Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
  • Не нашли подходящий заказ?
    Заказать в 1 клик:  /contactus
  •  
Главная \ Методичні вказівки \ ПРОЕКТНЕ ФІНАНСУВАННЯ

ПРОЕКТНЕ ФІНАНСУВАННЯ

« Назад

ПРОЕКТНЕ ФІНАНСУВАННЯ 22.01.2016 17:30

 

 

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ»

 

 

Кафедра фінансів та банківської справи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОЕКТНЕ ФІНАНСУВАННЯ

Навчально-методичний комплекс

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ  2013


 

УДК  314(477)

ББК  66.2(4УКР)

 

Обговорено і схвалено на засіданні Вченої Ради

 ВНЗ «Національна академія управління»

Протокол № 5 від 30.08. 2013 р.

 

 

Рецензенти:

Супрун Василь Павлович - доктор економічних наук, професор

 

Укладач:

Штулер Ірина Юріївна - доцент кафедри фінансів та банківської справи, кандидат економічних наук

 

 

 

 

Проектне фінансування: Навчально-методичний комплекс // І.Ю. Штулер. – К.: Національна академія управління, 2013. –     67 с.

 

 

Запропонований читачу навчально–методичний комплекс “Проектне фінансування” може бути використаний як для самоосвіти, так і для проведення зі студентами економічних вузів і факультетів семінарів практичних занять та самостійної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УДК  314(477)

ББК 66.2(4УКР)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

© Оригінал-макет,

"Національної академії управління", 2013

 

ЗМІСТ

 

  1. ПЕРЕДМОВА

4

  1. ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

6

  1. ПРОГРАМА КУРСУ

9

  1. РОБОЧА ПРОГРАМА

14

  1. ОПИС ДИСЦИПЛІНИ

16

  1. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

17

  1. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

21

  1.  МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ
    СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

22

  1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
    ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

33

  1. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА ТА МЕТОДИЧНІ
    РЕКОМЕНДАЦІЇ СТОСОВНО ТАКОЇ РОБОТИ

38

  1. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ РЕФЕРАТИВНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

39

  1. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

41

  1. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

42

  1.  ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ДО ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ

46

  1. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВИХ КОНТРОЛІВ

53

  1. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ЗАЛІКУ

56

  1. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ІСПИТУ

58

  1. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

60

  1. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

61

 

 

© ВНЗ "НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ", 2013


 

1.    ПЕРЕДМОВА

 

Метою науки  «Проектне фінансування» є допомогти магістрам нової генерації здобути знання, вміння, поглибити фахові компетенції з методології та інструментарію організації проектного фінансування на основі законодавства України та з урахуванням вітчизняних та іноземних наукових досліджень для ефективного їх застосування у сфері своєї фахової діяльності.

Завданням науки  є:  сформувати у студентів теоретичну та методологічну базу, необхідну для подальшого оволодіння практикою проектного фінансування.

Предметом науки є методологічні положення та інструментарій системи фінансово-економічних, організаційних та правових відносин у процесі мобілізації ресурсів для фінансового забезпечення інвестиційних проектів.

Теоретичною і методологічною базою вивчення “Проектного фінансування” є дисципліни гуманітарного та загальноекономічного циклів “Фінанси”, “Інвестування”, “Фінанси підприємств”, “Інвестиційний аналіз”, “Фінансовий аналіз”.

Дослідження проблематики проектного фінансування представлено в роботах таких закордонних науковців як: Ковальов В.В., Мелкумов Б.С., Коссов В.В., Катасонов В.Ю., Бочаров В.В., Шарп У.Р., Дж.Бейлі, Холт Р. Серед вітчизняних науковців популяризували зміст проектного фінансування: Пересада А.А., Майорова Т.В., Сословський В.Т., Василик Д.О.

У процесі дослідження науки використовувалися наступні методи наукового пізнання: метод системного аналізу, абстрактно-логічні методи, таблично-графічний метод, метод порівняння, методи аналізу та синтезу та метод узагальнення.

  Наука “Проектне фінансування” охоплює комплекс питань, що розкривають зміст та особливості проектного фінансування. Особлива увага приділяється процесу організації фінансування інвестиційного проекту та управлінню реалізацією проекту.

Магістрам потрібно ретельно ознайомитися з програмою та керуватися нею під час вивчення курсу, що завершується здачею екзамену.

Студент, що опанував науку «Проектне фінансування» повинен:

Знати:

  • сутність, завдання та теоретичні засади проектного фінансування;
  • теоретичну та методологічну базу, необхідну для подальшого оволодіння практикою фінансування інвестиційних проектів;
  • характерні ознаки проектного фінансування та складові процесу його організації;
  • методику оцінки інвестиційних проектів у схемах проектного фінансування;
  • інструменти та заходи управління реалізацією інвестиційних проектів.
  • складові фінансового забезпечення інвестиційних проектів, у тому числі вміти формувати оптимальну структуру джерел фінансування;
  • учасників ринку проектного фінансування та їх функції;
  • особливості фінансування інноваційних та венчурних проектів;
  • характристику та зміст фінансування інвестиційних проектів за участю міжнародних фінансово-кредитних установ.

Уміти:

  1. аналізувати систему організації проектного фінансування: обґрунтування та відбір джерел та інструментів фінансування проектів, їх оцінювання, визначення основних та потенційних учасників фінансування проекту, розроблення схем фінансування та регулювання взаємодії учасників фінансування;
  2. оцінювати можливості участі банку у фінансуванні інвестиційних проектів; фінансовий план конкретного інвестиційного проекту, ефективність реалізації інвестиційних проектів за фінансовими та економічними критеріями;
  3. планувати оптимальну структуру джерел фінансування інвестиційного проекту;
  4. визначати вартість різних джерел фінансування інвестиційного проекту;
  5. оцінювати ефективність інвестиційного проекту за різноманітними критеріями;
  6. координувати діяльність структурних підрозділів банку разом з підрозділом проектного фінансування щодо фінансування інвестиційних проектів;
  7. організовувати роботу та координувати діяльність банків, страхових компаній, лізингових компаній, інвесторів та інших учасників в процесі реалізації фінансування проекту;
  8. розробляти бюджет інвестиційного проекту, схеми фінансування проектів та прогнозні фінансові таблиці в структурі інвестиційного проекту, зокрема, прогнози прибутків/збитків по проекту;
  9. управляти реалізацією інвестиційних проектів;
  10. вести моніторинг ринку проектного фінансування та формулювати конкретні та обґрунтовані рекомендації стосовно покращення процесу проектного фінансування в країні.

Після опанування науки «Проектне фінансування» студент повинен здійснювати вибір форм та методів фінансування інвестиційних проектів, розробляти фінансовий план інвестиційного проекту, оцінювати ефективність інвестиційного проекту та управляти ризиками проектного фінансування.

 

 

 

 


Ухвалено:

Вченою радою НАУ

від 30 серпня 2012 року, протокол № _4__

 

 

2. Порядок оцінювання знань студентів

 

І. Загальні положення

 

1.1. Цей порядок запроваджується з метою удосконалення чинної технології оцінювання знань студентів та адаптації її до загальноєвропейський вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS).

 

1.2. Порядок розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового оцінювання знань студентів усіх форм навчання НАУ. Порядок спрямовано на ефективну реалізацію таких завдань:

 

-            підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи, інтелектуальної напруги протягом усього періоду навчання, переорієнтація їхніх цілей з отриманням позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;

-            систематизацію знань, усунення розбіжностей між завданнями модульного контролю та програмою дисциплін;

-            подолання елементів суб’єктивізму під час оцінювання знань;

-            розширення через систему творчих самостійних завдань можливостей для розвитку студентів, всебічного розкриття їх здібностей та підвищення ефективності освітньої діяльності викладацького складу;

-            оптимізація навчального процесу.

 

 

ІІ Принципи та організація поточного і підсумкового оцінювання знань студентів

 

     2.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточної успішності. Сумарна оцінка встановлюється від 0 до 100 балів. В залікову книжку виставляється сумарна оцінка за національною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) та оцінка за шкалою ECTS ( A, B, C, D, E, FX,F).

     2.2. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю та на іспиті.

     На іспиті оцінюванню підлягають:

-       володіння ключовими теоретичними знаннями про об’єкт дисципліни;

-       здатність творчо мислити та синтезувати знання;

-       уміння використовувати знання для розв’язання практичних завдань.

2.3. Максимально можлива оцінка за знання програмового матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам і складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за іспит. За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів і за іспит 50 балів.

2.4. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів (50 балів максимум) є:

- відвідування студентами лекцій та їх підготовка до лекцій в системі випереджувального навчання та проведення проблемних лекцій;

     - робота студентів на семінарських та практичних заняттях, їх активність, виконання завдань згідно планів занять;

     - виконання модульних контрольних робіт.

Під час виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають і рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах, активність в обговоренні питань, що внесені на семінарські заняття, результати виконання і захисту лабораторних робіт, участь у дискусіях, ділових іграх.

Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе, конспектів навчальних та наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій.

Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні завдання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів).

При визначенні кількості модульних робіт слід враховувати, що один кредит містить 36 годин і має завершуватись модульним контролем.

Викладачі повинні завчасно довести до відома студентів терміни та зміст контрольних завдань.

2.5. Структура поточної успішності (50 балів).

а) відвідування лекцій та підготовка до них - 10 балів

б) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях – 0-30 балів;

в) виконання завдань для самостійної роботи – 0-10 балів;

г) виконання 2-х модульних контрольних робіт – 0-20 балів.

д) студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, можуть присуджуватися додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів. Додатково 20 балів студент може отримати виконавши творчі завдання.

2.6. Оцінки за різні види поточної роботи студентів фіксуються викладачами в журналах академічних груп. На останньому семінарському занятті сумарна оцінка в балах (від 0 до 50) за результатами всіх видів поточної успішності записується у відомість у графі «поточна успішність».

2.7.Результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-50 балів.

 

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань

 

Оцінка за бальною шкалою

 

Рівень знань

46-50

Відмінний

41-45

Добрий

36-40

Задовільний

0-35

Незадовільний

 

Якщо на екзамені відповідь студента оцінена менше 35 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, набрані бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, а вона включає лише оцінку за поточну успішність.

У відомості записується сумарна оцінка за результатами поточної успішності та іспиту, яка виставляється в залікову книжку студента та додаток до диплому про освіту.

2.8. Поточна успішність з навчальних дисциплін, що підлягає контролю у формі диференційованого заліку оцінюється за шкалою 50 балів.  Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 35 балів, він отримує оцінку «не зараховано».

У разі невиконання окремих завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом начальника навчального відділу виконати їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

2.9. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання можуть бути: домашні письмові роботи з дисциплін, різні індивідуальні завдання, контрольні роботи, відображені у робочій програмі, вони оцінюються за шкалою 0-50 балів. Іспит оцінюється за шкалою 0-50 балів.

ІІІ. Шкала оцінювання: національна та ECTS

 

Сума балів за всі види навчальної діяльності

 

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

для екзамену, курсового проекту (роботи) практики

для заліку

90-100

A

5 (відмінно)

зараховано

82-89

B

4 (добре)

зараховано

74-81

C

4 (добре)

зараховано

64-73

 

D

3 (задовільно)

зараховано

60-63

E

3 (задовільно)

зараховано

35-59

FX

2 (незадовільно) з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

034

F

2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

      

 

  “ЗАТВЕРДЖЕНО”

Перший проректор

ВНЗ «Національна академія

управління» Матвійчук В.К.,

д.ю.н., професор

____________________

“26”   вересня 2013 р.

 

 

ВНЗ «Національна академія управління»

 

 

«Проектне фінансування»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ПРОГРАМА

нормативної навчальної дисципліни

підготовки магістра

 

 

Галузь знань 0305 "Економіка та  підприємництво"

Напрям підготовки  8.03050801 "Фінанси і кредит"

Освітньо – кваліфікаційний рівень «магістр»

Факультет економіки та інформаційних технологій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ - 2013 рік

                                                          

Розроблено та внесено: на засідання кафедри фінансів та банківської справи протокол № 12  від 2 липня 2013 р.

 

 

Розробники програми з дисципліни «Інвестування»:

Супрун В.П., д.е.н., професор

Штулер І.Ю., к.е.н., доцент

 

 

 

 

Заст.завідувача кафедри

д.е.н., професор                                                         Г.Г.Бурлака

 

 

 

 

Затверджено та схвалено радою факультету економіки та інформаційних технологій, протокол № 1 від  «25» вересня 2013 р.

 

 

 

 

 

 

Декан факультету економіки

та інформаційних технологій

д.фіз-мат.н, професор                                            О.К.Лопатін                  

 

 

 

 

 

 


 

ВСТУП

 

Дисципліна "Проектне фінансування орієнтована на засвоєння слухачами магістерських програм сучасних форм та методів організації фінансування інвестиційних проектів суб'єктів господарювання.

Мета вивчення дисципліни "Проектне фінансування" — отримання студентами базових знань з теорії та практики організації проектного фінансування в Україні.

Предметом даної дисципліни є система фінансово-кредитних відносин, що виникають в процесі мобілізації ресурсів для фінансового забезпечення інвестиційних проектів.

Основні завдання вивчення дисципліни:

  • · ознайомити студентів із сутністю, завданнями та теоретичними основами проектного фінансування;
  • · ознайомити студентів з методикою організації проектного фінансування;
  • · дати майбутнім фахівцям навички визначення характерних ознак, типів та видів проектного фінансування;
  • · сформувати у студентів теоретичну та методологічну базу, необхідну для подальшого оволодіння практикою складання фінансового плану;
  • · вивчення ринку проектного фінансування та його особливостей, шляхів удосконалення в Україні.

Вивчення дисципліни "Проектне фінансування" базується на фундаментальній підготовці студентів з таких дисциплін: «Фінанси», «Фінанси підприємств», «Гроші та кредит», «Банківська справа» «Інвестування», «Аналіз інвестиційних проектів» та ін.

У результаті вивчення дисципліни "Проектне фінансування" студент має отримати глибокі знання з теорії та практики корпоративного та банківського проектного фінансування в умовах ринкової економіки, навички самостійного творчого мислення, прийняття управлінських рішень щодо фінансового забезпечення інвестиційних проектів суб'єктами господарювання.

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 годин/ 3 кредитів ЕСТS

 

3. ПРОГРАМА КУРСУ

 

  1. 2.       Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

 

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І.

 

Тема 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

Зміст та характеристика проектною фінансування

Види проектного фінансування

Світовий досвід розвитку проектного фінансування

Передумови розвитку проектного фінансування в Україні

 

Тема 2.  ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

Зміст та складові системи проектного фінансування

Суб'єкти проектного фінансування

Порядок розроблення інвесторської проектно-кошторисної документації

Критерії відбору інвестиційних проектів фінансово-кредитними установами

Правове регулювання договірних відносин щодо проектного фінансування

 

Тема 3. ПЕРЕДІНВЕСТИЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЕКТІВ

Зміст та характеристика інвестиційних проектів

Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів

Бюджетування інвестиційних проектів

Методи оцінки інвестиційних рішень

 

Тема 4. ЗАХОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

Характеристика ризиків проектного фінансування

Оцінка та управління проектними ризиками

Специфіка управління кредиторами (банками) проектними ризиками

Основні інструменти та методи, які використовують банки в управлінні ризиками проектного фінансування

Управління банками кредитними ризиками у схемах проектного фінансування.

 

Тема 5. УПРАВЛІННЯ РЕАЛІЗАЦІЄЮ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

Зміст управління проектами

Організаційні структури управління проектами

Забезпечення проектів  матеріально-технічними ресурсами

Моніторинг  упровадження інвестиційних проектів

 

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II.

 

Тема 6.  ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

Розроблення стратегії формування інвестиційних ресурсів

Характеристика та порядок формування інвестиційних ресурсів на підприємстві

Оцінка вартості інвестиційних ресурсів

Методи оптимізації структури джерел інвестиційних ресурсів

Визначення потреби у фінансових ресурсах для  інвестування

 

Тема 7. МЕТОДИ  ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

Самофінансування інвестиційних проектів

Акціонування як метод фінансування інвестиційних проектів

Кредитування інвестиційних проектів

Лізинг та його різновиди при фінансуванні інвестиційних проектів

Державне фінансування інвестиційних проектів

 

Тема 8. УЧАСТЬ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ ТА ЇХ УГРУПОВАНЬ У ПРОЕКТНОМУ ФІНАНСУВАННІ

Фінансові установи як учасники проектного фінансування

Роль комерційних банків у проектному фінансуванні

Консорціумне фінансування інвестиційних проектів

Реалізація інвестиційних проектів промислово-фінансовими угрупованнями

Особливості реалізації концесійних проектів

 

Тема 9. ОЦІНКА МАЙНА СУБ'ЄКТІВ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

Стандарти оцінки бізнесу в Україні

Організація процесу оцінки вартості майна та майнових прав підприємств

Методи оцінки вартості майна підприємств - учасників проектного фінансування

Аналіз фінансового стану підприємства як основа оцінки його бізнесу

 

Тема 10. ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

Сутність інновацій та інноваційного процесу

Інноваційний проект та його основні складові

Обґрунтування доцільності фінансування інноваційних проектів

Особливості фінансування інноваційних проектів за участю венчурного капіталу

Роль банків у фінансовому забезпеченні інноваційних проектів

Фінансово-кредитні важелі стимулювання залучення капіталу в інноваційну сферу

 

Тема 11. ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТІВ ЗА УЧАСТЮ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВ

Проекти під егідою міжнародних фінансових організацій

Проекти із залученням іноземних інвестицій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  “ЗАТВЕРДЖЕНО”

Перший проректор

ВНЗ «Національна академія

управління» Матвійчук В.К.,

д.ю.н., професор

____________________

“26”   вересня 2013 р.

 

 

 

 

Вищий навчальний заклад «Національна академія управління»

Кафедра фінансів та банківської справи

 

 

 

 

 

 

4. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

«Проектне фінансування»

 

 

 

 

 

 

 

Галузь знань 0305 "Економіка та підприємництво"

Напрям підготовки 8.03050801 "Фінанси і кредит"

Освітньо – кваліфікаційний рівень «магістр»

Факультет економіки та інформаційних технологій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ - 2013 рік

                                                          

 

Робоча програма з дисципліни Проектне фінансування» для студентів за напрямом підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»

 

 

Розроблено та внесено: на засідання кафедри фінансів та банківської справи протокол № 12  від 2 липня 2013 р.

 

 

Розробники програми:

Супрун В.П., д.е.н., професор

Штулер І.Ю., к.е.н., доцент

 

 

 

 

Заст.завідувача кафедри

д.е.н., професор                                                       Г.Г.Бурлака

 

 

 

 

Затверджено та схвалено радою факультету економіки та інформаційних технологій, протокол № 1 від  «25» вересня 2013 р.

 

 

 

Декан факультету економіки

та інформаційних технологій

д.фіз-мат.н, професор                                              О.К.Лопатін                  

 

5. Опис дисципліни

 

Дисципліна "Проектне фінансування" є базовою для підготовки магістрів зі спеціальності „Банківська справа" та орієнтована на засвоєння слухачами магістерських програм сучасних форм та методів організації фінансування інвестиційних проектів суб'єктів господарювання.

У результаті вивчення дисципліни "Проектне фінансування" студент має отримати глибокі знання з теорії та практики корпоративного та банківського проектного фінансування в умовах ринкової економіки, навички самостійного творчого мислення, прийняття управлінських рішень щодо фінансового забезпечення інвестиційних проектів суб'єктами господарювання.

  1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів  – 3

Галузь знань

_______________

(шифр і назва)

Нормативна

 

 

Напрям підготовки

_______________

(шифр і назва)

Модулів – 2

Спеціальність (професійне

спрямування):

Проектне фінансування

 

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

5

6

Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________

                                          (назва)

Семестр

Загальна кількість годин - 108

10-й

12-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 36

самостійної роботи студента - 72

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

 

Магістр/спеціаліст

 20 год.

 10  год.

Практичні, семінарські

 16 год.

 0 год.

Лабораторні

0 год.

0 год.

Самостійна робота

72 год.

98 год.

Індивідуальні завдання: 0 год.

Вид контролю: іспит

 

 

 

2 Мета та завдання навчальної дисципліни

 

 

Мета вивчення дисципліни "Проектне фінансування" — отримання студентами базових знань з теорії та практики організації проектного фінансування в Україні.

Предметом даної дисципліни є система фінансово-кредитних відносин, що виникають в процесі мобілізації ресурсів для фінансового забезпечення інвестиційних проектів.

Основні завдання вивчення дисципліни:

  • · ознайомити студентів із сутністю, завданнями та теоретичними основами проектного фінансування;
  • · ознайомити студентів з методикою організації проектного фінансування;
  • · дати майбутнім фахівцям навички визначення характерних ознак, типів та видів проектного фінансування;
  • · сформувати у студентів теоретичну та методологічну базу, необхідну для подальшого оволодіння практикою складання фінансового плану;
  • · вивчення ринку проектного фінансування та його особливостей, шляхів удосконалення в Україні.

 

 

 

 

6. Програма навчальної дисципліни

 

Змістовний модуль 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

Тема 1. Теоретичні засади проектного фінансування

Тема 2.  Організація проектного фінансування

Тема 3. Передінвестиційні дослідження проектів

Тема 4. Заходи та інструменти управління ризиками проектного фінансування

Тема 5. Управління реалізацією інвестиційних проектів

Тема 6.  Фінансове забезпечення інвестиційних проектів

 

 

 

 

 

6. Структура навчальної дисципліни

 

 

Кількість годин

Дення форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

 

у тому числі

 

 

л

с

п

інд.

с.р.

 

л

с

п

інд.

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

 


Змістовний модуль 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

 

Кількість годин

Дення форма

Заочна форма

У

С

Ь

О

Г

о

у тому числі

Усьо

го

 

у тому числі

 

л

с

п

інд.

с.р.

 

л

с

п

інд.

с.р.

Тема 1. Теоретичні засади проектного фінансування

10

2

2

 

 

6

 

10

2

-

 

 

8

Тема 2.  Організація проектного фінансування

10

2

2

 

 

6

8

-

-

 

 

8

Тема 3. Передінвестиційні дослідження проектів

10

-

2

 

 

8

10

2

 

 

 

8

Тема 4. Заходи та інструменти управління ризиками проектного фінансування

10

2

2

 

 

6

10

2

 

 

 

8

Тема 5. Управління реалізацією інвестиційних проектів

9

2

1

 

 

6

8

 

 

 

 

8

Тема 6.  Фінансове забезпечення інвестиційних проектів

14

2

2

 

 

10

8

 

 

 

 

8

Разом за змістовим модулем 1

63

10

11

 

 

42

54

6

 

 

 

48

 

 

 

 

Змістовний модуль 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

 

Тема 7. Методи проектного фінансування

Тема 8. Участь фінансових установ та угруповань у проектному фінансуванні

Тема 9. Оцінка майна субєктів проектного фінансування

Тема 10. Фінансування інвестиційних проектів

Тема 11. Фінансування проектів за участю міжнародних фінансово-кредитних установ

 

 

 

Кількість годин

Дення форма

Заочна форма

У

с

Ь

о

г

о

у тому числі

усього

 

у тому числі

 

 

л

с

п

інд.

с.р.

 

л

с

п

інд.

с.р.

 

Тема 7. Методи проектного фінансування

9

2

1

 

 

 

6

10

-

-

 

 

10

Тема 8. Участь фінансових установ та угруповань у проектному фінансуванні

11

4

1

 

 

6

12

2

 

 

 

10

Тема 9. Оцінка майна субєктів проектного фінансування

 

9

2

1

 

 

6

10

-

 

 

 

10

Тема 10. Фінансуван-ня інвестиційних проектів

8

2

1

 

 

5

12

2

 

 

 

10

Тема 11. Фінансування проектів за участю між народ-них фінансово-кредитних установ

8

 

1

 

 

7

10

 

 

 

 

10

Разом за змістовим модулем 2

45

10

5

 

 

30

54

4

 

 

 

50

Усього годин

108

20

16

-

-

72

108

10

0

 

 

98

 


ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

2

2

СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

2

3

ПЕРЕДІНВЕСТИЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЕКТІВ

2

4

 ЗАХОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ

2

5

 УПРАВЛІННЯ РЕАЛІЗАЦІЄЮ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

1

6

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

2

7

МЕТОДИ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

1

8

РИНОК  СУБ'ЄКТІВ  ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

1

9

ОЦІНКА БІЗНЕСУ СУБ'ЄКТІВ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

1

10

 ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

1

11

ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТІВ ЗА УЧАСТЮ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВ

1

 

разом

16

 

САМОСТІЙНА РОБОТА

з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

6

 

2

СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

6

3

ПЕРЕДІНВЕСТИЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЕКТІВ

8

4

 ЗАХОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ

6

5

 УПРАВЛІННЯ РЕАЛІЗАЦІЄЮ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

6

6

МЕТОДИ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

10

7

РИНОК  СУБ'ЄКТІВ  ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

6

8

ОЦІНКА БІЗНЕСУ СУБ'ЄКТІВ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

6

9

 ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

6

10

ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТІВ ЗА УЧАСТЮ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВ

5

11

ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТІВ ЗА УЧАСТЮ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВ

7

 

разом

72

 

 

 

 

7.Методи навчання

 

Методи навчання (гр. methodos – шлях пізнання, спосіб знаходження істини) – це впорядковані способи взаємопов'язаної, цілеспрямованої діяльності викладача й студентів, спрямовані на ефективне розв'язання навчально-вихових завдань. Вони реалізуються через систему способів і прийомів та засобів навчальної діяльності.

Прийоми навчання – це складова методу, конкретні дії викладача і студента, спрямовані на реалізацію вимог тих чи інших методів.

Засоби навчання  - це різноманітні навчальні обладнання, що використовуються в системі пізнавальної діяльності (книги, письмове приладдя, лабораторні обладнання,  технічні засоби тощо).

При викладенні курсу «Проектне фінансування» використовуються наступні методи навчання:

1) методи навчання за джерелами передачі і сприйняття інформації. За цією класифікацією виділяються методи: словесні, наочні, практичні, роботи з джерелами (книгою), відеометод.

Словесні методи: розповідь, бесіда, лекція.

Розповідь – це монологічний виклад навчального матеріалу. При викладенні цього курсу цей метод використовується рідко. Як правило, вона містить міркування викладача, аналіз фактів, подій, прикладів, тобто поєднується з поясненням матеріалу, який вивчається (для створення в уяві певного образу).

Пояснення – вербальний метод навчання, за допомогою якого викладач розкриває сутність певного явища (наприклад, злочину і покарання), закону, об'єктивної сторони злочину. Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду студентів (досвід студентів з певної галузі знань).

Лекція – це метод, за допомогою якого викладач у словесній формі розкриває сутність наукових понять, явищ, процесів, логічно пов'язаних , об'єднаних загальною темою.

Наочні методи: демонстрація, ілюстрація – це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у натурі, динаміці (наприклад, знаряддя вчинення злочину або засоби вчинення злочину, місце вчинення злочину тощо).

Ілюстрація – метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення (малюнки, схеми, графіки, статистика тощо).

Практичні методи : вправи, практичне заняття, рольова гра.

Вправи. Суть методу полягає в тому, що студенти виконують багаторазові дії, тобто тренуються у застосуванні засвоєного матеріалу на практиці (наприклад, під час рольових або ділових ігор тощо).

Практична робота спрямована на використання набутих знань у вирішенні практичних завдань із збірників завдань і практикумів.

Робота з книгою є одним з найважливіших методів навчання. Головна перевага методу полягає в тому, що студент має можливість багаторазово обробити навчальну інформацію в доступному для нього темпі та в зручний час (підручник, навчальний посібник, монографія, стаття тощо).

Структурний метод навчання за характером логіки пізнання: аналітичний метод, індуктивний метод, дедуктивний метод, продуктивний метод.

Аналітичний метод  передбачає мисленнєвий або практичний розпад цілого на частини з метою вивчення їх суттєвих ознак.

Індуктивний метод – це шлях вивчення явищ від одиничного до цілого.

Дедуктивний метод базується на вивченні навчального матеріалу від загального до окремого, одиничного.

Методи навчання за рівнем самостійної розумової діяльності : репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

Репродуктивний метод. Він має такі ознаки: 1) знання студентам пропонуються в готовому вигляді;  2) викладач не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх; 3) студенти свідомо засвоюють знання, розуміють їх і запам'ятовують; 4) міцність засвоєння забезпечується багаторазовим їх повторенням (знань);

Метод проблемного викладу знань є перехідним  від виконавчої до творчої діяльності (викладач створює проблемну ситуацію і пропонує студентам її розв’язати).

Частково-пошуковий метод  включає студентів у пошук шляхів, прийомів і засобів розв'язання пізнавального завдання.

Дослідницький метод спрямований на включення студентів у самостійне розв'язання пізнавального завдання (без повідомлення знань).

 

Вид засобів активізації навчального процесу

Теми курсу

1

Обговорення та дискусії на лекціях та семінарських заняттях

1 - 11

2

Вирішення тестів і ситуаційних завдань на практичних заняттях

1 - 11

3

Роздатковий матеріал для візуального супроводження навчального процесу

1 - 11

4

Багатоваріантні практичні завдання в електронному форматі

1-11

5

Методичні вказівки до вивчення дисципліни

1 - 11

 

 

8. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЬ

 

Згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 5 вересня 1996 року за № 1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна  академія управління” одним з видів навчальних занять є семінарське заняття.

Семінарське заняття проводиться у відповідності з програмою, тематичним планом Загальної та Особливої частин кримінального права згідно з розкладами навчальних занять з тем, що вказані в робочих навчальних програмах і планах семінарських занять. Семінарське заняття проводиться з широким використанням чинного кримінального законодавства і рекомендованих джерел.

Цей вид занять є засобом розвитку у студентів, культури наукового мислення, а також призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання. Семінарське заняття являє собою групове заняття, яке проводиться під керівництвом викладача, як правило, після прочитаної лекції з відповідної теми курсу і самостійної підготовки студентів групи. Це форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Семінарське заняття - це завжди безпосереднє контактування зі студентами встановлення довірливих відносин, продуктивне педагогічне спілкування. Викладачі формуючи атмосферу творчої роботи, орієнтують на виступи за характером оцінки, дискусії, співвідносячи їх із простим викладом вивчених та підготовлених тем, заслуховуванням рефератів. Викладач дає установку на прослуховування або акцентує увагу студентів на оцінці та обговоренні, залежно від тематики та ситуації. Враховуючи все це, викладач керує дискусією та розподілом ролей. Невпевненим студентам пропонуються окремі полегшені питання, які дають можливість виступити та відчути психологічний стан успіху.

Основними завданнями семінарського заняття є можливість:

-  розвивати пізнавальну активність і самодіяльність, уміння творчо застосовувати матеріал лекцій;

-  поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення предмета;

-  сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати   свої   думки,   слухати   один   одного,   продуктивно критикувати.

Семінарські заняття виступають також засобом перевірки розвитку і закріплення навичок самостійної роботи, що є однією з найважливіших форм навчальної роботи студентів та сприяють вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі, привчають систематичному, планомірному засвоєнню навчального матеріалу, монографічної та іншої літератури, законодавства та підзаконних нормативних актів.

Відповідно до завдань, змісту в сучасних вищих навчальних закладах поширені семінарські заняття трьох типів:

  1. Просемінар. Просемінари у ХУІП-ХІХ ст. існували під назвою
    попередніх семінарів для студентів першого семестру. В сучасних умовах в
    навчальних планах заняття під такою назвою відсутні, хоч широко застосовуються в педагогічній практиці окремих викладачів. Головне їхнє
    завдання –  виробити у студента вміння виконувати різноманітні практичні роботи (навчитися працювати з книгою, першоджерелами, навчити реферуванню літератури, складанню тез іншими словами). Просемінари - це своєрідні навчально-методичний комплекси, які проводяться на молодших курсах.
  2. Власне семінар. Це традиційне заняття, в якому ставка робиться на закріплення теоретичних відомостей, формування системи знань, підготовку до виконання подальших практичних завдань. Він може проходити у таких формах:

-       фронтальне  семінарське заняття,  що  передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями;

-       семінарське заняття з підготовленими доповідями, що передбачає проведення роботи стосовно -декількох доповідей. Головна увага – підготовка самої доповіді та співдоповіді, інші учасники семінарського   заняття вивчають основні джерела за обраною проблемою;

-  комбіноване - співвідносить комбіновані форми роботи, тобто частина питань розробляється всіма учасниками, решта - підготовка доповідей та повідомлень.

Крім цього існує класифікація поділу семінарських занять залежно від ролі, яку вони відіграють в навчально-виховній роботі вищого навчального закладу, і завдань, що ставляться перед ними, на такі групи (види):

-       сприйняття поглибленого вивчення певного систематичного курсу -пов'язаний неподільно з лекціями з того чи іншого курсу. З кожної теми студенти мають можливість прослухати не лише лекції викладача, а й самостійно попрацювати над літературою чи іншими навчальними матеріалами. В результаті проведення таких семінарських занять студенти можуть прочитати й законспектувати твори, передбачені для вивчення, осмислити ті питання, які ставляться викладачами на лекціях і виносяться на семінарські заняття, підготувати реферати чи виступи і доповісти їх ними на заняттях. Рівень засвоєння навчального матеріалу студентами, цих предметів значно вищий, ніж з тих, де таких семінарів не передбачено;

-       вивчення окремих основних або найважливіших тем курсу до них відносять ті, що не пов'язані з усіма лекціями курсу. Вивчення деяких дисциплін передбачає в основному лекції і самостійну роботу студентів. Семінарські заняття проводяться   з найважливіших тем.

3. Спецсемінар. Спецсемінар дослідницького характеру з незалежною від лекцій тематикою - присвячений більш ґрунтовному вивченню тієї чи іншої наукової проблеми і тому має дослідницький характер. Вони проводяться на старших курсах і мають на меті ширше залучати студентів до науково-дослідницької роботи кафедр і вузу в цілому. Основне, чого набувають студенти на цих семінарських заняттях, - це уміння проводити наукові дослідження з  тих чи інших актуальних проблем. Практикується на старших курсах із фахових навчальних дисциплін та дисциплін спеціалізації. Він покликаний поєднувати теоретичну підготовку майбутніх фахівців з їх участю в науково-дослідній роботі.

За дидактичної метою семінари поділяються на заняття по:

  • введенню в тему;
  • плануванню вивчення теми;
  • дослідженню фундаментальних освітніх об'єктів;
  • представленню та захисту освітніх досягнень;
  • поглибленню, узагальненню і систематизації знань;
  • контрольні та залікові семінари;
  • аналітичні семінари.

За методикою проведення розрізняють:

  • § вступні семінари (базується на досвіді та знаннях студенти збирають інформацію по новій темі та класифікують її);
  • · оглядові семінари (самостійний огляд студентами всієї теми за допомогою літератури);
  • · самоорганізуючі семінари студенти самостійно визначають мету заняття, розподіляють теми рефератів між собою, а в деяких випадках - готують реферати за власною ініціативою, доповідають та коментують їх);
  • · пошуковий семінар (передбачає дослідницьку діяльність студентів);
  • · семінар - "круглий стіл" (запрошуються фахівці або спеціально підготовлені студенти. Це обмін інформацією,  відповіді на питання,  колективний пошук нових шляхів вирішення проблеми (якщо вона є)).
  1. Аналіз виробничих (управлінських) ситуацій.
  2. Вирішення службових задач: наочно, за допомогою відеопосібників і на ЕОМ.
  3. Робота з документами і діловими паперами.
  4. Моделювання ситуацій та коментар вирішення проблем, що виникають.

Перелік тем практичного заняття визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті.

Під час проведення практичного заняття група може бути поділена на підгрупи.

Структура практичного заняття:

  • вступ викладача;
  • відповіді на питання студентів з матеріалу, що залишився не зовсім   зрозумілим;
  • практична частина як планова;
  • заключне слово викладача.

Різновиди занять залежать саме від практичної частини. Це може бути вирішення задач, виконання вправ, спостереження, експерименти.

Слід організовувати практичні заняття так, щоб студенти постійно відчували ускладнення завдань, які виконуються, були зайняті творчою роботою, пошуками правильних і точних рішень. Велике значення мають індивідуальний підхід і педагогічне спілкування. При розробці завдання і плану заняття викладач повинен враховувати рівень підготовки кожного студента і виступати в ролі консультанта, не принижуючи самостійності та ініціативи студента.

 

 

МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Загальна підготовка до практичних занять передбачає визначення їх тематики, розробку планів занять, визначення мінімуму обов'язкової для вивчення літератури, методичних рекомендацій. Проведення практичних занять базується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; комплекти завдань різної складності для роботи з ними на занятті.

Підготовка до практичного заняття проводиться поетапно: 1 етап - визначення цілі:

- формування конкретних (окремих) навичок і умінь;

 

МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Надані відомості щодо класифікації семінарських занять повинні зорієнтувати викладача у найперших кроках щодо його підготовки. Адже весь подальший хід роботи залежатиме від того, якого типу семінарське заняття він буде проводити.

Підготовка до семінарського заняття поділяється також на попередню та безпосередню. Попередня підготовка включає збір матеріалів по темі, розробку плану заняття, розробку методичних рекомендацій для проведення заняття; безпосередня - відвідування лекцій по темі семінарського заняття чи ознайомлення з її текстом; опрацювання літератури і нормативних документів, підготовку плану-конспекту і дидактичних матеріалів.

У плані вказується тема, мета, завдання вивчення навчального матеріалу, питання для обговорення, література (обов'язкова та додаткова). Якщо семінарське заняття формулюється у вигляді доповідей, то формулюються теми, до яких додається основна література для ознайомлення кожного учасника заняття. При проведенні комбінованого семінарського заняття визначаються питання для фронтального вивчення та розробляються теми рефератів. За наявності навчально-методичних комплексів необхідність в останніх видах роботи відпадає, тому що учасники семінару працюють відповідно до розробок кафедри.

Отже, алгоритм підготовчої роботи викладача до семінару може виглядати так:

  1. Ретельно зважити зміст чергової теми семінарського заняття, її місця в загальній системі занять;
  2. Опрацювати необхідну літературу (як рекомендовану для слухачів, так і додаткову);

3.  Розробити план проведення семінарського заняття, що включає послідовне викладення в тезисній формі основних положень теми;

  1. Скласти перелік основних, додаткових і навідних питань;
  2. Підготувати ілюстративні приклади для зв'язку предмета з практикою, з життям;
  3. Підготувати наочні й допоміжні засоби;

7.  Особливо  спрогнозувати все те, що, як правило,  викликає певні
труднощі у студентів;

8.  Розподілити всі елементи семінарського заняття за часом.

 

 

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Успіх семінарських занять значною мірою залежить від їх раціональної організації та активних методів проведення:

-   тематичні дискусії та диспути;

-   колективний пошук відповідей і ролей;

-  бесіда і вільний обмін думками;

-   інформація про конструктивні пропозиції слухачів (курсантів,
студентів);

-   ігрове проектування.

Крім організаційних моментів, важливу роль відіграє методика проведення семінарських занять. Основними методами проведення є розповідь викладача (вступне і заключне слово), а також бесіда, ілюстрації і демонстрації, екскурсії. Звичайно, всі вони використовуються не ізольовано, а в єдності. Не існує жодного семінарського заняття, яке б проводилось одним методом. На кожному з них застосовуються різні методи, хоч один з них може бути і домінуючим.

Основною складовою частиною більшості семінарських занять є виступи студентів. А ці виступи можуть бути у вигляді розповіді (інколи включають елементи лекції), ілюстрації і демонстрації. Після виступу студента фозгортається бесіда, в якій бере участь як доповідач, так викладач і студенти.

Під час проведення семінарських занять викладач:

  • повторює   і   закріплює   знання   студентів;
  • демонструє неоднозначність підходів до вирішення теоретичних проблем;
  • готує до застосування теоретичних відомостей на практиці;
  • контролює засвоєння матеріалу.

Семінарське заняття є концентрованим проміжним підсумком всієї навчальної роботи на кафедрах, тому що проведення її на високому теоретичному і методичному рівнях значною мірою обумовлено:

  1. Наявністю лекційних матеріалів, що відповідають вимогам сучасності.
  2. Методикою читання лекцій.

З . Педагогічною майстерністю викладача.

4. Організацією на кафедрі та факультеті самостійної роботи студентів постановкою консультаційної роботи на кафедрі і діяльністю навчальних кабінетів.

Під час проведення семінарського заняття   слід виділяти і тримати під увагою такі основні компоненти:

  • вступне слово викладача (визначається основна мета семінарського заняття; місце, що займають питання даного семінарського заняття в курсі, який вивчається; головні питання семінарського заняття; методичні рекомендації щодо виступу студентів з даної тематики;
  • обговорювання питань семінарського заняття (використання обґрунтованих міркувань студентів з приводу виступів учасників семінарського заняття, запитань, які виникають у студентів організація дискусії, корегування її в межах запланованої теми, короткий висновок після кожного питання);
  • заключне слово (реалізація мети семінарського заняття, конструктивний аналіз усіх виступів та відповідей, стимуляція активності  студентів).

Студенти під час семінару можуть виступати з рефератами. Кожний доповідач повинен викласти зміст реферату усно за 10-15 хв. Студенти та викладач ставлять запитання, а виступаючі на них відповідають. Після цього виступають рецензенти від студентів, що попередньо ознайомились із текстами рефератів.

Подальший перебіг семінарського заняття передбачає виступи студентів, які зобов'язані висловити свою думку про реферат, про виступи товаришів, викласти суть однієї з проблем, винесених на розгляд на семінарське заняття. Виступ студентів не бажано переривати або виправляти. Робити це можна лише у разі грубих помилок. Після виступу можна ставити запитання.

В кінці заняття керівник підводить підсумки, дає оцінку виступів (якщо цього не було зроблено при обговоренні кожного питання) та настанови щодо підготовки до наступних занять.

Отже, хід семінарського заняття та його структура за традиційною методикою викладання може визначатися наступним чином:

  1. Вступ: мотивація навчання, активізація опорних знань.
  2. Оголошення теми і мети, порядку проведення.
  3. Поступовий розгляд попередньо визначених питань у вигляді виступів, обговорення питання, рефератів, рецензій, відповідей, доповнень до них.
  4. Підведення викладачем або сильним студентом загального підсумку заняття.
  5. Оголошення завдання, мотивація навчальної діяльності на майбутні
    заняття.

Загальну схему проведення семінарських занять залежно від мети, яку викладач перед собою ставить, можна представити так:

 

Заняття - вивчення нових знань:

  1. Повідомлення теми і мети заняття.                                           
  2. Мотивація навчальної діяльності.
  3. Активізація базових знань.                   
  4. Усвідомлення та осмислення нового матеріалу, виділення головного, контроль рівня засвоєння.

 

Заняття - поглиблення знань та їх систематизація:

  1. Повідомлення теми і мети заняття.
  2. Мотивація навчальної діяльності.
  3. Огляд та активізація раніше вивченого матеріалу.
  4. Вивчення зв'язку між темами та розділами раніше вивченого матеріалу.
  5. Систематизація вивчених знань.
  6. Розгляд окремих деталей та особливостей вивченого матеріалу.
  7. Ознайомлення з прийомами роботи з систематизації знань і самоконтролю рівня засвоєння матеріалу.
  8. Індивідуалізація домашнього завдання.

 

Заняття - формування самостійної діяльності:

  1. Повідомлення мети і завдань заняття.
  2. Видача завдань і ознайомлення з методикою роботи.
  3. Виконання роботи.
  4. Аналіз одержаних результатів.
  5. Виявлення труднощів у роботі.
  6. Аналіз та оцінка застосування вивчених методів.
  7. Пошук засобів для удосконалення самостійної роботи з матеріалом.
  8. Індивідуалізація домашнього завдання.

 

Заняття проблемне (використання знань в неадекватних обставинах):

  1. Повідомлення мети і завдань заняття.
  2. Мотивація навчальної діяльності і постановка завдань.
  3. Виявлення проблемної ситуації.
  4. Висування і обґрунтування гіпотез.
  5. Перевірка правильності гіпотез.
  6. Аналіз результатів рішень, перевірка правильності обраних методів.
  7. Аналіз причин допущених помилок.
  8. Індивідуалізація домашнього завдання.

 

Заняття - формування вмінь і навичок:

  1. Повідомлення мети і завдань заняття.
  2. Мотивація навчальної діяльності.
  3. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок.
  4. Ознайомлення з методикою застосування нових знань.
  5. Первинне формування вмінь.
  6. Ознайомлення з методикою закріплення вмінь та формування навичок.

Крім того, можуть також проводитися заняття закріплення вмінь і навичок; перевірки знань, умінь і навичок; комбіноване заняття, що включає в себе набуття і відпрацювання практичних навичок:

-           ігрових (ділова гра, розігрування ролей, ігрове проектування);

-           неігрових (аналіз конкретних ситуацій, індивідуальний  тренаж, імітаційні вправи).

Останнім часом у методиці проведення семінарських занять застосовується багато різноманітного, практично використовуються різні варіанти їх проведення. Частіше всього це семінарські заняття із заздалегідь підготовленими доповідями. Також застосовуються виступи спеціальних опонентів за доповідями рецензентів, співдоповідачів. В обговоренні доповідей беруть участь усі студенти групи. Таким чином, викладач має можливість краще оцінити ступінь розвитку пізнавальних здібностей та самостійності студента-доповідача, наявність творчого підходу до роботи. Інші учасники отримують цікаву нову інформацію протягом заняття, яка стимулює їх мислення, бажання приймати участь в обговоренні, керівник заняття (викладач) повинен мати обов'язково додаткові питання або вміти підготувати їх, зорієнтувавшись і ході виступів, помічаючи найбільш проблемні та цікаві моменти, які ведуть до подальшої дискусії.

Слід уникати стандартизації семінарських занять, більше урізноманітнювати їх, активізувати пізнавальну діяльність студентів як під час самостійної підготовки, так і на самих заняттях.

Типовими помилками при проведенні семінарських занять є:

  1. Намагання викладача перетворити семінар на лекцію, демонстрацію власних знань і професійної компетенції при низькій активності студентів.
  2. Повне наслідування лекції, коли на семінарі відбувається буквально дослівний переказ сказаного лектором.
  3. Перетворення виступу студентів на діалог “викладач – студент” на фоні інертності аудиторії.
  4. Відхід від зазначеної теми семінару, обговорення інших проблем.
  5. Недотримання розподілу часу, відсутність пропорції часу при розгляді питань.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

 

Практичне заняття проводиться на підставі методичних рекомендацій по проведенню практичних і лабораторних занять, згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року ;за №.1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління”.

Практичне заняття є формою навчального заняття, де викладач організовує детальний розгяд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно до сформульованих завдань. Проводяться в аудиторіях або навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою.

Практичні заняття – найбільш поширена форма професійного навчання фахівців, що дозволяє найкращим чином реалізувати принцип зв’язку теорії    та практики, навчання з життям.

Основними цілями практичних занять є:

-          формування у студентів умінь і навичок практичних дій, необхідних спеціалістам для грамотного виконання функціональних обов'язків;

-          розвиток   у  студентів професійно-ділових якостей, що передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою випускника певного освітнього рівня;

-          формування у студентів інтересу до майбутньої спеціальності.

Головна мета набуття практичних умінь і навичок, повинна бути зрозумілою як викладачу, так і студентам.

Його завданнями можуть бути:

-          підготовка до самостійного виконання практичних завдань;

-          підготовка студентів до контрольних робіт;

-          набуття вмінь застосування теоретичних знань на практиці;

-          підготовка студентів до майбутньої практичної діяльності тощо.

На цих заняттях викладач організовує розгляд – слухачами студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, а головне - формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття можуть проходити у таких формах:

1 . Аудиторні практичні заняття;

  1. Практичні заняття в спеціальних класах (кабінетах);

 

Досягнення  високого  кінцевого  результату  на  практичних  заняттях залежить від уміння викладача вибрати найбільш ефективні методи навчання з урахуванням інтелектуального рівня студентів якості їх підготовленості до заняття.        

Найбільш розповсюдженими методами є:

1. Вправи    (групові    і    індивідуальні),    в    ході    яких    аналізується    і відпрацьовуються :

-          різні практичні дії;

-          професійні ввідні з прийняттям по них конкретних рішень;

-          службові задачі, що відображають поведінку спеціалістів в різних    умовах професійної діяльності;

-          службові документи.

-          формування базових (складних) навичок і умінь, розвиток професійно-ділових якостей.

2            етап - розробка практичного заняття:

-          визначення методу (методів)

-          проведення; планування

-          об'єму задач для відпрацювання;

-          уявне конструювання практичного заняття, його частин, блоків.

3            етап - збір матеріалів для практичного заняття. На цьому етапі викладач повинен враховувати такі вимоги:

-          реальність і вірогідність матеріалів;

-          різноманітність матеріалів, їх новизна;      

-          дидактична доцільність і прийнятність матеріалів, їх повчальність;

-          посильність засвоєння на високому рівні складності;

-          юридична правомірність.

4            етап - підготовка методичних матеріалів до практичного заняття:

-          розробка завдань для студентів;

-          розробка методичних рекомендацій для викладача;

-          розробка засобів наочності і дидактичних матеріалів.

5            етап (факультативний) - обговорення матеріалів практичного заняття з
колегами по кафедрі і їх апробація.

6            етап - доопрацювання матеріалів і їх затвердження.

Тож, підготовка викладача до проведення практичного заняття передбачає: відвідування лекції по темі або ознайомлення з нею; вивчення методичних матеріалів; ознайомлення з літературою і нормативними документами; обмін думками з викладачами; підготовку необхідних дидактичних засобів.

Умовами ефективного проведення практичних занять є наступне:

-   у розкладі практичні заняття повинні йти за лекціями з необхідним інтервалом, що дає можливість підготуватися до них, і який не повинен бути надто великим;

-   вибір завдань, які забезпечують зв'язок теорії з практикою, значення теорії для вирішення соціально-професійних завдань;

-   вибір завдань проблемного характеру та пошуку не тільки рішень, але й джерела отримання недостатньої інформації;

-   навчання студентів прийомам роботи з джерелами отримання необхідної інформації;

-    використання за можливістю доступних технічних засобів
(діапозитиви, перфокарти і т.п.). Розвитку самостійного та творчого
мислення сприяє розбір та аналіз і різноманітних методів або способів
вирішення, виконання практичних завдань, знаходження більш економного та раціонального рішення, стимулювання винахідливості та кмітливості.

  Для проведення практичного заняття викладачем готуються відповідні методичні матеріали: тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; набір практичних   завдань   різної   складності   для   розвязування   їх   студентами на занятті та необхідні дидактичні засоби.

Викладач повинен самостійно знаходити та вибирати вправи, задачі, завдання творчого характеру, які взаємозв'язані з практикою професійної діяльності студента профілем його спеціальності. Більш поширеним набуває застосування ділової гри, підґрунтям якої є реальна виробнича (службова, практична) ситуація, де студенти поводять себе відповідно до вказаних «ролей», відображують службових осіб, що задіяні у вказаних обставинах.

 

 

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

 Традиційно до складових елементів практичного заняття належать наступні етапи роботи:

- повторення базового теоретичного матеріалу шляхом фронтальної бесіди у вигляді питань студентам з певною послідовністю або відповіді викладача на незрозумілі питання лекції;

-   пояснення нового типу задач з демонстрацією як загальних шляхів та правил рішення, так і розробки алгоритму їх рішення (для великої групи задач);

-      організація рішення задач біля дошки (окремі студенти) повністю або самостійно);

-      розбір їх рішення із опорою на теоретичний матеріал:  пояснення
домашнього завдання - зміст, методика роботи з ним, включаючи посилання
на теоретичний матеріал.                        

На практичному занятті студенти під керівництвом викладача глибоко і всебічно обговорюють питання теми. Для посилення активності і закріплення знань викладач повинен залучати до участі в обговоренні теоретичних і практичних питань якомога більшу кількість студентів. Це досягається постановкою додаткових питань, спрямованих на розкриття, деталізацію різних аспектів основного питання, особливо практичного досвіду, складних ситуацій.

Після обговорення кожного питання викладачу доцільно дати оцінку виступів, акцентувати увагу на найбільш суттєвих положеннях, проблемах і можливих варіантах їх вирішення.

Велику користь на практичних заняттях дають розв'язування задач за методом конкретних ситуацій на основі первинних матеріалів. У кінці заняття викладач виставляє студентам оцінки за ступінь активності при обговоренні питань, за глибину засвоєння матеріалу, а також за належне виконання індивідуальних завдань і вміння використовувати отриманий матеріал. Оцінки, одержані студентом на практичних заняттях, враховуються при виставленн підсумкової оцінки з даної дисципліни.

Якщо студент пропустив заняття або під час занять не показав відповідних знань, йому призначається індивідуальна співбесіда як одна з форм контролю за засвоєнням навчального курсу.

Методика проведення практичних занять може бути різноманітною, вона залежить від авторської індивідуальності викладача, важливо, щоб різноманітними методами досягалася загальна дидактична мета.

Тобто на практичному занятті викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань.

Найбільш типовими помилками при проведенні відкритих практичних занять є:

1.  Робота лише з тими студентами, які мають високі показники успішності;

2.    Низький рівень активності групи, відсутність   співробітництва і взаємодопомоги;

  1. Неврахування рівня підготовленості групи: занадто складні чи занадто легкі завдання;
  2. Намагання уникнути проблемних питань, що можуть виникати під час вирішення завдань;
  3. Відрив теорії від потреб практики;
  4. Диспропорція між індивідуальними і груповими завданнями;
  5. Відсутність проміжних висновків, що відділяють одне завдання від іншого;
  6. Суттєве порушення запланованого хронометражу;
  7. Занадто велика дистанція між викладачем і студентами викладача;

10.Недосягнення поставленої мети.

 

 

 

  1. 9.    ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНИ РОБОТИ

Модуль 1.

 

Зміст тем та перелік літературних джерел, що рекомендують для самостійної роботи 

 

Тема 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

 

Практичні заняття 2

План

1. Зміст та характеристика проектною фінансування

2. Види проектного фінансування

3. Світовий досвід розвитку проектного фінансування

4. Передумови розвитку проектного фінансування в Україні

 

Самостійна робота –6 годин.

 

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

  1. Зміст та характеристика проектною фінансування
  2. Види проектного фінансування
  3. Світовий досвід розвитку проектного фінансування
  4. Передумови розвитку проектного фінансування в Україні

 

Література для самопідготовки: 1( розділ 1), 2 (розділ 1), 35 (розділ 1).

 

Тема 2.  ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

План

Практичні заняття 2

1. Зміст та складові системи проектного фінансування

2. Суб'єкти проектного фінансування

3. Порядок розроблення інвесторської проектно-кошторисної документації

4. Критерії відбору інвестиційних проектів фінансово-кредитними установами

5. Правове регулювання договірних відносин щодо проектного фінансування

 

Самостійна робота –6 годин.

 

 

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

  1. Зміст та складові системи проектного фінансування
  2. Суб'єкти проектного фінансування
  3. Порядок розроблення інвесторської проектно-кошторисної документації
  4. Критерії відбору інвестиційних проектів фінансово-кредитними установами
  5. Правове регулювання договірних відносин щодо проектного фінансування
  6. Зміст та характеристика інвестиційних проектів

Література для самопідготовки: 43 (розділ 1), 51 (розділ 2), 67, 78, 79

 

Тема 3. ПЕРЕДІНВЕСТИЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЕКТІВ

План

Практичні заняття 2

1. Зміст та характеристика інвестиційних проектів

2. Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів

3. Бюджетування інвестиційних проектів

4. Методи оцінки інвестиційних рішень

Самостійна робота –8 годин.

 

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

  1. Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів
  2. Бюджетування інвестиційних проектів
  3. Методи оцінки інвестиційних рішень

 

Література для самопідготовки: 48 (розділ 3) , 54 (розділ 2), 66, 76.

 

Тема 4. ЗАХОДИ ТА  ІНСТРУМЕНТИ  УПРАВЛІННЯ  РИЗИКАМИ  ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

План

 

Практичні заняття 2

 

1. Характеристика ризиків проектного фінансування

2. Оцінка та управління проектними ризиками

3. Специфіка управління кредиторами (банками) проектними ризиками

4. Основні інструменти та методи, які використовують банки в управлінні ризиками проектного фінансування

5. Управління банками кредитними ризиками у схемах проектного фінансування.

 

Самостійна робота –6 годин.

 

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

  1. Характеристика ризиків проектного фінансування
  2. Оцінка та управління проектними ризиками
  3. Специфіка управління кредиторами (банками) проектними ризиками

 

Література для самопідготовки: 55 (розділ 2), розділ (розділ 3), 60, 63, 86.

 

 

 

 

Тема 5. УПРАВЛІННЯ РЕАЛІЗАЦІЄЮ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

План

 

Практичні заняття 1

1. Зміст управління проектами

2. Організаційні структури управління проектами

3. Забезпечення проектів  матеріально-технічними ресурсами

4. Моніторинг  упровадження інвестиційних проектів

 

Самостійна робота –6 годин.

 

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

  1. Організаційні структури управління проектами
  2. Забезпечення проектів  матеріально-технічними ресурсами
  3. Моніторинг  упровадження інвестиційних проектів

Література для самопідготовки: 2 (розділ 5), 45 (розділ 3), 71,73.

 

Тема 6.  ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

План

 

Практичні заняття 2

1. Розроблення стратегії формування інвестиційних ресурсів

2. Характеристика та порядок формування інвестиційних ресурсів на підприємстві

3. Оцінка вартості інвестиційних ресурсів

4. Методи оптимізації структури джерел інвестиційних ресурсів

5. Визначення потреби у фінансових ресурсах для  інвестування

 

Самостійна робота –10 годин.

 

ЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

  1. Основні інструменти та методи, які використовують банки в управлінні ризиками проектного фінансування
  2. Управління банками кредитними ризиками у схемах проектного фінансування.
  3. Зміст управління проектами
  4. Організаційні структури управління проектами
  5. Забезпечення проектів  матеріально-технічними ресурсами
  6. Моніторинг  упровадження інвестиційних проектів
  7. Розроблення стратегії формування інвестиційних ресурсів
  8. Характеристика та порядок формування інвестиційних ресурсів на підприємстві
  9. Оцінка вартості інвестиційних ресурсів

Література для самопідготовки: 2 (розділ 6), 35 (розділ 5), 53, 57

 

 

Модуль 2.

 

Зміст тем та перелік літературних джерел, що рекомендують для самостійної роботи  

 

Тема 7. МЕТОДИ  ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

Практичні заняття 1

План

1. Самофінансування інвестиційних проектів

2. Акціонування як метод фінансування інвестиційних проектів

3. Кредитування інвестиційних проектів

4. Лізинг та його різновиди при фінансуванні інвестиційних проектів

5. Державне фінансування інвестиційних проектів

 

Самостійна робота –6 годин.

 

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

  1. Методи оптимізації структури джерел інвестиційних ресурсів
  2. Визначення потреби у фінансових ресурсах для  інвестування
  3. Самофінансування інвестиційних проектів
  4. Акціонування як метод фінансування інвестиційних проектів
  5. Кредитування інвестиційних проектів
  6. Лізинг та його різновиди при фінансуванні інвестиційних проектів
  7. Державне фінансування інвестиційних проектів

Література для самопідготовки: 2 (розділ 7), 61 (тема10), 70, 72. 

 

Тема 8. УЧАСТЬ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ ТА ЇХ УГРУПОВАНЬ У ПРОЕКТНОМУ ФІНАНСУВАННІ

План

 

Практичні заняття 1

1. Фінансові установи як учасники проектного фінансування

2. Роль комерційних банків у проектному фінансуванні

3. Консорціумне фінансування інвестиційних проектів

4. Реалізація інвестиційних проектів промислово-фінансовими угрупованнями

5. Особливості реалізації концесійних проектів

 

Самостійна робота –6 годин.

 

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

  1. Фінансові установи як учасники проектного фінансування
  2. Роль комерційних банків у проектному фінансуванні
  3. Консорціумне фінансування інвестиційних проектів
  4. Реалізація інвестиційних проектів промислово-фінансовими угрупованнями
  5. Особливості реалізації концесійних проектів

Література для самопідготовки: 2 (розділ 8), 36, 65, 71, 73.

 

Тема 9. ОЦІНКА МАЙНА СУБ'ЄКТІВ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

План

 

Практичні заняття 1

1. Стандарти оцінки бізнесу в Україні

2. Організація процесу оцінки вартості майна та майнових прав підприємств

3. Методи оцінки вартості майна підприємств - учасників проектного фінансування

4. Аналіз фінансового стану підприємства як основа оцінки його бізнесу

 

Самостійна робота –6 годин.

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

 

  1. Організація процесу оцінки вартості майна та майнових прав підприємств
  2. Методи оцінки вартості майна підприємств - учасників проектного фінансування
  3. Аналіз фінансового стану підприємства як основа оцінки його бізнесу

Література для самопідготовки: 2 (розділ 9), 5, 54.

 

Тема 10. ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

План

Практичні заняття 1

1. Сутність інновацій та інноваційного процесу

2. Інноваційний проект та його основні складові

3. Обґрунтування доцільності фінансування інноваційних проектів

4. Особливості фінансування інноваційних проектів за участю венчурного капіталу

5. Роль банків у фінансовому забезпеченні інноваційних проектів

6. Фінансово-кредитні важелі стимулювання залучення капіталу в інноваційну сферу

 

Самостійна робота –5 годин.

 

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

  1. Стандарти оцінки бізнесу в Україні
  2. Організація процесу оцінки вартості майна та майнових прав підприємств
    1. Методи оцінки вартості майна підприємств - учасників проектного фінансування
    2. Аналіз фінансового стану підприємства як основа оцінки його бізнесу
    3. Сутність інновацій та інноваційного процесу
    4. Інноваційний проект та його основні складові
    5. Обґрунтування доцільності фінансування інноваційних проектів
    6. Особливості фінансування інноваційних проектів за участю венчурного капіталу

Література для самопідготовки: 2 (розділ 10), 6 (тема 5).

 

Тема 11. ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТІВ ЗА УЧАСТЮ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВ

План

 

Практичні заняття 1

  1. Проекти під егідою міжнародних фінансових організацій
  2. Проекти із залученням іноземних інвестицій

 

Самостійна робота –7 годин.

 

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ

  1. Роль банків у фінансовому забезпеченні інноваційних проектів
    1. Фінансово-кредитні важелі стимулювання залучення капіталу в інноваційну сферу
    2. Проекти під егідою міжнародних фінансових організацій
    3. Проекти із залученням іноземних інвестицій
    4. Тенденції розвитку проектного фінансування в Україні.

Література для самопідготовки: 2 (розділ 11), 80.

 

 

 

 

10. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

 

Самостійна робота студента передбачає:

  • Підготовку до семінарських, практичних занять, контрольних робіт (опрацювання лекційного матеріалу, законодавчих та інших норма-тивних матеріалів, навчальної літератури, спеціальних джерел і інформації, періодики тощо);
  • Виконання індивідуальних  завдань;
  • Опанування матеріалу, що винесений цілком на самостійне опрацю-вання згідно з робочою програмою;
  • Написання контрольних та курсових робіт;
  • Підготовка до захисту та іспиту.
  • Опрацювання тестів для самостійної роботи.

 

 

Методичні рекомендації з організації

самостійної роботи

 

Самостійна підготовка є важливою складовою частиною навчаль­ного процесу.

При підготовці до семінарських та практичних занять результати само-стійної роботи відображаються у вигляді конспектів керівних матеріалів і рекомендованої літератури, робочих планів виступів студентів на названих заняттях, письмового вирішення задач і виконання завдань.

Основою правильної організації самостійної роботи студентів являється її планування в відповідності з відведеними для цього бюджетом часу.

Починати самостійне вивчення теми і її питань потрібно з роботи над керівними матеріалами.

Після глибокого осмислення змісту керівних матеріалів, студент повинен скласти їх конспект. Як правило, конспект повинен бути невеликим по обсягу, оскільки кафедра рекомендує лише окремі сторінки підручників доку-ментів.

Глибоке засвоєння теоретичних аспектів теми вимагає від студента вивчення рекомендованої монографічної (додаткової) літератури і журналь-них статей. Ця робота найбільш відповідає виробленню вміння самостійно мислити. Конспектування додаткової літератури не являється обов’язковими. Але студент повинен пам’ятати, що “саме бліде горнило, краще від самої світлої пам’яті”.

Сума знань по темі, отриманих з названих джерел, дозволяє студенту перейти до вирішення задач і виконання завдань. Рішення викладається письмово, в робочому зошиті без переписування умови задачі. Воно повинно бути аргументованим.

Самостійна робота при підготовці до екзаменів і заліків не потребує конспектування і вирішення задач, а являє собою повторення пройденого матеріалу. При цьому особлива увага приділяється незадовільно вивченим питанням і темам (питання організації самостійної роботи при написанні рефератів, курсових і контроль­них робіт викладається в окремих методичних рекомендаціях).

Роль викладача в організації самостійної роботи студентів полягає в наданні допомоги в здійсненні цієї важливої роботи і контролі за її проведенням.

Надання допомоги в організації самостійної роботи має місце в процесі читання лекції, проведення семінарських та практичних знань, групових та індивідуальних консультацій.

Контроль за самостійною роботою студентів викладач здійснює на семінарських та практичних заняттях, в процесі прийняття екзаменів та заліків. Але найбільш дієвою формою контролю є систематична перевірка викладачем ведення студентами конспектів лекцій і першоджерел, а також робочих зошитів. Після таких перевірок викладач дає вказівки студентам по усуненню недоліків при веденні названих зошитів.

 

 

 

11. Методичні рекомендації

з підготовки реферативних повідомлень

 

Вибір теми реферативного повідомлення проводиться студентами до початку занять за узгодженням з викладачем, який проводить семінарські, практичні та інші заняття у відповідних навчальних групах. Перевагу слід віддавати питанням, які мають важливе теоретичне та практичне значення, або є найбільш складними для опанування і зв’язку з цим потребують більш широкого й детального розгляду:

 

Мета:

– більш поглиблене засвоєння студентами важливих теоретичних положень, які виносять на розгляд семінарського чи практич­ного заняття; зв’язок цих положень з діяльністю право­охорон­­них органів;

– прищеплення студентам навичок самостійної роботи з норматив­ними матеріалами і літературними джерелами;

– контроль знань студентів навчального матеріалу.

 

Структура:

Реферативне повідомлення передбачає слідуючі частини: вступ, описова частина, висновки.

 

У вступній частині розкривається актуальність теми перелік рекомен­дованої літера­тури. При цьому бажано витримувати слідуючу послідовність:

– закони та інші нормативні акти;

– навчальна, монографічна та інша література;

– практика.

 

В основній частині розкривається суть питання, аналізуються норма­тивні матеріали, судова практика, точки зору вчених, які досліджували і досліджують цю проблему, в даний час вказується важливість для практики, висловлює­ть­ся та обгрунтовується думка студента, наводиться теоретичний мате­ріал.

 

Висновок передбачає стисле резюме з найбільш важливих положень питання, що викладене в реферативному повідомленні.

 

Оформлення:

Реферативне повідомлення повинно бути виконане самостійно, розбірливим почерком або надруковане. Аркуші підшиваються та нумеруються. На титульному листі вказується назва роботи, прізвище виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу необхідно “знести” в підстрочник, де вказати назву джерела, рік та місце видання, а також відповідну сторінку.

Обсяг роботи не повинен перевищувати 8-10 сторінок рукописного тексту формату А – 4.

 

Методика:

Перед тим, як розпочати написання реферату, необхідно вивчити літературу, передбачену по даній темі планом проведення та рекомендо­вану викладачем.

Щоб реферат був змістовним і відповідав вимогам, які пред’явля­ються до такого виду робіт, студенту який його виконує, важливо “схопити” суть питання, іншими словами, те головне без якого неможлива сама його постановка. Це найбільш складна і відпо­відальна сторона роботи, що виконується, тому вона вимагає глибокого знання того чи іншого питання.

 

Структурно-описова частина реферативного повідомлення повинна мати слідуючий вигляд:

– спочатку окреслюється суспільно-політична характеристика питан­ня яке розглядається, його практичне значення;

– аналізується нормативний матеріал (закони, укази, постанови, відом­­чі накази, інструкції), літературні джерела: висвітлюється особиста думка студента відносно тієї чи іншої позиції питання, яке розглядається, чи його згода з однією із думок, висловлених в літературі.

Кожна думка, незгода з відомими точками зору мають бути обгрунто-ваними. Реферативне повідомлення може супроводжуватись з використан­ням на кожне реферативне повідомлення відводиться в середньому 10 хвилин ТЗН.

 

Реферативне повідомлення обов’язковою оцінюється викладачем.

12. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з написання контрольних робіт

 

Виконання контрольної роботи з курсу “Проектне фінансування” є важливим етапом засвоєння дисципліни студентами заочної форми навчання. Метою контрольної роботи є поглиблення, систематизація і закріплення теоретичних знань, відпрацювання навичок застосування інструментарію розрахунків, а також вміння аналізувати і узагальнювати результати розгляду ситуацій та розрахункових завдань.

Номер варіанту контрольної роботи визначається останньою цифрою номеру залікової книжки студента.

Склад та структура завдання контрольної роботи: текстова (завдання 1) і розрахункова (завдання 2) частини. Виконання текстової частини контрольної роботи полягає у викладенні суті певних питань у письмовій формі. Питання мають синтетичний, інтегрований характер, тому перед виконанням роботи слід уважно ознайомитись зі змістом відповідної частини програми курсу (“Навчально-методичні матеріали”). У процесі підготовки слід зібрати і вивчити матеріал за основними літературними джерелами (підручниками та навчальними посібниками), а також ознайомитись з додатковою літературою.

Матеріал, що висвітлює суть питань, має бути логічно структурованим, проілюстрованим графічно, оформленим за встановленими правилами. Обов`язковим є посилання на джерела використаних у роботі положень і даних.

У розрахунковій частині контрольної роботи розв`язується задача або розглядається ситуація з детальним поясненням її етапів та висновками щодо отриманих результатів.

Обсяг контрольної роботи – до 20 сторінок машинописного тексту на стандартних аркушах формату А4. У кінці роботи подається список використаної літератури. Оформлену належним чином контрольну роботу студент представляє в установлений термін до навчального відділу, після чого вона проходить перевірку викладачем. При позитивній оцінці контрольна робота зараховується, при негативній - підлягає доопрацюванню і повторній перевірці.


 

13. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

Варіант 1

1.  Розкрийте теоретичне питання:

1.Зміст та характеристика проектною фінансування

2.Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів

3.Самофінансування інвестиційних проектів

 

2. Розв’яжіть задачі:

 

Задача 1. Компанія виготовляє продукт А. Величина постійних витрат - 230 тис. грн. для даного виробництва. Максимально можливий обсяг випуску продукції становить 2000 одиниць. Одиниця продукції реалізується за ціною 840 гри., перемінні витрати складають - 260 грн. на одиницю продукції. Визначити точку беззбитковості математично та графічно.

 

Задача 2.Інвестор планує одержати 16% доходу на свої інвестиції в земельну ділянку. Для фінансування угоди є можливість отримати кредит у розмірі 60% від вартості землі під 10 % річних. Визначити ставку капіталізації та вартість землі при умові, якщо чистий операційний доход під неї становить 68 000 грн.

 

Варіант 2

1.  Розкрийте теоретичне питання:

1.Види проектного фінансування

2.Методи оцінки інвестиційних рішень

3.Акціонування як метод фінансування інвестиційних проектів

 

2. Розв’яжіть задачі:

 

Задача 1. Визначте величину лізингових платежів та складіть графік виплати лізингових платежів, якщо вартість орендного обладнання - 60 тис. у. о.; строк лізингового договору - 5 років; лізинговий відсоток - 6%; внесок платежів здійснюється 4 рази на рік, а залишкова вартість обладнання складає 5%.

 

Задача 2. Компанія  розглядає можливість кредитування проекту з щорічними грошовими потоками 5000, 4000 у.о. Дисконтна ставка 12%. Чи можна схвалити цей проект, якщо початкові інвестиції складають 10000 у.о?

 

 

Варіант 3

1.  Розкрийте теоретичне питання:

1.Світовий досвід розвитку проектного фінансування

2.Характеристика ризиків проектного фінансування

3.Лізинг та його різновиди при фінансуванні інвестиційних проектів


2. Розв’яжіть задачі:

 

Задача 1. Порівняйте за критеріями NPV, IRR два проекти, якщо ставка дисконту складає 18%

Роки

 

 

Проект А

 

Проект В

0

 

-2400

 

-2400

1

 

0

 

200

2

 

200

 

600

3

 

500

 

1000

4

 

2400

 

1200

5

 

2500

 

1800

 

Задача 2. Компанія розглядає можливість інвестування в проект, що за 4 роки принесе грошові доходи відповідно 6000, 4000, 3000, 2000 у.о. Чи схвалили б Ви цей проект, якщо його дисконтна ставка 10%, а початкові інвестиції-9000 у.о.(Визначити індекс прибутковості і строк окупності).

 

Варіант 4

 

1.  Розкрийте теоретичне питання:

1.Передумови розвитку проектного фінансування в Україні

2.Оцінка та управління проектними ризиками

3.Фінансові установи як учасники проектного фінансування

 

2. Розв’яжіть задачі:

 

Задача 1. Інвестиції, необхідні для реалізації даного проекту, визначені у розмірі 120 млн.грн. Доходи від експлуатації проекту складають по рокам : 5, 30, 30, 30 млн.грн. Коефіцієнт дисконтування прийнятий на  рівні 10 %, але він не враховує інфляцію середньорічний темп якої прогнозується на рівні 3 %. Визначити NPV, РІ, РР з урахуванням інфляції.

 

Задача 2. Банк провів аналіз інвестиційного проекту, показники якого вказані нижче: інвестиції - 42 млн. у.о., коефіцієнт дисконтування 10%; грошовий потік по рокам (млн. у.о):

1 рік-20

2 рік - 20

3 рік- 15

4 рік- 15

Визначити індекс прибутковості по проекту та строк окупності.

 

 

Варіант 5

1.  Розкрийте теоретичне питання:

1.Зміст та складові системи проектного фінансування

2.Управління банками кредитними ризиками у схемах проектного фінансування

3.Роль комерційних банків у проектному фінансуванні

 

 

2. Розв’яжіть задачі:

 

Задача 1. Банк надав кредит на суму 600 млн.грн. строком на 2 роки під 16 % річних. Погашення боргу повинно проводитися рівними щорічними виплатами в кінці кожного року, включаючи погашення основної суми боргу та процентних платежів (амортизаційне погашення боргу). Нарахування процентів проводиться раз в рік. Визначити план погашення боргу .

 

Задача 2. Розрахувати суму лізингового платежу та скласти їх графік, якщо відомо таке:

Вартість обладнання - 16 млн. у.о.

Строк лізингу - б років

Періодичність платежів - піврічна

Відсоток по лізингу - 1б% річних

Залишкова вартість повинна становити 10%.

 

Варіант 6

1.  Розкрийте теоретичне питання:

1.Суб'єкти проектного фінансування

2.Зміст управління проектами

3.Реалізація інвестиційних проектів промислово-фінансовими угрупованнями

 

2. Розв’яжіть задачі:

 

Задача 1. Під заставу підприємство одержало кредит па суму 160 млн.грн. на 4 роки під 13% річних. Погашення основного боргу та виплата відсотків передбачаються щомісячно. Визначити величину щомісячних строкових виплат.

 

Задача 2. Акціонерне товариство звернулося до банку з проектом про надання кредиту для фінансування витрат. Дані проекту:

Інвестиції, необхідні для реалізації даного проекту - 15 млн. у.о.

Час експлуатації проекту - 3 роки;

Доходи від експлуатації проекту по рокам - 6;6;7,5 млн. у.о.

Коефіцієнт дисконтування - 10%, але він не враховує інфляцію, яка прогнозується на рівні 3% кожного року.

Визначити NPVта РР дисконтований.

 

 

Варіант 7

1.  Розкрийте теоретичне питання:

1.Порядок розроблення інвесторської проектно-кошторисної документації

2. Моніторинг  упровадження інвестиційних проектів

3.Організація процесу оцінки вартості майна та майнових прав підприємств

 


2. Розв’яжіть задачі:

 

Задача 1. Визначити ціну капіталу заданими таблиці, якщо ставка податку на прибуток – 25%

Джерела коштів

Частка ,%

Необхідна прибутковість (ціна джерела),%

Нерозподілений прибуток

Привілейовані акції

Звичайні акції

2,8

8,9

42,1

12,3

7,5

9,8

Позичкові кошти:

Банкінські кредити

Облігаційна позика

 

40,3

5,9

 

12

9

Всього

100.00

 

 

Задача 2. Визначити внутрішню норму доходності та строк окупності для інвестиційного проекту, який має такі параметри: стартові інвестиції- 12000 тис.грн.; період реалізації - 3 роки; грошовий потік по рокам (тис.грн.): 6000; 7000; 4000; середня ставка доходності на ринку 18%.

 

Варіант 8

1.  Розкрийте теоретичне питання:

1.Критерії відбору інвестиційних проектів фінансово-кредитними установами

2.Характеристика та порядок формування інвестиційних ресурсів на підприємстві

3.Методи оцінки вартості майна підприємств - учасників проектного фінансування

2. Розв’яжіть задачі:

 

Задача 1. 3а інвестиційним проектом вартістю 40 млн. гри. передбачаються грошові надходження протягом трьох років 16 млн. грн. 17 млн. грн., 18 мли. гри. За якою ставкою проситиме інвестор у банка кредит, щоб витрати окупилися протягом 3-х років, якщо середня кредитна ставка на ринку позичкових капіталів становить 15%.

 

Задача 2. Інвестор планує одержати 15% доходу на свої інвестиції в об'єкт нерухомості. Для фінансування угоди є можливість отримати кредит у розмірі 80% від вартості цього об'єкта нерухомості під 13% річних.. Визначити ставку капіталізації та вартість об'єкту нерухомості при умові, якщо чистий операційний доход від нього становить 60 000 грн.

 

 

Варіант 9

1.  Розкрийте теоретичне питання:

1.Правове регулювання договірних відносин щодо проектного фінансування

2.Оцінка вартості інвестиційних ресурсів

3.Обґрунтування доцільності фінансування інноваційних проектів

 

2. Розв’яжіть задачі:

 

Задача 1. Інвестиційний проект характеризується таким потоком платежів, які відносяться до кінця року Ставка відсотку прийнята для дисконтування і =10% . Визначити строк окупності інвестиційного проекту.

Рік

Грошовий потік

0-й

-30

1-й

10,0

2-іі

13,0

3-й

14,0

4-й

14,0

 

 

Задача 2. Інвестор планує придбати нерухомість вартістю в 350 тис. гри. За його розрахунками володіння об'єктом нерухомості має принести щорічний дохід у розмірі 20%. Для реалізації проекту інвестор під заставу майна одержав кредит на сумі 250 тис. гри. під 18% річних строком на 3 роки. За умовами кредитного контракту погашення суми основного боргу має проводитися рівними платежами, а нарахування відсотків - в кінці року. Скласти графік погашення одержаного іпотечного кредиту.

 

 

Варіант 10

1.  Розкрийте теоретичне питання:

1.Зміст та характеристика інвестиційних проектів

2.Методи оптимізації структури джерел інвестиційних ресурсів

3.Особливості фінансування інноваційних проектів за участю венчурного капіталу

 

 

2. Розв’яжіть задачі:

 

Задача 1. Оцінити інвестиційний проект, який має такі параметри: стартові інвестиції - 160 тис. гри.; період реалізації - 3 роки; грошовий потік по рокам (тис. грн.): 60; 70; 60; необхідна ставка доходності (без врахування інфляції) — 10%; середньорічний індекс інфляції - 5 %.

 

Задача 2. Підприємство планує реалізувати інвестиційний кредит вартістю 135 тис.грн. Вартість позичкового капіталу після виплати відсотків за кредит становить 4%. а ставка доходності інвестованого капіталу (власний капітал + довгострокова заборгованість) - 13%. Визначити ефект фінансового важеля, якщо частка боргу у структурі капіталу збільшиться з 40% до 60%.

 

 

 

 

14. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ДО ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ

 

Тема 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

 

1. Зміст та характеристика проектною фінансування

2. Види проектного фінансування

3. Світовий досвід розвитку проектного фінансування

4. Передумови розвитку проектного фінансування в Україні

 

Література для самопідготовки: 1( розділ 1), 2 (розділ 1), 35 (розділ 1).

 

Розрахункове завдання

 

Для реалізації інвестиційного проекту відбувається постачання сировини згідно з даними таблиці:

Постачальник

Обсяг однієї поставки, т

Інтервал між поставками, днів

1

180

30

2

300

20

3

60

10

4

120

30

Визначте норму поточного запасу за наявності чотирьох постачальників.

 

Тематика наукових есе

  1. Порівняння проектного фінансування з традиційним банківським кредитуванням інвестиційних проектів.
  2. Методи фінансування інвестиційних проектів із застосуванням схем проектного фінансування.
  3. Особливості корпоративного та банківського проектного фінансування.
  4. Переваги та недоліки проектного методу фінансування інвестиційних проектів.
  5. Передумови  розвитку проектного фінансування в Україні.
  6. Тенденції розвитку проектного фінансування в Україні.

 

 

Тема 2.  ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

1. Зміст та складові системи проектного фінансування

2. Суб'єкти проектного фінансування

3. Порядок розроблення інвесторської проектно-кошторисної документації

4. Критерії відбору інвестиційних проектів фінансово-кредитними установами

5. Правове регулювання договірних відносин щодо проектного фінансування

 

Література для самопідготовки: 43 (розділ 1), 51 (розділ 2), 67, 78, 79

 

Розрахункове завдання

При реалізації інвестиційного проекту поточний запас сировини визначено як 10 днів. На підготовку сировини до використання потрібно 12 днів. Визначте норму підготовчого запасу.

 

Тематика наукових есе

  1. Правове регулювання договірних відносин щодо проектного фінансування..
  2. Автоматизація проектних робіт.
  3. Критерії відбору інвестиційних проектів фінансово-кредитними установами.
  4. Участь суб’єктів проектного фінансування у фінансовому забезпеченні реалізації проектів.
  5. Чинники, що формують інвестиційний клімат, оцінка інвестиційного клімату.
  6. Розробка техніко-економічного обґрунтування проекту.

 

Тема 3. ПЕРЕДІНВЕСТИЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЕКТІВ

1. Зміст та характеристика інвестиційних проектів

2. Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів

3. Бюджетування інвестиційних проектів

4. Методи оцінки інвестиційних рішень

 

Література для самопідготовки: 48 (розділ 3) , 54 (розділ 2), 66, 76.

 

Розрахункове завдання

Виробнича потужність підприємства розрахована на обсяг випуску 20 000 одиниць приладів. На плановий рік очікується ринковий попит на прилади на рівні 18 000 одиниць. Капітальні витрати на одиницю приросту  виробничої потужності = 14 грн. Коефіцієнт використання потужності – 0,85. Визначити загальну необхідну суму капіталовкладень у виробничу базу підприємства, якщо коефіцієнт перерахунку середньорічної потужності становить 0,45.

 

Тематика наукових есе

  1. Потоки грошових коштів при реалізації інвестиційних проектів. Порівняльна характеристика позитивних та негативних потоків грошових коштів.
  2. Система контролю за інвестиційним проектом.
  3. Моніторинг впровадження інвестиційного проекту, його необхідність та види.
  4. Необхідність оцінки фактичної ефективності інвестиційних проектів..

 

Тема 4. ЗАХОДИ ТА  ІНСТРУМЕНТИ  УПРАВЛІННЯ  РИЗИКАМИ  ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

1. Характеристика ризиків проектного фінансування

2. Оцінка та управління проектними ризиками

3. Специфіка управління кредиторами (банками) проектними ризиками

4. Основні інструменти та методи, які використовують банки в управлінні ризиками проектного фінансування

5. Управління банками кредитними ризиками у схемах проектного фінансування.

 

Література для самопідготовки: 55 (розділ 2), розділ (розділ 3), 60, 63, 86.

 

Розрахункове завдання

Визначити необхідний рівень резерву сумнівних боргів з дебіторської заборгованості, якщо загальний обсяг її – 200 000 грн. Ризик неповернення 30% заборгованості становить 2%; 40% заборгованості – 5%;  20% заборгованості – 10%; 10% заборгованості є безнадійною. Визначте середній ризик неповернення та величину резерву сумнівних боргів за всім обсягом заборгованості. Як зміниться рівень ризику, якщо 50% заборгованості, яка мала ризик неповернення 10% стане безнадійною?

Тематика наукових есе

  1. Основні труднощі, що виникають при визначенні  та  ідентифікації проектних ризиків.
  2. Методи  та критерії оцінки проектних ризиків.
  3. Управління проектними ризиками.
  4. Управління ризиками кредиторів проекту.
  5. Заходи та інструменти щодо зниження ризиків при проектному фінансуванні. Розподіл ризиків між учасниками проекту.
  6. Страхування як інструмент управління проектними ризиками та його розвиток в Україні.

 

 

 

Тема 5. УПРАВЛІННЯ РЕАЛІЗАЦІЄЮ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

1. Зміст управління проектами

2. Організаційні структури управління проектами

3. Забезпечення проектів  матеріально-технічними ресурсами

4. Моніторинг  упровадження інвестиційних проектів

 

Література для самопідготовки: 2 (розділ 5), 45 (розділ 3), 71,73.

 

Розрахункове завдання

На підприємстві з метою підвищення ефективності господарювання прийнято рішення впровадження інвестиційного проекту з метою диверсифікації виробництва. Інвестиційним проектом передбачено виготовлення тари для рідких продуктів. Продажна ціна технологічної лінії з виробництва тари – 58 000 грн. Витрати на транспортування технологічної лінії – 7% продажної ціни. Витрати на монтажні та пусконалагоджувальні роботи – 6%. Норматив обігових коштів для запасних частин до устаткування, який зараховується до загальних необхідних інвестиційних ресурсів, встановлено на рівні 2,5 % його вартості.

Добова продуктивність технологічної лінії – 6 000 шт тари. Коефіцієнт використання виробничої потужності – 0,95. У розрахунковому році має бути 250 робочих днів. Валові витрати на виробництво 1 000 шт тари складаються з таких елементів:

-            Прямі матеріальні витрати – 53,5 грн.

-            Витрати на оплату праці – 15,8 грн.

-            Інші витрати – 7,2 грн.

Відпускна ціна 1 000 шт тари – 110 грн. Загальна сума податку на прибуток – 30%.

Обчисліть необхідний обсяг, коефіцієнт прибутковості й термін окупності інвестицій у інвестиційних проект диверсифікації виробництва.

 

Тематика наукових есе

  1. Практичні системи управління інвестиційними проектами.
  2. Система матеріально-технічного забезпечення інвестиційного проекту та її складові.
  3. Методи визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах, необхідних для реалізації проекту.

 

Тема 6.  ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

1. Розроблення стратегії формування інвестиційних ресурсів

2. Характеристика та порядок формування інвестиційних ресурсів на підприємстві

3. Оцінка вартості інвестиційних ресурсів

4. Методи оптимізації структури джерел інвестиційних ресурсів

5. Визначення потреби у фінансових ресурсах для  інвестування

 

Література для самопідготовки: 2 (розділ 6), 35 (розділ 5), 53, 57

 

Розрахункове завдання

Перед менеджером постала проблема вибору з двох альтернативних проектів. Перший проект передбачає початкові інвестиції в обсязі 120 000 грн., другий – 165 000 грн. Від реалізації першого проекту очікується отримання таких грошових потоків: за перший рік – 30 000 грн, за другий рік – 60 000 грн., за третій рік – 70 000 грн., за четвертий – 50 000 грн.. від реалізації другого проекту протягом шести років передбачаються надходження постійних річних грошових потоків у розмірі 50 000 грн.

Для дисконтування сум грошових потоків від реалізації проектів менеджер прийняв такі ставки дисконту: для першого -10%, для другого – 12%. На основі показника чистої теперішньої вартості проектів який з них можна рекомендувати менеджеру?

 

Тематика наукових есе

  1. Принципи та методи формування інвестиційних ресурсів.
  2. Вартість інвестиційних ресурсів, її сутність та необхідність визначення.
  3. Моделі визначення вартості капіталу від залучення боргових ресурсів, від випуску акцій, за рахунок нерозподілених прибутків.
  4. Значення та властивості фінансового важеля ( леверіджа).
  5. Аналіз динаміки та структури джерел фінансування інвестиційного проекту.

 

Тема 7. МЕТОДИ  ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

1. Самофінансування інвестиційних проектів

2. Акціонування як метод фінансування інвестиційних проектів

3. Кредитування інвестиційних проектів

4. Лізинг та його різновиди при фінансуванні інвестиційних проектів

5. Державне фінансування інвестиційних проектів

 

Література для самопідготовки: 2 (розділ 7), 61 (тема10), 70, 72. 

 

Розрахункове завдання

Лізингодавець передає обладнання підприємству-лізингоотримувачу терміном на 5 років на умовах фінансового лізингу. Вартість обладнання становить 100000 грн. Для фінансування угоди лізингодавець залучає банківський кредит на 5 років у сумі 100000 грн. під 30% річних із щорічним погашенням відсотків та основної суми боргу (при цьому відсотки нараховуються на непогашену суму боргу). Річна норма амортизації - 20%, розмір щорічної маржі лізингодавця - 3%, щорічного страхового платежу - 2%. Періодичність виплати лізингових платежів - щорічна. Визначте структуру лізингових платежів для кожного року та загальну суму лізингу.

 

Тематика наукових есе

  1. Необхідність та значення самофінансуванні інвестиційних проектів.
  2. Необхідність та зміст кредитування інвестиційних проектів.
  3. Ресурси для банківського кредитування, їх особливості, склад та порядок фінансування.
  4. Ціна кредиту та фактори, що її зумовлюють.
  5. Диференціація позичкового відсотку при кредитуванні інвестиційних проектів.
  6. Роль НБУ у процесі банківського кредитування.
  7. Переваги та недоліки лізингу перед банківським кредитуванням.
  8. Лізингові контракти, їх види, зміст та порядок укладання.
  9. Лізинг в Україні, його стан, правове регулювання та організаційне забезпечення.
  10. Перспективи розвитку лізингових відносин в Україні.
  11. Особливості та форми надання державних капітальних вкладень підприємствам, установам та організаціям.

 

Тема 8. УЧАСТЬ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ ТА ЇХ УГРУПОВАНЬ У ПРОЕКТНОМУ ФІНАНСУВАННІ

1. Фінансові установи як учасники проектного фінансування

2. Роль комерційних банків у проектному фінансуванні

3. Консорціумне фінансування інвестиційних проектів

4. Реалізація інвестиційних проектів промислово-фінансовими угрупованнями

5. Особливості реалізації концесійних проектів

 

Література для самопідготовки: 2 (розділ 8), 36, 65, 71, 73.

 

Розрахункове завдання

Підприємство щоквартально реалізує продукції на суму 450 тис. грн.. (без ПДВ). 01.06. поточного року підприємство отримало кредит для закупівлі сировини в розмірі 60 тис.грн.. під 24% річних на 3 місяці. За умовами кредитного договору сума основного боргу повертається щомісячно рівними частинами. Відсотки за користування кредитом теж сплачуються щомісячно. У разі порушення строку погашення основної суми кредиту і відсотків за ним кредитним договором передбачено нарахування пені на прострочену суму в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день затримки платежу. Облікова ставка НБУ на дату погашення платежу становила 8% річних.

Визначити, яку суму  підприємство банку та на скільки зросте собівартість продукції підприємства, якщо останній платіж від підприємства було отримано 21.09. поточного року, а собівартість його продукції за попередній період становила 80% від ціни реалізації.

 

Тематика наукових есе

  1. Необхідність та значення участі комерційних банків у фінансовому забезпеченні інвестиційних проектів.
  2. Функції інституційних інвесторів у проектному фінансуванні.
  3. Особливості реалізації концесійних проектів.
  4. Розвиток концесійного проектування в Україні.
  5. Консорціум не фінансування проектів.
  6. Реалізація проектів промислово-фінансовими групами, особливості їх функціонування в Україні.

 

Тема 9. ОЦІНКА МАЙНА СУБ'ЄКТІВ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

1. Стандарти оцінки бізнесу в Україні

2. Організація процесу оцінки вартості майна та майнових прав підприємств

3. Методи оцінки вартості майна підприємств - учасників проектного фінансування

4. Аналіз фінансового стану підприємства як основа оцінки його бізнесу

 

Література для самопідготовки: 2 (розділ 9), 5, 54.

 

Розрахункове завдання

За даними таблиці оцінити маркетинговий потенціал бізнесу. Максимально можлива кількісна оцінка маркетингового потенціалу – 5 балів.

Складник маркетингового потенціалу

Коефіцієнт вагомості

Рейтинг складника

Якість продукції

0,5

4

Просування товару на ринок

0,2

3

Продажна ціна одиниці продукції

0,15

3

Збут продукції споживачам

0,15

5

 

Тематика наукових есе

  1. Інформаційна база для оцінки об’єктів бізнесу. Труднощі формування інформаційної бази в Україні.
  2. Вартість підприємства та її види. Оцінка вартості.
  3. Роль часової оцінки грошових потоків при інвестуванні в об’єкти нерухомості.
  4. Методи оцінки об’єктів бізнесу, їх використання.

 

Тема 10. ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

1. Сутність інновацій та інноваційного процесу

2. Інноваційний проект та його основні складові

3. Обґрунтування доцільності фінансування інноваційних проектів

4. Особливості фінансування інноваційних проектів за участю венчурного капіталу

5. Роль банків у фінансовому забезпеченні інноваційних проектів

6. Фінансово-кредитні важелі стимулювання залучення капіталу в інноваційну сферу

 

Література для самопідготовки: 2 (розділ 10), 6 (тема 5).

 

Розрахункове завдання

Виробництво продукції типу «А» в регіоні відбувається на кількох підприємствах галузі, які одночасно є її споживачами. Собівартість одиниці продукції на цих підприємствах у середньому становить 1,95 грн. З впровадженням інноваційних технологій на новозбудованому спеціалізованому підприємстві цей показник планується на рівні 1,38 грн. середня вартість перевезення одиниці продукції на ньому становитиме 0,16 грн., а питомі капіталовкладення на його створення – 1,2 грн., Коефіцієнт прибутковості інвестицій становить 0,15. Річний обсяг виробництва становитиме 10 млн. шт. Обґрунтувати доцільність впровадження інновацій, визначити річний економічний ефекти і термін окупності капіталовкладень.

Тематика наукових есе

  1. Особливості фінансування інноваційних проектів за участю венчурного капіталу.
    1. Фінансово-кредитні важелі стимулювання залучення капіталу в інноваційну сферу.
    2. Аналіз та оцінка ефективності інноваційних інвестицій.

 

Тема 11. ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТІВ ЗА УЧАСТЮ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВ

Проекти під егідою міжнародних фінансових організацій

Проекти із залученням іноземних інвестицій

 

Література для самопідготовки: 2 (розділ 11), 80.

 

Тематика наукових есе

  1. Необхідність та оцінка можливостей залучення іноземних інвестиційних ресурсів в Україну.
  2. Організація проектного фінансування основними іноземними фінансово-кредитними установами: Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку та ін.

 

 

 

 

 

14. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

 

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

 

  1. 1.  Об’єктом проектного фінансування є:

a)  цінні папери;

b)  підприємницькі інвестиційні проекти;

c)  реконструкція підприємства;

d)  черги будівництва.

 

  1. 2.  Форма кредиту, яка зумовлює паритетний розподіл ризиків між суб’єктами проекту, які беруть на себе відповідальність це - :

a)  кредитування без регресу на позичальника;

b)  кредитування з повним регресом на позичальника;

c)  кредитування з частковим регресом на позичальника;

d)  консорціум не кредитування.

 

  1. 3.  Чистий приведений дохід визначається як:

a)  сума інвестованих коштів і приведеного до майбутньої вартості грошового потоку;

b)  різниця між приведеним до теперішньої вартості грошовим потоком і сумою інвестованих коштів;

c)  різниця між сумою інвестованих коштів і приведеним до теперішньої вартості грошовим потоком;

d)  різниця між отриманим доходом та сумою інвестованих коштів.

 

  1. 4.  Проектний ризик це:

a)  невпевненість кредитора в спроможності боржника при інвестиційному кредитуванні виконати свої зобов’язання  за умовами кредитної угоди;

b)  сукупність ризиків, які передбачають загрозу економічній ефективності проекту, що виражається в негативному впливі факторів на потоки грошових коштів;

c)  ризик, який зумовлений тим, що середня вартість залучених коштів банку може протягом дії строку кредиту перевищити середню процентну ставку за кредит;

d)  ризики недотримання строків виконання проекту.

 

  1. 5.  Право кредитора пред’являти фінансові вимоги до позичальника – це:

a)  прогрес;

b)  регрес;

c)  пеня;

d)  штраф.

 

  1. 6.  Як називається дисконтна ставка, за якою майбутня вартість грошового потоку має бути приведена до теперішньої вартості інвестованих коштів:

a)  внутрішньою нормою доходності;

b)  дисконтною ставкою проекту;

c)  середньою депозитною ставкою;

d)  нормою доходності інвестицій з урахуванням інфляції.

  1. 7.   Період окупності інвестицій характеризує:

a)  ступінь покриття поточних зобов’язань за рахунок поточних активів;

b)  рівень доходності інвестицій;

c)  термін, за який інвестиції повністю окупляться;

d)  усі відповіді вірні.

 

  1. 8.  Юридична особа, яка забезпечує фінансування капітальних вкладень та їх освоєння підрядним або господарським способом це:

a)  інвестор;

b)  замовник;

c)  комерційний банк;

d)  забудовник.

 

  1. 9.  Процентний ризик це:

a)  невпевненість кредитора в спроможності боржника при інвестиційному кредитуванні виконати свої зобов’язання  за умовами кредитної угоди;

b)  сукупність ризиків, які передбачають загрозу економічній ефективності проекту, що виражається в негативному впливі факторів на потоки грошових коштів;

c)  ризик, який зумовлений тим, що середня вартість залучених коштів банку може протягом дії строку кредиту перевищити середню процентну ставку за кредит;

d)  ризики недотримання строків виконання проекту.

 

  1. 10.  Обов’язковій державній експертизі в повному обсязі підлягають інвестиційні програми та проекти будівництва, що здійснюються:

a)  із залученням коштів державного бюджету України;

b)  із залученням коштів місцевих бюджетів;

c)  із залученням коштів державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств та організацій;

d)  із залученням коштів державного бюджету України, а також коштів державних підприємств та організацій.

 

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.

  1. 1.  Суб’єкт підприємницької діяльності, у тому числі фінансові установи, яка передає в користування об’єкти лізингу за договором лізингу =- це:

a)  лізингоодержувач;

b)  власник майна;

c)  лізингодавець;

d)  фінансовий посередник.

 

  1. 2.  Балансова вартість з урахуванням переоцінки активів на дату оцінки вартості це:

a)  обґрунтована ринкова вартість;

b)  ліквідаційна вартість;

c)  бухгалтерська вартість;

d)  інвестиційна вартість.

 

  1. 3.  Відношення щорічних грошових надходжень (до виплати податків) до суми вкладених власних коштів інвестора це:

a)  іпотечна постійна;

b)  коефіцієнт капіталізації;

c)  мультиплікатор валових рентних платежів;

d)  капіталізація.

 

  1. 4.  Велике угруповання підприємств, банків, торгівельних домів, юридичних осіб це:

a)  інвестиційний фонд;

b)  лізингова компанія;

c)  промислово-фінансова група;

d)  консорціум.

 

  1. 5.  Конкретна вартість об’єкту, що оцінюється, для конкретного інвестора, виходячи з його особистих інвестиційних цілей це:

a)  обґрунтована ринкова вартість;

b)  внутрішня вартість;

c)  інвестиційна вартість;

d)  поточна вартість.

 

  1. 6.  Аналіз сценаріїв розвитку проекту це:

a)  аналіз впливу різних факторів інвестиційного проекту на ключові показники ефективності проекту;

b)  метод оцінки ризику, при якому використовується послідовність збору даних для побудови дерева рішень інвестиційного проекту;

c)  аналіз, який дозволяє оцінити вплив на проект можливої одночасної зміни декількох змінних через вірогідність кожного сценарію;

d)  концепція, за допомогою якої визначається максимальна сума грошових коштів, виплачених за інформацію, використання якої знизить ступінь невизначеності по проекту.

 

  1. 7.  Інвестиційний проект є економічно ефективним, коли індекс доходності інвестицій:

a)  дорівнює 0;

b)  більше 0, але менше 1;

c)  дорівнює 1;

d)  більше 1.

 

  1. 8.  Лізинг, що здійснюється на основі укладання багатостороннього договору та залучення одного або декількох кредиторів це:

a)  зворотний лізинг

b)  фінансовий лізинг;

c)  міжнародний лізинг;

d)  пайовий лізинг.

 

  1. 9.  Державне інвестиційне кредитування це:

a)  кредитування, в якому кредиторами виступають будь-які суб’єкти інвестиційної діяльності, а об’єктом – інвестиційні заходи держави;

b)  кредитування, в якому кредитором виступає держава, а об’єктом – інвестиційні заходи;

c)  кредитування, в якому кредитором виступає держава, а об’єктом – інвестиційні заходи будь-яких суб’єктів інвестиційної діяльності;

d)  кредитування, в якому кредитором виступають державні підприємства, а об’єктом – інвестиційні заходи будь-яких суб’єктів інвестиційної діяльності;

 

  1. 10.  Аналіз чутливості це:

a)  аналіз впливу різних факторів інвестиційного проекту на ключові показники ефективності проекту;

b)  метод оцінки ризику, при якому використовується послідовність збору даних для побудови дерева рішень інвестиційного проекту;

c)  аналіз, який дозволяє оцінити вплив на проект можливої одночасної зміни декількох змінних через вірогідність кожного сценарію;

d)  концепція, за допомогою якої визначається максимальна сума грошових коштів, виплачених за інформацію, використання якої знизить ступінь невизначеності по проекту.

 

 

16. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

 

  1. Сутність проектного фінансування як методу організації інвестицій в реальному секторі економіки.
  2. Проектне фінансування: його види та принципи організації.
  3. Об'єкти проектного фінансування.
  4. Переваги та недоліки проектного методу фінансування інвестиційних проектів.
  5. Зміст системи організації проектного фінансування та її складові.
  6. Суб'єкти проектного фінансування, їх функції та участь у фінансовому забезпеченні проектів.
  7. Правове регулювання договірних відносин щодо проектного фінансування.
  8. Розробка техніко-економічного обґрунтування проекту.
  9. Визначення та ідентифікація ризиків.
  10. Проектні ризики та їх класифікація.
  11. Основні принципи управління проектними ризиками.
  12. Кількісний та якісний методи оцінки проектних ризиків.
  13. Аналіз чутливості проекту, метод сценаріїв, метод дерева рішень, імітаційне моделювання.
  14. Управління ризиками кредиторів проекту.
  15. Критерії оцінки кредитного ризику.
  16. Заходи та інструменти щодо зниження ризиків при проектному фінансуванні.
  17. Розподіл ризиків між учасниками інвестиційного проекту.
  18. Страхування як інструмент управління проектними ризиками
  19. Зміст та організація управління проектами.
  20. Організаційні структури управління проектами.
  21. Система матеріально-технічного забезпечення інвестиційного проекту та її складові.
  22. Організаційні форми закупок як заходів, спрямованих на забезпечення проектів ресурсами.
  23. Система контролю за інвестиційним проектом та її основна мета.
  24. Принципи побудови ефективної системи моніторингу реалізації іінвестиційного проекту.
  25. Зміст інвестиційних ресурсів та їх форми.
  26. Методи формування інвестиційних ресурсів.
  27. Необхідність визначення вартості інвестиційних ресурсів та її сутність.
  28. Оцінка вартості інвестиційних ресурсів.
  29. Визначення середньозваженої вартості капіталу та зваженої граничної вартості капіталу.
  30. Значення та властивості фінансового важеля (леверіджа).
  31. Аналіз динаміки та структури джерел фінансування інвестиційних проектів
  32. Самофінансування інвестиційних проектів та корпоративне фінансування.
  33. Акціонування як форма фінансування інвестиційна проектів.
  34. Необхідність та зміст кредитування інвестиційних проектів.
  35. Класифікація кредитів, що йдуть па фінансування інвестиційних проектів підприємств.
  36. Ресурси для банківського кредитування, їх особливості, склад і порядок формування.
  37. Характер і спосіб сплати відсотків при банківському кредитуванні інвестиційних проектів.
  38. Роль НБУ у процесі банківського кредитування.
  39. Зміст лізингу, об’єкти та види.
  40. Фінансовий лізинг як джерело фінансування інвестиційних проектів, його ознаки та організація.
  41. Переваги та недоліки лізингу перед банківським кредитом.
  42. Лізинг в Україні, його стан, правове та організаційне забезпечення,
  43. Роль комерційних банків у фінансовому забезпеченні інвестиційних проектів.
  44. Функції інституційних інвесторів у проектному фінансуванні: страхових компаній, лізингових компаній та інвестиційних компаній.
  45. Вкладення капіталу на умовах концесії як форма фінансування інвестиційних проектів.
  46. Мета та особливості створення банківського консорціуму.
  47. Реалізація проектів промислово-фінансовими групами та іншими господарськими угрупованнями.
  48. Необхідність та завдання оцінки банком об’єктів бізнесу.
  49. Вартість підприємства та її види.
  50. Види оцінки майна підприємства.

 

 

 

 

17. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ

 

  1. Сутність проектного фінансування як методу організації інвестицій в реальному секторі економіки.
  2. Проектне фінансування: його види та принципи організації.
  3. Методи   фінансування  інвестиційних  проектів  із  застосуванням  схем  проектного
    фінансування.
  4. Особливості корпоративного проектного фінансування та банківського проектного фінансування.
  5. Об'єкти проектного фінансування.
  6. Переваги та недоліки проектного методу фінансування інвестиційних проектів.
  7. Передумови розвитку проектного фінансування в Україні, його стан.
  8. Тенденції розвитку проектного фінансування и Україні.
  9. Зміст системи організації проектного фінансування та її складові.
  10. Суб'єкти проектного фінансування, їх функції та участь у фінансовому забезпеченні проектів.
  11. Правове регулювання договірних відносин щодо проектного фінансування.
  12. Розробка техніко-економічного обґрунтування проекту.
  13. Визначення грошового потоку за проектом з урахуванням фактору часу. Визначення початкових інвестиційних витрат.
  14. Визначення та ідентифікація ризиків.
  15. Формалізований опис невизначеності проектного фінансування.
  16. Проектні ризики та їх класифікація.
  17. Основні принципи управління проектними ризиками.
  18. Кількісний та якісний методи оцінки проектних ризиків.
  19. Аналіз чутливості проекту, метод сценаріїв, метод дерева рішень, імітаційне моделювання.
  20. Управління ризиками кредиторів проекту.
  21. Критерії оцінки кредитного ризику.
  22. Заходи та інструменти щодо зниження ризиків при проектному фінансуванні.
  23. Розподіл ризиків між учасниками інвестиційного проекту.
  24. Страхування як інструмент управління проектними ризиками
  25. Зміст та організація управління проектами.
  26. Організаційні структури управління проектами.
  27. Система матеріально-технічного забезпечення інвестиційного проекту та її складові.
  28. Організаційні форми закупок як заходів, спрямованих на забезпечення проектів ресурсами.
  29. Система контролю за інвестиційним проектом та її основна мета.
  30. Принципи побудови ефективної системи моніторингу реалізації іінвестиційного проекту.
  31. Зміст інвестиційних ресурсів та їх форми.
  32. Методи формування інвестиційних ресурсів.
  33. Необхідність визначення вартості інвестиційних ресурсів та її сутність.
  34. Оцінка вартості інвестиційних ресурсів.
  35. Визначення середньозваженої вартості капіталу та зваженої граничної вартості капіталу.
  36. Значення та властивості фінансового важеля (леверіджа).
  37. Аналіз динаміки та структури джерел фінансування інвестиційних проектів
  38. Самофінансування інвестиційних проектів та корпоративне фінансування.
  39. Акціонування як форма фінансування інвестиційна проектів.
  40. Необхідність та зміст кредитування інвестиційних проектів.
  41. Класифікація кредитів, що йдуть па фінансування інвестиційних проектів підприємств.
  42. Ресурси для банківського кредитування, їх особливості, склад і порядок формування.
  43. Характер і спосіб сплати відсотків при банківському кредитуванні інвестиційних проектів.
  44. Роль НБУ у процесі банківського кредитування.
  45. Зміст лізингу, об’єкти та види.
  46. Фінансовий лізинг як джерело фінансування інвестиційних проектів, його ознаки та організація.
  47. Переваги та недоліки лізингу перед банківським кредитом.
  48. Лізинг в Україні, його стан, правове та організаційне забезпечення,
  49. Перспективи розвитку лізингових відносин в Україні.
  50. Особливості та форми надання державних капітальних вкладень підприємствам, установам та організаціям.
  51. Порядок здійснення видатків на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень та на умовах кредиту.
  52. Роль комерційних банків у фінансовому забезпеченні інвестиційних проектів.
  53. Функції інституційних інвесторів у проектному фінансуванні: страхових компаній, лізингових компаній та інвестиційних компаній.
  54. Вкладення капіталу на умовах концесії як форма фінансування інвестиційних проектів.
  55. Мета та особливості створення банківського консорціуму.
  56. Реалізація проектів промислово-фінансовими групами та іншими господарськими угрупованнями.
  57. Необхідність та завдання оцінки банком об’єктів бізнесу.
  58. Вартість підприємства та її види.
  59. Види оцінки майна підприємства.
  60. Роль часової оцінки грошових потоків при інвестуванні в об'єкти нерухомості.
  61. Організація процесу оцінки об'єктів бізнесу.
  62. Оцінка об'єктів бізнесу витратним методом.
  63. Використання банком порівняльного підходу до оцінки об'єктів бізнесу.
  64. Доходний підхід до оцінки вартості майна підприємства.
  65. Особливості оцінки земельних ділянок в Україні.
  66. Особливості фінансування інноваційних проектів.
  67. Особливості фінансування інноваційних проектів за участю венчурного капіталу.
  68. Фінансово-кредитні важелі стимулювання залучення капіталу в інноваційну сферу.
  69. Аналіз та оцінка інноваційних інвестицій.
  70. Роль міжнародних фінансово-кредитних установ у фінансуванні інвестиційних проектів.
  71. Організація проектного фінансування основними іноземними фінансово-кредитними установами.
  72. Роль Міжнародного банку реконструкції та розвитку у проектному фінансуванні.
  73. Роль Європейського банку реконструкції та розвитку у проектному фінансувати.
  74. Ефективність залучення іноземних позичок у вільних економічних та офшорних зонах.

 

 

 

 

 

 

18.МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

Структурними частинами навчально-методичного комплексу є:

1. Програма навчальної дисципліни.

2. Робоча програма, до якої входять:

2.1. Опорний конспект лекцій (окрема папка);

2.2. Методичні рекомендації та завдання для практичних і семінарських  занять;

2.3. Методичні рекомендації та завдання для практичних і семінарських  занять;

2.4.  Тестові завдання;

2.5. Екзаменаційні та залікові білети (окрема папка);

2.6. Пакет контрольних завдань для комплексної перевірки знань (окрема папка);

2.7. Пакет контрольних завдань для заміру залишкових знань (окрема папка);

2.8.  Фонд законодавчих та інструктивних матеріалів ( окрема папка та електронний варіант);

2.9. Методичні вказівки та тематика науково-дослідних робіт студентів (НДРС) (окрема папка);

2.10.  Методичні рекомендації та тематика з написання курсових робіт;

2.11. Методичні вказівки та контрольні роботи для студентів заочної форми навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

19. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Базова література

1. Куриленко Т.П., Проектне фінансування: Підручник- К.: Кондор, 2006. - 208с

2. Пересада А.А., Майорова Т.В., Ляхова О.О. Проектне фінансування: Підручник-К.:КНЕУ,2005.-736с.

3 Єрохін С.А. Інвестиційний бізнес в Україні. Підручник. К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2009, 250 с. (лист №1.4/18-Г – 2423 від 24.11.2008р).

4.Єрохін С.А. Інвестування. Навчальний посібник. К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2008, 440 с. (лист №1.4/18-Г – 2423 від 24.11.2008р).

5. Єрмошенко М.М., Плужников І.О. Аналіз і оцінка інвестиційних проектів. Навчальний посібник. – 2-е вид. – К.: НАУ, 2006. – 156 с.

6. Єрохін С.А. та ін. Фінансово-економічні механізми інноваційно-інвестиційного розвитку України. Колективна наукова монографія. - К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2008. - 252 с.

 

Додаткова література

  1. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18, № 19-20, № 21-22. - Ст. 144.
  2. Про банки і банківську діяльність. Закон України від 7 грудня 2000 року №2121-111.
  3. Про цінні папери та фондовий ринок. Закон України  від 23 лютого 2006 року № 3480-IV
  4. Про фінансовий лізинг. Закон України під 11 грудня 2003 року № 1381
  5. Про концесії. Закон України  від 16 липня 1999 року № 997-14
  6. Інструкція про порядок регулювання    діяльності   банків   в   Україні,   затверджена Постановою Правління НБУ під 28 серпня 2001 року №368.
  7. Положення  "Про  порядок  здійснення  консорціумного  кредитування"', затверджене Правлінням НБУ 12.02.96 року, №37.
  8. Положення НБУ "Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями" від 6 липня 2000 року № 279.
  9. Земельний кодекс України. Прийнято 25 жовтня 2001 року № 2768 - III
  10. Про власність. Закон України від 07.02.91р. № 697 - XII.
  11. Про заставу. Закон України від 02.10.92р. № 2654 - XII.
  12. Про землеустрій. Закон України від 22 травня 2003 року № 858-1V.
  13. Про іпотеку. Закон України від 05.06.2003 р.
  14. Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим боргом та іпотечні  сертифікати. Закон України від 19 червня 2003 року № 979.
  15. Про іпотечні облігації. Закон України від 22 грудня 2005 року N 3273-ІУ
  16. Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. Закон України від №. 12.07.2001р. №2658-111.
  17. Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю. Закон України від 19 червня 2003 року, № 978.
  18. Про  продаж  земельних    ділянок   несільськогосподарського    призна­чення.    Указ Президента України від 09.01.1999р. №32/99.
  19. Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та  прав  на них у складі державного земельного кадастру.  Указ  Президента України від 17. 02. 2003 року № 134/2003.
  20. Про експертну грошову оцінку земельних ділянок. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1531.
  21. Про заходи щодо створення системи реєстрації прав власності на нерухоме майно. Постанова КМУ від 16.05.2002р. № 661.
  22. Про затвердження Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно. Наказ ФДМ України від 24 травня 2002 року.
  23. Положення "Про державне кредитування будов і об'єктів виробничого призначення", затверджене   Наказом   Міністерства   фінансів   і   Міністерства   економіки   України   з урахуванням змін і доповнень від 26 червня 1996р. № 128/ 79.
  24. Про порядок проведення на конкурсних засадах оцінки та відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1999 року, із змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України     від 14 березня 2001 року № 241 та від 15 лютого 2002 року № 158.
  25. Про   затвердження   Порядку   конкурсного   підбору   інвестиційних   проектів,   що реалізуються  за  рахунок  кредитів  комерційних  банків  з  частковим  відшкодуванням відсоткових ставок. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2002 року № 101.
  26. Положення про оцінку та конкурсний підбір запропонованих міністер­ствами, іншими центральними органами та місцевими органами виконавчої влади інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету та створення відповідної Комісії Мін­економіки. Наказ Мінекономіки від  27.11.2000 р. № 258.
  27. Положення "Про порядок залучення іноземних кредитів та надання гарантій Кабінету Міністрів України для забезпечення зобов’язань юридичних  осіб-резидентів  щодо їх погашення. Постанова Кабінету Міністрів України №  41-1 від 05.05.1991 р.
  28. Про порядок підготовки та реалізації проектів економічного і соціаль­ного розпитку України,   які   підтримуються   міжнародними   фінансо­вими   організаціями.   Постанова Кабінету Міністрів України № 1317 від 10 жовтня 2001 року.

 

Інша додаткова література[1]

 

  1. 35.   Бардиш Г.О. Проектне фінансування: Підручник – 2-ге вид., стереотип. – К.: Алерта, 2007. – 463 с.
  2. 36.   Банківські операції: Підручник/ А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф. Пухопкіна та ін. За ред. д-ра. наук, проф. Л. М. Мороза - К.: КНЕУ, 2000. - 384 с.
  3. 37.   Беренс В., Хавранек П.М. Руководство по оценке эффективности инвестиций. - М.: Инфра-М, 1995. - 528 с.
  4. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент - К.: ИТЕМ ЛТД, 1995. -   448 с.
  5. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс - К.: Эльга-Н, 2001. - 448 с.
  6. Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. В 2-х т. Том 1. - К.: Эльга-Н, 2001. -   536 с.
  7. 41.   Борщ Л.М., Герасимова С.В.Інвестування: Теорія і практика: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб.і доп. – К.: Знання, 2007. – 685 с.
  8. 42.   Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту - К.: Молодь, 1997. - 1000 с.
  9. Вахрин П.И. Организация и финансирование инвестиций (сборник практических задач и конкретных ситуаций) - М.: ИВЦ "Маркетинг", 2000. - 164 с.
  10. 44.   Воронцовский А.В. Инвестиции и финансирование: Методы оценки и обоснования - СПб.: Изд. СПб. университета, 1998. - 528 с.
  11. 45.   Вяткин В.Н., Хэмптон Дж.Д., Казак А.Ю. Принятие финансовых решений в управлении бизнесом: концепции, задачи, ситуации - Екатеринб: Изд. дом ЯВА, 1998. - 256 с.
  12. 46.   Гриньова В.М. Інвестування: Підручник – К.: Знання, 2008. – 452 с.
  13. 47.   Дука А.П. Теорія та практика інвестиційної діяльності: Інвестування: Навч.посіб. – 2-ге вид. – К.: Каравела, 2008. – 432 с.
  14. 48.   Золотогоров В.Г. Инвестиционное проектирование. Учеб. пособие - Мн.: ИП "Экоперспектива", 1998. -    463 с.
  15. Инвестиции на развивающихся рынках / М. А. Лимитовский. - М.: Изд.-консалтинг, компания «ДеКА», 2002.
  16. Инвестиционный бизнес: Учеб пособие / Под ред. Ю. В. Яковец. - М.: Изд-во РАГС, 2002.
  17. Катасонов В.Ю. Проектное финансирование как новый метод организации в реальном секторе экономики - М.: Издательство "Анкил", 1999. - 168 с.
  18. Катасонов В.Ю., Морозов Д. С. Проектное финансирование. - М: Анкил,2001.
  19. Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры - М.: Финансы и статистика, 2001. - 560 с.
  20. 54.   Ковшун Н.Е. Аналіз та планування проектів: Навч.посіб. – К.: ЦУЛ, 2008. – 344 с.
  21. Колісниченко Д.Л. Кредитний ризик комерційного банку - К.: НАУ, 1999. - 98 с.
  22. 56.   Косова Т.Д., Циганов О.Р. Банківські операції : Навч. посіб. – К.: ЦУЛ, 2008. – 372 с.
  23. Коссов В. В., Лившиц В. Н, Методические рекомендации по оценке эффективности инвестиционных проектов. - М., 2000.
  24. 58.   Кредитний     ризик     комерційного     банку:     Навч.     посіб./     В.П.     Пітлінський, О.В.Пернарівськнй, Я.С. Наконечний; За рел. В.В. Вітлінського. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000.-251с.
  25. Кудрявцев В.А., Кудрявцева Е.В. Основы организации ипотечного кредитования - М.: Высшая школа, 1998. - 64 с.
  26. Кушнір В.П. Кредитний ризик комерційного банку - К.: НАУ, 1998. - 108 с.
  27. 61.   Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 215 с.
  28. Липсиц И.В., Коссов В.В. Экономический анализ реальных инвестиций: Учебное пособие - К.: Издание концерна "РАМО", 2004. - 347 с.
  29. Лінявський А.О. Кредитний ризик та операції комерційного банку - К.: НАУ, 1998. - 81 с.
  30. Лопухов М.А. Кредитний ризик комерційного банку - К.: НАУ, 1998. - 94 с.
  31. 65.   Любунь О.С. Сиситема банківського менеджменту: Навч. посіб.  – Вид.2-ге, переробл. і доп.– К.: Кондор, 2007. – 356 с.
  32. 66.   Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 376 с.
  33. Мелкумов Я.Л. Организация и финансирование инвестиций: Учебное пособие. - М.: ИПФІ'Л-М, 2000. -248с.
  34. Морозов Д.С. Проектное финансирование: управление рисками. - М.: Издательство "Анкил", 1999. - 120 с.
  35. Москвин     В.Л.     Кредитование инвестиционных проэктов. Рекоменда­ции для предприятий и коммерческих банков. -М.: Финансы и статистика, 2001.-240с.
  36. 70.   Пересада А.А., Майорова Т.В. Інвестиційне кредитування - К.: КНЕУ, 2002. - 271 с.
  37. 71.   Пересада А.А., Майорова Т.В. Управління банківськими інвестиціями: Монографія - К.: КНЕУ, 2005. - 388 с.
  38. Пересада А.А., Майоровз Т.В. Інвестиційне кредитування. Навч. посібник. -    Київ. КИПУ. 2002 р.-271 с.
  39. Пересада Л.Л., Майорова Т.В. Управління банківськими інвестиціями. Монографія. -  Київ. КНЕУ. 2005 р. -271 с.
  40. Правик Ю.М. Інвестиційний менеджмент: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – 431 с.
  41. 75.   Роуз П. Банковский менеджмент - М.: Дело, 1995. - 768 с.
  42. 76.   Савчук В.П., Прилипко С.И., Величко Е.Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов - К.: Абсолют-В, Эльга, 1999. - 304 с.
  43. Сазонець І.Л., Федорова В.А. Інвестування: міжнародний аспект: Навч.посіб. – К.: ЦУЛ, 2007. – 272 с.
  44. Сергеев И.В., Веретенникова И.И. Организация и финансирование инвестиций - М.: Финансы и статистика, 2000. - 272 с.
  45. Смирнов А. Л. Организация финансирования инвестиционных проектов. - М.: Консалтбанкир, 1993.
  46. Смирнов А. Л., Красавина Л. Н. Международный кредит: формы и условия. - М.: Консалтбанкир, 1995. .
  47. Стешин А. И. Оценка коммерческой состоятельности инвестиционных проектов. - М., 2001.
  48. 82.   Череп А.В. Банківські операції: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2008. – 410с.
  49. Четыркин Е. Н. Финансовый анализ производственных инвестиций. --М.: Дело, 2001.
  50. Четыркин Е.М. Финансовый анализ производственных инвестиций - М.: Дело, 1998. - 256 с.
  51. Шенаев В.Н., Иринязов Б.С. Проектное кредитование. М.: АО Консалтбапкир", 1996.
  52. Шишко О.О. Кредитний ризик комерційного банку як ризик неповернення кредиту - К.: НАУ, 1998. - 87 с.
  53. 87.   M.R.Sneyd International banking and finance.
  54. 88.   Jim Corbett English for International banking and finance.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчально-методичне видання

 

 

 

Кафедра ФІНАНСІВ ТА БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

 

 

 

 

 

 

Проектне фінансування

 

 

Навчально-методичний комплекс

 

 

 

 

 

 

 

Відповідальний технічний редактор:

 

 

 

 

 

 

 

Підп.до друку. 30.09.2013. Формат вид. 60х801/16 
Папір офсет. № 1. Офс. друк. Гарн. «ArialCyr»

Ум. друк. арк. 9,21. Обл.-вид. арк. 8,79.

Тираж 300 пр.

 

 

03151, Україна, м.Київ, вул. Вінницька, 10

Телефон  (044) 246-24-46; Тел/факс (044) 246-24-40

E-mail: nam@nam.kiev.ua

Інтернет: www.nam.kiev.ua

 

 



[1] Курсивом у цьому переліку позначено книжки з бібліотечного фонду НАУ

 


Комментарии


Комментариев пока нет

Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.

Авторизация
Введите Ваш логин или e-mail:

Пароль :
запомнить