|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД
ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД« Назад
ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД 23.01.2016 03:44
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
Кафедра теорії та історії держави та права
ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД
Навчально-методичний комплекс
Київ – 2012
УДК 343.54 ББК 67.72 Обговорено і схвалено на засіданні Протокол № 1 від 01 вересня 2011 р.
Рецензенти: Сміян Леонід Семенович – кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Семаков Геннадій Семенович – кандидат юридичних наук, доцент, МАУП
Укладач: Нікітін Юрій Вікторович – доцент, кандидат юридичних наук
Прокурорський нагляд:Навчально-методичний комплекс // Ю.В. Нікітін. – К.: Національна академія управління, 2012. – 50 с.
Курс "Прокурорський нагляд", як навчальна дисципліна, базуючись на положеннях Конституції України, носить складний синтетичний характер. Це обумовлено тим, що навчальна програма з цієї дисципліни охоплює не тільки питання організації роботи органів прокуратури, а й регулювання, здійснення прокурорського нагляду як самостійної форми державної діяльності у відповідності з розділом VIІ Конституції України.
УДК 343.54 ББК 67.72
© Оригінал-макет, "Національної академії управління", 2012
ЗМІСТ
ВСТУП Курс "Прокурорський нагляд", як навчальна дисципліна, базуючись на положеннях Конституції України, носить складний синтетичний характер. Це обумовлено тим, що навчальна програма з цієї дисципліни охоплює не тільки питання організації роботи органів прокуратури, а й регулювання, здійснення прокурорського нагляду як самостійної форми державної діяльності у відповідності з розділом VIІ Конституції України. Виділення прокуратури із системи правоохоронних органів для окремого вивчення дає змогу більш досконаліше з'ясувати всю систему органів прокуратури і порядок її функціонування, враховуючи значення прокуратури в сучасних умовах розбудови правової держави України.
Мета і завдання вивчення курсу ’’Прокурорський нагляд’’ Метою даного навчально-методичного комплексу є визначення тем і конкретних питань, що підлягають вивченню і обговоренню на семінарських заняттях як безпосередньо, так і черезрозв’язування конкретних життєвих ситуацій, опанування дисципліни завдяки самостійній роботі студентів. Крім того, охоплюються основні питання, що можуть виноситися на залік і одночасно бути питаннями для самоконтролю рівня засвоєння знань студентів, рекомендуються необхідні нормативні акти та літературні джерела і додаються ілюстровані матеріали щодо системи і структури органів прокуратури України. При вивченні даного курсу студенти повинні знати, що в період розбудови правової держави України прокуратура відіграє значну роль у захисті прав, свобод і законних інтересів громадян, забезпеченні режиму законності в країні. З'ясування суті діяльності прокуратури потребує вивчення таких проблем як: що представляє собою законність, в чому полягає зміст її забезпечення, організація і порядок діяльності органів прокуратури України. Діюча система органів прокуратури, її функціонування, відповідає демократичним принципам права. Тому студентам треба уміти відповідно до курсу теорії держави і права з'ясувати ці принципи стосовно регулювання діяльності прокуратури. Вони повинні також з'ясувати таке складне поняття, як прокурорський нагляд з позиції того, що він визначається як соціальна система із своєю структурою, включаючи сукупність посадових осіб і органів, які здійснюють нагляд за додержанням законів.
Місце дисципліни "Прокурорський нагляд" в системі юридичних наук. Даний курс є логічним продовженням курсу "Судові та правоохоронні органи України" де студенти вже вивчали основні положення функціонування органів прокуратури в системі правоохоронних органів. Це в свою чергу вимагає знань інших галузей права і особливо конституційного, кримінального, адміністративного, процесуального тощо. А також положень теорії держави та права. Всі вони є правовою основою даної дисципліни. Перед тим як приступити до вивчення питань зазначених в програмі курсу, студент повинен вивчити необхідне законодавство, літературу, навчальні і методичні посібники. Деякі з них наводяться в цих навчально-методичних матеріалах. Самостійна робота студента передбачає систематичну працю над вивченням курсу, постійне слідкування за публікаціями в періодичній пресі з проблем прокуратури, здійснення нею відповідних функцій, та за змінами і доповненнями до відповідного законодавства. З метою поточного самоконтролю за рівнем знань з курсу, студент повинен перевіряти їх засвоєння, орієнтуючись на вирішення задач, тестів, підготовки рефератів.
ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
І. Загальні положення 1.1. Цей порядок запроваджується з метою удосконалення чинної технології оцінювання знань студентів та адаптації її до загальноєвропейський вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ЕСТS). 1.2. Порядок розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового оцінювання знань студентів усіх форм навчання НАУ. Порядок спрямовано на ефективну реалізацію таких завдань: - підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи, інтелектуальної напруги протягом усього періоду навчання, переорієнтація іхніх цілей з отриманням позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок; - систематизацію знань, усунення розбіжностей між завданнями модульного контролю та програмою дисциплін; - подолання елементів суб'єктивізму під час оцінювання знань; - розширення через систему творчих самостійних завдань можливостей для розвитку студентів, всебічного розкриття їх здібностей та підвищення ефективності освітньої діяльності викладацького складу; - оптимізація навчального процесу.
II. Принципи та організація поточного і підсумкового оцінювання знань студентів 2.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточної успішності. Сумарна оцінка встановлюється від 0 до 100 балів. В залікову книжку виставляється сумарна оцінка за національною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) та оцінка за шкалою ЕСТS ( А, В, С, D, Е, FХ, F). 2.2. Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю та на іспиті. На іспиті оцінюванню підлягають: - володіння ключовими теоретичними знаннями про об'єкт дисципліни; - здатність творчо мислити та синтезувати знання; - уміння використовувати знання для розв'язання практичних завдань. 2.3. Максимально можлива оцінка за знання програмного матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам і складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за іспит. За поточну успішність студент може отримати максимум 60 балів і за іспит 40 балів. 2.4. Об'єктами поточного оцінювання знань студентів (60 балів максимум) є: - матеріал викладений на лекціях; - питання, розглянуті та обговоренні на семінарських та практичних заняттях; - матеріал опрацьований самостійно; - виконання модульних контрольних робіт. Під час виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають і рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах, активність в обговоренні питань, що внесені на семінарські заняття, результати виконання і захисту лабораторних робіт, участь у дискусіях, ділових іграх. Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе, конспектів навчальних та наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні завдання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, розв'язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв'язання виробничих ситуацій (кейсів), З однієї навчальної дисципліни не повинно бути більше 2-х модульних контрольних робіт за семестр. Викладачі повинні завчасно довести до відома студентів терміни та зміст контрольних завдань.
2.5. Структура поточної успішності (0-60 балів). а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях - 0-30 балів; б) виконання завдань для самостійної роботи -0-10 балів; в) виконання 2-х модульних контрольних робіт - 0-20 балів. г) студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності - в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, можуть присуджуватися додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 60 балів. 2.6. Оцінки за різні види поточної роботи студентів фіксуються викладачами в журналах академічних груп. На останньому семінарському занятті сумарна оцінка в балах (від 0 до 60) за результатами всіх видів поточної успішності записується у відомість у графі «поточна успішність». 2.7. Результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-40 балів.
Шкала оцінювання екзаменаційних завдань
Якщо на екзамені відповідь студента оцінена менше 9 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, набрані бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, а вона включає лише оцінку за поточну успішність. У відомості записується сумарна оцінка за результатами поточної успішності та іспиту, яка виставляється в залікову книжку студента та додаток до диплому про освіту. 2.8. Поточна успішність з навчальних дисциплін, що підлягає контролю у формі заліку оцінюється за шкалою 0 – 100 балів (на відміну від іспитів (0 – 40)). Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 60 балів, він отримує оцінку «не зараховано». У разі невиконання окремих завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом начальника навчального відділу виконати їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач. 2.9. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання можуть бути: домашні письмові роботи з дисциплін, різні індивідуальні завдання, контрольні роботи, відображені у робочій програмі, вони оцінюються за шкалою 0 – 40 балів. Іспит оцінюється за шкалою 0 – 60.
III. Система оцінювання знань за шкалою ЕСТS
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
ПРОГРАМА КУРСУ «ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД»
Змістовний модуль І
Тема 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРОКУРАТУРУ ЇЇ МІСЦЕ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ
щодо регулювання її організації і діяльності.
Тема 2. СУТНІСТЬ І ЗАВДАННЯ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ
державної діяльності; відміна прокурорського нагляду від контрольно-наглядових функцій інших державних органів.
Тема 3. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ В ОРГАНАХ ПРОКУРАТУРИ
прокуратури.
Тема 4. ЗАГАЛЬНИЙ НАГЛЯД
Змістовний модуль ІІ Тема 5. НАГЛЯД ПРОКУРОРА ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ІЗАСТОСУВАННЯМ ЗАКОНІВ ОРГАНАМИ, ЩО ВЕДУТЬ БОРОТЬБУ ІЗ ЗЛОЧИННІСТЮ
Тема 6. УЧАСТЬ ПРОКУРОРА В РОЗГЛЯДІ КРИМІНАЛЬІІИХСПРАВ У СУДАХ І НАГЛЯД ЗА ЗАКОННІСТЮ СУДОВИX РІШЕНЬ
рішення.
Тема 7. УЧАСТЬ ПРОКУРОРА В РОЗГЛЯДІ ЦИВІЛЬНИХ І ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВ У СУДАХ. НАГЛЯД ЗА ЗАКОННІСТЮ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Тема 8. НАГЛЯД ПРОКУРОРА ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ У МІСЦЯХЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРИМУСОВОГО ХАРАКТЕРУ
Тема 9. ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД У СПРАВАХ НЕПОВНОЛІТНІХ
Тема 10. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТТЬ
Згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положейня про державний вищий заклад освіти, затверджене Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 5 вересня 1996 року за № 1074, п.2.1.2., Положення про кафедру ВНЗ "Національна академія управління" одним з видів навчальних занять є семінарське заняття. Семінарське заняття проводиться у відповідності з програмою, тематичним планом Прокурорського нагляду та згідно з розкладами навчальних занять з тем, що вказані в робочих навчальних програмах і планах семінарських занять. Семінарське заняття проводиться з широким використанням чинного закону «Про прокуратуру», інших законодавчих актів і рекомендованих джерел. Цей вид занять є засобом розвитку у студентів, культури наукового мислення, а також призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання. Семінарське заняття являє собою групове заняття, яке проводиться під керівництвом викладача, як правило, після прочитаної лекції з відповідної теми курсу і самостійної підготовки студентів групи. Це форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарське заняття - це завжди безпосереднє контактування зі студентами встановлення довірливих відносин, продуктивне педагогічне спілкування. Викладачі формуючи атмосферу творчої роботи, орієнтують на виступи за характером оцінки, дискусії, співвідносячи їх із простим викладом вивчених та підготовлених тем, заслуховуванням рефератів. Викладач дає установку на прослуховування або акцентує увагу студентів на оцінці та обговоренні, залежно від тематики та ситуації. Враховуючи все це, викладач керує дискусією та розподілом ролей. Невпевненим студентам пропонуються окремі полегшені питання, які дають можливість виступити та відчути психологічний стан успіху. Основними завданнями семінарського заняття є можливість: - розвивати пізнавальну активність і самодіяльність, уміння творчо застосовувати матеріал лекцій; - поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення предмета; - сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати свої думки, слухати один одного, продуктивно критикувати. Семінарські заняття виступають також засобом перевірки розвитку і закріплення навичок самостійної роботи, що є однією з найважливіших форм навчальної роботи студентів та сприяють вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі, привчають систематичному, планомірному засвоєнню навчального матеріалу, монографічної та іншої літератури, законодавства та підзаконних нормативних актів. Відповідно до завдань та змісту курсу доцільно проводити семінарські заняття двох типів: 1. Власне семінар. Це традиційне заняття, в якому ставка робиться на закріплення теоретичних відомостей, формування системи знань, підготовку до виконання подальших практичних завдань. Він може проходити у таких формах: - фронтальне семінарське заняття, що передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями; - семінарське заняття з підготовленими доповідями, що передбачає проведення роботи стосовно -декількох доповідей. Головна увага - підготовка самої доповіді та співдоповіді, інші учасники семінарського заняття вивчають основні джерела за обраною проблемою; - комбіноване - співвідносить комбіновані форми роботи, тобто частина питань розробляється всіма учасниками, решта - підготовка доповідей та повідомлень. Крім цього існує класифікація поділу семінарських занять залежно від ролі, яку вони відіграють в навчально-виховній роботі вищого навчального закладу, і завдань, що ставляться перед ними, на такі групи (види): - сприйняття поглибленого вивчення певного систематичного курсу - пов'язаний неподільно з лекціями з того чи іншого курсу. З кожної теми студенти мають можливість прослухати не лише лекції викладача, а й самостійно попрацювати над літературою чи іншими навчальними матеріалами. В результаті проведення таких семінарських занять студенти можуть прочитати й законспектувати твори, передбачені для вивчення, осмислити ті питання, які ставляться викладачами на лекціях і виноситься на семінарські заняття, підготувати реферати чи виступи і доповісти їх на заняттях. Рівень засвоєння навчального матеріалу студентами, цих предметів значно вищий, ніж з тих, де таких семінарів не передбачено; - вивчення окремих основних або найважливіших тем курсу. До них відносять ті, що не пов'язані з усіма лекціями курсу. Вивчення деяких дисциплін передбачає в основному лекції і самостійну роботу студентів. Семінарські заняття проводяться з найважливіших тем. Спецсемінар. Спецсемінар дослідницького характеру з незалежною, від лекцій тематикою - присвячений більш ґрунтовному вивченню тієї чи іншої наукової проблеми і тому має дослідницький характер. Вони мають на меті ширше залучати студентів до науково-дослідницької роботи кафедр і вузу в цілому. Основне, чого набувають студенти на цих семінарських заняттях, - це уміння проводити наукові дослідження з тих чи інших актуальних проблем. Він покликаний поєднувати теоретичну підготовку майбутніх фахівців з їх участю в науково-дослідній роботі. За дидактичної метою семінари поділяються на заняття по:
За методикою проведення розрізняють:
- вступні семінари (базується на досвіді та знаннях; студенти збирають інформацію по новій темі та класифікують її); - оглядові семінари (самостійний огляд студентами всієї теми за допомогою літератури); - самоорганізуючі семінари (студенти самостійно визначають мету заняття, розподіляють теми рефератів між собою, а в деяких випадках - готують реферати за власною ініціативою, доповідають та коментують їх); - пошуковий семінар (передбачає дослідницьку діяльність студентів); - семінар - "круглий стіл" (запрошуються фахівці або спеціально підготовлені студенти. Це обмін інформацією, відповіді на питання, колективний пошук нових шляхів вирішення проблеми (якщо вона є)).
Перелік тем практичного заняття визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті. Під час проведення практичного заняття група може бути поділена на підгрупи. Структура практичного заняття:
зрозумілим;
Різновиди занять залежать саме від практичної частини. Це може бути вирішення задач, виконання вправ, спостереження, експерименти. Слід організовувати практичні заняття так, щоб студенти постійно відчували ускладнення завдань, які виконуються, були зайняті творчою роботою, пошуками правильних і точних рішень. Велике значення мають індивідуальний підхід і педагогічне спілкування. При розробці завдання і плану заняття викладач повинен враховувати рівень підготовки кожного студента і виступати в ролі консультанта, не принижуючи самостійності та ініціативи студента.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Успіх семінарських занять значною мірою залежить від їх раціональної організації та активних методів проведення: - тематичні дискусії та диспути; - колективний пошук відповідей і ролей; - бесіда і вільний обмін думками; - інформація про конструктивні пропозиції слухачів (курсантів, студентів); - ігрове проектування. Крім організаційних моментів, важливу роль відіграє методика проведення семінарських занять. Основними методами проведення є розповідь викладача (вступне і заключне слово), а також бесіда, ілюстрації і демонстрації, екскурсії. Звичайно, всі вони використовуються не ізольовано, а в єдності. Не існує жодного семінарського заняття, яке б проводилась одним методом. На кожному з них застосовуються різні методи, хоч один з них може бути і домінуючим. Основною складовою частиною більшості семінарських занять є виступи студентів. Ці виступи можуть бути у вигляді розповіді (інколи включають елементи лекції), ілюстрації і демонстрації. Після виступу студента розгортається бесіда, в якій бере участь як доповідач, так викладач і студенти. Під час проведення семінарських занять викладач:
Семінарське заняття є концентрованим проміжним підсумком всієї навчальної роботи на кафедрах, тому що проведення її на високому теоретичному і методичному рівнях значною мірою обумовлено:
Під час проведення семінарського заняття слід виділяти і тримати під увагою такі основні компоненти: - вступне слово викладача (визначається основна мета семінарського заняття; місце, що займають питання даного семінарського заняття в курсі, який вивчається; головні питання семінарського заняття; методичні рекомендації щодо виступу студентів з даної тематики; - обговорювання питань семінарського заняття (використання обґрунтованих міркувань студентів з приводу виступів учасників семінарського заняття, запитань, які виникають у студентів, організація дискусії, корегування її в межах запланованої теми, короткий висновок після кожного питання); - заключне слово (реалізація мети семінарського заняття, конструктивний аналіз усіх виступів та відповідей, стимуляція активності студентів). Студенти під час семінару можуть виступати з рефератами. Кожний доповідач повинен викласти зміст реферату усно за 10-15 хв. Студенти та викладач ставлять запитання, а виступаючі на них відповідають. Після цього виступають рецензенти від студентів, що попередньо ознайомились із текстами рефератів. Подальший перебіг семінарського заняття передбачає виступи студентів, які зобов'язані висловити свою думку про реферат, про виступи товаришів, викласти суть однієї з проблем, винесених на розгляд на семінарське заняття. Виступ студентів не бажано переривати або виправляти. Робити це можна лише у разі грубих помилок. Після виступу можна ставити запитання. В кінці заняття керівник підводить підсумки, дає оцінку виступів (якщо цього не було зроблено при обговоренні кожного питання) та настанови щодо підготовки до наступних занять. Отже, хід семінарського заняття та його структура за традиційною методикою викладання може визначатися наступним чином:
Крім того, можуть також проводитися заняття закріплення вмінь і навичок; перевірки знань, умінь і навичок; комбіноване заняття, що включає в себе набуття і відпрацювання практичних навичок: - ігрових (ділова гра, розігрування ролей, ігрове проектування); - неігрових (аналіз конкретних ситуацій, індивідуальний тренаж, імітаційні вправи). Слід уникати стандартизації семінарських занять, більше урізноманітнювати їх, активізувати пізнавальну діяльність студентів як під час самостійної підготовки, так і на самих заняттях. Типовими помилками при проведенні семінарських занять є:
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Змістовний модуль 1
Тема 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРОКУРАТУРУ ТА ЇЇ МІСЦЕ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ Семінарське заняття – 1 год. 1. Історія, об'єктивна необхідність створення органів прокуратури як державного інституту. 2. Роль прокуратури в забезпеченні законності і в укріпленні правопорядку в Україні на сучасному етапі розбудови правової держави. 3. Система і структура органів прокуратури в Україні. 4. Місце прокуратури у системі гілок державної влади.
Самостійна робота – 2 год. Тематика рефератів, доповідей: 1. Функції прокуратури і галузі прокурорського нагляду. 2. Поняття прокурорського нагляду в Україні. 3. Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів.
Методичні рекомендації При обговоренні питань, даної теми необхідно звернути увагу на те, що прокуратура як державний орган була заснована в зв'язку з розвитком системи права і з метою посилення королівської влади пройшовши складний шлях свого становлення і розвитку. Необхідно показати особливості становлення та етапи розвитку прокуратури в Україні. В період, розбудови правової держави України прокуратура як центральний правоохоронний орган продовжує відігравати значну роль у захисті прав, свобод і законних інтересів громадян, забезпеченні режиму законності в країні. Але це не всіх влаштовує і з’явилося немало різних думок, відносно діяльності прокуратури. Є намагання взагалі позбавити прокуратуру наглядових функцій і в основному перетворити її в орган кримінального переслідування, а централізовану і єдину її систему розшматувати на частини і передати у різні державні структури. З'ясування суті діяльності прокуратури потребує вивчення таких проблем: що є законність, в чому полягає зміст її забезпечення. Діюча система органів прокуратури, її функціонування відповідає демократичним принципам права. Але студентам необхідно відповідно до курсів теорія держави та права, судові та правоохоронні органи, добре з'ясувати ці принципи стосовно регулювання діяльності прокуратури. На семінарі доцільно також обговорити проблему того, яке ж місце займає прокуратура у системі розподілу влади і серед самостійних форм державної діяльності та з'ясувати питання чи не стоїть прокуратура над всіма гілками влади, в якому співвідношенні вона знаходиться з ними. Самостійним і найбільш дискусійним залишається питання про те, що є вищій нагляд за додержанням законів і чи повинна його здійснювати прокуратура при наявності вищого законодавчого органу, в чому полягає відмінність прокурорського нагляду від контрольно- наглядових функцій інших державних органів. В науці є неоднозначним визначення системи функцій прокуратури, як основних і неосновних напрямків її діяльності, їх співвідношення з галузями, ділянками прокурорського нагляду. Треба звернути увагу на таке складне поняття, як прокурорський нагляд, обговорити це питання з позицій того: чи це є самостійна форма; вид державної діяльності; галузь права; учбова дисципліна; наукова спеціальність; соціальна система зі своєю структурою; сукупність посадових осіб і органів, які здійснюють нагляд за додержанням законів. Потрібно звернути увагу на безпосередніх суб'єктів здійснення прокурорського нагляду і показати структуру, сутність нрокурорсько- наглядових правовідносин, враховуючи розробку проблем правовідносин у теорії держави та права (див. Схеми 1, 2, 3, 4 в кінці). Вивчення цієї теми необхідно пов'язати з аналізом розділу VII Конституції України. Наближаючи вивчення теоретичних проблем до конкретної практики, пропонуємо вирішити такі задачі.
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Задача 1. Вранці до початку роботи начальник районного управління органу внутрішніх справ полковник міліції Строжа І.П. по телефону повідомив прокурора району про те, що в лісосмузі, на околиці міста, знайдено труп молодої жінки з ознаками насильницької смерті. Дізнання з цього факту уже розпочато. Потрібно вказати перші дії прокурора району, після отриманої інформації, а потім при здійсненні нагляду за досудовим слідством.
Задача 2. Із Управління океанічного рибальства України прокурору міста Одеси надійшло повідомлення про те, що на судні "Зодіак", у якого пункт приписки м. Одеса, що перебуває на промислі в Атлантиці, рефмашиніст Сопко І.Ф. навмисно ударом ножа вбив механіка Володько Г.С. Визначте перші дії прокурора.
Задача 3. Заступник прокурора міста, перевіряючи у міськвідділ і внутрішніх справ законність притягнення громадян до адміністративної відповідальності, встановив, що своєю постановою начальник міліції оштрафував водія Вдовенка М.А. за те, що він на прохання свого знайомого Піскуна М.О. виніс з автобази 20-ти літрову каністру бензину А-95 і заправив їм його автомобіль. Чи законно був притягнений до адміністративної відповідальності водій Вдовенко М.А.? Яке рішення має прийняти прокурор?
Задача 4. У прокуратуру району надійшла довідка КРУ Мінфіна про фінансово-господарську діяльність птахофабрики. У довідці зазначалось, що директору фабрики, начальнику планово-виробничого відділу і старшому бухгалтеру незаконно були виплачені грошові премії в розмірі ста неоподаткованих мінімумів зарплати. Які рішення повинен прийняти прокурор?
Література: [1, 2, 31, 36, 47, 29] Тема 2. СУТНІСТЬ І ЗАВДАННЯ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯД
Самостійна робота – 4 год. Тематика рефератів, доповідей:
Методичні рекомендації Сутність і завдання прокурорського нагляду, закріплені в принципах організації і діяльності прокуратури, необхідно розглянути з позиції основних вихідних начал, положень, значення яких треба бачити не тільки в правових нормах, а і як їх "згусток" як "несущу конструкцію" всієї будівлі прокуратури, як орієнтир у здійснені прокурорського нагляду, як важливе положення в подоланні можливих прогалин в праві при вирішенні конкретних життєвих ситуацій. Система принципів організації і діяльності прокуратури не є однозначною. Складовими цієї системи є такі основні засади як: єдність і централізація прокурорської системи, законність, незалежність, гласність, демократизм, поєднання єдиноначальності з колегіальністю, невідворотність відповідальності і профілактика правопорушень, захист прав і свобод громадян на засадах рівності, висока культура в діяльності органів прокуратури, позапартійнісгь її працівників. Оскільки закон називає принципи організації і принципи діяльності, то доцільно обговорити, чи можна всю систему названих принципів поділити на організаційні і функціональні, а також зазначити чим обумовлюється наявність того чи іншого принципу і в чому полягає його зміст та місце серед інших принципів. Для більш предметного з'ясування сутності того чи іншого принципу організації і діяльності органів прокуратури пропонується проаналізувати і вирішити такі конкретні задачі, казуси:
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Задача 1. Президент України своїм Указом включив Генерального прокурора України і прокурора Запоріжської області до складу Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією при Президентові України на правах його членів, очоливши сам цей Комітет. Чи відповідає цей Указ вимогам принципів організації і діяльності прокуратури? Якщо ні, то вимоги яких принципів тут порушені? Свій висновок необхідно обґрунтувати.
Задача 2. Помічник Президента України надіслав листа до Генерального прокурора України, в якому зазначено, що він повинен у визначений термін надіслати в Адміністрацію Президента відповідні матеріали по протидії злочинності, які необхідні Президенту для використання у запланованій доповіді. Чи підлягає ця вимога виконанню, враховуючи принцип організації і діяльності прокуратури, а також законодавства про інформацію?
Задача 3. Верховна Рада України створила Тимчасову слідчу комісію, якій було надано право перевіряти відповідну роботу структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, в тому числі і конкретні кримінальні справи, з яких проводиться досудове слідство. Проаналізувати це рішення, з позицій принципів, на яких організовані і функціонують органи прокуратури. Чи існують обмеження у здійснені прокуратурою принципу гласності? Література: [1, 2, 25, 26, 29, 46]
Тема 3. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ В ОРГАНАХ ПРОКУРАТУРИ
Самостійна робота – 6 год. Тематика рефератів, доповідей:
Методичні рекомендації При вивченні цієї теми необхідно мати на увазі, що організація роботи в прокуратурі як упорядкованість, узгодженість сукупності певних дій, спрямованих на досягнення результативності прокурорського нагляду має суттєве значення. Організація роботи прокуратури має декілька рівнів. Найбільш широкий це той, що здійснює Верховна Рада України, яка створила прокуратуру відповідно до адміністративно-територіального поділу, а також за функціональним і лінійним принципами і урегулювала її організацію і діяльність окремим законом. По-друге, організація робота пов'язана з здійсненням нагляду за виконанням законів тими, що не входять у прокурорську систему. По-третє, це власно внутрішня організація роботи, що стосується керівництва і управління в самій системі органів прокуратури. Управління складається із: визначення завдання та управлінської гіпотези; аналізу необхідної інформації; підготовки і прийняття певного рішення; організації його виконання; діловодства, обліку, контроля і перевірки виконання. Необхідно також обговорити всі форми роботи з кадрами без яких не може бути ніякої організації роботи, а також питання, що стосуються планування роботи. Ці плани і заплановані заходи — мають бути актуальними, узгодженими, своєчасними, конкретними, реальним для виконання і не носити схоластичний, формально-бюрократичний характер. План є одним із основних елементів керівництва і контролю підлеглих органів прокуратури, поряд з наказами Генерального прокурора України, надання вказівок, завдань, заслуховування підлеглих тощо. Заслуговує також на увагу питання удосконалення статистичної звітності, та аналіз матеріалів практики, своєчасна систематизація законодавства з застосуванням відповідних автоматизованих інформаційних систем, організованість і культур роботи з заявами, скаргами та повідомленнями громадян.
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Задача 1. До прокурора міста від митних органів надійшло повідомлення про те, що після заходоу морського судна "Николай Сипягин" у порт приписки, стало відомо, що в іспанському порту Санта-Крус на цьому судні були розкрадені кальмари і замість них закуплені контрабандні товари. Визначити, хто повинен порушити кримінальну справу, провести досудове слідство і який прокурор повинен здійснити нагляд за виконанням законів з даної справи?
Задача 2. Обвинувачений Філін П.Р. звернувся зі скаргою до прокурора з приводу того, що слідчий веде справу необ'єктивно: не витребував на нього характеристик; позбавив можливості розібратись у матеріалах справи; при допиті до кінця не вислуховував пояснення; не всі їх записував в протоколі; допитував тільки тих свідків, котрі зацікавлені в його покаранні. Потрібно вказати дії прокурора по цій скарзі. Яке він може прийняти рішення, якщо факти, що викладені у скарзі знайдуть підтвердження?
Задача 3. Прокурор району міста направив в облсуд протест про скасування постанови судді за яким громадянин Алієв О.Г. був заарештований на 10 діб, на підставі того, що його необ'єктивно притягли до кримінальної відповідальності. Голова облсуду повернув протест прокурора без розгляду його по суті, вказавши, що ця постанова судді не є законною перешкодою для порушення кримінальної справи. Проаналізуйте правильність дій прокурора і голови облсуду.
Задача 4. На етапі пред'явлення обвинувачення глухонімому Сілкіну П.Д., котрий тримався під вартою, слідчий запросив адвоката, який заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами справи разом з обвинуваченим. Слідчий у задоволенні цього клопотання відмовив, посилаючись на те, що захисник і обвинувачений мають право знайомитись з матеріалами справи після повного закінчення розслідування. Постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання захисник оскаржив до суду. Яке рішення має прийняти прокурор?
Задача 5. Обвинувачений Руст О.Н. під час пред'явлення йому обвинувачення заявив слідчому, що він є німець за походженням, але українською мовою володіє добре і від перекладача відмовився, власноручно українською мовою записав свої показання. При ознайомлені з матеріалами справи, обвинувачений заявив клопотання про переклад на німецьку мову протокола виїмки огляду речових доказів, їх впізнання та інші документи з метою особисто більш детальніше ознайомитися з ними. Слідчий у задоволенні цього клопотання відмовив, на тій підставі, що обвинуваченій: знає українську мову, на якій велось слідство і окрім того допомогу в ознайомленні із справою надавав йому перекладач, проти участі якого обвинувачений не заперечує. Постанова слідчого про це в 10-денний термін була оскаржена до прокурора. Яке рішення має прийняти прокурор? Література: [1, 2, 5, 6, 24, 25, 31, 36] Тема 4. ЗАГАЛЬНИЙ НАГЛЯД Семінарське заняття – 1 год.
Самостійна робота – 2 год. Тематика рефератів, доповідей:
Методичні рекомендації Проблеми загального нагляду необхідно обговорити з позицій основних функцій прокуратури, а також як самостійну галузь прокурорського нагляду з своїми ознаками, що виділяють її у системі функцій прокуратури, звернувши увагу на вимоги нової Конституції. Доцільно обсудити і з'ясувати межі загального нагляду, звернути особливу увагу на предмет і об'єкт прокурорського нагляду, а також на те за якими матеріальними та процедурними критеріями прокурор визначає дотримання законності чи ні, відповідає вимогам закону чи ні, той чи інший перевіряємий акт. Необхідно знати систему і зміст повноважень прокурора при здійсненні загального нагляду, дати їм певну класифікацію. Пропонується ці повноваження поділити на три групи: по виявленню можливих порушень законів; по реагуванню на них; і спрямовані на запобігання правопорушень. Показати за якою формою, за якими актами здійснюються ці повноваження. При обговоренні проблем необхідно звернути окрему увагу на підготовку і проведення прокурором перевірок виконання законів на місцях, з урахуванням конкретних об'єктів і попередніх перевірок.
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Задача 1. Заступник прокурора міста в результаті перевірки законності прийнятих рішень у міськраді виявив декілька рішень міськради, що не узгоджуються з "Правилами про дорожні роботи в місті". Прокурор на цій підставі опротестував рішення міськради. Чи законні дії заступника прокурора?
Задача 2. Прокурор, перевіряючи заяву працівників заводу, встановив, що на посаді керівника працює Швачко П.С., який раніше був судимий за розкрадання державного майна. Що повинен здійснити прокурор?
Задача 3. Громадянин Сівко В.В. зі своєю сім'єю свавільно вселився в квартиру державного фонду. Проживши в цій квартирі місяць, він сплатив вартість, квартплати і комунальних послуг. Через два тижні після цього, начальник ЖЕУ звернувся до прокурора району дати санкцію на адміністративне виселення громадянина Сівко В.В. з сім'єю з квартири, що була зайнята ними свавільно. Прийміть рішення від імені прокурора.
Задача 4. Начальник будівного управління звернувся до прокурора міста з заявою дати санкцію на адміністративне виселення невідомої йому громадянки, на вид циганської національності, котра свавільно з дітьми зайняла квартиру і не дає змоги виконувати оздоблювальні і малярні роботи. Прокурор у дачі такої санкції відмовив. Чи правильне рішення прокурора?
Задача 5. Токар п'ятого розряду Михалевич Ф.С. звернувся до прокурора з скаргою на незаконне його звільнення з роботи за скороченням чисельності працівників. У скарзі він написав, шо до нього поставились не справедливо. Він є висококваліфікованим токарем, має великий стаж роботи на заводі, а при скороченні штатів цього не врахували і перевагу віддали, в порушенні вимог ст. 42 Кодексу Законів про працю України, токарю третього розряду з меншою кваліфікацією і продуктивністю праці. Визнавши скаргу обгрунтованою, прокурор опротестував наказ директора заводу про звільнення з роботи токаря Михалевнча Ф.С. Чи підлягає цей протест задоволенню? Література: [1, 2, 23, 24, 29, 46]
Змістовний модуль ІІ
Тема 5. НАГЛЯД ПРОКУРОРА ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ІЗАСТОСУВАННЯЗАКОНІВ ОРГАНАМИ, ЩО ВЕДУТЬ БОРОТЬБУ ІЗ ЗЛОЧИННІСТЮ
Семінарське заняття – 2 год. 1. Сутність і завдання прокурорського нагляду в діяльності органів, що ведуть боротьбу із злочинністю на сучасному етапі розбудови правової держави. 2. Процесуальна самостійність слідчого і його роль у забезпеченні режиму законності при розслідуванні злочинів. 3. Нагляд прокурора за органами, які проводять оперативно- розшукову діяльність. 4. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за розслідуванням злочинів, їх характер і кваліфікація. Акти прокурорського нагляду. 5. Нагляд прокурора у стадії вирішення питання про порушення кримінальної справи. Методика виявлення прокурором в органах міліції можливих фактів у приховуванні від обліку і реєстрації заяв і повідомлень про злочини. 6. Нагляд прокурора за законністю затримання та арешту підозрюваного. 7. Нагляд прокурора за проведенням слідчих дій.
Самостійна робота – 2 год. Тематика рефератів, доповідей:
Методичні рекомендації Вивчаючи цю тему, треба мати на увазі, що боротьба із злочинністю ведеться не тільки шляхом проведення дізнання і досудового слідства, а і здійсненням оперативно-розшукових дій, за якими теж передбачається прокурорський нагляд. За сучасним соціально - економічним станом в Україні значно зросла кількість злочинів, поширюється організована злочинність, а розкриття злочинів в середньому досягає десь 50 відсотків від зареєстрованих. При розслідуванні злочинів допускаються порушення законності, прав громадян, тому необхідно посилити прокурорський нагляд у цій діяльності. Нагляд, за додержанням, законів органами, що ведуть боротьбу із злочинністю є самостійна функція прокуратури і окрема галузь прокурорського нагляду із своїм предметом і об'єктом, завданнями, характером повноважень, актами прокурорської діяльності тощо. Ці ознаки необхідно обговорити на семінарі. Аналізуючи роль прокурора в забезпеченні законності при розслідуванні злочинів, варто звернути увагу саме на безпосередніх виконавців дізнання і досудового слідства. Від них, в першу чергу, залежить буде дотримана законність чи ні. Тим більше, що слідчому згідно з законом гарантована процесуальна самостійність і особливо з таких питань як: притягнення особи як обвинуваченого, кваліфікації злочину і обсягу обвинувачення, направлення справи для видання обвинуваченого до суду або закриття справи. З цих питань слідчий має право не виконувати вказівки прокурора і подати справу вищестоящому прокуророві з своїми запереченнями. Виникає питання, чому законодавець виділив саме ці рішення, а не інші, на це питання потрібно знайти відповідь. Є певні обмеження і в здійсненні нагляду за оперативно - розшуковою діяльністю, їх треба визначити і пояснити. Доцільно звернута увагу і на те, що повноваження прокурора у цій галузі мають наглядовий, владно-розпорядчий характер. Треба пояснити, чому це так і охарактеризувати повноваження прокурора стосовно їх розподілу на повноваження, спрямовані на реагування по виявленню правопорушень і їх запобіганню. Обговорити проблему чи здійснює прокурор так зване процесуальне керівництво. Акти прокурора, що застосовуються у цій галузі доцільно порівняти з актами прокурорської діяльності, що передбачені для загального нагляду і обговорити їх різницю та ступінь в обов'язковості їх виконання. Нагляд прокурора, за розслідуванням злочинів, доцільно розглянути стосовно окремих етапів і напрямків проведення процесуальних дій, виділяючи при цьому: слідчі дії процесуального примусу і невідкладні слідчі дії, звернувши увагу, на терміни проведення процесуальних дій, і тих, що здійснюються за санкціями прокурора. Заслуговує окремого обговорення і питання виявлення прокурором можливих фактів приховування органами міліції від обліку і реєстрації заяв і повідомлень про злочини. Джерела отримання прокурором необхідної інформації можна поділити на ті, що є безпосередньо в органах внутрішніх справ і ті, що можна отримати за їх межами (медичні установи, різні інстанції, суди тощо). Потрібно обговорити зміст прокурорського нагляду в стадії вирішення питання про порушення кримінальної справи, а також при пред'явлені обвинувачення і закінченні проведення досудового слідства. Необхідно обговорити зміст, і особливості прокурорського нагляду в справах неосудних осіб, а також за протокольною формою досудової підготовки матеріалів. При цьому доцільно проаналізувати проблеми деференції і уніфікації кримінального процесу з оглядом на забезпечення прав і законних інтересів громадян, залучених до досудового слідства, а також інтересів держави, з позицій прокурорського нагляду. Література: [1,2, 5, 26, 28, 29]
Тема 6. УЧАСТЬ ПРОКУРОРА В РОЗГЛЯДІ КРЇЇМНАЛЬНИХ СПРАВ У СУДАХ І НАГЛЯД ЗА ЗАКОННІСТЮ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Семінарське заняття – 2 год.
Самостійна робота – 4 год. Тематика рефератів, доповідей:
Методичні реколіендації При вивченні цієї теми треба мати на увазі, що законодавець відмовився від терміну про те, що прокурор здійснює нагляд в суді. Потрібно пояснити такі зміни до законодавства, маючи на увазі, що за прокурором, залишається право опротестування судових рішень, що набрали законної' сили і навіть зупинення їх виконання. Прокурор також має право внести касаційне і окреме подання на судові рішення, що не набрали чинності. На прокурора покладається завдання сприяти суду всебічно, повно і об'єктивно розглядати справу та приймати судові рішення. А це право теж не може виконуватися прокурором, що бере участь у суді, шляхом пасивної поведінки. Участь прокурора, в розгляді справ у судах, як одна із основних функцій прокуратури, має всі риси самостійної галузі прокурорського нагляду. При обговоренні цього питання, потрібно зупинитися на характеристиці цих рис, приділивши особливу увагу специфіці повноважень прокурора, і їх практичному здійсненню, беручи до уваги, що прокурор у судах повинен додержуватись принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону. Необхідно розкрити роль прокурора у вирішенні питання щодо видання обвинуваченого до суду, статус прокурора у цій і в інших стадіях судочинства. Доцільно звернути увагу на проблему обов'язкової участі прокурора у судових стадіях кримінального процесу, на методику підготовки прокурора для участі у суді першої інстанції, на тактику його діяльності у цьому суді. Показати, яке має значення відмова прокурора від обвинувачення для суду і для учасників процесу (захисника, потерпілого, обвинуваченого тощо). Висвітлити сутність, призначення, метод підготовки і зміст обвинувальної промови прокурора. Звернути увагу на відмінність обвинувальної промови від судової репліки. Потрібно обговорити конкретну роль, правовий статус участі прокурора в касаційній і наглядовій інстанціях, а також у зв'язку з нововиявленими обставинами і діяльністю по реабілітації жертв політичних репресій. Література: [1, 2, 5, 16, 21, 25, 30, 23]
Тема 7. УЧАСТЬ ПРОКУРОРА В РОЗГЛЯДІ ЦИВІЛЬНИХ І ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВ У СУДАХ. НАГЛЯД ЗА ЗАКОННІСТЮ СУДОВИХ РІШЕНЬ Самостійне заняття – 2 год.
Самостійна робота – 4 год. Тематика рефератів, доповідей:
Методичні рекомендації Участь прокурора, в розгляді цивільних і господарських справ належить розглядати, як напрямок прокурорської діяльності, як функцію прокуратури, сутність якої ускладнюється в зв'язку з розширенням приватноправових відносин. Є різні думки стосовно правової природи прокурора, який приймає участь у розгляді цивільних і господарських справ. Треба, напевно, виходи із того, що прокурор завжди у будь-яких справах прокурор і в той же час є повноправною особою, що приймає участь в справі. Потрібно мати на увазі, що прокурор може брати участь у процесі як за власною ініціативою, так і за ініціативою суду. Є також справи у яких участь прокурора визначається обов'язково як за законом, гак і за наказом Генерального прокурора України. Систему таких справ доцільно обговорити. Потрібно обговорити проблему обов'язкової участі прокурора у всіх справах. Треба враховувати, що порядок вступу прокурора в процес і обсяг його повноважень залежить від того, в яку стадію процеса він вступає, а також від форми самої участі у справі. Потрібно також обговорити порядок, зміст, підстави таких форм вступу прокурора у процес це зокрема: а)порушення провадження; б)вступ у процес, який уже розпочався за ініціативою інших осіб, стосовно суду першої та другої інстанцій, а також у зв'язку з нововиявленими обставинами, звернувши увагу на процесуальні строки та підготовку прокурора до участі у суді. Потрібно окремо обговорити співвідношення повноважень прокурора, що заявив позов на користь особи з правовим статусом громадянина, позов якого розглядається у суді. Треба також звернути увагу на законність стягнень за виконавчими листами. Окремої уваги заслуговує участь прокурора в розгляді господарських справ і його нагляду за законністю прийнятих рішень. Обговоренню підлягає можливість і доцільність заявляти прокурором позов на користь недержавних, комерційних організацій і підприємств. Системно розглянути повноваження прокурора при його участі в господарському процесі, а також засоби, що їм застосовуються. При обговоренні інституту виселення із жилих приміщень треба звернути увагу на суспільно-політичний характер цього питання, на намагання держави звести до мінімуму підстави для виселення в адміністративному порядку. Показати роль прокурора у забезпеченні законності при вирішенні питання про виселення громадян із жилих приміщень, звернувши увагу на випадки при яких прокурор повинен утриматись від підтримки виселення. Заслуговує на увагу і законність надання нового житла при виселенні громадян із жилих приміщень. Література: [1, 2, 5, 17, 18, 29, 41]
Тема 8. НАГЛЯД ПРОКУРОРА ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ У ШСЦЯХ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРИМУСОВОГО ХАРАКТЕРУ Самостійна робота – 6 год. Тематика рефератів, доповідей:
Методичні рекомендації При обговоренні цієї теми треба мати на увазі, що нагляд прокурора за додержанням законів у місцях застосування заходів примусового характеру носить комплексний характер, бо ці місця охоплюють як управлінську, господарську діяльність, так і діяльність по проведенню дізнання, а також і власний режим, порядок відбування покарання у місцях позбавлення волі призначеного судом. Якраз при здійсненні прокурором нагляду за дотриманням режиму відбування покарання у місцях позбавлення волі, його повноваження мають імперативний характер і свою форму визначення і застосування. При цьому необхідно звернути увагу на виправно-трудові установи різних режимів, а також на слідчі ізолятори. Доцільно проаналізувати випадки при яких адміністрація місць позбавлення волі має отримати санкції прокурора. Самостійного опрацювання потребує специфіка організації і методика роботи по здійсненню прокурорського нагляду у місцях позбавлення волі і особливо стосовно захисту прав та законних інтересів засуджених. Вирок або інше судове рішення з кримінальних справ, що набрало чинності, входить в предмет прокурорського нагляду нарівні з законом. На цей феномен теж необхідно звернути увагу. З'ясування потребують також підстави та порядок звільнення засуджених з місць позбавлення волі і особливо дострокового та ролі в цьому прокурорів. Важливим питанням залишається забезпечення прокурором законності за встановленням і здійсненням адміністративного нагляду за особами, що звільнилися з місць позбавлення волі.
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Задача 1. Прокурор виявив, що підозрюваний Іванов С.М., який тримався у слідчому ізоляторі, був посаджений в карцер на 10 діб за те, що він в грубій формі відмовився відповідати на питання слідчого. Визначіть правильність рішення адміністрації слідчого ізолятору.
Задача 2. За скаргою матері неповнолітнього засудженого Татаринова В.Г. прокурор встановив, що він перебуває в колонії для неповнолітніх, за вироком суду, незаконно, бо вік сина в 14 років експертизою був визначений помилково, що підтверджується свідоцтвом про народження Татаринова В.Г. Як має поступати прокурор у цьому випадку?
Задача 3. Дружина засудженого за хуліганство Тихоні М.Ю., якого судом одного з районів Автономної Республіки Крим було умовно-достроково звільнено із місця позбавлення волі, звернулася до прокурора м. Києва з заявою про те, що Тихоня М.Ю. погрожував розправилися з нею, коли вийде з місць ув'язнення. В додаток до своєї заяви вона надала листа з погрозами, який написав їй Тихоня М.Ю. перебуваючи в ув'язненні. Як має поступити прокурор?
Задача 4. Прокурор району встановив, що в ізоляторі тимчасового тримання четверту добу, знаходиться громадянин за вчинення кишенькової крадіжки, але особу яку затримано остаточно не встановлено. За заявою затриманого він є інвалідом першої групи, на утриманні якого знаходяться троє неповнолітніх дітей, що документи у нього викрали на вокзалі, а сам він їде із Тюмені в Могильов до родичів. Причетність до крадіжки гаманця затриманий не визнає і просить прокурора звільнити його із-під варти. Яке рішення має прийняти прокурор?
Задача 5. Прокурор виявив, що начальник ізолятору тимчасового тримання дав вказівку, щоб гроші і цінності, які незаконно зберігав заарештований Рибак В.В. вилучити і повернути на користь держави, а заарештованого помістити в карцер до кінця слідства. Яке рішення має прийняти прокурор? Література: [1, 2, 5, 25, 28]
Тема 9. ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД У СПРАВАХ НЕПОВНОЛІТНІХ
Самостійна робота – 6 год. Тематика рефератів, доповідей:
Методичні рекомендації Треба мати на увазі, що прокурорський нагляд, з справ неповнолітніх, пов'язаний з виконанням комплексу законодавчих актів з різних галузей права. А сам нагляд прокурора має міжгалузевий характер і є важливою ділянкою прокурорської діяльності і не складає самостійну галузь прокурорського нагляду. В зв'язку з чим, нагляд прокурора в справах неповнолітніх є складним з боку організації методики роботи прокуратури. Потрібно зупинитись на організації роботи по нагляду з справ неповнолітніх у Генеральній прокуратурі України і в підлеглих їй прокуратурах. Важливо засвоїти форми взаємодій прокуратури з іншими органами і організаціями, що займаються виховною роботою неповнолітніх з метою запобігання серед них правопорушень, а також з державними установами, що безпосередньо займаються боротьбою з безпритульністю і злочинністю серед неповнолітніх, захистом їх прав і законних інтересів, звернувши увагу на дотримання ними законності. При цьому, в першу чергу, потрібно мати на увазі закон України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" та розпорядження Президента України про служби в справах неповнолітніх при держадміністраціях. При самопідготовці доцільно звернути увагу на особливості предмету доказування про злочини неповнолітніх при провадженні цих справ, застосуванні до них заходів примусового характеру та заходів кримінального покарання, звернувши увагу на забезпечення прав неповнолітніх підозрюваних, обвинувачених та засуджених. При вивчені питань дотримання трудового законодавства потрібно звернути увагу на особливості прийому на роботу неповнолітніх, їх звільнення з роботи, робочого часу, відпочинку, оплати праці неповнолітніх та їх матеріальної відповідальності при заподіянні шкоди власнику. Особливу увагу потрібно звернути на питання про роль прокурора в захисті прав та законних інтересів неповнолітніх в цивільному судочинстві. Література: [1, 2, 4, 5, 24, 25, 40]
Тема 10. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ Самостійна робота – 4 год. Тематика рефератів, доповідей:
Методичні рекомендації При вивченні цієї теми потрібно звернути увагу на те, що проголошення України суверенною державою дало їй змогу вийти на більш широкий міжнародний простір. Україна стала членом Ради Європи, в зв'язку з чим бере на себе чимало соціально-правових обов'язків, що в основному викладені Парламентською Асамблеєю Ради Європи у Рекомендації № 190(1995) щодо вступу України. У країнах Ради Європи, стосовно прокуратури, є свої загальні риси і відмінності. В одній групі країн — прокуратура незалежна від виконавчих і судових органів, а зв'язана лише з законодавчими органами. У другій — прокуратура є частиною системи судових органів. У третіх — прокуратура підпорядкована виконавчим органам, а саме Міністерству юстиції. З приводу конституційного місцезнаходження прокуратури необхідно брати до уваги демократичні традиції країни та ефективність діяльності органів прокуратури. У всіх країнах прокурори відіграють вирішальну роль у підтриманні державного обвинувачення в судах при розгляді кримінальних справ. Спірним є питання про межі так званого загального нагляду, але органи ради Європи не відхиляють його позитивні результати. У багатьох країнах складною залишається боротьба із злочинністю, що набула міжнародного характеру. Виникають і інші правові питання. В зв'язку з чим, з'явилася гостра потреба у поширенні взаємозв'язку правоохоронних органів різних країн, в тому числі і між прокуратурами. Студентам необхідно знати Угоди про правову допомогу та співробітництво між Генеральною прокуратурою України та Генеральними прокуратурами таких держав як Російською Федерацією, Республікою Білорусь, Республікою Грузія, Республікою Молдова, Азербайджанською Республікою, Литовською Республікою, а також з Верховною Народною прокуратурою Китайської Народної Республіки, що заключені на сьогодні. Окрім того Україна має Угоди про надання взаємної правової допомоги з багатьма країнами, а також Угоду з Європейським Союзом про партнерство та співробітництво. Характерним для багатьох Угод є вирішення таких питань як обсяг правової допомоги, форми співробітництва, видача осіб, котрі вчинили злочин, порядок виконання доручень, запитів або прохань тощо. Доцільно обговорити і участь прокуратури України у Координаційній Раді Генеральних прокурорів держав СНД. У зв'язку з тим, що Україна є членом Ради Європи, то при проведенні правової реформи виникає необхідність в порівнянні правового статусу, принципів, завдань та функцій прокуратури України із цими інститутами прокуратур країн Європи, з тим щоб удосконалювати діяльність прокуратури України на засадах демократії та на демократичних принципах права, враховуючи власну історію і традиції правового регулювання. Література: [1, 2, 5, 31, 42, 43]
ЗАДАЧІ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ МОДУЛЬНИХ РОБІТ
Форма закріплення варіанту — остання цифра залікової книжки відповідає номеру варіанту.
Задача 1. Прокурор області доручив прокурору району взяти участь в розгляді кримінальної справи судовою колегією апеляційного обласного суду. Прокурор району захворів і доручив своєму заступнику підтримати державне обвинувачення в колегії. Не погодившись з вироком суду, заступник прокурора району подав касаційне подання до Верховного Суду України. Вважаючи це подання не обгрунтованим, прокурор області його відізвав. Проаналізуйте правильність дій прокурорів області, району і заступника прокурора району.
Задача 2. Прокурор області доручив заступнику прокурора району виступити обвинувачем у суді й колегії облсуду. Не погодившись з вироком суду, заступник прокурора вніс подання до Верховного Суду України. Прокурор району відкликав подання свого заступника як незаконне. Заступник прокурора заперечив прокурору, пославшись на те, що він виконував доручення прокурора області. Після цього прокурор району звернувся до прокурора області з пропозицією відізвати подання. Чи має право прокурор області відкликати додання? Вирішіть правильність дій всіх названих прокурорів.
Задача 3. В кінці судового слідства прокурор заявив перед судом клопотання про додаткове розслідування справи за неповнотою досулового слідства. Суд у задоволенні цього клопотання відмовив і після закінчення судового слідства, надав слово прокурору, для виступу з обвинувальною промовою. Чи законно поступив суд? Як повинен поступити прокурор?
Задача 4. До обвинуваченого Петрика Ф.С. застосований запобіжний захід - тримання під вартою у слідчому ізоляторі. Начальник цього ізолятору на обгрунтоване клопотання дружини Петрика Ф.С. надав, їй під своїм безпосереднім контролем, побачення з заарештованим її чоловіком. Чи законні дії начальника слідчого ізолятора? Чи є підстава для прокурорського реагування, якщо є, то яке рішення має прийняти прокурор?
Задана 5. У слідчого виникла підозра стосовно психічного стану підозрюваного Костюка В.І. у скоєні навмисного вбивства своєї дружини. Слідчий помістив Костюка В.І. на стаціонарне обстеження у лікувально-психіатричну установу. Прокурор своєю постановою звільнив із лікарні Костюка В.І. на тій підставі, що підозрюваний не може знаходитись примусово у психіатричній установі більше як десять діб. Проаналізуйте дії слідчого і прокурора з точки зору законності. Який існує правовий порядок направлення на стаціонарну судово-психіатричну експертизу осіб, що вчинили злочин?
Задача 6. Потерпіла Біршет Г.С. під час судового слідства заявила, що з Бардиним В.П. вона вступила у статеві зв'язки без примусу. Вона наполягала на тому, щоб підсудний повернув їй украдені у неї золоту обручку і лотерейний білет, на який випав великий виграш. Підсудний не заперечував проти крадіжки цієї обручки та лотерейного білета. Суд перекваліфікував діяння підсудного з ч. 2 ст. 152 КК України на ч. І ст. 185 КК України, беручи до уваги, що санкція цієї статті менш сурова відносно ч. 2 ст. 152 КК України. Потрібно вирішити правильність дій суду і скласти відповідний акт прокурорського реагування.
Задача 7. Державний обвинувач, що брав участь в судовому засіданні, представив суду свої зауваження на протокол судового засідання. Суддя, який головував в судовому засіданні, розглянув це зауваження, не прийняв його до уваги, як таке, що не має суттєвого значення для справи. Чи законне рішення судді? Як повинен поступити прокурор, якщо він не погодиться з відмовою прийняти його зауваження на протокол судового засідання?
Задача 8. Підсудний Володін Ю.Р. у підготовчий частині судового слідства заявив клопотання, про розгляд справи у режимі закритого судового слідства, на тій підставі, що він не бажає, щоб його діти і знайомі знали, про його злочинні дії, пов'язанні з невірністю до своєї дружини. Підсудний підкреслив, якщо справа буде розглядатися при відкритих дверях, то він відмовиться давати будь-які показання. Висловить дії прокурора стосовно заявленого підсудним клопотання.
Задача 9. Лаборантка ліцею Кузюкіна І.П. була звільнена з роботи за прогул 16 січня. В момент звільнення вона була у стані вагітності, про що директор ліцею не знав. Довідку про вагітність вона представила 22 лютого і в цей же день була поновлена на роботі. Дирекція ліцею не виплатила їй заробітну плату за період відсутності на роботі, вважаючи, що прогул допущено не по вині дирекції ліцею. Спір по цьому позову розглядався у суді. Висловіть думку від імені прокурора. Чи можна притягти директора ліцею до матеріальної відповідальності?
Задача 10. Прокурор району заявив позов до громадянина Крупеніна С.А. на користь громадянки похилого віку Горемикіної О.С. про розірвання договору купівлі-продажу будинку, що належав їй на правах приватної власності. У судовому засіданні Горемикіна О.С. участі не приймала. Прокурор обговоривши з Крупеніним С.А. умови мирової угоди, просив суд задовольнити її, як на його думку, дуже вигідної для Горемикіної О.С. Чи правильна позиція прокурора?
Задача 11. Білоусенко О.С. працюючи касиром-контролером в магазині № 6 колективного сільськогосподарського підприємства, допустила нестачу товарно-матеріальних цінностей у великих розмірах. З роботи вона звільнилась. КСП заподіяну шкоду з винної не стягнуло на тій підставі, що сума нестачі списана з балансу. Яке рішення має прийняти прокурор?
Задача 12. До в.о. директора заводу головному інженеру Вітвицькому Г.П. природоохоронними органами заявлений позов на суму 2500 грн. за гибель риби в озері через забруднення його стічною неочищеною водою. Суд у задоволенні позову відмовив на тій підставі, що Вітвицький Г.П. невинен, бо у день скиду в озеро відходів виробництва він перебував у відпустці. Висловіть обґрунтоване рішення прокурора.
Задача 13. Прокурор району заявив позов в господарський суд на користь комерційної організації на тій підставі, що протилежна сторона допустила грубе порушення законів, і спричинила їй значних матеріальних збитків. Прокурор області дав вказівку прокурору району відкликати свою позовну заяву на тій підставі, що державному бюджету будуть спричинені значні грошові збитки у вигляді несплати комерційною організацією державного мита. Обгрунтуйте правильність дій прокурорів району і області.
Задача 14. Житлова-експлуатаційна контора звернулася до прокурора району дати санкцію на адміністративне виселення сім'ї Восютіна О.С. із старого будинку, що може обвалитися і потребує капітального ремонту, котрий планується провести. Необхідно вирішити питання про дачу санкції на адміністративне виселення сім'ї Восютіна О.С.
Задача 15. У Колективному сільськогосподарському підприємстві "Зоря" худоба працівників правління цього КСП знищила посівні і спричинила збитки колективному господарству. На загальних засадах КСП ці збитки були віднесені на власний рахунок. Рішення зборів прокурор опротетсував і в інтересах КСП пред'явив позов до винуватих осіб. Представник КСП на суді заявив, що ніяких реальних збитків їх господарству не спричинено і просить справу закрити. Чи правомірно пред'явив позов прокурор?
Задача 16. Прокурору району надійшло повідомлення із ЖЕК-а про те, що неповнолітній Марко Женя проживає разом зі своєю матір'ю, яка судом була позбавлена батьківських прав. Які заходи повинен прийняти прокурор?
Задача 17. На п'яту годину другого дня після свого 18-ліття Бойко С.А. скоїв навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах, за що був засуджений до довічного позбавлення волі. Захисник засудженого в своїй касаційній скарзі просив скасувати цей вирок на тій підставі, що засуджений на момент вчинення злочину був неповнолітній, бо суд при визначенні віку засудженого не врахував різницю в часі на його користь в 8 годин, виходячи з часових поясів місця народження Бойко С.А. (Сахалін) і місці вчинення ним злочину(м. Київ). Висловіть свою думку у апеляційній інстанції від імені прокурора.
Задача 18. У день свого 18-ліття Опенько М.І. вчинив злісне хуліганство, за що був притягнутий до кримінальної відповідальності. При досудовому слідстві права Опенько М.І. захищав Федько І.І., який має ліцензію на заняття юридичною діяльністю і якого запросив батько Опенька М.І. У судовому слідстві підсудного захищав інший захисник, призначений судом, бо Федько І.І. хворів. Засуджений Опенько М.І. у своїй апеляційній скарзі просив вирок скасувати на тій підставі, що заміна захисника здійснена невірно. Захисник, який був призначений судом, з ним не зустрічався, позицію захисту з ним не погодив. Чи були допущені порушення законності у цій справі? Якщо, так, то які конкретно. Висловіть думку прокурора по даній справі в апеляційній інстанції.
Задача 19. Прокурор району встановив, що рішенням сільради підлітки села Глінки віком від 14 до 17 років зобов'язані в період літніх канікул відпрацювати на пришкільній ділянці по 30 днів. За невиконання цього рішення встановлювався штраф на батьків у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів зарплати. Які ви бачите порушення вимог закону із наведених обставин справи? Яке рішення має прийняти прокурор?
Задача 20. Учень сьомого класу середньої школи під час уроку вийшов із класу і з метою помсти прибиральниці школи побив вікна в коридорі, завдавши матеріальної шкоди школі. Справа розглядалась у суді. Неповнолітній учень заявив, що у нього нема ніякого майна для відшкодування збитків. Батьки доводили, що за поведінку сина вони не можуть нести ніякої відповідальності тому, що він знаходився в школі і мав бути на уроці. Які існують підстави і порядок для відшкодування матеріальних збитків заподіяних неповнолітнім? Яка у цьому участь батьків? Дайте правову оцінку описаної ситуації від імені прокурора у судовому засіданні.
Задача 21. Батько 18-літньої Оксани звернувся до міліції з заявою порушити кримінальну справу з факту замаху на зґвалтування його дочки. Органи міліції в порушенні такої справи відмовили на підставі того, що такі справи порушуються виключно за скаргами самих потерпілих, а не їх батьків. Зі скаргою на рішення органів міліції батько звернувся до прокурора. Треба обґрунтувати рішення прокурора з цієї справи.
Задача 22. При розгляді у суді справи про розірвання шлюбу поміж подружжям Берестейковими 10-літній Максим заявив, що він хоче проживати з батьком. Суд розірвав шлюб, а сина залишив при матері, яка потім заборонила своєму колишньому чоловіку приходити до неї і бачитися з сином на тій підставі, що він погано впливає на виховання неповнолітнього. Берестейко (батько) звернувся з відповідною скаргою до прокурора. Які допущені порушення вимог закону в даній ситуації? Обґрунтуйте відповідь від імені прокурора по скарзі Берестейко.
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ
прокурорського нагляду.
застосовують у самостійних галузях прокурорського нагляду.
Додаток Схема 1 СИСТЕМА ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
10. Кодекс законів про працю України – К.: Видавн. дім «Скіф», 2007.-112 с. 11. Збірник законів України про працю / Упорядник М.Б. Болотіна. -2-ге вид., випр. і доп. –К.: Знання, 2008.-349с. 12. Кримінально-процесуальний кодекс України: -К.: Велес, 2007.-169 с. 13. Кримінальний кодекс України. –К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2008.-176с. 14. Кодекс України про адміністративні правопорушення: -К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2008.-220с. 15. Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності та цивільних справах. / Верховний Суд України; За заг. ред. В.Т. Маляренка. –К.: Юринком Інтер, 2004.-352с. 16. Постанови пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / За заг. ред. В.Т. Маляренка; Упорядник П.П. Пилипчик. –К.: Юрінком Інтер, 2007.-408с. 17. Цивільний кодекс України: -К.: Велес, 2007.-288с. 18. Цивільно-процесуальний кодекс України –К.: Вид. дім «Скіф», 2008.-144с. 19. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1972-2004). –Т.1. –К.: Ін. Юре., 2004.-276с. 20. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1972-2004). –Т.2. –К.: Ін. Юре., 2004.-320с. 21. Артеменко І. Забезпечення законності при виконанні кримінальних покарань та застосуванні інших примусових заходів - запорука неухильного дотримання конституційних прав ув’язнених та засуджених // Вісник прокуратури. -№8 (110) серпень 2010. – с. 36-40. 22. Гловчовський В., Руденко М. Становлення і розвиток української моделі прокурорського нагляду на сучасному етапі (концептуальні проблеми) // Право України, 1996, № 1. 23. Гусаров В., Руденко М. Стратегія прокурорського нагляду // Право України, 1995, № 8. 24. Давыденко Л.М., Мичко Л.М. и др. Организация работы в органах прокуратуры. - Харьков, 1996. 25. Довідник прокурора: законодавчі та відомчі акти з питань прокурорської діяльності / Довід. Видання - Упоряд.: Є.П. Бур доль, О.В. Коваленко: Відп. ред. І.В. Дріжчаний. –К.: Видавнича компанія «Воля», 2003. -448 с. 26. Прокурорський нагляд в Україні: Курс лекцій: Курс лекцій для студентів юридичних вищих навчальних закладів. –Кол. вторів: Нор Т.В., Бернський Я.О., Когутич І.І., Котиз З.Д., Гузела М.В., Павлишин А.А., Анікіна Н.П., Писарчук С.І. // За ред. проф. В.Т. Нора. - Львів: Тріада плюс, 2002. -280 с. 27. Прокурорський надзор. Курс лекцій и практикум. Под ред. проф. Ю.Е. Винокурові. –М.: «Экзамен», 2000. -576 с. 28. Прокурорський нагляд в Україні: Курс лекції для студентів юридичних вищих навчальних закладів - І.І. Когутич, В.Т. Нор, А.А. Павлишин; За ред. проф. В.Т. Нора. –К.: Атака, 2004. -352 с. 29. Прокурорський нагляд в Україні: Підручник / За ред. проф. Е.О. Дідоренка. –Київ: Центр навчальної літератури, 2005. -424 с. 30. Півненко В., Коновалов С.. Про сутність обвинувачення у кримінальному судочинстві України // Вісник прокуратури, №12 (102) грудень 2009. –с.76-82. 31. В. Пшонка. Об’єднання зусиль органів прокуратури держав-учасниць СНД // Вісник прокуратури. -№9 (111) вересень 2010. – с. 9-11. 32. Медведько О. Із вступу на колегії Генеральної прокуратури України 9 вересня 2010 року // Вісник прокуратури. №9 (111) вересень 2010. – с. 3-8 33. Матюшенко М.А., Шость Н.В. Подготовка прокурора к участию в рассмотрении уголовного дела судом первой инстандии. - Харьков, 1993. 34. Михеєнко М.М., Шибіко В.П., Дубинський А.Я. Науково- практичний коментар кримінально-процесуального кодексу України. - Київ, 1995. 35. Михеенко М.М., Шибико В.П. Уголовно-процессуальное право Великобритании, США и Франции. - Киев, 1988. 36. Михайленко А.Р. Правовое регулирование деятельности прокуратури Украины по обеспечению законносте //Государство и право, 1994, № 1. 37. Михайленко О.Р. Провадження кримінальних справ у суді. Конспект лекцій. - Київ, 1992. 38. Михайленко О.Р. Складання процесуальних актів в кримінальних справах. - Вид. 4-те. - Київ, 1996. 39. Молдаван В. Судова риторика. - Київ, 1996. 40. Правове становище дітей сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків. - Харків, 1995. 41. Корн якова Т. Питання діяльності прокурора поза межами кримінально-правової сфери // Вісник прокуратури, №12 (102) грудень 2009. – с. 3-7. 42. Україна в міжнародних відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога (кн. 1). 36. докум. - Київ, 1996. 43. Шишкин В.І. Прокуратура і правосуддя в суверенній Україні // Право України, № 1, 1992. 44. Шость Н.В. Проблеми борьбы с вовлечением несовершеннолетних в преступную и антиобщественную деятельность. - Харьков, 1992. 45. Шость Н.В. Надзор за исполнением законов о предупреждении правонарушений среди несовершеннолетних инспекциями и комиссиями по делам несовершеннолетних. - Харьков, 1990. 46. Шумський П. Місце прокуратури в системі державних органів Право України, 1995, № 2. 47. Шумський П.В. Прокуратура в системі державних органів У країн - Хмельницький, 1996. 48. Шумський П. Організація діловодства в органах прокуратури Право України, 1995, №№ 5-6.
Відповідальний технічний редактор: Цаплюк І.В.
Підп.до друку. 03.09.2012. Формат вид. 60х801/16 Ум. друк. арк. 2,81. Обл.-вид. арк. 2,52.
03151, Україна, м.Київ, вул. Вінницька, 10 Телефон (044) 246-24-46; Тел/факс (044) 246-24-40 E-mail: nam@nam.kiev.ua Інтернет: www.nam.kiev.ua КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||