|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Шпори
Шпори« Назад
Шпори 27.07.2015 08:58
1.Предмет, мета і завдання ФА Фінансовий аналіз є системою спеціальних знань, пов’язаних із дослідженням екон. процесів, які формуються під впливом об’єктивних екон. законів і факторів об’єктивного хар-ру. Водночас ФА є управл. функцією, спрямованою на створення досконалої інформ. системи управ-ня фінан. господ. Процесами з метою накопичення трансформації і виконання інф-ції фінан. хар-ру. Цілі ФА:
Сутність ФА визначається його місцем і роллю в системі управління економікою підп-ва. В процесі управ-ня ФА займає місце між збиранням інф-ції та прийняттям управ. рішень. Зміст ФА визначається предметом анал. дослідження,метою і завданнями. Предметом ФА є:
Предмет ФА конкретизується в його об’єктах, які, на відміну від предмету, мають кіл-сні харак-ки. Метою ФА є визначення напрямів і кіл-сне обчислення резервів, збільшення ринкової вар-сті підп-ва на основі досл-ня стану і динаміки показників, які хар-ють фін-господ. діял-сть та факторів, що обумовлюють зміну цих показників. Досягнення поставленої мети забезпечує послідовність вирішення таких завдань ФА: − Аналіз фінан. результатів; − Аналіз фін. стану і джерел фінан-ня; − Аналіз грошових потоків; − Аналіз і прогнозування фін-госп. діял-сті; − Аналіз інцест. діял-сті підп-в.
2. Види ФА. Класифікація видів ФА здійснюється за ознаками: 1)Зміст процесу управління:ретроспективний;оперативний;перспективний; 2)Суб’єкт аналізу: -внутрішній ФА проводиться фінансовими менеджерами чи підприємства власниками його майна з використанням усієї сукупності наявних інформативних показників -зовнішній ФА здійснюють податкові інспекції, аудиторські фірми, банки, страхові компанії з метою вивчення правильності відображення фінансових результатів діяльності підприємства, його фінансової стійкості і кредитоспроможності. 3)Характер об’єкта аналізу:ФА діяльності підприємства;аналіз окремих операцій;аналіз за центрами відповідальності. 4)Зміст аналізу:повний;локальний;тематичний. 5)Періодичність аналізу: рік; квартал,місяць. 6)Методичні прийоми аналізу: -вертикальний(структурний) аналіз ,визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому. -горизонтальний(часовий) аналіз,порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом. -факторний- це аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованихчи стохастичнихприйомів дослідження -порівняльний- це як внутрішньогосподарський аналізі порівняння зведених показників звітності за окремими показниками фірми, дочірніх фірм, підрозділів, цехів, так і міжгосподарський аналіз і порівняння показників даної фірми з показниками конкурентів, з середньогалузевими і середніми загальноекономічними даними. -коефіцієнтний -розрахунок відносин даних звітності, визначення взаємозв'язків показників. -декомпозиційний.
3. Методи і моделі ФА Метод фінансового аналізу-це науково-обгрунтована система теоретико пізнавальних категорій,базових концептуальних положень наукового інструментарію і регулятивних принципів дослідження фін.господ. д-ті п-ва ікі базуються на діалектичному методі пізнання. Базові концептуальні положення ф.А-основні положення що визнають логіку аналітичного процесу виходячи з мети і завдання управ,а також обумовлені критерії оцінки стану і динаміки керованого об’єкта. Науковий інструментарій-сукупність загально-наукових і конкретно наукових способів і прийомів дослідження фін.господ.д-ті п-ва. Регулятивні принципи Ф.А 1Системність 2Комплексність 3Об’єктивність 4Точність 5Оперативність 6Ефективність 7Прогресивність Елементи методики Ф.А 1Мета і завдання 2Об’єкти і суб’єкти 3Система аналітичних показників 4Визн.послідовності і періодичності аналізу 5Розробка інформаційного забезпечення ан. 6Визначення і обґрунтування доцільності застосув.методичних прийомів і способів ан. 7Вибір технології і технічних засобів,опрацюв.екон.інформ. Класифікація спеціальних методів Ф.А 1гр. класичні методи екон.аналізу Деталізація Елімінування Балансовий метод Дисконтування грошових потоків 2гр.методи економічної статистики Обчислення серед. І віднос. Величини Порівняння Групування Графічний метод 3гр.методи математичної статистики Кореляційний Регресійний Факторний аналізи 4гр.методи дослідження операцій Лінійного і динамічного програмці Метод.теорії ігор 5гр.методи екон.кібернетики Метод економічн.кібернетики Емітаційні методи Моделювання економічних процесів Класифікація методів ФА. за ступенем формалізації 1гр.формалізовані(економічно-логічні, економіко-математичні) 2гр.неформалізовані(метод сценарію, побудова систем аналіт. показників) Класиф.спец.методів за видами ФА 1 вертикальний А (обчислення відносних показників, структ.коофіціентів) 2 горизонтальний А (обчис.аналіт.віднос.показників динаміки, урівняння) 3 порівняльний А 4 коефіцієнтний А 5 факторний А 6 декомпозиційний А (моделювання деталізація елімінування методи кореляційного програмування А) ФА використовує такі типи моделей: 1 дескриптивні моделі (описові) – вони включають побудови системи, подання фін.звіт у різних аналіт.зрізах, застосування системи аналіт.коеф. розроблення аналіт, записок до фін.звіту 2 предикативні моделі – моделі прогнозного характеру, вони включають побудову кретичного обсягу реалізації, моделі прогноз.фін.звітів, моделі динамічного характеру і ситуаційні моделі. 3 нормативні моделі – використовуються у внутріш.фін. А, це моделі прогнозних фін.звітвітів побудованих на основі
4. Інформаційна база фінансового аналізу Сист. інформац. забезп. фін. ан. являє собою процес безперервного цілеспрямованого підбору відповідних інформац. показників, які необх. для здійснення аналізу та підготовки ефектив. управлінь. рішень за всіма аспектами фін. стану підпр-ва, його фін. результ. і інвестиціями. Економічна інформація – сукуп. даних, що характеризують економічну і фінансову діял. суб’єкта господарювання. За джерелами формування економічна інформація поділяється направову ( джерела -законодавчі акти України), директивну (міститься у постановах Кабінету Міністрів України, Національного банку України, наказах Міністерства фінансів, Державного Комітету статистики, інших), нормативно-довідкову (джерела - збірки галузевих та відомчих нормативів, збірки міжгалузевих нормативів, стандарти, прейскуранти, довідники), прогнозну і планову (міститься у бізнес-планах, фінансових планах, інвестиційних проектах, кошторисах) та фактографічну. Основним джерелом фактографічної інформації є бухгалтерський та статистичний облік. Бухгалтерський облік відображає фінансові ресурси та фінансово-господарські операції підприємств. Облікова інформація отримується методами суцільного безперервного спостереження, обов'язкового документування та систематизації на рахунках. На основі даних бухгалтерського обліку складається бухгалтерська (фінансова) звітність, що є інформаційною основою фінансового аналізу. Метою фінансової звітності є забезпечення інформаційних потреб широкого кола користувачів для прийняття економічних рішень. Користувачі фінансової звітності поділяють на: - внутрішні (рада директорів, менеджери, керівники підрозділів, службовці, власники організацій); - зовнішні (інвестори банків, податкові органи, фін органи, страх компанії, замовники, урядові органи, органи статистики, аудиторські фірми). БАЛАНС (ф.1)– звіт про фін стан, який відображає на певну дату його активи, капітал і зобов’язання. (ПСБО 2) Метою складання балансу є надання користувачам правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Вивчення фін стану підпр-ва потребує інформ про екон ресурси, що контролюються підпр-ом, фін. структ., платоспроможність і ліквідність підпр-ва, а також здатність підпр-ва адаптуватись до змін середовища в якому воно функціонує.Інф з балансу стосовно ек ресурсів, контрольованих підпр, корисна для визнач. платоспромож. підпр-ва, генерувати грошовими коштами та їх еквіваленти у майбутньому. Інф щодо структури капіталу корисна для прогнозування потреб у позиках з метою визначення розподілу майбутніх прибутків та грошових коштів між власниками підпр-ва. Відпов. до ПСБО елементами бухг. балансу є: - АКТИВИ - ресурси, контрольовані підприємтвом, використання яких призводять до збільшення економічних вигод у майбутньому; - ЗОБОВ’ЯЗАННЯ - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди; - ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Активи=Зоб+ВК. Зобов=Активи – ВК. ВК=Акт.-Зобов. Активи класифік.: оборотні; необоротні. Зобовязання підпр-ва можна класифік.: 1) монетарні 2) немонетарні . ЗВІТ ПРО ФІН.РЕЗ. (ф.2)– це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підпр-ва. Згідно з ПСБО 3, дох. і витрати у звіті про фін рез класифік.: 1) дох від звич діял (дох від опер. діял (дох від осн. діял+від ін. опер. діял), дох від ін. звич. діял (від інвестиційної та від фін діял). 2) дох і витрати від надзвич діял. (ПСБО 3) Звіт про фін рез містить 3 розділи: І розділ – фінансові результати. В ньому виділ. статті, що дають змогу визначити фін рез від звич. та надзвич. діял., а також в розрізі звич. діял., результат від опер діял, фінансової та інвестиційної. Цей розділ надає інф. про дох. і витрати з точки зору власника підпр-ва. ІІ – елементи опер. витрат.Надає змогу провести необх. аналіз структури витрат на вир-во, управління, збут та ін. опер. витрат за елементами. Дані цього розділу викор. для складання звіту про рух грош. коштів. ІІІ – розрахунок показників прибутковості акцій. стосується тільки акціонер товариств акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах. ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ (ф.3) – містить інф. про рух грош. коштів підпр за звіт. пер. (ПСБО 4) Грошові потоки – надходження і вибуття грош.коштів і їх еквівалентів. Рух грош. коштів від обр. у звіті в розрізі 3-ох видів діял.: операц., інвестиц., фінанс. Операційна діяльність підприємства - це основна діяльність, яка пов'язана з виробництвом продукції (робіт, послуг), або реалізованої продукції (товарів, послуг), що є визначною метою створення підприємства та забезпечує основну частину його доходу. Інвестиц. діял. – сукуп. операцій з придбання та продажу довго строк. активів, а також короткост. фін інцест., що не є еквівалентами грош. коштів. Фінансова діяльність підприємства - це діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного і позичкового капіталу підприємства. ЗВІТ ПРО ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ (ф. 4). Метою звіту є розкриття інформ. про зміни у ВК підпр-ва протягом звіт. пер. (ПСБО 5) Зміни показуються з причин: змін в облік. політиці, виправлення помилок, переоцінки довго строк. активів, зміни чистого приб.(збит) звіт. пер., розподілення прибутку, внески учасників, вилучення капіталу ті ін.. ВК=А-З. Інф. про ВК у фін. звітності дає можливість визначити джерела капіталу підпр-ва, правові обмеження щодо розподілу інвест. капіталу серед акціонерів, обмеження щодо розподілу дивідендів серед акціонерів та пріоритетності прав на майно підпр-ва при його ліквідації. ПРИМІТКИ ДО РІЧНОЇ ЗВІТНОСТІ (ф.5) – це сукуп. показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію та обґрунтованість статтей фінансових звітів, а також інша інформація розкриття якої передбачено вілповідними ПСБО. склад приміток: 1. Облікова політика; 2. Інформ., що не наведена у фін звітах, але є обов’язок. за відповідним ПСБО; 3. Інф., що містить додатк. аналіз статтей, потрібних для забезп. її зрозумілості та доречності. Джерелом інформації для фінансового аналізу по групі підприємств, організацій та інших юридичних осіб, яка складається з материнського (холдінгового) і дочірніх підприємств, є також консолідована фінансова звітність. її стан і зміст визначені П(С)Б01-5 та 20. Поточна бухгалтерська інформація міститься у регістрах бухгалтерського обліку. Статистичний облік грунтується на даних бухгалтерського, оперативного та вибіркового обліку. Форми статистичної звітності розробляються ДержКом Статом і є обов'язковими. Завданняоперативного обліку полягає у забезпеченні швидкого отриманняінформації щодо змін параметрів об'єктів, які потребують постійного (оперативного) контролю. Інформація вибіркового обліку складається з даних інвентаризацій, спостережень (у тому числі хронометражних), перевірок, які мають вибірковий характер. Додатковим джерелом фактографічної інформації є позаоблікова інформація, яка міститься у наказах, доповідних і пояснювальних записках, протоколах виробничих нарад та зборів колективу, актах ревізій та перевірок, аудиторських висновках тощо. За напрямками використання розрізняють інформацію, що характеризує законодавчу, директивну, нормативно-довідкову ( це Інформація, що характеризує зовнішні умови фінансового аналізу і використовується для контролю та оцінки відповідності фінансово-господарських операцій, результатів фінансової діяльності та фінансового стану підприємства чинному законодавству Укр, стандартам тощо); планову базу фін ан (слугує для зіставлення з фактографічною інформацією і визначення відповідності останньої затвердженим планам і кошторисам) та фактографічну інформацію (для характеристики стану об'єкта аналізу у певний момент часу або за певний період. Зіставлення фактографічної інформації з правовою, директивною, нормативно-довідковою, прогнозною та плановою є основою загального фінансового аналізу). За місцем утворення інформація для економічного аналізу підрозділяється навнутрішню і зовнішню. Внутрішня інформація -це сукупність даних, які виникають на самому підприємстві і характеризують його діяльність та фінансовий стан; знаходить відображення в планах, бухгалтерському, оперативному і статистичному обліку. Зовнішня інформація виникає за межами підприємства і безпосередньо стосується досліджуваної предметної галузі.
5.Прибуток в умовах розвитку ринкової економіки є: -страт.метою підпр.д-ті -основою економ.розв.держави -критерієм ефективн-ті.в-чої д-ті -головним внутрішнім джерелом формування фін рес-ів -протидією банкрутства -джерелом забезп.соц.потреб суспільства Організаційно-інформаційна модель 1.Мета і завд.аналізу фін.рез. 1.1Метою аналізу фін.рез і рентаб.п-ва є пошук шляхів і кількісна оцінка резервів збільшення прибутку та підвищення рентабельності п-ва на основі ефективного упр. Його доходами і витратами. 1.2Завданням аналізу фін рез є загальний і факторний аналіз доходів і витрат п-ва як факторів що обумовлюють формування прибутку, загальний і факторний аналіз фінансових результатів, аналіз рентабельності п-ва, граничний аналіз і оптимізація прибутку та ефективність його використання. 2.Обєкти і суб’єкти аналізу 2.1Фінансові результати -фактори 1порядку Інші фактори що впливають на фін.рез.і рентабельність 2.2Вищі посадові особи економ служби, керівники функціональних підрозділів, власники, акціонери, зовнішні користувачі інформації. 3.Система економічних показників 3.1абсолютні вартісні показники, джерелом яких є облік Доходи, витрати, залишок активів капіталу, зобов’язань п-ва або показники динаміки. 3.2відносні показники які є наслідком аналітичної обробки облікової інформації. -відносні показники структури і динаміки доходів, витрат і прибутку. -відносні показники інтенсивних процесів(дохідність,рентабельність,рівень витрат) 4.Інформаційне забезпечення 4.1Зовнішня інформація (правова, директивна, нормативна) 4.2Внутрішня інформація (планова, фактографічна) 5.Методичні прийоми обробки первинної інформації 5.1Економіко-логічні методи (групування порівн..роз відносних і середніх показників, деталізація, елімінування. 5.2Економіко-математичні методи (методи обробки динам.рядів,методи кореляційно-регресійного аналізу,методи моделювання) 6.Узагальнення і реалізація результатів аналізу 6.1Узагальнення (систематизація інформації,кількісна оцінка втрачених прибутків та можливостей, їх майб.збільшення,розрахунок багатоваріантних заходів щодо поліпшення фін резервів д-ті п-ва умайбутньому, оформлення результатів аналізу і передача їх в упр.стр для реалізації) 6.2Реалізація результатів (оцінка і вибір оптимального варіанту заходів щодо поліпш.фін рез. З точки зору найб.відпов.фін стратег.п-ва, прийняиия рішення щодо реалізації обраного варіанту всіх заходів, доведення прийнятого рішення, до виконавців, забезп.контролю за виконанням цих рішень.
6.Аналіз формування чистого прибутку підприємства Етапи формування ЧП п-ва:
ЧД = Дохід (виручка) від реалізації – ПДВ – акцизний збір – ін. вирахування з доходу.
ВП = ЧД – собівартість
Фін.рез. від опер.д-сті = ВП + ін.операц. доходи – адмін. витрати – витрати на збут- ін. операц. витрати.
ФР від звич. д-сті до оподаткування = Фін.рез від опер. д-сті + Дохід від участі в капіталі + ін. фінансові доходи + ін. доходи – втрати від участі в капіталі – фін. витрати – ін. витрати.
ФР від звич.д-сті = ФР від звич.д-сті до оподаткування – податок на прибуток
ЧП(З) = ФР від звич.д-сті + надзвичайні доходи – надзвичайні витрати – податок з надзвичайного прибутку.
7. Факторний аналіз фінансових результатів Адитивні факторні фін.рез. залежно від їх виду створюються на основі звіту про фінансові результати за наведеними вище алгоритмами розрахунку (6 пит.) таких показників фін.рез від операційної діяльності, фін.рез. від звичайної діяльності, фін. Рез від звичайної діяльності до оподаткування, чистого прибутку. Дані звіту про фін. Рез. дозволяють побудувати двохфактрорну мультиплікативну модель чистого прибутку ЧП= Д*чиста рентабельність Д – дохід від реалізації Рентабельність чиста = ЧП/Д ΔЧПд = ΔД* Рент.чиста ΔЧПр = ΔД* ΔРент.чиста ΔЧП1= ЧП1- Чпд = ΔЧПд+ ΔЧПр Для аналізу чистого доходу найчастіше використовують 4-факторну мультиплікативну модель, побудова якої крім показників звіту про фін.рез вимагає залучення даних балансу. ЧП= К*dа*Мк*Рент.чиста К- середні залишки ВК da- оборотність активів яка показує ефективність використання активів під-ва da= Дохід від реал./середні залишки актив. Мк мультиплікатор капіталу який характеризує здатність капіталу створювати активи Мк= А/К ΔЧПк=ΔК*dа*Мк*Рент.чиста ΔЧП dа= К1*Δ dа*Мк*Рент.чиста ΔЧПМк== К1* dа1* Δ Мк*Рент.чиста ΔЧПРент.чист.== К1* dа1* Мк1* Δ Рент.чиста ΔЧП= ΔЧП1- ΔЧП0 = ΔЧПк+ ΔЧП dа+ ΔЧПМк+ ΔЧПРент.чист
8.Аналіз рентабельності підприємства. Відносну характеристику фінансових результатів діяльності господар суб’єктів виражають показники рентабельності. За цими показник доцільно проводити рейтингову оцінку ефективності сфер діяльності, вкладення капіт, випуску продукції тощо. Рентабельність – це відносний показник прибутковості економічної діяльності у процентному вираженні. Рентабельність: - к.рентабельності активів і власного капіталу:
Рентаб капіталу = ЧП/ВК * 100%
- к.рентабельності фін господ-ої діяльності:
Операц рентаб = Фін рез від операц діяльності/Дохід від виручки * 100%
9. Загал.положення аналізу фін.стану. Ан.фін.стану є необхідною умовою ефектив.управління формування, розміщення і використання ресурсів під-ва. Фін.стан хар-ся величиною, складом і структурою активів, ВК, та зобов’язань відповідні співвідношення яких обумовлюють фін.стійкість, платоспром., і ефектив.використ економічного потенціалу під-ва. Стратегічною метою управ.під-ва є підвищення його ринкової вартості, яка визначається вар-тю майна під-ва,тому дослідження джерел фінансув,як основи формування активів під-ва є важливим завданням фін.аналізу. Для формалізації аналізу складають орг.-інф.модель I Блок. Мета і завдання ан.фін.стану 1.1 Метою є пошук шляхів і резервів збіл.ринкової в-ті під-ва,поліпшення структури активів та пасивів і забезпеч на цій основі високої фін.стійкості та плптоспром. 1.2. Завдання: оц структури і динам активів і пасивів підпр; аналіз руху і ефект викор активів підпр; аналіз джерел фінансув підпр; аналіз фін стійкості і платоспром підпр; аналіз рентаб і діл активності підпр. III БЛОК «Об і суб» 2.1. Об.: А, ВК, позик кап в цілому та за видами; фактори, що спричинили зміни економ потенціалу; фактори, що вплинули на фін стійкість і платоспром. 2.2. Суб.: вищі посад особи, економ служби, кер-ки структ підрозділів, власники, акціонери, зовн користувачі інф-ції. III блок. Сис-ма ек.п-ків аналізу. 1.Абсолютні вартісні пок-ки,джерелом яких є облік:*залишки та обороти з надходж.і викорст. А *зал.і об.з надходж і вилучення ВК; *зал.і об.з надх і погаш зоб(дохід від реал.прод, ЧП, абсол п-ки динаміки) 2.Відносні пок-ки, які є наслідком аналітичної обробки облік.інфор *відносні пок-ки А,ВК,З; *віднос.пок-ки динаміки А,ВК,З; *відн.п-ки інтенсивності процесів IV. Інфор. За без.аналізу 4.1 зовнішня(правова,нормативна,довідкова) Нормативна: ПсБО( асаме 2 «баланс»;5 «звіт про ВК»; 7«ОЗ»;8 «Нем.акт»;9 «Запаси»;10«ДЗ»; і т.д ЗУ«Про б.о і звіт», план.р-ків 4.2 внутрішня(планова,фактографічна) Планова(форм.безпосер на під-ві;міститься у фін.планах,інвест.проектах,кошторисах) Фактографічна(бух.облік) V. Обробки первинної ін.-ї 5.1 Ек-лог(порівняння,групув.,розрахунок відносних показників,деталізація,елімінування,роз-к серед.пок-ків) 5.2 Ек-матем(методи обробки динамічних рядів, методи регрес-кореляц аналізу,методи моделювання) VI. Узагал.і реаліз рез-тів аналізу Систем,групув,розробка програм,вибіроптим.управл рішень
10. А-з ек.потенціалу під-ва Ек.потенціал під-ва розглядається в 2-х аспектах: 1)майновий потенціал (обсяг, склад і структура активів під-ва); 2)фінансовий потенціал (обсяг, склад і структура капіталу і зобов’язань під-ва). Етапи а-зу ек.потенціалу під-ва: 1)Класифікація активів, ВК і зобов. Активи за ступенем ліквідності поділяють на: -абс.ліквідні (грош.кошти); -ті, які визнач.терміном погашення дз (дз, короткостр.векселі одержані, пот.ф/і); -ті, які залежать від тривалості виробничого циклу (запаси); -необоротні активи, які визнач.умовами їх амортизації (нематер.активи, основні засоби), терміном погашення (довгостр.ф/і), терміном заборгов. (довгостр.дз). За терміном залучення фін.рес-сів до фін-госп.діял-ті під-ва розрізняють такі пасиви: -необмежений термін використання (ВК); - термін викор. Більше 1 р (довгостр.зобов., забезпеч.витрат і платежів, доходи майб.періодів) -термін викор.менше 1 р (пот.зобов.). 2) оцінка структури майнового та фінансового потенціалу; 3) аналіз динаміки майн. та фін.потенціалу; 4) загальна оцінка ек.потенціалу під-ва.
11.А-з фін.стійкості та платоспроможності під-ва Структура активів і пасивів під-ва визначають його платоспроможність та фінансову стійкість, дозволяє оцінити ступінь залежності під-ва від зовн.джерел фінансування, мобільність ВК, заборгованість під-ва. Етапи а-зу фін.стійкості і платоспроможності: 1)побудова с-ми коефіцієнтів; Показники платоспроможності: Коеф.абс.ліквід.=(ГК+ПФІ)/ПЗ (норма 20% або 0,2) Коеф.швидк.ліквід=(ГК+ПФІ+ДЗ)/ПЗ (норма 70% або 0,7) Коеф.покриття=ОА/ПЗ (норма 200% або 2) Показники фінансової стійкості: Коеф.автономності=ВК/А Коеф.маневрування=Власний об.капітал/ВК=(ОА-ПЗ)/ВК Коеф.довгостр.залучення капіталу=Довгостр.Зобов/(ВК+Довгостр.Зобов.) Коеф.співвідношення власних оборотних активів і ОА = ВОК/ОА=(ОА-ПЗ)/ОА Коеф.зобов.=Зобов. (пот+довгострк.)/ВК Коеф.нарах.ам.=Сума нарах.ам/Поч.в-ть майна Коеф.мультиплікації=Акт/ВК=1/Коеф.автономності Коеф.співвідношення ВК і Зобов.=ВК/Зобов. (пот.+довгостр.) 2)визнач.критеріїв оцінки 3)обчисл.показників фін.стійкості і платоспр. на поч. і кін. звіт.періоду (або на кін.кожного періоду, що входить до аналітичного) 4)оцінка динаміки обчисл.коеф. 5)заг.оцінка фін.стійкості та платоспроможності
12. Аналіз ефективності використання активів та капіталу
Показники ефективності використання активів і капіталу підприємства поділяються на: 1) Показники ділової активності Коеф. оборотності активів Коеф. оборотності капіталу 2) Показники рентаб. активів і капіталу Коефіцієнти навантаження економічного потенціалу (Кнеп) Кнеп= Дохід(виручка)/Середні залишки активів Кнна= Дохід(виручка)/Сер. залишки необоротних активів Кноз= Дохід (виручка)/Сер. залишки основних засобів Кооа=Дохід (виручка)/Сер. залишки оборотних активів, де Кооа коеф. оборотності оборотних активів Козв = Собівартість реалізованої продукції/ Сер. залишки запасів і витрат Кодз = Дохід(виручка)/Сер. залишки дебіторської заборгованості Ковк = Дохід(виручка)/Сер. залишки власного капіталу Система показників рентаб. активів та капіталу Рентабельність капіталу Rк = Чистий прибуток або фін. рез. від звич. д-ті до опод/ Середні залишки капіталу* *100 Рентабельність активів Rа = ЧП або фін. рез/ Середні залишки активів*100 Етапи аналізу ефективності використання активів і капіталу підприємства: 1) Побудова системи коефіцієнтів; 2) Розрахунок відповідних коефіцієнтів на початок і кінець звітного періоду; 3) Оцінка динаміки коефіцієнтів протягом звітного періоду; 4) Загальна оцінка ефективності використання активів і капіталу підприємства.
13. Загальні положення аналізу джерел фінансування під-ва Метою аналізу джерел фінансув. – є оптимізація ресурсного потенціалу під-ва з метою отримання макс. прибутку і досягнення високих показників рен-ті. Фін.ресурси – це єдиний вид ресурсів під-ва, який трансформується безпосередньо і з мінімальним часовим лагом у будь-який ін. вид ресурсів. Управління фін.ресурсами здійсн. за допомогою фін.інструментів – це будь-який контракт, за яким здійсн. одночасне збільшення фін.активів одного підприємства і фін.зобов’язань іншого. Наслідком управління фін.ресурсами – є створення фін.активів і фін.зобов’язань. Фінансування під-ва здійсн. з власних і позикових джерел, які групуються за терміном залучення коштів. Джерела фінансування під-в поділ. на: авансований довгостроковий капітал(власний і позиковий); джерела коштів короткострокового призначення. Для формалізації аналізу джерел фінансув. складають орг.-інформ. модель:
Метою аналізу джерел.фінансув. – є пошук шляхів і резервів зростання ринкової вар-ті під-ва шляхом залучення власного і позикового капіталу та розміщення його в активах відповідно до стратегічних цілей під-ва. Завдання:
Об’єкти: ВК, зобов’яз, активи, фактори, що впливають на зміну фін.потенціалу, фактори, що впливають на ефек-ть використання капіталу під-ва. Суб’єкти: вище керів-во; ек.служби; керівники структ. підрозділів; власники та акціонери; зовн. користувачі інф-ії.
3.1 Абсолютні вартісні пок-ки, джерелом яких є облік:
3.2 Відносні пок-ки, які є наслідком аналіт. обробки облікової інформ.:
4.1 Зовнішня інформація ( правова, директивна, нормативно-довідкова). 4.2 Внутрішня інформація ( планова, фактографічна).
14. Методика аналізу ВК ВК є основною складовою джерел фінансування підприємства. Величина ВК визначається на основі класового рівняння. А=К+З К=А-З Напрями аналізу ВК підприємства: I. Загальний аналіз джерел ВК. Етапи загального аналізу ВК:
II. Аналіз руху ВК. Етапи аналізу руху ВК:
Рн=(Н/Зп+Н)*100% – рівень надходжень Рв=(В/Зп+Н)*100% – рівень вибуття
IV. Оцінка вартості ВК. Вартість ВК акціонерних товариств формується за рахунок реінвестованого прибутку або додаткової емісії акцій. V. Оцінка ефективності використання ВК. Система показників ефективності
15. Методика аналізу зобов’язань Метою залучення позикового капіталу є підвищення ринкової вартості під-ва шляхом створення додаткових зовнішніх джерел фінансування та ефективного використання залучених на цій основі коштів. Основні завдання залучення позикового капіталу є підвищення ефективності використання ВК і прискорення формування коштів цільового фінансування. Напрями аналізу позикового капіталу підприємства: І. Аналіз зобов’язань Етапи аналізу зобов’язань: Класифікація зобов’язань Оцінка структури зобов’язань Аналіз динаміки зобов’язань Загальна оцінка зобов’язань під-ва з точки зору доцільності їх утворення і відповідності стратегічних пріоритетів під-ва ІІ. Аналіз руху зобов’язань Побудова балансової моделі позикового капіталу Зп+Н=П+Зк, П-погашення Фін. Аналіз залишків зобов’язань на кінець періоду dЗк= dЗп+ dН+ dП Оцінка інтенсивносты руху позикового капіталу Рівень надходження позик капіталу Рівень погашення позик капітал Загальна оцінка руху позикового капіталу під-ва ІІІ. Аналіз фін.стійкості і платоспроможності IV. Оцінка ефективності викор позик капіталу (на основі показників рентабельності активів створених на основі позикового капіталу)
16.Загальні положення грошових потоків Грошові кошти – це готівка, кошти на рахунках в банках, депозити до запитання Еквіваленти гр..к – це короткострокові високоліквідні фін.інв., які вільно конвертуються у певні суми гр..к і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості Рух гр..к охоплює усі види діяльності п-ва (опер, фін, інв) Надходження і витрачання гр..коштів → формування грошових потоків Метою аналізу гр..потоків є прискорення руху гр..к і підвищення на цій основі оборотності А і капіталу, а також забезпечення і платоспроможності п-ва Завдання аналізу:
об’єкти аналізу:
суб’єкти аналізу: Вищі посадові особи; Економічні служби; Керівники структурних підрозділів; Власники, акціонери; Зовнішні користувачі інформації Система економічних показників:
Інформаційне забезпечення аналізу:
Методи обробки первинної інформації
Узагальнення і реалізація результатів аналізу:
17.Аналіз джерел утворення і напрямків витрачання грошових коштів Аналіз джерел утворення і напрямів витрач гр..к здійснюється на основі Балансу п-ва, динаміка статей якого інтегрується як формування джерел або як витрачання коштів ↓А і ↑Власного та позикового капіталу п-ва призводить до формування джерел коштів ↑А і ↓заборгованості п-ва характеризує витрачання коштів Поетапне розкриття інф, яка міститься в Балансі дозволяє дати оцінку еф упр гр..потоками та визначити його відповідність стратег. цілями п-ва Етапи ан джерел утворення і витрачання гр..к п-ва:
18. Аналіз руху грошових коштів за видами діяльності підприємства Аналіз руху гр..потоків: досл гр.к та їх руху за видами діяльності п-ва спрямовується на визначення пок-ків чистого руху гр..к від опер, інв та фін д-сті і оцінки їх впливу на загальну зміну залишків гр..коштів у звітному періоді Чистий рух гр..к п-ва визначається за алгор: ЧРК=Н-В Н-валовий додатній гр..потік (надходження), В-вал відємний гр..потік (витрачання) ЧРКоп=Ноп-Воп ЧРКінв=Нінв-Вінв ЧРКфін=Нфін-Вфін
19. Факторний аналіз загального показника чистого руху грошових коштів Факторний аналіз гр..к здійснюється на основі балансової факторної моделі, в якій результативний пок-к (ЧРК) визначається як алгебраїчна сума інших факторів (елементів Балансу) ЧРК, обчислений відповідно до Балансу, дорівнює абсолютній зміні залишків гр..к: ЧРК=ΔГК Факторна модель гр..к будується відповідно до балансового рівняння, яке хар-є взаємозв’язок між А, ВК і З: А=ВК+З НА+(ОА-ГК)+ГК+Витр.майб.пер+НА і групи вибуття=К+Заб.наст.витрат і платежів+Довг З+ПЗ+ДМП ГК= К+Заб.наст.витрат і платежів+Довг З+ПЗ+ДМП-( НА+(ОА-ГК)+Витр.майб.пер+НА і групи вибуття) Використовуючи метод різниць можна визначити вплив складових елементів Балансу на зміну ГК Δ ГК= Δ К+ Δ Заб.наст.витрат і платежів+ Δ Довг З+ Δ ПЗ+ Δ ДМП-( Δ НА+ Δ (ОА-ГК)+ Δ Витр.майб.пер+ Δ НА і групи вибуття) Δ-абс.відхилення
20. Оцінка достатності, ліквідності та ефективності грошового потоку При аналізі гр..потоків застосовується фін коеф, які дають змогу узагальнити результати руху коштів п-ва:
Фін коеф, що застосовується в ан гр. потоків п-ва:
КД=ЧРК від оп.д-сті/(∑погаш. Основного боргу за кредитами і позиками+∑сплачених дивідендів+∑інших платежів)
КЛ=Надх опер (валовий дод гр..пот від оп д-сті)/Витр опер (валовий відємн гр..пот від оп д-сті)
КЕ=ЧРК/В (вал відємн гр..пот)
21. Заг. положення аналізу інвестиц. ді-ті Необхідність інвестицій викликана обмеженістю ресурсів, які можуть бути використані для фінансування будь-якого проекту. Інвестиції –все види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою одержання прибутку або досягнення соц. Ефекту. Види інвестицій: Грошові кошти, нерухоме майно та пов’язані з ним майнові права, цінні папери або інші форми участі у підприємстві, грошові вимоги та права про виконання договірних зобов’язань які мають вартість, права на здійснення господарської діяльності, інші види інвестицій, незаборонені законом України. Об’єкти інвестиційної д-сті: об’єкти підприємницької або іншої д-сті. Суб’єкти : є інвестор – юр або фіз. особа в т.ч іноземна В залежності від об’єкта інвестування інвестиції под. на: Реальні (капітальні) – це вкладення коштів у матеріальні та нематеріальні активи. З групи інвестицій в нематеріальні активи виділяють інновації – вкладення нововведення , а також інтелектуальну форму інвестування – вкладення в творчий потенціал суспільства. Фінансові інцест – це фін вкладення в цінні папери інших п-в , у процентні облігації внутрішніх державних і місцевих позик, надання позик іншим п-вам, вкладення у статутні капітали інших п-в, депозитні вклади в банках. Реальні або капітальні інцест розпод. на:за призначенням (капіт вкладення виробнич признач, капіт вклад невиробн признач), за складом (витрат на б-во, витр на придбан обладнання, витр на монтаж, встановлення, технологг, енергет облад) Фінансові інцест відповідно до напрямків вкладення розпад на вкладення в цінні папери, в статутні капітали, позики, іншим п-вам, термінові депозитні вклади банкам. Цінні папери – акції, облігації, векселі ощадні сертифікати,казначейські зобов’язання. Джерелами фінансування інвестиц д-сті є: Власний капітал (його формування за рахунок прибутку і амортизац відрахувань); залучені кошти (кошти від продажу акцій, внески пайовиків, асигнування з бюджету); позикові кошти (кредити банків, бюджетні кредити, кошти отримані від випуску і продажу облігацій) Регулюв інвестиц д-сті п-в здійснюється на основі законодавства До правових норм інвестування відносять: добровільність інвестування, право на одержання прибутку або інших вигід, право на участь в управлінні або відсутність такого права, ризик і невизначеність, самостійність рішення про припинення інвестування, державний захист інвестування.
22. Організаційно-інформаційна модель І блок мета-створення інформаційної бази ефективного управління інвестиціями Завдання: 1 визначення ступеня виконання плану інвестування 2 аналіз динаміки інвестицій в цілому і за складом 3 оцінка ефективності інвестицій в цілому і за об’єктами інвестування 4 аналіз термінів окупності інвестиц в цілому і за об’єктами 5 визначення техніко-технологічного результату інвестув 6 підвищення технічного і технологічного рівня п-ва в цілому і за окремими напрямками технічного розвитку 7 оцінка управлінських рішень прийнятих щодо інвестування 8 розробкастратегії інвестиці д-сті ІІ блок Обєкти: інвестиційні ресурси, обсяги інвестицій, фактори що вплинули на визначення напрямків видів і обсягів інвестиц, функції управління інвестиційною д-стю Суб’єкти вищі посадові особи, економ служби п-в, зовнішні користувачі інформації. ІІІ блок с-ма економ показників Абсолютні вартісні показники: абсолютна величина експлуатаційного доходу, абсолютна величина інвестиційних витрат, абсолютні показники динаміки інвестиційних витрат та експлуатаційного доходу,абсолютна величина чистого приведеного доходу від інвестиц. Відносні показники: відносні показники структури інвестицій, відносні пок динаміки експлуатац доходу та інцест витрат, відносні показники інтенсивності (індекс рентабельності, внутрішня норма доходу, термін окупності інвестицій) ІV блок інформаційне забезпечення зовнішня інф – правова, директивна, нормативно-довідкова; внутрішня – планова, фактографічна V блок метод прийоми обробки інф: екон-логічні (групування, порівняння, розрах відносних та середніх показників, деталізація, елімінування)Екон-математичні (методи обробки динамічних рядів, методи кореляційно регресійного аналізу, методи моделювання) VІ блок Узагальненя і реаліз результатів аналізу: систематизація інф; розробка багатоваріантних заходів щодо поліпшення результатів інвестиційної д-стів майбутньому; прийняття рішення щодо обраного варіанту заходів, доведення прийнятого рішення до виконавців, забезпечення контролю.
23. Оцінка грошових потоків при здійсненні капітальних інвестицій КВ – капітальні вкладення; ПП – продуктивність праці; с/в – собівартість; ПнП – податок на прибуток Процес реального інвестування включає стадії: 1) Стадія накопичення капіталу:
2) Стадія отримання експлуатаційного доходу:
А-з реальних інвестицій здійсн. на кожному з визначених етапів: На етапі проектування капіт вкладень а-зу підлягають: - фактичний стан ОЗ ; - патентна інформація, науково-технічні розробки, закордонний та вітчизняний досвід у галузі сучасних технологій; - відповідність проекту капітальних вкладень поставленим завданням (оцінюється спроможність вирішити ці завдання); - відпов коштористних інвестиц витрат галузевим нормативам питомих капітальних вкладень; - відповід оікуваних показників ефективності капітальних вкладень середньогалузевим або нормативним показникам. На етапі проектування КВ здійснюється порівняльний а-з показників, які характеризують очікувану ефективність з аналогічними базисними показниками (показ, що склалися до впровадж інвестиц проекту, крім будівництва). Для порівняння використовують 3 групи показників: 1) –приріст чистого прибутку в % до базисного року; -капітальні вкладення на 1 грн. чистого прибутку; -термін окупності капітальних вкладень; -приріст ПП; -приріст фондвіддачі; -скорочення робочих місць у % до базисного року; 2) -приріст доходу (виручки) від реалізації; -приріст виробничих потужностей; -зменшення чисельності працівників; -економія паливно-енергетичних ресурсів; 3) –покращення умов праці та техніки безпеки; -підвищення якості продукції; -зменшення чисельності робітників зайнятих ручною та тяжкою фізичною працею. На етапах будівництва, монтажу, налагодження устаткування та введення об’єкта в дію аналізують:
На стадії отримання доходуа-зу підлягають показники: доходу від реалізації, с/в, валового прибутку, адмін. витрат, в-т на збут, операційний прибуток, фін рез від звичайної діяльності, чистого прибутку. Для а-зу загальної ефективності виробничих інвестицій використ показники чистого, приведеного доходу, терміну окупності, внутрішньої норми доходу та рентабельності інвестицій. А-з інвестицій базується на визначенні інвестиційного процесу, як такого, що поєднує накопичення капіталу (у вигляді створення виробничого або іншого об’єкта) та послідовне отримання доходу. Безпосереднім об’єктом кількісного аналізу є грошові потоки, які характеризують процеси накопичення капіталу і отримання доходу в єдиній послідовності. Елементи грошового потоку формуються з показників інцест витрат (К) та експлуатаційного доходу (Е). Інвестиційні витрати (К) –це початкова вартість інвестиційного проекту, яка визначається як різниця між початковими витратами та початковими доходами. До початкових витрат належать в-ти на будівництво придбання устаткування монтаж та ін.. Початкові доходи складаються з доходу від продажу демонтованого обладнання, податкових знижок та пільг, які є наслідком інвестуваня. Експлуатаційний дохід складається з приросту доходу від реалізації продукції підприємства в наслідок інвестування за винятком приросту поточних витрат та ПнП, які також є наслідком здійснення інвестицій. До поточних витрат належать: матеріальні витрати за мінусом амортизаційних відрахувань і в-ти на оплату праці, які утворилися в наслідок створення виробничого або іншого об’єкта за рахунок інвестицій. Окремий елемент грошового потоку(Гt)єчистим доходом від інвестицій за окремий період tі обчислюється як: Гt=Et-Kt Kt-інвест витрати за період Et-експлуатаційний дохід При здійсненні КВ у виробничі ОЗ, Е обчислюється як: Е=Д-(СВ-А)-ВЗ-АВ-ПнП Д- дохід від реалізації ВЗ – витрати на збут ПнП – податок на прибуток СВ – собівартість АВ – адмін. витрати Відповідно до цього елемент грошового потоку, при реальному інвестуванні визначається за алгоритмом: Гt= Д-(СВ-А)-ВЗ-АВ-ПнП-К Дане рівняння хара-є загальний підхід до обчислення елементів грошового потоку без врахування фактору часу. Врахування фактора часу означає приведення інцест витрат і доходів до єдиного моменту часу, необхідність врахування фактора часу пов’язана з тим, що з плином часу вартість грошей змінюється під впливом інфляції, невпевненості інвесторів в майбутньому та їх схильності до ліквідності активів, в які вони вкладають кошти, грошові кошти частково втрачають свою вартість. Це означає що купівельна вартість грошової одиниці сьогодні буде вище ніж завтра. Визначені фактори обумовлюють ризик інвестицій, що харак-є невизначеність в отриманні доходу взагалі або отриманні тієї величини доходу від інвестицій на яку розраховує інвестор. Ризик з часом зростає, що призводить до зменшення очікуваної вартості майбутніх грошей по відношенню до грошей теперішніх. Теперішня вартість грошей це грошова вартість майбутніх надходжень або доходів з поправкою на ставку дисконту , що застосовується для майбутніх платежів з метою врахування ризику та невпевненості пов’язаних з фактором часу. Метод дисконтування платежів дає змогу обчислити суму чистого приведеного доходу точніше – чистий приведений дохід (W) харак-є загальний абсолютний результат інцест діяльності = сумі дисконтова них елементів на певний момент часу W=∑ Гt*Vgt Vgt– дисконтний множник за ставкою порівняння Вплив інцест витрат і доходів від них на чистий приведений дохід визначають таким чином: чистий приведений дохід = приведені доходи-приведені витрати
24. Оцінка ефективності використання реальних інвестицій Процес дисконтування це процес у фінансових обчисленнях в якому задані сума, що повертається і К. дисконтування. Економічний зміст процесу дисконтування полягає у вчасному упорядкуванні грошових потоків різних часових періодів К. дисконтування показує невизначеність в отриманні доходу взагалі або отриманні тієї величини доходу від інвестицій на яку розраховує інвестор. Процес нарощування це процес у фінансових обчисленнях де задані вихідна сума та процентна ставка , економічний зміст процесу полягає у визначенні тієї суми якою буде і бажає розпоряджатися інвестор після закінчення цієї операції, мова йде про рух грошового потоку від теперішнього до майбутнього. Дисконтний множник =1/(1+q)t=(1+q)-t Для характеристики ефективності виробничих інвестицій використовують такі показники: термін окупності; внутрішня норма доходу; рентабельність; Терміном окупності вважається період протягом якого сума доходу дисконтованого на момент завершення інвестування дорівнює сумі інвестицій. Термін окупності являє собою час теоретично необхідний для повної компенсації інвестицій дисконтова ними доходами. Термін окупності обчислюється:
Де m – Кількість повних років у терміні окупності інцест E(m+1)-доход від інцест в році (m+1), який є останнім в році окупності
Внутрішня норма доходу це така ставка дисконтування при якій чистий приведений дохід дорівнює 0. Внутрішня ставка доходу обчислюється за формулою: qвн=q1+w1/(w1-w2)*(q1-q2) рентабельність
25. Класифікація фінансових інвестицій Види фінансових інвестицій:
Класифікація фінансових інвестицій: 1) за ознакою оформлення прав документально:
2) за ознакою умов передачі
3) за ознакою порядку отримання доходу:
26. Оцінка вартості ц. п. в умовах інфляції та ризику Вартість цінних паперів визначається залежно від порядку отримання доходів. Вартість акцій та облігацій залежить від трьох факторів: грошового потоку від цінних паперів, темпів приросту грошового потоку та ризику або невпевненості грошового потоку. Для визначення ринкової (поточної) ціни акцій або облігацій слід привести майбутні грошові потоки до теперішньої вартості, дисконтувавши їх за відповідною ставкою, яка враховує всі аспекти ринку. Таким чином ціною акції чи облігації є теперішня вартість її грошових потоків. Щоб обчислити грошові потоки, слід взяти останні показники, що характеризують величину грошових потоків і скоригувати щодо реальних темпів приросту. Грошовий потік від простих або привілейованих акцій вимірюється щорічним дивідендом та приростом ціниакції. Грошовий потік від облігацій або довготермінових цінних паперів, які випускаються одержувачем позики, складається з суми доходу, яку одержує покупець облігацій за рік. Цінні папери з фіксованим доходом є важливим об’єктом фінансових інвестицій. Основними параметрами цінних паперів з фіксованим доходом є номінальна ціна, термін сплати основного боргу, норма доходу, термін сплати процентів. Номінальна ціна (вартість) – це ціна цінного паперу на час її погашення. Термін сплати основного боргу (термін погашення) – це дата, коли той, хто випускає цінні папери, має повернути інвестору їх повну (номінальну) вартість. Норма доходності – це розмір процента, що сплачується по акції або облігації з фіксованим доходом. Це є купонна ставка, яку позначено на купонному листі. Термін сплати процентів визначає регулярність сплати процентів протягом року. Зважаючи на викладене вище, ринкова (поточна) ціна облігації з періодичною виплатою процентів(1 раз в кінці року) та погашення номіналу по закінченню терміну при умові, що її купівля здійснюється у момент випуску, дорівнює сумі теперішньої вартості надходження доходів та теперішній вартості номіналу тобто: Роб=Іаn,I + PNVtn,i Де Роб – ринкова (поточна) ціна облігації, І – сума річного доходу за купонною ставкою q, аn,I– коефіцієнт приведення постійних річних рент. визначений для постійної ставки і, PN – номінальна ціна облігації, Vtn,i – дисконтний множник за ставкою порівняння і, і – дисконтна ставка, n – термін позики, років, Іаn,I – сума приведеного річного доходу, PNVtn,i – дисконтова на номінальна ціна облігації. Коефіцієнт приведення постійних рент (Ктепер вартості ануїтету) обчисл за формулою: аn,I=∑nt=1Vtn,I = (1-(1+i)-n)/I або визначається за спеціальною таблицею коефіцієнтів приведення річної ренти (коефіцієнтів теперішньої вартості ануїтету). Ці коефіцієнти залежать від норми доходності (ставки процентів по облігації) та кількості членів ренти. Власники привілейованих акцій також регулярно отримують фіксовані доходи, але акції не мають терміну погашення. Тому привіл акції слід розглядати як довічну ренту, вартість якої можна визначити дисконтуючи суму дивідендів за нескінченний період: Pa=∑∞t=1d* Vtде Pa – ринкова вартість привіл акції, d – сума, що регул сплач за акцією і відповід пост дивіденду, Vt– дисконтний множник за ринковою ставкою q. Або Pa=d/q Ціна простих акцій визначається за трьома факторами: річними дивідендами, темпами приросту дивідендів та ставкою дисконту. Рівняння має вигляд Pa=d/qsде Pa – ринкова вартість прост акції з пост дивідендами, d – сума, що регул сплач за акцією, qs - необхідна ставка доходу. Дивіденти за простими акціями можуть зростати постійними темпами, тоді: Pa=(d0(1+T))/qs-T, де Pa – ринкова вартість акції з пост приростодивідендами, d0 – сума доходу, сплачена за акцією в попер році, Т – темп приросту дивідендів, qs - необхідна ставка доходу. У випадку коли дивіденди на 1 просту акцію зростають нерівномірно, ринкова ціна визначається як сума майб дивідендів, обчисл окремо за кожний період, дисконтованих до тепер вартості.
27. Концепція ризику, доходу та дохідності фінансових активів. Дохід за окремим видом ЦП складається з доходу від зміни вартості даного активу та суми доходу отриманого у вигляді дивідендів або процентів, доходність активу визначається як відношення отриманого доходу до номінальної вартості активу:
i– доходність активу d – сума доходу P – ринкова вартість активу Pn- номінальна вартість активу Загальний ризик портфеля ЦП поділяють на: диверсифікований ризик не систематичний, залежить від ступеня диверсифікації ЦП; недиверсифікований (систематичний) залежить від ступеня чутливості показника дохідності окремого виду ЦП до зміни середньої дохідності фондового ринку. Метою аналізу диверсифікованого ризику є зниження ризику шляхом формування портфеля ЦП за рахунок активів, доходи яких мають різні амплітуди коливання. Метою аналізу не диверсифікованого ризику є зниження ризику шляхом оцінки та прогнозування майбутніх доходів підприємств-емітентів ЦП, які обертаються на фондовому ринку. Пошук ЦП з різними амплітудами коливання доходів здійснюється за допомогою методу коваріації який дозволяє порівнювати напрями зміни коливань доходів від різних видів ЦП. Для оцінки систематичного ризику застосовують індекс чутливості І= індекс дохідності ЦП/індекс дохідності фондового ринку Відповідно до портфельної теорії наявність зв’язку систематичного ризику і дохідності дозволяє побудувати модель оцінки капітальних активів (МОКА) відповідно до якої недиверсифікований ризик обчислюється за допомогою коеф. бета
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |