РІВНОВАГИ КОМПЛЕКСОУТВОРЕННЯ 04.02.2015 07:09

1.2.

 

Теоретичні засади та приклади розв’язування типових

задач

 

Очевидно, жоден з типів хімічних реакцій не використовується в аналітичній хімії так широко, як комплексоутворення. Реакції комплексоутворення і кислотно-основні прийнято розглядати як самостійні типи реакцій, хоча принципового розходження між ними немає. Поділ робиться чисто умовно і скоріше для зручності вивчення, ніж у силу істотних розходжень. Тому в підході до розрахунків рівноваг у розчинах комплексних сполук і кислотно-основних сполучених пар багато загального.

 

Способи вираження констант стійкості комплексних

сполук

Реакцію комплексоутворення в розчині можна визначити як реакцію взаємодії між йоном металу і лігандом. Утворення комплексної сполуки по цій реакції добре описується з позицій електронної теорії кислот і основ Льюісу. Відповідно до цієї теорії при утворенні координаційного зв'язку акцептор електронів (кислота Льюісу) взаємодіє з донором електронів (основа Льюісу). Комплексна сполука як самостійна структурна одиниця здатна існувати як у твердому вигляді, так і в розчині, хоча в розчині вона в якомусь ступені дисоціює. Значна частина властивостей комплексних сполук обумовлена електронною конфігурацією центрального атома, донорними й акцепторними властивостями лігандів і природою зв'язку між іоном металу і лігандами.

Іони металів у розчинах координують молекули розчинника, тому реакцію утворення моноядерної  комплексної сполуки в розчині варто представляти як послідовне заміщення молекул розчинника у внутрішній координаційній сфері на  молекули йонів ліганду

     ,

  ,

……………………………

.

 Реакція заміщення молекул розчинника й інших лігандів у внутрішній координаційній сфері може протікати з різною швидкістю, у зв'язку з цим розрізняють лабільні (при високій швидкості заміщення) і інертні (при малій швидкості заміщення) комплексні сполуки.

Константа рівноваги кожного з цих рівнянь називається ступеневою (чи послідовною) константою стійкості комплексної сполуки. Як і у випадку кислотно-основної реакції, константа стійкості комплексної сполуки залежить від природи розчинника, оскільки ентальпійний фактор, що характеризує розрив зв'язку  й утворення зв'язку , робить основний внесок у величину константи стійкості.

У більшості випадків розчинником є вода. Якщо вивчаються розведені розчини, то можна вважати, що активність води в них близька до одиниці. Тоді для простоти написання реакцій координовані молекули води опускають, і вираз для послідовних термодинамічних констант стійкості записують таким способом:

,

,

…………………….

 .

Помітимо, що досить часто константи стійкості називають константами утворення комплексних сполук.

Якщо йонна сила не дорівнює нулю, рівноваги в розчинах комплексних сполук варто характеризувати реальними константами стійкості:

 

 

 

,

…………………………….

.

Дуже часто в довідкових таблицях приводяться саме реальні константи стійкості, визначені при якомусь конкретному значенні йонної сили.

При виконанні розрахунків, особливо на ЕОМ, зручно користатися загальними константами стійкості :

,

 ,

……………………….

 

чи          .

 

Для простоти надалі константи і  будемо записувати без індексів угорі, маючи у вигляді саме реальні ступеневі чи загальні константи стійкості.

При необхідності обліку конкуруючих реакцій за участю  комплексоутворювача чи ліганду рівновагу в розчині комплексних сполук варто характеризувати умовними константами стійкості:

,

…………………………………….

.

 

Надалі індекс угорі для простоти написання це враховуємо.

 

Приклади розв’язування типових задач

 

Приклад 1. Розрахуйте умовну константу стійкості комплексу магнію з ЕДТА (MgY^2-) при рН 5,00, якщо константа стійкості його дорівнює 4,9^.10⁸, а К_a,1, К_a,2, К_a,3, К_a,4 − константи кислотності ЕДТА, рівні 1,0^.10^-2; 2,1^.10^-3; 6,9^.10^-7; 5^.10^-11 відповідно.

 

Рішення. Для розрахунку умовної константи стійкості комплексонату магнію при рН 5,0 необхідно врахувати протікання конкуруючої реакції протонізації ліганду. Для цього обчислимо молярну частку a_Y при рН 5,00

,

a_Y = 3,5^.10^-7.

Умовна константа стійкості Mg^2- зв'язана з табличною константою стійкості таким способом:

b^’ = [MgY^2-]/[Mg²⁺]^.c^’ = 4,9^.10⁸a_Y^4-.

Отже, умовна константа стійкості MgEY^2- при рН 5,0 дорівнює

b ^’= 4,9^.10^8.3,5^.10^-7 = 1,7^.10².

 

Приклад 2. Розрахуйте умовну константу стійкості Ag(CN)₂^- у присутності 0,0030М Na₂S₂0₃ (b_Ag(CN)2- = 7,08^.10^-9, b_Ag(S2O3)- = 6,61^.10⁸, b_Ag(S2O3)2^3-=1,88^.10¹³, b_Ag(S2O3)3^5-=1,41^.10¹⁴).

 

Рішення. Для розрахунку умовної константи стійкості Ag(CN)₂^- у даному випадку варто враховувати протікання конкуруючої реакції утворення комплексу Ag(S₂O₃)₃^5- за наступними стадіями:

Ag + S₂O₃^2-  Ag(S₂O₃)^-

Ag(S₂O₃)^- + S₂O₃^2- Ag(S₂O₃)₂^3-

Ag(S₂O₃)₂^3- + S₂O₃^2-  Ag(S₂O₃)₃^5-

Складемо рівняння матеріального балансу:

c'_Ag = [Ag⁺] +[Ag(S₂0₃)^-] + [Ag(S₂O₃)₂^3-] + [Ag(S₂O₃)₃^5-].

Розрахуємо молярну частку йона срібла (a_Ag+) у розчині Na₂S₂O₃, приймаючи,   [S₂O₃^2-] = c(S₂O₃^2-) = 3,0^.10^-3 М:

a_Ag+ = [Ag⁺]/ c_Ag =_________________1_______________ ₌ 3,8^.10^{-9 .}

                             1+ b₁ [S₂O₃^2-] + b₂[S₂O₃^2-]² +b [S₂O₃^2-]³

Остільки  b’_Ag(CN)2- = b_Ag(CN)2-a_Ag+ , то одержимо:

b_Ag(CN)2- = 7,08^.10^-9. 3,8^.10^-9 = 2,7^.10¹¹.

 

 

Функція утворення

 

Важливою характеристикою реакції комплексоутворення є функція утворення (середнє лігандне число).

Середнє лігандне число  − це середнє число лігандів, що припадає на один центральний йон металу при певному значенні рівноважної концентрації вільного ліганду.

Якщо рівноважна концентрація вільного ліганду відома (визначається потенціометричним, спектрофотометричним і іншими методами), то можна розрахувати середнє лігандне число

                                                       (1.1)

Використовуючи рівняння матеріального балансу по металу

 

і по ліганду

 

одержуємо

 

Приклад 3. При вивченні комплексоутворення міді (II) з гідразидом ізонікотинової кислоти знайдено, що при   рівноважна концентрація вільного ліганду складає

1)     , якщо

2)     , якщо

3)     , якщо

Розрахуйте середнє лігандне число і поясніть отримані результати.

Рішення. Розраховуємо середнє лігандне число за експериментальними даними у дослідах 1, 2 і 3:

 

 

 

Видно, що навіть при найнижчій концентрації ізоціаніду в розчині існує помітна частка комплексу, що містить чотири ліганди .

Побудувавши криву утворення в координатах , можна розрахувати ступеневі константи стійкості всіх комплексів, що утворяться в розчині. Ці розрахунки дуже складні, якщо утвориться комплекс з . У таких випадках рекомендується проводити обробку експериментальних даних за допомогою ЕОМ, використовуючи рівняння (1−1) у загальному вигляді:

 

 

 

Ступінь утворення комплексу і розрахунок рівноважних концентрацій

 

Має величини констант стійкості комплексних сполук і рівноважних концентрацій вільного ліганду, можна розрахувати ступінь утворення (мольну частку) будь-якої комплексної сполуки в розчині

 ,

 ,

………………………………......

                      (1 – 2)

чи в загальному випадку

 .

Приклад 4.  Розрахуйте ступінь утворення комплексу FeF₃, якщо відомо, що рівноважна концентрація фторид-йону в розчині дорівнює 0,01 М.

У результаті взаємодії Fe³⁺ і F^- у розчині утворяться наступні комплексні сполуки:

Fe³⁺+ F^-  FeF^{2+  ,}

FeF²⁺ + F^-  FeF₂^{+  ,}

FeF₂⁺ + F^-  FeF₃  ^,

Fe₃^- + F^-  FeF₄^{-  ,}

Fe₄^- + F^-  FeF₅^2- .

Значення констант стійкості фторидних комплексів заліза: b₁ = 1,1^.10⁶; b₂ = 5,5^.10¹⁰; b₃ = 5,5^.10¹³ ; b₄ = 5,5^.10¹⁵ ; b₅ = 1,26^.10¹⁶.

 

Рішення. Ступінь утворення комплексу FeF ₃ дорівнює:

a₃ = [FeF₃]/c_Fe = b₃[F^-]³/(1+b₁[F^-]+b₂[F^-]²+b₃[F^-]³+b₄[F^-]⁴+b₅[F^-]⁵) =

= 0,47.

 

.

Приклад 5. Який комплекс переважає в розчині, що містить 0,05 М кадмію (II) і 2,0 М йодиду калію? Константи стійкості в йодидах комплексів кадмію рівні: b₁ = 1,91^.10²; b₂ = 2,69^.10³;  b₃ = 3,09^.10⁴;  b₄ = 2,57^.10⁵.

 

Рішення. У розчині, що містить йон кадмію і йодид-йон, установлюються наступні рівноваги:

 

Cd²⁺ + I^-  CdI⁺

CdI⁺ + I^-  CdI₂

CdI₂ + I^-  CdI₃^-

Cd₃^-  + I^-  CdІ₄^2-

 

Розрахуємо молярні частки всіх часток, що є присутні у розчині, приймаючи, що [I^-] = c₁ = 2,0 M, оскільки c₁»c_Cd

a₀ = [Cd]/C_Cd=

 

a₁ = [CdI⁺]/c_Cd = b₁[I^-]a₀ = 1,91^.10^2.2^.2,3^.10^-7 = 8,8^.10^-5;

a₂ = [CdI₂]/c_Cd  = b₂[I^-]²a₀ = 2,69^.10^3.4^.2,3^.10^-7=2,5^.10^-3;

a₃ = [CdI₃^-]/c_Cd = b₃[I^-]³a₀ = 3,09^.10^4.8^.2,3^.10^-7 = 5,7^.10^-2;

a₄ = [CdI₄^2-]/c_Cd = b₄[I^-]⁴a₀ = 2,57^.10^5.16^.2,3^.10^-7 = 94,6^.10^-2;

Таким чином, у розчині переважає комплекс CdІ₄^2-.

 

Розрахунок рівноважних концентрацій будь-яких часток у розчинах комплексних сполук можна провести, використовуючи рівняння матеріального балансу, а також функцію і ступінь утворення. Часто східчасті константи стійкості близькі, і тому розрахунок рівноважних концентрацій буває важким. Для спрощення розрахунків прибігають до ряду допущень:

1. 1.  При великому надлишку ліганду можна думати, що рівноважна концентрація вільного ліганду дорівнює його вихідній концентрації.
2. 2.  При надлишку металу можна думати, що   домінуючим є монолігандний комплекс.
3. 3.  У розведених розчинах малостійких комплексних сполук за відсутності великих кількостей ліганду малоймовірно приєднання більш ніж одного-двох лігандів.

 

Приклад 6. Обчисліть концентрацію йонів [Со³⁺] у 0,3 M розчині [Co(NH₃)₆](NO₃)₃, що містить 0,2 моль аміаку.

 

Розв’язок:

Комплексна сіль дисоціює по I ступеню:

 [Со (NH₃)₆] (N0₃)₃ ↔ [Co(NH₃)₆]³⁺ + NO₃^- ;

[Co(NH₃)₆]³⁺ ↔ 0,3 моль/л.

Комплексний йон дисоціює по II ступеню:

[Co(NH₃)₆]³⁺ ↔ Со³⁺ + 6NH₃;

.

Як видно з рівняння йонізації, комплексний йон йонізує на 6 молекул аміаку й один йон Со³⁺. Якщо позначити рівноважну концентрацію іонів [Со³⁺] через х, то рівноважна концентрація молекул аміаку буде дорівнювати (0,2−6х). Рівноважна концентрація нейонізованого комплексного йона [Со(NH₃)₆]³⁺ буде дорівнювати різниці між загальною концентрацією розчину солі [Co(NH₃)₆](NO₃)₃ і рівноважною концентрацією йонів [Со³⁺], тобто  0,3−х. Тому що дисоціація комплексного йона [Co(NH₃)₆]³⁺ йде за типом слабкого електроліту, концентрація йонів незначна, тобто  х дуже малий, а (6х)⁶ буде ще менше, отже, рівноважна концентрація аміаку приблизно дорівнює 0,2 моль/л. Тоді вираз для константи нестійкості даного комплексного йона можна записати в більш спрощеному вигляді:

6,2·10^-36 = (0,2)⁶х/0,3

х = 2,9·10^-32 моль/л [Со³⁺].

Відповідь: 2,9·10^-32 моль/л [Со³⁺].

 

Приклад 7. Розрахуйте концентрації всіх часток у розчині, що містить 1,0 моль/л НСl і 0,1 моль/л . Оскільки розчин кислий, для спрощення розрахунку можна зневажити гідролізом йона металу.

 

Рішення. Запишемо рівняння умов рівноваги:

                                                 (1)

                                              (2)

                                             (3)

                                           (4)

матеріального балансу

                                (5)

.                                (6)

У першому наближенні можна припустити, що хлор в основному є присутнім у вигляді вільного -йона; це розумно, тому що аналітична концентрація його в 100 разів вище концентрації кадмію. Тоді рівняння (5) можна приблизно записати так:

^.

Використовуючи це рівняння, одержимо за допомогою констант рівноваги відношення концентрацій різних часток до :

                 [з рівняння (1)],                             (7)

                [з рівнянь (7) і (2)],             (8)

                [з рівнянь (8) і (3)],             (9)

                 [з рівнянь (9) і (4)].           (10)

Підставляючи рівняння (7) у рівняння (6) і вирішуючи останнє відносно , одержуємо:

.

Підставляючи це значення назад у рівняння (7) - (10), одержимо концентрації інших груп:

,

,

,

.

Зверніть увагу на те, що, хоча серед комплексів кадмію в розчині міститься більше всього , однак  і інших часток не набагато менше.

Для перевірки справедливості використаних допущень застосуємо рівняння матеріальних балансів. Рівняння (5) дає величину . Отже, допущення виконується з точністю до 3 %. Друге рівняння матеріального балансу виконується точно.

 

Приклад 8.Розрахуйте концентрації всіх часток у 1,0^.10^-4 М розчині Hg(NO₃)₂, у якому рН = 3.  Чи осаджується окис ртуті?

 

Рішення. Найдоцільніше застосувати величини K₁ і K₂, оскільки вони не залежать від утворення осаду:

[HgOH⁺] = 2,0^.10¹⁰ [Hg²⁺][OH^-],                                     (1)

[Hg(OH)₂] = 2,5^.10¹¹ [HgOH⁺][OH^-].                                  (2)

Умову осадження  Hg  легше всього визначити  з  K_(тв)2; воно відбувається при

[Hg(OH)₂] ³ 2,4^.10^-4.                                                  (3)

Якщо рН = 3,  то [ОН^-] = 1,0^.10^-11  і  з  рівнянь   (1)   і   (2)   маємо:

[HgOH⁺] = 0,20 [Hg²⁺],                                               (4)

[Hg(OH)₂] = 0,50 [Hg²⁺].                                             (5)

Умова матеріального балансу для ртуті дає третє співвідношення між цими трьома змінними:

[Hg²⁺] + [HgOH⁺] + [Hg(OH)₂] = 1,0^.10^-4 .

Підстановка рівнянь (4)  і (5) у вираз (6) дає рівняння, у якому єдиною змінною є [Hg²⁺]. Вирішуючи його, знаходимо, що:

[Hg²⁺] = 5,88^.10^-5.

Підставляючи це значення в рівняння (4) і (5), одержимо:

[HgOH⁺] = 1,18^.10^-5;    [Hg(OH)₂] = 2,94^.10^-5. 

Таким чином, відповідно до рівняння (3), окис ртуті в осад не випаде, тому що

Hg(OH)₂] < 2,4^.10^-4.

 

 

Приклад 9. Скільки молів NH₄SCN необхідно ввести в 1 л 5,0^.10^{-5 М, щоб знизити концентрацію йонів ртуті (II) до 1,0.}10^{-11 M за рахунок утворення комплексних йонів Hg(SCN)2-} (b₄ = 5,90^.10¹⁹).

 

         Рішення. Реакція утворення комплексу Hg²⁺+4SCN^- = Hg(SCN)₄^2- характеризується константою його стійкості

.

Звідси

 моль,

С_SCN = [SCN^-] + 4[Hg(SCN)^2-₄] = 5,4^.10^-4 + 4,5^.10^-5 = 7,4^.10^-4 моль.

 

Приклад 10. Розрахуйте концентрацію незв'язаного в комплекс кадмію(II) у розчині, отриманому при зливанні 50,0 мл 0,20 М розчину аміаку і 50,0 мл 0,020 М розчину сульфату кадмію.

 

Рішення. Загальна концентрація аміаку значно вище загальної концентрації кадмію, тому рівняння матеріального балансу можна записати в спрощеному вигляді, думаючи, що переважає   .

Запишемо рівняння матеріального балансу по кадмію

 

і по аміаку

 

З першого рівняння знайдемо

,

а з другого

.          

Підставивши  в останнє рівняння, знаходимо

.

Підставляючи знайдені значення  й  у вираз для , одержуємо

 

Без допомоги ЕОМ одержати відповідь важко, тому спростимо рівняння. Оскільки концентрація аміаку досить висока, а комплекс стійкий, можна думати, що концентрація незв'язаного в комплекс кадмію мала. Тому

 .

 .

Розглянемо інше можливе рішення цієї задачі.

Оскільки , то  думаємо, що переважає  і рівноважна концентрація  дорівнює загальній концентрації кадмію

 .

 Далі скористаємося виразом для середнього лігандного числа

 

для  рівноважної концентрації вільного аміаку

 .

Підставимо знайдені величини у вираз для :

 .

Звідси

.

 

 

 

Тести

 

1. Яким основним вимогам повинні відповідати реакції, які використовують в комплексонометрії:

      а) комплекс, що утворюється, повинен мати низьку стійкість;

      б) стехіометричність;

      в) повноту перебігу реакції;

      г) реакції комплексоутворення повинні протікати повільно;

      д) реакції комплексоутворення повинні протікати швидко?

 

2.  Як називають сполуку, що утворює комплекс з йоном металу:

      а) донором;

      б) лігандом;

      в) комплексоном?

 

3.  Як називають речовини, які здатні утворювати з багатьма катіонами металів стійкі розчинні комплекси:

      а) колектори;

      б) комплексонати;

      в) каталізатори?

 

4.  Комплексоутворення є:

      а) комплексне;

      б) вибіркове;

      в) ступеневе?

 

5. Як по-іншому можна назвати комплексон III або етилендіамінтетраацетат (ЕДТА):

      а) трилон В;

      б) трилон Б;

      в) трилон А?

 

6.  Яку структурну формулу має комплексон II:

      а) (HOOCCH₂)₂N - CH₂CH₂ - N(CH₂COOH)₂;

      б) N(CH₂COOH)₃;

      в) H₂NCH₂CH₂NH₂?

 

7.  Як по-іншому називають комплексон I:

      а) діамінциклогексантетраоцтова кислота;

      б) етилендіамінтетраацетат;

      в) нітрилотриоцтова кислота?

 

8.  Від чого залежить  величина константи стійкості комплексонату:

      а) природи катіона металу;

      б) заряду катіона металу;

      в) температури;

      г) складу комплексу?

 

9. Від чого залежить значення умовної концентраційної константи стійкості  комплексонату:

      а) рН розчину;

      б) концентрації катйонів металу;

      в) реагенту?

 

10.  Відносна концентрація [Y^-4] зі збільшенням рН:

      а) зменшується;

      б) збільшується;

      в) не змінюється.

 

11.  Величину α, яка дорівнює відношенню відносної концентрації до загальної концентрації ([Y^-4]/Cγ),  називають:

      а) постійною стійкості комплексонату;

      б) коефіцієнтом побічних реакцій;

      в) рівноважною концентрацією.

 

12.  Константа стійкості β комплексонату [MY] дорівнює:

      а) [MY]/[M] ∙ [Y];

      б) [MY] – ([M] + [Y]);

      в) [M]  [Y]/[MY].

 

 13. Умовна концентраційна константи стійксті β^` комплексонату [MY] дорівнює:

      а) β^` = α/β;

      б) β^` = α + β;

      в) β^` = α ∙ β.

 

14. Величина константи концентраційної стійкості β лежить в інтервалі:

      а) від 10⁴ до 10⁸;

      б) від 10⁸ до 10¹²;

      в) від 1 до 10⁴.

 

 

Контрольні запитання та завдання

 

1. Що таке комплексна сполука?
2. Які фактори впливають на стійкість комплексних сполук?
3. Які принципи можуть бути покладені в основу класифікації комплексних сполук?
4. Назвіть основні типи комплексних сполук.
5. Що таке йонний асоціат? Наведіть приклади.
6. Наведіть приклади внутрішньо- і зовнішньосферних комплексних сполук.
7. Що таке одноріднолігандні і різнолігандні комплекси? Наведіть приклади.
8. Що називається поліядерними комплексними сполуками? Наведіть приклади гомо- і гетерополіядерних  комплексних сполук.
9. Як впливає електронна конфігурація центрального атома на стереохімію комплексної сполуки? Наведіть приклади.
10.  Що таке координаційне число? Що таке максимальне і характеристичне координаційне число?
11.  Чим визначається дентатність ліганду? Наведіть приклади моно - і полідентатних лігандів.
12.  Що таке хелат? У чому полягає сутність хелатного ефекту?
13. Що називається внутрішньокомплексною сполукою? Наведіть приклади.
14.  Наведіть приклади координаційно-насичених і координаційно-ненасичених комплексних сполук.
15.  Які рівноваги мають місце в розчинах комплексних сполук? Як можна охарактеризувати ці рівноваги?
16.  Що таке ступеневі і загальні константи стійкості комплексної сполуки?
17.  Що таке середнє лігандне число і що воно характеризує?
18.  Виведіть формулу для розрахунку рівноважної   концентрації комплексу при заданих концентраціях комплексоутворювача і ліганду.
19.  Виведіть формулу для розрахунку ступеня утворення (мольної частки) проміжного комплексу.
20.  Як змінюються величини констант стійкості в міру приєднання лігандів? У яких випадках спостерігається аномальна залежність?
21.  Чим характеризується кінетична стійкість комплексних  сполук? Наведіть приклади лабільних і інертних комплексних сполук.
22.  Як впливають реакції комплексоутворення на величину електродного потенціалу?
23.  Виведіть формулу для розрахунку стандартного потенціалу напівреакції, в якій окислена форма зв'язана в комплексну сполуку.
24.  Виведіть формулу для розрахунку стандартного потенціалу напівреакції, в якій відновлена форма зв'язана в комплексну сполуку.
25.   Як можна стабілізувати сполуки з мінливими ступенями окислювання елемента? Покажіть це на прикладі кобальту (III), міді (1).
26.   Дайте теоретичне обґрунтування (ілюструйте розрахунком) можливості використання комплексних сполук для виборчого розчинення й осадження малорозчинних сполук.
27.   Які властивості комплексних сполук мають найбільше важливе значення для виявлення і поділу йонів?
28.  Наведіть приклади використання реакції утворення комплексних сполук для розчинення:

а)       сульфідів ртуті, кадмію, сурми, олова;

б) сульфатів барію, свинцю;

в) хлоридів срібла, ртуті (I);

г)  фосфатів цинку, нікелю, кобальту, алюмінію.

1.  Дайте теоретичне обґрунтування:

а) фосфатно-аміачної схеми аналізу катіонів;

б) аміачної схеми аналізу катіонів;

в) схеми поділу катіонів  підгруп  міді і миш'яку у вигляді тіосолей;

г)  схеми поділу міді, вісмуту і кадмію глицериноволужним методом;

д) схеми поділу хлоридів свинцю, срібла і ртуті (I).

1.  Наведіть приклади використання реакцій комплексоутворення для поділу іонів:

а) кальцію і стронцію;

б) кальцію і магнію;

в) нікелю і кобальту;

г) алюмінію і заліза;

д) міді і кадмію;

е) срібла і ртуті (1);

ж) сурми і миш'яку;

з) олова і миш'яку; 

і) сурми й олова;

к) свинцю і барію.

1.  Наведіть приклади використання реакцій комплексоутворення для маскування йонів, що заважають, при виявленні іонів кобальту, нікелю, алюмінію, кадмію і сурми.
2.  Наведіть приклади використання комплексних сполук для визначення елементів.
3.  Наведіть приклади використання комплексоутворення для зміни кислотноосновних властивостей сполук.