|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Психологія
Психологія« Назад
Психологія 09.10.2015 08:22
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ
Кафедра психології
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до виконання і захисту дипломних робіт
слухачами спеціальності 7.03010201 «Психологія»
(форма навчання заочна)
Київ 2013 Методичні рекомендації до виконання і захисту дипломних робіт слухачами спеціальності 7.03010201 – Психологія.
Розробник методичних рекомендацій кандидат психологічних наук, доцент Колесникова В.Ф.
Рецензенти:
Киричук О.В., доктор педагогічних наук, професор; Матвієнко Л.І., кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології ІПК ДСЗУ;
Методичні рекомендації до виконання і захисту дипломних робіт слухачами спеціальності 7.03010201 Психологія затверджені на засіданні кафедри психології (Протокол № 1 від 18 січня 2013 р.)
Завідувач кафедри психології
________________________ Киричук О.В.
Колесникова В.Ф. Методичні рекомендації до виконання і захисту дипломних робіт слухачами спеціальності 7.03010201 Психологія – К.: ІПК ДСЗУ, 2013. – 53 с.
Містять загальні вимоги до змісту і структури дипломної роботи, методичні вказівки й рекомендації щодо організації і здійснення наукового дослідження, написання й оформлення дипломної роботи, підготовки та порядку її захисту, правила та вимоги до публікації. Для слухачів, викладачів, наукових керівників дипломних робіт.
© Колесникова В.Ф., 2013 © ІПК ДСЗУ, 2013 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Методичні рекомендації розроблено відповідно до вимог галузевих стандартів вищої освіти Міністерства освіти і науки України: «Засоби діагностики рівня якості освітньо-професійної підготовки фахівця зі спеціальності "Психологія", «Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціаліста за спеціальністю 7.03010201 "Психологія" галузі знань 0301 "Соціально-політичні науки", Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста за спеціальністю 7.03010201 "Психологія" галузі знань 0301 "Соціально-політичні науки". Рекомендації призначені для надання допомоги студентам у виконанні дипломної роботи згідно з чинними стандартами України і містять основні вимоги, які висуваються до змісту та оформлення дипломної роботи, організації її виконання, порядку захисту та оцінювання. Дипломна робота виконує кваліфікаційну функцію і є необхідною умовою для присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти “спеціаліст” особам, які здобули повну вищу освіту, спеціальні вміння та знання, достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) фахової діяльності. Вона дає змогу виявити рівень засвоєння теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за обраною спеціалізацією. Захист дипломної роботи є завершальним етапом підготовки психолога-спеціаліста. Виконання дипломної роботи та її захист перед державною екзаменаційною комісією є перевіркою підготовки фахівця до самостійної роботи з вибраної спеціальності. Дипломна робота повинна відповідати таким вимогам:
Основна мета цих рекомендацій полягає в методичній допомозі при підготовці дипломних робіт, формуванні та чіткому розумінні кваліфікаційних вимог до їх виконання, написанні та оформленні, що сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців.
1. мета ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
Метою дипломного дослідження є глибоке осмислення професійної проблеми; комплексне оволодіння матеріалом і методами дослідження, практичне застосування теоретичних знань для вирішення конкретних завдань. Дипломна робота передбачає:
У процесі виконання дипломної роботи студент відповідно до кваліфікаційних вимог повинен виявити:
Дипломна робота повинна мати логічний, доказовий, аргументований характер і відповідати таким вимогам:
2. тематика ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
Теми дипломних робіт повинні відповідати сучасному станові психологічних досліджень, бути достатньо складними, глибокими і водночас відповідними до індивідуальних схильностей та інтересів слухачів. Дипломні роботи з психології повинні містити емпіричне дослідження, статистичний аналіз його результатів та інтерпретацію даних. Дипломники самостійно обирають тему дипломної роботи, формулюють та узгоджують з науковими керівниками. Тема набуває чинності після обговорення та затвердження на засіданні кафедри психології. Дипломна робота з психології виконується індивідуально. Обираючи тему дипломної роботи, доцільно враховувати її актуальність, новизну та можливість проведення запланованих досліджень у конкретних реальних умовах за час, відведений на виконання цієї роботи. Основним критерієм при виборі теми дипломної роботи є науковий і практичний інтерес студента. Передусім це стосується слухачів, які тривалий час цілеспрямовано працювали і збирали матеріал з певної тематики, працювали над курсовою роботою з цього напряму, брали участь у роботі наукового студентського гуртка при кафедрі або науковій лабораторії тощо. Назва теми повинна відображати головну проблему, якій присвячується дослідження. Назва має бути інформативною, лаконічною, висвітлювати суть досліджуваної проблеми, містити об'єкт і предмет дослідження, вказувати на мету та завершеність досліджень. Формулювання теми відображає предмет роботи та має визначальний вплив під час вибору теорії та методу, тож повинно бути конкретним. Не слід формулювати назву “Деякі питання…”, “Дослідження деяких аспектів…”, “До питання…”: надмір узагальнені формулювання не відображають суті проблеми. Стилістичне формулювання назви теми повинно бути ретельно проаналізоване. Тема має бути сформульована в одному розповідному реченні. Після остаточного формулювання назви теми студент подає завідувачеві кафедри заяву з проханням про затвердження теми дипломної роботи та призначення керівника. Керівник призначається кафедрою з урахуванням побажань студента.
3. ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
Керівниками дипломних робіт призначаються висококваліфіковані фахівці кафедри з числа професорів і доцентів. Науковий керівник роботи зобов’язаний:
Логічна схема наукового дослідження наочно відображає його послідовність:
Відповідно виконання дипломної роботи можна поділити на такі етапи:
3. Пошук літератури за темою, її аналіз, складання бібліографії. 4. Підготовка першого варіанту теоретичної частини: а) обґрунтування актуальності обраної теми; б) постановка мети і конкретних завдань дослідження; в) визначення об'єкта й предмета дослідження; г) вибір методів (методик) проведення дослідження. 5. Проведення емпіричних досліджень. Опис процесу дослідження. 6. Статистичний аналіз одержаних даних. 7. Інтерпретація отриманих результатів дослідження. 8. Формулювання висновків та оцінювання одержаних результатів. 9. Підготовка тексту, технічне оформлення та подання роботи науковому керівникові. 10. Доопрацювання тексту з урахуванням зауважень керівника. 11. Подання остаточного варіанта роботи рецензентові. 12. Підготовка до захисту. 13. Захист.
Якщо при виконанні досліджень студент отримує результати, які суттєво змінюють поставлене завдання, за поданням наукового керівника на засіданні кафедри може бути уточнена назва теми дослідження. Складання плану роботи. Планом дипломної роботи є складений у визначеному порядку перелік розділів і розгорнутий перелік питань, які повинні бути висвітлені в кожному розділі. Правильно побудований план роботи є організаційним початком роботи, допомагає систематизувати матеріал, забезпечити послідовність його викладу. План дипломної роботи студент складає самостійно з урахуванням ідей та індивідуального підходу. Студентам рекомендується складати план дипломної роботи після опрацювання основних літературних джерел з теми дослідження, чіткого визначення основних понять, що входять у назву теми. Виконання дипломної роботи охоплює період від вибору теми до захисту дипломної роботи. Ці етапи оформлюються у вигляді плану-графіка. Складання індивідуального календарного плану роботи сприяє своєчасності і якості її виконання, дає змогу уникнути ситуації “браку останньої ночі” перед поданням роботи, а отже, і зайвих переживань. Доцільно скласти план роботи з урахуванням визначених термінів проміжного контролю виконання дипломної роботи.
план-графік включає такі основні пункти: 1. Вибір теми дипломної роботи. 2. Вибір бази переддипломної практики. 3 . Прикріплення до наукового керівника від кафедри. 4. Затвердження бази переддипломної практики. 5 . Узгодження з керівником теми дипломної роботи. 6. Затвердження теми дипломної роботи на кафедрі. 7. Оформлення завдання на дипломну роботу; узгодження графіка роботи. 8. Початок переддипломної практики (початок січня). 9. Робота з літературними джерелами. Складання бібліографії з теми дипломної роботи. 10. Написання теоретичної частини роботи. 11. Вивчення проблеми, досліджуваної в дипломній роботі, на базі практики. 12. Написання другого розділу дипломної роботи. 13. Захист звіту про переддипломну практику. 14. Виступ на студентській науковій конференції. 15. Написання заключного розділу дипломної роботи — пропозицій (напрямів) з удосконалення проблеми за темою дипломної роботи. 16. Здача дипломної роботи керівникові на перевірку. 17. Виправлення зроблених зауважень. Здача остаточного варіанта дипломної роботи. 18. Написання керівником відгуку на дипломну роботу. 19. Передання дипломної роботи на зовнішнє рецензування. Отримання рецензії. 20. Підготовка до виступу на захисті дипломної роботи. 21. Захист дипломної роботи.
Організація виконання дипломної роботи слухачами заочної форми навчання. Слухачі, які навчаються на заочному відділенні, відповідно до навчального плану своєї спеціальності та форми навчання виконують дипломну роботу. Якщо слухачі працюють за спеціальністю, то вони мають можливість вибрати тему дипломної роботи і зібрати відповідний матеріал за місцем роботи. Якщо слухачі працюють не за фахом, це ускладнює їх завдання при підготовці дипломних робіт. Тому, по-перше, при виборі теми дипломної роботи треба врахувати і поєднати специфіку безпосередньої роботи студента з тематикою дипломних робіт за спеціальністю та матеріалами, що вони можуть зібрати за місцем їх роботи. По-друге, при неможливості поєднати специфіку роботи студента з профілем його навчання для вибору теми і збирання матеріалу для дипломної роботи слухачі заочного відділення можуть бути направлені на переддипломну практику. Зміст і послідовність виконання дипломної роботи слухачами заочного відділення такі самі, як і для слухачів денного відділення. Терміни виконання окремих етапів роботи узгоджуються з керівником в індивідуальному порядку. Пошук літератури за темою є досить копіткою справою, оскільки визначає ступінь інформованості в досліджуваній галузі. Зазвичай, обрання теми дослідження відбувається тоді, коли студент уже має певні знання у певній галузі дослідження. Пошук повинен охоплювати як літературу попередніх років, так і публікації періодичних видань останніх років. Пошук у мережі Інтернет дає змогу отримати найновішу інформацію про стан дослідженості та вивченості проблеми та про головні останні напрямки сучасних досліджень. Наукова психологічна інформація міститься в електронних базах даних, зокрема PsycLit, PsychInfo, Medline, Sociofile, Eric тощо. Під час пошуку й аналізу літературних джерел слід заздалегідь потурбуватися про підготовку бібліографії та про коректність посилань у процесі написання роботи. Тому, роблячи виписки, слід зазначати дані про літературні джерела: автора та його ініціали, назву статті чи книги, видання, рік, том, номер, сторінку. Доцільно із самого початку готувати список використаних джерел згідно з вимогами до його оформлення на окремих аркушах паперу: це полегшує процес написання й оформлення роботи і гарантує коректність посилань. Організація та проведення емпіричних досліджень ґрунтуються на наукових та етичних принципах наукового дослідження. Продуманість організаційних аспектів (підготовка необхідних матеріалів: тестів, опитувальників, бланків для відповідей) суттєво полегшує сам процес дослідження й опрацювання результатів. Аналіз і статистичне опрацювання отриманих даних, інтерпретація результатів досліджень і формулювання висновків підводять підсумок виконаної роботи.
4. СТРУКТУРА ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
Композиція й оформлення дипломної роботи дають змогу оптимально структурувати матеріал і найліпше донести ідею дослідження, його результати й висновки до читача. Традиційною є така структура дипломної роботи: 1. Титульна сторінка. 2. Зміст із посиланням на сторінки. 3 . Вступ. 4. Основна частина. 5 . Висновки. 6. Список використаних джерел. 7. Додатки.
На титульному аркуші зазначають:
Зміст подають на початку роботи: назви та номери початкових сторінок усіх розділів і підрозділів дипломної роботи, висновків, списку літератури та додатків. Зміст зручно оформляти у вигляді таблиці з двох стовпчиків, один із яких містить назви розділів, підрозділів, а інший – нумерацію сторінок; зовнішні межі (рамки) таблиці не відображають. У вступі (до трьох-чотирьох сторінок) коротко характеризують проблему, стан її теоретичного та практичного дослідження, актуальність та аргументують доцільність проведення певних досліджень. Вступ доцільно писати після написання основної частини дипломної роботи. У вступі повинні бути висвітлені такі питання:
Актуальність теми – обґрунтування актуальності досліджуваної проблеми, її соціальної, соціально-економічної значущості. Актуальність складається з нової наукової інформації, узагальнення передового досвіду, вирішення нових теоретичних завдань, розкриття методів використання теорії в конкретних умовах діяльності. Далі коротко (одна–дві сторінки) описують, що зроблено для розв’язання проблеми. Після цього окреслюють недостатньою мірою вивчені її аспекти та обґрунтовують власний вибір теми дослідження. Після цього виокремлюють об’єкт і предмет дослідження. Об'єкт – явище або процес, які обрано для вивчення. Під об’єктом дослідження розуміються об’єктивні, не залежні від дослідника стани, процеси, властивості чи особливості діяльності. Предмет міститься в межах об'єкта, це певна частина чи аспект об'єкта, які безпосередньо досліджуються. Поняття “предмет” вужче від поняття “об’єкт”. Предмет дослідження — це не просто один аспект, частина об’єкта, а такий аспект, завдяки якому можна зрозуміти сутність об’єкта, збагатити уявлення про характеристики об’єкта загалом. Наприклад, у дипломній роботі “Педагогічні умови формування творчої активності молодшого школяра на уроках рідної мови” об’єкт дослідження — розвиток творчої активності молодших школярів. Предмет дослідження — педагогічні умови розвитку творчої активності учнів на уроках рідної мови. Обираючи тему роботи, об'єкт і предмет досліджень, слід продумати не лише актуальність та цікавість, а й реальні можливості забезпечення адекватної вибірки у процесі безпосереднього проведення дослідження. При написанні вступу слід визначити мету дослідження. Мета як запланований результат відображає спрямованість досліджень і за змістом відповідає темі роботи. Формулюючи мету, не слід писати “Вивчення…”, “Дослідження…”, оскільки ці слова відповідають засобу досягнення мети, а не самій меті. Згідно з метою дослідження висуваються завдання. Завдання — це частина мети, і вони не можуть бути ширшими від мети. Завдання дослідження мають включати як теоретичний, так і практичний аспекти роботи, мають чітко показувати що має бути зроблене (які теоретичні аспекти проаналізовані, які теоретичні підходи будуть порівнюватися, як будуть отримані емпіричні дані, які сталі та перемінні мають бути враховані, які способи аналізу повинні бути застосовані для опрацювання отриманих даних, які рекомендації мають бути розроблені на основі отриманих даних). Завдання дослідження можуть включати:
Гіпотеза дослідження – основне припущення щодо очікуваних результатів роботи. Формулюючи гіпотези дослідження, необхідно враховувати, що:
Слід враховувати, що залежно від типу дослідження, яке проводиться в магістерській роботі (пошукове, аналітичне або експериментальне), формулюють і гіпотези різного типу: структурно-описову, функціонально-описову або пояснювальну. Для перевірки гіпотези студент розробляє і описує конкретну процедуру і техніку дослідження, що, у свою чергу, включає визначення методів дослідження і обробки результатів. Смислова точність і лаконічність є головними вимогами до формулювання мети, гіпотези, об'єкта та предмета дослідження. Слід пам'ятати, що назва теми повинна відповідати меті роботи, містити в собі предмет і вказувати на мету роботи. Теоретична основа – основні теоретичні положення, які лягли в теоретико-методологічну основу дипломної роботи. Комплекс методів для проведення дослідження – перелік методів і методик, застосованих у дослідженні. Усі дослідницькі методи можна розділити на: теоретичні методи та методи збору емпіричної інформації (спостереження, експеримент, опитування, аналіз продуктів людської діяльності тощо). Від цих двох груп наукових методів слід відрізняти методи обробки наукових даних (якісні і кількісні, серед останніх – спеціальні методи математичної статистики). Обґрунтований вибір методів спирається перш за все на розуміння специфіки об'єкту і предмету дослідження, а ось вже конкретні методики визначаються поставленими задачами і умовами проведення дослідження. Обґрунтування вибору методів дослідження наводиться в програмі дослідження. Коротка характеристика групи (вибірки) досліджуваних – опис кількості досліджених осіб та інших важливих для дослідження особливостей. У разі проведення дослідження на репрезентативній вибірці слід подати розрахунки вибірки та її обґрунтування. У вступі розкриваються також теоретична та практична значущість дипломної роботи, її структура та основний зміст. Якщо студент вирішив не висвітлювати окремих аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі. Основна частина дипломної роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починають з нової сторінки. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дозволяє систематизувати загальні висновки та вивільнити їх від загальних подробиць. В розділах основної частини подають:
Основна частина дипломної роботи складається з теоретичної та практичної складових наукового дослідження, викладених у кількох розділах. Зокрема у першому розділі теоретичної частини роботи подають огляд літератури (до 20-30% обсягу роботи) із досліджуваної проблеми та теоретичні міркування автора дипломної роботи. Заголовок цього розділу повинен змістовно відображати сутність проблеми, яка розглядається в дипломній роботі. Огляд літератури з теми дослідження включає найцінніші, найактуальніші роботи (25–40 джерел). Літературні джерела можна шукати різними способами. Загальний порядок опрацювання літературних джерел такий:
Дипломна робота виконується на основі ґрунтовного вивчення літературних джерел. Вивчення літератури для виконання дипломної роботи є одним важливих етапів роботи студента. У кожному разі при використанні літературних джерел необхідно вказувати, звідки воно запозичене (із зазначенням назви праці, видавництва, місця і року видання, сторінок). Дипломні роботи без таких посилань до захисту не допускаються. Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної та практичної новизни, значущості, переваг і недоліків розглядуваних праць, які доцільно згрупувати так:
У першому розділі дипломної роботи, як правило, описують власну модель досліджуваного явища. У назву розділу можна включити формулювання проблеми, але в ширшому контексті. Загалом назва і зміст цього розділу повинні вказувати на стан досліджуваної проблеми. Дотримуючись принципів послідовного та цілісного викладу наукових матеріалів, слід стисло й лаконічно висвітлити ступінь розкриття проблеми в сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі, зазначивши ті питання чи аспекти проблеми, які слід вивчити. Аналізуючи літературні дані, слід розглянути різні погляди на проблему та висловити власне ставлення до тих чи інших положень. Дотримуючись принципів наукової етики, необхідно перевірити відповідність посилань і цитувань. Технічні вимоги до оформлення огляду і списків літератури подано в додатках. Завершити огляд треба коротким висновком про ступінь вивченості в літературі основних аспектів теми та резюме стосовно доцільності проведення досліджень у цій галузі. У другому розділі теоретичної частини, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, розробляють загальну методологічну базу проведення дослідження. Зміст другого розділу значною мірою залежить від стратегії дослідження. Зазвичай спочатку наводять характеристику методів і авторських методик, що використовуються для дослідження проблеми. Далі описують конкретні методики і процедури здійснення дослідження. Якщо методика стандартизована й часто використовується в науковому обігу, можна обмежитись посиланням на автора методики і джерело. Якщо методика маловідома, потрібно викласти її докладніше. Слід описати також процедуру дослідження: коли і за яких умов воно виконувалось, а також математичні методи обробки матеріалу. Емпіричне дослідження повинно ґрунтуватись на додержанні етичних принципів роботи психолога. У третьому розділі описують власне емпіричні чи експериментальні дослідження та їх результати. Подають детальний опис досліджуваної групи чи вибірки, методик дослідження та окремих методів, які застосовувалися у процесі роботи, а також експерименту і описують етапи експерименту та їхню послідовність. Опис групи досліджуваних висвітлює головні їх характеристики (стать, вік, освіта, соціальний стан, стан здоров'я та інші, важливі для виокремлення саме такої групи параметри; досліджувана група має бути якомога одноріднішою). Осіб, які брали участь у дослідженні, називають “досліджувані”: неприпустимо називати їх “піддослідними”! У процесі проведення психологічних досліджень і написання наукової дослідної роботи слід чітко дотримуватися етичності та конфіденційності як провідних стрижневих принципів психологічного дослідження. Категорично неприпустимо називати прізвища досліджуваних осіб під час обговорення результатів чи наводити їх у таблицях із результатами досліджень, а також подавати будь-яку інформацію, на підставі якої можна ідентифікувати досліджуваних. Опис процесу дослідження повинен бути інформативним щодо особливостей побудови дослідження, застосовуваних методик та послідовності їх подання, умов, за яких проводилося дослідження. Опис потенційно містить інформацію про можливі чинники впливу на процес і результати дослідження. Загальновідомі методики не потребують детального опису, а методики, адаптацію яких здійснює автор дипломної роботи, анкети, опитувальники для бесід чи інтерв'ю подають у додатках. Результати досліджень наводять у зведених таблицях. Ці таблиці слід подати у додатках. Студент має бути готовий показати заповнені бланки опитування із результатами власного дослідження на вимогу наукового керівника чи комісії. Таблиці мають бути зрозумілими читачам, назви змінних в таблицях слід вказувати так, щоб читач міг розуміти, про що йдеться. Детальний опис інформації, яку подано в такій таблиці (позначення змінних та методик, за допомогою яких було отримано ці показники), дає можливість навіть через кілька років, у разі потреби, використати результати власних досліджень у своїй подальшій роботі. Таблиці заповнюють із застосуванням комп'ютерних програм Excel, SPSS тощо. Основна частина роботи – це аналіз отриманих у процесі дослідження результатів. Недостатня увага до цієї частини дипломної роботи є типовою помилкою. Це може бути зумовлено відсутністю часу внаслідок неоптимальної організації роботи з виконання дипломних робіт і нерозумінням суті дипломної роботи. Саме організація дослідження, методологічна його розробка й аналіз отриманих даних відображають здатність оперувати теоретичними знаннями, застосовувати їх на практиці та робити самостійний аналіз. Емпіричні матеріали, зібрані автором дипломної роботи, подають у звідній таблиці в додатках. Аналіз отриманих результатів виконують із застосуванням методів статистичного опрацювання результатів, які обирають згідно з метою, завданнями і специфікою дослідження. Якщо неможливо застосувати засоби статистики, виконують змістовний аналіз даних. Адекватність застосованих методів статистичного аналізу відображає рівень теоретико-методологічної підготовки дипломника. В аналітичній частині роботи порівнюють отримані результати із аналогічними літературними даними й аналізують збіги і відмінності або негативні результати, оцінюючи чи, вдалося виконати завдання дослідження і досягнути мети і наскільки підтвердилися гіпотези. Точність і вірогідність отриманих результатів експерименту мають бути підтверджені методами математичної статистики. Завершуючи написання дипломної роботи, необхідно систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна подавати в тексті або оформити як додатки. Завданням четвертого розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» є висвітлення питань з організації системи охорони праці на підприємстві (організації). В розділі необхідно висвітлити мету, завдання, об’єкт управління охорони праці на підприємстві (організації). Проаналізувати організацію охорони праці на об’єкті дипломного дослідження. Висновки (заключну частину роботи називають “Висновки” або “Висновки та рекомендації”; обсяг 3-6 стор.). У Висновках коротко описують результати, отримані у процесі роботи, наводять головні наукові та практичні результати досліджень, аргументуючи кількісними та якісними показниками, зазначають, наскільки підтвердилася гіпотеза. Висновки повинні інформувати про досягнення мети дослідження й виконання конкретних поставлених завдань. Доцільно висловити власне бачення подальших перспектив дослідження проблеми. Список використаних джерел подають за алфавітним принципом: український алфавіт береться за основу для подання літератури, написаної кирилицею, англійський – для літератури латинських абеток. Список повинен містити 40-50 найменувань (монографії, статті, збірники тощо). У тексті посилання позначається цифрою у квадратних дужках відповідно до номера джерела у списку використаних джерел, наприклад [5] чи [35; 123]. Якщо в тексті вжито цитату, необхідно, окрім посилання на літературне джерело, зазначити сторінку, наприклад [123, С.24]. Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел наведено у додатках. Додатки дипломної роботи містять:
При перевірці дипломної роботи основна увага звертається на зміст викладеного матеріалу, його логічність, послідовність, повноту, репрезентативність, загальну грамотність, відповідність стандартам, а також зовнішнє оформлення титульної сторінки, тексту роботи, списку використаної літератури та додатків.
5. ТЕХНІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ
Оскільки дипломна робота є науковим дослідженням, мовне оформлення тексту повинне відповідати головним вимогам наукового викладу. Для наукового тексту притаманний формально-логічний спосіб викладення матеріалу, смислова завершеність, цілісність і зв'язність. Об'єктивність викладу матеріалу забезпечується також і вказівками на джерело повідомлення чи певної думки. У процесі мовного оформлення слід дотримуватися смислової точності та ясності викладу. Структура роботи повинна відповідати її змісту: виділення розділів, підрозділів, пунктів спрямоване на висвітлення головної ідеї і підпорядковане внутрішній логіці роботи. Слід стежити, щоб стрижнева ідея роботи не губилася десь у хащах розділів та підрозділів, а її головна думка червоною ниткою проходила через увесь текст. У сучасній науковій літературі особовий стиль викладення матеріалу змінюється на безособовий: займенник “Я” не вживається, а займенник “ми” поступово виходить із ужитку. Безособовий стиль полягає у таких формулюваннях: “Можна вважати…, виявлено…, доведено…, розроблений комплексний підхід…”. Не рекомендується вживати слова та вислови, які не відповідають науковому стилю мовлення, зокрема “очевидно”, “загальновідомо” [1]. У дипломній роботі можна використовувати лише загальноприйняті скорочення. Якщо в роботі вжито маловідомі скорочення чи символи, то їхній перелік слід подати окремим списком. “Список скорочень слів і термінів” друкують двома колонками: у лівій колонці в алфавітному порядку скорочення, у правій – їх розшифровку; його розміщують перед Вступом. Під час виконання дипломної роботи слід дотримуватися таких вимог:
Дипломні роботи, як і всі роботи слухачів, підлягають оформленню згідно з відповідними правилами. Дипломну роботу друкують з одного боку аркуша білого паперу. Загальний обсяг дипломної (кваліфікаційної) роботи, за винятком додатків і списку використаної літератури, повинен становити щонайменше 80 сторінок тексту, надрукованого через 1,5 інтервала (28 рядків на сторінку, 60 літер у рядку), з полями: зліва — 30 мм, зверху і знизу — по 20 мм, справа — 10 мм). Нумерація сторінок повинна бути наскрізною без пропусків, повторів і літерних доповнень. Першою вважається титульна сторінка, на якій цифру “1” не ставлять. На наступній сторінці проставляють цифру “2”. На ній розміщують зміст роботи, вказуючи тільки першу сторінку кожного розділу. Титульна сторінка і зміст оформлюються відповідно до встановленого зразка (див. додатки). Робота обов’язково повинна містити власне емпіричне дослідження автора. Співвідношення теоретичної і практичної частини: 40% тексту повинна становити теоретична частина, 60% – опис емпіричного дослідження. Джерела: 45-50 позицій, серед них мінімум 3 – іноземними мовами. Методики: мінімальна кількість – 3. Досліджувані: за умови групового дослідження – 80-90 осіб, за умови індивідуального – від 25-60 осіб. За неможливості зібрати належний обсяг даних питання про зменшення групи досліджуваних вирішується на засіданні кафедри. Обов'язкове використання методів статистичної обробки емпіричних даних. На захист дипломної роботи дипломант обов'язково має представити протоколи емпіричного дослідження (бланки опитувальників, заповнені досліджуваними тощо).
5.1. Правила оформлення тексту
Титульний аркуш залічують до загальної нумерації сторінок; номер сторінки на титульному аркуші не зазначають. Сторінки нумерують у верхньому правому кутку аркуша. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, таблиць, рисунків подають цифрами без знака №. Кожний розділ починають з нової сторінки. Назви розділів друкують великими буквами жирним шрифтом посередині рядка, крапку після номера розділу і назви розділу не ставлять.
Наприклад:
Зміст, Вступ, Висновки, Список використаних джереляк назви складових частин роботи друкують посередині рядка, не нумерують, крапку в кінці назви не ставлять. Заголовки і підзаголовки виділяють від основного тексту зверху і знизу трьома інтервалами. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, наприклад, перший підрозділ другого розділу.
Наприклад:
Після номера підрозділу ставлять крапку; назву підрозділу друкують у тому самому рядку; у кінці назви підрозділу крапку не ставлять. Назви підрозділів друкують посередині рядка.
Наприклад: 1.3.2. Назва підрозділу
Нумерацію і заголовки пунктів друкують у рядку основного тексту з абзацного відступу. Пункт може не мати назви.
До формулювання заголовків розділів і підрозділів дипломної роботи висуваються такі вимоги:
5.2. Правила оформлення таблиць
Таблиці використовують для подання цифрового матеріалу або іншої інформації. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих в додатках) в межах розділу або наскрізно по всій роботі. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують надпис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2.” (друга таблиця першого розділу або порядкового номера у випадку наскрізної нумерації). Таблицю розташовують безпосередньо після тексту, в якому йдеться про таблицю або про наведені у ній дані чи на наступній сторінці. Якщо у тексті посилаються на дані таблиці, то в логічно зручному місці в круглих дужках зазначають (Табл. 1.1.) або записують “…як це видно з Табл. 1.1.”. Назву таблиці друкують симетрично до тексту над таблицею; назву не підкреслюють; крапку в кінці не ставлять. Наприклад: Таблиця 1.1. Назва таблиці
Приклад подання результатів досліджень наведено в Табл. 1.2. (коефіцієнти кореляції наводять із точністю до трьох знаків після коми) вербального тексту – у Табл. 1.3.
Таблиця 1.2. Коефіцієнти кореляції рівнів адаптивності (Ад) і самоефективності (СЕ) у досліджуваних групах
Таблиця 1.3. Розташування первинних і вторинних аналізаторів
5.3. Правила подання ілюстрацій
Ілюстрації (схеми, креслення, діаграми, графіки, фотографії, рисунки) повинні відповідати тексту, а текст – ілюстраціям. Діаграми та графіки застосовують для унаочнення результатів статистичного опрацювання даних, одержаних у процесі дослідження. Ілюстрації позначаються словом “Рис.”, нумеруються послідовно наскрізно по всій роботі. Номер ілюстрації при нумерації в межах розділу повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Підпис ілюстрації має чотири основних елементи:
Приклад подання ілюстрації:
Рис. 1. Структура мозку (медіальна поверхня, сагітальний зріз, ліва півкуля) Передній мозок: 1 – кора великих півкуль мозку; 2 – гіпокамп; 3 – мигдалина; задній мозок: 8 – міст; 9 – довгастий мозок; 10 – ретикулярна формація; 11 ‑ мозочок. (адаптовано за M. Kage, P. Arnold ). Посилання на ілюстрації оформляють аналогічно до посилань на таблиці.
5.4. Оформлення додатків
Додатки є продовженням дипломної роботи. Кожен додаток починається з нової сторінки. Додатки позначають послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь (єдиний додаток позначають як “Додаток А”). Додатки можуть бути поділені на окремі розділи: “Додаток А.3”, “Додаток А.3.1” (або цифрами). Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої прописної друкується слово “Додаток ____”. В наступному рядку малими літерами (з першої прописної) посередині рядка друкується заголовок додатка. Додатки мають спільну нумерацію з рештою сторінок роботи. Їх нумерують, як і сторінки роботи – у верхньому правому кутку.
5.5. Загальні правила посилання на використані джерела
Посилаючись на літературні джерела, інформацію з яких використано у дипломній роботі, слід дотримуватися таких правил. У разі посилання в дипломній роботі на наукові праці, ініціали їхніх авторів пишуть перед прізвищем; у бібліографічному описі на першому місці ставлять прізвище, а потім – ініціали. Використовуючи матеріали і відомості з монографій, також слід зазначити номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке зроблено посилання. Посилання в тексті на джерела варто зазначати порядковим номером за переліком використаних джерел, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “...у роботах [1–7]...”. Допускається наводити посилання на джерела у виносках, номер посилань має відповідати його бібліографічному описові за переліком посилань (наприклад, посилання на джерело у назві цього підрозділу). Посилання подають у квадратних дужках, наприклад [24]. Цитуючи, слід вказати джерело, з якого взято цитату, і точно зазначити сторінку. Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати треба починати і закінчувати лапками і наводити в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зберігаючи авторське написання; б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців під час цитування допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Їх ставлять у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, у кінці); в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело (наприклад, [4, 35]).
Список використаних джерел оформляють відповідно до існуючих вимог та подають після Висновків. Список використаних джерел можна розміщувати у порядку посилань у тексті або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків. Після інформації про автора та назви джерела подають інформацію про те, де, хто і коли видав книгу. Скорочено подають назви столиць та інших великих міст (наприклад, “Львів”, “Харків”, проте “К.”, “М.”, “СПб”, “N.Y.”), зазначають назву видавництва коротко, без лапок, опускаючи слово “видавництво” (наприклад, К.: Основи, Львів: Просвіта, Вид-во Львів. ун-ту), після назви видавництва ставлять кому (,) і подають рік видання (наприклад, Львів: Каменяр, 2000), зазначають обсяг книги (наприклад, 483 с.) чи у разі бібліографічного опису статей подають сторінки, на які посилаються (наприклад, С. 34––63). У разі посилання на джерела, опубліковані y всесвітній комп'ютерній мережі Internet (WoгId Wide Web), слід використовувати стиль, прийнятий Міжнародною організацією стандартизації: 1) опис джерела наводять згідно із загальними вимогами; 2) у квадратних дужках вказують дату цитування ([Цит. 2001, 5 січня] – для україномовних джерел, [Cited 2000, 12 June] –– для англомовних; 3) зазначають адресу сторінки: Доступний з: <http://www.franko.lviv.ua/general/aboutu.html> або Available from: <http://www.uvm.edu/~ncrane/estyles/mla.html> . Приклади оформлення наведено у додатках.
Зразок оформлення списку літератури в алфавітному порядку:
1. Алешкина Э. Н., Иванов Ю. А., Чернышев В. Н. История государства и права России: Метод. рекомендации к курсу. — Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2001. — 384 с. 2. Ашервуд Б. Азбука общения / Пер. с англ. И. Ю. Багровой, Р. З. Пановой; Науч. ред. Л. М. Инькова. — М.: Либерия, 1995. — 174 с. 3 . Бирюков П. Н. Международное право: Учеб. пособие. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Юристъ, 2000. — 416 с. 4. Борисов И. И. Воронежский государственный университет вступает в XXI век: размышления о настоящем и будущем. — Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2001. — 120 с. 5 . Вэнс Д. Синий мир: Пер. с англ. — М.: ВЛАДОС, 2004. — 698 с.
При алфавітному способі прізвища авторів і заголовків літературних джерел (якщо автор не зазначений) розміщують суворо за алфавітом. В одному списку різні алфавіти не змішуються. Іноземні джерела розміщують наприкінці переліку всіх матеріалів, надрукованих кирилицею. Принцип розташування в алфавітному списку — “слово за словом”, тобто в разі збіжності першої літери в алфавітному порядку джерела розташовуються за другою літерою, за наявності кількох праць одного автора — за алфавітом заголовків, якщо прізвища авторів збігаються — за ідентифікуючими ознаками (ініціали, молодший, старший, батько, син — від старших до молодшого), якщо кілька праць автор написав у співавторстві — за алфавітом прізвищ співавторів.
Зразок оформлення списку літератури в міру посилань у тексті:
1. Бирюков П. Н. Международное право: Учеб. пособие. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Юристъ, 2000. — 416 с. 2. Борисов И. И. Воронежский государственный университет вступает в XXI век: размышления о настоящем и будущем. — Воронеж: Изд-во Воронежск. гос. ун-та, 2001. — 120 с. 3 . Вэнс Д. Синий мир: Пер. с англ. — М.: ВЛАДОС, 2004. — 698 с. 4. Ашервуд Б. Азбука общения / Пер. с англ. И. Ю. Багровой, Р. З. Пановой; Науч. ред. Л. М. Инькова. — М.: Либерия, 1995. — 173 с. 5 . Алешкина Э. Н., Иванов Ю. А., Чернышев В. Н. История государства и права России: Метод. рекомендации к курсу. — Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2001. — 384 с.
Зв’язок посилань і бібліографічного списку встановлюється за номером джерела у списку та у квадратних дужках у тексті, наприклад: [5, с. 237–239].
До списку літератури висуваються такі вимоги:
Основні правила оформлення бібліографічного списку. Якщо книга написана чотирма або більше авторами, то після заголовку за косою рискою (/) вказують першого автора й додають “та ін”.
Налог на имущество: комментарии и разъяснения / В. Р. Берник та ін. – М.; Екатеринбург: Аналитика-пресс; Финансы, 1997. — 80 с.
Із заголовка описуються колективні монографії, збірники статей:
Культурология: Учеб. пособие для студ. вузов / Под ред. А. И. Марковой. — 3-е изд. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 316 с.
Окремий том багатотомного видання:
Фасмер М. Этимологический словарь английского языка: В 4 т. Т. 1. — М.: Просвещение, 1986. — 832 с.
Статті із збірників, журналів і газет: Для опису статей із збірників, журналів і газет вказуються такі відомості:
Збірник:
Муратова Х. Х. Одежда народов Поволжья в XVIII веке // Народы Урало-Поволжья: история, культура, этничность: Сб. науч. тр. / Под общ. ред. М. Х. Ишмуратова. — Екатеринбург: Полиграф, 2004. — С. 151–157.
Журнал:
Иванова Е. Ю. На грани элитарной и массовой культур: к осмыслению “игрового пространства” русского авангарда // Общественные науки и современность. — 2001. — № 1. — С. 162–174.
Якщо у статті два або більше авторів:
Кряжков В., Старилов Ю. Административные суды: какими им быть? // Рос. юстиция. — 2001. — № 1. — С. 18–20.
Газета:
Шереметьевский Н. Банк сильнее и губернатора, и прокурора // Парламент. газ. — 2001. — 13 нояб.
В аналітичному описі статті з газети область кількісної характеристики (сторінка) вказується, якщо газета має понад 8 сторінок.
Стаття із зібрання творів:
Локк Дж. Опыт веротерпимости // Дж. Локк. Собр. соч.: В 3 т. — М., 1985. — Т. 3. — С. 66–90.
Автореферати праць:
Греков М. Л. Тюремные системы: состояние, перспективы: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — Краснодар, 2000. — 26 с.
Нормативні акти:
Закон України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні” від 17 квітня 1991 р. // ВВР України. — 1992. — № 15. — Ст. 190.
Рецензії:
Жилинский С. Э. Конкурентное право как научная дисциплина // Государство и право. — 2001. — № 1. — С. 104–106. — Рец. на кн.: Тотьев К. Ю. Конкурентное право (правовое регулирование конкуренции). — М.: РДЛ, 2000. — 35 2 с.
Бібліографічний опис документа з Iнтернету:
1. Цветков В. Я. Компьютерная графика [Электронный ресурс]: рабочая программа / В. Я. Цветков. — Электрон. данные и прогр. — М.: Изд-во МИИГАиК, 2002. — 1 дискета. — Загл. с экрана. 2. Бычкова Л. С. Конструктивизм / Л. С. Бычкова [Электронный ресурс] // Культурология XX века. — Режим доступа: http//www.philosophy. ru/edu/ref/enc/k. htm1
Бібліографічні посилання використовують:
Існує два види посилань. Внутрішньотекстові розміщуються безпосередньо в тексті, до якого належать. Оформлюються в дужках із посиланням на номер у списку літератури та конкретну сторінку джерела [12, с. 7] або сторінки [12, с. 7–8]. Підрядкові посилання розміщуються внизу сторінки під рядками основного тексту і мають наскрізну нумерацію в усьому документі.
6. Порядок захисту дипломної роботи
6.1. Підготовка до захисту
Підготовка до захисту та захист є логічним завершенням виконання дипломної роботи. Остаточний варіант роботи написаної і відповідно оформленої дипломної роботи подається на кафедру у визначений термін. Керівник з’ясовує ступінь готовності роботи, відповідність її вимогам і рекомендує допустити до захисту. Робота не допускається до захисту і не зараховується у разі виявлення плагіату чи фальсифікації результатів дослідження. Дипломна робота подається на рецензування визначеному кафедрою рецензентові. У рецензії зазначають позитивні та негативні аспекти дипломної роботи:
Рецензія містить рекомендації щодо оцінки роботи. Не пізніше ніж за два дні до захисту студент подає дипломну роботу, рецензію рецензента та відгук наукового керівника секретареві державної екзаменаційної комісії (ДЕК). Дипломну роботу студент захищає прилюдно на засіданні (ДЕК) у присутності керівника, слухачів та всіх, хто бажає бути присутнім на захисті. У випадку невиконання всіх вимог чи несвоєчасного подання дипломної роботи на кафедру студент не допускається до захисту. Студент допускається до захисту дипломної роботи, що відбувається на відкритому засіданні державної екзаменаційної комісії, якщо він повністю виконав навчальний план і має допуск до захисту, підписаний завідувачем випускної кафедри. Процедура захисту дипломних робіт визначається Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах і Рекомендаціями про порядок створення, організацію і роботу державної екзаменаційної кваліфікаційної комісії у вищих навчальних закладах України. Відповідно до цього до захисту випускної дипломної роботи допускаються особи, які завершили повний курс навчання та успішно склали всі атестаційні іспити (екзамени і заліки), передбачені навчальним планом. Списки слухачів, допущених до захисту дипломних робіт, подаються до Державної комісії деканами інституту. Перед захистом дипломних робіт деканат інституту подає такі документи до ДЕК:
Складання державних іспитів або захист дипломних робіт проводиться на відкритому засіданні Державної комісії за участю не менше половини її складу за обов’язкової присутності голови комісії. Члени комісії заздалегідь ознайомлюються зі змістом роботи. Оцінку за дипломну роботу виставляють на підставі рекомендованої рецензентом оцінки, доповіді дипломанта та відповідей на запитання на захисті роботи. Підготовка до захисту дипломної роботи полягає у виготовленні засобів для унаочнення основних результатів досліджень і готуванні доповіді виступу. Рекомендується у процесі виступу використовувати заздалегідь підготовлені мультімедійні презентації.
6.2. Вимоги до презентації
Презентація виступу на захисті дипломної роботи зазвичай не повинна перевищувати 20 слайдів, але краще вкласти матеріал у 15-16 слайдів (максимум 2 слайди на хвилину промови). Тло слайдів презентації бажано обрати одне для всієї презентації. Можна скористатися шаблонами, які містить програма. Бажано, щоб кольори схем, діаграм, малюнків були яскравішими за тло, а отже краще використовувати світле тло з невеликою кількістю декоративних елементів. Ефекти анімації мають допомагати сприйманню інформації, а не бути самоціллю і не відволікати увагу слухачів від змісту презентації. Бажано не використовувати складних прописних шрифтів, розмір шрифтів має бути не менше, ніж 20-22 pt. В одному слайді доцільно вміщувати не більше, ніж 12-15 строчок тексту. Презентація виступу повинна містити:
Класичні помилки презентації:
6.3. Захист дипломної роботи складається з таких частин:
Виступ складається із трьох смислових частин, які відповідають за змістом вступу, основній частині та висновкам дипломної роботи. У вступі доповіді висвітлюється актуальність досліджуваної проблеми, формулюють об'єкт, предмет, гіпотези та завдання дослідження. Основна частина, передусім, розкриває суть, методологію й особливості організації та проведення емпіричного дослідження та містить аналіз отриманих результатів із демонстрацією кількісних та якісних показників з метою обґрунтування достовірності тверджень. У висновках наводяться головні результати дослідження і визначається теоретичне і практичне значення отриманих результатів та можливі перспективи подальших досліджень. Дипломант має можливість заздалегідь ознайомитися з зауваженнями рецензента, отже зобов'язаний підготувати відповіді на подані рецензентом зауваження. Слід пам'ятати, що оцінку виставляє державна комісія на підставі публічного захисту, отож відповіді на зауваження рецензента мають велике значення: успіх захисту значною мірою залежить від того, наскільки правильно і ґрунтовно студент дискутує з рецензентом і відповідає на питання членів державної комісії та присутніх. Відповіді на зауваження рецензента є публічним виявом знання досліджуваної проблеми, володіння матеріалом, здатності вести наукову дискусію. З огляду на те, що дипломант має можливість завчасно підготувати відповіді на зауваження, цей етап захисту є дуже важливий і суттєво впливає на оцінку дипломної роботи. У відповідях на зауваження рецензента та питання, які задаються після доповіді, бажано уникати двох крайностей: 1) зайвої стислості і категоричності та 2) зайвої багатослівності. Зайва стислість та категоричність часто справляє враження “втечі” від відповіді на питання і свідчить про невміння вести наукову полеміку та дискусію. Аналогічне враження справляє і надмірна балакучість. Культура мовлення та дотримання регламенту є обов'язковим елементом культури й етики наукових повідомлень. Бажано ознайомитися з приміщенням напередодні захисту, продумати як краще забезпечити унаочнення. Якщо це можливо, доцільно відвідати заздалегідь захист інших слухачів.
6.4. Критерії оцінювання дипломної роботи
1. Уміння порушити проблему й обґрунтувати її актуальність. 2. Рівень опрацювання теми, повнота її розкриття. 3. Повнота аналізу літературних джерел. 4. Методологічна грамотність. 5. Адекватність застосованих методів дослідження. 6. Адекватність досліджуваної групи меті дослідження. 7. Адекватність застосування статистичних методів опрацювання даних. 8. Якість інтерпретації та аналізу отриманих результатів дослідження. 9. Відповідність висновків гіпотезі та меті дослідження, коректність висновків. 10. Творчий підхід, самостійність, оригінальність в опрацюванні матеріалу. 11. Мовне оформлення та володіння стилем наукового викладу; коректність цитувань, оформлення бібліографії. 12. Правильність та акуратність оформлення дипломної роботи. 13. Доповідь на захисті, її відповідність виконаній роботі; інформативність отриманих результатів; культура мовлення. 14. Використання під час захисту засобів унаочнення та якість їх виконання. 15. Вміння коректно, стисло, точно відповідати на запитання.
Оцінка дипломної роботи виводиться на підставі підсумування балів, виставлених членами ДЕК на захисті дипломної роботи. Кожен з оцінюваних аспектів має певну максимально можливу кількість балів:
Оцінка дипломної роботи, яка виставляється як державний іспит, виводиться за загальною сумою балів: СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
FX означає: “незадовільно” – необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання; F означає: “незадовільно” – необхідна значна подальша робота; з такою оцінкою студент відраховується після незадовільної відповіді на комісії.
За результатами підсумкової атестації випускників Державна комісія приймає рішення про надання їм кваліфікації за напрямом (спеціальністю) і видачу диплома про вищу освіту.
7. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ТА ВИМОГИ ДО ПУБЛІКАЦІЙ
Результати наукових досліджень можуть бути опубліковані у збірниках наукових праць, наукових і науково-практичних журналах, збірниках матеріалів конференцій. Існують вимоги до написання статей та підготовки їх до публікування. Періодичні видання здебільшого публікують для авторів свої вимоги до структури й особливостей оформлення статей. Проте є загальні вимоги, які визначають структуру публікації. Структура статті, загалом, аналогічна структурі дипломної роботи. План-схема статті, яка містить результати емпіричних досліджень, обсягом 7-10 машинописних сторінок, складається із вступу, короткого огляду останніх досліджень, постановки цілей та завдань статті, викладу основної частини, підсумків (завершення) та списку використаних джерел. У вступі порушується проблема та коротко висвітлюється її актуальність (6-10 рядків). В огляді досліджень цієї проблеми (близько 1/3 сторінки) розглядається, здебільшого, останні дані літератури, увага зосереджується на недосліджених або ж суперечливих аспектах. Формулюючи мету статті, зазначають, що саме досліджується і з якою метою (постановка завдання) (5-10 рядків). Основний виклад матеріалу (5-6 сторінок) –– опис методики дослідження, отриманих результатів та їхній аналіз. Аналітичність основної частини зростає завдяки поданню інформації у формі таблиць, графіків і діаграм. На завершення наводяться висновки, можуть бути коротко зазначені перспективи подальших досліджень цієї проблеми. У списку використаних джерел подають лише ті, на які є посилання у статті. Список оформляють в алфавітному порядку або порядку подання в тексті. Дещо іншу структуру мають статті, присвячені огляду літератури з певної проблеми. Структура оглядової статті складається із вступу, основної частини, висновків та списку використаних джерел. У вступі висвітлюється актуальність досліджуваної проблеми, її соціально-економічне та наукове значення. Основна частина охоплює огляд літератури, де у формі полеміки розглядаються різні погляди на цю проблему та дискутуються результати досліджень, відомі з літератури. Закінчення статті у формі висновків формулює головні проблемні питання досліджуваної теми та можливі напрями і методи її вивчення. Список джерел статті оформляють аналогічно Списку літератури до дипломної роботи. Зазвичай, наукова стаття містить також резюме. Резюме – короткий (400–600 знаків комп'ютерного набору), лаконічний виклад суті того, що розглянуто в статті. Наприкінці резюме подають ключові слова (здебільшого, три – п`ять слів), які відображають основні поняття, розглянуті у статті. Ще однією формою публікацій є тези. У формі тез зазвичай публікують матеріали конференцій. Обсяг тез визначають видавці та організатори конференцій. Здебільшого це 1000–2000 знаків. Тези – короткий, стислий і лаконічний опис того, про що йдеться у доповіді; насамперед відображають те, що дослідив та виявив автор. Тези також містять ключові слова. Організатори видання зазначають вимоги до публікацій та супровідної документації. Супровідна документація (для студентських робіт) може стосуватися рекомендації наукового керівника та/або рекомендації кафедри опублікувати статтю чи тези. Треба чітко дотримуватися вимог оформлення публікацій і супровідної документації та визначених термінів подання матеріалів для публікування. Більшість зарубіжних наукових видань притримуються у своїх вимогах до публікацій єдиних вимог, сформульованих Американською Психологічною Асоціацією (American Psychological Association APA). Ці вимоги щодо структури наукової праці є єдиними для всіх наукових публікацій. Дотримання вимог є обов'язковою умовою для опублікування наукових праць та статей. Загалом, у статті можна виокремити три структурні частини: титульна частина, основна частина, додатки. Титульна частина включає: назву статті, ім'я автора, установу, в якій працює автор, контактні адреси: поштову та електронну, резюме (Abstract). Якщо робота виконана згідно програми дослідницького гранту, обов’язково вказують назву та номер гранту та/або інформацію про спонсорів. Резюме містить стислу (100-200 слів) інформацію про зміст статті: проблему, вивченню якої присвячена публікація, застосовані методи дослідження і отриманий результат. Основна частина складається із наступних секцій: вступ (Introduction), метод (Method), результати (Results), дискусія (Discussion), підсумки (Conclusion), список використаних джерел (References).
Резюме
У вступі подається інформація про специфіку даної проблеми та ступінь її вивчення, конкретизується, що є предметом дослідження, який стан попередніх наукових вивчень даного питання, на які теоретичні засади опирається дане дослідження. У підрозділі метод детально описують модель проведеного дослідження: характеристика досліджуваної групи, методологія та методики, процедури і обладнання, застосовані у дослідженні. Характеристика досліджуваної групи містить інформацію про те, хто брав участь у дослідженні, яку кількість осіб було досліджено, якими критеріями керувався автор при формуванні досліджуваної групи, наводяться демографічні характеристики досліджуваної групи. Опис застосованих методик окрім переліку містить інформацію про психометричні властивості методик, особливо у разі застосування не часто використовуваних методик. У випадку застосування оригінальних чи власних опитувальників необхідно детально описати питання та структурні блоки, щоб було зрозумілим спрямованість дослідження. Особливо важливим є ретельний і детальний опис процедури експериментального дослідження: обов’язково наводять інструкції учасникам дослідження, принципи формування груп та специфічні особливості експерименту. Зазвичай, обговорюють умови забезпечення та дотримання етичних принципів у процесі проведення експерименту. Підрозділ результати містить результат дослідження та дані їх статистичної обробки. Коротко описуються основні статистичні методи, які було застосовано при аналізі. Детально розглядаються хіба що екзотичні або ж нові тести та методи обробки. Основні результати подаються за допомогою таблиць та діаграм. Обов'язковим елементом при обговоренні результатів є подання інформації щодо статистичної достовірності. Дискусія присвячується власне обговоренню результатів і їх психологічному аналізу. Один варіант початку дискусії – згадування власних наукових гіпотез чи питань, вивченню яких було присвячене дослідження, розгляд значення проведених досліджень та їх результати для вивчення порушеної проблеми. Дискусійна частина поєднує конспект результатів, їх значення та критичного аналізу питань, які не вдалося вияснити і які, на думку автора, мають визначати керунок подальших майбутніх досліджень. У завершальній частині підводять підсумки, лаконічно формулюючи основні результати дослідження і висновки. Список використаних джерел розміщують у кінці статті з нової сторінки. Згідно АРА стилю, дотримуються таких правил при оформленні літературних джерел: Battjes, R., Leukefeld, C. and Pickens, R. (1992) Age at first injection and HIV risk among intravenous drug users, American Journal of Drug and Alcohol Abuse 18, 3, 263-73. (стаття журналу) Rieson, A. H. (1966). Sensory deprivation. In E. Stelar & J. M. Sprague (Eds.), Progress in physiological psychology (Vol. 1, pp. Xxx-xxx). New York: Academic Press. (розділ книги) Hall, S. & du Gay, P. (eds) (1996) Questions of Cultural Identity. London: Sage. (книга)
8. Рекомендована література щодо методики написання наукової роботи
Додаток А
Зразок заяви про затвердження теми дипломної роботи
З А Я В А
Прошу закріпити за мною тему дипломної роботи «_______________ _________________________________________________________________ ________________________________________________________________» та призначити науковим керівником дипломної роботи професора (доцента) кафедри психології ______________________________________________ ________________________________________________________________
Дата Підпис
Погоджено
Науковий керівник
«____» _________ 20___ р. Підпис наукового керівника
Додаток Б. 1.
Зразок оформлення титульної сторінки дипломної роботи
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості україни
Кафедра психології
ДИПЛОМНА робота
НА ТЕМУ: «___________________________________»
Галузь знань: 0301 «Соціально-політичні науки» Спеціальність: 7.03010201 «Психологія» Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст Кваліфікація: психолог
Дипломна робота допущена до захисту рішенням кафедри психології
Протокол №_____ від «___» _________ 201__ р.
Зав. кафедри ___________________ проф. Киричук О.В. підпис
м. Київ - 20 __рік
Додаток Б. 2. Зразок оформлення зворотної сторони титульної сторінки дипломної роботи
Реєстрація __________ ___________ ____________ номер дата підпис лаборанта кафедри
Рекомендовано до захисту _______________ ______________________ підпис наукового керівника ініціали, прізвище наукового керівника
Результат захисту ______________ _______________________ оцінка дата захисту
Голова ДЕК _____________ _______________________ підпис ініціали, прізвище
Члени ДЕК _____________ _______________________ підпис ініціали, прізвище
_____________ _______________________ підпис ініціали, прізвище
_____________ _______________________ підпис ініціали, прізвище
_____________ _______________________ підпис ініціали, прізвище
Секретар ДЕК _____________ _______________________ підпис ініціали, прізвище
Додаток В Зразок оформлення змісту
ЗМІСТ
Додаток С Приклад оформлення бібліографічного опису у списку літературних джерел
Додаток Д
Деякі бібліографічні позначення в іншомовних джерелах
Додаток Е Мовні конструкції, які використовуються у наукових працях для виконання функції зв’язку між реченнями
Додаток Ж Зразок оформлення наочних матеріалів ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ Кафедра психології
____________________________________ (ПІБ студента)
ІЛЮСТРАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ до доповіді на тему:
«_______________________________________________-»
Спеціальність 7.03010201 – психологія
Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст
Науковий керівник:_____________________ (науковий ступінь, вчене звання, ініціали та прізвище);
КИЇВ 2013 ЗМІСТ
Навчально-методичне видання
Колесникова Валентина Федорівна
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до виконання і захисту дипломних робіт слухачами спеціальності 7.03010201 «Психологія»
Відповідальний за випуск М.М. Руженський Комп’ютерний набір В.Ф. Колесникова
Підписано до друку ________2013 р. Формат 60×84/16. Папір офсетний. Друк ротаційний трафаретний. Ум. друк. арк. 2,1. Тираж ______ прим. Зам. № ______
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготовників і розповсюджувачів видавничої продукції. Серія ДК №1805 від 25.05.2004.
Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України (ІПК ДСЗУ) 03038, Київ – 38, вул. Нововокзальна 17. Тел./факс (044) 536-14-85
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||