ПСИХОДІАГНОСТИКА

ПСИХОДІАГНОСТИКА 28.07.2015 10:59

1.ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА

до навчальної програми курсу “ПСИХОДІАГНОСТИКА”

Навчальний програма курсу «Психодіагностика» розроблена з урахуванням вимог щодо удосконалення підготов­ки  психологів та соціальних працівників, які повинні вміти здійснювати психодіагностичну роботу у всіх сферах їх практичної діяльності. 

Мета курсу: забезпечення майбутніх психологів та соціальних працівників теоретичними знаннями з основ психодіагностики та озброєння умінням застосовувати на практиці психодіагностичний інструментарій, використовуючи загальні теоретико-методологічні принципи психодіагностики.

 Завдання курсу:

1. Ознайомити слухачів з класифікацією методів та психометричними основами психодіагностики.
2. Проаналізувати специфіку використання тестів, стандартизованих самозвітів та проективних методик.
3. Розкрити особливості організації та проведення психодіагностичного обстеження, а також наукового експериментального психологічного дослідження.
4. Висвітлити специфіку психодіагностики різних сфер особистості.
5. Охарактеризувати використання психодіагностичного інструментарію   в різних сферах соціальної практики.
6.  Виробити у слухачів ряд практичних умінь та навичок; сприяти становленню професійного мислення психолога; активізувати особистісний та творчий потенціал майбутнього фахівця.

Програма є модульною та містить 4 модулі.

          В результаті засвоєння модулю студенти повинні знати:

теоретико-методологічні принципи та психометричні основи психодіагностики; специфіку використання різних методів психодіагностики; теоретичні основи організації і проведення психодіагностичного обстеження, його основні етапи;  використання психодіагностичного інструментарію   в різних сферах соціальної практики та особливості психодіагностики різних сфер особистості.

 В результаті засвоєння модулю студенти повинні вміти: 

- відбирати методи для проведення певного типу дослідження, усвідомлювати їх доцільність, обмеження та переваги; чітко визначати, які структурні компоненти особистості діагностує кожна конкретна методика;

- у процесі відбору методик для конкретного психодіагностичного обстеження, вміти визначати їх точність, надійність та валідність;

- застосовувати на практиці загальні теоретико-методологічні принципи психодіагностики; забезпечити дотримання всіх вимог до проведення психодіагностичного обстеження, запобігати помилки, які можуть бути допущені непрофесіоналами;

-  самостійно вести картотеку методик, за необхідності поставити задачу програмісту;

 -  проводити науково-методичну роботу: чітко визначати проблему, висувати гіпотезу, проводити науковий експеримент;

- вміти правильно сформулювати та оформити психологічне заключення;

- самостійно визначати появу високої похибки в результатах, відсіювати недостовірні протоколи; використовувати прийоми та способи для запобігання можливих викривлень та отримання найбільш повної інформації;

 - систематизувати та інтерпретувати діагностичні результати, робити висновки та прогнози щодо психологічного діагнозу та запобігати помилок у його встановленні;

-  підбирати методики для діагностичного обстеження представників різних вікових груп;

- встановлювати степінь розвитку психічних властивостей та процесів, їх якісний і кількісний показник;

- визначати методи та специфіку психодіагностичної роботи з особами, які мають порушення психічного розвитку та відхилення у поведінці;

-  визначати якою мірою стандартизовані самозвіти, тестові норми можна застосовувати в певному культурному середовищі, з даним контингентом;

-  оволодіти методами, специфікою, особливостями психолого-педагогічної психодіагностики;

- здійснювати психодіагностику основних соціально-психологічних характеристик групи, проблем лідерства та управління з метою подальшої їх оптимізації.

Об’єм курсу «Психодіагностика» - 108 години, з них лекційний курс становить – 36 годин, семінарських та практичних занять – 18 годин, самостійна робота – 54 години. 

Засоби контролю: усне опитування, бесіда, індивідуальна робота, аналіз рефератів, дискусії,  тестування, контрольні роботи.

Форма кінцевого контролю – екзамен.

Форми навчальних занять: лекційні, практичні. 

 Курс “Психодіагностика” передбачає тісний зв’язок з дисциплінами: загальна, соціальна, вікова та педагогічна психологія, історія психології,  психокорекція, психологія особистості.

Навчальна програма курсу “Психодіагностика” розроблена та затверджена кафедрою соціальної та організаційної психології.

 

 

 

 

 

 

 

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Розподіл навчального часу за модулями з деталізацією їх змісту та визначення орієнтовної кількості годин на їх вивчення

Назва модулів і тем			лекції	семінарські	практичні	Самостійна робота	Всьо го	аудиторних
Модуль 1. Психодіагностика як наука							26	14
Тема 1.	Вступ до психодіагностики.		2			2	4	2
Тема 2.	Класифікація психодіагностичних методів		2			4	6	2
Тема 3.	Психометричні основи психодіагностики.  Характеристика тестів.		2	2		2	6	4
Тема 4.	Стандартизовані самозвіти.		2			2	4	2
Тема 5.	Проективні методики		2	2		2	6	4
Модуль 2. Психодіагностика як практична діяльність							20	10
Тема 5.		Загальна характеристика психодіагностичної практики або практичної психодіагностики	2			2	4	2
Тема 6.		Організація і проведення психодіагностичного обстеження	2			2	4	2
Тема 7.		Етапи психодіагностичного  процесу	2	2		4	8	4
Тема 8.		Особливості проведення наукового експериментального психологічного дослідження	2			2	4	2
Модуль 3.  Психодіагностика особистості							38	18
Тема 10.		Діагностика інтелектуально-пізнавальної сфери особистості	2	2		4	8	4
Тема 11 .		Типологічна діагностика та діагностика рис особистості	2	2		4	8	4
Тема 12 .		Діагностика мотиваційної сфери та саморегуляції.	2			4	6	2
Тема 13.		Діагностика емоційно-вольової сфери особистості	2	2		4	8	4
Тема 14		Діагностика індивідуальної свідомості та самосвідомості.	2	2		4	8	4
Модуль 4. Психодіагностика в різних сферах соціальної практики							24	12
Тема 15.		Особливості застосування психодіагностичного інструментарію в умовах соціальних служб.	2			2	4	2
Тема 16.		Психолого-педагогічна діагностика	2	2		4	8	4
Тема 17.		Соціально-психологічна діагностика	2	2		4	8	4
Тема 18.		Діагностика порушень розвитку  та емоційно-особистісної дезадаптації	2			2	4	2
Загальна кількість годин			36	18		54	108	54

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Зміст програми курсу

 “ПСИХОДІАГНОСТИКА”

 Модуль1. Психодіагностика як наука 

Тема 1. Вступ до психодіагностики.

Предмет психодіагностики як наукового знання.

Структура, завдання та стан сучасної психодіагностики.

Елементи поняття "психодіагностика": суб’єкт, методики, взаємодія діагноста і досліджуваного, діагноз.

Задачі психодіагностики.

Основні складові теоретичної психодіагностики: предметні галузі психології, диференційна психометрика, практичні сфери застосування психологічного знання.

Практична психодіагностика. Зв'язок психодіагностики з іншими науками.

Виникнення і етапи розвитку психодіагностики. Тенденції становлення  сучасних напрямів у психодіагностиці. Критика тестів.  Розвиток вітчизняної психодіагностики.

Психодіагностична література: наукові повідомлення, довідково-
методичні та популярні видання, інструктивні матеріали. 

Професійні та популярні методики психодіагностики.

 Основні понятя: психодіагностика, діагноз, диференційна психометрика, номотетичний та ідеографічний підходи в психодіагностиці, наукові повідомлення, довідково-методичні видання, інструктивні матеріали.

Завдання для самостійної роботи студентів:

1. Охарактеризувати основнупсиходіагностичну літературу.

2. Розкрити тенденції становлення  сучасних напрямів у психодіагностиці.

3. Проаналізувати основні структурні елементи психодіагностики.

Теми доповідей і рефератів

1. Історія виникнення та становлення психодіагностики. 

2.  Психодіагностика як наука та практична діяльність.

3. Становлення вітчизняної психодіагностики.

4. Номотетичний та ідеографічний підходи в психодіагностиці.

Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17. Додаткова література: 94, 95, 96. 97, 98, 99, 100.

 

         Тема 2. Класифікація методів психодіагностики

Онови класифікації пиходіагностичних процедур.

Класифікації методів за Й.Шванцара (за матеріалом, що використовується; за кількістю показників; тести з "правильним рішенням" і тести з можливістю різних відповідей; за психічною активністю досліджуваних).

Класифікації психодіагностичних методів за В.К.Гайде, В.П.Захаровим  (за якістю; за призначенням; за матеріалом, яким оперує досліджуваний; за кількостю обстежуваних; за формою відповіді; за провідною орієнтацією; за ступенем однорідності задач; за комплексністю; за характером відповідей на задачі; за сферою прояву психічного; за характером розумових дій).

Класифікації психодіагностичних методів за О.О.Бодальовим, В.В.Століним (за характеристикою того методичного принципу, який встановлений в основу даного прийому: об'єктивні тести, стандартизовані самозвіти, проективні техніки, діалогічні техніки; за мірою включеності в діагностичну процедуру самого психодіагноста: обєктивні і діалогічні).

Основні понятя: об'єктивні тести, стандартизовані самозвіти, проективні техніки, діалогічні техніки,  шкальні техніки, індивідуально-зорієнтовані техніки, інтроспективні та екстроспективні методи, стандартизовані та нестандартизовані методи, бланкові, наочні та апаратурні методи, вербальні і невербальні методи, усні і письмові методи,  індивідуальні і групові методи.

Завдання для самостійної роботи студентів:

1. Дайте оцінку класифікації психодіагностичних методів за О.О.Бодальовим, В.В.Століним.

2. Зупиніться на одній із класифікацій психодіагностичних методів. Обґрунтуйте доцільність такої класифікації.

3. Виділіть основи класифікації психодіагностичних методів.

Теми доповідей і рефератів

1. Характеристика психодіагностичних методів за мірою включеності в діагностичну процедуру  психодіагноста.

2. Характеристика психодіагностичних методів за матеріалом, яким оперує досліджуваний.

3. Підходи до класифікації психодіагностичних методів.

4. Особливості індивідуально-зорієнтованих технік в психодіагностиці.

5. Істотні відмінності стандартизованих та нестандартизованих методів.

Основна література:  2, 11, 16.

Додаткова література: 22, 25, 28, 40, 58, 76, 79, 82, 83, 85, 109, 119, 125, 130.

 

 

Тема 3. Психометричні основи психодіагностики.  Характеристика тестів

 Допсихологічні тести. Визначення поняття психологічного тесту. Переваги та  проблеми    використання тестового методу в психодіагностиці.

Види тестів в психодіагностиці. Теорія   розвитку тестів. 

Психологічний тест як об'єктивне вимірювання. Умови об’єктивності.Етапи стандартизації. Норми виконання тесту.

Психометричні вимоги до методики: репрезентативність, надійність, валідність, достовірність.

Репрезентативність. Необхідність    статистичного відношення репрезентативності в практичній психодіагностиці. Репрезентативність тестових норм. Тематична репрезентативність.

 Надійність.    Фактори   надійності.   Методи   оцінки    надійності
(ретестова надійність, еквівалентна надійність, "розщіплення" тесту).

Валідність.   Типи   валідності. Первинна валідність: зовнішня і   внутрішня.

Вторинна валідність: практична (прогностична і співпадаюча); теоретико-емпірична (валідність за об’ємом; оцінна; конструктивна).

 Достовірність. Прийоми забезпечення достовірності тесту.

 Основні типи даних в психодіагностиці (L-дані, Q-дані, Т-дані).
Рівні і шкали вимірів. Види вимірів.

Основні понятя: тести професійної придатності, тести спеціальних здібностей, тести досягнень, тести інтелекту, тести креативності, тести критеріально-орієнтовані, репрезентативність, валідність: прогностична, співпадаюча, теоретико-емпірична, оцінна, конструктивна,   достовірність.

Семінарське заняття

 План

1. Визначення поняття психологічного тесту. Теорія   розвитку тестів. 

2.Види тестів в психодіагностиці.

3. Психометричні вимог до методики: репрезентативність, надійність, валідність, достовірність.

1. Дайте оцінку класифікації психодіагностичних методів за О.О.Бодальовим, В.В.Століним.

2. Зупиніться на одній із класифікацій психодіагностичних методів. Обґрунтуйте доцільність такої класифікації.

3. Виділіть основи класифікації психодіагностичних методів.

Теми доповідей і рефератів

1. Характеристика психодіагностичних методів за мірою включеності в діагностичну процедуру  психодіагноста.

2. Характеристика психодіагностичних методів за матеріалом, яким оперує досліджуваний.

3. Підходи до класифікації психодіагностичних методів.

4. Особливості індивідуально-зорієнтованих технік в психодіагностиці.

5. Істотні відмінності стандартизованих та нестандартизованих методів.

. Історія виникнення та становлення психодіагностики. 

2.  Психодіагностика як наука та практична діяльність.

3. Становлення вітчизняної психодіагностики.

4. Номотетичний та ідеографічний підходи в психодіагностиці

                   Практична частна: робота з методиками

 

 Конструювання тестів. Побудова первинної форми тесту.

 Оцінка об’єктивності запитань. Встановлення емпіричної валідності.

 Завдання для самостійної роботи студентів:

1. Підібрати банк комп’ютерних тестів (тематика на вибір студента).
2. Обґрунтуйте переваги використання тестового методу в психодіагностиці.
3. Проаналізуйте  проблеми   використання тестового методу.
4. Обґрунтуйте, якими психометричними знаннями повинен володіти практичний психолог.

Теми доповідей і рефератів

1.Тести в шкільній психодіагностиці.

2. Західні тестологічні концепції.

3. Адаптація іноземних тестів.

4. Комп'ютерні тести в роботі соціального працівника.

Основна література:  3, 5, 9, 13.

Додаткова література: 18, 19, 24, 25, 43, 45, 50, 67, 74, 86, 111, 136, 139.

 

Тема 4. Стандартизовані самозвіти

Типи стандартизованих самозвітів.

Методичний принцип стандартизованих самозвітів.

Характеристика тестів-опитувальників (одновимірні та багатовимірні опитувальники, опитувальники рис особистості (конституційних, індивідуальних, особистісних), типологічні опитувальники, опитувальники мотивів, інтересів, цінностей, установок особистості.

Характеристика відкритих опитувальників.

Особливості шкальних технік.

Характеристика ідеографічних технік.

Чинники, від яких залежить достовірність самозвіту.

Причини невірогідності самозвітів:  відсутність чіткого уявлення про те, про що його запитують; на респондента впливає чинник соціальної бажаності;  респондент не здатний оцінити ті риси, про які його запитують; позиційний стиль відповідей;   респондент відповідає випадковим чином.

Способи "захисту" від фальсифікації даних: питання, які дублюють один одного (дуже близькі синоніми); прямі і зворотні питання; шкали неправди.

Основні понятя: стандартизовані самозвіти, тести-опитувальники, одновимірні та багатовимірні опитувальники, опитувальники рис особистості, типологічні опитувальники, опитувальники мотивів, інтересів, цінностей, установок особистості, чинник соціальної бажаності, позиційний стиль відповідей, шкала неправди.

Завдання для самостійної роботи студентів:

1. Охарактеризувати чинники від яких залежить достовірність самозвіту.

2. Розкрити способи "захисту" від фальсифікації даних при використанні опитувальників.

3. Дати класифікацію стандартизованих самозвітів.

Теми доповідей і рефератів

1. Характеристика відкритих опитувальників.

2. Особливості шкальних технік.

3. Специфіка конституційних, індивідуальних та особистісних опитувальників рис особистості.

4. Характеристика найвідоміших типологічних опитувальників.

5. Причини невірогідності самозвітів, способи їх усунення.

Основна література: 2, 11, 15,16, 17.

Додаткова література: 29, 31, 57, 70, 90, 99, 101, 112.

 

Тема 5. Проективний метод як діагностична процедура

Теоретичні джерела проективного методу: психоаналіз, холістична психологія, експериментальні дослідження New Look.

Проективний підхід до вивчення особистості: проективна
психологія; проекція; контроль і когнітивний стиль; принципи, що лежать в   основі проективного дослідження особистості.

Проблеми реалізації проективного підходу.

         Проективні методики і дослідження позасвідомого.

Класифікація проективних методик: конститутивні, конструктивні, інтерпретативні, патаретичні, експресивні, імпресивні,  адитивні.

Загальна характеристика проективних методик: особливості, що відрізняють їх від інших методик (особливості стимульного матеріалу, поставленої перед респондентом задачі, обробки і інтерпретації результатів); переваги і недоліки.

Діагностичне значення проективних методик.

Основні понятя: психоаналіз, проективний метод, проекція, когнітивний стиль, позасвідоме, стимульний матеріал, методики: конститутивні, конструктивні, інтерпретативні, патаретичні, експресивні, імпресивні,  адитивні.

Семінарське заняття

План

1. Теоретичні джерела проективного методу.

2. Класифікація проективних методик.

3. Характеристики проективних методик: переваги і недоліки.   

                   Практична частна: робота з методиками

1. Ознайомлення з методикою "Неіснуюча тварина".
2. Ознайомлення з методикою "Незакінчені речення".

3. Ознайомлення з методикою "Дім-дерево-людина''.

Завдання для самостійної роботи студентів:

1. Проблеми психометричної розробки проективних
   методик.
2. Провести діагностичне дослідження особистості за допомогою проективної методики.

Теми доповідей і рефератів

1. Малюнок як засіб психологічного аналізу.
2. Дослідження особистості в клінічній психології.
3. Графічні методи в практичній психодіагностиці.
4. Піктограма як метод вивчення особистості.

Основна література: 2, 6, 8, 10.

Додаткова література: 30, 41, 53, 77, 78, 91, 108, 109, 116, 118.

 

Форми контролю: перевірка рефератів, аналіз банку методик студентів та обмін матеріалами, тестування,контрольна робота.

 

Модуль 2. Психодіагностика як практична діяльність

Тема 6. Загальна характеристика психодіагностичної практики або практичної психодіагностики

 Задачі практичної психодіагностики. Практична психодіагностика в різних сферах соціальної практики: профвідбір і профорієнтація, прогнозування соціальної поведінки, оптимізація навчання і виховання, консультативна і психотерапевтична допомога, судова психологічна і психіатрична експертиза.

 Ситуації психодіагностики: ситуація клієнта; ситуація    експертизи;    ситуації,    обумовлені    використанням психодіагностичних даних.

Нормативні   положення   до   використання   психодіагностичних
методик.

Вимоги до користувачів.

Професійно-етичні принципи в психодіагностиці: збереження таємниці, наукового обґрунтування, благополуччя клієнта, об’єктивності висновків, ефективності рекомендацій, відповідальності, етичної і юридичної відповідності.

Основні понятя: профвідбір і профорієнтація, судова психологічна і психіатрична експертиза,  ситуація клієнта, ситуація експертизи, професійно-етичні принципи в психодіагностиці, етична і юридична відповідність. 

Завдання для самостійної роботи студентів:

1. Описати модель фахівця-психодіагноста.

2.  Описати основні ситуації психодіагностики.

3. Розкрити задачі психодіагностики в різних сферах соціальної практики.

Теми доповідей і рефератів

1. Загальна характеристика практичної психодіагностики.

2. Професійно-етичні принципи в психодіагностиці.

3. Особливості психодіагностики в різних сферах соціальної практики.

4. Психодіагностика в психоконсультативній практиці.

5. Використання методів психодіагностики в психотерапевтичній допомозі.

Основна література: 1, 8, 12.

Додаткова література: 44, 57, 60, 82, 94.

 

Тема 7. Організація і проведення психодіагностичного обстеження

 Ситуативна змінна психодіагностичного обстеження.

 Емоційні і поведінкові бар'єри в ситуації психодіагностичного обстеження.

Умови попередження   негативного   впливу  ситуативної  змінної на результати психодіагностичного обстеження: комфортні фізичні і соціально-психологічні   параметри   обстеження;   попередження   чуток   і загальних уявлень про суть, процедури і наслідки психодіагностики; конфіденційність обстеження.

         Змінна  мети  обстеження:  наукове дослідження,  інформування,
психологічна корекція.

Зміст інструкції.

Змінна тестового психодіагностичного завдання. Діагностичний
експеримент в психології: орієнтуючий  ("пілотажний"), критичний, методичний. 

Змінна особистості досліджуваного. Типи досліджуваних.

Змінна особистості психолога в дослідженні. Особисті і професійні якості психолога.

Основні понятя: психодіагностичне обстеження, емоційні і поведінкові бар'єри, ситуативна  змінна процедури психодіагностики, наукове дослідження, соціально-психологічні   параметри   обстеження,   інформування, психологічна корекція, експерименти: ("пілотажний"), критичний, методичний.

  Завдання для самостійної роботи студентів:

1. Охарактеризувати основні типи досліджуваних.

2. Розкрити основні умови організації психодіагностичного обстеження.

3. Розкрити специфіку організації групового психологічного обстеження.

Теми доповідей і рефератів

1. Вплив особистості психолога на успішність проведення психологічного обстеження.

2. Діагностичний експеримент в психології.

3. Умови попередження впливу негативних чинників на результати психодіагностичного обстеження.

4. Основні процедури психодіагностичного обстеження.

Основна література: 9, 14, 16.

Додаткова література: 22, 27, 34, 44, 48, 56, 66, 71, 85.

 

Тема 8. Етапи психодіагностичного  процесу

Загальна характеристика психодіагностичного процесу.     Діагностичні ознаки. Діагностичні категорії.

Основні  етапи  психодіагностичного  процесу:  емпіричний, етап
переробки і інтерпретації, етап прийняття рішення (постановка діагнозу).

Помилки психодіагноста на емпіричному етапі (помилка
спостереження, реєстрації, інструментальні помилки).

 Способи переробки даних: клінічний, статистичний. Інтеграція отриманих даних: емпірична, теоретична. Помилки на етапі інтерпретації даних.

Психологічний діагноз. Предмет психодіагностичного діагнозу. Рівні психологічного діагнозу: симптоматичний діагноз, етіологічний діагноз, типологічний діагноз.

Специфіка формулювання та оформлення психологічного заключення.

Прогноз та розробка програми дій. Дотримання етичних норм психодіагностики.

Основні понятя: діагностичні ознаки; діагностичні категорії; етапи  психодіагностичного процесу: емпіричний, переробки і інтерпретації даних, прийняття рішення; психологічний діагноз; рівні психологічного діагнозу: симптоматичний, етіологічний, типологічний; помилки спостереження, реєстрації; інструментальні помилки; психологічне заключення.

Семінарське   заняття

 План

1. Емпіричний етап  психодіагностичного  процесу.
2. Етап переробки і інтерпретації даних.
3. Етап прийняття рішення (постановка діагнозу).

Практична частна: робота з методиками

Дослідження особистості за допомогою модифікованої форми В опитувальника FPI:

- Проведення дослідження.

- Отримання первинних оцінок.

- Переведення первинних оцінок в стандартні.

- Інтерпретація отриманих результатів. Профіль особистості.

Завдання для самостійної роботи студентів:

1. Розкрити особливостічинників від яких залежить достовірність психологічного діагнозу.

2. Провести за допомогою методики (на вибір студента) дослідження. Здійснити інтерпретацію  отриманих даних.

Теми доповідей і рефератів

1. Рівні та види психологічного діагнозу.

2. Способи захисту від фальсифікації даних.

3. Методи математичної обробки в психодіагностиці.

4. Особистість психолога в психодіагностичному обстеженні.

5. Досліджуваний як чинник впливу на результати дослідження.

6. Особливості планування психодіагностичного дослідження.

7. Врахування вікових особливостей досліджуваного.

8. Дитячий малюнок: діагностика та інтерпретація.

Основна література: 4, 5, 14, 16.

Додаткова література: 34, 46, 48, 53, 54, 56, 67, 82, 86, 111, 117, 120, 122.

 

 Тема 9. Особливості проведення наукового експериментального психологічного дослідження

Поняття про експериментальну психологію. Виникнення та розвиток експериментальної психології. Основні ознаки експериментального психологічного дослідження: наявність проблеми, наявність наукової гіпотези, підготовка і проведення наукового експерименту, використання методів математичної статистики.

Проблеми експериментальної педагогічної психології. Моделі експериментів в соціальній психології і прикладних дослідженнях.

Види наукових психологічних досліджень: оглядово-аналітичне, оглядово-критичне, теоретичне, емпірично-описове, емпірично- пояснювальне, методичне.

Поняття про актуальність, новизну і практичну значущість експериментального вирішення психологічної проблеми.

Підготовка і проведеннянаукового експериментальногодослідження.

Основні елементи наукового доведення: аргументи, факти, демонстрація висновків.

Статистичний аналіз експериментальних даних і способи наочного представлення результатів.

Основні понятя: експериментальна психологія, наукова гіпотеза,  науковий експеримент, методи математичної статистики, елементи наукового доведення: аргументи, факти, демонстрація висновків, актуальність, новизна, практична значущість, види наукових психологічних досліджень: оглядово-аналітичне, оглядово-критичне, теоретичне, емпірично-описове, емпірично- пояснювальне, методичне.

Завдання для самостійної роботи студентів: 

1. Обрати тему наукового дослідження. Обґрунтувати її актуальність.
2. Обрати тему наукового дослідження. Визначити об’єкт, предмет, цілі дослідження.

3. Підбір і апробація необхідних психодіагностичних методик за обраною студентом темою наукового дослідження. Складання програми дослідження.

Теми доповідей і рефератів

1. Виникнення та розвиток експериментальної психології.

2. Моделі експериментів в соціальній психології і прикладних дослідженнях.

3. Види наукових психологічних досліджень.

4. Підготовка і проведеннянаукового експериментальногодослідження.

5. Методологічні проблеми психологічного експерименту.

6.  Типологія наукових психолого-педагогічних досліджень.

7. Характеристика теоретичного наукового дослідження.

8. Прикладні напрямки досліджень у педагогічній психології.

9.  Прикладні напрямки досліджень у віковій психології.

Основна література: 5, 6, 9.

Додаткова література: 27, 44, 56, 59, 95, 96, 102, 109, 122.

Форми модульного контролю: аналіз творів «Портрет фахівця»,перевірка програм наукового експериментального дослідження студентів, тестування.

 

 Модуль 3. Психодіагностика особистості

Тема 10. Типологічна діагностика та діагностика рис особистості

Феноменологія, структура та динаміка особистості.

Види описів особистості: теорії рис, теорії типів, теорії інстанцій.

Психодіагностика особистості в системі диференціації. Складові структури особистості (мотиваційно-смислова, емоційно-вольова, конституційна, актуалізаційно-діяльнісна, когнітивна), їх взаємодія. Карта особистості.

Групи методів вивчення особистості: спостереження, вивчення біографії, бесіда, інтерв’ю, експериментальні методи, проективні методи.

 Хараткеристика теорії особистісних рис.

Діагностика рис особистості. Конституційні, індивідуальні, особистісні риси. Опитувальник рис особистості.

Характеристика теорії кліничних типів особистості.

Типологічна діагностика. Типологічні питальники (питальник Айзенка, Питальник Шмишека).

Проблема індивідуально-типологічних відмінностей особистості.

Основні поняття: теорії рис, теорії типів, теорії інстанцій, спостереження, вивчення біографії, бесіда, інтерв’ю, експериментальні методи, проективні методи, типологічна діагностика, типологічні питальники,   індивідуально-типологічних відмінності особистості, складові структури особистості: мотиваційно-смислова, емоційно-вольова, конституційна, актуалізаційно-діяльнісна, когнітивна.

Семінарське заняття

План

1. Структура  особистості та специфіка її аналізу в різних  психологічних теоріях.
2. Теорія типів особистості.
3. Теорія рис особистості. 

Практична частна: робота з методиками

1. Ознайомлення з 16-факторний  опитувальнико Р.Кеттела  (комп'ютерний варіант діагностики).

2. Аналіз методики Шмішека.

3. Аналіз патохарактерологічного діагностичного опитувальника (А.Е.Лічко).

Завдання для самостійної роботи студентів:

      1. Проведення наукової конференції: Проблема діагностики особистості. Нові підходи.

2. Провести самостійне обстеження особистості за допомогою методики Шмішека.

3. Поясніть поняття «індивідуально-типологічні відмінності особистості», обґрунтуйте їх наявність.

Теми доповідей і рефератів

1. Психодіагностика особистості в системі диференціації.

2. Методика багатофакторного дослідження особистості.  

3. Акцентуації особистості та проблема їх діагностики. 

4. Експериментальна психологія особистості.    

5. Інтегральне вивчення індивидуальності. 

6. Принцип відображеної суб’єктивності в психологічному дослідженні особистості.

7. Методи вивчення особистості.

8.  Типи особистості, специфіка діагностики.

9. Психологічні дослідження індивідуальних відмінностей.

Основна література: 5, 16, 17.

Додаткова література: 31, 35, 37, 72, 80, 91, 101, 102, 110, 114, 117, 125, 131, 132.

 

Тема 11. Діагностика інтелектуально-пізнавальної сфери особистості

Поняття   « інтелект». Інтелект, спадковість, соціальне середовище.

Функції інтелекту. Особистість і інтелект.

Теорії структури інтелекту. Структура інтелекту за Дж. Гільфордом. Роботи Айзенка.

Позиція визначення інтелекту Ч.Спірмена.

Позиція Л.Терстоуна.

Інтелект людини за Р.Мейлі (логічно-формальний, наочно-конкретний, аналітично-рецептивний, комбінаторно-творчий, сприйнятливо-тонкий,  загострено-спрямований).

Найбільш відомі методики діагностики інтелекту. Тести інтелекту Векслера.

Психометричні методи виміру інтелекту, їх діагностичне значення.

Оцінка інтелекту. Коефіцієнт інтелекту. 

Психодіагностика здібностей. Об’єкт і методи. Тест Амтхауера. Тест «Штур». Сфери застосування тестів здібностей.

Параметри творчої обдарованості.

Діагностика креативності.

Діагностика пізнавальної сфери особистості (індивідуальні якості, перцептивні, мнемічні, імаженативні, атенційні здібності, розумовий розвиток).

Основні поняття: інтелект, спадковість, соціальне середовище, коефіцієнт інтелекту, структура інтелекту, тести інтелекту, діагностика креативності, діагностика пізнавальної сфери, тест Амтхауера, тест «Штрр», інтелект людини: логічно-формальний, наочно-конкретний, аналітично-рецептивний, комбінаторно-творчий, сприйнятливо-тонкий,  загострено-спрямований.

Семінарське заняття

План

1. Поняття «інтелект»  та його структура у різних психологічних теоріях.

2. Характеристика найбільш відомих методик  діагностики інтелекту. 

3. Діагностика креативності.

Практична частина: робота з методиками:

1.  Ознайомлення з шкільним тестом розумового розвитку (ШТРР) 

2. Ознайомлення з тестом Векслера.

3. Ознайомлення з тестом Г.Айзенка. комп'ютерний варіант.

Завдання для самостійної роботи студентів:

1. Провести дослідження молодшого школяра за допомогою теста Векслера, проаналізувати результати.

2. Проаналізувати тест креативності Торранса, дати йому оцінку.

3. Самостійне опрацювання тесту: рівень персональних досягнень        (Вандерлік В.Ф.)

4. Прогресивні матриці Равена. Аналіз методики з наступним груповим обговоренням. 

Теми доповідей і рефератів

1. Інтелект як психічна реальність.

2. Діагностика інтелекту методом малюнкового тесту.

3. Нетрадиційні методи оцінки якості знань школярів.

4. Діагностика інтелектуального розвитку дошкільників.

5. Діагностика пізнавальної сфери молодшого школяра.

6. Діагностика особливостей мислення підлітка.

7. Альтернативні підходи до діагностики інтелектуально-пізнавальної сфери собистості.

8. Діагностика інтелектуально-пізнавальної сфери особистості і профорієнтація.

Основна література: 2, 3, 7, 19. 

Додаткова література: 20, 21. 24, 32, 33, 52, 64, 69, 81, 85, 89, 106, 107, 121, 128.

 

Тема 12. Діагностика мотиваційної сфери та спрямованості особистості

Концептуальний опис мотиваційної сфери  особистості. Різні схеми аналізу мотивації.

Мотив і мотивація. Моделі мотивації: змістовні та процесуальні.

Мотиви і потреби.

Індикатори мотивації. Операційні індикатори, що
опосередковують процеси, та критерії мотивації.

Основні підходи до класифікації мотивів діяльності.

Прямі методи психодіагностики мотиваційної сфери особистості.

Проективні методи діагностики потреб та мотивів. Малюнковий тест фрустрації Розенцвейга. Методика мотиваційної індукції Ж.Ньютена.

Тест гумористичних фраз.

Вимірювання мотивації досягнення. Опитувальник для вимірювання потреби в досягненні.          Тест-питальник   А. Мехрабіана  для   вимірювання мотивації досягнення: мотив прагнення до успіху і мотив уникнення невдачі (запропонована М.Ш. Магомед-Бміновим).

Шкала оцінки мотивації схвалення (Д.Крауна, Д.Маслоу).

Визначення рівня домагань ."Моторна проба Шварцландера".

Основні поняття: мотив, мотивація,  змістовні та процесуальні моделі мотивації, операційні індикатори мотивації, потреби, малюнковий тест, мотивація досягнення, тест гумористичних фраз, мотив прагнення до успіху,  мотив уникнення невдачі, рівень домагань, методика мотиваційної індукції.

Завдання для самостійної роботи студентів:

1. Робота з методикою В.К.Гербачевського та методикою"Моторна проба Шварцландера", спрямованими на визначення рівня домагань.

2. Ознайомлення з тестом-питальником   А.Мехрабіана  для   вимірювання мотивації досягнення (запропонованим М.Ш.Магомед-Бміновим).

3. Робота з методикою мотиваційної індукції Ж.Ньютена.

4. Провести дослідження за допомогою методики вивчення фрустраційних реакцій (С.Розенцвейга) та проаналізувати результати.

5. Провести дослідження в студентський аудиторії за допомогою методики діагностика ціннісних орієнтацій (М.Рокича). Проаналізувати результати, написати висновки.

6. Ознайомитися з шкалою оцінки мотивації схвалення (Д.Крауна, Д.Маслоу).

Провести дослідження, проаналізувати результати.

Теми доповідей і рефератів

1. Вивчення мотивації поведінки дітей і підлітків.

2. Проблеми діагностики мотиваційної сфери дитини.

3. Специфіка дослідження рівня домагань.

4. Особливості дослідження мотивації учбової діяльності школярів.

5. Мотиваційна саморегуляція особистості.

6. Потреби, інтереси, цінності. Методи діагностики.

7. Проективні методи діагностики потреб та мотивів.

8. Характеристика індикаторів мотивації.

9. Поняття мотивація досягнення, її діагностика.

10. Діагностика мотивації учбової діяльності школярів.

 Основна література: 2, 6, 10, 14.

 Додаткова література: 38, 65, 84, 105, 123.

 

Тема 13. Діагностика емоційно-вольової сфери особистості

 Емоційна   індивідуальність   особистості:   динамічні   особливості
почуттів,   емоційні   риси   характеру,   загальна   емоційна   прямованість
особистості.

Діагностика емоційних властивостей особистості. Темперамент та емоційні прояви особистості. Діагностика темпераменту.

Емоційні риси характеру. Діагностика емпатійності.

Діагностика емоційних станів особистості. Методика Спілбергера (діагностика ситуативної та особистісної тривожності). Методика Філліпса. Опитувальник САН.

Діагностика емоційної спрямованості особистості. Типи   загальної   емоційної   спрямованості (альтруїстичний, комунікативний,  праксичний,  гностичний,  романтичний,  пугнічний,  естетичний,глоричний, акізитивний, гедонічний).

Стрес, види стресів, динаміка стресового стану, індивідуальний
сценарій стресової поведінки.

 Діагностика вольової сфери особистості.

Основні поняття: емоційна   індивідуальність   особистості,   динамічні особливості почуттів, емоційні  риси характеру, стрес, індивідуальний сценарій стресової поведінки, емпатійність, емоційна   спрямованість особистості, типи емоційної   спрямованості:  альтруїстичний, комунікативний,  праксичний,  гностичний,  романтичний,  пугнічний,  естетичний, глоричний, акізитивний, гедонічний.

Семінарське заняття

План

1. Емоційно-вольова індивідуальність особистості.
2. 2.       Діагностика емоційних станів та властивостей особистості.
3. Діагностика особливостей розвитку волі особистості.

Практична частина: робота з методиками

1. Ознайомлення з методикою самооцінки особистісної та ситуативної тривожності Ч.Спілбергера.

2. Практична робота з опитувальником ЕРI (Г.  Айзенка).

3. Ознайомлення з методикою діагностики емпатійності.

Завдання для самостійної роботи студентів:

 1. Охарактеризувати ігрові методики для діагностики властивостей темпераменту.

2. Провести самостійне дослідження особливостей  діагностики шкільної тривожності учня за допомогою методики Філліпса.

3. Підібрати банк методик для діагностики емоційних станів особистості.

 Теми доповідей і рефератів

1. Діагностика агресивності. Характеристика методів.
2.  Діагностика вольових якостей особистості.

3. Ситуативна та особистісна тривожність. Специфіка діагностики.

4. Діагностика емоційної спрямованості особистості. Особливості використання методики Б.І.Додонова.

5. Основні труднощі при діагностиці емоційної сфери особистості.

 Основна література: 6, 8, 9.

Додаткова література: 24, 55, 57, 107, 108, 133.

 

Тема 14. Діагностика індивідуальної свідомості та самосвідомості.

Психодіагностика індивідуальної свідомості. Методики, спрямовані на виявлення якісних особливостей індивідуальної свідомості, системи смислових параметрів, що лежать в основі сприйманням людиною себе і інших людей, об’єктів і ставлень. Репертуарні особистісні тести. Тест Келлі.

Особливості ставлення особистості до інших. Типи ставлень до оточуючих. Методика діагностики міжособистісних відносин Т.Лірі. Діагностика індивідуально-особистісних властивостей особистості, що впливають на її ставлення до інших людей. Діагностика спрямованості особистості (ОА).

Самосвідомість як об’єкт психодіагностики. Поведінковий, афективний, когнітивний компоненти самосвідомості. Я-концепція особистості. Динаміка самосвідомості.

 Діагностика самоставлення особистості. Основні класи методик психодіагностики самосвідомості: стандартизовані самозвіти в формі описів і самоописів, вільні самоописи з наступною обробкою за допомогою контекст-аналізу, ідеографічні методики типу репертуарних матриць, проективні методики.

Шкала «Я-концепції» Теннессі, шкала дитячої «Я-концепції» Пірса-Харріса, шкала самоповаги Розенберга, опитувальнику самоставлення (Столін В.В.). Методика Q-сортування. Методи вимірювання локусу контролю. Проективна методика «Намалюй людину». Методика керованої проекції.

Основні поняття: Я-концепція, індивідуальна свідомість,самосвідомість, системи смислових параметрів, спрямованість особистості, поведінковий, афективний, когнітивний компоненти самосвідомості,   контекст-аналіз, ідеографічні методики, техніка репертуарних матриць, проективні методики, вільні самоописи, локус контролю, методика керованої проекції.

 Семінарське заняття

План

1. Особливості діагностики індивідуальної свідомості.

2. Самосвідомість як обєкт психодіагностики.  

3. Класифікація методик психодіагностики самосвідомості.

4. Діагностика самоставлення особистості.

Практична частина: робота з методиками

 1. Ознайомлення з методикою Келлі (Rep-test).

 2. Ознайомлення з методикою  Q-сортування.

Завдання для самостійної роботи студентів:

1. Провести дослідження за допомогою тесту-питальника рівня суб’єктивного контролю Д.Роттера, оформити результати дослідження.

2. Підібрати та проаналізувати методики діагностики самооцінки.

3. Обґрунтувати необхідність використання проективних методик при діагностиці самосвідомості особистості.

4. Самостійне опрацювання (конспектування): Общая психодиагностика / Под ред. А.А. Бодалева и В.В. Сталина. – с. 395 – 405 (методы измерения локусу контроля) М., 1988.

Теми доповідей і рефератів:

1. Ставлення до себе в структурі самосвідомості особистості.

2. Проективні методики в діагностиці самосвідомості особистості.

3. Техніка репертуарних матриць в експериментальній психології особистості.

4. Специфіка використання опитувальника самоставлення (В.В.Столін).

5. Діагностика особливостей сприймання особистістю інших людей.

6. Діагностика самосвідомості молодшого школяра.

7. Особливості діагностики самосвідомості підлітка та старшокласника.

Основна література: 1, 6, 8.

Додаткова література: 24, 26, 42, 43, 53, 90, 92, 93.

 

Форми модульного контролю: проведення та груповий аналіз психологічного обстеження за допомогою конкретної методики, перевірка діагностичних заключень, аналіз банку методик, перевірка рефератів, контрольна робота.

 

 Модуль 4: Психодіагностика в різних сферах соціальної практики

 Тема 15. Особливості застосування психодіагностичного інструментарію в умовах соціальних служб

Основні тенденції розвитку психодіагностики в школі та інших закладах освіти. Основні напрямки психодіагностики в навчальних закладах.  Індивідуальна та групова діагностична робота (за запитом адміністрації, викладачів, дітей, батьків).  Комп’ютерна психодіагностика у вищих навчальних закладах.

Психодіагностика у виправних закладах. Специфіка використання методів психодіагностики.

Специфіка психодіагностичної роботи з різними віковими категоріями людей.

Основи професійної психодіагностики. Концепції профорієнтації: концепція Ф.Парсона, концепція індивідуального стилю діяльності Є.А.Клімова, концепція К.М.Гуревича. Використання психологічних тестів.  Схема індивідуальної бесіди з учнями. Методика «Мотиви вибору професії», тест Д.Голланда, диференційно-діагностичний опитувальник, карта інтересів, методика вивчення здібностей учнів.

Сім’я як об’єкт психологічної діагностики: діагностика узгодженості сімейних цінностей і рольових установок в подружній парі, діагностика міхособистісних відносин в подружніх парах, задоволеності шлюбом,   психологічного клімату в сімї, ставлення батьків до дітей. Використання  тесту Лірі в практичній роботі психолога служби знайомств.

Основні поняття: Індивідуальна та групова діагностична робота, комп’ютерна психодіагностика, професійна психодіагностика, концепція профорієнтації, диференційно-діагностичний опитувальник, карта інтересів, діагностика узгодженості сімейних цінностей, задоволеність шлюбом.

Завдання для самостійної роботи студентів:

1. Охарактеризуйте специфіку групової психодіагностичної роботи.

2. Розкрити специфіку використання психодіагностичного інструментарію в умовах соціальних служб.

Теми доповідей і рефератів

1. Основні тенденції розвитку психодіагностики у вищій школі.

2. Характеристика основних напрямків психодіагностичної роботи шкільного психолога.

3. Особливості психодіагностики в дошкільних закладах.

4. Сім’я як об’єкт психологічної діагностики.

5. Характеристика професійної психодіагностики.

6. Специфіка психодіагностичної роботи з різними віковими категоріями людей.

Основна література: 3, 4, 16.

Додаткова література: , 24, 51, 61, 65, 76, 79, 83, 87, 104, 105, 107.

 

 

Тема 16. Психолого-педагогічна діагностика

Психолого-педагогічні завдання шкільної психологічної служби.

Психодіагностичне обслуговування виховання: діагностика особистісних якостей учнів, діагностика поведінки та стосунків тощо.

Психодіагностика та освіта: діагностика готовності до школі; діагностика рівня сформованості навчальної діяльності учнів; діагностика обдарованості і здібностей; діагностика розумового розвитку та успішності; оперативне тестування-знань.

Діагностика   в дошкільному віці. Особливості завдань для психолого-педагогічного обстеження дітей 3-5 та 5-7 років.

Програма вивчення учнів молодшого шкільного віку. Специфіка завдань для психолого-педагогічного обстеження учнів 1 – 4-х класів.   Вивчення особливостей адаптації першокласників до школи. Вивчення причин дезадаптації. Діагностика сформованості в учнів третіх класів основних новоутворень віку та готовності до переходу в середню школу.

          Психодіагностика підлітка. Методи психодіагностики пізнавальних процесів. Вивчення міжособистісних взаємин учнів. Модифікація тесту Розенцвейга.

Психодіагностика старшокласника. Методи оцінки мислення у старшокласників. Методи діагностики особистості.

Діагностична робота психолога з педагогічним колективом.

Діагностика взаємовідносин учнів з батьками. Використання проективних методик.

Основні поняття: шкільна психологічна служба, оперативна  та  тривала психодіагностика,  діагностика готовності до школі, діагностика рівня сформованості навчальної діяльності учнів, діагностика обдарованості і здібностей, діагностика розумового розвитку та успішності, оперативне тестування-знань, адаптації першокласників до школи, основні новоутворення віку, психодіагностики пізнавальних процесів.

Семінарське заняття

План

1. Оперативна  та  тривала психодіагностика  в  реалізації  завдань   шкільної психологічної служби.

2. Діагностика   в дошкільному віці. 

3. Програма вивчення учнів молодшого шкільного віку. 

4. Психодіагностика підлітка та старшокласника.

Практична частина: робота з методиками

1. Ознайомлення з тестом  «Здатність до навчання в школі» (Г.Віцлака) та тестом  шкільної зрілості (Керна-Йірасіка).

3. Робота з методикою «ДДО» та методикою «Карта інтересів».

Завдання для самостійної роботи студентів:

1. Круглий     стіл     щодо     питання    тенденції    розвитку     шкільної психодіагностики.

2. Скласти програму дослідження педагогічно-запущеної дитини.

3. На основі результатів психодіагностичного обстеження учня скласти його психологічну характеристику.

4. Підібрати банк методик для діагностики сім’ї і сімейного виховання.

Теми доповідей і рефератів

1.  Психологічна діагностика дитячого розвитку, методи дослідження.
2.  Психологічна характеристика учня як особистості.
3.  Психологічна діагностика і індивідуально-диференційований підхід до акцентуйованих підлітків.
4.  Особливості професійної психодіагностики.
5.  Діагностика готовності дитини до навчання в школі.
6.  Характеристика методів дослідження сформованості учбової діяльності молодших школярів.

7. Діагностична робота психолога з педагогічним колективом.

8. Діагностика і розвиток компетентності вчителя в спілкуванні.

9. Діагностика ставлення батьків до дітей.

Основна література: 4,6, 8, 16.

Додаткова література: 22, 32, 47, 49. 51, 52, 57, 65, 68, 85, 88, 105, 106, 114.

 

 

Тема 17. Соціально-психологічна діагностика

  Мала соціальна група, її динаміка та види. Основні системи відносин в малій соціальній групі. Структура взаємодії та спілкування людей.

 Систематика методик психодіагностики міжособистісних відносин (на основі об’єкта, на основі задач дослідження, на основі структурних особливостей методик, що використовуються, на основі відправної позиції вивчення динаміки відносин).

Методики непрямої оцінки міжособистісних взаємин. Методики спостереження і експертної оцінки інтерпретації. Ситуаційний тест. Методики дослідження суб’єктивного відображення міжособистісних відносин.

Особистість в системі міжособистісних відносин. Соціометричне вимірювання.  Аутосоціометричні методи (варіант для дошкільників, для молодших школярів). Ретроспективна аутосоціометрія. Референтометрія.

Діагностика рівня розвитку групи як колективу. Вивчення ціннісно-орієнтовної єдності.

Діагностика соціально-психологічного клімату групи. Методика вивчення привабливості роботи як показника соцільно-психологічного клімату.

Соціонічні тести для визначення типу особистості, сумісності в парі і малій групі.

Потреба в спілкуванні. Діагностика комунікативних і організаторських умінь особистості.

Діагностика тактики поведінки в конфліктній ситуації. Тест К.Томаса

Лідерство. Ефективність лідерства. Прийняття рішення в різних життєвих ситуаціях. Експертна оцінка психологічних характеристик керівника.

Основні поняття:  мала соціальна група, колектив, взаємодія,   спілкування, потреба в спілкуванні, комунікативні і організаторські уміння,   конфлікт, методики непрямої оцінки міжособистісних взаємин, методика експертної оцінки, ситуаційний тест, соціометричне вимірювання,  аутосоціометричні методи, ретроспективна аутосоціометрія, референтометрія, ціннісно-орієнтовна єдність групи, соціально-психологічний клімат групи, соціонічні тести, лідерство.

Семінарське заняття

 План

1. Методи вивчення міжособистісних відносин. Поняття соціометрії, референтометрії.                                                        
2. Характеристика діагностики міжособистісних відносин  в подружніх парах.
3. Експертна оцінка психологічних характеристик керівника.
4. Опитувальники комунікабельності.

Практична частина заняття: робота з методиками

1.       Ознайомлення з методикою діагностики міжособистісних відносин (Т.Лірі).

2.       Вивчення тесту-опитувальника задоволеності шлюбом.

3.         Робота з тестом К.Томаса.

Завдання для самостійної роботи студентів:

1. Провести соціометричне дослідження з наступним його аналізом.
2. Скласти характеристику учнівського колективу на основі результатів його діагностики.
3. Підібрати банк методик для діагностики міжособистісних відносин в трудовому колективі.

Теми доповідей і рефератів

1. Діагностика психологічного статусу особистості в малій соціальній групі.
2. Вивчення привабливості роботи як показника соцільно- психологічного клімату.
3. Вивчення особистості школяра в учнівському класі.
4. Методи діагностики рівня розвитку групи як колективу.
5. Експертна оцінка психологічних характеристик особистості керівника.
6. Соціоніка. Особливості діагностики соціонічних типів.

Основна література: 1, 2, 6, 9,17.

Додаткова література: 18, 22, 24, 26, 40, 62, 66, 68, 70, 77, 79, 80, 83, 90, 102, 103, 112, 115, 119, 126, 139.

 

Тема 18. Діагностика порушень розвитку  та емоційно-особистісної дезадаптації

Закономірності розвитку. Поняття порушень розвитку. Частковий та загальний характер порушень розвитку. Структура первинного і вторинного дефекту.

Діагностика порушень розвитку дитини. Поняття ЗПР. Принцип психолого-педагогічної діагностики ЗПР. Основні діагностичні показники.

Діагностика чинників емоційно-особистісної дезадаптації.

Дисгармонічний психічний розвиток. Психопатія. Невропатія, неврози. Дослідження особистості за допомогою модифікованої форми В опитувальника FPI.

Дослідження особливостей стресових станів, агресивності, рівня тривожності. Оцінка нервово-психічного напруження, астенії, зниженого настрою.

Діагностика агресивності. Карта спостережень. Проективні методики (малюнок неіснуючої тварини, тест руки, кінетичний малюнок сім’ї).  Методика Басса-Дарки.

Виділення категорії важких дітей. Патохаректерологічний діагностичний опитувальник (ПДО) А.Є.Лічко. Шкільна дезадаптації. Карта спостережень Д.Скотта.

Діагностика недоліків та порушень в поведінці.

Основні поняття: порушення розвитку, первинний і вторинний дефект, діагностичні показники затримки психічного розвитку,  емоційно-особистісної дезадаптація, дисгармонічний психічний розвиток, психопатія, невропатія, неврози, агресивність, рівень тривожності, нервово-психічне напруження, астенія, карта спостережень, тест руки, кінетичний малюнок сім’ї.

Завдання для самостійної роботи студентів:

1.Підібрати методики для діагностики агресивності.

2. Провести психодіагностичне обстеження підлітка за допомогою методики ПДО.

3. Виділіть основні психодіагностичні показники затримки психічного розвитку дитини.

Теми доповідей і рефератів

1. Особливості діагностики недоліків та порушень в поведінці підлітка.

2. Важка дитина. Психодіагностична робота психолога з важкими дітьми.

3. Діагностика чинників емоційно-особистісної дезадаптації.

4. Діагностика порушень мислення.

5. Характеристика методів діагностики нервово-психічної напруги, астенії, зниженого настрої.

6. Затримка психічного розвитку дитини, основні причини, методи діагностики.

Основна література: 2, 3, 8, 14, 15.

Додаткова література: 63, 72, 89, 109, 114, 118, 121, 123, 131, 132.

Форми модульного контролю: перевірка складеного студентами плану роботи психолога-психодіагноста в середній загальноосвітній школі, аналіз рефератів, проведення залікового психодіагностичного заняття, колоквіум.

 

Рекомендована література

Основна

1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. – М., 1994. – 237с.

2. Бурлачук     Л.Ф.,     Морозов     С.М.     Словарь-справочник     по
психологической диагностике. – Киев, 1989. – 207 с.

3. Бурлачук         Л.Ф.,         Савченко         Е.П.         Психодиагностика
(психодиагностический инструментарий и его применение в условиях
социальных служб). – Киев, 1995. – 100 с.

4. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. – Л., 1984. – 216 с.

5. Мельников В.М., Ямпольский Л.Т. Введение в экспериментальную психологию личности. – М.: Просвещение, 1985. – 319 с.

6. Немов Р.С. Психология: Учеб для студ-ов пед. вузов: В 3 кн. – Кн.
3: Экспериментальная  педагогическая психология и психодиагностика. – 1985. –         512 с.

7. Общая психодиагностика / Под ред. А.А. Бодалева и В.В. Столина. –
М, 1988. – 304 с.

8. Овчарова Р. В.  Справочная книга школьного психолога – М., 1993. – 256 с.

9. Практикум   по   экспериментальной   и   прикладной   психологии  /   Под ред.            А. А. Крылова. – Л., 1990. – 272 с.

10. Практикум     по     психодиагностике.     Диагностика    мотивации и саморегуляции – М., 1990. – 160 с.

11. Практикум по психодиагностике: Конкретные психодиагностические методики –М., 1989. – 176 с.

12. Практикум по психодиагностике. Прикладная психодиагностика / И.Ю.Беляева и др. – М., Изд-во МГУ, 1992. – 116 с.

13. Психодиагностика: теория и практика / Общ.ред. Н.Ф.Талызиной – М., 1986. – 207 с.

14. Психологическая диагностика: Проблемы исследования/ Под ред.             К.М Гуревича. – М., 1981. – 232 с.

15. Психологическая диагностика: Учеб.пособие / К.М.Гуревич, М.К. Акимова, Г.А.Берулава и др.  – Бийсх, 1993. – 324 с.

16. Шевандрин Н.И. Применение методов  психодиагностики в педагогической практике. – Ч. 1: Основы общей психодиагностики. – Ростов-на-Дону, 1985. – 420 с.

17. Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие
личности. – М.: Гуманит. изд. центра ВЛАДОС, 1998. – 420 с.

Додаткова 

18. Аванесов В.С. Тесты в социологическом исследовании. – М., 1982.
– 189 с.

19. Аверина И.О., Щенбланова Е.И., Перист К.Е. Адаптация мюнхенських тестов познавательных способностей для одаренных учащихся // Вопр.  психологии. – 1991. – № 5 – С.136-139.

20. Айзенк  Г.Ю.  Проверьте  свои  способности / Пер.с  англ.  – М.: Педагогика-Пресс, 1992. – 176 с.

21. Акимова   М.К.,   Борисова   Е.М.,   Гуревич   К.М.,   Козлова   В.Т.,
Логинова   Г.П.   Руководство   к   применению   теста   структуры
интеллекта Рудольфа Амтхауэра. – Обнинск, 1993.

   22. Активные  методы  в работе  психолога:  Сб.   науч.  тр.  / Отв.  ред.                И.В. Дубровина. – М. – 165 с.

23. Алексеев А.А., Громова Л.А. Психогеометрия для менеджеров. – Л.,1991. –164 с.

24. Альманах психологических тестов. – М.: "КСП", 1995. – 400 с.

25. Анастази А. Психологическое тестирование: В 2 кн. — Кн. 1. – М.,
1982. – 320 с.; Кн. 2. – 336 с.

26. Андреева Г.М., Богомолова Н.Н., Петровская А.А. Социальная психология на западе (теоретические направления). – М.: Изд-во МГУ, 1975. С. 190 ( тест "Кто Я?").

 27. Ануфриев А.Ф. Психологический диагноз: система основных понятий. – М., 1995. – 160 с.

   28. Артемьева Е.Ю. Вероятностные методы в психологии. – М., 1975 – 206 с. 29. Бажин   Е.Ф.,   Голынкина   Е.А.,   Эткинд   А.М.   Опросник   уровня субъективного контроля (УСК). – М., 1983. – 16 с.

30. Белый Б.И. Тест Роршаха: практика и теория. – СПб, 1992. – 200 с.

31. Березин    Ф Б.,     Мирошников    М.П.,    Романец    Р.В.     Методика многостороннего исследования личности. – М.: Медицина, 1976. – 186 с.

32. Берулава  Г.А.  Диагностика  и  развитие  мышления  подростков.  –Витебск, 1993. – 240 с.

   33. Богданова Т.Г., Корнилова Т В. Диагностика познавательной сферы
ребёнка. – К., 1997. – 68 с.

34. Борисова Е.М., Логинова Г.П. Качественный анализ результатов
тестирования // Детский практический психолог. – 1985. – № 2.

   35. Брейхер   В.М.,   Бурлачук   Л.Ф.   Психологическая   диагностика
интеллекта и личности. – К.: Вища школа, 1978. – 141 с.

36. Бузин В.Н. Краткий отборочный тест, – М., 1992. – 10 с.

37. Бурмистров Й.В., Шмелев А.Г  Комплекс игровых методик дл
диагностики   свойств   темперамента   //   В   кн.:   Практикум   т
психодиагностике. Прикладная психодиагностика. – М.: Изд-во
Моск. ун-та, 1992, – С. 76-83.

38. Вилюнас В.К. Психология потребностей: шаги к реальности // Вопросы психологии, 1985. – № 2.

   39. Вилюнас В.К, Психологические механизмы мотивации человека. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 288 с.

   40. Волков И.П. Социометрические методы в социально-психологических
исследованиях. – Л., 1970. – 88 с.

   41. Воронин  А.Н.   Диагностика  невербальной  проективности   (краткий
вариант теста Торренса) // Психологическое обозрение. – 1995. – № 1. –
С. 31-33,75-87.

42. Габриял Т.М. Самооценка как метод исследования личности // Тез. докл. конф. "Проблемы патопсихологии". –М.: Б. и., 1972. – С. 105-117.

43. Гайда В.К., Захаров В.П. Психологическое тестирование. – Л.. Изд-
во ЛГУ, 1982. – 104 с.

44. Ганзен В.А., Балин В.Д. Теория и методология психологического исследования. – СПб РИО, СПб ГУ, 1991.  –  75 с.

45. Гильбух Ю.З. Актуальные вопросы валидации психологических тестов / Вопросы психологии, N 5. – M. : Педагогика, 1978. – С. 108-118.

46. Гласе   Дж.,   Стенли   Дж.   Статистические   методы   в   педагогике   и психологии. – М., 1976 – 495 с.

47. Голубев НК., Битинас Б.П, Введение в диагностику воспитания. – М.,1989. –  160 с.

48. Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию:
Учеб. пособие. – Самара, 2000. – 248 с.

49. Готовность детей к школе. Диагностика психического развития и коррекция его неблагоприятных вариантов. Методические разработки для  школьного     психолога /     Е.А. Бугрименко,     А.Л.Венгер, К.Н. Поливанова, Е.Ю. Сушкова. – М., 1989, – 88 с.

50. Гуревич К.М., Акимова А.К., Козлова В.Т. Статистическая норма или социально-психологический норматив? // Психологический журнал, 1986. –   № 3.

51. Детский практический психолог в системе народного образования: Учебно-тематические    планы    и    программа   курса   /   Под   ред.  И.В Дубровиной,         А.М. Прихожан. – М., 1990 – 218 с.

 52. Диагностика учебной деятельности  интеллектуального  развития
детей. – М., 1981.

53. Дилео Д. Детский рисунок: диагностика и интерпритация. – М., 2001. –           272 с.

54. Дистанционное наблюдение и экспертная оценка. – М.: Наука, 1982. –          108 с.

55. Додонов Б.И. В мире эмоций. – К., 1987. – 140 с.

56. Дружинин В.Н. Структура и логика психологического исследования – М., 1994. – 163 с.

57. Дубровина И.В. и др. Рабочая книга школьного психолога / Под ред.                              И.В. Дубровиной. – М., 1991. – 303 с.

58. Дюк В.В. Компьютерная психодиагностика. – СПб., 1994. – 364 с.

59. Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика, – 1985. – 512 с.

60. Энциклопедия   психологических   тестов   для   детей  – Изд-во
"Аркадия", 1987. – С. 51-91.

61. Ерофеев А.К. ЭВМ в психодиагностике в высшей школе. – М.,
1987. – 131 с.

62. Жуков Ю.М. и др. Диагностика и развитие компетентности в общении. – М., 1990. –104 с.

   63. 3ейгарник Б.В., Братусь Б.С.  Очерки по психологии  аномального развития личности. – М., 1980. – 168 с.

64. Зиверт X. Ваш коэффициент интеллекта. Тесты. – 2-е изд. / Пер. с нем. – М.: АО "Интерэксперт", 1999. – 143 с.

65. Икгенкамп К. Педагогическая диагностика. – М., 1991. – 240 с.

   65. Имедадзе И.В. Потребноти и установка // Психол. журн., 1984-а. –
Т. 5. – №3.

66. Интерпретация и анализ данных в социологических исследованиях / Отв. ред. В.Г. Андреенков, Ю.Н. Толстова. – М., 1987. – 255 с.   

67. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов. –
Киев, 1994. – 283с.

68. Ковалев С.В. Подготовка старшекласников к семейной жизни: тесты, опросники, ролевые игры. –  М., 1991. – 143 с.

69. Краткий тест творческого мышления. Фигурная форма: Пособие для школьных психологов. – М., 1995. – 48 с.

70. Кроз М.В. Аннотированный указатель методов социально-психологической дианостики: учебное пособие. – М.: Изд-во МГУ, 1991. –  55 с.

71. Кумков     Л.В.     Психологическое     исследование:      Методические  рекомендации по проведению. – СПб., 1994. – 119 с.

72. Леонгард К. Акцентуации личности. – Киев, 1981 – 392 с.

73. Леонтьев Д.А. Методика изучения ценностных ориентации. – М., 1982. –17 с.

74. Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентации(СЖО). – М., 1992. – 16с.

75. Лубовский В.И. Диагностическое значение некоторых невербальних экспериментально-психологических методик// Психол. исследования процесса диагностики. – Ярославль, 1981. – С. 53-60

76. Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации.
- Петрозаводск: Петроком, 1992.

77. Люшер М. Сигналы личности: ролевые игры и их мотивы. – Воронеж, 1993. –         152 с.

78. Люшер М. Цвет вашего характера / Сара Д. Тайны почерка. – М., 1996. – 400 с.

79. Марищук В.Л., Блудов Ю.М. и др. Методики психодиагностики в спорте. – 2-е изд. –  М., 1990. – 256 с.

80. Мейли Р. Структура личности // Экспериментальная психология / Под ред. П.Фресса и Ж.Пиаже. – М., 1975. – Вып. 5. – 284 с.

81. Методики изучения интеллекта. 4.1 / И.Н.Агафонова и др. – СПб: Гор.институт усовершенствования учителей, Кафедра педагогики и психологии, 1991. – 221 с.

   82. Методы и технические средства психологической диагностики //
Тез науч.сообщ.     Всесоюз.конф.     /     Отв.     ред.     Ю.М Забродин,
В.В. Плотников. – Орел: ВНИИ охраны труда, 1988. – 175 с.

83. Методы    социальной    психологии    /    Под    ред.    Е.С. Кузьмина, В.Е.Семенова. – Л., 1977. – 247с.

84. Мильман   В.Э.   Внутренняя   и   внешняя   мотивация  учебной
деятельности // Вопр. психол., 1987. –  № 5.

85. Нетрадиционные  способы  оценки  качества знаний  школьника:
Психолого-педагогический   аспект:   Сб.   науч.   тр. / Под ред.
Е.Д.Божович. – М, 1985. – 96 с.

86. Нормативные   предписания   разработчикам   и   пользователям
психодиагностических методик // Вопр, психологии. – 1987. – № 5, –                   С. 176-181.

   87. Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, факты, проблемы. – М.,
1995 – 360 с.

88. Одаренные дети / Общ. ред. Г.В.Бурменской и В.М.Слуцкого. – М., 1991. –  376 с.

89. Панасюк А.Ю. Адаптированный вариант методики Д. Векслера. – М., 1973. –           79 с.

90.  Пантелеев С.Р. Методика исследования самоотношения. –   М., 1993. – 32 с.

91. Петровский     В.А.     Принцип     отраженной     субъективности     в психологическом исследовании личности // Вопр. психол. – 1985, – № 4.

92. Петровский А.В. "Решетка противостояния позиций" как принцип диагностики уровня развития межличностных отношений // Вопр.психол. – 1985. – № 2 – С. 32-39.

93. Похилько В.И., Федотова Е.О. Техника репертуарных решеток в экспериментальной психологии личности. // Вопр. психол., 1984. – №3. – С. 151-157.

94. Практикум    з     психодіагностики    /    Укладачі:     Музика О.О.,
Остринсыса В.М., Остринський В.В. – 2-е вид., виправлене та
доповнене. – Житомирський державний пед. ун-т ім. Івана Франка,
2000. – 160 с.

95. Практикум     по     экспериментальной     психосемантики:     тезаурус
личностных черт. – М., 1988. – 208 с.

96. Практикум по общей и экспериментальной психологии / В.Д. Белин, В.К. Гайда, В.А. Ганзен и др.; Под общ. ред. А.А. Крылова. – Л., 1987. – 256 с.

97. Практикум по общей психологии /   Под общ. ред.А.И. Щербакова. – М., 1990. – 288 с.

98. Практикум по педагогике и психологии высшей школы / Под ред. А.К.Ерофеева. – М., 1991, – 128 с.

99. Практикум по психодиагностике: Психодиагностические материалы. – М., 1988. –141с.

100. Практикум      по      психологии     /     Под     ред.      А.Н. Леонтьева, Ю.Б. Гиппенрейтер. –  М., 1972. – 248 с.

101. Практична     психологія.     Методи     вивчення     особистості /
С.1. Болтівець, Н.А. Бастуй та інші. Вип. 1. – Суми: Мрія, 1992. – С.
141-162.

102. Психологические исследования социального развития личности. – М.,              1991. – 231 с.

103. Психологический статус личности в различных социальных условиях: диагностика и коррекция / Межвузовский сборник // Под ред. В.С.Мухиной. – М.: Прометей, 1992. – 198 с.

104. Психология личности: тесты, опросники, методики / Авт. сост
Н.В.Киршева и Н.В.Рябчикова. – М., 1995. – 220 с.

105. Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И.В. Дубровиной. – М., 1991. –        303 с.

106. Развитие и диагностика  способностей / Отв, ред.  В.И. Дружинин,                В.Д. Шадриков. – М., 1991. –181 с.

107. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании. – М., 1995. –  529 с.

108. Романова     Е.С.,     Потемкина     О.Ф.     Графические     методы     в психологической диагностике – М., 1982. – 256 с.

109. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии и опыт применения их в клинике. – М.: Медицина, 1970. – С. 160-171.

110. Русалов В.М. Модифицированный личностный опросник Айзенка. – М.,1992. – 21 с.

111. Сидоренко Е.В.Методы математической обработки в психологии. – СПб.: ООО "Речь", 2000. – 350 с.

112. Симоненко Ю.А. Искусство разбираться в себе и других. Психологические тесты. – Л.: Культурно-досуговый центр "Просветитель", ЛГИК, 1990. – 24 с.

113. Скребец В.А. Психологическая диагностика: Учеб. пособие. –
Киев: МАУП, 1999. –120 с.

114. Смирнов М.И. Психологические проблемы личности школьника І
ее формирования: Учеб. пособие. – Киров, 1990. – 75 с.

115. Собчик Л.Н. Диагностика межличностных отношений: модифицированный вариант интерперсональной диагностики Т. Лири. – 1990. – 48 с.

116. Собчик   Л.Н.   Метод   цветовых   выборов.   Модифицированный цветовой тест Люшера: Метод. руководство. – М., 1990. – 88 с.  

    117. Собчик Л.Н. Пособие по применению психологический методики
ММРЇ. – М. Б., 1971 – 63 с.

118. Соколова Е.Т. Проективные методы исследования личности. – М., 1980. –            176 с.

119. Социально-психологические   методы     практической     работы     в коллективе: диагностика и воздействие / Отв. ред. А.Л. Журавлев, В.А. Хащенко. – М., 1990. –205 с.

120. Спиваковская А.С Об использовании игровой деятельности для
диагностики // Тез. докл. конф   "Проблемы патопсихологии"  – М.,
1982. – С. 263-284.

121. Степанов С.С. Диагностика интеллекта методом рисуночного теста.
– М., 1995. – 96 с.

 122. Суходольский Г. В. Основы математической статистики для психологов. – М., 1972. –428 с.

123. Тышкова М. Исследование устойчивости личности детей и подростков в трудных ситуациях // Вопр. психол. – 1987. – № 1.

    124. Практикум по детской психологии / Под ред. Г.А. Урунтеевой. – М., 1995. – 291 с.

  125. Франселла Ф., Баннистер Д. Новый метод исследования личности –  М., 1987. – 234 с.

 126. Фридман Л.М. и др. Изучение личности учащегося и ученических коллективов. – М., 1988. – 207 с,

    127. Херсонский Б.Г. «Пиктограмма» как метод изучения личности в
норме и при некоторых нервно-психических заболеваниях: метод.
рекомендации. – Л., 1984. – 28 с.

128. Холодная М.А. Существует ли интеллект как психическая реальность? / Вопросы психологии, N 5. – М. : Педагогика, 1990. – С. 121-128.

130. Худик В.А. Психологическая диагностика детского развития. Методы исследований. - Киев, 1992. – 220 с.

131. Худик В.А. Психология аномального развития личности в детском и подростково-юношеском возрасте. – Киев, 1993. – 144 с.

132. Чудновский  В.Э. Нравственная устойчивость личности: Психологическое исследование. – М., 1981. – 201 с.

133. Шапкин С.А. Экспериментальное изучение волевых процессов. – М.: Смысл: ИПРАН, 1997. – 140 с.

134. Шванцара И. и др. Диагностика психического развития. – Прага, 1978. – 388с.

135. Шмелев А.Г, Введение в  экспериментальную психосемантику: Теоретико-методологические    основания    и    психодиагностические возможности. – М., 1983. – 158 с.

136. Шмелев А.Г., Похилько В.Й. Адаптация тест-опросников,
проблемы конструирования // Вопр. психологии, – 1985. – № 4. –                     С. 126-134.

137. Шмелев А.Г.,    Похилько    В.И.,    Козловская-Тельнова    А.Ю
Практикум    по    экспериментальной    психосемантике:    тезаурус
личностных черт. – М., 1988. – 208 с.

138. Шмелев А.Г. Традиционная психометрика и экспериментальная психосемантика:   объективная   и   субъективная   парадигмы   анализа
данных //Вопр. психологии. – 1982. – Лз 5. – С 36-46.

139. Щебетенко А.И. Тесты для делового человека и для всех. – Пермь,
1995. – 197 с.

140. Юнг К. Психологические типы. –  М., 1995. – 716 с.

141. Ямпольский Л.Т. Введение в експериментальную психологию личности. –М., 1985. – 319 с.