|
|
Главная \ Методичні вказівки \ РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ« Назад
РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ 08.03.2014 07:57
2.1 Мета та завдання
Відповідно до закону України “Про охорону праці” охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. “Охорона праці в галузі” (ОПГ) – нормативна дисципліна, яка вивчається у вищих закладах з метою формування у майбутніх фахівців умінь та компетенцій для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці у конкретній галузі. Завдання вивчення дисципліни передбачає забезпечення гарантії збереження здоров’я і працездатності працівників у виробничих умовах конкретних галузей господарювання через ефективне управління охороною праці та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку. Основні професійні компетенції
Засвоївши дисципліну «Охорона праці в галузі» спеціалісти (магістри) за відповідними напрямами підготовки, спеціальностями та спеціалізаціями мають бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог охорони праці та володіти такими основними професійними компетенціями з охорони праці: у науково-дослідній діяльності: готовність застосовувати сучасні методи дослідження і аналізу ризиків, загроз і небезпек на робочих місцях та виробничих об’єктах; здатність поставити завдання та організувати наукові дослідження з визначення професійних, виробничих ризиків, загроз на робочих місцях. у технологічній діяльності: обґрунтування і розробка безпечних технологій (в галузі діяльності); участь у проведенні розслідування нещасних випадків, аварій та професійних захворювань; розробка та проведення заходів щодо усунення причин нещасних випадків, з ліквідації наслідків аварій на виробництві. в організаційно-управлінській діяльності: впровадження організаційних і технічних заходів з метою поліпшення безпеки праці; здатність та готовність до врахування положень законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці при виконанні виробничих та управлінських функцій; здатність до організації діяльності виробничого колективу з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці; управління діями щодо запобігання виникненню нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві; впровадження ефективного розподілу функцій, обов’язків і повноважень з охорони праці у виробничому колективі. у проектній діяльності: розробка і впровадження безпечних технологій, вибір оптимальних умов і режимів праці, проектування зразків техніки і робочих місць на основі сучасних технологічних та наукових досягнень в галузі охорони праці. у педагогічній діяльності: розробка методичного забезпечення і проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці. у консультаційній діяльності: надання допомоги та консультації працівників з практичних питань безпеки праці; готовність контролювати виконання вимог охорони праці в організації.
2.2 Зміст
Розділ 1. МІЖНАРОДНІ НОРМИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ
Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні праці. Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці. Соціальний діалог в Європейському Союзі. Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності. Міжнародні норми соціальної відповідальності. Стандарт SA 8000 «Соціальна відповідальність». Міжнародний стандарт ISO 26000 «Настанова по соціальній відповідальності». Вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці. Охорона праці - частина соціальної політики ЄС. Директиви ЄС з охорони праці. Рамкова директива 89/391/ЄС «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників». Трудові норми Міжнародної організації праці. Конвенції та Рекомендації МОП. Основні Конвенції МОП в галузі охорони праці. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва. Організація об’єднаних націй. Всесвітня організація охорони здоров’я. Міжнародна агенція з атомної енергії. Міжнародна організація праці. Європейський Союз. Співдружність незалежних держав.
Розділ 2. ОСНОВНІ ЗАКОНОДАВЧІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ В ГАЛУЗІ
Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі. Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці. Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі.
Розділ 3. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В ОРГАНІЗАЦІЇ
Забезпечення функціонування та побудова СУОП в організації. Положення про СУОП, структура та зміст його розділів. Елементи системи управління охороною праці, міжнародний стандарт OHSAS 18001:2007. Розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. Пріоритет функцій забезпечення безпеки. Ефективність функціональної структури СУОП. Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій. Мета та основні параметри планів. Аналітична та оперативна частини Плану. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці. Основні складові інтегрованої системи менеджменту. Функціональні та організаційні особливості. Галузеві системи управління охороною праці. Мета та принципи функціонування. Організаційна та функціональна структури СУОПГ. Регіональні системи управління охороною праці, мета, принципи та основні функції. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Розділ 4. ТРАВМАТИЗМ ТА ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ В ГАЛУЗІ. РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ.
Аналіз рівня травматизму на підприємствах. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру. Дослідження та профілактика виробничого травматизму. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності в галузі.
Розділ 5. СПЕЦІАЛЬНІ РОЗДІЛИ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ГАЛУЗІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. Загальні вимоги безпеки в галузі. Вимоги безпеки під час експлуатації основного технологічного обладнання, при підготовці сировини та при виробництві продукції. Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць. Забезпечення безпеки контрольно-вимірювальних приладів, автоматизованих систем управління, сигналізації та зв'язку. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень. Утримання території підприємств галузі. Особливості охорони праці при ремонтних роботах, під час вантажно-розвантажувальних робіт. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря. Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил. Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук. Виробничі випромінювання. Мікроклімат робочої зони. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
Розділ 6. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ПРАЦІ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
Вимоги безпеки до лабораторних приміщень та обладнання для наукових досліджень. Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці. Наукова база охорони праці. Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, галузеві науково-дослідні інститути з питань охорони праці, відділи та лабораторії з питань охорони праці галузевих науково-дослідних інститутів. Кафедри охорони праці та інші підрозділи вищих навчальних закладів. Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Загальнодержавна (національна), галузеві, регіональні програми. Аналіз професійного та виробничого ризиків. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності. Мета і методи аналізу. Використання статистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і професійних захворювань в аналітичній роботі. Показники частоти та тяжкості травматизму. Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму.
Розділ 7. ОСНОВНІ ЗАХОДИ ПОЖЕЖНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ НА ГАЛУЗЕВИХ ОБ’ЄКТАХ
Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці. Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів. Протипожежні перешкоди. Забезпечення безпечної евакуації персоналу. Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції. Державний пожежний нагляд. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання. Пожежна сигналізація і зв'язок. Засоби гасіння пожеж. Протипожежне водопостачання. Первинні засоби пожежогасіння. Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі.
Розділ 8. ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ОХОРОНИ ПРАЦІ
Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
Розділ 9. СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ ТА ПРОФЕСІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ НА ВИРОБНИЦТВІ
Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
3. Перелік питань для підготовки до ІСПИТІВ І контрольної роботи
1. Які існують економічні методи управління охороною праці? 2. Що таке Державний нормативний акт з охорони праці та яким вимогам він повинен відповідати? 3. Що регулюють міжнародні стандарти SA 8000 та ISO 26000? 4. Вкажіть основні принципи впровадження соціальної відповідальності? 5. На яких основних принципах базується Глобальний договір? 6. Що таке Європейський Союз та яким чином групується його законодавство? 7. Які існують директиви Європейського Союзу про ергономічні вимоги? 8. Вкажіть основні міжнародні організації в сфері охорони праці? 9. Що таке соціальний діалог та яким чином він здійснюється в Україні? 10. Назвіть законодавчі та нормативно-правові акти в вашій галузі, що регулюють охорону праці в Україні. 11. Які існують основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (СУОП)? 12. Сформулюйте мету функціонування СУОП. Основні функції та завдання цієї системи. 13. Які існують види планування роботи з охорони праці в СУОП ? 14. Як здійснюється комплексне управління структури СУОП? 15. Укажіть порядок створення СУОП на підприємстві? 16. Які існують форми контролю за охороною праці на підприємстві? 17. СУОП, місце і роль в ній комісії з охорони праці. 18. Наведіть загальні вимоги стандарту OHSAS 18001 щодо побудови сучасних СУОП. 19. Дайте визначення наступних термінів «Прийнятний ризик», «Ідентифікація небезпеки» «Оцінка ризиків» «Робоче місце»? 20. За якими показниками проводиться оцінка соціального ефекту від запроваджених або планованих заходів щодо поліпшення умов і охорони праці? 21. Які основні причини незадовільного стану охорони праці на Україні? 22. Сформулюйте цілі і завдання розслідування нещасних випадків (НВ). Розкрийте поняття: травматизм, професійне захворювання. 23. Вкажіть обставини за яких НВ визнається таким, що пов'язаний з виробництвом. 24. Порядок розслідування та облік НС на виробництві. 25. Порядок розслідування хронічних ПЗ і отруєнь на виробництві. 26. Як проводиться спеціальне розслідування НС на виробництві? 27. Які НС підлягають спеціальному розслідуванню? Терміни розслідування? 28. Як організовується розслідування НС, склад комісії з розслідування, основні документи? 29. Розслідування та облік аварій. 30. Як розділяються травми за ступенем тяжкості? 31. Методи аналізу виробничого травматизму. Коротка характеристика цих методів. 32. У чому полягає статистичний метод аналізу травматизму? Якими показниками оцінюється виробничий травматизм? 33. Наведіть класифікацію шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища. 34 За якими принципами поділяються гігієнічна класифікація умов праці? 35. Вкажіть основні джерела шкідливого впливу на здоров'я та безпеку службовців, що працюють в офісі. 36. Вкажіть основні джерела шкідливого впливу на здоров'я та безпеку службовців, які працюють на дому. 37. Сформулюйте цілі атестації робочих місць. Яким чином керівник робіт організовує атестацію робочих місць? 38. Які кімнатні повітряні полютанти (забруднюючі агенти) зустрічаються в офісах? Вкажіть джерела, який вплив чинять на здоров'ї? 39. Охарактеризуйте основні психофізіологічні засоби підвищення безпечної поведінки працівників у трудовому процесі? 40. Яким чином впливає на працездатність людини емоційний стан? 41. Укажіть психофізіологічні особливості організації робочого місця? 42. Яким чином можуть впливати індивідуальні якості працівника на безпеку праці? 43. Як здійснюється ергономічна оцінка робочих місць? 44. Яким чином необхідно організовувати безпечну поведінку працівників в процесі праці? 45. Які існують мотивації людини до праці і до її безпеки? 46. Яку роль у створенні безпечних умов праці відіграє трудовий колектив і його керівник. 47. Які завдання передбачає правильна організація робочого місця? 48. Яким чином необхідно вибирати оптимальний режим праці та відпочинку? 49 Яку роль виконує кольорове оформлення оснащення приміщень в організації виробничого процесу? 50. Вкажіть основні фактори шкідливого впливу на користувачів комп'ютерів? 51. Які особливості роботи користувачів комп'ютерів? 52. Яким чином комп'ютер впливає на здоров’я працівників? 53. Проаналізуйте джерела впливу системи "людина - комп'ютер - середовище". 54. Наведіть класифікацію виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці. 55. Як визначається вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів? Назвіть способи її підвищення. 56. Які існують протипожежні перешкоди? Забезпечення безпечної евакуації персоналу. 57. Назвіть основні вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткування, електрообладнанню, систем опалення та вентиляції. 58. Назвіть основні функції і завдання державного пожежного нагляду. 59. У чому полягає пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання. 60. Які Вам відомі автоматичні системи пожежної сигналізації. 61. Назвіть засоби гасіння пожеж. Протипожежне водопостачання. 62. Первинні засоби пожежогасіння. 63. Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі. 64. Хто уповноважений здійснювати Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці ? 65. За якими принципами здійснюється Державний нагляд (контроль) ) у сфері господарської діяльності? 66. Вкажіть права та відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду. 67. Які мають зобов’язання органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю)? 68. Дайте перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
69. Які умови та порядок здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)?
70. Які умови та порядок здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю)?
71. Вкажіть основні завдання та принципи страхування від нещасного випадку. 72. Суб’єкти та об’єкти страхування. Страховий ризик і страховий випадок. 73. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Виконавча дирекція Фонду. 74. Як здійснюється правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків. 75. Які функції та повноваження покладаються на страхових експертів з охорони праці? 76. За рахунок чого здійснюється фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків? 77. Що повинна забезпечувати сума страхових внесків страхувальників до Фонду соціального страхування від нещасних випадків?
78. Що зобов'язаний зробити Фонд соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку?
79. Які права має застрахована особа? 80. Які повноваження роботодавця як страхувальника? 4. ЗАВДАННЯ ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
4.1 Загальні вимоги
Після вивчення дисципліни «Охорона праці в галузі» студенти виконують контрольну роботу, де відповідають на вісім запитань та виконують завдання «Розрахунок показників ефективного функціонування СУОП підприємства». Варіант контрольної роботи студент вибирає з таблиці 4.1 за останньою цифрою номера залікової книжки.
Таблиця 4.1 Номера питань до контрольної роботи згідно варіанту
Запитання для контрольної роботи вибираються з підрозділу 3, а завдання виконують по матеріалах п. 4.2. Контрольну роботу виконують чорнилом, чітким і розбірливим почерком в учнівському зошиті або на аркушах формату А4. На кожній сторінці залишають поля для зауважень рецензента. У кінці контрольної роботи необхідно навести список використаної літератури, а також поставити дату виконання та підпис. Контрольну роботу студент здає на кафедру аерології та охорони праці секретарю к. 4/66. Зарахована контрольна робота подається викладачу під час складання екзамену.
4.2 Завдання «Розрахунок показників ефективного функціонування СУОП підприємства»
Ознайомитися із запропонованою методикою п. 4.2.2. За вихідними даними, які студент вибирає з таблиці 4.2 за останньою цифрою залікової книжки визначити соціальну ефективність працеохоронного заходу. Оформити звіт, відповісти письмово на контрольні запитання п.4.2.3 і зробити висновок за результатами розрахунку.
4.2.1 Загальні питання
Одним з основних завдань управління охороною праці є оцінка ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці, яка має використовуватися для підготовки управлінських рішень щодо забезпечення безпеки виробництва. Але відсутність сучасних рекомендацій і методик для розрахунку ефективності заходів, спрямованих на поліпшення умов і охорони праці, стримує повномасштабне застосування сучасних методів управління охороною праці на макро- і мікрорівні. В умовах командно-адміністративної системи працеохоронна діяльність обмежувалася рамками, що визначалися органами управління вищого рівня. Здійснювалося це за допомогою різних норм, нормативів та рекомендацій щодо переліку показників, за якими розраховувалася ефективність діяльності з охорони праці. Заміна старого господарського механізму призвела до того, що чимало цих показників, норм і нормативів стали неприйнятими в нових умовах. Звернення до досвіду економічно розвинутих країн також не вирішує кардинально цю проблему, оскільки використовувані в цих країнах показники та методи їх визначення потребують адаптування до економічних умов в Україні. У результаті аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду оцінки ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці та загальних положень теорії ефективності встановлено, що методика визначення ефективності охорони праці має забезпечувати: - можливість розрахунків на всіх рівнях управління охороною праці; - урахування Інтересів власника підприємства, найманих працівників та держави; - можливість порівняння показників між собою та з показниками іншого періоду; - максимальну інформативність при обмежених даних; - незалежність власника підприємства при виборі критерію ефективності стратегії і тактики працеохоронної діяльності на підприємстві; - простоту й оперативність розрахунків ефективності; - можливість використання показників окремо та в комбінаціях. З урахуванням наведених положень, досвіду країн з розвинутою ринковою економікою та основних досягнень вітчизняних учених та економістів, які мають практичний досвід роботи, була запропонована методика визначення соціальної ефективності працеохоронних заходів [15, 16]. У методиці даються формули для розрахунку таких основних показників соціального ефекту: - скорочення кількості робочих місць, що не відповідають вимогам нормативних актів; -скорочення працівників, які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм; -збільшення кількості машин і механізмів та виробничих приміщень, приведених у відповідність до вимог нормативних актів; -зменшення коефіцієнта частоти травматизму та профзахворюваності через незадовільні умови праці; -зменшення коефіцієнта тяжкості захворювань та кількості випадків виходу на інвалідність унаслідок травматизму чи профзахворюваності. Оцінка соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів здійснюється на підприємствах усіх форм власності, у тому числі на робочому місці, дільниці, в цеху. Вона може визначатися також по галузі та країні в цілому. Соціальна, соціально-економічна і економічна ефективність поліпшення умов і охорони праці мають визначатися на всіх стадіях розробки і запровадження працеохоронних заходів: -на стадії планування заходів (розрахункова ефективність) з метою обґрунтування оптимального варіанта заходу (при порівнянні варіантів перевага надається тому, який забезпечує найбільший соціальний ефект); -після впровадження заходів (фактична ефективність) для оцінки кінцевих результатів роботи. Наведена нижче методика є основою для розробки галузевих нормативно-методичних документів з визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці з урахуванням специфіки виробництв. Методи розрахунку, що пропонуються, орієнтовані на інформацію, яку мають у своєму розпорядженні підприємства всіх форм власності.
4.2.2 Методика розрахунку соціальної ефективності працеохоронних заходів
Оцінка соціального ефекту від запроваджених або планованих заходів щодо поліпшення умов і охорони праці передбачає використання таких показників. 1. Скорочення кількості робочих місць ΔК, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва, розраховується за формулою:
де К1,К2 - кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведення заходів; К3 - загальна кількість робочих місць.
2. Зменшення кількості зайнятих осіб (ΔЧ), які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм, визначається за формулою:
де Ч1,Ч2 - кількість зайнятих осіб, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після впровадження заходу; Ч3 - річна середньооблікова кількість працівників.
3. Збільшення кількості машин, механізмів (ΔМ) та виробничих приміщень (ΔБ), приведених до вимог норм охорони праці, обчислюється за формулами:
де М1,М2 - кількість машин і механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.; М3 - загальна кількість машин і механізмів, шт.; Б1,Б2 - кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.; Б3 - загальна кількість виробничих приміщень, шт.
4. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму ΔКч встановлюється за формулою:
де - кількість випадків травматизму відповідно до і після впровадження заходу; Ч3 - річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.
5. Зниження коефіцієнта тяжкості травматизму ΔКт розраховується за формулою:
де Д1,Д2 - кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після впровадження заходу.
6. Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови праці визначається за формулою:
де З1,З2 - кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після впровадження заходу.
7. Скорочення коефіцієнта тяжкості захворювання обчислюється за формулою:
де Дз1,Дз2 - кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після вживання заходу; Кз1,Кз2 - кількість випадків захворювання відповідно до і після вжиття заходу.
8. Зменшення кількості випадків виходу на інвалідність (ΔКі) внаслідок травматизму чи професійної захворюваності встановлюється за формулою:
де Кі1,К і2 - кількість працівників, які стали інвалідами до і після проведення заходу, осіб.
9. Скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці розраховується за формулою:
де КП1,КП2 - кількість працівників, які звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після вживання заходу, осіб.
4.2.3 Контрольні запитання до завдання
1. Якими показниками характеризується зміна стану умов іохорони праці? 2. Що розуміють під соціальними результатами заходів щодо поліпшення умов та охорони праці? 3. Дайте визначення поняття «система управління охороною праці». 4. Перелічіть основні витрати роботодавця на поліпшення умов та охорону праці на підприємстві. 5. Як розраховується соціально-економічна ефективність працеохоронних заходів? КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |