Психологія

Психологія 03.11.2015 04:16

Контрольна робота з експериментальної психології

 

І. Обрати 1 теоретичне питання із пропонованої тематики (див. методичні рекомендації) та відповісти на нього (Проаналізувати існуючі підходи, обґрунтувати свій підхід. Структурувати відповідь: Вступ; Основна частина; Висновки. Література.). Об»єм до 15 сторінок.

Рекомендована літер. дана до кожної теми, звісно, можна розширяти перелік за бажанням. 

П. Практична частина:

 

а) проаналізувати описи чотирьох психологічних експериментів;

 

б) спланувати два власних експерименти:

один – експеримент з практичною метою,провести, проаналізувати результати;

другий – експеримент  з перевірки  гіпотези, яка передбачає факторне планування;

 

в) за таблицею, в якій представлені результати експерименту, визначити зміст проведеного експерименту та проінтерпретувати результати;

 

г) проаналізувати експериментальні результати з використанням мат. стат. критеріїв (перевірити стат. гіпотези).

 

Матеріали до контрольної роботи:

 

а) Прочитайте опис класичних психологічних експериментів та дайте відповіді на запитання.

1. Яка експериментальна гіпотеза перевірялася? Сформулюйте контргіпотезу.

 2. Визначте незалежні змінні, як вони операціоналізувались?  Визначте залежні змінні, як вони операціоналізувалися.

3. Які зовнішні змінні контролювались у дослідженні?

4. Який експериментальний план цього дослідження (за різними критеріями)?

5. До якої предметної галузі психології належить це дослідження?

 

1. Вихідні дані. С.Мілгрем та Дж.Сабіні вивчали проблеми порушення соціальних норм, перевіряли чи поступатимуться місцем пасажири метро, якщо їх про це просто попросити (порушення соціальних традицій).

     Поступатися місцем просили студенти-психологи. Вони працювали в парах: один висловлював прохання, інший занотовував реакції пасажирів. Прохання висловлювалося виключно представникам своєї раси, чоловіку (жінці) до 40 років, коли всі місця для сидіння у вагоні Нью-Йоркського метро були зайняті.

     Авторами були розроблені чотири ситуації звертання: звичайне прохання без пояснення причин («Вибачте, чи не поступитеся ви місцем?»); прохання за несуттєвої причини («Вибачте,  чи не поступитеся ви місцем, мені дуже незручно читати стоячи?»); прохання після попередньої розмови із сусідом-експериментатором (до сусіда: «Може попросити, щоб поступилися місцем? Як вважаєте, це буде нормально?», до пасажира: «Вибачте, чи не поступитеся ви місцем? Дякую.»); письмове прохання (у блокноті записувалась і показувалась фраза:  «Вибачте, чи не поступитеся ви місцем? Дякую.»).

     Виявилось, що пасажири поступалися місцем найчастіше у ситуаціях звичайного та письмового звернень. Автори пояснюють це тим, що якщо причина прохання не повідомлялась, люди могли думати, що вона є важливою.

 

     2.     У дослідженні П.Беббінгтона та Л.Куперса вивчався вплив особливостей вираження емоцій родичів осіб із шизофренією  на ризик рецидиву захворювання у цих осіб за умов медикаментозного лікування або ж відмови від лікування. Під «вираженими емоціями» (ВЕ) розумівся стиль сімейного спілкування, при якому родич хворої особи використовує критичні коментарі та ворожі зауваження на її адресу, демонструє підвищену емоційність при спілкуванні із нею.

     За сукупними даними 518 пацієнтів із шизофренією виявилося, що доля рецидивів складає 75% у сім’ях з високою ВЕ при умові відмови від медикаментозного лікування та 51% при наявності медикаментозного лікування. А в родинах з низькою ВЕ за умови відмови від    медикаментозного лікування частка рецидивів – 28%, при наявності медикаментозного лікування – 18%.

 

3. Т.Аулоном досліджувався випадок манії: 47-річна пацієнтка клініки страждала на манію накопичування, вона збирала по клініці рушники і зносила у власну кімнату. Медсестри постійно виносили рушники, однак щодня в кімнаті їх накопичувалося близько 20 штук. Після 7-тижневого спостереження за поведінкою досліджуваної експериментатор віддав розпорядження не забирати рушники, а навпаки, доносити нові і класти на перила ліжка. Така ситуація тривала п’ять тижнів, доки в кімнаті пацієнтки зібралося 652 рушника. Після цього досліджувана стала позбуватися рушників, доки не позбулася усіх непотрібних. Спостереження за поведінкою досліджуваної протягом кількох років показало, що вона більше не поверталася до збирання рушників, до того ж, на зміну манії не прийшло жодного іншого не адаптивного поведінкового прояву.

 

4. В експерименті Л.Берковіца, С.Кохрана досліджуваним повідомляли, що вивчається «як несприятливі умови оточуючого середовища впливають на діяльність контролера».

       Досліджувані мали спочатку протягом 6 хвилин потримати руку в банці з водою: половина – з дуже холодною водою (6 градусів), половина – комфортною (25 градусів). Потім вони мали виступити контролером та видавати «робітниці» нагороди і покарання залежно від своєї оцінки якості виконання кожного завдання. В якості винагороди за гарне виконання могли «видавати» (натисканням відповідної кнопки) одноцентові монетки, а в якості покарання (натисканням відповідної кнопки) – шумові удари. В кожній з двох груп половині досліджуваних пояснювали, що, ймовірно, покарання повинно погіршити результати роботи «робітниці», а іншим – що покарання, ймовірно, буде корисним, мотивуватиме «робітницю» працювати ефективніше.

      Виявилося: якщо у досліджуваних не було попередньо неприємних відчуттів, то, вважаючи, що покарання погіршить роботу, вони видавали більше винагород та менше карали. Досліджувані, які мали неприємні відчуття через холодну воду та думали, що покарання шкодить «робітниці», частіше карали та менше нагороджували.

 

г) 1.Перевірялася ефективність нової методики формування креативного мислення студентів. Визначити результативність впливу, використовуючи

t–критерій Стьюдента для оцінки достовірності зсуву та Т- критерій Вілкоксона.

                                                  

№	Показники креативності експерим. групи
	до	після
1.	19	17
2.	26	20
3.	18	20
4.	15	18
5.	29	30
6.	21	25
7.	21	28
8.	18	19
9.	21	20
10.	23	27
11.	14	19
12.	10	13

 

 

 

 

2. Перевірялася ефективність нової методики розвитку пам’яті першокласників. Визначити результативність впливу, використовуючи t–критерій Стьюдента.

 

№	Показники об’єму короткочасної пам’яті
	Експерим. група	Контрольна група
1.	7	3
2.	4	2
3.	4	4
4.	5	4
5.	4	3
6.	5	4
7.	5	5
8.	4	5
9.	6	2
10.	4	4
11.	4	4
12.	5	3
13.	5	4
14.	5	5
15.	6	5
16.	4	6

В)

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Тема 3. Класифікація методів психологічного дослідження. Неекспериментальні емпіричні методи

 

має бути засвоєна самостійно. Запитання за цією темою будуть включені в модульний контроль перед екзаменом.

 

Питання до екзамену представлені в методичних рекомендаціях з дисципліни.

 

 

Якщо дуже необхідна очна консультація, то 23.07.15  в 12-20 я закінчу лекції в ІПО, можна підійти.