|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ
ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ« Назад
ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ 24.09.2016 04:03
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет маркетингу
Кафедра регіональної економіки і туризму
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
26 травня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХ ЗНАНЬ з дисципліни ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ освітній ступінь бакалавр
галузь знань: 0306 «Менеджмент і адміністрування» спеціальність: 6.030601/2 «Менеджмент державних установ»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри _______________ О.В. Ольшанська
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 2016
1. ВСТУП Просторова організація економіки – навчальна дисципліна в системі знань, що вивчає просторовий аспект економічного розвитку, сприяє поглибленню знань про взаємодію об’єктів, їхні просторово-часові відносини. В даному навчальному курсі досліджуються теоретичні та прикладні аспекти просторової організації господарства, умови та фактори стійкого розвитку економічних систем та механізми його забезпечення. Виходячи з цього, навчальна дисципліна «Просторова організація економіки» покликана поглибити фундаментальну підготовку майбутніх фахівців-економістів, сформувати в них цілісне уявлення про закономірності та особливості просторового розвитку економіки, функціонування сучасних форм просторової організації соціально-економічних систем, стратегічні напрями та концептуальні пріоритети просторового розвитку України в контексті її інтеграції в світовий економічний простір. Значення дисципліни «Просторова організація економіки» полягає також у поглибленні професійної підготовки економістів, формуванні в них світоглядних ідей щодо об’єктивного характеру просторового розвитку господарства та особливостей функціонування сучасних форм просторової організації соціально-економічних систем, набутті необхідних компетенцій в області наукового аналізу економічного простору країни, моделювання та прогнозування просторових аспектів розвитку соціально-економічних систем. Практичну спрямованість дисципліни слід розглядати як важливу складову формування у студентів основних компетенцій – знаннєвої, інформаційної, функціональної, навчально-пізнавальної, ціннісно-смислової, комунікативної соціальної тощо. До важливих знаннєвих компетенцій слід віднести володіння культурою просторового мислення, розуміння теоретичних аспектів просторової організації господарства та її впливу на формування сучасної інфраструктури товарного ринку, розуміння, основних підходів до вироблення стратегії просторового розвитку економіки країни з урахуванням впливу національних та глобальних чинників. До практичних компетенцій слід віднести оволодіння навичками дослідження просторових процесів розвитку господарства, впливу проблемних територій на функціонування цілісних просторових систем, ефективності функціонування спеціальних (вільних) економічних зон, різних форм міжрегіонального та транскордонного співробітництва. Програма курсу «Просторова організація економіки» передбачає лекції, семінарські заняття та виконання самостійних (індивідуальних) завдань.
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
3. ЗМІСТ НАУКИ ЗА ТЕМАМИ ТЕМА 1. Предмет, метод і завдання навчальної дисципліни «Просторова організація економіки». ТЕМА 2. Наукові засади просторового аналізу організації економіки. ТЕМА 3. Методологічні основи просторового розвитку економіки. ТЕМА 4. Територіальні диспропорції розвитку економіки та механізми реабілітації проблемних територій. ТЕМА 5. Сучасні форми просторової організації господарства. ТЕМА 6. Районоформування та його роль у просторовій організації економіки. ТЕМА 7. Адміністративно-територіальний устрій і його роль в просторовій організації господарства. ТЕМА 8.Інфраструктурні чинники формування геоекономічного простору. ТЕМА 9. Міжрегіональне та транскордонне співробітництво України.
ТЕМА 1. Предмет, метод і завдання дисципліни «Просторова організація економіки» Предмет навчальної дисципліни. Місце навчальної дисципліни «Просторова організація економіки» в системі економічних наук. Визначення об’єкту та предмету науки. Понятійний апарат, зміст і характер наукових категорій навчального курсу «Просторова організація економіки». Методологічні основи досліджень науки. Загальнонаукові, міждисциплінарні та спеціальні методи досліджень навчальної дисципліни «Просторова організація економіки». Основні завдання навчальної дисципліни. Значення дисципліни полягає у поглибленні професійної підготовки економістів, формуванні в них світоглядних ідей щодо об’єктивного характеру регіонально-просторового розвитку господарства як на глобальному, так і національному рівнях. Цільова спрямованість навчальної дисципліни обумовлена необхідністю набуття майбутніми економістами знань про науково-методологічні засади просторової організації економіки, теоретичні аспекти виникнення територіальних диспропорцій, концепцію регіонального-просторового розвитку України, основні підходи до вироблення стратегії просторового розвитку регіонів з урахуванням впливу національних та глобальних чинників.
ТЕМА 2. Наукові засади просторового аналізу організації економіки Просторовий аспект організації господарства у працях вітчизняних і зарубіжних вчених. Наукова сутність, змістовні ознаки та види економічних просторів. Визначення сутності економічного простору в географічних й економічних науках. Межі економічного простору, чинники, які їх обумовлюють (глобального, регіонального і локального). Концептуальні підходи до вивчення та аналізу просторової організації господарства. Інтегральний і покомпонентний підходи, системний і комплексний підходи до аналізу просторового розвитку господарства. Закономірності та принципи просторового розвитку та організації господарства. Перехід від простого зосередження підприємств до їх системної організації. Комплексування різних ланок господарства з урахуванням особливостей середовища. Зростання зв’язків між елементами простору і посиленню зв’язків та інтеграції суб’єктів господарювання. Дотримання принципів комплексності при формуванні регіонально-просторових систем та їх збалансованості. Основні критерії просторової організації господарства: насиченість території об’єктами різних регіонально-просторових форм; наявність узгодженої стратегії розвитку; стабільність внутрішньо- та міжрегіональних відносин. Основні показники, що характеризують економічний простір: територіальна концепція суб’єктів господарювання на одиницю площі; наявність різних форм територіальної організації господарства (промислових центрів, вузлів, агломерацій); економічні, соціальні та виробничі зв’язки між компонентами простору.
ТЕМА 3. Методологічні основи просторового розвитку економіки Регіоналізація та інтеграція в просторовій організації господарства. Структура чинників просторової організації економіки.Природно-ресурсний та соціально-економічний потенціал просторової організації господарства. Взаємозв’язок просторової організації господарства та розселення населення. Стратегічні напрями та концептуальні пріоритети просторового розвитку економіки. Зв'язок між підприємницькою діяльністю та розвитком інфраструктури регіону. Стійкий розвиток просторових соціально-економічних систем та механізми його забезпечення. Передумови стійкого розвитку. Створення умов збалансованого соціально-економічного розвитку просторових систем. Подолання диспропорцій регіонально-просторового розвитку. Використання конкурентних переваг регіонів. Модернізація виробництва. Механізми забезпечення стійкого розвитку просторових соціально-економічних систем. Розвиток правової та інституціональної бази регіонально-просторової інтеграції.
ТЕМА 4. Територіальні диспропорції розвитку економіки Об’єктивний характер нерівномірності розвитку регіонально-просторових соціально-економічних систем. Неоднорідність територіального соціально-економічного розвитку як наслідок територіального поділу праці, концентрації і спеціалізації виробництва, урбанізації і розселення населення. Вплив ринкової конкуренції та адаптація господарства до сучасних умов. Потенціал регіонів та його вплив на регіонально-просторову організацію господарства. Інтегральна характеристика потенціалу регіонів. Структура зрушень соціально-економічного розвитку регіонів. Загальні тенденції просторового розвитку соціально-економічних процесів та рівнів міжрегіональної диференціації. Механізми вирівнювання рівнів просторового соціально-економічного розвитку регіонів. Удосконалення нормативно-правових засад економічного і соціального розвитку. Перехід від перерозподілу ресурсів між регіонами до стимулювання ефективності їх використання. Удосконалення механізму перерозподілу податкових платежів та міжбюджетних трансфертів. Підвищення інвестиційної привабливості регіонів. Розвиток підприємництва та зміцнення міжрегіональної інтеграції регіонів. Економічні та нормативно-правові методи регулювання регіонального розвитку. Міжрегіональне та прикордонне співробітництво як складовий елемент механізму реалізації державної регіональної економічної політики. Міжнародні угоди та їх роль в просторовому розвитку прикордонних територій України. Стратегічні та прикладні ініціативи регіональної політики ЄС для України. Основні засади стратегії ЄС щодо розвитку регіонів. Критерії ЄС для визначення проблемних регіонів. Принципи реалізації регіональної політики ЄС. ТЕМА 5. Сучасні форми просторової організації господарства Конкурентоспроможність як основа регіонально-просторового розвитку господарства. Сутність конкурентоспроможності та її роль в регіонально-просторовій організації господарства. Праці зарубіжних та вітчизняних вчених. Інноваційний розвиток економіки на регіональному рівні. Роль конкурентоспроможності та інноваційно-інвестиційного розвитку регіонів у модернізації просторової організації господарства України. Активізація інноваційного процесу. Використання новітніх знань і технологій у сфері виробництва. Типи інноваційних просторових структур: бізнес-центри, інноваційні центри, інноваційні підприємства, технопарки, бізнес-інкубатори та ін. Регіональні угрупування та їх роль у просторовому розвитку господарства країни. Регіонально-інтеграційні угрупування регіональних і глобальних рівнів. Кластерна концепція переходу до стійкого розвитку. Роль кластерної концепції в процесі інтеграції України в глобальний економічний простір. Фактори та принципи формування кластерної політики в Україні. Кластерна стратегія співробітництва бізнесу та влади. Вплив кластерних утворень на підвищення конкурентоспроможності просторових соціально-економічних систем. Сутність кластерних територіальних систем, їх види та інноваційна спрямованість. Формування кластерних систем в економіці України, їх спеціалізація і розміщення. Методи формування кластерної політики в Україні. Значення кластерних утворень в системі світових господарських відносин. Механізми стимулювання створення кластерів у регіонах України.
ТЕМА 6. Районоформування та його роль Поняття про економічне районування та районоформування. Історія та методологія економічного районування та районоформування. Основні етапи розвитку вчення про економічне районування. Основні етапи економічного районування України. Територіальна схема управління господарством (реформа 1957 року) як приклад реалізації ідеї єдності економічного районування та адміністративно-територіального поділу країни. Сучасна мережа економічних районів України. Особливості сучасних процесів районоформування в Україні. Управління районоформуванням в умовах модернізації форм просторової організації господарства. Основні чинники формування сучасної моделі управління районоформуванням. Проблеми сучасного розвитку просторових соціально-економічних систем регіонів України. Моделі управління майбутнім розвитком регіонів Практичне значення економічного районування та районоформування в ринкових умовах господарювання.
ТЕМА 7. Адміністративно-територіальний устрій і його роль Наукові засади адміністративно-територіального устрою та управління просторовим соціально-економічним розвитком регіонів. Особливості управління розвитком регіонів в умовах глобалізації та регіоналізації. Суб'єкти та об'єкти управління розвитком регіону. Державне управління як вид економічної діяльності. Поточне й стратегічне управління розвитком регіону. Методологічні підходи та принципи державного управління регіоном. Роль регіонально-просторової організації господарства у формуванні адміністративно-територіального устрою. Принципи формування структури адміністративно-територіального устрою районного, обласного та базового рівнів. Наукова сутність адміністративно-територіальних одиниць та адміністративно-територіального устрою. Основні принципи та чинники визначення адміністративно-територіальних одиниць. Ресурсне забезпечення діяльності адміністративно-територіальних одиниць. Взаємозв’язок формування мережі одиниць адміністративно-територіального устрою та системи розселення населення. Основні засади реорганізації адміністративно-територіального устрою України відповідно до сучасних процесів регіоналізації й глобалізації.
ТЕМА 8. Інфраструктурні чинники формування Особливості впливу геоекономічного положення держави на просторовий розвиток господарства. Роль і місце транспортної інфраструктури в просторовому розвитку економіки. Транзитні можливості та їх вплив на місце країни на міжнародному ринку транспортних послуг. Місце транспортної інфраструктури в глобальній економічній системі. Транзитні потоки товарів між країнами світу. Основні напрями транзитних перевезень різними видами транспорту. Шляхи підвищення інфраструктурного забезпечення просторового розвитку господарства. Підвищення рівня інвестицій у розвиток транспорту. Загальний стан і шляхи оновлення основних засобів. Функціональна роль транспорту як інтегрованої міжрегіональної системи. Основні шляхи підвищення конкурентоспроможності транспортної системи країни на світовому ринку перевезень.
ТЕМА 9. Міжрегіональне та транскордонне Сутність міжрегіонального та транскордонного співробітництва, їх основні форми і функції. Транскордонне співробітництво, його сутність та цілі. Об’єктивні та суб’єктивні чинники транскордонного співробітництва. Рівні транскордонного співробітництва. Організаційно-правове та фінансове забезпечення розвитку транскордонного співробітництва. Нормативно-правові засади регулювання транскордонного співробітництва. Правове регулювання транскордонного співробітництва в Україні. Міжнародні програми транскордонного співробітництва. Єврорегіони як особливий вид економічного простору. Єврорегіони – основна форма транскордонного співробітництва. Правові і політичні аспекти функціонування єврорегіонів. Участь України в міжнародних регіональних організаціях. Єврорегіони України, особливості їх формування та функціонування.
4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ: Заняття № 1 «Наукові засади просторового аналізу організації економіки» (4 години) Мета заняття – удосконалити:
Студент повинен уміти:
Теоретичні питання: 1. Наукова сутність, змістовні ознаки та види економічних просторів. 2. Основні показники, що характеризують економічний простір. 3. Концептуальні підходи до вивчення та аналізу просторової організації господарства. 4. Закономірності та принципи просторового розвитку та організації господарства. 5. Основні критерії просторової організації господарства.
Навчальні завдання: 1. Проаналізувати концептуальні підходи до вивчення та аналізу просторової організації господарства. 2. Визначити вплив закономірності глобалізації та регіоналізації розвитку сучасної економіки на просторову організацію господарства. 3. Визначити наукову сутність та проаналізувати основні ознаки та види економічних просторів. Творчі завдання: 1. Знайдіть спільні та відмінні риси просторових аспектів організації господарства у працях вітчизняних та зарубіжних вчених, проаналізуйте їх і зробіть висновки. 2. Проаналізуйте основні критерії просторової організації господарства та вкажіть на узгоджену стратегію розвитку.
Форми проведення: 1. Усне опитування або експрес-контроль щодо знання змісту основних закономірностей, принципів просторового розвитку та організації господарства, ознак та видів економічних просторів, концептуальних підходів до вивчення та аналізу просторової організації господарства. 2. Дискусія щодо проблем формування економічних просторів в Україні (обговорення, аргументація, висновки). 3. «Мозковий штурм» на тему: «Основні критерії формування просторової організації господарства України» (обговорення, аргументація висунутих пропозицій, висновки). 4. Обговорення та висновки по виконанню творчого завдання (аргументація висунутих пропозицій). 5. Розгляд окремих дискусійних питань щодо основних показників, що характеризують економічний простір (обговорення виступів, питання до доповідача, доповнення до теми доповіді).
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань на 1 занятті: 10 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування, активну участь у «мозковому штурмі» та виконанні творчого завдання на високому інтелектуальному рівні. 8 балів – студент отримує за участь у дискусії та мозковому штурмі, неточну відповідь на теоретичні питання, переважно правильне виконання завдань експрес-опитування; неповне розкриття всіх питань творчого завдання. 6 балів – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, не коректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування, при виконанні творчого завдання зробив суттєві помилки. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ і процесів просторового розвитку господарства, зробити висновки, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав експрес-опитування, не розкрив суті творчого завдання або не виконав його. Заняття № 2 «Методологічні основи просторового розвитку економіки» (4 години) Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – знання стратегічних напрямів та концептуальних пріоритетів просторового розвитку економіки.
Студент повинен уміти:
Теоретичні питання: 1. Роль регіоналізації та інтеграцій в просторовій організації господарства. 2. Структура чинників просторової організації економіки. 3. Природно-ресурсний та соціально-економічний потенціал просторової організації господарства. 4. Зв’язок між підприємницькою діяльністю та розвитком інфраструктури регіону. 5. Стійкий розвиток просторових соціально-економічних систем та механізми його забезпечення.
Навчальні завдання: 1. Визначити структуру чинників регіонально-просторової організації господарства. 2. Проаналізувати взаємозв’язки між організаційно-правовими господарювання та зайнятістю населення. 3. Зробити аналіз природно-ресурсного та соціально-економічного потенціалів просторової організації господарства. 4. Визначити та проаналізувати особливості державного управління формуванням регіонально-просторових систем.
Творчі завдання: 1. Проаналізуйте зв'язок між підприємницькою діяльністю та розвитком інфраструктури регіону. 2. Визначити складові стійкого розвитку просторових соціально-економічних систем та проаналізуйте механізми забезпечення стійкості розвитку. Форми проведення: 1. Усне опитування або експрес-контроль щодо знання основних понять та методологічних основ просторового розвитку економіки. 2. Дискусія щодо проблем створення умов збалансованого соціально-економічного розвитку просторових систем (обговорення, аргументація, висновки). 3. Ділова гра «Стратегічні напрями та концептуальні пріоритети просторового розвитку економіки України». 4. Розгляд окремих дискусійних питань щодо подолання диспропорцій регіонально-просторового розвитку з використанням конкурентних переваг регіонів (обговорення виступів, питання до доповідача, доповнення до теми доповіді). Інформаційне забезпечення 1. Таблиці, схеми та інші наочні матеріали щодо визначення структури чинників просторової організації економіки; аналізу природно-ресурсного та соціального потенціалів просторової організації господарства; основних передумов стійкого розвитку соціально-економічних просторових систем, стратегічних напрямів та концептуальних пріоритетів просторового розвитку економіки. 2. Перелік основних термінів і понять за темою заняття.
Література
Рівень оцінювання знань на 2 занятті: 10 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування, активну участь у діловій грі. 8 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у діловій грі, переважно правильне виконання експрес-опитування. 6 балів – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, не коректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує в тому випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ і процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного матеріалу, неправильно виконав експрес-опитування.
Заняття № 3 «Територіальні диспропорції розвитку економіки та механізми реабілітації проблемних територій» (4 години) Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – знання загальних тенденцій просторового розвитку соціально-економічних процесів та рівнів міжрегіональної диференціації Студент повинен уміти:
Теоретичні питання
Навчальні завдання
Форми проведення:
Інформаційне забезпечення:
Література:
Рівень оцінювання знань на 3 занятті: 10 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та діловій грі, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування. 8 балів – студент отримує за участь у дискусії та діловій грі, неточну відповідь на теоретичні питання, переважно правильне виконання завдань експрес-опитування. 6 балів – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес – опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відносних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, неправильно виконав завдання експрес-опитування, не приймав участі у дискусії.
Заняття № 4 «Сучасні форми просторової організації господарства» (4 години) Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – розуміння впливу інноваційного розвитку економіки на конкурентоспроможність регіонально-просторового господарства.
Студент повинен уміти:
Теоретичні питання 1. Сутність конкурентоспроможності та її роль в регіонально-просторовій організації господарства. 2. Інноваційний розвиток економіки на регіональному рівні. 3. Типи інноваційних просторових структур. 4. Регіональні угрупування та їх роль у просторовому розвитку господарства країни. 5. Кластерна концепція переходу до стійкого розвитку. 6. Формування кластерних систем в економіці України, їх спеціалізація, розміщення та механізми стимулювання.
Навчальні завдання
Форми проведення
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань на 4 занятті 10 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та діловій грі, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування, активну участь у діловій грі. 8 балів – студент отримує за суттєву участь у дискусії та діловій грі, неточну відповідь на теоретичні питання, переважно правильне виконання завдань експрес-опитування. 6 балів – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування. Заняття № 5 «Районоформування та його роль у просторовій (4 години) Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – знання сучасних процесів районоформування в умовах модернізації форм просторової організації господарства. Студент повинен уміти:
Теоретичні питання:
Навчальні завдання: 1. Визначити та проаналізувати територіально-галузеву схему управління господарством (1957 р) та актуальність досвіду функціонування рад радгоспів в сучасних умовах. 2. Визначити та проаналізувати сучасний стан та проблеми вдосконалення районоформування України. 3. Розкрити суть та проаналізувати сучасні моделі управління майбутнім розвитком регіону. Форми проведення: 1. Усне опитування або експрес-контроль щодо знання змісту основних понять та теоретичних основ районоформування в умовах модернізації форм просторової організації господарства. 2. Дискусія щодо практичного значення економічного районування та районоформування в ринкових умовах господарювання. 3. Ділова гра - «Реалізація сценарного аналізу на прикладі своєї області». 4. Мозковий штурм на тему: «Моделі управління майбутнім розвитком регіонів» (обговорення, аргументація висунутих пропозицій, висновки). 5. Розгляд окремих дискусійних питань щодо проблем управління розвитком регіонів України та практичного значення економічного районування та районоформування в ринкових умовах господарювання (обговорення виступів, питання до доповідача, доповнення до теми доповіді).
Інформаційне забезпечення 1. Картосхема економічного районування України (існуючі сучасні мережі економічних районів). 2. Таблиці, схеми та інші наочні матеріали щодо сучасних процесів районоформування в Україні. 3. Перелік основних термінів і понять за темою заняття.
Література
Рівень оцінювання знань на 5 занятті: 10 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування, активну участь у діловій грі та мозковому штурмі. 8 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у діловій грі та мозковому штурмі, переважно правильне виконання завдань експрес-опитування. 6 балів – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, не коректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує в тому випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ і процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного матеріалу, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття № 6 «Адміністративно-територіальний устрій і його роль (4 години)
Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – розуміння ролі регіонально-просторової організації господарства у формуванні адміністративно-територіального устрою.
Студент повинен уміти:
Теоретичні питання:
Навчальні завдання
Форми проведення
Інформаційне забезпечення :
Література
Рівень оцінювання знань на занятті 6: 10 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування; 8 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у дискусії з елементами аналізу, переважно правильне виконання завдань експрес-опитування; 6 балів – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконував завдання експрес-опитування; 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином зробити висновки, не приймав участі у дискусії, неправильно виконав завдання експрес-опитування.
Заняття № 7 «Інфраструктурні чинники формування геоекономічного простору» (4 години) Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – визначення сучасних тенденцій формування міжнародних транспортних коридорів та участь у них України.
Студент повинен уміти:
Теоретичні питання 1. Інфраструктурні чинники формування геоекономічного простору. 2. Роль і місце транспортної інфраструктури в просторовому розвитку економіки України. 3. Місце транспортної інфраструктури України в глобальній економічній системі. 4. Участь України в Євро-Азійській системі міжнародних транспортних коридорів. 5. Шляхи підвищення інфраструктурного забезпечення просторового розвитку господарства України. 6. Підвищення конкурентоспроможності транспортної системи країни на світовому ринку перевезень.
Навчальні завдання
Творче завдання:
Форми проведення
Інформаційне забезпечення
Література
Рівень оцінювання знань на 7 занятті 10 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання завдань експрес-опитування, активну участь, творчий підхід до участі в кейс-методі. 8 балів – студент отримує за участь в дискусії, неточну відповідь на деякі теоретичні питання, переважно правильне виконання завдань експрес опитування; цікаві пропозиції у міні-кейсі. 6 балів – студент отримує за виступ з недостатніми аргументами, некоректними відповідями на теоретичні питання, лише частково правильне виконанні завдань експрес-опитування, незначної активності в обговоренні міні-кейса. 0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, помиляється у використанні понятійного апарату, припустив грубі помилки у виконанні завдань експрес-опитування або коли усна або письмова відповідь студента відсутні.
Заняття № 8 «Міжрегіональне та транскордонне співробітництво України»
Ключова компетентність – розуміння сучасних глобалізацій них процесів, місця України в системі глобальних регіональних просторів.
Студент повинен уміти:
Теоретичні питання: 1. Міжрегіональний та транскордонний простір, їхня сутність. 2. Сутність транскордонного співробітництва, його основні форми і функції. 3.Організаційно-правове та фінансове забезпечення розвитку транскордонного співробітництва. 4. Єврорегіони як особливий вид економічного простору. 5. Єврорегіони України, особливості їх формування та функціонування. Міжрегіональний та транскордонний простір, їхня сутність. Навчальні завдання: 1. Проаналізуйте праці Н. Мікули і дайте пояснення як змінилася ефективність діяльності Карпатського єврорегіону, єврорегіонів «Буг», «Нижній Дунай», «Верхній Прут» за останні 10 років . 2. Зробіть картодіаграму «єврорегіони України».
Творчі завдання: 1. Проаналізуйте ефективність діяльності окремих єврорегіонів (дайте порівняльну характеристику єврорегіонів). 2. Наведіть приклади транскордонної співпраці на міжнародному, державному, регіональному, місцевому рівнях. 3. Наведіть конкретні факти участі України в міжнародних регіональних організаціях. Форми проведення: 1. Круглий стіл на тему: «Єврорегіони України», особливості їх формування і функціонування. 2. Конкурс на кращу модель структурної трансформації регіональної соціально-економічної системи.
Інформаційне забезпечення 1. Політико-адміністративна карта України, картодіаграма «Єврорегіони України», таблиці, що характеризують показники ефективності діяльності єврорегіонів. 2. Статистичний щорічник.
Література
10. Регіонально-просторовий розвиток України: Навчальний посібник з дисципліни / О. В. Ольшанська, М. І. Фащевський, І. В. Білоконь та ін.; За заг. ред. М. І. Фащевського, О. В. Ольшанської. – К.: КНЕУ, 2012. – 336 с. [Електронна версія]
Рівень оцінювання знань на 8 занятті: 10 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес-опитування, активну участь у круглому столі та конкурсі на кращу модель. 8 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у круглому столі та конкурсі на кращу модель, переважно правильне виконання експрес-опитування. 6 балів – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, не коректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування. 0 балів – студент отримує в тому випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ і процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного матеріалу, неправильно виконав експрес-опитування.
4.2. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ
Контактне заняття 1 (2 години) Предмет, метод і завдання наукової дисципліни «Просторова організація економіки». Наукові засади просторового аналізу організації економіки. Форма проведення. Лекція. Обговоренням актуальних проблем просторової організації господарства. Експрес–опитування по темах заняття. Форма контролю: Участь в обговоренні актуальних проблем просторового розвитку економіки та глибина аналізу навчального матеріалу та самостійних висновків по темі заняття. Компетентності, на формування яких спрямоване контактне заняття: - фахові (знання основних понять науки, уміння аналізувати просторові особливості структурних змін в економіці країни тощо); - ключові інструментальні (базові загальні знання, засвоєння основних понять, категорій просторової економіки); - ключові системні (здатність до навчання, здатність працювати самостійно). Інформаційне забезпечення: 1.Таблиці, карта схеми щодо суті питань контактного заняття. 2.Перелік основних термінів і понять за темою заняття. 3.Література (для всіх контактних занять): 1. Регіональна економіка. Тексти лекцій. / О.В.Ольшанська, М.І.Фащевський, І.В.Білоконь та ін..; За заг.ред. М.І.Фащевського, О.В.Ольшанської. – К.: КНЕУ, 2009. 2. Регіонально-просторовий розвиток України: Навчальний посібник з дисципліни / О. В. Ольшанська, М. І. Фащевський, І. В. Білоконь та ін.; За заг. ред. М. І. Фащевського, О. В. Ольшанської. – К.: КНЕУ, 2012. – 336 с. [Електронна версія]. 3. Управління соціально-економічним розвитком регіону: Навчальний посібник з дисципліни / О. В. Ольшанська, М. І. Фащевський, І. В. Білоконь, Т. А. Заяць; За заг. ред. М. І. Фащевського, О. В. Ольшанської. – К.: КНЕУ, 2011. – 298 c. [Електронна версія]. 4. Продуктивні сили економічних районів України / Данилишин Б.М., Чернюк Л.Г., Фащевський М.І. та ін. — К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2000. — 520 с. 5. Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка України. – Ніжин. ТОВ Видавництво «Аспект – Поліграфія», 2007. Максимальна оцінка за кожне контактне заняття – 5 (5-4-3-0) балів. Контактне заняття 2 (2 години) Методологічні основи просторового розвитку економіки. Територіальні диспропорції розвитку економіки та механізми реабілітації проблемних територій. Форма проведення. Лекція з елементами дискусії. Аналіз статистичних показників розвитку економіки регіонів. Форма контролю: Активна участь у дискусії, якість аналізу статистичного матеріалу (таблиці) щодо територіальних диспропорцій розвитку економіки регіонів України. Компетентності, на формування яких спрямоване контактне заняття: - фахові (знання сутності та методологічних основ просторової організації економіки країни, розуміння причин та наслідків територіальних диспропорцій розвитку господарства регіонів); - ключові інструментальні (засвоєння основ, понять, термінів по темах заняття); - класичні системні (здатність до навчання, креативність). Контактне заняття 3 (2 години) Сучасні форми просторової організації господарства. Районоформування та його роль у просторовій організації економіки. Форма проведення. Лекція з обговоренням сучасного стану і ролі управління регіональним розвитком. Експрес-опитування з тем контактного заняття. Форма контролю: Активна участь у дискусії, якість аналізу статистичних показників сучасниго стану просторової організації господарства України. Компетентності, на формування яких спрямоване контактне заняття: - фахові (знання сучасних форм просторової організації господарства: регіональних економічних просторів, мережевих систем, територіальних кластерів, транскордонних регіонів, локальних економічних просторів) ; - ключові інструментальні (засвоєння основ, понять, термінів по темах заняття); - класичні системні (здатність до навчання, креативність).
Контактне заняття 4 (2 години) Адміністративно-територіальний устрій і його роль в просторовій організації господарства. Інфраструктурні чинники формування геоекономічного простору. Міжрегіональне та транскордонне співробітництво України. Форма проведення. Лекція з елементами дискусії. Аналіз статистичних показників щодо інфраструктурного забезпечення просторового розвитку економіки та міжрегіонального та транскордонного співробітництва України. Форма контролю: Активна участь у дискусії, якість аналізу статистичних показників за темою заняття. Компетентності, на формування яких спрямоване контактне заняття: - фахові (знання основних засад сучасної адміністративно-територіальної реформи України, рівня інфраструктурного забезпечення економіки, основних форм її міжрегіонального та транскордонного співробітництва України); - ключові інструментальні (засвоєння основ, понять, термінів по темах заняття); - класичні системні (здатність до навчання, креативність).
4.3. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД. В міжсесійний період студенти заочної форми навчання, які вибрали навчальну дисципліну «Просторова організація економіки» виконують домашнє індивідуальне завдання за вибраною студентом темою (див. «Тематику індивідуальних завдань») у формі реферату, кейсу або ессе. Об’єм цих робіт не повинен перевищувати 10–12 сторінок. Індивідуальне домашнє завдання студент надсилає на кафедру регіональної економіки і туризму не пізніше ніж за 15 днів до сесії. Під час сесії студент на останньому практичному занятті захищає свою індивідуальну роботу та отримує за неї максимально 40 балів (0–20–30–40). Інші 40 балів (0–20–30–40) студент заочної форми навчання отримує за модульну контрольну роботу, яка включає питання з усіх тем навчальної дисципліни і виконується на останньому семінарському занятті. При виконанні домашніх індивідуальних завдань студенти набувають інструментальних (поглиблюють базові загальні знання, розвивають здатність до аналізу, самостійного розв’язання складних проблем, креативність мислення) та системних компетенції (розвивають дослідницькі навички, здатність продукувати нові ідеї тощо).
5. Самостійна робота студентів Самостійна робота над дисципліною «Просторова організація економіки» включає:
З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента може мати наступні види: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів; виконання пошуково-аналітичних (розрахункових) завдань; аналітичний огляд наукових публікацій; виконання творчих завдань та науково-дослідна робота (підготовка до проблемних дискусій, «мозкових атак», презентацій, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах). Виконання індивідуальних завдань є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, одержаних в процесі навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератів за заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем науки. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, консультує окремо кожного студента. Обсяг реферату не повинен перевищувати 10—12 сторінок. Вимоги до оформлення реферату: наявність плану, логічна послідовність викладу матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на джерела інформації, висновків та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:
Домашнє письмове завданняполягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих завдань або інших індивідуальних навчально-дослідних завдань з тем науки. Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення сказаного іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють поглибити розкриття питань. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела інформації. Текст повинен включати вступ, відповіді на всі питання плану, висновки та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового завдання не повинен перевищувати 10 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — 20 сторінок. Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити асоціативно, а не репродуктивно; володіння економічною термінологією; вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки з вибраної теми. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи. Мета підбору та огляду літературних джерел — навчити студентів робити аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових журналів тощо) за обраною ними тематикою. Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:
Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, тоді студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру. Критерієм оцінювання огляду літературних джерел є кількість опрацьованих джерел та якість систематизації матеріалу. Виконання творчого завданняпередбачає, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури. Однією з форм індивідуальних навчальних завдань є виконання студентами комп’ютерних презентацій, присвячених різним темам науки. Комп’ютерна презентація – це набір ілюстрованих кадрів, об’єднаних спільною темою та підготовлених для екранної демонстрації. В кожному кадрі може знаходитись різна інформація: текст, карти, графіки, таблиці, діаграми, схеми, знімки, малюнки тощо. Студентські роботи зі створення комп’ютерних презентацій виконуються за допомогою Power Point та обов’язково у відповідності дидактичним принципам подання та засвоєння матеріалу. Створення комп’ютерних презентацій складається з таких етапів. Підбір інформації:
Робота з Power Point передбачає такі етапи:
Комп’ютерна презентація дозволяє в рамках одного засобу навчання реалізовувати практично всі види вербального і наочного подання матеріалу за рахунок використання:
Використання такого інтерактивного методу навчання як створення студентами комп’ютерних презентацій, присвячених різним темам науки, сприяє підвищенню ролі сприйняття та формуванню стійких асоціативних зорових образів та розвитку творчих здібностей студентів Науково-дослідна робота — це участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та підготовці конкурсних робіт. Науково-дослідна робота студентів з регіональної економіки відбувається у формі їхньої участі у наукових студентських конференціях та студентських олімпіадах та конкурсах. Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає тему доповіді, обговорює її з викладачем — науковим керівником (викладачем, який проводить лекції або веде семінарські заняття) і досліджує її під його керівництвом. Об’єм доповіді на наукову студентську конференцію не повинен перевищувати 5—8 сторінок, на конкурс — 25—30 сторінок. В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.
6. Поточний і підсумковий контроль знань
6.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ з дисципліни «Просторова організація економіки»
6.1.1. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ «Просторова організація економіки»
Основним критерієм, який характеризує успішність роботи студента під час проведення семінарських занять та виконання самостійних (індиві-дуальних) завдань є рівень знань, який він демонструє в процесі обговорення поставлених питань (дискусій), під час експрес-опитування або тест-контролів знань, виконання творчих завдань та рефератів, підготовки та презентації розв’язання ситуаційних вправ, участі у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах. Поточний контроль активності та систематичності роботи студентів на семінарських заняттях передбачає проведення контрольних замірів засвоєння теоретичних знань та набуття практичних навичок студентами. З цією метою на семінарських заняттях здійснюються контрольні заміри знань під час проведення семінарів-дискусій, роботи в міні-групах, розв’язання ситуаційних вправ, мозкового штурму, індивідуально-групових завдань, у вигляді експрес-опитування, тест-контролю, міні-контролю, підготовки та презентації (захисту) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій. Шкала оцінювання семінарських занять виглядає так: 10 балів — студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкриває теоретичні та прикладні питання науки, приймає активну участь у дискусіях, мозкових штурмах, підготовці презентацій, роботі в міні-групах, правильно відповідає на завдання експрес-контролю та розв’язує задачі. 8 балів — студент отримує, якщо в цілому виявляє достатні знання з теоретичних і прикладних питань науки, але допускає незначні неточності у використанні понятійного апарату, припускається незначних помилок у проведенні аналізу відповідних явищ та процесів, приймає суттєву участь в дискусіях, мозкових штурмах, підготовці презентацій, роботі в міні-групах, в основному правильно відповідає на завдання експрес-контролю та розуміє хід розв’язання задач. 6 бали — студент отримує в тому випадку, коли його відповіді слабо аргументовані, вказують на поверховість знань, деякі твердження помилкові; якщо студент виявляє недостатні знання літературних джерел, не виявляє достатньої активності в дискусіях, мозкових штурмах, підготовці презентацій, роботі в міні-групах, допускає суттєві помилки у відповідях на завдання експрес-контролю, у розрахунках та ін. 0 балів — студент отримує у випадку, коли він не може дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні та прикладні питання, не вміє належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, обґрунтувати пропозиції, помиляється у використанні понятійного апарату та відповідних статистичних матеріалів, не приймає участі в дискусіях, мозкових штурмах, підготовці презентацій, роботі в міні-групах, неправильно відповідає на завдання експрес-контролю, не розв’язує задачі та ін. З метою перевірки поточної навчальної роботи студентів згідно графіку, на семінарських заняттях проводиться модульний контроль знань. За виконання кожного модульного завдання студент, в залежності від глибини знання матеріалу, може одержати 10–8–6–0 балів. 10 балів студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкрив всі завдання модулю, показав глибоке знання теоретичних та прикладних питань. 8 балів студент отримує у випадку, якщо він достатньо відповів на всі питання, але допускав незначні неточності, відповіді були неповними або недостатньо обґрунтованими та ін. 6 балів студент отримує за невиконання одного завдання модуля (значний недолік роботи) та наявність помилок та значних недоліків у відповідях. 0 балів за модульний контроль знань ставлять за умови невиконання студентом двох і більше завдань, наявності грубих помилок та значних недоліків, відсутності розкриття основних теоретичних та прикладних питань науки. З вибіркових завдань важливе значення має виконання самостійних робіт (індивідуальних завдань), яких за семестр студент виконує одну. Виконується ця робота у вигляді або аналітичного огляду наукових публікацій, або написання та захисту рефератів, або виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань по темах, що винесені на самостійне вивчення. Оцінюються вона, в залежності від глибини відповіді, у 10 балів (за шкалою 10—8—6—0 балів). Індивідуальні завдання є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, отриманих під час навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератів за заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем курсу. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, консультує окремо кожного студента. Обсяг реферату не повинен перевищувати 10—12 сторінок. Вимоги до оформлення реферату: наявність плану, логічна послідовність викладу матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на джерела інформації, висновків та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:
Домашнє письмове завдання полягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих завдань або інших індивідуальних навчально-дослідних завдань з тем науки. Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення сказаного іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють поглибити розкриття питань. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела інформації. Текст повинен включати вступ, відповіді на всі питання плану, висновки та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового завдання не повинен перевищувати 10 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — 20 сторінок. Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити асоціативно, а не репродуктивно; володіння економічною термінологією, вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки з вибраної теми. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи. Мета підбору та огляду літературних джерел – навчити студентів робити аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових журналів тощо) за обраною ними тематикою. Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:
Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, тоді студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру. Критерієм оцінювання огляду літературних джерел є кількість опрацьованих джерел та якість систематизації матеріалу. Виконання творчого завдання передбачає, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури. Науково-дослідна робота — це участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та підготовці конкурсних робіт. Науково-дослідна робота студентів з регіональної економіки відбувається у формі їхньої участі у наукових студентських конференціях та студентських олімпіадах та конкурсах. Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає тему доповіді, обговорює її з викладачем — науковим керівником (викладачем, який проводить лекції або веде семінарські заняття) і досліджує її під його керівництвом. Об’єм доповіді на наукову студентську конференцію не повинен перевищувати 5—8 сторінок, на конкурс — 25—30 сторінок. В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.
Тематика індивідуальних навчальних завдань
Підсумкове оцінювання знань студентів З поточного контролю знань студенти денної форми навчання можуть отримати від 0 до 100 балів. Підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему:
6.2. ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ 6.2.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
6.2.2. ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Поточний контроль знань студентів включає активність їхньої роботи на семінарських заняттях-дискусіях, якість виконання контрольних робіт, в тому числі, у формі експрес-опитування, тест-контролю, виконання модульних завдань та написання рефератів за заданою тематикою або інші форми самостійної (індивідуальної) роботи. За активну участь у семінарських заняттях студент може отримати від 0 до 20 балів, в тому числі, за участь у семінарах-дискусіях, роботі міні-груп, розв’язанні ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань – від 0 до 5 балів (4 заняття в діапазоні 0—3—4—5 балів за кожне). За виконання та презентацію (захист) домашніх індивідуальних завдань за вибраною студентами темою у формі реферату, кейсу або есе, студент отримує максимально 40 балів (0-20-30-40). Інші 40 балів (0-20-30-40) студент заочної форми навчання отримує за модульну контрольну роботу, яка включає питання з усіх тем навчальної дисципліни і виконується на останньому семінарському занятті. Максимальна кількість балів, які можуть отримати студенти за вибіркову науку складає 100 балів. Оцінювання знань студентів за вибіркову дисципліну здійснюється як за диференційований залік з виставленням загальної кількості балів (від 0 до 100), оцінки за чотирибальною шкалою й оцінки за шкалою ECTS.
6.3. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ПИТАНЬ
7. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
7. Постанова Верховної Ради України «Про концепцію сталого розвитку населених пунктів» вiд 24.12.1999р., № 1359-XIV 8. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь.–М.:Мысль, 1993
13.Гавришкін І.Р. Вільні економічні зони: аргументи «за» і «проти».– Державне регулювання.– Всеукраїнський науково-виробничий журнал. «Інноваційна економіка».– 04.2010.№18
21.Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями (21 травня 1980 р. м. Мадрид). Текст українською мовою. Рада Європи.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет маркетингу
Кафедра регіональної економіки і туризму
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
26 травня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХ ЗНАНЬ з науки ОСНОВИ ТУРИЗМОЗНАВСТВА освітній ступінь бакалавр
галузь знань: 24 «Сфера обслуговування» спеціальність: 242 «Туризм» спеціалізація (освітня програма): 6Р05 «Туризм»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри _______________ О.В. Ольшанська
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 2016
1. ВСТУПРобоча навчальна програма з дисципліни «Основи туризмознавства» включає теми, які охоплюють питання підприємницької діяльності в галузі готельного та ресторанного бізнесу, основи організації туристичних подорожей та їх документального оформлення, надання туристичних послуг та організації дозвілля туристів, роботи в туристичних бюро та фірмах, що займаються як туроператорською, так і турагентською діяльністю, а також охоплюють важливі питання з теоретичних засад туристичного бізнесу таких як: функції туризму та класифікація туризму за видами та формами, класифікація туристичного обслуговування та туристичних підприємств, типів туристів та їх побажання при виборі та формуванні програм обслуговування; питання історії міжнародного та вітчизняного туризму, туристичної політики; питання формування міжнародної, національної туристичної політики та взаємодії складових механізму державного регулювання підприємствами сфери туризму; питання господарської організації, заснування та діяльності підприємств сфери туризму; формування концепції створення туристичного підприємства; формування соціально-просторової моделі організації надання туристичних послуг. Проектування якості туристичних послуг, питання стандартизації та сертифікації в туризмі. Структурно навчальна дисципліна «Основи туризмознавства» складається з трьох змістовних модулів. Значення дисципліни «Основи туризмознавства» полягає у формування необхідних знань з теорії туризмознавства та практичних навиків з організації туристичних подорожей майбутніх спеціалістів в сфері туризму. Практичну спрямованість науки слід розглядати як важливу складову формування основних компетенцій — інформаційної, функціональної, навчально-пізнавальної, ціннісно-смислової, комунікативної, соціальної тощо. Набуття таких компетенцій дозволить майбутнім фахівцям сформувати знання та навички, необхідні для організації туристичної діяльності, створення та організація роботи туристичного підприємства (туроператора, турагентства) та обґрунтовувати основні напрями удосконалення та підвищення ефективності організації роботи суб’єктів туристичної індустрії, застосовувати складові механізму управління туристичною сферою та нові форми й методи обслуговування в туризмі з максимальним результатом. Програма курсу «Основи туризмознавства» передбачає лекції, семінарські заняття та виконання самостійних (індивідуальних) завдань. 2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ТУРИЗМОЗНАВСТВА»
3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Тема 1. Функції туризму, умови та фактори його розвитку. Тема 2. Організація ринку туристичних послуг. Тема 3. Класифікація туризму. Тема 4. Міжнародні, регіональні та національні показники розвитку сфери туризму. Тема 5. Історичні передумови виникнення та розвитку туристичної системи України. Тема 6. Світова туристична політика та роль ВТО у її формуванні. Тема 7. Туристична політика України на сучасному етапі. Тема 8. Механізм державного регулювання туризму. Тема 9. Порядок ліцензування туристичної діяльності.
ТЕМА 1.Функції туризму, умови та фактори його розвитку Понятійний апарат туризму. Туризм як сфера господарської діяльності. Туризм – окремий сектор економіки. Поняття туристичної послуги, її соціо-економічна характеристика. Роль та місце туризму в системі народного господарства країни. Визначення туризму за законодавством України. Переваги організованого туризму і перспективи його розвитку. Існуюча система класифікації туризму. Соціальна, гуманітарна й економічна функції туризму. Туризм, як соціально-економічна система. Фактори, що впливають на розвиток туризму. Характеристика туристичних ресурсів України. Особливості туристичної діяльності в Україні. Перспективи розвитку туризму в Україні. Функції туризму в суспільстві:оздоровча, виховна, політична, економічна, екологічна та ін.
ТЕМА 2. Організація ринку туристичних послуг Сегментація ринку туристичних послуг. Види туристичних послуг та їх функціональна класифікація. Організація послуг комунікацій, організація послуг розміщення, організація послуг харчування, організація рекреаційних послуг. Просторова структура триступеневої організації послуг; соціальна структура ядрово-мережної організації послуг. Соціально-економічне значення сфери послуг. Міжнародна система послуг. Способи постачання послуг. Специфіка виробництва та постачання послуг. Споживачі та виробники туристичних послуг. Туристичне посередництво. Туристичний консорціум та корпорація. Ресурси туризму. Види ресурсів та їх цінність. Мотивація та потреби споживачів (туристів). Попит на туристичні послуги та специфіка його формування. Мотивація подорожей. Попит на міжнародному туристичному ринку. Споживчі вимоги до якості туристичних послуг. ТЕМА 3. Класифікація туризму Класифікація туризму за різними ознаками Класифікації: за спрямованістю туристичних потоків; за охопленням території; за терміном подорожі; за сезонністю; за ступенем організованості; за демографічним та соціальним складом учасників подорожі; за формою організації подорожі: групові та індивідуальні подорожі., обслуговування; за засобом пересування; за метою подорожі. Класифікація маршрутів та турів за територіальною ознакою, за вибором засобів пересування, за сезонністю, за тривалістю. Особливості та значення туризму за видами.
ТЕМА 4. Міжнародні, регіональні та національні показники Статистика туризму: методологія розрахунків та показники розвитку міжнародного туризму. Основні показники, які включені у статистику туризму. Рекомендації СОТ по метрологічній структурі туризму. Проблема обліку туристичних витрат та рахунок мультиплікативного ефекту туризму. Сталий розвиток туризму та його характеристики. Міжнародні офіційні видання та документи, які відображають тенденції розвитку туристичної сфери в усіх країнах світу. Геопросторова модель туризму та показники її динаміки.
ТЕМА 5. Історичні передумови виникнення та розвитку Питання періодизації історії світового туризму та історичні передумови його виникнення. Подорожі в Стародавньому світі та Середньовічній Європі. Визначні мандрівники минулого та епоха великих відкриттів. Соціально-економічні передумови сучасного етапу розвитку туризму. Перші організовані туристичні подорожі в світі. Історія виникнення туристично-екскурсійної справи.
ТЕМА 6. Світова туристична політика та роль СОТ у її формуванні Мета й основні завдання регулювання туристичної діяльності на міжнародному рівні. Міжнародні організації, які координують туристичну діяльність. Основні міжнародні документи, що регламентують туристичну діяльність. Міжнародні відносини України у сфері туризму. Міжнародні туристичні організації та їх роль в проведенні світової (регіональної) туристичної політики. Показники стану та перспективи розвитку туризму в світі, їх динаміка. Міжнародне співробітництво в галузі туризму. Туристична політика: визначення та класифікація. Світова туристична політика та роль міжнародних організацій в її формуванні. Всесвітня туристична організація: структура, роль та значення у формуванні міжнародних туристичних обмінів. Комітети та комісії СОТ.
ТЕМА 7. Туристична політика України на сучасному етапі Структура управління туристичною сферою в Україні. Завдання та функції держави та профспілок в організації курортів. Міністерство туризму та курортів АР Крим: функції та завдання. Документи, які регулюють діяльність виконавчих органів в галузі туризму. Установи та організації управління туризмом в Україні. їх основні функції та завдання. Недержавні громадські організації та їх місце в регулювання та розвитку туристичної сфери. Сучасний стан та перспективи розвитку туризму в Україні. Показники, як характеризують стан туристичного ринку, кількість туристів та екскурсантів за регіонами, районами, містами та курортами, динаміка розвитку туристичних послуг та ін.
ТЕМА 8. Механізм державного регулювання туризму Організаційно-правовий механізм регулювання туристичної діяльності. Закон України «Про туризм»: положення, статті, акти регулювання. Соціальний механізм регулювання. Соціальне значення туризму. Соціальні пільги для користувачів туристичних послуг. Податкові державні та місцеві пільги Досвід міжнародних країн у формуванні туристичних пакетів та програм для різних соціальних груп. Економічний механізм регулювання. Економічне значення туризму та його внесок в державний та місцевий бюджети. Розбудова туристичної інфраструктури.
ТЕМА 9. Порядок ліцензування туристичної діяльності Ліцензування в туризмі. Види туристичної діяльності, що підлягютьс ліцензуванню. Ліцензійні умови та правила їх виконання. Вимоги до матеріально-технічної бази, кадрового складу та інші умови забезпечення ліцензійних умов. Сертифікація та стандартизація індустрії туризму (за видами туристичних підприємств, за складовими туристичної сфери). Порядок надання туристичних послуг. Регіональні та місцеві правила та інструкції. Порядок проведення екскурсійної діяльності. Порядок надання дозволів на туристичний супровід. Кваліфікаційні вимоги до екскурсоводів.
4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ 4.1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Заняття № 1–2 ТЕМА 1. Функції туризму, умови та фактори його розвитку (4 години) Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – розуміння сутності туризму як соціально-економічної системи та факторів, що впливають на його розвиток в умовах глобалізації. Студент повинен уміти:
Теоретичні питання: 1. Туризм як сфера господарської діяльності. Роль та місце туризму в системі народного господарства країни. 2. Туризм, як соціально-економічна система. Фактори, що впливають на розвиток туризму. 3. Понятійний апарат туризму. Поняття туристичної послуги, її соціо-економічна характеристика. 4. Функції туризму в суспільстві: оздоровча, виховна, політична, економічна, екологічна та ін. 5. Існуюча система класифікації туризму. 6. Визначення туризму за законодавством України. Характеристика туристичних ресурсів України. Особливості туристичної діяльності в Україні. Перспективи розвитку туризму в Україні. Навчальні завдання:
Творчі завдання:
Форми проведення:
2. Розгляд окремих дискусійних питань щодо функцій туризму, ролі та місця туризму в системі народного господарства країни(обговорення виступів, питання до доповідача, доповнення до теми доповіді). 3. Дискусія щодо факторів, які впливають на розвиток туризму. 4. Дослідницьке завдання для роботи в малих творчих групах з картографічними та інформативними матеріалами, щодо характеристики головним центрів та регіонів туризму, які спеціалізуються на різноманітних видах туризму. 5. «Мозковий штурм» на тему: «Особливості та перспективи розвитку туризму в Україні» (обговорення, аргументація висунутих пропозицій, висновки). 6. Диспут на тему: «Переваги організованого виду туризму в умовах посилення глобалізаційних процесів».
Інформаційне забезпечення
Література
4. Любіцева О.О. Ринок туристичних послу (геопросторові аспекти). – К.: Альтерпрес, 2002. 5. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. 6. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії / О.О. Бейдик. – К.: «Палітра», 1997. – 130 с. 7. Кусков А.С. Рекреационная география. Учебно-методический комплекс / А.С. Кусков, В.Л. Голубева, Т.Н. Одинцова. – Саратов: изд-во Саратовского государственного технического университета, 2005. – 504 с. 8. Нормативно-правові акти України з питань туризму: Збірник законодавчих та нормативних актів / Упоряд. М. І. Камлик / – К.: Атіка, 2004.
Заняття № 3–4 ТЕМА 2. «Організація ринку туристичних послуг» (4 години)
Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – розуміння сутності, складових та особливостей функціонування ринку туристичних послуг.
Студент повинен уміти:
Теоретичні питання:
Навчальні завдання:
Творчі завдання:
4. Розробити програму організації дозвілля для різних туристичних груп.
Форми проведення:
Інформаційне забезпечення 1.Таблиці, схеми, карти, ілюстраційні матеріали, мультимедійні презентацїї та інші наочні матеріали щодо визначення суті основ організації ринку туристичних послуг. 2.Перелік основних термінів і понять за темою заняття.
Література
Заняття № 5–6 ТЕМА 3. «Класифікація туризму» (4 години) Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – розуміння сутності та форм видів туризму. Студент повинен уміти:
Теоретичні питання:
Навчальні завдання:
Творчі завдання: Скласти маршрутита екскурсійні тури за територіальною ознакою, за вибором засобів пересування, за сезонністю, за тривалістю.
Форми проведення:
Інформаційне забезпечення 1. Таблиці, схеми, картографічні та ілюстраційні матеріали, мультимедійні презентації інші наочні матеріали щодо визначення суті основних видів та форм туризму. 2. Перелік основних термінів і понять за темою заняття.
Література
Заняття №7 ТЕМА 4. «Міжнародні, регіональні та національні показники (2 години) Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – засвоєння базової інформації про міжнародні, регіональні та національні показники розвитку сфери туризму. Студент повинен уміти:
Теоретичні питання:
Навчальні завдання:
Творчі завдання:
Форми проведення:
5. Експрес-контроль щодо знання основних показників, які включені у статистику туризму та рекомендацій СОТ по метрологічній структурі туризму.
Інформаційне забезпечення 1.Таблиці, статистичні матеріали, картографічні та ілюстраційні матеріали, мультимедійні презентації інші наочні матеріали щодо визначення суті основних видів та форм туризму. 2. Перелік основних термінів і понять за темою заняття.
Література
Заняття № 8–9 Тема 5. «Історичні передумови виникнення та розвитку (4 години) Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – засвоєння базової інформації проісторичні передумови виникнення та розвитку туристичної системи в світі та Україні.
Студент повинен уміти:
Теоретичні питання:
Навчальні завдання: 1. Проаналізувати історичні періоди розвитку світового та національного туризму. 2. Визначити передумови виникнення та особливості розвитку туризму на кожному етапі його еволюції. 3. Розкрити соціально-економічні передумови сучасного етапу розвитку туризму в світі та в Україні.
Творчі завдання:
Форми проведення: 1. Експрес-контроль та усне опитування щодо знання основних Питань періодизації історії світового туризму та історичні передумови його виникнення. 2. Диспут на тему: «Етапи бурхливого розвитку туризму в світі, в Україні – причини та наслідки» (обговорення, аргументація, висновки). 3. «Мозковий штурм» на тему: «Місце туристичної індустрії Україні з урахування прогнозів Всесвітньої туристичної організації по розвитку міжнародного туризму до 2020 року».
Інформаційне забезпечення 1. Таблиці, статистичні матеріали, картографічні та ілюстраційні матеріали, мультимедійні презентації інші наочні матеріали щодо визначення суті основних видів та форм туризму. 2. Перелік основних термінів і понять за темою заняття.
Література
Заняття № 10 Тема 6. «Світова туристична політика та роль СОТ у її формуванні» (2 години)
Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – розуміння сутності світової туристичної політики та ролі СОТ у її формуванні.
Студент повинен уміти:
Теоретичні питання:
Навчальні завдання:
Творчі завдання:
Форми проведення:
4. Кейс-метод: «Перспективи розвитку туризму в світі за різними напрямками». 5. Мозковий штурм на тему: «Напрями міжнародних відносин України у сфері туризму»
Інформаційне забезпечення 1. Таблиці, статистичні матеріали, картографічні та ілюстраційні матеріали, мультимедійні презентації інші наочні матеріали щодо визначення суті основних видів та форм туризму. 2. Перелік основних термінів і понять за темою заняття.
Література
Заняття № 11 ТЕМА 7. «Туристична політика України на сучасному етапі» (2 години) Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – розуміння напрямівтуристична політика України на сучасному етапі
Студент повинен уміти:
Теоретичні питання:
Навчальні завдання:
Творчі завдання:
Форми проведення:
3. Мозковий штурм на тему: «Напрями розвитку туристично-рекреаційного комплексу України та її туристичних районів в умовах анексії АР Крим, та АТО на Сході України»
Інформаційне забезпечення 1. Таблиці, статистичні матеріали, картографічні та ілюстраційні матеріали, мультимедійні презентації інші наочні матеріали щодо визначення суті основних видів та форм туризму. 2. Перелік основних термінів і понять за темою заняття.
Література
Заняття №12 ТЕМА 8. «Механізм державного регулювання туризму (2 години) Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – розуміння сутності організаційно-правового, соціального та економічного механізмів державного регулювання туризму
Студент повинен уміти:
Теоретичні питання:
4. Економічний механізм регулювання туризму. 5. Розбудова туристичної інфраструктури. Мета, джерела фінансування, значення. Навчальні завдання:
Творчі завдання: 1. Розробити туристичні пакети та програми для туристів різних соціальних груп з урахуванням соціальних та інших видів пільг. 2. Визначити внесок туристичної діяльності в державний та місцеві бюджети провідних туристичних районів та центрів України.
Форми проведення: 1. Експрес-контроль та усне опитування щодо знання механізмів державного регулювання туризму. 2. Дослідницьке завдання для роботи в малих творчих групах на тему: «Внесок туристичної діяльності в державний та місцеві бюджети туристичних районів та центрів України». 3. Презентація творчих проектів з розробки туристичних пакетів та програми для туристів різних соціальних груп з урахуванням соціальних та інших видів пільг. Інформаційне забезпечення 1. Таблиці, статистичні матеріали, картографічні та ілюстраційні матеріали, мультимедійні презентації інші наочні матеріали щодо визначення суті основних видів та форм туризму. 2. Перелік основних термінів і понять за темою заняття.
Література
Заняття №13 ТЕМА 9. «Порядок ліцензування туристичної діяльності (2 години) Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – розуміння сутності організаційно-правового, соціального та економічного механізмів державного регулювання туризму Студент повинен уміти:
Теоретичні питання:
Навчальні завдання:
Творчі завдання: 1. Розробіть пакети необхідних документів, ознайомитись з порядком, умовами та регламентними документами з метою отримання ліцензійних, сертифікаційних документів на право здійснювати різноманітні види діяльності по обслуговуванню туристів. 2. Проаналізуйте які основні стандарти України діють в галузі туризму. 3. Спрогнозуйте перспективи розвитку стандартизації у сфері туризму в Україні. Форми проведення: 1. Експрес-контроль та усне опитування щодо умов та правил ліцензування, сертифікації, стандартизації туристичної діяльності та правил здійснення екскурсійної діяльності. 2. Дослідницьке завдання для роботи в малих творчих групах на тему: «Основні стандарти України в галузі туризму». 3. Операційна гра на тему: «Ліцензування туристичної діяльності туроператора та тур агента». 4. Робота над проблемним запитанням: «Перспективи розвитку стандартизації у сфері туризму в Україні».
Інформаційне забезпечення 1. Таблиці, нормативні документи та ілюстраційні матеріали, мультимедійні презентації інші наочні матеріали щодо визначення суті основних видів та форм туризму. 2. Перелік основних термінів і понять за темою заняття.
Література
5. Самостійна робота студентів Самостійна робота над дисципліною «Основи туризмознавства» включає:
З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента може мати наступні види: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів; виконання пошуково-аналітичних (розрахункових) завдань; аналітичний огляд наукових публікацій; виконання творчих завдань та науково-дослідна робота (підготовка до проблемних дискусій, «мозкових атак», презентацій, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах). Виконання індивідуальних завдань є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, одержаних в процесі навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератів за заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем науки. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, консультує окремо кожного студента. Обсяг реферату не повинен перевищувати 10—12 сторінок. Вимоги до оформлення реферату: наявність плану, логічна послідовність викладу матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на джерела інформації, висновків та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:
Домашнє письмове завданняполягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих завдань або інших індивідуальних навчально-дослідних завдань з тем дисципліни.. Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення сказаного іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють поглибити розкриття питань. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела інформації. Текст повинен включати вступ, відповіді на всі питання плану, висновки та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового завдання не повинен перевищувати 8-10 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — до10 сторінок. Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити асоціативно, а не репродуктивно; володіння економічною термінологією; вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки та прогнози з вибраної теми. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи. Мета підбору та огляду літературних джерел — навчити студентів робити аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових та науково-популярних.тематичних журналів тощо) за обраною ними тематикою. Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:
Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, тоді студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру. Критерієм оцінювання огляду літературних джерел є кількість опрацьованих джерел та якість систематизації матеріалу. Виконання творчого завданняпередбачає, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури. Однією з форм індивідуальних навчальних завдань є виконання студентами комп’ютерних презентацій, присвячених різним темам «Географії туризму» Комп’ютерна презентація – це набір ілюстрованих кадрів, об’єднаних спільною темою та підготовлених для екранної демонстрації. В кожному кадрі може знаходитись різна інформація: текст, карти, графіки, таблиці, діаграми, схеми, знімки, малюнки тощо. Студентські роботи зі створення комп’ютерних презентацій виконуються за допомогою Power Point та обов’язково у відповідності дидактичним принципам подання та засвоєння матеріалу. Створення комп’ютерних презентацій складається з таких етапів. Підбір інформації:
Робота з Power Point передбачає такі етапи:
Комп’ютерна презентація дозволяє в рамках одного засобу навчання реалізовувати практично всі види вербального і наочного подання матеріалу за рахунок використання:
Використання такого інтерактивного методу навчання як створення студентами комп’ютерних презентацій, присвячених різним темам науки, сприяє підвищенню ролі сприйняття та формуванню стійких асоціативних зорових образів та розвитку творчих здібностей студентів Науково-дослідна робота — це участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та підготовці конкурсних робіт. Науково-дослідна робота студентів з регіональної економіки відбувається у формі їхньої участі у наукових студентських конференціях та студентських олімпіадах та конкурсах. Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає тему доповіді, обговорює її з викладачем — науковим керівником (викладачем, який проводить лекції або веде семінарські заняття) і досліджує її під його керівництвом. Об’єм доповіді на наукову студентську конференцію не повинен перевищувати 8-10 сторінок, на конкурс — 25—30 сторінок. В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.
6. Поточний і підсумковий контроль знань
6.1. Карта самостійної роботи студента
6.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів очної форми навчання з дисципліни «Основи туризмознавства»
Поточний контроль знань проводиться з метою виявлення якості навчального процесу та його результатів у міжсесійний період, що здійснюється в ході аудиторних (лекцій, семінарських занять) та індивідуальних занять, перевірки самостійно виконаних студентами індивідуальних завдань, передбачених навчальною програмою науки. Поточний контроль знань студентів оцінюється від 0 до 50 балів. Оцінювання роботи студентів здійснюється на семінарських заняттях – дискусіях, у формах «мозкового штурму», «прес-конференції», під час роботи в міні-групах тощо. Велике значення має якість виконання контрольних робіт у формі експрес-опитування, міні- або тест-контролю, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін. Рівень знань студентів під час роботи на семінарських заняттях оцінюється від 0 до 31 балів. Серед обов’язкових завдань студент виконує 3 модульні контрольні роботи. Модуль – це проміжний контроль знань студентів у формі письмової роботи, яка охоплює усі або більшість тем навчальної програми. З науки «Основи туризмознавства» студенти пишуть три модульні контрольні роботи. Модулі проводяться за графіком на семінарських заняттях й оцінюються відповідно 4(3)—3(2)—2(1)—0 балів. Завдання модулів включають як теоретичні питання, так і тестові завдання різного рівня складності. Індивідуальні завдання є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, отриманих під час навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератів за заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем курсу. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, консультує окремо кожного студента. Обсяг реферату не повинен перевищувати 10—12 сторінок. Вимоги до оформлення реферату: наявність плану, логічна послідовність викладу матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на джерела інформації, висновків та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:
Домашнє письмове завдання полягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих завдань або інших індивідуальних навчально-дослідних завдань з тем науки. Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення сказаного іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють поглибити розкриття питань. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела інформації. Текст повинен включати вступ, відповіді на всі питання плану, висновки та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового завдання не повинен перевищувати 10 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — 20 сторінок. Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити асоціативно, а не репродуктивно; володіння економічною термінологією, вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки з вибраної теми. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи. Мета підбору та огляду літературних джерел – навчити студентів робити аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових журналів тощо) за обраною ними тематикою. Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:
Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, тоді студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру. Критерієм оцінювання огляду літературних джерел є кількість опрацьованих джерел та якість систематизації матеріалу. Виконання творчого завдання передбачає, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури. Науково-дослідна робота — це участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та підготовці конкурсних робіт. Науково-дослідна робота студентів з регіональної економіки відбувається у формі їхньої участі у наукових студентських конференціях та студентських олімпіадах та конкурсах. Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає тему доповіді, обговорює її з викладачем — науковим керівником (викладачем, який проводить лекції або веде семінарські заняття) і досліджує її під його керівництвом. Об’єм доповіді на наукову студентську конференцію не повинен перевищувати 5—8 сторінок, на конкурс — 25—30 сторінок. В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.
Форми поточного контролю Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних та самостійних (індивідуальних) заняттях. Основними формами поточного контролю з науки є проведення семінарів-дискусій, ділових ігор, активність роботи в міні-групах, підготовка та презентація розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань, а також експрес-опитування, тест-контроль, модульний контроль, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.
Оцінювання результатів поточного контролю Об’єкти поточного контролю Об’єктом поточного контролю знань студентів є наступні види його поточної навчальної діяльності:
Вся навчальна діяльність студента під час поточного контролю оцінюється в діапазоні від 50 до 0 балів. При цьому система оцінювання кожного виду навчальної діяльності студента базується на методі експертних оцінок. Оцінювання активності роботи студента протягом семестру Основним критерієм, який характеризує успішність роботи студента під час проведення семінарських занять та виконання самостійних (індивідуальних) завдань є рівень знань, який він демонструє в процесі обговорення поставлених питань (дискусій), під час експрес-опитування або тест-контролів знань, виконання творчих завдань та рефератів, підготовки та презентації розв’язання ситуаційних вправ, участі у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах. Поточний контроль активності та систематичності роботи студентів на семінарських заняттях передбачає проведення контрольних замірів засвоєння теоретичних знань та набуття практичних навичок студентами. З цією метою встановлено 13 занять, де здійснюються контрольні заміри знань під час проведення семінарів-дискусій, роботи в міні-групах, розв’язання ситуаційних вправ, мозкового штурму, індивідуально-групових завдань, у вигляді експрес-опитування, тест-контролю, міні-контролю, підготовки та презентації (захисту) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій. Шкала оцінювання семінарських занять виглядає так: 4/3 бали — студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкриває теоретичні та прикладні питання науки, приймає активну участь у дискусіях, мозкових штурмах, підготовці презентацій, роботі в міні-групах, правильно відповідає на завдання експрес-конролю та розв’язує задачі. 3/2 бали — студент отримує, якщо в цілому виявляє достатні знання з теоретичних і прикладних питань науки, але допускає незначні неточності у використанні понятійного апарату, припускається незначних помилок у проведенні аналізу відповідних явищ та процесів, приймає суттєву участь в дискусіях, мозкових штурмах, підготовці презентацій, роботі в міні-групах, в основному правильно відповідає на завдання експрес-контролю та розуміє хід розв’язання задач. 1 бал — студент отримує в тому випадку, коли його відповіді слабо аргументовані, вказують на поверховість знань, деякі твердження помилкові; якщо студент виявляє недостатні знання літературних джерел, не виявляє достатньої активності в дискусіях, мозкових штурмах, підготовці презентацій, роботі в міні-групах, допускає суттєві помилки у відповідях на завдання експрес-контролю, у розрахунках та ін. 0 балів — студент отримує у випадку, коли він не може дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні та прикладні питання, не вміє належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, обґрунтувати пропозиції, помиляється у використанні понятійного апарату та відповідних статистичних матеріалів, не приймає участі в дискусіях, мозкових штурмах, підготовці презентацій, роботі в міні-групах, неправильно відповідає на завдання експрес-контролю, не розв’язує задачі та ін. З метою перевірки поточної навчальної роботи студентів згідно графіку, на семінарських заняттях проводиться 3 модульні роботи з тематики науки. За виконання модульних завдань студент, в залежності від глибини знання матеріалу, може одержати 4(3)–3(2)–2(1)-0 балів за модульні завдання: 4(3) бали студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкрив всі завдання модулю, показав глибоке знання теоретичних та прикладних питань. 3(2) бали студент отримує у випадку, якщо він достатньо відповів на всі питання, але допускав незначні неточності, відповіді були неповними або недостатньо обґрунтованими та ін. 2(1) бали студент отримує за невиконання одного завдання модуля (значний недолік роботи) та наявність помилок та значних недоліків у відповідях. 0 балів за модульний контроль знань ставлять за умови невиконання студентом двох і більше завдань, наявності грубих помилок та значних недоліків, відсутності розкриття основних теоретичних та прикладних питань науки. З індивідуальних навчально-дослідних завдань важливе значення має виконання самостійних робіт (індивідуальних завдань). Виконуються такі роботи (одна за вибором студента) у вигляді аналітичного огляду наукових публікацій, написання та захисту рефератів, виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань по темах, що винесені на самостійне вивчення. Оцінюються вони, в залежності від глибини відповіді, у 4 бали за одну роботу (за шкалою 4—3—2—0 балів). Максимальна кількість балів за виконання вибіркових завдань — 8. Для підвищення наукового рівня студентів важливе значення має їх участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах, за активну участь в яких студент може одержати до 8 балів, які враховуються як за виконання вибіркових завдань. З поточного контролю знань студенти денної форминавчання можуть отримати від 0 до 50 балів.
Порядок проведення екзамену
До підсумкового контролю (екзамену) кафедра розробляє і затверджує на своєму засідання перелік питань, що охоплюють весь програмний матеріал дисципліни «Основи туризмознавства». Рекомендовані та затверджені кафедрою питання доводяться до відома студентів на початку навчального семестру.
Структура екзаменаційного білету Екзаменаційний білет з дисципліни «Основи туризмознавства» містить 5 завдань для студентів денної форми навчання. На іспит виносяться вузлові та комплексні питання дисципліни, що потребують творчих відповідей та вміння синтезувати отримані знання й застосовувати їх при вирішенні практичних завдань. Відповідь студента на кожне з п’яти завдань екзаменаційного білету для студентів заочної форми навчання оцінюється за шкалою «10—8—6—0» балів, в залежності від продемонстрованого рівня знань.
Оцінювання відповідей на питання екзаменаційного білету здійснюється за наступними критеріями:
Загальне підсумкове оцінювання знань з дисципліни Загальний підсумковий бал з науки складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання екзаменаційних завдань і не може перевищувати 100 балів. Результати виконання екзаменаційних завдань враховуються в загальному підсумковому оцінюванні лише за умов, якщо екзаменаційні відповіді оцінені не менше ніж у 30 балів. Якщо в результаті складання іспиту студент отримав менше 30 балів, загальна підсумкова оцінка його знань є незадовільною. В цьому випадку у відомості проставляються лише результати поточного контролю. В заліково-екзаменаційній відомості виставляються результати поточного контролю, іспиту, загальна підсумкова оцінка за 100-бальною системою, оцінка в 4-х бальній системі та в системі ECTS. Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та в шкалу за системою ECTS для фіксації в нормативних документах університету, здійснюється таким чином:
6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен Модуль 1
Модуль 2 5. Мета й основні завдання регулювання туристичної діяльності на міжнародному рівні. 6. Туристична політика: визначення та класифікація. 7. Світова туристична політика та роль міжнародних організацій в її формуванні. 8. Структура управління туристичною сферою в Україні. Завдання та функції держави та профспілок в організації курортів.
Модуль 3 9. Соціальний механізм регулювання. Соціальне значення туризму. 10. Економічне значення туризму та його внесок в державний та місцевий бюджети. 11. Сертифікація та стандартизація індустрії туризму (за видами туристичних підприємств, за складовими туристичної сфери). 12. Порядок надання туристичних послуг. Регіональні та місцеві правила та інструкції.
6.4. ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки України 29 березня 2012 року № 384 Форма № Н-5.05
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр Напрям підготовки _____________ Спеціальність ___________________ Семестр __ (2015–2016 н.р.) Дисципліна Основи туризмознавства
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № ___ 1. Предмет, методи і завдання курсу «Основи туризмознавства» та його зв’язок з іншими дисциплінами. 2. Види туристичних послуг та їх функціональна класифікація. 3. Мета й основні завдання регулювання туристичної діяльності на міжнародному рівні. 4. Економічне значення туризму та його внесок в державний та місцевий бюджети. 5. Порядок надання туристичних послуг. Регіональні та місцеві правила та інструкції.
Затверджено на засіданні кафедри регіональної економіки і туризму Протокол № __ від «__» _________ 2015 року
Завідувач кафедри О.В. Ольшанська
Екзаменатор _________________
7. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна 1. Мальська М., Худо В. Туристичний бізнес: теорія та практика. – К.: Центр учбової літератури, 2007. 2. Устіменко Л.М. Основи туризмознавства: навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2015. 3. Кифяк В.Ф. Організація туризму: Навчальний посібник. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2011. – 344 с. 4. Организация туризма: Учеб. Пособие. / А.П.Дурович, Г.А.Бондаренко, Т.М.Сергеева и др. – Минск: Новое знание, 2005. 5. Гуляев В.Г. Организация туристской деятельности. Учебное пособие. – М.: Нолидж – 1996. 6. Ефремова М.В. Основы технологи туристського бизнеса: Учебное пососбие. – М.: Издеательство «Ось-89», 2001. 7. Истомин В.И., Лагутенко Б.Т. Страны мира: справочник туроператора и туриста. – М.: Советский спорт, 2000. 8. Квартальнов В.А. Туризм. – М.: Финансы и статистика, 2004. 9. Котлер Ф., Боуэн Д., Мейкиз Д. Маркетинг, гостеприимство и туризм: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1998. 10. Любіцева О.О. Ринок туристичних послу (геопросторові аспекти). – К.: Альтерпрес, 2002. 11. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури,2004. 12. Мамедов А.А. Технологические схемы обеспечения производства туристских услуг. – М.: ЦРИБ ЦСТЭ, 1988. 13. Национальное и региональное планирование туризма. – Мадрид, ВТО. 1994. 14. Окладникова Е.А. Международный туризм. География туристких ресурсов. 2002. 15. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: Экономика туризма. – М.: Финансы и статистика, 1998. 16. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: маркетинг в туризме. – М.: Финансы и статистика, 2001. 17. Пузанова Э.П., Честникова В.А. Международный туристический бизнес. – М.: Наука, 1997. 18. Романов А.А. Зарубежное туристское страноведение: Учебное пособие. – 2-у изд., перераб. и доп. – М.: Советский спорт, 2001. 19. Романов А.А., Саакянц Р.Г. География туризма: Учебное пособие. – М.: Советский спорт, 2002. 20. Сапрунова В.Б. Туризм: эволюция, структура, маркетинг. – М.: Ось-89, 1997. 21. Сенин В.С. Организация международного туризма: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2001. 22. Толковый словарь туристских терминов. Москва – Афины, 1994. 23. Туризм и гостиничное хозяйство. Учебник / Под ред. Чудновского А.Д. – М.: ЮРКНИГА, 2003. 24. Уваров В.О. Борисов К.Г. Международные туристические организации: Справочник. – М.: Профиздат, 1990. 25. Уокер Дж.Р. Ведение в гостеприимство: Учеб. пособие / Пер. с англ. – 2-е изд. – М.: ЮНИТИ –ДАНА, 2002. 26. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії / О.О. Бейдик. – К.: «Палітра», 1997. – 130 с. 27. Ващенко Н.П. Рекреаційні комплекси світу. Опорний конспект / Н.П. Ващенко. – К.: КНТЕУ, 2004. – 202 с. 28. Воскресенский В. Ю. Международный туризм. Учебное пособие / В. Ю. Воскресенский. – М.: «ИЗДАТЕЛЬСТВО ЮНИТИ-ДАНА», 2005. – 198 с. 29. Истомин В.И. Страны мира: справочник туроператора и туриста / В.И. Истомин, Б.Т. Лагутенко. – М.: Советский спорт, 2000. – 224 с. 30. Кусков А.С. Рекреационная география. Учебно-методический комплекс / А.С. Кусков, В.Л. Голубева, Т.Н. Одинцова. – Саратов: изд-во Саратовского государственного технического университета, 2005. – 504 с. 31. Лукьянова Л.Г. Рекреационные комплексы: Учеб. пособие / Лукьянова Л.Г., Цыбух В.И. Под общ. ред. В.К. Федорченко. – К.: Вища шк., 2004. – 346 с. 32. Окладникова Е.А. Международный туризм. География туристких ресурсов / Е.А. Окладникова. – М.: Наука 2002. – 384 с. 33. Романов А.А., География туризма: Учебное пособие / А.А. Романов, Р.Г. Саакянц – М.: Советский спорт, 2002. – 464 с.
34. Самойленко А.А. География туризма: Учеб. пособ. / А.А. Самойленко. – Ростов н/Д: «Феникс», 2006. – 368 с.
Додаткова 35. Нормативно-правові акти України з питань туризму: Збірник законодавчих та нормативних актів / Упоряд. М. І. Камлик / – К.: Атіка, 2004. 36. ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги» 37. Гнатюк М.Р. Закон України «Про туризм»: постатейний коментар. – К.:Видавничий Дім «ІнЮре», 2006. – 196 с. 38. Кіріяджи В.В. Правове регулювання галузей тур бізнесу: Учбов. посіб. / В.В. Кіріяджи. – Донецьк: ДІТБ, 2002. – 339 с. 39. Коляда Т.А. Правове регулювання туристської діяльності: Навчальний посібник. – Х.:ХНАМГ, 2008. – 190 с. КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||