
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Рахунки та подвійний запис як елементи методу бухгалтерського обліку
Рахунки та подвійний запис як елементи методу бухгалтерського обліку« Назад
Рахунки та подвійний запис як елементи методу бухгалтерського обліку 12.10.2016 16:39
Тема 4 Рахунки та подвійний запис як елементи методу бухгалтерського обліку
В результаті здійснення господарських операцій змінюється розмір та структура активів власного капіталу та зобов’язань. Для того щоб мати інформацію про наявність активів та їх джерел необхідно було б після кожної господарської операції складати баланс, але практично це не доцільно. Крім того в балансі, як відомо, показується наявність активів, власного капіталу та зобов’язань на певну дату, але користувачам необхідна інформація не тільки про наявність активів власного капіталу та зобов’язань, але й про зміни які відбуваються з об’єктами обліку протягом звітного періоду. В балансі дані наводяться у єдиному грошовому вимірнику, але для управління господарською діяльністю необхідні дані не тільки в грошовому вимірнику, але й в натуральних показниках. Отже, для того щоб бухгалтерському обліку одержувати інформацію про наявність та рух активів, власного капіталу і зобов’язань у результаті здійснення господарських операцій, використовується такий методичний прийом як РАХУНКИ. РАХУНОК відкривається на кожний об’єкт обліку. РАХУНОК – це інформаційна модель об’єкту обліку, яка містить інформацію про наявність того чи іншого об’єкту обліку та про зміни, які відбулися з цим об’єктом протягом періоду. По відношенню до балансу, рахунки поділяють на:
АКТИВНІ РАХУНКИ призначені для обліку активів підприємства, тобто для обліку ресурсів підприємства за окремими видами. До активних рахунків належать рахунки:
ПАСИВНІ РАХУНКИ призначені для обліку власного капіталу та зобов’язань. Отже, до пасивних рахунків належать:
Окремі рахунки, залежно від характеру заборгованості можуть використовуватися як АКТИВНІ так і ПАСИВНІ.
НАПРИКЛАД. Рахунок 64 «Розрахунки за податками і платежами», використовується як пасивний, у випадку коли на ньому обліковуються зобов’язання перед бюджетом за податками. Але якщо за окремими податками (зокрема ПДВ) держава винна підприємству, то рахунок використовується як активний для обліку дебіторської заборгованості бюджету перед підприємством.
В структурі кожного рахунку виділяються наступні елементи:
НАПРИКЛАД. Сальдо рахунку «КАСА», станом на 18.05. становить 1000 грн., це означає, що залишок готівки в касі = 1000 грн. Сальдо рахунку «ГОТОВА ПРОДУКЦІЯ», станом на 18.05., 20,000 грн. свідчить про те, що залишок готової продукції на складі підприємства становить 20,000 грн. Сальдо рахунку «РОЗРАХУНКИ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ» станом на 18.05. 15,000 грн., свідчить про те, що підприємство має зобов’язання перед постачальниками на суму 15,000 грн.
Схематично структуру і правила записів можна представити наступним чином:
ПРИКЛАД АКТИВНОГО РАХУНКУ:
Представлена інформація на рахунку «Поточні рахунки в національній валюті» свідчить про наступне:
ПРИКЛАД ПАСИВНОГО РАХУНКУ:
Представлена інформація на рахунку свідчить про наступне:
Систематизований перелік рахунків називається планом рахунків. На сьогодні в Україні діє «План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій» та інструкція по його застосуванню, які затверджені наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999 року. В цьому плані всі рахунки згруповані у 9 класів: 1 клас – призначений для обліку необоротних активів. 2 клас – для обліку запасів. 3 клас – для обліку коштів, розрахунків (дебіторської заборгованості) поточних фінансових інвестицій витрат майбутніх періодів. 4 клас – для обліку власного капіталу та забезпечення зобов’язань. 5 клас – для обліку довгострокових зобов’язань. 6 клас – для обліку поточних зобов’язань. 7 клас – містять інформацію про доходи та результати діяльності (прибуток або збиток). 8 клас – призначені для обліку витрат за елементами. 9 клас – для обліку витрат за видами діяльності. Крім того є 0-вий клас, який містить позабалансові рахунки. НАПРИКЛАД: рахунок «Орендовані необоротні активи».
В класах 1,2,3 – представлені активні рахунки. Рахунки 8 та 9 класів в балансі не показуються, сальдо не мають, але записи на цих рахунках здійснюються як на активних рахунках.
ВИНЯТКИ: На окремих рахунках, представлених в класах 1, 2, 3 – записи здійснюються по принципу пасивного рахунку. До таких рахунків належать: В 1 класі – рахунок, код 13, «Знос (амортизація) необоротних активів». У 2 класі – рахунок 285 – «Торгова націнка». У 3 класі – рахунок 38 – «Резерв сумнівних боргів».
Рахунки 4, 5, 6 класів, сальдо яких знаходиться в пасиві балансу. Рахунки класу 7 сальдо не мають і в балансі не показуються, але записи на них здійснюються як на пасивних рахунках. ВИНЯТКИ: на окремих рахунках, які знаходяться в 4 – 7 класах записи здійснюються як на активних рахунках, зокрема: В 4 класі субрахунок 442 – «Непокриті збитки»; 46 – «Неоплачений капітал»; 45 – «Вилучений капітал»; 704 – «Вирахування з доходу».
Для зручності використання кожен рахунок має код із 2 знаків. Перша цифра означає належність рахунку до відповідного класу. Друга цифра – це номер рахунку у відповідному класі. Для деталізації інформації в межах одного рахунку відкриваються «субрахунки». Рахунок 30 «Каса» - має субрахунки 301 – «Каса в національній валюті», 302 – «Каса в іноземній валюті».
Кожна господарська операція записується на рахунках бухгалтерського обліку методом подвійного запису, тобто, по дебету одного рахунку, по кредиту іншого на одну і ту ж саму суму. Запис господарської операції на рахунках методом подвійного запису називається бухгалтерською ПРОВОДКОЮ, ПРОВЕДЕННЯМ, ЗАПИСОМ. Взаємозв’язок, який встановлюється між рахунками в результаті подвійного запису господарської операції називається КОРИСПОНДЕНЦІЄЮ РАХУНКІВ, а рахунки між якими виник взаємозв’язок – кореспондуючими. Для того щоб скласти бухгалтерську проводку, необхідно:
ПРИКЛАДИ складання проводок:
1) Власниками внесено до статутного капіталу основні засоби на суму 40,000.
В результаті цієї операції збільшується вартість «основних засобів», як однієї з складових необоротних активів і одночасно збільшується статутний капітал.
2) Власниками внесено до статутного капіталу кошти в національній валюті, які зараховано на поточний рахунок в сумі 22,500.
В результаті цієї операції збільшуються оборотні активи підприємства у вигляді грошових коштів на поточному рахунку в національній валюті і одночасно збільшується статутний капітал підприємства.
3) Перераховано кошти з поточного рахунку в національній валюті в сумі 10,000 як аванс постачальнику під майбутню поставку товарів.
В результаті цієї операції збільшується дебіторська заборгованість за виданими авансами і одночасно зменшились кошти на рахунку у банку. Зміни відбулися тільки в активі балансу, отже записи будуть зроблені на двох активних рахунках.
4) Згідно з накладною надійшли від постачальника товари на суму 20,000.
Бухгалтер повинен відобразити збільшення активів у вигляді запасів товарів і одночасно збільшення зобов’язань перед постачальником за одержані але не оплачені товари. Для обліку товарів призначений активний рахунок 28, рахунок 1 «Товари на складі», а для обліку поточних зобов’язань перед українським постачальником пасивний рахунок 631 «Розрахунок з вітчизняними постачальниками»
5) Погашені зобов’язання перед постачальником за отримані товари у сумі 12000, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку в національній валюті.
Бухгалтерські проводки можуть бути простими і складними. Простою є проводка, в якій кореспондують два рахунки – один по дебету і один по кредиту. Усі розглянуті проводки в попередніх прикладах – це прості. Складною є проводка, в якій кореспондує два і більше рахунків по дебету і один по кредиту, або ж навпаки – один по дебету і два і більше по кредиту. Але при цьому в складній проводці загальна сума записів по дебету повинна обов’язково дорівнювати загальній сумі по кредиту.
Приклади складних проводок:
Згідно з накладною №50 від 18.05.09 від постачальника одержано матеріали на суму 30,000 та малоцінні швидкозношувані предмети на суму 5000. Загальна сума накладної – 35,000. Постачальник не є платником ПДВ.
Згідно з випискою банку поточного рахунку в національній валюті за 27.05 на поточний рахунок підприємства зараховано 200000.00 у тому числі: А. від покупців за раніше реалізовану готову продукцію 140000.00 Б. аванс від покупця під майбутню поставку готової продукції – 60000.00 Д. 311 – 200000.00 К. 361 – 140000.00 К. 681 – 60000.00
Синтетичними є рахунки на яких узагальнюється інформація про економічно однорідні види активів, власного капіталу та зобов’язань. Облік який ведеться на синтетичних рахунках називається СИНТЕТИЧНИМ. З метою деталізації інформації в межах синтетичного рахунку відкриваються субрахунки. На рахунках та субрахунках, які передбачені планом рахунків ведеться синтетичний облік, але для управління господарською діяльністю інформації тільки синтетичного обліку недостатньо. Для управління необхідно мати інформацію не тільки про загальну вартість виробничих запасів, але й про конкретні найменування матеріальних цінностей, місця їх зберігання про матеріально-відповідальні особи. Для управління кредиторською заборгованістю необхідна інформація не тільки про загальну суму зобов’язань, наприклад, перед постачальниками, але й про стан розрахунків з кожним конкретним постачальником. Для одержання найбільш деталізованої інформації в бухгалтерському обліку застосовуються аналітичні рахунки. Аналітичний рахунок – це рахунок, який призначено для обліку об’єкта, що не потребує подальшої деталізації. Облік, який ведеться на аналітичних рахунках називається аналітичним. НАПРИКЛАД Аналітичними рахунками до рахунку 10 – «Основні засоби» є окремі інвентарні об’єкти основних засобів. Місця їх експлуатації – матеріально-відповідальні особи. Аналітичними рахунками до рахунку 26 «Готова продукція» є окремі найменування готової продукції, місця її зберігання, матеріально-відповідальні особи. Об’єктами аналітичного обліку до субрахунку 631 є окремі найменування постачальниками. Між синтетичним та аналітичними рахунками існує взаємозв’язок, який проявляється в наступному:
Наявність зазначеного взаємозв’язку пояснюється тим, що господарська операція відображається одночасно на синтетичному рахунку (субрахунку) та його аналітичних рахунках на підставі одного й того ж документу. Таким чином інформація в бухгалтерському обліку узагальнюється за такими рівнями:
В свою чергу аналітичні рахунки, залежно від потреб управління також можуть бути декількох рівнів. НАПРИКЛАД НАКЛАДНА №296 від 27.05.09
Постачальник: Херсонський маслозавод Одержувач: торгова компанія «Славутич», склад №1, зав. Складом Осипенко Микола Іванович
Примітка: розрахунки з Херсонським маслозаводом на суму 114 тис. проведено 1.06.
Дт.
База оподаткування визначається виходячи із вартості поставки продукції, товару, робіт, послуг за цінами, які не включають ПДВ. Наприклад: Придбана партія сирів продана на суму 120 тис. в тому числі ПДВ 20 тис. Іншими словами база оподаткування за цінами, які не включають ПДВ 100 тис., отже сума ПДВ 100*20/100 = 20 тис. Загальна вартість продажу 120 тис., але підприємство вносить до бюджету позитивну різницю між сумою податкових зобов’язань з ПДВ (20 тис.) та сумою ПДВ, яка сплачена або підлягає сплаті постачальнику, у зв’язку з придбанням товарів, інших матеріальних цінностей або послуг. Сума на яку підприємство-покупець має право зменшити податкові зобов’язання перед бюджетом називається податковим кредитом. (19 тис.) Таким чином підлягає сплаті до бюджету: 20 тис. – 19 тис. = 1 тис. Оскільки сума податкового кредиту зменшує податкові зобов’язання перед бюджетом, в бухгалтерському обліку його записують по Дебету пасивного рахунку 64, субрахунок 641.
На підставі накладної на отримані товари необхідно нарахувати поточні зобов’язання перед постачальниками за отримані товари.
Поточні зобов’язання показуються в пасиві балансу, отже рахунки, призначені для їх обліку є пасивним і збільшення поточних зобов’язань показуються по кредиту.
Відображення господарських операцій на підставі відповідних документів на рахунках синтетичного і аналітичного обліку протягом місяця – це поточний бухгалтерський облік. В кінці місяця дані поточного обліку узагальнюються в оборотно-сальдових відомостях. При цьому складають окремі відомості по рахунках синтетичного і аналітичного обліку. Розглянемо приклад узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку.
Дані аналітичних рахунків: Рахунок 20 «Виробничі запаси»: - Матеріал А 5000 од. 10 грн. 50 тис. - Матеріал В 1500 од. 20 грн. 30 тис.
Аналітичний рахунок до субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». - Фірма «Агро» (Кредитове сальдо) 50 тис.
- Матеріал А 10000 од. 10 грн. 100 тис. - Матеріал В 2500 од. 20 грн. 50 тис.
- А 8000 од. 10 грн. 80 тис.
Інформація, яка представлена на зазначених рахунках є результатом синтетичного обліку. Для узагальнення даних синтетичного обліку складається оборотно-сальдова відомість, яка містить наступну інформацію:
Оборотно-сальдова відомість
Оборотно-сальдова відомість по рахунках синтетичного обліку має важливе контрольне значення, в ній повинно бути 3 пари рівних підсумків: - 1-ша пара – це рівність Дебіторських і Кредиторських залишків за всіма рахунками, обумовлена рівністю активу і пасиву балансу; - 2-га пара – це рівність підсумків Дебіторських і Кредиторських оборотів за всіма рахунками, обумовлена подвійним записом; - 3-тя пара – це рівність підсумків Дебіторських і Кредиторських залишків на кінець місяця, обумовлена наявністю перших двох рівностей.
На підставі залишків оборотних відомостей складається баланс. При цьому, до Активів балансу відносяться Дебетові сальдо, а до Пасиву – Кредитові сальдо. Зазначені операції одночасно відображаються на аналітичних рахунках.
Аналітичні рахунки вартісного обліку до субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками» Назва аналітичного рахунку ПП «Агро»
-//-//-
ПП «Імекс»
Дані зазначених аналітичних рахунків узагальнюються в оборотних відомостях наступного змісту.
Оборотна відомість за аналітичним рахунком до субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками»
За такою формою оборотні відомості узагальнюють дані аналітичних рахунків, облік на яких ведеться тільки в грошовому виразі без застосування натуральних вимірників. Для обліку товарно-матеріальних цінностей застосовуються аналітичні рахунки, записи на яких здійснюються як в натуральних вимірниках так і в грошовому виразі.
Аналітичні рахунки кількісно-вартісного обліку до субрахунку 201 «Матеріали і сировина» Назва аналітичного рахунку: матеріал А
-//-//-
Матеріал В
Дані зазначені в аналітичних рахунках узагальнюються в оборотній відомості наступного змісту:
Оборотна відомість на аналітичних рахунках до субрахунку 201 «Сировина і матеріали»
5. Рахунки класифікуються: - За економічним змістом - За призначенням та структурою.
Класифікація рахунків за економічним змістом проводиться виходячи з економічного змісту об’єктів, які обліковуються на цих рахунках. За економічним змістом рахунки поділяються на:
Класифікація за призначенням рахунків:
Основні балансові рахунки використовуються для обліку активів, власного капіталу та зобов’язань. Регулюючі рахунки призначені для уточнення (корегування) оцінки об’єктів, які обліковуються на основних балансових рахунках: Наприклад: - 131 «Знос основних засобів» є регулюючим контрактивним рахунком до рахунку 10 «Основні засоби». - 285 «Торгова націнка» є регулюючим контрактивним до субрахунку 282 «Товари в торгівлі». - 38 «Резерв сумнівних боргів» є також регулюючим, контрактивним до рахунків, на яких обліковується дебіторська заборгованість 36-37. - 45 «Вилучений капітал» 46 «Неоплачений капітал» є регулюючими контр пасивними рахунками до рахунку 40 «Статутний капітал».
Фінансово-результатні: сюди належать рахунки, які призначені:
Якщо ж витрати перевищують доходи, то фінансовий результат – збиток, його сума переноситься на Дебет субрахунку 442.
Бухгалтерські проводки можуть бути простими і складними. Простою є проводка, в якій кореспондують два рахунки – один по дебету і один по кредиту. Усі розглянуті проводки в попередніх прикладах – це прості. Складною є проводка, в якій кореспондує два і більше рахунків по дебету і один по кредиту, або ж навпаки – один по дебету і два і більше по кредиту. Але при цьому в складній проводці загальна сума записів по дебету повинна обов’язково дорівнювати загальній сумі по кредиту. Приклади складних проводок: Згідно з накладною №50 від 18.05.09 від постачальника одержано матеріали на суму 30,000 та малоцінні швидкозношувані предмети на суму 5000. Загальна сума накладної – 35,000. Постачальник не є платником ПДВ. Д. 20 – 30000.00 Д. 22 – 3000.00 К. 631 – 35000.00
Згідно з випискою банку поточного рахунку в національній валюті за 27.05 на поточний рахунок підприємства зараховано 200000.00 у тому числі: А. від покупців за раніше реалізовану готову продукцію 140000.00 Б. аванс від покупця під майбутню поставку готової продукції – 60000.00 Д. 311 – 200000.00 К. 361 – 140000.00 К. 681 – 60000.00
Синтетичними є рахунки на яких узагальнюється інформація про економічно однорідні види активів, власного капіталу та зобов’язань. Облік який ведеться на синтетичних рахунках називається СИНТЕТИЧНИМ. З метою деталізації інформації в межах синтетичного рахунку відкриваються субрахунки. На рахунках та субрахунках, які передбачені планом рахунків ведеться синтетичний облік, але для управління господарською діяльністю інформації тільки синтетичного обліку недостатньо. Для управління необхідно мати інформацію не тільки про загальну вартість виробничих запасів, але й про конкретні найменування матеріальних цінностей, місця їх зберігання про матеріально-відповідальні особи. Для управління кредиторською заборгованістю необхідна інформація не тільки про загальну суму зобов’язань, наприклад, перед постачальниками, але й про стан розрахунків з кожним конкретним постачальником. Для одержання найбільш деталізованої інформації в бухгалтерському обліку застосовуються аналітичні рахунки. Аналітичний рахунок – це рахунок, який призначено для обліку об’єкта, що не потребує подальшої деталізації. Облік, який ведеться на аналітичних рахунках називається аналітичним. НАПРИКЛАД Аналітичними рахунками до рахунку 10 – «основні засоби» є окремі інвентарні об’єкти основних засобів. Місця їх експлуатації – матеріально-відповідальні особи. Аналітичними рахунками до рахунку 26 «готова продукція» є окремі найменування готової продукції, місця її зберігання, матеріально-відповідальні особи. Об’єктами аналітичного обліку до субрахунку 631 є окремі найменування постачальниками. Між синтетичним та аналітичними рахунками існує взаємозв’язок, який проявляється в наступному:
Наявність зазначеного взаємозв’язку пояснюється тим, що господарська операція відображається одночасно на синтетичному рахунку (субрахунку) та його аналітичних рахунках на підставі одного й того ж документу. Таким чином інформація в бухгалтерському обліку узагальнюється за такими рівнями:
В свою чергу аналітичні рахунки, залежно від потреб управління також можуть бути декількох рівнів. НАПРИКЛАД НАКЛАДНА №296 від 27.05.09 Постачальник – Херсонський маслозавод Одержувач – торгова компанія «Славутич», склад №1, зав. Складом Осипенко Микола Іванович
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||