекту. Динаміка стресу (Г.Сельє): 1.Стадія тривожності. Під дією психотравмуючих факторів у суб’єкта виникає стан неспокою, тривоги, починають перебудовуватись фізіологічні функції організму (частота дихання, пульс, тиск тощо). Поступово починається мобілізація внутрішніх адаптаційних резервів, захисних сил, розкриваються додаткові можливості психіки, активізуються психічні процеси (сприймання, пам’ять, мислення тощо). 2.Стадія опору. Організм людини, її психіка перебудовуються, пристосовуються, адаптуються до нових умов, активно витрачаючи свої внутрішні ресурси. Пізнавальна діяльність активізується. З часом після відносної стабільності в результаті того, що вплив екстремальної ситуації триває, наступає послаблення опору організму, знижується критичність мислення, працездатність і починається спад. 3.Стадія виснаження. Виснажується “адаптаційна енергія”, що призводить до дезорганізації діяльності, нервово-емоційного зриву і навіть може закінчитись смертю. Саморегуляція психоемоційного стану особистості Класифікація прийомів саморегуляції психоемоційного стану
ПЛАНИ, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ЗАВДАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ. Тема І. Зміст та понятійно-категоріальний апарат курсу “Психологія взаємодії з платниками податків”. Вивчивши дану тему, студент повинен вміти: - виділяти основні етапи становлення економічної психології як науки про людину; - розкривати сутність понять «економічна психологія», «економічна поведінка», - визначати предмет та об’єкт курсу “Психологія взаємодії з платниками податків” як галузі економічної психології. План семінарського заняття №1
Методичні вказівки Відповідь на перше питання передбачає розкриття зв’язку між психологією і економікою, що походить із вчення А.Сміта. Визнання економічної психології як окремої галузі психології, перших досліджень Г.Тарда, які закладають основи “соціально-орієнтованої психології економічного життя”. Відповідаючи на друге питання, необхідно розкрити зміст галузей економічного життя, де активно застосовуються дослідження екномічних психологів: ринок споживача, сфера бізнесу, сфера відношень “громадянин – суспільство”. Відповідаючи на це питання потрібно також зазначити основні аспекти які цікавлять економічних психологів в межах досліджень цих сфер (стимули і мотиви особистості, економічна свідомість, економічна поведінка, несвідоме у психіці індивіда і мас). Розглядаючи питання про об’єкт та предмет курсу, важливо пригадати визначення таких категорій як: “психіка”, “психічні явища”, “свідомість”; а також познайомитись з такими категоріями як “економічна психологія”, “економічна поведінка”. Готуючись до четвертого питання, важливо розкрити зміст понять “податківець” і “платник податків” як основних суб’єктів процесу оподаткування, а також охарактеризувати основні типи платників податків за ступенем їх контактності з податковою інспекцією. Завдання для закріплення пройденого матеріалу. Завдання №1 Прокоментуйте відповідь на наступне запитання. Коли Мати Тереза, отримавши у жовтні 1979 р. Нобелевську премію світу, вирішила на 190 000 долл своєї винагороди побудувати лєпрозорій, чи діяла вона у своїх власних інтересах? Чи можна назвати її поведінку егоістичною? Дидактичний тест 1. Дисципліна, що вивчає психологічні механізми і процеси, які лежать в основі економічної поведінки це: а) психологія, б) економічна психологія, в) психологія взаємодії з платником податків, г) соціоекономіка 2. Поведінка людей, в якій має місце прийняття економічних рішень це: а) поведінка “раціональної людини” б) економічна поведінка в) професійна поведінка податківця 3. Економічна психологія досліджує такі галузі життя: а) ринок споживача, б) систему “людина-право” в) сферу відношень “громадянин – суспільство”, г) сферу бізнесу 4. В США термін “економічна психологія” був введений: а) Дж. Катоном б) Г.Тардом в) С.К.Хьюгом г) П.-Л.Рейно 5. Фізична або юридична особа, що регулярно або одноразово здійснює відрахування у бюджет країни у вигляді податків це: а) Роботодавець, б) Податківець, в) Підприємець, г) Бухгалтер д) Платник податків 6. Тип економіки, що спирається при поясненні закономірностей економічної поведінки на психологічні, соціологічні, культурні і антропологічні знання про індивідуальну і соціальну поведінку, про процеси прийняття рішень. а) психологія, б) економічна психологія, в) психологія взаємодії з платником податків, г) соціоекономіка
Література: [6, 17, 22, 23]
Тема ІІ. Психологічні аспекти поведінки платника податківВивчивши дану тему студент повинен вміти: - визначити основні детермінанти економічної поведінки людини; - розрізняти типи “грошового божевілля” за типологією особистості Голдберга і Левіса. - розуміти смислове значення грошей для людини; - аналізувати фактори уникнення сплати податків моделі Штрюмпеля План семінарського заняття №2
Методичні вказівки Відповідь на перше питання вимагає з’ясування причинно-наслідкових зв’язків між основними елементами у базовій моделі Дж. Катона ( об’єктивне оточення, психічні процеси, економічна поведінка) і в моделі структури економічної поведінки Х.Антонідеса. Відповідаючи на друге питання, необхідно розкрити основні фактори, що впливають на відношення людей до грошей, а також розглянути основні акцентуації особистості в контексті використання грошей. Розглядаючи третє питання, важливо з’ясувати відміності між основними формами поведінки платників податків, встановити основні фактори, що впливають на відношення людей до податків і вибору ними тієї чи іншої форми поведінки. Завдання для закріплення пройденого матеріалу. Завдання №1 За даними дослідження К.Рабінстайна, що охопив більше 20 000 респондентів, 57% опитаних вважають за доцільне приховувати інформацію про свої доходи від сім’ї і друзів. Що стосується розголосу розміру свого доходу, то 97% були готові поділитись цією інформацією з дружиною (чоловіком), 52% – з батьками, 44% - з друзями, 29% - зі співробітниками, 18% - з братами і сестрами. Спробуйте пояснити, чому у меншому ступені люди схильні розголошувати інформацію про свої доходи братам і сестрам, ніж іншим родичам і колегам? Завдання № 2 Дані психологічних досліджень показали, що відсоток респондентів, які приховують своє фінансове становище збільшується із підвищенням рівня їх доходів. Поясніть цю тенденцію. Завдання № 3 Поясніть, використовуючи власний життєвий досвід, феномен, який проявляється у тому, що із збільшенням кількості джерел доходів у сім’ї посилюються суперечки з приводу їх витрат і вкладів? Чи спрацьовує подібна закономірність на рівні колективу працівників фірми чи групи? Дидактичний тест 1. До об’єктивних факторів у моделі структури економічної поведінки відносять: а) Ситуаційні обмеженняб) Особиста економічна ситуаціяв) Суспільна думкаг) Загальне економічне оточенняд) Особисті ресурси 2. До суб’єктивних факторів у моделі структури економічної поведінки відносять: а) Ситуаційні обмеженняб) Мотиви і особистістьв) Суспільна думкаг) Загальне економічне оточенняд) Психічні процеси 3. Голдберг і Левіс виділили наступні типи «грошового божевілля»: а) «Гравець» б) «Жадібний до влади» в) «Скупердяї» г) “Продавці кохання”д) “Колекціонери безпеки” е) “Прихильники автономії” 4. Модель Штрюмпеля включає наступні незалежні змінні а)жорсткість оподаткування б) законодавче оточення в) ситуаційні фактори г) готовність до співпраці д) податкова етика людей 5. Модель Сонга і Ярброу включає такі незалежні змінні а)жорсткість оподаткування б) законодавче оточення в) ситуаційні фактори г) готовність до співпраці д) податкова етика людей
Література: [6, 16, 17, 22, 25]
Тема ІІІ – ІV. Підприємець як основний контрагент податківця. Податківець : нариси до соціально-психологічного портрету.Вивчивши дані теми студент повинен вміти: - визначити основні особистісні якості податківця, що дозволяють йому успішно взаємодіяти з своїми контрагентами; - розуміти вплив соціально-психологічної атмосфери в українському суспільстві на сприйняття професії податківця. - визначити основні психологічні характеристики підприємця; - розуміти вплив соціально-психологічної атмосфери на сприйняття підприємця в українському суспільстві. План семінарського заняття №3
Методичні вказівки Для того щоб розкрити перше питання, варто пригадати суть класифікації професій Дж.Холланда. За нею можна виділити такі типи особистості і відповідні їм типи професійного середовища: реалістичний, інтелектуальний, соціальний, конвенційний, підпрємницький, художній. Також необхідно розглянути суть класифікації професій Є.А.Клімова, за якою виділяють п’ять типів професій: людина – жива природа, людина – техніка, людина – людина, людина – знакова система, людина – художній образ та три класи професій: гностичний, перетворюючий, пошуковий. Після розкриття суті основних класифікацій необхідно з’ясувати під які типи і класи професій підпадає професія податківець. Відповідь на друге питання потребує розкриття суті такого методу дослідження трудової діяльності, як професіограма та психограма, їх структури. Відповідь на третє питання поотребує висвітлення наступних напрямків дослідження психології підприємництва: дослідження рівня мотивації досягнення успіху, дослідження екстернального (інтернального) локус контролю, дослідження рівня ризику у підприємців. В четвертому питанні, важливо розкрити поняття “модель підприємницької діяльності”, “імідж підприємця”, а також висвітлити структуру мотивів підприємницької діяльності та функціонально-рольові якості підприємця. Відповідь на п‘яте питання вимагає розкриття основних компонентів професійно обумовленої структури особистості: спрямованості, професійної компетентністі, професійно важливих якостей, професійно значущих психофізіологічних властивостей. Розглядаючи шосте питання, потрібно розкрити складові соціального фону діяльності підприємця і податківця та визначити який вони мають вплив на ставлення населення до цих двох професій. Завдання для закріплення пройденого матеріалу. Завдання № 1 Побудуйте асоціативні ряди до слова «податківець». Завдання № 2 Придумайте історію про «податківця», де був би використаний побудований Вами асоціативний ряд. Завдання № 3 В ході виконання наступної вправи встановіть основні функціонально-рольові особливості трудової діяльності підприємця і податківця. Вправа «Перевтілення» Уявіть себе тим предметом, назва якого зазначена у картці, яку ви отримали на семінарі (записник податківця, ноутбук підприємця, олівець податківця…). Занурьтеся у світ цього предмету і спробуйте відчути його характер. Від імені даного предмету розкажіть про те, що знаходиться навколо нього, як він живе, що відчуває, як його використовують, розкажіть про турботи, пристрасті, минуле і майбутнє цього предмету. Дидактичний тест 1. Професійно обумовлена структура особистості складається з таких компонентів: а) спрямованість б) відношення людей до держави в) професійна компетентність г) професійно значущі психофізіологічні властивості д) відношення громадян до податків е) рівень соціальної активності населення ж) професійно важливі якості 2. Складовими соціального фону діяльності податкового інспектора є: а) відношення людей до держави, б) професійна компетентність в) ситуаційні обмеження г) відношення громадян до податків, д) рівень соціальної активності населення 3. Опис різних об’єктивних характеристик професії це… а) професіограмаб) модель економічної поведінки в) психограма 4. Сукупність форм діяльності, що об’єднані спорідненими особливостями це… а) професіяб) спеціальність в) професіонал 5. Основними проблемами підприємництва є: а) політико-психологічна проблема взаємовідносин підприємництва з державою б) проблема некомпетентності працівників в) проблема образу підприємця в масовій свідомості г) проблема пов’язана з постійною загрозою виникнення в організаціях міжособистісних конфліктів д) проблема дослідження психологічного портрету підприємця. 6. Виходячи із західних досліджень основними психологічними характеристиками підприємця є: а) високий рівень мотивації запобігання невдач б) високий рівень мотивації досягнення успіху в) екстернальний локус контроль г) інтернальний локус контроль д) схильність до помірного ризику
Література: [6, 9, 16, 22, 23 ]
Тема V. Основні засоби та бар’єри процесу ефективної взаємодії податківця зі своїми контрагентами. Вивчивши дану тему студент повинен вміти: - ефективно використовувати в процесі спілкування вербальні та невербальні засоби передачі інформації; - розпізнавати види бар’єрів та уникати їх негативний вплив на ефективність передачі інформації. План семінарського заняття №4
Методичні вказівки При підготовці до першого питання доцільно спочатку розкрити комунікативну, перцептивну та інтерактивну функції спілкування, а потім визначити і охарактеризувати особливості використання вербальних засобів передачі інформації в професійній діяльності податківця. Відповідь на друге питання передбачає ознайомлення з невербальними засобами передачі інформації (паралінгвестичні та екстралінгвістичні знаки, оптикокінетичні знаки, міжособистісний простір, візуальний контакт, мимовільні прояви фізіологічних реакцій) і їх аналіз в контексті використання у професійні діяльності податківця. Відповідаючи на третє питання, доцільно визначити і охарактеризувати типи комунікативних перешкод (естетичні та інтелектуальні бар’єри, мотиваційні перешкоди, емоційні бар’єри, бар’єри темпераменту і характеру), які найчастіше можуть зустрічатись у професійній діяльності податківця. Завдання для закріплення пройденого матеріалу. Завдання №1 За допомогою гри «Дзеркало» відпрацюйте використання невербальних засобів передачі інформації Завдання № 2 Встановіть в ході гри «Зіпсований телефон» основні види бар’єрів та їх вплив на ефективність процесу взаємодії, а також відпрацюйте методи уникання їх негативного впливу на ефективність передачі інформації. Дидактичний тест 1. Основні функції спілкування як соціально-психологічного процесу: а) Комунікативнаб) Організаційна в) Перцептивнаг) Інтерактивна 2. До невербальних засобів спілкування відносять: а) паралінгвістичні та екстралінгвістичні знаки; б) оптикокінетичні знаки; в) темперамаент г) міжособистісний простір; д) мова; е) візуальний контакт; ж) мимовільний прояв фізіологічних реакцій. 3. До оптико-кінетичної інформації при спілкуванні належить: а) темп і ритм мови,б) постава, в) хода,г) інтенсивність голосуд) паузи, інтонації е) пози, жести,ж) міміка4. До комплексу паралінгвістичних (голосових) характеристик входять: а) темп і ритм мовиб) постава в) ходаг) інтенсивність голосуд) паузи, інтонації е) пози, жестиж) міміка5. Основні типи комунікативних перешкод: а) Естетичні бар'єри б) Мимовільний прояв фізіологічних реакцій в) Інтелектуальні бар'єри г) Мотиваційні бар'єри д) Емоційні бар’єри е) Бар'єри темпераменту 6. До фонетичних перешкод належать: а) невиразність мовлення або наявність дефектів дикції одного із співрозмовників б) в одні й ті ж слова співрозмовники вкладають різне значення в) порушення темпу мовлення г) негативні емоції д) велика кількість слів-паразитів 7. До логічних перешкод належать а) нерівномірність розвитку інтелекту у взаємодіючих сторін б) в одні й ті ж слова співрозмовники вкладають різне значення в) порушення темпу мовлення г) негативні емоції д) використання співрозмовниками різних мовних одиниць. 8. Процес сприймання один одного партнерами по спілкуванню та встановлення на цій основі взаєморозуміння це… а) Комунікативна функціяб) Організаційна функція в) Перцептивна функціяг) Інтерактивна функція
Література: [ 2, 4, 15, 22, 23 ]
Тема VI. Механізми та прийоми взаємодії податківця з платниками податків Вивчивши дану тему студент повинен вміти: -встановлювати контакт з співрозмовником; -ефективно слухати свого котрагента; - ефективно застосувати відкриті та закриті питання в процесі взаємодії з своїми контрагентами; - використовувати у своїй професійній діяльності основні прийоми зняття психологічної напруженості під час спілкування; - ефективно передавати інформацію в процесі взаємодії з платниками податків. План семінарського заняття №51.Встановлення контакту із співрозмовником. 2.Прийоми зняття психологічної напруженості під час спілкування. 3.Заперечення платника податків і можливі відповіді на них. 4.Підведення підсумків зустрічі. Методичні вказівки При розгляді першого питання необхідно розкрити поняття “психологічний контакт” та охарактеризувати завдання, які вирішуються податківцем в процесі встановлення психологічного контакту. Для кращого розуміння цього процесу важливо ознайомитись із основними механізмами сприймання людини людиною (фізіогномічна редукція, соціальна категоризація та порівняння, стереотипізація, емпатія, особистісна ідентифікація, “ефект ореолу”, “ефект первісності”, “ефект поблажливості” ). Відповідь на друге питання вимагає розкриття наступних прийомів зняття психологічної напруженості під час спілкування: посмішка, “ім’я співрозмовника”, дати співрозмовнику можливість усвідомити власну значущість, демонстрація інтересу до особистості співрозмовника, знаходження спільних інтересів, “накопичення згод та порозумінь”. Розглядаючи третє питання, необхідно ознайомитись з основними прийомам ефективного слухання, видами рефлексивних відповідей та правилами постановки питань. Відповідь на четверте питання вимагає розкриття основних прийомів узгодження позицій співрозмовників. Завдання для закріплення пройденого матеріалу. Завдання № 1 За допомогою рольової гри “Вовки та козенята” відпрацюйте навички ефективного слухання і передачі інформації в процесі взаємодії з своїми контрагентами Дидактичний тест 1. Судження про внутрішні, психологічні особливості на основі зовнішнього вигляду це… а) фізіогномічна редукція, б) соціальна категоризація та порівняння, в) стереотипізація 2. Розподіл людей за певними категоріями, тобто визначення їх соціального статусу та порівняння зі своїм статусом це.. а) фізіогномічна редукція, б) соціальна категоризація та порівняння, в) стереотипізація 3. Розуміння іншої людини шляхом ототожнення себе з нею це... а) емпатія, б) особистісна ідентифікація, в) «ефект ореолу», г) «ефект первісності», д) «ефект поблажливості», е) психологічний контакт 4. Стан взаємної орієнтованості і готовності до спілкування учасників комунікації, що передбачає їх позитивне емоційне ставлення один до одного, відсутність комунікативних бар'єрів та інших перешкод до спілкування це… а) емпатія, б) особистісна ідентифікація, в) «ефект ореолу», г) «ефект первісності», д) «ефект поблажливості», е) психологічний контакт 5. Питання яке передбачає дві відповіді це… а) відкрите питання, б) закрите питання, в) альтернативне питання
Література: [2, 10, 13, 22, 23]
Тема VІІ. Маніпуляції в процесі взаємодії податківця з платниками податків Вивчивши дану тему студент повинен вміти: - розрізняти стретагії впливу на людину; - розпізнавати маніпуляції і вміти захищатись від них План семінарського заняття № 6
Методичні вказівки Розглядаючи перше питання, важливо визначити різницю між основними стратегіями впливу на людину (імперативна, маніпулятивна, розвиваюча стратегії). Друге питання передбачає розкриття сутності поняття «маніпуляція» і ознайомлення з основними маніпулятивними типами особистості («диктатор», «ганчірка», «калькулятор», «прилипа», «хуліган», «добра людина», «прокурор», «адвокат») та засобами маніпулятивного впливу. Відповідаючи на третє питання, доцільно спочатку визначити ознаки маніпулятора, а потім охарактеризувати основні механізми та прийоми психологічного захисту в умовах маніпулятивного спілкування (активний, пасивний захист, контрманіпуляція тощо). Завдання для закріплення пройденого матеріалу. Завдання № 1 За допомогою рольової гри “Мафія” відпрацюйте навички ефективного розпізнавання маніпуляцій в процесі взаємодії із своїми контрагентами. Дидактичний тест 1. Яка з стратегій впливу буде найбільш ефективною у наступній ситуації: “приборкання знайомого, що зайве випив”? а) Імперативна б) Маніпулятивна в) Розвиваюча 2. Яка з стратегій впливу буде найбільш ефективною у наступній ситуації: “отримання секретних даних про розташування військ противника”? а) Імперативна б) Маніпулятивна в) Розвиваюча 3. Один з видів психологічного впливу, який використовується для досягнення виграшу лише однією стороною це... а) маніпуляція; б) домінування, в) суперництво, г) партнерство, 4. У спілкування з маніпулятором повинні переважати: а) Бажання оволодіти волею партнера б) Настрій на спільне рішення проблеми в) Обман, лицемірство г) Намір перервати звичний сценарій, що нав’язується д) Потяг до від’єднання е) Почуття такту і самовладання ж) Віра у здатність партнера відмовитесь від боротьби і віра у свої сили 5. Ознаки маніпулятора: а) Бажання оволодіти волею партнера б) Настрій на спільне рішення проблеми в) Обман, лицемірство г) Намір перервати звичний сценарій, що нав’язується д) Потяг до від’єднання е) Почуття такту і самовладання ж) Віра у здатність партнера відмовитесь від боротьби і віра у свої сили
Література: [13, 15, 22, 24]
Тема VІІІ. Конфлікти у діяльності податківця та пошук шляхів їх вирішення.
Вивчивши дану тему студент повинен вміти: - розрізняти типи, види та етапи конфліктів; - аналізувати причини конфліктів; - визначати індивідуальні характеристики поведінки контрагентів в конфліктних ситуаціях. План семінарського заняття №7
Методичні вказівки Правильна відповідь на перше питання може бути побудована за такою схемою: студенти повинні сформулювати визначення поняття «конфлікт», навести класифікації конфліктних ситуацій та охарактеризувати об’єктивні і суб’єктивні причини конфліктних ситуацій в органах ДПС. Відповідаючи на друге питання, необхідно визначити структуру конфлікту (учасники конфлікту, причини виникнення конфлікної ситуації, спрямованість і емоційна виразність дій конфліктуючих, сприйняття конфліктуючими один одного в ситуації, що виникла) та охарактеризувати основні стадії конфлікту (виникнення конфліктної ситуації, усвідомлення конфлікту, зовнішній вияв конфлікту, вирішення конфлікту). Відповідь на третє питання може бути побудована за наступною схемою: визначення основних ознак конфлікту, ознайомлення з конструктивними і деструктивними функціями конфлікту, визначення наслідків конфліктних ситуацій в органах ДПС. Розглядаючи четверте питання, необхідно охарактеризувати основні стратегії і тактики поведінки (співробітництво, протиборство, поступливість, уникнення, компроміс), а також визначити умови за яких їх найкраще використати. Завдання для закріплення пройденого матеріалу. Завдання № 1 Придумайте оповідання за наданим групі малюнком та зробіть припущення стосовно: - виду конфлікту; - стадії конфлікту, яка відображена на малюнку; - тактики поведінки кожного з учасників конфлікту.
Завдання № 2 Наведіть приклади конфліктних ситуацій і визначіть конкретні підходи до вирішення даної ситуації. Дидактичний тест 1. Зіткнення протилежноспрямованих, несумісних один з одним сил, поглядів, сторін, інтересів, цілей і різних уявлень про способи їх досягнення це а) протиборство, б) уникнення в) конфлікт 2. За числом учасників конфлікти бувають а) «горизонтальний», «вертикальний»; б) службовий (предметно-діловий), неслужбовий; в) внутрішньоособистісний, міжособистісний, міжгруповий; 3. За посадовим статусом учасників конфлікти бувають а) «горизонтальний», «вертикальний»; б) службовий (предметно-діловий), неслужбовий; в) внутрішньоособистісний, міжособистісний, міжгруповий; г) випадковий (ситуативний), намірений (спровокований). 4. За сферою виникнення конфлікти бувають а) «горизонтальний», «вертикальний»; б) службовий (предметно-діловий), неслужбовий; в) внутрішньоособистісний, міжособистісний, міжгруповий; г) випадковий (ситуативний), намірений (спровокований). 5. Тактика співробітництва характеризується: а) високою наступальністю і слабкою кооперативністю; б) слабкою наступальністю і високою кооперативністю; в) середні значення наступальності і кооперативності; г) слабкою наступальністю і кооперативністю; д) високою наступальністю і кооперативністю. 6. Тактика уникнення характеризується: а) високою наступальністю і слабкою кооперативністю; б) слабкою наступальністю і високою кооперативністю; в) середні значення наступальності і кооперативності; г) слабкою наступальністю і кооперативністю; д) високою наступальністю і кооперативністю. 7. Тактика протиборство характеризується: а) високою наступальністю і слабкою кооперативністю; б) слабкою наступальністю і високою кооперативністю; в) середні значення наступальності і кооперативності; г) слабкою наступальністю і кооперативністю; д) високою наступальністю і кооперативністю.
Література: [13, 22, 23 ]
Тема ІХ. Стрес: шляхи його корекції та подолання працівниками податкової служби. Вивчивши дану тему студент повинен вміти: - розрізняти конфліктні емоційні стани; - регулювати психоемоційний стан; План семінарського заняття № 8
Методичні вказівки Правильна відповідь на перше питання може бути побудована за такою схемою: студенти повинні сформулювати визначення поняття «стрес», охарактеризувати основні форми та типи стресів, описати основні стадії стресу (стадія тривожності, стадія опору, стадія виснаження). Відповідь на друге і третє питання побудовані за такою ж схемою: визначення понять («афект», «фрустрація»), характеристика основних стадій конфліктного емоційного стану. Розглядаючи четверте питання необхідно не тільки навести класифікацію прийомів саморегуляції психоемоційного стану, а й охарактеризувати основні психогенні засоби і методи саморегуляції (аутотренінг, психосоматична саморегуляція тощо). Завдання для закріплення пройденого матеріалу. Завдання № 1 За допомогою наступної вправи проаналізуйте свої улюблені заняття і спробуйте знайти ще кілька видів відпочинку, які б змогли також відновлювати ваші сили. 1. Випишіть три – п’ять видів діяльності, при виконанні яких ви гарно себе почуваєте 2. Спробуйте відповісти по кожному із записаних вами видів діяльності на такі питання: а) виконання цієї діяльності потребує сумісної праці кількох людей чи вона здійснюється індивідуально? б) де виконується ця діяльність, які навколишні фактори, які з них допомагають вам, а які заважають здійснювати цю діяльність? в) який у даної діяльності фокус (внутрішній чи зовнішній)? г) якою є дана діяльність візуальною, аудіальною чи кинестичною? д) яких матеріальних умов, засобів і реквізитів вимагає дана діяльність? е) які органи чуття отримують відпочинок під час цієї діяльності? ж) які аргументи і контакти з іншими людьми вам потрібні, щоб займатись цією діяльністю? 3. Коли ви дасте відповідь на ці запитання по кожному з видів діяльності, знайдіть вагомі компоненти, які приносять вам задоволення. Запишіть їх, порівняйте з компонентами, які приносять задоволення у інших видах діяльності. Дидактичний тест 1. Нервово-психічне перенапруження, викликане несподіваним чи надсильним подразником, адекватна реакція на який раніше не була сформована, але повинна бути знайдена в ситуації, що склалася; емоційний стан, що потребує тотальної мобілізації сил на пошук виходу із ситуації, на досягнення необхідного пристосовчого ефекту це… а) афект б) фрустрація в) стрес г) депресія 2. Емоційний стан, що виникає внаслідок реальної чи уявної перепони, яка перешкоджає досягненню мети це… а) афект б) фрустрація в) стрес г) депресія 3. Бурхливий та швидкоплинний стан, що повністю оволодіває людиною й характеризується значними змінами у свідомості, порушенням вольового контролю за поведінкою це... а) афект б) фрустрація в) стрес г) депресія 4. Виснаженістю “адаптаційної енергії”, що призводить до дезорганізації діяльності, нервово-емоційного зриву характеризується: а) стадія опору б) стадія виснаження в) стадія тривожності 5. Психологічні форми впливу включають наступні методи регуляції психоемоційного стану: а) регламентацію робочого навантаження б) аутотренінг, в) психосоматичну саморегуляцію г) психоседативні (заспокійливі) препарати; д) масаж, 6. Фізичні форми впливу включають наступні методи регуляції психоемоційного стану: а) регламентацію робочого навантаження б) аутотренінг, в) масаж, г) сауну, д) загальну фізичну підготовку, е) психоседативні (заспокійливі) препарати ж) активний відпочинок
Література: [13, 22, 23 ]
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Тема І. Зміст та понятійно-категоріальний апарат курсу “Психологія взаємодії з платниками податків”. 1. Етапи становлення економічної психології. Методичні вказівки Студентам рекомендується детальніше ознайомитися з історією економічної психології та із вченнями видатних економістів та психологів, які зробили значний внесок у її становлення як науки. Перший етап становлення науки охоплює період формування знань економічної психології в межах досліджень економічної поведінки людини економістами і характеризується створенням моделі «раціональної» людини. Рекомендується ознайомитися із концепціями А.Сміта, Д.Рікардо, К.Менгера, Д.Кейнса, Т.Вебліна, М.Фрідмена тощо. Другий етап починається із початку ХХ ст. і продовжується сьогодні. Він ознаменований появою психологічних досліджень економічної поведінки людини, які викликані потребами практики. Рекомендується ознайомитись з працями П.-Л.Рейно, П.Альбу, Дж. Катона, Ф. Ван Раая… Завдання для самостійного опрацювання. Дослідіть рівень господарських здібностей за допомогою тесту для мільйонерів початківцев, що широко використовується при оцінці здібностей австрійських менеджерів. ІНСТРУКЦІЯ: Опитувальник містить питання з трьома відповідями до кожного. Уважно прочитайте відповіді до питань і виберіть лише одне, з яким Ви схильні погодитись. Відповідайте якомога швидше, фіксуючи своє перше враження у бланку для відповідей. ОПИТУВАЛЬНИК 1. Який з способів є найкращим для того щоб збагатитись а) багато працювати, бути добре поінформованим, ризикувати і вкладати власні грощі у свій бізнес б) сподіватись на спадок, або на великий виграш у лотерею в) поступово робити карьєру у чужому бізнесі чи політиці 2. Який із запропанованих персонажів більш за все близький Вам за характером? а) Остап Бендер б) Лєвін з «Ани Кареніної» в) Штірліц з кінофільму «Сімнадцять миттєвостей весни» 3. Який розмір прибутку може, на Вашу думку, мотивувати найбагатших людей світу здійснити комерційну операцію а) від півмільйону до мільйону б) до десяти мільйонів в) десятки мільйонів і більше 4. З яким із запропонованих тверджень Ви згодні: а) чим більше грошей, тим більше задоволення б) гроші означають владу в) гроші викликають багато заздрощів 5. На яку роль погодились би Ви у піраміді сітьового маркетингу? а) я не збираюсь приймати участі зовсім б) Я буду приймати участь і водночас заробляти в) Я буду ініціатором піраміди. 6. Чи надаєте Ви значення тому, щоб про Вас згадували у розділі «Світське життя» у різних газетах? а) я був би цьому дуже радий б) ні в) про мене і так багато пишуть 7. Яким чином можна виграти на перегонах? а) ризикувати високими ставками б) економити гроші, обмежуючись лише присутністю на перегонах В) купити кобилу переможця 8. Хто, на Вашу думку, має найбільший шанс швидко і надійно стати заможною людиною? а) режисер, актор, письменик, спортсмен-рекордсмен б) адвокат, лікар, маклер, політик в) глава фірми, видавник 9. Як Ви ставитесь до бізнесу між приятелями? а) я готовий позичати гроші друзям. Коли-небудь і вони позичуть мені гроші б) гроші і дружба несумісні в) я беру гроші у борг, але сам не позичаю 10. Будьте відвертими. Як би Ви стали мільйонером, Ви отримували б від цього задоволення? а) певна річ, я б отримував задоволення б) я б продемонстрував свою насолоду усім, хто не довіряв мені чи дивився на мене зверхньо в) ні 11. Куди б Ви вклали свої мільйони? а) у нерухомість, майно б) в акції чи цінні папери в) я зроблю так як вирішить моя друга половина. 12. Якщо у Вас вже є кілька мільйонів, чи будете Ви намагатись ще заробити? а) не обов’язково малу суму, але і від великої не відмовлюсь б) так в) ні, оскільки мені вистачає. ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ: Згідно «ключа» до опитувальника, підрахуйте кількість балів, які нараховуються за певні відповіді. Якщо Ви набрали від 0 до 23 балів, це означає, що найкращий шлях збагатитись для Вас особисто – це вдало одружитись, або отримати спадок, або виграти у лотерею. Від 24 до 48 балів. Добробут пов’язаний для Вас з працею. Найкращий для Вас шлях до добробуту – кар’єрне зростання. Навіть якщо це Вам не принесе бажаних мільйонів, Ваше життя буде забезпечено у матеріальному аспекті Від 49 до 72 балів. У Вас найкращі шанси будь-коли стати мільйонером. У Вас комерційний склад розуму, Ви розподіляєте гроші і дружбу. Ви не маєте намірів вихвалятись своїм розкішним життям, а маєте нахил до терплячого збагачення. Ключ до тесту
Питання для самоконтролю. 1. Поясніть в чому полягає різниця економічного і психологічного підходів до вивчення економічної поведінки людини? 2. На основі аналізу «концептуальної схеми економічної психології Ф. Ван Раая» визначіть основні сфери досліджень економічної психології.
Література: [6, 17, 22, 23] Тема ІІ. Психологічні аспекти поведінки платника податків1. Проблема бідності і багатства 2. Прблема зберігання і накопичення грошей 3. Стимули збільшення заробітку. Методичні вказівки При підготовці до першого питання, пропонуємо розглянути поняття «межа бідності», головні критерії нерівності (багатство, гроші, влада, репутація, привілеї тощо). Рекомендується ознайомитись з концепцією Вальтера Ойкена соціально обумовленої економічної політики. Відповідаючи на друге питання пропонуємо розглянути теорію К.-Е.Вернеріда, де виділені наступні типи особистості людей: «розпорядники готівки», «буферні накопичувателі», «розпорядники багатств», «цільові накопичувателі». Відповідь на третє питання передбачає ознайомлення студентів з основними видами стимулів, що спонукають людину шукати більші заробітки: економічні, психологічні. Необхідно приділити особливу увагу поняттям «статус», «соціальна ніша». Завдання для самостійного опрацювання. Оцініть свою схильність до ризику за допомогою опитувальника RSK Г.Шуберта. ІНСТРУКЦІЯ: Опитувальник містить 25 питань з п’ятьма видами відповідей до кожного. Уважно прочитайте запитаня і оберіть лише одну з запропонованих відповідей, з якою б Ви погодились. Відповідайте якомога швидше, фіксуючи своє перше враження у бланку для відповідей. ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ: Підрахуйте тільки відповіді «так» і «більше так, ніж ні», які свідчать про вашу схильність до ризику. За відповідь «так» надається 2 бали, а відповідь «більше так, ніж ні» оцінюється у 1 бал. Якщо набрана Вами сума дорівнює 0 – Ви ніколи не ризикуєте. Якщо набрана Вами сума знаходиться у проміжку від 1 до 16, то можна сказати про невелику схильність до ризику. Сума балів, що знаходиться в інтервалі від 17 до 33, підтверджує середній рівень схильності до ризику. Сума балів в інтервалі від 34 до 50, підтверджує високий рівень схильності до ризику. Питання для самоконтролю.
Література: [3, 6, 9, 14, 16, 17, 19, 22]
Тема ІІІ - ІV. Підприємець як основний контрагент податківця. Податківець : нариси до соціально-психологічного портрету1. Підприємництво як діяльність. 2. Особливості професійної діяльності податківця. Методичні вказівки Відповідь на ці питання вимагає ознайомлення студентів із структурою діяльності: мета діяльності, мотиви діяльності, засоби і методи доосягнення мети, здібності., вміння і знання, зовнішні і внутрішні умови діяльності. Студентам рекомендується також детальніше ознайомитись із схемою проспектованної професіограми Приблизна схема проспектованної професіограми: 1. Паспорт професії q тип професії та її галузева спрямованість q рівень освіти і ступені (категорії) кваліфікації q суміжні спеціальності і професії q соціально-професійні обмеження 2. Підготовка кадрів q форма і рівні професійної освіти і підготовки кадрів q рівень кваліфікації, що отримується q перспективи професійного росту і кар’єри 3. Характеристика провідної діяльності на кожній стадії професійного становлення функції q конкретні види діяльності q типові професійні задачи q професійні вміння 4. Проспектованна психограма на кожній стадії професійного становлення q провідна діяльність q основні підструктури суб’єкта діяльності — професійна спрямованість — професійна компетентність — професійно важливі якості — професійно важливі психофізіологічні властивості q психологічна характеристика кожної підструктури особистості 5. Санітарно-гігієнічні умови праці q режим праці q нервово-психічна напруга q сенсомоторна і перцептивна сфери q медичні протипоказання Завдання для самостійного опрацювання. Завдання № 1 Побудуйте асоціативні ряди до слова «підприємець». Завдання № 2 Придумайте історію про «підприємця», де був би використаний побудований Вами асоціативний ряд. Завдання №3 За допомогою, наведеної у схемі проспектованної професіограми, психограми визначіть основні вимоги до діяльності податківця та визначте чіткі критерії професійної відповідності особи щодо праці в органах податкової служби. Завдання №4 Виявіть, за допомогою диференційно-діагностичного опитувальника, свої професійні інтереси, що вказують на відповідні нахили до професії податківця. ІНСТРУКЦІЯ: Опитувальник містить 20 пар видів роботи. Припустимо, що після відповідного навчання Ви зможете виконувати будь-яку роботу. Але, якби Вам потрібно було б обирати лише з двох можливостей, що б Ви обрали. Обирайте варіант роботи швидше, фіксуючи своє перше враження у бланку для відповідей. ОПИТУВАЛЬНИК
ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ: Лист відповідей
Після отримання відповідей на всі питання підраховується кількість проставлених плюсів у кожному з п’яти вертикальних столбців, а внизу підраховується сума, яка буде показником ступеню вираженості усвідомленої схильності до певного типу професії ( 1 стовпчик – професія типу “людина-природа”, 2 – “людина-техніка”, 3 – “людина-людина”, 4 – “людина-знакова система”, 5 – “людина-художній образ”). Питання для самоконтролю. 1. Назвіть необхідні для ефективної підприємницької діяльності знання і вміння за М.Пітерсом 2. Назвіть основні зібності які необхідні для ефективної підприємницької діяльності. 3. Назвіть основні функції проспектованної професіограми. 4. Назвіть основні блоки проспектованної професіограми.
Література: [3, 6, 9, 14, 16, 17, 19, 22, 23 ]
Тема V, VІ , VІІ. Основні засоби та бар’єри процесу ефективної взаємодії податківця зі своїми контрагентами. Механізми та прийоми взаємодії податківця з платниками податків. Маніпуляції в процесі взаємодії податківця з платниками податків 1. Типи людей і особливості спілкування з ними в процесі професійної взаємодії податківця. 2. Зовнішній вигляд податківця. Особливості сприйняття одягу 3. Маніпулятивні системи у діяльності податківця Методичні вказівки Студентам необхідно пригадати основні типи темпераментів (холерик, сангвінік, меланхолік, флегматик), типи людей в залежності від особливостей сприйняття ними інформації (мислячий, інтуітивний, емоційний, сенсорний); характеристики цих типів людей , а також необхідно продумати особливості поведінки з кожним з них в процесі професійної взаємодії. Відповідаючи на друге питання, необхідно описати основні стилі одягу та особливості їх сприйняття, а також охарактеризувати особливості сприйняття коліру одягу. Розглядаючи третє питання, необхідно охарактеризувати основні типи маніпулятивних систем (активний, пасивний і байдужий маніпулятори, маніпулятор, який змагається). Завдання для самостійного опрацювання. Дослідіть, за допомогою опитувальника І.М.Юсупова, власний рівень емпатії. ІНСТРУКЦІЯ: Для того щоб виявити рівень емпатійних тенденцій необхідно, коли відповідаєш на кожне з 36 стверджень, приписувати відповідям наступні числа: якщо Ви відповіли «не знаю» – 0, за відповідь «ні ніколи» – 1, «інколи» – 2, «часто» – 3, «майже завжди» – 4, і відповіді «завжди» – 5. Відповідати потрібно на всі пункти. ОПИТУВАЛЬНИК 1. Мені більше подобаються книги про мандри, ніж книги про життя видатних людей. 2. Дорослих дітей дратує опіка батьків. 3. Мені подобається розмірковувати про причини успіхів і невдач інших людей. 4. Серед усих музичних телепередач надаю перевагу “Сучасні ритми” 5. Надмірну роздратованість хворого та його несправедливі дорікання потрібно терпіти, навіть якщо вони тривають роками. 6. Хворій людині можна допомогти навіть словом. 7. Стороннім людям не слід втручатись у конфлікт між двома особами. 8. Старі люди, зазвичай, вразливі без причин. 9. Коли у дитинстві я чув сумну історію, на моїх очах виступали сльози. 10. Роздратований стан моїх батьків впливає на мій настрій. 11. Я байдужий до критики на мою адресу. 12. Мені більше подобається розглядати портрети, ніж картини з пейзажами. 13. Я завжди все вибачав своїм батьками, навіть коли знав, що правда на моєму боці. 14. Якщо кінь погано тягне, його потрібно бити. 15. Коли я читаю про драматичні події у житті інших людей, то відчуваю себе на їх місці. 16. Батьки відносяться до своїх дітей справедливо. 17. Якщо я бачу, що хтось (підлітки чи дорослі) свариться, то втручаюсь. 18. Я не звертаю уваги на поганий настрій своїх батьків. 19. Я можу довго спостерігати за поведінкою тварин, відкладаючи свої справи. 20. Фільми і книги можуть викликати на очах сльози тільки у несерьйозних людей. 21. Мені подобається спостерігати за виразом обличчя і поведінкою незнайомих людей. 22. У дитинстві я приводив додому безпритульних собак і котів. 23. Усі люди необгрунтовано озлобленні. 24. Мені завжди хочеться здогадатися як складеться життя сторонньої людини, коли я дивлюсь на неї. 25. У дитинстві молодші за віком діти ходили за мною слідом. 26. Коли я бачу зкалічену тварину, я намагаюсь їй чимось допомогти. 27. Людині стане легше, якщо уважно вислухати її скарги. 28. Коли я бачу дорожню пригоду, я намагаюсь не попасти у свідки. 29. Молодщим подобається, коли я пропоную їм свої ідеї, справи чи розваги. 30. Люди перебільшують здібності тварин відчувати настрій свого хазяїна. 31. З конфліктної ситуації людина повинна виходити самостійно. 32. Якщо дитина плаче, на це є свої причини. 33. Молодь повинна завжди задовольняти будь-які прохання чи дивацтва старих. 34. Мені хотілось розібратись, чому деякі однокласники інколи виглядали задумливими. 35. Безпритульних хатніх тварин слід відловлювати й знищувати. 36. Якщо мої друзі починають обговорювати зі мною свої особисті проблеми, я намагаюсь перевести розмову на іншу тему. ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ: Перш ніж підрахувати отримані результати, перевірте ступінь щирості, з якою Ви відповідали. Визначити ступінь щирості можна за допомогою наступного ключа: Відповіді “не знаю” на твердження під номерами – 3, 9, 11, 13, 28, 36 Відповіді “завжди”на твердження під номерами – 11, 13, 15, 27 Якщо Ваші відповіді на тверження співпадають з відповідями ключа, Ви намагались виглядати кращими ніж є. Результатам тестування можна довіряти, якщо за всіма наведеними твердженнями у вас співпали з ключем небільше 3 відповідей. Підрахуйте усі бали, які приписані відповідям на наступні пункти: 2, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 19, 21, 22, 24, 25, 26, 27, 29, 32. Якщо Ви набрали від 82 до 90 балів – це дуже високий рівень емпатійності. Від 63 до 81 бали – висока емпатійність. Від 37 до 62 балів – нормальний рівень емптійності, який належить більшості людей. 12 – 36 балів – низький рівень емпатійності. 11 балів і менше – дуже низький рівень. Питання для самоконтролю. 1. Охарактеризуйте власний стиль одягу. 2. Яку інформацію може отримати стороння людина коли баче, що ви одягнені переважно у синє? 3. Назвіть основні групи поз, що виражають ставлення до співрозмовника. 4. Що таке емпатія і яке значення вона має при встановленні психологічного контакту?
Література: [ 2, 4, 15, 22, 23 ]
Тема VІІІ. Конфлікти у діяльності податківця та пошук шляхів їх вирішення.
1. Шляхи вирішення конфліктів та їх попередження Методичні вказівки Відповідь на це питання треба почати з визначення найбільш психологічно ефективних напрямків вирішення конфліктів (попередження розвитку і накопичення відмінностей у оцінках, поглядах, цілях членів колективу; досягнення взаєморозуміння; переведення конфлікту з емоційного на інтелектуальний рівень; трансформація мотивів конфронтації (протиборства) у мотиви пошуку згоди). Студенти повинні також перелічити конкретні засоби вирішення конфлікту (вирішення проблеми, що стала причиною його виникнення; компроміс, що базується на взаємних розумних поступках; поступове згладжування протиріч; відсторонення конфліктуючих від безпосереднього спілкування на певний час, повне припинення стосунків між ними). Рекомендується також пригадати правила попередження конфліктів (при поганому настрої чи в момент роздратування обмежте спілкування; якщо відчуваєте, що зустріч із людиною чи ситуація можуть викликати у вас роздратування, завчасно підготуйтесь до такого контакту; керуйтеся здоровим глуздом і завжди обирайте розумну лінію поведінки; ваші слова та дії мають бути правомірними і зрозумілими для оточуючих; не прагніть принизити співбесідника, бо в цьому випадку дуже велика ймовірність отримати зворотну реакцію; не вимагайте беззаперечного виконання ваших вказівок від осіб, що перебувають у надзвичайних психічних станах (нервове збудження, сильні емоції та ін.); спочатку дайте їм час заспокоїтись, а вже потім викладайте свої вимоги; не наполягайте на тому, чого людина безсумнівно не може виконати). Завдання для самостійного опрацювання. Пригадайте приказки, які стосуються конфліктних ситуацій та прокоментуйте їх психологічний зміст. Питання для самоконтролю. 1. Пригадайте найбільш психологічно ефективні напрямки вирішення конфліктів. 2. Які конкретні засоби вирішення конфлікту Вам відомі? 3. Пригадайте основні правила попередження конфліктів.
Література: [ 2, 4, 15, 22, 23 ]
Тема ІХ. Стрес: шляхи його корекції та подолання працівниками податкової служби. 1. Корекція тривожності й соромливості Методичні вказівки Відповідь це питання передбачає визначення станів тривожності соромливості. Рекомендується ознайомитись з основними прийомами корекції стану тривожності (“налагодження на певний емоційний стан”; “приємниі спогади”; “використання ролі”; “контроль голосу і жестів”; “посмішка”; “дихання”; “репетиція”; “доведення до абсурду” тощо); а також вправ, які допоможуть здолати соромливість. Пирклади цих прийомів і вправ студенти зможуть знайти у посібнику РоговаЕ.И. “Настольная книга практического психолога в образовании” на сторінках 472 – 480. Завдання для самостійного опрацювання. Здійсніть самооцінку емоційних станів за скороченою методикою А.Уесмана та Д. Рікса. ІНСТРУКЦІЯ: виберіть у кожному із запропонованих наборів суджень те, котре найкраще описує Ваш теперішній стан. Занотуйте номер вибраного судження відповідно до шкали, у якій воно представлене. Намагайтесь відповідати якомога правдивіше і точно оцінючи власний стан. ОПИТУВАЛЬНИК І. «спокій – тривога» 10 . Цілковитий і повний спокій. Непохитно впевнений у собі. 9. Виключно спокійний. Дуже впевнений і не хвилююсь. 8. Відчуття повного благополуччя. Впевнений і почуваю себе невимушено. 7. В цілому впевнений і вільний від хвилювань. 6. Ніщо особливо не турбує мене. Почуваю себе більш-менш невимушено. 5. Трохи стурбований, відчуваю невелику стурбованість 4. Переживаю певну стурбованість, страх, невизначеність. Хвиююсь й роздратований. 3. Значна невпевненість. Дуже травмований невизначеністю. Відчуваю страх. 2. Дуже велика тривожність і стурбованість. Виснажений страхом. 1. Геть втратив над собою контроль від страху. ІІ. «енергійність - втома» 10. Запал, який не знає меж. Переповнений життєвими силами. 9. Дуже велика життєздатність, енергія, сильний потяг до діяльності. 8. Багато енергії. Велика потреба у діяльності. 7. Відчуваю себе дуже бадьоро, у запасі значна кількість енергії. 6. Відчуваю себе помірно бадьрим. 5. Трохи втомився. Не вистачає енергії. Відчуваю лінощі 4. Втомився. Відчуваю сонливість і апатію. В запасі не дуже багато енергії. 3. Відчуваю велику втому. Мізерні запаси енергії. 2. Дуже втомлений. Майже виснажений і практично не здатний до дій. Майже не залишилось запасів енергії. 1. Абсолютно втомлений. Нездатний навіть до самої незначної дії. ІІІ. «веселість – пригніченість» 10 . Надмірно збудженний і веселий. 9. Дуже збуджений і веселий. 8. Збуджений, у дуже гарному настрої. 7. Відчуваю себе дуже добре. Життєрадісний. 6. Відчуваю себе добре “все гаразд”. 5. Відчуваю деяке пригнічення. 4. Відчуваю незначний смуток. Настрій пригнічений. 3. Відчуваю смуток. Настрій дуже пригнічений. 2. Відчуваю себе жахливо. 1. Крайня депресія, смуток, пригніченість. Все бачу у чорних і сірих відтінках IV. «відчуття впевненості – відчуття безпорадності» 10 .Для мене не існує нічого неможливого. Зможу зробити все, що хочу. 9. Відчуваю велику впевненість у собі. Впевнений у своїх діях. 8. Дуже впевнений у своїх здібностях. 7. Відчуваю, що моїх здібностей достатньо і в мене гарні перспективи 6. Відчуваю себе достатньо компетентним. 5. Відчуваю, що мої уміння і здібності дещо обмежені. 4. Відчуваю себе нездарою. 3. Пригнічений своєю слабкістю і обмеженістю здібностей. 2. Відчуваю себе некчемою. Втомився від своєї некомпетентності. 1. Відчуття повної некчемності і даремності зусилль. В мене нічого не виходить.
ОБРОБКА ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ: 1. Визначити індивідуальну формулу узагальненого емоційного стану, користуючись загальною формулою: ЕС = С1 + С2 + С3 + С4, де С1(2, 3, 4) – це показники індивідуального прояву емоційного стану, котрий описується шкалою І / ІІ, ІІІ, ІV відповідно/. Числовий вираз відповідає номеру вибраного судження. 2. Встановити полюс вияву кожної складової формули емоційного стану, користуючись значенням відповідних станів: 1 – 3: вкрай негативний емоційний стан; 4 – 6: відносне емоційне благополуччя; 7 – 10: яскраво виражений позитивний емоційний стан. За цими ж параметрами можливо вивести середній показник, що виражає особливості узагальненого емоційного стану особистості. 3. Спробуйте дати якісну оцінку виявленого емоційного стану (задовольняє чи ні, які потрібні зміни, які спонукальні причини тощо).
Література [7, 10, 15, 17, 23]
ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З КУРСУ
Література
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |