|
|
Главная \ Методичні вказівки \ СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ
СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ« Назад
СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ 20.02.2016 01:42
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД«Київський національний економічний університет імені Вадима ГЕТЬМАНА» Факультет економіки та управління Кафедра макроекономіки та державного управління
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань
з дисципліни «Система національних рахунків»
Київ 2015
ЗМІСТ 1. Вступ ............................................................................................................. 3 2. Тематичний план дисципліни ................................................................... 8 3. Зміст дисципліни за темами ....................................................................... 9 4. Плани занять: 4.1. Плани лекцій ....................................................................................... 20 4.2. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання .............................................................................................................. 22 5. Самостійна робота студентів ................................................................... 24 6. Поточний і підсумковий контроль знань: 6.1. Очна форма навчання: 6.1.1. Карта самостійної роботи студента ......................................... 31 6.1.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни .......................................................................................... 35 6.2. Приклади типових практичних завдань ............................................ 42 6.3. Підсумковий контроль знань ............................................................. 47 7. Рекомендована література (основна і додаткова) ................................ 49 1. ВСТУП
Дисципліна “Система національних рахунків ” відноситься до вибіркових дисциплін, спрямованих на забезпечення професійної підготовки бакалаврів з економічної теорії. Мета дисципліни полягає в тому, щоб надати студентам знання, закріпити вміння та навички відповідно до професійної компетенції із застосуванням методологічного апарату системи національних рахунків (СНР) для використання в економічній практиці основних макроекономічних показників і співвідношень на макрорівні, для обґрунтування управлінських рішень органів державної влади. Основними практичними завданнями, покликаними забезпечити освітньо - кваліфікаційний рівень магістра під час засвоєння навчального матеріалу з даної дисципліни є наступні: - закріплення навичок аналізу та прогнозування показників системи національних рахунків; - оволодіння навичками застосування методів аналізу основних макроекономічних показників та здійснення їх експертизи на макроекономічному та секторальному рівнях; - вміння використовувати досвід у побудові системи національного рахівництва різними країнами для підготовки методично-нормативних документів з питань впровадження нових управлінських технологій органами державної влади; - вміння визначати тенденції економічного розвитку національної економіки, спираючись на динаміку та структуру валового внутрішнього продукту; - вміння удосконалювати методологію національного рахівництва з урахуванням швидкісних змін соціально-економічного розвитку країни; - вміння використовувати інформацію з аналізу та прогнозу показників системи національних рахунків для розробки коротко- та середньострокових прогнозів економічного та соціального розвитку країни;
Предметом цього курсу є сутність та зміст системи національних рахунків (СНР) та адекватна їй методологія складання національних рахунків і методів обчислення основних макроекономічних показників та співвідношень на макрорівні та використання національних рахунків в державному управлінні. Дисципліна “Система національних рахунків ” відноситься до дисциплін, що спираються на знання, одержані студентами з фундаментальних економічних дисциплін " Макроекономіка" та "Державне регулювання економіки", а також пов’язана з дисциплінами “Макроекономічна політика”, "Макроекономічне прогнозування", “Бюджетно-податкова система” та “Аналіз національної економіки”. Структурно-логічний зміст дисципліни побудований таким чином, щоб дати студентам всебічне уявлення про теоретико-методологічні основи побудови систем макроекономічного рахівництва, розкрити механізм обчислення основних макроекономічних показників та побудови основних рахунків в Україні. Навчальна програма охоплює вивчення восьми тем, які всебічно розкривають змістовну частину дисципліни. Підчас вивчення дисципліни ”Національні рахунки в державному управлінні ” передбачається застосування сучасних форм та методів навчання. Після опанування дисципліни “ Система національних рахунків ” студенти мають знати: – теоретико-методологічні основи систем макроекономічного рахівництва; – загальну характеристику національної і міжнародних систем макроекономічного рахівництва; – структурну характеристику системи національних рахунків в Україні; – методи обчислення макроекономічних показників в Україні; – методологію побудови рахунків внутрішньої економіки та рахунки зовнішньоекономічних зв’язків в Україні; – методи обчислення національного багатства в Україні, та вміти: – проводити аналіз та прогнозувати основні показники системи національних рахунків в Україні; – аналізувати взаємозв’язок валового внутрішнього продукту України іншими показниками системи національних рахунків; – виявляти закономірності та взаємозв’язки у формуванні основних секторальних та галузевих пропорцій національної економіки; – застосовувати існуючі підходи та методики з метою вдосконалення державної статистичної звітності та посилення дієвості управлінських функцій держави на сучасному етапі соціально - економічного розвитку України. В результаті вивчення дисципліни повинні забезпечуватися такі компетенції, відображені в таблиці 1.: До основних методів навчання, які забезпечують досягнення компетенцій відносяться наступні:
Професійні компетенції, якими мають володіти випускники спеціальності «Економічна теорія» галузі знань «Економіка» після освоєння дисципліни «СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ»
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
Згідно з навчальними планами загальний обсяг годин, який виділяється для вивчення дисципліни “Система національних рахунків ” для бакалаврів денної та заочної форми навчання, становить 150 год., що складає 5 кредитів. За структурою розподілу навчальних годин передбачено на денній формі навчання лекцій 14 год., практичних занять – 28 год., індивідуальних занять — 15 год., самостійної роботи студентів — 93 год. Особливістю заочної форми навчання є наявність контактних занять, на які виділяється 18 год. для тем курсу, що передбачають здобуття знань, умінь та навичок із складання рахунків національної економіки, їх ролі у державному управлінні, використанні міжгалузевого балансу для моніторингу та прийняття управлінських рішень на рівні національної економіки. Відповідно до сучасної концепції організації навчального процесу основним засобом оволодіння студентами навчальним матеріалом є їх самостійна робота. З одного боку, вона збільшує студентам час, вільний від обов’язкових занять, що дає їм можливість ефективно використовувати бюджет свого часу. З іншого — спонукає студентів до формування в себе таких поведінкових компетенцій, як самодисциплінованість, відповідальність, наполегливість, правильна організація використання свого робочого часу, прагнення до самовдосконалення, кмітливість тощо. Все це створює передумови для кращого засвоєння знань та отримання навичок, передбачених навчальною програмою дисципліни. Тематичний план допомагає студентові зорієнтуватися стосовно того, які теми дисципліни будуть розглядатися на лекціях, семінарських і практичних заняттях, а які рекомендується вивчити самостійно за допомогою відповідних літературних джерел.
3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Тема 1. Методологія системи національних рахунків Процес розширеного відтворення і система національних рахунків (СНР). Економічний оборот і використання СНР для кількісного визначення та обґрунтування пропорцій відтворення та показників соціально-економічного розвитку. Теоретико-методологічні основи побудови СНР. Джерела виникнення СНР. Теорія трудової вартості та її значення для національного рахівництва. Концепція економічного виробництва (меж економічної діяльності) та її розвиток у працях Ф.Кене, В. Петті, А. Сміта, К. Маркса та ін. Теорія факторів виробництва і СНР. Маржиналізм та теорія граничної корисності. Теорії попиту і пропозиції, спадної ефективності і СНР. Концепція доходу Дж. Хікса та її використання в СНР. Етапи розвитку міжнародної системи національних рахунків. “Економічна таблиця” Ф.Кене і процес відтворення. Ван Кліфф та його термін “національне рахівництво”. Внесок у розвиток СНР Р. Стоуна, Дж.М.Кейнса, С. Кузнеца, В. Леонт‘єва, К. Кларка, А. Маршала, Дж. Хікса та ін. Міжнародний стандарт 1953 року – як початковий варіант СНР. Відмінності СНР ООН 1968 року. Роль балансу народного господарства у формуванні основ СНР. Принципові вдосконалення концепції СНР, здійснені в 1993 році, та напрямки розвитку. Особливості застосування СНР у різних країнах з ринковою економікою. Методологічні та організаційні проблеми щодо переходу України на національне рахівництво, яке засноване на міжнародних стандартах СНР. Об‘єкт, предмет та метод системи національних рахунків. Пізнавальна, методологічна та практична функції СНР.
Основні поняття та їх визначення
Маржиналізм — наукова концепція, побудована на застосуванні граничних величин, що впливають на результати економічного процесу. На основі цієї концепції сформульовані закони убуваючої ефективності, корисності, граничної продуктивності тощо. Розширене відтворення — процес розвитку продуктивних сил і виробничих відносин; процес розширеного виробництва, розподілу, обміну, обігу і споживання ВВП — сукупності матеріальних благ та послуг, створених суспільством за певний проміжок часу. Теорія трудової вартості — наукова концепція, яка визначає субстанцію і величину вартості товарів працею, затраченою на їх виробництво. Теорія факторів виробництва — наукова концепція, яка ґрунтується на так званій догмі А. Сміта та триєдиній формулі Ж. Б. Сея. Суть їх полягає у тому, що суспільний продукт формують три фактори: праця, капітал і земля, а вони, в свою чергу, формують три види доходу — заробітну плату, прибуток і ренту, які визначають вартість товару. «Економічна таблиця» Франсуа Кене (1758) — це перший ма-кроекономічний баланс, що розглядає економіку як складну економічну систему, кругооборот у якій здійснюється на основі ідеї рівності доходу і чистого продукту з урахуванням вимоги рівноваги потоків для кожного економічного агента.
Тема 2. Система національних рахунків (СНР), структурна характеристика та використання в державному управлінні
Система національних рахунків ООН як модель економічного обороту. Сутність та зміст СНР. Основні елементи інформації, що включаються до СНР. Споживачі даних СНР. Європейська система інтегрованих економічних рахунків. Спільність з СНР ООН та відмінності. Головні концепції та постулати СНР. Зміст нових економічних понять та термінів, що використовуються в СНР. Визначення внутрішньої та національної економіки. Поняття економічної території країни. Економічний зміст понять: продукт, послуги, товари, ринкові та неринкові послуги, трансферти, резиденти та нерезиденти. Основні класифікації СНР та визначення одиниць класифікації. Два типи економічних одиниць і два типи класифікації. Інституційна одиниця та її визначення. Поняття сектора економіки. Класифікація інституційних одиниць за секторами економіки. Характеристика секторів економіки: 1)підприємства, що виробляють товари та послуги (нефінансові корпорації); 2)фінансові корпорації (заклади і організації); 3)органи державного управління (державні установи); 4)громадські некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства; 5)домашні господарства; 6)сектор зовнішньоекономічних зв‘язків. Класифікація галузей економіки. Визначення галузі як господарської одиниці. Визначення закладу як одиниці галузевої класифікації. Характеристика галузевої структури економіки. Групування економічних операцій. Операції з продуктами та послугами. Розподільчі операції. Операції з фінансовими інструментами. Інші операції. Класифікації активів і пасивів, товарів і послуг, податків і субсидій, та їх характеристика. Система рахунків, що розробляються у складі СНР, їх взаємозв’язок. Поняття рахунку та його економічний зміст. Рахунки внутрішньої економіки, що розробляються на макрорівні, їх загальна характеристика. Рахунки, які складають на рівні секторів економіки, їх характеристика. Рахунки зовнішньоекономічних зв‘язків. Допоміжні таблиці і баланси, що використовуються в СНР. Використання органами державного управління національних рахунків.
Основні поняття та їх визначення
Баланс народного господарства (БНГ) — це система загальних економічних показників, об'єднаних у балансові таблиці, що характеризують матеріальні умови та результати розширеного відтворення в усіх галузях і секторах економіки. Балансовий метод макроекономічного регулювання — система заходів та процедур, що забезпечують погодження і координацію показників, пов'язують потреби і ресурси, порівнюють витрати і результати в процесі відтворення. Внутрішня економіка — це економічна діяльність на економічній території певної країни як резидентів, так і нерезидентів. Національна економіка — це економічна діяльність лише резидентів, незалежно від їх місцезнаходження: на економічній території певної країни або за її межами. Послуги — результати діяльності, що задовольняють певні особисті і суспільні потреби, але не втілені у продуктах. Потоки — показники, що характеризують величину тих чи інших процесів за певний період часу (виробництво, купівля товарів тощо). Продукти — результати праці, що мають матеріально-уречевлену форму (включаючи електроенергію). Сектор економіки — групи інституційних одиниць, однорідних з погляду виконуючих функцій в економічному процесі та способу фінансування витрат. Система національних рахунків (СНР) — це система взаємопов'язаних економічних показників, які характеризують загальні і важливі аспекти економічного розвитку, пов'язані з виробництвом і споживанням продуктів і послуг, утворенням, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни. Товари — продукти і послуги, призначені для продажу на ринку за цінами, що відшкодовують витрати їх виробництва. Економічна територія певної країни — це територія, яка адміністративно управляється урядом даної країни і в межах якої люди, товари і гроші вільно пересуваються.
Активи — будь-яка власність компанії, корпорації, фірми (машини та обладнання, будівлі та споруди, запаси, банківські вклади, інвестиції і цінні папери, патенти). Вироблені активи — матеріальні активи (основні фонди, оборотні матеріальні засоби, цінності, що зберігають вартість) і нематеріальні активи (витрати на геолого пошукові роботи, програмне забезпечення, оригінали художніх і літературних творів). Галузь економіки — це група одиниць, що виробляють один вид або кілька однорідних видів продуктів і послуг, сукупність закладів. Заклад — одиниця галузевої класифікації, тобто одиниця, що є відносно однорідною з точки зору виробленої продукції, застосованої технології і структури витрат (підприємство, підрозділ підприємства). Запаси — показники, що характеризують наявність ресурсів, активів за етапом на певну дату (наявність основних фондів на початок року тощо). Інституційна одиниця — господарюючий суб'єкт, який розробляє повний набір бухгалтерських рахунків, і є юридичною особою, тобто може самостійно приймати рішення, розпоряджатися своїми матеріальними і фінансовими ресурсами. Класифікація СНР — упорядкована інформація про різні аспекти економічного процесу, що характеризує результати економічної діяльності та структуру економіки. Корпорація (господарська) — добровільна організація як фізичних, так і юридичних осіб, пов'язаних законними обов'язками з метою створення господарського підприємства. Невироблені активи — матеріальні активи (земля, природні копалини) і нематеріальні активи (патенти, авторські права, торгові знаки, ліцензії тощо). Нефінансові активи — вироблені та невироблені активи. Операції з продуктами і послугами — це операції, що характеризують виробництво, обмін та використання продуктів і послуг у галузях і секторах економіки. Рахунок у СНР — двостороння балансова таблиця, одна сторона якої характеризує ресурси, а інша — їх використання. Резиденти — юридичні і фізичні особи, центр економічних інтересів яких пов'язаний з економічною територією даної країни протягом відносно тривалого часу (рік або більше). Розподільчі операції — операції, що характеризують розподіл і перерозподіл доданої вартості, створеної виробниками, а також перерозподіл заощаджень. Споживання основного капі/пішу (амортизація) — сума зносу цього капіталу в оцінці за відновною вартістю. Структура економіки — співвідношення, які показують взаємозв'язки та взаємозалежності між окремими частинами економіки, окремими її секторами, галузями тощо. Трансферти — перерозподільчі потоки доходів у грошовій або натуральній формі, що мають безоплатний характер та однобічний (необоротний) рух. Фінансові активи — монетарне золото, депозити і готівкові гроші, цінні папери, акції, позики і кредити, технічні резерви страхових компаній тощо. Фінансові операції— операції, що характеризують зміни фінансових активів і пасивів у різних секторах економіки. Економічна операція — добровільна взаємодія між двома господарюючими суб'єктами у зв'язку з виробництвом і використанням продукції, розподілом і перерозподілом доходів, придбанням фінансових активів, прийняттям фінансових зобов'язань.
Тема 3. Методологія побудови консолідованих рахунків внутрішньої економіки
Консолідовані рахунки і процес економічного обороту. Взаємозв‘язок консолідованих рахунків. Консолідовані рахунки і процес виробництва товарів і послуг, утворення, розподілу і використання доходу. Рахунки нагромадження основного капіталу. Класифікація рахунків в СНР. Схема рахунків. Балансування консолідованих рахунків. Допоміжні таблиці СНР. Національні рахунки товарів і послуг та виробництва, їх завдання, економічний зміст та методологія побудови. Основні операції, що здійснюються у процесі складання рахунків виробництва. Зміст основних статей та методи обчислення показників рахунків виробництва. Прогнозні розрахунки показників рахунку виробництва. Зведені рахунки доходів, їх економічний зміст та завдання. Методологія побудови рахунків утворення доходу, розподілу первинного доходу, вторинного розподілу доходу та використання наявного доходу. Зміст основних операцій і статей, їх визначення та обґрунтування. Прогнозні розрахунки основних показників зведених рахунків доходів. Консолідовані рахунки нагромадження, їх завдання та економічний зміст. Методологія складання рахунків капіталу, фінансового та інших змін у активах і пасивах. Зміст основних статей та операцій, що здійснюються у процесі складання рахунків нагромадження. Методи обчислення та прогнозування основних показників рахунків нагромадження. Баланс активів і пасивів на початок і кінець року, його завдання та зміст. Методологія побудови рахунків для секторів економіки: поточних рахунків виробництва і доходів та рахунків нагромадження. Економічний зміст та завдання секторальних рахунків, особливості методології їх складання та визначення основних показників.
Основні поняття та їх визначення
Валове нагромадження — чисте придбання (придбання за відрахуванням вибуття) одиницями-резидентами інвестиційних товарів і послуг з метою нагромадження. Заощадження — частка наявного доходу, яка спрямовується на фінансування нагромадження (інвестицій). Зміна запасів матеріальних оборотних фондів — зміна вартості виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції і товарів для перепродажу. Капітальні трансферти — безоплатний однобічний рух доходів у грошовій і натуральній формах (інвестицій, основних фондів, податків на капітал, подарунків тощо). Капітальні податки — податки на спадщину, податки на дарування власності та інші податки на операції з капіталом. Кінцеве споживання — витрати домогосподарств-резидентів на придбання споживчих товарів і послуг, а також витрати органів державного управління і некомерційних організацій, що обслуговують домогосподарства, на товари і послуги для індивідуального і колективного споживання. Основний капітал — це активи, що є результатом виробництва, які протягом тривалого часу використовуються у процесі виробництва. Соціальні трансферти — це безоплатний однобічний рух доходів (виплат) у грошовій або натуральній формах. Торговий знак — оригінальне графічне, літерне або інше позначення, зареєстроване у встановленому порядку. Слугує для розрізнення товарів (послуг) одних підприємств від однорідних товарів (послуг) інших підприємств. Чисте придбання цінностей — це придбання з метою збереження вартості, тобто предметів, цінність яких з часом зростає, збільшується. Тема 4. Методологія побудови рахунків зовнішньоекономічних зв‘язків.
Зовнішньоекономічна діяльність її склад, економічний зміст та відображення в СНР. Рахунки зовнішньоекономічних зв‘язків і платіжний баланс. Рахунок поточних операцій, його завдання та схема побудови. Основні операції, показники та статті рахунка, їх зміст та методологія визначення. Оцінка експорту та імпорту товарів та послуг. Методи обґрунтування окремих статей і показників. Балансування рахунка та визначення сальдо поточних операцій з іншими країнами. Рахунки нагромадження, їх завдання та економічний зміст. Рахунок операцій з капіталом, його завдання та схема побудови. Методологія складання. Капітальні трансферти та їх склад і визначення. Інші статті і операції цього рахунку. Балансування рахунку та визначення чистих кредитів (+) або чистих боргів (-). Методологія складання фінансового рахунку та визначення чистих кредитів (+) або чистих боргів (-) із зовнішньоекономічної діяльності.
Основні поняття та їх визначення
Платіжний баланс — систематизовані дані про всі зовнішньоекономічні операції даної країни з іншими країнами. Чисте кредитування — це перевищення фінансових активів, придбаних резидентами країни, над сумою фінансових зобов'язань, прийнятих резидентами. Чисте запозичення — це показник обсягу ресурсів, отриманих за умови повернення резидентами країни.
Тема 5. Інформаційна база обчислення макроекономічних показників в СНР
СНР – економічна модель, що використовується для обчислення основних макроекономічних показників. Концепція доходу Дж. Хікса та її використання при обчисленні макроекономічних показників. Конкретизація концепції доходу Дж. Хікса в новій СНР (1993р.). Система макроекономічних показників та їх взаємозв‘язок в СНР. Сутність, зміст та склад макроекономічних показників. Показники виробництва в СНР. Показники доходів в СНР. Показники в кінцевого споживання та національного заощадження. Показники нагромадження. Показник чистого експорту. Показники чистого кредитування та чистого запозичення. Оцінка макроекономічних показників. Методи обчислення валового внутрішнього продукту (ВВП): виробничий, кінцевого використання (за витратами), розподільчий (за доходами). Аналіз ВВП, розрахованого різними методами. Кількісні та якісні відмінності показників ВВП і ВНД. Дослідження сучасного стану методології та методів обчислення ВВП в Україні та їх вдосконалення.
Основні поняття та їх визначення
Валовий випуск (ВВ) — сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених резидентами країни за рік у базових цінах. Валова додана вартість (ВДВ) — вартість, створена в процесі виробництва факторами виробництва. ВДВ визначається як різниця між ВВ і ПС. Валовий внутрішній продукт (ВВП) — сукупна ринкова вартість кінцевої продукції, виробленої резидентами країни за рік. Валовий національний дохід (ВНД) — сума внутрішніх первинних доходів та чистих зовнішніх первинних доходів, отриманих резидентами даної країни. Валовий корпоративний прибуток (ВКП) — це частка ВДВ. що залишається у виробників після відрахування оплати праці та сплати податків на виробництво і імпорт, тобто це первинний дохід. отриманий від виробничої діяльності. Валові приватні внутрішні інвестиції — це затрати приватного бізнесу і приватних осіб, пов'язані з розширенням основних фондів. Державні закупки — витрати держави на купівлю товарів і послуг, що задовольняють загальносуспільні потреби. Доходи від власності — первинні доходи, що їх отримують всі сектори економіки від інших країн у зв'язку з участю в економічній діяльності. Дивіденд — частина чистого прибутку компанії, фірми, акціонерного товариства після сплати податків, яка виплачується акціонерам по акціях. Розмір дивіденду залежить від величини прибутку : рішення зборів акціонерів (відсоток від прибутку). Заробітна плата — це кошти, що сплачують роботодавці і грошовій або натуральній формі найманим працівникам. Змішаний дохід — це прибуток некорпорованого, індивідуального бізнесу та некорпорованих малих підприємств, що належать домашнім господарствам. Імпорт — це вартість завезених у країну (перетинаючих державний кордон) товарів та послуг. Інвестиції— капіталовкладення, в тому числі вкладення в основний капітал і матеріально-товарні запаси для розвитку виробництва, вкладення коштів у фінансові активи та ін. Кінцева продукція — це частина ВВ, яка виходить із сфери виробництва і спрямовується на невиробниче споживання, інвестування та експорт. Деринкові послуги — послуги органів державного управління та громадських організацій, що належать до їх поточного споживання. Первинні доходи — доходи, створені факторами виробництва в економіці за рік. Податки на виробництво й імпорт — податки на продукти СПДВ акцизи, мито, податки з продажу тощо) та інші податки на виробництво (податок на землю, споруди, фонд заробітної плати, транспортні засоби тощо). Податки на дохід і власність — податки на прибуток, прибуткові податки, податки на власність, що не використовується у виробництві. Поточні податки — податки на виробництво йімпорт та податки на дохід і власність. Поточні трансферти— безоплатний однобічний рух грошових доходів у формі поточних податків на доходи і власність, відрахувань на соціальне страхування, соціальних виплат, страхових премій і відшкодувань, штрафів, пожертвувань тощо. Проміжне споживання — вартість товарів (крім основних фондів) і ринкових послуг, спожитих (використаних) з метою виробництва інших товарів та послуг протягом року. Проміжна продукція — продукція, що використовується на виробниче споживання, тобто це вартість використаних у виробництві предметів праці. Субсидії — платежі із бюджету підприємствам, що мають на меті відшкодувати збитки, які виникають внаслідок політики цін, а також вплинути на рівень виробництва. Субсидії на виробництво — субсидії на продукти та інші субсидії на виробництво. Холдинговий прибуток — приріст вартості активів внаслідок інфляції та інших випадкових факторів. Ціна базова — ціна, яка складається із собівартості та прибутку і не включає в себе податки на продукти, але включає субсидії на продукти. Ціна виробника — ціна, яка складається із собівартості та прибутку і включає до себе податки на продукти, але не включає субсидії на продукти. Ціна покупця — базова ціна плюс всі торговельно-транспортні Чисті зовнішні первинні доходи (ЧПД3) — різниця між первинними доходами, які отримані від інших країн, і первинними доходами, що передані іншим країнам. Чистий експорт (ЧЕ) — це різниця між експортом і імпортом товарів, послуг. Експорт — вартість вивезених із країни товарів та послуг.
Тема 6. Національне багатство та методи його визначення в СНР
Національне багатство як передумова і результат економічного розвитку. Поняття національного багатства, його склад та структура. Виробничий фонд національного багатства. Споживчий фонд національного багатства. Особисте майно населення. Природні ресурси та проблеми їх економічної оцінки. Методологія та методи визначення окремих елементів національного багатства. Проблеми розширення складу національного багатства та їх вирішення в СНР (1993 р.). Національне багатство в системі національних рахунків. Методи обчислення національного багатства в СНР. Допоміжні таблиці для визначення нагромадження окремих елементів багатства. Рахунки поточних операцій. Рахунки нагромадження та баланс активів і пасивів на початок і кінець року як засіб визначення національного багатства. Економічна модель динаміки нагромадження елементів національного багатства як модель взаємозв’язків показників національного багатства з показниками СНР.
Основні поняття та їх визначення
Виробничий фонд НБ— це запаси засобів виробництва (знарядь і предметів праці), призначених для обслуговування сфери виробництва. Національне багатство (НБ) — це сукупність нагромадження матеріальних благ, створених працею попередніх і нинішнього поколінь людей і залучених до економічного обороту природних ресурсів та фінансових коштів. Споживчий (невиробничий) фонд НБ — це сукупність нагромаджених матеріальних благ, що призначені для особистого і суспільного споживання.
Тема 7. Основи побудови та використання міжгалузевого балансу в СНР
Міжгалузевий баланс виробництва і розподілу продуктів та послуг як математична модель економіки. Міжгалузевий баланс і процес відтворення. Схема міжгалузевого балансу та її зміст. Методологія складання міжгалузевого балансу в концепції СНР. Міжгалузевий баланс і рахунки СНР, їх взаємозв‘язок. Оцінка показників міжгалузевого балансу. Методологія визначення окремих елементів вартості ВВП у І, ІІ і ІІІ квадрантах міжгалузевого балансу. Міжгалузевий баланс та його практична функція в СНР. Міжгалузевий баланс України та його інформаційна база. Визначення ВВП на основі даних міжгалузевого балансу. Міжгалузевий баланс і таблиця “Ресурси продуктів і послуг та їх використання”, їх взаємозв‘язок в СНР. Використання інформації міжгалузевого балансу для макроекономічного аналізу та прогнозування розвитку економіки.
Основні поняття та їх визначення
Міжгалузевий баланс (МГБ) — система показників і розрахунків, які характеризують відтворення за вартісним складом у національній економіці, відображають загальноекономічні і міжгалузеві пропорції.
Тема 8. Особливості та проблеми побудови національних рахунків України
Перехід до ринкових відносин та необхідність розробки системи національних рахунків України. Інтеграція показників БНГ і СНР на початковому етапі. Особливості та етапи розробки СНР України. Проблеми гармонізації понять і класифікації СНР. Формування інформаційної бази СНР України. Перебудова системи бухгалтерського обліку, статистичної та фінансової звітності. Розробка національних економічних класифікацій та їх характеристика. Принципи розробки та впровадження в економічну практику національної класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) та її характеристика. Методологія побудови консолідованих національних рахунків України для внутрішньої економіки та її вдосконалення. Методологія побудови національних рахунків для секторів економіки. Проблеми методології розробки рахунків зовнішньоекономічних зв‘язків. Методи обчислення основних макроекономічних показників в умовах перехідного періоду та їх вдосконалення.
Основні поняття та їх визначення
КВЕД— класифікація видів економічної діяльності, що характеризує галузеву структуру економіки України. МСГК — міжнародна стандартна галузева класифікація всіх видів економічної діяльності. Об'єкт класифікації— вид економічної діяльності господарюючого суб'єкта.
4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ
4. 1.ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ
Лекція 1. Тема: Методологія системи національних рахунків. Кількість годин: 2 год. Питання: 1. Процес розширеного відтворення і система національних рахунків (СНР). 2. Теоретико-методологічні основи побудови СНР. 3. Об‘єкт, предмет та метод системи національних рахунків. 4. Етапи розвитку міжнародної системи національних рахунків.
Лекція 2. Тема: Система національних рахунків (СНР), структурна характеристика та використання в державному управлінні Кількість годин: 4 год. Питання: 1. Система національних рахунків ООН як модель економічного обороту. Сутність та зміст СНР. Споживачі даних СНР. 2. Зміст нових економічних понять та термінів, що використовуються в СНР. 3. Основні класифікації та групування СНР та визначення одиниць класифікації. 4. Система рахунків, що розробляються у складі СНР, їх взаємозв‘язок.
Лекція 3. Тема: Методологія побудови консолідованих рахунків внутрішньої економіки. Кількість годин: 4 год. Питання: 1. Консолідовані національні рахунки і процес економічного обороту, їх взаємозв‘язок.
Лекція 4. Тема: Методологія побудови рахунків зовнішньоекономічних зв‘язків. Кількість годин: 2 год. Питання: 1. Зовнішньоекономічна діяльність, її склад та відображення в СНР.
Лекція 5. Тема: Інформаційна база обчислення макроекономічних показників в СНР. Кількість годин: 2 год. Питання: 1. Концепція доходу Дж.Хікса та її використання при обчисленні макроекономічних показників.
Лекція 6. Тема: Національне багатство та методи його визначення в СНР. Кількість годин: 2 год. Питання: 1. Національне багатство: поняття, його склад, структура, методологія та методи визначення.
Лекція 7. Тема: Основи побудови та використання міжгалузевого балансу в СНР. Кількість годин: 4 год. Питання: 1. Міжгалузевий баланс виробництва і розподілу продуктів і послуг як математична модель економіки.
Лекція 8. Тема: Особливості та проблеми побудови національних рахунків України. Кількість годин: 2 год. Питання: 1. Особливості та етапи розробки системи національних рахунків України.
4.2. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
5.1.Плани семінарських і практичних занять для студентів денної форми навчання
Тема 1. Методологія системи національних рахунків Кількість годин: аудиторних - 4 самостійної роботи - 4 1. Процес розширеного відтворення і система національних рахунків (СНР). 2. Теоретико-методологічні основи побудови СНР. 3. Об‘єкт, предмет та метод системи національних рахунків 4. Етапи розвитку міжнародної системи національних рахунків.
Тема 2. Система національних рахунків (СНР), структурна характеристика та використання в державному управлінні Кількість годин: аудиторних - 4 самостійної роботи - 4 1. Система національних рахунків ООН як модель економічного обороту. Сутність та зміст СНР. Споживачі даних СНР. 2. Зміст нових економічних понять та термінів, що використовуються в СНР. 3. Основні класифікації та групування СНР та визначення одиниць класифікації. 4. Система рахунків, що розробляються у складі СНР, їх взаємозв‘язок.
Тема 3. Методологія побудови консолідованих рахунків внутрішньої економіки. Кількість годин: аудиторних - 4 самостійної роботи - 4 1. Консолідовані національні рахунки і процес економічного обороту, їх взаємозв‘язок. 2.Класифікація рахунків, схема побудови та балансування. 3.Національні рахунки виробництва, їх завдання, економічний зміст, методологія побудови та прогнозні розрахунки показників. 4.Зведені рахунки доходів, їх економічний зміст, завдання, методологія побудови та прогнозні розрахунки показників. 5.Консолідовані рахунки нагромадження, їх завдання, економічний зміст, методологія побудови та прогнозування основних показників. 6.Особливості побудови національних рахунків для секторів економіки.
Тема 4. Методологія побудови рахунків зовнішньоекономічних зв‘язків Кількість годин: аудиторних - 4 самостійної роботи - 4 1. Зовнішньоекономічна діяльність, її склад та відображення в СНР. 2.Рахунок поточних операцій, його завдання, схема побудови та методи обґрунтування окремих елементів і показників. 3.Рахунки нагромадження, їх завдання, економічний зміст, методологія складання та визначення чистих кредитів його чистих боргів
Тема 5. Інформаційна база обчислення макроекономічних показників в СНР Кількість годин: аудиторних - 4 самостійної роботи - 4 1. Концепція доходу Дж.Хікса та її використання при обчисленні макроекономічних показників. 2.Система макроекономічних показників, їх сутність, склад та взаємозв‘язок. 3.Методи обчислення валового внутрішнього продукту (ВВП) та валового національного доходу (ВНД), їх кількісні та якісні відмінності.
Тема 6. Національне багатство та методи його визначення в СНР Кількість годин: аудиторних - 4 самостійної роботи - 4 1. Національне багатство: поняття, його склад, структура, методологія та методи визначення. 2.Методи обчислення національного багатства в СНР. 3.Модель взаємозв‘язку показників національного багатства з показниками СНР.
Тема 7. Основи побудови та використання міжгалузевого балансу в СНР Кількість годин: аудиторних - 4 самостійної роботи - 6 1. Міжгалузевий баланс виробництва і розподілу продуктів і послуг як математична модель економіки. 2.Міжгалузевий баланс і рахунки СНР, їх взаємозв‘язок. 3.Міжгалузевий баланс та його практична функція в СНР.
Тема 8. Особливості та проблеми побудови національних рахунків України. Кількість годин: аудиторних - 4 самостійної роботи - 4 1. Особливості та етапи розробки системи національних рахунків України. 2.Формування інформаційної бази СНР України, та розробки основних класифікацій. 3.Методологія побудови національних рахунків та її вдосконалення. 4.Методи обчислення основних макроекономічних показників та їх вдосконалення.
Самостійна робота студента (СРС) - це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Вона є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час позааудиторної навчальної роботи. Самостійна робота студентів над дисципліною “Система національних рахунків” складається з наступних елементів:
Перелік завдань для СРС, форми звітності, терміни виконання та максимальна оцінка за її результати представлені в Карті самостійної роботи студента. Всі завдання СРС є обов’язковими. До них належать завдання, які студент зобов’язаний виконати під час опанування даної дисципліни (підготовка до письмової контрольної роботи, виконання індивідуального комплексного розрахункового завдання). Карта СРС включається до складу “ Методичних матеріалів щодо змісту та організації СРС, поточного і підсумкового контролю їх знань”, які розміщені на сайті університету. Кожен студент повинен роздрукувати для себе карту СРС і визначитися щодо завдань своєї самостійної роботи та звітувати перед викладачем щодо їх виконання.
Види самостійної роботи студентів, форми контролю та звітності
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ
6.1. ОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ
6.1.1. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми дисципліни
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни “ Система національних рахунків ” для студентів денної форми навчання
6.1.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни
Оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів підсумкового контролю знань.
6.1. Підсумкове оцінювання знань
8.1.1. Об’єктами підсумкового контролю знань студента є два види навчальної діяльності: – виконання письмової контрольної роботи під контролем викладача, – виконання завдань для самостійної роботи - індивідуальних комплексних розрахункових завдань.
Діяльність студента під час поточного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 100 балів. При цьому оцінювання студента за виконання поточних завдань спирається на експертний метод, який наводиться нижче. 8.1.2. Рівень засвоєння теоретичного матеріалу дисципліни визначається за допомогою оцінювання виконаної студентом письмової контрольної роботи (ПКР), що включає 6 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою 10, 5, 0 балів згідно з такими критеріями:
У підсумку за виконання 5 завдань письмової контрольної роботи студент може максимально отримати 50 балів (5х10). Наведені критерії є основними. Однак, загальна оцінка за ПМК може бути знижена до 10 балів за таких умов:
У разі, коли письмова контрольна робота студента оцінена менше ніж в 30 балів (0, 5, 10, 15, 20, 25), він отримує загальну незадовільну оцінку (0 балів).
8.1.3. Оцінювання навичок практичного застосування знань з дисципліни, що реалізуються в процесі виконання індивідуального комплексного розрахункового завдання (ІКРЗ), здійснюється за шкалою 0, 6, 8, 10 балів, що разом складатиме 50 балів згідно з такими загальними критеріями:
При оцінюванні звіту провиконання індивідуального комплексного розрахункового завдання викладачем враховується (в балах): 1) Розкриття актуальності аналітичного дослідження, мети і завдань – 0 або 5; 2) Рівень аналітичних розрахунків – 0, 5 або 10 ; 3) Наявність економічних обґрунтувань - 0, 5 або 10, 4) Обґрунтування результатів проведеного аналізу та висновків – 0, 5 або 10, 5) Наявність власних пропозицій та рівень їх обґрунтованості – 0 або 5. У підсумку за звіт про виконання індивідуального комплексного розрахункового завдання студент максимально може отримати 50 балів. У разі, коли звіт про виконання індивідуального комплексного розрахункового завдання студента оцінений менше ніж в 20 балів (0, 5, 10, 15,), він отримує за нього загальну незадовільну оцінку(0 балів).
Індивідуальні комплексні розрахункові завдання (ІКРЗ)
Кожний студент протягом семестру зобов’язаний розв’язати комплексне розрахункове завдання. Головна мета завдання — надати студентам можливість навчитися обчислювати окремі показники, що використовуються в системі національних рахунків в Україні, вміти проводити аналіз взаємозв’язків між зведеними рахунками національної економіки та секторами. Крім того, розв’язання розрахункових завдань дасть можливість студентам навчитися застосовувати здобуті знання на практиці, а також у спрощеному варіанті уявити собі послідовний процес побудови рахунків в діючій системі національних рахунків України. Комплексне розрахункове завдання кожного студента складається з трьох частин. Інформаційною базою для виконання комплексного індивідуально - розрахункового завдання є фактичні дані Державного комітету статистики України, відображені у статистичних щорічниках. Студент обирає комплексне розрахункове завдання за таким номером, який відповідає номеру його прізвища в алфавітному списку студентів академічної групи. Відповідно до номеру обирається рік, за яким буде виконуватись практичне розрахункове завдання. За результатами виконання комплексного розрахункового завдання студент складає звіт на стандартних аркушах комп’ютерного набору. До звіту входять титульний аркуш та основна частина, в якій студент показує умови та результати розв’язання всіх завдань, що входять до його комплексного розрахункового завдання. При цьому, розв’язок завдань має розкриватися у формі алгоритму, на основі якого чітко виділяються послідовні етапи розв’язання кожного завдання і кінцевий результат розв’язку. Звіт про виконання комплексного розрахункового завдання студент подає для оцінювання викладачеві не пізніше, ніж за два тижні до початку екзаменаційної сесії. Титульний лист має бути оформленим згідно з додатком 1. Студентам пропонується індивідуальне комплексне розрахункове завдання «Побудова рахунків національної економіки в (роки)».
Додаток1
ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет економіки та управління Кафедра макроекономіки та державного управління
Звіт про виконання індивідуального комплексно-розрахункового завдання з дисципліни “Система національних рахунків ”
на тему.................................................................................................................. ................................................................................................................................
підготовлений на матеріалах............................................................................... ................................................................................................................................................ ...................................................................................... Студента (-ки) ..................................................................................................... (прізвище, ім’я, по батькові)
Науковий керівник ................................................................................................ (прізвище, ініціали, науковий ступінь, учене звання)
Київ 2015 р.
Зміст індивідуального комплексно - розрахункового завдання
Вихідні дані, основні позначення та алгоритм розв‘язання завдань, пов‘язаних з обчисленням показників та побудовою основних рахунків для національної економіки України. I.За наведеними даними по Україні (за 1994-2013 роки)
- розрахувати його балансуючу статтю – ВВП - обчислити ЧВП 2. побудувати рахунок розподілу та використання доходу - розрахувати його балансуючу статтю – валовий прибуток (змішаний дохід) - обчислити чистий прибуток 3. побудувати рахунок розподілу первинного доходу - розрахувати його балансуючу статтю – валовий національний доход - обчислити чистий національний доход 4. побудувати рахунок вторинного розподілу доходу - розрахувати його балансуючу статтю – валовий наявний доход - обчислити чистий наявний доход 5. побудувати рахунок використання наявного доходу - розрахувати його балансуючу статтю – валове заощадження - обчислити чисте заощадження 6. побудувати рахунок капіталу - розрахувати його балансуючу статтю – чисте кредитування (+), чисте запозичення (-) 7. побудувати рахунок товарів і послуг - розрахувати ВВП за двома методами (виробничим та кінцевого використання) - обчислити ЧВП II.Відповідно до обраного року побудувати для секторів національної економіки:
наступні рахунки та обчислити балансуючі статті:
Проаналізувати зв'язок рахунків секторів економіки із зведеними рахунками національної економіки. III. За даними міжгалузевого балансу України за відповідні роки
6.1.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни Об’єктами підсумкового контролю знань студента є два види навчальної діяльності: – виконання письмової контрольної роботи під контролем викладача, – виконання завдань для самостійної роботи - індивідуальних комплексних розрахункових завдань.
Діяльність студента під час поточного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 100 балів. При цьому оцінювання студента за виконання поточних завдань спирається на експертний метод, який наводиться нижче. Рівень засвоєння теоретичного матеріалу дисципліни визначається за допомогою оцінювання виконаної студентом письмової контрольної роботи (ПКР), що включає 6 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою 10, 5, 0 балів згідно з такими критеріями:
У підсумку за виконання 5 завдань письмової контрольної роботи студент може максимально отримати 50 балів (6х10). Наведені критерії є основними. Однак, загальна оцінка за ПМК може бути знижена до 10 балів за таких умов:
У разі, коли письмова контрольна робота студента оцінена менше ніж в 30 балів (0, 5, 10, 15, 20, 25), він отримує загальну незадовільну оцінку (0 балів).
Оцінювання навичок практичного застосування знань з дисципліни, що реалізуються в процесі виконання індивідуального комплексного розрахункового завдання (ІКРЗ), здійснюється за шкалою 0, 6, 8, 10 балів, що разом складатиме 50 балів згідно з такими загальними критеріями:
При оцінюванні звіту провиконання індивідуального комплексного розрахункового завдання викладачем враховується (в балах): 1) Розкриття актуальності аналітичного дослідження, мети і завдань – 0 або 5; 2) Рівень аналітичних розрахунків – 0, 5 або 10 ; 3) Наявність економічних обґрунтувань - 0, 5 або 10, 4) Обґрунтування результатів проведеного аналізу та висновків – 0, 5 або 10, 5) Наявність власних пропозицій та рівень їх обґрунтованості – 0 або 5. У підсумку за звіт про виконання індивідуального комплексного розрахункового завдання студент максимально може отримати 50 балів. У разі, коли звіт про виконання індивідуального комплексного розрахункового завдання студента оцінений менше ніж в 20 балів (0, 5, 10, 15,), він отримує за нього загальну незадовільну оцінку(0 балів).
Загальна залікова підсумкова оцінка з дисципліниЗагальна залікова підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за:
Якщо студент набрав менше 30 балів за виконання письмової контрольної роботи, а отже отримав за неї незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати виконання індивідуального комплексного розрахункового завдання. Якщо студент набрав менше 20 балів за виконання індивідуального комплексного розрахункового завдання, а отже отримав за нього незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати виконання письмової контрольної роботи. До залікової підсумкової відомості заносяться сумарні результати в балах. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
6.2. Приклади типових практичних завдань 1. Скласти рахунок утворення доходу та визначити обсяги корпоративного валового і чистого прибутку. Умови (млн. грн.): валова додана вартість, створена в економіці за рік, – 1700; оплата праці, включаючи відрахування у страхові фонди, – 950; споживання основного капіталу (амортизація) — 250; податок на землю – 100; податок на споруди – 150; субсидії на виробництво – 200.
2. Розрахувати обсяг валового випуску для сектора державного управління та скласти рахунок виробництва. Умови (млн. грн.): Відносно сектора державного управління є такі дані про його витрати і доходи: оплата праці – 80; товари, куплені для проміжного споживання, – 100; товари, куплені для подальшого розподілу, – 30; амортизація – 10; податки на продукти – 40; субсидії на продукти – 20; внески на соціальне страхування – 10.
3. Скласти рахунок розподілу доходів та визначити обсяг валового і чистого національного доходу. Умови (млн. грн.): валовий прибуток економіки, включаючи змішаний дохід, – 600; оплата праці, отримана від наймачів-резидентів, – 550, від інших країн – 250; чисті податки на виробництво та імпорт – 350; доходи від власності, отримані від інших країн, – 80; доходи від власності, передані іншим країнам, – 60; споживання основного капіталу (амортизація) – 170.
4. Скласти рахунок первинного розподілу доходу для нефінансового сектора економіки та визначити сальдо первинних доходів. Умови (млн. грн.): оплата праці – 800; корпоративний валовий прибуток – 350; змішаний дохід некорпоративного підприємництва – 50; податки на виробництво та імпорт – 150; субсидії на виробництво та імпорт – 100; відсотки отримані – 10; відсотки сплачені – 20; дивіденди отримані – 5; дивіденди сплачені – 15; рента отримана і сплачена – 15; орендна плата за житло та нежитлові приміщення – 20.
5. Розрахувати обсяг валового випуску неринкових послуг, що надаються банками і страховими компаніями. Умови (млн. грн.): відсотки, отримані банками за розміщення залучених коштів, – 30; відсотки, сплачені банками за залучені вільні фінансові ресурси, – 20; страхові премії, сплачені страховим компаніям, – 45; страхові відшкодування, сплачені страховими компаніями, – 30; відсотки, отримані страховими компаніями від інвестування технічних резервів у цінні папери, – 25; приріст технічних страхових резервів – 15.
6. Розрахувати обсяг ВВП. Умови (млн. гри.): економісти вважають, що у наступному році економічна ситуація в країні характеризуватиметься такими даними: споживчі витрати становитимуть 10 + 0,7 ВВП; приватні валові інвестиції – 60; державні закупки товарів та послуг – 100; чистий експорт дорівнюватиме 10.
7. Розрахувати обсяги валового внутрішнього продукту (ВВП) та валового національного наявного доходу (ВНДн). Умови (млн. грн.): ЗП — 250; ВКП — 60; ЗД — 20; (ПП - С) = 40; ЧПДз—14;ЧПТз—6. 8. Розрахувати обсяг валового випуску неринкових послуг, що надаються органами державного управління і некомерційними організаціями, які обслуговують домашні господарства, та визначити обсяг ВВП. Умови (млн. грн.). Дані про витрати та доходи цих органів: оплата праці, включаючи внески до страхових фондів, – 80; товари, куплені для проміжного споживання, – 100; споживання основного капіталу (амортизація) – 10; податки на продукти, сплачені – 35; субсидії на продукти отримані – 15; платежі, які частково сплачують батьки дошкільним закладам, – 15.
9. Розрахувати обсяги чистого валового продукту (ЧВП) та валового національного доходу (ВНД). Умови (млн грн.): ЧІ — 60; СВ — 80; ЧЕ — 15; А — ЗО; ДВ — 50; Д—10; Т — 5; ЧПДз — 20; ЧПТз — 10.
10. Розрахувати обсяги ВВП і ВНД. Умови (млн. грн.): ЗП — 200; (ПП - С) = 80; ВКП — 40; ЗД — 10; А—15; Д—10;ЧПТз—25;ЧПДз—15.
11. Розрахувати обсяг валового національного доходу (ВНД), валового наявного національного доходу (ВНДн), а також чистого національного доходу (ЧНД) і чистого наявного національного доходу (ЧНДн). Умови (млн. грн.): Сума внутрішніх первинних доходів – 600; первинні доходи, отримані від інших країн, – 126; первинні доходи, передані іншим країнам, – 136; ЧПТз – 120; А – 115.
12. Треба дати правильну відповідь щодо переліку елементів і розрахувати обсяг капітальних трансфертів, отриманих від інших країн. Умови (млн. грн.): страхові премії – 15; інвестиційні субсидії – 90; податки на спадщину – 20; необоротні передачі основних фондів – 35; вартість активів, переданих у зв’язку з приватизацією приватним особам, – 25; капітальний ремонт основних фондів – 25; втрати основних фондів від стихійного лиха – 18; судові витрати – 7; списання боргів – 13.
13. Розрахувати ВНД наявний. Умови (млн. грн.): ЧВП – 300; трансферти, отримані від інших країн, – 18; трансферти, передані іншим країнам, – 13; чисті зовнішні первинні доходи – 45; амортизація – 35.
14. Розрахувати обсяг чистого внутрішнього продукту (ЧВП). Умови (млн. грн.): СВ - 40; ЧЕ - 5; ВІ - 60; А - 10; ДВ - 35; Д - 15; Т -15.
15. Скласти рахунок перерозподілу доходів у грошовій формі для сектора домашніх господарств та визначити обсяг наявного доходу цього сектора. Умови (млн. грн.): сальдо первинних доходів сектора домашніх господарств – 800; прибутковий податок на доходи – 200; податок на землю – 150; відрахування до страхових фондів – 120; страхові премії, виплачені страховим компаніям, – 10; страхові відшкодування, отримані від страхових компаній, – 115; соціальні виплати, одержані від держави, – 170; інші платежі (штрафи, внески до благодійних фондів) – 15.
16. Скласти рахунок використання доходів та визначити обсяг валового національного заощадження. Умови (млн. грн.): обсяг валового наявного національного доходу – 1600; витрати на кінцеве споживання домашніх господарств – 800; органів державного управління – 200; некомерційних організацій, які обслуговують домашні господарства, – 250; соціальна допомога, отримана домашніми господарствами у натуральній формі, – 180.
17. Скласти рахунок капіталу та визначити обсяг чистого кредитування (+) або чистого запозичення, боргу(–). Умови (млн.грн.): чисте заощадження – 250; капітальні трансферти, одержані – 108; капітальні трансферти, передані (сплачені) – 106; валове нагромадження основного капіталу – 380; зміна запасів матеріальних оборотних коштів – 130; споживання основного капіталу – 220; придбання за винятком вибуття цінностей – 13; чиста купівля землі та інших нематеріальних активів 20.
18. Скласти баланс активів і пасивів на початок (кінець) періоду і визначити чисту вартість власного капіталу всіх секторів економіки (національного багатства). Умови (млн. грн.): нефінансові активи всіх секторів економіки – 3150; фінансові активи всіх секторів економіки – 750; фінансові зобов’язання всіх секторів економіки – 1100.
19. Скласти рахунок капітальних витрат зовнішньоекономічної діяльності та визначити обсяг чистих кредитів (+) або чистих боргів (–). Умови (млн. грн.):сальдо поточних операцій з іншими країнами – (+19); капітальні трансферти, передані іншим країнам, – 30; капітальні трансферти, отримані від інших країн, – 35; чиста купівля землі та нематеріальних активів – 20. 20. Розрахувати обсяг особистого доходу (ОД) і безподаткового особистого доходу (БОД). Умови (млн. грн.): ЗП - 200; Р - 5; ЧПр - 5; Д - 20; ЗД - 25; СТв - 60; ЧСТз - 25; ОП - 40; ВСФ - 25.
21. Враховуючи наявні дані, скласти рахунок продуктів та послуг. Умови (млн. грн.): валовий випуск – 2835; податки на продукти – 207; субсидії на продукти - 193; експорт товарів та послуг – 426; імпорт товарів та послуг – 464; проміжне споживання – 1650; кінцеве споживання – 815; валове нагромадження основного капіталу – 280; зміна запасів матеріальних оборотних коштів – 130; придбання за винятком вибуття цінностей – 12.
22. Розрахувати обсяг ВВП. Умови (млн. грн.): Залежності споживчих витрат і валових інвестицій від обсягу ВВП виражаються рівняннями: СВ = 6 + 0,8 ВВП; ВІ = 0,1 ВВП. за оцінками, державні закупки товарів та послуг становитимуть 90 млн.грн., а чистий експорт – 25 млн.грн.
23. Розрахувати обсяг валового випуску страхових компаній. Умови (млн. грн.): страхові премії, отримані страховими компаніями, – 216; страхові відшкодування, виплачені страховими компаніями, – 195; відсотки, отримані від інвестування технічних резервів страхування, – 113; приріст технічних страхових резервів – 14.
24. Скласти рахунок перерозподілу доходу в натуральній формі для сектора домашніх господарств та визначити обсяг скоригованого наявного доходу. Умови (млн. грн.): сальдо первинних доходів сектора домашніх господарств – 800; поточні трансферти, отримані в грошовій формі, – 185; поточні трансферти, передані в грошовій формі, – 285; безкоштовні соціально-культурні послуги отримані – 150; безкоштовна передача продуктів у фонд милосердя – 130; безкоштовне надання людям похилого віку ліків – 120; надання інвалідам безкоштовно автомобілів та інвалідних колясок – 10.
25. Розрахувати обсяг національного багатства країни. Умови (млн.грн.): виробничий фонд національного багатства – 450; споживчий фонд національного багатства – 290; домашнє майно населення – 150; суспільний споживчий фонд – 70; природні ресурси, залучені до господарського обороту, – 100; золото і валюта – 50; наявні гроші та рахунки у банках – 45; цінні папери, акції і страхові фонди – 60; інші елементи національного багатства – 10. 26. Враховуючи наявні дані, скласти рахунок продуктів та обчислити ВВП двома методами. Умови (млн. грн.): ВВ = 2900; Е = 430; І = 470; ПП = 215; С = 95; ПС = 1600; КС = 820; ВНОК = 280; зміни запасів матеріальних оборотних коштів = 140; чисте придбання цінностей = 5.
27. Скласти рахунок використання доходів та визначити обсяги ВНЗ і ЧНЗ. Умови (млн. грн.): ВНДн = 1700; домогосподарств = 800; КС органів держуправління = 300; КС некомерційних організацій = 200; А = 150; соціальна допомога, отримана домогосподарствами у натуральній формі = 120.
28. Скласти рахунок виробництва та визначити обсяг ВДВ для сектору органів державного управління. Умови (млн. грн.): ВЗП = 60; ПС = 100; А = 10; НП = 30; С = 10; товари, куплені для подальшого розподілу серед населення = 20; ПП = 15.
29. Скласти рахунок утворення доходу та визначити обсяги ВКП і ЧКП. Умови (млн. грн.): ВВП = 1800; ВЗП = 910; А = 250; податок на споруди = 200; податок на землю = 150; ПП = 250; С = 150.
30. Розрахувати обсяг ЧВП. Умови (млн. грн.): ЧЕ = 5; СВ = 20; ВІ = 40; А = 10; Д = 15; Т = 5; ДВ = 35.
31. Розрахувати обсяг ЧВП і ВНД. Умови (млн. грн.): СВ = 120; ЧІ = 50; ЧЕ = 15; ДВ = 60; Д = 10; СТв =10; ЧПДз = 20; ЧПТз = 25.
32. Розрахувати обсяг ВВП. Умови (млн. грн.): ВВ = 1000; МВ = 500; ПДВ = 100; інші ПП = 80; С = 10; А = 50.
6.3. Підсумковий контроль знань
Тестові завдання для самостійної підготовки до модульної письмової контрольної роботи
1. Сфера економічного виробництва (меж економічної діяльності) включає такі види діяльності: А. Виробництво товарів. Б. Володіння активами.. В. Природне зростання рослин. Г. Тіньову економіку.
2. Податки на виробництво та імпорт не включають: А. Акцизи та мито. Б. Податок на землю. В.Податок на спадщину Г. Податок на прибуток..
3. До матеріальних активів у СНР включають: А. Оригінали художніх творів Б. Основні фонди. В. Програмне забезпечення ЕОМ. Г. Торгові знаки
4. До методологічних принципів СНР відноситься таке положення:
А, Продуктивною є праця яку застосовують в умовах ринку, Б. Ринкова економіка є стабільною системою. В. Видатки на виробництво ВВП = доходу від його реалізації Г. Продуктивною є діяльність, яка виробляє матеріальні блага.
5. До поточних податків не відносять: А. ПДВ, мито. Б. Податок на землю. В,Податок на спадщину Г. Податок на прибуток..
6. В СНР внутрішню економіку відображає такий рахунок: А. Поточних операцій Б. Капітальних операцій. В. Виробництва Г. Нефінансових операцій.
7. Предметом системи макроекономічного рахівництва є: А. Виробничі відносини Б. Механізм функціонування економіки В. Сутність та зміст систем рахівництва Г. Методологія обчислення макропоказииків,
8. Одиницею секторальної класифікації економіки є: А, Заклад Б. Інституційна одиниця В. Галузь економіки Г. Державні установи.
9. До фінансових активів не включають: А. Мопетране золото Б. Патенти і ліцензії В. Цінні папери Г. Позики і кредити
10. Об'єктом системи макроекономічного рахівництва є: А. Приватна економіка Б, Процес розширеного відтворення В. Економіка в цілому. Г. Продуктивні сили
Загальна залікова підсумкова оцінка з дисципліниЗагальна залікова підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за:
Якщо студент набрав менше 30 балів за виконання письмової контрольної роботи, а отже отримав за неї незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати виконання індивідуального комплексного розрахункового завдання. Якщо студент набрав менше 20 балів за виконання індивідуального комплексного розрахункового завдання, а отже отримав за нього незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати виконання письмової контрольної роботи. До залікової підсумкової відомості заносяться сумарні результати в балах. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
7.1. Основна література
7.2. Додаткова література
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||