|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Розрахунок економічних показників діяльності комунального підприємства
Розрахунок економічних показників діяльності комунального підприємства« Назад
Розрахунок економічних показників діяльності комунального підприємства 25.07.2015 08:10
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Методичні вказівки до курсового проекту “Розрахунокекономічнихпоказників діяльностікомунального підприємства” та самостійної підготовки з курсу “Економіка підприємства”
(для студентів спеціальності “Економіка підприємств міського господарства ” денної та заочної форм навчання)
Харків – ХДАМГ-2002 Методичні вказівки до курсового проекту “Розрахунок економічних показників діяльності комунального підприємства” та самостійної підготовки з курсу “Економіка підприємства” для студентів спеціальності “Економіка підприємств міського господарства ” денної та заочної форм навчання. - Укл. Славута О.І. - Харків: ХДАМГ, 2002.-47 с.
Укладач: О.І.Славута
Рецензент: В.М.Тюріна
Рекомендовано кафедрою “Економіка підприємств міського господарства”, протокол №11 від 7.03.2002р.
ВСТУП
Метою курсового проекту є закріплення навичок роботи з економічною інформацією з курсу «Економіка підприємств» з урахуванням специфіки фаху студентів. У проекті розглядаються питання організації на підприємстві водовідведення Цеху механічного зневоднювання осаду, використання для придбання устаткування фінансового лізингу; обчислюється величина щорічного лізингового платежу; визначаються економічні показники діяльності Цеху, вплив цієї діяльності на економічні показники підприємства в цілому, розраховуються та аналізуються відносні показники економічної діяльності підприємства водовідведення.
У процесі виконання курсового проекту студент повинен виявити:
Курсовий проект складається з розрахункової і графічної частин. Розрахункова частина оформлюється на папері формату А4; відступи від краю: верхнього – 20, нижнього – 15, лівого – 25, правого – 10 мм. У разі виконання пояснювальної записки за допомогою ЕОМ шрифт – Times New Roman, міжрядковий інтервал – 1,5. Матеріал розміщують у такій послідовності:
Нумерацію розділів, таблиць та рисунків здійснюють так само, як і в цих Методичних вказівках. Графічну частину виконують на папері формату А1; відступи від лівого краю – 20, від інших – 5 мм. Зразок оформлення штампа до плакату подано в Додатку 2. Плакат умовно розподіляють на чотири частини, кожна з яких містить у собі переважно графічну інформацію відповідно до останнього числа номеру залікової книжки. На плакаті необхідно навести інформацію чотирьох розділів курсового проекту у вигляді: розрахункової формули, таблиці, двох графіків або діаграм. У Завданні на графічну частину курсового проекту міститься інформація про варіанти, види й назви окремих частин плакату із посиланням на розділи й таблиці, потрібні для використання. Інформацію на плакаті розміщують послідовно, як і розділи пояснювальної записки. Плакат має загальну для всіх варіантів назву “Показники діяльності підприємства водовідведення”.
1. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦЕХУ МЕХАНІЧНОГО ЗНЕВОДНЕННЯ ОСАДУ
У цьому розділі обґрунтовують застосування на підприємстві водовідведення сучасних технологій очистки стічної рідини, дають характеристику необхідного обладнання. Слід визначити:
На підприємстві водовідведення міста N у 2001р. було проведено аналіз виробничої та господарської діяльності, зокрема на Комплексі біологічного очищення (КБО). На Комплекс надходить стічна рідина, що являє собою суміш господарсько-побутових і промислових відходів. Спочатку вона потрапляє до споруд (ґрати типу НГ-8Т), призначених для механічного очищення стоків від великого за розміром сміття. Затримане на ґратах сміття знешкоджують і вивозять. Для видалення із стічної рідини мінеральної частини суспензії на Комплексі діють шість секцій пісколовок горизонтального типу з конусними прорізами для видалення піску. Пісок гідроелеваторами перекачується на піщані площадки. Після пісколовок стічні води надходять на первинні радіальні відстійники ( чотири - діаметром 28 м і три - діаметром 40 м). Їх призначення - видаляти із стічних вод зважені частки, що осідають під дією сили тяжіння, або спливають. Осад, що утворюється у відстійниках діаметром 28 м, самопливом, а з відстійників діаметром 40 м центровими і плунжерними насосами видаляється в самопливну мережу й у резервуар сирого осаду обсягом 600 м3. Після первинних відстійників прояснені стоки надходять в аеротенки, де аеруються з активним мулом, при цьому відбувається біологічне очищення стоків. Суміш активного мулу з очищеними стоками надходить на вторинні відстійники, де очищена вода відокремлюється від активного мулу. Активний мул з відстійників надходить у резервуар активного мулу (600 м3), а очищені стоки направляються у канал і по щитовому колектору скидаються в річку. Очищені стоки хлоруються на хлораторній станції, продуктивність якої становить 150 кг хлору на годину. З 600 м3 резервуару активний мул (зворотний) насосами 20 НДН - 3000 м3/година перекачується в аеротенки. Утворений надлишковий активний мул надходить на мулові площадки, де відбувається зневоднювання і підсушування осаду. Мулова вола, що відокремилась у результаті цього процесу, через колодязі надходить у водовідвідну мережу і на насосну станцію, звідки насосами перекачується в канал (до головної споруди). Зневоднений і підсушений мул (кек) згрібається бульдозером до дороги, а потім екскаватором навантажується і вивозиться або складується. У 2001 р. обсяг кека, вивезеного з КБО, склав 63 тис. м3. Підсушування осаду на мулових площадках для сучасних великих очисних станцій не завжди виявляється можливим, тому що потребує великих площ. Мулові площадки розбиті на три ділянки загальною площею 126,18 га, з яких:
На цих мулових площадках вологість мулу після підсушування, що триває в середньому 30 днів, зменшується з 97 до 80-85%. Сам процес підсушування осаду супроводжується неприємним запахом і сприяє розмноженню шкідливих комах - мух. Земля, на якій розташовані мулові площадки, не може бути використана в сільському господарстві протягом 15-20 років, тому що вона перенасичена шкідливими речовинами. Тому для великих станцій необхідно застосовувати більш сучасні способи зневоднення осаду, до числа яких, зокрема, відноситься механічне видалення вологи. На підприємстві розроблено проект упровадження Цеху механічного зневоднювання осаду (ЦМЗО), необхідного як з технологічної, так і з екологічної точки зору. Видалення води центрифугуванням засновано на дії відцентрової сили, причому цей процес завершується протягом декількох хвилин. Ціль зневоднення, тобто зменшення вологості є ущільнення надлишкового мулу в цеху механічного зневоднювання. Після обробки надлишкового мулу в ЦМЗО вологість знижується з 97 до 60 - 65 %, тобто після введення Цеху площа мулових площадок зменшиться.
Таблиця 1.1.Види і вартість обладнання.
Цех буде розташований в існуючому будинку на КБО біля третьої ділянки мулових площадок, загальною площею 5,2 га. Пропускна потужність Цеху передбачена в обсязі 1500 м3 осаду на добу. Для організації ЦМЗО необхідно придбати обладнаня, види і вартість якого подані в таблиці 1.1. Треба визначити величину капітальних вкладень для придбання обладнання.
В умовах обмеженості коштів у підприємства однією з можливостей придбання обладнання для ЦМЗО є лізинг. Відповідно до Закону України «Про лізинг» від 16.12.97 р. № 723/97-ВР: Лізинг – це підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових засобів і полягає в наданні лізингодавцем у виняткове користування на певний термін лізингоотримувачу майна, що є власністю лізингодавця чи придбане ним у власність за дорученням й за погодженням з лізингоотримувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів. Суб'єктами лізингу є: ü лізингодавець – суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі банківська чи небанківська фінансова установа, що передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу; ü лізингоотримувач – суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу; ü продавець лізингового майна – суб'єкт підприємницької діяльності, який виготовляє майно (машини, обладнання і т.п.), що є об'єктом лізингу; ü фінансова-кредитна установа - суб'єкт підприємницької діяльності, якийнадає кредит лізингодавцю (в разі необхідності) на придбання об'єкта лізингу. Найбільш розповсюдженими є фінансовий і оперативний лізинг. Фінансовий лізинг – це договір лізингу , в результаті дії якого лізингоотримувач одержує в платне користування від лізингодавця об'єкт на термін, не менший терміну, за який амортизується 60% від вартості об'єкта лізингу. Після закінчення терміну договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоотримувачу відповідно до договору, переходить у власність лізингоотримувача чи викуповується ним за залишковою вартістю. Оперативний лізинг – це договір лізингу, в результаті якого лізингоотримувач одержує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін, менший терміну, за який амортизується 90% від вартості об'єкта лізингу. Враховуючи діяльність підприємства водовідведення, доцільним є використання фінансового лізингу із терміном дії лізингової угоди 6 років. На рис. 1.1 подана схема здійснення лізингової операції з залученням додаткових коштів.
Умовні позначення:
Рис.1.1 - Схема лізингової операції
Відповідно до закону України «Про лізинг» лізингові платежі можна обчислити таким чином: ЛП=АВ+ПК+КВ+ДВ+ПДВ, де АВ – величина амортизаційних відрахувань об'єкта лізингу; ПК – плата за кредит фінансово-кредитної установи; КВ – комісійна винагорода лізингодавцю за отримане в лізинг майно; ДВ – додаткові витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу; ПДВ – податок на додану вартість.
Величину амортизаційних відрахувань на повне відновлення визначають так: АВ= , де Na – норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення, %. Для основних фондів 3-ї групи норма амортизації становить 15%; ЗВ – залишкова вартість устаткування на початок року, тис. грн.
Плату за кредитні ресурси визначають так: ,
де К – величина кредитних ресурсів для проведення лізингової операції, тис. грн.; Скр – ставка за користування кредитними ресурсами, %; становить 20*%. У свою чергу, величину кредитних ресурсів знаходять зо формулою , де ЗВп.р. – вартість обладнання на початок року, тис. грн.; ЗВк.р. – вартість обладнання на кінець року, тис. грн.; Т – кількість років періоду, на який укладено лізингову угоду, рік.
Розмір комісійний виплат визначають за формулою , де Ском – ставка комісійної винагороди, %; згідно з лізинговою угодою становить 2 %.
Розрахунок додаткових платежів здійснюють за формулою ДВ=Вк+Вп+Вр+Вд, де Вк – командировочні витрати лізингодавця, тис.грн.; Вп – витрати на послуги, тис.грн.; Вр – витрати на рекламу лізингодавця, тис.грн.; Вд – інші витрати лізингодавця, тис.грн. У даному проекті додаткові витрати лізинговою угодою не передбачені.
Величину розміру податку на додану вартість, внесеного в бюджет лізингодавцем, встановлюють за формулою , де В –виручка за лізинговою угодою, тис. грн.; 20 – ставка ПДВ, %. Відповідно до підпункту 3.2.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР передбачено, що не є об'єктом оподатковування операції зі сплати орендних (лізингових) платежів за умовами договору фінансової оренди (лізингу).
Таким чином, для підприємства водовідведення сума лізингових платежів складатиме: ЛП=АВ+ПК+ПК
Обчислення щорічної величини лізингового платежу здійснюють у такій послідовності: 1) визначають величину амортизаційних відрахувань, вартість обладнання на кінець року та середньорічну вартість обладнання на кожний рік дії лізингової угоди. Результати розрахунків заносять у табл. 1.2; 2) обчислюють величину плати за кредит, комісійної винагороди та лізингового платежу за кожний рік дії лізингової угоди. Результати заносять у табл. 1.3; 3) розраховують величину щорічного лізингового платежу як середньоарифметичну.
Таблиця 1.2. Розрахунок середньорічної вартості обладнання
Таблиця 1.3. Розрахунок загального розміру лізингового платежу
Таким чином, використання лізингових операцій для придбання обладнання, дозволить підприємству водовідведення оновити основні фонди й організувати діяльність Цеху механічного зневоднювання осаду на Комплексі біологічного очищення.
2. РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ЦМЗО
У цьому розділі треба визначити:
2.1. Калькулювання експлуатаційних витрат Калькулювання експлуатаційних витрат відбувається за статтями, наведеними у табл. 2.1. Розрахунковий термін – 1рік.
Таблиця 2.1. Експлуатаційні витрати ЦМЗО
Виконаємо розрахунок річних експлуатаційних витрат по Цеху механічного зневоднювання осаду. 1) Стаття "Вартість флокулянта" Витрати на придбання флокулянта "Zetag-89" визначають за такою формулою Вфл = Nфл*Qаср*Т*Цфл, де Nфл - норма витрат флокулянта на 1 т абсолютно сухої речовини(АСР), кг/т. У курсовому проекті ця величина дорівнює 5; Qаср - обсяг абсолютно сухої речовини, що підлягає обробці флокулянтом, т. З огляду на те, що 1 м3 осаду містить 30 кг абсолютно сухої речовини, а технологічна добова спроможність ЦМЗО - 1500** м3/доб., визначають обсяг обробки АСР за добу; Т - кількість днів роботи очисних споруд на рік, днів; Цфл - ціна 1 кг флокулянту, грн./кг; за умовами курсового проекту дорівнює 27.
2) Стаття "Вартість електроенергії" Річну суму витрат на електроенергію визначають за формулою Ве = Qе*Т*Це, де Qе - добовий обсяг споживання електроенергії обладнанням ЦМЗО, кВт-год./доб. Цю величину обчислюють на підставі розрахункової таблиці 2.2; Це - тариф на електроенергію, грн./кВт-год. На момент здійснення проекту тариф становив 0,1625.
3) Стаття "Вартість води" Суму оплати підприємством спожитої води визначають за формулою Вв = (Qр+Qпр+Qпб+Qд)*Цв, де Qр - річний обсяг води, що витрачається на приготування 1%-го розчину флокулянта, м3. Цю величину встановлюють як добуток річного обсягу споживання флокулянта та 0,1 м3 води/1 кг флокулянта; Qпр - річний обсяг води, щовитрачається на промивання машин після зупинки та заповнення перед запуском, м3. Згідно з паспортними даними для заповнення машин перед запуском необхідно 12,5 м3 води/добу , а після
Таблиця 2.2. Розрахунок витрат електроенергії
закінчення роботи - 8,5 м3 води/добу. Враховуючи кількість днів роботи споруд на рік і добову суму витрат води, визначають річний обсяг води; Qпб - річний обсяг витрат води на господарсько-питні потреби, м3. Визначають як добуток норми витрат води на господарчо-питні потреби (0,016 м3 води/чол. на добу), кількості робітників ЦМЗО (див. ст.4,6) та кількості днів роботи очисних споруд на рік; Qд - річний обсяг витрат води на побутові потреби, м3. Обчислюють необхідний обсяг води для користування душем. Розрахунок грунтується на нормі витрат води, що складає 0,5 м3/добу для 1 душової кабінки; кількості душових у цеху - 2 од.; кількості днів роботи очисних споруд на рік; Цв - тариф на воду, грн./м3. На момент здійснення проекту тариф становив 3,32 грн.
4) Стаття "Витрати на оплату праці" За цією статтею обчислюють суму витрат на оплату праці робітників та начальника цеху за рік. Відповідно до типових норм і нормативів середньомісячна заробітна плата начальника цеху складає 300** грн. на місяць. Кількість робітників за посадами та їх середньомісячна заробітна плата подана в табл. 2.3. На підставі цих даних обчислюють річний фонд оплати праці всіх робітників цеху за основними ставками. Потім до нього додають величину поточних премій у розмірі 75% від основної заробітної плати.
Таблиця 2.3. Характеристика робітників ЦМЗО
5) Стаття "Відрахування на соціальні заходи" Враховують відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування; на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України); до Фонду сприяння зайнятості населення. Відповідно до Закону України "Про порядок відрахувань на соціальні заходи" сума відрахувань складе 37% від річного фонду оплати праці.
6) Стаття "Вартість вивезення кека" Це комплексна стаття витрат, що складається з таких видів витрат: q витрати на дизпаливо; q витрати на оплату праці водіїв; q відрахування на соціальні заходи; q амортизація транспортних засобів. Для вивезення річного обсягу кека необхідно 2 трактори Т-25 і 6 самосвальних причепів. Транспортні засоби обслуговують 5 водіїв (з урахуванням коефіцієнта облікової чисельності) у дві зміни тривалістю 8 год. кожна. За 1 годину роботи тракторист одержує 0,65 грн., крім того передбачається преміювання у розмірі 75%. Відрахування на соціальні заходи складають 37% від річного фонду оплати праці водіїв. За 1 машино -годину роботи трактор витрачає 2,5 л дизпалива вартістю 2,93 грн. за 1 літр. За умовою курсового проекту амортизація транспортних засобів складає 2,0* тис. грн.
7) Стаття "Амортизаційні відрахування" За цією статтею обчислюють величину амортизаційних відрахувань для будинку ЦМЗО таким чином: Ва = БВ*Nа/100%, де БВ - балансова вартість будинку цеху, тис. грн. Вартість існуючого будинку ЦМЗО складає 1400** тис. грн.; Nа - річна норма амортизаційних відрахувань, %. Оскільки будівлі як основні фонди відносяться до I групи , норма амортизаційних відрахувань становить 5%.
8) Стаття "Лізинговий платіж" Враховують величину щорічного лізингового платежу, обчисленого у розділі 1 курсового проекту.
9) Стаття "Витрати на опалення будинку ЦМЗО" Витрати на опалення будинку обчислюють за такою формулою Во = Nо*24*То*Со, де Nо - норма витрати тепла , ГКал/год на добу, для ЦМЗО складає 0,92; То - тривалість опалювального періоду, дн. Визначається самостійно виходячи з того, що опалювальний сезон починається 15 жовтня, а закінчується 15 квітня; Со- собівартість 1 ГКал, грн. Підприємство водовідведення має власні котельні, собівартість 1 ГКал на яких складає 20* грн. Результати обчислень заносять у табл. 2.1. На підставі загальної суми витрат ЦМЗО визначають величину витрат, що припадає на 1 м3 кеку.
2.2. Угрупування експлуатаційних витрат На основі статей витрат ЦМЗО необхідно
Загальні витрати розподіляють за такими економічними елементами: До елемента “Матеріальні витрати” належать: витрати на обслуговування виробничого процесу: на матеріли, паливо, енергію, на роботи і послуги виробничого характеру, що виконуються сторонніми організаціями. До елемента “Витрати на оплату праці” належать витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці. До елемента “Відрахування на соціальні заходи” належать відрахування: 1) на державне (обов'язкове) соціальне страхування; 2) на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України); 3) до Фонду сприяння зайнятості населення. До елемента “Амортизація основних фондів та нематеріальних активів” належать: витрати на повне відновлення основних фондів у вигляді амортизаційних відрахувань від балансової вартості основних виробничих фондів за встановленими нормами і порядком; До елемента “Інші витрати” належать: 1) податки, відрахування на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, до Державного інноваційного фонду, Фонду охорони праці та ін.; 2) витрати на реалізацію продукції, участь у виставках, ярмарках і т.ін.; 3) сума сплаченої орендарем винагороди за користування наданими в оперативну та фінансову оренду основними фондами.
Таблиця 2.4. Угрупування витрат за економічними елементами
За критерієм залежності від зміни обсягу виробництва загальні витрати розподіляються на постійні й змінні. До постійних витрат належать такі, величина яких не змінюється із зміною обсягу виробництва. Вони повинні бути сплаченими, навіть якщо підприємство не виготовляє деякий час продукцію (послуги). Змінні витрати, навпаки, збільшують або зменшують свою величину пропорційно до зміни обсягу виробництва. У курсовому проекті визначення постійних та змінних витрат виконують в умовах короткострокового періоду. Короткостроковий період – це період часу, достатній для зміни будь-яких факторів виробництва, крім основного капіталу. До постійних витрат відносяться амортизаційні відрахування, орендна плата, платежі з обов'язкового страхування майна підприємства, оплата праці апарату управління підприємства тощо, до змінних - витрати на матеріали, технологічне паливо, енергію, покупні ресурси і т.ін.
Таблиця 2.5. Угрупування витрат за критерієм залежності від зміни обсягу виробництва
3. ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ВОДОВІДВЕДЕННЯ
У цьому розділі необхідно з урахуванням введення в дію Цеху механічного зневоднювання осаду визначити головні економічні показники підприємства водовідведення взагалі( основний і оборотний капітал, трудові показники, витрати, доходи, прибуток) на 2002 р.
3.1. Розрахунок показників основного капіталу Придбання обладнання спричиняє зміну показників основного капіталу. Треба визначити:
У табл. 3.1, 3.2, 3.3 наведено фактичні дані показників основних фондів за 2001 р. При аналізі процесу руху основних фондів умовно приймають, що вибуття основних фондів у 2002 році не передбачається. Вартість основних фондів, що надходитимуть у 2002р., дорівнює вартості обладнання ЦМЗО, що буде придбане на умовах фінансового лізингу. Суму зносу на кінець 2002 р. визначають як суму зносу на початок року і розміру амортизаційних відрахувань за 2002 р. Величина амортизаційних відрахувань за 2002р. складається з амортизаційних відрахувань будинку ЦМЗО (розд. 2.1) і амортизаційних відрахувань інших основних фондів підприємства, величина яких у 2002р. умовно дорівнює їх величині у 2001р. (табл.3.7).
Таблиця 3.1. Рух основних фондів, тис. грн.
Таблиця 3.2. Знос основних фондів, тис.грн.
Первісна вартість – фактична вартість основних фондів на момент введення їх в дію або придбання. Залишкова вартість - вартість основних фондів, ще не перенесена на вартість виготовленої продукції. Визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу основних фондів на момент обчислення.
Таблиця 3.3. Склад основних фондів на кінець року, тис. грн.
Визначення вартості окремих груп основних фондів дозволяє встановити структуру основних фондів. Після визначення видової структури основних фондів здійснюють розподіл основних фондів підприємства на активні і пасивні за ступенем участі у процесі виробництва. Активні – це основні фонди, що беруть безпосередню участь у виробничому процесі, без наявності яких виробництво продукції підприємства неможливе. Пасивні – це основні фонди, що створюють умови для здійснення виробничого процесу. Результати розподілу зводять у табл. 3.4.
Таблиця 3.4. Розподіл основних фондів за ступенем участі у виробничому процесі
3.2. Розрахунок показників оборотного капіталу Очікується зміна в структурі оборотних коштів. У наступному році в зв’язку з введенням в дію ЦМЗО очікується збільшення виробничих запасів на 150* тис. грн., зменшення незавершеного будівництва на 1,0* тис.грн., дебіторської заборгованості за послуги – на 300** тис.грн. Інші елементи активу балансу умовно залишають незмінними. Треба визначити:
Таблиця 2.5. Залишки оборотних коштів, тис. грн.
3.3. Розрахунок трудових показників Введення в дію ЦМЗО спричинить зміну трудових показників: середньооблікової чисельності робітників, структури трудових ресурсів. Зважаючи на кількість робітників нового цеху, витрати на оплату праці яких були розраховані в розділі 2, слід визначити:
Таблиця 3.6. Склад чисельності працівників за категоріями, чол.
3.4. Розрахунок експлуатаційних витрат підприємства Експлуатаційна діяльність нового цеху вливатиме на суму витрат підприємства взагалі. На підставі витрат, обчислених у розділі 2, слід зазначити відповідні зміни у статтях калькуляції витрат підприємства у 2002р. Витрати 2002р. за окремими статтями визначаються як сума витрат базового року (2001р.) і витрат ЦМЗО(табл. 2.1.). Окремі види витрат ЦМЗО (“Вартість флокулянта”, “Вартість електроенергії”) прямо відносяться до відповідних статтею витрат підприємства. Деякі види витрат цеху (“Заробітна плата персоналу”, “Відрахування на соціальні заходи”) потребують розподілу, оскільки окремі складові їх частини відносяться до різних статей калькуляції витрат (“Оплата праці виробничих робітників” і “Цехові витрати”). Інші види витрат (“Вартість води”, “Вартість вивезення кека”, “Амортизаційні відрахування”, “Лізинговий платіж”, “Витрати на опалення будинку” та ін.) потребують об’єднання в одну статтю “Цехові витрати”. Результат розрахунків заносять в табл. 3.7.
Таблиця 3.7. Собівартість послуг за статтями витрат, тис.грн.
Після відповідних розрахунків треба порівняти величину собівартості відведення та очищення 1 м3 стічної рідини і зробити висновки щодо ефективності діяльності підприємства в 2002р.
3.5. Розрахунок фінансових показників підприємства У цьому розділі необхідно визначити:
На підприємствах водовідведення величини доходу від основного виду діяльності визначається як добуток обсягу відведення стічної рідини (в натуральних вимірниках) і середнього тарифу на цю послугу. Середній тариф визначають на підставі собівартості відведення 1 м3 стічної рідини і затвердженої для підприємства норми прибутковості: Т=СВ1*Кпр, де СВ1 – собівартість відведення 1 м3 стічної рідини, грн.; Кпр – коефіцієнт прибутковості. Для підприємств водовідведення норма прибутковості складає 15%. Отже коефіцієнт прибутковості дорівнюватиме 1,15. У разі незмінності обсягів водовідведення та норми прибутковості величина доходів від основного виду діяльності в 2002р. зміниться пропорційно до зміни собівартості і може бути визначена таким чином: Досн.д.=Д2001р.*. Величина доходу в 2001р. (Д2001р.) наведена в табл. 3.8.
З метою компенсування збільшення експлуатаційних витрат по очищенню стічної рідини в курсовому проекті пропонується використання підсушеного мулу (кека) як добрива для лісових господарств, а також як паливо, сировину пластмасової промисловості. У результаті використання нової технології зневоднювання кек не буде містити в собі шкідливі компоненти – нітрити і нітрати, а наявність у ньому корисних елементів: фосфатів, білків, вуглеводів і т.п., дозволить підприємству почати реалізацію кека як добрива. Для використання кека як палива його необхідно попередньо висушити. Висушений кек брикетують для спалювання на колосниках, або розмелюють і спалюють у розпорошеному вигляді. Краще використовувати останній спосіб, тому що при спалюванні кека на колосниках утворюється шар золи. Склад і властивості кека після механічного зневоднювання осаду дуже відрізняються від складу кека, отриманого з вторинних відстійників. Установлено, що внаслідок високого вмісту білка кек може бути застосований у пластмасовій промисловості як замінник дефіцитних штучних смол (фінолальгедридних). У курсовому проекті розглядається перший варіант використання кека — реалізація як добрива, тому що в цьому випадку не потрібні додаткові витрати. Обсяг реалізації кека в 2003р. передбачається на рівні 30*% від річного обсягу його обробки. Величина додаткового доходу визначається як добуток обсягу реалізації кека (Qк) і ціни його реалізації (Цк): Дк = Qк*Цк ; Qк = Qд*Т*, де Qд – продуктивність ЦМЗО, м3 кеку на добу. Згідно з паспортними даними ЦМЗО виробляє 225 м3 кека на добу; Т – кількість днів роботи ЦМЗО на рік, днів; ПВк – питома вага реалізації кека в 2002р. Цк = , де Вк – річна сума витрат ЦМЗО, грн. Визначається як підсумок табл. 2.1. Отже суму доходів підприємства в 2002р. обчислюють за формулою Д2002р. = Досн.д.+ Дк .
Річна сума витрат у 2002р. визначена в табл. 3.7. Величину прибутку підприємства визначають як різницю між сумою доходів і величиною витрат. Результати обчислень заносять у табл.3.8. і аналізують зміну фінансових показників.
Таблиця 3.8. Фінансові показники підприємства, тис. грн.
4. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА У цьому розділі необхідно розрахувати відносні показники використання ресурсів і діяльності підприємства за два роки та зробити порівняльний аналіз.
4.1. Розрахунок показників використання основних фондів Для оцінки використання основних фондів на підприємстві використовують такі групи показників:
Показники технічного стану
Кз=, де З –сума зносу основних фондів; ПВ – повна вартість основних фондів.
Кпр==, де ЗВ – залишкова вартість основних фондів.
Показники руху
Кн=, де Вн – вартість фондів, що надійшли за певний період часу на підприємство; ОФк.р. – вартість основних фондів (повна) на кінець року.
Кв = , де Вв - вартість фондів, що вибули з підприємства за певний період часу; ОФп.р. – вартість основних фондів (повна ) на початок року.
Показники ефективності використання
Фв=, де Q – річний обсяг реалізованої продукції (у вартісних або натуральних вимірниках); ОФср – середньорічна вартість основних фондів.
Фм= ;
Кт.стр.= , де ОФакт – первісна вартість активних основних фондів; ΣОФ – сума первісної вартості всіх основних фондів підприємства.
Роф==, де Пр – прибуток підприємства за рік.
4.2. Розрахунок показників ефективності використання оборотних коштів Показники ефективності використання оборотних коштів:
Коб = , де Q – обсяг реалізованої продукції у вартісному вимірі; - середній залишок оборотних коштів. Обчислюють як середню арифметичну фактичних залишків оборотних коштів на початок і кінець року.
Тоб=, де Т – кількість днів у календарному періоді (рік –360, квартал –90, місяць –30).
Кзав=.
Кпр=, де Пр – величина прибутку від реалізації продукції.
4.3. Розрахунок відносних показників трудових ресурсів
4.4. Розрахунок показників рентабельності Коефіцієнти рентабельності розрізняють за об’єктом визначення та видом прибутку:
Рв = , де Пр – прибуток до оподаткування; В – сума витрат підприємства.
Рв = , де ЧПр – чистий прибуток.
Рв = , де ОФс.р. – середньорічна вартість основних фондів; ЗОК - середній залишок оборотних коштів.
Рв = .
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ КУРСУ
При самостійному вивченні курсу “Економіка підприємства” рекомендується звернути особливу увагу на такі питання кожної теми:
Основи ринкової економіки Принципи й методи теоретичної та практичної економіки. Економічні системи та їх сутність. Сутність, структура та функції ринку. Теорія факторів виробництва, ринки ресурсів, ціна факторів виробництва, виробнича функція.
Підприємництво й суб’єкти підприємницької діяльності Партнерські зв’язки та угоди. Принципи здійснення, форми, типи й моделі підприємницької діяльності. Ліцензування та патентування, порядок реєстрації підприємницької діяльності. Поняття підприємства як організаційно виокремленої та економічно самостійної первинної ланки виробничої сфери. Місія та цілі діяльності підприємства. Система цінностей підприємств як складова частина корпоративної культури. Виробнича та організаційна структура підприємства: форми й рівні управління.
Міське господарство у структурі суспільного виробництва Сфери суспільного виробництва. Сутність та види економічної структури. Міське господарство як галузь народного господарства. Склад міської інфраструктури. Види діяльності ЖКГ та побутового обслуговування населення. Взаємозв’язок між міським господарством і промисловістю. Комплексний характер розвитку галузей міського господарства. Нерівномірність споживання продукції комунальних підприємств. Однорідність продукції окремих підприємств. Наявність постійного контингенту. Специфічний зв’язок процесів виробництва і споживання.
Виробнича програма і виробнича потужність комунальних підприємств Виробнича програма підприємства. Вимірники і показники виробничої програми комунальних підприємств. Методи розробки виробничої програми: балансовий та оптимізаційний. Сутність виробничої потужності підприємства. Види і методичні принципи розрахунку виробничої потужності. Коефіцієнт використання виробничої потужності. Шляхи підвищення її використання.
Капітал і виробничі фонди Сутність капіталу підприємства. Кругообіг капіталу. Види капіталу за характером кругообігу та джерелом формування. Статутний капітал як основна частина власного капіталу. Фактори зміни статутного капіталу. Показники ефективності використання статутного капіталу. Виробничі фонди підприємства. Розподіл виробничих фондів на основні й оборотні, їх роль у здійсненні процесу виробництва продукції або надання послуги.
Основні фонди підприємства Особливості складу основних фондів у ЖКГ. Види оцінки, класифікація та структура основних фондів. Знос основних фондів: сутність та види. Показники технічного стану основних фондів підприємства. Амортизація: сутність і значення. Рівномірні й нерівномірні методи нарахування амортизаційних відрахувань, способи обчислення. Сутність та послідовність етапів відтворення основних фондів. Показники використання основних фондів: показники технічного стану, показники руху, показники ефективності використання основних фондів.
Оборотні кошти Економічний зміст й класифікація оборотних коштів. Особливості структури оборотних коштів комунальних підприємств. Нормування оборотних коштів. Норми й нормативи окремих елементів оборотних коштів. Кругообіг оборотних коштів. Показники ефективності використання оборотних коштів. Напрямки підвищення ефективності використання на комунальних підприємствах. Організація матеріально-технічного постачання підприємств ЖКГ. Розрахунок потреби в матеріальних ресурсах. Оптимальний розмір поставки.
Нематеріальні ресурси та активи Поняття й види нематеріальних ресурсів підприємства, їх вплив на конкурентоспроможність його продукції на ринку. Характеристика об’єктів промислової власності, інші нематеріальні ресурси. Нематеріальні активи як юридично оформлені права виключного користування об’єктами промислової та інтелектуальної власності. Види оцінки вартості нематеріальних активів, їх амортизація.
Труд і оплата праці Кадровий потенціал підприємства. Категорії виробничого персоналу. Поділ персоналу за професіями та кваліфікацією. Розрахунок чисельності окремих категорій працівників. Абсолютні й відносні показники трудових ресурсів. Продуктивність праці на підприємствах ЖКГ, шляхи її підвищення. Поняття оплати праці. Основна заробітна плата і додаткова оплата праці. Види надбавок і доплат. Організація оплати праці на підприємствах ЖКГ. Тарифна система оплати праці. Форми та системи оплати праці. Мотивація праці. Теорії мотивації. Характеристика та ефективність окремих систем участі працівників у прибутках підприємства, умови їх використання.
Витрати підприємства і собівартість продукції Витрати підприємства, явні й неявні витрати. Поточні витрати як комплексний економічний показник. Класифікація витрат за окремими ознаками. Калькулювання та його місце в економічних розрахунках. Об’єкти калькулювання та калькуляційні одиниці. Особливості калькулювання собівартості товарної продукції. Техніко-економічні фактори зниження собівартості продукції. Формальні й реальні методи зниження собівартості. Збільшення обсягу реалізованої продукції як основний фактор зниження собівартості. Обґрунтування та вибір стратегії зниження поточних витрат на комунальних підприємствах.
Ціна і ціноутворення Ціна: сутність, форми, класифікація(за ступенем втручання держави, за етапом реалізації, за типом транспортної складової) Етапи ціноутворення. Визначення цілей діяльності підприємства. Аналіз факторів, що впливають на ціну. Встановлення базового рівня ціни. Встановлення остаточної ціни. Концепції ціноутворення. Методи коригування ціни. Комунальні тарифи. Порядок встановлення комунальних тарифів. Сучасні тенденції розрахунку тарифів.
Формування кінцевих результатів господарської діяльності підприємства Доходи та прибуток як основні показники фінансових результатів діяльності підприємства. Види доходів і прибутку. Джерела формування загальної величини прибутку (доходу) підприємства. Типова схема використання доходу (прибутку). Рентабельність як відносний показник ефективності діяльності підприємства. Показники рентабельності: активів, витрат, доходу. Динаміка і способи підвищення рентабельності на комунальних підприємствах.
Інвестиції: формування, використання, ефективність Сутність, характеристика інвестицій як найважливішого фінансового ресурсу для створення, функціонування та розвитку суб’єктів господарювання. Розрахунок обсягу потрібних виробничих інвестицій з урахуванням економічної ситуації на ринку і підприємстві. Роль фінансових інвестицій у діючий системі господарювання. Види цінних паперів, порядок їх випуску та обігу. Державне регулювання та масштаби обігу цінних паперів в Україні. Сукупність чинників, що впливають на рівень ефективності інвестицій, основні напрямки підвищення ефективності використання капітальних вкладень на комунальних підприємствах.
Інноваційні процеси Поняття, змістова характеристика та окремі види інноваційних процесів. Сучасне тлумачення науково-технічного прогресу. Еволюційні і революційні форми НТП. Науково-технічні революції. Організаційний прогрес як узагальнюючий фактор використання організаційних, економічних, соціальних та юридичних нововведень. Об’єкти організаційного прогресу. Методика визначення ефективності нововведень. Урахування чинника часу при розрахунках ефективності використання нововведень. Чистий прибуток як визначальний показник економічної ефективності нововведень.
Основи планування на підприємствах ЖКГ Принципові основи планування. Сутність планування та державного регулювання в умовах ринкової економіки. Види планування. Особливості планування залежно від виду діяльності. Стратегічне та оперативне планування діяльності підприємства. Різновиди стратегій. Методи вибору стратегії підприємства. Сучасні проблеми розвитку системи стратегічного планування.
Економічна безпека підприємства Види економічної безпеки за типами суб’єктів, сферами життєдіяльності та конкретними предметами. Способи здійснення оцінки економічної безпеки підприємства. Обґрунтування стратегії створення економічної безпеки підприємства. Основні групи чинників, що формують відповідний рівень економічної безпеки підприємства. Заходи і ресурси для реалізації стратегії надійної економічної безпеки.
Реструктуризація і санація підприємств Реструктуризація підприємства як найрадикальніший захід системи виживання та виходу з економічної кризи, припинення спаду виробництва та його стабілізації. Сутність і форми реструктуризації підприємства. Розробка та здійснення програм реструктуризації підприємства. Вітчизняний і зарубіжний досвід реструктуризації різних суб’єктів господарювання. Механізм санації: сутність та цілі. Види санаційних заходів фінансово-економічного характеру. Практика та ефективність санації суб’єктів господарювання.
Банкрутство і ліквідація підприємства Сутність, причини та ознаки банкрутства підприємства. Класифікація чинників, що сприяють банкрутству підприємства. Основні положення Закону України «Про банкрутство». Масштаби та тенденції банкрутства підприємств в Україні. Процес ліквідації збанкрутілого суб’єкта господарювання. Управління майном боржника та оцінка можливих наслідків ліквідації підприємств. Форми ліквідації підприємств-банкрутів.
ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ
Основи ринкової економіки
Підприємництво та суб’єкти підприємницької діяльності
Інвестиції: формування, використання, ефективність
Економічна безпека підприємства
Реструктуризація та санація підприємстваБанкрутство і ліквідація підприємства
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Додаток 1МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Кафедра економіки підприємств міського господарства
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до курсового проекту “Розрахунок економічних показників діяльності комунального підприємства”
Виконавець: ст. гр. ЕПМГ 3 курсу ФЕМ -------------------------------
Керівник: викл.-------------------------------
Харків 2002р.
Додаток 2
ЗМІСТ Стор.
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
Методичні вказівки до курсового проекту “Розрахунок економічних показників діяльності комунального підприємства” та самостійної підготовки з курсу “Економіка підприємства” (для студентів спеціальності “Економіка підприємств міського господарства ” )
Укладач Славута Олена Іванівна
Редактор Аляб'єв М.З.
План 2002, поз. 261
Підп. до друку Формат 60х84 1/16 Папір офісний Друк на ризографі Облік-вид. арк 2,0 Умовн.друк.арк.2,2 Тираж 100 прим. Зам. № Ціна договірна
ХДАМГ, 61012, Харків, вул. Революції, 12
Сектор оперативної поліграфії ІЮЦ ХДАМГ 61012, Харків, вул. Революції, 12
[1] Знак * означає, що останній нуль в числі треба замінити на останнє число номера залікової книжки [2] Знак ** означає, що останні два нулі в числі треба замінити на два останніх числа номера залікової книжки
[3] Знак *** означає, що останні три нулі в числі треба замінити на три останніх числа номера залікової книжки КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||