Програма та методичні рекомендації з педагогічної практики для студентів юридичного факультету денної форми навчання бакалаврського рівня підготовки / 19.07.2014 05:42

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

Кафедра педагогіки та психології

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Проректор з науково-

педагогічної роботи

_________________А.М. Колот

«______»_______________2012 р.

 

 

ПРОГРАМА

 

та методичні рекомендації

з педагогічної практики

 

для студентів юридичного факультету

денної форми навчання бакалаврського рівня підготовки

 

 

Затверджено

на засіданні кафедри

педагогіки та психології

 

Протокол №  4  від 16. 12. 2011 р.

Завідувач кафедри ___________ Л.О. Савенкова

ПОГОДЖЕНО:

Начальник відділу
організаційного забезпечення
навчального процесу __________ Жданович А.Д.

Начальник науково-

методичного відділу __________ Гуть Т.В..

 

 

 

 

КИЇВ — 2011

Програма та методичні рекомендації з педагогічної практики для студентів юридичного факультету денної форми навчання бакалаврського рівня підготовки / Авт.- уклад. : Л. М. Грущенко, В.Г. Чужикова, М. В. Артюшина, О. А. Булавіна,  М. А. Богорад, Н. І. Федоренко, О. С. Козлова, Л. В. Янчарська — К., 2011. — 55 с.

 

 

 

Автори – укладачі:  Л. М. Грущенко, кандидат педагогічних наук, доцент

В.Г. Чужикова, кандидат педагогічних наук, доцент

М. В. Артюшина, доктор педагогічних наук, доцент

О. А. Булавіна, кандидат економічних наук, доцент

М. А. Богорад, старший викладач

Н. І. Федоренко, старший викладач

О. С. Козлова, кандидат психологічних наук, доцент

Л. В. Янчарська, асистент

 

 

 

 

Відповідальний за випуск — Грущенко Л. М.

 

 

 

 

 

Шановні студенти!

Ви вирушаєте на педагогічну практику та плануєте відкрити для себе шляхетну професію — професію викладача права. З чого ж розпочати підготовки.

         Перш за все, потрібно заздалегідь подбати про місце проходження практики — обрати навчальний заклад), який готовий прийняти Вас у якості практиканта, та повідомити про це керівника практики від кафедри педагогіки та психології КНЕУ, написавши відповідну заяву.

Далі слід відвідати Настановну конференцію (інструктаж, або консультацію), яку проводитиме у вашій академічній групі керівник практики від кафедри. У ході конференції Ви зможете познайомитися з керівником (запишіть його прізвище, ім’я та по-батькові, адже його підпис має стояти на звітних документах) і з’ясуєте основні організаційні вимоги щодо Вашого перебування в навчальному закладі та оформлення звітної документації, яку Ви повинні підготувати за підсумками практики (зразки оформлення документів представлені в даній програмі).

Безпосередньо ж педагогічна практика проходитиме в кілька етапів: ознайомлення із внутрішнім розпорядкомнавчального закладу, вивчення досвіду викладачів та проведення власних навчальних занять. Зверніть увагу на те, що про місце та час проведення останніх Ви маєте заздалегідь повідомити свого керівника від Університету.

Для кожного заняття Вам потрібно буде підготувати план-конспект, без якого проведення заняття не допускається. Погортайте свої конспекти з курсу ПДНМ та методики викладання права: якщо Ви сумлінно працювали на парах, Ви знайдете там чимало корисної інформації, яка допоможе грамотно скласти власні методичні розробки. Почитайте також поради по встановленню ефективної взаємодії, які ми наводимо в цих методичних рекомендаціях. І обов’язково освіжіть у своїй пам’яті основні правила техніки безпеки, адже коли Ви виконуватиме роль вчителя, відповідальність за життя та здоров’я учнів лежатиме на Вас.

Подбайте про належне оформлення звітних документів та про наявність підписів керівників практики від кафедри та від бази практики там, де це вимагається (допоміжні матеріали для оформлення звітної документації Ви також знайдете в додатках до цієї програми). Пам'ятайте, що своєчасна підготовка звіту збереже Ваші нервові клітини та допоможе уникнути безсонних ночей.

Офіційним завершенням педагогічної практики вважається Підсумкова конференція (захист), на якій Ви зможете обговорити з одногрупниками та керівником практики від Університету свої здобутки та труднощі, що виникали на Вашому шляху.

Пам’ятайте, що на час проходження педагогічної практики Ви стаєте членом педагогічного колективу навчального закладу, тож намагайтеся своєю поведінкою та сумлінним ставленням до виконання своїх обов’язків відповідати високому статусу педагога.

Бажаємо Вам невичерпного творчого натхнення та неабиякого задоволення від учительської праці! Усміхайтеся та несіть свій гарний настрій учням — це запорука Вашого успіху.

 

З повагою,

викладачі кафедри педагогіки та психології

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ ………………………………………………………………………….…….. 6

1. Мета та завдання практики………………………………………...……………. 7

2. Бази практики ………………………………………………………………...… 10

3. Організація та керівництво…………………………………………………...... 11

4. Зміст діяльності практиканта……………………………………………..…… 13

Завдання 1. Критичний аналіз бази практики……………………….…………... 14

Завдання 2. Психолого-педагогічне дослідження особливостей навчальної групи………...…………………………………………………………..…………. 15

Завдання 3. Відвідування та критичний аналіз навчальних занять……………. 19

Завдання 4. Проведення навчальних занять…...………………………………... 21

Завдання 5. Звіт з педагогічної практики………………………………………... 23

Завдання 6. Звіт перед керівництвом бази практики. ………………………….. 24

Завдання 7. Залік з педагогічної практики………………………………………. 25

5. Порядок контролю та оцінювання педагогічної практики ………………… 27 Рекомендована література…………...…………………………………………… 32

Додатки ……………………………………………………………………………. 38

 

ВСТУП

 

Педагогічна практика завершує психолого-педагогічну підготовку студентів Університету до викладацької діяльності, що розглядається як професійне спрямування освітньо-професійно-орієнтованого циклу навчальних дисциплін: “Психологія діяльності та навчальний менеджмент” (загальна та вікова психологія, дидактика, управління навчальною діяльністю тощо), “Психологія спілкування” (професійне спілкування, педагогічна майстерність тощо), “Методика викладання права” (планування та проведення занять з юридичних  дисциплін для різних освітньо-вікових груп, розробка дидактичних та методичних матеріалів до занять з правової тематики, обґрунтування доцільності та ефективне застосування активних методів навчання в процесі вивчення правознавства), курсова робота з циклу психолого-педагогічних дисциплін (теоретико-практична реалізація всіх аспектів підготовки та проведення занять з права в дитячих садках, початковій, середній, старшій школі, коледжах, училищах, вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти).

Педагогічна практика відіграє значну роль в навчальному процесі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, оскільки навчальні заклади такого рівня готують не просто фахівців своєї справи, практиків, а спеціалістів, які здатні акумулювати всі сучасні знання з предмету науки та передавати їх тим, хто навчається.

Професійне спрямування бакалаврської програми в напрямку викладацької діяльності — це вирішення декількох суттєвих для людини й суспільства проблем: отримання додаткового соціального захисту (в жорстких умовах ринку праці суттєво зростає ймовірність працевлаштування); підвищення рівня підготовки до суспільно-економічної діяльності (за рахунок психолого-педагогічної компоненти освіти); підвищення рівня гуманітарної підготовки, оскільки психолого-педагогічні дисципліни безпосередньо стосуються людини.

Педагогічна практика полягає в безпосередньому ознайомленні студентів – практикантів з формами та методами викладання права, що використовуються в навчальних закладах різних рівнів акредитації, практичному оволодінню ними та має сприяти формуванню особистісно значущих вмінь та навичок, які є, з одного боку, інваріантними до багатьох сфер майбутньої практичної діяльності, а з іншого — характеризують професійне спрямування бакалаврської програми в напрямку викладацької діяльності випускників університету.

Програма педагогічної практики та методичні рекомендації розроблені відповідно до Закону України “Про освіту” (в редакції від 20.12.2001), Закону України “Про загальну середню освіту” (в редакції від 20.12.2001), Закону України “Про вищу освіту” (в редакції від 17.01.2002), наказів Міністерства освіти України “Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах” (від 24.06.1993, № 161), “Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України” (від 08.04.1993, № 93) та листа Міносвіти № 1/9-224 від 10.11.1994 “Про реалізацію заходів Державної програми “ Освіта” — психолого-педагогічна підготовка студентів”. Контроль та оцінювання роботи студентів здійснюються відповідно до вимог „ Порядку оцінювання знань студентів КНЕУ з урахуванням вимог Болонської декларації” від 30.09.2004 р.

 

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

 

Мета педагогічної практики — інтеграція складових професійної підготовки викладача юридичних дисциплін у досвід професійної викладацької діяльності та в досвід ціннісного ставлення до неї в реальних умовах навчального процесу.

Основу педагогічної практики складає навчально-методична робота, в ході якої реалізуються основні завдання практики, що забезпечує формування в практикантів навичок викладацької роботи. Самостійне виконання завдань практики має формувати готовність студентів до викладацької діяльності та професійний інтерес, поглибити теоретичні знання з дисциплін психолого-педагогічного циклу та забезпечити формування вмінь їх застосування в реальних умовах життєдіяльності, сприяти вихованню потреби систематичного самовдосконалення, без чого важко сподіватися на натхненну творчу працю. У процесі підготовки до педагогічної практики студенти мають:

• поглибити розуміння особливостей різних рівнів освітньої діяльності в Україні;

• ознайомитись з особливостями функціонування різних типів навчальних закладів;

• покращити розуміння реалізації навчально-виховного процесу;

• вдосконалити вміння вести записи спостережень, аналізувати й узагальнювати отриману інформацію, правильно оформлювати документацію;

• навчитися здійснювати елементарну дослідно-діагностичну діяльність з вивчення роботи викладача, особливостей груп навчання.

  Психолого-педагогічна практика має сприяти формуванню вмінь та навичок викладацької діяльності:

• здійснювати теоретичну та практичну підготовку до викладання навчального предмету;

• планувати матеріал, що викладатиметься;

• використовувати ефективні форми, методи та засоби навчання;

• сприяти становленню особистості тих, хто навчається;

• проводити індивідуальну роботу;

• постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.

  Педагогічна практика має сприяти поглибленню знань щодо:

• правознавства як предмету викладання;

• цілей, принципів управління навчанням та нормативного забезпечення викладання;

• навчальних планів, програм, підручників, посібників, наукової та методичної літератури;

• індивідуальних характеристик тих, хто навчається;

• форм, методів та засобів навчально-виховного процесу;

• культури спілкування, його форм, способів, засобів тощо.

  Педагогічна практика складається з чотирьох етапів:

  1. Підготовчий етап: вивчення організаційно-функціональних особливостей бази практики.

  2. Аналітичний етап: відвідування та критичний аналіз двох занять викладачів бази практики, проведення психологічного обстеження учнів класу, в якому планується здійснювати викладання.

  3. Викладацький етап: реалізація основних функцій викладача: відбувається в умовах конкретного навчального закладу (розробка дидактико-методичних матеріалів до майбутніх занять, проведення занять та їх аналіз).

  4. Підсумковий етап: одержання характеристики з бази практики, підготовка звіту, його перевірка керівником, захист та підсумкове оцінювання результатів практики.

  Навчально-методична робота студента поєднує дві складові, що доповнюють одна одну: пасивна практика та активна (аудиторна) практика. Пасивна практика зазвичай передує активній. Вона полягає у відвідуванні занять, консультацій, навчально-виховних заходів, які проводить викладач – керівник практики, з метою ознайомлення з його методичним досвідом та системою навчальної роботи, оволодіння методикою підготовки занять, викладання навчального матеріалу та методичними особливостями правового навчання певних вікових груп. Заохочується також відвідування занять, що проводяться іншими студентами – практикантами, з подальшою участю в обговоренні результатів та підготовкою письмової рецензії.

Активна (аудиторна) практика є основною частиною усього процесу проходження педагогічної практики, оскільки саме в ході активної практики виявляються та розвиваються викладацькі здібності студентів. Активна практика поєднує самостійну розробку та проведення занять, проведення консультацій, методичну роботу, проведення психологічного дослідження тощо.

До початку активної практики студент подає керівникові від бази практики (а за необхідності — й керівникові практики від ВНЗ) тексти лекційних матеріалів та методичні розробки занять з обраної юридичної теми. Після узгодження тексту лекцій та методичних розробок з керівником студент допускається до самостійного проведення занять.

Загальний об’єм навчальних годин педагогічної практики складає 36 годин, куди входять:

• Відвідування занять: 2 заняття х 2 години = 4 години.

• Аналітична робота — 5 годин.

• Вивчення особливостей навчального контингенту — 7 годин.

• Підготовка дидактико-методичних матеріалів до занять — 8 годин.

• Проведення занять: 3 заняття х 2 години = 6 годин.

• Підготовка звіту з практики — 6 годин.

   

  2. БАЗИ ПРАКТИКИ

   

  Базами педагогічної практики студентів університету є навчальні заклади та їх структурні підрозділи, які відповідають вимогам програми практики. До баз педагогічної практики відносяться різноманітні заклади освіти: дитячі садки, школи, ліцеї, гімназії, професійно-технічні училища, вищі навчальні заклади (зокрема, базами практики можуть виступати й кафедри юридичного факультету Київського національного економічного університету), заклади післядипломної освіти, центри тренінгового навчання, приватні освітні навчальні заклади тощо. Педагогічна практика студентів може проходити як в м. Києві, так і в інших регіонах України. Як виняток, студенти з країн СНД, які обрали для вивчення цикл психолого-педагогічних дисциплін, за згодою керівника практики від Університету можуть проходити педагогічну практику на території своєї держави.

  3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА КЕРІВНИЦТВО

   

  Відповідальність за організацію, проведення та контроль проходження студентами педагогічної практики покладається на керівництво кафедри педагогіки та психології КНЕУ. Кафедра також забезпечує навчально-методичне та загальне керівництво, виконання програми практики. До навчально-методичного керівництва практикою залучаються досвідчені викладачі кафедри педагогіки та психології, які безпосередньо брали участь у процесі підготовки майбутніх викладачів права.

  Керівники практики від Університету:

• забезпечують проведення всіх організаційних заходів на початку практики (інструктаж з техніки безпеки, інформування про порядок проходження практики, надання студентам необхідних документів: направлення, програми, завдання, методичні рекомендації тощо);

• забезпечують планування, організацію та облік результатів практики;

• повідомляють студентам про систему звітності з практики (подання письмового звіту, вимоги до оформлення матеріалів тощо);

• у тісному контакті з керівником практики від бази практики забезпечують високу якість її проходження за програмою;

• контролюють виконання студентами програми практики на базі практики;

• вибірково відвідують заняття, що проводять студенти – практиканти, вдаються до заходів задля усунення недоліків в організації практики;

• аналізують діяльність студентів – практикантів, вивчають надану документацію та оцінюють роботу студентів;

• у складі комісії приймають заліки з практики;

• подають на кафедру письмовий звіт про проведення педагогічної практики (у звіті керівника практики від кафедри: систематизуються та узагальнюються результати практичної діяльності студентів; особлива увага приділяється аналізу характеристик студентів з бази практики; розробляються пропозиції щодо вдосконалення практичної підготовки студентів до педагогічної діяльності).

  Студенти мають самостійно обирати для себе місце проходження педагогічної практики в різних ланках правової освіти. Супровід влаштування студентів на практику здійснює кафедра педагогіки та психології. У разі неможливості студента самостійно знайти базу для проходження практики, окремі варіанти можуть бути запропоновані йому кафедрою.

  Студенти – практиканти зобов’язані:

• до початку практики отримати від керівника практики від Університету консультації щодо оформлення всіх необхідних документів, зокрема, направлення на базу практики;

• ознайомитись зі спеціальною педагогічною, методичною та психологічною літературою, яку рекомендовано до кожного завдання практики, взяти участь у настановній конференції;

• своєчасно скласти план проходження практики, дотримуватись графіку роботи, який встановлено, своєчасно повідомляти керівника практики про причини відсутності;

• у повному обсязі виконувати всі завдання за програмою практики та слідувати вказівкам керівників;

• вивчити та дотримуватися правил охорони праці, техніки безпеки та санітарної гігієни;

• нести відповідальність за виконану роботу, вносити пропозиції з удосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі, на базі якого проводиться практика;

• своєчасно здати звіт та скласти залік з практики.

  Керівники – консультанти практики від бази практики:

• організовують практику студентів згідно програми;

• забезпечують студентів необхідними матеріалами;

• надають консультації;

• допомагають вирішувати організаційні питання практики за програмою (відвідування занять, проведення занять, складання індивідуальних характеристик тощо);

• затверджують план практики на базі;

• складають (у довільній формі) характеристику кожного студента –практиканта, в якій надають інформацію про повноту виконання програми, рівень оволодіння навичками та вміннями викладацької діяльності, ставлення студентів до практичної діяльності та виставляють рекомендовану оцінку.

   

  4. ЗМІСТ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАКТИКАНТА

   

  Відповідно до навчального плану передбачений такий порядок проходження студентами педагогічної практики: педагогічну практику без відриву від навчання проходять студенти 3 курсу протягом відведеного навчальним планом на практику терміну (чотири тижні в 6-му семестрі, починаючи зазвичай із 7 лютого).

  Навчально-методична робота студента передбачає:

• ознайомлення з навчально-методичним забезпеченням дисциплін, основними формами організації навчання та видами навчальних занять у освітньому закладі;

• здійснення функціональної та інформаційної підготовки рішень у педагогічній практиці;

• відвідування різних типів навчальних занять провідних викладачів та здійснення системного аналізу ефективності двох із них;

• розробку методичної моделі та проведення трьох відкритих навчальних занять із подальшим самоаналізом;

• розширення професійної ерудиції, поглиблення психолого-педагогічних знань, вмінь та навичок, що отримані під час навчання;

• розвиток творчого мислення, індивідуального стилю в педагогічних методах;

• розвиток потреби в постійному самовдосконаленні та самоосвіті.

Студент – практикант має продемонструвати свою здатність самостійно обрати базу практики, визначитися із власним планом роботи та за допомогою консультантів від Університету та бази практики виконати основні завдання програми практики:

Завдання 1. Критичний аналіз бази практики. На початку роботи студент має здійснити критичний аналіз бази практики щодо наявності необхідних умов для якісної економічної освіти суб’єктів навчання конкретного освітнього закладу. На першому етапі критичного аналізу розробляється загальна характеристика бази практики стосовно основних аспектів економічної освіти. Форма викладу — довільна, але в звіті мають бути присутні відповіді на запитання:

1) “Навіщо?” (мета та завдання закладу освіти, в якому проходить практика);

2) “Що?” (стислий опис змісту основної діяльності закладу освіти);

3) “Як?” (як досягається мета та виконуються завдання: форми, методи, засоби навчання тощо);

4) “Хто?” (склад викладачів, їхній професійно-кваліфікаційний рівень, досвід роботи тощо);

5) “Де?” (коротка характеристика матеріально-технічної бази);

6) “Коли?” (терміни виконання завдань та функцій: графіки навчального процесу, періодичність контрольних заходів, канікул тощо).

На другому етапі критичного аналізу:

1) вивчається загальний кількісний склад тих, хто навчається (класи, групи тощо);

2) аналізуються діючі навчальні плани та програми юридичних дисциплін, цілі та завдання навчання;

3) проводиться аналіз навчальної (основної та додаткової) літератури з юридичних дисциплін, методичного забезпечення навчання та дидактичних матеріалів (плакати, схеми, слайди тощо);

4) вивчається система планування роботи викладача на рік, семестр (чверть) та окреме заняття (урок, лекція тощо);

5) проводиться аналіз існуючих форм навчальних занять та робляться висновки щодо їх відповідності цілям і завданням навчальних програм;

6) аналізується система мотивації та стимулювання навчання викладачами бази практики;

7) визначаються особливості системи контролю успішності навчання (поточний та підсумковий) та аналізуються його етапи: а) наявність і визначеність стандартів (норм, моделей тощо); б) система вимірювання (періодичність, форма, відкритість тощо); в) система оцінювання та відміток (шкали, бали, рейтинги тощо).

Третій етап критичного аналізу — це формулювання висновків щодо переваг та недоліків правової підготовки на базі практики, а також висловлення пропозицій стосовно вдосконалення економічної освіти (власний критичний аналіз необхідних та достатніх умов якісного навчання в галузі, що аналізується).

Завдання 2. Психолого-педагогічне дослідження особливостей навчальної групи. За згодою керівника від бази практики та Університету студент має дослідити особливості навчального контингенту (групи, класу), для якого планується проводити навчання. Основна мета такого дослідження —виявити навчальні та психологічні можливості учнів для їх подальшого врахування у викладацькій діяльності.

Для ефективного проведення навчального заняття студентам рекомендується попередньо з’ясувати, якою є група, де їм доведеться викладати. З цією метою пропонується провести невелике психолого-педагогічне дослідження із встановлення особливостей навчальної групи та зробити висновки щодо можливого урахування виявлених особливостей у своїй викладацькій діяльності.

Отримати психолого-педагогічні відомості про навчальну групу можна за допомогою різних методів: спостереження за класом, бесіди з класним керівником, з учнями та вчителями, вивчення журналу успішності класу та тестування з використанням психодіагностичних методик. Однак, обов’язковим є використання принаймні ОДНІЄЇ психодіагностичної методики із запропонованих. Перелік рекомендованих методик наведений у додатку 1.

Загалом дослідження здійснюється за одним із напрямів, який студент обирає самостійно. Пропонуються такі напрями дослідження:

1. Діагностика індивідуальних особливостей пізнавальної діяльності: дозволяє з’ясувати, в якій формі доцільно подавати учням навчальну інформацію, які методи її опрацювання дібрати.

2. Аналіз індивідуально-типологічного розподілу учнів у групі: дозволяє визначити рекомендований темп роботи, обрати доцільні форми, методи навчання й контролю, види навчальних завдань.

3. Виявлення домінуючої мотивації навчання в групі: дозволяє обрати доцільні прийоми мотивування й стимулювання учнів на занятті.

4. Дослідження соціально-психологічних особливостей навчальної групи: допомагає в організації спільної діяльності учнів (виборі доцільної кількості підгруп, капітанів команд, форм спільної діяльності тощо).

Вибір напряму дослідження, а також психодіагностичної методики зумовлюється реальними умовами проходження педагогічної практики, віковими особливостями учнів, а також особистими інтересами студента – практиканта в з’ясуванні психологічних умов навчання. У разі браку часу на проведення обстеження рекомендується обирати методики експрес-діагностики.

Варто зауважити, що для проведення психологічного обстеження учнів молодших класів доцільно використовувати метод спостереження та проективні методики, оскільки дітям складно відповідати на запитання опитувальників. Окремі методики з оцінки особливостей навчального класу може виконати й учитель. Підліткам доцільно запропонувати нескладні психодіагностичні опитувальники з мінімальною кількістю запитань. Старшокласники можуть заповнювати більші за кількістю запитань опитувальники, що дозволяє отримати більш точну інформацію про індивідуальні властивості.

Перед тим, як пропонувати психодіагностичну методику аудиторії, студенту рекомендується докладно ознайомитися з нею (а краще — виконати самому), підготувати бланки відповідей, продумати, як буде організовано роботу з методикою тощо.

Для проведення психологічного обстеження доцільно зустрітися з навчальним класом заздалегідь. У ході такої зустрічі студент може познайомитися з групою, розповісти про себе та провести психологічне дослідження за обраною методикою. Для отримання більш об’єктивної інформації рекомендується використовувати декілька методів дослідження (наприклад, опитування й спостереження).

При проведенні психологічного обстеження слід дотримуватись етичних правил роботи практичного психолога: створювати для досліджуваних атмосферу психологічного комфорту й безпеки під час опитування; зберігати в таємниці отриману інформацію, не допускати її розголошення, особливо в публічній ситуації; використовувати отриману інформацію лише в інтересах досліджуваних.

Після проведення обстеження студент має опрацювати отримані дані, скласти узагальнюючі таблиці та сформулювати практичні рекомендації з урахуванням виявлених психологічних особливостей у викладацькій діяльності.

У звіті з педагогічної практики подається:

1) опис процесу дослідження та отриманих результатів;

2) характеристика навчальної групи (класу), складена на основі проведеного психолого-педагогічного дослідження;

3) практичні рекомендації з урахування виявлених особливостей у викладацькій діяльності.

При описі процесу дослідження й отриманих результатів слід викласти такі відомості: завдання дослідження, обрані методи, етапи, узагальнені таблиці виявлених психологічних особливостей навчальної групи (наприклад, розподіл учнів за типами темпераменту).

У характеристиці навчальної групи рекомендується навести такі дані:

1) загальні відомості про навчальну групу (найменування групи, чисельність учнів у групі, віковий та статевий склад);

2) особливості навчальної діяльності учнів (розподіл учнів за рівнями успішності навчання, самостійністю, активністю в навчанні);

3) психологічні особливості групи, виявлені за результатами психодіагностики.

Практичні рекомендації з урахування виявлених особливостей у викладацькій діяльності можуть містити відповіді на запитання:

• Що може зацікавити учнів цієї групи на занятті?

• На актуалізацію яких мотивів слід звернути увагу при мотивуванні навчальної діяльності?

• У якій формі краще подавати навчальний матеріал?

• Який темп роботи більш доцільний у даній групі?

• Які форми і методи навчання більш доцільні в даній групі (індивідуальні чи групові, завдання на конкуренцію чи завдання на кооперацію, усні чи письмові завдання)?

• На скільки груп краще поділити групу (клас) за використання групових форм організації навчання, кого краще призначити капітанами команд?

• На яких учнів у групі слід звернути увагу під час проведення заняття (кому допомогти, кого виділити, які індивідуальні завдання запропонувати)?

• Яким чином краще контролювати й оцінювати учнів цієї групи? тощо.

  Зміст практичних рекомендацій має відповідати обраному напрямку дослідження та містити конкретні поради з навчання даної групи, що враховують виявлені психологічні особливості.

Таким чином, у відповідному розділі звіту мають бути представлені результати проведених досліджень, а в додатках до звіту — наводитись зразки матеріалів діагностики (заповнені учнями бланки до методик, узагальнюючі таблиці, протоколи спостережень тощо).

Завершується виконання другого завдання висновками про те, як необхідно враховувати виявлені особливості навчального контингенту в процесі викладання (мотивація навчальної діяльності учнів, вибір форм і методів навчання, контроль навчання).

Завдання 3. Відвідування та критичний аналіз навчальних занять. За погодженням з керівником від бази практики з метою вивчення педагогічного досвіду студент має відвідати два навчальних занять викладачів бази практики, розвиваючи при цьому вміння: спостерігати за окремими елементами заняття та давати кожному з них характеристику; вести записи вражень та систематизувати їх письмово.

Для оцінки діяльності викладача рекомендується використовувати критерії, які розроблені провідними дидактами і є загальноприйнятими в освітянській практиці.

Основні критерії аналізу діяльності викладача на навчальному занятті:

1. Організаційний аспект — готовність викладача до заняття: наявність методичної розробки; наявність навчально-методичної карти; готовність матеріалів контролю; наявність книг, конспектів, ілюстративного матеріалу; своєчасність початку заняття, його кінця, своєчасність перевірки.

2. Програмно-цільовий аспект: відповідність теми заняття програмі, її тематичному плану; правильність визначення навчальних цілей з урахуванням рівнів засвоєння; усвідомленість цілей учнями; забезпечення мотиваційної сторони при засвоєнні теми; способи мотивації (розкриття значення теми для майбутньої діяльності; актуальність і новизна змісту; емоційне забарвлення викладання; застосування методу порівняння та аналогії; наочність та ілюстративність; ефект парадоксальності й здивування; приклади з власної практики; застосування методів активізації навчання); реалізація міжпредметних зв’язків; розподіл часу на занятті.

3. Виховний аспект: соціально-економічний аспект, екологічний аспект, патріотичний аспект, аспект професійної відповідальності, правовий аспект, етичний, моральний аспекти.

4. Контрольно-корекційний аспект: забезпечення доаудиторної самостійної підготовки студентів до заняття (конспект, розширений список літератури, методичні вказівки для самопідготовки); відповідність методів контролю певному рівню засвоєння знань, вмінь, навичок; різноманітність методів контролю та вміння їх правильно поєднувати; рівень об’єктивності та вимогливості викладача в оцінці знань студентів.

5. Науково-змістовний аспект: відповідність змісту заняття цілям; науковість змісту; зв’язок теорії та практики; професійна спрямованість; володіння викладача предметом.

6. Методичний аспект: різноманітність методів навчання й контролю, їх відповідність типу заняття й цілям; методичне забезпечення заняття; ступінь активізації учнів на занятті; реалізація індивідуального підходу до учнів; оволодіння учнів прийомами самостійної роботи; методична завершеність заняття (обґрунтування, наявність цілей і методичних акцентів, забезпечення ефективності економічного навчання).

7. Риторико-комунікативний аспект: вміння пояснювати матеріал; зрозумілість, правильність, чистота, логічність, виразність, образність, емоційність, наявність логічного наголосу й смислових акцентів, техніка мовлення; культура записів і коментаріїв на дошці; стиль спілкування з учнями, оптимістичність стилю, динамічність; знання індивідуальних особливостей учнів; ступінь порозуміння.

8. Висновки, пропозиції, рекомендації: ступінь досягнення мети; основні позитивні й негативні сторони; узагальнена оцінка заняття та визначення шляхів підвищення ефективності навчальних занять.

Виконання завдання завершується письмовим аналізом двох навчальних занять із вказуванням доцільності залучення окремих елементів практичного досвіду викладача у власній майбутній діяльності та міркуваннями про можливі напрямки вдосконалення відвіданих занять з метою підвищення їх результативності та ефективності.

Оформити аналіз уроків необхідно за однією з наведених у додатках 2, 3, 4 схем (на вибір).

Завдання 4. Проведення навчальних занять. Студент має підготувати та провести три навчальних заняття з класом (групою) відповідно до навчального плану, розкладу та програми з  правознавства бази практики.

Студенти складають графік проведення занять з педагогічної практики та заздалегідь подають його керівникові від Університету (зразок оформлення графіку поданий у додатку 6). Після цього практиканти готують тексти лекцій та методичних розробок і надають їх для рецензування керівнику від бази практики. Структура та зміст занять повинні відповідати вимогам, що ставляться до даної форми організації навчання. Зміст методичної моделі навчальних занять розробляється практикантом самостійно, з використанням методичних рекомендацій з підготовки та реалізації процесу викладання комбінованого уроку, лекції та семінару з юридичних дисциплін, що розглянуті в “Навчально-методичному посібнику для самостійного вивчення курсу “Методика викладання права” (с. 110-126, 219-223). Вибір форм організації навчання обґрунтовується в звіті та доповнюється дидактико-методичними розробками, а також матеріалами, які підтверджують зворотній зв’язок практиканта з учнями (зразки робіт учнів, виконаних навчальних вправ, приклади виконаних тестових завдань). Ця частина звіту обговорюється також з керівником від Університету.

За підсумками занять проводиться їх письмовий аналіз, який включається до звіту з практики. Студентам необхідно проаналізувати:

• рівень сприйняття учнями мети уроку;

• відповідність змісту кожного етапу уроку програмі та принципам навчання;

• оптимальність поєднання методів і прийомів активізації навчання з урахуванням специфіки правових знань;

• ступінь власних досягнень в контексті: знання фактичного матеріалу; уміння володіти увагою учнів; стилю викладання; культури мовлення.

  Також у ході самоаналізу потрібно дати відповіді на такі запитання:

• Чи вдалося досягнути мети уроку?

• Чи достатньою мірою для формування компетенції учнів було висвітлено актуальність та значущість теми, чи був відображений її зв’язок з життям?

• Чи виявили учні готовність до здобування знань та творчого мислення?

• Які методи та прийоми стимулювали інтелектуальну активність учнів?

• Які методичні можливості не вдалося використати? Чому?

• Чи вдалося створити творчу атмосферу в аудиторії, зацікавити учнів розширенням власних знань?

• Які труднощі виникали та з яких причин? Чи вдалося їх подолати?

• Чи раціонально використовувався час та чи все заплановане вдалося реалізувати?

Окремо в процесі самоаналізу навчальних занять рекомендуємо приділити увагу аспектам налагодження ефективної взаємодії з учнями та типовими труднощами, що виникають у практикантів під час проведення уроків.

У ході педагогічної практики студенти повинні оволодіти такими комунікативними вміннями:

• встановлювати правильні взаємини з учнями, вчителями;

• створювати сприятливе навчально-виховне середовище для розвитку інтересів, здібностей та схильностей учнів;

• впливати на учнів через організацію їхньої діяльності, регулювати міжособистісні стосунки в класі, групі, вміло орієнтуватися в педагогічних ситуаціях;

• передбачати, прогнозувати поведінку учнів у відповідь на педагогічні впливи;

• керувати власними емоціями, поведінкою в процесі взаємодії з учнями.

Рекомендації щодо налагодження ефективної взаємодії викладача з учнями дивіться в додатку 5.

Завдання 5. Звіт з педагогічної практики. Розробка звіту з педагогічної практики здійснюється за структурою, наведеною в таблиці 1 (обсяг — у друкованих сторінках).

Таблиця 1

Структура звіту з психолого-педагогічної практики

 

Структурна одиниця звіту	Короткий опис змісту	Методичні рекомендації	Рекоменд. обсяг (в стор.)
Обкладинка	Відповідає стандартним правилам оформлення	С. 52	1
Зміст	Перелік всіх структурних одиниць звіту (крім обкладинки) та номери сторінок	-	1
Вступ	Опис власного розуміння цілей проходження психолого-педагогічної практики		1
Критичний аналіз бази практики	Характеристика закладу освіти та критичний аналіз умов, в яких здійснюється практика і які необхідно врахувати при її організації та проходженні	С. 14	2
Особливості навчального контингенту	Загальні відомості про навчальну групу, в якій буде здійснюватись викладання, результати психологічного дослідження учнів, висновки щодо врахування виявлених особливостей навчального контингенту в навчальному процесі	С. 15	2
Критичний аналіз відвіданих занять	Аналіз двох відвіданих занять керівника з бази практики в навчальній групі (класі), де буде проходити практику практикант	С. 19	3
Викладацька діяльність	Обґрунтування обраних форм і методів, опис розроблених методичних матеріалів з прикладами, аналіз проведених занять та шляхи самовдосконалення	С. 21	10
Висновки	Узагальнення зробленого за період практики, висновки про досягнення особистих цілей проходження практики	-	1
Характеристика з бази практики	Складається керівником з бази практики. Містить опис навчальної роботи, яку виконав практикант: перелік прослуханих та проведених занять, їх теми, характеристику студента як викладача, рекомендовану оцінку.  Завіряється гербовою печаткою навчального закладу	-	1
Додатки	Приклади дидактичного забезпечення, зразки робіт учнів, виконаних навчальних вправ, відео-, фото- та інших матеріалів, які підтверджують зворотній зв’язок практиканта з учнями, матеріали психодіагностики (зразки заповнених учнями бланків психодіагностичних методик, протоколи спостережень тощо)	-	3

 

Загальний обсяг звіту — 25 – 30 сторінок.

 

Завдання 6. Звіт перед керівництвом бази практики. Студент має звітувати перед керівником-консультантом від бази практики, отримати характеристику з оцінкою практичної діяльності за підписом керівництва бази практики, скріпленим печаткою. Форма характеристики — довільна. Перед звітуванням студент має заповнити звітний лист (додаток 8).

Загальна оцінка навчально-методичної роботи практиканта керівником бази практики складається з:

• оцінки теоретичної підготовки, що передбачає володіння матеріалом для організації та проведення навчальних занять з юридичних дисциплін;

• оцінки методичної підготовки, що виявляється у вмінні організовувати роботу учнів при вивченні, систематизації та контролі знань;

• оцінки професійних особистісних якостей, а саме самостійності в підготовці навчальних занять, дисциплінованості, схильності до саморозвитку.

Завдання 7. Підготуватися до заліку з педагогічної практики. Залік з педагогічної практики рекомендується проводити у формі підсумкової конференції. Конференція — це збори, нарада педагогічних працівників і студентів, де обговорюються та розв’язуються окремі питання, пов’язані із проходженням студентами психолого-педагогічної практики, що дозволяє практикантам проаналізувати свою теоретичну підготовку до майбутньої викладацької діяльності та висловити власний погляд на педагогічну діяльність, внести пропозиції. У процесі проведення підсумкових конференцій з педагогічної практики здійснюється:

• виявлення талановитих студентів, здатних до самостійної педагогічної діяльності, їх підтримка та заохочення;

• обмін педагогічним досвідом між студентами та викладачами;

• підвищення рівня професійної підготовки студентів шляхом обговорення проблем та труднощів, що виникли в ході практики, та шляхів їх вирішення;

• виявлення студентів, які найбільш успішно пройшли педагогічну практику, створення умов для реалізації їхнього творчого потенціалу;

• пропаганда творчого підходу до педагогічної  спеціальності;

• підтримка інновацій, ініціатив у галузі методики викладання, стимулювання пошуку власного педагогічного стилю.

  Така форма захисту дозволяє студентам не лише повно й наочно представити результати своєї практичної діяльності, а й поділитися враженнями від проходження психолого-педагогічної практики, обмінятися досвідом.

  Під час захисту студент повинен презентувати власну методичну розробку правової теми та коротко (3-5 хвилин) розповісти про апробацію її на практиці, дати характеристику проведеним заняттям, представити відео- та фотоматеріали проведення занять, зробити висновки щодо переваг та недоліків здійсненої роботи, а також відповісти на зауваження керівника.

  Обов’язковим є супровід доповіді мультимедійною презентацією даних, що складається з 10-15 слайдів, на яких можна подати таку інформацію:

• прізвище, ім’я та по-батькові практиканта, база проходження психолого-педагогічної практики;

• аналіз бази практики;

• особливості навчального контингенту;

• критичний аналіз прослуханих занять, висновки щодо врахування дослідженого досвіду у власній педагогічній діяльності;

• аналіз проведених практикантом занять.

  На конференції з педагогічної практики оцінюється виступ кожного студента. Підсумкова конференція може проводитись у вигляді “круглого столу”, “ділової гри”, робочого науково-практичного діалогу тощо. Керівник практики від Університету може обрати для заліку з педагогічної практики й іншу форму: публічний захист звіту, презентацію тощо.

5. ПОРЯДОК КОНТРОЛЮ ТА ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

 

Оцінка якості виконання педагогічної практики здійснюється у формі поточного та підсумкового контролю та є складовою рейтингу студента з дисциплін психолого-педагогічного циклу в цілому.

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.

Оцінка з психолого-педагогічної практики об’єднує три складові:

• оцінка керівника від бази практики (за характеристикою вчителя; робота без характеристики не приймається на перевірку керівником від Університету);

• попередня оцінка звіту керівником від Університету;

• оцінка презентації звіту під час захисту

Об’єктами поточного контролю є:

• виконані студентом завдання з педагогічної практики, представлені у відповідних письмових матеріалах;

• систематичність та активність роботи студента на консультативних заняттях;

• дотримання студентом вимог керівника щодо структури, змісту, оформлення, графіку виконання, подання на перевірку та захисту звіту з педагогічної практики.

  Відповідно до вимог „Порядку оцінювання знань студентів КНЕУ з урахуванням вимог Болонської декларації” від 28.05.2009 р. при організації поточного контролю кафедра педагогіки та психології здійснює розподіл загальної кількості балів, за якими оцінюється поточна робота, між об’єктами контролю, визначає форми проведення контрольних заходів та критерії їх оцінювання. Відповідні вимоги визначаються керівниками з педагогічної практики згідно з особистими вимогами, тематикою методичної розробки для проведення практичних занять, що виконується студентом, особливостей факультету тощо і доводяться до студентів на початку семестру.

  Завданням поточного контролю з психолого-педагогічної практики є перевірка звіту, який відображає успішність виконання завдань проходження психолого-педагогічної практики.

  Приклад розподілу балів між об’єктами поточного оцінювання педагогічної практики наводиться в таблиці 2.

  Таблиця 2

  Можливий розподіл балів між об’єктами поточного оцінювання
  педагогічної практики

Об’єкти оцінювання	Бали
І. Завдання за структурою змісту діяльності практиканта:	60
Завдання 1. Критичний аналіз бази практики:	10
-          загальна характеристика бази практики -          аналіз навчально-методичного забезпечення навчання -          аналіз системи мотивації та контролю успішності навчання -          визначення позитивного та негативного щодо умов правової освіти на базі практики -          розробка пропозицій для вдосконалення правової освіти	3 1 2   2 2
Завдання 2. Характеристика та особливості навчального контингенту	10
-         загальні відомості про клас -         характеристика навчальної діяльності класу -         характеристика класу як колективу -         аналіз результатів психологічного дослідження учнів на основі проведеного тестування -         висновки щодо врахування в навчальному процесі виявлених особливостей навчального контингенту	1 2 2   3   2
Завдання 3. Критичний аналіз занять (два заняття):	10
-         повнота критеріїв аналізу та відповідність вимогам програми практики -         висновки щодо доцільності використання дослідженого досвіду у власній майбутній діяльності -         пропозиції з можливого вдосконалення відвідуваних занять	4 3   3
Завдання 4. Проведення занять (три заняття):	30
-          підготовка навчально-методичної розробки викладання обраної теми -          приклади дидактичного забезпечення, зразки робіт учнів, виконаних навчальних вправ та інших матеріалів, які підтверджують зворотній зв’язок практиканта з учнями; матеріали психодіагностики (зразки заповнених бланків, психодіагностичних методик, протоколи спостережень, участь практиканта в позакласних заходах)	15   15
Завдання 5. Звіт перед керівництвом бази практики та оцінка педагогічної діяльності	5
ІІ. Робота на консультативних заняттях	5
-         своєчасний вибір бази практики -         періодичне відвідування консультацій -         своєчасне подання звіту з педагогічної практики на перевірку	1 2 2
ІІІ. Дотримання вимог щодо оформлення роботи	5
-  брошурування; наявність і належне оформлення обкладинки -  акуратність подання тексту, відсутність помарок, помилок, наявність змісту та нумерація сторінок, таблиць, малюнків, відповідність нумерації -  відповідність структури вимогам керівника, наявність списку літератури, дотримання правил його подання й оформлення	1 1     3
ІV. Захист	25
-     ґрунтовність доповіді про апробацію методичної розробки на практиці -     аргументованість відповідей на зауваження керівника -     чіткість, структурованість доповіді -     володіння увагою аудиторії -     використання засобів наочності	5 5 5 5 5
Разом	100

 

Перевірка процесу виконання педагогічної практики студентами здійснюється періодично в ході індивідуально-консультативних занять.

У визначений кафедрою та повідомлений керівником термін студент має подати підготовлений звіт з педагогічної практики керівнику від Університету для його докладного вивчення, рецензування та оцінювання.

За результатами вивчення роботи керівником виставляється попередня оцінка та готується лист оцінювання (лист оцінювання звіту з педагогічної практики наведений у додатку 9). У листі оцінювання керівника зазначаються позитивні сторони та недоліки звіту з практики та визначається попередня оцінка („відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно”). За будь-якої оцінки робота на доопрацювання не повертається та студент допускається до захисту.

Напередодні захисту студент отримує свій звіт з практики, щоб ознайомитися з листом оцінювання та своєчасно підготуватися до відповідей на зауваження, які він містить.

Керівнику від бази практики рекомендується оцінювати роботу практиканта за критеріями, наведеними в таблиці 3.

Таблиця 3

 

Рекомендовані критерії оцінювання роботи практиканта

 

Оцінка	Загальні ознаки, показники, характеристики
“Відмінно”	Мету проходження педагогічної практики усвідомлено практикантом повною мірою; методична розробка заняття є  повною та доцільною; заняття проведено на високому навчально-методичному рівні з урахуванням особливостей бази практики та навчальної групи; використано сучасні методи навчання, засоби наочності; роботу учнів організовано на високому рівні, налагоджено активну взаємодію практиканта з групою; продемонстроване вміння пояснювати матеріал, поєднуючи теорію з практикою.
“Добре”	Мету проходження педагогічної практики усвідомлено практикантом достатньою мірою; методична розробка заняття є повною та доцільною; заняття проведено на достатньому навчально-методичному рівні, з урахуванням особливостей бази практики та навчальної групи; використано сучасні методи навчання, засоби наочності; роботу учнів організовано на достатньому рівні, налагоджено активну взаємодію практиканта з групою навчання; продемонстроване вміння пояснювати матеріал, поєднуючи теорію з практикою. Однак, окремі твердження при викладі навчального матеріалу, обґрунтуванні, доведенні та окремі елементи оформлення звіту потребують уточнень, доповнень, завершення або виправлення.
“Задовільно”	Мету проходження педагогічної практики усвідомлено практикантом недостатньо; методична розробка потребує доопрацювання, обґрунтування; зміст навчального заняття не відповідає всім поставленим цілям вивчення теми; розподіл часу на занятті не є ефективним; відсутні методи активізації навчання, наочність та висновки; під час перевірки виникає бажання суттєво переробити не лише окремі положення, речення, а й методичну розробку в цілому.
“Незадовільно”	Мету проходження педагогічної практики практикантом не усвідомлено; методична розробка потребує суттєвого доопрацювання, є недоцільною та необґрунтованою; зміст теми розкрито формально, не враховано особливості бази практики та навчальної групи; не використовувались сучасні методи навчання, засоби наочності; роботу учнів організовано на низькому рівні; відсутній зворотній зв’язок практиканта з групою; у методичній розробці відсутні власні думки та висновки до навчального заняття; структура поданої роботи абсолютно не відповідає вимогам керівника від бази практики.

 

Підсумкова кількість балів за результати захисту переводиться в традиційну оцінку за 4-бальною системою оцінювання (“відмінно”, “добре”, „задовільно” та „незадовільно”) та оцінку за шкалою ECTS, які виставляються поряд із кількістю балів за результати поточного контролю та вносяться у відомість. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну систему оцінювання та шкалу ECTS здійснюється в такому порядку (табл. 4).

Таблиця 4

Переведення балів 100-бальної шкали оцінювання
в 4-бальну та шкалу ECTS

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за 4-бальною шкалою	Оцінка у формі заліку (для вибіркових дисциплін)	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	зараховано	А
80-89	добре	зараховано	В
70-79			С
66-69	задовільно	зараховано	D
60-65			Е
21-59	незадовільно (з можливістю повторного складання)	не зараховано	FX
0-20	незадовільно (з обов’язковим повторним вивченням дисципліни)	не зараховано	F

У разі отримання незадовільної оцінки за написання звіту з психолого-педагогічної практики студент має :

- 0 – 20 балів — повторно пройти педагогічну практику та захистити звіт у встановлені терміни перездачі;

- 21 – 59 балів — переробити та доопрацювати звіт та повторно його захистити у встановлені терміни перездачі.

У залікову відомість з психолого-педагогічної практики заноситься загальна кількість балів за результатами поточно-модульного контролю, підсумкова оцінка за 4-бальною системою та шкалою ЕСТS (таблиця 5).

 

Таблиця 5

Приклад заповнення відомості з педагогічної практики

 

№ з/п	Прізвище, ініціали студента	Код студента	Кількість балів за результатами ПМК	Підсумкова оцінка (за 4- бальною системою)	Оцінка за шкалою ECTS	Підпис викладача
1	2	3	4	5	6	7
1	Антоненко В.Ю.	047788	90	відмінно	А
2	Борисова Ю.В.	047789	70	добре	С
3	Павлов В.М.	047790	35	незадовільно	FX

 

У такому самому вигляді оцінки виставляються на титульному аркуші звіту з психолого-педагогічної практики та в індивідуальному плані студента.

Після захисту звіти з психолого-педагогічної практики зберігаються на кафедрі протягом року.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

Основна література:

1. Безпалько Ю.С. Слагаемое педагогической технологии. – М.: Педагогика, 1989.- 448 с.

2. Брецко Ф.Ф. Основи держави і права. Навчальний посібник у 2-х кн.- кн.2.: Правознавство у таблицях. Юридичний практикум. – Ужгород: Закарпаття, 1998. – 452 с.

3. Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П. Критичне мислення: як цього навчати. Науково-методичний посібник. – Х.: Видавнича група «основа»: «Тріада+», 2007. – 112 с.

4. Відкритий урок. Економіка. Право. – К.: Плеяди, 2004. – 116 с.

5. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 316 с.

6. Гликман И.З. Управление самостоятельной работой студентов (системное стимулирование): Учебное пособие. – М.:Логос, 2002. – 24 с.

7. Гронлунд Норман Е. Оцінювання студентської успішності: Практ. пос.- К.: Навч.-метод. центр «Консорціум з удосконалення менеджмент освіти в Україні, 2005. – 312 с.

8. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. – К.: К: КНТ, 2004.- 88 с.

9. Козаков В.А. Самостоятельная работа  студентов и ее информационно – методическое обеспечение: уч.пособ. – К.: Высш.шк., 1990. – 248 с.

10. Книга вчителя історії, етики, основ правознавства: Довідково-методичне видання/ Упоряд. Р.І. Євтушенко, О.В.Галєгова. –Харків: ТОРСІНТ Плюс, 2005. – 224 с.

11. Конституція України і основи правознавства в школі: книга для вчителя/ За ред.. І.Б. Усенка. - :Український центр правничих студій, 1999. – 354 с.

12. Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі/ За ред. С.У. Гончаренка, П.М. Олійника. – К.: Вища школа, 2003.- 232 с.

13. Методика викладання «Основ правознавства»: Курс лекцій/ Ніжин. держ. пед. ун-т/Уклад. Крапив’янський С.М. – Ніжин, 2004. – 212 с.

14. Методичні рекомендації щодо вивчення курсу «Людина і світ»/Автор упор. Т.В.Ладиченко, Т.В.Бакка//Під заг. ред. Т.В.Ладиченко, Т.В.Бакка. – Х.: Вид. група «Основа», 2005. – 112 с.

15. Михайлычев Е.А. Дидактическая тестология. – М.: Народное образование, 2001. – 432 с.

16. Морозова С.А. Методика преподавания права в школе. – М.: Изд. дом «Новий учебник», 2004.- 224 с.

17. Морозов А.В. Чернилевский Д.В. Креативная педагогика и психология: Учебн. пособие. – М.: Академический Проект, 2004. – 560 с.

18. Никифорюк М.В. Методика викладання юридичних дисциплін у вищій школі: Навч. пос. – Чернівці: Рута, 2005. -56 с.

19. Освітні технології: Навч.-метод. посібник / Ред.. О.М. Пєхота. – К.:АСК,2001. – 256 с.

20. Певцова Е.А. Теория и методика обучения праву. – М.: Гуманит. изд. центр «ВЛАДОС», 2003. – 398 с.

21. Певцова Е. А., Манихин О. В. и др. Государство и право: теория, история, современность: Учебно-метод. пособ. / Под общей ред. Е. А. Певцовой / Серия Учебники, учебные пособия. — Ростов н/Д: Феникс, 2001. — 448 с.

22. Подзолков В. Г. Материалы к курсу лекцій по правовому воспитанию. — Тула: Изд-во Тул. гос. ун-та, 2001. — 113 с.

23. Подласый И. П. Продуктивная педагогика: Книга для учителя. — М.: Народное образование, 2003. — 496 с.

24. Пометун О. І. Активні й інтерактивні методи навчання: до питання про диференціацію понять // Шлях освіти. — 2004. — № 3. — С. 10—13.

25. Права людини: Метод. рекоменд. для вчителів загальноосв. шкіл, гімназ., ліцеїв / За ред. Л. Грузінової, Л. Заболоцької, І. Усенка. — К.: Українська правнича фундація. Вид. «Право», 1996. — 160 с.

26. Світ права: Навч. посібник з основ правознавства для учнів 9 кл. загальноосв. закл. / Р.А. Калюжний, О.І. Пометун, Т.О. Ремех та інші; За ред. Р.А. Калюжного і О.І. Пометун. – К.: АПН, 2004.- 231 с.

27. Сурмин Ю. П. Методология анализа ситуаций. — К.: Центр инноваций и развития, 1999. — 94 с.

28. Ситуаційна методика навчання: український досвід: Збірник статей / Упорядн. О. Сидоренко, В. Губа. — К.: Центр інновацій та розвитку, 2001. — 192 с.

29. Чернилевський Д.В. Дидактические технологии в высшей школе. Учебн. пособие. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 437 с.

30. Чужикова В.Г. Методика викладання права:навч.посіб./ В.Г.Чужикова.-К.: КНЕУ,2009.- 425 с.

31. Чужикова В.Г.,Ковальчук Г.О. Методика викладання права. Кейси для юристів: навч. посіб./ В.Г. Чужикова ,Г.О. Ковальчук.- К.: КНЕУ,2011.-270с.

32. Як викладати ситуаційні вправи / За ред. О. І. Сидоренка. — Вид. 2. — К.: Центр інновацій та розвитку, 1999. — 64 с.

     

     

    Додадкова література:

1. Асланова Т.А. Интерактивные методики: методпособие для учителей. – М.: ЦГО, 2004. – 40с.

2. Вайссман Джерри. Мастерство презентаций/ Пер. с англ.: А.Ю.Кураченко. – М.: ООО «Вершина», 2004. – 288 с.

3. Васьковский Е.В. Цивилистическая методология. Учение о толковании и применении гражданских законов. – М.: АО «Центр Юр Ин-фор», 2002.- 508 с.

4. Технология професионально-ориентированого обучения в высшей школе/ Под. ред. Сластенина В.А. – М.: Пед. общество России, 2005. – 192 с.

5. Г.Д.І. Тестування. Правознавство (Авторський колектив Христова Г.О. Сербуль О.Ю., Уварова О.О..- К.: Майстер-клас, 2006. – 96 с.

6. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник.- К.: Академвидав., 2004. – 352 с.

7. Денисова О.О. Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 315 с.

8.  Закон: создание и толкование / Под ред. А.С. Пиголкина. – М.: Спарк. 1998. – 283.

9. Закон України «Про освіту» // Освіта. – 1991. – 25 червня.

10. Загоруйко В.И. Основы правоведения: опорные конспекты, таблицы, схемы, словарь-справочник. – К.: НПЦ Перспектива, 2003. – 181 с.

11. Дидактика средней школы / Под ред. В.А.Онищука. – К.: Рад. школа, 1987.- 351 с.

12. Кларин М.В. Инновации в обучении: метафоры и модели: Анализ зарубежного опыта. – М.: Наука, 1997. – 223 с.

13. Кларин М.В. Корпоративний тренинг от А до Я: Научн.-практ. пособие.- М.: Дело, 2002. – 224 с.

14. Комаров С.А., Малько А. В. Теория государства и права (серия учебно-методических комплексов). — М.: Норма, 2004. — 448 с.

15.  Конституционное право зарубежных стран / За ред. А. В. Малько О. В. Афанасьєва, Е. В. Колесникова, Г. Н. Комкова. (Серия учебно-методических комплексов). — М.: Норма, 2004. — 320 с.

16. Кравчук К. Г. Опорні конспекти з основ права: Курс лекцій: Навч. посібник для студентів неюридичних спеціальностей вищих навчальних закладів. — К.: Атака, 2005. — 312 с.

17. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учебн. пособ. для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Под ред. Е. С. Полата. — М.: Издат. центр «Академія», 2001. — 272 с.

18. Правова енциклопедія школяра/ В.В.Головченко, В.С.Ковальський (кер.авт.колект.), Л.О.Лоха.- К.: Юрінком Інтер, 2006.- 440с.

19. Подласый И.П. Педагогика.- М.: ВЛАДОС, 1999.- 566 с.

20. Циппеліус Райнгольд Юридична методологія. Переклад, адаптація, приклади права України і список термінів.- К.: Вид-во «Реферат».- 2004.- 176 с.

     

    Шкільні підручники і посібники:

1. Гісем О.В., Мартинюк О.О. Основи правознавства: 9 кл.: Робочий зошит з контролю знань. – К.: АСК, 2000. – 64 с.

2. Журавський В.С., Лінецький С.В. Основи правознавства.- К.: 2004.- 440 с.

3. Квасов В.В. Практикум з основ правознавства.- Х.: 2004.- 143 с.

4. Наровлянський О.Д. Основы правознавства. – К.: 2004. – 400 с.

5. Наровлянський О.Д. Дидактичні матеріали з основ правознавства: Навч.посібник для учнів 9 кл. серед.,загальноосв. шк. , гімназій, ліцеїв. – К.:Юрінком Інтер, 1999. – 160 с.

6. Основи правознавства: Підручник для 9 класу загальноосвітнього навчального закладу / За ред. І.Б.Усенко.- 2-е вид., перероб. та доп.- К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003.- 432 с.

7. Олімпіадні завдання з основ правознавства / Укл.: Загоруй І.С., Карпушина О.В. та інші.- Луганськ, 2004.- 36 с.

8. Усенко І.Б. Зошит з основ правознавства.- К., Ірпінь, 2003.- 104 с.

9. Хрестоматія з правознавства: Навч. посіб./ Уклад. Л.О. Лоха, О.Д.Наровлянський.- К.: Юрінком Інтер, 2003. – 736 с.

Додаток 1

 

Перелік рекомендованих психодіагностичних методик
для психолого-педагогічного дослідження
особливостей навчальної групи

 

Назва методики, автор	Джерело	Призначення методики	Для якого віку
Діагностика індивідуальних особливостей пізнавальної діяльності
Тест «Художник чи мислитель?»	Дослідження індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної  діяльності // Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи з дисципліни «Основи психології та педагогіки». – К.: КНЕУ, 1998. - 48 с.	Дозволяє виявити домінантність півкуль головного мозку учнів і таким чином з’ясувати переваги учнів у навчально-пізнавальній діяльності.	з 14 років
«Діагностика домінуючого типу сприймання інформації»	Психологія та педагогіка : навчально-методичний посібник. для самостійного вивчення дисципліни / За редакцією Музичко Л.В. – К.: КНЕУ, 2007. – С. 33-36.	Дозволяє визначити в учнів групи домінуючі типи сприймання інформації і відповідно дізнатись, який спосіб подання інформації буде доцільнішим.	з 14 років
Методика «Тип мислення» Г.В.Рєзапкіної	Резапкина Г.В. Отбор в профильные классы.— М.: Генезис, 2005. – 124 с. (Серия «Психолог в школе»). – С. 69-73.	Дозволяє виявити в учнів індивідуальні способи перетворення інформації і підібрати відповідні методи навчальної діяльності.	з 14 років
Аналіз індивідуально-типологічного розподілу учнів в групі
Визначення типу темпераменту школяра методом спостереження	Психолого-педагогическая характеристика личности учащегося: Методические указания / Калинингр. ун-т; Сост. Н.В. Ковалева. - Калининград, 1997. - 24 c.	Визначення типу темпераменту учнів через спостереження за їх типовою поведінкою.	з 9-10 років
Методика вивчення властивостей нервової системи учнів	Методика изучения свойств нервной системы учащихся / Сонин В.А. Психодиагностическое познание профессиональной деятельности. – СПб., 2004. С.80-84.	Дозволяє визначити тип темпераменту школяра на основі самооцінки своєї типової поведінки	з 12 років
Методика EPI Г. Айзенка (адаптація А. Г. Шмельова)	Психологія та педагогіка : навчально-методичний посібник. для самостійного вивчення дисципліни / За редакцією Музичко Л.В. – К.: КНЕУ, 2007. – С. 79-85.	Визначення типу темпераменту учнів	з 12-13 років
Методика «Формула темпераменту» (за А.В.Бєловим)	Ивашкин В. С. Психолоrическое изучение школьников. - Владимир, 1990. - С. 49-­52.	Визначення індивідуального та групового прояву різних типів темпераменту.	з 14 років
Цифровий тест «Соціотип» (В.Мегель, А.Овчаров)	Столяренко Л.Д. Психология управления. - 4-е изд. - Ростов н/Д: Феникс, 2007. - С. 162-166	Є засобом експрес-діагностики типу особистості людини за типологією К.Г.Юнга.	з 14 років
Діагностика типу особистості за методикою Д.Кейрсі	Практическая психология для преподавателей / Под ред. М. К. Тутушкиной. – М.: Информационно-издательский дом «Филинь», 1997. – С.43-55.	Визначення індивідуального типу особистості за типологією К.Г.Юнга.	з 16 років
«Пcихогеометричний тест”, С. Деллінгер, адаптований  О.О. Алексеєвою и Л.О.Громовою	Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. – 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 1999.  – Кн. 2: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приемы и упражнения. -  С. 67-84.	дозволяє встановити тип особистості на основі переваг людини у виборі певної геометричної фігури.	з 10 років
Виявлення домінуючої мотивації навчання в групі
Діагностика шкільної мотивації учнів початкових класів	Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. - М., Изд-во Института Психотерапии. 2002. – С. 110-112.	Визначення мотивацію учнів початкових класів до навчання.	з 6-7 років
Діагностика структури навчальної мотивації школяра	Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. - М., Изд-во Института Психотерапии. 2002. – С. 106-107.	Дозволяє виявити домінуючі мотиви навчання школярів	з 12 років
Методика вивчення ставлення до шкільних предметів Г.Н.Казанцевої	Психология подростка: Практикум / Под ред. А.А. Реана. – СПб: прайм-Еврознак, 2003. – 128 с.	Виявлення спрямованості та рівня розвитку внутрішньої мотивації навчальної діяльності учнів при вивченні ними конкретних навчальних предметів (зокрема, економічного спрямування).	з 12 років
Опитувальник мотиваційних джерел (за Д. Барбуто та Р.Сколком, переклад О. Сидоренко)	Сидоренко Е. В. Мотивационный тренинг. — СПб.: Речь, 2000. — 234 с.	З’ясування вагомості та характеру внутрішньої та зовнішньої мотивації учнів	дорослі
Дослідження соціально-психологічних особливостей навчальної групи
Соціометрична методика	Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. – 4-е узд. – М.: Гуманит. узд. центр ВЛАДОС, 2001. – Кн. 3: Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. – С. 243-247.	використовується для вивчення структури міжособистісних переваг у групі та вирішення на цій основі практичних завдань реалізації спільної діяльності (створення команд, вибору капітанів команд тощо).	з 7 років
Соціометрична методика «Подарунок на день народження»	Психологія діяльності та навчальний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самостійного вивчення дисципліни / [В. А. Козаков, М. В. Артюшина, О. М. Котикова та ін.] ; за заг. ред. В.А. Козакова. – К. : КНЕУ, 2003. –  С. 476-478.	Дозволяє визначити особливості міжособистісних стосунків в навчальній групі, характер сприйняття учнями один одного.	з 12 років
Визначення індексу групової згуртованості Сішора	Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. - М., Изд-во Института Психотерапии. 2002. – С. 179-180	Визначення згуртованості, інтегративності навчальної групи	з 12 років
Методика оцінки психологічної атмосфери в колективі за А.Ф.Фідлером	Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. - М., Изд-во Института Психотерапии. 2002. – С. 190	Дозволяє оцінити соціально-психологічну атмосферу в навчальній групі	з 14 років
Психологічний клімат класного колективу (В.С. Івашкін, В.В.Онуфрієва)	Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. - М., Изд-во Института Психотерапии. 2002. – С. 198-199.	Вивчення соціально-психологічного клімату у навчальній групі	з 12 років
Методика «Соціальна роль» Р.М.Белбіна	Белбин Р. М. Команды менеджеров. Секреты успеха и причины неудач / Пер. с англ.  – М. : НЫРРО, 2003. – 315 с.	Діагностика схильності учнів до виконання певних групових ролей у спільній діяльності.	З 16 років

 

Додаток 2

 

Схема педагогічного аналізу заняття

 

1. Загальні відомості про заняття: клас, предмет, викладач, тема заняття.

2. Мета заняття:

• чи визначає викладач мету та тему, чи інформує учнів про них та про важливість теми в системі знань, як він це робить;

• чи акцентується увага на готовності викладача та учнів до заняття.

  3. Визначення типу та структури занять, їх характеру:

• доцільність цього типу в системі інших занять з даної теми;

• відповідність структури заняття певному типу (послідовність розташування елементів заняття, їх наявність), регламентація в часі;

• роль кожного етапу у виконанні дидактичних та виховних завдань.

  4. Аналіз змісту заняття:

• чи відповідає зміст віковим особливостям учнів, їхнім індивідуальним якостям;

• чи представлені в змісті конкретної теми найновіші наукові здобутки;

• чи пов’язаний матеріал із життям, практикою, досвідом учнів;

• чи сприяє розвитку творчого, самостійного мислення;

• чи присутні елементи пошуку, історичний аспект, дослідницький характер;

• чи сприяє новий матеріал накопиченню нових знань, розвитку вмінь та навичок порівняно із засвоєним раніше;

• чи має навчальний матеріал виховну спрямованість.

  5. Аналіз методів та прийомів навчання:

• почуття міри у використанні словесних, наочних та практичних методів, їх гармонійне поєднання;

• різноманітність прийомів, які сприяють активності учнів (чи сприяють методи та прийоми навчання досягненню основної дидактичної мети).

  6. Аналіз діяльності викладача та учнів на занятті:

• прийоми в оцінці знань;

• критерії оцінок;

• чи коментуються оцінки;

• чи оцінюються знання протягом заняття чи лише наприкінці; виховне значення оцінки;

• чи диференціюється домашнє завдання, який його об’єм та ступінь складності, чи наявне пояснення в класі, чи носить домашнє завдання творчий характер;

• активність викладача, педагогічний такт, етика, прийоми педагогічного впливу на групу та окремих учнів;

• активність і дисципліна класу, ставлення учнів до викладача, самостійність їх роботи на занятті.

  7. Загальні висновки щодо ефективності заняття:

• освітнє та виховне значення заняття;

• позитивні сторони заняття та його недоліки;

• поради задля уникнення недоліків, додаткова література для ознайомлення.

Додаток 3

 

АНАЛІЗ УРОКУ

 

викладача __________________________________________________________,

                   (прізвище, ім’я, по-батькові)

 

проведеного “___” ____20___р. у групі (класі) __________________ з предмету ____________________________________________________________________

 

Присутніх учнів_______________, відсутніх учнів ________________.

 

План занять ____________________________________________________________________

                            (відповідність теми заняття тематичному плану)

 

Перевірка занять за темою: ____________________________________________________________________

 

Опитано ______ осіб, виставлено________оцінок, витрачено часу на опитування _______хв.

 

Короткий аналіз заходів контролю (чіткість формулювання запитань, об’єктивність та мотивованість оцінок, методи заохочення та активізації учнів, глибина виявлених знань, систематичність перевірки знань):

 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

На викладення теми витрачено _________________ хв

 

Аналіз викладацької майстерності (тип уроку, зміст, структура, логічна стійкість окремих елементів уроку, методи викладання, науковість, доступність, повнота викладення, зв’язок теорії та практики, наочність, засоби підвищення ефективності викладання та активізації розумової й пошукової діяльності учнів):_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Поведінка учнів (активність процесу пізнання та засвоєння, зацікавленість навчанням, дисципліна):

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Поведінка викладача (контакт з аудиторією, вміння стимулювати її активність, індивідуальний підхід, стиль викладання, педагогічний такт, культура мовлення, ерудиція):

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Результат уроку (виконання плану, досягнення цілі, засвоєння матеріалу учнями, недоліки уроку):

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Висновки та пропозиції викладачу: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Урок відвідав ________________________________________________________

(прізвище, ім’я та по-батькові)

 

З аналізом уроку ознайомився викладач

____________________________________________________________________

(прізвище, ім’я та по-батькові, підпис)

 

Додаток 4

Параметри критичного аналізу занять:

1) готовність до уроку вчителя й учнів:

а) план уроку;

б) мета уроку;

в) розуміння учнями мети уроку;

г) доступність матеріалу;

д) відхилення від плану: причини та доцільність;

2) дидактичний матеріал:

а) відповідність програмі;

б) зв’язок із сучасним життям;

3) організація початку уроку, час на кожний етап;

4) організація поелементного засвоєння знань:

а) робота над домашнім завданням;

б) система проблемних, логічних завдань;

в) наступність між домашньою та класною роботою;

6) вивчення нового матеріалу: форми роботи учнів (самостійна, колективна, групова); методи активізації навчання; наочність; технічні засоби навчання;

7) індивідуальний підхід до учнів (робота із слабкими та сильними учнями);

8) контроль знань і система заохочення учнів;

9) міжпредметні зв’язки;

10) досягнення науки та техніки;

11) виховна можливість уроку;

12) закріплення нових знань (зокрема методи активізації);

13) форми домашнього завдання;

14) мова та мовлення, стиль тон, такт, спостережливість;

15) дисципліна, увага та інтерес на уроці (засоби);

16) мотивація оцінок та їх об’єктивність;

17) рівень теоретичної та методичної підготовки;

18) організаційний аспект заняття: обстановка, обладнання, дотримання санітарно-гігієнічного режиму;

19) раціональність використання часу;

20) результат заняття (уроку): розвиток і виховання учнів, об’єм, якість та характер засвоєного та виконаного, вимоги й пропозиції.

__________(підпис)

Додаток 5

Пам’ятка ефективного слухання

1. Зосередження — шлях до ефективного слухання.

2. Оцінюйте зміст, а не манери та зовнішній вигляд співрозмовника.

3. Долайте бар’єри слухання.

4. Використовуйте прийоми активного слухання.

5. Підтримуйте емоційний контакт зі співрозмовником.

Компоненти ефективного виступу викладача перед аудиторією

• Заздалегідь проаналізуйте особливості аудиторії, її настанови.

• Підготуйте більше матеріалу. Це додасть вам упевненості.

• Продумайте вступ (розповідь, цитата, питання).

• Продумайте висновок (резюме, цитата, власне ставлення до викладеного матеріалу).

• Зацікавте аудиторію прикладами, ілюстраціями, відеофрагментами по темі. Прорепетируйте виступ (не заучуйте, а переказуйте).

• Продумайте свій зовнішній вигляд.

• Під час виступу не втрачайте ініціативу, будьте дружелюбні.

• Будьте натхнені і намагайтеся надихнути аудиторію. Говоріть чітко, експресивно, впевнено і стежте за культурою мовлення.

• Задля більшої виразності використовуйте невербаліку (варіюйте темп, висоту і гучність мовлення — це підкреслить основні моменти).

• Доведіть учням, що факти цікаві й легко зрозумілі.

• Встановіть і підтримуйте візуальний та емоційний контакт зі слухачами: слідкуйте за виразом обличчя; жестикулюйте невимушено; слідкуйте за позою та рухами тіла; підтримуйте зоровий контакт.

Вимоги, що висуваються до виступу викладача

• чіткість у формулюванні думки;

• логічність, смислова точність, а отже, небагатослівність мовлення;

• відповідність між змістом мовлення та мовними засобами;

• різноманітність мовних засобів (багатство лексики);

• ефективність мовлення;

• милозвучність, виразність дикції, відповідність між темпом мовлення, силою голосу, з одного боку, та відповідність ситуації — з іншого.

Поради щодо формування професійного іміджу викладача

• Одягайтеся ретельно, будьте охайні.

• Стежте за поставою та помірно користуйтеся мовою жестів.

• Поводьтеся впевнено. Підтримуйте візуальний та емоційний контакт зі співрозмовником.

Типові труднощі та помилки, з якими стикаються практиканти під час проведення уроків

1. При перевірці виконання учнями домашнього завдання: труднощі в дотриманні запланованого ліміту часу на відповіді; невміння забезпечити активну, творчу роботу класу під час опитування окремих учнів.

2. При поясненні нового матеріалу: невміння залучити учнів до творчої роботи для сприйняття та осмислення нового матеріалу; виклад нового матеріалу переважно у вигляді лекції; невміння ставити проблемні запитання; труднощі в реалізації розвиваючих та виховних можливостей навчального матеріалу; недостатньо образне та емоційне мовлення.

3. При закріпленні нового матеріалу: формальний характер закріплення нового матеріалу, відсутність творчої роботи; неврахування індивідуальних можливостей учнів; наявність труднощів у підборі ефективної системи завдань і вправ для закріплення.

4. Під час оцінювання учнів: виставлення оцінок не за роботу учнів протягом уроку, а лише за відповіді на конкретні запитання під час перевірки домашнього завдання; труднощі при оцінюванні відповідей; необґрунтованість оцінок.

5. При повідомленні домашнього завдання: невчасне повідомлення домашнього завдання (під час або після дзвоника), відсутність інструкцій щодо його виконання та індивідуальних завдань окремим учням.

Додаток 6

 

ГРАФІК ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ (ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА)

 

 

студент 3 курсу ________ групи факультету______________________________

____________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові)

Місце проходження практики ________________________________________________________________________________________________________________________________________

Керівник від бази практики____________________________________________________________

Керівник від кафедри педагогіки та психології____________________________

 

№ з/п	Тема заняття	Дата проведення	Час	Клас (група)	Ауд.
1
2
3

 

 

 

 

 

Підпис

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 7

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

Кафедра педагогіки та психології

 

 

 

 

 

З В І Т

З ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

 

 

у ______________________________________________

______________________________________________

(повна назва установи)

 

 

студента (ки) _________ курсу _______ групи

факультету_____________________________________

________________________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові)

 

 

 

Керівник від бази

практики            ________________________________

                           ________________________________

                           (посада, прізвище, ініціали)

 

Керівник від

університету      ________________________________

                           ________________________________

                           (посада, прізвище, ініціали)

 

 

 

 

 

Київ — 201_р.

 

Додаток 8

Кафедра педагогіки та психології

Звітний лист

 

про проходження педагогічної практики студентом (кою) 3 курсу

факультету____________________________________________________

____________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові)

 

У період з «____» ____________ 20 __ року по «____» _____________ 20 _ року я проходив (ла) педагогічну практику у ____________________________________________________________________.

(назва навчального закладу)

Викладач: ___________________________________________________________

(посада, ПІП)

Керівник від ВНЗ:_____________________________________________________

(посада, вчений ступінь, звання, ПІП)

За період практики мною було виконано такі види робіт:

1. Пасивна практика

№	Тема заняття, на якому був присутній практикант	ПІП викладача або іншого студента-практиканта, які проводили заняття	Навчальний заклад	Дата	Підпис викладача
1	2	3	4	5	6

1. Активна практика

№	Тема заняття	Навчальний заклад	Дата	Оцінка	Підпис викладача
1	2	3	4	5	6

3. Рекомендації щодо вдосконалення організації та проведення практики:

1. позитивні моменти в організації та змісті практики;

2. негативні моменти в організації та змісті практики;

3. побажання та рекомендації щодо покращення організації та змісту практики.

    

   Дата                                                          Підпис студента-практиканта

                                                                             Підпис керівника

Додаток 9

ЛИСТ ОЦІНЮВАННЯ

звіту з педагогічної практики

студента (ки) спец. _________, група ___ ПІП_________________________________________________________________

Наявність основних компонентів звіту з педагогічної практики:

• Титульна сторінка, зміст (не) відповідають вимогам _________________

• Вступ (не) сформульовані власні цілі проходження педагогічної практики __________________

• Критичний аналіз бази практики: загальна характеристика бази практики, аналіз навчально-методичного забезпечення навчання (навчальна програма, за якою працює навчальний заклад), аналіз системи мотивації та контролю успішності навчання, визначення позитивного та негативного щодо умов економічної освіти на базі практики, розробка пропозицій для вдосконалення економічної освіти______________________________________

• Характеристика та особливості навчального контингенту: загальні відомості про навчальну групу, в якій здійснюється викладання (характеристика загальних відомостей про клас, характеристика навчальної діяльності класу), аналіз результатів психологічного дослідження учнів на основі проведеного тестування, висновки щодо врахування в навчальному процесі виявлених особливостей навчального контингенту_________________

• Критичний аналіз двох відвіданих занять: (відсутність) наявність висновків щодо доцільності використання дослідженого досвіду у власній майбутній діяльності, пропозиції з можливого вдосконалення відвіданих занять_____________

• Викладацька діяльність (проведення трьох уроків): обґрунтування обраних форм і методів, опис розроблених методичних матеріалів з прикладами, опис того, як відбувався контроль (критерії та шкала оцінювання), аналіз проведених занять та шляхи самовдосконалення____________

• Підсумки: узагальнення зробленого за період педагогічної практики, висновки щодо досягнення поставлених цілей ____________

• Список використаних джерел_____________

• Характеристика з бази практики_____________

• Додатки: приклади дидактичного забезпечення, зразки робіт учнів, виконаних навчальних вправ та інших матеріалів, які підтверджують зворотній зв’язок практиканта з учнями ____________

    У роботі можна відзначити: ___________________________________________________________________

  6. Зауваження:________________________________________________________

  7. Графік виконання роботи: (не) дотриманий _____________________________

  8. Робота (не) допущена до захисту з попередньою оцінкою____________________________________________________________

  Науковий керівник ______________________

Додаток 10

 

ЗВІТ

викладача-керівника педагогічної практики від Університету

Про проведення педагогічної практики студентів 3 курсу факультету ____________________________________________________________________

 

1. Терміни проведення _____________________________________________

2. Кількість студентів згідно наказу _______________________

3. Кількість студентів, які проходили практику _____

4. Кількість студентів, які не пройшли практику _____

5. Кількість студентів, які проходили практику в Києві: _____

6. Кількість студентів, які проходили практику поза Києвом ____

7. База практики ___________________________________________________

   ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

    

    

8. Оцінки за практику (вказати кількість):

   “відмінно” _______

   “добре” ______

   “задовільно” ______

   “незадовільно” _____

   “не з’явились” _____

    

9. Пропозиції щодо вдосконалення організаційних питань проведення практики: ____________________________________________________

10. Пропозиції щодо вдосконалення змісту практики: __________________

     

     

     

     

     

    Керівник практики:                                                    Підпис (ПІП)