Процесуальні рішення

1. 1.  Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.
2. 2.  Судове рішення приймається у формі ухвали або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 369, 371-374 цього Кодексу.
3. 3.  Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова ви­носиться у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
4. 4.    Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обви­нувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
5. 5.  Постанова слідчого, прокурора складається з:

1)   вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови;

прізвище, ім 'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;

2)  мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови;

мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;

3)  резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення;

місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

1. 6.  Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та під­писується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
2. 7.  Постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із за­коном, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
3. 1.  Процесуальне рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду - це оформлений відповідно до вимог КПК правовий акт, який містить відповіді на правові питання, що виникають у ході кримінального провадження.
4. 2.   Судове рішення приймається у формі ухвали або вироку. Воно повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ст. 370 КПК). Законним є рішення, ухва­лене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказа­ми, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Умотивованим є рішення, у якому наведені належні й достатні мотиви та під­стави його ухвалення.

Вимоги до ухвали суду встановлені у ст. 372 КПК. Щодо певних судових рішень ці вимоги конкретизовані. Так, наприклад, у ч. 3 ст. 152, ч. 3 ст. 157, ст. 164, ч. 5 ст. 173, статтях 190, 196, 235, ч.4 ст. 248 КПК визначений зміст ухвал слідчого судді, суду про: тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; відсторонення від посади; тимчасовий доступ до речей і документів; арешт майна; дозвіл на затримання з метою приводу; застосування запобіжних заходів; дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи; дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Вимоги до обвинувального та виправдувального вироків визначені у ст. 374 КПК.

3. Постанови слідчого і прокурора - це процесуальні документи, якими оформля­ються їх рішення під час провадження досудового розслідування. Загальні для всіх постанов слідчого і прокурора вимоги, що містяться у частинах 5-7 коментованої статті, конкретизуються в статтях КПК, які регламентують порядок складання і зміст постанов про проведення певної процесуальної дії. Наприклад, у ст. 251 КПК визна­чені вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

4. Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, є обви­нувальний акт. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК.