
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Психологія масової поведінки
Психологія масової поведінки« Назад
Психологія масової поведінки 29.07.2015 10:36
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Факультет психології
Кафедра соціальної психології
Укладач: доцент Фомічова В.М.
Психологія масової поведінки
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів напряму підготовки “Психологія”
КИЇВ – 2012
Робоча навчальна програма з дисципліни «Психологія масової поведінки».
Укладач: кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології Фомічова Віра Миколаївна
Лектор: кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології Фомічова Віра Миколаївна
Викладач: кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології Фомічова Віра Миколаївна
Вступ Дана програма розроблена для курсу “Психологія масової поведінки”, який читається для студентів (5 курс, спеціалісти) відділення журналістикаІнституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка і є нормативною дисципліною. Цей курс розрахований на 109 годин (45 лекційних год., 45 семінарських год., 54 годин самостійної роботи, всього –144 год., має 4 кредити) і викладається на 5 курсі в першому семестрі. Цей курс також містить окремі питання, які виносяться на самостійне опрацювання. Форма підсумкового контролю – іспит. Мета курсу “Психологія масової поведінки” полягає у тому, щоб дати студентам основні поняття, принципи та положення в галузі знання соціальної психології – “психологія великих стихійних груп”, зокрема, з проблеми “соціально-психологічні основи масової поведінки та масової свідомості”, навчити їх застосовувати ці знання у практичних сферах своєї діяльності. Завдання дисципліни: 1.Засвоєння знань щодо особливостей прояву масовидних явищ, їх психофізіологічні, психологічні, соціально-психологічні джерела. 2.Вивчення можливостей регуляції та впливу на соціально-масові явища. 3.Набуття вмінь застосування аналізу та прогнозу поведінки людини та групи в умовах масової поведінки. Предмет дисципліни: особливості появи та прояву «масового» як результату специфічної інтеграції індивідуального та групового в процесі взаємодії індивідів, наслідком чого є виникнення єдності (типовості, схожості) їх свідомості та поведінки
Студенти мають засвоїти:
Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Навчальна дисципліна «Психологія масової поведінки» є складовою циклу нормативних дисциплін з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст». Її засвоєння ґрунтується на знаннях з дисциплін «Психологія», «Соціальна психологія», «Психологія ЗМІ» тощо. Система контролю знань та умови складання комплексного підсумкового модулю (іспиту). Навчальна дисципліна «Психологія масової поведінки» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох змістових модулів.
Кількість балів відповідає оцінці: 1-59 – «незадовільно»; 60-74 – «задовільно»; 75 - 89 – «добре»; 90 - 100 – «відмінно».
Шкала відповідності
Вивчення курсу “Психологія масової поведінки” доцільно починати з ознайомлення з програмою та методичними рекомендаціями. При підготовці до семінарських занять треба звертати увагу не тільки на відповідні питання, а також й на питання, що винесені на дискусійне обговорення і на самостійне вивчення, оскільки саме вони дають можливість перевірити цілісність, системність та логічність відповідних знань.До кожної теми пропонується перелік літератури (із загального списку рекомендованої літератури), який допоможе студентам зорієнтуватися в пошуку необхідної інформації.Перевірка знань щодо курсу “Психологія масової поведінки” буде проводитися на підґрунті контрольних питань, які охоплюють увесь відповідний матеріал.
Критерії оцінювання знань студентів.
Поточний контроль знань та умінь студентів здійснюється засобом письмових контрольних робіт, рефератів, аналізом практичних завдань після вивчення окремих тем, колоквіумів – після вивчення розділу. Підсумковий контроль знань студентів – іспит, як завершальна стадія у вивченні даної дисципліни.
В основу оцінки знань студента з курсу “Психологія масової поведінки” покладені такі якісні характеристики: 1) широта й глибина знань в обсязі навчальної програми; 2) творче опанування теоретичного змісту курсу; 3) обгрунтованість і аргументованість відповідей, точність визначень; 4) самостійність і конструктивізм мислення.
“відмінно” виставляється за умов, які задовольняють зазначені вимоги. Студент повинен правильно відповісти на три теоретичні запитання. За своєю формою відмінна відповідь повинна бути повною, логічною, матеріал викладається чітко і послідовно. А також береться до уваги, наскільки активно студентом готувалися доповіді, реферати на семінарські завдання протягом навчального часу по даній дисципліні. “добре” виставляється за умови, коли студент дає повні правильні відповіді на три питання, при цьому допускає неповне висвітлення одного з питань, або при викладенні правильних , але недостатньо повних відповідей на три питання. “задовільно” виставляється за умови, коли студент дає відповідь на два питання, або недостатньо висвітлює три теоретичні питання та допускає помилки. “незадовільно” виставляється в тих випадках, коли відповідь не задовільняє хоча б одному з оціночних критеріїв або за рівнем повноти виявляється нижче вимог прийнятого мінімуму знань.
Програма курсу “Психологія масової поведінки”
Розділ 1. Феномен соціально-масових явищ (9 лекц. год., 9 семінар. год)
Тема 1.1 Соціально-масові явища (СМЯ): сутність та традиції дослідження (2 год).
Актуальність проблеми СМЯ для наукового знання та соціального життя суспільства. Основні категорії в системі СМЯ: “соціальна маса”, “масова поведінка”, “масова свідомість” , “масова людина”, “масова культура”, їх визначення та характеристика. Основні підходи до вивчення СМЯ: політико-орієнтований підхід, соціально-психологічний підхід, культуроцентристський та соціокультурний підходи. Переваги та недоліки кожного з них. Образ соціальної структури як один з критеріїв визначення моделі СМЯ. Основні тенденції характеристики СМЯ до 20 ст. Хронологія становлення понять системи СМЯ. Особливості диференціації “маси” та “натовпу”. Труднощі становлення проблематики СМЯ у вітчизняній науці у 20 ст. Марксизм як нова методологічна основа аналізу природи маси: переваги та недоліки марксистської концепції. Сучасні теорії “масового суспільства”. Сучасні вітчизняні підходи до визначення природи СМЯ (Б.Грушин, Д.Ольшанський, П.Разін, Г.Ділігенський, Г.Ашин, А.Уледов та ін.)
Питання до семінарського заняття (2 год):
Питання для дискусії:
Література: 10; 29-31; 36; 38; 51;60; 61; 71; 84; 88; 108;123.
Тема 1.2 Індивідуальні та соціальні чинники регуляції масової поведінки (2 год) 1. Взаємозв’язок індивідуального та колективного у філогенезі. 2. Роль несвідомого в регуляції соціальної поведінки особистості. 3. Соціально-культурні чинники регуляції поведінки особистості в теоріях культурно-антропологічного напрямку.
Біологічна обґрунтованість взаємодії індивідуальних та групових форм поведінки. Взаємодія індивідуального та колективного у філо- та онтогенезі. Типове та унікальне в людині. Поняття та роль несвідомого в регуляції психічного життя людини та суспільства. Особливості психологізації суспільних відносин в психоаналітичних концепціях (З.Фрейд, К.Юнг, А.Адлер, Е.Фромм та ін). Соціально-культурні чинники регуляції поведінки людини. Особливості соціологізації СМЯ у культурно-антропологічної школи.
Питання до семінарського заняття (2год): 1. Місце та роль індивідуального та колективного в поведінці особистості та групи. 2. Колективне несвідоме як чинник регуляції поведінки особистості. 3. Вплив соціально-культурних чинників на поведінку особистості.
Питання для дискусії: 1. Індивідуальне та соціальне в регуляції поведінки особистості: конфлікт чи злагода.
Література:55;101; 111; 112; 118;119;121; 125; 126;139.
Тема 1.3 “Маса” як некласична соціальна спільність (3год).
1. Класичні та некласичні соціальні спільності. 2. Класифікація суб’єктів масової поведінки: а) натовп як предмет соціально-психологічного дослідження. б) поняття аудиторії, її особливості. в) публіка та її характеристика. 3. Феномен масової свідомості.
Поняття класичної соціальної спільності, її ознаки. Класифікація груп. Поняття некласичної соціальної спільності, її ознаки. Критерії та класифікація некласичних соціальних спільностей. Поняття натовпу. Методи дослідження натовпу. Основні концепції психології поведінки людини в натовпі. Феномен аудиторії, її особливості. Публіка як приклад розсіяного натовпу. Порівняльна характеристика видів мас. Поняття масової свідомості. Диференціація понять “масова свідомість”, суспільна свідомість”, “групова свідомість”, буденна свідомість”. Зміст та структура масової свідомості. Основні характеристики масової свідомості. Типологія видів масової свідомості. Макроформи прояву масової свідомості: суспільна думка та масові настрої.
Питання до семінарського заняття (3год): 1. Поняття соціальних спільностей та їх особливості 2. Види мас та їх особливості. 3. Особливості формування та функціонування масової свідомості.
Література: 3; 29-31; 56; 57;88; 111; 123.
Тема № 1.4 Еліта: психологічна та соціальна сутність
Поняття еліти. Філософські ідеї елітарності: Платон, Конфуцій, Кант, Макіавеллі, Карлейл, Ніцше. Сучасні зарубіжні теорії елітизму: В.Парето, Г.Моска, Р.Міхельс, М.Вебер, А.Тойнбі, Х.Ортега, Верлен, Лассауел, тощо. Стан сучасної вітчизняної проблематики елітизму: А.Княжинський, В.Липинський, Д.Донцов, В.Старосольський. Функції еліти в суспільстві. Типологізація еліти. Особливості формування української еліти. Основні ознаки елітарної особистості. Еліта, вождь, маса: особливості взаємодії феноменів. Психологічні особливості формування стосунків між вождем та масою. Механізми впливу лідерів та масу.
Питання до семінарського заняття (2 год):
Питання для дискусії:1. Харизма вождя натовпу: риса особистості чи ілюзія натовпу?Література: 11; 12; 16; 48; 51; 62; 74; 75; 129.
Розділ 2. Масова поведінка: механізми та прояви (10 лекц. год та 10 сем. год).
Тема 2.1 Механізми регуляції масової поведінки (4год).
1. Поняття про засоби впливу. 2. Зараження як механізм впливу. 3. Паніка та її особливості. 4. Наслідування, його види та функції. 5. Навіювання та його особливості.
Поняття про засоби впливу, їх різновиди та їх роль в регуляції життєдіяльності індивіда, групи та маси. Зараження як вплив на емоційну сферу особистості. Особливості взаємної індукції як наслідок дії зараження. Поняття паніки як основний приклад форми масової поведінки, яка виникає на основі зараження. Індивідуальна та масова паніка Умови виникнення паніки. Механізми розвитку паніки. Вплив на панічну поведінку. Наслідування, його особливості. Види наслідування. Погляди Г.Тарда на природу наслідування. Функції наслідування. Чинники наслідування. Поняття моди як форми масової поведінки. Навіювання, його природа, функції та особливості. Поняття контрсугестії та контр-контрсугестії. Онто-та філогенетичний розвитку навіювання.
Питання для семінарського заняття (4год): 1. Засоби впливу та їх роль в регуляції життєдіяльності індивіда та суспільства. 2. Зараження як вплив на емоційну сферу особистості. 3. Масова паніка: умови виникнення та механізми розповсюдження. 4. Попередження та ліквідація паніки. 5. Види та особливості наслідування. 6. Навіювання, його характеристика. Протистояння навіюванню. 7. Переконання як специфічний засіб впливу.
Питання для дискусії: 1.Насильство, віра, доказ як засоби контр-контрсугестії.
Література: 3; 17; 27; 56; 70; 78; 81; 88; 96.
Тема 2.2 Психологічні особливості натовпу(4год.)
1. Поняття натовпу та його види. 2. Методи дослідження натовпу. 3. Основні підходи до аналізу масової поведінки у натовпі. 4. Трансформація індивідуальної свідомості та поведінки в умовах натовпу. Визначення натовпу, основні ознаки натовпу. Види натовпу та їх характеристика. Сучасні методи дослідження натовпу. Початківці вивчення проблеми натовпу – Г.Тард, Г.Лебон. Основна характеристика їх підходів.. Природа натовпу, масової поведінки в зарубіжних концепціях: З.Фрейд, С.Московичи, Е.Каннеті, М.Шеллер, Г.Маркузе, Г.Шишков, О.Тоффлер, Д.Белл та ін. Характеристика натовпу за М.К.Михайловським. Натовп як специфічний чинник активізації типових рис людини. Г.Лебон та його концепція масової поведінки. Зараження та навіювання як механізми регуляції поведінки індивідів у натовпі. Циркулярна реакція в натовпі. Феномен знеособлення. Основні властивості натовпу: циркулярна реакція та мімікрія натовпу. Розумова та чуттєва діяльність натовпу. Г.Тард та його погляди на природу натовпу. Наслідування як фактор регуляції поведінки натовпу. Злочинна поведінка натовпу як предмет аналізу психологічних та юридичних теорій. Теорії зараження та їх пояснення афективної діяльності натовпу. Психоаналітичні та необіхевіористичні підходи до аналізу натовпу. Основні прийоми управління натовпом.
Питання до семінарського заняття (4год):
Питання для дискусії: 1 . Злочини натовпу: закономірність чи випадковість?
Література: 27; 34; 51; 63; 79; 81; 88; 94; 101; 104; 111; 119.
Тема 2.3 Основні форми стихійної масової поведінки (агресія, паніка) (2год)
1. Поняття агресії, основні критерії її визначення. 2. Види агресії 3. Біологічні чинники агресивної поведінки. 4.Психологічні та соціально-психологічні чинники агресії. 5. Особливості масової агресії. 6. Особливості масової паніки. Приклади агресивної поведінки (АП) та пошук наукового визначення агресії. Види АП та особливості їх прояву. Біологізація АП в теоріях К.Лоренца та З.Фрейда. Генетичні підстави АП. Вплив індивідуальних чинників на АП. Теорії Р.Ардрі. тав Д.Моріса. Соціальні умови як чинники прояву АП. Теорія “фрустрації-агресії” Міллера та Долларда. Теорія підкріплення А.Бандури. Теорія посилів до АП А.Берковіца. Сучасні підходи до аналізу агресивної поведінки. Умови виникнення та механізми розвитку масової АП та масової паніки. Питання до семінарського заняття (2год): 1. Характеристика агресивної поведінки. 2. Основні теорії походження АП. 3. Чинники, що викликають АП. 4. Особливості масової агресії. Засоби її подолання. 5. Особливості масової паніки. Засоби її подолання. Питання для дискусії: 1. Природа агресивної поведінки особистості: природжена чи набута.
Література: 6; 19; 24; 27; 67; 78; 81; 82; 118; 119.
Розділ 3. Динаміка становлення психології мас (4лекц.год., 4 сем.год) Тема 3.1 Еволюція психології мас в історії людства (4год). 1. Походження свідомості, діяльності та мовлення. 2. Психологія мас при рабоволодінні. 3. Психологія мас при феодалізмі. 4. Психологія мас при капіталізмі. 5. Психологія мас при соціалізмі.
Біологічні, психологічні та соціальні чинники виникнення свідомості. Етапи розвитку свідомості та самосвідомості. Індивідуальна та колективна діяльність. Роль та функції мовлення у розвитку особистості та суспільства. Індивідуалізація свідомості, ускладнення видів діяльності, поява еліт- основні параметри психології мас при рабоволодінні. Парадокси індивідуалізації та масовізації свідомості при феодалізмі. Відчуження та масовізація людини при капіталізмі. Витоки масовізації суспільства. Здобутки та втрати соціалістичного устрою щодо соціально-психологічних феноменів. Тенденції психології мас в майбутньому. Питання для семінарського заняття (4 год): 1. Виникнення та розвиток свідомості.
Питання для дискусії: 1. Масовізація як чинник виникнення тоталітарного суспільства.
Література: 37-39; 56, 66; 91, 106; 108; 110; 113; 116; 136.
Розділ № 4. Психологія масових настроїв (6 лекц. год, 6сем. год) Тема № 4.1 Динаміка становлення масових настроїв (2 год) 1.Поняття «масові настрої». 2.Масові настрої в 20 ст. 3.“Масова людина” та масові настрої.
Визначення масових настроїв (МН). Історичні та соціальні чинники специфіки МН. Роль МН в розвитку суспільства. Принципові зміни МН в 20 ст. Виникнення феномену “масова людина”, її роль в соціально-психологічних процесах. Зв’язок “масової людини” та специфіки прояву масових настроїв. Питання для семінарського заняття: 1.Масові настрої в історичному розвитку.
3. Масова свідомість та масові настрої: особливості взаємозв’язку. 4.Феномен “масова людина” та її сучасні масові настрої.
Питання для дискусії: 1.Тенденції розвитку масових настроїв.
Література: 73; 88; 90; 91; 115.
Тема 4.2 Психологічні та соціальні особливості масових настроїв. Масові настрої в політиці (4год).
1. Психофізіологічні, психологічні та соціальні аспекти в масових настроях.
а) природа МПН; б) властивості суб’єктів МПН; в) виникнення та розвиток МПН; г) основні види та функції МПН.
Характеристики розгляду МН з точки зору загальної психології. Настрої в теорії діяльності. Поняття “соціальності” МН. Генетичне трактування “соціальності”. Зміст “соціальності” МН. Відмінність МН від суспільних настроїв. Властивості суб’єктів МН. Природа МПН. Настрої як оцінка, як наміри, як установка. Формування МПН. Механізми розвитку МПН.. Основні види та функції МПН. Механізми впливу на МПН. Прогнозування МПН.
Питання до семінарського заняття (4 год): 1. Комплексний підхід до аналізу МН. 2. Специфіка “соціальності” МН. 3.Змістовна характеристика МПН. 4. Аналіз суб’єктів МПН. 5. Виникнення та розвиток МПН. 6. Механізми впливу на МПН.
Питання для дискусії: 1. Можливості прогнозування МПН.
Література: 18; 38; 39; 41; 45; 59; 64, 88; 103; 115.
Розділ № 5. Масові соціально-психологічні явища
Тема № 5.1 Психологія релігії (для самостійного вивчення)
Література: 13; 75; 47; 88; 95; 116; 120; 132; 135.
Тема 5.2 Психологія моди (2 год)
1. Сутність та визначення моди. 2. Психологічні механізми моди. 3. Соціально-психологічні функції моди. 4. Вплив моди на психологію мас.
Поняття “мода”. Структура моди. Цінності моди. Мода та звичай. Цикли моди. Мода та масові спільності. Мода як комунікація. Механізми розповсюдження моди. Основні функції моди. Мода та стиль. Зв’язок моди та психології мас.
Питання на семінарське заняття (2 год):
Питання для дискусії: 1. Переваги та недоліки феномену моди для життя людини та суспільства.
Література: 2; 8; 26; 32; 42; 54; 58; 107; 117.
Тема № 5.3 Психологія реклами та РR- впливу (для самостійного вивчення).
1. Поняття реклами, її види. 2. Види реклами та їх особливості. 3. Функції реклами. 4. Механізми рекламного впливу. 5. Особливості політичної реклами. 6. PR як політична реклама.
Література: 53; 76; 88; 98; 99; 122; 124; 128; 130;134.
Тема 5.4 Психологія стихійної комунікації (чутки, плітки)(2год)
1. Поняття чуток та їх різновиди. 2. Джерела та умови виникнення чуток. 3. Особливості циркуляції чуток. 4. Протистояння чуткам. 5. Феномен пліток. 6.Функції пліток та чутків.
Визначення чуток, важливість дослідження цього каналу комунікації. Різноманітні критерії класифікації чуток. Види чуток. Три основні тенденції трансформації чуток в процесі розповсюдження: скорочення, загострення, адаптація. Основні та специфічні чинники виникнення чуток. Профілактика та протистояння чуткам. Феномен пліток, їх різновиди. Умови їх виникнення. Позитивні та негативні функції пліток та чуток. Питання на семінарське заняття (2год): 1. Чутки як специфічний канал комунікації. 2. Класифікація чуток. Класіфікаційна таблиця (для самостійних прикладів). 3. Викривлення чуток в процесі розповсюдження. 4. Передбачення та попередження виникнення чуток. 5. Диференціація чуток та пліток.
Питання для дискусії: 1. Проблема вибору прийомів протистояння чуткам.
Література:1; 14; 41; 50; 81; 88; 98-100; 130; 131.
Тема 5.6.Психологія політичних партій та масових рухів (для самостійного вивчення).
1. Джерела виникнення масових рухів. 2. Соціально-психологічні функції масових рухів. 3. Мотиви участі в масових рухах. 4. Умови та етапи розвитку масових рухів 5. Феномен політичних партій. 6. Кадрові та масові партії.
Література: 18;38; 39; 49; 88; 115; 116.
Тема 5.6 Соціально-масові явища в індустріальному- та постіндустріальному суспільстві (4 год).
Становлення маси в якості домінуючого феномена суспільства. Виробнича революція як стимулятор масовізації суспільства. Фабричний засіб виробництва як чинник масовізації (К.Маркс, Б.Грушин, О.Тоффлер, тощо). Урбанізація та її вплив на соціально-масові явища. Вплив міського типу життя на індивідуальну поведінку та свідомість. Зміст та характер комунікації індустріального суспільства як чинник масовізації культури. Структура мислення мешканців міста та селищ та його вплив на специфіку соціально-масових явищ. Розвиток ЗМІ як провідний чинник масовізації суспільства. Вплив продукції ЗМІ на масову свідомість. Демократизація як чинник формування масової культури. Основні характеристики масової культури. Масова культура та ціннісна дезорієнтація мас. Ідеологія та практика формального демократизму та його вплив на маси. Основні характеристики постіндустріального суспільства. Знання як головне джерело додаткової вартості в постіндустріальному суспільстві. Інформатизація суспільства. Характерні риси господарського та соціального життя в постіндустріальному суспільстві. Глобалізація та її вплив на масову свідомість. Домінування телекомунікації серед ЗМІ та її вплив на масову свідомість. Штучність “живого” як специфічна риса масової культури. Погляди на постлюдське майбутнє (Е.Формм, А.Болонкін, Х.Моравек, тощо).
Питання до семінарського заняття (4 год): 1.Чинники “омасовізації” індустріального суспільства. 2. Вплив розвитку ЗМІ на соціально-масові явища. 3 Феномен “”масової людини”, її роль в життєдіяльності суспільства. 4. Культура та масова культура: особливості диференціації. 5. Масова культура: види та функції 6. Вплив масової культури на особистість та суспільство. 7. Ознаки та характеристики постіндустріального суспільства. 8. Інформатизація суспільства та його вплив на масову поведінку та масову поведінку.
Питання для дискусії:
Література: 9; 15; 36; 38;46; 49; 62; 68; 73; 83;85; 91; 114; 116; 136.
Розділ 6. Психологічні особливості тероризму (4 год)
Поняття “тероризм”. Диференціація понять “тероризм”, “терор”, “війна”, “кримінальні дії”. Види тероризму та їх особливості. Співвідношення понять “насильство” та “тероризм”. Особливості інтерпретації тероризму. Проблема ставлення до тероризму. Динаміка масового терору: страх, жах, паніка, агресія. “Хвороба колючої проволки”. Психологія геноциду та масових вбивств. Віктимологія терору. Психологічна структура терористичної діяльності. Мотивація терористів. Особистість терориста. Психологічні типи терористів. Психологія терористичного угрупування. Масовий терор: радикалізм, екстремізм, фанатизм, фундаменталізм. Засоби запобігання тероризму.
Питання на семінарське заняття (4 год): 1. Поняття “тероризму”, диференціація від подібних понять. 2. Основні сфери тероризму та особливості його прояву. 3. Психологічні основи тероризму 4. Психологічна структура терористичної діяльності 5. Психологічні особливості терориста 6. Види масового терору. 7. Засоби попередження, протистояння та боротьби з тероризмом.
Питання для дискусії: 1. Проблема визначення ролі тероризму у розвитку суспільства.
Література: 4; 5; 6; 40; 44; 89; 93; 102; 132.
Розділ № 7 Особливості маніпуляції масовою поведінкою та масовою свідомістю (4 год)
Поняття маніпуляції. Структура соціального маніпулювання. Види маніпулятивного впливу. Особливості стратегій та прийомів маніпулювання свідомістю та поведінкою людей. Феномен маніпуляції в теорії “психології мас”. Основні стратегії маніпулятивного впливу за теорією мас: репрезентативність, церемоніал та переконання. Умови ефективної пропаганди з погляду Г.Лебона, Г.Тарда, С.Московічі. Особливості масової комунікації як основного засобу маніпулятивного впливу. Становлення та розвиток засобів масової комунікації. Публіка як специфічний різновид натовпу. Використання колективного впливу в сучасних маніпулятивних технологіях. Сучасні методи пропаганди.
Питання до семінарського заняття:
Питання для дискусії:
Література: 17; 20-23; 35; 49; 47; 50; 52; 59; 77; 98-100; 122; 127; 128; 134.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Вимоги до оформлення та написання контрольної роботи Контрольну роботу слід виконувати на окремих аркушах, які необхідно скріпити. На титульному аркуші слід вказати прізвище, ім’я та по батькові слухача, курс, групу, спеціальність. Текст контрольної роботи повинен бути чітким, розбірливим, з планом роботи та пронумерованими сторінками. Розподіл теоретичних питань та практичних завдань здійснюється відповідно до списку слухачів у журналі відвідування. Так, слухачу, першому за списком, слід відповідати на питання № 1 зі списку теоретичних питань та № 1 зі списку практичних завдань, другому за списком слухачу - № 2 з теоретичних питань та № 2 з практичних завдань і т.д.. У кінці контрольної роботи наводиться список використаної літератури в алфавітному порядку з урахуванням вимог до написання списку літератури. Посилання на використані джерела необхідно зазначати в тексті контрольної роботи у квадратних дужках. Наприклад: [11, 21], при цьому 11 – порядковий номер джерела відповідно до списку використаної літератури, а 21 – сторінка цього джерела. Контрольна робота передбачає відповідь на теоретичне питання. Теоретичне питання передбачає логічний виклад основних положень, детальний аналіз точок зору різних авторів щодо конкретного питання, формулювання власних висновків та узагальнень. При цьому доцільно використовувати як основну, так і додаткову літературу. У кінці роботи ставиться дата та підпис виконавця. На перевірену роботу дається рецензія викладача з її оцінкою. Якщо контрольна робота не відповідає вказаним вимогам, вона повертається для повторного виконання.
Питання для контрольних робіт
Питання для іспиту
Рекомендована література
-М., 1995.
100.Проблемы информационно-психологической безопасности //Сб. статей и материалов конференции. –М., 1996. 101. Психология масс. –Самара, 1998. 102. Психологи о терроризме («круглый стол») // Психологический журнал Т.16. -№ 4. –1995. 103.Рощин С.К. Западная психология как инстурумент идеологии и политики. –М., 1980. 104.Рощин С.К. Психология толпы: анализ прошлых исследований и проблемы сегодняшнего дня // Психологический журнал. –1990. -№5. 105. Современная зарубежная социальная психология. –М., 1994. 106.Совместная деятельность: методология, теория, практика. –М., 1988. 107. Соколов А.Н. Теория стиля. –М., 1968. 108. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. –М., 1992. 109. Средства массовой коммуникации в современной художественной культуре. -М., 1983. 110. Структура общества и массовое сознание. –М., 1994. 111.Г. Тард Социальная логика. –СПб, 1996. 112. Теории личности в западно-европейской и американской психологии. Хрестоматия по психологии личности. –Самара, 1996. 113. Тоталитаризм как исторический феномен / Под.ред. А.А.Кара-Мурза. –М., 1989. 114. Тоффлер О. Будущее труда // Новая технократическая волна на Западе. –М., 1986. 115. Туманов С.В. Особенности массового сознания в условиях социального кризиса // Вестник МГУ. –Сер.6. –1993. - №5. 116. Уледов А.К. Духовное обновление общества. –М., 1990. 117. Устюгова Е.Н. Стиль как явление культуры. –СПб., 1994. 118. Фрейд З. Массовая психология и анализ человеческого «Я». –М., 1990. 119.80. Фрейд З. “Я” и”Оно”. Тбилиси, 1991. 120.Фрейд з. Тотем и табу: Психология первобытной культуры и религии. 121. Фромм Э. Иметь или быть? –М., 1986. 122.Чалдини Р. Психология влияния. –СПб, 1999 123. Чернов Г.Ю. Социально-массовые явления: исследовательские подходы. -Дубна, 2002. 124. Черняховский В. С. Креатив в рекламе. Мировые традиции и национальные особенности // Рекламный мир. –1997. - №11. 125.Чижевский А.Л. Солнечные пятна и …психозы //Природа и человек. 1989. № 5 126.83 Чижевский А.Л. Физические факторы исторического процесса. М., 1924. 127.Цуладзе А.М. Политические манипуляции или покорение толпы.. –М., 1999. 128. Шампань П. Делать мнение: новая политическая игра. –М., 1997. 129. Шаповалов В.Ф. «Восстание масс» по-российски // Свободная мысль. –1993. - № 12. 130. Шерковин Ю.А. Психологические проблемы массовых информационных процессов. –М., 1973. 131.Шерковин Ю.А., Назаретян А.П. Слухи как социальное явление и как орудие психологической войны // Психологический журнал. 1984. Т.5. №5. 132. Щербатых Ю.В. Психология страха. Популярная энциклопедия. –М., 2001. 133. Шкуратов В.А. Психика. Культура. История. -Ростов н/Д., 1990. 134. Шиллер Г. Манипуляторы сознанием. –М., 1980. 135. Яблоков И.Н. Социология религии. –М., 1979 136. Яковец Ю.В. У истоков новой цивилизации. –М., 1993. 137.Ястребова Н.А. Индивидуальное и массовое в советском искусстве. –М., 1984.
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||