Психологія соціальних здібностей 23.09.2015 01:59

402

УНІВЕРСИТЕТ  СУЧАСНИХ  ЗНАНЬ

 

 

 

Кафедра  психології та педагогіки

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

дисципліни

 

 

ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ:

теорія і  практика розвитку

 

для студентів напряму підготовки психологія

освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр

(денна, заочна)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

Підготовлено докторомпсихологічних наук, професором кафедри психології та педагогіки Власовою О.І.

 

 

 

 

Затверджено на засіданні кафедри психології та педагогіки

Протокол № 1 від 29.08.2013 р.

 

 

 

 

 

Схвалено Вченою радою Університету сучасних знань

 

 

 

 

 

Власова О.І. Навчальна програма дисципліни “Психологія соціальних здібностей” (для бакалаврів). — К.: УСЗ, 2013 — 22с.

 

 

 

 

 

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни “Психологія соціальних здібностей”, плани семінарських занять, тематика контрольних робіт, список літератури.

 

 

 

 

 

 

 

Університет сучасних знань УСЗ, 2013

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна дисципліна “Психологія соціальних здібностей: теорія і практика розвитку” є курсом підготовки за вибором вищого навчального закладу за напрямом підготовки 6030102 - “психологія”. Вона викладається на ІII курсі 6 семестру навчання в обсязі 108 годин, з них лекцій _26__ год., семінарських _14_ год., самостійна робота _66_ год. Форма підсумкового контролю  - залік.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Метою вивчення курсу студентами є необхідність сформувати наукові  уявлення про основні поняття та закономірності психічного розвитку й соціального життя людей з різним потенціалом соціальних здібностей.

Головним завданнями курсу є :

-          надання майбутнім психологам науково обґрунтованих знань зі сфери загальної, диференційної психології та психології міжособистісних стосунків, пов’язаних з розвитком соціальних здібностей людини;

-           формування засад психологічної культури поведінки та професійного мислення студентів у царині проблем сучасної психологічної теорії здібностей;

-          формування вмінь кваліфікованої психодіагностики і  психологічного аналізу й самоаналізу потенціалу соціальних здібностей;

-          студентам важливо також зрозуміти основні напрямки та засоби розвитку цієї царини власної особистості з метою її подальшого вдосконалення.

Предмет навчальної дисципліни - сучасна проблематика дослідження теорії та практики розвитку і реалізації соціальних здібностей людини – базового особистісного конструкта індивідуального  інструментарію професійно важливих  механізмів продуктивної діяльності спеціаліста-психолога.

Вимоги до знань і умінь студентів

Внаслідок вивчення дисципліни студент має  знати:

-    понятійно-категоріальний апарат дисципліни;

-    основні теоретичні проблеми курсу;

-    прикладні аспекти застосування засвоєних знань в суспільно-виробничій практиці.

Студент повинен володіти вміннями:

-          використання соціально-психологічних методик для дослідження соціального потенціалу особистості і внутрішньо групових стосунків;

-          інтерпретації даних психологічного дослідження на науковій основі;

-          застосування отриманих психологічних знань і навичок у  практиці психологічної допомоги людям шляхом аналізу життєвих, зокрема, соціально-психологічних проблем громадян сучасного суспільства.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності

Навчальна дисципліна “Психологія соціальних здібностей: теорія і практика розвитку” є нормативною дисципліною для підготовки фахівців освітньо кваліфікаційного рівня "бакалавр", її засвоєння є підґрунтям для вивчення ряду дисциплін спеціалізації та курсів психолого-професійного спрямування: Психологічні основи public relations, Основи стратегічного менеджменту, Пренатальна психологія та психологія батьківства, технології освітнього тренінгу та ін.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

В основу оцінювання знань студентів на екзамені з курсу „Психологія соціальних здібностей ” покладені такі характеристики:

• широта й глибина знань в обсязі навчальної програми;
• творче опанування теоретичного змісту курсу;
• обґрунтованість і аргументованість відповідей, точність визначень;
• самостійність і конструктивізм мислення;
• розв'язання конкретних практичних завдань.

“Відмінно” – виставляється за умов, які задовольняють зазначені умови. Студент повинен правильно відповісти на три теоретичних запитання. За своєю формою відмінна відповідь повинна бути логічною, матеріал викладатися чітко, впевнено.

“Добре” – виставляється за умови, коли студент дає повні, правильні відповіді на три питання, при цьому допускає неповне висвітлення одного з питань або при дачі правильних, але недостатньо повних відповідей на три питання.

“Задовільно” – виставляється за умови, коли студент дає відповідь на два питання, або недостатньо висвітлює три теоретичних питання.

“Не задовільно” – виставляється у тих випадках, коли відповідь не задовольняє хоча б одному з оціночних критеріїв, або за рівнем повноти виявляється нижче вимог прийнятого мінімуму знань.

 

Сума балів	Оцінка  ЕСТS	оцінка за національною шкалою
		екзамен	залік
90-100	A	«5» відмінно	зараховано
82-89	B	«4» («дуже добре», вище середнього рівня з кількома помилками)
74-81	C	«4» («добре», в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок)
64-73	D	«3» («задовільно», непогано, але зі значною кількістю недоліків)
60-63	E	«3» («задовільно», виконання задовольняє мінімальні критерії)
35-59	FX	«2» («незадовільно») із можливістю повторного складання	не зараховано
1-34	F	«2» («незадовільно») із обов’язковим повторним вивченням дисципліни

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

ДИСЦИПЛІНИ «Психологія соціальних здібностей»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

«ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ»

 

Змістовий модуль 1. Теорія  соціальних здібностей

 

Тема 1.  Психологічний аналіз наукового досвіду осмислення феномена соціальних здібностей

Явище соціальної обдарованості людини у філософській спадщині мислителів давнини. Дослідження соціальних здібностей у творчості європейських науковців епохи Відродження та Нового часу. Розробка методологічних основ психологічного розуміння соціальних здібностей людини в ХVIII – ХІХ віках та на початку XX століття.

Потенціал соціальних здібностей у дослідженнях професійно важливих якостей спеціалістів соціономічного профілю. Дослідження здатності до ефективної адаптації особистості в суспільстві. Соціальні здібності у структурі комунікативної компетентності особистості.

Література:[1, 8,13,24, 25,27,28, 35, 51,57,59].

 

Тема 2.  Склад соціальних здібностей: загально- психологічна та соціально-психологічна моделі

Здібності у структурі особистості. Проблема загальних здібностей. Емоція як здібність. Емоційний інтелект як предмет аналізу здібностей людини. Соціальні здібності та проблема соціального інтелекту в сучасних психологічних дослідженнях. Емпіричні дослідження мудрості як онтологічного еквіваленту соціальної обдарованості.

Загально - психологічна модель соціальних здібностей людини як функціонально – операційно - регуляційної системи. Структурна соціально - психологічна модель соціальних здібностей особистості. Операційна модель дослідження психологічних особливостей і чинників розвитку соціальних здібностей.

Література: [1, 2, 4,5, 7,10, 11, 14, 15, 17, 33, 38, 44, 47, 55, 56, 62].

 

Тема 3. Генетична модель  становлення соціальних здібностей в умовах первинного онтогенезу

Гетерохронність як основний механізм розвитку соціальних здібностей людини. Лінії розвитку потенціалу соціальних здібностей в умовах первинного онтогенезу особистості. Психологічні особливості розвитку соціальних здібностей дітей раннього та дошкільного віку. Психологічні передумови розвитку соціальних здібностей підлітка. Вікові передумови розвитку соціальних здібностей юнака. Психологічний аналіз динаміки розвитку соціального потенціалу людини в ранній юності. Психологічні особливості розвитку соціальних здібностей  дорослих.

Література: [1, 6, 20, 35, 49, 59, 60, 62]

 

 

Тема 4. Чинники розвитку соціальних здібностей

Вплив родинного та шкільного виховання на розвиток соціальних здібностей дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Аналіз чинників розвитку соціальних здібностей особистості в підлітковому віці. Закономірності розвитку потенціалу соціальних здібностей юнаків студентського віку. Фактори розвитку потенціалу соціальних здібностей в дорослому віці.

Література: [1, 8, 12, 52,62]

 

Змістовий модуль2. Практика діагностики та розвитку соціальних здібностей в умовах ВНЗ

Тема 5. Психологічна діагностика соціальних здібностей

Проблема психологічних засобів діагностики соціальної обдарованості особистості. Соціально - перцептивні, аналітичні, креативні та  експресивні складові соціально-психологічної компетентності. Якості особистості, які забезпечують здатність особистості добре розбиратись в людях та здійснювати ефективний соціальний вплив (досвід, інтелект, емпатія, подібність, складність, відстороненість, естетичні схильності). Засоби психодіагностики потенціалу соціальних здібностей особистості. Практична самодіагностика соціальних здібностей.

Література:[1, 7, 9, 23, 31, 32,37,39,45,51,57, 60, 62]

 

Тема 6. Методичні засоби розвитку соціального інтелекту людини

Компоненти психологічної сенситивності (чутливості). Сенситивність спостережна і теоретична, номотетична й ідеографічна. Об’єкти сенситивного спостереження (мовленнєві акти, виразні рухи, переміщення та пози людей, тактильний вплив, запахи, поєднання наведених ознак та їхніх характеристик). Зони усвідомлення.

Психодіагностичний потенціал методики діагностики соціального інтелекту Дж. Гілфорда. Вправи на розвиток вмінь особистісної рефлексії та міжособистістної спостережливості по відношенню до вербальних, невербальних, просторово-часових проявів людини і групи в актуальній ситуації спілкування.

Література:[1, 3, 7, 23,32,34, 36-37,46, 56]

 

Тема 7. Психологічні засоби розвитку емоційного інтелекту.

Проблема рефлексії та вербалізації якостей і відносин особистості Звична експресія як вираз стійкої емоційної домінанти суб’єкта. Сенсорні, емоційні та соціальні еталони. Суб’єктивні теорії особистості та інтерпретаційні викривлення.

Методичний інструмент дослідження потенціалу емоційних здібностей людини. Вправи на розвиток емоційної грамоти, здатності розуміти стани, якості та відносини людей і груп.

Література:[1, 15,17,22,26,53]

Тема 8. Засоби розвитку соціальної креативності особистості

Основні процедури соціального мислення (інтерпретація, проблематизація, самокомунікація). Інтерпретація (розуміння) як переведення інформації з соціального тезауруса на мову персональних індивідуальних смислів. Здібності, що забезпечують комунікативність мислення (децентрація, соціальна рефлексія, діалогічність). Проблематизація як основний механізм соціально – креативного мислення. Постановка проблеми, її формулювання, пошук шляхів розв’язання. Поняття конструктивного синтезу.

Процедура дослідження соціально–креативного потенціалу людини. Самодіагностика креативних здібностей. Рівневий підхід до наукового аналізу соціальних здібностей. Соціально - креативні стратегії (афективна, монологічна, діалектична). Вправи на розвиток креативного потенціалу індивіда та групи.

Література:[1, 7, 31,39,44, 51,60]

 

Тема 9. Засоби розвитку соціально – конативного

потенціалу особистості

Основні види цілеспрямованого спілкування (розуміюче, директивне, захисно-агресивне, принизливо-поступливе). Напрями і типи реакцій в ситуаціях емоційної напруги: фрустрації та звинувачення. Установки, правила і види розуміючого спілкування. Експресивні засоби встановлення й підтримання психологічного контакту у спілкуванні: невербальні компоненти, елементи “активного” слухання.

Вправи на розвиток прийомів соціально-професійної компетентності психолога: розуміючого реагування та конструктивного впливу.

Література:[1, 21,26,30,31,36,41,44,61,62]

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Змістовий модуль 1. Теорія  соціальних здібностей

 

Семінарське заняття 1.

Тема .  Психологічний аналіз наукового досвіду осмислення феномена соціальних здібностей

Питання до обговорення:

1. Явище соціальної обдарованості людини у філософській спадщині мислителів давнини.
2. Дослідження здатності до ефективної адаптації особистості в суспільстві.
3. Соціальні здібності у структурі комунікативної компетентності особистості.

Завдання для самостійної роботи

1. Основні складові соціальних здібностей в імпліцитних теоріях соціально обдарованої людини.
2. Розробка методологічних основ психологічного розуміння соціальних здібностей людини в ХVIII – ХІХ віках та на початку XX століття.
3. Потенціал соціальних здібностей у дослідженнях професійно важливих якостей спеціалістів соціономічного профілю.

Контрольні запитання та завдання.

1. Створіть логічну схему бази знань теми 1.
2. Систематизуйте відомі Вам імпліцитні теорії соціально обдарованої людини.
3. Охарактеризуйте основні методологічні підходи до розуміння соціальних здібностей людини в ХVIII – ХІХ віках.
4. Основні питання проблематики соціальних здібностей на початку XX століття.
5. Визначте основні структурні складові соціальних здібностей спеціалістів соціономічного профілю.
6. Позначте соціальні здібності у структурі механізмів соціальної адаптації особистості

Література:[1, 8,13,24, 25,27,28, 35, 51,57,59].

 

Семінарське заняття 2.

Тема.  Склад соціальних здібностей: загально- психологічна та соціально-психологічна моделі

Питання до обговорення:

1. Структура емоційного інтелекту як предмета аналізу здібностей людини.
2. Соціальні здібності та проблема соціального інтелекту в сучасних психологічних дослідженнях.
3. Методичні засоби дослідження психологічних особливостей і чинників розвитку соціальних здібностей.

Завдання для самостійної роботи

1. Створіть логічну схему бази знань теми 2.
2. Емпіричні складові феномену мудрості як онтологічного еквіваленту соціальної обдарованості.
3. Концептуальна  модель структури соціальних здібностей особистості.

Контрольні запитання та завдання.

1. Визначте місце здібностей у структурі особистості.
2. Охарактеризуйте поняття та структуру соціального інтелекту людини.
3. Розкрийте поняття та складові емоційного інтелекту.
4. Дайте психологічне розуміння мудрості та її основних механізмів.
5. Охарактеризувати методичні засоби психологічного дослідження розвитку соціальних здібностей.

Література: [1, 2, 4,5, 7,10, 11, 14, 15, 17, 33, 38, 44, 47, 55, 56, 62].

 

Семінарське заняття 3.

Тема. Генетична модель  становлення соціальних здібностей в умовах первинного онтогенезу

Питання до обговорення:

1. Гетерохронність як основний механізм розвитку соціальних здібностей людини.
2. Лінії розвитку потенціалу соціальних здібностей в умовах первинного онтогенезу особистості.
3. Психологічний аналіз динаміки розвитку соціального потенціалу людини в ранній юності.

Завдання для самостійної роботи

1. Психологічні особливостірозвитку соціальних здібностей дітей раннього та дошкільного віку.
2. Психологічні передумови розвитку соціальних здібностей підлітка та юнака.
3. Психологічні особливості розвитку соціальних здібностей  дорослих.

Контрольні запитання та завдання

1. Створіть логічну схему бази знань теми 3.
2. Психологічні особливості розвитку соціальних здібностей у ранньому дитинстві .
3. Психологічні умови розвитку соціальних здібностей дітей дошкільного віку.
4. Специфіка становлення соціальних здібностей молодшого та старшого підлітка.
5. Психологічні умови становлення соціальних здібностей особистості ранньої та пізньої юності.
6. Вища освіта як чинник розвитку соціальних здібностей особистості.

Література: [1, 6, 20, 35, 49, 59, 60, 62]

 

Тема. Чинники розвитку соціальних здібностей

Питання до обговорення:

1. Вплив родинного та шкільного виховання на розвиток соціальних здібностей дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
2. Закономірності розвитку потенціалу соціальних здібностей юнаків студентського віку.
3. Фактори розвитку потенціалу соціальних здібностей в дорослому віці.

Завдання для самостійної роботи

1. Чинник родинної соціалізації в розвитку соціальних здібностей дошкільників.
2. Потенціал умов шкільної соціалізації в розвитку соціальних здібностей школярів молодшого шкільного віку.
3. Суспільне середовище як чинників розвитку соціальних здібностей особистості в підлітковому віці.
4. Професійна освіта та виробничі відносини як фактори розвитку соціальних здібностей в юнацькому віці та віці дорослості

Контрольні запитання та завдання

1. Створіть логічну схему бази знань теми 4.
2. Узагальнити основні соціально-психологічні чинники родинної соціалізації становлення соціальних здібностей дошкільників.
3. Розкрити шкільні умови розвитку соціальних здібностей школярів молодшого шкільного віку.
4. Позначити чинники суспільного середовища в розвитку соціальних здібностей особистості підліткового віку.
5. Охарактеризувати професійну освіту та виробничі відносини як фактори розвитку соціальних здібностей особистості в юнацькому віці та віці дорослості

Література: [1, 8, 12, 52,62]

Змістовий модуль2. Практика діагностики та розвитку соціальних здібностей в умовах ВНЗ

 

Практичне заняття 1.

Тема . Психологічна діагностика соціальних здібностей

1. Навчальна група як чинник розвитку соціальних здібностей особистості у ВНЗ.
2. Вправи на створення психологічно сприятливого мікроклімату спілкування у групі.
3. Психодіагностичний потенціал методики діагностики соціального інтелекту Дж. Гілфорда.
4. Методичний інструмент дослідження потенціалу емоційних здібностей людини.
5. Самодіагностика соціально креативних здібностей.

Контрольні запитання та завдання.

1. Визначити чинники розвитку соціальних здібностей студента в навчальній групі ВНЗ.
2. Охарактеризувати основні шкали методики діагностики соціального інтелекту Дж. Гілфорда.
3. Дати характеристику складових емоційних здібностей людини.
4. Показати специфіку рівнів розвитку соціально креативних здібностей особистості

Література:[1, 7, 9, 23, 31, 32,37,39,45,51,57, 60, 62]

 

Практичне заняття 2.

Тема: Методичні засоби розвитку соціального інтелекту людини

1. Вправи на розвиток вмінь особистісної рефлексії вербальних, невербальних, кінетичних проявів учасників в актуальній ситуації спілкування.
2. Вправи на розвиток вмінь міжособистістної спостережливості по відношенню до вербальних,
3. невербальних, кінетичних проявів людини і групи в актуальній ситуації спілкування.

Контрольні запитання та завдання.

1. Актуалізувати зміст поняття особистісної рефлексії.
2. Рефлексувати особливості вербальних проявів сучасних студентів у ситуації ділового спілкування.
3. Узагальнити специфічні характеристики використання засобів невербального спілкування викладачів та студентів в типових ситуаціях навчальної взаємодії.
4. Проаналізувати психологічні особливості кінетичних проявів людини в ситуації індивідуальної та групової діяльності.

Література:[1, 3, 7, 23,32,34, 36-37,46, 56]

 

Практичне заняття 3.

Тема: Психологічні засоби розвитку емоційного інтелекту

1. Вправи на розвиток емоційної грамоти, здатності розуміти стани, якості та відносини людей і груп.
2. Вправи на розвиток емпатичних проявів особистості.
3. Вправи на розвиток здатності управляти власними емоціями.
4. Вправи на розвиток здатності приймати відповідальність за переживання емоцій.

Контрольні запитання та завдання.

1. Що таке емоційна грамотність людини?
2. Дайте характеристику емпатії як здатності до емоційного пізнання
3. В чому суть управління емоціями?
4. Як Ви розумієте здатність людини приймати відповідальність за власні переживання емоцій?

Література:[1, 15,17,22,26,53]

Тема:  Засоби розвитку соціальної креативності особистості

1. Рівні розвитку креативного потенціалу особистості.
2. Стратегії управління креативним потенціалом у проблемній ситуації.
3. Вправи на розвиток соціально - креативного потенціалу людини.
4. Вправи на розвиток креативного потенціалу групи.

Контрольні запитання та завдання

1. Охарактеризуйте поняття креативного потенціалу особистості.
2. Визначте специфічні ознаки особистісних стратегій інтелектуальної активності в ситуації\ невизначеності.
3. Що таке соціально-креативне (продуктивне) рішення?
4. Проаналізуйте відомі вам стратегії актуалізації та управління креативним потенціалом особистості у проблемній ситуації.

Література:[1, 7, 31,39,44, 51,60]

 

Практичне заняття 4 .

Тема:  Засоби розвитку соціально – конативного потенціалу особистості

1. Вправи на розвиток розуміючого реагування.
2. Вправи на розвиток  конструктивного впливу.
3. Вправи на розвиток  асертивної поведінки в ситуації психологічного тиску.

Контрольні запитання та завдання

1. Що таке розуміюче реагування?
2. Поясніть, як Ви розумієте директивне реагування?
3. Дайте визначення асертивної поведінки
4. Охарактеризуйте психологічні засоби конструктивного впливу

Література:[1, 21,26,30,31,36,41,44,61,62]

 

 

ПИТАННЯ ДО РМК

1. Імпліцитні теорії соціальної обдарованості в античній філософії.
2. Уявлення про потенціал соціальних здібностей в давньокитайській філософський традиції.
3. Вітчизняні моделі соціально обдарованої людини в науково літературній спадщині «книжників» давньоруської доби.
4. Ідеї про склад соціальних здібностей у творчості європейських науковців епохи Відродження.
5. Науковці Нового часу про необхідність науки, яка б досліджувала феноменологію та чинники здібностей, в тому числі й  соціальних.
6. Розробка методологічних основ психологічного розуміння соціальних здібностей людини в ХVIII – ХІХ віках та на початку XX століття.
7. Потенціал соціальних здібностей у дослідженнях професійно важливих якостей спеціалістів соціономічного профілю.
8. Соціальні здібності у структурі комунікативної компетентності особистості.
9. Здібності у структурі особистості. 
10. Емоційний інтелект як предмет аналізу здібностей людини.
11. Соціальні здібності та проблема соціального інтелекту в сучасних психологічних дослідженнях.
12. Сучасні дослідження мудрості як онтологічного еквіваленту соціальної обдарованості.
13. Модель соціальних здібностей людини як функціонально – операційно - регуляційної системи.
14. Структурна соціально - психологічна модель соціальних здібностей особистості.
15. Операційна модель дослідження психологічних особливостей і чинників розвитку соціальних здібностей.
16. Лінії розвитку потенціалу соціальних здібностей в умовах первинного онтогенезу особистості.
17. Психологічні особливості розвитку соціальних здібностей дітей раннього та дошкільного віку.
18. Психологічні передумови розвитку соціальних здібностей підлітка.
19. Психологічний аналіз динаміки розвитку  соціального потенціалу людини в ранній юності.
20. Психологічні особливості розвитку соціальних здібностей  дорослих.

 

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

1. Імпліцитні теорії соціальної обдарованості в античній філософії.
2. Уявлення про потенціал соціальних здібностей в давньокитайській філософський традиції.
3. Вітчизняні моделі соціально обдарованої людини в науково літературній спадщині «книжників» давньоруської доби.
4. Ідеї про склад соціальних здібностей у творчості європейських науковців епохи Відродження.
5. Науковці Нового часу про необхідність науки, яка б досліджувала феноменологію та чинники здібностей, в тому числі й  соціальних.
6. Розробка методологічних основ психологічного розуміння соціальних здібностей людини в ХVIII – ХІХ віках та на початку XX століття.
7. Потенціал соціальних здібностей у дослідженнях професійно важливих якостей спеціалістів соціономічного профілю.
8. Соціальні здібності у структурі комунікативної компетентності особистості.
9. Здібності у структурі особистості. 
10. Емоційний інтелект як предмет аналізу здібностей людини.
11. Соціальні здібності та проблема соціального інтелекту в сучасних психологічних дослідженнях.
12. Сучасні дослідження мудрості як онтологічного еквіваленту соціальної обдарованості.
13. Модель соціальних здібностей людини як функціонально – операційно - регуляційної системи.
14. Структурна соціально - психологічна модель соціальних здібностей особистості.
15. Операційна модель дослідження психологічних особливостей і чинників розвитку соціальних здібностей.
16. Лінії розвитку потенціалу соціальних здібностей в умовах первинного онтогенезу особистості.
17. Психологічні особливості розвитку соціальних здібностей дітей раннього та дошкільного віку.
18. Психологічні передумови розвитку соціальних здібностей підлітка.
19. Психологічний аналіз динаміки розвитку соціального потенціалу людини в ранній юності.
20. Психологічні особливості розвитку соціальних здібностей  дорослих.
21. Розкрийте чинники розвитку соціальних здібностей студента в навчальній групі ВНЗ.
22. Дайте характеристику основних шкал методики діагностики соціального інтелекту Дж. Гілфорда.
23. складових емоційних здібностей людини.
24. Покажіть специфіку рівнів розвитку соціально креативних здібностей особистості
25. Розкрийте зміст поняття особистісної рефлексії.
26. Визначте особливості вербальних проявів сучасних студентів у ситуації ділового спілкування.
27. Актуалізуйте специфічні характеристики використання засобів невербального спілкування викладачів та студентів в типових ситуаціях навчальної взаємодії.
28. Узагальніть психологічні особливості кінетичних проявів людини в ситуації індивідуальної та групової діяльності.
29. Проаналізуйте поняття емоційної грамотності людини.
30. Дайте характеристику емпатії як здатності до емоційного пізнання.
31. Розкрийте суть процесу управління емоціями.
32. Що таке здатність людини приймати відповідальність за власні переживання емоцій?
33. Охарактеризуйте поняття креативного потенціалу особистості.
34. Визначте специфічні ознаки особистісних стратегій інтелектуальної активності в ситуації невизначеності.
35. Дайте характеристику соціально-креативному (продуктивному) рішенню.
36. Проаналізуйте відомі вам стратегії актуалізації та управління креативним потенціалом особистості у проблемній ситуації.
37. Поясніть, що таке розуміюче реагування.
38. Дайте розуміння, що таке директивне реагування.
39. Дайте визначення асертивної поведінки
40. Розробіть індивідуальну програму діагностики потенціалу  соціальних здібностей. Узагальнити та проінтерпретувати результати.
41. Сконструюйте розвивально - корекційну програму підтримки становлення потенціалу власних соціальних здібностей на основі даних індивідуальної діагностики.
42. Охарактеризуйте психологічні засоби конструктивного впливу
43. Структура емоційного інтелекту як предмета аналізу здібностей людини.
44. Соціальні здібності та проблема соціального інтелекту в сучасних психологічних дослідженнях.
45. Методичні засоби дослідження психологічних особливостей і чинників розвитку соціальних здібностей.
46. Емпіричні складові феномену мудрості як онтологічного еквіваленту соціальної обдарованості.
47. Концептуальна  модель структури соціальних здібностей особистості.
48. Визначте місце здібностей у структурі особистості.
49. Охарактеризуйте поняття та  структуру соціального інтелекту людини.
50. Розкрийте поняття та складові емоційного інтелекту.
51. Дайте психологічне розуміння мудрості та її основних механізмів.
52. Охарактеризувати методичні засоби психологічного дослідження розвитку соціальних здібностей.
53. Гетерохронність як основний механізм розвитку соціальних здібностей людини.
54. Лінії розвитку потенціалу соціальних здібностей в умовах первинного онтогенезу особистості.
55. Психологічні особливості розвитку соціальних здібностей дітей раннього та дошкільного віку.
56. Психологічні передумови розвитку соціальних здібностей підлітка.
57.  Вікові передумови розвитку соціальних здібностей юнака.
58.  Психологічний аналіз динаміки розвитку соціального потенціалу людини в ранній юності.
59. Психологічні особливості розвитку соціальних здібностей  дорослих.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Власова О.І. Психологія соціальних здібностей: структура, динаміка, чинники розвитку: – К.: ВПЦ "Київський університет", 2005. – 308 с.
2. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. – СПб.: "Питер", 4 – е издание, 2011. – 368 c.
3. Жуков Ю.М., Петровская Л.А., Растянников П.В. Диагностика и развитие компетентности в общении. – М.: МГУ, 1990. – 104 с.
4. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.: "Питер", 2001 – 720с.
5. Маклаков А.Г. Общая психология.Издательство:  ПИТЕР, 2010. – 592с.
6. Шадриков В.Д. Способности человека. – М.-Воронеж: МОДАК, 1997. – 288с.

Додаткова:

1. Абульханова – Славская К.А. Стратегия жизни – М.: "Мысль", 1991. – 299с.
2. Аврелий Марк. Надине с собой. Размышления. – К. – Черкассы: РИЦ "Реал", 1993. – 147 с.
3. Акимова М.В., Козлова В.Т., Ференс Н.А. Теоретические подходы к диагностике практического интеллекта. // Вопросы психологи. – М., 1999, № 1, с 21-31.
4. Аминов Н.А. Дифференциальный подход к исследованию структурной организации главных компонентов педагогических способностей. //Вопросы психологии. – М.,1996, № 3.
5. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. – СПб.: "Питер", 2001. – 272 с.
6. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. – СПб.: "Питер", 2001. – 288 с.
7.  Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей. – М.: "Асаdеmia ", 2002. – 320 с.
8. Бодалев А.А. Об одаренности человека как субъекта общения. // Мир психологии. – М., 1998, №4.
9. Борисова Е.М., Логинова Г.П., Мдивани О.М. Диагностика управленческих способностей // Вопросы психологи. – M., 1997, № 2, с. 112-121.
10. Власова О.І. Основні лінії розвитку соціальних здібностей в онтогенезі. // Соціальна психологія – К.,  2005, №
11. Власова О.І. Методичні основи формування у студентів як майбутніх викладачів здібностей впливати на навчальну аудиторію. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Перспективи розвитку соціогуманітарних наук у класичних університетах" (соціологія, психологія, педагогіка) – К.: ВПЦ "Київський університет", 2004, с. 24-28.
12. Власова О.І., Березюк М.А. Теоретико-методичні засади дослідження емоційного інтелекту як інтраіндивідної властивості особистості. // Теоретичні і прикладні проблеми психології. Збірник наукових праць № 2(7), 2004. Соціально–психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства. Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції". – Луганськ: Видавництво СНУ, 2004, с. 175-181.
    1. Голубева Э.А. Способности и индивидуальность. – М.: "Прометей", 1993.
    2. Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшукувати істину в науках. – К.: "Тандем", 2001. – 104 с.
    3. Джонсон Девід В. Соціальна психологія. Тренінг міжособистісного спілкування. – К. «КМ Академія», 2003. – 288 с.
    4. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М.: "Мысль",1979. – 620 с.
    5. Жуков Ю.М. Эффективность делового общения. – М.: "Знание", 1988. – 63 с.
    6. Знаков В.В. Классификация психологических признаков истинных и неистинных сообщений в коммуникативных ситуациях. // Психологический журнал, – М.,1999, Т-20, №2.
    7. Калина Н.Ф. Диагностика социального интеллекта личности. // Журнал практикующего психолога. – М.,1999, №5.
    8. Ландау Е. Одаренность требует мужества. Психологическое сопровождение одаренного ребенка. – М.: "Academia", 2002. – 144 с.
    9. Лабунская В.А. Невербальное поведение. – Ростов-на-Дону: Изд-во рост.ун-та 1986. – 135с.
    10. Лабунская В.А. Проблема обучению интерпретации невербального поведения. // Психологический журнал – М., 1997, Т-18, № 5.
    11. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: "Политиздат", 1975. – 304 с.
    12. Макиавелли Н. Государь. – М.: "Эксмо-Пресс"  – Харьков: "Фолио", 1999. – 656 с.
    13. Малявин В.А. Конфуций. – М.: "Молодая гвардия", 1972. – 335 с.
    14. Матюшкин А.М. Концепция творческой одаренности. // Вопросы психологии. – М., 1989, №6, с. 26-33.
    15. Мель Ю. Социальная компетентность как цель психотерапии. // Вопросы психологии – М., 1995, № 5.
    16. Михайлова (Алешина) Е.С. Тест Дж. Гилфорда и М. Салливена. Диагностика социального интеллекта. Методическое руководство. – СПб.: "Имматон", 1999. – 55 с.
    17. Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. – М.: "Просвещение", 1996. – 352 с.
    18. Петровский А.В. Проблемы развития личности с позиции социальной психологии. // Вопросы психологи. – М., 1984, № 4.
    19. Перші українські проповідники і їх твори. – Рим: Видання Українського Католицького університету,1973. – 189 с.
    20. Петровская Л.А. Компетентность в общении. Социально -психологический тренинг. – М.: МГУ, 1989. – 216 с.
    21. Петровский А.В. Проблемы развития личности с позиции социальной психологии. // Вопросы психологи. – М., 1984, № 4.
    22. Петрушин С.В. Психологический тренинг в многочисленной группе. Методика развития компетентности в общении в группах от 40 до 100 человек. – М. Академический проект, 2004. 256 с.
    23. Платон. Диалоги. – М.: "Мысль", 1986. – 607с.
    24. Платонов К.К. Структура и развитие личности. – М.:"Наука",1986. – 255с.
    25.  Практический интеллект. / Под общ. ред. Стернберг Р. Дж. – СПб.: "Питер", 2002. – 272 с.
    26. Психологическая диагностика./ Под ред. М.К. Акимовой, Гуревича К.М. – СПб.: "Питер", 2005. – 652 с.
    27. Психология одаренности:от теории к практике / Под ред. Ушакова Д.В. – М.: ИП РАН, 2000. – 96с.
    28. Психология развивающейся личности / Под ред. Петровского А.В. – М.: "Педагогика", 1987, 240 с.
    29. Развитие и диагностика способностей. / Отв. ред. Дружинин В.Н., Шадриков В.Д. – М.: "Наука", 1991. – 181 с.
    30. Российский менталитет. / Ред. Абульханова-Славская К.А. – М.: ИП РАН, 1997. – 342с.
    31. Русалов В.М. Предметный и коммуникативный аспекты темперамента человека. // Психологический журнал. – 1989, Т-10, № 1. – с.10-21.
    32. Сенека Луций Анней. Листи до Луцилія. – К.: "Основи", 1999. – 603 с.
    33. Сидоренко Е. В.Технологи создания тренинга. От замысла к результату. – СП-б. “Речь” , 2007. – 336с.
    34. Симоненко С.И. Психологические основания оценки ложности и правдивости сообщений. // Вопросы психологии. – М., 1998, №3.
    35. Теплов Б.М. Избранные труды в 2-х томах. Т-1. – М.: "Педагогика", 1985. – 329с.
    36. Уманский Л.И. Психология организаторской деятельности школьников. – М.: "Просвещение", 1981. – 160 с.
    37. Фрейджер Р., Фейдиман Дж. Личность: теории, експерименты, упражнения. – СПб.: "прайм-ЕВРОЗНАК", 2002. – 864 с.
    38. Фурман А.В. Психодіагностика особистісної адаптованості. Наукове видання. – Тернопіль, "Економічна думка", 2000. – 195 с.
    39. Хелер К., Перлет К. Лонгитюдное исследование одаренности. // Вопросы психологии. – М.,1991, №2, с. 120 – 127.
    40. Холодная М.А. Психология интеллекта. Парадоксы исследования. Второе дополненное и переработанное издание. – СПб.: "Питер", 2002. – 272с
    41. Шадриков В.Д. Деятельность и способности. – М.: "Логос", 1994. – 320с.
    42. Шатагіна О.Я. Портрет як психологічний документ. Соціальна перцепція живописного портрета // Практична психологія та соціальна робота. – К., 2000, №1.
    43. Южанинова А.Л. К проблеме диагностики социального интеллекта // Проблемы оценивания в психологии. – Саратов, 1984, с. 63-67.
    44. Яковлева Е.Л. Эмоциональные механизмы личностного творческого развития. // Вопросы психологи. – М., 1997, № 4, с. 20-27.

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ

03150 Київ, вул. Велика Васильківська, 57/3.