ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ 13.07.2015 03:10

 ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

 

 

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

 

 

 

 

Кафедра пенітенціарної психології та педагогіки

 

 

 

 

 

 

 

 

Т.В. ШИПЕЛІК

 

 

  ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ

 

 

 

Навчально-методичний комплекс

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

 

 

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

 

 

 

 

Кафедра пенітенціарної психології та педагогіки

 

 

 

 

 

 

 

Т.В. ШИПЕЛІК

 

 

  ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ

 

 

 

Навчально-методичний комплекс

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ - 2014

 

 

 

 

УДК

 

ББС

 

С

 

 

Рекомендовано до друку методичною радою

Інституту кримінально-виконавчої служби (протокол №___ від _______ 2014 р)

 

 

Шипелік Т. В.   Психофізіологія:  Навчально-методичний комплекс. –  К:  Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014. -   55 с.

 

Рецензенти:

 

Супрун М.О, доктор педагогічних наук, професор кафедри пенітенціарної педагогіки та психології Інституту кримінально-виконавчої служби.  

 

 

 

 

Відомості про автора:

 

Шипелік Т.В., викладач кафедри пенітенціарної педагогіки та психології Інституту кримінально-виконавчої служби, доктор філософії в галузі психології.

 

 

 

 

 

 

С  Т.В. Шипелік, 2014

 

 

С  Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

1. Вступ.........................................................................................................5

 

2. Тематичний план ...................................................................................6

 

3. Програма курсу.......................................................................................7

 

4. Плани семінарських і практичних занять.........................................10

 

5. Ситуативні (практичні) завдання.........................................................20

 

6. Тестові завдання.....................................................................................30

 

7. Перелік питань для іспиту....................................................................51

 

8. Список рекомендованої літератури....................................................53

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Мета та завдання навчальної дисципліни

 

Метою навчальної дисципліни«Психофізіологія» є ознайомити студентів з відповідними сучасному рівню розвитку науки уявленнями про фізіологічні механізми, кореляти і закономірності психічної діяльності та поведінки людини та сформувати у них уміння використовувати ці знання при аналізі психологічних даних.  

Завдання:

1) розглянути основні поняття психофізіології;

2) визначити значення психофізіології для психології;

3) познайомити студентів з методичною та методологічною базою психофізіології;

4)  представити основні результати вітчизняних і зарубіжних робіт з дослідження мозку, пов'язаних з розробкою традиційних проблем психології;

5) сформувати уявлення про сучасні тенденції у вивченні мозку.

В результаті вивчення даної навчальної дисципліни курсанти повинні  знати:

• специфіку, історію становлення та методи  психофізіології як окремої галузі психологічного знання;
• основні поняття психофізіології;
• принципи переробки інформації в центральній нервовій системі;
• психофізіологічні механізми сенсорних процесів, рухів, пам'яті,
• навчання, функціональних станів;
• психофізіологію орієнтовно-дослідницької діяльності та
• прийняття рішень;
• основні закони та закономірності формування окремих психічних
• процесів, психічних станів, вищих психічних функцій;
• психофізіологічні механізми трудової діяльності.

уміти:

• аналізувати фізіологічні основи функціонування психічних

процесів, станів, емоцій і цілеспрямованої поведінки;

• застосувати психофізіологічні методики для діагностики

функціонального стану організму;

• інтерпретувати дані статистичної обробки експериментальних

психофізіологічних даних;

• користуватися навчальною, науковою, науково-популярною літературою;
• використовувати знання в практичній діяльності психолога;
• використовувати знання психофізіології з метою усвідомлення      актуальних проблем людства. 

Дисципліна “Психофізіологія” вивчається в третьому семестрі другого курсу і відноситься до професійно орієнтованих дисциплін.

Психофізіологія тісно пов’язана з окремими темами таких навчальних дисциплін, як загальна, вікова та диференційна психологія,  психологія особистості, фізіологія вищої нервової діяльності, біологія та генетика людини, патопсихологія, нейробіологія, нейрофізіологія.

Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так і за результатами поза аудиторної роботи (виконання практичних завдань, підготовка реферативних доповідей, самостійного вивчення першоджерел), а також підсумкового контролю. Форма контролю – іспит.

 

2. Тематичний план навчальної дисципліни

 

Назва теми	Всього годин	Всього з викладачем	Лекції	семінари	Прак.заняття	Самрстійнй	Індивідуальні
Змістовий модуль1. Психофізіологія, як наука. Психофізіологія сенсорних систем.
Тема 1.1 Психофізіологія як наука. Методи психофізіологічних дослідження	6	4	2	2		2		__
Тема 1.2. Психофізіологія сенсорних систем.	10	8	4	2	2	__		2
Змістовий модуль2. Психофізіологія психічних процесів.
Тема 2.1 Психофізіологія уваги.	10	4	2	2	__	4		2
Тема 2.2.  Психофізіологія пам'яті.	12	6	2	2	2	4		2
Тема 2.3.   Психофізіологія емоційної сфери.	14	6	4	2	__	4		4
Тема 2.4. Психофізіологія мовних процесів. Психофізіологія розумової діяльності.	14	8	2	4	2	4		2
Змістовний модуль 3. Психофізіологія функціональних і психологічних станів
Тема 3.1. Психофізіологія функціональних станів.	14	6	2	2	2	4		4
Тема 3.2. Стрес.	18	6	2	2	2	8		4
Тема 3.3 Психофізіологія рухової активності	10	4	2	2	__	4		2
Змістовний модуль 4. Функціональна асиметрія півкуль великого мозку
Тема 4.1. Функціональна асиметрія півкуль великого мозку.	18	6	2	2	2	6		6
Тема 4.2. Статевий диморфизм нервової системи людини.	16	6	4	2	__	6		4
Тема 4.3. Психофізіологія свідомості.	20	8	4	2	2	8		4
Всього	162	72	32	26	14	54		36

 

 

3. Навчальна програма  навчальної дисципліни.

 

Змістовний модуль 1. Психофізіологія як наука. Психофізіологія сенсорних систем.

 

Тема 1.1. Психофізіологія як наука: її предмет, специфіка, історія, методи

Предмет психофізіології. Становлення  психофізіології як науки. Передісторія  психофізіології. Проблеми психофізіології:активності, вибірковості і змістовності.  Специфіка психофізіології,  її зв’язок з іншими науками. Схема психофізіологічного дослідження: людина - нейрон - модель.

 Методи психофізіології: поєднання адекватної стимуляції з реєстрацією електрофізіологічних реакції; поєднання електрофізіологічної стимуляції з поведінковими реакціями. Поліграфічна реєстрація речових, рухових, електроенцефалографічних, вегетативних реакцій. Викликані потенціали, комп'ютерна поліграфія. Екстраклітинна і внутрішньоклітинна реєстрація реакцій нейронів. Електричне та хімічне подразнення мозку. Руйнування ділянок мозку. Застосування радіоактивних ізотопів. Побудова моделі з нейроноподобних елементів з використанням ЕОМ.

 

Тема 1.2. Психофізіологія сенсорних систем

 

Основні функції сенсорних систем: Рецепція сигналів. Перетворення рецепторного потенціалу в імпульсну активність нервових шляхів. Передавання нервової активності до сенсорних ядер. Перетворення нервової активності в сенсорних ядрах на кожному рівні. Аналіз властивостей сигналу. Ідентифікація властивостей сигналу. Класифікація і розпізнавання сигналів.

Класифікація подразників. Типи рецепторів. Пропріоцептивна чутливість, м’язеві рецептори. Вісцеральний аналізатор. Інтероцептори. Тактильний аналізатор. Сомато-сенсорна система. Больові рецептори. Антиноцицептивна система. Нюховий і смаковий аналізатори. Провідні шляхи.

Зорова і слухова сенсорні системи: основні структурні компоненти системи зору. Будова ока. Головні аномалії рефракції ока.Основні зорові функції та їх показники:  бінокулярний, центральний, периферичний, колірний зір.  Аномалії колірного сприйняття. Зорові шляхи.

Слухова сенсорна система. Головні структури, допоміжні структури. Будова органу слуху та рівноваги. Сприйняття звуків. Структура основних слухових шляхів. Вестибулярна система. Вікові особливості сенсорних систем.

 

 

Змістовний модуль 2. Психофізіологія психічних процесів.

 

Тема 2.1. Психофізіологія уваги

Орієнтовна реакція. Нервова модель стимулу Е.Н. Соколова. Нейронні механізми уваги. Топографічні аспекти мозкового забезпечення довільної уваги. Електроенцефалографічні кореляти уваги.

Реакція активації. Загальні принципи функціонування системи виборчого уваги та їх психофізіологічні механізми.

Викликані потенціали як метод вивчення уваги.

 

Тема 2.2. Психофізіологія пам'яті

Елементарні види пам'яті і навчання. Тимчасова організація пам'яті. Механізми запечатління. Етапи формування енграм. Системи регуляції пам'яті. Фізіологічні теорії пам'яті. Синаптична теорія пам'яті. Ревербераційних теорія пам'яті. Нейронні моделі пам'яті. Макропотенціали мозку і математичне моделювання в дослідженні пам'яті. Топографічні аспекти мозкового забезпечення пам'яті. Біохімічні основи пам'яті.  Пам'ять як емерджентна властивість мозку. 

 

Тема 2.3. Психофізіологія емоційної сфери

Визначення та класифікація потреб. Фізіологічні механізми виникнення вітальних потреб. Природа почуття голоду і спраги. Біохімічні кореляти потреби у відчуттях. Мотивація як фактор організації поведінки. Роль симпатичної системи в забезпеченні мотиваційного збудження.

Фізіологічні теорії мотивацій. Функціональна система і мотивація. Поняття домінуючого мотиваційного збудження. Морфофункціональний субстрат емоцій. Коло Папеца і лімбічна система. Біологічні теорії емоцій.

Роль Ч. Дарвіна у вивченні емоцій. Таламична теорія емоцій. Нейробіологічна теорія емоцій П.К. Анохіна. Теорія Джеймса-Ланге.

Потребово-інформаційна теорія емоцій П.В. Симонова. Теорія диференціальних емоцій К. Изарда. Нейрокультурна теорія емоцій П. Екмана. Психофізіологічна діагностика та методи вивчення емоцій. Діагностика емоційних переживань.

 

Тема 2.4. Психофізіологія мовних процесів. Психофізіологія розумової діяльності.

Периферичні системи забезпечення мови. Мозкові центри мови. Нейронні кореляти акустичного і смислового кодування слова. Мова і міжпівкульова асиметрія. Дихотичне прослуховування. Ефект правого вуха. Подієво-пов'язані потенціали мозку як інструмент вивчення нейрофизиологічного забезпечення мовних функцій. Топографічна організація мозкових механізмів сприйняття мови.  

Традиційні підходи до вивчення мислення в психофізіології. Електрофізіологічні дослідження розумової діяльності. Імпульсна активність нейронів і сумарна біоелектрична активність мозку у вивченні фізіологічних механізмів мислення. Викликані потенціали і прийняття рішення.

Біологічний підхід до інтелекту. Теорія нейронної ефективності. Нейрофізіологічні кореляти і передумови здібностей. Взаємодія півкуль у забезпеченні розумової діяльності.

Змістовний модуль 3. Психофізіологія функціональних і психологічних станів.

 

Тема 3.1.  Психофізіологія функціональних станів.

Функціональні стани і основні методологічні підходи до їх визначення і діагностиці. Континуум рівнів неспання. Вегетативні і електроенцефалографічні показники функціональних станів. Модулюючі системи мозку. Роль фронтальних відділів кори великих в регуляції функціональних станів.

Визначення та види сну. Фізіологічні зміни у сні. Класифікація стадій сну. Швидкий сон і його специфіка. Індивідуальні відмінності в динаміці сну. Теорії сну.

 

Тема 3.2.  Стрес.

Визначення стресу. Види стресу і стрессоров. Загальний адаптаційний синдром і його функціональне значення. Роль симпатичної нервової системи в організації реакції на стрес. Гормональні аспекти стресу. Короткочасний і довгостроковий стрес. Наслідки стресу. Профілактика стресу. Позитивне значення стресу. Індивідуальні відмінності в реакції на стрес. Поведінка типу А.

Штучний зворотний зв'язок. Види штучного зворотного зв'язку і сфера її застосування.

 

Тема 3.3 Психофізіологія рухової активності.

 

Рівні і центри управління рухами різного типу. Пірамідна і екстрапірамідна системи. Статичний і динамічний образ тіла. Організація маніпуляторних рухів. Програмування рухів. Функціональна структура довільного руху. Електрофізіологічні кореляти руху. Потенціали мозку, пов'язані з рухами.

Змістовний модуль 4. Функціональна асиметрія півкуль мозку.

 

Тема 4.1.  Функціональна асиметрія півкуль великого мозку.

 

Функціональна асиметрія мозку й особливості розумової діяльності. Механізми творчої діяльності. Вербальний і невербальний інтелект. Функції правої і лівої півкуль. Особливості функціонування мозку у лівшів. Причини функціональної асиметрії мозку. Взаємодія півкуль в забезпеченні розумової діяльності.

 

Тема 4.2. Статевий диморфизм нервової системи людини.

 

Статеві відмінності психофізіологічних функцій. Статевий диморфизм нервової системи людини: об’єм мозку, різниця у співвідношенні сірої і білої речовини, об’єм спинномозкової рідини. Статеві відмінності в функціонуванні мозку. Статеві розбіжності й інтелектуальні функції. Статеві відмінності в когнітивних процесах. Реакція на емоційні сигнали. Реакція на стресові ситуації. Статеві розходження емоцій.

  

 

Тема 4.3. Психофізіологія свідомості.

 

 Основні концепції свідомості.Психофізіологічний підхід до визначення свідомості. Нейрофізіологічні основи свідомості. Основні теорії свідомості. Фізіологічні умови усвідомлення подразників. Неусвідомлюване сприйняття. Мозкові центри й свідомість. Специфіка змінених станів свідомості. Медитація й гіпноз. Інформаційний підхід до проблеми свідомості. Феномен психологічного захисту. Неусвідомлювані емоції. Викликані потенціали кори великих півкуль головного мозку на неусвідомлювані словесні стимули. Функціональна асиметрія півкуль головного мозку і несвідоме.

 

 

4. Плани семінарських і практичних занять

 

Тема 1.1. “ Психофізіологія як наука: її предмет, специфіка, історія, методи”

 

Питання, які розглядаються на семінарському занятті:

 

1. Предмет і завдання психофізіології.
2. Передумови виникнення  психофізіології.
3. Становлення концептуальних ідей, завдань і напрямів психофізіології.
4. Принципи і методи психофізіології.

 

Література до теми: [2, 3, 5, 8, 11, 17, 18, 32].

 

 Реферативні повідомлення на теми:

1). Методологічні аспекти дослідження взаємовідносин між мозком і психікою.

2). Методологічні підходи (стратегії дослідження) в психофізіології: «класична психофізіологія», «Людина-Нейрон-Модель» (векторна психофізіологія), «системна психофізіологія».

3). Проблема мозкової локалізації вищих психічних функцій. Концепції «локалізації» і «децентралізації» (еквіпотенціоналізму).

 

Завдання для самостійної роботи:

1). Екстраклітинна і внутрішньоклітинна реєстрація активності нейронів.

2). Сучасні психофізіологічні методи неінвазивного вивчення мозку людини.

       3). Електроенцефалограма (ЕЕГ) і магнітоенцефалограмма (МЕГ). Способи аналізу ЕЕГ і МЕГ.

       4). Викликані потенціали. Потенціали, пов'язані з подією.

       5). Комп'ютерне картування мозку.

 

 

Тема 1.2. “ Психофізіологія сенсорних систем ”

 

Питання, які розглядаються на семінарському занятті:

 

1. Рецепція сигналів. Перетворення рецепторного потенціалу в імпульсну активність нервових шляхів.

2. Аналіз властивостей сигналу. Ідентифікація властивостей сигналу.

3. Класифікація і розпізнавання сигналів.

4. Класифікація подразників. Типи рецепторів.

 

Література до теми: [6, 9, 16, 29, 31, 35, 38].

 

 Реферативні повідомлення на теми:

1).Основні структурні компоненти системи зору.

2). Основні зорові функції та їх показники:  бінокулярний, центральний, периферичний, колірний зір.

3). Сприйняття звуків. Структура основних слухових шляхів.

 

Практичне завдання: розгляд та обговорення практичного завдання 1

 Як зміниться гострота слуху у чоловіка, який працює у диско барі? Поясніть причини цього явища.

 

Завдання для самостійної роботи:

1). Аномалії колірного сприйняття. Зорові шляхи.

2). Слухова сенсорна система. Головні структури, допоміжні структури.

3). Вестибулярна система.

4). Вікові особливості сенсорних систем.

5). Нюховий і смаковий аналізатори. Провідні шляхи.

6). Больові рецептори. Антіноцицептивна система.

          

Тема 2.1. “ Психофізіологія уваги”

 

Питання, які розглядаються на семінарському занятті:

1. 1.     Орієнтовний рефлекс як основа мимовільної уваги.
2. Нервова модель стимулу Е.Н. Соколова.
3. Вибірковість неспецифічної активації мозку.
   1. Електроенцефалографічні кореляти уваги.
      1.  Викликані потенціали як метод вивчення уваги.

3.     Нейронні механізми уваги.

 

Реферативні повідомлення на теми:

1). Типи уваги. Автоматичні і контрольовані процеси обробки інформації, критерії їх відмінності.

2). Умовний орієнтовний рефлекс і довільна увага.

3). Роль специфічних і неспецифічних нейронів таламуса в активації кори.

 

Література до теми: [1, 3, 5, 6, 10, 29, 32, 36].

 

Завдання для самостійної роботи:

 

1. Методи локального мозкового кровотоку, позитронно-емісійної томографії, функціональної магнітно-резонансної томографії у вивченні мозкових механізмів уваги.
2. Стріопалідарна система.  
3. Стовбурово-таламо-кортикальна система та її модулюючий впливу на кору.
4. Базальна холінергична система переднього мозку.
   1. Тонічні і фазичні реакції гамма-ритму у реалізації мозкових механізмів уваги.
   2.   Топографічні аспекти мозкового забезпечення довільної уваги.

 

Тема 2.2. “ Психофізіологія пам'яті ”

 

Питання, які розглядаються на семінарському занятті:

 

1. Короткочасна і довготривала пам'ять.

2. Форми короткочасної пам'яті.

3. Процедурна і декларативна (образна) пам'ять.

 

4. Емоційна пам'ять. Функція лобових відділів кори в емоційних реакціях.

5. Робоча, чи оперативна пам'ять. Активна пам'ять.

 

Реферативні повідомлення на теми:

1). Мозкові механізми образної пам'яті за даними норми і патології.

2). Роль гіпокампу у формуванні асоціацій.

3). Біохімічні основи довгострокової і короткочасної емоційної пам'яті.

 

Практична частина заняття:   

 Французький психолог А. Біне був не віруючою у Бога людиною, а його  дружина, навпаки, була дуже релігійна. Щодня перед сном вона читала молитву, того ж вимагала і від чоловіка. Біне, не бажаючи кривдити дружину, покірно повторював за нею слова молитви. Так тривало багато років. Проте після стількох повторень Бине все-одно слова молитви не пам’ятав і самостійно не міг їх відтворити.

 

Поясніть приведений факт. Чому А. Біне так і не запам'ятав молитви?

 

 

Література до теми: [1, 2, 4, 6, 16, 18, 20, 26, 27, 31, 33, 35, 36, 40].

 

Завдання для самостійної роботи:

1). Колончата організація нейронів асоціативної довгострокової пам'яті.

2). Мозочок ї процедурна пам'ять.

3). Синаптичні механізми навчання. Пластичний синапс Хебба.

4). Елементарні види пам’яті і навчання. Часова організація пам’яті.

5). Синаптична теорія пам’яті. Ревербераційна теорія пам’яті.

6).  Вік  і пам’ять.

7). Транскрипція і трансляція генетичної інформації. Явище зворотної транскрипції.

8). Клітинні механізми асоціативного навчання. Іонні механізми пластичності.   

9). Роль командних нейронів префронтальної кори у відставлених реакціях.

 

Тема 2.3. “ Психофізіологія емоційної сфери ”

Питання, які розглядаються на семінарському занятті:

 

1. Визначення і  класифікація потреб.
2. Фізіологічні механізми виникнення потреб.
3. Біохімічні кореляти потреб у відчуттях.
4. Методи вивчення емоцій.
5. Когнітивні процеси в ґенезі емоцій.
6. Центри позитивних і негативних емоцій. Лімбічна система.

Реферативні повідомлення на теми:

 

1).  Комунікативна функція емоцій. Мозкові механізми сприйняття емоційних виразів осіб.

2).  Співвідношення мотивації, темпераменту, здібностей, характеру з типологічними властивостями нервової системи.

3). Емоція як баланс і дисбаланс нейротрансмітерів і пептидів.  

 

Література до теми: [1, 2, 4, 5, 6, 8, 10, 11, 14, 16, 18, 19, 31, 33, 34].

 

 

Завдання для самостійної роботи:

 

1. Біологічно і соціально значущі стимули як джерело емоцій.
2. Експресія обличчя. Пластика, голос як засоби невербального, емоційного спілкування.
3.  Нейроанатомія емоцій. Центри позитивних і негативних емоцій.
4.  Лімбічна система. Роль мигдалини, гіпоталамусу в емоційних реакціях.
5.  Функціональна система і мотивація. Поняття домінуючого мотиваційного збудження.
6. Біологічні теорії емоцій: Біологічна теорія Дарвіна, нейробіологічна теорія емоцій П.К. Анохіна.
7. Теорія емоцій П.В. Симонова. Теорія Джеймса-Ланге. Таламічна теорія Кеннона-Барда. Активаційна теорія Линдсли.
8. Багатомірні і дискретні моделі емоцій. Детекторна теорія емоцій. Емоційний аналізатор.
9. Міжпівкульова асиметрія і емоції.
10.  Механізми кодування і декодування лицьової експресії.

 

Тема 2.4/1. “ Психофізіологія мовних процесів. ”

 

Питання, які розглядаються на семінарському занятті:

 

1. 1.     Друга сигнальна система за І.П. Павловим.
2. Периферичні системи забезпечення мови.

3.     Мозкові центри мови.   

          4. Нейронні кореляти акустичного і смислового кодування слова.

     5. Мова і міжпівкульова асиметрія.

 6. Подієво-пов'язані потенціали мозку як інструмент вивчення нейрофизиологічного забезпечення мовних функцій.

      7. Взаємодія першої і другої сигнальних систем.  

 

Реферативні повідомлення на теми:

1). Розвиток мовлення. Сприйняття мовленнєвих сигналів.

2). Психофізіологічні механізми мислення й мови.

 

Практична частина заняття 

Жінці похилого віку важко підібрати слова, тому коли їй потрібен якийсь предмет, вона його не називала, а описувала. Наприклад, коли їй потрібна чашка, вона описувала і показувала, що з неї п’ють.

 

Який мовний центр пошкоджено, як називається такий вид афазії?

 

Література до теми: [ 1, 2, 5, 8, 14, 16, 19, 33].

 

Завдання для самостійної роботи:

1). Предетектори фонем. Детектори фонем. Перцептивний простір фонем. Викликаний потенціал фонем.

2). Детектори голосних. Детектори приголосних.

3). Генерація реакцій другої сигнальної системи при участі командних нейронів: артикуляції, жестів, письмових знаків.

4). Потенціал готовності. Моторний потенціал.

5).  Семантичний викликаний потенціал.

6). Внутрішнє мовлення.

7). Функції мовлення: комунікативна, регулююча, програмуюча.

8). Символьне відображення стимулу. Категоризація стимулів. Комунікативна функція знакових систем.

 

 

Тема2.4/2.    “ Психофізіологія розумової діяльності ”

 

Питання, які розглядаються на семінарському занятті:

 

1. 1.     Проблема визначення інтелекту в психології.
2.  Фокуси мозкової активності і мислення.

3.     Мислення як зовні не виражені операції зі слідами пам'яті.

4.       Вербальний і невербальний інтелект.

5.       Психофізіологічні кореляти інтелекту, розумових операцій і здібностей.

6.       Механізми творчої діяльності.

 

Реферативні повідомлення на теми:

1) Мозок і талант.

2). Традиційні підходи до вивчення мислення в психофізіології.

3). Вікові зміни когнітивних функцій.

 

Література до теми: [2, 6, 10, 14, 16, 17, 19, 22, 25, 32, 35, 36, 40].

 

Завдання для самостійної роботи:

1). Електрофізіологічні дослідження розумової діяльності.

2). Психофізіологічні теорії мислення й мови.

3).Біологічний, соціальний, психометрический інтелект по Г.Айзенку.

4). Теорія множинності інтелектів Г. Гарднера.

5).  Психофізіологічні аспекти прийняття рішення.
6). Хронометрія розумової діяльності.

7). Що мається на увазі під поняттям "нейронна ефективність"?

8). Індивідуальні відмінності розумової діяльності.

 

Тема 3.1. “ Психофізіологія функціональних станів ”

 

Питання, які розглядаються на семінарському занятті:

 

1. Підходи до визначення функціональних станів: комплексний підхід.

2. Ергономічний підхід. Психофізіологічний підхід.

3. Нейрохімічний підхід. Рівень бадьорості.

4. Нейрофізіологічні механізми регуляції бадьорості.

5. Методи діагностики функціональних станів.

 

Реферативні повідомлення на теми:

1). Фізіологічні особливості сну.

2). Теорії сну.

3).  Зворотній зв'язок в регуляції функціональних станів.

 

Література до теми: [1, 2, 5, 9, 10, 12, 13, 16, 18, 20, 21, 25, 30, 31].

 

Завдання для самостійної роботи:

1). Види штучної зворотного зв'язку в психофізіології.

2).  Значення зворотного зв'язку в організації поведінки.

3).  Ортодоксальний І парадоксальний сон.

4). Цикли сну. Зв'язок тривалості циклу з віком.

5).  Онтогенез сну. Профіль сну. Парціальність сну.

6). Еволюція сну. Центри сну. Нейрохімічна регуляція сну.

7). Сновидіння. Депривація сну: тотальна і виборча. Депривація сну в депресивних хворих.

8). Сон і біоритм. Супрахіазматичні ядра й епіфіз. Екзогенні фактори регуляції сну.

9). Сон і консолідація пам’яті.

10). Патологічні форми сну.

 

 

 

 

Тема 3.2. “ Стрес ”

 

 

Питання, які розглядаються на семінарському занятті:

 

1. Психофізіологія стресу.

2. Загальний адаптаційний синдром і його функціональне значення.

3. Роль симпатичної нервової системи в організації реакції на стрес.

4. Стресова реакція. Дистрес.   Стадії розвитку стресу.

5.  Фактори ризику. Класифікація стресорів.

 

Література до теми: [1, 3, 4, 8, 10, 21, 23, 29, 31, 34, 39].

 

Реферативні повідомлення на теми:

1) Стрес як система адаптивних реакцій організму.

2).  Гормональні механізми стресу. Фізіологічні фактори індивідуальної стресостійкості.

3). Посттравматичний стресовий синдром. Синдром хронічної втоми.  

 

 

Завдання для самостійної роботи:

1). Короткочасний і довгостроковий стрес.

2). Інформаційний і емоційний стрес. Інформаційне навантаження. Інформаційний невроз.

3). Стрес і коронарна система.

4).  Наслідки стресу. Профілактика стресу.

5). Міжпівкульова асиметрія і стрес.

 

Тема 3.3. “ Психофізіологія рухової активності”

 

Питання, які розглядаються на семінарському занятті:

 

1. Поняття рухової діяльності.  Класифікація рухів. 
2. Організація рухової системи.  Поняття діяльності.
3. Види та структура діяльності. 
4. Класифікація рухів. 
5. Функціональна організація довільного руху.

 

Реферативні повідомлення на теми:

 

1) Електрофізіологічні кореляти організації руху.

2).  Комплекс потенціалів мозку, пов'язаних з рухами.

3).   Нейронна активність.

 

 

Література до теми: [1, 3, 5, 6, 8, 10, 14, 17, 18, 20, 24, 25, 35].

 

Завдання для самостійної роботи:

1). Програмуюча функція префронтальної кори.

2). Премоторна кора. Моторна кора. Додаткова моторна кора. Підготовка руху.

3). Потенціали готовності. Моторні потенціали. Колончата організація моторної кори.

4)  Соматотопічна організація моторної кори. Пірамідний і екстрапірамідний шляхи.

5). Базальні ядра. Роль мозочка в цілеспрямованій поведінці.

6).  Система управління рухами за М.О.Бернштейном.

7). Система управління рухами за О.Р. Малхазовим.

8).  Програмування руху.

9). Поняття рефлекторного кільця.

 

Тема 4.1. “ Функціональна асиметрія півкуль великого мозку ”

 

Питання, які розглядаються на семінарському занятті:

1. Морфо-функціональні зв'язки півкуль мозку.

2. Теорії походження асиметрії.

3. Розвиток міжпівкульової асиметрії.

4. Спеціалізація лівого і правого півкуль.

5. Лівшіство.

 

Реферативні повідомлення на теми:

1). Деякі факти з історії вивчення функціональної асиметрії мозку.

2). Асиметрії у тварин.

3). Дослідження розщепленого мозку.

 

Література до теми: [1, 5, 8, 10, 13, 14, 16, 19, 22, 26, 31, 37, 40].

 

Практична частина заняття: 

П’ятирічна дитина після черепно-мозкової травми на деякий час втратила здатність говорити, але через тривалий час ця здатність в неї відновилась.

Яка півкуля була травмована і за рахунок якої властивості ЦНС дітей відновлення мови стало можливим?

 

 

Завдання для самостійної роботи:

1). Функціональна асиметрія мозку й особливості розумової діяльності.

2). Функції правої і лівої півкуль.

3). Особливості функціонування мозку у лівшів.

4). Причини функціональної асиметрії мозку.

5). Взаємодія півкуль в забезпеченні розумової діяльності.

6).  Патологія і функціональна міжпівкульна асиметрія.

 

Тема 4.2. «Статевий диморфизм нервової системи людини».

 

Питання, які розглядаються на семінарському занятті:

 

1. Статеві відмінності психофізіологічних функцій.
2.  Статевий диморфизм нервової системи людини.
3.   Статеві відмінності у функціонуванні мозку.  
4.  Вплив соціальних факторів на відмінності в здібностях чоловіків і жінок.

 

Реферативні повідомлення на теми:

 

1) Сенсорно-перцептивні здібності чоловіків і жінок.

2).  Хто розумніший - чоловіки чи жінки?

3).  Мовні і художні здібності чоловіків і жінок.

 

Література до теми: [1, 5, 8, 10, 13, 14, 16, 19, 22, 26, 31, 37, 40].

 

Завдання для самостійної роботи:

1). Генетична зумовленість відмінностей у здібностях чоловіків і жінок

2). Співвідношення мотивації, темпераменту, здібностей, характеру з типологічними властивостями нервової системи.

3). Обдарованість і геніальність з точки зору диференціальної психофізіології.

 

Тема 4.3. «Психофізіологія свідомості».

 

Питання, які розглядаються на семінарському занятті:

 

1. Основні концепції свідомості.
2.   Психофізіологічний підхід до визначення свідомості.
3.    Нейрофізіологічні основи свідомості.
4.   Основні теорії свідомості.
5. Неусвідомлювані емоції.
   1. Викликані потенціали кори великих півкуль головного мозку на неусвідомлювані словесні стимули.

 

Реферативні повідомлення на теми:

 

1)  Медитація й гіпноз.

2).  Інформаційний підхід до проблеми свідомості.

3).   Функціональна асиметрія півкуль головного мозку і несвідоме.

 

 

Література до теми: [1, 5, 8, 10, 13, 14, 16, 19, 22, 26, 31, 37, 40].

 

Завдання для самостійної роботи:

1). Фізіологічні умови усвідомлення подразників.

2). Мозкові центри й свідомість.

3).  Специфіка змінених станів свідомості.

4). Феномен психологічного захисту.

 

 

5. СИТУАТИВНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

з дисципліни  “Диференційна психологія”

 

Тема 1.2  “ Психофізіологія сенсорних систем ”

 Питання заняття:

1. Загальні властивості сенсорних процесів.
2. Сенсорна система зору.
3. Сенсорна система слуху.
4. Вестібулярна система.

 

Практичне завдання 1.

До окуліста звернувся чоловік 45 років. Скаржиться на труднощі при читанні. Вказує, що для читання він вимушений наближати книгу близько до очей..

Завдання курсантам:

1. 1.    Поставте діагноз, яке явище спостерігається у чоловіка? Поясніть фізіологічний механізм його виникнення?
2. Яке порушення зору є протилежним досліджуваному явищу? Поясніть його психофізіологічну природу.

 

 

Тема 2.2 « Психофізіологія пам’яті »

 

Питання заняття:

 

1. Психофізіологія пам’яті.
2. Феномени запам’ятовування.  
3. Типи пам’яті.
4. Мозковий апарат пам’яті.

 

Практичне завдання 1.

Ш., який мав феноменальну пам’ять, в багатолюдний аудиторії прочитали довгий ряд слів і попросили відтворити їх. З цим він впорався бездоганно. Потім йому запропонували назвати з усього списку слів одне, яке позначає інфекційне захворювання. Всі присутні люди з звичайнісінької пам’яттю  миттєво згадали це слово («тиф»). Ш., потрібно було цілих дві хвилини, щоб виконати завдання. Виявляється, протягом усього цього часу він перебирав в умі по порядку всі завчені слова.

 

Завдання курсантам:

Який тип запам’ятовування проявився в цьому випадку?

 

Практичне завдання 2.

Американський психолог Прибрам давав наступну пораду.

Уявіть собі, що ви тільки що познайомилися з дівчиною і вона вам надзвичайно сподобалася. Ви робите з нею декілька перших кроків, і ось неприємність! Вона зустрічає якогось іншого чоловіка і дає йому свій домашній телефон. Що треба робити в цьому випадку? Негайно дати йому ляпас! Звичайно, ви матимете неприємності від володарки Вашого серця, але зате зможете спати спокійно. Якщо ви виконаєте цю акцію відразу, то я вам ручаюся, що телефону він не запам'ятає, а якщо Ви забаритесь, то втратите таку можливість.

 

Завдання курсантам:

1.Чому американський психолог Прибрам давав наступну пораду? На які механізми пам'яті він спирався?

 

 

 

Тема 2.4. « Психофізіологія мовних процесів. Психофізіологія розумової діяльності »

 

Питання заняття:

 

1. Психофізіологія мислення.
2. Психофізіологія мовлення.  
3. Центри мови. Нейрофізіологічні основи мови.
4. Механізми сприйняття мови.

 

Практичне завдання 1.

Жінці похилого віку важко підібрати слова, тому коли їй потрібен якийсь предмет, вона його не називала, а описувала. Наприклад, коли їй потрібна чашка, вона описувала і показувала, що з неї п’ють.

Завдання курсантам:

Який мовний центр пошкоджено, як називається такий вид афазії?

 

Практичне завдання 2.

Водій таксі під час автокатастрофи отримав важку травму головного мозку у зоні правої півкулі, внаслідок чого виникла вербальна агнозія.

 

Завдання курсантам:

1. Конкретизуйте, де знаходяться пошкоджені мовні центри у даного потерпілого і про що це свідчить.
2.  Яка сигнальна система зруйнована у водія і чому саме?

 

Практичне завдання 3.

В лікарню привезли чоловіка після струсу мозку. Після обстеження лікар поставив діагноз – «моторна афазія».

 

Завдання курсантам:

1.  Про що це свідчить.
2.  Де знаходиться джерело ураження:

 

1. лобні долі
2. скроневі долі і лімбічна система
3. тім'яні долі
4. потиличні долі
5. ретикулярна формація

 

Практичне завдання 4.

Енцефалографія - метод реєстрації електричних коливань з поверхні

черепа, що відображає сумарну, електричну активності клітин мозку в кожний момент часу.

 

Завдання курсантам:

 

1. Які способи відведень ЕЕГ існують? (I біполярні; монополярні; II -

фронтальні, окціпітальной, лобові, центральні, парієтальні, темпоральні).

1. За якими основними параметрами оцінюють діяльність мозкових структур при електроенцефалографії? (по амплітуді і частоті коливань).
   1. Перерахуйте основні ритми ЕЕГ? (α-β-γ-Δ-θ-ритми).
   2. Дайте характеристику α-ритму і вкажіть при яких станах організму він реєструється? (8-13гц, 50-100 мкВ, в потиличних областях в спокійному стані з закритими очима, при медитації, тривалої монотонної діяльності).
   3. Що таке «реакція десинхронізації» при реєстрації ЕЕГ? (Зміна α-ритму β-ритмом, який має велику частоту 14-30Гц і меншу амплітуду - 5 - 30мкВ). При якої патології це зустрічається?

 

Тема 3.1. « Психофізіологія функціональних станів »

 

Питання заняття:

 

1. Функціональний стан.  
2. Психофізіологичний стан.  
3. Психічний стан.
4. Психофізіологічні особливості сну.

 

Практичне завдання 1.

Чоловік повернувся додому після відрядження. Дружина спала. Вона лежала тривалий час нерухомо, а потім прокинулася й в деталях розповіла про сон, що їй наснився.

 

Завдання курсантам:

1 В якій фазі сну знаходилась дружина, коли до дому повернувся чоловік.

2       Що для цієї фази характерно?

 

Практичне завдання 2.

  За типом хроностатуса люди діляться на «сов», «жайворонків» і «голубів».

 

Завдання курсантам:

 

1.Як на протязі доби змінюється їх працездатність?

          2.Перечислите стадії працездатності.

          3.Що  таке працездатність?

          4. Які види працездатності ви знаєте?

          5. Які фактори визначають працездатність.

 

Практичне завдання 3.

 

Співвідношення темпераменту і психофізіологічних реакцій

 

Темперамент	Реакції
	Швидкість	Сила
Сангвінік	Швидкі	Помірні
Флегматик	Швидкі	Надмірні
Холерик	Повільні	Сильні
Меланхолік	Повільні	Слабкі

 

 

Завдання курсантам:

 

1. 1.         Використовуючи таблицю, поясніть залежність властивостей темпераменту від основних властивостей нервової системи.
2. 2.         Чим зумовлена ​​ця залежність?

 

Практичне завдання 4.

1. Наведіть приклади, які підтверджують, що характер формується протягом життя, шляхом виховання, а не є природженим і незмінним.
2. Чим пояснити, що у важкі часи критичні характер людини проявляється найбільш повно?

 

Практичне завдання 5.

 

Муса Джалиль. (1943)

Варварство

Они с детьми погнали матерей

     И яму рыть заставили, а сами

     Они стояли, кучка дикарей,

     И хриплыми смеялись голосами.

     У края бездны выстроили в ряд

     Бессильных женщин, худеньких ребят.

     Пришел хмельной майор и медными глазами

     Окинул обреченных... Мутный дождь

     Гудел в листве соседних рощ

     И на полях, одетых мглою,

     И тучи опустились над землею,

     Друг друга с бешенством гоня...

     Нет, этого я не забуду дня,

     Я не забуду никогда, вовеки!

     Я видел: плакали, как дети, реки,

     И в ярости рыдала мать-земля.

     Своими видел я глазами,

     Как солнце скорбное, омытое слезами,

     Сквозь тучу вышло на поля,

     В последний раз детей поцеловало,

     В последний раз...

     Шумел осенний лес. Казалось, что сейчас

     Он обезумел. Гневно бушевала

     Его листва. Сгущалась мгла вокруг.

     Я слышал: мощный дуб свалился вдруг,

     Он падал, издавая вздох тяжелый.

     Детей внезапно охватил испуг,--

     Прижались к матерям, цепляясь за подолы.

     И выстрела раздался резкий звук,

     Прервав проклятье,

     Что вырвалось у женщины одной.

     Ребенок, мальчуган больной,

     Головку спрятал в складках платья

     Еще не старой женщины. Она

     Смотрела, ужаса полна.

     Как не лишиться ей рассудка!

     Все понял, понял все малютка.

     -- Спрячь, мамочка, меня! Не надо умирать! --

     Он плачет и, как лист, сдержать не может дрожи.

     Дитя, что ей всего дороже,

     Нагнувшись, подняла двумя руками мать,

     Прижала к сердцу, против дула прямо...

     -- Я, мама, жить хочу. Не надо, мама!

     Пусти меня, пусти! Чего ты ждешь? --

     И хочет вырваться из рук ребенок,

     И страшен плач, и голос тонок,

     И в сердце он вонзается, как нож.

     -- Не бойся, мальчик мой. Сейчас вздохнешь ты

     вольно.

     Закрой глаза, но голову не прячь,

     Чтобы тебя живым не закопал палач.

     Терпи, сынок, терпи. Сейчас не будет больно.--

     И он закрыл глаза. И заалела кровь,

     По шее лентой красной извиваясь.

     Две жизни наземь падают, сливаясь,

     Две жизни и одна любовь!

     Гром грянул. Ветер свистнул в тучах.

     Заплакала земля в тоске глухой,

     О, сколько слез, горячих и горючих!

     Земля моя, скажи мне, что с тобой?

     Ты часто горе видела людское,

     Ты миллионы лет цвела для нас,

     Но испытала ль ты хотя бы раз

     Такой позор и варварство такое?

     Страна моя, враги тебе грозят,

     Но выше подними великой правды знамя,

     Омой его земли кровавыми слезами,

     И пусть его лучи пронзят,

     Пусть уничтожат беспощадно

     Тех варваров, тех дикарей,

     Что кровь детей глотают жадно,

     Кровь наших матерей...

Завдання курсантам:

 

1. 1.     Після прочитання вірша проаналізуйте, про яки риси

 характеру свідчать вчинки героїв.

1. 2.     З якими якостями особистості та психофізіологічними процесами пов'язані ці риси?

 

Тема 3.2. « Стрес »

 

Питання заняття:

 

1.  Визначення стресу, стресорів, стресової реакції та дистресу.
2.    Дистрес та хвороби.
3. Свідоме керування рівнем стресу.

 

Практичне завдання 1.

 

У студента під час виконання запланованих арифметичних дій в певному обсязі в умовах дефіциту часу виявили збільшення частоти пульсу на 20%.

 

Завдання курсантам:

 

1. 1.  Поясніть, який фізіологічний стан, що супроводжує поведінку, призвів до збільшення частоти пульсу?
2. 2.   Який механізм виникнення, яке це має фізіологічне значення.

 

Практичне завдання2.

 

Чоловік скаржиться на постійне велике навантаження на роботі, значну вломлення, що триває декілька місяців, втрату апетиту, порушення функціонування процесів травлення, апатію.

 

Завдання курсантам:

1. 1.     Визначте, в якій стадії стресу він знаходиться?
2. 2.    Опішить функціональні фізіологічні процеси, що відбуваються на цій стадії.

 

Практичне завдання3.

 

Завдання розвитку і типові для них джерела розладів

Періоди	Завдання розвитку	Типові соціальні джерела розладів
Раннє дитинство (0 - 3)	1.Адаптація до ритму сон-еда. 2.Формування прихильності, формування мови. 3.Прямоходіння. 4.Контроль над функціями виділення. 5.Диференціювання психосексуальної організації.	Порушена інтеракція мати-дитина. Перериви в інтеракціях (переживання розлуки). Занадто мало інтеракций.
Дошкільний і шкільний вік (3-12)	1.Автономія. 2. Соціальна адаптація. 3. Орієнтування на досягнення. 4. Придбання культурних навичок. 5. Формування статевої ролі.	Батьки занадто багато диктують і занадто часто наказують. Завищені чи занижені вимоги з боку педагогів. Невдачі в сфері досягнень. Неструктурована або занадто структурована сім'я.
Підлітковий вік (12-18)	1.Пошук ідентичності. 2. Адаптація до статевого дозрівання. 3. Пошук статевої ідентичності. 4. Ухід з батьківського дому.	Неструктурована або занадто структурована сім'я. Табулювання сексуальності. Невідповідні моделі поведінки. Сімейні умови, які перешкоджають автономії.
Рання дорослість	1.Завершення професійної освіти і пошук професійної ідентичності. 2.Поіск партнера і часто створення сім’ї. 3.Воспітаніе.	Невдача у сфері досягнень. Погані умови на роботі. Подружні проблеми ранньої дорослості.
Середня дорослість	1.Ухід дітей з батьківського дома. 2.Подальший розвиток партнерських відношень. 3.Професіональна консолідація.	Недолік соціальних ресурсів
Пізня дорослість	Завершення професійного життя. Нові соціальні ролі. Послаблення діяльності фізичних функцій. Адаптація до втрати партнера.	Жорсткі умови догляду на пенсію. Утрата контролю і підкріплення через відхід на пенсію і старості

Завдання курсантам:

 

1. 1.     Проаналізуйте таблицю.  Які критичні життєві події можуть привести до соціальної дезадаптації  в кожний вікової групі?
2. 2.     У яких сферах життя впливають стресогенні впливи, які виснажують психологічні ресурси особистості?
3. 3.     Які копінг-стратегії  Ви можете запропонувати для успішного подолання стресу.

 

Тема 4.1. «Функціональна асиметрія півкуль великого мозку »

 

Питання заняття:

 

1. Особливості кортикальної асиметрії.  
2.  Статеві відмінності в когнітивних процесах. 
3. Левшество. 

 

Практичне завдання 1.

 

При дослідженні пам’яті людини з провідною правою рукою було легше запам’ятати геометричні фігури, ніж словосполучення.

 

Завдання курсантам:

 

Яка півкуля у цієї людини є провідною?За що вона відповідає?

 

Практичне завдання 2.

 

П’ятирічна дитина після черепно-мозкової травми на деякий час втратила здатність говорити, але через тривалий час ця здатність в неї відновилась.

 

Завдання курсантам:

 

Яка півкуля була травмована і за рахунок якої властивості ЦНС дітей відновлення мови стало можливим?

 

Практичне завдання 3.

 

У досліджуваного з лікувальною метою зроблено переріз мозолистого тіла. За допомогою певного пристрою йому пред’являлись певні предмети лише лівій половині поля зору і пропонувалось відібрати ті ж самі предмети у ліву руку, але без зорового контролю.

 

Завдання курсантам:

 

У таких умовах досліджуваний з провідною правою рукою:

1. Назве предмет і відбере його серед інших
2. Назве предмет, але не відбере його серед інших
3. Назве предмет лише після того, як відібрав його серед інших
4. Відбере предмет серед інших, але не назве його ні до, ні після відбору
5. Не відбере і не назве предмет

 

Тема 4.2. «Психофізіологія свідомості »

 

Питання заняття:

 

1. Поняття свідомості.
2. Психофізіологічні механізми свідомості.

 

Практичне завдання 1.

 

Машиністка швидко і без помилок надрукувала текст статті. Але коли її спитали: «Чи сподобалась стаття», вона нічого не змогла відповісти.

 

Завдання курсантам:

 

1. 1.     Чи можна назвати високу майстерність друкування машиністкою усвідомленими діями?
2. 2.     Поясніть з точки зору вчення про свідомість і неусвідомлені форми поведінки.

 

 Практичне  завдання 2.

 

На масовому заході виступав гіпнотизер. Після початку його виступу частина людей стала танцювати, рухати руками. Після закінчення виступу гіпнотизеру ці люди нічого не пам’ятали.

 

Завдання курсантам:

 

1. 1.     В якій стадії гіпнозу знаходились ці люди?
2. 2.     Що для неї характерно?

 

Практичне  завдання 3.

 

1. В сімейних відносинах один з подружжя абсолютно ігнорує наявність проблем з партнером.
2. Бабулька - стара діва  люто засуджує звичаї сучасної молоді. Але ще суворіше вона ставиться до своєї сусідки по лавці - такої же старої діві. Мовляв, характер у неї кепський, от ніхто заміж і не взяв.
3. Школяр пояснює свою невдачу поганим настроєм вчителя.
4. Людина заклопотана бажанням стати значущим і авторитетним членом групи. Цим мотивом вона стала наділяти колег, стала бачити в них конкурентів, суперників, й стала будувати відносини до них з позиції «самооборони».
5. Хлоп'ячі підліткові «залицяння» за дівчатками зводяться до того, щоб якомога болючіше стукнути, смикнути за косичку, і т.п.

 

Завдання курсантам:

 

1. 1.     Прочитайте ситуації.
2. 2.     В кожному випадку поясніть, який вид психологічного захисту працює?

 

 

6. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

                            з дисципліни  « Психофізіологія »

 

1.  Термін "психофізіологія" був уперше запропонований на початку XIX ст. французьким філософом:

 

А)  Жаном Ренуаром.

Б)  Ніколасом Массіасом.

В)  Клодом Моне.

Г)  Еразмом Ротердамським.

 

2.Психофізіологія вивчає:

 

А)   Психічний зміст людини.

Б)   Стани організму, які супроводжують психічні процеси.

В)  Різноманітні психологічні прояви з їх індивідуальними варіаціями.

Г)  Фізіологічні основи психічної діяльності і поведінки людини.

 

3. Предметом вивчення психофізіології є:

 

А)  Психофізіологічні механізми життєдіяльності, поведінки, розвитку, навчання та праці людини.

Б)  Основи складних психічних процесів.

В) Область вищих психічних функцій, що вивчаються методом аналізу культурно-історичних продуктів.

Г). Психосоматична єдність в організації людини.

 

4. Проблема характеру співвідношення психічної діяльності людини та діяльності її головного мозку є:

 

А) Фізіологічною проблемою.

Б)  Психофiзiологiчною проблемою.

В) Психологічною проблемою.

Г) Біофізіологічною проблемою.

 

1. 5.  До трьох найбільш актуальних проблем сучасної психофізіології не відноситься проблема:

 

А) Активності.

Б) Вибірковості.

В) Змістовності.

Г) Мінливості.

 

6. Метод дослідження змін в сумарній біоелектричній активності мозку, що виникають у відповідь на різні види зовнішнього подразнення:

 

А)  Електроенцефалограма.

Б)  Викликаних потенціалів.

В)  Поліграфне дослідження.

Г)  Радіотелеметрія.

 

7. Метод, який полягає в реєстрації й аналізі сумарної біоелектричної активності головного мозку – це метод:

 

А)  Електроенцефалограма.

Б)  Викликаних потенціалів.

В)  Поліграфне дослідження.

Г)  Радіотелеметрія.

 

8. Психофізіологія отримала офіційний статус в:

 

А)  1982  р.

Б)   1970  р.

В)   1973   р.

Г)   1975  р.

 

9. Латентний період простої зорово-моторної реакції досліджує метод:

 

А) Нейродинамічних властивостей людини.

Б) Викликаних потенціалів.

В) Інтегрального аналізу.

Г) Поліграфне дослідження.

 

10. Метод перевірки вірогідності одержуваної від людини інформації:

 

А) Дослідження нейродинамічних властивостей людини.

Б) Викликаних потенціалів.

В) Поліграфне дослідження.

Г)Інтегрального аналізу.

 

11. Зорові, слухові і нюхові – це рецептори:

 

А) Дистантні.

Б) Контактні.

 

 

В)  Терморецептори.

Г)  Інтерорецептори.

 

12. Вестибулярні рецептори – це вид:

          

А)  Барорецепторів.

Б)  Так­тильних.

В) Механорецепторів.

Г) Ноцирецептори.

 

13.Барорецептор – це:

 

А) Рецептор, чутливий до хімічних речовин.

Б) Рецептор,чутливий до зміни кров’яного тиску.

В) Рецептори зміни швидкості та переміщення тіла.

Г). Рецептор, чутливий до болю.  

 

 

14.Поріг, що визначає абсолютну чутливість сенсорної системи:

 

А) Нижній.

Б) Верхній.

В) Розрізнення.

Г) Фізіологічний.

 

15. Анатомічно організована у структурах мозку система ядерних утворень і зв’язків, що слугує для знаходження і кодування інформації певної модальності – це система:

 

А) Сенсорна.

Б) Ендокринна.

В) Імунна.

Г). Гуморальна.

 

16. Мінімальна відмінність між двома подразниками, що викликає ледь помітну відмінність відчуттів, називається:

 

А) Нижній поріг.

Б) Верхній поріг.

В) Поріг розрізнення.

Г) Фізіологічний поріг.

 

17. Периферичний відділ системи зору:

 

А)  Око.

Б)   Зорові нерви, що передають інформацію від сітківки к яд­рам таламуса і гіпоталамуса.

В)  Зорова кора.

Г)  Сітківка.

 

18. Круговий м’яз, що змінює кількість світла, яке потрапляє в око, розширюючи чи звужуючи отвір у своєму центри:

 

А)  Рогівка.

Б)  Кришталик.

В)  Склисте тіло.

Г)  Радужка.

 

19. Пристосування ока до ясного бачення об’єктив, розташованих на різній відстані, називається:

 

А)  Рефрактерність.

Б)  Акомодація.

В)  Адаптація.

Г) Сенсибілізація.

 

20. Конвергенція – це процес:

 

А) При роз­гляданні близьких предметів очі зводяться.

Б)  При розгляданні далеких – розводяться.

В)  Нерухливості очей.

Г)  Обертання очей.

 

21.Дивергенція– це процес:

 

А) При роз­гляданні близьких предметів очі зводяться.

Б)  При розгляданні далеких – розводяться.                                 

В)  Нерухливості очей.

Г)  Обертання очей.

 

1. 22.  Три кісточки (молоточок, коваделка і стремінце) відносяться до:

 

А)  Зовнішнього вуха.

Б)  Середнього вуха.

В)  Внутрішнього вуха.

Г)  Напівколових каналів.

 

23. Євстахієва труба органу слуху поєднує:

 

А) Зовнішнє та середнє вухо.

Б) Середнє та внутрішнє вухо.

В) Зовнішнє та внутрішнє вухо.

Г)  Обидва внутрішніх вуха людини.

 

24. За даними аудиометрії у людини виявлено порушення сприйняття звуків. Яка частина слухової сенсорної системи порушена:

 

А)  Молоточок.

Б)  Стремінце.

В)  Завитка.

Г)  Напівколови канали.

 

25. Рецепторами спраги є:

 

А)  Барорецептори.

Б)  Глюкорецептори.

В)  Осморецептори.

Г)  Хеморецептори.

 

26. Принцип домінанти у формуванні мотівацій сформульований:

 

А)  К. Халлом.

Б)  І.П. Павловим.

В)  П.К. Анохіна.

Г)  О.О. Ухтомським.

 

27. Інформаційна теорія емоцій належить вченому:

 

А)  П.К.Анохіну.

Б)  У. Джеймс і К. Ланге.

В)  У. Кенону і Ф.Барду.

Г)  П.В. Симонову.

 

28. Таламічна теорія емоцій належить вченому:

 

А)  П.В. Симонову.

Б)  У. Джеймс і К. Ланге.

В)  У. Кенону і Ф.Барду.

Г)  Ч. Дарвіну.  

29. Нейрокультурна теорія емоцій належить вченому:

 

А)  Д. Ліндслі.

Б)  У. Джеймс і К. Ланге.

В)  У. Кенону і Ф.Барду.

Г)  П. Екману.

 

30. Активаційна теорія емоцій належить вченому:

 

А) А. Д. Ліндслі.

Б)  У. Джеймс і К. Ланге.

В) У. Кенону і Ф.Барду.

Г) П.В. Симонову.

 

31.Спрямованість і зосередженість свідомості людини на якому-небудь реальному чи ідеальному об’єкті:

 

А)  Мрія.

Б)  Пам’ять.

В) Увага.

Г)  Уява.

 

32. У вибірковості об’єкта уваги проявляється така властивість як:

 

А)  Спрямованість.

Б)  Зосередженість.

В)  Концентрація.

Г)  Розподіл.

 

33. У ступені концентрації на певному об’єкті уваги проявляється така властивість як:

 

А)   Спрямованість.

Б)   Зосередженість.

В)   Стійкість.

Г)   Розподіл.

 

34. Легкість переходу від одного виду діяльності до іншого називається:

 

А)  Переключення.

Б)   Стійкість.

В)   Обсяг.

Г)   Розподіл.

 

35. Розподіл уваги для одночасного виконання двох і більш завдань називається:

 

А)  Переключення.

Б)   Зосередженість.

В)   Обсяг.

Г)   Розподіл.

 

36. Тривалість виконання завдання характеризує таку властивість уваги як:

А)  Переключення.

Б)  Зосередженість.

В)  Обсяг.

Г)  Стійкість.

 

37. Увага, яка спрямована  на свідомо обрану мету називається:

 

А)  Мимовільна.

Б)   Довільна.

В)   Після довільна.

Г)  Пасивна.

 

38. Увага, що з’являється в процесі захопленості виконуваною діяльністю називається:

 

А)  Довільна.

Б)  Після довільна.

В)   Мимовільна.

Г)  Активна.

 

39. Увага, якапов'язана  зпереключенням уваги на несподівану зміну фізичних, часових, просторових сигналів називається:

 

А)  Довільна.

Б)  Після довільна.

В)  Мимовільна.

Г)  Активна.

 

40. Орієнтовний рефлекс – це:

 

А)  Безумовний рефлекс.

Б)  Умовний рефлекс.

В)  Зникаючий рефлекс.

Г)  Захисний рефлекс.

41. Орієнтувальний рефлекс виникає при дії:

 

А)  Будь-якого стимулу.

Б)  Сильного стимулу.

В)  Найбільш біологічно значущого.

Г)  Нового подразника.

 

42. Психофізіологічна  функція, що забезпечує закріплення, збереження і наступне відтворення людиною  досвіду називається:

 

А)  Мислення.

Б)  Пам’ять.

В)  Увага.

Г)  Уява.

 

43. Генотипічна  пам’ять:

 

А)  Набувається в онтогенезі.

Б)  Набувається в біоценозі.

В)  Успадковується.

Г)  Це експліцітна пам’ять.

 

44. Пам’ять, що набувається індивідуально в процесі онтогенетичного розвитку:

 

А)  Генетична.

Б)  Фенотипічна.

В) Семантична.

Г)  Проспективна.

 

1. 45.   Обсяг в короткочасний пам’яті складає:

 

А)      3 ±2

B)      5±2

С)     7±2

Г)     9±2

 

46. Який вид пам’яті назван невірно:

 

А)  Емоційна.

Б)   Сенсорна.

В)   Репродуктивна.

Г)   Асоціативна.

 

47. Сенсорний слід, який залишає в мозку подія називають:

 

А)   Консолідацією.

Б)   Енграмою.

В)  Реконструкцією.

Г)  Репродукцією.

48. Короткочасна, довготривала, оперативна - види пам’яті  за ...:

 

А)   Предметом, матеріалом діяльності.

Б)   Провідним аналізатором.

В)   Тривалістю перебігу процесу.

Г)   Установкою на запам’ятовування.

 

49. Пам’ять, що полягає в запам’ятовуванні думок, суджень:

 

А)   Емоційна.

Б)   Словесно-логічна.

В)   Рухова.

Г)  Семантична.

 

50. Пам’ять, що виявляється у запам’ятовуванні уявлень
конкретних предметів, явищ:

 

А)   Образна.

Б)   Емоційна.

В)  Словесно-логічна.

Г)  Рухова.

 

51. Пам’ять, що потрібна  для виконання людиною певних поточних операцій і утримання інформації під час них:

 

А)   Короткочасна.

Б)   Оперативна.

В)  Довготривала.

Г)  Епізодична.

 

52. Процес закріплення в корі великих півкуль головного мозку образів, що виникають на основі відчуттів, сприймання, мислення чи уяви:

 

А)   Запам'ятовування.

Б)   Збереження.

В)   Відтворення.

Г) Рецепція.

 

53. Процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об’єктивної дійсності в їх істотних зв’язках і відношеннях:

 

А)   Мислення.

Б)    Пам'ять.

В)   Сприймання.

Г)   Інтелект.

 

54. Історично сформована в ході діяльності людей форма спілкування, опосередкована мовою:

 

А)   Мислення.

Б)  Мова.

В)  Мовлення.

Г)   Лексіка.

 

55. Функція мовлення, що виражається в побудові значеннєвих схем мовленевого висловлення, граматичних структур речень:

 

А)   Програмуюча функція.

Б)   Регулююча функція.

В)   Комунікативна функція.

Г)  Конативна функція.

 

56. Центр мовлення, що забезпечує  моторну організацію мовлення:

 

А)   Зона Брока.

Б)  Зона Верніке.

В)   Тригерна зона.

Г)   Зона Векслера.

 

57. Центр мовлення, що забеспечує сприйняття і розуміння мови:

 

А)   Зона Брока

Б) Зона Верніке.

В) Тригерна зона.

Г) Зона Бродмана.

 

58. Зона Брока у правші знаходиться в:

 

А)  В третій лобній звивині лівої півкулі.

 

Б)   В третій лобній звивині правої півкулі.

В)  В скроневій звивині лівої півкулі.
Г) В скроневій звивині лівої півкулі.

 

59. Зона Верніке знаходиться в:

 

А)   В третій лобній звивині лівої півкулі.

Б)   В третій лобній звивині правої півкулі.

В)  В скроневій звивині правої півкулі.

Г)    В скроневій звивині лівої півкулі.

 

60. Процес втрати або погіршення точності чи обсягу
матеріалу, що був запам’ятований:

 

А)   Обробка.

Б)   Відтворення.

В)   Забування.

Г)  Репродукція.

 

61. Руховою одиницею опорно-рухового апарату є:

 

А)     Нейроксон.

Б)     Мотонейрон.

В)     Нейробіон.

Г)     Нейромедін.

 

62. Суглоби можуть мати від одного до …:

А)   Двох ступенів свободи.

Б)   Трьох ступенів свободи.

В)   Чотирьох ступенів свободи.

Г)    П’яти ступенів свободи.

 

63. До пропріорецепторів не відноситься:

 

А)   М’язові веретена.

Б)   Сухожильні органи Гольджі.

В)   Суг­лобні рецептори.

Г)   Рецептори дотику.

 

64. Локомоція – це:

А)  Маніпулюванням зовнішні­ми об’єктами.

Б)  Утримання рівноваги.

В)  Переміщення тіла в просторі.

Г)  Ходьба.

 

65. Організацію  руху  на   рівні спинного мозку забезпечує:

 

А)   Прості рухи.

Б)    Прості та складні рухи.

В)    Складні рухи.

Г)    Сочетані рухи.

 

66. Збудження центру згиначів через вставні нейрлони спричинює одночасне гальмування центру розгиначів. Таке гальмування називають:

 

А)   Постсинаптичне.

Б)    Пресинаптичне.

В)    Реципрокне.

Г)    Песимальне.

 

67. За задум дії відповідає:

 

А)    Підкіркові і кіркові мотиваційні зони.

Б)    Стовбур мозку.

В)    Асоціативні зони кори.

Г)    Гіпофіз.

 

1. 68.  За спонукання до дії відповідає:

А)    Стовбур мозку.

Б)    Підкіркові і кіркові мотиваційні зони.

В)    Асоціативні зони кори.

Г)     Гіпофіз.

 

69. Вищий центр керування руховою активністю людини моторна (рухова кора) має таке місце розташування:

 

А)    Кутова звивина.

Б)     Передцентральна звивина.

В)     Зацентральна звивина.

Г)      Нижня лобова звивина.

 

70. Мото-нейронний пул відповідає за здійснення:

 

А)   Розгинальної діяльності м’яза в руховому акті.

Б)   Згинальної діяльності м’яза в руховому акті.

В)   Циклоподібної діяльності м’яза в руховому акті.

Г)    Пластичну діяльність м’яза в руховому акті.

1. 71.   Автором схеми управління руховою діяльністю людини є:

 

А)   О.Р. Малхазов.

      Б)   К.Нейман та Г.Зеєлігер.

В)   Е. Хаббл.

Г)   В.М. Бехтерев.

 

1. 72.    Автором багаторівневої ієрархічної системи координації рухів є:

 

А)   Д.Б. Вайнштейн.

Б)   С.Р.Гольдштейн.

В)   М.О. Бернштейн.

Г)   Л.А. Орбелі.

 

1. 73.  Нобелевська премія за відкриття функціональної спеціалізації півкуль мозку присуджена:

 

А)   Френсісу Кріку.

Б)   Роджеру Сперрі.

В)  Джеймсу Уо́тсону.

Г)  Д. Тейлору.

 

1. 74.   Частка мозку, що у правші аналізує сигнали, які виникають у різних зонах кори, виконує роль «інтерпретатору причин»:

 

А)   Лімбічна система.

Б)   Права півкуля.

В)   Гіпоталамус.

Г)   Ліва півкуля.

 

1. 75.   Функціональна асиметрія півкуль існує:

 

А)  Тільки у людей.

Б)   Тільки у тварин.

В)   У людей і тварин.

Г)   Існує не у всіх організімів.

 

76. Алексія – це порушення:

 

А)    Мовлення.

Б)    Читання.

В)    Мислення.

Г)     Писання.

 

 

77. Тимчасова анестезія обох півкуль називається:

 

А)   Тестом Ф.Барда.

Б)   Тестом А.М. Шуберта.

В)   Тестом В. Вада.

Г)   Тестом К. Бикова.

 

1. 78.     При «виключенні» якої півкулі у людини порушуються просодичні  (інтонаційні) компоненти мови:

 

А)   Лівої.

Б)    Правої.

В)    Лівої і правої.

          Г)    Не порушуються при «виключенні» півкуль.

 

1. 79.      За просторове уявлення та орієнтацію відповідає:

 

А)   Ліва півкуля.

Б)   Права півкуля.

В)   Ліва і права півкулі.

Г)   Ні ліва ні права півкулі. 

 

1. 80.      Анатомічні відмінності між статями називаються:

 

А)   Статевий диергізм.

Б)    Статевий диморфізм.

В)    Статевий популізм.

Г)    Гендер.

 

1. 81.      Автором «прожекторної теорії свідомості» є:

 

А)   К. Прибрам

Б)   Ф. Крик

В)   Дж. Еделмен

Г)   Ч. Венар.

1. 82.         Згідно Г.Селье дистрес є:

 

А) Шкідливим і призводить до різноманітних психосоматичних захворювань.

Б)    Корисним і призводить до адаптації.

В)    Другою фазою стресу.

Г)    Першою фазою стресу.

82. Функціональні стани організму в різні фази загального адаптаційного синдрому такі:

 

А) Спочатку активізуються усі функції організму, а потім гальмуються нормалізуються.

Б) Організм спочатку адаптується до збуджуючих факторів, потім поступово змінює свої функції так, щоб забезпечити економізацію життєдіяльності до мінімальних рівнів.

В) Першою реакцією є опір організму, потім поступове зниження всіх реакцій до рівня основного обміну, що закінчується повним пристосуванням.

Г) Початковою є реакція тривоги, потім змінюється опір організму дії стресора — рівень функціонування підвищується, закінчується процес повним незворотним виснаженням.

 

1. 83.         Психофізіологічна характеристика стресу полягає в наступному:

 

А)  Змінюються фізіологічні процеси регулювання нервової та ендокринної систем, активізуються вегетативні реакції, енергообмін, розвивається загальний адаптаційний синдром.

Б)  Це стан організму, при якому підвищуються захисні можливості.

В)  Стан, який супроводжується руйнівними процесами в нервовій системі

Г) При стресі процес збудження в ЦНС ірадіює і охоплює клітини рухового аналізатора мозку, що обмежує регуляцію довільних рухів.

 

1. 84.  Основою філогенетичної пам'яті є:

 

А)  Гомеостаз.

Б)  Центральна нервова система.

В)  Вегетативна нервова система.

Г)  Генофонд.

 

1. 85.          Декларативна пам'ять – це:

 

       А) Експліцитна пам'ять.

       Б) Процедурна пам'ять.

       В)  Ікспліцитна пам’ять.

       Г)  Семантична пам’ять.

 

1. 86.         Семантична пам’ять – це знання:

 

       А)  На цифри.

       Б)   На слова.

В)  На образи.

Г)   На дії.

 

1. 87.  Негативне научіння - це:

 

А)   Звикання.

Б)    Просте научіння.

В)    Асоціативне научіння.

Г)    Складне научіння.

 

1. 88.    Центр мови розташований:

 

А)  У стовбурі мозку.

Б)  У ретикулярної формації.

В)  У скроневій зоні.

Г)  У лівій півкулі.

 

1. 89.      Конкретно-образне мислення забезпечує:

 

А)  Права півкуля.

Б)  Ліва півкуля.

В)  Ретикулярна формація.

Г)  Вароліев міст.

 

1. 90.      Основні ритми мозку:   

 

А)  Альфа-ритм,  дельта-ритм, сігма-ритм.

Б)  Альфа-ритм,  гам­ма-ритм, лямда-ритм.

В)  Альфа-ритм, тета-ритм, бета-ритм.

Г)   Бета-ритм, гамма-ритм, сігма-рітм.

 

1. 91.      Повільний сон становить від загального часу сну:

 

А)  10%.

Б)   20%.

В)   50%.

Г)   80%.

 

1. 92.   Проекція зорового аналізатора знаходиться:

 

А)  У лобовій частці.

Б)  У скроневій частці.

В)  У потиличній частці.

Г)  У тім'яній частці.

93. Основоположник вивчення домінанти:

      

А)  І. П. Павлов.

Б)  І. М. Сєченов.

В)  П. Я. Гальперін.

Г)  О.О. Ухтомський.

 

1. 94.                Який метод дає можливість вимкнути будь яку півкулю мозку і досліджувати ізольовану роботу іншої ?

 

А)  ЕЕГ.

Б)  ПЕТ.

В)  Метод локального мозкового кровотоку.

Г)   «Наркозу півкуль».

 

1. 95.                 Модель організації двох типів пам'яті розробив:

 

А)  І. П. Павлов.

Б)  І. С. Бериташвилі.

В)  М. Мишкін.

Г)  Е. Тульвігін.

 

1. 96.                      Вперше декларативну пам'ять став досліджувати відомий фізіолог І.С.Беріташвілі в:

 

А) 1960 р.

Б)  1930 р.

В)  1911 р.

Г)   1940 р.

 

1. 97.                Синапс:

 

А)  Обробляє інформацію.

Б)  Передає інформацію.

В)  Місце контакту.

Г)  Закінчення аксона.

 

1. 98.                Посмішка Дачена з'являється:

 

А)  З народження.

Б)  З двох місяців.

В)  З шести місяців.

Г)  З одного року.

 

1. 99.     Зберігатися роками може слід в ..... пам'яті:

 

А)  Процедурної.

Б)   Експліцитної.

В)   Руховий.

Г)   Семантичної.

 

1. 100.      Контрольований і усвідомлюваний процес, у якого є пропускна здатність і який забезпечує послідовну обробку інформації:

 

А)  Довільна увага.

Б)  Мимовільна увага.

В)  Післядовільна увага.

Г)   Предувага.

 

1. 101.  Сприйняття обличчя людини з виразом щастя викликає активацію:

 

А)  Лівої півкулі.

Б)  Правої півкулі.

В)  Мигдалини.

Г)  Ретикулярної формації.

 

1. 102.  Вегетативні компоненти орієнтовного рефлексу не викликають:

 

А)  Розширення зіниць.

Б)  Збільшення шкірної провідності.

В)  Зміну дихання.

Г)  Звуження судин голови.

 

1. 103.  Школа електрофізиків, яку очолював  А.Едріан в Англії склалася в:

 

    А)  1920 р.

    Б)   1927 р.

    В)   1934 р.

    Г)   1938 р.

 

1. 104.  Мимовільна увага формується:

 

     А)  З народження.

     Б)  З одного року.

     В)  З шести місяців.

     Г)   З 2 – 3   місяців.

 

1. 105.    Антіципуюча  увага звернута:

 

А)   У майбутнє.

Б)   В теперішнє.

В)   В минуле.

Г)   В минуле та майбутнє.

 

1. 106.    Увагу  можна досліджувати методом (виключити один неправильну відповідь):

 

А)  Локальним мозковим кровообігом.

Б)   Позитронно-емісійної томографією.

В)   Електроенцефалографією.

Г)    Окулографією.

 

1. 107.    Релевантне повідомлення – це:

 

А)  Інформація через навушники.

Б)  Інформація на обидва вуха.

В)  Інформація на одно вухо.

Г)  Домінуюче повідомлення.

 

1. 108.    Основний ритм пильнування людини в спокійному стані на ЕЕГ:

 

А)  Альфа-ритм.

Б)   Бета-ритм.

В)   Гама-ритм.

Г)    Тета-ритм.

 

1. 109.    Реєстрацією рухів очей є:

 

А)  Окулографія.

Б)  Електроенцефалографія.

В)  Томографія.

Г)   Магнітоенцефалографія.

 

1. 110.    Виявити ділянки мозку з активно працюючими нейронними клітинами дозволяє метод:

 

А)  Магнітоенцефалографія.

Б)  Електроенцефалографія.

В)  Магніто-резонансної томографії.

Г)  Позитронно-емісійної томографії.

 

1. 111.  Реєстрація сумарної електричної активності мозку з поверхні голови - це:

 

А)  Магнітоенцефалографія.

Б)  Електроенцефалографія.

В)  Окулографія.

Г)  Позитронно-емісійна томографія.

 

1. 112.  Які нейромедіатори беруть участь у формуванні позитивних емоцій?

 

А) Серотонін.

Б)  Адреналін.

В)  Норадреналін.

Г)  Ендогенні опіати.

 

1. 113.  Першу стадію розвитку стресу по  Г.Селье називають:

 

А)  Тривоги.

Б)   Резистентності.

В)   Термінової адаптації.

Г)    Впрацьовування. 

 

1. 114.  Що означає поняття «проекційні поля»?

 

А)   Сукупність периферичних рецепторів;

Б)   Сукупність центральних нейронів;

В)    Проекція нейронів на тілі;

Г)    Сукупність провідних шляхів до центральних нейронів.

 

1. 115.  Що включає в себе рухова одиниця?

 

А)   Кілька мотонейронів;

Б)   Один мотонейрон і  м'язові волокна, які він іннервує;

В)   Одне м'язове волокно;

Г)    Рецептор і нейрон.

 

1. 116.  Де формуються рухові програми? 

 

А)   В лобових долях великих півкуль;

Б)    В мозочку;

В)    У довгастому мозку;

Г)     У стовбурі мозку.

 

1. 117.  Яка аферентація надає вирішальну роль на прийняття рішення?

 

А)  Пускова;

Б)  Обстановочна;

В)  Зворотна;

Г)   Пряма.

 

1. 118.  Скільки шарів має сітківка ока?

 

А)  2;

Б)  3;

В)  4;

Г)  5.

 

1. 119.  Хто ввів термін «нейрони очікування»?

 

А)  О.К. Анохін;

Б)  А.С. Батуєв;

В)  К.В.Судаков;

Г)  І.П. Павлов.

 

1. 120.  Що означає реверберація?

 

А)  Гальмування проходження інформації;

Б)   Процес багаторазового проходження імпульсів по нервовим ланцюгам;

В)   Вібрування.

Г)   Збудження.

В)А1112. 04)А9Б.

92.

7. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

 

1. Предмет та завдання психофізіології.

2. Психофізіологічна проблема.

1. Сучасні проблеми психофізіології.
2. Методи психофізіологічних досліджень.
3. Загальні властивості сенсорних процесів.
4. Нейрофізіологічні механізми сенсорних систем.
5. Сенсорна система зору.
6. Сенсорна система слуху.
7. Вестибулярна система.
8.  Сенсорна система шкірної чутливості.
9.  Сенсорна система кістково–м’язового апарату.
10.  Сенсорна система смаку.
11.  Нюхова сенсорна система.
12.  Психофізіологія уваги.
13.  Характеристики і види уваги. 
14.  Орієнтувальна реакція
15. Нейрофізіологічні механізми  уваги
16.  Психофізіологія пам’яті.
17. Типи пам’яті.
18. Мозковий апарат пам’яті
19. Феномени запам’ятовування
20. Порушення пам’яті
21. Психофізіологія мовлення.
22. Психофізіологія мислення.
23. Поняття, класифікація та функції емоцій.
24. Теорії емоцій.
25. Психофізіологічні механізми емоцій.
26.  Поняття свідомості.
27. Теорії свідомості.
28. Психофізіологічні механізми свідомості.
29.  Сон та його види.
30.  Теорії сну.
31.  Стадії сну.
32.  Сновидіння.
33.  Значення сну та потреба в ньому.
34.  Поняття рухової діяльності.
35.  Будова опорно–рухового апарату.
36.  Класифікація рухів.
37.  Організація рухової системи.
38.  Система управління рухами за М.О. Бернштейном.
39.  Опанування рухової діяльності.
40.  Поняття та основні положення системного підходу.
41.  Теорія функціональних систем П.К. Анохіна.
42.  Людина як цілісна біопсихосоціальна система.
43.  Поняття діяльності.
44.  Види та структура діяльності.
45.   Поняття стану людини.
46.   Психічний стан.
47.   Функціональний стан.
48.       Психофізіологічний стан.
49.  Негативні стани.
50.  Стомлення та перевтома.
51.  Загальні уявлення про адаптацію.
52. . Види адаптації.
53.  Загальні закономірності адаптації.
54.  Взаємодія сенсорних систем.
55.   Впізнання образів.
56.   Кодування інформації в сенсорних системах.
57.   Адаптація сенсорної системи.
58.   Пропріоцепція.
59.   Координація рухів.
60.   Схема тіла та система внутрішнього уявлення.
61.   Розвиток базисних емоцій в ранньому онтогенезі.
62.   Роль автономної (вегетативної) нервової системи в розвитку емоцій.
63.  Нейроанатомічна та функціональна організація механізмів емоцій.
64.   Визначення стресу, стресорів, стресової реакції та дистресу.
65.  Феномен психологічного захисту.
66.  Дистрес та хвороби.
67.  Свідоме керування рівнем стресу.
68.  Історія розвитку психофізіології.
69.  Електроенцефалографія як метод дослідження в психофізіології.
70.  Метод викликаних потенціалів.
71.  Реєстрація електричної активності шкіри.
72.  Реєстрація показників серцево–судинної системи як метод дослідження в психофізіології.
73.  Реєстрація реакції очей як метод дослідження в психофізіології.
74.   Самооцінка психофізіологічного стану.
75.  Психофізіологічна концепція І.М. Сєченова.
76.  Психофізіологічна концепція І.П. Павлова.
77.  Механізм бінокулярного зору.
78.  Аномалії рефракції ока – короткозорість та далекозорість.
79. Розміри мозку. Різниця в співвідношенні сірої і білої речовини.
80.  Особливості кортикальної асиметрії.
81.  Вікові особливості мозку у чоловіків та жінок.
82.  Статеві відмінності в функціонуванні мозку (статевий диморфізм).
83.  Статеві відмінності в когнітивних процесах.
84.  Перша і друга сигнальні системи.
85.  Механізми сприйняття мови.
86.  Центри мови. Нейрофізіологічні основи мови.
87.  Молекулярно-генетичні основи мови.

 

 

8. Рекомендована література

Базова

 

1. Александров Ю.А.Психофизиология: Учебник для вузов / Под ред. Ю.А.

    Александрова. – СПб.: Питер, 2010. – 464 с.

2. Данилова Н.Н. Психофизиология: учебник для вузов. – М.: Аспект – Пресс, 2004. – 368 с.  

3.  Данилова Н.Н. Функциональные состояния: механизмы и диагностика. –М.: Изд-во МГУ, 1985. – 286 с.

4. Волынкина Г.Ю., Суворов Н.Ф. Нейрофизиологическая структура эмоциональных состояний человека. – Л.: Наука, 1981. – 143 с.

5. Казин Э.М., Блинова Н.Г., Игишева Л.Н., Литвинова Н.А., Федоров А.И. Практикум по психофизиологической диагностике. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – 128 с.

6. Кокун О.М. Психофізіологія. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літе­ратури, 2006. - 184 с.

7. Костандов Э. А. Психофизиология сознания и бессознательного. - СПб.: Питер, 2004. – 167 с.

8. Коцан І.Я., Мотузюк О.П., Кузнецов І.П. Проблеми сучасної    психофізіології. - Луцьк: РВВ Волин. нац. ун-ту ім. Л.Українки, 2010. – 183 с.

9.  Макарчук Н.Е., Калуев А.В. Обоняние и поведение.-К.:КСФ, 2000.- 134 с.

10. Николаева Е.И. Психофизиология: Психологическая физиология с    основами физиологической психологии: Учебник для психологич. и биологич. специальностей вузов. Изд.3, перераб. и доп. ПЕРСЕ, 2008г. -356с.

11. Тітов І.Г. Вступ до психофізіології: навч. посіб. / І.Г.Тітов. – К.: Академвидав, 2011. – 296 с. – (Серія "Альма-матер").

12. Цыган В.Н., Богословский М.М., Апчел В.Я., Князькин И.В. Физиология и патология сна. – СПб.: СпецЛит, 2006. – 160 с.

13. Черенкова Л.В., Краснощекова Е.И.,Соколова Л.В. Психофизиология в   схемах и комментариях / Под ред. А.С.Батуева.- СПб.: Питер, 2006 – 240 с.

14. Шостак В.И., Лытаев С.А., Березанцева М.С. Психофизиология. Учебное пособие. 2 издание. – СПб.: ЭЛБИ-СПб. – 2009. – 352 с.

  

 

Допоміжна

 

15. Апчел В.Я., Цыган В.Н. Стресс и стрессоустойчивость человека. – СПб.: ВМА, 1999. – 86 с.

16. Батуев А.С. Физиология высшей нервной деятельности и сенсорных систем. - №-е изд. – СПб.: Питер, 2008. – 317 с.

17. Безруких М.М., Фарбер Д.А. Психофизиология. Словарь. Изд-во: ПЕР СЭ, 2006. – 128 с.  

18. Бехтерева Н.П., Бундзен П.В., Гоголицын Ю.Л. Мозговые коды психической  деятельности. – Л.: Наука, 1977. – 386 с.

19. Блум Ф., Лайзерсон А., Хорстедтер Л. Мозг, разум и поведение. – М.: Мир, 1988. – 248 с.

20. Греченко Т.Н. Психофизиология: Учебное пособие. М.: Гардарики, 1999. 358 с.

21. Данилова Н.Н. Психофизиологическая диагностика функциональных состояний. – М.:МГУ. – 2002. – 198 с.  

22. Пайяр Ж. Применение физиологических показателей в психологии / под ред. П. Фресса и Ж. Пиаже // Экспериментальная психология. – М.: Прогресс. – 1970. – С. 9–92.

23. Китаев – Смык Л.А. Социально-психологические исследования стресса. Психические состояния. Хрестоматия. / Под ред. Куликова Л.В. – Санкт – Петербург.: Питер, 2000. – 512 с.

24. Ильин Е.П. Психомоторная организация человека. – СПб.: Питер, 2003. – 384 с.

25. Ладик Б.Б. Психофизиологическая структура личности. – М.: Мед. Лит., 2006. – 352 с.

26.  Малых С.Б., Егорова М.С., Мешкова Т.А. Психогенетика. – СПб: Питер, 2008. – 408 с.

27.  Мюллер С. Разблокируй свою память: запомни все! – СПб.: Питер, 2008.- 192 с.

28. Небылицын В.Д. Проблемы психологии индивидуальности / Под ред. А.В.Брушлинского и Т.Н.Ушаковой. – М.: Изд-во МПСИ; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 2000. – 688 с.

29. Николаева Е.И. Психофизиология. Психологическая физиология с основами физиологической психологии. М.: ПЕР СЭ, 2003. – 603 с.

30. Психические состояния. Хрестоматия / Под ред. Куликова Л.В. – Санкт. Петербург.: ПИТЕР, 2000.- 512 с.

31. Психофизиология: конспект лекций. Авторы: Титов В.А., сост. Изд-во ПРИОР. – 2003, 176 с.

32. Савченков Ю.И. Основы психофизиологии. Серия: Высшее образование. Феникс, 2007. – 352 с.

33. Санникова О.П. Эмоциональность в структуре личности. - Одесса: Хорс, 1995. – 334 с.

34. Симонов П.В. Эмоциональный мозг. М.: Наука, 1992. 352 с.

35.  Смирнов В.М., Яковлев В.Н. Физиология центральной нервной системы: Учебное пособие. – М.: Академия, 2003. – 352 с.  

36.  Столяренко А.М. Физиология высшей нервной деятельности для психологов и педагогов: учебник для студентов вузов, обучающихся по гуманитарно-социальным специальностям. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2009. – 463 с.

37. Югова Е.А., Турова Т.Ф. Возрастная физиология и психофизиология. М.: Академия, 2012. – 336 с.

38. Хьюбел Д. Глаз, мозг, зрение. М. Мир, 1990. – 259 с.

39. Щербатых Ю.В. Психология стресса и методы коррекции: учебное пособие. – СПБ.: Питер, 2008. – 256 с.

40. Шеперд Г. Нейробиология ; в 2 т. М.: Мир, 1987. Т.1. 454 с. Т. 2. 368 с.