ПРОГРАМА ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

ПРОГРАМА ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ 23.07.2015 03:32

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОГРАМА ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

щодо прийняття на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст” зі спеціальності 7.03030101  «Журналістика» на основі здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” з напряму підготовки 6.030301 «Журналістика»

 

 

 

                                                               Затверджено

 

на засіданні Приймальної комісії:

 

                                                                             Протокол № 3 від «27» березня 2013 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Донецьк -  2013

 

ЗМІСТ

програми

ФАХОВИХ ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ

 

зі спеціальності 7.03030101 «Журналістика»

на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

з напряму підготовки 6.030301 «Журналістика»

 

 

1. Вимоги державного стандарту………………………………………....3

2. Анотація…………………………………………………………………4

3. Мета……………………………………………………………………...5

4. Основний зміст………………………………………………………….8

5. Література………………………………………………………………12

6. Критерії оцінювання…………………………………………………...21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ВИМОГИ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ОСВІТИ

 

Програма фахового вступного випробування щодо прийняття на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст” зі спеціальності 7.03030101  «Журналістика» на основі здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” з напряму підготовки 6.030301 «Журналістика» розроблена на основі документів, що погоджені у Департаменті вищої освіти Міністерства освіти і науки України, Інституті інноваційних технологій та змісту освіти МОН України, а саме:

•  „Освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів” (в тому числі „Варіативної частини”) з напряму підготовки 6.030301 «Журналістика»;
•  „Освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра” (в тому числі „Варіативної частини”) з напряму підготовки 6.030301 «Журналістика»;
• Навчального плану підготовки бакалаврів з напряму підготовки 6.030301 «Журналістика».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. АНОТАЦІЯ

 

 

2.1. Фахові вступні випробування щодо прийняття на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст” зі спеціальності 7.03030101  «Журналістика» проводяться для вступників, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень „бакалавр” в цьому або іншому вищому навчальному закладі за відповідними напрямом підготовки і спеціальністю незалежно від форми попереднього навчання та року закінчення навчання

2.2. Програму фахового вступного випробування щодо прийняття на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст” зі спеціальності 7.030201  «журналістика» на основі здобутого освітньо кваліфікаційного рівня „бакалавр” з напряму підготовки 6.030301 «Журналістика» укладено у відповідності до навчальних програм дисциплін, передбачених навчальним планом підготовки бакалаврів з напряму підготовки 6.030301 «Журналістика», а саме: Основи журналістики, Інформаційне радіомовлення, Інформаційне телебачення, Літературне редагування, Історії української журналістики, Основи рекламування, Технології виробництва телепрограм, Політична телепрограма, Сценарна майстерність, Журналістське розслідування, Етика журналістської творчості, Правові основи журналістської діяльності, Основи радіожурналістики, Міжнародна правова база діяльності ЗМІ, Економіка і організація засобів масової інформації, Основи журналістського менеджменту, Екологічна тематика в ЗМІ, Зв’язки з громадськістю.

2.3. Форма проведення фахового вступного випробування – письмове тестування.

2.4. Результати випробування відображаються у листі співбесіди.

2.5. Ключові слова: журналістика, журналіст, журналістикознавство, інформація, засоби масової комунікації (ЗМК), журналістська творчість, журналістська діяльність, журналістська етика.

 

 

 

3. МЕТА

 

 Мета фахового вступного випробування – перевірити теоретичну та практичну підготовку студентів щодо можливостей подальшого навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем „спеціаліст”.

Студенти повинні знати:

-              загальні та спеціальні особливості журналістського матеріалу;

-              основи ділового спілкування журналіста та психологічні аспекти журналістської діяльності;

-              законодавство України в частині, що стосується ЗМІ;

-              особливості  радіомовлення та створення інформації для радіо;

-              основи зйомки професійною відеокамерою;

-              обов’язки відеооператора, редактора, кореспондента;

-              історію та теорію літературного редагування, зокрема в Україні;

-              особливості реклами і рекламної діяльності;

-              журналістський процес в України від кінця XVIII століття дотепер;

-              становлення національної періодики;

-              видатних діячів в галузі української журналістики;

-              сутність, особливості та методичні основи телевізійного видовища;

-              основні жанри документального та художнього ТБ;

-              завдання та вплив політичної програми на формування суспільної свідомості;

-              особливості форм політпрограм та передвиборчих технологій;

-              інноваційні системи та виразні можливості сценарію;

-              особливості сценарної творчості та її сприйняття на радіо та телебаченні.

Студенти повинні вміти:

-              працювати з пресою та конструювати шпальти;

-              робити радіозвіт, радіоінтерв’ю, радіорепортаж та радіокореспонденцію;

-              працювати перед мікрофоном;

-              складати сценарні плани інформаційних програм;

-              писати сценарну заявку на авторський сюжет;

-              виступати в кадрі, брати інтерв’ю, робити звіт і репортаж, виражати авторську позицію;

-              аналізувати актуальність теми, яка пішла в журналістську розробку;

-              робити редакторський прогноз читацьких реакцій на текст;

-              вести бесіду в якості редактора з авторами;

-              оцінювати ефективність рекламних дій;

-              складати телевізійний сценарій та вести студійну зйомку;

-              робити монтаж простого фільму, телевізійний дизайн різних типів телепрограм;

-              планувати та верстати телепередачі;

-              визначати теми ілюстративного сюжету до політпрограм;

-              складати сценарні плани та план коментарю ведучого для прямого ефіру;

-              готувати запитання для опитування глядачів;

-              робити сучасний теледизайн, освітлення студії.

 

В процесі підготовки до випробування вступники мають бути ознайомлені з його програмою та вимогами до відповіді.

 

 

4. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

 

Законодавство України про інформацію та ЗМІ. Закон України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації"

Закон України "Про інформацію"

Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"

Закон України "Про телебачення і радіомовлення"

Закон України "Про інформаційні агентства"

Закон України "Про авторське право і суміжні права"

Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"

Закон України "Про захист суспільної моралі"

Закон України "Про державну таємницю"

Цивільний кодекс України

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Кодекс професійної етики українського журналіста. Основні композиційні елементи журналістського матеріалу.

Особливості ділового спілкування журналіста. Ділова розмова по телефону, дотримання ділового етикету. Види інтерв’ю. Типи запитань. Інформаційне радіомовлення. Виражальні засоби радіо, особливості їх впливу на аудиторію (слово, шум, музика).

Особливості читання кореспондента, ведучого, тексти для диктора. Інтонація читання. Логічні центри та паузи, читання тексту з лапками, дужками.

Радіорепортаж: структура, можливості монтажу та прямий ефір. Вимоги до репортера.

Інформаційне телебачення. Роль інформаційного телебачення у суспільстві. Проблеми взаємодії відеоряду, аудіо-оформлення   та тексту в інформаційному телебаченні. Особливості подачі усного повідомлення на телебаченні та підготовка інформзамітки (сюжету). Форма сценарної заявки, сценарію сюжету.

Особливості роботи журналіста у прямому ефірі. Виступ в кадрі як самостійний жанр. Форми виступів (текстове, тезове, імпровізаційне). Особливості підготовки текстів. Типи репортажів: з події, тематичний, спеціальний, постановочний (метод спровокованої ситуації).

Робота репортера в екстремальних умовах. Вітчизняний і світовий досвід.

Літературне редагування. Робота редактора над граматичним, синтаксичними помилками у структурі фрази, зайві слова, канцеляризми.

Історія української журналістики. Вплив журналу «Літературно-науковий вісник» на формування української громадської думки. Дитяча та жіноча преса в Україні у 30-40 рр. ХХ століття. Діяльність І. Дзюби та інших представників опозиції (70-80 рр. ХХ століття). Журнал «Основа» та його роль в українській журналістиці. Журналістська діяльність українських письменників у 20-30 рр. ХХ століття. Передумови та особливості виникнення української журналістики. Періодизація української журналістики. Перші українські журналісти – В. Маслович, М. Максимович, В. Білозерський. Проблеми та тенденції розвитку сучасної журналістики України. Українська журналістика в період ІІ Світової війни. Роль О. Вишні у розвитку української журналістики. Роль П. Куліша в розвитку української журналістики. Своєрідність творчої позиції М. Грушевського та його роль у розвитку української журналістики. Своєрідність творчої позиції М. Хвильового, його роль в розвитку української журналістики. Українська альманахова журналістика першої половини ХІХ століття. Українська журналістика в умовах перебудови (середина 80–початок 90-х рр. ХХ століття). Українська журналістика опозиціонерів-дисидентів (60-ті рр. ХХ століття).

Основи рекламування. Поняття фірмового стилю, його складові елементи. Законодавче забезпечення рекламної діяльності на території України. Рекламні агентства та їхні функції. Креатив як емоційно-образне вирішення сюжету рекламного звернення. Види та медіаносії реклами.

Технологія виробництва телепрограм. Виразні засоби телебачення. Образотворчі засоби композиції кадру. Художньо-публіцистичні жанри телебачення. Функції слова та зображення в телевізійному сценарії. Телевізійні сценарії як форма викладання авторського задуму Види телевізійного монтажу. Авторський задум – основа телевізійного сценарію. Елементи авторського задуму Сценарний хід як форма організації документального матеріалу.

Політична телепрограма. Сценарний план аналітичної політпрограми. Сценарний план інтерактивної політпрограми в прямому ефірі. Коментар ведучого публіцистичної програми. Роль ведучого в політичній телепрограмі.

Сценарна майстерність. Сценарні жанри. Монтажна структура екранного видовища. Режисерські технології монтажу. Напрями сучасного теледизайну та візажу. Специфіка сценарного вирішення різних програм (інформаційних, художньо-публіцистичних, ігрових та розважальних).

Основи радіожурналістики. Властивості радіомовлення , що забезпечують йому конкурентноздатність серед інших ЗМІ. Становлення вітчизняного радіомовлення. Міжнародне мовлення сьогодні: мета та особливості. Поняття «аудиторія ЗМІ». Засоби вивчення радіоаудиторії.

Журналістське розслідування. Джерела інформації для журналіста-розслідувача. Етичні принципи журналістського розслідування.

Інформація, що вважається державною таємницею та відомості, що не можуть бути віднесені до таємної інформації.

Етика журналістської творчості. Виникнення перших етичних регуляторів у пресі. Етичний кодекс українського журналіста : принципи, недоліки.

Правові основи журналістської діяльності. Законодавство про захист суспільної моралі. Регулювання і контроль телерадіомовлення. Міжнародна правова база діяльності ЗМІ. Звернення до Європейського суду по правах людини.

Поняття та ознаки інформаційного суспільства. Основні міжнародні організації та їх діяльність

Економіка і організація ЗМІ. Форми власності ЗМІ. Основні принципи маркетингу ЗМІ. Структура бюджету редакції. Економічні цілі редакції. Доходи та розходи редакції. Передумови заснування періодичного видання. Методи вивчення ринка покупців інформації. Складання бізнес-плану ЗМІ. Основи журналістського менеджменту. Сутність поняття редакційного менеджменту. Структура редакційного менеджменту. Основні вимоги до менеджера. Вибір сегменту ринка періодичних видань і визначення ніши видання.

Екологічна тематика в ЗМІ. «Зелена» преса України: історія і сьогодення. Джерела екологічної інформації. Екологічна журналістика і функції журналіста-еколога.

Зв’язки з громадськістю. Лобістська діяльність служб зв’язків з громадськістю. Інструментарій іміджмейкера: позиціонування, міфологізація, емоціоналізація, дистанціювання, візуалізація, впровадження моделей сприйняття. Корпоративний імідж. Поняття «фірмовий стиль». Менеджмент новин. Діяльність спін-доктора в новинній площині. Прес-реліз. Види прес-релізів. Етика паблик рилейшнз. Професійна культура фахівців із зв'язків з громадськістю.

 

 

 

5. ЛІТЕРАТУРА

 

Основи журналістики

Основна:

1. Аврамов Д. С.  Профессиональная этика журналиста. М., Изд-во МГУ. 2009.
2. Васильева Л.А. Делаем новости! М., АСПЕКТ-ПРЕСС, 2002.
3. Ким М.Н. Технология создания журналистского произведения. СПБ, изд-во Михайлова, 2001.
4. Корконосенко  Основы журналистики. М., АСПЕКТ-ПРЕСС, 2007.
5. Лазутина Г. В. Основы творческой деятельности журналиста. М., МГУ, 2008.
6. Лазутина Г. В. Профессиональная этика журналиста. М., АСПЕКТ-ПРЕСС, 2009

Додаткова:

1. Аврамов Д. С.Профессиональная этика журналиста. М.,1999.
2. Аврамов Д. С. Профессиональная этика журналиста: Учебное пособие. - М.: Мысль, 1999.
3. Аврамов Д.С. Профессиональная этика журналиста. М., 2001 г.
4. Аграновский В. Ради единого слова. (Журналист о журналистике). М.,1978.
5. Аграновский А. Из записных книжек. 1951-1984 //Дружба народов. 1987. -№ 3
6. Аграновский А.А. Своего дела мастер: заметки писателя. М., 1980.
7. Барыкин К. Пишу, печатаю, диктую. М.,1978.   
8. Ворошилов В.В. Журналистика. Учебник. 3 – е издание. М. –2001.
9. Газетные жанры. М., 2006.
10. Гольдин Е. Этикет и речь. Изд-во Саратовского университета, 1978.
11. Засорина Т., Федосова Н. Профессия - журналист. Ростов н/Д: изд-во "Феникс", 1999.
12. Кашинская Л. Метод наблюдения в журналистике. Учебно-методическое пособие для студентов факультетов журналистики. М., 1987.
13. Лазутина Г. Технология и методика журналистского творчества (для студентов заочных факультетов журналистики). М., 1988.
14. Лазутина Г. В. Профессиональная этика журналиста: Учебн. пособие. М., Аспект Пресс, 2000.
15. Майданова Л. Структура и композиция газетного текста. Средства выразительности письма. Красноярск, 1987.
16. Михайлин І. Л. Основи журналістики. К., Центр учбової літератури, 2008
17. Муратов С. Встречная исповедь. Размышления о культуре телевизионного диалога. М., 1988.
18. Муратов С. Диалог: Телевизионное общение в кадре и за кадром. М., 1983
19. Організація роботи редакції газети (навчальний посібник). К.,1986.
20. Основы радиожурналистики (раздел «Жанры»). МГУ, 1984.
21. Пельт В. Заметки как газетный жанр. Для студентов-заочников факультетов журналистики. МГУ, 1985.
22. Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні. К., 2001.
23. Планирование работы в редакции (учебное пособие). М., 1979.
24. Поэтика публицистики. МГУ, 1990.
25. Сагал Г. 25 интервью. Так работают журналисты М., 1995.
26. Слово о газетных жанрах. В помощь молодому журналисту. Ростов,1996.
27. Тертычный А.А. Жанры периодической печати. Москва, АСПЕКТ ПРЕСС. 2000. http://www.evartist.narod.ru/text2/01.htm
28. Теплюк В.М. Этика журналистского творчества. М., 1980.
29. Урмас О. Вопрос + ответ = интервью. М., 1991.
30. Ученова В.В. Беседы о журналистике. М., 1976.
31. Формановская Н. Вы сказали «Здравствуйте!» М.,1982.
32. Формановская Н. Речевой этикет и культура общения. М., 1989.
33. Шаболовка,53. Страницы истории телевидения. М., 1988.
34. Шумилина Т. Не могли бы вы рассказать... (метод интервью в журналистике). М., 1976
35. Язык и стиль средства массовой информации и пропаганды (печать, радио, ТВ, документальное кино). М., 2008.

 

 

Інформаційне радіомовлення

Основна:

1.Васильева Т.В., Осинский В.Г., Рукавишников Л.А. Теле- и радиоинформация. Учебное пособие для студентов факультетов журналистики. Ленинград, 1987.

2.Барноу Э. Как писать для радио. М., 1960.

3.Вартанов Г. Журналістика і час. Журналіст України, 1992, № 6.

4.Гальперин Ю. Человек с микрофоном. М., 1971.

5.История  советской радиожурналистики. 1917-1945. Документы. М., МГУ. 1991.

6.Лизанчук В.В. Радіожурналістика: засади функціонування. Підручник для студентів інститутів, факультетів, відділень журналістики. Львів: ПАІС, 2000.

7.Мироненко В.Я. Інформаційне радіомовлення. Управління, організація, планування. К., Вища школа, КДУ, 1989.

8.Мошков К. Радиовещание для начинающих. http://moshkow.express.ru/radio2.htm.

9.Муратов С.А. Встречная исповедь. М., Знание, 1988.

1. Основы радиожурналистики (под редакцией Э.Г. Багирова, В.Н. Ружникова). М., МГУ, 1984.
2. Практическая стилистика русского языка. Учебное пособие для вузов по специальности «Журналистика», М., 1982.
3. Радиожурналистика. Сб. М., МГУ, 2001.
4. Ружников В.Н. Так начиналось. Историко-теоретический очерк советского радиовещания. 1917-1928. М.,1987.
5. Смирнов В.В. Жанры радиожурналистики. М., 2002
6. Смирнов В.В. Формы вещания: функции, типологическая структура радиопрограммы. М., 2002.
7. Таким было начало. Берестов Н., Головнев В., Радоус В. Вечерний Донецк, 6 мая 1987 г, С. 2.
8. Українське законодавство. Засоби масової інформації. Київ, IREX ПроМедіа, 2002. Електронний варіант текстів законів: http://www.ipc.kiev.ua/ukr/law/laws.asp?type=smi  
9. Цвик  В.Л. Журналист с микрофоном. Учебное пособие. Москва. 2000.
10. Филд Стенли. Как писать для радио и телевидения. М., 1962.
11. Язык и стиль средства массовой информации и пропаганды (печать, радио, ТВ, документальное кино). М., 1980. Глава «Некоторые особенности языка радио как средства массовой коммуникации».
12. Ярошенко В.Н. Информационные жанры радиожурналистики. М., 1973.
13. 72 часа страха и бесстрашия (робота радіостанції «Эхо Москвы» у дні путчу). Журналист, 1991, №11, С. 20-24.
14. http://skurafm.tripod.com/ - Світ радіо (інформація про роботу радіостанцій України і світу).

 

Інформаційне телебачення

Основна:

1. Телевизионная журналистика. 4-е издание. Учебник/ Редколлегия: Г.В. Кузнецов/ Кузнецов Г.В.; Цвик В.Л.; Юровский А.Я. М., Изд-во Моск. ун-та, 2002. 3 екземпляри.

Додаткова:

1. Бачина М. Ведущий информационной программы. Телерадіокур’єр, 1999, № 5, С. 47-49.
2. Большие проблемы малого экрана. М., Искусство, 1981.
3. Бугрим В. Чернобыль глазами очевидцев (Информационные службы советского телевидения и чернобыльская катастрофа). Телевидение-радиовещание, 1990, № 5, С. 9-12.
4. Вакуленко В.С. Людина в кадрі. Нотатки режисера про документальне телебачення. К., Мистецтво. 1974.
5. Вартанов А. Имя разгадки – Светлана (Ведущая программы “Вести” Светлана Сорокина). Журналист,1994, № 12, С.10-12.
6. Васильева Т.В., Осинский В.Г., Рукавишников Л.А. Теле- и радиоинформация. Учебное пособие для студентов факультетов журналистики. Ленинград, 1987.
7. Вачнадзе Г. Всемирное телевидение. Тбилиси, 1989. С. 574-578.
8. Глаас Л. Полезные люди: как расположить к себе тех, кто вам нужен. СПБ. Питер, 1997.
9. Голдовская М.Е. Человек крупным планом. М., Искусство. 1981.
10. Гуревич П. С. Приключения имиджа. Типология телевизионного образа и парадоксы его восприятия. М., 1991.
11. Деготь Е., Тарханов А. ХХ век. Прямая трансляция осады Белого дома войсками президента России телекомпанией CNN. Искусство кино, 1994, №1,С. 3-10.
12. Добрович А. Общение. Наука и искусство, -М. Яуза. 2996.
13. Журналист в экстремальной ситуации. Телевидение-радиовещание, 1990,-№5.- С.7-12.
14. Закони України, пов’язані зі ЗМІ – у будь-якому збірнику законодавчих актів України або на сайті: http://www.ipc.kiev.ua/ukr/law/laws.asp?type=smi: “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, статті 16, 17.
15. Канюка М.С. Ілляшенко В.В. Тележурналістика. Телефільм. Навчальний посібник для студентів факультетів журналістики університетів. К., Вища школа, вид. КДУ, 1987.
16. Льюис Б. Диктор телевидения Сокращенный перевод с английского В. Ткаченко. М., Искусство, 1973.
17. Мащенко І.Г. Горизонти всесвітнього телебачення. К., Знання, 1991.
18. Миллерсон Д. Технология телевизионного производства. М., Искусство, 1971.
19. Муратов С.А. Встречная исповедь. Размышления о культуре телевизионного диалога М., Знание, 1988.
20. Муратов С.А. Диалог. Телевизионное общение в кадре и за кадром. М., Искусство, 1983.
21. Накорякова К.М. Редактирование материалов массовой информации. М., МГУ, 19994.
22. Нечай О. Ф. Ракурсы. О телевизионной коммуникации и эстетике. М., 1990.
23. Оганов Г. С. TV по-американски. 2-е издание, М., 1985.
24. Организация работы отдела новостей. Материалы семинара для директоров отделов новостей. http://www.internews.ru/books/newsdepartament/2.html 
25. Панкратова Ю. Профессия – репортер. Искусство кино, 1999, № 2. С. 93-103.
26. Польская Л. CNN на русских баррикадах. Искусство кино, 1994, №1,С.6-10.
27. Практическая стилистика русского языка. Учебное пособие для вузов по специальности «Журналистика», М., 1982.
28. Сабашинкова Е.С. Диапазон. Рассказы о телевизионной режиссуре. М., 1987.
29. Телевизионная журналистика. Г.В. Кузнецов, Л.В. Цвик и др. М., МГУ. 1994.
30. Телевизионная журналистика. 4-е издание. Учебник/ Редколлегия: Г.В. Кузнецов/ Кузнецов Г.В.; Цвик В.Л.; Юровский А.Я. М., Изд-во Моск. ун-та, 2002.
31. Франк Г. В. Карта Птолемея. Записи документалиста. М., Искусство, 1975.
32. Шепель В. М. Имиджелогия. Секреты личного обаяния. М.: LINKA-PRESS. 1997.
33. Урвалов В.А. Очерки истории телевидения. М., Наука, 1990.
34. Формановская Н. Речевой этикет и культура общения. М., 1989.
35. Язык и стиль средства массовой информации и пропаганды (печать, радио, ТВ, документальное кино). М., 1980.

 

 

Літературне редагування

Основна:

1. Бондаренко Т.Г. Типологія мовних помилок та їх усунення під час редагування журналістських матеріалів: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.08 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2003. – 20 с.
2. Бондаренко Т.О. Літературне редагування: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності «Журналістика». – Харків, 2003. – 32 с.
3. Валуєнко Б.В. Композиція видань: Навч. посіб. – К.: УМК ВО, 1992. – 99 с.
4. Гаранина Н.С. Работа редактора над фактическим материалом: Учебно-методическое пособие. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. – 63 с.
5. Гиленсон П.Г. Справочник художественного и технического редакторов. – М.: Книга, 1988. – 526 с.
6. Дзюбишина-Мельник Н.Я., Дужик Н.С. Культура мови на щодень. – К.: Довіра, 2000. – 169с.
7. Добкин С. Ф. Оформление книги: Редактору и автору. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Книга, 1985. – 208 с.
8. ДСТУ 3018-95. Видання. Поліграфічне видання. – К.: Держстандарт України, 1995. – 24 с.
9. Дюженко Г.А. Редактирование статистических таблиц: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1975. – 64 с.
10. Закон України «Про видавничу справу» // Урядовий кур’єр. – 1997. – 19 липня. – №130-131.
11. Западов А.В. От рукописи к печатной странице. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Советский писатель, 1982. – 302 с.
12. Зелінська Н.В. Теоретичні засади роботи редактора над літературною формою твору: Навч. посібник. – К.: УМК ВО, 1989. – 76 с.
13. Зелінська Н. Наукове книговидання в Україні. Історія та сучасний стан. – Львів: Світ, 2002. – 267 с.
14. Іванченко Р.Г. Літературне редагування. – К.: Вища школа, 1983. – 368 с.
15. Іванченко Р.Г. Адекватність розуміння і ясність тексту. – К.: Т-во «Знання» України, 1991. – 48 с.
16. Капелюшний А.О. Девіатологія мас-медіа: Практикум з «Редакційної майстерності». – Л.: ПАІС, 2000. – 208 с.
17. Капелюшний А.О. Стилістика і редагування. – Львів: ПАІС, 2002. – 576 с.
    1. Капелюшний А.О. Редагування в засобах масової інформації: Навч. посіб. – Львів: Паїс, 2005. – 303 с.
    2. Крайнікова Т.С.Коректура: Підручник. – К.: Наша наука і культура, 2004. – 252 с. 
    3. Куляс П.П. Словник найпоширеніших помилок у засобах масової інформації з варіантами їх виправлення: Посіб. для майбут. редактора. До курсу «Редагування різних видів літератури». – К.: Університет «Україна», 2006. – 192 с.
    4. Мацько Л.І., Кравець Л.В., Солдаткіна О.В. Стилістика ділової мови і редагування документів: Навч. посіб. для дистанц. навч. / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». – К.: Університет «Україна», 2004. – 282 с.

 

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Основна:

1. Михайлин И.Л. История украинской журналистики. Курс лекций. Харьков – 1998.
2. Животко А. История украинской прессы. К. 1999
3. Ворошилов В. История журналистики. М. 1995.
4. Енциклопедія українознавства. Т.4 – Журналістика, Т.6 – Преса. К. 1999
5. Крупський В.К. Преса Наддніпрянської України. К.1983.
6. Історія українськох журналістики. Львів. 1997 Т 1- 2.

 

ОСНОВИ РЕКЛАМУВАННЯ

Основна:

1. Борисов Б. Технологии рекламы и PR. М., 2001.

2. Волкова В.В. Дизайн рекламы. М., 1999

3. Гольман И.А. Реклама плюс, реклама минус. М., 2000.

4. Картер Г. Эффективная реклама. М., 2000

5. Мокшанцев Р.Н. Психология рекламы. М., 2000.

6. Реклама. Принципы и практика (гр. авторов). 1999

7. Реклама. Палитра жанров (гр. авторов). М., 1999.

8. Ромат Е. Реклама. Учебник. Киев – Харьков, 2000.

9. Росситер Д., Перси Л. Реклама и продвижение товаров.

10. Старобинский. Э.Е. Самоучитель по рекламе. М., 1999

11. Уткин Э.А., Кочеткова А.И. Рекламное дело. Учебник. М., 1999.

12. Феофанов О. Реклама. Новые технологии в России. С – Пб., 2000

Додаткова:

1. Айзенберг М.Н. Менеджмент рекламы. М., 1993.

2.Аренс В., Бове К. Современная реклама.. Тольятти 1996

3. Аластер Кромптон. Мастерская рекламного текста. Тольятти, 1995

4. Гольман И.А. , Добробабенко Н.С. Практика рекламы. Новосибирск, 1991.

5. Дайян С. Эффективная реклама. М., 1994

 

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ТЕЛЕПРОГРАМ.

Основна:

1. Авторское телевидение: проблемы и практика. – Минск, 2002

2. Бровченко Г. Публицистический сценарий как этап творческого процесса. – МГУ, 1987.

3. Габрилович Е. Майстерство кінодраматурга. – М., 1991.

4. Довженко А. Собрание сочинений, т.4. – М., 19

5. Канюка М., Илюшенко В. Тележурналістика. – К., 1987

6. Кузнєцов Г. Телевизионная журналистика. – М., 2003.

7. Лесин В. Образная публицистика. – М., 1987

8. Лесин В., Пулинець О. Словник літературознавчих термінів. – К., 1984.

9. Парфенов Л., Чекало ва Е. Нам возвращают наш портрет. М., 1999

10. Рогаль Г. Сценарий – клавир фильма. – М., 1964

11. ТВ вчера, сегодня, завтра. – М.,

13.Феллини Ф. Делать фільм. – М., 1999

 

ПОЛІТИЧНА ТЕЛЕПРОГРАМА

Основна:

1.Г. Поченцов. Інформація і дезінформація. Київ, Эльга „Ника-центр”, 2001 р.

2. А. Назайкин. Как манипулировать журналистами. М., издательство „Дело”, 2004.

3. Періодичні видання.

Додаткова:

1. Журнали „Итоги”, „За рубежом”.

2. Газети „Совершенно секретно”, „Зеркало недели”, „Донбасс”.

3. Полуэхтова И. А. Телевидение как механизм социального контроля. Вестник МГУ, сер. 18. Социология и политология.

4. Егоров В. А. Телевидение и власть. М., 1997 г.

5. Телевизионная журналистика: критерии профессионализма. М. РНП – холдинг. 2002 г., 220 с.

6. Галушко Р. И. Западное телевидение. «Мас. Культура». М. МТУ,Ю 1991.

 

 

ОСНОВИ РАДІОЖУРНАЛІСТИКИ

 

1. Беляев С.В., Коробицын В.И. Радиостанции России / Государственное и независимое вещание. М., 1995.
2.  Бернштейн С.Я. Язык радио. М., 1977.
3. Васильева Т. В. Публицистические жанры радиожурналистики. М., 1992.
4. Гальперин Ю. Слово в эфире. ‑ М., 1992
5. Гоян О. Перспективи комерційного радіомовлення на Україні / Вісн. Київ. ун-ту. – 1993
6. Гуревич П.С., Ружников В.Н. Советское радиовещание / Страницы истории. М., 1976.
7. Еверетт Д. Учбовий посібник репортера. – К., 1999
8. Жанры радиожурналистики: Учебное пособие для вузов / В.В. Смирнов ‑ М., 2002
9. История советской радиожурналистики / Документы. Тексты. Воспоминания. М., 1991.
10. Лизанчук В. Репортаж/ Теорія і практика радянської журналістики (Основи майстерності. Проблеми жанрів) / Під ред. проф., д-ра філол. наук В.Й. Здоровеги.‑ Л., 1989
11. Лизанчук В.В. Основи радіожурналістики: Підручник. – К., 2006
12. Любосветов Д. И. К проблеме восприятия слушателями журналистского сообщения по радио // Вести. Моск. ун-та. Сер. 11. Журналистика. 1977, N 3.
13. Любосветов Д.И. По законам эфира: О специфике творчества радиожурналиста. М., 1979.
14. Любосветов Д.И. Радиожурналист и процесс общения // Мастерство журналиста. М., 1977.
15. Миронченко В. Діалогічні жанри радіомовлення. – К., 1973
16. Миронченко В. Основи інформаційного радіомовлення: Підручник. – К., 1996
17. Набруско В. Національна радіокомпанія України: її становлення, інформаційна концепція, структура, історичне та суспільне покликання / Роль мас-медіа у плюралістичному суспільстві. –К., 1996
18. Основы радиожурналистики / Под ред. Э.Г. Багирова, В.Н. Ружникова. М., 1984.
19. Радиожурналистика: Учеб. / Под ред. А.А. Шереля. – М., 2000
20. Система средств массовой информации России. Под ред. Я.Н. Засурского. М., 1997.
21. Смирнов В.В. Практическая журналистика / Информационные жанры радиовещания. Ростов-на-Дону, 1997.
22. Тхагушев И.Н. Современное радиовещание в системе средств массовой информации // Система средств массовой информации России. М., 1997.
23. Ярошенко В. Информационные жанры радиожурналистики. – М., 1976

 

.

 

 

 

ЖУРНАЛІСТСЬКЕ РОЗСЛІДУВАННЯ

 

1. Глушко О. Журналістське розслідування: історія, теорія, практика.-К., 2006.-144с.

2. Сторожевые псы и одинокие волки. Практ. Пособие по проведению журналистского расследования. - Донецк, 2008.-158с.

3. Тертычный А.А. Расследавательская журналистика: Уч. пос. для вузов.-М., 2002.-384с.

4. Журналистское расследование: итория метода и современая практика/А.Д. Константинова.-СПб., 2003.-480с.

5. Розслыдування.// Гід журналыста: Збірка навчальних матеріалів, складена за французькою методикою вдосконалення працівників ЗМІ.-К., 1999.-С.35-46.

6. Уллмен Джон. Журналистскиеирасследования: современные методы и техники.-М., 1998.

1. 7.  

ЕТИКА ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ

 

1. Іванов, В. Ф. Журналістська етика : підруч. для студ. ВНЗ / В. Ф. Іванов, В. Є. Сердюк. — К. : Вища школа, 2006. — 231с.
2. Кузнецова О.Д.Професійна етика журналістів: Навч.пос.-Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005.-210 с.
3. Киричек П.Н., Федотова О.В. Этика журналиста [Текст] : учеб. /П.Н. Киричёк, О.В. Федотова.- Саранск : Изд-во Мордов. ун-та, 2004. – 140 с.
4. Лазутина, Г.В. Профессиональная этика журналиста: учебное пособие / Г.В. Лазутина. - М.: Аспект Пресс, 2000. - 240 с.
5. Прохоров, Е.П. Правовые и этические нормы в журналистике / Е.П. Прохоров Г.М. Пшеничный, В.М. Хруль. - М., 2004. - 222 с.

 

 

ПРАВОВІ ОСНОВИ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

1. Приступенко, Т. О. Теорія журналістики: етичні та правові засади діяльності засобів масової інформації : навчальний посібник / Т. О. Приступен-ко. — К. : Інститут журналістики, 2004. — 375 с.

Федотов М.А. Правовые основы журналистики: Уч. Для вузов.-М.,2002.-432с.

 3. Дуцик Діана. Політична журналістика.-К., 2005.-138с.

 4.Актуальные проблемы обеспечения доступа к информации.-М.,2004.-456 с.

 5.Актуальные проблемы правового регулирования телекоммуникаций / под ред. Г.В.Винокурова.-М.:Центр « Право и СМИ», 1998.-160 с.

 

МІЖНАРОДНА ПРАВОВА БАЗА ДІЯЛЬНОСТІ ЗМІ

 

1. Европейский Суд по делам  человека и защиты свободы слова в России: прецеденты, анализ, рекомендации.-М.: Институт проблем информационного права.Т.1,2002; т.2, 2004.-612 с.

2. Европейский Суд по правом человека:Избранные постаноления 1999-2001 гг.И коментарии/ Под ред.Ю.Ю. Берестнева.-М.,2002.-604 с.

3.Заика Н.К. Правовые основы средств массовой информации.-М., 2005.-

72 с.

3. Средства масовой информации и правовые вопросы защиты чести и достоинства -М.: Институт проблем информационного права,2004.-608 с.

4. Правовые вопросы журналистики и телекоммуникаций В США.-М., 2005.-454 с.

 

 

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

 

 1. Гуревич С.М. Газета: вчера, сегодня, завтра. Учебное пособие . 288с. 2004г

 2.Гуревич С.М Экономика СМИ. – М., 2002.

 3.Ворошилов В.В. Журналистика. – СПб, 2004.

 4.Медиаэкономика зарубежных стран. Учебное пособие. ВАРТАНОВА Е.Л.  335с. 2003 г.

 5.Полукаров В.М. Экономика телевидения. – М.,2000.

6.Основы радіожурналістики і радіоменеджменту Підручник. ГОЯН О.Я. 245 с. 2004 г

 

ОСНОВИ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

 

1. Основы радіожурналістики і радіоменеджменту Підручник. ГОЯН О.Я. 245 с. 2004 г

2. Полукаров В.М. Экономика телевидения. – М.,2000.

3..ГУРЕВИЧ С.М Экономика СМИ. – М., 2002.

 

 

ЕКОЛОГІЧНА ТЕМАТИКА В ЗМІ

 

1. БєляковО.О. Екологічна проблематика в засобах масової комунікації.-К., 2003.
2. БєляковО.О. Масова комунікація та екологічна політика.-К., 2001.
3. Коханова Л.А. Экологическая журналистика, РR и реклама.-М., 2007.

 

ЗВ’ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ

 

1. Блэк С. Введение в паблик рилейшнз: Пер. с англ. - Ростов н/Д: Феникс, 1998 . - 317 с.
2. Джефкинс Ф., Ядин Д. Паблик рилейшнз: Учебное пособие для вузов /Пер. с англ. под ред Б.Л.Еремина.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.- 416с. – (Серия «Зарубежный учебник).
3. Капитонов Э.А., Капитонов А.Э. Корпоративная культура и PR.- М.: ИКЦ «МарТ», Ростов-н/Д: Изд центр «МарТ», 2003.- 416с. (Серия «Новые технологии»).
4. Кондратьев Э.В. Связи с общественностью: учебное пособие для высшей школы /Э.В. Кондратьев,  Р.Н. Абрамов; под общ. ред. С.Д. Резника.- Изд 4-е испр. и доп. – М.: Академический проект, 2007.- 432с. – (Gaudeamus).
5. Королько В. Г. Паблик рілейшнз. Наукові основи, методика, практика/Підручник..-2-е вид.-я, доп.-К.: ВД "Скарби", 2001.- 265 с.
6. Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз. – М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер».- 2002.- 528с.
7. Моисеев В.А. Паблик рилейшнз – средство социальной коммуникации. (Теория и практика) – К.: Дакор., 2002.- 506с.
8. Моисеев В.А. Паблик рилейшнз.Теория и практика. – ООО «ИКФ Омега-Л», 2001.- 306с.
9. Музыкант В.Л. Реклама и PR технологии в бизнесе, коммерции, политике: Учеб. пособие для вузов по спец.: "реклама", "паблик рилейшнз", "маркетинг", "журналистика". - М.: Армада-пресс, 2001. - 686 с.: ил.
10. Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз для профессионалов. М.: Рефо-бук, К.: Ваклер, 2000.– 624 с.
11. Чумиков А. Н., Бочаров М. П. Связи с общественностью: теория и практика: Учебное пособие. — М.: Дело, 2003. — 496 с.
12. Шарков Ф.И. Реклама и связи с общественностью: коммуникативная и интегративная сущность кампаний / Ф.И.Шарков, А.А.Родионов. - М.: Академический проект: Екатеринбург: Деловая книга, 2007.- 301с. - (Gaudeamus).

 

ЗАКОНИ ПРО ЗМІ

 

 

Українське законодавство. Засоби масової інформації. Київ, ІКЕХ ПроМедіа, 2002.

Електронний варіант текстів законів – режим доступу до сайту: http://www.ірс.кіеу.uа/ukг/1аw/1аws.аsр?tуре=smi :

Конституція України

Про мови в Українській РСР № 8312-11 від 28 жовтня 1989 року

Про інформацію № 2657-ХИ від 2 жовтня 1992 року

Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні № 2782-XII від 16.11.1992

Про телебачення і радіомовлення. № 3759-ХИ від 21 грудня 1993 року

Про авторське право і суміжні права. № 3792-ХІІ від 23 грудня 1993 року

Про державну таємницю. № 3855-ХИ від 21 січня 1994 року

Про інформаційні агентства. № 74/95-ВР від 28 лютого 1995 року

Про рекламу. № 270/96 від 3 липня 1996 року

Про видавничу справу. № 318/97-ВР від 5 червня 1997 року

Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист

журналістів. № 540/97-ВР від 23 вересня 1997 року

Про захист суспільної моралі № 1296—15  від 20.11.2003

Про доступ до публічної інформації № 2939-VI від 13.01.2011

Про забезпечення доступу до публічної інформації № 444 від 11.11.2011

Проект Закону України "Про внесення змін та доповнень до Цивільного

кодексу України щодо відповідальності засобу масової інформації та

журналіста за заподіяну ними моральну (немайнову) шкоду"

Постанова ВР України "Про діяльність Кабінету Міністрів України, інших

органів державної влади щодо забезпечення свободи слова, задоволення

Інформаційних потреб суспільства та розвитку інформаційної сфери в Україні "

Постанова ВР України "Про Указ Президента "Про вдосконалення державного управління інформаційною сферою"