ПСИХОЛОГІЯ 13.07.2015 03:11

 

УДК...........

ББК .............

С....

 

 

Рекомендовано до друку методичною радою Інституту

(протокол № __ від „  ” _______ 2014 р.)

 

 

 

 

С.О.Дєніжна.  Психологія: Навчально-методичний комплекс. – К.: Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014. – 17 с.

 

 

 

 

 

 

 

                                Рецензент:    

               

Дубчак Л.М., кандидат філософських наук, доцент

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відомості про автора:

Дєніжна С..О. – доцент кафедри пенітенціарної педагогіки та психології Інституту кримінально-виконавчої служби, кандидат педагогічних наук, доцент.

 

 

 

                        © С.О.Дєніжна, 2014

© Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП ....................................................................................................................5

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН........................................................................................6

 

ПРОГРАМА КУРСУ.............................................................................................7

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ............................9

 

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ..................................................13

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ........................................................................................14

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ.....................................................................15

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...........................................17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Сучасний розвиток суспільства вимагає від випускників вищих навчальних закладів оволодіння конструктивними підходами і продуктивними психологічними технологіями для виконання практичних завдань.

Ефективність професійної діяльності сучасного спеціаліста значною мірою досягається завдяки використанню  знань психології людини, розумінню механізмів її діяльності та поведінки, вмінь ефективно спілкуватися та взаємодіяти, застосуванню методів  психологічної науки. Особливої значимості ці питання набувають у підготовці лікарів-ветеринарів.

          Зміст дисципліни включає вивчення питань про природу психіки людини, феномена особистості та її структури, співвідношення біологічних і соціальних факторів  у її формуванні, специфіки спрямованості особистості та її свідомості й самосвідомості, індивідуально-психологічних та соціально-психологічних характеристик особистості, особливостей спілкування та взаємодії з людьми.

          Мета  дисципліни: сформувати  систему знань про закономірності та механізми розвитку психічних явищ і якісних особливостей психіки людини, шляхи гармонізації людських взаємодій та активізації пізнавальної діяльності та  внутрішнього потенціалу особистості; сформувати потребу в особистісному саморозвитку та самовдосконаленні; навчити виявляти психологічні особливості людей та встановлювати позитивні стосунки з оточенням і досягати індивідуальних цілей у процесі навчання.

          Завдання дисципліни:

 засвоєння основних термінів і понять психології на рівні відтворення, тлумачення та використання їх у повсякденному та професійному житті;

 формування психологічних знань про людину для аналізу конкретних життєвих ситуацій;

  розвиток вмінь і навичок використання психодіагностичних методик відповідно до їх призначення;

 оволодіння курсантами здобутками сучасної психологічної науки,  що сприяють їх професійному становленню та самореалізації у майбутній професії.

                   У результаті вивчення дисципліни курсант  повинен

знати:

-         предмет, методи та основні категорії психології,

-         роль психології в системі сучасної світової психологічної науки, зв’язки психології особистості з іншими психологічними галузями та науковими дисциплінами;

-          зміст і спрямованість основних завдань і перспектив розвитку психології особистості на сучасному етапі;

-         закономірності та механізми функціонування психіки;

-         методи та методики психодіагностики; 

-         характеристики людської особистості та їх прояв у різних видах діяльності;

-         індивідуально-психологічні якості та властивості особистості;

-         психологічні особливості процесу спілкування;

-         основні закономірності становлення особистості, специфіка та механізми особистісного розвитку в різні вікові періоди;

-         показники та індикатори проявів спрямованості особистості, розвитку її мотиваційної сфери, самосвідомості тощо;

-         методики самопізнання, саморегуляції, самоорганізації, саморозвитку, самокорекції стимулювання особистісного зростання для підвищення культури свого повсякденного життя, культури спілкування;

-         значущість вивчення детермінант розвитку особистості, її динаміки, індивідуальних проявів для поглиблення розуміння себе і інших людей, оптимізації формальних і неформальних стосунків, спільної діяльності;

-         життєвий шлях та життєвий світ особистості;

-         проблеми відхилень у розвитку особистості.

• вміти:

-вільно та осмислено використовувати термінологічний апарат психологічної науки;

-         застосовувати у професійній діяльності основні методи психологічного дослідження;

-         визначати (діагностувати) характеристики та особливості прояву різних психічних процесів, станів і властивостей людини залежно від ситуації та обставин;

-         визначати індивідуально-психологічні особливості особистості та здійснювати їх науково обґрунтовану психологічну інтерпретацію;

проводити емпіричне дослідження особистісних змінних, володіючи класичними  експериментальними методиками, керуючись сучасними дослідницькими стратегіями вивчення особистості та прийомами їх практичного застосування;

-аналізувати поведінку партнерів по спілкуванню, вирішувати психологічні задачі у майбутній професійній діяльності

-           використовувати методи саморегуляції власного психічного стану, методики регулювання основних психологічних функцій в різних умовах діяльності;

-         коригувати певні відхилення у розвитку особистості,  застосовувати здобуті знання для встановлення доброзичливих людських взаємин, розв’язання конфліктів, подолання складних життєвих ситуацій.

Вивчення дисципліни „Психологія” тісно пов’язане із іншими галузями психології та галузями природничих і соціально-гуманітарних знань: анатомією та фізіологією, філософією та соціологією, етикою та педагогікою.

 

 

 

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

№ з/п	Назви тем	Нормативний обсяг годин	з них											Технічні засоби/ дидактичні засоби	Взаємозв’язок тем, що вивчаються, з іншими темами та дисциплінами (назва дисципліни, номер теми й вид заняття)
			Всього годин з викладачем	з них							Самостійна та індивідуальна робота	з них
				Лекцій		Семінарських занять		Практичних занять	Модульна контрольна робота			Самостійна робота	Індивідуальна робота
Змістовий модуль 1. Психологія – система наукових знань про психіку людини
1.	Тема 1.1. Поняття про психологію як науку.і навчальну дисципліну	10	6	2		2		2			4	2	2	Ноутбук, мультимедійний проектор	Філософія Тема 1 лекція
2.	Тема 1.2. Особистість у діяльності та спілкуванні	14	6	2		2		2			8	4	4	Ноутбук, мультимедійний проектор	Пенітенціарна психологія Тема 2 лекція
3.	Тема 1.3. Психічні процеси людини	16	8	2		4		2			8	4	4	Ноутбук, мультимедійний проектор	Пенітенціарна психологія Тема лекція 3
Змістовий модуль 2. Індивідуально-психологічні особливості та соціально-психологічні характеристики особистості
4.	Тема 2.1. Темперамент і  характер та їх значення у житті людини	12	8	2		4		4			4	2	2	Ноутбук, мультимедійний проектор	Пенітенціарна психологія Тема 4 лекція
5.	Тема 2.2. Спілкування як комунікативна діяльність людини	12	8	2		4		2			4	2	2	Ноутбук, мультимедійний проектор	Пенітенціарна психологія Тема 5 лекція
7.	Всього годин	108	54	24	24		6				54	26	38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОГРАМА КУРСУ

Змістовий модуль І

ПСИХОЛОГІЯ – СИСТЕМА НАУКОВИХ ЗНАНЬ ПРО ПСИХІКУ ЛЮДИНИ

Тема 1.1. Поняття про психологію як науку і навчальну дисципліну

      

Психологія - наука про психіку. Об'єкт і предмет психологічної науки. Задачі  сучасної психології. Функції психіки. Основні властивості психіки. Класифікація психічних явищ.

Становлення і розвиток психологічної науки. Виникнення примітивних знань про психіку у стародавньої людини. Уявлення вчених античного світу про психологію. Вчення про душу в Середні століття. Формування основ об'єктивної психології в Новий час. Виникнення психології як експериментальної науки.

Принципи психологічної        науки. Психологія в системі наук. Диференціація психології на окремі галузі. Структура психологічних знань

Класифікація загальнонаукових методів дослідження психіки. Організаційні методи. Емпіричні (змістовні). Методи обробки даних. Інтерпретаційні методи. Методи моделювання.

Опитування та його основні різновиди. Основні вимоги до методу опитування.

 Тестування (психодіагностика). Загальна характеристика тестів. Організація  процедури тестування.

 Метод наукового спостереження. Основні вимоги до методу спостереження. Види спостереження, виділені по типу зв'язку спостерігача з об'єктом. Види спостереження, виділені за ознакою  часу та простору.

Експеримент. Визначення поняття «експеримент». Загальна типологія експерименту. Експеримент лабораторний і природний. Експеримент констатуючий, формуючий, контрольний.  Експеримент відкритий і закритий. Інформаційний експеримент.

 

Тема 1.2. Особистість у діяльності та спілкуванні

Особистість як загальнонаукова категорія психології. Загальне уявлення про особистість. Проблема стійкості особистість.

Основні теорії особистості в зарубіжній психології. Особистість у персонології В.Джемса. Феномен особистості в «описовій психології» В.Дільтея і Е.Шпрангера. Типологія осособистості О.Лазурського.

 Особистість в психоаналізі З.Фрейда Аналітична психологія К.Юнга. Індивідуальна психологія А.Адлера.

 Епігенетическая концепція  Е.Еріксона. Гуманістичні теорії особистості А.Маслоу, К.Роджерса, Е.Фромма. Теорії особистості у французькій соціологічній школі.

Теорії особистості у вітчизняній психології. Особистість в культурно-історичній теорії Л.Виготського.

Діяльнісні теорії особистості. Особистість в теорії С.Рубінштейна. Теорія діяльності О.Леонтьева і поняття особистість. Погляди Б.Ананьева і К.Платонова наособистість. Концепція особистості Г.Костюка.

Розуміння структури особистості в психологічній науці. Загальна характеристика поняття  «структура» у психологічному аспекті. Погляди на структуруособистості у світовій психології. Вивчення структури особистості у вітчизняній науці. Сучасні погляди на структуру особистості.

Основні психологічні атрибути (характеристики)особистості. Самосвідомість. Свідомість безперервності та тотожності свого «Я». Індивідуальність. Саморегулювання. Активність. Релятивність. Структурна єдність.

Основні закономірності становлення особистості. Життєвий світ особистості  Етапи життєвого шляху особистості. Поняття розвитку та формування особистості в психологічній науці.

 

Тема 1.3. Психіячні процеси людини.

Сенсорно-перцептивна сфера психіки людини

Відчуття як елементарні пізнавальні процеси особистості. Загальна характеристика поняття відчуття. Фізіологічні механізми відчуттів. Відбір корисної інформації у відчуттях.

Основні класифікації відчуттів. Когнітивні характеристики.

Загальні закономірності відчуттів. Якість. Інтенсивність. Тривалість. Просторова локалізація. Пороги відчуттів. Чутливість і її вимірювання. Закон Вебера-Феннера.

Сприйняття як складний інтегрований пізнавальний процес. Фізіологічні основи сприйняття. Основні властивості сприйняття. Форми сприйняття. Типи сприйняття. Репрезентативні системи та їх характеристика. Провідна та первинна репрезентативні системи.

Увага

Загальна характеристика уваги. Поняття про увагу. Фізіологічні основи уваги. Увага як психологічний стан.

Психологічні теорії уваги. Основні підходи до вивчення уваги в класичній психології. Увага як об'єкт дослідження в сучасній психології. Теорія уваги П.Я.Гальперіна. Структура уваги.

 Основні властивості уваги. Стійкість уваги. Концентрація уваги. Переключеність уваги. Розподіл уваги. Обсяг  уваги.

Види уваги і причини їх зумовлюють. Мимовільна, довільне та післядовільна увага. Статична та динамічна увага. Природна і соціально зумовлена увага. Безпосередня і опосередкована увага. Чуттєва та інтелектуальна увага. Аномалії уваги та способи його розвитку.

                                                               Пам'ять

Пам'ять як психічний пізнавальний процес особистості. Загальна характеристика пам'яті. Нейрофізіологічні основи пам'яті.

Теорії пам'яті. Психологічні теорії пам'яті. Фізіологічні теорії пам'яті. Біохімічні теорії  пам'яті.

Основні процеси пам'яті. Запам'ятовування. Збереження. Відтворення. Забування..

Види пам'яті та їх особливості. Класифікація видів пам'яті залежно від цілеспрямованості її процесів. Види пам'яті, виділені за ознакою модальності. Види пам'яті, класифіковані за характеристиками свідомості. Системи пам'яті, диференційовані на основі механізмів пам'яті, що забезпечують запам'ятовування. Типи пам'яті, виділені залежно від індивідуально-типологічних особливостей. Типологія пам'яті згідно   способу запам'ятовування та відтворення.

Раціональні прийоми запам'ятовування матеріалу.

Запам'ятовування як мнемічна діяльність. Механічне і осмислене запам'ятовування. Умови, що сприяють осмисленому і міцному запам'ятовуванню. Продуктивність запам'ятовування в цілому та частинами.

Мислення

Природа і загальна характеристика мислення. Мислення як відображення істотних зв'язків і відносин. Мислення як ідеальне відображення дійсності.

Основні характеристики мислення. Класифікація явищ мислення. Загальні закономірності мислення.

Операції мислення. Аналіз і синтез. Абстракція і конкретизація. Порівняння і узагальнення. Класифікація і систематизація. Схематизація та моделювання.

Види мислення. Види мислення, виділені за принципом хронології. Види мислення, класифіковані за ознакою модальності.

Проблемна ситуація і задача. Етапи мислення розумової задачі. Проблемне навчання.

 Індивідуальні якості мислення. Якості розуму людини. Самостійність і ініціативність мислення. Повнота, глибина, критичність, гнучкість і рухливість мислення. Допитливість і допитливість. Логічність і доведеніить.

Психологія мислення і дослідження в галузі штучного інтелекту. «Комп'ютерна метафора».

Уява

Загальна характеристика уяви. Поняття про уяву (фантазію). Основні особливості уяви. Взаємозв'язок уяви, пам'яті,  уваги. Уява і сприйняття. Мислення і уява. Негативна роль уяви в діяльності людини.

Фізіологічні основи процесів уяви. Локалізація фізіологічних явищ, пов'язаних з уявою в мозку людини. Процеси ВНД, складові основу уяви. Уява та органічні процеси.

Види уяви. Види уяви, виділені за характером його кінцевого результату. Види уяви, класифіковані за ознакою специфіки і модальності. Мрія.

Способи створення образів уяви та фантазії. Абстрагування. Аглютинація. Конструювання. Акцентування. Гіперболізація. Схематизація. Типізація.

 Уява і творчість. Поняття про творчість. Рівні творчості і уяви. Творче надихання. Психологічні проблеми уяви і творчості. Творчий тренінг.

 

Емоційно-вольова сфера психіки людини

Загальна характеристика емоційної сфери. Поняття про почуття. Функції емоцій. Почуття та потреби людини. Фізіологічні основи почуттів.

Проблеми емоцій в світовій психології. Теорії емоцій. Еволюційна теорія емоцій Ч.Дарвіна. Теорія емоцій У.Джемса - К.Ланге. Теорія когнітивного дисонансу Л.Фестінгера. Інформаційна теорія емоцій П.Симонова.

Форми переживання почуттів. Емоції. Афекти. Настрої. Стресові стани.

Основи класифікацій явищ емоційної сфери. Види почуттів і їх закономірності. Почуття як психічний механізм оцінки соціально значущих явищ. Почуття та особистість. Почуття (у вузькому значенні слова). Пристрасті. Любов. Види п чуттів і їх формування. Негативні емоційні переживання  та способи їх подолання.

Поняття про волю. Воля як форма свідомої активності особистості. Фізіологічний субстрат волі. Умовно-рефлекторна природа вольових явищ.

Теорії волі. Інтелектуалістична теорія волі. Емоційна теорія волі. Волюнтаристична теорія волі. Теорія волі як рефлексу свободи. Психоаналітичне трактування волі.

Вольова регуляція поведінки. Основні функції волі. Локалізація контролю волі людини (локус контролю). Роль свідомості і автоматизму у виконанні вольових дій. Розвиток вольових дій.

Основні характеристики волі. Властивості волі. Психологічні умови розвитку вольових якостей особистості.

Вольове зусилля. Види вольових дій. Ланки вольового акту. Ухвалення рішення і боротьба мотивів. Шляхи активізації волі в умовах діяльності. Негативні вольові якості і їх особливості.

 

Змістовий модуль П

ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСОБИСТОСТІ

Тема 2.1. Темперамент і характер та їх значення в житті людини

Поняття про темперамент. Місце і значення темпераменту в психіці людини. Історичний вміст термінології у вченні про темперамент. Функції темпераменту. Темперамент в діяльності людини. Теорії типів темпераментів. Класичні типи темпераментів. Сучасні теорії темпераментів. Фізіологічні основи темпераменту. Властивості ВНД людини. Типи вищої нервової діяльності і типи темпераменту, взаємозв'язок між ними.

Властивості темпераменту, що виділяються в сучасних дослідженнях. Основні ознаки, які характеризують темперамент.

Загальне уявлення про характер. Характер як системотворнавластивість особистості. Типи характеру. Природа і прояв характеру. Вчинок і формування характеру. Характер і обставини. Структура характеру. Підструктури (симптомокомплекси) характеру. Якості характеру.

Акцентуація рис вдачі. Гіпертимний, дистимний, циклоїдний, збудливий, педантичний, тривожний, емотивний, демонстративний, екзальтований, екстравертований, інтровертований типи характеру.

Характер і особистість. Характер як центральна властивість особистості. Характер і типові риси особистості.

 

Тема 2.2. Спілкування як комунікативна діяльність людини

Психологічна характеристика спілкування. Поняття спілкування, його основні параметри і характеристики. Функції спілкування. Мови спілкування.

Змістовна характеристика спілкування. Основні постулати нормального спілкування. Вербальні і невербальні системи передачі повідомлення. Інформаційний аспект спілкування. Соціально-перцептивний аспект спілкування. Інтерактивний аспект спілкування.

Психологія безпосереднього контакту. Структура контакту. Засоби здійснення контакту. Рівні контакту. Соціальні чинники, що визначають стосунки людей в процесі контакту.

Структура спілкування. Мотиви спілкування. Засоби спілкування. Механізми спілкування. Установки і еталони спілкування.

Особливості комунікативної поведінки особистості. Взаємозв'язок особових і комунікативних особливостей особистості. Дружба та дружнє спілкування. Конфлікти у процесі спілкування.

 

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. ПСИХОЛОГІЯ – СИСТЕМА ЗНАНЬ ПРО ПСИХІКУ ЛЮДИНИ

ТЕМА 1.1.Загальна характеристика психології  як науки

Питання, які розглядаються на семінарі:

 

1. Історія розвитку психологічної науки.
   1. Предмет і задачі психології, її науковий апарат.
   2. Методологічні принципи психологічної науки.
   3. Мозок і психіка.
   4. Свідомість і діяльність.
   5.  Структура психічного світу людини.

 

Література до теми:

1. Гамезо М., Домашенко І. Атлас з психології, - М., 2003. – 210 с.
2. Квін В. Прикладна психологія / Пер. з англ.  -  СПб : «Питер», 2000. – 560с. - С. 18 – 28
3. Крисько В.Г.Психологія та педагогіка в схемах і таблицях. – Мн.: Харвест, 2004. – 384с. – С.22 – 25.
4. Маклаков О. Загальна психологія. – М., 2001. – 480 с.
5. Немов Р. Загальні основи психології.- М.: Просвіта, 2000. – 310 с.
6. Основи психології / За ред. О.В.Киричука, В.А. Роменця // Історичне становлення психологічних знань. – К.: Либідь, 1995. – 632с. – С.94-110.

 

Пропоновані теми рефератів:

1. Основні етапи становлення психологічної науки.
2. Історія української психології.
3. Виникнення і розвиток психіки.
4. Прикладна психологія: витоки та історія становлення.
5. Свідоме і несвідоме в розвитку психіки людини.

 

Завдання до самостійної роботи:

1.                Назвати, що є предметом психології? Які головні групи психічних явищ вона вивчає?

1. Визначити головні завдання сучасної психології?
2. Розкрити головні принципи наукового вивчення психіки?
3. Виявити головні закономірності психічної діяльності?

 

 

Тема 1. 2.Особистість як предмет психологічного дослідження

 

Питання, які розглядаються на семінарі:

 

1. Загальне поняття про феномен особистості.
2. Основні теорії особистості у світовій психології.
3. Сучасні погляди на структуру особистості.
4. Атрибути особистості.
5. Основні етапи життєвого шляху особистості.

 

Література до теми:

 

1. Загальна психологія: навчальний посібник / О.Скрипченко, Л.Долинська. – К., 2003. – 400 с.
2. Загальна психологія: навчальний посібник / О.Скрипченко, Л.Долинська. – К., 2003. – 400 с.
3. Зейгарник Б.В.Теорії особистості в зарубіжній психології. – М.,2002. – 360 с.
4. Маклаков О. Загальна психологія. – М., 2001. – 480 с.
5. Практикум з загальної психології / За ред. О.Петровського. – М., 2004. – 200 с.
6. Збірник задач з загальної психології / За ред. В.С.Мерліна. – 2004.

 

Пропоновані теми рефератів:

1. Особистість як загальнонаукова категорія психології.
2. Загальне уявлення про особистість.
3. Проблема стійкості особистість.
4. Особистість у персонології В.Джемса.
5. Феномен особистості в «описовій психології» В.Дільтея і Е.Шпрангера.          Типологія особистості О.Лазурського.
6. Особистість в психоаналізі З.Фрейда.
7. Аналітична психологія К.Юнга. Індивідуальна психологія А.Адлера.
8. Епігенетическая концепція  Е.Еріксона.
9. Гуманістичні теорії особистості А.Маслоу, К.Роджерса, Е.Фромма.
10. Теорії особистості у французькій соціологічній школі.
11. Теорії особистості у вітчизняній психології.
12. Особистість в культурно-історичній теорії Л.Виготського.
13. Діяльнісні теорії особистості.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Визначити основні теорії особистості в зарубіжній психології.
2. 2.      Назвати теорії особистості у вітчизняній психології.
3. 3.      Охарактеризувати сучасні погляди на структуру особистості.
4. 4.      Виявити основні психологічні атрибути (характеристики)особистості.
5. Розкрити етапи життєвого шляху особистості.

 

Тема 1.3. Психічні процеси людини

 

Питання, які розглядаються на семінарі:

 

1. Відчуття як елементарні пізнавальні процеси особистості.
2. Увага та її роль у пізнавальному процесію.
3. Пам'ять як психічний пізнавальний процес особистості.
4. Мислення та інтелект.
5. Уява і творчість.

 

Література до теми:

 

1. Веккер Л.М. Психічні процеси. Т.1 – Спб., 2004. – 180 с.
2. Гамезо М., Домашенко І. Атлас з психології. - М., 2003. – 210 с.
3. Грановськая Р.М. Елементи практичної психології. – Спб, - 2004. – С.25-50.
4. Загальна психологія (Курс лекцій) / Укл. Рогов Є.І. – М., 2001. – С.160-173.
5. Маклаков О. Загальна психологія. – М., 2001. – 480 с.
6. Практикум з загальної психології / Под. ред. О.Петровського. – М., 2004. – 200 с.

Пропоновані теми рефератів:

1. Увага як психологічний стан.
2. Структура уваги та її властивості.
3. Види уваги і причини їх зумовлюють.
4. Способи розвитку та виховання уваги.
5. Загальна характеристика пам'яті. Нейрофізіологічні основи пам'яті.
6. 2.Теорії пам'яті: порівняльний аналіз.
7. Основні процеси пам'яті.
8. Раціональні прийоми організації запам'ятовування матеріалу.
   1. Співвідношення понять «мислення та інтелект».
   2. Процес мислення.
   3. Мислення і творчість.
   4. Індивідуальні особливості інтелекту.
   5. Вікові, полові та соціальні особливості інтелекту.
   6. 2. Уява та органічні процеси.
   7. 4.Творчість як розв’язання творчих задач.
   8. 5.Психологічні проблеми навчання творчості. Творчий тренінг.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Розкрити основні підходи до вивчення уваги в класичній і сучасній психології.
2. Назвати основні процеси пам'яті.
3. Охарактеризувати класифікацію видів і типів пам'яті.
4. Визначити види мислення.
5. Співвіднесіть поняття «уява» і «творчість».
6. Співвіднесіть  поняття «уява» і «фантазія».

 

 

ЗМІСТОІИЙ МОДУЛЬ П. ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСОБИСТОСТІ

 

Тема 2.1. Темперамент і  характер та їх значення у житті людини

 

Питання, які розглядаються на семінарі:

 

1. Функції та види темпераменту.
2. Темперамент і особистість.
3. Виникнення і формування характеру.
4. Типи характеру
5. Структура і підструктури (симптомокомплекси) характеру.
6. Акцентуація рис характеру.

 

Література до теми:

1. Гамезо М., Домашенко І. Атлас з психології. - М., 2003. – 210 с.
2. Геппенрейтер Ю.Б. Вступ до  загальної психології. – М., 1999. – С.217-239.
3. Маклаков О. Загальна психологія. – М., 2001. – 480 с.
4. Немов Р. Загальні основи психології.- М.: Просвіта, 2000. – 310 с.
5. Симонов П.В., Єршов П.М. Темперамент. Характер. Особистість. – М., 1997. – 278 с.
6. Столяренко Л.Д. Основи психології.- Ростов-на-Дону, 2001. – 388 с.
7. Стреляу Я. Роль темпераменту в психічному розвиткові. – М., 1999. – 200 с.

 

Пропоновані теми рефератів:

1. Темперамент і індивідуальний стиль діяльності.
2. Проявлення типів темпераменту в діяльності людини.
3. Структура і підструктури (симптомокомплекси) характеру.
4. Акцентуація рис характеру.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Якими властивостями психічної діяльності характеризується темперамент?
2. Яке поєднання властивостей вищої нервової діяльності І.П. Павлов зробив засадовим при поділі темпераменту на типи?
3. У чому виявляються особливості поведінки екстраверта та інтроверта?
4. Чи тотожні поняття «тип вищої нервової діяльності» та «темперамент»? Аргументуйте свою відповідь.
5. Чи можна стверджувати, що властивості темпераменту є вродженими?
6. Чи завжди динаміка поведінки людини адекватно характеризує її темперамент?
7. Чи можна стверджувати, що темперамент безпосередньо впливає на формування рис характеру людини?
8. Чи можна дійти висновку про темперамент особистості за яскравими, але епізодичними виявами її поведінки? В яких життєвих ситуаціях темперамент виявляється найбільш повно?

 

 

Тема 2.2.  Спілкування як комунікативна діяльність людини

Питання, які розглядаються на семінарі:

 

1. Феномен спілкування: поняття,  параметри, функції.
2. Вербальні і невербальні системи спілкування.
3. Інформаційний, соціально-перцептивний, інтерактивний аспекти спілкування.
4. Психологія безпосереднього контакту: структурний і змістовий аналіз.
5. Механізми спілкування.
6. Особливості комунікативної поведінки особистості за умов конструктивного та  конфліктного спілкування.

 

Література до теми:

 

1.Долинська Л.В., Левченко М.В., Чепелєва Н.В., Уманець Л.І. Активні методи в роботі практичного психолога. – К., 2000. – 80 с.

2. Загальна психологія (Курс лекцій) / Укл. Рогов Є.І. – М., 2001. – С.160-173.

3. Маклаков О. Загальна психологія. – М., 2001. – 480 с.

4. Семиченко В.А.Психологія спілкування. – К. «Магістр-I», 2002. – 152 с.

5.Семиченко В.А. Психологія мовлення. – К.: «Магістр – S», 2002. – 112 с.

 

Пропоновані теми рефератів:

1. Змістовна характеристика спілкування.
2. Основні постулати нормального спілкування.
3. Вербальні і невербальні системи передачі повідомлення.
4. Інформаційний, соціально-перцептивний та інтерактивний аспекти спілкування.
5. Психологія безпосереднього контакту.

 

Завдання до самостійної роботи:

 

1. Визначити особливості комунікативної поведінки особистості.
2. Розкрити структуру контакту.
3. Назвати соціальні чинники, що визначають стосунки людей в процесі контакту.
4. Визначити мотиви спілкування.
5. Назвати механізми спілкування.
6. Встановити взаємозв'язок особових і комунікативних особливостей особистості.

СИТУАТИВНІ ЗАВДАННЯ

1. Яка діяльність: свідома чи несвідома – виявляється у нижче наведеній ситуації?

У хворого на “білу гарячку” реальна дійсність начебто затьмарюється багаточисельними яскравими галюцинаціями (йому ввижаються біси, які нападають на нього та погрожують розправою; він бачить тварин або комах, які кусають його; чуються голоси, що погрожують вбити тощо). Рятуючись від переслідувань, хворий може отримати тяжкі травми та каліцтва.

2. Які ознаки свідомого або несвідомого виявляється в нижче наведених прикладах?

• Дитина вже після народження міцно стискає  долонями палець дорослої людини або олівець.
• Готуючись до публічного виступу, іспиту, змагань, важливої ділової зустрічі тощо, важливо напередодні змоделювати власну емоційну реакцію. Таке попереднє “програвання” різноманітних емоційних ситуацій, як правило, допомагає виважено і спокійно вирішити багато життєвих проблем та конфліктів, не виснажуючи психофізіологічних резервів організму.

3. Які методи психологічних досліджень наведені в нижче наведених прикладах?

• З метою вивчення товариськості досліджуваного йому було запропоновано низку питань для відповіді.
• У віці шести з половиною років Саша Н. добре справляється із завдання співставити два предмети, тобто вказати як спільні їх ознаки, так і ті, що їх відрізняють. При цьому, дівчинка виявляє здібності до спостереження за власними мислительними операціями: Саша робить цікаве зауваження: “Мама, а різне мені легше побачити, ніж однакове. Це я давно вмію. А знаходить однакове нецікаво – воно однакове, але не зовсім”.
• Для вивчення відволікання уваги досліджуваному пропонують вирішити математичні задачі і одночасно вмикають телевізор з цікавим фільмом (відволікаючий подразник).
• Для вивчення індивідуальних особливостей пам’яті піддослідні заучують 10 англійських слів. Протоколіст записує, яку кількість слів запам’ятовує кожний досліджуваний після кожного повтору і скільки потребується повторів, щоб запам’ятати усі 10 слів.

 

4. Нижче наведені особливостях поведінки людини характеризують його або як індивіда, або як особистість. Виокремить особливості, які відображають поведінку індивіда і особливості, які відображають поведінку особистості.

Старанність, низька адаптивність до темноти, товариськість, добра координація обох рук, повільна швидкість впізнання, велика емоційна збудливість, працелюбність, акуратність, висока сенсорність (чуттєвість).

5. У наведених проявах різноманітних сторін особистості в поведінці людини визначте і обґрунтуйте який приклад характеризує:

• спрямованість особистості;
• моральний мотив;
• інтерес;
• особливості темпераменту.

1.Одинадцятикласник Віктор Л., на думку вчителів, глибоко знає програмний матеріал. Його мова некваплива, молоемоційна, але дуже змістовна. Він повний енергії, хоча не відрізняється особливою рухливістю – не спалахує в роботі. У навчанні невтомний, але інтереси його однобічні.

2.Воробйов надихає льотчика з ампутованими ногами, Олексія Мересьєв, на новий подвиг, розказуючи про російського авіатора епохи першої світової війни, який після ампутації ступні повернувся в авіацію. На болісні сумніви Олексія Воробйов викрикує: “Ти ж радянський льотчик!”,  виражаючи у цих словах глибоку віру в моральну велич радянських людей.

3.Таня А., студентка ІІ курсу. Весела, життєрадісна, енергійна і в той же час  врівноважена і спокійна дівчина. У неї багато друзів. Вона все вміє робити швидко і добре.

4.У сім’ї сільського сторожі було два сина. Матеріальні статки сім’ї були невисокими. Мати малоосвічена. Батько – суворий та вимогливий з дітьми. Ні про яку художню атмосферу в сім’ї і казати нічого. Але все ж таки старший син рано виявив  нахил до малювання, продовжував багато і з великим бажанням малювати в школі. Пізніше вступив до Саратовського художнього училища. Тепер він видатний художник.

 

 

 

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

 

1.      Що є предметом психології? Які головні групи психічних явищ вона вивчає?

1. Які головні завдання розв’язує сучасна психологія?
2. Якими є головні принципи наукового вивчення психіки?
3. Які головні закономірності психічної діяльності?
4. Що таке свідомість і які її ознаки?
5. Що таке несвідоме і як воно пов’язане із свідомістю?

7.Що таке метод наукового дослідження?

1. Які методи належать до групи головних?
2. Чому психічний процес «відчуття» належить до чуттєвого пізнання? .
3. У чому полягає особливість відчуттів як чуттєвої форми відображення дійсності?
4. За якими принципами відчуття поділяють на різновиди?
5. Якими є головні властивості відчуттів?
6. 14.  Якими є головні пороги відчуття та чим вони визначаються?

9. Які методи належать до групи додаткових?

15. Який психічний процес називається «сприйманням»?

1. У чому полягає спільне та відмінне між сприйманням і відчуттям?
2. Якими є загальні властивості сприймань?

18. Що таке структурність сприймання та яким є її механізм?

19. У чому полягають специфічні особливості мислення як вищої форми пізнавальної діяльності?

1. У чому виявляється істотна відмінність абстрактного пізнання дійсності від чуттєвого?
2. У чому полягає особливість опосередкованого способу пізнання дійсності?
3. Що характеризує істотні ознаки предметів та явиш, які є об'єктом мисленого пізнання?
4. Охарактеризуйте головні операції мислення.
5. У чому полягає відмінність понять від уявлень як форм пізнання дійсності?
6. У чому полягає відмінність між короткочасною та оперативною пам'яттю?
7. Якими є головні умови продуктивного запам'ятовування?
8. Як можна пояснити явище ремінісценції?
9. У чому виявляється головна відмінність образів та уявлень пам'яті від образів сприймання?
10. У чому виявляються індивідуальні відмінності пам'яті?
11. Яким є фізіологічний механізм уваги?
12. Що є джерелом уваги особистості а її діяльності?
13. Чим зумовлені різні погляди психологів на природу уваги?
14. Яким є механізм відволікання та розосередженості уваги?
15. У чому полягає відмінність між емоціями та почуттями?
16. За якими ознаками можна констатувати, що людина перебуває в стані емоційного збудження?
17. Які об'єктивні та суб'єктивні чинники можуть виливати на настрій?
18. Якими є головні ознаки афекту?
19. Які ознаки характеризують пристрасті як форму переживання почуттів?
20. Чому моральні, інтелектуальні, естетичні та праксичні почуття належать до вищих почуттів?
21. Чим зумовлена діяльність людської уяви?
22. Від чого залежить багатство створюваних людиною образів уяви?
23. У чому полягає принципова різниця образів репродуктивної та продуктивної уяви?
24. У чому полягають особливості мрії як різновиду творчої уяви?
25. У чому виявляється зв'язок процесів чуттєвого пізнання і мислення з уявою?
26. Яким є механізм впливу образів уяви на фізіологічні процеси людини?
27. Що таке вольове зусилля та якими чинниками воно зумовлюється?
28. Що таке сила волі і чим вона зумовлюється?
29. Якими є головні етапи розвитку складної вольової дії?
30. Які причини можуть викликати боротьбу мотивів?
31. Що може впливати на прийняття людиною рішення?
32. Які чинники, на вашу думку, справляють найбільший вплив на розвиток волі людини?
33. Якими властивостями психічної діяльності характеризується темперамент?
34. Яке поєднання властивостей вищої нервової діяльності І.П.Павлов зробив засадовим при поділі темпераменту на типи?
35. У чому виявляються особливості поведінки екстраверта?
36. У чому виявляються особливості поведінки інтроверта?
37. Як може позначатися темперамент на формуванні рис особистості?
38. У чому полягає вихованість темпераменту?
39. Яку роль у діяльності фахівця в системі суб'єктних відносин відіграє знання темпераменту людини?
40. Які риси особистості поєднуються в характері?
41. В яких стосунках між людьми найповніше виявляється характер особистості?
42. Які компоненти можна виокремити у структурі характеру?
43. Які риси характеру особистості є типовими, а які – нетиповими?
44. Як поєднуються в характері природні та соціальні чинники?
45. Як пов'язані між собою характер і темперамент?
46. .Якими є умови формування характеру?
47. У чому виявляються здібності особистості?
48. Як пов'язані між собою здібності та задатки?
49. Які психічні властивості людини сприяють розвиткові здібностей?
50. Що характеризує діяльність як специфічну форму людської активності?
51. У чому полягає докорінна відмінність між поведінкою тварин і діяльністю людини?
52. Якими є головні компоненти діяльності?
53. Якими є характерні ознаки гри як різновиду діяльності?
54. Яка роль у спілкуванні належить невербальній комунікації?
55. У чому виявляється культура невербального спілкування?
56. Що означає комунікативна функція спілкування?
57. За якими принципами спілкування поділяють на різновиди?
58. Якими є умови ефективності спілкування?

25.  За якими принципами мислення може бути поділене на різновиди?
26. За якими принципами пам'ять поділяють на різновиди?

36. Як пов'язані між собою увага і діяльність людини?

49. Як пов'язана уява з емоційно-вольовою сферою особистості?

56. У чому полягає слабкість волі і якими є її причини?

64. У чому може виявлятися врахування вчителем, лікарем особливостей темпераменту учня або пацієнта?

79. Якими є характерні ознаки навчання як різновиду діяльності?

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Чому психічний процес «відчуття» належить до чуттєвого пізнання?
2. У чому полягає особливість відчуттів як чуттєвої форми відображення дійсності?
3. Якими є головні властивості відчуттів?
4. Якими є головні пороги чутливості та чим вони визначаються?
5. Який психічний процес називається «сприйманням»?
6. У чому полягає спільне та відмінне між сприйманням і відчуттям?
7. Якими є загальні властивості сприймань?
8. Чим пояснити той факт, що збільшення інтенсивності дії подразника в одних випадках відчувається, а в других - ні?
9. Чому сприймання не можна звести до простої суми відчуттів? Як слід розуміти твердження, що сприймання - це результат складної аналітико-синтетичної діяльності?
10.  Хмари на небі іноді сприймаються як цілісні предмети, що нагадують тварин, птахів, скелі тощо. Яка важлива особливість сприймання у цьому виявляється?
11. 11.  У чому полягають специфічні особливості мислення як вищої форми пізнавальної діяльності?
12. Охарактеризуйте головні операції мислення.
13. За якими принципами мислення може бути поділене на різновиди?
14. Чи достатньо буде, характеризуючи мислення, вказати на такі його ознаки: це спосіб опосередкованого та узагальненого відображення внутрішніх властивостей об'єктів та явищ дійсності?
15. Чи всі операції мислення названі: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація?
16. Чи правильно названі форми мислення: наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне, поняттєве?
17. У чому виявляється принципова відмінність мислення людини від «мислення машини»? Наведіть аргументи, які б переконливо доводили наявність такої відмінності.
18. У чому полягають відмінності мислення людини та мислення тварини? Що не дає можливості мисленню тварини піднестися до рівня людського мислення?
19.  Охарактеризуйте найважливіші особливості пам'яті як пізнавального процесу.
20.  За якими принципами пам'ять поділяють на різновиди?
21. Якими є головні умови продуктивного запам'ятовування?
22. У чому виявляється головна відмінність образів та уявлень пам'яті від образів сприймання?
23. Чи можна стверджувати, що функція пам'яті вичерпується процесами фіксації та відтворення одержаних вражень?
24. Чи правильно визначені принципи поділу пам'яті на різновиди: залежно від участі волі в процесах запам'ятовування, залежно від тривалості утримання інформації в пам'яті, залежно від змісту запам'ятовуваного?

25.Чи всі різновиди пам'яті названі: довільна, мимовільна, образна, рухова, словсно-логічна, емоційна, довготривала, короткочасна?

26.Чи всі названі особливості пам'яті характеризують її індивідуальні відмінності: швидкість запам'ятовування, готовність до відтворення, тривалість зберігання?

1. З досвіду відомо, що, хвилюючись, людина може забувати раніше за-пам'ятоване. Яке фізіологічне пояснення можна дати цьому явищу?
2. Трапляється так, що тривала робота по запам'ятовуванню навчального матеріалу виявляється неефективною. Чим пояснити, що, по-перше,
3. матеріал погано запам'ятовується, по-друге, створюється ілюзія його запам'ятовування?

30. 29.У чому виявляється увага?

1. Що є джерелом уваги особистості а її діяльності?
2. Чи можлива психічна активність без уваги?
3. Чи завжди довільна увага зумовлена свідомою метою?
4. Чи згодні ви з думкою, що увага виявляється тільки в діяльності і підтримується виключно нею?
5. Які об'єктивні та суб'єктивні чинники можуть позитивно впливати на виявлення уваги особистості?
6.  Яку людину можна назвати більш уважною:

ту, яка, займаючись справами, перебуває в стані глибокої зосередженості й не помічає нічого навколо;

ту, яка за коротку мить здатна помітити всі деталі ситуації і не випускати з поля зору жодної дрібниці;

ту, яка незалежно від того, що вона робить, здатна бачити й чути все, що так або інакше стосується діяльності?

1. Хижак може впродовж тривалого часу вистежувати свою здобич. Чи можна його увагу схарактеризувати як довільну?

38. Як відбувається відображення дійсності почуттями і чим воно відрізняється від відображення у пізнанні?

1. У чому полягає відмінність між емоціями та почуттями?
2. За якими ознаками можна констатувати, що людина перебуває в стані емоційного збудження?
3. 40.. Які об'єктивні та суб'єктивні чинники можуть виливати на настрій?
4. Якими є головині ознаки афекту?
5. Які ознаки характеризують пристрасті як форму переживання
6. Чому моральні, інтелектуальні, естетичні та праксичні почуття належать до вищих почуттів?

45.Чи завжди в стані афекту людина втрачає контроль над своєю поведінкою?

46.Чи завжди страх невідомого викликає в людини стресовий стан?Чи можна стверджувати, що поняття «моральні почуття» та «моральні переконання» в принципі є тотожними?

1. Чи можна стверджувати, шо механізми виникнення стресу та фрустрації принципово відмінні?

48. Чим можна пояснити, шо тривале розлучення близьких людей завжди супроводжується стійкими негативними переживаннями?

1. Чим можна пояснити, що іноді емоційні реакції не відповідають об'єктивним впливам?
2. Чому людина в горі почуває себе легше, коли виплачеться?
3. Під впливом яких чинників виявляються моральні почуття особистості?

52. У чому полягає специфічність відображення дійсності в процесах уяви?

1. Чим зумовлена діяльність людської уяви та від чого залежить багатство створюваних людиною образів уяви?
2. У чому полягає принципова різниця образів репродуктивної та продуктивної уяви?
3. У чому полягають особливості мрії як різновиду творчої уяви?
4. У чому виявляється зв'язок процесів чуттєвого пізнання і мислення з уявою?
5. Як пов'язана уява з емоційно-вольовою сферою особистості?
6. Чи є принципова різниця між уявленнями творчої уяви та галюцінаціями?
7. Поясніть, у чому полягають головні відмінності уяви від уявлень пам'яті. За якими ознаками цс можна встановити?
8. Визначте, які прийоми створення образів уяви використані: винахідником - при конструюванні дирижабля, гідролітака; письменником -при створенні літературного персонажа; художником-карикатуристом - при створенні дружнього шаржу.
9. Поясніть, чому деякі люди, необізнані з медициною, прочитавши опис того або того захворювання, схильні уявляти, що вони захворіли саме на цю хворобу, що у них виявляються симптоми цієї хвороби.

62. У чому виявляються головні функції волі?

1. У чому полягає істотна відмінність між довільною та мимовільною дією?
2. Якими є головні етапи розвитку складної вольової дії?
3. Які чинники, на вашу думку, справляють найбільший вплив на розвиток волі людини?
4. У чому полягає слабкість волі і якими є її причини?
5. Чи завжди реальна ситуація діяльності вимагає наявності всіх етапів складної вольової дії?
6. У житті трапляється так, що в людини, яка прийняла рішення, виникають сумніви в його правильності, і вона не виконує його. Чим пояснити виникнення таких протиріч? Про які особливості волі особистості це свідчить?
7. Добре відомо, що коли людині, котра навчається їздити на велосипеді, сказати, що зараз вона впаде, то вона й справді падає. Які механізми волі спрацьовують у цьому випадку?
8. Іноді дорослі, спілкуючись з дітьми, вживають такі висловлювання: «У тебе, як завжди, в голові тільки дурниці», «Я нічого доброго від тебе і не чекав». Чи завжди такі зауваження можуть дати позитивний ефект? На формування яких якостей дитини це впливає?
9. Якими властивостями психічної діяльності характеризується темперамент?
10. Яке поєднання властивостей вищої нервової діяльності І.П. Павлов зробив засадовим при поділі темпераменту на типи?
11. У чому виявляються особливості поведінки екстраверта та інтроверта?
12. Чи тотожні поняття «тип вищої нервової діяльності» та «темперамент»? Аргументуйте свою відповідь.
13. Чи можна стверджувати, що властивості темпераменту є вродженими?
14. Чи завжди динаміка поведінки людини адекватно характеризує її темперамент?
15. Чи можна стверджувати, що темперамент безпосередньо впливає на формування рис характеру людини?

78. Чи можна дійти висновку про темперамент особистості за яскравими, але епізодичними виявами її поведінки? В яких життєвих ситуаціях темперамент виявляється найбільш повно?

1. Залежно від станів людини в неї можуть змінюватися темп мовлення, емоційна збудливість. Чи завжди ці особливості належать до темпераменту? Визначіть ті особливості, які належать до темпераменту, і ті, то зумовлені мотиваційним чинником. За якими ознаками це можна встановити?
2. Чи завжди індивідуально-психологічні властивості людини, шо виявляються в ранньому дитинстві, зберігаються в подальшому її житті? Чим це можна пояснити?
3. У чому виявляються здібності особистості?
4. Як пов'язані між собою здібності та задатки?
5. Які психічні властивості людини сприяють розвиткові здібностей?
6. Чи згодні ви з твердженням, шо швидкість виконання діяльності є показником добрих здібностей?
7. Чи вважаєте ви задатки обов'язковою передумовою розвитку здібностей?
8. Чи можна вважати, що соціальний чинник справляє вирішальний вплив на формування характеру?
9. У чому може виявлятися вплив характеру на темперамент? В якому

            напрямі та за яких умов цей вплив може мати місце?

 

 

Контрольні питання для визначення рівня засвоєння знань і рейтингу

 

1. Що є предметом психології? Які головні групи психічних явищ вона вивчає?
2. Які головні завдання розв’язує сучасна психологія?
3. Якими є головні принципи наукового вивчення психіки?
4. Які головні закономірності психічної діяльності?
5. Що таке свідомість і які її ознаки?
6. Що таке несвідоме і як воно пов’язане із свідомістю?

7.Що таке метод наукового дослідження?

1. Які методи належать до групи головних?
2. Чому психічний процес «відчуття» належить до чуттєвого пізнання? .
3. У чому полягає особливість відчуттів як чуттєвої форми відображення дійсності?
4. За якими принципами відчуття поділяють на різновиди?
5. Якими є головні властивості відчуттів?
6. Якими є головні пороги відчуття та чим вони визначаються?

9. Які методи належать до групи додаткових?

15. Який психічний процес називається «сприйманням»?

1. У чому полягає спільне та відмінне між сприйманням і відчуттям?
2. Якими є загальні властивості сприймань?

18. Що таке структурність сприймання та яким є її механізм?

19. У чому полягають специфічні особливості мислення як вищої форми пізнавальної діяльності?

1. У чому виявляється істотна відмінність абстрактного пізнання дійсності від чуттєвого?
2. У чому полягає особливість опосередкованого способу пізнання дійсності?
3. Що характеризує істотні ознаки предметів та явиш, які є об'єктом мисленого пізнання?
4. Охарактеризуйте головні операції мислення.
5. У чому полягає відмінність понять від уявлень як форм пізнання дійсності?
6. У чому полягає відмінність між короткочасною та оперативною пам'яттю?
7. Якими є головні умови продуктивного запам'ятовування?
8. Як можна пояснити явище ремінісценції?
9. У чому виявляється головна відмінність образів та уявлень пам'яті від образів сприймання?
10. У чому виявляються індивідуальні відмінності пам'яті?
11. Яким є фізіологічний механізм уваги?
12. Що є джерелом уваги особистості а її діяльності?
13. Чим зумовлені різні погляди психологів на природу уваги?
14. Яким є механізм відволікання та розосередженості уваги?
15. У чому полягає відмінність між емоціями та почуттями?
16. За якими ознаками можна констатувати, що людина перебуває в стані емоційного збудження?
17. Які об'єктивні та суб'єктивні чинники можуть виливати на настрій?
18. Якими є головні ознаки афекту?
19. Які ознаки характеризують пристрасті як форму переживання почуттів?
20. Чому моральні, інтелектуальні, естетичні та праксичні почуття належать до вищих почуттів?
21. Чим зумовлена діяльність людської уяви?
22. Від чого залежить багатство створюваних людиною образів уяви?

25.  За якими принципами мислення може бути поділене на різновиди?
26. За якими принципами пам'ять поділяють на різновиди?

36. Як пов'язані між собою увага і діяльність людини?

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1. 1.    Назвіть, представники якого психологічного напряму стверджували, що характер поведінки особистості залежить від тих засобів (заохочення і покарання), які функціонують в навколишньому середовищі, тому виховання особистості зводиться до формування стереотипів, що приводять до необхідних реакцій:

 

1	Гуманістичного
2	Біхевіористичного
3	Когнітивного
4	Гештальтпсихологічного;

 

2. Підберіть кожному з термінів визначення:

А. Індивід	1. Унікальна особистість з її неповторним  духовним світом.
В. Людина	2. Свідома людина з певним генетичним кодом, творча і активна,       не діє проти інтересів інших людей.
С. Особистість	3.  Досконала система, унікальний індивід.
D. Індивідуальність	4. Окрема істота, самостійно існуючий живий організм.

 

3. Визначіть, якому структурному компоненту особистості відповідають наступні характеристики?

1. Темперамент	А. полягає у динамічній характеристиці психічних процесів людини.
2. Характер	В.Індивідуально стійкі властивості людини, що визначають її успіхи у різних видах діяльності.
3.Здібності	С.Полягає в якостях, які відображають ставлення людини до інших людей
4.Спрямованіть	D.сукупність стійких мотивів, що орієнтують діяльність особистості та відносно незалежні від наявності ситуації

 

4. Знайдіть пари співвідношень між відповіддю та пропонованими варіантами (термін -визначення).

1	Маніпулювання	А	Лаконічне висловлювання, в якому порівнюються позитивні якості особистості з її негативними діями.
2	Конфлікт	В	Система спілкування, за якої один з партнерів орієнтується на достягнення своїх цілей за  рахунок іншого.
3	Прийом посилання на особливості  характеру курсанта	С	Прийом етичного захисту викладача, за допомогою якого ображений курсантом педагог переводить на себе етичну відповідальність за конфлікт.   Наслідком  цього є зниження рівня агресивності  курсанта система уявлень і понять.
4	Прийом протиставлення переваг особистості  її вчинку	D	Спонтанно виникаюче або спеціально створене загострення взаємовідношень, зіткнення протилежних інтересів, поглядів, що, за умов правильного вирішення протиріч, передбачає позитивні зміни у відношеннях, потребу виконувати певну дію.

5. Вкажіть, яку послідовність понять можна охарактеризувати як онтогенетичний розвиток людини?

1	індивід – особистість – суб’єкт діяльності – індивідуальність
2	індивід – суб’єкт діяльності – особистість –індивідуальність;
3	індивід – суб’єкт діяльності – індивідуальність – особистість;
4	суб’єкт діяльності – індивід – особистість –індивідуальність.

1. 6.      Визначіть, як розглядається соціальна група психологією?

1	Посередник між суспільством і конкретною людиною, через якого суспільні явища впливають на с особистість;
2	Самостійний суб’єкт життєдіяльності і розвитку із своїми феноменами і механізмами;
3	Важливий для людини інститут соціалізації;
4	Ссфера концентрації різних групових впливів на особистість;
5	і 1, і 2, і 3, і 4.

 

1. 7.    Визначіть, які етапи проходить розвиток групи просоціальної спрямованості:

1	група-кооперація, група-асоціація, група-автономія, колектив;
2	група-асоціація, група-автономія, група-кооперація, колектив;
3	група-асоціація, група-автономія, група-корпорація, колектив;
4	група-автономія, група-асоціація, група-кооперація, колектив.

 

8. Назвіть групи, характеристикою яких є: «члени групи не перебувають один з одним у безпосередньому контакті, не спілкуються і можуть не знати один про одного»?

1	офіційні;
2	неофіційні;
3	умовні;
4	реальні.

 

9. Назвіть масове явище, що полягає у публічно вираженому і поширеному судженні, яке містить оцінку і ставлення до подій, осіб, діяльності груп, організацій, що становлять певний інтерес для суспільства:

1	громадська думка;
2	суспільний настрій;
3	масовий настрій;
4	мода;
5	чутки.

 

 

10. Розставте у відповідності до типів темпераменту наступні їх характеристики:

А	Холерик	1	Уповільненість й виваженість дій, міміки і мовлення, рівність, постійність почуттів і настроїв, довге «розкачування» на початку виконання завдання, але відповідальне і якісне його виконання
В	Сангвіник	2	Стриманість і приглушеність моторики та мовлення, замкнутість недовірливість, глибина і постійність почуттів, але слабкий їх зовнішній вияв
С	Меланхолік	3	Нетерплячість, неврівноваженість, схильність до зміни настроїв, емоційних спалахів, різкість і стрімкість рухів, сильна імпульсивність та яскравість емоційних переживань
D	Флегматик	4	Невдачі й неприємності переживають порівняно легко, не вирізняються глибиною та стійкістю почуттів, притаманна похапливість у роботі, не завжди дотримуються своєї обіцянки

 

 

11. Вкажіть поняття, яке характеризується такими властивостями, як ригідність, пластичність, лабільність, резистентність:

1	Відчуття
2	Сприймання
3	Темперамент
4	Характер

 

 

12. Четверо друзів запізнилися в театр. Співвіднесіть характеристики їх поведінки в такій ситуації з типами темпераменту?

А	Меланхолічний	1	Розпочне суперечку з білетером, прагнучи проникнути в партер на своє місце. Стверджуватиме, що годинник в театрі поспішає, що нікому не заважає і, можливо, спробує відтіснити білетера, щоб прорватися до зали.
В	Холеричний	2	Відразу може оцінити ситуацію, зрозуміє, що в партер його не пустять і побіжить вгору по сходинках до найближчого ярусу.
С	Сангвінічний	3	Ймовірно розмірковуватиме так: “Перша дія завжди не цікава, актори ще не ввійшли в роль. Піду краще в буфет, вип’ю кави, а потім спокійно додивлюсь спектакль. Не бігти ж мені, як на пожежу, за сангвініком? Це зовсім не для мене.”.
D	Флегматичний	4	Може подумати про себе таке: “Мені як завжди не щастить. Нарешті вибрався в театр – і така прикрість!? Не знаю, коли я ще відважусь на такий крок”, – і поїде додому .

 

 

13. З метою оптимізації діяльності співвіднесіть необхідні рекомендації з типами темпераментів:

 

А	Меланхолічний	1	Ставити нові і цікаві завдання, які вимагали б від нього зосередження й напруження; постійно залучати до активної діяльності, систематично заохочувати зусилля
В	Сангвінічний	2	Неприпустимі не тільки різкість, грубість, підвищений тон, іронія; про його вчинок, провину краще поговорити наодинці; для навчання вкрай необхідним є прояв уваги, вчасна оцінка успіхів, рішучості та волі; негативну оцінку варто використовувати з великим застереженням, пом’якшуючи її негативну дію.
С	Флегматичний	3	Контролювати діяльність якомога частіше; у роботі не припустимі різкість і нестриманість, оскільки це може викликати негативну реакцію у відповідь; негативний вчинок має бути вимогливо і справедливо засуджений.
D	Холеричний	4	Залучати до активної діяльності й зацікавити; він потребує систематичної уваги, не варто переключати з одного завдання на інше.

 

14. Російський письменник  А. П. Чехов був людиною врівноваженою, скромною й делікатною. В одному із листів до дружини, актриси О.Л. Кніппер-Чехової, він зізнається: «Ти пишеш, що заздриш моєму характеру. Повинен сказати тобі, що від природи я запальний. Але я звик стримуватися, бо розпускати себе порядній людині не годиться. Раніше я виробляв чортзна-що». Бібліограф А.П. Чехова підтверджує ці слова: «…ми знаємо різкість, запальність… це були фамільні риси Чехових…». Про яку психологічну властивість особистості йдеться:

 

(у бланку відповідей впишіть правильну відповідь одним словом)

 

 

15. Знайдіть співвідошення типів темпераментів на підставі гуморальної теорії Гіппократа:

А	Холерик	1	Перевага в організмі крові
В	Меланхолік	2	Перевага в організмі  cлизі
С	Флегматик	3	Перевага в організмі жовчі
D	Сангвінік	4	Перевага в організмі чорної жовчі

 

 

16. Вкажіть, ким було сформульовано положення про типи вищої нервової діяльності як основу темпераменту:

1	Павловим
2	Гіппократом
3	Галеном
4	Бехтерєвим

 

 

17. Виберіть правильну відповідь.

Здібності людини, які забезпечують відносну легкість в оволодінні знаннями, навичками, уміннями та ефективність у різних видах діяльності називають:

 

1	Спеціальними;
2	Природними
3	Пізнавальними
4	Загальними

 

 

18. Виберіть правильну відповідь.

Сукупність індивідуально-психічних особливостей особистості, які забезпечують успіх у будь-якій діяльності, легкість і швидкість оволодіння нею, називаються:

 

1	Обдарованістю
2	Здібностями
3	Задатками
4	Типом вищої нервової діяльності

 

19. Вставте пропущене слово:

___________________ – сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, які формуються і виявляються в діяльності й спілкуванні, обумовлюючи типові для індивіда способи поведінки.

 

20. Виберіть відповідні риси характеру до їх характеристик (класифікація за спрямованістю особистості):

А	Ставлення людини до суспільства, до колективу, до інших людей .	1	Скромність, пихатість, самокритичність, вимогливість, суворість, самовладання, зарозумілість, хвалькуватість
В	Ставлення до діяльності	2	Чуйність, гуманність, агресивність, товариськість, колективізм, тактовність, ввічливість, правдивість, доброзичливість, безпринципність
С	Ставлення до речей	3	Працелюбність, працездатність, активність, ініціативність, діловитість, організованість, наполегливість, старанність, сумлінність
D	Ставлення до самого себе	4	Охайність, бережливість, марнотратство

 

21. Визначіть поняття:

_____________________________ – це надмірне посилення окремих рис характеру, при якому спостерігається відхилення психіки й поведінки, що межують з психопатією.

 

22. Встановіть відповідність між акцентуаціями характеру у підлітків (за А. Личко)  та їх характеристиками:

А	Гіпертимний тип	1	Тривожно-насторожені, старанні, акуратні, дисципліновані, скромні, дружелюбні, слухняні, незлопам’ятні, вередливі, плаксиві, невпевнені, в’ялі, боязкі, забувакуваті, дратівливі із-за дрібниць
В	Циклоїдний тип	2	Замкнені, інтровертовані, серйозні, неметушливі, сталість захоплень та інтересів; помірковані, цілеспрямовані холодні, замкнені, недружелюбні, відсутність емпатії, байдужі до справ та інтересів інших, схильні до афективних спалахів і роздратованості
С	Астеноневротичний тип	3	Зверхактивні, напружено-діяльні, енергійні, ініціативні, життєрадісні, заповзяті, балакучі, відкриті, товариські, швидкість реагування, легковажність, невтримний ризик, брутальність, недисциплінованість, схильність до аморальних вчинків, зарозумілість, бравада, фамільярність.
D	Шизоїдний тип	4	Періодична зміна настроїв, у періоди доброго настрою проявляються життєрадісність, товариськість, висока активність, працездатність; в періоди придушеного стану проявляються млявість, замкнутість, непослідовність, неврівноваженість, моральна й емоційна нестійкість, занижена працездатність, байдужість, надмірна образливість і прискіпливість.

 

 

23. Встановіть відповідність між акцентуаціями характеру у підлітків (за А. Личко)  та їх характеристиками:

А	Конформний тип	1	Агресивність,наполегливість у досягненні поставленої мети, сміливість, рішучість, цілеспрямованість, охайність, скрупульозність. дріб’язковість, злопам’ятність, деспотизм, грубість і розв’язність у стосунках, підлабузництво перед старшими, можливі асоціальні аморальні вчинки
В	Істероїдний тип	2	Дисциплінованість, поступливість, неопирання суспільній думці більшості, несамостійність, слабка воля, некритичність, консерватизм, залежність від оточуючих, слабка реалізація своїх потенційних можливостей
С	Епілептоїдний тип	3	Недовірливість, поміркованість, самокритичність, охайність, серйозність, сумлінність, певна надійність у справах і почуттях, наявність нав’язливих ідей, прагнення дотримуватися інструкцій, певний формалізм, нерішучість у нових починаннях, небажання виконувати роботу, що вимагає прояву власної активності, нестандартності.
D	Психастенічний тип	4	Демонстративність, егоцентричність, наполегливість, ініціативність, цілеспрямованість, товариськість, винахідливість, самостійність, організаторські схильності, надмірне себелюбство, жага уваги до власної персони, брехливість, лицемірність, задерикуватість, хвалькуватість.

 

 

24. Виберіть ознаки, які є властивими для прояву акцентуації характеру?

1	Cтабільність характеру у часі
2	Тотальність прояву характеру в усіх ситуаціях
3	Соціальна дезадаптація
4	Вразливість особистості лише при певних психотравмуючих ситуаціях

 

25. Виберіть правильну відповідь.

 Підкорення будь-яким авторитетам, більшості в групі, схильність до моралізаторства, консерватизму, готовність заради власних інтересів зрадити товариша є характерними для акцентуйованого характеру якого типу?

1	епілептоїдного;
2	істероїдного;
3	гіпертимного;
4	конформного.

 

26. Визначіть, для якого типу акцентуації характеру є властива зміна настрою від піднесеного до пригніченого:

1	сенситивного;
2	циклоїдного;
3	конформного;
4	гіпертимного.

 

 

27.Вставте пропущене поняття:

  …. – це внутрішній  рушій, що спонукає людину до діяльності

а) інтерес;

б) мотив;

в) дія;

г) мета.

 

28. Співвіднесіть терміни та їх визначення. Відповідь подати у вигляді цифри та букви.

A	Діалогічне спілкування	1	Критерій діалогічного спілкування, який передбачає виклад інформації від першої особи, звернення до досвіду особистості, що пов'язаний з предметом повідомлення
B	Емоційний контакт	2	Спільність емоційних позицій і емоційних переживань педагога та учнів згідно зі змістом, метою, засобамиспілкування, ставлення співрозмовників один до одного
C	Пізнавальний контакт	3	Вираження суб'єктивно-особистісного ставлення до інформації;
D	Діяльнісний контакт	4	Використання системи засобів (вербальна пропозиція, інтонація, погляд), щоб спонукати  до осмислення продумати відповіді на запитання, дати оцінку фактам
E	Поліфонія у спілкуванні	5	Розуміння тексту повідомлення, конкретизація акту спілкування
F	Уміння соціальноі перцепції	6	Спільність намірів, планів, практичних дій, єдність слова, діла та вольових зусиль, спрямованих на досягнення мети;
J	Модальність у спілкуванні	7	Можливість для кожного учасника комунікації викладати свою позицію в процесі спільного пізнавального пошуку
G	Персоніфікація предметної галузі	8	Здатність "читати обличчя", помічати й інтер­претувати в поведінці людей те, що свідчить про їхній стан, настрій, динаміку взаємин

 

 

29. Співвіднесіть терміни та їх визначення. Відповідь подати у вигляді цифри та букви.

 

A	Комунікативний аспект спілкування	1	Аспект спілкування, що виявляється в обміні інформацією та її розумінні партнерами
B	Перцептивний аспект спілкування	2	Принцип спілкування, що полягає в рівності психологічних позицій, взаємній гуманістичній установці, активності, взаємопроникненні їх у світ почуттів та переживань, готовності прийняти співрозмовника, взаємодіяти з ним
C	Інтерактивний аспект спілкування	3	Мимовільне пристосування свого тіла для впливу на зовнішній об’єкт, щоб підпорядкувати його своїм потребам
D	Прибудови у спілкуванні	4	Аспект спілкування, що характеризує  стратегію взаємодії партнерів (конкуренція, кооперація, співробітництво)
E	Уміння вербального спілкування	5	Комунікативне вміння, яке полягає у використанні під час професійного спілкування оптико-кінетичної, паралінгвістичної та екстралінгвістичної системи знаків; організація простору й часу в комунікативному процесі
F	Уміння соціальноі перцепції	6	Аспект спілкування, що виявляється в сприйманні й розумінні партнерами один одного
J	Уміння невербального спілкування	7	Комунікативне вміння, яке полягає у побудові мовленнєвого впливу, спрямованого на конкретну особистість чи групу

 

 

 

 

 

 

Питання до заліку

 

1. Класифікація основних проблем і наук про людину.

2. Психологія в системі наук.

3. Становлення психології як науки про сутність і закономірності розвитку психіки; завдання психології.

4. Основні галузі психології.

5. Основні форми прояву психіки та їхній взаємозв’язок (психічні процеси, стани, властивості).

6. Матеріалістичне й ідеалістичне розуміння сутності та походження психіки.

7. Нервова система, її виникнення, вдосконалення та роль у розвитку форм відображення у філогенезі.

8. Механізми відображувальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки.

9. Відмінності психіки людини від психіки тварин.

10. Суспільно-історичний характер свідомості. Культурно-історична парадигма Л.С. Виготського.

11. Свідомість та її структура. Свідоме і несвідоме в психічній діяльності людини.

12. Роль знакових систем, предметів матеріальної і духовної культури у розвитку вищих психічних функцій людини.

13. Мова і її вплив на формування пізнавальних процесів дитини.

14. Еволюційні передумови виникнення людської психіки

15. Спільна трудова діяльність як головний чинник формування свідомої людської психіки.

16. Співвідношення між інстинктом, рефлексом і розумом.

17. Поняття свідомості, самосвідомості та ментальності.

18. Поняття про відчуття: відчуття як первинна форма орієнтування організму в довкіллі.

19. Фізіологічна основа відчуттів: органи чуття, аналізатори, рецептори. Адекватні і неадекватні подразники.

20. Класифікація та види відчуттів.

21. Загальні закономірності відчуттів.

22. Властивості відчуттів.

23. Розвиток відчуттів.

24. Поняття про сприймання. Фізіологічні основи сприймання.

25. Загальні властивості та індивідуальні особливості сприймання.

26. Ілюзії, галюцинації та їх причини.

27. Класифікація і види сприймання: за провідним аналізатором, за формами існування матерії Мимовільне та довільне сприймання.

28. Поняття про пам’ять. Пам’ять людини і тварини.

29. Класифікація і види пам’яті.

30. Процеси і закономірності пам’яті.

31. Індивідуальні особливості і типи пам’яті. Розвиток пам’яті.

32. Поняття про увагу. Функції уваги.

33. Види уваги

34. Форми уваги.

35. Властивості уваги.

36. Розвиток уваги. Основні критерії розвинутої уваги.

37. Поняття про мислення. Зв’язок мислення з мовою, мовленням та чуттєвим пізнанням людини.

38. Мислительні дії й операції.

39. Логічні форми мислення як продукти мисленнєвого процесу: поняття, судження, умовиводи

40. Класифікація та види мислення: за змістом; залежно від змісту завдань, до розв’язання яких воно застосовується; за характером завдань; за ступенем новизни й оригінальності.

41. Індивідуальні відмінності у мисленні людини.

42. Розвиток та формування культури мислення.

43. Поняття про уяву як вищий пізнавальний процес. Фізіологічна основа уяви.

44. Процеси, основні прийоми створення образів уяви.

45. Класифікація та види уяви.

46. Функції уяви.

47. Індивідуальні особливості уяви.

48. Роль уяви в різних видах діяльності (науковій, технічній, художній).

49. Розвиток уяви.

50. Поняття про емоції і почуття. Функції емоцій і почуттів.

51. Види емоцій. Види почуттів.

52. Форми переживання емоцій і почуттів.

53. Емоційні стани.

54. Розвиток і виховання культури емоцій і почуттів.

55. Поняття про волю. Функції волі.

56. Внутрішній (інтернальний) та зовнішній (екстернальний) локус контролю.

57. Класифікація вольових якостей особистості.

58. Розвиток та виховання вольової активності людини.

59. Поняття про темперамент. Фізіологічні основи темпераменту.

60. Психологічна характеристика та властивості типів темпераменту.

61. Поняття про характер. Природні і соціальні передумови формування характеру.

62. Структура характеру. Провідні риси характеру.

63. Акцентуації рис характеру.

64. Поняття про здібності. Природні і соціальні передумови здібностей.

65. Структура здібностей: загальні та спеціальні здібності.

66. Здібності, обдарованість, талант, геніальність, майстерність.

67. Формування та розвиток здібностей.

68. Поняття особистості у психології. Людина, індивід, особистість, індивідуальність.

69. Склад і структура особистості:

70. Шляхи, умови, фактори особистісного зростання.

71. Поняття про спілкування. Функції спілкування.

72. Форми і засоби спілкування.

73. Взаємний вплив та пізнання у процесі міжособистісного спілкування.

74. Типові труднощі і техніка міжособистісного спілкування.

75. Кризи і конфлікти в житті людини.

76. Класифікація груп у психології.

77. Рівні соціально-психологічного розвитку груп.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТРИ

 

1. Ананьев Б.Г. Психология и проблемы человекознания. Избр. психологические труды. – М.: Институт практической психологии; Воронеж: НПО «Модэк», 1996. – 384 с.
2. Андреев О.А. Тренируем свою память. – Ростов н/Д.: Феникс, 2003. – 224 с.
3. Божович Л.И. Проблемы формирования личности. Избр. психологические труды. – М.: Институт практической психологии; Воронеж: НПО «Модэк», 1995. – 352 с.
4. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2-х т. Т.1: Пер. с франц. – М.: Мир, 1992. – 496 с.
5. Загальна психологія: Підручник для студентів вищ. навч. закладів/С.Д.Максименко, В.О.Зайчук, В.В.Клименко, В.О.Соловієнко. – К.: Форум, 2010. – 543 с.
6. Загальна психологія: Навчальний посібник / О.Скрипченко, Л.Волинська, З.Огороднійчук та ін. – К.: А.П.Н., 2012. – 436 с.
7. Захаров В.П., Хряцева Н.Ю. Социально-психологический тренинг. – Л., 1989. – 55 с.
8. Кратний психологический словарь / Сост. Л.А.Карпенко; под. ред. А.В.Петровського, М.Г.Ярошевского. – Ростов-н/Д: Феникс, 1998. – 512 с.
9. Крупенин А.Л., Кроха И.М. Эффективный учитель. Практическая психология для педагогов. – Ростов-н/Д: Феникс, 1995. – 480 с.
10. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навчальний посібник. – К.: Вища шк., 2012. – 479 с.
11. Мюнстернберг Г. Психология и учитель. – М., 1997. – 320 с.
12. Насиновская Е.Е. Методы изучения мотивации личности. Опыт исследования личностно-смыслового аспекта мотивации: Учебно-методическое пособие. – М.: Изд-во МГУ, 1988. – 80 с.
13. Немов Р.С. Психология: учеб. Дя студ. высш. уч. заведений: В 3 кн. – 4-е изд. – М.: Гуманит изд. центр ВЛАДОС, 2001. – Кн. 1: Общие основы психологии. – 688 с.
14. Основи психології / За ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – К.: Либідь, 2010. – 632 с.
15. Панкратов В.Н. Психотехнология управления людьми: Практическое руководство. – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2001. – 336 с.
16. Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьконов Г.В. Практикум із загальної психології / За ред. Т.І.Пашукової. – К.: Знання, 2000. – 204 с.
17. Практикум по возрастной и педагогической психологи / Под ред. А.И.Щербакова. – М., 1987. – 255 с.
18. Психологія: Підручник / Ю.Л.Трофімов, В.В.Рибалка, П.А.Гончарук та ін. – К.: Либідь, 2011. – 558 с.
19. Психологическая диагностика индивидуально-психологических свойств личности будущего педагога: Методические рекомендации для учителей, осуществляющих профессиональную ориентацию на педагогические профессии / Сост. Н.В.Ильчукова, Е.А.Ильчукова, Д.Т.Кропоткин. – Сыктывкар: Коми гос. пед. ин-т, 1992. – 41 с.
20. Пугачев В.П. Тесты, деловые игры, тренинги в управлении персоналом: Учебник для студентов вузов. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 285 с.
21. Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості: Навчальний посібник. – К.: ІЗИН, 2011. – 236 с.
22. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы: теория и практика. Пер. с англ. / Общ. ред. Л.А.Петровской. – М.: Прогресс, 1990. – 368 с.
23. Сборник методов диагностики и способов формирования профессиональных качеств личности будущего учителя / Под ред. Л.В.Кондрашовой. – Кривой Рог, 1993.
24. Семиченко В.А. Психологія особистості. – К.: Видавець Ешке О.М., 2010. – 427 с.
25. Симонов В.П. Диагностика личности профессионального мастерства преподавателя: Учебное пособие для студентов педвузов, учителей и слушателей ФПК. – М., 1995. –188 с.
26. Фельдштейн Д.И. Психология развивающейся личности. – М.: Институт практической психологии; Воронеж: НПО «Модэк», 1996. – 512 с.
27. Хруцкий Е.А. Организация и проведение деловых игр. – М, 1991. –320 с.
28. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. – 3-е имзд. – СПб.: Питер, 2003. – 608 с.