Речі і документи, до яких заборонено доступ

1. Речами і документами, до яких заборонено доступ, є:

1)  листування або інші форми обміну інформацією між захисником та його клі­єнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв 'язку з наданням правової допомоги;

2)  об 'єкти, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією.

1. Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування при­мусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про ви­дачу іноземній державі (ч. 1 ст. 45 КПК). Адвокат також є представником потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача (ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 63 КПК).

Одним із принципів діяльності адвокатури є принцип конфіденційності (ст. 4 За­кону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). У статті 9 Правил адво­катської етики наголошується на тому, що дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання правової допомоги. Одна із га­рантій адвокатської діяльності полягає в тому, що забороняється втручання у при­ватне спілкування адвокатів зі своїми клієнтами. Тому сторони кримінального про­вадження не мають права звернутися до слідчого судді під час досудового розсліду­вання чи суду під час судового провадження із клопотанням про надання тимчасово­го доступу до: листування або інших форм обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв'язку з надан­ням правової допомоги; об'єктів, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією.

ЄСПЛ поширює свою позицію про неухильне забезпечення спілкування адвоката зі своїм клієнтом на будь-які способи такого спілкування: листування, телефонні роз­мови тощо. Це було підтверджено у справі «Кемпбелл проти Сполученого Королівства» (1991 р.), у якій заявник скаржився, що листи до і від його адвоката були розкриті та перечитані персоналом в'язниці.