Ці спеціалізації спрямовані на підготовку фахівців з принципово новим соціально-економічним мисленням, які добре розуміють проблеми організації, планування, контролю та управління зовнішньоекономічною діяльністю, здатні глибоко, перспективно і системно знаходити різні варіанти рішень, оцінювати їх і вибирати оптимальні, брати на себе відповідальність за реалізацію цих рішень.

1.3. Відомості про бази практики та їх особливості

Об’єктами економічної практики є державні установи та організації, підприємства різних форм власності та організаційно-правових форм, які є юридичними особами і здійснюють один чи декілька видів економічної діяльності. Це повинні бути підприємства, що застосовують передові форми та методи ведення господарства та управління. Високий рівень професіоналізму фахівців базових підприємств має забезпечувати можливість сприяння студентам у здобутті професійних умінь та навичок. З такими підприємствами університет укладає відповідні договори на проведення економічної практики бакалаврів.

Підприємство, де студент проходить економічної практику, стає об'єктом проведення самостійного прикладного дослідження.

Економічна практика студентів організовується на базах практик. Базами проходження економічної практики можуть бути авіакомпанії, аеропорти, агентства повітряних сполучень, авіаремонтні заводи, спільні підприємства, банки, страхові компанії, туристичні агентства, міністерства, науково-дослідні установи та інші підприємства, організації чи фірми.

З базами практики, які відповідають вимогам програми, університет завчасно укладає договори на її проведення. Студенти мають також право самостійно, з дозволу кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств, знаходити для себе місце проходження практики.

Розподіл студентів за базами та об’єктами практики і призначення її керівників здійснюється кафедрою менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств і оформлюється за всіма видами практики наказом ректора університету, за поданням декана факультету не пізніше, ніж за один місяць до початку практики.

Студентам освітньо-професійної програми «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» рекомендується проходити практику на підприємствах, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність або мають можливості для розвитку цього напрямку у перспективі.

1.4. Цілі, які повинен досягнути практикант під час проходження практики

Результатами економічної практики є набуття студентами практичних компетенцій, вмінь і навичок щодо роботи менеджера, планування та управління виробничо-господарською діяльністю структурних підрозділів підприємств на первинному рівні і підприємства в цілому; отримання студентами навичок аналізу і визначення шляхів підвищення ефективності організації операційних систем та процесів в організаціях; здобуття досвіду прийняття перспективних та оперативних управлінських рішень в реальних виробничих умовах.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА КЕРІВНИЦТВО ЕКОНОМІЧНОЮ ПРАКТИКОЮ

2.1. Організаційні питання

Допуск до економічної практики отримують ті студенти, які не мають академічної заборгованості. Економічна практика здобувачів вищої освіти ступеню «бакалавр» за спеціальністю 073 «Менеджмент», освітньо-професійними програмами «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» та «Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності)» проводиться протягом трьох тижнів.

Організаційно-методичне керівництво практикою студентів здійснюється викладачами кафедри, а також фахівцями від підприємств, організацій та установ, які є базою практики.

У процесі підготовки до проходження практики, студенти повинні ознайомитися з програмою та завданнями практики, порядком проходження практики, вимогами до звітності.

Викладачі, які керують практикою, проводять зі студентами інструктаж та консультації, в ході яких дають роз’яснення щодо усіх питань проходження практики та здійснюють контроль за роботою студентів у цей період.

Організаційне та навчально-методичне керівництво економічною практикою покладається на завідувача кафедри, виконання програми практики забезпечують викладачі кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

До керівництва економічною практикою студентів залучаються досвідчені викладачі кафедри.

Необхідними умовами початку практики є наявність наказу ректора «Про організацію проведення економічної практики».

Під час проходження практики студенти дотримуються і виконують всі вимоги, що діють на підприємстві, правила внутрішнього трудового розпорядку. На час практики студент може бути прийнятий на вакантну штатну посаду з виконанням конкретного виробничого завдання і оплатою праці. В цьому разі на нього розповсюджуються всі положення трудового законодавства і положення відповідної посадової інструкції.

Студент, що не виконав програму економічної практики і отримав негативний відгук про роботу чи незадовільну оцінку при захисті звіту, направляється на практику повторно або відраховується з університету.

При порушенні студентом трудової дисципліни і правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я за поданням керівника підрозділу і керівника практики від бази практики він може бути відсторонений від проходження практики, про що повідомляється декану факультету економіки та бізнес-адміністрування та завідувачу кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств. На їх пропозицію ректор може розглядати питання про відрахування студента з навчального закладу.

Характерною ознакою проведення навчального процесу в період економічної практики є наголос на самостійну роботу студентів. Практиканти повинні проявити ініціативу у дослідженні фахових питань, зборі необхідних матеріалів, які можуть бути використані для написання курсових робіт, статей та тез доповідей на конференції.

2.2. Обов’язки керівника практики від університету

Керівник практики від університету зобов’язаний, при підготовці до проведення практики:

- ознайомити студентів з програмою економічної практики та обсягом робіт по ній;

- узгодити графік проходження економічної практики з керівником практики від підприємства;

- контролювати якість проходження економічної практики студентами у строгій відповідності з програмою;

- доповідати на кафедрі про хід виконання економічної практики;

- приймати участь у роботі комісії по прийому заліків з економічної практики.

2.3. Обов’язки керівника практики від бази практики

Бази практик в особі їх перших керівників разом з університетом несуть відповідальність за організацію, якість і результати практики студентів.

Від бази практики для безпосереднього керівництва практикою призначаються висококваліфіковані фахівці, які зобов’язані:

- скласти графік проходження практики у відповідності з її програмою;

- забезпечити необхідні інструктажі студентів з охорони праці;

- здійснювати контроль проходження студентом практики;

- надавати необхідні консультації студентам, проводити бесіди з основних питань практики, сприяти отриманню консультацій в інших спеціалістів підприємства;

- забезпечити студентів необхідними матеріалами для виконання завдань, які видані в університеті;

- перевірити звіт з практики, зробити по ньому висновок та написати відгук про роботу студента.

У відгуку мають бути відображені результати виконання студентом програми практики та індивідуальних завдань, виявлені ним знання, вміння та організаторські здібності, участь у виконанні конкретних робіт, якість підготовленого звіту та виставлена підсумкова рекомендована оцінка за практику.

2.4. Обов’язки студентів

Студенти-практиканти університету зобов’язані:

до початку практики ознайомитися з її програмою, одержати від керівника практики від університету всі необхідні документи (індивідуальні завдання);
прибути на базу практики у термін, встановлений наказом ректора;
у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики і вказівки її керівників;
вивчити і суворо дотримуватися правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії;
нести відповідальність за виконану роботу;
своєчасно підготувати письмовий звіт за результатами практики та захистити його в комісії в останні три дні проходження практики.

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ ПРАКТИКИ

3.1. Мета економічної практики

Мета економічної практики полягає у закріпленні, поглибленні та систематизації теоретичних знань, набутих студентами під час вивчення навчальних дисциплін, розвитку навичок їх практичного застосування, самостійного та комплексного розв’язання конкретних фахових завдань з менеджменту.

Студенти узагальнюють усі дослідження, що раніше були проведені ними під час виконання курсових робіт, роблять висновки і пропозиції та подають їх для впровадження на підприємстві.

3.2. Головні завдання економічної практики

Завданнями економічної практики є:

загальне ознайомлення з підприємством-об’єктом практики;
ознайомлення студентів з системою управління підприємства, функціями, організацією та технологією виконання робіт в основних підрозділах підприємства;
вивчення механізму управління економічною діяльністю підприємства, специфіки організації операцій із зовнішнім середовищем (споживачами, постачальниками, підприємствами-партнерами та іншими факторами макро- та мікросередовища);
аналіз стану та результатів окремих напрямів діяльності підприємства-об’єкта практики;
вивчення студентами практики планування виробничо-господарської діяльності підприємства в умовах ринку;
ознайомлення з методикою та інструментарієм стратегічного, тактичного та оперативного управління на підприємстві;
аналіз організації фінансового планування на підприємстві, методики розрахунку та планування ключових фінансових показників: доходів, витрат, прибутку, показників ліквідності та платоспроможності, ділової активності та фінансової стійкості підприємства; ознайомлення з механізмом оподаткування прибутку підприємства;
ознайомлення з методикою управління персоналом, планування праці і заробітної плати працівників підприємства, аналізом показників продуктивності праці;
дослідження особливостей управління маркетинговою, логістичною, зовнішньоекономічною та інноваційною діяльністю підприємства;
набуття студентами навичок організаторської роботи в трудовому колективі;
збір матеріалів для курсового проектування по фаховим навчальним дисциплінам.

3.3. План-графік виконання програми практики, який містить заходи та розрахунок часу в годинах, необхідних для її виконання

У відповідності до плану-графіку проходження економічної практики (табл. 3.1) студентом складається календарний план, в якому відображається послідовність вивчення питань, передбачених практикою, та термін, який необхідний для цього.

Таблиця 3.1

План-графік проходження практики

№ п/п	Заходи	Обсяг індивідуального заняття (годин)	Обсяг СРС (годин)
1	Оформлення документів з практики	2	0
2	Інструктаж з охорони праці	2	0
3	Ознайомлення з базою практики, її призначенням, структурою та особливостями діяльності, дослідження діяльності структурних підрозділів підприємства. Аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємства	30	20
4	Виконання індивідуального завдання	40	10
5	Написання та захист звіту з практики	16	15
Усього годин		90	45
Разом		135

Календарний план-графік повинен бути узгодженим з керівником практики від університету та керівником практики від бази практики.

План-графік практики повинен складатися з урахуванням особливостей фінансово-господарської діяльності підприємства, його галузевої спрямованості, виробничої та організаційної структури управління підприємства індивідуально для кожного студента.

У перший день практики керівник від бази практики проводить із групою двогодинне заняття та екскурсії для загального ознайомлення студентів із підприємством та особливостями його роботи. Потім студенти проходять інструктажі з охорони праці та пожежної безпеки і розподіляються по структурних підрозділах і робочих місцях.

3.4. Індивідуальні завдання

Виконання студентами індивідуальних завдань активізує їх творче мислення, підвищує ініціативу та здатність самостійно аналізувати та узагальнювати підсумки роботи й робити проходження практики більш конкретним та цілеспрямованим.

У процесі виконання індивідуального завдання економічної практики студент відповідно до вимог повинен виявити:

знання загальнотеоретичних, загальноекономічних, професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін, які розкривають теоретичні основи та практичні питання управління;
вміння відбирати, систематизувати та обробляти інформацію відповідно до цілей дослідження;
вміння виявляти причинно-наслідкові зв’язки процесів та явищ у конкретній галузі;
вміння обґрунтовувати висновки та конкретні пропозиції щодо вдосконалення управління реальним досліджуваним об’єктом.

Студенти самостійно обирають для себе індивідуальне завдання залежно від специфіки діяльності підприємства-бази практики.

Тематика індивідуальних завдань наведена у табл. 3.3.

Студенти також мають право, з дозволу керівника економічної практики від університету, вибрати собі іншу тему індивідуального завдання у межах свого напряму.

При виконанні індивідуальних завдань студентам рекомендується дотримуватися наступних методичних рекомендацій.

При виборі індивідуального завдання «Аналіз системи оперативного управління виробництвом підприємства» здійснюється системний аналіз:

організаційної структури управління та функцій підрозділу, що займається оперативним управлінням виробництва (виробничо-диспетчерський відділ, диспетчерське бюро чи інший підрозділ); посадових інструкцій працівників, зайнятих оперативним управлінням;
методів і сутності оперативного контролю та регулювання, необхідної бази здійснення правильного й ефективного диспетчерування;
вимог до оперативної інформації як необхідної умови ефективного управління.

Таблиця 3.3

Тематика індивідуальних завдань

№ пор.	Індивідуальне завдання
1.	Аналіз системи оперативного управління виробництвом підприємства
2.	Оцінка використання основних фондів підприємства
3.	Аналіз використання обігових коштів підприємства
4.	Оцінка конкурентоспроможності підприємства
5.	Управління ризиками підприємства при здійсненні діяльності
6.	Оцінка системи управління якістю виробничої діяльності (продукції, послуг) на підприємстві
7.	Аналіз ринкового середовища функціонування підприємства
8.	Аналіз використання інформаційних технологій та систем на підприємстві
9.	Стратегічний аналіз діяльності підприємства
10.	Дослідження особливостей управління персоналом на підприємстві
11.	Управління інноваційною діяльністю підприємства
12.	Дослідження особливостей маркетингової діяльності підприємства
13.	Аналіз логістичної діяльності підприємства
14.	Аналіз збутової політики підприємства
15.	Оцінка конкурентних стратегій підприємства у міжнародній діяльності
16.	Дослідження організаційної культури підприємства
17.	Аналіз організації основного виробництва на підприємстві
18.	Дослідження організації допоміжного та обслуговуючого виробництва на підприємстві
19.	Оцінка систем мотивації праці на підприємстві
20.	Дослідження основних напрямків антикризового управління на підприємстві

При виборі індивідуального завдання «Оцінка використання основних фондів підприємства» необхідно:

проаналізувати структуру виробничих фондів підприємства в цілому, а також структуру основних фондів;
дослідити систему обліку та оцінки основних виробничих фондів;
визначити показники використання основних виробничих фондів, що використовуються на даному підприємстві: натуральні, вартісні та умовно-натуральні;
провести аналіз вартісних показників, які характеризують технічний стан основних виробничих фондів, технічне оснащення підприємства та ефективність використання основних виробничих фондів;
визначити шляхи підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства.

При виборі індивідуального завдання «Аналіз використання обігових коштів підприємства»:

аналізується склад обігових коштів підприємства та джерела їх утворення;
вивчаються методи нормування обігових коштів, що використовуються на підприємстві;
аналізуються показники використання обігових коштів на підприємстві за досліджуваний період;
розглядаються заходи з підвищення ефективності використання обігових коштів.

При виборі індивідуального завдання «Оцінка конкурентоспроможності підприємства» необхідно:

оцінити конкурентні переваги та позиції підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринках з використанням різних методів;
визначити фактори, які впливають на конкурентоспроможність підприємства та ступінь їх впливу;
розрахувати показники конкурентоспроможності підприємства;
дослідити систему управління конкурентоспроможністю на підприємстві;
визначити проблеми підвищення конкурентоспроможності підприємства та шляхи їх вирішення;
запропонувати стратегії та напрямки підвищення конкурентоспроможності підприємства з використанням міжнародного досвіду управління конкурентоспроможністю підприємств.

При виборі індивідуального завдання «Управління ризиками підприємства при здійсненні діяльності» необхідно:

дослідити основні фактори, що породжують ризики у процесі функціонування підприємств;
оцінити ймовірність появи ризиків у процесі фінансово-господарської діяльності та проаналізувати можливі наслідки від їх впливу;
визначити ризики, які впливають на діяльність підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринках;
оцінити ступінь впливу ризиків на ефективність діяльності підприємства;
проаналізувати систему управління ризиками на підприємстві;
оцінити ризики з використанням методів кількісного аналізу для виявлення найбільш оптимальних варіантів їх мінімізації;
надати пропозиції з мінімізації ризиків та показати роль управління ризиками у системі управління підприємством.

При виборі індивідуального завдання «Оцінка системи управління якістю виробничої діяльності (продукції, послуг) на підприємстві» здійснюється комплексний аналіз:

цілей, політики та завдань підприємства у сфері управління якістю;
принципів та елементів системи менеджменту якості підприємства;
стратегічних завдань запровадження та функціонування системи управління якістю на підприємстві;
стандартів та нормативів якості, які використовує підприємство у своїй діяльності;
особливостей контролю якості на підприємстві;
можливостей підвищення якості продукції на підприємстві.

При виборі індивідуального завдання «Аналіз ринкового середовища функціонування підприємства» аналізується:

мікро- та макросередовище функціонування підприємства з використанням PEST та SWOT-аналізу, інших методик;
діяльність наявних та поява нових конкурентів на ринку, на якому функціонує підприємство;
смаки, очікування та бажання цільової аудиторії підприємства;
основні тенденції та перспективи розвитку ринку, на якому функціонує підприємство (певної галузі);
ризики діяльності підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринках;
можливості розвитку підприємства на старому ринку та виходу на нові з розробленням відповідної стратегії розвитку.

При виборі індивідуального завдання «Дослідження використання інформаційних систем на підприємстві» необхідно:

проаналізувати джерела інформації та програмних продуктів, що використовуються спеціалістами підприємства для здійснення закупівельної, маркетингової діяльності, моніторингу ринку;
провести економічний аналіз впровадження та функціонування інформаційних систем та технологій на підприємстві;
оцінити рівень інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень на підприємстві
дослідити особливості використання комп’ютерної техніки, спеціалізованого програмного забезпечення в діяльності працівників кадрової служби;
визначити основні елементи інформаційного менеджменту та особливості організації інформаційного забезпечення на підприємстві;
визначити перспективні напрямки розвитку інформаційного забезпечення на підприємстві.

При виборі індивідуального завдання «Стратегічний аналіз діяльності підприємства» здійснюється комплексний аналіз:

стратегічних принципів розвитку підприємства, особливостей розробки та реалізації стратегії на підприємстві;
діяльності підприємства з використанням методики SWOT-аналізу та інших методів стратегічного аналізу;
потенціалу підприємства та факторів зовнішнього середовища;
ринку, на якому підприємство себе позиціонує, та засоби виходу на нові ринки.

При виборі індивідуального завдання «Дослідження особливостей управління персоналом на підприємстві» аналізується:

організація роботи з персоналом підприємства, кількісний та якісний склад кадрової служби; нормативні документи, що регламентують її роботу (положення про кадрову службу та посадові інструкції працівників кадрової служби);
штатний розклад працівників підприємства та структури персоналу (за категоріями, за рівнем освіти, за статтю, за віком);
кадрова політика, яка здійснюється на підприємстві, підвищення кваліфікації працівників, атестація працівників, реалізація заходів щодо зміцнення згуртованості трудового колективу та формування соціально-психологічного клімату, складання планів розвитку ділової кар’єри;
показники продуктивності праці за категоріями і групами працівників, резерви росту продуктивності праці;
рух персоналу (прийняття, переведення, звільнення) та основні фактори, які впливають на плинність кадрів.

При виборі індивідуального завдання «Управління інноваційною діяльністю підприємства» необхідно:

провести дослідження інноваційної діяльності підприємства, оцінити ступінь його інноваційної активності;
визначити, чи були впроваджені у діяльність підприємства останнім часом нові технології, нові товари, організаційні зміни, чи відповідають вони ринковим тенденціям та змінам середовища;
спланувати процес генерації раціоналізаторських і новаторських пропозицій;
проаналізувати структурні елементи нововведень у діяльності підприємства за звітний період згідно з існуючою класифікацією;
охарактеризувати кінцевий результат діяльності підприємства;
оцінити ефективність інноваційних проектів, які реалізувались на підприємстві;
проаналізувати інноваційні стратегії діяльності підприємства;
оцінити доцільність здійснення реального інвестування на підприємстві (для підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність);
проаналізувати необхідність та доцільність проведення фінансового інвестування;
розробити пропозиції щодо перспективи розвитку інноваційної діяльності підприємства.

При виборі індивідуального завдання «Дослідження особливостей маркетингової діяльності підприємства» досліджується:

організація маркетингової діяльності на підприємстві; функції та завдання, що виконують фахівці відповідного підрозділу;
аналіз бюджету маркетингу;
основні постачальники ресурсів та споживачі продукції (робіт, товарів, послуг) підприємства, процес їх пошуку, оцінки й вибору;
товарна, цінова та збутова політики підприємства;
комунікаційні заходи маркетингу (реклама, зв’язки з громадськістю, стимулювання збуту);
аналіз обґрунтованості планів маркетингу для забезпечення досягнення цілей підприємства.

При виборі індивідуального завдання «Аналіз логістичної діяльності підприємства» необхідно:

дослідити особливості організації та контролю логістичної діяльності підприємства та елементи системи логістичного менеджменту організації;
визначити порядок та умови укладання угод підприємством;
оцінити якість роботи з формування матеріальних (товарних) ресурсів (частота закупівлі, розміри разової закупівлі, обстеження наявності товарів у торговому залі); застосовуючи методики АВС- і XYZ-аналізу в логістичному управлінні запасами;
проаналізувати фактори, що впливають на зміну попиту на матеріальні (товарні) ресурси в окремі періоди (місяць, тиждень, день), організацію їх моніторингу та реагування;
визначити основні недоліки логістичної діяльності підприємства та надати рекомендації її удосконалення.

При виборі індивідуального завдання «Аналіз збутової політики підприємства» здійснюється комплексний аналіз:

основних напрямків збутової політики підприємства;
плану збуту а за такими параметрами, як обсяги продажів, товарообіг, частка ринку.
цілей та методів управління збутовою діяльністю підприємства;
структури ти видів каналів збуту;
сильних сторін та проблем збутової діяльності підприємства;
впливу факторів на ефективність управління збутовою діяльністю підприємства на ринку;
основних напрямків удосконалення системи збуту підприємства та можливостей підвищення ефективності збутових операцій.

При виборі індивідуального завдання «Оцінка конкурентних стратегій підприємства у міжнародній діяльності» досліджуються:

конкурентні позиції підприємства на міжнародному ринку з використанням методів стратегічного аналізу;
конкурентні стратегії підприємства;
стратегічний курс розвитку підприємства на міжнародному ринку;
особливості розробки та реалізації стратегії на підприємстві;
механізм реалізації конкурентної стратегії компанії;
особливості стратегічного управління на підприємстві;
основні напрямки адаптації обраної конкурентної стратегії підприємства до умов змінного ринку.

При виборі індивідуального завдання «Дослідження організаційної культури підприємства» необхідно:

дослідити особливості та складові організаційної культури підприємства;
оцінити імідж підприємства;
проаналізувати основні принципи етики ведення бізнесу підприємства;
дослідити вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на формування організаційної культури підприємства;
визначити основні напрямки удосконалення організаційної культури підприємства.

При виборі індивідуального завдання «Аналіз організації основного виробництва на підприємстві» аналізуються:

основні принципи організації і етапи виробничого процесу, залежність виробничої структури підприємства від характеру виконуваних робіт;
методи організації виробничого процесу, залежність їх від ступеня поділу праці та спеціалізації виконавців, їх вплив на підвищення ефективності діяльності підприємства;
система показників роботи підприємства, методи планування основних показників, що застосовуються на даному підприємстві;
основні види продукції, асортимент та номенклатура, обсяги їх випуску та реалізації за досліджуваний період, а також прогнозні показники на наступний рік для підприємства в цілому.

При виборі індивідуального завдання «Дослідження організації допоміжного та обслуговуючого виробництва на підприємстві» досліджуються:

структура та функції підрозділів допоміжного та обслуговуючого виробництва;
особливості допоміжних виробничих процесів, що виконують інструментальне, ремонтне і технологічне забезпечення основного виробництва; обслуговуючих, що виконують транспортне, складське та інше забезпечення основного і допоміжного виробництва.
інформаційні зв’язки підрозділів допоміжного та обслуговуючого виробництва з основним виробництвом;
ступінь раціональності поєднання основних, допоміжних і обслуговуючих процесів.

При виборі індивідуального завдання «Оцінка систем мотивації праці на підприємстві» аналізуються:

основні принципи мотивації праці персоналу на підприємстві, особливості побудови системи мотивації праці на підприємстві, її переваги та недоліки;
вплив стимулювання персоналу на продуктивність праці та ефективність застосування прогресивних норм організації праці на підприємстві;
методика і особливості планування заробітної плати робітників на підприємстві;
форми та системи оплати праці робітників підприємства, оцінюється їх ефективність; співвідношення в оплаті праці різних категорій працівників;
система надбавок, доплат та премій працівникам; компенсаційні та стимулюючі чинники, що визначають диференціацію заробітної плати;
шляхи підвищення ефективності системи мотивації на підприємстві.

При виборі індивідуального завдання «Дослідження основних напрямків антикризового управління на підприємстві» необхідно:

дослідити фактори виникнення кризових явищ на підприємстві;
визначити сутність, принципи та особливості антикризового управління підприємством;
проаналізувати модель процесу антикризового управління підприємством;
продіагностувати потенціал виживання підприємства;
дослідити стан зовнішнього середовища підприємства та рівень його сприятливості для виходу з кризового стану;
розробити антикризову програму підприємства, визначити основні напрямки контролю за її виконанням.

3.5. Тематика занять

Під час економічної практики можуть проводитися лекції, семінари, практичні та лабораторні роботи, які сприяють поглибленню теоретичного навчання. Заняття повинні розкривати студентам перспективи розвитку спеціальності і готувати їх до наступного вивчення в університеті дисциплін навчального плану. Для проведення таких занять необхідно залучати найбільш кваліфікованих вчених і співробітників бази практики.

Екскурсії під час практики проводяться з метою надбання студентами найбільш повної уяви про базу практики, її структуру, взаємодію її окремих підрозділів, діючу систему управління. Для розширення світогляду та ерудиції студентів екскурсії доцільно проводити не тільки на базі, де вони проходять практику, але й на інших підприємствах, організаціях і закладах суміжних галузей.

3.6. Список рекомендованих джерел

Основні рекомендовані джерела

3.6.1. Мостенська Т.Л. Менеджмент: підручник / Т.Л. Мостенська, М.Г. Луцький, О.В. Ільєнко, В.О. Новак. – [2-ге вид.]. – К.: Кондор-Видавництво, 2012. – 758 с.

3.6.2. Новак В.О. Організаційна поведінка: підручник / В.О. Новак, Т.Л. Мостенська, О.В. Ільєнко. – К.: Кондор-Видавництво, 2013. – 498 с.

3.6.3. Новак В.О. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: підручник / В.О. Новак, Т.Л. Мостенська, Г.С. Гуріна, О.В. Ільєнко. – К.: Кондор-Видавництво, 2013. – 495 с.

3.6.4. Стратегічне управління: навч. посіб. / [В.І. Щелкунов, В.М. Загорулько, С.М. Подрєза та ін.]. – К.: НАУ, 2012. – 352 с.

3.6.5. Новак В.О. Інформаційне забезпечення менеджменту: навч. посіб. / В.О. Новак, Л.Г. Макаренко, М.Г. Луцький. – К.: Кондор, 2006. – 462 с.

3.6.6. Мостенська Т.Л. Корпоративне управління: підручник / Т.Л. Мостенська, В.О. Новак, М.Г. Луцький. – [2-ге вид.]. – К.: Видавництво "КАРАВЕЛА", 2011. – 400 с.

3.6.7. Скібіцька Л.І. Офісний менеджмент: навч. посіб. для студентів економ. вузів / Л.І. Скібіцька, В.І. Щелкунов, Т.В. Сівашенко, Ю.М. Чічкан-Хліповка. – К.: Центр учбової літератури, 2014. – 560 с.

Додаткові рекомендовані джерела

3.6.8. Скібіцька Л.І. Організаційна культура та корпоративний імідж підприємства: навч. посіб. / Л.І. Скібіцька, Т.О. Дяченко. – К.: Освіта України, 2010. – 333 с.

3.6.9. Скібіцький О.М. Стратегічний менеджмент: навч. посіб. / О.М. Скібіцький. – К.: Центр учбової літератури, 2006. – 312 с.

4. ЗВІТ З ПРАКТИКИ

4.1. Інформація про порядок підведення підсумків практики

По закінченню економічної практики студент оформлює та подає керівнику практики від університету звіт у формі стислого опису виконаних видів діяльності відповідно до програми практики та тематики індивідуальних завдань, ґрунтовні пропозиції щодо вдосконалення діяльності підприємства, а також характеристику від керівника практики з бази практики.

4.2. Форма звітності (обсяг звіту, перелік основних розділів та їх зміст)

Звіт з економічної практики має відображати результати вивчення програмних питань, стан підприємства бази практики за останні 3-5 років, містити індивідуальні завдання, висновки та пропозиції. Він повинний мати чітку побудову, логічну послідовність, переконливу аргументацію, доказовість висновків і обґрунтованість рекомендацій.

Звіт має відображати всі аспекти діяльності студента-практиканта на місці проходження економічної практики і має бути структурований наступним чином:

– титульний аркуш;

– зміст;

– вступ;

– загальна характеристика підприємства;

– аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств;

– аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства (обов’язковий розділ для студентів освітньо-професійної програми «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»);

– індивідуальне завдання;

– висновки та пропозиції;

– список використаної літератури;

– додатки.

При необхідності деякі розділи можуть розбиватися на підрозділи.

У вступі зазначається мета, завдання та термін проходження економічної практики, надається загальна характеристика підприємства-об’єкта дослідження: назва, форма власності, організаційно-правова форма, галузева належність, юридична та фактична адреса тощо.

У розділі «Загальна характеристика підприємства» наводиться:

характеристика статусу підприємства (історія розвитку підприємства, форма власності, організаційно-правова форма господарювання, ступінь самостійності, місія, цілі та стратегії підприємства, права та обов'язки підприємства, сфера діяльності, дотримання вимог щодо державної реєстрації та діяльності підприємства тощо);
характер організації управління діяльністю підприємства (організаційна структура управління підприємства, характеристика окремих структурних підрозділів, їх функціонального призначення, прав, обов’язків, повноважень, характер регламентації діяльності окремих працівників підприємства (контракти, посадові інструкції тощо);
характеристика господарської діяльності (спеціалізація підприємства, переважні види бізнес-операцій, інші види діяльності; аналіз стану та результатів окремих напрямів діяльності підприємства-об'єкта практики для оцінки якості управління та досягнутих результатів за окремими функціональними напрямами діяльності підприємства);
характер регулювання та контролю за діяльністю підприємства з боку держави (виконавчих органів, міністерств, відомств), стан дотримання державних вимог;
характер управління діяльністю підприємства з боку власників (права власників, органи управління та контролю: вищий орган управління підприємством, орган нагляду та контролю за діяльністю підприємства, періодичність їх зборів, характер питань, що розглядаються);
характеристика інструктивних, нормативних і методичних матеріалів, які використовуються на підприємстві, їх якість та повнота;
дослідження зовнішнього середовища функціонування підприємства.

У розділі «Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств» проводиться дослідження:

результатів господарської діяльності підприємства на основі форм річної фінансової та статистичної звітності за останні 3-5 років;
обсягів і динаміки найважливіших показників: обсягів та структури виробництва продукції (товарів, робіт, послуг); обсягів та складу основних засобів, обсягів і швидкості обороту товарно-матеріальних запасів, обсягів виручки від реалізації валового прибутку, джерел їх формування, обсягів та складу операційних витрат, фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування та його складових, обсягів чистого прибутку і напрямків його використання з використанням методики горизонтального і вертикального аналізу;
фінансово-майнового стану підприємства: показників платоспроможності та ліквідності, прибутковості, фінансової стійкості та ділової активності підприємства;
організації планово-економічної діяльності на підприємстві;
методичного забезпечення аналітичної та планової роботи на підприємстві: методи, що використовуються в процесі аналізу економічних показників і обґрунтування їх планових значень; рівень програмного забезпечення виконання зазначених робіт;
системи аналізу та планування показників господарської діяльності, що застосовується на підприємстві, характеристика ефективності їх функціонування;
ступеня використання комп’ютерної техніки, спеціалізованого програмного забезпечення;
форми розрахунків, що використовуються в діяльності підприємства.

У розділі «Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства» досліджуються:

особливості управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства;
стан організації зовнішньоекономічної діяльності за головними напрямами;
обсяги експорту (імпорту) товарів та послуг підприємства;
основні конкуренти підприємства на іноземних ринках;
основні економічні показники зовнішньоекономічної діяльності: економічний ефект та ефективність експорту (імпорту) товарів та послуг підприємства.

У розділі «Індивідуальне завдання» (наводиться конкретна назва вибраного студентом індивідуального завдання) проводиться дослідження певного напрямку діяльності підприємства-бази практики відповідно до методичних рекомендацій, наведених у п. 3.5.

У випадку, якщо студент проходить економічну практику на підприємстві, яке не здійснює зовнішньоекономічну діяльність, його індивідуальне завдання полягає у теоретично-практичному вивченні виробничої та фінансово-економічної діяльності провідних авіапідприємств, зокрема в таких аспектах:

1) дослідження організаційної структури управління авіакомпанії, аеропорту або агентства повітряних сполучень;

2) аналіз узагальнених показників діяльності підприємств авіаційної галузі в останні 3 роки;

3) аналіз ринкового середовища функціонування підприємств авіаційної галузі.

Як альтернативний варіант, студент може виконати два індивідуальні завдання на вибір.

Висновки та пропозиції мають містити підсумки аналізу діяльності підприємства та діагностики ефективності управління, а також обґрунтовані та детальні рекомендації студента щодо вдосконалення діяльності підприємства. Пропозиції можуть бути спрямовані як на удосконалення існуючих функціональних напрямів діяльності підприємства (планово-економічна, управління персоналом, маркетингова, фінансово-облікова діяльність тощо), так і передбачати принципові нововведення (впровадження нових продуктів, диверсифікація, переорієнтація діяльності, здійснення реального чи фінансового інвестування, вихід на зовнішні ринки тощо).

Розробка пропозицій має ґрунтуватися на виявлених недоліках організації роботи підприємства, наявних резервах її удосконалення, вивченні вітчизняного та закордонного досвіду кращих підприємств аналогічного та споріднених профілів діяльності.

До списку використаної літератури включаються основні навчально-методичні видання з менеджменту, економічного і фінансового аналізу діяльності підприємства та інші літературні джерела, які використовував студент для написання звіту з економічної практики, зокрема для розрахунку фінансово-економічних показників підприємства. Також у списку літератури перераховуються джерела, які містять матеріал про специфіку діяльності підприємства-бази практики – статут підприємства, звіт про діяльність підприємства, форми бухгалтерської і статистичної звітності, буклети, проспекти, журнали, інтернет-сайт підприємства тощо.

У додатках можуть наводитися форми бухгалтерської і статистичної звітності (№ 1 «Баланс»; № 2 «Звіт про фінансові результати» тощо), договори з підприємствами-партнерами, ключові організаційно-розпорядницькі документи: накази, розпорядження, інструкції, довідкову інформацію до аналітичних і прогнозних розрахунків.

Звіт з економічної практики оформлюється відповідно до методичних рекомендацій щодо написання звіту, які розроблені кафедрою, з обов’язковим урахуванням єдиного стандарту ДСТУ та наскрізною нумерацією.

Письмові звіти з характеристикою від керівника з бази практики подається на рецензування керівнику практики від університету. У характеристиці відмічається ступінь виконання програми практики, рівень навичок та вмінь, які отримав студент.

Після отримання зазначених матеріалів керівник практики від університету вирішує питання про допущення студента до захисту звіту про практику. Приймається до уваги якість усіх виконаних робіт та характеристика від керівника практики з виробництва.

4.3. Форма оцінювання проходження практики

Звіт з економічної практики перевіряється й оцінюється керівником практики від університету згідно з Положенням про рейтингову систему оцінювання знань та практичних навичок, здобутих студентами під час проходження економічної практики.

4.4. Інформація про підсумки практики

Під час захисту звіту студент має охарактеризувати особисто виконану роботу, показати знання з теорії і практики організації роботи на базі практики, запропонувати і довести обґрунтованість та доцільність своїх пропозицій щодо удосконалення її діяльності.

Підсумкова семестрова рейтингова оцінка за економічну практику заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.

Вирішення питання щодо статусу студента, який не виконав програму економічної практики з тих чи інших причин, здійснюється в установленому порядку.

(Ф 03.02 – 01)

АРКУШ ПОШИРЕННЯ ДОКУМЕНТА

№ прим.	Куди передано (підрозділ)	Дата видачі	П.І.Б. отримувача	Підпис отримувача	Примітки

(Ф 03.02 – 02)

АРКУШ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ДОКУМЕНТОМ

№ пор.	Прізвище ім'я по-батькові	Підпис ознайомленої особи	Дата ознайом-лення	Примітки

(Ф 03.02 – 04)

АРКУШ РЕЄСТРАЦІЇ РЕВІЗІЇ

№ пор.	Прізвище ім'я по-батькові	Дата ревізії	Підпис	Висновок щодо адекватності

(Ф 03.02 – 03)

АРКУШ ОБЛІКУ ЗМІН

№ зміни	№ листа (сторінки)				Підпис особи, яка внесла зміну	Дата внесення зміни	Дата введення зміни
№ зміни	Зміненого	Заміненого	Нового	Анульо- ваного	Підпис особи, яка внесла зміну	Дата внесення зміни	Дата введення зміни

(Ф 03.02 – 32)

УЗГОДЖЕННЯ ЗМІН

	Підпис	Ініціали, прізвище	Посада	Дата
Розробник
Узгоджено
Узгоджено
Узгоджено

ПРОГРАМА Економічної практики

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Комментарии