Система права Європейського Союзу

Система права Європейського Союзу 18.10.2016 09:53

Система права Європейського Союзу – це новий правовий порядок, утворений засновницькими договорами, характеризується своєю автономністю та внутрішнім узгодженням власної системи правових джерел, а також специфічною природою взаємовідносин, що існують між правовими нормами Європейського Союзу та національними правовими системами держав-учасниць.

Необхідно вказати, що право ЄС є самостійною системою, яка функціонує поряд з національними системами права, а також системою універсального міжнародного права.

Суд ЄС зробив з цього приводу два принципові висновки:

1)                            це особлива система права, інтегрована в систему права держав-учасниць (і має обов’язковий характер для їх судових органів);

2)                            право ЄС – масив норм, що застосовується як до вихідців з цих країн так і до самих держав.

Згідно з рішенням суду ЄС Право Співтовариств утворює самостійну особливу систему, норми якої у рівній мірі є обов’язковими, як для держав-учасниць, так і для фізичних та юридичних осіб.

Право ЄС характеризується низкою ознак:

• це правові норми, породжені інтеграційними процесами, які знайшли свій вираз у джерелах права Європейської Співтовариства та Європейського Союзу;
• це правові норми, які об’єднують те, через що вони повинні забезпечити досягнення його цілей і вирішення завдань.

Система права ЄС включає галузі, інститути, принципи і норми.

До галузей права ЄС належать:

- сукупність правових норм, які визначають правове становище Євросоюзу;

- правове регулювання внутрішнього ринку;

- торгівельне та комерційне право;

- право конкуренції;

- право охорони навколишнього середовища;

- право щодо державних замовлень;

- трудове право;

- право зовнішніх відносин тощо.

Щодо інститутів права Євросоюзу, то можна говорити про два їх види. По-перше, це інститути, що є загальними для всієї системи права ЄС. До них належать інститути визнання, правонаступництва, відповідальності.

По-друге, у кожній галузі права Євросоюзу формуються свої інститути.

Наприклад, в межах правового регулювання внутрішнього ринку ЄС існують такі інститути, як:

- свобода пересування товарів;

- вільний рух людей;

- свобода економічної діяльності і надання послуг;

- вільний рух капіталів.

Право конкуренції охоплює:

- інститут забезпечення рівних можливостей для суб'єктів підприємницької діяльності на ринку ЄС;

- інститут державної допомоги.

У галузі торгівельного та комерційного права сформовані такі інститути, як:

- право компаній; - право на промислову та інтелектуальну власність; - банківське право; - страхове право тощо.

Законодавство ЄС щодо захисту довкілля містить такі інститути:

 - охорони живої природи;

- боротьби із забрудненням повітря та шумом;

- обмеження хімічного забруднення та утилізацію відходів;

- боротьби за чистоту води тощо.

У рамках права ЄС щодо державних замовлень є групи норм, які утворюють окремі інститути як:

- регулювання діяльності державних та комунальних установ у сферах виконання робіт;

- поставок та надання послуг.

Право зовнішніх відносин ЄС охоплює такі інститути:

- договірне право ЄС;

- дипломатичне право ЄС;

- норми, що регулюють здійснення СЗППБ (соціальної зовнішньої політики і політики безпеки), СПБО (соціальної політики безпеки і оборони), СТП (спільної торговельної політики).

Названі галузі та інститути права Євросоюзу, як правило, не охоплюють повністю правовідносини у тій чи іншій сфері правового регулювання, а лише доповнюють відповідні галузі національного права держав-учасниць. Винятками з цього правила є норми, що визначають правовий стан (статус) ЄС та право зовнішніх відносин ЄС.

Тому будь-яка стратегія на зближення законодавства третіх країн, включаючи Україну, до права ЄС повинна враховувати цю особливість системи права європейського інтеграційного об'єднання.