
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ СІМЕЙНЕ ПРАВО
СІМЕЙНЕ ПРАВО« Назад
СІМЕЙНЕ ПРАВО 13.07.2015 03:39
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА ЗАГАЛЬНО-ЮРИДИЧНИХ ДИСЦИПЛІН
Т. П. Ткач
СІМЕЙНЕ ПРАВО
Навчально-методичний комплекс
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА ЗАГАЛЬНО-ЮРИДИЧНИХ ДИСЦИПЛІН
Т. П. Ткач
СІМЕЙНЕ ПРАВО
Навчально-методичний комплекс
К И Ї В 2014
УДК 347.6 ББК Х 624 Т 48
Рекомендовано до друку методичною радою Інституту (протокол № __ від „ ” _______ 2014 р.)
Ткач Т. П. Сімейне право: навчально-методичний комплекс. – К.: Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014. – 32 с.
Рецензенти:
Тимошенко Ю. П.,доцент кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби, кандидат юридичних наук, доцент Жолондієвський Л. О., доцент кафедри цивільного права і процесу Національної академії внутрішніх справ
Відомості про автора: Ткач Т. П. – старший викладач кафедри загально-юридичних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби, кандидат юридичних наук.
© Т. П. Ткач, 2014 © Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014
ЗМІСТ
ВСТУП ..........................................................................................................................................5
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН..............................................................................................................7
ПРОГРАМА КУРСУ...................................................................................................................8
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ...............................................11
СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ........................................................................16
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ..............................................................................................................23
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ...........................................................................................25
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................................27
ВСТУП
Сімейне право як галузь приватного права та навчальна дисципліна має особливий предмет вивчення – відносини між членами сім’ї, а також особами, які пов’язані сімейними правовідносинами. Розмежування сімейно-правових відносин законодавчого регулювання від інших, що регулюються моральними, релігійними нормами тощо, є надзвичайно важливим завданням в процесі вивчення навчальної дисципліни. Тісний взаємозв’язок сімейного права з такими юридичними дисциплінами, як цивільне право, конституційне право, теорія держави і права обумовлює методику викладання навчальної дисципліни. Це дозволяє сформувати у курсантів (слухачів) комплексний підхід до вирішення практичних завдань, що виникають в процесі вирішення ситуативних завдань в галузі сімейних правовідносин. Програма навчального курсу “Сімейне право” складена з урахуванням сучасного законодавства України, що діє після набрання чинності Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 р., а також інших нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини в галузі сімейного права. Програма навчального курсу побудована таким чином, щоб курсанти (слухачі) набули повних теоретичних знань в галузі сімейного права (предмету, методу та принципів галузі сімейного права, основних понять, таких як шлюб, сімейні правовідносини, особливостей їх регулювання), а також практичних навичок вирішення прикладних завдань. В програмі враховано тісний зв’язок сімейного права з цивільним правом та процесом, кримінальним правом, а також теорією держави та права, іншими юридичними дисциплінами. В той же час програма розмежовує матеріал, що вивчається сімейним правом від матеріалу споріднених галузевих юридичних дисциплін. Основною метою вивчення навчальної дисципліни “Сімейне право” є засвоєння курсантами (слухачами) основних юридичних понять у сфері сімейних правовідносин, а також набуття практичних навичок з вирішення ситуативних проблемних завдань в галузі сімейного права, що виникають в процесі здійснення юридичної діяльності державними органами влади та юридичними установами. В результаті вивчення даного курсу курсант (слухач) буде знати: - законодавчі акти, які регламентують сімейні правовідносини в Україні; - поняття сімейних правовідносин, шлюбу, умови та порядок вступу та розірвання шлюбу, визнання його недійним; - особливості майнових та немайнових прав подружжя, батьків та дітей; - основні форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування; - міжнародно-правові договори, відповідно до яких здійснюється регулювання сімейних відносин між громадянами України та іноземцями, особами без громадянства; Він буде вміти: - розмежовувати юридичні поняття галузі сімейного права; - аналізувати законодавчі акти, що регулюють сімейні правовідносини; - розв’язувати прикладні завдання зі сфери сімейного права, виробити правильну позицію у справі. Контрольні заходи включають поточний, рубіжний модульний та підсумковий контроль. Результати виконаних курсантами робіт оцінюються за кредитно-модульною системою. Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так і за результатами позааудиторної роботи (виконання практичних завдань, підготовка реферативних доповідей). Загальна кількість можливих балів дорівнює 100. Форма підсумкового контролю – залік.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Форма підсумкового контролю: залік.
ПРОГРАМА КУРСУ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Загальна характеристика сімейних правовідносин
Тема 1. Поняття та принципи сімейного права. Сімейні правовідносини Поняття сімейного права як галузі права, його предмет. Диспозитивний та імперативний методи регулювання в сімейному праві. Принципи сімейного права. Система сімейного права. Місце сімейного права у правовій системі України. Етапи розвитку сімейного права. Джерела сімейного права: законодавство, договір, звичай. Сімейний кодекс України. Співвідношення Сімейного кодексу України і цивільного законодавства. Сім’я в соціологічному та правовому значеннях. Етапи розвитку сім’ї. Загальні та спеціальні ознаки сім’ї. Право особи на сім’ю. Характеристика особливостей сімейно-правових взаємовідносин. Учасники сімейних відносин. Особисті та майнові сімейні правовідносини. Суб’єкти та об’єкти сімейних правовідносин. Юридичні факти, підстави виникнення сімейних правовідносин. Юрисдикційна та неюрисдикційна форми захисту сімейних правовідносин. Державна охорона сім’ї.
Тема 2. Шлюб. Права та обов’язки подружжя Поняття та ознаки шлюбу. Порядок укладення шлюбу, позитивні та негативні умови укладення шлюбу. Абсолютна та відносна заборона шлюбу. Припинення шлюбу. Юридичні наслідки розірвання шлюбу. Режим окремого проживання подружжя. Недійсний та неукладений шлюб. Правові наслідки визнання шлюбу недійсним. Санація шлюбу. Колізійні питання укладення та розірвання шлюбу. Особисті права й обов’язки подружжя. Поняття права власності подружжя. Право подружжя на спільне майно. Роздільна власність подружжя. Договірний режим майна подружжя. Поділ майна подружжя. Поняття шлюбного договору. Правовий режим майна подружжя за шлюбним договором. Укладення та зміст шлюбного договору. Аліментні зобов’язання подружжя. Аліментні зобов’язання колишнього з подружжя. Позбавлення одного з подружжя права на утримання. Припинення права одного з подружжя на утримання.
Тема 3. Правовідносини батьків та дітей Загальні підстави виникнення прав та обов’язків батьків та дітей. Встановлення походження дітей. Загальні правила визначення материнства і батьківства. Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають та не перебувають у шлюбі між собою. Визнання та встановлення батьківства за рішенням суду. Оспорювання батьківства, материнства. Колізійні питання визначення походження дитини. Особисті немайнові права й обов’язки батьків і дітей. Порядок визначення прізвища, імені, по батькові дітей. Вирішення спорів, пов’язаних з місцем проживання дітей. Підстави та наслідки позбавлення та поновлення батьківських прав. Майнові правовідносини батьків і дітей. Обов’язок батьків щодо утримання неповнолітніх дітей. Припинення права на аліменти. Обов’язок батька, матері утримувати повнолітніх дітей. Обов’язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків.
Тема 4. Влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування Поняття усиновлення. Особи, які можуть бути усиновленими. Особи, які можуть бути усиновлювачами. Умови усиновлення та порядок його здійснення. Таємниця усиновлення. Недійсність усиновлення. Скасування усиновлення. Позбавлення усиновлювача батьківських прав. Поняття і значення опіки та піклування в сімейному праві. Встановлення опіки та піклування. Права й обов’язки суб’єктів правовідносин з опіки та піклування. Припинення опіки (піклування). Патронат над дітьми. Прийомна сім’я. Дитячий будинок сімейного типу. Усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України. Усиновлення іноземцем дитини, яка є громадянином України. Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні. Обмеження права іноземця на таємницю усиновлення дитини, яка є громадянином України. Усиновлення в Україні іноземцем дитини, яка є іноземцем або особою без громадянства. Нагляд за дотриманням прав дітей, які усиновлені іноземцями. Колізійні питання опіки та піклування.
Тема 5. Права та обов'язки інших членів сім’ї та родичів Поняття інших членів сім’ї та родичів в сімейному праві. Особисті немайнові права й обов’язки інших членів сім’ї та родичів. Майнові права й обов’язки діда, баби, прадіда, прабаби, онуків, правнуків, брата, сестри, вітчима, мачухи, пасинка, падчерки. Аліментні обов’язки фактичних вихователів і вихованців.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
ТЕМА 1. Поняття та принципи сімейного права. Сімейні правовідносини
Питання, які розглядаються на семінарі:
Література до теми:
1, 2, 5, 8, 9, 11, 17, 1, 19, 20-26, 28, 29; 1, 8, 31, 34.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання до самостійної роботи: ü Скласти схему принципів сімейного права. ü Знайти відображення основних принципів сімейного права в конкретних нормах Сімейного кодексу України. ü Скласти порівняльну таблицю ознак сімейного права, які дають підстави виокремити його у самостійну галузь, та які заперечують таку потребу. ü Охарактеризувати методи правового регулювання, котрі притаманні сімейно-правовим нормам. ü Порівняти принципи, предмет та методи сімейного права України та інших зарубіжних країн.
ТЕМА 2. Шлюб. Права та обов’язки подружжя
Питання, які розглядаються на семінарі:
Питання, які розглядаються на практичних заняттях:
Література до теми:
1, 2, 5, 8, 9, 11, 17, 1, 19, 20-26, 28, 29; 3, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 21, 24, 26, 32.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання до самостійної роботи: ü Пояснити співвідношення понять «укладення шлюбу» та «державна реєстрація шлюбу». ü Ознайомитися зі змістом Правил реєстрації актів цивільного стану щодо реєстрації шлюбу. ü Скласти перелік даних, які мають бути відображені в заяві про реєстрацію шлюбу. ü Скласти перелік перешкод до реєстрації шлюбу та юридичних наслідків порушення вимог сімейного кодексу щодо цих обставин. ü Скласти заяву до суду про поділ спільного сумісного майна подружжя. ü Скласти схему умов стягнення утримання (аліментів) на користь дружини (чоловіка).
ТЕМА 3. Правовідносини батьків та дітей
Питання, які розглядаються на семінарі:
Питання, які розглядаються на практичному занятті:
Література до теми:
1, 2, 5, 8, 9, 11, 17, 1, 19, 20-26, 28, 29; 3, 5, 7, 8, 9, 10, 12, 16, 17, 18, 21, 22, 27, 31.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання до самостійної роботи: ü Скласти схему особистих немайнових прав та обов’язків батьків. ü Скласти заяву про поновлення батьківських прав. ü Визначити загальні правила, за якими батьки здійснюють управління майном малолітніх дітей. ü Визначити з посиланням на статті Сімейного кодексу України правовий режим майна, набутого батьками та неповнолітніми дітьми спільно. ü З’ясувати підстави виникнення та погашення заборгованості по аліментах. ü Записати види заробітку (доходу), які враховуються під час обчислення аліментів. ü Скласти заяву про стягнення аліментів на користь дитини (повнолітнього сина, дочки, батька, діда). ü Скласти позовну заяву з посиланнями на статті закону про зміну розміру аліментів (від імені платника аліментів).
ТЕМА 4. Влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування
Питання, які розглядаються на семінарі:
Питання, які розглядаються на практичному занятті:
Література до теми:
1, 2, 5, 8, 9, 11, 17, 1, 19, 20-26, 28, 29; 3, 7, 8, 9, 10, 19, 20, 23, 25, 28, 29, 33.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання до самостійної роботи: ü Порівняти можливі способи (форми) влаштування дітей за законодавством, яке діяло до введення в дію Сімейного кодексу України ü Записати права дітей, передбачені Конвенцією про права дитини та Законом України «Про охорону дитинства». ü Визначити умови усиновлення за новим Сімейним кодексом України. ü Ознайомитись з нормативно-правовими актами, які регулюють порядок виявлення та обліку дітей, які залишилися без батьківської опіки, порядок вчинення усиновлення, встановлення опіки та піклування. ü Назвати органи, на які покладається захист прав та інтересів дітей, залишених без батьківської опіки, та їх основні функції. ü Вказати документи, які мають подавати претенденти на усиновлення для одержання дозволу на останнє. ü Скласти заяву про бажання усиновити дитину. ü Скласти заяву до органу опіки та піклування про призначення опікуном малолітньої особи. ü Провести порівняльний аналіз основних прав і обов’язків опікуна та піклувальника. ü Скласти договір про патронат над дитиною. ü Провести порівняння правового статусу опікуна, піклувальника та патронатного вихователя. ü Порівняти інститут патронату з прийомною сім’єю та дитячим будинком сімейного типу.
СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ 1. У вересні 1999 р. до юрисконсульта звернулася громадянка Лукаш О. Вона повідомила, що уклала шлюб з Лукашем П. у 1990 р. На початку подружнього життя чоловік був уважним до неї: дарував квіти, вони часто відвідували театри, музеї, виставки, але згодом усе це припинилося. В інших питаннях претензій до чоловіка вона не має: він вчасно приносить зарплату додому, не зловживає алкоголем, не ображає її. Проте вона просила пояснити, чи є можливість примусити чоловіка ставитися до неї так, як у перші роки шлюбу. Яку відповідь надасть громадянці Лукаш О. юрисконсульт? У чому полягають особливості сімейних правовідносин? Які соціальні норми регулюють такі відносини? 2. Несвітайло М. звернувся до суду з заявою про визнання недійсним шлюбу, укладеного його батьком Несвітайлом О. із Семенютою І. Позивач зазначив на обґрунтування позову, що його батько в момент реєстрації шлюбу, по-перше, вже досяг похилого віку, оскільки йому виповнилося 72 роки, по-друге, страждав на склероз судин головного мозку і не завжди усвідомлював значення своїх дій, а по-третє, Семенюта І., на його думку, не мала намірів створювати сім’ю, бо сама теж досягла 70-річного віку. Через два місяці після реєстрації шлюбу батько помер. Семенюта І. стверджувала в суді, що уклала шлюб саме з метою створення сім’ї і не має сумнівів у тому, що Несвітайло О. в момент укладення шлюбу був у нормальному психічному стані. Як оцінити аргументи, на які посилається позивач для обґрунтування позову? Як слід вирішити справу? 3. С. Смерека звернулася до суду з позовом до колишнього чоловіка Ю. Смереки, в якому просила визнати за нею право власності на автомобіль, зауважуючи, що автомобіль був придбаний під час шлюбу з відповідачем, але не на спільні кошти. Так, 15 тис. грн були надані її матір’ю Потапчук, а 5 тис. грн були отримані в борг від тітки відповідача. Цей борг був сплачений особисто позивачкою із коштів, які вона одержала в спадок ще до укладення шлюбу з Ю. Смерекою. Чи підлягає позов задоволенню? Які докази можуть бути надані позивачкою в підтвердження своєї вимоги? 4. М. Шиян у березні 2000 р. звернулася до суду з позовом до М. Касіяна. В обґрунтування позову вона зазначила, що після розірвання в 1995 р. шлюбу з її чоловіком Касіяном вона продовжувала жити з ним однією сім’єю і вести спільне господарство. У 1998 р. з метою спільного користування вони придбали автомобіль «Жигулі». Після смерті в січні 1999 р. Касіяна його син від першого шлюбу О. Борисенко оформив право успадкування на автомобіль і відмовився добровільно виплатити компенсацію за її частку в спільному майні подружжя. Суддя відмовив М. Шиян у задоволенні позову, посилаючись на те, що нею пропущений строк позовної давності для пред’явлення претензій до Борисенка. Чи правильно діяв суд? Які норми права слід застосовувати при вирішенні спору між М. Шиян та Борисенком? Які обставини мав з’ясувати суд за позовом? 5. Укладаючи шлюб, громадянка РФ Андрєєва та громадянин України Ромців зберегли свої прізвища. Місцем проживання подружжя обрали Чи обґрунтовані рішення відділу РАЦС та суду? Чи відповідає вимога подружжя Андрєєвої та Ромціва законодавству України? Який орган вирішує спори між батьками з приводу прізвища дитини? 6. Народивши від випадкового зв’язку дівчинку, І. Навитка віддала її до дитячого будинку. Через три роки вона забрала дівчинку до себе, а ще через рік сусіди Навитки звернулися до місцевої адміністрації з заявою позбавити її батьківських прав. У заяві вказувалося, що Навитка веде аморальний спосіб життя (систематично випиває, часто приводить додому різних чоловіків), дитину не доглядає, дівчинка завжди голодна, неохайна, майже не має одежі. Коли в матері збирається чергова компанія друзів, їй доводиться спати в коридорі. Чи буде вирішене питання зазначеним органом? Чи є підстави для позбавлення Навитки батьківських прав? Який орган розглядає справи щодо позбавлення батьківських прав? Хто має право вимагати позбавлення батьківських прав? Які правові наслідки позбавлення батьківських прав? Чи можливе поновлення в батьківських правах? 7. Після розірвання шлюбу між подружжям Вівчаренко їхній 7-річний син був за рішенням суду залишений проживати з матір’ю. Батьки домовилися, що батько буде зустрічатися з хлопчиком двічі на місяць. Через рік мати хлопчика Вівчаренко К. вийшла заміж і з метою закріплення стосунків між її новим чоловіком та хлопчиком стала чинити всілякі перепони у спілкуванні батька з сином. Вона не дозволяла хлопчику гуляти на подвір’ї, де його міг побачити батько, а потім відвезла до своєї матері в село. Дізнавшись, де знаходиться син, Вівчаренко Г. приїхав до села і всупереч запереченням бабусі забрав хлопчика. Мати подала позов до суду щодо відібрання дитини. Батько подав зустрічний позов щодо визначення місця проживання сина. Яка правова оцінка дій батька? Який орган має бути залучений судом до участі у справі? Яке рішення винесе суд за даним позовом? 8. 13 червня 2012 року 29-літня Марія Світлова пред'явила позов про встановлення батьківства і стягнення аліментів до Сидорчука В.Т. При цьому Світлова вимагала стягнути з нього кошти на утримання дитини за минулий із дня народження дитини строк (з 16 лютого 2008 року), тому що Сидорчук всіляко ухилявся від утримання дитини: кілька разів змінював місце роботи і місце проживання, а зараз збирається переїжджати до іншої країни для постійного проживання . Суд задовольнив позов, визнавши Сидорчука В.Т. батьком дитини. Чи будуть задоволені вимоги Світлової стосовно стягнення аліментів? 9. Крушенко дала згоду на усиновлення її сина. Після винесення судового рішення про його усиновлення подружжям Федоренко, але до набрання цим рішенням законної сили, Крушенко подала заяву про те, що відкликає свою згоду на усиновлення дитини, внаслідок чого рішення суду було скасовано. Подружжя Федоренко подали позов до Крушенко, в якому зазначали, що внаслідок того, що вона раптово, без жодних пояснень відізвала згоду на усиновлення, заподіяла їм моральну шкоду. Якими доказами позивач можуть обґрунтувати свій позов? Чи має бути задоволений такий позов судом? Чи зобов’язана особа, що відхиляє згоду на усиновлення дитини, пояснювати причини свого вчинку? Чи несе вона цивільну відповідальність за необґрунтований відзив згоди на усиновлення? 10. Подружжя Прокопенків через часті та тривалі від’їзди «на заробітки» не могли виховувати власного сина Івана. Тому він залишався на виховання у рідної тітки. Після її смерті, подружжя віддали Івана до дитячого закладу. Керівник дитячого закладу запропонував дати згоду на усиновлення їхнього сина, оскільки вони не мають можливості його виховувати. Прокопенки відмовились, пояснивши, що вони листуватимуться з сином, і накопичивши певний капітал зможуть відкрити власну справу та припинити поїздки за кордон. Незважаючи на такі усні пояснення, керівник дитячого закладу подав відомості про Прокопенка Івана як про дитину, що позбавлена батьківського піклування. Після чого подружжя Симоненків познайомились з Іваном для того, щоб встановити з ним контракт для подальшого усиновлення. Через деякий час подружжя Симоненків звернулось до суду з заявою про усиновлення Прокопенка Івана. Суд постановив рішення про передачу Івана на усиновлення подружжю Симоненків, оскільки дитина перебуває в дитячому закладі більше 6 місяців, і тому, на думку суду, законодавством дозволено її усиновлення без згоди батьків. Чи правильно виніс рішення суд? Чи можна вважати поважною причину, через яку подружжя Прокопенків не здійснює виховання власної дитини? Чи правильно діяв керівник дитячого закладу, коли давав згоду на усиновлення дитини? Як вчинити подружжю Прокопенків, якщо вони дізнаються про факт усиновлення через три місяці після цього? 11. Суненько М. В., що перебуває у фактичних шлюбних відносинах з Баєвою Т. О., відправив до суду поштою заяву про усиновлення ним покинутого батьками в пологовому будинку Гуревича Романа. Через тиждень Суненько М. В. отримав повістку про виклик його у судове засідання. Разом з ним з'явилася Баєва Т. О. та подала клопотання про залучення її як третьої особи і заяву з проханням відмовити в усиновленні. В обґрунтування цих вимог заявляла, що не згодна на усиновлення Суненьком М. В. дитини тому, що здатна народити дитину від нього. Чи має юридичне значення відсутність згоди на усиновлення особи, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах з усиновителем? Чи можна відправити заяву про усиновлення до суду поштою або передати через представника? 12. Мати Коноваленка Ігоря виховувала його без чоловіка. Під час її перебування у тривалому відрядженні за згодою матері він проживав у подружжя Лосевих, які його виховували. Мати Ігоря, перебуваючи в відрядженні, загинула внаслідок автомобільної аварії. Подружжя Лосевих власних дітей не мало. За 5 місяців, протягом яких Коноваленко Ігор проживав разом з Лосевими, між ними встановились добрі відносини, тому після того, як стало відомо про смерть його матері, Лосеві вирішили усиновити Ігоря. Після порушення в суді справи за їх заявою щодо усиновлення, до суду надійшла заява про усиновлення Ігоря його рідною тіткою, сестрою померлої матері хлопця, в якій зазначила, що вона має переважне право на усиновлення, оскільки є його родичкою. Суддя об'єднав ці заяви в одне провадження. Яке рішення має ухвалити суд? Які обставини є підставою для отримання переважного перед іншими особами права на усиновлення? Якщо кілька осіб мають переважне перед іншими особами право на усиновлення, яким чином визначається пріоритет усиновлення між ними? 13. Подружжя Воропаєвих Марина і Олег мало троє дітей: дочку Катерину та синів Петра і Миколу. Сини виросли, одружилися та проживали окремо, а дочка разом з батьками. На час виходу на пенсію Воропаєвої М. і Чи правомірна вимога Катерини про призначення їй аліментів з братів? Які обставини мають враховуватися судом у даній ситуації? Яке рішення має ухвалити суд? 14. Свириденко Андрій після розірвання шлюбу з першою дружиною Свириденко Оленою одружився з Фещенко Христиною. Від першого шлюбу у нього був син Дмитро, який залишився проживати з матір’ю, у другому шлюбі народилася дочка Василина. У віці 17 років Василина разом зі своєю матір’ю потрапили у ДТП, внаслідок чого мати − Фещенко Х. загинула, а Василина отримала травму голови і втратила пам’ять. ЇЇ визнали інвалідом Через кілька днів після похорону, сусідка Свириденків, опікуючись долею Василини звернулася до адвоката за консультацією. Дайте відповідь на її питання. Чи можливо зобов’язати Петра як зведеного брата, піклуватися про Василинину та надавати їй матеріальну допомогу? 15. Подружжя Марченко Валентина і Семен протягом декількох останніх років спільного сімейного життя почали зловживати міцними спиртними напоями, і, унаслідок стали хронічними алкоголіками. Їх 9-річна дочка Мирослава щоразу під час чергового запою батьків тікала до своєї бабусі по материнській лінії Надії Петрівни. Протверезившись, Валентина Марченко забирала дитину додому. Валентина Петрівна вважала, що виною всьому чоловік її дочки: це він привчив Валентину пити горілку разом з ним «за компанію». Тому Надія Петрівна заявила до органу опіки та піклування тільки стосовно Семена, мовляв, він споює дружину, не займається вихованням дочки і попросила сприяння у позбавленні його батьківських прав. Суд вирішив позбавити батьківських прав обох батьків. Опікуном Мирослави була призначена її бабуся − Надія Петрівна. Пенсіонерка, якій виповнилося 60 років, могла розраховувати лише на свої 900 грн. пенсії. Крім того, що на ці кошти треба було жити разом з онукою, доводилося сплачувати за квартиру дітей-алкоголіків, щоб не втратити її задля Мирослави. Існувати при таких витратах було нереально, тому Надія Петрівна звернулась до бабусі і дідуся Мирослави по лінії батька − Хоменкам. Оскільки Хоменки дали на утримання онучки лише один раз 300 грн., а потім відмовились давати гроші, пославшись на свої фінансові труднощі, Надія Петрівна подала позов до суду про присудження аліментів. Хоменки з позовними вимогами не погодились. У судовому засіданні з’ясувалося, що сукупний дохід Хоменків становить 7 тис. 300 грн. на місяць. Заробітна плата дідуся становить 6 тис. грн., а пенсія бабусі − 1 тис. 300 грн. Батьки ж Мирослави − постійної роботи не мають, а випадкові заробітки негайно пропивають. Чи мала право Надія Петрівна як опікун Мирослави, від свого імені подати позов про стягнення аліментів з діда та баби по батьківській лінії на користь онучки? Чи зобов’язані дідусь і бабуся Хоменки, які не є її опікунами, утримувати онучку? Чи зобов’язані опікуни забезпечувати підопічних матеріально? Чи повинні сплачувати аліменти батьки, яких позбавлено батьківських прав? Чим повинен керуватися суд при ухваленні рішення за позовом Надії Петрівни? 16. Дізнавшись про намір батьків дати дитині ім’я «Королева Вікторія», бабуся була категорично проти цього. Тому вона самостійно звернулася до органів реєстрації актів цивільного стану і зареєструвала дитину як «Анастасія». Тоді батьки дівчинки подали до органу РАЦС спільну заяву, в якій просили змінити ім'я дочки. Чи має право орган РАЦС прийняти таку заяву і задовольнити вимоги батьків? Чи правомірно вчинила бабуся? Чи міг орган РАЦС у даному випадку зареєструвати дитину за заявою бабусі? Чи може орган РАЦС зареєструвати дитину за іменем «Королева Вікторія» та яким актом регулюються питання підбору імені дитини? 17. Громадянин Франції та громадянка Німеччини виявили бажання укласти шлюб, перебуваючи на території Квебеку (Канада). За яким законодавством буде укладено шлюб, якщо обидві особи, що виявляють бажання вступити у шлюб, — представники різних держав, а шлюб планується укласти на території третьої держави? Відповідно до законодавства якої країни такий шлюб може бути розірвано? 18. Громадянин однієї з мусульманських держав разом з громадянкою України подали спільно заяву до органу РАЦС у м. Києві. Наречений до заяви додав документ, який підтверджує той факт, що на день подання заяви він у іншому шлюбі не перебуває. Цей документ, окрім вище зазначеної, містив інформацію про те, що ні консульство, ні органи влади держави, громадянином якої він є, не несуть відповідальності за наслідки цього шлюбу. Це положення випливає з того, що за законами держави нареченого чоловік має право укладати і перебувати у законних шлюбах з кількома жінками одночасно. Чи буде укладено цей шлюб? Яким чином має відреагувати державний орган реєстрації актів цивільного стану на таку заяву? Чи зареєстрував би орган РАЦСу України шлюб громадянки України з представником іноземної держави, за законами якої він вже перебуває у законно зареєстрованому шлюбі? 19. Польський громадянин Анжей Паломські у відділі реєстрації актів цивільного стану м. Познань зареєстрував шлюб із українською громадянкою Надією Крищенко, матір’ю його позашлюбної дитини. Ще до реєстрації шлюбу при оформленні свідоцтва про народження дитини Н. Крищенко вписала батьком дитини свого знайомого (за його згодою). До яких дій мають вдатись батьки, щоб оформити вірогідне свідоцтво про народження своєї дитини? Яке право підлягає застосуванню щодо вирішення цієї правової ситуації та який орган є компетентним? Як необхідно співвідносити положення Договору між Україною та Польщею про правову допомогу із положенням cm. 289 Сімейного кодексу України? Що означає «форма визнання дитини» та які особливості визнання дитини батьком мають місце в цій ситуації? 20. Після розлучення Бринівський зареєстрував інший шлюб, в якому у нього народився син. Бринівський вирішив піти у відпустку по догляду за дитиною і за весь час відпустки аліментів на утримання доньки від першого шлюбу не сплачував. Коли Бринівський через три роки повернувся на роботу, колишня дружина звернулась до нього з позовом про стягнення заборгованості за аліментами протягом цих трьох років. Вирішіть спір.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. З наведених варіантів визначте правильний. Сім’ю може створити жінка, яка не перебуваючи у шлюбі народила дитину та: а) незалежно від віку; б) досягла чотирнадцяти років; в) досягла шістнадцяти років; г) досягла вісімнадцяти років; д) досягла двадцяти п’яти років.
2. З наведених варіантів визначте правильний. Умовами укладення шлюбу в Україні є: а) досягнення повноліття; б) досягнення шлюбного віку та взаємна згода осіб, які одружуються; в) досягнення шлюбного віку, взаємна згода осіб, які одружуються, та наявність паспорту; г) досягнення шлюбного віку, наявність паспорту, взаємна згода та взаємна обізнаність про стан здоров’я одне одного осіб, які одружуються.
3. З наведених варіантів визначте правильний. Надати право на шлюб до досягнення шлюбного віку може: а) прокурор; б) районна державна адміністрація; в) виконавчий комітет районної ради; г) суд; д) Голова районної ради; е) Голова районної державної адміністрації; є) завідувач відділу РАЦС.
4. З наведених варіантів визначте неправильний. Перешкодами до укладення шлюбу в Україні є: а) перебування одного з подружжя в іншому шлюбі; б) наявність родинних зв’язків по прямій лінії рідства; в) наявність у чоловіка фактичних шлюбних стосунків з іншою жінкою (або у жінки з іншим чоловіком); г) неповнорідність рідства брата і сестри; д) наявність відносин усиновлення.
5. З наведених варіантів визначте неправильний. Шлюб реєструється у день подання відповідної заяви у разі: а) вагітності нареченої; б) народження нареченою дитини; в) призову нареченого на дійсну військову службу; г) існування безпосередньої загрози для життя нареченої чи нареченого. 6. З наведених варіантів визначте правильний. В органах РАЦСу шлюб можна розірвати за заявою одного із подружжя за наявності однієї з таких умов: а) у разі смерті іншого з подружжя; б) у випадку оголошення іншого з подружжя померлим; в) у разі визнання іншого з подружжя недієздатним; г) у разі залишення іншим з подружжя сім’ї на строк більше 5 років.
7. З наведених варіантів визначте неправильний. Майном, що належить до особистої приватної власності дружини, чоловіка є: а) майно, набуте кожним з них до шлюбу; б) майно, набуте кожним з них у шлюбі за власну заробітну плату; в) майно, набуте у шлюбі на підставі договору дарування; г) майно, одержане кожним з них у спадщину; д) речі індивідуального користування; е) премії, нагороди, які кожен з них одержав за особисті заслуги.
8. З наведених варіантів визначте неправильний. Право на утримання незалежно від стану працездатності має дружина, яка: а) знаходиться у стані вагітності; б) проживає з дитиною до досягнення нею 3 років та опікується нею; в) проживає з дитиною, що має вади фізичного або психічного розвитку; г) проживає з двома або більше дітьми платника аліментів – на період опікування ними; д) у зв’язку з веденням домашнього господарства у шлюбі не мала можливості одержати освіту, працювати і потребує матеріальної допомоги — на строк
9. З наведених варіантів визначте неправильний. Чоловік, який записаний батьком дитини, не в змозі оспорювати батьківство: а) якщо дитина досягла повноліття; б) у разі смерті дитини; в) якщо він не надає належного утримання дитині; г) якщо в момент реєстрації себе батьком він знав, що не є батьком дитини; д) якщо він дав згоду на штучне запліднення своєї дружини.
10. З наведених варіантів визначте правильний: Для запису усиновлювача матір'ю, батьком потрібна згода дитини: а) якщо дитина розуміє факт здійснення усиновлення; б) якщо усиновлення є нетаємним; в) якщо дитина досягла семи років; г) якщо дитина досягла десяти років.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Базова
Нормативно-правові акти
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||