
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ПРОЕКТНИЙ АНАЛІЗ
ПРОЕКТНИЙ АНАЛІЗ« Назад
ПРОЕКТНИЙ АНАЛІЗ 07.04.2015 07:11
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ
Кафедра економіки підприємства
ПРОЕКТНИЙ АНАЛІЗ
Методичні рекомендації до виконання контрольних робіт
для студентів заочної форми навчання
освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» напрям підготовки 6.030504 «Економіка підприємства»
Київ 2014
ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
Однією з складових навчального процесу студентів дистанційної форми навчання є виконання контрольної роботи, яка є формою поточного контролю міжсесійної самостійної роботи студентів.
Виконання контрольної роботи має на меті систематизацію і закріплення студентами теоретико-методологічних знань, отриманих на установчих лекціях і при самостійному опрацюванні матеріалу, а також набуття навичок з виконання практичних розрахунків, адекватного тлумачення економічного змісту отриманих результатів і формулювання відповідних висновків.
Виконання контрольної роботи передбачає попереднє поглиблене вивчення нормативного і теоретико-методологічного матеріалу стосовно питань і розрахункового завдання варіанту роботи.
Відповідь на теоретичні питання передбачає глибоке і всебічне розкриття як економічного змісту теоретичного питання (категорії, поняття), так і його основних нормативно-правових основ. Відповіді на теоретичні питання даються на основі опрацювання декількох існуючих підходів (визначень, теорій з різних джерел) щодо його змісту, з обов'язковим наведенням як власної думки відносно переваг і недоліків розглянутих підходів, так і власної версії тлумачення тієї чи іншої категорії. На використані у відповіді цитати, цифрові дані, таблиці, рисунки повинні бути відповідні посилання з зазначенням джерел (їх номерів зі списку літератури), наприклад: [21, с. 38-47]. Потрібно наводити практичні дані діючих підприємств (організацій), якщо вони відповідають змісту теоретичної частини. Також в процесі відповіді на питання студенти повинні вміти здійснити розрахунок основних показників щодо проведення аналізу проекту.
Виконання розрахункового завдання (задачі) передбачає наведення умов завдання, передбачених методик / формул розрахунків з відповідними поясненнями використаних умовних позначень, стислий логічний опис послідовності виконання розрахунків і обов'язковий висновок, сформульований на підставі отриманих результатів розрахунків. Якщо у власне розрахунковій частині практичного завдання студент використовує будь-які комп'ютерні програми, на них повинні бути відповідні посилання, з зазначенням використаного алгоритму.
В кінці роботи наводиться перелік використаної нормативної, навчально-методичної, довідкової і періодичної літератури.
Контрольну роботу студенти виконують самостійно, дотримуючись рекомендованої структури та вимог до технічного оформлення.
Контрольну роботу подають у вигляді підготовленого друкованого тексту. Вона має бути виконана на персональному комп’ютері українською мовою в текстовому редакторі MS Word з одного звороту білого аркушу паперу формату А4 (210 × 297 мм) щільністю 80г/м2та роздрукована на принтері. Допускається до двох виправлень на сторінку, які здійснюються чорнилами чорного кольору.
2
Шрифт основного тексту має бути Тіmes New Roman. Розмір шрифту - 14. Міжрядковий інтервал - 1,5.
Сторінка контрольної роботи повинна мати поля: ліве, праве, верхнє, нижнє – 2 см.
Загальний обсяг контрольної роботи, включаючи список використаних джерел і додатки повинен становити 20-25 сторінок формату А4.
Заголовки структурних частин контрольної роботи "ЗМІСТ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" та назви теоретичних питань контрольної роботи за їх порядковими номерами друкують великими літерами симетрично до тексту. Кожний заголовок структурної частини контрольної роботи потрібно починати з нової сторінки, відстань між ним і основним текстом повинна становити 3-4 одинарні інтервали. Назви структурних частин контрольної роботи пишуться жирним шрифтом відповідно розміру основного тексту. Крапка в кінці назви структурної частини контрольної роботи не ставиться.
Виділення основного тексту роботи жирним шрифтом або курсивом не припустимо в контрольній роботі.
Додатки проставляються в алфавітному порядку великими літерами у правому верхньому куті в порядку посилання на них у тексті контрольної роботи. Літерами Г, Е, Є, І, И, Ї додатки не проставляються.
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. Титульна сторінка повинна мати відповідні реквізити (назва вищого навчального закладу, назва роботи, дисципліна, варіант роботи, відомості про виконавця: факультет, форма навчання, курс, група, ПІБ, рік виконання роботи). Титульна сторінка оформлюється відповідно до зразку, наведеного в додатку А.
На титульній сторінці, на листі завдання та змісті номер сторінки не проставляється. На подальших сторінках, починаючи зі вступу номер сторінки проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Такі структурні частини, як зміст, вступ, висновки, список використаних літературних джерел не мають порядкового номера.
Рисунки і таблиці потрібно розміщувати безпосередньо після тексту, в якому про них згадується вперше або на наступній сторінці.
Рисунки позначаються словом "Рис." та нумеруються послідовно в межах теоретичних питань контрольної роботи, до яких вони відносяться, за винятком рисунків, розміщених у додатках. Номер рисунку складається з номера теоретичного питання контрольної роботи і порядкового номера рисунку, між якими ставиться крапка.
Номер рисунку, його назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під рисунком з абзацу.
Посилання на рисунки і таблиці подають у вигляді виразу у круглих дужках (рис. 2.1) або звороту типу "аналіз даних таблиці 2.4 свідчить". Рисунки і таблиці, що подані на окремих сторінках, входять до загальної нумерації сторінок і виносяться в додатки. Нумерація рисунків є наскрізною в межах теоретичного питання контрольної роботи розділу.
3
Всі рисунки повинні бути виконані в графічному редакторі, що є вбудованим в текстовий редактор MS WORD. За необхідності рисунки можуть бути вставлені до тексту із зовнішніх файлів, виконаних будь-яким редактором,
або з MS EXCEL.
Якщо в контрольній роботі один рисунок або одна таблиця, їх нумерують за загальними правилами. Рисунки оформлюються після посилання на них в тексті таким чином (приклад):
Рис. 1.1. Частка підприємств на ринку товарів легкої промисловості Таблиці нумерують послідовно в межах теоретичних питань контрольної
роботи. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номеру. Номер таблиці складається з порядкового номера теоретичного питання контрольної роботи і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка.
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назва починається з великої літери, після назви крапка не ставиться. Таблицю розміщують таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна продовжити на наступному аркуші. При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку слово "Таблиця" і номер її вказують один раз з правого боку над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження таблиці" і вказують номер таблиці.
Таблиці з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки.
Приклад оформлення таблиці.
Таблиця 1.1 Аналіз сильних і слабких сторін підприємства порівняно з конкурентами з
використанням 5-бальної шкали оцінок
4
Всі формули та рівняння повинні бути набрані в редакторі формул MS Equation. Формули розміщують на окремих рядках, але невеликі і нескладні формули, можуть бути встановлені всередину рядків основного тексу. Нумерація здійснюється для тих формул, на які є посилання у подальшому тексті. Нумерація формул (якщо їх більше однієї) є наскрізною в межах теоретичних питань контрольної роботи. Номер формули складається з номера теоретичного питання контрольної роботи і порядкового номера формули в цьому питанні, між якими ставиться крапка. Номери формул пишуться з правового боку аркуша паперу на рівні відповідної формули в круглих дужках.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів потрібно наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта необхідно наводити з наступного рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки. Приклад наведення формул: «Звичайна» конкурентна сила розраховується за формулою:
де Sfi - оцінка в балах i-го фактору конкурентоспроможності; Wj- відносна значимість (вага) цього фактору.
При написанні контрольної роботи студент повинен обов’язково посилатися на літературні джерела, які були досліджені в процесі роботи над контрольною роботою, а також на матеріали або окремі результати, на ідеях і висновках яких здійснювалась розробка контрольної роботи з обов’язковим цитуванням висловлювань провідних фахівців за темою, за якою здійснюється виконання контрольної роботи.
Такі посилання дають змогу здійснити перевірку на достовірність результатів, одержаних в процесі написання контрольної роботи, первинним даним звітності підприємства, а також перевірити достовірність посилань на те чи інше літературне джерело.
Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, [15].
Якщо автор наводить цитату, то вона виділяється лапками, а відразу після її закінчення ставлять посилання в квадратних дужках, де вказують порядковий номер джерела у списку використаної літератури та відповідні сторінки джерела. Наприклад: [17 с. 21-28].
Відповідним чином оформлена контрольна робота подається на кафедру викладачеві (перевірку) у встановленому порядку, не пізніше, як за два тижні до початку сесії.
Якщо робота за будь-яким критерієм (інший варіант, виконані не всі завдання, зміст відповідей не розкриває питань, відсутні пояснення і висновки в
5
практичній частині, наявність ідентичних робіт тощо) не відповідає встановленим вимогам, вона повертається на доопрацювання.
За результатами контрольної роботи проводиться співбесіда, у процесі якої студенту необхідно показати високі знання з питань контрольної роботи, уміння враховувати відмічені недоліки.
Контрольна робота зараховується за результатами її захисту (співбесіди автора з викладачем).
Наявність зарахованої контрольної роботи є необхідною умовою допуску студента до екзамену.
Контрольна робота передбачає виконання за варіантами (наведені в таблиці 2) теоретичного завдання (на нього необхідно надати розвернуту відповідь) та практичного завдання.
ВИМОГИ ДО ВИБОРУ СТУДЕНТОМ ВАРІАНТУ ЗАВДАНЬ
Завдання передбачає 10 варіантів контрольних робіт. Варіант контрольної роботи визначається за табл. 2 залежно від двох перших літер прізвища студента. Перетин вертикальної та горизонтальної ліній визначає варіант контрольної роботи.
Таблиця 2 Таблиця визначення варіантів теоретичного завдання з контрольної роботи
Розподіл варіантів письмових контрольних робіт та його затвердження відбувається під час першої настановчої сесії й супроводжується коментарем найважливіших проблем курсу, методичними порадами викладача стосовно ефективної самостійної роботи над літературними джерелами, методичними рекомендаціями по підготовці до певних практичних занять.
І. Теоретична частина контрольної роботи
Вибір питань здійснюється залежно від варіанту (вимоги щодо вибору завдання наведені вище) Варіант 1 1. Місце і роль проектного аналізу в управлінській діяльності.
Варіант 2
1. Вплив правового та культурного середовищ на реалізацію проектів в Україні.
6
Варіант 3 1. Інноваційні проекти та їх перспективність в Україні.
Варіант 4 1. Проблеми проведення експертизи проектів в Україні.
Варіант 5 1. Дослідження ризику як обов’язкова умова обґрунтування проекту.
Варіант 6 1. Комерційна експертиза (оцінка) інвестиційних проектів.
Варіант 7
1. Проблеми визначення тривалості та вартості передінвестиційних досліджень при підготовці проектів в Україні.
Варіант 8 1. Еволюція розвитку проектного аналізу.
Варіант 9
1. Роль неформальних критеріїв при відборі проектних рішень і методичні підходи до їх оцінки.
Варіант 10
1. Потреба та способи врахування інфляції для аналізу проектів за сучасних умов розвитку української економіки.
ІІ. Практичне завдання
Варіанти виконання практичної частини контрольної роботи та вихідні дані до контрольної роботи наведено у табл. 3.
Розглядається проект запровадження у виробництво продукції, для реалізації якої необхідно купити устаткування (вартість та термін експлуатації якого наведено у таблиці 3). Ціна одиниці продукції, витрати сировини на виробництво продукції наведено у таблиці 3. Для виробництва і реалізації продукції планується найняти персонал з щомісячною заробітною платою (табл. 3) і взяти в оренду виробничі площі з щомісячною платою за користування (табл. 3). Продукція планово буд реалізовуватись щоденно (табл. 3). Ставка податку на прибуток згідно чинного законодавства, ставка дисконтування (табл. 3) .
Таблиця 3
Вихідні дані
7
Методичні вказівки до розрахунку практичного завдання
Практичне завдання складається з трьох частин.
І. Перша частина передбачає розрахунок таких критеріїв ефективності проекту (тема 7):
1. Чиста теперішня вартість (NPV). Чиста теперішня (приведена)
вартість (NPV) –це різниця між сумою приведених(дисконтованих)вигід ісумою приведених (дисконтованих) витрат за інвестиційним проектом. Іншими словами, NPV дорівнює різниці між майбутньою вартістю потоку очікуваних вигід і поточною вартістю нинішніх і наступних витрат проекту протягом усього його циклу. Вона може бути визначена за формулою 1, яка використовується у тих випадках, у тих випадках, коли проект передбачає
де CFt (cashflow) – грошовий потік у кінці періоду t; I0 – первісна вартість інвестицій.
Методика розрахунку CFt наведена у темі 6. Розрахунок може бути здійсненим або за формулою 2 (тема 6), або відповідно до загальної схеми
8
(процесу) формування проектного грошового потоку (наведено у 2 питання теми 6).
Операційний грошовий потік – це фактичні надходження або витратигрошових коштів у результаті поточної (операційної) діяльності фірми (прибуток до виплати та податків плюс амортизація мінус податки);
Так як операційний грошовий потік в конкретному році t розраховується як різниця між притоками від операційної діяльності в році t і відтоками від операційної діяльності в році t, то його розрахунок можна представити таким чином (формула 2). OCFt = OCIFt - OCOFt - tax × (OCIFt-OCOFt-Dept), (2) де OCFt – операційний грошовий потік в рік t;
OCIFt – притоки від операційної діяльності в році t;
OCOFt – відтоки від операційної діяльності на рік t, крім податку на прибуток;
tax – ставка податку на прибуток у коефіцієнтний формі; Dept – розмір амортизаційних відрахувань у році t.
Інакше розрахунок операційного грошового потоку можна представити як суму чистого прибутку в певному періоді і амортизації, нарахованої в тому ж періоді.
3. Внутрішня норма дохідності (рентабельності) (IRR). Внутрішня норма дохідності (рентабельності) (IRR) –це таке значення ставкидисконтування, при якому сума приведених вигод дорівнює сумі приведених витрат. Іншими словами, – це ставка дисконтування, при якій чиста теперішня вартість інвестиційного проекту дорівнює нулю.
IRR дорівнює максимальному відсотку за позиками, який можна платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні.
Розрахунок IRR проводять методом послідовних наближень величини NPV до нуля при різних ставках дисконту.
Внутрішня норма дохідності може бути визначена за формулою 3.
,
(3)
де і1 – ставка дисконту, при якій значення NPV позитивне;
і2 – ставка дисконту, при якій проект стає збитковим і NPV стає від'ємним; NPV1 – значення чистої теперішньої вартості при і1; NPV2 – значення чистої теперішньої вартості при і2.
4. Дисконтований термін окупності інвестицій (DPP). Дисконтований термін окупності (DPP) –це час,протягом якого дисконтовані капітальнівитрати за проектом будуть відшкодовані дисконтованими чистими вигодами, які надходять від його експлуатації. Термін окупності може обчислюватися в часових періодах будь-якої тривалості – кварталах, місяцях, тижнях тощо, але частіше він вимірюється в роках. Якщо за проектом протягом кожного року крім нульового, передбачаються однакові грошові потоки, то дисконтований термін окупності розраховується за формулою 4.
9
(4)
де DPP – дисконтований термін окупності;
CFt (cashflow) – грошовий потік у кінці періоду t; I0 – первісна вартість інвестицій.
При рівномірних надходженнях одноразові витрати діляться на прибуток проекту за рік, при нерівномірних – проводиться прямий підрахунок кількості років, за які інвестиції будуть погашені доходом.
Якщо за проектом протягом кожного року крім нульового, не передбачаються однакові грошові потоки, то дисконтований термін окупності розраховується за формулою 5.
(5)
де DPP – дисконтований термін окупності;
CumDCFt – кумулятивна дисконтована вартість t року (останнє від'ємне значення);
t – рік останнього від'ємного значення кумулятивної дисконтованої
вартості; CFt +1 – дисконтована вартість грошового потоку за рік t +1. 5. Індекс рентабельності інвестицій (PI). Індекс рентабельності інвестицій
(РІ) –це показник,що відображає ступінь зростання цінності фірми врозрахунку на 1 грн вкладених інвестицій. Він розраховується за формулою 6.
(6)
де CFt (cash flow) – грошовий потік у кінці періоду t; I0 – первісна вартість інвестицій.
– це показник, який показує кількість років, через яке сума грошових потоків по проекту перевищить початкові інвестиції, тобто кумулятивний грошовий потік буде дорівнювати нулю або стане більше нуля.
Якщо за проектом протягом кожного року крім нульового, передбачаються однакові грошові потоки, то термін окупності розраховується за формулою 7.
(7)
де PP – термін окупності інвестицій;
CFt (cash flow) – грошовий потік у кінці періоду t; I0 – первісна вартість інвестицій.
Якщо за проектом протягом кожного року, крім нульового, не передбачаються однакові грошові потоки, то термін окупності розраховується за формулою 8.
(8)
де PP –термін окупності інвестицій;
CumCFt – кумулятивна вартість t року (останнє від'ємне значення); t – рік останнього від'ємного значення кумулятивної вартості;
10
CFt +1 – вартість грошового потоку за рік t +1.
ІІ. Друга частина передбачає здійснення динамічного аналізу беззбитковості проекту та визначення операційного левериджу (тема 8).
Для досягнення поставлених цілей в першій частині практичного завдання необхідно здійснити розрахунок бухгалтерської, готівкової та фінансової точок беззбитковості, порогу рентабельності, запасу надійності, запасу безпеки та операційного левериджу. Точка беззбитковості (Break-evenPoint, QBEP) –це обсяг реалізації,приякому доходи підприємства дорівнюють його витратам. Іншими словами, обсяг реалізації у натуральному виразі, при якому підприємство не отримує ні прибутку, ні збитків. Для одного виду продукції (фізичний обсяг) вона розраховується за формулою 9.
(9)
де FС – постійні витрати;
p – оптова ціна одиниці продукції; АVС – середні змінні витрати;
(р – AVC) – маржинальний дохід.
У процесі аналізу беззбитковості проекту визначають бухгалтерську, готівкову і фінансову точки беззбитковості:
1) бухгалтерська точка беззбитковості – це беззбитковий обсяг виробництва, при визначенні якого враховуються амортизаційні відрахування і ігноруються суми виплат процентів. Вона визначається за формулою 10.
(10) де FC – постійні витрати;
Dер – величина амортизаційних відрахувань; (Р – AVC) – маржинальний дохід.
2) готівкова точка беззбитковості або критичний обсяг – це обсяг виробництва, при якому збитки по проекту дорівнює початковим інвестиціям. Вона визначається за формулою 11.
(11)
де Qгот. – Точка беззбитковості в натуральному вираженні; FC – постійні витрати;
(Р – AVC) – маржинальний дохід;
Для розрахунку точки беззбитковості у процентах від проектного обсягу виробництва використовується формула 12.
(12)
де Qвер (%) – точка беззбитковості у процентах від проектного обсягу виробництва;
Qвер– критичний обсяг виробництва;
11
Qmax– проектний обсяг виробництва.
3) фінансова точка беззбитковості – це обсяг виробництва, при якому чиста теперішня вартість проекту (NPV) дорівнює нулю.
Фінансова точка беззбитковості враховує величину постійних витрат і щорічні ануїтетні платежі, що дозволяють повернути суму інвестицій в майбутньому. Розрахунки дозволяють визначити, яким повинен бути операційний грошовий потік, щоб NPV = 0.
Фінансова точка беззбитковості розраховується за формулою 13.
(13)
де где – фінансова точка беззбитковості;
FC – постійні витрати; OCF – операційний грошовий потік;
і – процентна ставка, виражена в коефіцієнтній формі; n – кількість періодів, на які здійснюються інвестиції;
PVIFAi, n – фактор процента теперішньої вартості ануїтету для і та n (Додаток Е).
– маржинальний дохід.
У формулі 5 замість OCF підставляється значення первісної вартості інвестицій.
Динамічний аналіз беззбитковості дозволяє не тільки визначити обсяг виробництва, при якому буде отримано оптимальний розмір прибутку і з'ясувати умови його досягнення, але й оцінити наслідки ризиків підвищення витрат, зниження ціни та зменшення обсягу реалізації продукції проекту.
Проведення аналізу динамічності передбачає також розрахунок порогу рентабельності, запасу надійності і запасу фінансової міцності проекту за трьома точкам беззбитковості проекту. Поріг рентабельності (Break-even Point, QBEP) – це показник,
відповідний за значенням вартісному виразу точки беззбитковості. Він визначається за формулою 14 або формулою 14.
(14)
где – точка беззбитковості у вартісному виразі; TR (total revenue) – доход (виручка) від реалізації продукції проекту;
TVC (total variable cost) – змінні витрати по проекту.
(15)
где – точка беззбитковості у вартісному виразі;
12
FC – постійні витрати; – коефіцієнт маржинального доходу.
Запас надійності (ЗН) –це показник,який визначає,наскільки можназменшити ціну продукції проекту без збитків для останнього. Він визначається за формулами 16.
(16)
де ЗН – запас надійності;
– оптова ціна одиниці продукції проекту;
– мінімально можлива оптова ціна одиниці продукції проекту,
яка забезпечує беззбитковість проекту. Мінімально можлива оптова ціна одиниці продукції проекту ()
визначається за формулою 17.
(17)
де – мінімально можлива оптова ціна одиниці продукції проекту, яка
забезпечує беззбитковість проекту; FC – постійні витрати; VC – змінні витрати;
Q – проектний обсяг виробництва продукції проекту.
Запас безпеки (маржа безпеки, кромка безпеки, запас фінансової міцності) (SafetyMargin, SM) –це величина,на яку фактичний проектнийобсяг перевищує критичний (беззбитковий) обсяг реалізації продукції.
Цей показник дозволяє заздалегідь оцінити ризики за проектом. Він показує, на скільки натуральних (вартісних, процентних) одиниць може бути знижений обсяг реалізації продукції проекту, перш ніж за проектом буде отримано збиток.
Запас безпеки у вартісному чи в натуральному виразі визначається за формулою 18.
(18)
де SM – запас безпеки в натуральному або вартісному виразі;
Qц – цільовий обсяг в натуральному або вартісному виразі;
Qвер – точка беззбитковості в натуральному або вартісному виразі. Цільовий обсяг –це обсяг продажу,який дозволить отримати
запланований прибуток. Він визначається за формулою 19.
(19)
13
де QЦ - цільовий обсяг; FC – постійні витрати; VC – змінні витрати;
EBITDA – прибуток до відрахування податків, процентів і амортизації (прибуток від звичайної діяльності до оподаткування з амортизацією); – маржинальний дохід.
Для визначення запасу безпеки в процентному вираженні використовується формула 20.
(20)
де SM (%) – запас безпеки в процентному виразі; Qц – цільовий обсяг в натуральному або вартісному виразі;
Qвер – точка беззбитковості в натуральному або вартісному виразі.
Надалі здійснюється розрахунок операційного левериджу, який єключовим показником рівня беззбитковості продукції проекту і його дослідження є одним з напрямів CVP-аналізу.
Операційний леверидж показує частку постійних витрат у повнихвитратах, характеризує вплив на формування прибутку рівня постійних витрат і може бути використаний для попередньої оцінки ризиків зниження доходу (виручки) від реалізації продукції.
Ступінь впливу операційного левериджу (Degree of Operation Leverage,
DOL) показує відношення процентної зміни величини прибутку до процентної зміни доходу (виручки) від реалізації. Іншими словами, на скільки процентів зміниться прибуток при зміні доходу (виручки) від реалізації продукції на 1 процент.
Ступінь впливу операційного левериджу визначається як відношення маржинального доходу до прибутку за формулою 21.
(21)
де DOL – ступінь впливу операційного левериджу; CM – маржинальний дохід;
EBITDA – прибуток до відрахування податків, процентів і амортизації (прибуток до оподаткування з амортизацією).
ІІІ. Третя частина передбачає проведення аналізу чутливості (тема 9).
Для досягнення поставлених цілей у другій частині практичного завдання необхідно на підставі розрахунків по факторної еластичності чистої теперішньої вартості (NPV) визначити рейтинг змінних проекту та оцінити їх вплив на ефективність проекту.
Чутливість NPV проекту до зміни факторів, які його формують оцінюється за допомогою розрахунку еластичності за формулами 22 та 23.
(22)
де ΔNPV% – процентна зміна NPV при зміні фактора f;
14
NPV1 – значення чистої теперішньої вартості при новому значенні змінної f; NPV0 – значення чистої теперішньої вартості при базисному значенні змінної.
(23)
де E – еластичність зміни NPV при зміні фактора f (показує, наскільки зміниться NPV при зміні f на 1%);
ΔNPV% – процентна зміна NPV при процентній зміні фактора f; Δf% – процентна зміна фактора f.
Надалі задати кінцеве значення фактора на основі власних можливих передбачень задається Δf% від початкового значення. За кожним фактором окремо розраховується NPV1.
У таблиці 4 наведені основні характеристики факторної еластичності показників ефективності інвестиційного проекту.
Таблиця 4
Факторна еластичність показників ефективності проекту
Надалі необхідно заповнити таблицю 5, провівши розрахунок пофаткорної еластичності чистої теперішньої вартості.
Таблиця 5
Розрахунок пофакторної еластичності чистої теперішньої вартості проекту
15
3. Ціна одиниці продукції, грн
4. Щомісячна заробітна плата персоналу, тис. грн
5. Щомісячна оренда приміщення, грн
6. Щоденний обсяг реалізації продукції, од.
7. Ставка дисконтуванн я, %
Очевидно, що найбільш небезпечними для проекту є фактори, в яких найбільше значення коефіцієнта еластичності. Незначна зміна цих факторів може призвести до серйозних проектних результатів. Розробляючи стратегію управління ризиком, необхідно звертати увагу на фактори, в яких межа безпеки найбільш низька. Наприклад, укласти довгострокові контракти на поставку продукції за бажаними цінами і оформити страховку на покриття витрат у випадку перевищення встановленого рівня заробітної плати. При цьому не слід також ігнорувати інші фактори, що впливають на результат інвестиційного проекту. Кожен з них більше одиниці, а значить, несе потенційну можливість небезпечних змін результату, вимагає ретельної оцінки та розробки окремої стратегії управління. Для аналізу важливості змінних і можливості їх прогнозу можна скористатися матрицею, наведеною на рис. 1.
Рис. 1. Матриця співвідношення важливості змінної та можливості її прогнозу Розподіл змінних у матриці перевірочних процедур залежно від
важливості змінної проекту та можливості її прогнозу (рис. 2) дає можливість
16
визначити ті елементи проекту, які вимагають особливого контролю або подальшої перевірки моніторингу, або можливо лише тільки встановлення дійсних проектних значень без наступних перевірок.
Рис. 2. Матриця перевірочних процедур залежно від важливості фактора проекту та можливості її прогнозу.
Надалі необхідно зробити висновок про доцільність реалізації проекту і зробити пропозиції щодо покращення критеріїв ефективності проекту.
17
Додаток А
Зразок оформлення титульної сторінки
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ
Кафедра економіки підприємства
Контрольна робота
з навчальної дисципліни "Проектний аналіз"
Виконав(ла): студент(ка) _______________________ (прізвище, ініціали)
група________________
Керівник контрольної роботи: _______________________ (вчена ступінь, звання,прізвище та ініціали)
КИЇВ – 20хх
18
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||