Сітьове планування

Сітьове планування 14.11.2014 08:35

 

ПРАКТИЧНА   РОБОТА № 3

 

Визначення  терміну виконання робіт та розрахунки сітьового графіку

 

І. Мета роботи.

Навчитися визначати термін виконання робіт та здійснювати розрахунки сітьового графіку.

 

ІІ. Основні теоретичні відомості.

 

1. Визначення терміну виконання робіт.

Виконання кожної роботи потребує витрат часу t (i,j). Цю величину називають часовою оцінкою. Вона вимірюється у календарних годинах, днях, тижнях, місяцях.

Від правильного визначення тривалості виконання тих чи інших робіт залежить реальність сітьового графіку.

У сітьовому плануванні використовують два методи встановлення тривалості робіт:

-  детермінований (однозначний, визначений);

- імовірнісний (можливий).

Детермінований метод дає одне значення оцінки очікуваної тривалості виконання кожної роботи. Детермінована оцінка часу потребує використання науково обґрунтованих нормативів, які перевірені на практиці.

Імовірнісний метод передбачає визначення двох або трьох можливих оцінок. З їх допомогою визначається очікувана оцінка  t (i, j) як середня тривалість даної роботи у випадку ії багатократного повторювання.   

 

2. Методика розрахунків сітьового графіку.

 

Розрахунок сітьового графіку здійснюється з метою визначення параметрів проектованого процесу, які необхідні для наступного аналізу сітьового графіка, оцінки прийнятих рішень  у проекті, а також  оптимізації графіка.

 

Правильно складений сітьовий графік дозволяє отримати наступну інформацію:

-          максимальний термін виконання комплексу робіт для досягнення поставленої мети;

-          оптимальну тривалість часу на виконання комплексу робіт, при якому прямі витрати на досягнення мети будуть мінімальні;

-          можливість виконання комплексу робіт до встановленого терміну.

 

Основні параметри сітьового графіка:

-          критичний шлях;

-          ранній термін  наставання  події;

-          пізній термін  наставання події;

 

На основі даних основних параметрів графіку можна визначити всі інші параметри:

-          ранній термін початку кожної роботи;

-          пізній термін початку кожної роботи;

-          ранній термін закінчення кожної роботи;

-          пізній термін закінчення кожної роботи.

-          резерви часу на виконання робіт.

 

 

III.  Завдання.

           

1. Побудувати сітьовий графік за заданими вихідними даними.

 

ІV.  Зміст звіту з практичної роботи.

 

1. Основні теоретичні відомості.

2. Алгоритм побудови сітьового графіку.

3. Вихідні дані.

4. Будування сітьового графіку.

5. Висновки.

6. Відповіді на питання.

 

Питання для самоконтролю студента з якості опрацювання матеріалу теми:

 

1. Що таке система?
2. Чим відрізняється динамічна система від інших видів систем?
3. Що включає система планування на підприємстві?
4. Які особливості системи планування на підприємствах ГМК?
5. За допомогою якого графіка можна здійснити ефективний розподіл і використання ресурсів?
6. Які можливості дає сітьовий метод планування?
7. Від чого залежить кількість робіт у сітьовому графіку?
8. Які параметри сітьового графіку?
9. Які позначення мають «робота» і «подія» на сітьовому графіку?

 

 

 

 

 

ПРАКТИЧНА   РОБОТА № 4

 

 

Розробка та аналіз сітьових графіків з детермінованими оцінками параметрів

        

І. Мета роботи.

 Навчитися розробляти та аналізувати сітьові графіки з детермінованими оцінками параметрів.

 

ІІ. Основні теоретичні відомості.

 

             Основи теорії сітьового планування. Висока ефективність планування та управління за допомогою сітьових графіків обумовлена тим, що вони засновані на широкому застосуванні комплексу математичних методів. Останні дозволяють звести до мінімуму суб'єктивний вплив при визначенні плану робіт і вибору найбільш оптимального варіанта його здійснення, тобто найкращого, самого вигідного плану виконання робіт за заданих умов та обмежень.

Виявлення і оцінка всіх об'єктивно можливих варіантів виконання запланованих робіт вимагає витрат великої кількості часу навіть з урахуванням можливостей сучасної комп’ютерної техніки.

Якщо для прискорення піти шляхом спрощення та відшукання наближеного рішення поставленого завдання, то при плануванні та здійсненні складних комплексів робіт незначне відхилення від оптимального варіанту може призвести до значних змін у визначенні термінів і витрат.

Єдино правильним рішенням може бути моделювання планованого комплексу робіт і подальше дослідження отриманої моделі за допомогою математичних методів.

Моделлю розробки служить сам сітьовий графік. Для успішного проведення аналізу сітьового графіка складний комплекс робіт повинен бути представлений у вигляді простої моделі, що можна досягти за рахунок спрощення розроблюваного комплексу робіт і свідомого відволікання від багатьох характеризують його параметрів. Складні моделі не тільки важко побудувати, але і ще важче їх досліджувати.

Відволікаючись від несуттєвих ознак і властивостей, характерних для різних областей, гранично спрощують модель даного комплексу робіт, а потім її досліджують за допомогою математики та застосування теорії графів.

Теорія графів, заснована на топологічних принципах, дозволяє вирішувати теоретичні та практичні завдання з найрізноманітніших галузей знань. Поряд з математичними методами за допомогою теорії графів вирішуються конкретні економічні, стратегічні, соціологічні та інші завдання. Зокрема, вирішуються різноманітні завдання з  :теорії транспортних потоків, теорії масового обслуговування (теорії черг), управління запасами, теорії інформації і т.д. Знайомство з основами теорії графів представляє безперечний інтерес.

Загальне уявлення про теорію графів полягає в наступному. Нерідко доводиться задля наочності зображати параметричні характеристики окремих явищ та процесів у вигляді точок, пов'язаних один з одним лініями або стрілками. Точки можуть зображати будь-яку множину: географічні пункти, верстати, людей, дій та окремі події і факти. Стрілки висловлюють взаємини цих елементів, послідовність подій, їх спрямованість. У результаті виходять певні побудови або схеми. Ці схеми стали називатися графами і розглядаються як абстрактні математичні категорії.

У загальному вигляді графом називають безліч точок (вершин) {X_o, X₁, X₂, ... X_n} і безліч орієнтованих дуг (Х_І, Х_J), що з'єднують деякі пари цих точок; при цьому дуга (Х_I, X_J) має початок в Х_І і кінець в Х_J. На схемі дугу (Х_І, ХJ) позначають у вигляді спрямованого відрізка.

Сітьовий графік, який зображає модель планованого комплексу робіт, представляє собою орієнтований граф, дуги якого відображають роботи, а вершини - події.

Побудований сітьовий графік обробляється за певними алгоритмами з метою аналізу та встановлення оптимального варіанту здійснення планованого комплексу робіт.

Алгоритмом, як відомо, називається всяка система обчислень, що виконуються за строго визначеними правилами, яка після якого-небудь числа кроків свідомо призводить до вирішення поставленого завдання. Завдання певного типу вважається вирішеною, якщо для її рішення встановлений певний алгоритм.

У сітьовому плануванні та управлінні застосовується математичні алгоритми для сітей з детермінованими (фіксованими) і імовірнісними (випадковими) оцінками.

Для сітей з фіксованими оцінками, коли задається одна оцінка часу, нижче розглядаються алгоритми перенумерації подій, ранніх і пізніх термінів здійснення подій та ін.

Теорія ймовірностей і математична статистика використовуються у системах сітьового планування та управління для об'єктивної оцінки окремих робіт і проектованої системи в цілому.

Ув'язка ходу виконання окремих робіт сітьового графіка з ходом виконання планованої програми в цілому досягається шляхом розрахунку цілої низки параметрів сітьової моделі.

Цей розрахунок повинен бути виконаний як для початкового плану, так і для зіставлення фактичного виконання робіт з плановим графіком на наступних, контрольних етапах використання сітьового графіка.

Після встановлення оцінки тривалості робіт і перенумерації подій, що входять в сітьовий графік, визначаються такі параметри:

а) критичний шлях;

б) ранні та пізні терміни настання подій;

в) ранні та пізні терміни початку і закінчення робіт;

г) резерв часу шляху;

д) резерв часу подій;

о) резерви часу роботи;

ж) коефіцієнт напруженості роботи.

Розрахунки і аналіз при сітьовому плануванні та управління можна здійснювати із застосуванням комп’ютерної техніки за допомогою сучасних інформаційних технологій, наприклад, «ГАЛАКТИКА», K-MINE, Microsoft Project та ін. Вручну розраховуються лише сітьові графіки з наявністю до 500-600 подій.

Шляхом аналізу складеного графіка насамперед виявляється критичний шлях, відкриття якого мало надзвичайно велике значення для впровадження та розширення сітьових методів планування і управління. Нерідко метод сітьового планування і управління називають методом критичного шляху.

Критичний шлях - це шлях найбільшої довжини між вихідною і завершальною подіями. У кожному конкретному випадку можна встановити цілком певний перелік робіт, від яких станом на кожен день залежить тривалість виконання наміченої програми в цілому.

Досвід показує, що кількість робіт і подій, складових критичний шлях, зазвичай не перевищує 10% всіх робіт мережного графіка. Це суттєво полегшує роботу апарату, забезпечує керівництво планованим комплексом робіт. Метод керівництва, заснований на понятті критичного шляху, іноді називають "правління шляхом виключення". І дійсно, знання критичного шляху дозволяє виключити з поля посиленого контролю ті роботи (а їх більшість), які не впливають істотно на успіх своєчасного виконання планованої програми в цілому.

Таким чином, новий підхід до управління може бути названий також "керівництвом за принципом досягнення мети", в той час як застосовувані до теперішнього часу методи є "керівництвом за принципом виконання плану". Старі методи в зв'язку про таким підходом приводили, з одного боку, до розпорошення уваги керівників вищих рівнів на другорядні роботи, а з іншого боку, до прагнення всіх керівників нижчих рівнів домогтися найбільш сприятливих, умов виконання "своїх" робіт.

            Повним резервом часу будь-якої роботи сітьового графіка називається граничнодопустимий час, на яке можна перенести початок роботи чи збільшити її тривалість, не змінюючи при цьому тривалості критичного шляху, тобто, без зміни встановленого терміну настання завершального події мережного графіка.

            Повний резерв часу роботи позначається через Rn (ij) і визначається величиною резерву часу найбільшого з колій, що проходять через цю роботу, а саме:

 

Rn (i j) = R [L (i j) max]

 

            Повний резерв часу роботи є одним з найважливіших параметрів сітьового графіка. Дослідження цього параметра дозволяє зробити наступні висновки:

            1. Всі роботи, що лежать на критичному шляху, резерву часу не мають.

            2. У всіх робіт, що лежать на одній колії, є один і той самий повний резерв часу, але різні резерви для окремих робіт. Резерви часу робіт, що лежать на одних і тих же шляхах, будуть різні.

            3. Резерв часу шляху L може бути розподілений між роботами, що лежать на цьому шляху тільки в межах повного резерву часу, наявного у цих робіт.

            Вільний резерв часу роботи. Вільний резерв часу виникає у робіт, що безпосередньо передують події, в якому перетинаються шляхи різної тривалості. Він виникає у робіт, що належать меншому шляху. Наявність цього виду резерву часу показує, яка частина повного резерву часу роботи (IJ) може бути використана для збільшення її тривалості за умови, що збільшення не викличе зміни раннього терміну настання її кінцевого події. Іншими словами, це збільшення не викличе скорочення резерву часу ні в одній з наступних за цією подією робіт.

            Можливість вдосконалення критичного шляху є однією з найважливіших сторін системи СПУ, що дозволяє здійснити не тільки оптимальне планування проектованих робіт, а й управління ними.

            Таким чином, наступним етапом планування буде перебудова спочатку складеного сітьового графіка для скорочення критичного шляху і поліпшені плану виконання проектованого комплексу робіт, для виконання цього етапу важливо не тільки знати абсолютну величину розрахованих резервів часу, але і ступінь напруженості виконання кожної некритичної роботи, яка характеризується про допомогою коефіцієнтів напруженості робіт. Величина коефіцієнта напруженості дозволяє судити про черговість виконання робіт, про те, наскільки вільно можна розташовувати наявними резервами часу Чим менше коефіцієнт напруженості, тим більшими відносними резервами володіє дана робота, ділянку або шлях в мережі.

Планові терміни виконання робіт слід встановлювати з таким розрахунком, щоб скоротити період між закінченням роботи та використанням її результатів, забезпечити реальність термінів і можливість завершення планованого комплексу робіт у директивний термін, якщо вдасться скоротити тривалість критичного шляху.

 

III.  Завдання.

           

1. Побудувати сітьовий графік за заданими вихідними даними.

 

IV.  Зміст звіту з практичної роботи.

 

1. Основні теоретичні відомості.

2. Алгоритм побудови сітьового графіку.

3. Вихідні дані.

4. Будування сітьового графіку.

5. Висновки.

6. Відповіді на питання.

 

Питання для самоконтролю студента з якості опрацювання матеріалу теми:

 

1. Що є «повний шлях» у сітьовому графіку?

2. Що є «короткий шлях» у сітьовому графіку?

3. Що є «критичний шлях» у сітьовому графіку?

4. Чим відрізняються поняття «критична робота» і «критичний час» ?

5. Що показує коефіцієнт «напруженості робіт» ?

6. Що показує коефіцієнт «свободи» ?

7. Як визначається повний резерв часу «шляху» ?

8. Як визначаються резерви часу здійснення «подій» та повний резерв часу «роботи» ?

 

ПРАКТИЧНА   РОБОТА № 5

 

Розробка та аналіз сітьових графіків з імовірнісними оцінками параметрів

        

І. Мета роботи.

 Навчитися розробляти та аналізувати сітьові графіки з імовірнісними оцінками параметрів.

.

 

ІІ. Основні теоретичні відомості.

 

1. Загальні відомості з теорії ймовірностей. Розглянуті вище параметри і методика їх визначення в сітьових графіках з детермінованими (фіксованими) оцінками робіт найчастіше застосовуються при наявності нормативної бази і точно передбачуваного складу робіт.

            У сітьових графіках з ймовірними оцінками робіт тривалість останніх і настання подій розглядаються як випадкові величини.

           Як відомо, випадкова величина характеризується своїм законом розподілу. У теорії ймовірностей розглядають дискретні і безперервні розподіли. Якщо розподіли будь-якої випадкової величини, можливі значення якої утворюють кінцеву або нескінченну послідовність, задається зазначенням цих значень

                                               , ,…,,..

та відповідних їм ймовірностей

                                                        ,,…,…

 то зазначений вид розподілу називають дискретним.

              Нормальний розподіл є одним з найважливіших видів неперервного розподілу, коли існує функція p(x), така, що ймовірність попадання випадкової величини в будь-який інтервал (а, в) дорівнює

            У зв’язку з тим, що нормальний розподіл випадкової величини найбільш часто зустрічається на практиці, цей метод будемо застосовувати для рішення сітьового графіка.

 

2. Розрахунок параметрів сітьового графіка з ймовірними оцінками робіт. Для визначення параметрів в сітьових графіках з ймовірними оцінками робіт широко використовують метод усереднення. Суть цього методу полягає в тому, що для розрахунку ймовірнісних характеристик сітьового графіка використовуються оцінки математичного очікування і величини дисперсії робіт.

 

3. Розрахунок планових строків виконання робіт. Якщо тривалість робіт задається за допомогою ймовірнісних оцінок . то стає вже недостатньо розрахувати тільки строки настання події сітьового графіка, а необхідно також знати ймовірність їх настання в заплановані строки. Ця обставина потребувала введення загальної оцінки ходу виконання запланованого комплексу робіт. Основним показником для такої оцінки є ймовірність настання завершаючої події запланованого комплексу робіт в заданий строк.

Розподіл випадкової величини критичного шляху Т_кр пропонується близьким до нормального, що слідує з теорем, що встановлюють нормальний закон як граничний для суми незалежних рівномірно малих випадкових величин.

Таким чином, використання математики в розробці сітьового планування та управління не обмежується рішенням питань тільки на етапі побудови сітьового графіка та розрахунком його кількісних характеристик. Побудований сітьовий графік обробляється по визначеним алгоритмах з ціллю відшукання оптимального варіанту здійснення комплексу робіт, що планується.

 

 

         III.  Завдання.

           

1. Побудувати сітьовий графік за заданими вихідними даними.

 

IV.  Зміст звіту з практичної роботи.

 

1. Основні теоретичні відомості.

2. Алгоритм побудови сітьового графіку.

3. Вихідні дані.

4. Будування сітьового графіку.

5. Висновки.

6. Відповіді на питання.

 

Питання для самоконтролю студента з якості опрацювання матеріалу теми:

 

1. Як може бути оцінена кожна «робота» ?

2. Що визначає оптимістична оцінка тривалості виконання «роботи» ?

3. Що визначає песимістична оцінка тривалості виконання «роботи» ?

4. Яким чином встановлюється  найбільш вірогідний термін часу виконання «роботи»?

5. Що показує імовірнісна оцінка тривалості «робіт» ?

6. Чим характеризуються випадкові величини?

7. Які є характеристики нормального закону розподілу випадкової величини?

8. Що означає імітаційне моделювання?

 

 

 

ПРАКТИЧНА   РОБОТА № 6

 

Оптимізація сітьових графіків за критерієм «час»  

 

І. Мета роботи.

Навчитися оптимізувати сітьові графіки за критерієм «час».  

 

 

ІІ. Основні теоретичні відомості.

                     

1. Оптимізація сітьового графіка за часом.

Після знаходження критичного шляху і резервів часу повинен бути виконаний всебічний аналіз графіка та здійснено його оптимізація. Цей етап власне і розкриває основну ідею мережевого планування, коли активно і цілеспрямовано втручаються в прогнозування всього комплексу робіт і організацію виконання кожної окремо роботи.

            У ході оптимізації слід постійно мати дані про зміну тривалості шляхів через мережу і порівнювати їх. Доцільність проведення будь-якої роботи, прийнятність запланованих термінів її виконання, ефективність пропонованих організаційно-технічних заходів визначаються виходячи з того, як вони вплинуть на відповідні показники всього комплексу робіт, тобто на досягнення результату.

            Робота з оптимізації сітьового графіка здійснюється керівництвом та працівниками служби СПУ з залученням відповідальних виконавців тих робіт, які піддаються перегляду.

            Покращений варіант плану, побудований з використанням знань і досвіду безпосередніх виконавців, затверджується, і розрахункові календарні плани-графіки доводяться до їх відома як конкретна директива до дії.

            У планах-графіках по кожній роботі повинні вказуватися  заплановані терміни її початку і закінчення, а також необхідні дані, що дозволяють виконавцю судити про місце виконуваних ним робіт у загальній мережі (наприклад, шифри його постачальників у споживачів).

             На цьому закінчується етап планування і починається етап контролю та оперативного управління.

 

         III.  Завдання.

           

1. Побудувати сітьовий графік за заданими вихідними даними.

 

IV.  Зміст звіту з практичної роботи.

 

1. Основні теоретичні відомості.

2. Алгоритм побудови сітьового графіку.

3. Вихідні дані.

4. Будування сітьового графіку.

5. Висновки.

6. Відповіді на питання.

 

Питання для самоконтролю студента з якості опрацювання матеріалу теми:

 

1. Що уявляє собою оптимізація сітьового графіка?

2. За рахунок чого здійснюється оптимізація сітьового графіка?

3. Як здійснюється перепланування робіт у сітьовому графіку?

4. Які види ресурсів змінюють фізичну форму у процесі виробництва?

5. Які види ресурсів не змінюють фізичну форму у процесі виробництва?

6. Що є оптимальним варіантом сітьового графіка?

 

 

 

ПРАКТИЧНА   РОБОТА № 7

 

Оптимізація сітьових графіків за критерієм «ресурси»  

                    

 

І. Мета роботи.

 Навчитися оптимізувати сітьові графіки за критерієм «ресурси».  

 

 

ІІ. Основні теоретичні відомості.

 

              Оптимізація сітьового графіка по затратам ( ресурсам ).  Оптимізація сітьового графіка тільки за часом забезпечує вибір варіантів, що дозволяють поліпшити і скоротити терміни виконання робіт на основі функції, що характеризує кожну окрему роботу, - часу. Однак рекомендації щодо прискорення робіт можуть виявитися марними і нелогічними, якщо вони не враховують дані, що характеризують розміри трудових, матеріальних і грошових витрат, з якими пов'язане здійснення планованого комплексу робіт.

  Використання сітьових графіків для оптимізації ресурсів (трудових, матеріальних, грошових), необхідних для забезпечення виконання запланованого комплексу робіт, є одним із прикладів подальшого розвитку розглянутого методу планування та управління за критерієм часу.

             На практиці зустрічаються випадки, коли для виконання запланованого комплексу робіт є в розпорядженні обмежені трудові ресурси або виробничо-технічні можливості. Тому доводиться через нестачу виробничих потужностей спочатку намічене паралельне виконання робіт замінювати послідовним. Це вимагає видозміни сітьового графіка, яке слід здійснювати з використанням наявних резервів часу на паралельних відрізках шляху з таким розрахунком, щоб по можливості не змінювалися терміни проведення робіт.

              Раціональний розподіл ресурсів за окремими ділянками виконуваного комплексу робіт повинно забезпечувати з найбільшою ймовірністю виконання поставленого завдання в прийнятний строк і з найменшими витратами ресурсів. Вирішення цього завдання включає узгоджене визначення характеристик сітьового графіка за часом і витратам (ресурсів).

             Тривалість будь-якої роботи, що належить даному сітьовому графіку, може бути скорочена до певної межі, після досягнення якого додаткові ресурси не можуть надати істотного впливу на зміну її величини. Отже, даній найменшій тривалості роботи будуть відповідати певні розміри необхідних для її виконання ресурсів.

 

         III.  Завдання.

           

1. Побудувати сітьовий графік за заданими вихідними даними.

 

IV.  Зміст звіту з практичної роботи.

 

1. Основні теоретичні відомості.

2. Алгоритм побудови сітьового графіку.

3. Вихідні дані.

4. Будування сітьового графіку.

5. Висновки.

6. Відповіді на питання.

 

 

Питання для самоконтролю студента з якості опрацювання матеріалу теми:

 

1. Що уявляє собою оптимізація сітьового графіка?

2. За рахунок чого здійснюється оптимізація сітьового графіка?

3. Як здійснюється перепланування робіт у сітьовому графіку?

4. Які види ресурсів змінюють фізичну форму у процесі виробництва?

5. Які види ресурсів не змінюють фізичну форму у процесі виробництва?

6. Що є оптимальним варіантом сітьового графіка?

 

 

ПРАКТИЧНА   РОБОТА № 8

 

Оптимізація сітьових графіків за параметром «час-вартість»

        

І. Мета роботи.

 

Навчитися оптимізувати сітьові графіки за параметром «час-вартість».

 

ІІ. Основні теоретичні відомості.

Зменшення термінів за рахунок «ущільнення» ресурсів.

У деяких випадках тривалість виконання проекту при постійній інтенсивності споживання ресурсу по роботам може бути зменшена за рахунок «ущільнення» використання ресурсу. Під «ущільненням» ресурсу розуміємо скупчування його на меншому відрізку часу, що досягається переплануванням сіті.

Продивившись всі періоди за таким методом, доходимо до виводу, що час виконання заданого комплексу робіт не може бути зменшено за рахунок«ущільнення» використання ресурсу. Якщо при «ущільненні» ресурсу з оглядом масштабного графіка від кінця до початку час виконання проекту зменшився, то можна продовжити процес «ущільнення», але вже з оглядом діаграми від початку до кінця, пересуваючи роботи у лівий бік від нової вертикалі. Ці методи перепланування показують, що найбільш ранні та найбільш пізні строки початку і закінчення робіт залежать від перепланування, а не визначаються однозначно, як це має місце в разі необмежених ресурсів.

 

         III.  Завдання.

           

1. Побудувати сітьовий графік за заданими вихідними даними.

 

IV.  Зміст звіту з практичної роботи.

 

1. Основні теоретичні відомості.

2. Алгоритм побудови сітьового графіку.

3. Вихідні дані.

4. Будування сітьового графіку.

5. Висновки.

6. Відповіді на питання.

Питання для самоконтролю студента з якості опрацювання матеріалу теми:

 

1. Що є сітьовий метод планування?

2. Що є сітьовий графік?

3. Що являє собою оптимізація сітьового графіка?

4. За рахунок чого здійснюється оптимізація сітьового графіка за критерієм «час-витрати» ?

5. У яких межах здійснюється перепланування робіт за критерієм «час-витрати» ?

6. Яких правил додержуються у процесі оптимізації сітьового графіка за критерієм «час-витрати» ?

7. Які види ресурсів змінюють свою фізичну форму у процесі виробництва?

8. Які види ресурсів не змінюють свою фізичну форму у процесі виробництва?

9. Яким є оптимальний варіант сітьового графіка за критерієм «час-витрати» ?

10 Що дозволяє виконати оптимальний сітьовий графік за критерієм «час-витрати»?

11. Що показує коефіцієнт «напруженості робіт»?

12. Що показує коефіцієнт «свободи»?

13. Що є параметрами сітьового графіка?

14. За якими критеріями здійснюється оптимізація сітьового графіка?

15. Яку форму має залежність між часом виконання робіт та витратами?

 

 

 

 

ПРАКТИЧНА   РОБОТА № 9

 

Розрахунки економічної ефективності від впровадження сітьових графіків у виробництво

 

І. Мета роботи.

Навчитися розраховувати економічну ефективність від впровадження сітьових графіків у виробництво. 

 

ІІ. Основні теоретичні відомості.

 

Критерії оцінки ефективності використання  сітьових графіків у системі планування на підприємстві.Ефективність виробництва відноситься до числа ключевих категорій ринкової економіки. Вона безпосередньо повьязана зі зниженням собівартісті і зростанням прибутковості.

1. Зниження витрат підприємства при виробництві продукції є багатофакторною задачею. Однак при пошуку шляхів і факторів зниження собівартості головну увагу звертають на два вида: позавиробничі і внутрішньовиробничі.

У найбільшому ступеню підприємство може впливати на зниження собівартості через внутрішньовиробничі фактори (рис.1).

Основними внутрішньовиробничими джерелами та важелями зниження собівартості є:

- виробничі ресурси – поліпшення іх використання,

 у тому числі:

трудові ресурси – підвищення продуктивності праці, зниження зарплати на одиницю продукції;

основні засоби – зростання фондовіддачи;

оборотні засоби – зменшення нормативів, прискорення обертання;

- управління виробничо-господарською діяльністю – поліпшення виконання усіх функцій (планування, організація, облік, контроль, аналіз, регулювання) за рахунок використання сучасних методів менеджменту.

 

 

2. Зростання прибутковістітакож повьязане з дією позавиробничих і внутрішньовиробничих факторів.

 Основними внутрішньовиробничими джерелами та важелями підвищення  прибутковості є:

- номенклатура та асортимент продукції – виробництво конкурентоспроможної продукції, яка має попит на ринку:

 у тому числі:

обсягі продукції – збільшення обсягів продаж;

співвідношення базової та інноваційної продукції – забезпечення переважного виробництва новітньої продукції;

якість продукції – забезпечення відповідності світовим та державним стандартам або технічним умовам підприємства;

- собівартість виробництва продукції – зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції, зниження витрат на 1 грн. товарної продукції.

 

Використання сітьового планування на підприємстві безпосередньо впливає на три фактора: удосконалення системи управління виробництвом, удосконалення організації виробництва і труда та удосконалення обліку та планування (див. рис.1).

 

Основне завдання сітьового планування – забезпечення раціонального використання ресурсів підприємства на протязі директивного або визначеного розрахунками часу на виконання комплексу взаємозалежних і взаємопов’язаних робіт.

            Ресурси підприємства – це дуже ємне поняття. Ресурси, які використані на вході виробничого процесу, витрачаються у формі витрат. Вони характерізуються натуральними та вартісними показниками.

Ресурси, одержувані на виході процесу, утворюють його результат.  Кінцевими результатами використання сітьових графіків в управлінні виробничо-господарською діяльністю є:

-          виявлення і мобілізація резервів часу та матеріальних ресурсів, які приховані у раціональній організації виробничих, технологічних і трудових процесів;

-          здійснення управління комплексами робіт (програмами, проектами) за принципом «ведучого ланцюга» з прогнозуванням і передбаченням можливих відхилень від запланованих показників;

-          поліпшення техніко-економічних показників реалізації комплексу робіт;

-          підвищення ефективності управління у цілому при чіткому розподіленні відповідальності між керівниками і виконавцями.

 

Джерела економічної ефективності використання  сітьових графіків закладені у самої сутністі методики їх розробки:

-          у розробці плану послідовних взаємоповьязаних   робіт і подій;

-          у виделенні і визначенні критичного шляху;

-          в оптимізації графіка для досягнення кінцевої мети;

-          у можливості прогнозування ходу робіт в процесі управління виробництвом.

Загальну економічну ефективність використання  сітьових графіків можна поділити на дві складові:

1. Економічна ефективність використання  методу сітьового планування у порівнянні з іншими методами планування.

2. Економічна ефективність від оптимального використання  матеріальних, трудових, енергетичних, фінансових  ресурсів підприємства та ресурсів часу.

 

 

III.  Завдання.

           

1. Побудувати сітьовий графік за заданими вихідними даними.

 

IV.  Зміст звіту з практичної роботи.

 

1. Основні теоретичні відомості.

2. Алгоритм побудови сітьового графіку.

3. Вихідні дані.

4. Будування сітьового графіку.

5. Висновки.

 

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

 

Навчальна та довідкова література

1. Темченко А.Г., Темченко О.А., Максимов С.В. Економіка підприємств гірничо-металургійного комплексу: Навч. посіб. У 2-х томах. – Кривий Ріг: Видавничий центр КТУ, 2008.

2. Осмоловский В.В. и др. Организация и планирование производства на горных предприятиях. . М.: Недра, 1982. – 280 с.
3. Автоматизация планирования горных работ на железорудных карьерах/ Астафьев Ю.П. и др. М.: Недра, 1982. – 280 с.
4. Тарасюк Г.М., Шваб А.І. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. – К.: «Каравела», 2003. – 432 с.
5. Макаренко М.В., Махалина О.М. Производственный менеджмент: Учеб. пособие для вузов. – М.: «Издательство ПРИОР», 1998. -384 с.
6. Ганницкий В.И. и др. Организация и управление горным производством: Ученик для вузов. – М.: Недра, 1991.
7. Зуев В.И., Никитин А.В. Практикум по экономике, организации и планированию в горной промышленности. Учеб. пособие для вузов. – М.: Недра, 1991.
8. Бизов В.Ф. Підручник для ВНЗ у 14-и томах.- Кривий Ріг: Мінерал, 2000.
9. Седин В.А. Сетевое планирование и управление в горной промышленности. Уч. пособие.  Л.: 1982. – 97 с.
10. Параубек Г.Э. Сетевое планирование и управление. М., «Экономика», 1967. – 143 с.
11. Кофман А., Дебазей Г. Сетевые методы планирования. Пер. з фр. Под ред. А.И. Теймана.  М., Изд-во «Прогресс», 1968. – 181 с.
12. Зебзиев К.В., Котов Г.К. Сетевое планирование и управление в горной промышленности. М.: Изд-во «Недра», 1969. -158 с.
13. Лихтерман С.С,, Харченко И.В. Сборник задач для программированного контроля по сетевому планированию и управлению. М.: МГИ. 1979. – 75 с.
14. Воробьев Б.П., Свирид А.И., Крулькевич М.И. Методы сетевого планирования и управления. Практикум. М.: МГИ. 1967. – 61 с.
15. Зайденман И.А., Маргулис А.Я. Математика в сетевом планировании. М.: Изд-во «Знание». 1967. – 48 с.
16. Методические рекомендации по разработке СПУ, задачи на построение сетевых графиков и ответы на них. Я.Я. Сикорский и др. М.: ЦНИИИТЭИЦМ. 1970. – 160 с.
17. Венцель Е.С. Исследование операций: задачи, принципи, методология. – М.: Наука. 1988. – 208 с.
18. Абрамов С.А., Мариничев М.И., Поляков П.Д. Сетевые методы планирования и управления. М.: Изд-во «СР», 1965. -167 с.
19. Теорія економічного аналізу. Бабець Є.К. та ін. Навч. посіб. – К.: ВД «Професіонал», 2007. -384 с.
20. Моссаковский Я.В. Сетевое планирование. Уч. пособие. – М.: МГУ,1970. – 75 с.

 

Нормативно-інструктивна література

 

21. Господарський кодекс України: Офіційний текст. - К.: Кондор, 2004.- 208 с.
22. Кодекс законів про працю  України: - Київ.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. – 104 с.
23. Типове положення про планування обліку й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості  №  473 від 26.04.1996 р.
24. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку: нормативна база. Нова редакція – Х.: Курсор, 2005. – 248 с.

Методична література

 

25. Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни «Сітьове планування» для студентів напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства» галузь знань 0305 «Економіка і підприємництво». / Укл. Горлов М.І..– Кривий Ріг: КТУ, 2010.
26. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів з дисципліни «Сітьове планування» для студентів напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства» галузь знань 0305 «Економіка і підприємництво». / Укл. Горлов М.І..– Кривий Ріг: КТУ, 2010.
27. Методичні вказівки до виконання індивідуальної навчально-дослідної роботи з дисципліни «Сітьове планування» для студентів напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства» галузь знань 0305 «Економіка і підприємництво». / Укл. Горлов М.І..– Кривий Ріг: КТУ, 2010.
28. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни «Сітьове планування» для студентів напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства» галузь знань 0305 «Економіка і підприємництво». (Заочна форма навчання). / Укл. Горлов М.І..– Кривий Ріг: КТУ, 2010.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

до виконання практичних завдань з дисципліни

«Сітьове планування»

для студентів напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства» денної та заочної форм навчання

 

 

 

Укладач:    Поліщук Ірина Георгіївна

  

 

 

 

Реєстрац. № ______

 

 

 

 

Підписано до друку ___________________2012р.

 

Формат А5

 

Обсяг  28  стор.

 

Тираж ________ прим.

 

 

 

 

 

 

Видавничий центр ДВНЗ «КНУ»,

вул. XXII Партз’їзду, 11, м. Кривий Ріг.